Про затвердження клінічних протоколів санаторно-курортного лікування дітей в санаторно-курортних закладах України

2 ступінь - 10-30 град.,

3 ступінь - 30-50 град.,

4 ступінь - понад 50 град.

Типи ВС:

1. верхньогрудний (шийно-грудний),

2. грудний,

3. грудо-поперековий,

4. поперековий,

5. комбінований

Форми ВС: 1. S-подібний (компенсований, декомпенсований),

2. C-подібний (може бути кіфосколіоз)

За стороною: 1. правобічний, 2. лівобічний

За перебігом: 1. прогресуючий, 2. стабільний

За кутами викривлень: 1.компенсований, 2. декомпенсований

Показання до санаторно-курортного лікування

1. ВВРХ та ВС на етапі консервативного лікування

2. ВВРХ та ВС після хірургічного лікування (не раніше ніж через 2 місяці після оперативного втручання)

Протипоказання: перші 2 місяця після оперативного втручання

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Основні клінічні критерії

Синдром Кліппеля-Фейля:

Коротка шия, низька лінія росту волосся, різке обмеження рухів головою на ґрунті брахіспондилії, зменшення кількості шийних хребців, їх зрощення. Вада розвитку за умов несиметричного зрощення хребців може ініціювати розвиток сколіозу

Вроджений сколіоз:

Деформація хребта визначається одразу після народження дитини, прогресує у період "ростових поштовхів" при наявності, як правило, активних бічних, задніх непарних напівхребців; при альтернуючих блокованих напівхребцях деформація не прогресує

Сколіоз 1 ступеня - має місце асиметрія стояння надпліч, лопаток, трикутників талії, рельєфу спини, визначається одна дуга викривлення хребта, яка не зникає при нахилі та лежачи, при грудо-поперековому сколіозі - поперековий м'язовий валик (симптом Чакліна)

Сколіоз 2 ступеня характеризується асиметрією надпліч, лопаток, трикутників талії, грудної клітки, визначаються 2-3 викривлення хребта, тест Адамса, симптом Чакліна,

Сколіоз 3-4 ступеня - деформація тулуба маніфестована, виявляється як спереду, так і ззаду, реберний горб великий

Обов'язкові лабораторні дослідження

Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі - без особливостей.

При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів

Обов'язкові консультації фахівців

Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму.

Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

Рентгенографія хребта проводиться при погіршенні ортопедичного стану, ЕКГ та спірометрія - при розладах з боку серцево-судинної та дихальної систем, інші дослідження - при виникненні ускладнень або інтеркурентних захворюваннях.

Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями при супутніх або інтеркурентних захворюваннях

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - збереження стабільності деформації (профілактика прогресування патології), укріплення м'язів, покращення загального розвитку дитини (розвиток та зміцнення серцево-судинної та дихальної систем)

Санаторний режим - 1 (ощадливий)

Кліматотерапія - аеротерапія - ЕЕТ 20-23 град.С

геліотерапія - РЕЕТ 19-21 град.С

таласотерапія - при температурах більших 19 град.С

Дієтотерапія - Загальна або за показаннями

Руховий режим - 11-111 (ощадливий або ощадливо-тренувальний)

Ортопедичний режим (розвантаження хребта, коригуючі гіпсові краватки, хода з корсетом або без нього, з підкаблучником або без нього, сидіння з підмисковою напівподушкою) визначається ортопедом:

а) загальний активний призначається при 1-2 ступені ВС без тенденції прогресування

б) часткове розвантаження хребта (частину часу діти лежать на спині або на животі з підгрудником) призначається при ВС 2, 3 ступеня з тенденцією до прогресування у фізично слабких дітей

в) повне розвантаження хребта (весь час діти лежать на спеціальних кушетках) призначається при 2 та 3 ступенях прогресуючого ВС у дітей, які користуються корсетом, готуються до оперативного втручання або знаходяться у ранньому післяопераційному періоді

Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова):

а) виховання навичок правильного утримання тіла в просторі та основних статико-динамічних навичок (хода, сидіння, стояння)

б) ранкова гігієнічна гімнастика (загальнозміцнюючі, дихальні вправи)

в) спеціальні комплекси - статичні, коригуючі, динамічні вправи (за принципом від простих до складних)

г) лікувальне плавання та механотерапія здійснюються строго індивідуально при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження

Масаж - загальний гігієнічний, м'язів спини та живота або сегментарний курсами по 20 сеансів; ручний масаж можна чергувати з підводним, а також використовувати електромасажери

Бальнеотерапія - у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн температурою 36-37 град.С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу, доцільно чергувати з пелоїдотерапією.

Натомість бальнеотерапії можна використовувати гідротерапію у вигляді загальних ванн та в поєднанні з кінезотерапією.

Пелоїдотерапія

Зональні аплікації у вигляді "напівкорсетів", аплікацій на скорочені м'язи з опуклої сторони (сторона викривлення) температурою 38-40 град.С тривалістю 8-10 хвилин на курс 10-12 процедур через добу.

