• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження стандарту та уніфікованих клінічних протоколів надання медичної допомоги зі спеціальності "нефрологія"

Міністерство охорони здоровя України , Національна академія медичних наук України | Наказ, Рекомендації, Протокол, Стандарт від 11.05.2011 № 280/44
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України , Національна академія медичних наук України
  • Тип: Наказ, Рекомендації, Протокол, Стандарт
  • Дата: 11.05.2011
  • Номер: 280/44
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України , Національна академія медичних наук України
  • Тип: Наказ, Рекомендації, Протокол, Стандарт
  • Дата: 11.05.2011
  • Номер: 280/44
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
| |0,6-0,75 мг, при необхідності |
| |повторне введення до сумарної |
| |дози 1,5-2,0 мг. |
| |3. Введення теофіліну |
| |0,25 г в/в крапельно. |
| |4. Тимчасова |
| |електрокардіостимуляція. |
------------------------------------------------------------------
Електрична кардіоверсія проводиться при гемодинамічно значущих порушеннях ритму у пацієнтів з доведеною відсутністю тромбів в камерах серця.
_______________
(*) концентрація калію діалізуючого розчину на початку процедури встановлюється на 1,5-2,0 ммоль/л нижче, ніж в плазмі і експоненціально знижується до 2,0-2,5 ммоль/л в кінці сеансу.
Загальні положення:
1. Всім пацієнтам з ХХН-V ст. на ГД необхідно оцінити наявність факторів ризику позакісткової кальцифікації на початку лікування та щорічно.
2. Всі пацієнти з ХХН-V ст. на ГД повинні бути обстежені на наявність позакісткової кальцифікації на початку лікування та щорічно.
3. Кальцифікація артерій повинна визначатись за даними рентгенографії або УЗО в наступних місцях: черевна аорта, сонні артерії, тазово-стегнові та стегново-підколінні артерії.
4. Кальцифікація клапанів серця повинна оцінюватись за допомогою ЕхоКГ.
5. При виявленні кальцифікації вищенаведених артерій показане виявлення кальцифікації інших артерій.
6. Наявність позакісткової кальцифікації оцінюється в балах відповідно до кількості місць кальцифікації. Максимальна кількість балів - 8 (черевна аорта, сонні артерії, тазово-стегнові та стегново-підколінні артерії, трикуспідальний, мітральний, аортальний та клапан легеневої артерії).
7. За наявності позакісткової кальцифікації менше 2-х балів терапевтичні заходи повинні бути направлені на корекцію модифікованих факторів ризику. За вираженої кальцифікації вживають додаткових лікувальних заходів ( див. відповідний алгоритм) .
Фактори ризику позакісткової кальцифікації у пацієнтів з ХХН
------------------------------------------------------------------
|Немодифіковані фактори |
|- Похилий вік |
|- Строк лікування діалізом |
|- Раса |
|- Цукровий діабет |
|----------------------------------------------------------------|
|Модифіковані фактори ризику |
|- Гіперфосфатемія |
|- Гіперкальціемія |
|- Гіпо- та гіперпаратиреоз |
|- Високі дози метаболітів вітаміну Д |
|- Кальцій-вмісні фосфат-зв'язуючі препарати |
|- Дисліпідемія |
|- Атеросклероз |
|- Гіперфіброгенемія |
|- Високий рівень СРБ |
|- Гіпоальбумінемія |
|- Гіпертензія |
|- Спосіб життя (паління, вживання алкоголю) |
|----------------------------------------------------------------|
|Фактори ризику вплив, яких остаточно не доведено, а специфічний |
|терапевтичний вплив неможливий |
|- Гіперцитокінемія |
|- Зниження рівня фетуїну-А |
|- Окислювальний стрес |
|- Низький рівень пірофосфатів |
|- Зниження матриксного протеїну Gla і мофогенного протеїну |
|кістки-7 |
------------------------------------------------------------------
Нормальна концентрація гомоцитеїну в плазмі становить 5-10 мкмоль/л. Гіпергомоцистеїнемія визначається, як легка (11-15 мкмоль/л), помірна (16-25 мкмоль/л), проміжна (26-50 мкмоль/л) та виражена (більше 50 мкмоль/л).
