Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1 "Професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності. Розділ 1 "Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців, які є загальними для всіх видів економічної діяльності"

1. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі - Довідник) є систематизований за видами економічної діяльності збірник описів професій, які наведені в Класифікаторі професій (ДК 003-95).

Довідник містить показники та ознаки, які зближують його з методологічної, методичної та нормативно-практичної сторін з національними виданнями такого спрямування інших країн, а також враховує рекомендації виконавчих органів Міжнародної організації праці і Співдружності незалежних держав.

2. Довідник складається з випусків і розділів випусків, які згруповані за основними видами економічної діяльності, виробництва та робіт.

Кожен випуск або розділ випуску містить обов'язкові частини, співвідносні з розділами класифікації професій за Класифікатором професій, а саме: "Керівники", "Професіонали", "Фахівці", "Технічні службовці", "Робітники". Зміст випуску або розділу випуску складається зі "Вступу", "Кваліфікаційних характеристик", вміщених в абетковій послідовності з порядковими номерами, а також допоміжних покажчиків переліків професій з діапазонами розрядів.

3. Кваліфікаційна характеристика професії працівника має такі розділи: "Завдання та обов'язки", "Повинен знати", "Кваліфікаційні вимоги", "Спеціалізація", "Приклади робіт".

3.1. Розділ "Завдання та обов'язки" подає опис робіт, властивих для даної професії. Для визначення професійних завдань та обов'язків застосовані посилання на галузь необхідних знань, устаткування, машини, інструмент, сировину, матеріали, деталі, продукцію та послуги.

3.2. Розділ "Повинен знати" містить описи знань, умінь, навичок, методів і прийомів безпечного виконання робіт, засвоєння і застосування яких є обов'язковим. У цілому галузі знань і способи реалізації робіт тісно пов'язуються з напрямами необхідної для цього освіти, практичною підготовкою у вигляді професійної спеціалізації відповідно до досягнень науки, техніки, технологій, організації праці на виробництві чи у сфері послуг.

3.3. У розділі "Кваліфікаційні вимоги" визначений рівень спеціальної підготовки працівника, який необхідний для виконання покладених на нього обов'язків, і вимоги до стажу роботи.

Для професійної групи "Керівники" встановлені три типи вимог, обов'язкових для керівників первинних підрозділів, керівників структурних підрозділів вищого рівня, керівників підприємств, установ, організацій.

Для професійної групи "Професіонали" використовуються два типи вимог - для 4-х і 5-ти рівнів професійного групування. Різниця між ними полягає в тому, щоб раціонально використати грунтовно підготовлених працівників з освітньо-кваліфікаційними рівнями "спеціаліст" і "магістр". Саме для цього завпроваджені 4 і 5 рівнів кваліфікаційних категорій. Даний тип кваліфікаційних вимог стосується розробників у складі груп наукових співробітників, а також професіоналів із різних галузей науки і практики, які зайняті на складних і відповідальних роботах.

Для професійної групи "Фахівці" (техніки) діють три рівні кваліфікаційних категорій.

Професійна група "Технічні службовці" включає професії, що вимагають повної загальної середньої та професійно-технічної освіти або повної загальної середньої освіти та курсового професійно-технічного навчання, курсового чи індивідуального навчання на виробництві, у сфері послуг.

Професійна група "Робітники" містить вимоги до виконавців щодо складності виконуваних робіт та необхідних знань. Кваліфікаційні характеристики вищих розрядів не повторюють вимоги кваліфікаційних характеристик нижчих розрядів.

3.4. Розділ "Спеціалізація" подає дані про похідні назви професій, характеристики робіт, галузеву віднесеність, а також посилання на товари, послуги, устаткування, механізми та інструменти, які вказують на особливості застосування професії.

3.5. У розділі "Приклади робіт" наводяться назви робіт і пов'язаних з ними машин і устаткування, безпечних та нешкідливих умов виконання зазначених робіт, засобів оснащення технологічних процесів.

Розділ "Приклади робіт" розробляється для розрізнення складу і переліків робіт за кваліфікаційними розрядами (категоріями) або у випадках, коли зміст розділу "Завдання та обов'язки" викладений у скороченому чи загальному варіанті.

4. Довідник є нормативним документом обов'язковим у питаннях управління персоналом на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власносгі та видів економічної діяльності.

Довідник призначений для таких цілей:

а) розроблення стратегії і програм соціально-економічиого розвитку суспільства з урахуванням змін у професійно-кваліфікаційному складі і структурі зайнятих працівників, реалізації державної політики зайнятості населення;

б) планування професійних перетворень у характеристиках робочої сили;

в) якісного аналізування стану попиту на професійно підготовлену робочу силу;

г) визначення особливостей ринків праці;

ґ) ведення документації про укладення трудового договору (прийняття на роботу), професійне просування, переведення на іншу роботу, відсторонення від роботи, припинення і розірвання трудового договору;

д) кваліфікаційних випробувань з метою оцінювання повноти, відповідності змісту та якості виконання робіт працівником певної професії відповідного розряду (категорії) з урахуванням вимог охорони праці;

е) визнання кваліфікаційного статусу працівника;

є) розподілу робіт за складністю, відповідальністю і стажем праці, необхідною освітою і професійною підготовкою працівників;

ж) організації і ведення виробничих процесів;

з) застосування в навчальній, нормативно-технічній, технологічній та сертифікаційній документації, процесах розроблення і впровадження продукції у виробництво;

и) присвоення і підвищення кваліфікаційних розрядів (категорій) за професісю відповідно до оволодіння особою певним обсягом знань та робіт у закладі освіти або на виробництві чи у сфері послуг за результатами кваліфікаційної атестації;

і) організації навчально-виховного процесу в закладах освіти, які готують працівників за професіями відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

ї) переписів, наукових досліджень, обстежень, опитувань, анкетувань тощо, які стосуються або включають питання професійно підготовленої робочої сили, а також для статистичних узагальнень;

к) порівняння назв, змісту і поширеності робіт за професією і кваліфікацією цього Довідника й аналогічних довідників інших країн для практичних професійних завдань.

