Про затвердження типової форми первинної облікової документації N 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари" та Інструкції щодо її заповнення

Відповідно до статей 5, 17, 26 Закону України "Про відходи", статті 14 Закону України "Про державну статистику", пункту 4 Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.99 N 2034, та з метою створення єдиної інформаційної основи для обліку у сфері поводження з відходами, раціонального використання ресурсів та запобігання негативному впливу відходів на довкілля і здоров'я населення

1. Затвердити типову форму первинної облікової документації N 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари" (далі - типова форма N 1-ВТ) та Інструкцію щодо заповнення типової форми первинної облікової документації N 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари" (далі - Інструкція), що додаються.

2. Цей наказ набирає чинності з 1 січня 2009 року.

3. Первинний облік за типовою формою та Інструкцією, затвердженими цим наказом, здійснюється юридичними особами всіх форм власності, видів економічної діяльності та організаційно-правових форм господарювання, фізичними особами-підприємцями, у діяльності яких утворюються відходи та використовуються пакувальні матеріали й тара.

4. Республіканському комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в областях і містах Києві та Севастополі, органам, уповноваженим здійснювати державний контроль за дотриманням законодавства в галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки, у межах компетенції забезпечити:

4.1 опублікування цього наказу в засобах масової інформації;

4.2 надання суб'єктам господарювання, зазначеним у пункті 2 цього наказу, типової форми та Інструкції, затверджених цим наказом, в електронному вигляді;

4.3 організацію щорічних методичних семінарів з питань ведення первинного обліку за типовою формою та Інструкцією, затвердженими цим наказом;

4.4 контроль за веденням суб'єктами господарювання, зазначеними в пункті 2 цього наказу, первинного обліку відходів, пакувальних матеріалів і тари.

5. Департаменту екологічної безпеки (Зосімов І.О.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України Макаренка І.Д.

1.1. Ця Інструкція встановлює порядок ведення первинного обліку відходів та пакувальних матеріалів і тари за типовою формою N 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари" (далі - типова форма N 1-ВТ), яку заповнюють підприємства, установи, організації усіх форм власності, видів економічної діяльності та організаційно-правових форм господарювання і фізичні особи-підприємці (далі - підприємства), у процесі діяльності яких утворюються відходи, у тому числі відходи пакувальних матеріалів і тари (далі - упаковка).

1.2. До типової форми N 1-ВТ не включаються дані про речовини (продукти, сполуки), що є готовою продукцією, яка підлягає подальшому використанню, напівфабрикати, призначені за технологією виробництва для подальшої переробки з метою одержання готової продукції, а також відходи, що надходять у водні об'єкти зі стічними водами та викидаються в атмосферне повітря і які відображаються у формі статистичної звітності N 2-ТП (повітря) "Звіт про охорону атмосферного повітря", затвердженої наказом Держкомстату України від 03.06.2008 N 172, та формі N 2-ТП (водгосп) "Звіт про використання води", затвердженої наказом Держкомстату України від 30.09.97 N 230, зареєстрованим в Мін'юсті 16.10.97 N 480/2284. Разом з тим у типовій формі N 1-ВТ повинні відображатися речовини, уловлені (одержані) у процесі очистки газів і стічних вод, які відходять від джерел забруднення на відповідних спорудах та установках.

1.3. Не відображаються у типовій формі N 1-ВТ відходи та упаковка, якщо за технологічним регламентом виробництва (надання послуг), узгодженим з відповідним Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища, неможливо визначити кількість утворюваних відходів та упаковки, яка використовується.

1.4. Терміни в цій Інструкції вживаються згідно з визначеннями наведеними в ДСТУ 3911-99 Охорона природи. Поводження з відходами. Виявлення відходів і подання інформаційних даних про відходи. Загальні вимоги та ДСТУ 3910-99 Охорона природи. Поводження з відходами. Класифікація відходів. Порядок найменування відходів за генетичним принципом і віднесення їх до класифікаційних категорій (далі - ДСТУ 3910-99).