У пацієнтів з ХХН-V ст. на ГД протипоказане застосування препаратів метіоніну, які призводять до підвищення рівня гомоцистеїну плазми.
Незважаючи на відсутність переконливих доказів позитивного впливу терапії направленої на зниження гомоцитеїну плазми на смертність пацієнтів, які лікуються ГД, через відсутність побічних ефектів рекомендовані наступні режими терапії дозволяють знизити рівень гомоцитеїну (приблизно на 12 мкмоль/л):
Фолієва кислота (0,5-60 (частіше 5) мг/добу) +/- ціанкобаламін (0,5-1мг/добу) +/- піридоксин (50- 110 мг/добу).
Класифікація рівнів СРБ в загальній популяції:
Низький - < 1 мг/л
Середній - 1-3 мг/л
Високий - > 3 мг/л
У діалізних пацієнтів: нормальний рівень СРБ - < 5 мг/л
Середній рівень СРБ у пацієнтів на ГД в Європі - 7 мг/л
Загальні положення:
1. Рівень СРБ повинен оцінюватись на початку лікування ГД та щомісяця.
2. Рівень СРБ повинен інтерпретуватись разом з показниками харчового статусу (див. відповідний протокол).
3. MIA-синдром 2 типу діагностується у випадку поєднаного порушення показників харчового статусу та підвищеного рівня СРБ.
4. При лікуванні супутніх захворювань у пацієнтів з запаленням перевагу необхідно надавати фармакологічним засобам з антицитокіновим ефектом (див. таблицю).
5. Одночасно із пошуком та лікуванням специфічних причин запалення проводять загальні заходи, щодо зменшення запальної відповіді та проявів MIA-синдрому 2 типу ( див. відповідний алгоритм) .
Зміна стилю життя, що має протизапальну дію
------------------------------------------------------------------
|Вживання соєвих продуктів |
|----------------------------------------------------------------|
|Їжа з високим вмістом волокон |
|----------------------------------------------------------------|
|Горіхи та зерна (гамма-токоферол) |
|----------------------------------------------------------------|
|Дієта збагачена антиоксидантами (свіжа їжа) |
|----------------------------------------------------------------|
|Пробіотики (живі мікроорганізми) |
|----------------------------------------------------------------|
|Зменшення ваги |
|----------------------------------------------------------------|
|Фізичні вправи |
------------------------------------------------------------------
Фармакологічні засоби з непрямим антицитокіновим ефектом
------------------------------------------------------------------
|Статини |
|----------------------------------------------------------------|
|ІАПФ |
|----------------------------------------------------------------|
|Діуретики |
|----------------------------------------------------------------|
|Токоферол |
|----------------------------------------------------------------|
|Ацетилцистеїн |
|----------------------------------------------------------------|
|НПЗЗ |
|----------------------------------------------------------------|
|Інгібітори ЦОГ-2 |
|----------------------------------------------------------------|
|Тестостерон |
------------------------------------------------------------------
А.5 Індикатори якості медичної допомоги
------------------------------------------------------------------
| Індикатори | Порогове | Методика |Заходи впливу|
| | значення | вимірювання | |
|----------------+----------------+----------------+-------------|
|Пацієнтам |Наявність |Перевірка | |
|проводиться не |результатів |наявності | |
|рідше одного |обстежень і | | |
|разу на рік: |записів | | |
|- консультація | | | |
|кардіолога | | | |
|- ЕКГ | | | |
|- ЕхоКГ | | | |
|- визначення | | | |
|кальцифікації | | | |
|серця і судин за| | | |
|даними | | | |
|рентгенологічних| | | |
|методів | | | |
|дослідження. | | | |