5. Довідник застосовуєься як базовий елемент організації оплати праці разом із тарифними сітками (схемами посадових окладів), тарифними розрядами, тарифннми ставками та коефіцієнтами (міжкваліфікаційнми співвідношеннями), які утворюють тарифну систему оплати праці. Тарифікаційні процедури встановлюються і регулюються законодавством України, і генеральною, галузевими, регіональними угодами, колективними і трудовими договорами.

6. Згідно з вимогами чинного законодавства України і на основі Довідника роботодавець розроблює та затверджує посадові інструкції для керівників, професіоналів та фахівців, ураховуючи конкретні завдання та обов'язки, функції, права, відповідальність працівників цих груп та особливості штатного розпису підприємства, установи, організації. Для технічних службовців і робітників у разі необхідності розроблюються робочі інструкції.

Під час розроблення посадових (робочих) інструкцій забезпечується єдиний підхід до викладу змісту, структури розділів, побудови і послідовності їх розташування. Інструкції повинні містити повний перелік завдань та обов'язків, повноважень, відповідальності, в тому числі з охорони праці, безпечного ведення робіт та екологічної безпеки, в разі потреби мати необхідні пояснення, а всі терміни - чіткі визначення.

Періодичне уточнення змісту посадових (робочих) інструкцій працівників повинне забезпечити раціональний розподіл та необхідну кооперацію їх праці під час виконання нових завдань та обов'язків.

7. Посадові інструкції складаються з розділів: "Загальні положення", "Завдання та обов'язки", "Права", "Відповідальність", "Повинен знати", "Кваліфікаційні вимоги" та "Взаємовідносини (зв'язки) за професією, посадою". У робочих інструкціях розділи "Загальні положення", "Взаємовідносини (зв'язки) за професією" можуть бути відсутні.

7.1. У розділі "Загальні положення" наводяться дані про сутність, особливості і мету робіт, порядок укладення та припинення трудового договору, класифікаційні критерії, визначальні ознаки спеціальності й спеціалізації, додаткові відомості про посаду, професію або роботи працівника тощо.

7.2. Розділ "Завдання та обов'язки" розкриває зміст робіт, які мас виконувати працівник. У робочій інструкції цей розділ повинен містити характеристики робочого місця.

7.3. У розділі "Права" визначаються і наводяться делеговані працівникові правові засоби, за допомогою яких забезпечується виконання покладених на нього завдань та обов'язків.

7.4. Розділ "Відповідальність" містить показники особистої відповідальності за виконання робіт, а також переліки результатів, яких необхідно досягти працівникові в процесі професійної діяльності за вказаною посадою, професією або роботою.

7.5. У розділі "Повинен знати" подаються додаткові порівняно з кваліфікаційною характеристикою вимоги до знань, умінь, майстерності працівника, викликані реальними умовами виробництва, особливостями устаткування, матеріалів, інструментів, що використовуються для виконання робіт.

7.6. Розділ "Кваліфікаційні вимоги" містить норми, які стосуються рівнів освіти, кваліфікації, досвіду, спеціалізації, достатніх для повного і якісного виконання робіт за посадою або на робочому місці.

7.7. Розділ "Взаємовідносини (зв'язки) за професією, посадою" розкриває взаємовідносини та зв'язки з іншими працівниками в підрозділі і за його межами, умови заміщення в разі відсутності тощо.

8. У зв'язку і тим, що окремі кваліфікаційні характеристики працівників містять тільки основні або типові завдання та обов'язки, роботодавець може доповнювати посадові (робочі) інструкції роботами, які входять до складу статутів, регламентів, технологічних карт, інструкцій та інших нормативних документів, установлених адміністрацією за погодженням з профспілковим або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

9. Поряд з роботами, що внесені до складу відповідного розділу кваліфікаційних характеристик професій.

9.1. усі працівники повинні:

а) раціонально та ефективно організовувати працю на робочому місці;

б) додержувати норм технологічного процесу;

в) виконувати правила щодо здійснення діяльності, спрямованої на зміни або визначення стану предметів виробництва, технічне обслуговування чи ремонт засобів технологічного оснащення;

г) забезпечувати працездатний стан і показники надійності виробничої або функціональної системи за параметрами якості продукції (послуг), продуктивності, матеріальних і вартісних витрат на виготовлення продукції (надання послуг);

ґ) застосовувати способи і прийоми попередження відмов технологічних систем і виникнення браку:

д) сприяти ефективній діяльності виробничих і функціональних систем вищих рівнів (дільниці, відділу, іншого підрозділу, підприємства, установи, організації в цілому);

е) знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці і навколишнього середовища, правила безпечного поводження з устаткуванням, машинами, механізмами, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

є) додержувати норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;

ж) виконувати заходи для поліпшення умов праці, передбачені трудовим та колективним договорами і правилами внутрішнього трудового розпорядку;

з) використовувати в разі необхідності засоби попередження і усунення природних і непередбачених виробничих негативних явищ (пожежі, аварії, повені тощо);

9.2. усі керівники повинні:

а) розробляти директивні та керівні матеріали, створювати можливості для майбутнього розвитку;

б) впроваджувати нормативні та інструктивні матеріали, забезпечувати умови для удосконалення організації виконання робіт і управління підрозділами;

в) відповідати за налагодження ефективних виробничих (службових) взаємовідносин і зв'язків між працівниками;

г) стежити за додержанням вимог посадових (робочих) інструкцій;

ґ) аналізувати стан виконання планів, організації робіт, виконавської майстерності працівників, задоволення вимог замовників та технологічні, ринкові, фінансові досягнення чи прорахунки;

д) відповідати за порівняльні показники для визначення відповідності планових завдань виконаним роботам;

е) удосконалювати форми винагородження та заохочення працівників відповідно до їх професійних та ділових якостей, складностей та умов праці, результатів господарської діяльності підприємств, установ, організацій;

є) застосовувати методи оцінювання результатів управлінських рішень (стратегічне планування, визначення цілей і пріоритетів, раціональне використання ресурсів виробництва тощо);

ж) накопичувати інформацію від замовників, постачальників та партнерів з метою поліпшення якості робіт;

з) забезпечувати проектування і впровадження всіх видів професійних виконавських процесів (робіт), постійно дбати про їх оцінювання та поліпшення:

и) відповідати за формування на виробництві, у сфері послуг освітнього та кваліфікаційного рівнів, необхідних для успішного виконання працівниками робіт:

і) постійно впроваджувати заходи щодо навчання та розвитку. нормальної життєдіяльності працівників, створення добробуту, мотивації їх до досягнення високих економічних результатів;

ї) створювати необхідні умови для успішного ведення робіт, особливо для виготовлення нових виробів (надання нових послуг), поширення їх на товарні ринки (ринки послуг), установлення партнерських відносин з постачальниками, споживачами та конкурентами;

й) удосконалювати соціальні відносини на підприємстві, в установі, організації, запроваджувати високу культуру людських стосунків;

к) застосовувати світовий досвід і передову вітчизняну практику організації виробництва (робіт).

10. Працівники повинні знати і застосовувати на практиці знання про:

а) кращий досвід роботи за професією на підприємствах, в установах, організаціях даної та суміжних галузей, конкуруючих фірм в інших країнах;

б) економічні досягнення, необхідні для успішного виконання професійних завдань і обов'язків;

в) прнзначення, порядок становлення і перегляду норм праці, тарифних ставок, посадових окладів, розцінок;

г) виробничі (експлуатаційні) інструкції, інструкції з охорони праці, пожежної безпеки та правила внутрішнього трудового розпорядку;

ґ) норми ділової поведінки та етики професійних відносин;

д) основні положення і порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників;

е) застосування Кодексу законів про працю України та інших законодавчих актів, що регулюють професійну зайнятість громадян.

11. Працівники, робота яких пов'язана з авіаційним, автомобільним, морським, річковим, залізничним транспортом, виконанням підривних робіт, зберіганням і застосуванням вибухових матеріалів та отруйних речовин, обслуговуванням підйомно-транспортного устаткування, котельних установок, апаратів і посудин, що працюють під тиском, або зайняті на інших роботах, для яких діючими правилами та інструкціями встановлені особливі вимоги виконання, в тому числі безпечного ведення робіт, запобігання аварійності, виробничого травматизму та професійним захворюванням, повинні знати і додержувати нормативних актів про охорону праці, виробничих (експлуатаційних) інструкцій, технологічних регламентів, а також мати відповідний документ, що засвідчує завершену та успішну спеціальну підготовку до виконання цих робіт та своєчасну перевірку знань з охорони праці.

12. Атестація працівників, які виконують інспекційні, контрольні, наглядові, приймальні та подібні роботи, провадиться в терміни, що не обов'язково збігаються з підвищенням їх кваліфікаційного рівня. Процедури і терміни атестації розроблюються, встановлюються і впроваджуються органами, уповноваженими законодавством України на проведення атестаційних випробувань.

13. Працівники, безпосередньо зайняті керуванням і обслуговуванням машин та устаткування - оператори, машиністи, апаратники, електромонтери та подібних професій, - повинні мати професійну підготовку в обсязі, достатньому для безпечного усування несправностей та відмов, що виникають у процесі роботи, а також для участі в їх ремонті.

14. Випускники професійно-технічних та вищих закладів освіти можуть претендувати на зайняття відповідних робіт за професіями, освітньо-кваліфікаційними рівнями і розрядами (категоріями). Для цього вони повинні мати документи про освіту державного зразка та про присвоєння кваліфікаційного розряду (категорії).

15. Кваліфікаційні розряди (категорії) підвищуються насамперед тим працівникам, які успішно виконують професійні чи посадові завдання та обов'язки, норми праці, творчо і сумлінно ставляться до службових доручень і вимог інструкцій. Присвоєння і підвищення кваліфікаційних розрядів (категорій) працівникам здійснюють комісії з проведення кваліфікаційної атестації.

16. Роботодавець може, виходячи з негативних результатів кваліфікаційної атестації або випробувань, запропонувати працівникові роботи нижчого кваліфікаційного розряду (категорії). У разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації роботодавець може розірвати з працівником трудовий договір.

17. За грубе порушення технологічної дисципліни та інші серйозні порушення, які спричинили погіршення якості продукції або робіт, працівникові може бути знижена кваліфікація на один розряд (категорію). Поновлення розряду (категорії) провадиться не раніше ніж через три місяці після зниження в тому ж порядку, як і підвищення розряду (категорії).

