Заходи, вжиті Комісією протягом 2002 року, сприяли збільшенню у порівнянні з 2001 роком рентабельності виробництва електричної енергії генеруючих компаній ТЕС з 9% до 13,35% та призвели до поглиблення диференціації ціни закупівлі електричної енергії у цих виробників. Так, різниця ціни закупівлі електричної енергії серед чотирьох генеруючих компаній ТЕС у 2001 році становила 0,9 грн/МВт х год, а у 2002 році серед п'яти генеруючих компаній ТЕС ця різниця склала 7,8 грн/МВт х год, що свідчить про ефективніше застосування ринкових засад при формуванні ціни закупівлі електричної енергії на ОРЕ.
Аналіз структури тарифу закупівлі електричної енергії у генеруючих компаній ТЕС показав, що у 2002 році середній тариф закупівлі електричної енергії у генеруючих компаній ТЕС зріс у порівнянні з 2001 роком з 11,97 коп/кВт х год до 12,45 коп/кВт х год за рахунок введення цільової надбавки на будівництво та реконструкцію Старобешівської ТЕС та підвищення частки прибутку в структурі тарифу. Слід відзначити, що внаслідок зменшення паливної складової тарифу собівартість товарної продукції зменшилась у порівнянні з 2001 роком з 10,97 коп/кВт х год до 10,80 коп/кВт х год. Структура тарифу закупівлі електричної енергії у генеруючих компаній ТЕС в 2000-2002 роках наведена в додатку 3.1.1. Середній тариф закупівлі у генкомпаній - у додатку 3.1.2.
Для врегулювання проблеми збитковості енергопостачальних компаній від здійснення постачання електроенергії споживачам за тарифами, диференційованими за періодами доби, Комісія постановою від 20.12.2001 N 1241 провела узгодження тривалості періодів продажу електроенергії споживачам із відповідними періодами купівлі електроенергії енергопостачальними компаніями на ОРЕ (тривалість пікового періоду була збільшена на одну годину, а напівпікового, відповідно, зменшена), а постановою від 06.12.2002 N 1358 збільшила з 1 січня 2003 року нічний тарифний коефіцієнт з 0,25 до 0,3.
Продовжувалась робота з напрацювання нормативних документів щодо поглиблення в перспективі диференціації рівня тарифів для споживачів та упорядкування тарифів по окремих видам ліцензованої діяльності. НКРЕ протягом 2001 - 2002 років розроблені:
Методика поділу споживачів на 4 класи напруги;
Методичні вказівки щодо розподілу витрат енергопостачальної компанії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії за 4 класами напруги;
Методика формування балансу електроенергії за класами напруги, визначення обсягів передачі електроенергії, розподілу технологічних витрат електроенергії між ліцензіатами та розрахунку роздрібних тарифів на електроенергію за 4 класами напруги;
Методики визначення нормативних витрат на передачу електричної енергії при розрахунку роздрібних тарифів на електроенергію.
Комісія наказом від 19.02.2002 N 8 затвердила план впровадження розрахунків тарифів за 4 класами напруги за новою методологією, визначила терміни опрацювання методики енергопостачальними компаніями та перехід до здійснення у паралельному режимі розрахунків із споживачами за тарифами, диференційованими за 4 класами напруги.
Проведений згідно з планом для представників енергопостачальних компаній семінар на тему "Встановлення нових тарифів, алгоритм та розрахунки в електроенергетичному комплексі". За результатами семінару було доручено ВАТ "ЛЬВІВОРГРЕС" і Українському науково-дослідному, проектно-вишукувальному та конструкторсько-технологічному інституту "Укрсільенергопроект" доопрацювати розроблені ними методики з урахуванням висловлених на семінарі зауважень. Проте перехід до розрахунків тарифів за чотирма класами напруги доцільно здійснити лише після забезпечення повного відшкодування населенням витрат на виробництво, передачу та постачання електроенергії та ліквідації пільгових тарифів для промислових споживачів.
Встановлено, що всі ліцензіати, які здійснюють підприємницьку діяльність, надають НКРЕ відомчу статистичну звітність за формами, які були приведені у відповідність з національними стандартами бухгалтерського обліку і затверджені постановою НКРЕ від 30.01.2002 N 103. При цьому, інформація щодо витрат на виробництво, передачу та постачання електроенергії подається за кожним видом ліцензованої діяльності окремо (форма N 6 НКРЕ).