|----------------+----------------+----------------+-------------|
|Пацієнтам |Наявність |Перевірка | |
|проводять: |результатів |наявності | |
|- рентгенографію|обстежень | | |
|ОГК | | | |
|- дослідження | | | |
|ліпідного | | | |
|профілю | | | |
|- визначення | | | |
|тропонінів Т | | | |
|та/або І, ЛДГ, | | | |
|КФК, МВ-КФК, | | | |
|АЛТ, АСТ, | | | |
|мозкового | | | |
|натрійуретичного| | | |
|пептиду | | | |
|(дослідження | | | |
|повинні | | | |
|повторюватись | | | |
|щороку або за | | | |
|показаннями) | | | |
|----------------+----------------+----------------+-------------|
|Визначення групи|Наявність запису|Перевірка | |
|ризику у | |наявності | |
|пацієнтів. | | | |
|----------------+----------------+----------------+-------------|
|Проводиться |Наявність |Перевірка | |
|профілактика і |записів |наявності | |
|лікування ССЗ. | | | |
|----------------+----------------+----------------+-------------|
|Заходи |Відповідність |Перевірка | |
|профілактики і |призначень |відповідності | |
|лікування |вимогам | | |
|відповідає |протоколу. | | |
|вимогам | | | |
|протоколу. | | | |
|----------------+----------------+----------------+-------------|
|У пацієнтів |Наявність |Перевірка | |
|контролюється |результатів |наявності | |
|рівень |обстежень | | |
|сироваткового | | | |
|ферритину, | | | |
|насичення | | | |
|трансферину, | | | |
|альбуміну, СРБ. | | | |
------------------------------------------------------------------
Б. Бібліографія
1. Адаптована клінічна настанова з кращої практики ведення гемодіалізу. (Електронний ресурс)//Київ. - 2010. - Режим доступу: http://www.pharma-center.kiev.ua/view/smd
2. Clinical Practice Guidelines and Clinical Practice Recommendations 2006 Updates Hemodialysis Adequacy.
3. Clinical Practice Guidelines and Clinical Practice Recommendations 2006 Updates Vascular Access http://www.kidney. org/professionals/kdoqi/.
4. NKF-K/DOQI CLINICAL PRACTICE GUIDELINES FOR VASCULAR ACCESS: UPDATE 2000 National Kidney Foundation. K/DOQI Clinical Practice Guidelines for Vascular Access, 2000. Am J Kidney Dis 37:S137 - S181, 2001 (suppl 1)
5. European Best Practice Guidelines for haemodialysis adequacy Nephrol Dial Transplant (2002) 17 (Suppl 7): 5-6
6. Dialysis Adequacy (HD) Guidelines (The CARI guidelines). NEPHROLOGY 2005; 10, S61-S80
7. KDOQI Clinical Practice Guidelines and Clinical Practice Recommendations for Anemia in Chronic Kidney Disease 2006 http://www.kidney.org/professionals/kdoqi/guidelines_anemia.
8. K/DOQI Clinical Practice. Guidelines for Cardiovascular Disease in Dialysis Patients. National Kidney Foundation.// Am J Kidney Dis. 2005. V. 45 (suppl 3).-P. S1 - S154.
9. National Kidney Foundation. K/DOQI Clinical Practice. Guidelines for Bone Metabolism and Disease in Chronic Kidney Disease-2004.
10. Наказ МОЗ України від 30.09.2003 N 65/462 "Про поліпшення якості та організації системи медичної допомоги дорослим хворим нефрологічного профілю".
11. Наказ МОЗ України від 03.11.2008 N 631 "Про затвердження примірного табелю оснащення медичним обладнанням та виробами медичного призначення обласної лікарні".
12. Клінічна настанова з кращої практики ведення гемодіалізу. Електронний документ.
Додаток 1
Скорочення:
- ШКФ - швидкість клубочкової фільтрації (мл/хв/кв.м);
- SA - площа поверхні тіла (кв.м);
- t - тривалість збору сечі у хвилинах (зазвичай - 1440);
- U - об'єм зібраної сечі (мл):
vol
- U , U - концентрації сечовини і креатині у сечі;
urea creat
- S , S - сироваткові концентрації сечовини і
urea creat
креатиніну;
- Wt - вага;
- Ht - зріст
Концентрації сечовини і креатиніну повинні виражатися в одних
і тих же одиницях для сечі і сироватки.