18. Особи, які не мають професійної освіти або стажу роботи, що встановлені кваліфікаційними вимогами, але мають достатній практичний досвід і якісно та в повному обсязі виконують доручені роботи, у виняткових випадках можуть бути зараховані (призначені) на відповідні роботи (посади).

19. У необхідних випадках відповідність робіт певному кваліфікаційному розряду (категорії) визначається з використанням тих робіт, які наведені в робочих інструкціях, технологічних картах, регламентах та інших нормативних документах, розроблених стосовно умов і специфіки конкретного виробництва (сфери діяльності).

20. Нові роботи оцінюються зіставно-реєстраційним методом і відносяться до аналогів, описаних у споріднених кваліфікаційних характеристиках.

21. У межах систем сертифікації продукції (робіт) працівники повинні проходити цільове професійне навчання. Після його завершення, успішного складання екзаменів, кваліфікаційної атестації та одержання сертифікатів вони можуть бути допущені до виконання вказаних робіт.

22. Роботодавець організує систематичне навчання працівників з питань охорони праці.

23. Прийняття на робогу за професіями "старший працівник" або "бригадир" здійснюється в тому випадку, коли працівник має спеціальну підготовку з управління виробничими групами і високий кваліфікаційний рівень.

24. У разі виконання працівником робіт, віднесених до різних професій, трудовий договір укладається за згодою сторін з професії, яка визнана основною. Основною вважається професія з найбільшим обсягом виконуваних робіт порівняно з іншими професіями.

25. Похідні професії, назви яких утворені за допомогою додаткових ознак типу "заступник", "старший", "змінний", "районний", "дільничний" тощо, мають такі ж кваліфікаційні характеристики, що і базові професії.

26. У всіх записах про виконувані роботи слід застосовувати повну назву професії відповідно до цього Довідника і кваліфікаційний розряд (категорію), наприклад: "Інженер-проектувальник (планування міст) 1 категорії", "Слюсар-інструментальник 7 розряду", "Лаборант електромеханічних випробувань і вимірювань 5 розряду" тощо.

27. У разі необхідності органи виконавчої влади, професійні спілки, об'єднання, асоціації роботодавців, наукові товариства, підприємства, установи, організації можуть подавати міністерствами (відомствами) - розробниками відповідних випусків обгрунтовані проекти змін і доповнень до цього Довідника.

28. Пропозиції щодо змін і доповнень подаються в разі:

а) систематизації груп професій відповідно до нових явищ на світових, національних, регіональних і галузевих ринках праці;

б) одержання результатів наукових досліджень, впровадження технологічних нововведень, появи нових професій і робіт або їх ознак і параметрів, усунення застарілих, маловживаних і невживаних робіт, а також застосування новітнього або досконалішого устаткування, машин, матеріалів, інструментів, виробництва нових видів продукції тощо;

в) розширення і поглиблення змісту робіт (завдань і обов'язків), збільшення, зменшення або раціоналізації їх кількості;

г) уточнення переліків прикладів робіт;

ґ) удосконалення кваліфікаційних вимог;

д) зміни освітніх і кваліфікаційних рівнів;

е) реєстрації додаткових відомостей, даних, показників. застосовуваних у кваліфікаційних характеристиках, професій;

є) удосконалення розробки кваліфікаційних характеристик професій та описів робіт,

ж) зміни назв професій і робіт;

з) уточнення професійної термінології тощо.

29. Міністерство праці та соціальної політики України у встановленому порядку і визначені строки розглядає проекти змін та доповнень і приймає відповідні рішення щодо їх узгодження або затвердження, які є обов'язковими для учасників національного ринку праці до виходу нового видання цього Довідника.

Цей розділ є результатом перегляду розділу 1 "Общеотраслевые квалификационные характеристики должностей работников, занятых на предприятиях, в обьединениях (на комбинатах) производственных отраслей народного хозяйства" Квалификационного справочника должностей руководителей, специалистов и служащих (М.: Экономика, 1989) з урахуванням змін і доповнень до змісту характеристик, які виникли під впливом впровадження досягнень науки, техніки, технології, організації виробництва та праці. У розділі враховані нові вимоги щодо розроблення кваліфікаційних характеристик і одночасно збережені наступність, традиції застосування та особливості їх побудови.

До розділу включені кваліфікаційні характеристики професій керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців, які не е специфічними для конкретного виду економічної діяльності або виробництва.

До другого видання включені кваліфікаційні характеристики професій Референт керівника підприємства (установи, організації) (затверджена Мінпраці 15 квітня 1999 р.), Фахівець із стандартизації та сертифікації (затверджена Мінпраці 10 грудня 1999 р.), Асистент референта керівника підприємства (установи, організації) (затверджена Мінпраці 14 лютого 2000 р.), Конторський службовець (бухгалтер) (затверджена Мінпраці 23 травня 2000 р.), Агент, Агент з нерухомості, Агент комерційний, Агент рекламний, Агент торговельний, Аудитор, Брокер, Дилер, Економіст, Інженер, Комівояжер, Технік, Технікпрограміст, Хронометражист (затверджені Мінпраці 12 грудня 2000 р.). Внесені певні зміни до кваліфікаційної характеристики професії Інженер з охорони праці (наказ Мінпраці від 26 лютого 1999 р. N 19).

Крім завдань, обов'язків, знань та досвіду, які передбачені кваліфікаційними характеристиками, усі працівники повинні знати, виконувати та додержувати норм охорони праці, безпечного ведення робіт, виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

Працівник може бути тимчасово або постійно визначений роботодавцем або іншою службовою особою старшим професіоналом (фахівцем, технічним службовцем, робітником) як керівником первинної виробничої групи у складі структурного підрозділу. Таке визначення здійснюється за умови, якщо працівник має найвищий рівень кваліфікації у групі і підготовку (досвід) з управління персоналом.