Апаратна фізіотерапія

Фототерапія - загальне УФО інтегральним або селективним спектром здійснюють з 1/4 біодози доводячи поступово до 3 біодоз

Електростимуляція, ампліпульстерапія - проводять контактну дію на паравертебральні м'язи опуклої сторони при збільшенні сили струму від 6 до 20 мА щоденно протягом 10-15 хвилин курсом до 30 сеансів

Магнітотерапія - проводять контактне зональне опромінення з величиною магнітної індукції 10-30 мТл, тривалість процедури 10-15 хвилин щоденно курсом 10-12 процедур

Натомість магнітотерапії можна використовувати магніто-лазерну терапію (зональне скануюче опромінення низькоінтенсивним інфрачервоним лазерним випромінюванням тривалістю процедури 10-15 хвилин курсом 10-12 процедур)

Натомість ампліпульстерапії можна використовувати індуктотермію (індуктор фіксують на опуклій стороні протягом 15 хвилин щоденно курсом 10-12 процедур)

Загальна терапія

Психотерапія та вітамінотерапія.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 діб.

Критерії ефективності лікування: зменшення або збереження стабільності деформації, зміцнення м'язів, покращення фізичного розвитку дитини

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ -10:

Вроджені кістково-м'язові деформації хребта та грудної клітки - Q67;

Запала грудна клітка - Q67.6; Кильоподібна грудна клітка - Q67.7;

2. Назва захворювання - запала грудна клітка (ЗГК), лійкоподібна грудна клітка - вроджена аномалія розвитку переднього відділу грудної клітки (грудини, ребер), що обумовлює западання грудини та прилеглої частини ребер, кильоподібна грудна клітка (КГК) - вроджена деформація переднього відділу грудної клітки (грудини, ребер), що характеризується випнутою грудиною

Класифікація

Ступені ЗГК:

1 ступінь - западина не перевищує 2 см, зміщення серця немає, об'єм лійки не більше 50 куб.см, ретростернальний індекс Гіжицької не менше 0,75

2 ступінь - западина 2-4 см, зміщення серця 2-3 см, об'єм лійки 50-100 куб.см, ретростернальний індекс 0,5-0,75

3 ступінь - западина більше 4 см, зміщення серця більше 3 см, об'єм лійки понад 100 куб.см, ретростернальний індекс менше 0,5

Форми ЗГК: 1. лійкоподібна, 2. плоска

Види ЗГК: 1. симетрична, 2. асиметрична

Форми КГК:

1. кильоподібна грудина,

2. кильоподібна грудина з депресією ребер,

3. кильоподібна деформація верхньої частини грудини

Види КГК: 1. симетрична, 2. асиметрична

Показання до санаторно-курортного лікування

1. ЗГК та КГК на етапі консервативного лікування

2. ЗГК та КГК після хірургічного лікування (не раніше ніж через 2 місяці після оперативного втручання)

Протипоказання: перші 2 місяця після оперативного лікування ЗГК або КГК

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Основні клінічні критерії

Запала грудна клітка:

Деформація від народження характеризується западанням грудини та прилеглої частини ребер, у маленьких дітей може бути "пародоксальне вдихання" (під час вдихання западіння грудини та ребер збільшується). Дошкільнята та школярі відстають у фізичному розвитку, схильні до респіраторних захворювань; при фізичних навантаженнях відзначається підвищена стомлюваність, задишка, тахікардія. З часом при симетричній ЗГК збільшується грудний кіфоз, при асиметричній - з'являється сколіоз, кіфосколіоз. При ЗГК 3 ступеня може бути хронічна пневмонія

Кильоподібна грудна клітка:

Визначається з 3-5 річного віку і характеризується випнутою грудиною. Функціональні порушення обумовлені зниженням рухливості грудної клітки, внаслідок чого змінюється вентиляція легенів і виникають респіраторні захворювання. Асиметрична КГК може бути чинником сколіозу.

Обов'язкові лабораторні дослідження

Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі - без особливостей.

При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів.

Обов'язкові консультації фахівців

Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму

Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

Спірометрія та ЕКГ проводиться при виразних функціональних розладах, інші дослідження - при виникненні ускладнень або інтеркурентних захворюваннях.

Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями при супутніх або інтеркурентних захворюваннях.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - збереження стабільності деформації (профілактика прогресування патології), укріплення м'язів тулуба, покращення функції кардіо-респіраторної системи та загального розвитку дитини

Санаторний режим - 1 (ощадливий)

Кліматотерапія:

аеротерапія - ЕЕТ 20-23 град.С

геліотерапія - РЕЕТ 19-21 град.С

таласотерапія - при температурах більших 19 град.С

Дієтотерапія - загальна або за показаннями

Руховий режим - 11-111 (ощадливий або ощадливо-тренувальний)

Ортопедичний режим (жорстка постіль, реклінатор) визначається ортопедом:

а) загальний активний призначається при ЗГК 1, 2 ступеня та КГК без тенденції до прогресування і без супутнього сколіозу

б) часткове розвантаження хребта (частину часу діти лежать на спині з реклінатором або на животі) призначається при ЗГК 2, 3 ступеня, КГК у поєднанні зі сколіозом 2-3 ступеня з тенденцією до прогресування у фізично слабких дітей

Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова):

а) виховання навичок правильного утримання тіла в просторі та правильного дихання на основі статико-динамічних навичок (хода, сидіння, стояння)

б) ранкова гігієнічна гімнастика (загальнозміцнюючі вправи)

в) спеціальні комплекси - статичні, динамічні, дихальні вправи (за принципом від простих до складних)

г) лікувальне плавання здійснюється при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження.

Масаж - загальний гігієнічний, м'язів тулуба та живота, дренуючий або сегментарний курсами по 20 сеансів; при асоціації ЗГК, КГК зі сколіозом ручний масаж можна чергувати з підводним, а також використовувати електромасажери.

Аерозольтерапія - спрямована на профілактику та лікування респіраторних захворювань та хронічної пневмонії.

Бальнеотерапія - у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн температурою 36-37 град.С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу, доцільно чергувати з пелоїдотерапією.

Натомість бальнеотерапії можна використовувати гідротерапію у вигляді загальних ванн та в поєднанні з кінезотерапією.

Пелоїдотерапія та теплолікування

Використовують при асоціаціях ЗГК, КГК зі сколіозом у вигляді зональних аплікації на скорочені м'язи з опуклої сторони (сторона викривлення) температурою 38-40 град.С тривалістю 8-10 хвилин на курс 10-12 процедур через добу

Апаратна фізіотерапія

Фототерапія - загальне УФО інтегральним або селективним спектром (здійснюють з 1/4 біодози доводячи поступово до 3 біодоз) або місцева УФ-ерітемотерапія (1 день - 1 біодоза на міжлопаткову ділянку, 2 день - 1 біодоза на верхню третину грудини, 3, 4, 5, 6 день чергують вказані ділянки, збільшуючи щоденно біодозу на 50%)

Інші види апаратної фізіотерапії використовують при асоціаціях ЗГК, КГК з порушеннями респіраторної системи:

Ампліпульстерапія - СМС частотою 50-80 Гц амплітудою 50-100% ГМ по 5 хвилин на зону коренів легень або на рефлексогенні зони щоденно або через добу курсом 10-12 процедур

Магнітотерапія - проводять контактне зональне опромінення з величиною магнітної індукції 10-30 мТл, тривалість процедури 10-15 хвилин щоденно курсом 10-12 процедур

Натомість магнітотерапії можна використовувати магніто-лазерну терапію (зональне скануюче опромінення низькоінтенсивним інфрачервоним лазерним випромінюванням тривалістю процедури 10-15 хвилин курсом 10-12 процедур)

Натомість ампліпульстерапії можна використовувати індуктотермію (індуктор фіксують над коренями легень протягом 15 хвилин щоденно курсом 10-12 процедур)

Загальна терапія: психотерапія та вітамінотерапія.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 діб.

Критерії ефективності лікування: зменшення або збереження стабільності деформації, зміцнення м'язів, покращення функції кардіореспіраторної системи і фізичного розвитку дитини.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МХК-10:

Вроджений вивих стегна однобічний - Q65.0; Вроджений вивих стегна двобічний - Q65.1; Вроджений підвивих стегна однобічний - Q65.3; Вроджений підвивих стегна двобічний - Q65.4;

2. Назва захворювання - вроджений вивих стегна (ВВС) - аномалія розвитку кульшового суглобу (вертлюгової западини, голівки, шийки стегна, сумково-зв'язкового апарату), що супроводжується децентрацією голівки стегна у вертлюговій западині або повною дислокацією стегна

Класифікація

Види ВВС:

1. Вроджений тератологічний вивих стегна (формується на ранніх етапах ембріогенезу)

2. Вроджений диспластичний вивих стегна (дисплазія первинна, дислокація відбувається після народження дитини)

Ступені ВВС:

1 ступінь - дисплазія кульшового суглобу

2 ступінь - підвивих стегна

3 ступінь - ацетабулярний вивих

4 ступінь - супраацетабулярний вивих

5 ступінь - клубовий вивих

Форми ВВС: однобічний ВВС, двобічний ВВС

Показання до санаторно-курортного лікування

1. ВВС на етапі консервативного лікування

2. ВВС після хірургічного лікування (не раніше ніж через 2 місяці після оперативного втручання)

Протипоказання

перші 2 місяця після оперативного втручання

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Основні клінічні критерії

Вроджений вивих (підвивих) стегна однобічний

вірогідні симптоми: порожній трикутник Scarpi, симптом Богданова - зникнення пульсації на a. dorsalis pedis при натисканні на a. femoralis у проекції головки стегна ( при 3, 4, та 5 ступені ВВС)

імовірні симптоми: кульгавість, збільшення поперекового лордозу, нестійкість та вкорочення кінцівки, обмеження рухів у суглобі (обмеження відведення - симптом Joachimstahl), збільшення зовнішньої ротації, симптом Dushen-Trendellenburg (перекіс тазової миски при стоянні на хворій нозі), розташування troch. major вище лінії Roser-Nelaton.