Провадився постійний аналіз витрат енергетичних підприємств на здійснення ними ліцензованої діяльності, і при затвердженні тарифів на відпуск електричної енергії (для НАЕК "Енергоатом", генеруючих компаній ГЕС, ТЕЦ та ВЕС), тарифів на передачу електроенергії локальними (місцевими) електромережами та її постачання здійснюється коригування структури та величини статей витрат з урахуванням вимог Законів України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та "Про оподаткування прибутку підприємств", що дозволяє уникнути необгрунтованого підвищення тарифів і забезпечити подальше ефективне функціонування і розвиток підприємств енергетики.
Розгляд пропозицій ліцензіатів НКРЕ щодо зміни рівнів цін і тарифів на регульовані види послуг (продукції і роботи) здійснювався на відкритих засіданнях Комісії за участю виробників, представників органів центральної і місцевої виконавчої влади, громадськості, засобів масової інформації, всіх бажаючих.
Формування прогнозованої та фактичної оптової ринкової ціни у 2002 році
При плануванні щомісячної прогнозованої ціни на електроенергію у 2002 році НКРЕ направляла зусилля на стабілізацію її рівня протягом року, враховуючи змінність структури відпуску електричної енергії генеруючими потужностями, пов'язану з сезонним характером роботи гідроелектростанцій та сезонними коливаннями попиту на електроенергію. Зменшення цінових коливань і наближення рівня оптової ціни до стабільного протягом року надає можливість підприємствам-споживачам електричної енергії оптимально планувати свою фінансово-економічну діяльність.
В результаті проведеної роботи, за підсумками 2002 року у порівнянні з 2001 роком відбулось зростання фактичної оптової ціни продажу електроенергії на ОРЕ енергопостачальним компаніям (з врахуванням дотаційних сертифікатів) лише на 0,05 коп/кВт х год або на 0,43% (з 11,191 коп/кВт х год до 11,239 коп/кВт х год). У порівнянні з ростом оптових цін в промисловості - 5,6% до рівня 2001 року - ріст цін на ОРЕ за минулий рік є значно меншим.
Зазначене зростання оптової ціни зумовлене такими основними факторами:
1. Збільшення на 2,1% обсягу відпуску більш дорогої електроенергії ТЕС (від 58,5 до 59,74 млрд. кВт х год). Відповідно питома вага ТЕС у загальній структурі виробництва зросла з 40,46 до 40,85 %;
2. Зменшення відпуску дешевої електроенергії ГЕС на 21 % (з 11,57 до 9,18 млрд. кВт х год). Питома вага відпуску електричної енергії зменшилась з 8 до 6,35%.
3. Зростання на 41 % тарифу на передачу електроенергії магістральними та міждержавними електромережами (включаючи плату за централізоване диспетчерське управління ОЕС України) в основному за рахунок виділення коштів на будівництво ПЛ 330 кВ Хмельницька АЕС - Хмельницький та фінансування Держенергонагляду;
4. Збільшення обсягів компенсації втрат енергопостачальних компаній від постачання електроенергії пільговим категоріям споживачів через зростання обсягу дотаційних сертифікатів на 437,4 млн. грн. або на 30,42% (з 1437,6 до 1875 млн. грн.). Таке значне зростання відбулось за рахунок збільшення дотацій:
населенню (в результаті підвищення для деяких енергопостачальних компаній тарифів на передачу та постачання електроенергії);
споживачам, що розраховуються за електричну енергію за диференційованими роздрібними тарифами;
підприємствам з виробництва первинного алюмінію, його сплавів і титану (на виконання рішення Уряду).
Без урахування сум дотацій оптова ринкова ціна у 2002 році зменшилась на 0,27 коп/кВт х год або на 2,63% (з 10,159 до 9,892 коп/кВт х год) (додаток 3.1.3).
Постійне збільшення в структурі оптової ціни ринку сум компенсацій втрат енергопостачальних компаній від постачання електроенергії пільговим категоріям споживачів поглиблює одну з найбільш гострих проблем сьогодення - перехресного субсидіювання одних категорій споживачів за рахунок інших через оптову ціну, що призводить до підвищення цін на продукцію вітчизняних промислових виробників і робить її неконкурентоспроможною на зовнішніх ринках, що не відповідає прийнятій в Україні концепції ринкового формування цін на електроенергію.
Для зменшення обсягу перехресного субсидіювання Комісією постановою від 31.07.02 N 854 внесено зміни у Положення про порядок надання ліцензіатам з постачання електричної енергії за регульованим тарифом компенсації втрат від здійснення постачання електричної енергії побутовим споживачам, згідно з якими при розрахунку суми компенсації втрат коефіцієнт понаднормативних втрат електричної енергії не враховується. Це дозволило не допустити економічно необгрунтованого зростання обсягу дотацій і, відповідно, оптової ринкової ціни більш ніж на 2%.