Кваліфікаційні характеристики використовуються як нормативні документи для цілей, визначених пунктами 4, 5 та 6 "Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників", які вміщені в цьому випуску.

Внесення змін і доповнень та інші нормативні вимоги щодо застосування кваліфікаційних характеристик викладені у згаданих "Загальних положеннях".

1. ДИРЕКТОР (ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР, НАЧАЛЬНИК, ІНШИЙ КЕРІВНИК) ОБ'ЄДНАННЯ ПІДПРИЄМСТВ, ПІДПРИЄМСТВА

Завдання та обов'язки. Визначає, формулює, планує, здійснює і координує всі види діяльності підприємства. Визначає напрями розвитку підприємства у формуванні фінансової, цінової, кредитно-банківської, податкової та страхової політики, соціальної та зовнішньо-економічної діяльності. Організує роботу та ефективну взаємодію виробничих одиниць, цехів та інших структурних підрозділів підприємства, направляє їх діяльність на досягнення високих темпів розвитку й удосконалення виробництва та продукції, забезпечує відповідність кращим світовим зразкам з метою задоволення потреб замовників і споживачів у відповідних видах продукції, підвищення продуктивності праці, ефективності виробництва та якості продукції на основі широкого запровадження нової техніки і прогресивної технології, організації праці, виробництва й управління, удосконалення господарського механізму. Направляє діяльність персоналу на досягнення високих економічних та фінансових результатів. Забезпечує виконання підприємством програми оновлення продукції, планів капітального будівництва, обов'язків перед державним бюджетом, постачальниками, замовниками і банками. Організує виробничо-господарську діяльність підприємства на основі застосування методів обгрунтованого планування, нормативних матеріалів, фінансових і трудових витрат, широкого розповсюдження передового досвіду, а також максимальної мобілізації резервів виробництва шляхом досягнення високих техніко-економічних показників, підвищення технічного рівня та якості продукції, раціонального й економного витрачання всіх видів ресурсів. Вживає заходів щодо забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами, найкращого використання знань та досвіду працівників, створення безпечних і сприятливих умов праці, додержання вимог законодавства про охорону навколишнього середовища. Здійснює заходи з соціального розвитку колективу підприємства, забезпечує розроблення, укладання і виконання колективного договору; проводить роботу щодо зміцнення трудової і виробничої дисципліни, сприяє розвитку творчої ініціативи і трудової активності працівників. Забезпечує сполучення економічних і адміністративних методів керівництва, матеріальних і моральних стимулів підвищення ефективності виробництва, а також підсилення відповідальності кожного працівника за доручену йому справу. Вирішує всі питання в межах наданих йому прав, доручає виконання окремих організаційно-господарських функцій іншим посадовим особам: заступникам директора, керівникам виробничих підрозділів, функціональних підрозділів підприємства. Забезпечує додержання законності, активне використання правових засобів удосконалення управління, зміцнення договірної дисципліни та обліку, господарського розрахунку. Здійснює заходи щодо соціального захисту колективу підприємства, забезпечення і збереження зайнятості працівників.

Повинен знати: закони, постанови, укази, розпоряджеиня, рішення та інші нормативно-правові акти органів державної влади і місцевого самоврядування, які регулюють порядок діяльності підприємства; профіль, спеціалізацію й особливості структури підприємства; перспективи, вітчизняні і світові тенденції технологічного, технічного, економічного і соціального розвитку галузі і підприємства; можливості ефективного використання виробничих потужностей, наявних технологічних процесів, їх реструктуризації або заміни; порядок розроблення і затвердження планів та програм виробничо-господарської діяльності; сучасні методи господарювання та управління; порядок укладання і виконання господарських договорів; вітчизняні і зарубіжні досягнення науки і технології відповідно до галузі виробництва і досвід завоювання позицій на світових і регіональних ринках продукції; економіку, організацію виробництва, праці та управління; напрями та принципи розвитку менеджменту, маркетингу, комерційної діяльності, податкової справи; етику ділового спілкування та ведення переговорів.

Кваліфікаційні вимоги. Повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Післядипломна освіта в галузі управління. Стаж роботи за професіями керівників нижчого рівня не менше 5 років.

2. ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР

Завдання та обов'язки. Забезпечує ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдиних методологічних засад, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних. Організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій. Вимагає від підрозділів, служб та працівників забезпечення неухильного дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів. Вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну. Забезпечує складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової звітності підприємства, підписання її та подання в установлені строки користувачам. Здійснює заходи щодо надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Бере участь у підготовці та поданні інших видів періодичної звітності, які передбачають підпис головного бухгалтера, до органів вищого рівня у відповідності з нормативними актами, затвердженими формами та інструкціями. За погодженням з власником (керівником) підприємства забезпечує перерахування податків та зборів, передбачених законодавством, проводить розрахунки з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов'язань. Здійснює контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Бере участь у проведенні інвентаризаційної роботи на підприємстві, оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства. Забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах. Організує роботу з підготовки пропозицій для власника (керівника) підприємства щодо:

визначення облікової політики підприємства, внесення змін до обраної облікової політики, вибору форми бухгалтерського обліку з урахуванням діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних;

розроблення системи і форм внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та правил документообороту, додаткової системи рахунків і регістрів аналітичного обліку, звітності і контролю господарських операцій;

визначення прав працівників на підписання первинних і зведених облікових документів;

вибору оптимальної структури бухгалтерької служби та чисельності її працівників, підвищення професійного рівня бухгалтерів, забезпечення їх довідковими матеріалами;

поліпшення системи інформаційного забезпечення управління та шляхів проходження обробленої інформації до виконавців;

впровадження автоматизованої системи оброблення даних бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей діяльності підприємства чи вдосконалення діючої;

забезпечення збереження майна, раціонального та ефективного використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, залучення кредитів та їх погашення;

виділення на окремий баланс філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства та включення їх показників до фінансової звітності підприємства.