Запровадження типової форми N 1-ВТ на підприємстві може здійснюватися за наказом керівника чи технічного директора або за письмовим розпорядженням начальника цеху (відділення, дільниці, іншого підрозділу) чи керівника відповідної служби підприємства, зразок якого наведено в додатку 1 до цієї Інструкції.

Облік відходів і упаковки за типовою формою N 1-ВТ рекомендується проводити на паперових або електронних носіях за кожним технологічним процесом, окремою операцією, одиницею устаткування, де утворюються відходи і використовується упаковка.

Інформація, наведена в типовій формі N 1-ВТ, може використовуватися для ведення державного обліку і паспортизації відходів, складання адміністративних данних, проведення контролю, експертизи проектів та об'єктів, підготовки технічної документації, реєстраційних карток для реєстрів місць утворення, перероблення та видалення відходів, проведення інвентаризації, затвердження лімітів і отримання дозволів на утворення і розміщення відходів, отримання ліцензій та дозволів на поводження з відходами і упаковкою, оперативного вирішення питань поводження з неякісною та небезпечною продукцією, ідентифікації та паспортизації потенційно небезпечних об'єктів і укладання декларацій безпеки, заповнення документів для транскордонних перевезень відходів тощо.

2.1. У типовій формі N 1-ВТ графи, виділені жирними лініями, заповнюються підприємствами в обов'язковому порядку. Графи, виділені тонкими лініями, заповнюються підприємствами за наявності міжнародних, національних, галузевих чи внутрішніх нормативних документів (далі - НД), що регламентують наведення відповідних даних.

2.2. Заповнення реквізитів у заголовку типової форми N 1-ВТ

Найменування підприємства наводиться відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи разом з ідентифікаційним кодом за ЄДРПОУ, для фізичної особи-підприємця наводяться реквізити, зазначені у свідоцтві про його державну реєстрацію, та ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків.

Після прийменника "за" у назві типової форми проставляється період, за який здійснюється облік утворюваних відходів та використаної упаковки або їх більшої частини згідно з наказом (розпорядженням) по підприємству (дільниці), із зазначенням проміжку часу (наприклад, 200_ р., або I півріччя 200_ р., або II квартал 200_ р., або конкретний тиждень чи доба, або з 10 до 12 години на певну дату) чи іншого показника технологічного циклу виробництва (наприклад, за третю зміну на певну дату, або за другу плавку на певну дату). Якщо більшість відходів та видів упаковки обліковується за різні періоди часу, після прийменника "за" проставляється прочерк "-".

Найменування підрозділу підприємства: цеху, відділення, дільниці або іншої структурної одиниці заповнюється відповідно до документації (наприклад, заточне відділення механічного цеху N 2).

Код основного чи додаткового виду економічної діяльності, яка здійснюється цим підрозділом, наводиться з Державного класифікатора ДК 009:2005 Класифікація видів економічної діяльності, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 N 375. Зазначений код виду економічної діяльності має збігатися з одним з кодів (основним чи додатковим) довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

Код і найменування виробничого, технологічного процесу, установки (устаткування), де утворюються відходи та використовується упаковка, наводяться відповідно до додатка 2 до цієї Інструкції. У разі відсутності виробничого, технологічного процесу, установки (устаткування) в додатку 2 до цієї Інструкції його найменування визначається за чинним нормативним документом (ДСТУ, ГОСТ, ОСТ). У разі відсутності будь-якого НД у заголовку типової форми N 1-ВТ указується найменування технологічного процесу та його окремої операції безпосередньо за документацією підприємства, наприклад, технологічний процес виготовлення шпону струганого, операція розпилювання кряжів на ванчоси; технологічний процес фасування олії, операція виготовлення PET-пляшки.

2.3. У графі 1 послідовно вказуються найменування відходів, які утворюються у процесі виробництва (надання послуг), упаковки, що використовується для пакування продукції чи виробничих потреб (якщо упаковка вже не може бути використана за призначенням, її відображають як відходи упаковки). Окремо зазначається упаковка, виготовлена самим підприємством, імпортована та отримана від вітчизняного виробника.

