Про затвердження Методологічних положень з організації державного статистичного спостереження щодо поводження з відходами

Відповідно до частини першої та другої статті 8, статей 12, 13, 14 Закону України "Про державну статистику" та з метою забезпечення доступності, гласності й відкритості статистичної інформації, її джерел і методології складання НАКАЗУЮ:

1. Затвердити схвалені Комісією з питань удосконалення методології та звітної документації Держстату України Методологічні положення з організації державного статистичного спостереження щодо поводження з відходами (далі - Методологічні положення), що додаються.

2. Департаменту статистики сільського господарства та навколишнього середовища (Прокопенко О.М.) здійснювати організаційне керівництво щодо застосування на практиці Методологічних положень, затверджених цим наказом.

3. Департаменту комунікацій, забезпечення доступу до публічної інформації та міжнародного співробітництва (Вишневська О.А.) забезпечити оприлюднення Методологічних положень, затверджених цим наказом, на офіційному веб-сайті Держстату України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Власенко Н.С.

Державне статистичне спостереження щодо поводження з відходами є складовою державного обліку відходів. Спостереження забезпечує отримання таких основних показників державного обліку відходів, як утворення відходів, утилізація, видалення, збирання відходів, накопичення відходів у місцях видалення та місцях тимчасового розміщення.

Методологічні положення з організації державного статистичного спостереження щодо поводження з відходами визначають методологічні та практичні аспекти організації та проведення державного статистичного спостереження із зазначеного питання: основні характеристики спостереження, систему показників, інструментарій для його проведення, загальну схему й організацію робіт із формування сукупності одиниць спостереження за формою № 1-відходи, порядок проведення зазначеного державного статистичного спостереження та поширення його результатів.

Методологічні положення базуються на нормах, викладених у Постановах Ради (ЄС) щодо статистики відходів, а саме: від 25 листопада 2002 року № 2150/2002 (зі змінами), від 19 листопада 2008 року № 2008/98/ЄС. Вони визначають загальні рамки, в межах яких здійснюється збір, розробка, аналіз і поширення статистичних даних щодо основних показників статистики відходів.

Методологічні положення ґрунтуються на нормах Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, законів України "Про інформацію", "Про державну статистику", "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про відходи", постанов Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005 року № 499) "Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України", від 1 листопада 1999 року № 2034 "Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів", від 3 серпня 1998 року № 1216 "Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів", від 3 серпня 1998 року № 1218 "Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів", від 31 серпня 1998 року № 1360 "Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів", від 12 вересня 1997 року № 1016 "Про впорядкування контролю за транскордонним перевезенням відходів і їх утилізацією/видаленням", а також відповідно до наказів Держкомстату від 21 грудня 2009 року № 481 "Про затвердження Положення про Реєстр статистичних одиниць та формування основ сукупностей одиниць статистичних спостережень за діяльністю підприємств" і від 29 грудня 2009 року № 498 "Про затвердження структури плану статистичного спостереження та глосарія до нього", Політики Держкомстату у сфері захисту конфіденційної статистичної інформації (наказ Держкомстату від 30 листопада 2011 року № 326).

Для цілей Методологічних положень терміни вживаються у тлумаченнях, визначених Глосарієм до плану статистичного спостереження, Положенням про Реєстр статистичних одиниць та формування основ вибірки сукупностей одиниць статистичних спостережень за діяльністю підприємств, а також у наведених нижче значеннях, які використовуються органами статистики.

Базельська конвенція - конвенція про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів, їх видаленням. Прийнята з метою встановлення суворого контролю за транскордонним перевезенням небезпечних та інших відходів для захисту здоров'я людини і навколишнього середовища від шкідливих наслідків, які можуть з'явитися в результаті утворення і використання цих відходів.

Біо-відходи - відходи з садів і парків, що біологічно розкладаються, харчові та кухонні відходи з домашніх господарств, ресторанів, закладів громадського харчування і роздрібної торгівлі та подібні відходи харчової промисловості.

Видалення - будь-яка операція, що не є утилізацією, наведена у додатку 1.