Керує працівниками бухгалтерського обліку підприємства та розподіляє між ними посадові завдання та обов'язки. Знайомить цих працівників з нормативно-методичними документами та інформаційними матеріалами, які стосуються їх діяльності, а також зі змінами в чинному законодавстві.

Повинен знати: закони України, Укази Президента України, постанови, розпорядження, рішення Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Державної податкової адміністрації України з питань правових засад регулювання господарської діяльності підприємства, положення (стандарти) бухгалтерського обліку та інші нормативно-правові акти Міністерства фінансів України щодо порядку ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, а також методичні документи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо галузевих особливостей застосування положень (стандартів) бухгалтерського обліку; основи технології виробництва продукції, порядок оформлення операцій і організацію документообороту за розділами обліку, форми і порядок розрахунків, порядок приймання, зарахування на баланс, зберігання і витрат коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей; правила проведення інвентаризацій активів та зобов'язань; економіку, організацію виробництва, праці і управління; податкову справу, основи цивільного права; трудове, фінансове, господарське законодавства.

Кваліфікаційні вимоги.

Головний бухгалтер. Начальник (завідувач) відділу (управління) бухгалтерського обліку: повна вища освіта відповідного напрямку підготовки (магістр, спеціаліст). Післядипломна освіта в галузі управління. Стаж бухгалтерської роботи за професіями керівників нижчого рівня: для магістра - не менше 2 років, спеціаліста - не менше 3 років.

Завідувач сектора (бюро) у відділі (управлінні) бухгалтерського обліку: повна вища освіта відповідного напрямку підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж бухгалтерської роботи для магістра - не менше 2 років, спеціаліста - не менше 3 років.

Примітка. Кваліфікаційна характеристика професії керівника Головний бухгалтер поширюється на інші професії керівників підрозділів бухгалтерського обліку підприємств, установ та організацій: Начальник управління, Начальник відділу (самостійного), Начальник відділу (у складі управління), Начальник бюро, Начальник сектора, Завідувач відділу (бюро), Завідувач сектора.

Посадові інструкції повинні враховувати конкретні особливості професійної діяльності працівників указаних професій.

3. ГОЛОВНИЙ ДИСПЕТЧЕР

Завдання та обов'язки. Організує оперативно-виробниче планування і диспетчерування роботи підприємства. Визначає, формулює, планує, здійснює і координує роботу щодо забезпечення ритмічного випуску продукції, виконання виробничих програм, договірних зобов'язань відповідно до календарних графіків і змінно-добових завдань. Вживає заходів, які направлені на максимальне використання виробничих потужностей підприємства, сприяє раціональному завантаженню устаткування, підвищенню коефіцієнта змінності, створенню умов для ефективної роботи виробничих підрозділів. Здійснює регулярний оперативний контроль за процесом виробництва та інших видів діяльності підприємства, вживає заходів щодо запобігання та усунення порушень виробничого процесу, залучає до усунення цих порушень служби підприємства. Координує роботу підрозділів підприємства, виробничого транспорту і складів, проводить диспетчерські наради. Контролює забезпеченість цехів і дільниць необхідною сировиною, конструкціями, комплектуючими виробами, устаткуванням, а також транспортом і вантажно-розвантажувальними засобами. Керує проведенням нормативно-планових розрахунків для визначення розмірів партій запуску, термінів подавання і норм запасів у виробництві. Здійснює систематичний контроль за наявністю запасів на рівні встановлених нормативів у цехах та на дільницях, безперебійним просуванням виробів у виробничому потоці, виконанням графіків здавання готової продукції або закінчених робіт (послуг). Забезпечує своєчасне отримання та передачу необхідної оперативно-планової та диспетчерської документації для здійснення оперативного контролю за процесом виробництва. Здійснює методичне керівництво диспетчерськими службами виробничих підрозділів. Вивчає передовий вітчизняний і світовий досвід організації оперативного управління виробництвом, бере участь у розробленні і реалізації заходів щодо удосконалення оперативного планування, диспетчерування, обліку і контролю за процесом виробництва, впровадження технічних засобів оперативного управління виробництвом. Керує підведенням підсумків роботи та оцінкою діяльності підрозділів підприємства щодо виконання планів і графіків випуску продукції. Бере участь у роботі з удосконалення спеціалізації і кооперування виробництва, підвищення його ефективності. Забезпечує оперативний облік випуску продукції і виконаних робіт, підготовку встановлених звітів. Керує роботою диспетчерів та інших працівників диспетчерської служби, контролює ведення ними диспетчерських журналів та технічної документації.