Найменування відходів у графі 1 наводяться за чинними НД, а упаковки - згідно з додатками 3 і 4 до цієї Інструкції або за Номенклатурою продукції промисловості, затвердженою наказом Держкомстату від 30.08.2002 N 320, зі змінами, затвердженими наказами від 29.12.2005 N 439 та від 29.12.2007 N 477 (далі - Номенклатура продукції промисловості).

Для найменування відходів обирається відповідний термін з додатка 5 до цієї Інструкції (додаток А до ДСТУ 3910-99).

У разі відсутності відповідного терміна в додатку А з ДСТУ 3910-99 необхідно використовувати галузеві НД, що визначають вузькоспецифічні терміни на зразок дрос, дегра, настил, ізгар тощо.

Для упаковки термін вибирається з додатків 3 і 4 до цієї Інструкції, для упаковки з композиційних матеріалів - з розділу К додатка 3 до цієї Інструкції, а для складних відходів вживають спеціальні терміни, наведені в додатку 5 до цієї Інструкції (додаток Б ДСТУ 3910-99).

Для ідентифікації компонентів складних відходів вживають відповідні терміни, наприклад, суміш сталевої та пластикової стружки або перекисно-аміачний розчин жирів.

У разі відсутності найменування відходу за додатками 5 і 6 до цієї Інструкції та найменування упаковки за додатками 3 і 4 до цієї Інструкції уживають уніфіковане найменування речовини (матеріалу, виробу) з числа найменувань вихідних компонентів чи кінцевих продуктів процесу, у якому утворюються відходи та використовується упаковка.

Таке уніфіковане найменування відходу чи упаковки (наприклад, коробка картонна, оболонка/плівка поліетиленова) вибирають з Номенклатури продукції промисловості або з НД, які використовуються на підприємстві (для упаковки - з додатка 4 до цієї Інструкції). У такому разі уніфіковане найменування відходу доповнюється словом (словосполученням), яке розкриває причину віднесення речовини (матеріалу, продукту) до категорії відходів (зокрема відходів упаковки), наприклад, відпрацьований (а, е), зношений (а, е), забруднений (а, е) (із зазначенням компонента-забруднювача), некондиційний (а, е), бракований (а, е) тощо (наприклад, банки оцинковані із залишками нітроемалі, відпрацьований вуглець чотирихлористий, забруднений мастилами, залишки аргону в балонах).

У разі неможливості визначення найменування відходу або упаковки жодним із зазначених способів уживається уніфіковане найменування виробничого процесу (операції) чи обладнання або технологічної одиниці, яке наведене в заголовку типової форми N 1-ВТ згідно з додатком 7 цієї Інструкції (наприклад, осад промивної ванни, піддон для внутрішньовиробничого транспортування тощо).

Як тимчасовий виняток, для заповнення графи 1 використовуються слова відходи (відхід) або тара, упаковка. Надалі це найменування підлягає уточненню.

2.4. У графі 2 наводяться відомості про фізичний стан відходів або про упаковку. Фізичний стан відходів визначається словами: твердий (конденсований), шламоподібний (пастоподібний), рідиноподібний (рідинний, рідина), газоподібний (газ). Вид упаковки визначається за найменуваннями, зазначеними у розділах А-Е додатка 3 до цієї Інструкції.

2.5. У графах 3 та 4 наводяться відповідно код та найменування відходів за Класифікатором відходів ДК 005-96, уведеним у дію наказом Держстандарту України від 29.02.96 N 89 (далі - Класифікатор відходів), а для упаковки - у графі 3 наводиться код за Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97 , затвердженим наказом Держстандарту України від 30.12.97 N 822, та в графі 4 - найменування упаковки з додатків 3, 4 до цієї Інструкції або за іншим НД на конкретний вид тари (пакувального матеріалу).

Якщо в графі 1 для упаковки використовується термін з додатка 3 до цієї Інструкції, то в графі 3 слід навести відповідний код, зазначений у цьому самому додатку.