Вроджений вивих (підвивих) стегна двобічний:

вірогідні симптоми - ті ж, що й при однобічному ВВС

2. імовірні симптоми - кульгавість (на зразок "качиної ходи"), збільшення поперекового лордозу, обмеження рухів у суглобах (обмеження відведення - симптом Joachistahl), збільшення зовнішньої ротації, симптом Dushen-Trendellenburg, розташування обох troch. major вище лінії Roser-Nelaton.

Обов'язкові лабораторні дослідження

Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі - без особливостей.

При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів.

Обов'язкові консультації фахівців

Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму.

Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

Рентгенографія та сонографія ураженого суглобу проводяться при погіршенні ортопедичного стану, інші дослідження - при виникненні ускладнень або інтеркурентних захворюваннях.

Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями при інтеркурентних захворюваннях.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - покращення локомоторної функції, поліпшення крово- та лімфообігу, трофічних процесів.

Санаторний режим - 1 (ощадливий)

Кліматотерапія:

аеротерапія - ЕЕТ 20-23 град.С

геліотерапія - РЕЕТ 19-21 град.С

таласотерапія - при температурах більших 19 град.С

Дієтотерапія - Загальна або за показаннями

Руховий режим - II-III (ощадливий або ощадливо-тренувальний)

Ортопедичний режим (хода на милицях з навантаженням кінцівки або без навантаження) визначається ортопедом

Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова), ранкова гігієнічна гімнастика, спеціальні комплекси вправ та механотерапія здійснюються строго індивідуально при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження

Масаж - загальний гігієнічний або сегментарний

Тракційна терапія - манжеткове витягання проводять при контрактурах у кульшовому суглобі

Бальнеотерапія - у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ван температурою 36-37 град.С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу, доцільно чергувати з пелоїдотерапією

Натомість бальнеотерапії можна використовувати гідротерапію у вигляді загальних ванн та в поєднанні з кінезотерапією

Пелоїдотерапія

Зональні аплікації у вигляді "плавок", "напівплавок" температурою 38-40 град.С тривалістю 8-10 хвилин на курс 10-12 процедур через добу

Апаратна фізіотерапія

Фототерапія - загальне УФО інтегральним або селективним спектром здійснюють з 1/4 біодози доводячи поступово до 3 біодоз

Магнітотерапія - проводять контактне зональне опромінення з величиною магнітної індукції 10-30 мТл, тривалість процедури 10-15 хвилин щоденно курсом 10-12 процедур

Ампліпульстерапія - СМС частотою 50-80 Гц по 5 хвилин на уражений суглоб щоденно курсом 10-12 процедур

Натомість магнітотерапії можна використовувати магніто-лазерну терапію (зональне скануюче опромінення низькоінтенсивним інфрачервоним лазерним випромінюванням тривалістю процедури 10-15 хвилин курсом 10-12 процедур)

Натомість ампліпульстерапії можна використовувати індуктотермію (індуктор фіксують над ураженим суглобом протягом 15 хвилин щоденно курсом 10-12 процедур)

Загальна терапія: психотерапія та вітамінотерапія.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 діб.

Критерії ефективності лікування: зникнення контрактур, покращення локомоторної функції

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: M34

2. Назва захворювання: Системний склероз - склеродермія

Класифікація системної склеродермїї.

M34.1 CR(E)T синдром

M34.8 Системний склероз із: ушкодженням легенів (J99.1), міопатією (G73.7),

M35.0 Сухий синдром (Шегрена) з: ураженням легенів (J99.1), міопатією (G73.7)

Клінічні форми:

Типова форма (з характерним пошкодженням шкіри)

II. Атипові форми

з вогнищевим пошкодженням шкіри

переважно вісцеральна:

суглобова;

м'язова;

судинна;

Перебіг захворювання:

гострий;

підгострий;

хронічний

Стадії захворювання:

I початкова "периферичні прояви у вигляді синдрому Рейно, шкіряних змін, поліартралгій та артриту";

II генералізована з періферичними та полі системними проявами;

III термінальна з дистрофічними, склеротичними та судинно-некротичними змінами

Ступінь активності:

I мінімальна

II помірна

III висока

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові

- загальний аналіз сечі

- показники ревматологічних досліджень (оксипролін та інші)

- печінковий комплекс, білковій спектр крові

- цукор крові

- кал на я/гельминтів

Додаткові: імунограма, алергологічні дослідження.