Повинен знати: постанови, розпорядження, методичні, нормативні та інші керівні матеріали з організації оперативного управління виробництвом; профіль, спеціалізацію та особливості структури підприємства, перспективи його розвитку; основи технології виробництва продукції; організацію виробництва в галузі і на підприємстві; номенклатуру продукції, види виконуваних робіт і послуг; виробничі потужності, технічні характеристики, конструктивні особливості і режими роботи устаткування підприємства, правила його експлуатації; порядок і методи виробничого планування, спеціалізацію і територіальне розташування підрозділів підприємства, виробничі зв'язки між ними; системи і методи обліку процесу і результатів виробництва; положення, інструкції та інші керівні матеріали з розроблення і оформлення технічної документації; організацію роботи виробничих складів, транспортних, вантажно-розвантажувальних робіт на підприємстві; стандарти і технічні умови на поставку продукції; передовий вітчизняний і світовий досвід оперативного управління виробництвом; економіку, організацію праці та управління; трудове законодавство.

Кваліфікаційні вимоги. Повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Післядипломна освіта в галузі управління. Стаж роботи за професією диспетчера або керівника з оперативного управління виробництвом: для магістра - не менше 2 років, спеціаліста - не менше 3 років; у тому числі не менше 1 року на даному підприємстві.

4. ГОЛОВНИЙ ЕКОНОМІСТ

Завдання та обов'язки. Керує науково-економічним та організаційно-економічним забезпеченням діяльності підприємства. Розробляє та організує впровадження заходів щодо підвищення продуктивності, ефективності та рентабельності виробництва, якості продукції, зниження собівартості, забезпечення зростання продуктивності праці, досягнення ефективних результатів за умов раціоналізації витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Координує діяльність економічних підрозділів підприємства щодо складання перспективних планів роботи в умовах конкуренції згідно з укладеними господарськими договорами, розробки поточних планів з необхідними обгрунтуваннями і розрахунками, організаційно-технічних заходів з удосконалення господарського механізму, економічної діяльності, виявлення і використання резервів виробництва. Сприяє підвищенню обгрунтованості економічних розрахунків, установленню планових показників на основі прогресивних техніко-економічних нормативів матеріальних і трудових витрат з урахуванням досягнень науки і техніки, організації виробництва та праці. Проводить роботу з удосконалення планування економічних показників діяльності підрозділів підприємства. досягнення високого рівня їх обгрунтованості, створення і поліпшення нормативної бази планування, норм витрат товарно-матеріальних цінностей, обігових коштів і використання виробничих потужностей. Організує розробку методичних матеріалів з техніко-економічного планування роботи виробничих підрозділів підприємства, розрахунків економічної ефективності капітальних вкладень, необхідності впровадження раціоналізаторських пропозицій та винаходів, пової техніки і технології. Здійснює методичне керівництво і організацію роботи з упровадження, вдосконалення та підвищення ролі економічних методів управління, розширення сфери дії внутрішньогосподарського розрахунку. Забезпечує суворе додержання режиму економії матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на всіх напрямах господарської діяльності підприємства. Бере участь у роботі щодо удосконалення організації виробництва, готує пропозиції, спрямовані на підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва, зміцнення господарської самостійності підприємства та економічної відповідальності працівників. Організує розроблення раціональних форм первинної планової, облікової та звітної документації, яка застосовується на підприємстві, а також бере участь у впровадженні автоматизованих систем управління та обчислювальної техніки для проведення економічних розрахунків у галузі планування, обліку й аналізу господарської діяльності. Організує проведення комплексного економічного аналізу і оцінки наслідків виробничо-господарської діяльності підприємства та його підрозділів, розроблення заходів щодо використання внутрішньогосподарських резервів, проведення атестації та раціоналізації робочих місць. Керує економічними дослідженнями, що проводяться на підприємстві, укладає договори про творче співробітництво з науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами, організує розроблення методів економічної оцінки заходів, спрямованих на розвиток техніки, вдосконалення організації виробництва, а також пропозицій щодо практичного використання результатів наукових досліджень у галузі економіки. Здійснює заходи щодо впровадження в практику досягнень економічної науки. Сприяє розвитку громадської економічної роботи на підприємстві, подає методичну допомогу творчим громадським об'єднанням працюючих, які здійснюють економічний аналіз та пошук резервів виробництва, залучає їх до вирішення питань, пов'язаних з розвитком економіки підприємства. Організує проведення економічних розрахунків та аналізу ефективності впровадження нової техніки і технології, а також нових видів продукції під час їх створення і освоєння. Керує проведенням порівняльного аналізу показників роботи підприємства та інших підприємств, упровадженням передового досвіду економічної роботи. Бере участь у розробленні та впровадженні заходів з поліпшення економічних показників роботи підприємства (щодо обсягу виробництва, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, збільшення прибутку тощо), в реалізації прогресивних форм і методів економічної роботи. Керує роботою з підвищення рівня економічних знань працівників. Контролює своєчасність подання звітів про результати економічної діяльності у відповідні органи. Керує структурними підрозділами підприємства, які виконують економічну роботу, сприяє впровадженню економічно доцільних рішень з управління виробництвом.

Повинен знати: закони, постанови, укази, розпорядження, рішення, інші нормативно-правові акти органів державної влади і місцевого самоврядування, які регулюють порядок діяльності підприємства, керівні, методичні і нормативні матеріали з організації економічної роооти на підприємствах; профіль, спеціалізацію та особливості структури підприємства; перспективи технічного та економічного роівптку галузі; виробничі потужності підприємства; основи технології виробництва продукції; порядок розроблення та затвердження програм і планів впробничо-господарської діяльності; економічні методи управління і керування підприємством; організацію, форми і методи планової роботи на підприємстві; порядок розрахунку економічної ефективності від упровадження нових видів продукції, техніки, технології, раціоналізаторських пропозицій та винаходів; порядок розроблення нормативів матеріальних, трудових і фінансових витрат; порядок укладання та виконання господарських договорів; вітчизняні та світові досягнення науки і техніки у відповідній галузі виробництва та досвід передових підприємств з організації і вдосконалення економічної роботи; економіку, організацію виробництва, праці та управління; чинне господарське законодавство.