Код відходів вибирається за Класифікатором відходів з урахуванням виду економічної діяльності підрозділу і конкретного технологічного процесу, наведеного в заголовку типової форми N 1-ВТ, та номенклатурного найменування відходу, зазначеного в графі 1.

2.6. У графі 5 наводиться норматив утворення відходу (уключаючи відходи упаковки) чи норматив використання упаковки на підставі відповідного НД (галузевого або чинного на підприємстві).

Графа 5 заповнюється таким чином: норматив утворення відходу чи використання упаковки за одиницю часу наводиться у відповідних одиницях продуктивності у вигляді дробу, у чисельнику якого зазначається фізична одиниця вимірювання кількості відходів чи упаковки, а в знаменнику - одиниця часу (наприклад, т/рік, {шт./квартал, куб.м/місяць, одиниць/добу, контейнерів/зміну} тощо).

У разі нормування утворення відходів чи використання упаковки на основі конкретного показника виробництва норматив також наводиться у вигляді дробу, у знаменнику якого зазначається одиниця вимірювання показника виробництва (сировина, продукція, енергоносій, параметр процесу), наприклад, для виробництва взуття: тонн обрізків шкіри/1000 кв.м шкіряної сировини, або тонн обрізків шкіри/1000 пар виробленого взуття, або (для фасування олії) кількість PET-пляшок/тонну олії.

Для упаковки багаторазового використання вказується кількість циклів її використання до перетворення у відходи внаслідок зношення. Наприклад, кратність використання або відсоток зношення за один цикл тощо.

У разі відсутності встановленого нормативу утворення відходу чи використання упаковки в графі 5 проставляється прочерк "-".

2.7. У графі 6 проставляється фізична одиниця вимірювання кількості (обсягу) утворюваного відходу чи упаковки (т {кг}, шт., куб.м {л, мл}, кв.м {кв.дм}, бочки тощо) відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, затвердженого та введеного в дію наказом Держстандарту України від 09.01.97 N 8. Перевагу слід надавати вимірюванню кількості відходів та упаковки в одиницях маси (тоннах).

Якщо графа 5 заповнена, то в графі 6 зазначається та сама одиниця вимірювання.

2.8. У графі 7 проставляється коефіцієнт перерахування у тонни показника, наведеного в графі 6. Якщо в графі 6 зазначені тонни, то в графі 7 вказується коефіцієнт 1. Якщо кількість утворюваних відходів або задіяної упаковки неможливо перерахувати в одиниці маси, у графі 7 проставляється прочерк "-".

2.9. У графі 8а наводиться кількість утворених відходів чи використаної упаковки за період часу (виробничий цикл), зазначений у заголовку типової форми. Кількість відходів та упаковки наводиться у тих одиницях вимірювання, які вказано в графі 6. У графі 8б зазначається кількість відходів чи упаковки в тоннах, яка є добутком показника, наведеного в графі 8а, та коефіцієнта, наведеного в графі 7.

Якщо кількість відходу чи упаковки, наведена в графах 8а і 8б, обліковується за проміжок часу чи виробничий цикл, відмінний від того, який зазначено після найменування типової форми N 1-ВТ, то у графах 8а і 8б у дужках (після запису кількості відходу чи упаковки) зазначається реальний проміжок часу, за який утворилась ця кількість відходів або була використана наведена кількість упаковки.

2.10. У графі 9а вказується кількість утвореного відходу чи використаної упаковки, яка збирається і утилізується самим підприємством або іншим переробником за угодою, укладеною з виробником.

У графі 9б зазначається кількість відходів чи упаковки в тоннах, яка є добутком показника, наведеного в графі 9а, та коефіцієнта, наведеного в графі 7. Якщо в графі 7 коефіцієнт перерахунку відсутній, то в графі 9б проставляється прочерк "-".

Якщо утворений відхід на підприємстві не утилізується, то в графах 9а та 9б проставляється прочерк "-". Прочерк проставляється також і в разі, якщо використана підприємством упаковка після споживання упакованої продукції не збирається цим підприємством і воно не уклало відповідних угод з переробниками відходів упаковки.