Інструментальні дослідження: електрокардіографія, реовазографія

Консультації спеціалістів: за показаннями.

4. Санаторно-курортне лікування*

Завдання: надати загальнозміцнюючу дію, зменшити інфільтрацію, затримати процес ущільнення, поліпшити кровопостачання в тканинах, нормалізувати і активізувати процеси відновлення, підвищити проникність клітинних елементів, поліпшити адаптаційно-трофічну функцію сполучної тканини.

Санаторній режим: загальний.

Дієта: 15 (раціон N 5) або за показаннями, збагачена овочами, фруктами, натуральними соками, макро- та мікроелементами, відварами шипшини, вівса, напоїв з дріжджів.

Руховий режим: тренувальний, лікувальна фізкультура (індивідуальна), механотерапія.

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Бальнео-пелоїдотерапія. Курс лікування починається з вступних ропних або вуглекисло-ропних ванн (в останньому випадку конц. вуглекислоти 1 г/л), мінералізація 40-60 г/л, N 5-4, призначають їх 2 дні поспіль з днем перерви, T 36-37 град.С, 5-7-10 хв. Після 4-5 ванни призначають грязьові аплікації на вогнища склеродермії, можливо за типом "рейтузи" з захватом ділянок спини, живота та грудей, які призначають через день, T 39-40 град.С, поспіль збільшуючи тривалість процедури вод 10 до 30 хвилин, всього на курс 20-24 грязьові процедури дітям після 8 років, 15-20 процедур дітям до 8 років, чергуючи їх через день з ваннами, всього на курс до 15-20 ванн. При переважному пошкодженні верхніх кінцівок грязьові аплікації призначають на шийно-комірцеву ділянку та руки (короткі або високі рукавички).

Радонові ванни, концентрація радону 1,5-3,0 кБк/л, T 37-38 град.С, 8-12 хв, 2 дні поспіль з днем перерви, N 8-10.

Теплотерапія: нафталанові, парафінові, озокеритові аплікації на область вогнищ ураження (температура 45-50 град.С), тривалість процедури 20-30 хв., N 8-10, через день. У 3-ій стадії теплові процедури протипоказані.

Масаж м'яких тканин області вогнищ ураження з маслом обліпихи через 30-40 хвилин після бальнео-процедур, масаж кінцівок

Апаратна фізіотерапія:

- електрофорез лідази на ділянку вогнищ склеродермії (дітям 3-6 років - 16-32 од., 7-10 років 32-64 од, старше 10 років 64 одиниці, 10-12 процедур;

- електрофорез ронідази на ділянки склеродермії, щільність струму 0,03-0,05 мА/кв.см дітям 3-6 років, 0,05-0,07 мА/кв.см дітям 7-10 років, 0,08-0,1 мА/кв.см дітям 11 років та старше, 5-10 хвилин, N 15-20.

- ультразвук або фонофорез пелоїдина з флуцинаром, або 1% гідрокортизону, з 3% пеніциламіном на осередок ураження інтенсивність впливу ультразвуку 0,2-0,4-0,8 Вт/кв.см, 5-10-12 хвилин, через день або щоденно. На курс лікування 8-12 процедур, проводять 2-3 курси. Поєднують з йодо-бромними ваннами, через день;

- діадинамотерапія області ураження. Струм модульований довгими періодами, тривалість процедури 8-10 хв., щодня.

- магнітотерапію області ураження. На відстані 5-10 см індукція 20 мТл, тривалість процедури 10-20 хв., щодня. На курс лікування 15 процедур. Повторний курс через 1-2 міс;

Додатково:

- фітотерапія (жовчогінний чай);

Термін санаторно-курортного лікування: 21-45 дні.

Критерії якості лікування: розм'якшення вогнищ ураження шкіри, збільшення обсягу рухів у суглобах, покращення трофіки м'язів, зменшення проявів симптому Рейно.

Протипоказання: II-III ст. активності процесу.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: K29

2. Назва захворювання - Хронічний гастрит.

3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії базуються на основі Наказу МОЗ України N 471 від 10.08.2007 р.

Основні клінічні критерії: тяжкість і дискомфорт у епігастральній ділянці після їжі, печія, відрижки, зригування, нудота, неприємний присмак у роті з ранку, біль в епігастральній ділянці після їжі (особливо після прийому гострої, грубої, смаженої, копченої їжі), закрепи або проноси, метеоризм, бурчання і переливання в животі, астено-невротичні розлади.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

загальний аналіз крові,

загальний аналіз сечі,

копрограма.

Додаткові лабораторні дослідження:

печінковий комплекс (загальний білірубін та його фракції, тимолова проба, АлАТ, АсАТ, ЩФ);

аналіз калу на приховану кров,

аналіз калу на яйця глистів, найпростіші.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

УЗД органів черевної порожнини.

Додаткові інструментальні дослідження:

інтрагастральна pH-метрія.