Комісія також вважає доцільним в подальшому вирішувати питання підвищення конкурентоспроможності окремих підприємств промисловості (зокрема, підприємств з виробництва первинного алюмінію, його сплавів та титану) не за рахунок запровадження пільгового тарифу, що призводить до необхідності збільшення дотацій енергопостачальним компаніям та, відповідно, оптової ціни на електричну енергію, а через впровадження підприємствами енергозберігаючих технологій для зменшення споживання електричної енергії на одиницю продукції.
Необхідність якнайшвидшого врегулювання зазначеної проблеми набуває особливого значення з огляду на те, що у 2003 році за умови збереження існуючих рівнів тарифів на електроенергію для генеруючих компаній та продовження тенденції зростання дотаційних сертифікатів, що склалась останнім часом, очікується підвищення оптової ринкової ціни більше ніж на 5%.
Структура оптової ринкової ціни у 2000 - 2002 рр. наведена у додатку 3.1.4.
Формування тарифів на виробництво електричної енергії
Національна комісія регулювання електроенергетики України згідно з Законом України "Про електроенергетику" забезпечує формування та затвердження тарифів для ліцензіатів, які здійснюють підприємницьку діяльність з виробництва електричної енергії та не працюють за ціновими заявками:
НАЕК "Енергоатом";
теплоелектроцентралей (ТЕЦ);
генкомпаній ГЕС;
вітрових електростанцій;
блок-станцій і малих ГЕС та ТЕЦ.
У 2002 році затвердження тарифів на відпуск виробленої електричної енергії відбувалося на відкритих засіданнях Комісії. При затвердженні тарифів на відпуск електричної енергії здійснювався аналіз структури тарифу та величини статей витрат, їх обгрунтування і фінансового результату від операційної та звичайної діяльності з урахуванням вимог Законів України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та "Про оподаткування прибутку підприємств", що дозволило уникнути необгрунтованого підвищення тарифів і забезпечило подальше ефективне функціонування і розвиток цих підприємств. Крім того, Комісією при визначенні тарифів враховувалися інвестиційні програми модернізації та реконструкції діючих теплоелектроцентралей.
Так, в січні 2002 року постановою НКРЕ від 24.01.2002 N 87 було затверджено тариф на відпуск електричної енергії в Оптовий ринок електричної енергії України для НАЕК "Енергоатом" - 7,23 коп/кВт х год (без ПДВ).
З 1 червня 2002 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 N 282 "Про забезпечення завершення будівництва та прийняття в експлуатацію Запорізької АЕС у цілому", постановою НКРЕ від 13.05.2002 N 461 затверджено тариф на відпуск електричної енергії в Оптовий ринок електричної енергії України для НАЕК "Енергоатом" - 7,45 коп/кВт х год (без ПДВ) (у тому числі цільову надбавку 0,22 коп/кВт х год для фінансування завершення будівництва і введення в експлуатацію Запорізької АЕС).
В серпні 2002 року постановою від 19.08.2002 N 904 затверджено тариф на відпуск електричної енергії НАЕК "Енергоатом": 6,50 коп/кВт х год (без ПДВ) (у тому числі цільову надбавку 0,16 коп/кВт х год для добудови енергоблоків N 2 Хмельницької і N 4 Рівненської АЕС, цільову надбавку 0,25 коп/кВт х год для завершення будівництва Ташлицької ГАЕС та цільову надбавку 0,21 коп/кВт х год для фінансування завершення будівництва і введення в експлуатацію Запорізької АЕС), з урахуванням щомісячного постатейного контролю результатів діяльності Компанії з боку НКРЕ та Міністерства палива та енергетики України.
При затвердженні тарифу для НАЕК "Енергоатом" Комісія передбачила 100% оплати за продану Компанією в Оптовий ринок електричної енергії України. Такий захід дає можливість суттєво збільшити реальні надходження коштів у порівнянні з 2001 роком, запобігти зростанню заборгованості Оптового ринку за продану НАЕК "Енергоатом" електричну енергію, зростанню заборгованості НАЕК "Енергоатом" перед Державним бюджетом та забезпечити виконання Компанією завдання з виробництва електричної енергії з урахуванням безпечної роботи атомних станцій.
Постановою від 11.10.2002 N 1126 Комісія затвердила "Методологічні підходи до формування тарифу для НАЕК "Енергоатом" на час дії Кредитної Угоди щодо добудови енергоблоків ХАЕС-2, РАЕС-4. Методологічні підходи розроблені з урахуванням вимог ЄБРР щодо надання кредиту для фінансування добудови енергоблоків N 2 Хмельницької АЕС та N 4 Рівненської АЕС. НКРЕ постановою від 19.11.2002 N 1266 затвердила "Процедуру затвердження і перегляду тарифу на електричну енергію, вироблену на атомних станціях України" з метою встановлення прозорості та доступності щодо процедури прийняття рішень про затвердження і перегляд тарифу на електричну енергію, вироблену на атомних станціях України.