Дані граф 8а і 9а (чи 8б і 9б) щодо використаної підприємством упаковки мають збігатися, якщо після споживання упакованої продукції використана упаковка повністю збирається та переробляється самим підприємством-виробником або за угодами, укладеними підприємством-виробником з підприємствами-переробниками.

Якщо технологія утилізації відходів або упаковки відповідає чинним НД і пройшла екологічну експертизу, відходи й упаковка, кількість яких наведена в графі 9а чи 9б, не підлягають подальшому обов'язковому державному обліку і паспортизації, за винятком випадків, зазначених у НД щодо поводження з окремими видами відходів. Ці обсяги відходів та упаковки надалі контролюються тільки за документами бухгалтерського обліку підприємства, а також за документами про виконання укладених ним угод щодо утилізації відходів упаковки.

2.11. У графах 10а та 10б наводяться обсяги відходів, які:

- видаляють (знищують, захоронюють) або тимчасово розміщують (накопичують) на території підприємства без подальшої утилізації;

- передають для утилізації іншим юридичним особам (як вторинну сировину);

- видаляють з території підприємства-виробника на полігони, звалища та інші об'єкти видалення або розміщення відходів.

У графі 10а кількість відходів наводиться в тих одиницях вимірювання, які зазначені в графі 6, а в графі 10б - у тоннах.

За умови повної утилізації відходів на підприємстві показники граф 8а і 9а та 8б і 9б збігаються, а у графах 10а й 10б проставляється прочерк "-".

Сума даних граф 9а і 10а повинна дорівнювати кількості відходів (упаковки), наведеній у графі 8а, або бути меншою (якщо НД установлені технологічні втрати відходів), а сума даних граф 9б та 10б - кількості відходів (упаковки), наведеній у графі 8б.

У графах 10а та 10б зазначається кількість упаковки, яку не збирає і не утилізує саме підприємство або інший переробник, з яким підприємство-виробник уклало відповідну угоду. У разі відображення даних щодо використаної упаковки, яку підприємство не збирає і не утилізує самостійно, показники граф 8а та 10а (8б і 10б) повинні збігатися.

2.12. У графі 11 наводяться відомості про об'єкт (об'єкти), куди надходять відходи або використана упаковка для утилізації або видалення. Наприклад, до таких об'єктів належать:

станція нейтралізації або установка типу "Циклон" для спалювання відходів, які зосереджені безпосередньо на підприємстві;

фірма, яка займається збиранням та заготівлею відходів як вторинної сировини (переробкою та утилізацією упаковки);

полігон чи звалище для промислових чи побутових відходів;

об'єкт тимчасового або довготривалого розміщення відходів.

У графі 11 наводяться дані про підрозділ, де відбувається утилізація зібраної підприємством упаковки, або відомості про підприємства, з якими укладено договори на збирання та утилізацію використаної упаковки. У разі відсутності таких даних у графі 11 наводяться відомості про оптових споживачів або торговельних агентів, до яких надходить продукція в упаковці.

Відомості про подальше поводження з відходами та використаною упаковкою за місцем надходження наводяться у графі 11, де зазначаються утилізація, переробка, знешкодження, тимчасове зберігання, транспортування, захоронення, спалення, компостування.

2.13. У графах 13, 14 послідовно відображаються значення показників, найменування яких зазначаються у графі 12. Зокрема, заповнення граф 13, 14 типової форми N 1-ВТ розпочинається відповідно до запису класу небезпеки, якщо його встановлено чинними НД або визначено для конкретного відходу чи виду упаковки. У разі відсутності відомостей щодо класу небезпеки відходів чи упаковки в графах 13 і 14 проставляється прочерк "-".