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - зменшення диспептичних явищ, поліпшення моторики шлунка, зменшення агресивності шлункового соку, зникнення астено-невротичного синдрому.

Дієта: 1, 1б або 5 (раціон N 1).

Санаторний режим: II-III.

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, групова лікувальна фізкультура, дозована ходьба.

Рекомендації щодо зміну стилю життя:

встановити режим харчування,

не вживати гостру, грубу, та жирну їжу,

не їсти на ніч,

уникати великих прийомів їжі,

боротьба з ожирінням,

уникати прийому лікарських засобів, що ушкоджують слизову шлунка (НПЗЗ, кортикостероїди, дігоксин, теофілін, резерпін, препарати заліза, калію).

Мінеральні води: при хронічних гастритах з підвищеною або зниженою секреторною функцією шлунку питні мінеральні води є провідним лікувальним чинником у курортній терапії. Вони поліпшують або нормалізують секреторну, моторну та евакуаторну функції шлунка і біліарної системи, стимулюють вихід панкреатичного соку, чинять протизапальну та імунокорегуючу дію на організм. Рекомендуються води середньої мінералізації з переваженням гідрокарбонатного, сульфатного та кальцієвого іонів. При підвищеній секреторній функції шлунку мінеральну воду призначають у теплому вигляді (38 град.С) за 1-1,5 години перед вживанням їжі тричі на день. При зниженій кислотоутворюючій функції мінеральну воду T 20-30 град.С призначають за 20-30 хв. до їжі, тричі на день. Разова доза 5 мл/кг маси тіла дитини. Воду слід пити повільно, невеликими ковтками. Це питні мінеральні води хлоридно-сульфатні, хлоридно-натрієві, хлоридні магнієво-калієво-натрієві малої та середньої мінералізації (м. Миргород, Моршин, Одеса, Феодосія, Євпаторія та інші).

Хворим з нормальною секреторною функцією шлунка мінеральну воду призначають за 40 хв перед уживанням їжі, температурою 30-38 град.С. Курс питного бальнеолікування 4 тижня.

Бальнеотерапія: загальні ванни хлоридні натрієві або хвойні, перлинні, T води 37-38 град.С, 10-15 хвилин, через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день, курс N 8-10 процедур.

Грязьові аплікації або гальваногрязь та різні види електрофорезу препаратів грязі сприяють зникненню больового синдрому, диспептичних явищ, а також поліпшують функцію біліарної та гастродуоденальної систем, чинять імунокорегуючу дію.

Аплікації лікувальної грязі завтовшки 3-4 см накладають на підложкову та пілородуоденальну ділянку і сегментарно ззаду, при супровідній патології печінки і жовчного міхура - на ділянку правого підребер'я, температура грязі 38-40 град.С, через день, N 8-10 процедур.

При гальваногрязелікуванні грязьові коржики розташовують на ділянці епігастрію і сегментарно ззаду на ділянці спини. Поверх коржика накладають електроди (позитивний електрод - на ділянку епігастрію). Температура грязі 38 град.С, щільність струму у віці дитини - 3-6 років - 0,03-0,05 мА/кв.см; у віці дитини - 7-10 років - 0,05-0,07 мА/кв.см, у віці дитини - 11-14 років - 0,08-1,0 мА/кв.см, тривалість впливу 15-20 хв, через день, на курс 8-10 процедур.

Електрофорез пелоїдіна чи пелоїдодистилята на епігастральну ділянку проводять за попередньою методикою при щільності струму 0,03-0,05 мА/кв.см щоденно, тривалість впливу 15-20 хв, з обох полюсів, 8-10 процедур на курс лікування.

Парафіноозокеритові аплікації на епігастральну ділянку, T 40-42 град.С, тривалість процедур 15-30 хвилин, щодня або через день, N 8-10.

Додатково:

Апаратна фізіотерапія: з усіх преформованих фізичних чинників віддається перевага електросну. Процедури проводять за допомогою апарата "Електросон-5". Розташування електродів повинно бути очно-завушним або завушно-лобним. Частота імпульсів з симпатикотонією - 5-12 Гц, з ваготонією - 30-40 Гц, з ейтонією - 10-20 Гц, тривалість процедури 10 хв, на далі від 20 до 30 хв, двічі-тричі на тиждень, 8-10 процедур на курс лікування.

По мірі стихання патологічного процесу збільшують різницю і беруть 150 та 30 Гц. При випрямленому режимі СМС - щільність струму залежно від віку дитини: 3-7 роки - 0,033-0,077 мА/кв.см, 8-10 років - 0,088-0,1 мА/кв.см, 11-14 років - 0,12-0,15 мА/кв.см. При перемінному режимі СМС - щільність струму залежно від віку дитини: 3-7 років - 0,045-0,12 мА/кв.см, 8-10 років - 0,1-0,15 мА/кв.см, 11-14 років - 0,16-0,2 мА/кв.см.

