Міжгалузеві нормативи чисельності працівників, зайнятих добором, розстановкою, підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) та обліком кадрів

"Міжгалузеві нормативи чисельності працівників, зайнятих добором, розстановкою, підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) та обліком кадрів" (надалі - Нормативи чисельності) розроблено на виконання заходів, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 р. N 152-р, та спільним наказом Мінпраці та Мінекономіки України від 28.12.2000 р. N 361/7.

Нормативи чисельності призначено для визначення оптимальної чисельності працівників, зайнятих добором, розстановкою, підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) та обліком кадрів за функціями та виконуваними видами робіт, й обґрунтування цієї чисельності під час складання штатних розписів.

Збірник містить норми часу на виконання робіт із добору, розстановки, підвищення кваліфікації (перепідготовки) та обліку кадрів і нормативи чисельності працівників підрозділу кадрів установ, організацій, підприємств.

Під час розроблення нормативів чисельності було використано:

- керівні та методичні матеріали щодо організації праці;

- положення про підрозділ кадрів і посадові інструкції його працівників;

- матеріали аналізу чинної організації праці;

- результати проведених досліджень та аналіз витрат часу на роботи, що виконуються працівниками, зайнятими добором, розстановкою, підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) та обліком кадрів;

- Методику розрахунку чисельності окремих категорій працівників на основі норм з праці, затверджену наказом Мінпраці України від 04.09.2000 р. N 222;

- Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1, Розділ 1. - Краматорськ, ЦП, 1998.

Збірник розроблено за даними трудомісткості типового складу робіт, виконуваних працівниками, зайнятих добором, розстановкою, підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) та обліком кадрів.

Наведені норми часу враховують підготовчо-заключний час, час на обслуговування робочого місця, час на відпочинок та особисті потреби, включаючи фізичні паузи, в обсязі 10 відсотків від оперативного часу.

Наведені норми часу встановлено на виконання робіт одним працівником у людино-годинах на одиницю виміру обсягу робіт (один звіт, одна заявка, одна відомість, одна вакансія тощо) та оформлено у вигляді нормативних карт.

Нормативи чисельності розроблено залежно від трудомісткості типового складу виконуваних робіт та розраховано залежно від факторів, що мають найбільший вплив на їх величину.

Діяльність працівників, зайнятих добором, розстановкою, підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) та обліком кадрів регламентується посадовими інструкціями, що розробляються згідно з Випуском 1 (Розділ 1) "Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців, які є загальними для всіх видів економічної діяльності" Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 16 лютого 1998 р. N 24.

Працівники підрозділів кадрів забезпечують реалізацію державної політики з питань кадрової роботи і разом з відповідними структурними підрозділами узагальнюють практику роботи з кадрами.

Основними завданнями працівників, зайнятих добором, розстановкою, підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) та обліком кадрів, є:

- забезпечення підприємства кількісним і якісним складом керівників, фахівців, технічних службовців та робітників відповідних спеціальностей та кваліфікацій, їх ефективного використання;

- забезпечення перепідготовки та підвищення кваліфікації керівників, фахівців, технічних службовців та робітників;

- створення резерву кадрів;

- організація періодичної атестації працівників;

- оформлення прийому, переведення і звільнення працівників;

- ведення обліку особового складу підприємства;

- надання довідок щодо трудової діяльності, складання графіка та оформлення відпусток;

- оформлення листків непрацездатності;

- зберігання та заповнення трудових книжок працівників;

- підготовка документів для призначення пенсій працівникам;

- складання звітності з питань праці;

- розроблення режиму праці і відпочинку;

- здійснення контролю за виконанням керівниками підрозділів наказів, розпоряджень з питань роботи з кадрами;

- організація контролю за станом трудової дисципліни та розроблення заходів з її покращання, зниження втрат робочого часу тощо.

Відповідальність за організацію добору, розстановки, підвищення кваліфікації (перепідготовки) та обліку кадрів на підприємстві покладено на власника цього підприємства або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством.

Організація праці повинна:

- регламентувати обов'язки та відповідальність кожного працюючого;

- передбачити комплексне вирішення всіх питань організації праці на основі поділу та кооперації праці.