ШКФ = U / 2 х t х (U / S U / S ) х 1.73 /
vol urea urea creat creat
SA
Обчислення площі поверхні тіла: кращий метод (Gehan і George)
(28):
0.51456 0.42246
SA = 0.0235 х Wt х Ht
Обчислення поверхні тіла: альтернативний метод (Dubois і
Dubois) (28)
0.425 0.725
SA - 0.007184 х Wt х Ht
Обчислення ШКФ за віком, статтю, расою й азоту сечовини у
крові (BUN), кретинин і альбуміну (формула MDRD) (5).
Одиниці SI (креатинін, сечовина - у ммоль/л)
-0.999 -0.176
GFR = 170 х (Creat х 0.0113) х вік х (Urea х
-0.17 0.318
2.8) х Alb
Одиниці US (креатинів сечовина - у мг/дл)
-0.999 -0.176 -0.17 0.318
GFR = 170 х Creat х возраст х BUN х Alb
Таблиця 1. Рівні ниркової функції (на основі даних MDRD)
------------------------------------------------------------------
| | Стать | ШКФ |Кліренс креатиніну | Креатинін |
| | | | | сироватки |
| | | | |------------------|
| | | | | мг/дл |цмоль/л |
|-----------+-------+-----+-------------------+---------+--------|
|Звернення | Ч | 30 | 37 | 2.3-4.5 |200-400 |
|-----------+-------+-----+-------------------+---------+--------|
|(пізнє) | Ж | 30 | 37 | 1.5-4.1 |140-360 |
|-----------+-------+-----+-------------------+---------+--------|
|Початок | Ч | 8 | 10 |5.1-10.2 |450-900 |
|-----------+-------+-----+-------------------+---------+--------|
|діалізу | Ж | 8 | 10 | 4.1-9.0 |360-800 |
------------------------------------------------------------------
Додаток 2
Скорочення:
- ШКФ - швидкість клубочкової фільтрації (мл / хв / кв.м);
- t - час між діалізами (хвилини);
- Pre , Pre - переддіалізні концентрації сечовини і
Urea Creat
креатиніну у пробах крові та в кінці збору сечі;
- Post , Post - постдіалізні концентрації сечовини і
Urea Creat
креатиніну у пробах крові на початку збору сечі;
- U - об'єм зібраної сечі (мл);
vol
- U , U - концентрації сечовини і креатині у сечі;
urea creat
- S , S - сироваткові концентрації сечовини і
upea creat
креатиніну;
- SA - площа поверхні тіла (кв.м).
Обчислення ШКФ зі збором сечі між діалізами.
Концентрації сечовини і креатиніну повинні виражатися в одних
і тих же одиницях для сечі і сироватки.
ШКФ = U / t х (U / (Pre + Post ) + U /
vol urea Urea Urea creat
(Pre + Post )) х 1.73 / SA
Creat Creat
Для більшої точності повинні використовуватися концентрації з
урахуванням синдрому "віддачі" післядіалізної концентрації (89).
Їх можна обчислити, виходячи з часу діалізу в хвилинах (td),
концентрації до і негайно після діалізу:
Концентрація з урахуванням "Віддачі" = pre х (post /
td/td + 35
pre)
Додаток 3
Частота досліджень хімічної чистоти води під час оцінювання системи та у фазі спостереження.
------------------------------------------------------------------
| Частота | Період оцінки - | Період |
| | 3 місяці | спостереження - |
| | | 12 місяців |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Водопровідна вода | х | х |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Вода після | х | |
|пом'якшувача | | |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Вода шафи зворотного | х | х |
|осмосу | | |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Вода па вході в | х | |
|водогон для ГД | | |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Вода на вході до | х | х |
|апарату для ГД | | |
------------------------------------------------------------------
Частота досліджень змісту хімічних речовин у фазі оцінки та фазі моніторингу.