З методів лікарняного електрофорезу застосовують 2-5% броміду натрію на комірцеву зону, щільність струму в залежності від віку дитини: 3-6 років - 0,03-0,05 мА/кв.см, 7-10 років - 0,08-0,1 мА/кв.см, тривалість процедури 6-8 хв, через день, на курс 8-10 процедур.

Показники якості лікування: зникнення клінічних ознак захворювання, а саме тяжкості і дискомфорту у епігастральній ділянці, відрижки, зригування, нудоти, неприємного присмаку у роті, болю в епігастральній ділянці після їжі, явищ кишкової диспепсії, астено-невротичного синдрому; поліпшення або зникнення лабораторних та інструментальних ознак захворювання.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Протипоказання: санаторно-курортне лікування не показано хворим у фазі загострення хронічного гастриту.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10:

K25 - виразка шлунка

K26 - виразка дванадцятипалої кишки

2. Назва захворювання - виразкова хвороба (пептична виразка).

Виразкова хвороба (ВХ) - поліетіологічне захворювання, яке характеризується формуванням виразкового дефекту у шлунку та дванадцятипалій кишці (ДПК), схильне до прогресування, із залученням до патологічного процесу інших органів травлення, з можливим розвитком ускладнень. Формування хвороби обумовлено порушенням рівноваги між факторами "агресії" та "захисту" слизової оболонки органів гастродуоденальної зони, завжди з переважанням "агресивних" компонентів (інфекція H. pylori, кислотна агресія).

3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії базуються на основі Наказу МОЗ України N 471 від 10.08.2007 р.

Основні клінічні критерії: в періоду ремісії скарги практично відсутні та пальпація пілородуоденальної зони безболісна. В анамнезі - печія, відриг кислим, підвищена стомлюваність, емоційна лабільність, порушення апетиту, зниження ваги тіла, пальпаторна болісність в епігастральній ділянці.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

загальний аналіз крові,

загальний аналіз сечі,

Додаткові лабораторні дослідження:

загальний білок та білкові фракції крові,

аналіз калу на приховану кров,

аналіз калу на яйця глистів, найпростіші;

копрограма.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

УЗД органів черевної порожнини,

Додаткові інструментальні дослідження:

інтрагастральна pH-метрія (при необхідності дворазово),

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - зникнення диспепсичних явищ, поліпшення моторики шлунка та дванадцятипалої кишки, поліпшення самопочуття.

Дієта: N 1а, 1б, 1в, та 1 послідовно, їжа повинна бути дрібною, механічно та хімічно щадної щодо шлунка та дванадцятипалої кишки з обмеженням вуглеводів та відносним збільшенням білків.

Санаторний режим: II-III.

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова), лікувальна дозована ходьба.

Рекомендації по зміні стилю життя:

встановити режим харчування,

не вживати гостру, грубу та жирну їжу,

не приймати лікарських засобів, що ушкоджують слизову гастродуоденальної зони, а саме:

1. НПЗЗ (аспірин, індометацин і ін.);

2. кортикостероїди;

3. антибактеріальні засоби;

4. дігоксин;

5. теофілін;

6. резерпін;

7. препарати заліза, калію.

Мінеральні води: питні мінеральні води при виразковій хворобі призначаються з метою зниження та поліпшення моторно-евакуаторної функції шлунка, стимуляції репаративних і трофічних процесів, підвищення імунологічної реактивності організму та нормалізації функціонального стану інших органів травлення, які неминуче залучаються до патологічного процесу при зазначеному захворюванні. Мінеральні води призначають виходячи із стану кислотоутворюючої функції шлунка. При підвищеній кислотності застосовують середньо- та високо мінералізовані води хлоридно-гідрокарбонатні-натрієві (Шаянська), хлоридні-гідрокарбонатні, гідрокарбонатні магнієво-кальцієві (Сойми, Рай-Оленівська, Кримська, Березівські мінводи та ін.), гідрокарбонатні натрієві (Лужанська, Поляна Квасова, Поляна Купіль, Свалявська). Воду призначають за 1 годину перед вживанням їжі у теплому вигляді тричі на день. При нормальній кислотності призначають ті ж самі води за 30-40 хв перед вживанням їжі. При знижених кислотоутворюючій і секреторній функціях шлунка показані мало- та середньомінералізовані гідрокарбонатно-хлоридні натрієві, хлоридні натрієві води (Миргородська, Куяльницька, Бердянська, Одеська N 2, Бронничанка, Мелітопольська, Планета, Кримська, Новомосковська, Сойми та ін.). Воду призначають за 30 хв. до їжі тричі на день. Разова доза 5 мл/кг маси тіла дитини. Курс 4 тижня.

Пелоїдотерапія та бальнеолікування: грязелікування є одним з найбільш ефективних курортних чинників у фазі стійкої та нестійкої ремісії. Грязьові коржики накладаються на епігастральну ділянку і сегментарно ззаду впродовж 10-15 хв при температурі грязі 38-40 град.С, через день, чергуючи з ваннами (хвойними, морськими, мінеральними). На курс 8-10 грязьових процедур та бальнеопроцедур. T води у ванні 37-38 град. С, 10-15 хв., через день.