Виробник відходів - це фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів (первинний виробник відходів), або той, хто проводить попереднє оброблення, змішування або інші операції, внаслідок яких змінюються властивості або склад цих відходів.

Власник відходів - виробник відходів або фізична чи юридична особа, яка відповідно до закону володіє, користується та розпоряджається відходами.

Відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів), на використання яких отримано дозвіл уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Відпрацьовані оливи (мастила) - будь-які мінеральні або синтетичні мастила, або індустріальні мастила, які стали непридатними для використання, для якого вони спочатку призначалися (такі як відпрацьоване мастило з двигуна внутрішнього згорання та мастило з коробки передач, змащувальні мастила, мастила для турбін і гідравлічні мастила);

Відходи - будь-які речовини чи предмети, яких власник позбувається, має намір чи зобов’язаний позбутися.

Відходи гірничовидобувної промисловості (видобувні відходи) - це відходи, що утворюються в результаті проведення розвідувальних робіт, видобування, оброблення й зберігання мінеральних ресурсів і розробки кар’єрів.

Відходи домогосподарств - відходи, зазвичай утворені в результаті нормального функціонування домашніх господарств.

Відходи пакувальних матеріалів і тари (упаковки) - це використані пакувальні матеріали і тара (упаковка), які потряпляють під визначення "відходи". Тобто упаковка стає відходами, якщо не може повторно використовуватися.

Відходи як вторинна сировина - відходи, для утилізації та переробки яких в Україні існують відповідні технології та виробничо-технологічні і/або економічні передумови.

Захоронення відходів - остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів.

Зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення).

Збирання відходів - діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах, включаючи первісне сортування та початкове зберігання відходів з метою транспортування до закладів утилізації чи видалення.

Знешкодження відходів - зменшення чи усунення небезпечності відходів шляхом їх механічного, фізико-хімічного чи біологічного оброблення.

Компостування - процес видалення рослинних і тваринних відходів шляхом природного біологічного руйнування органічної речовини у присутності повітря або механічними способами для підвищення та підтримки родючості грунту.

Ліміт на розміщення відходів - обсяг відходів (окремо для кожного класу небезпеки), на який у власника відходів є дозвіл на їх розміщення, виданий уповноваженими органами влади.

Ліміт на утворення відходів - максимальний обсяг відходів, на який у суб'єкта права власності на відходи є документально підтверджений дозвіл на передачу їх іншому власнику (на розміщення, утилізацію, знешкодження тощо) або на утилізацію чи розміщення на своїй території.

Небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Небезпечна речовина - будь-яка речовина, що представляє небезпеку для здоров’я людини та якості навколишнього природного середовища. До небезпечних відносяться отруйні, роз’їдаючі, вогнеутворюючі, взривні чи хімічно активні речовини.

Незабруднений ґрунт - ґрунт, що знятий з верхнього шару землі під час видобувних робіт та який не вважається забрудненим відповідно до встановлених екологічних нормативів (ГДК тощо).

Об'єкти поводження з відходами - місця чи об'єкти, що використовуються для збирання, зберігання, сортування, оброблення, перероблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів.

Оброблення (перероблення) відходів - здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних зі зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення.

Отримано відходів з інших країн - обсяг імпортованих відходів з інших країн.

Перевезення відходів - транспортування відходів від місць їх утворення або зберігання до місць чи об'єктів оброблення, утилізації чи видалення.

Передано відходів іншим країнам - обсяг експортованих відходів в інші країни.

Побутові та подібні (муніципальні) відходи - відходи, що утворюються в процесі життя та діяльності людини в житлових і нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних із виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення.

Поводження з відходами - збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення відходів, включаючи контроль за цими операціями та догляд за місцями видалення відходів.

Повторне використання - будь-яка операція, коли продукти або складові (компоненти), що не є відходами, використовуються повторно з тією самою метою, для якої вони були призначені.