------------------------------------------------------------------
| Частота | Період оцінки - |Період спостереження -|
| | 3 місяці | 12 місяців |
|------------------+----------------------+----------------------|
|Алюміній |1 раз на місяць |1 раз на місяць |
|------------------+----------------------+----------------------|
|Сурма |1 раз на місяць |Раз на півроку |
|------------------+----------------------+----------------------|
|Миш'як |1 раз на місяць |Раз на півроку |
|------------------+----------------------+----------------------|
|Барій |1 раз на місяць |Раз на півроку |
|------------------+----------------------+----------------------|
|Берилій |1 раз на місяць |Раз на півроку |
|------------------+----------------------+----------------------|
|Кадмій |1 раз на місяць |Раз на півроку |
|------------------+----------------------+----------------------|
|Кальцій |1 раз на добу |1 раз на добу |
|------------------+----------------------+----------------------|
|Хлор та хлораміни |1 раз на добу |1 раз на добу |
|------------------+----------------------+----------------------|
|Хром |1 раз на місяць |Раз у квартал |
|------------------+----------------------+----------------------|
|Мідь |1 раз на місяць |1 раз на місяць |
|------------------+----------------------+----------------------|
|Фтор |1 раз на місяць |Раз на півроку |
|------------------+----------------------+----------------------|
|Свинець |1 раз на місяць |1 раз на місяць |
|------------------+----------------------+----------------------|
|Магній |1 раз на місяць |1 раз на добу |
|------------------+----------------------+----------------------|
|Ртуть |1 раз на місяць |Раз на півроку |
|------------------+----------------------+----------------------|
|Нітрати |1 раз на місяць |Раз на півроку |
|------------------+----------------------+----------------------|
|Калій |1 раз на добу |1 раз на добу |
|------------------+----------------------+----------------------|
|Селен |1 раз на місяць |Раз на півроку |
|------------------+----------------------+----------------------|
|Срібло |1 раз на місяць |Раз на півроку |
|------------------+----------------------+----------------------|
|Натрій |1 раз на добу |1 раз на добу |
|------------------+----------------------+----------------------|
|Сульфати |1 раз на місяць |Раз на півроку |
|------------------+----------------------+----------------------|
|Талій |1 раз на місяць |Раз на півроку |
|------------------+----------------------+----------------------|
|Цинк |1 раз на місяць |Раз на півроку |
------------------------------------------------------------------
Частота досліджень бактеріальної контамінації у фазі оцінки та фазі спостереження.
------------------------------------------------------------------
| Частота | Період оцінки - | Період |
| | 3 місяці | спостереження - |
| | | 12 місяців |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Водопровідна вода |Щотижня |Щомісячно |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Вода після |Щотижня | |
|пом'якшувача | | |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Вода шафи зворотного |Щотижня | |
|осмосу | | |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Вода на вході в |Щотижня | |
|водогон для ГД | | |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Вода на вході до |Щотижня |Щомісячно |
|апарату для ГД | | |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Діалізат на виході з |Щотижня |Щомісячно |
|апарату | | |
------------------------------------------------------------------
_______________
(*) Повторна фаза оцінки - після технічних втручань, періодичного обслуговування.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
та НАМН України
11.05.2011 N 280/44
УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З ХРОНІЧНОЮ
ХВОРОБОЮ НИРОК VД СТАДІЇ: ДІАГНОСТИКА ТА КОРЕКЦІЯ НЕДОСТАТНОСТІ ХАРЧУВАННЯ
Перелік умовних скорочень
БВА - білковий еквівалент виведення азоту
ГД - гемодіаліз
Д - діаліз
ЗВТ - стабільна вага тіла пацієнта до захворювання.
ІМТ - індекс маси тіла
MIA - синдром - Malnutrition Inflammation Atherosclerosis синдром
ППРСП - площина поперечного розміру м'язів середини плеча прояви
СБЕН - синдром білково-енергетичної недостатності
СГО - суб'єктивна глобальна оцінка
СРБ - С-реактивний білок
ст БВА - стандартизований білковий еквівалент виведення азоту
СФ - сироватковий феритин
ТШС - товщина шкірної складки
ХХН - хронічна хвороба нирок
ШКТ - шлунково-кишковий тракт
% ЗВТ - відсоток від звичайної ваги тіла
% СВТ - відсоток від стандартної ваги тіла
DEXA - двохфотонна рентгенівська абсорбціометрія
NHANES II - відсоток звичайної ваги тіла
А.1 ПАСПОРТНА ЧАСТИНА
А.1.1 Діагноз:
1. Хронічна хвороба нирок VД ст. Порушення харчування. MIA-синдром, тип I, середнього ступеня.