Протягом 2002 року тарифи на відпуск електричної енергії для ДАГК "Дніпрогідроенерго" затверджувались НКРЕ сім разів у зв'язку із зміною рівня водності басейну річки Дніпра та з урахуванням таких чинників: забезпечення обслуговування кредиту Світового банку та Уряду Швейцарської Конфедерації на реконструкцію основних виробничих засобів Компанії; поточних капіталовкладень Компанії. Протягом 2002 року тариф коливався від 1,50 до 4,37 коп/кВт х год (без ПДВ).
У зв'язку із зміною рівня водності басейну річки Дністра у 2002 році тариф для ДАЕК "Дністрогідроенерго" на відпуск електричної енергії в Оптовий ринок електричної енергії затверджувався НКРЕ шість разів. Величина тарифу коливалася від 2,00 до 4,66 коп/кВт х год (без ПДВ).
З 1 січня 2002 року з тарифу на виробництво електричної енергії ДАГК "Дніпрогідроенерго" та ДАЕК "Дністрогідроенерго" була виключена цільова надбавка 1 коп. за 1 кВт х год для забезпечення державної частки у фінансуванні першої черги Дністровської ГАЕС у зв'язку із закінченням дії постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.99 N 733. При цьому постановою від 21.01.2002 N 66 НКРЕ встановила щоденне перерахування за алгоритмом розподілу коштів розподільчого рахунку на будівництво Дністровської ГАЕС в рахунок погашення заборгованості по цільовій надбавці.
Комісія постановою від 22.02.2002 N 190 затвердила і впровадила "Тимчасовий порядок розрахунку і затвердження тарифу на відпуск електричної енергії суб'єктами підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії - теплоелектроцентралями (ТЕЦ) та надання звітних даних". Порядок розроблений з метою впорядкування процедури надання і затвердження тарифу на відпуск електричної енергії, виробленої ТЕЦ. Всього за 2002 рік комісією було встановлено тарифи для 28 ТЕЦ та 15 блок-станцій. Тарифи для ТЕЦ затверджувались на I і II квартали та на II півріччя 2002 року або за зверненням ТЕЦ чи на вимогу НКРЕ у разі такої необхідності.
Рівень тарифів на відпуск електричної енергії для ТЕЦ залежав від обсягів виробітку електричної та теплової енергії, технічного стану станцій, режиму роботи обладнання, витрат умовного палива на виробництво одиниці продукції, ціни палива та величини умовно-постійних витрат. В опалювальний період, у зв'язку із збільшенням теплового навантаження, тарифи на відпуск електричної енергії для ТЕЦ були нижчими в порівнянні з літнім періодом. Річне коливання тарифів для ТЕЦ становило від 6,76 до 19,80 коп/кВт х год (без ПДВ).
Тарифи на електричну енергію, вироблену на малих гідроелектростанціях (ГЕС), протягом 2002 року затверджувалися відповідно до "Переліку матеріалів, що надаються в НКРЕ для затвердження тарифу на відпуск електричної енергії суб'єктами підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії - малими гідроелектростанціями (ГЕС)", затвердженого постановою НКРЕ від 21.01.2000 N 63. Комісією були затверджені тарифи 8 малих ГЕС. Ці тарифи коливались від 3,00 до 11,16 коп/кВт х год (без ПДВ) і залежали від обсягу відпуску електричної енергії та величини витрат на ремонт чи модернізацію (реконструкцію) цих станцій.
Тарифи на електричну енергію, вироблену вітровими електростанціями, затверджувалися відповідно до "Тимчасової методики визначення витрат і тарифу на електроенергію вітрових електричних станцій", затвердженої постановою НКРЕ від 06.03.1998 N 276. У 2002 році Комісією були затверджені тарифи на відпуск електричної енергії для: Акташської ВЕС: 17,62 коп/кВт х год (без ПДВ) з 1 червня 2002 року; ДП "Донузлавська ВЕС": 17,71 коп/кВт х год (без ПДВ) з 1 вересня 2002; Тарханкутської ВЕС: 16,00 коп/кВт х год (без ПДВ) з 10 липня 2002 року.
В 2002 році НКРЕ здійснювала аналіз інвестиційних програм модернізації та реконструкції генеруючих підприємств та постійний моніторинг складових тарифів і у разі понаднормативного відхилення фактичних показників від планових вимагала надання відповідних роз'яснень і внесення коригувань до тарифу на відпуск електричної енергії.