Повторне використання упаковки - будь-яка дія, за допомогою якої упаковка, призначена та розрахована на виконання мінімальної кількості перевезень і використань протягом свого життєвого циклу, стає придатною для повторного використання у тих же цілях, для яких вона призначалась.

Регенерація (рекуперація) - це відновлення структурних елементів тканини замість пошкоджених або загиблих.

Рециркуляція відходів - перероблення та використання відходів у процесах виробництва та споживання, наприклад, переплавлення металобрухту з метою виробництва нових продуктів з металу.

Рідкі відходи - будь-які відходи у рідкому стані, включаючи стічні води, але виключаючи мул.

Роздільне збирання - збирання відходів, за якого потоки відходів формуються (йдуть) окремо за їх видами та властивостями з метою сприяння специфічному обробленню.

Розміщення відходів - зберігання (тимчасове розміщення) та видалення відходів (остаточне розміщення) у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Сортування відходів - механічний розподіл відходів за їх фізико-хімічними властивостями, технічними складовими, енергетичною цінністю, товарними показниками тощо з метою підготовки відходів до їх утилізації чи видалення.

Спалювання відходів - теплова обробка відходів на спалювальній установці з вилученням або без вилучення енергетичних ресурсів. Передбачає будь-яку з операцій у додатку 2.

Спалювання відходів на морі - видалення відходів шляхом спалювання їх на морі на спеціально обладнаних суднах.

Спеціально відведені місця та об'єкти видалення - місця чи об'єкти остаточного розміщення відходів, на використання яких отримано дозвіл уповноважених органів.

Спеціально відведені місця та об'єкти зберігання - місця чи об'єкти тимчасового розміщення відходів, на використання яких отримано дозвіл уповноважених органів.

Стокгольмська конвенція - конвенція про стійкі органічні забруднювачі. Прийнята з метою охорони здоров'я людини й навколишнього природного середовища від стійких органічних забруднювачів.

Тверді відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть у подальшому використовуватися за призначенням.

Транскордонні перевезення - будь-які переміщення небезпечних та інших відходів за умови, що такі переміщення зачіпають принаймні дві держави.

Уповноважений орган влади - орган, який призначається як відповідальний за виконання зобов’язань, що передбачені Законом "Про відходи" та іншими нормативно-правовими актами.

Управління відходами - збір, перевезення, утилізація та видалення відходів, включаючи нагляд за цими операціями та догляд за місцями захоронення відходів.

Утилізація відходів - здійснення будь-яких операцій, у результаті яких відходи приносять користь, замінюючи інші матеріали, які в іншому випадку були б використані для виконання конкретної функції, або відходи, приготовані для виконання такої функції. Передбачає будь-яку з операцій у додатку 3.

Хвости - тверді відходи або шлами, що залишаються після оброблення мінеральних ресурсів у процесі сепарації (тобто подрібнення, сортування за фракціями, флотації та інших фізико-хімічних методів) для вилучення більш цінних мінеральних складових з менш цінних гірських порід.

Скорочення:

ДКВ - Класифікатор відходів ДК 005-96, затверджений наказом Держстандарту України від 29 лютого 1996 року № 89;

ЄДРПОУ - Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України;

КВЕД-2010 - Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року № 457 (зі змінами);

КЕОІ - комплекс електронної обробки статистичної інформації;

КОАТУУ - Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України ДК 014-97, затверджений наказом Держстандарту України від 31 жовтня 1997 року № 659 (зі змінами та доповненнями);

КОДУ - Класифікатор органів державного управління, затверджений наказом Держстату України від 07.05.2013 № 143;

КОПФГ - Класифікація організаційно-правових форм господарювання, затверджена наказом Держспоживстандарту України від 28 травня 2004 року № 97 (зі змінами);

МО - місцева одиниця;

ОВД - основний вид економічної діяльності;

РМВВ - Реєстр місць видалення відходів;

РООУВ - Реєстр об'єктів оброблення та утилізації відходів;

РОУВ - Реєстр об'єктів утворення відходів;

РСО - Реєстр статистичних одиниць;

ТОДС - територіальні органи державної статистики (головні управління статистики в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі);

3.1. Мета, основні характеристики й охоплення державного статистичного спостереження

3.1.1. Метою зазначеного спостереження є отримання даних щодо обсягів утворення, поводження з відходами в Україні, регіонах, населених пунктах і забезпечення цією інформацією потреб користувачів.