Організаційно-технічними умовами передбачається:

- раціональна організація робочих місць;

- своєчасне одержання працюючими необхідної інформації, консультації та інструктажу;

- дотримання раціонального режиму праці та відпочинку;

- забезпечення встановлених санітарних норм.

Основний принцип організації робочого місця працівників - комплексне оснащення його необхідними засобами праці. Велике значення в оснащенні робочих місць має встановлення меблів з уніфікованих елементів, які вибираються з урахуванням посадових обов'язків і характеру роботи стосовно кожного працівника. Із таких елементів можна монтувати різноманітні робочі столи, приставки до них, тумби. Відстань між робочими місцями повинна бути 0,75 - 0,9 м. Робоче місце обладнується робочим столом, який забезпечує зручне розміщення на ньому оргтехніки та предметів праці. Шухляди стола слід обладнувати пристроями для зручного розміщення папок. "Справи" та папки повинні мати чітке маркування, кодові відмітки. Для зберігання технічної і довідкової літератури, а також папок із документами пропонується шафа загального користування. На столі повинна знаходитися мінімально необхідна кількість документів для оперативної роботи під час робочого дня.

Приміщення повинно ретельно провітрюватися. Необхідно суворо дотримуватися правил протипожежного захисту.

Оброблення документів виконується із застосуванням комп'ютерів. Підтримку заданих параметрів повітряного середовища (температури, відносної вологості, барометричного тиску) у приміщеннях рекомендується здійснювати кондиціонуванням повітря. Нормальними кліматичними умовами експлуатації ПЕОМ є:

- температура навколишнього повітря - 20 +- 5 град. C;

- відносна вологість навколишнього повітря - 65 + 15%;

- атмосферний тиск - від 84 до 107 кПа (630 - 800 мм рт. ст.);

- максимальна запиленість повітря в приміщеннях при розмірі часток не більше 3 мкм - 0,75 мг/куб. м.

Відстань між очима працюючого та екраном комп'ютера повинна бути не меншою, ніж півтори довжини діагоналі монітора, який використовується; дисплей слід розташовувати нижче рівня очей на 15 градусів, а клавіатуру - на відстані близько 40 сантиметрів від тулуба. Зап'ястя повинні розташовуватися на одному рівні з передпліччями. Екран дисплея повинен розташовуватися так, щоб сонячне проміння й світло ламп не відбивались від нього та не осліплювали працюючого.

Особливе значення має освітлення робочого місця. Якщо на робочому місці є місцеве освітлення, то рекомендується застосовувати поворотні, пересувні лампи. М'яке світло, що не сліпить очі, повинно надходити до поверхні робочого стола ліворуч. Недопустиме застосування лише місцевого освітлення. Рекомендовано такі норми освітленості службових приміщень і робочих місць:

- у разі люмінесцентного освітлення - 300 люкс;

- у разі освітлення лампами розжарювання - 150 люкс.

Ефективність освітлення в службових приміщеннях підвищується в разі раціонального фарбування стін, стель. На ефективність праці суттєво впливає колір приміщення. Найсприятливішими є білий, зелено-блакитний, світло-зелений, бежевий. Ці кольори не тільки заспокійливо діють на нервову систему людини, але й значно поліпшують освітленість у приміщеннях.

Для кращого розсіювання та відбиття світла рекомендується стелю фарбувати в білий колір, він відбиває до 90% світлового потоку. Стіни повинні менше відбивати світло й мають бути темнішого кольору, ніж стеля. Якщо вікна в приміщенні виходять на сонячний бік, то стіни краще фарбувати в прохолодні тони: блакитний, зеленуватий, салатний. Для приміщень із вікнами, орієнтованими на північ, північний захід, північний схід, більше підходять кольори теплої гами: жовтуватий, світло-оранжевий, піщаний.

Підлоги, незалежно від матеріалу, з якого їх зроблено, повинні мати темніший колір, ніж стіни.

Озеленення приміщень, що є декоративним елементом інтер'єру, поліпшує склад повітря, зменшує нервово-психічне стомлення, що особливо важливо для умов розумової праці.