Формування роздрібних тарифів на електроенергію
Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" роздрібні тарифи на електроенергію формуються енергопостачальними компаніями самостійно згідно з Умовами та Правилами здійснення ліцензованої діяльності. Динаміка середніх роздрібних тарифів за 2001-2002 роки наведена у додатках 3.1.5 - 3.1.8.
Споживачі електроенергії оплачують у складі роздрібного тарифу вартість купованої постачальником електроенергії з урахуванням нормативних технологічних витрат електроенергії на передачу мережами відповідного класу, тариф на передачу електроенергії відповідного класу та тариф на постачання електроенергії. Рівні тарифів визначаються постачальниками самостійно і публікуються у засобах масової інформації за п'ять днів до введення в дію. Кінцеві рівні роздрібних тарифів не підлягають затвердженню Комісією.
Структура середнього роздрібного тарифу по всіх ліцензіатах з постачання електроенергії за регульованим тарифом в Україні в 2002 році наведена у додатку 3.1.9.
Протягом першого півріччя 2002 року відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.11.2001 N 514-р Комісія здійснювала тимчасове регулювання роздрібних тарифів для споживачів Житомирської, Київської, Рівненської, Кіровоградської, Херсонської областей та міста Севастополя. Це дозволило здійснити поетапний перехід до ринкових рівнів цін в цих регіонах, не допустити їх різкого одномоментного зростання.
З 1 липня 2002 року ринковий принцип формування роздрібних тарифів на електроенергію діє для всіх споживачів, крім населення, для якого встановлені єдині на території України фіксовані рівні тарифів.
З метою забезпечення повноти розрахунків енергопостачальних компаній з ДП "Енергоринок" за закуплену в ОРЕ електроенергію, зменшення їх заборгованості і стимулювання до зменшення комерційних втрат електроенергії Комісія постановою від 19.04.2002 N 398 затвердила Положення про порядок врахування частки понаднормативних витрат електроенергії при формуванні роздрібних тарифів на електричну енергію. Дія цього Положення поширюється на всіх ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, які виконують хоча б одну із таких умов:
а) виконують поточні зобов'язання з повної оплати електроенергії, купованої на Оптовому ринку електричної енергії, згідно з договором між ДП "Енергоринок" та ліцензіатом протягом останніх двох місяців при першому поданні документів на розгляд НКРЕ та протягом шести останніх місяців при наступних зверненнях;
б) взяли зобов'язання щодо зниження понаднормативних витрат електроенергії протягом року та подали інвестиційну програму на поточний рік.
Комісія приділяла значну увагу контролю за цільовим використанням коштів, передбачених структурою тарифів з ліцензованих видів діяльності, а також за виконанням зобов'язань щодо закупівлі обладнання та робіт, включених до інвестиційних програм тощо.
За результатами перевірок енергопостачальних компаній, проведених наприкінці 2001 року та протягом 2002 року НКРЕ здійснила заходи, спрямовані на оптимізацію тарифів на електроенергію і упередження непродуктивних витрат регульованих підприємств.
У 2002 році Комісія прийняла рішення щодо зниження рівнів тарифів тих енергопостачальних компаній, по яких в ході перевірок були виявлені порушення в частині нецільового використання коштів, передбачених в тарифах (ВАТ "Запоріжжяобленерго", ВАТ "Полтаваобленерго", ВАТ "Львівобленерго", ВАТ "Тернопільобленерго", ВАТ "Прикарпаттяобленерго", ВАТ "ЕК "Чернігівобленерго", ВАТ "Кіровоградобленерго").
З метою запобігання нецільовому використанню коштів, закладених в тарифах, Комісія прийняла ряд рішень. Зокрема, постановою від 19.12.2002 N 1393 внесені зміни до Процедури встановлення або перегляду тарифів для ліцензіатів з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та з постачання електроенергії за регульованим тарифом (постанова НКРЕ від 01.08.2001 N 801), якими передбачено підвищення відповідальності енергопостачальних компаній щодо повноти оплати за куповану в ОРЕ електроенергію, дотримання ними структури витрат, врахованих в тарифах на передачу та постачання електричної енергії, а також здійснення перевірки фінансово-господарської діяльності енергопостачальних компаній з метою отримання від ліцензіатів достовірної інформації для затвердження нових рівнів тарифів.