Якщо відходи або упаковку, які обліковуються, віднесено до категорії небезпечних матеріалів, речовин чи об'єктів за чинними НД, технічною документацією підприємства або за наказом про ведення первинного обліку, проти найменування "Категорія небезпеки" у графі 13 наводиться одиниця вимірювання показника відходу чи упаковки, указаного в графі 12, відповідно до НД або документації підприємства, а саме: 1 - вибухові речовини та вироби; 3 - легкозаймисті розчини; 4.1 - легкозаймисті тверді речовини; 4.2 - речовини, які можуть самозайматися; 4.3 - речовини, які виділяють легкозаймисті гази при зіткненні з водою; 5.1 - речовини, які здатні до окислення; 5.2 - органічні пероксиди; 6.1 - токсичні речовини; 6.2 - інфекційні речовини; 7 - радіоактивні матеріали; 8 - корозійні речовини; 9 - інші небезпечні речовини та вироби.

У графі 14 наводиться кількісне значення показника відходу чи упаковки, що контролюється чи вимірюється в одиницях, визначених у графі 13. Якщо контрольований показник відходу чи упаковки не визначається чисельно, його значення наводиться словами (наприклад для визначеного у графі 12 показника колір у графі 14 можна навести значення темно-рожевий).

Якщо для вимірювання показника, наприклад, кольору відходу, не застосовують спеціальні одиниці (наприклад, шкалу або бал кольору), то в графі 14 проставляється прочерк "-".

У разі відсутності вимог щодо категорії небезпеки відходів чи упаковки, які обліковуються, у графах 13 та 14 проставляється прочерк "-".

Відомості про інші показники відходу і упаковки з числа рекомендованих у додатку Ж ДСТУ 2195-99 Охорона природи. Поводження з відходами. Технічний паспорт відходу. Склад, вміст, викладення і правила внесення змін, уведеного в дію наказом Держстандарту України від 03.02.2000 N 97, зокрема відповідні показники небезпеки, одиниці вимірювання та значення згідно з вимогами чинних нормативних актів, слід уносити до граф 12-14 тільки у випадках, коли відповідними НД чи технологічною документацією підприємства (наприклад, за стандартами безпеки праці) передбачено здійснення контролю чи вимірювання параметрів відходу (наприклад, колір, або температура, або тиск залишкового газу в балоні) за місцем утворення.

У графах 12-14 відображаються тільки такі показники відходів і упаковки та методи вимірювання і контролю, які передбачені чинними НД для існуючих технологічних процесів та речовин, матеріалів, предметів і відходів, що є чинними для підприємства.

На виконання наказу Мінприроди України, яким затверджена ця Інструкція, згідно з вимогами статті 17 Закону України "Про відходи" та інших законодавчо-нормативних актів у сфері поводження з відходами та пов'язаних з цим вимог безпеки

1. Призначити відповідальною особою за здійснення первинного обліку відходів та пакувальних матеріалів і тари на підприємстві (далі - первинний облік) (прізвище, ініціали, посада) з (дата).

2. Відповідальному за первинний облік (прізвище, ініціали) спільно з керівниками структурних підрозділів і служб підприємства на підставі даних попереднього обстеження укласти перелік місць, де ведеться первинний облік (технологічних дільниць одиниць обладнання або окремих операцій), перелік конкретних видів відходів та пакувальних матеріалів і тари, що мають обліковуватися за кожним з цих місць, та періодичність здійснення обліку кожного виду відходів (упаковки) (дата).

3. Керівникам структурних підрозділів та служб підприємства спільно з відповідальним за первинний облік (прізвище, ініціали) призначити своїми наказами (розпорядженнями) відповідальних осіб за ведення і зберігання типових форм N 1-ВТ за кожним конкретним місцем первинного обліку відповідно до їх посадових обов'язків та фаху (кваліфікації) з (дата).

4. Відповідальному за первинний облік (прізвище, ініціали) спільно з керівниками відповідних структурних підрозділів і служб підприємства встановити порядок забезпечення відповідальних осіб, визначених у пункті 3:

бланками типових форм N 1-ВТ та/або програмними продуктами для їх ведення;

відповідними засобами контролю та метрологічного забезпечення;

розрахунками коефіцієнтів переведення кількості відходів та упаковки в тонни до (дата).

5. Контроль за виконанням наказу покласти на технічного директора (прізвище, ініціали).