Кваліфікаційні вимоги. Повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Післядипломна освіта в галузі управління. Стаж економічної роботи за професіями керівників нижчого рівня: для магістра - не менше 2 років, спеціаліста - не менше 3 років.

5. ГОЛОВНИЙ ЕНЕРГЕТИК

Завдання та обов'язки. Керує науково-технічною та технологічною підготовкою енергозабезпечення підприємства. Організує технічно правильну експлуатацію і своєчасний ремонт енергетичного та природоохоронного устаткування та енергосистем, безперервне забезпечення виробництва електроенергією, парою, газом, водою та іншими видами енергії, контроль за раціональними витратами енергетичних ресурсів на підприємстві, послідовне додержання режиму енергозбереження та економії. Керує плануванням роботи енергетичної служби, розробленням графіків ремонту енергетичного устаткування та енергомереж, планів виробництва та споживання підприємством електроенергії, технологічного палива, пари, газу, води, стиснутого повітря, норм витрат і режимів споживання всіх видів енергії. Забезпечує підготовку заявок і необхідних розрахунків до них на придбання енергетичного устаткування, матеріалів, запасних частин, на відпускання підприємству енергетичної та теплової енергії і приєднання додаткової потужності до енергозабезпечуючих підприємств, розроблення заходів щодо зниження норм витрат енергоресурсів, упровадження нової техніки, яка забезпечує надійну, економну та безпечну роботу енергоустановок, а також підвищення продуктивності праці. Бере участь у розробленні планів перспективного розвитку енергогосподарства, підвищення ефективності виробництва, у підготовці пропозицій щодо реконструкції, технічного переоснащення підприємства, впровадження засобів комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, у розгляді проектів реконструкції та модернізації систем енергозабезпечення підприємства і його підрозділів, у підготовці технічних завдань на проектування нових і реконструкцію діючих енергооб'єктів. Розробляє плани впровадження теплоутилізаційних установок і заходів щодо підвищення ефективності використання вторинних енергетичних ресурсів. Забезпечує ведення технічного паспорту енергетичного господарства підприємства. Бере участь в оформленні актів на списування енергоустаткування підприємства, а також документів на передачу іншим підприємствам і організаціям. Готує висновки на розроблені проекти, бере участь у випробуваннях та прийманні енергоустановок і мереж у промислову експлуатацію. Бере участь у роботі комісій з приймання в експлуатацію заново збудованих об'єктів та змонтованого устаткування. Забезпечує проведення робіт щодо захисту підземних споруд і комунікацій, організує перевірку засобів зв'язку, сигналізації, обліку, контролю, захисту та автоматики, а також своєчасне пред'явлення інспекції державного нагляду котлів і посудин, які працюють під тиском. Організує розроблення заходів щодо підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, надійної та економічної роботи енергоустановок, запобігання аварій, створення безпечних і сприятливих умов праці під час їх експлуатації. Здійснює контроль за додержанням правил з охорони праці, інструкцій з експлуатації енергоустановок і використання енергоустаткування та мереж. Укладає договори зі сторонніми організаціями щодо забезпечення підприємства електроенергією, парою, водою на іншими видами енергії, контролює їх виконання. Організує збереження, облік наявності та використання енергоустаткування, що знаходиться на підприємстві, а також облік і аналіз витрат електроенергії та палива, техніко-економічних показників роботи енергогосподарства, аварій та їх причин. Проводить роботу з обміну досвідом у галузі експлуатації енергетичного устаткування, економії паливно-енергетичних ресурсів, сприяє досягненню високих показників експлуатації енергоустановок. Забезпечує впровадження прогресивних форм організації праці на дільницях енергогосподарства, атестації та раціоналізації робочих місць, нових прогресивних методів ремонту й експлуатації енергоустаткування. Готує висновки на раціоналізаторські пропозиції та винаходи щодо удосконалення енергоустаткування та енергозабезпечення, організує впровадження прийнятих пропозицій. Керує працівниками відділу і підрозділами підприємства, які здійснюють енергетичне обслуговування виробництва.

Повинен знати: постанови, розпорядження, накази, методичні, нормативні та інші керівні матеріали з організації енергетичного обслуговування; профіль, спеціалізацію та особливості структури підприємства, перспективи його розвитку; основи технології виробництва продукції підприємства; особливості енергетичного забезпечення виробництва в галузі та на підприємстві; систему планово-запобіжного ремонту і раціональної експлуатації устаткування; виробничі потужності, технічні характеристики, конструктивні особливості та режими роботи енергетичного устаткування, енергоспоживаючих установок, правила їх експлуатації; енергозберігаючі технології; порядок і методи планування роботи устаткування та проведення ремонтних робіт; положення, інструкції та інші керівні матеріали з розроблення та оформлення технічної документації; правила приймання і здавання устаткування після монтування і ремонту; вимоги законодавства щодо енергозабезпечення та енергозбереження, охорони навколишнього середовища; вимоги організації праці під час експлуатації, ремонтування і модернізації енергетичного устаткування; порядок розроблення норм витрат паливно-енергетичних ресурсів; порядок укладання договорів із сторонніми організаціями щодо забезпечення підприємства електроенергією, парою, водою та іншими видами енергії; передовий вітчизняний та світовий досвід у галузі енергетичного забезпечення; економіку, організацію виробництва, праці та управління; трудове законодавство.