Крім того, постановою НКРЕ від 15.04.2002 N 376 був затверджений Тимчасовий порядок придбання товарів, робіт і послуг ліцензіатами, тарифи яких на відповідну діяльність встановлюються НКРЕ, яким визначені правила організації та проведення тендерів зазначеними ліцензіатами при придбанні товарів, робіт та послуг, незалежно від джерел їх фінансування. Метою впровадження цього Тимчасового порядку є визначення справедливої ціни на куповані товари, роботи і послуги, виключення зловживання монопольним становищем підприємств - природних монополістів, що регулюються НКРЕ без утиснення інтересів підприємств щодо їх комерційної діяльності, мінімізація витрат при здійсненні закупівель товарів робіт і послуг ліцензіатами при розрахунку тарифів на відповідну діяльність, а також створення прозорих конкурентних умов для постачальників товарів та виконавців робіт і послуг, що сприяє більш економному і прозорому використанню коштів ліцензіатами. Постановою НКРЕ від 25.12.2002 N 1455 зазначений Порядок запроваджено на постійній основі.
Порядок розроблено та впроваджено на виконання доручення Кабінету Міністрів України у відповідності до статті 18 Закону України "Про електроенергетику" за погодженням з Антимонопольним комітетом України, Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва, Мінпаливенерго. Міністерство юстиції повідомило, що порядок придбання товарів, робіт і послуг ліцензіатами, ціни на відповідну діяльність яких встановлює НКРЕ, реєстрації у Міністерстві юстиції не підлягає.
Протягом 2002 року здійснено перегляд тарифів 23 енергопостачальних компаній. Необхідність перегляду за ініціативою ліцензіатів обгрунтовувалася в основному необхідністю включення в тарифи витрат на реалізацію погоджених Мінпаливенерго інвестиційних програм, відновлення мереж, пошкоджених внаслідок стихійних явищ та зміною корисного відпуску електроенергії або витрат на здійснення ліцензованої діяльності, що призводять до зміни тарифів більше ніж на 5% від затвердженого рівня.
Слід відзначити, що ряд енергопостачальних компаній підійшли до формування своїх інвестиційних програм поверхово, без урахування платоспроможного попиту на електроенергію, що викликало необхідність їх коригування.
Динаміка тарифів на передачу та постачання електроенергії, а також дані щодо рентабельності наведені у додатках 3.1.9, і 3.1.10.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 10.06.2002 N 795 "Про забезпечення конкурентоспроможності підприємств з виробництва первинного алюмінію, його сплавів і титану" НКРЕ за поданням Мінпромполітики щомісяця встановлює тарифи на електроенергію для ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" та КП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на рівні, нижчому від роздрібного тарифу для споживачів першого класу ВАТ "Запоріжжяобленерго" на 30-35%. Компенсація ВАТ "Запоріжжяобленерго" різниці в тарифах забезпечується відповідно до Положення, затвердженого постановою НКРЕ від 10.07.2002 N 757, шляхом включення відповідної суми в розрахунок оптової ринкової ціни електроенергії. При цьому, додаткове навантаження на оптову ринкову ціну становить 0,5%. З серпня 2002 року ВАТ "Запоріжжяобленерго" надано дотацій на суму близько 46,6 млн. грн.
В Україні для побутових споживачів тарифи на електроенергію фіксовані і є однаковими на всій території України (додаток 3.1.11).
Діючі тарифи на електроенергію для населення встановлені у березні 1999 року (постанова НКРЕ від 10.03.1999 N 309) і з кожним роком відшкодовують все меншу частку економічно обгрунтованих витрат енергокомпаній на виробництво, передачу та постачання електроенергії цій категорії споживачів. Так, діючий середній рівень тарифів для побутових споживачів становить 12,4 коп/кВт х год, тоді як середній рівень ринкового тарифу з урахуванням повних витрат становив: у січні 2002 року - 18,7 коп/кВт х год, у грудні 2002 року - 20,5 коп/кВт х год. Тобто, рівень відшкодування тарифами для населення обгрунтованих витрат у грудні минулого року становив 60%.
НКРЕ відповідно до Законів України "Про підприємства в Україні", "Про підприємництво" і Положення про порядок надання ліцензіатам з постачання електричної енергії за регульованим тарифом компенсації втрат від здійснення постачання електроенергії побутовим споживачам (постанова НКРЕ від 26.02.2001 N 184) протягом 2002 року надала дотацій на населення та населені пункти на 1,5 млрд. грн. Різниця в тарифах на електроенергію для побутових споживачів (між діючим і ринковим рівнями) включається до розрахунку оптової ринкової ціни електроенергії і збільшує її на 10-15%. При цьому промислові та інші споживачі сплачують за електроенергію збільшену вартість, що знижує конкурентоспроможність товарів національної економіки, а також збільшує збитковість окремих підприємств галузей економіки, зокрема, підприємств житлово-комунального господарства.