3.1.2. Основні принципи організації державного статистичного спостереження щодо поводження з відходами базуються на єдиних методологічних підходах, що забезпечують співставну динаміку даних щодо обсягів утворення та поводження з відходами.

Показники державного статистичного спостереження розробляються з урахуванням європейських вимог і стандартів до статистичної інформації з відходами, зокрема викладених у Постанові Ради (ЄС) від 25 листопада 2002 року № 2150/2002 щодо статистики відходів, відповідних методологічних документах Євростату.

3.1.3. Державне статистичне спостереження щодо поводження з відходами має такі основні характеристики:

• Вид державного статистичного спостереження:

- за ступенем охоплення одиниць: несуцільне основного масиву;

- за часом реєстрації даних: поточне.

• Організаційна форма державного статистичного спостереження:

статистична звітність.

• Спосіб державного статистичного спостереження:

документальний облік.

• Респондент державного статистичного спостереження:

юридичні особи, їхні відокремлені підрозділи, діяльність яких пов’язана з утворенням, поводженням із відходами І-ІV класів небезпеки, на яку отримано дозвіл уповноважених органів.

• Одиниця державного статистичного спостереження:

місцева одиниця.

• Органи, які здійснюють державне статистичне спостереження:

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, ТОДС.

• Місце проведення державного статистичного спостереження:

Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь.

• Національні класифікації, що використовуються при проведенні державного статистичного спостереження:

КВЕД, КОАТУУ, КОПФГ, КОДУ, ДКВ.

• Європейська статистична класифікація відходів:

EWC-Stat Rev.3.

3.1.4. Державне статистичне спостереження охоплює всі можливі джерела відходів (економічна діяльність та домогосподарства) та всі види відходів (включаючи вторинні відходи), що виникають, та зібрані на території країни (включаючи відходи іноземних компаній), за винятком радіоактивних відходів.

Відходи, що утворились унаслідок економічної діяльності, розподіляються за основним видом економічної діяльності підприємства (ОВД) відповідно до КВЕД-2010, яка є національним аналогом NACE Rev. 2.

Обсяги утворення відходів у домогосподарствах визначаються побічно, через проведення опитування збирачів відходів або підприємств і організацій, що займаються утилізацією та видаленням відходів.

Державне статистичне спостереження охоплює статистичні одиниці, які:

- відносяться до всіх можливих кодів за КОПФГ, КОДУ;

- за основним видом економічної діяльності за КВЕД-2010 відносяться до всіх можливих видів економічної діяльності, за винятком секцій Т та U;

- відносяться до всіх можливих кодів категорій відходів за матеріалом, які гармонізовані з європейською статистичною класифікацією категорій відходів EWC-Stat Rev.3 (додаток 4 до цих Методологічних положень);

- за розміром підприємства належать до великих - "3", "середніх" - 2, "малих" - 1. Підприємства з чисельністю працюючих менше 10 осіб виключаються з обстеження (крім тих, що отримали дозволи на утворення та розміщення небезпечних відходів або здійснюють спеціалізовану діяльність з поводження з відходами).

Розмір підприємства вимірюється на основі кількості працюючих, при відсутності цього показника - на основі обсягу реалізованих товарів і послуг (за винятком фінансових посередників);

- мають відношення до утворення, поводження з відходами (у тому числі збирання відходів для подальшої передачі на утилізацію чи видалення).