2. Хронічна хвороба нирок VД ст. Порушення харчування. Ожиріння легкого ступеня.
А.1.2 Шифр згідно МКБ-10: Е90*
А.1.3 Протокол ДУ "Інститут нефрології АМН України"
А.1.4 Мета протоколу: стандартизувати ведення пацієнтів з хронічною хворобою нирок (ХХН) V ст., діагностику та корекцію недостатності харчування у гемодіалізних хворих.
А.1.5 Дата складання - квітень 2010 р.
А.1.6 Дата перегляду протоколу - квітень 2013 р.
А.1.7 Розробники:
Колесник М.О. - д.мед.н., професор, директор ДУ "Інститут
нефрології АМН України", тел.: 455-93-77
Законь К.М. - зав. відділенням інтенсивної нефрології
ДУ "Інститут нефрології АМН України",
тел.: 504-83-75
Кулизький М.В. - к.мед.н., провідний науковий співробітник
відділу нефрології та діалізу
ДУ "Інститут нефрології АМН України",
тел.: 455-93-77
Ліксунова Л.О. - головний лікар ДУ "Інститут нефрології
АМН України", тел.: 455-93-77
Дудар І.О. - д.мед.н., с.н.с., зав. відділом еферентних
технологій ДУ "Інститут нефрології АМН України"
тел.: 512-64-74
Гончар Ю.І. - к.мед.н., старший науковий співробітник відділу
еферентних технологій ДУ "Інститут нефрології
АМН України" тел.: 512-64-74
Рецензенти:
Шейман Б.С. - д.мед.н., зав. відділенням токсикології та
екстракорпоральних методів детоксикації
національної дитячої спеціалізованої лікарні
(ОХМАТДИТ) МОЗ України
Красюк Е.К. - к.мед.н., директор КМНПЦНтаГ
Протокол розглянутий і затверджений:
ЗЦЗМС -
МОЗ -
А.1.8 Епідеміологія:
Недостатність харчування є характерною для діалізних пацієнтів усього світу. Поширеність цього стану становить 18-70% дорослих діалізних пацієнтів, з яких 25-30% мають недостатність харчування середнього ступеня, а 6-8% - важкого.
А.2.3 ПРОТОКОЛ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
розроблений на основі адаптованих клінічних настанов і даних доказової медицини
------------------------------------------------------------------
| Положення протоколу | Обґрунтування | Необхідні дії |
|----------------------------------------------------------------|
| 1. Догоспітальний етап |
|----------------------------------------------------------------|
|MIA-синдром - |MIA-синдром сприяє |Обов'язкові: |
|багатофакторний |прискореному розвитку|1. Спостереження |
|клініко-лабораторний |атеросклерозу і є |лікарем-нефрологом |
|синдром, що |предиктором високої |2. Забезпечення |
|обумовлений запальною|смертності діалізних |цільового рівня |
|відповіддю внаслідок |пацієнтів незалежно |відсотку від |
|залишкового |від її безпосередньої|післядіалізної |
|уремічного синдрому |причини. |звичайної ваги тіла |
|та/або супутніх | |3. Забезпеченні |
|захворювань. | |цільового рівня |
| | |відсотку від |
| | |стандартної ваги |
| | |тіла (NHANES II) |
| | |4. Забезпеченні |
| | |цільового рівня |
| | |показників |
| | |стандартизованого |
| | |білкового |
| | |еквіваленту |
| | |виведення азоту |
| | |(БВА) |
| | |5. Збереження |
| | |функцій інших |
| | |органів і систем |
| | |організму |
| | |6. Забезпеченні |
| | |цільового рівня |
| | |бікарбонату |
| | |сироватки |
| | |7. Уникати |
| | |застосування |
| | |препаратів які |
| | |впливають на |
| | |зменшення апетиту |
|----------------------------------------------------------------|
| 2. Профілактика |
|----------------------------------------------------------------|
|Первинна профілактика|Профілактика, вчасна |1. Спостереження за |