При незмінних рівнях тарифів на електроенергію для населення обсяги дотацій мають тенденцію до збільшення. Так, у 2002 році обсяг дотацій на населення зріс на 25,8% у порівняні з 2001 роком, а загальна сума всіх видів дотацій у 2002 році склала 1,86 млрд. грн., що на 30,4% більше ніж у 2001 році. З метою зменшення обсягів перехресного субсидіювання Комісія постановою від 31.07.2002 N 854 внесла зміни у Положення про порядок надання ліцензіатам з постачання електричної енергії за регульованим тарифом компенсації втрат від здійснення постачання електроенергії побутовим споживачам, згідно з якими при розрахунку суми компенсації втрат коефіцієнт комерційних втрат електроенергії не враховується. При цьому вдалося не допустити збільшення обсягу дотацій і, внаслідок цього, оптової ринкової ціни на 2%.
У 2003 році планується:
розробити методику визначення витрат і формування тарифу на електричну енергію, вироблену на гідроелектростанціях;
затвердити порядок розрахунку і затвердження тарифів на електричну енергію, вироблену теплоелектроцентралями;
доопрацювати методику визначення витрат і тарифу на електричну енергію, вироблену на вітрових електричних станціях;
погодити методику розподілу витрат палива на теплових електростанціях на відпущену електричну і теплову енергію при їх комбінованому виробництві.
Виходячи з необхідності забезпечення умов економічного зростання в подальшому доцільно здійснювати політику стримування тарифів природних монополій. При цьому стабільний рівень тарифів, який дозволяє досягнути прийнятної рентабельності регульованих організацій і реалізацію інвестиційних програм, повинен бути забезпечений реалізацією суб'єктами програм зниження витрат у регульованих видах діяльності.
Пріоритетним в діяльності НКРЕ щодо цінового(тарифного) регулювання в електроенергетиці в 2003 році є стимулювання ліцензіатів до запровадження організаційних, технічних і економічних програм зниження витрат при виробництві, передачі, розподілі і постачанні електричної енергії На цій основі планується досягти оптимізації цін і тарифів, рівнів рентабельності, забезпечити стабільність рівнів цін і тарифів, довгострокові тарифні гарантії інвесторам в електроенергетиці.
3.2. Цінова і тарифна політика в нафтогазовому комплексі
Національна комісія регулювання електроенергетики свою діяльність у сфері ціноутворення в нафтогазовому комплексі здійснює відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)".
У нафтогазовому комплексі Комісія встановлює:
граничний рівень оптових цін на газ природний, що використовується для потреб населення та бюджетних організацій;
роздрібні ціни на газ природний для населення;
тарифи на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами;
тарифи на зберігання природного газу;
тарифи на постачання природного газу;
тарифи на транспортування нафти, нафтопродуктів та аміаку магістральними трубопроводами.
НКРЕ встановлює та регулює ціни на газ природний лише для населення та бюджетних організацій. Ціни на газ природний для інших споживачів вільні (договірні). Вони мають право купувати природний газ як у НАК "Нафтогаз України" за відпускними цінами компанії, так і в незалежних постачальників природного газу.
Слід зазначити, що ціни на природний газ для населення, бюджетних організацій та підприємств комунальної теплоенергетики не відшкодовують повністю витрат, пов'язаних із видобутком (закупівлею), транспортуванням та постачанням природного газу. Комісією створюються умови для лібералізації ринку природного газу, що передбачає поступовий перехід на повне відшкодування витрат всіма категоріями споживачів.
Населення, бюджетні організації та підприємства комунальної теплоенергетики сплачують за газ природний за ціною, яка значно нижча відпускної ціни для промислових підприємств. Різницю в цінах по зазначених категоріях споживачів компенсує НАК "Нафтогаз України" за рахунок вартості природного газу, отриманого в оплату за транзит російського газу. Всі інші споживачі сплачують вартість газу повністю за відпускними цінами постачальників природного газу.
Ціни на газ природний для населення та бюджетних організацій протягом 2002 року не змінювались і становлять для населення: при наявності лічильників - 175,0 грн. за 1000 куб. м (з ПДВ), при відсутності лічильників - 190,0 грн. за 1000 куб. м (з ПДВ); для бюджетних установ - 231,0 грн. за 1000 куб. м (з ПДВ) - додаток 3.2.1.