3.2. Система показників державного статистичного спостереження

Основними вхідними показниками державного статистичного спостереження (його програмою) є:

- кількість і річна потужність установок для спалювання відходів, які використовуються з метою отримання енергії;

- кількість і річна потужність установок для спалювання відходів, які використовуються з метою теплового перероблення відходів для зменшення їх об’єму, небезпечності й отримання інертного продукту, який може бути за-хоронено;

- кількість і річна потужність установок для утилізації відходів;

- кількість і річна потужність установок для видалення відходів;

- загальна кількість, об’єм та площа спеціально відведених місць та об'єктів видалення відходів;

- кількість, об’єм і площа спеціально відведених місць та об'єктів видалення побутових відходів;

- обсяг утворення відходів;

- обсяг отримання (збирання) відходів;

- обсяг утилізації відходів;

- обсяг видалення відходів;

- обсяг спалення відходів;

- обсяг вилучення відходів з інших причин;

- загальний обсяг накопичення (розміщення) відходів;

- обсяг тимчасового накопичення (розміщення) відходів.

Перелік вхідних показників поводження з відходами (розділ 2) передбачений для кожного окремо визначеного відходу, якому відповідають такі характеристики:

• код за ДКВ;

• код категорії відходів за матеріалом згідно з переліком кодів і найменувань категорій відходів за матеріалом;

• код групи відходів за основним небезпечним складником згідно з переліком груп відходів за небезпечними складниками, що включає 125 груп відходів, які мають небезпечні властивості, у тому числі відходи, поводження з якими регламентується Базельською та Стокгольмською конвенціями (додаток 5до цих Методологічних положень);

• код класу небезпеки відходів, який відповідає національній токсикологічній класифікації та визначається у відповідності до чинних нормативних документів: І клас - надзвичайно небезпечні, ІІ клас - високонебезпечні, ІІІ клас - помірно небезпечні; ІV клас - малонебезпечні;

• код відходів використаних пакувальних матеріалів і тари згідно з переліком використаних пакувальних матеріалів і тари (додаток 6 до цих Методологічних положень).

3.3. Інструментарій для проведення державного статистичного спостереження

3.3.1. Державне статистичне спостереження щодо поводження з відходами здійснюється за формою № 1-відходи (річна) "Поводження з відходами" відповідно до роз’яснень щодо її заповнення.

Форма № 1-відходи складається з трьох розділів.

Розділ 1 "Об’єкти поводження з відходами" складається з двох підрозділів. Підрозділ 1 розділу І "Установки поводження з відходами" містить інформацію про фактичну кількість та виробничу потужність установок для перероблення (утилізації та видалення) відходів. Підрозділ 2 розділу І "Спеціально відведені місця та об’єкти видалення відходів" містить інформацію про фактичну кількість, об’єм і площу місць видалення відходів, тобто спеціально відведених місць та об'єктів (полігонів, комплексів, споруд, ділянок надр тощо).

Розділ 2 "Поводження з відходами" містить інформацію про обсяги утворення, поводження з відходами за кодами та найменуваннями відходів згідно із ДКВ, категоріями відходів за матеріалом, групами відходів за основним небезпечним складником, класами небезпеки відходів, переліком використаних пакувальних матеріалів і тари.

Розділ "Довідково" передбачає показники кількості відходів для підприємств, які мають осади промислових стоків. Оскільки останні можуть містити дуже різні частки води, обсяги таких відходів відображаються у звіті як рідкі відходи (розділ 2) та як суха речовина.

3.3.2. Джерелами інформації для звітності за формою № 1-відходи є дані первинних облікових документів, а саме:

1) типової форми первинної облікової документації № 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари", затвердженої наказом Мінприроди від 07.07.2008 № 342, що зареєстрований у Мін’юсті 09.09.2008 за № 824/15515;

2) паспортів відходів;

3) паспортів установок для утилізації відходів, спеціальних паспортів місць видалення відходів;

4) транспортних накладних;

5) актів прийому-передачі відходів, виконання робіт із незалежними об’єктами видалення, утилізації відходів.

3.4. Загальна схема й організація роботи із формування (актуалізації) сукупності одиниць державного статистичного спостереження

3.4.1. Формування сукупності одиниць державного статистичного спостереження щодо поводження з відходами здійснюється з урахуванням вимог міжнародних стандартів, що дозволяє забезпечити повноту та репрезентативність статистичної інформації. При цьому, зважаючи на необхідність забезпечення співставної динаміки даних за показниками по Україні, а також на регіональному рівні, при її формуванні використовується принцип стабільності кола одиниць державного статистичного спостереження.