|МІА включає в себе |діагностика та |динамікою параметрів|
|профілактику тих |корекція харчового |харчового статусу |
|захворювань, що |статусу гемодіалізних|(переддіалізний |
|можуть призвести до |хворих знижує |альбумін, відсоток |
|ХХН V ст. Вторинна - |смертність та |від звичайної ваги |
|вчасна діагностика та|підвищує якість життя|тіла післядіалізної,|
|корекція харчового |пацієнтів з ХХН V ст |відсоток від |
|статусу хворих, що | |стандартної ваги |
|отримують ГД. | |тіла |
| | |(NHANES II), |
| | |суб'єктивна |
| | |глобальна оцінка, |
| | |дієтарні |
| | |інтерв'ю або |
| | |щоденники, |
| | |стандартизований |
| | |білковий еквівалент |
| | |виведення азоту |
| | |(БВА), індекс маси |
| | |тіла). |
| | |2. Вчасна |
| | |діагностика та |
| | |лікування супутніх |
| | |захворювань. |
|----------------------------------------------------------------|
| 3. Госпіталізація |
|----------------------------------------------------------------|
|1. Лікування ГД |Своєчасно розпочате |Обов'язкові: |
|пацієнтів з |та адекватне |Хворі на MIA-синдром|
|MIA-синдрому |лікування забезпечує |знаходяться під "Д" |
|здійснюється |більшу тривалість |спостереженням |
|амбулаторно у |життя та вищий рівень|нефролога |
|спеціалізованоному |реабілітації. |Бажані: |
|центрі (відділенні) | |За необхідності |
|нефрології та діалізу| |(наявності |
|2. Госпіталізація | |ускладнень) хворі на|
|здійснюється у разі | |MIA-синдром |
|появи хвороб або | |госпіталізуються для|
|ускладнень, лікування| |стаціонарного |
|яких потребує | |лікування |
|стаціонарного | | |
|спостереження хворого| | |
|----------------------------------------------------------------|
| 4. Діагностика |
|----------------------------------------------------------------|
|Порушення харчування |1. Вчасна діагностика|1. Повне обстеження |
|характеризується як |та корекція харчового|харчового статусу |
|недостатнім |статусу гемодіалізних|(див.табл. Параметри|
|харчуванням (MIA- |хворих знижує |харчового статусу та|
|синдром, тип I), так |смертність та |частота їх |
|і надмірним |підвищує якість життя|вимірювання у |
|харчуванням |пацієнтів з ХХН V ст.|стабільних |
|(ожиріння). |2. Харчовий статус у |гемодіалізних |
|Крім того виділяють |хворих на ГД |пацієнтів) |
|MIA-синдром: |необхідно оцінювати |- визначення дози |
|- тип 1 - справжня |за допомогою |гемодіалізу (eKt/V |
|недостатність |комбінації |менше 1,4) |
|харчування, яка |достовірних методів |(див. протокол Режим|
|обумовлена |які доповнюють один |та умови проведення |
|невідповідністю |одного, а не яким- |гемодіалізу); |
|надходження поживних |небудь одним. (рівень|- виявлення супутніх|
|речовин потребам |доказовості D) |захворювань |
|організму та |(КН XIII.1.1) |(шлунково-кишкового |
|відповідає на |3. Альбумін сироватки|тракту, серцево- |
|лікування ентеральним|є досттовірним та |судинної системи, |
|та парентеральним |клінічно корисним |інфекційні та ін.); |
|харчуванням; |параметром стану |- виявлення |
|- тип 2 - кахектична |білково-енергетичного|запалення |
|недостатність |харчування у хворих |(С-реактивний білок |
|харчування, що |на |крові > 10 мг/л); |
|обумовлена запальною |ГД. Вимірюється |- діагностика |
|відповіддю та |щомісяця (рівень |гіпергідратації; |
|вираженими супутніми |доказовості B) |- діагностика |
|захворюваннями, і не |(КН XIII.1.3) |ацидозу |
|дає адекватної |4. Відсоток від |(переддіалізний |