Значно краще переносяться методи мітигованого грязелікування (гальваногрязь, електрофорез препаратів грязі).

Гальваногрязь застосовують температурою 38 град.С на епігастральну ділянку та сегментарно ззаду, щільність струму 0,03-0,05 мА/кв.см, впродовж 15-20 хвилин, через день, на курс 8-10 процедур.

Електрофорез пелоїдіну чи пелоїдодистиляту на епігастральну ділянку проводять за поперечною методикою при щільності струму 0,03-0,05 мА/кв.см щоденно, тривалість впливу 10-15 хв, з обох полюсів, 8-10 процедур на курс лікування.

Парафіноозокеритові аплікації на епігастральну ділянку, T 45 град.С, 15-20 хв. щодня, N 6-10.

Додатково:

Апаратна фізіотерапія:

електросон: розташування електродів очно-завушне або завушно-лобне. Частота імпульсів 5-10 або 20-30 Гц, тривалість процедури від 20 до 30 хв, двічі - тричі на тиждень, 8-10 процедур на курс лікування;

З методів лікарняного електрофорезу застосовують 5% бромід натрію на комірцеву зону, щільність струму 0,03-0,05 мА/кв.см, тривалість впливу до 10-15 хв, через день, на курс 8-10 процедур.

Фітотерапія

Психокорекція

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 днів.

Критерії якості лікуванні: відсутність клінічних, лабораторних та інструментальних ознак захворювання.

Протипоказання: санаторно-курортне лікування не показано хворим у фазі загострення виразкової хвороби.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: K29.9

2. Назва захворювання - хронічний гастродуоденіт.

Хронічний гастродуоденіт (ХГД) - хронічне рецидивуюче захворювання запального характеру, яке супроводжується неспецифічною структурною перебудовою слизової оболонки та залозового апарату шлунка і дванадцятипалої кишки (дистрофічні, запальні та регенераторні зміни) з різними секреторними і моторними порушеннями.

3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії базуються на основі Наказу МОЗ України N 471 від 10.08.2007 р.

Основні клінічні критерії: нудота, відчуття важкості та переповнення у надчеревній ділянці, нестійкий стілець, його послаблення, здуття живота.

Обов'язкові лабораторні дослідження

загальний аналіз крові

загальний аналіз сечі

Додаткові лабораторні дослідження:

аналіз крові біохімічний - загальний білок та білкові фракції крові,

копрограма.

Обов'язкові інструментальні дослідження

УЗД органів черевної порожнини,

Додаткові інструментальні дослідження

pH-метрія (при необхідності дворазово).

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - поліпшення або відновлення функціонального стану гастродуоденальної системи.

Дієта: N 2, N 15.

Санаторний режим: II-III.

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова), лікувальна дозована ходьба.

Мінеральні води: Показані питні мінеральні води хлоридно-сульфатні, хлоридно-натрієві, гідрокарбонатно-натрієві, хлоридні магнієво-калієво-натрієві, сульфатно-хлоридні мінеральні води малої та середньої мінералізації (методика в залежності від секреції шлунку, разова доза 5 мл/кг маси тіла дитини).

Бальнеотерапія: перлинні, хвойні, кисневі ванни, родонові, T води 36-37 град.С, 5-10 хв., щодня або через день, N 8-10.

Теплолікування:

Пелоїдотерапія - аплікації грязі на епігастралну зону T 38-40 град.С, через день, N 8-10.

Парафіноозокеритові аплікації на епігастральну зону T 45-50 град.С, 15-20 хв., щодня або через день, N 6-10.

Додатково:

Апаратна фізіотерапія:

застосовують електрофорез 5% броміду натрію (-) на комірцеву зону, щільність струму в залежності від віку дитини: 3-6 років - 0,03-0,05 мА/кв.м, 7-10 років - 0,08-0,1 мА/кв.см, експозиція 10-15 хв, щодня 10-12 процедур;

кислотостимулюючим, секретостимулюючим та трофічним ефектами володіють синусоїдальні модульовані струми (СМС). Застосовують апарат "Ампліпульс 4". Локалізація електродів - епігастральна ділянка, I та III роди робіт по 3 хв кожний, частоту модуляції 50 Гц, глибину модуляції 25-75%. Тривалість імпульсу 5 сек. Через день або щодня, 8-10 процедур на курс лікування.

доброго ефекту щодо стимуляції кислотоутворення надають хвилі дециметрового діапазону (ДМХ). Процедури проводять на апараті "Ромашка". Опромінювач (100 мм) розташовують на ділянку епігастрія, потужність 8-12 Вт, експозиція 8-10 хвилин, через день, або щоденно, на курс 8-10 процедур.