Формування сукупності одиниць державного статистичного спостереження щодо поводження з відходами здійснюється на державному рівні щорічно в установленому порядку та в терміни, визначені технологічним планом державних статистичних спостережень.

3.4.2. Джерелами інформації для формування сукупності одиниць статистичного спостереження за формою № 1-відходи для звітного року в порядку пріоритетності є:

- адміністративні дані Міністерства екології та природних ресурсів з реєстру підприємств, організацій, установ, які отримали дозволи та погодили ліміти на утворення та розміщення небезпечних відходів на звітний рік;

- адміністративні дані, отримані ТОДС від структурних підрозділів з питань екології та природних ресурсів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо активних (діючих) підприємств, організацій, установ, які входять до регіональних реєстрів: РОУВ, РМВВ, РООУВ;

- РСО;

- перелік одиниць за формою № 1-відходи за попередній рік;

- адміністративні дані інших центральних органів виконавчої влади, що мають відношення до сфери поводження з відходами.

3.4.3. До генеральної сукупності одиниць статистичного спостереження включаються об'єкти, що мають такі ідентифікаційні та класифікаційні ознаки:

3.4.4. На базі генеральної сукупності (основи вибірки) формується сукупність одиниць державного статистичного спостереження (основного масиву) за формою № 1-відходи.

3.4.5. Попередньо департамент статистики сільського господарства та навколишнього середовища Держстату України та ТОДС на підставі інформації, отриманої з адміністративних джерел, готують пропозиції щодо включення та виключення із сукупності одиниць статистичного спостереження.

3.4.6. Одиниці, отримані з адміністративних даних, ідентифікуються на підставі даних РСО. Крім того, з РСО отримується інформація щодо суб’єктів, що здійснюють збирання, утилізацію, видалення відходів (розділ 38 за КВЕД-2010).

3.4.7. Паралельно на центральному рівні здійснюється перегляд діючої сукупності за формою № 1-відходи на відповідність критеріям відбору, що передбачає вилучення із сукупності попереднього року одиниць, що припинили свою діяльність або зазнали інших демографічних змін.

3.4.8. Оскільки спостереження охоплює переважну частину або найбільш значущі одиниці статистичної сукупності, що відіграють визначальну роль у характеристиці останньої, розповсюдження даних за формою № 1-відходи на генеральну сукупність не здійснюється.

Затверджена сукупність одиниць державного статистичного спостереження надсилається в електронному вигляді до територіальних органів державної статистики для забезпечення звітно-статистичним інструментарієм респондентів.

Схему формування сукупності одиниць державного статистичного спостереження щодо поводження з відходами наведено у додатку 7.

3.5. Порядок проведення державного статистичного спостереження, поширення його результатів

3.5.1. Форму № 1-відходи складають юридичні особи, їхні відокремлені підрозділи, діяльність яких пов’язана з утворенням, поводженням з відходами І-ІV класів небезпеки, на яку отримано дозвіл уповноважених органів екології та природних ресурсів.

ТОДС отримують інформацію за формою № 1-відходи на паперових носіях чи електронному вигляді в терміни, визначені на бланку форми.

Якщо місцезнаходження та місце здійснення виробничої діяльності респондента є територіями різних адміністративно-територіальних одиниць, органи державної статистики отримують звіт за місцем здійснення економічної діяльності (утворення відходів, здійснення операцій поводження з відходами). У тих випадках, коли підрозділ не веде облік усіх показників звіту, органи державної статистики отримують звіт, сформований на підставі даних юридичної особи або безпосередньо від юридичної особи за місцем здійснення підрозділом економічної діяльності.

Органи державної статистики приймають статистичну звітність за формою № 1-відходи щодо кожного підрозділу респондента окремо, за місцем здійснення їх економічної діяльності.

Органи державної статистики приймають один зведений звіт за формою № 1-відходи за підрозділи респондента, які знаходяться в межах одного населеного пункту.

3.5.2. Органи державної статистики приймають від респондентів статистичну звітність за формою № 1-відходи як електронний звіт відповідно до встановленого порядку.

На районному рівні обробки первинні звіти за формою № 1-відходи, отримані від респондентів, піддаються логічному контролю та заносяться до бази даних КЕОІ, контролюються арифметично, коригуються та готуються для передачі на обласний рівень.

Первинну інформацію (проконтрольовані звіти) в електронному вигляді передають від Р(М)ВС до ГУС каналами зв’язку.

На обласному рівні отриману інформацію узагальнюють, контролюють, аналізують у цілому по області та в інших розрізах, передбачених КЕОІ. За необхідністю звіти додатково відпрацьовуються з респондентами, коригуються (включаючи інформацію за попередні звітні періоди). Після аналізу та доопрацювання первинні звіти передаються на державний рівень.

Передану на державний рівень каналами зв’язку первинну інформацію контролюють, узагальнюють і аналізують у цілому по країні та в інших розрізах, передбачених КЕОІ.

Терміни передачі інформації на регіональний і державний рівні визначені технологічним планом державних статистичних спостережень і технологічним графіком передачі інформації, розробленим ГУРС.

3.5.3. Результати державного статистичного спостереження за поводженням із відходами узагальнюються в таких розрізах:

- за показниками об’єктів поводження з відходами (розділ І):

на районному рівні:

- у цілому по району;

- за об’єктами спостереження;

на регіональному рівні:

- у цілому по регіону;

- за районами та містами обласного підпорядкування в цілому;

- за об’єктами спостереження;

на державному рівні:

- у цілому по Україні;

- за регіонами у цілому (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь);

- за об’єктами спостереження;

- за показниками обсягів поводження з відходами (розділ ІІ):

на районному рівні:

- у цілому по району;

- за видами діяльності;

- за категоріями відходів за матеріалом;

- за класами небезпеки відходів;

- за об’єктами спостереження;

на регіональному рівні:

- у цілому по регіону;

- за видами діяльності;

- за категоріями відходів за матеріалом;

- за класами небезпеки відходів;

- за районами та містами обласного підпорядкування в цілому;

- за населеними пунктами;

- за органами державного управління;

- за організаційно-правовими формами господарювання;

- за групами відходів за небезпечним складником;

- за класифікаційними угрупованнями ДКВ;

- за кодами використаних пакувальних матеріалів;

- за операціями утилізації;

- за об’єктами спостереження;

на державному рівні:

- у цілому по Україні;

- за видами діяльності;

- за регіонами у цілому (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь);

- за категоріями відходів за матеріалом;

- за класами небезпеки відходів;

- за населеними пунктами;

- за органами державного управління;

- за організаційно-правовими формами господарювання;

- за групами відходів за небезпечним складником;

- за класифікаційними угрупованнями ДКВ;

- за кодами використаних пакувальних матеріалів;

- за операціями утилізації;

- за об’єктами спостереження.

Інформація за показниками, як правило, сформована:

- за основними видами економічної діяльності з використанням функціонального підходу;

- за регіонами з урахуванням місця здійснення підприємствами економічної діяльності.

За результатами розробки даних за формою № 1-відходи на підставі первинних звітів підприємств у розрізі районів, регіонів органи державної статистики формують архів і часові ряди, а також створюють бази первинних звітів.

3.5.4. Перша публікація результатів державного статистичного спостереження здійснюється у формі експрес-випуску "Утворення та поводження з відходами у звітному році", який розміщується на офіційному веб-сайті Держстату України за адресою: www.ukrstat.gov.ua.

Крім того, щорічно на веб-сайті Держстату України (у встановлені строки) поширюються основні статистичні публікації щодо відходів:

- доповідь "Довкілля України";

- статистичні збірники: "Статистичний щорічник України"; "Регіони України", "Довкілля України";

- статистичний бюлетень № 2 "Соціально-економічний розвиток України":

- статистична інформація в табличному вигляді щодо обсягів утворення та поводження з відходами І-ІV класів небезпеки (у розрізі категорій відходів за матеріалами та в цілому за регіонами);

Показники державного статистичного спостереження також розміщуються органами державної статистики в таблицях для запитальників міжнародних статистичних організацій (Статкомітету СНД, Євростату, ЄЕК ООН).

Дані органів державної статистики про утворення та управління відходами також щорічно публікуються Міністерством екології та природних ресурсів у Національній доповіді про стан навколишнього природного середовища України, використовуються у доповідях центральних органів виконавчої влади, надаються міжнародним організаціям (Генеральному директорату з навколишнього середовища (DG ENV), Європейському агентству з навколишнього середовища (EEA), Об'єднаному дослідницькому центру (JRC).

Відповідно до національних потреб, ТОДС щорічно оприлюднюють дані щодо обсягів утворення та поводження з відходами за основними категоріями відходів за матеріалами, класами небезпеки та по районах і містах у цілому (у формі експрес-випуску, у табличному вигляді на сайті та в інших виданнях ТОДС). Дані, що їх публікують ТОДС, узгоджені з даними, що публікує Держстат України.

3.5.5. Органи державної статистики за необхідності надають користувачам дані державного статистичного спостереження шляхом безпосереднього виписування або в порядку визначеному Законом України "Про доступ до публічної інформації".

1. Господарський кодекс України вiд 16 січня 2003 року № 436-IV (зі змінами).

2. Закон України "Про державну статистику" (зі змінами та доповненнями) від 2 жовтня 1992 року № 2657-XI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/Zakon/ukr/stat_u.html

3. Закон України "Про відходи" (зі змінами та доповненнями) від 05.03.1998 № 187/98-ВР [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/go/187/98-вр

4. Положення про Реєстр статистичних одиниць та формування основ сукупностей одиниць статистичних спостережень за діяльністю підприємств, затверджене наказом Держкомстату від 21 грудня 2009 року № 481 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/edrpoy/prso.htm

5. Глосарій до плану статистичного спостереження, затверджений наказом Держкомстату від 29.12.2009 № 498.

6. Збірник статистичних вимог (Statistical reguirements compendium (2010). - Євростат, 2010 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_OFFPUB/KS-RA-10-007-EN/EN/KS-RA-10-007-EN-EN.PDF

7. Глосарій зі статистики навколишнього природного середовища. ЄЕК ООН, 1997.

8. Офіційний вісник Європейського Союзу № L 312/3 від 23.11.2008, Директиви. Директива Європейського парламенту та Ради № 2008/98/ЄС від 19 листопада 2008 року про відходи та скасування деяких Директив. - 28 с.

9. Регламент (ЄС) № 2150/2002 зі статистики відходів від 25 листопада 2002 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/waste/documents

10. Керівництво з реалізації Регламенту (ЄС) № 2150/2002 зі статистики відходів від 25 листопада 2002 року (зі змінами) -154 с.

11. Методологічні рекомендації Євростату: Manual on waste statistics; Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2013 - 144 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/waste/publications/ISSN 1977-0375/ Cat. No KS-RA-13-015-EN-N

12. Інструкція з класифікації відходів відповідно до EWC-Stat категорій. Доповнення до керівництва з реалізації Регламенту (ЄС) № 2150/2002 зі статистики відходів [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/waste/documents

13. Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 (зі змінами).

14. Порядок подання електронної звітності до органів державної статистики, затверджений наказом Держкомстату від 12 січня 2011 року № 3 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/elektr_zvit/doc/N_3.zip

15. Порядок доступу до публічної інформації в Держкомстаті, затверджений наказом Держкомстату від 27 травня 2011 року № 126 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/publ_inf/poriadok/poriadok.htm

16. Плахотнік О.В. //Основи сучасної екології: навчальний посібник / К.В.Корсак, О.В.Плахотнік. - К., 2004. - 239 с.