Функціонування дієвого ринку природного газу в Україні можливе лише при повному відшкодуванні ціни на газ природний усіма категоріями споживачів. Ціни на газ природний для всіх споживачів мають повністю відшкодовувати витрати, що несуть газовидобувні, газотранспортні та газопостачальні організації. Підвищення цін для населення та бюджетних організацій до рівня повного покриття ними витрат є на сьогодні досить непопулярним заходом і може значно вплинути на добробут населення. Однак, здійснення перехресного субсидіювання вартості спожитого природного газу за рахунок НАК "Нафтогаз України" є також невиправданим і суперечить стратегії економічного та соціального розвитку України на 2000-2004 роки.
НКРЕ вважає доцільним рівень оптової ціни на газ природний для населення поетапно підвищити до повного відшкодування витрат по мірі стабілізації економіки України та зростання реальних доходів населення.
Необхідно також відзначити, що протягом останніх років газовий сектор економіки України недоодержував необхідних капіталовкладень, що призвело до погіршення ситуації в галузі:
значно знизилися обсяги геолого-розвідувальних робіт, зменшилися обсяги видобутку власного газу, недостатньо фінансувалася газотранспортна система. Усе це суттєво вплине у майбутньому на подальший розвиток галузі.
Щодо тарифів на транспортування, зберігання та постачання природного газу, то починаючи з 2000 року НКРЕ встановлює окремі тарифи для вказаних видів діяльності, виходячи з витрат відкритих акціонерних товариств з газифікації та газопостачання (додатки 3.2.2, 3.2.3).
Таким чином, споживачі природного газу сплачують вартість послуг лише з відповідних видів діяльності, і є змога проконтролювати рівень тарифів, виходячи з витрат та обсягів транспортування (зберігання, постачання) природного газу.
Стосовно тарифів на транспортування природного газу слід зазначити, що всі споживачі незалежно від місця розташування (крім споживачів, що отримують природний газ безпосередньо з магістральних трубопроводів) сплачують за транспортування природного газу за однаковим загальним тарифом, який розраховано, виходячи з витрат газотранспортної системи України та обсягів транспортування нею природного газу по ній. Загальний тариф на транспортування природного газу сьогодні становить 52,5 грн. за 1000 куб. м з урахуванням ПДВ.
Зазначені тарифи у переважній більшості регіонів сьогодні не відображають рівня витрат з транспортування газу розподільними трубопроводами. Тарифи були введені з 1 лютого 2001 року і є незмінними протягом двох років (згідно з методикою розраховуються на один календарний рік).
На результати діяльності газотранспортних підприємств вплинуло:
зменшення величин обсягів транспортування природного газу;
збільшення рівня витрат по окремих статтях, які неможливо було передбачити при затвердженні тарифів у 2001 році.
Існуючий сьогодні в Україні механізм встановлення тарифів на транспортування природного газу потребує змін та вдосконалення. Основними аргументами, що вказують на необхідність його зміни, є такі:
діючі тарифи в регіонах не відображають рівня витрат з транспортування газу магістральними трубопроводами;
диференціація величин обсягів транспортування природного газу (від 20 млн.куб. м до 5 млрд. куб. м на рік) призводить до значної диференціації розмірів тарифів, які практично неможливо поєднати з величиною загального тарифу (в окремих випадках розмір тарифу на транспортування газу розподільними трубопроводами перевищує розмір загального тарифу на транспортування газу);
з появою нових ліцензіатів з транспортування природного газу розподільними трубопроводами виникає ситуація, коли природний газ до споживачів транспортується мережами декількох газотранспортних підприємств. Тариф по маршруту транспортування природного газу у цьому випадку, як правило, перевищує розмір загального тарифу на транспортування;
при діючому механізмі тарифоутворення практично неможливо здійснювати перегляд розміру тарифів для окремих ліцензіатів без зміни розміру загального тарифу.
Враховуючи вищезазначене, настала необхідність переходу до формування окремих, не пов'язаних з загальним, тарифів на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами. Доцільно встановити єдиний тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, а для підприємств, що транспортують газ розподільними мережами (ВАТів) встановити диференційовані по регіонах тарифи, виходячи з їх витрат та обсягів транспортування. В результаті запровадження такого механізму розмір тарифів на транспортування розподільними трубопроводами коливатиметься у різних регіонах від 46 грн. до 67 грн. за 1000 куб. м (з ПДВ).
Для споживачів, які сплачують за газ природний за ринковими цінами, диференціація тарифів на транспортування незначною мірою вплине на рівень ціни на газ. В деяких регіонах (в основному східних та центральних - там, де розподільними мережами транспортуються значні обсяги газу) ціни на газ природний знизяться в середньому за рахунок зменшення тарифу на транспортування на 3-6 грн., або на 1-2%, а в інших регіонах (в основному західних, де мережами транспортуються середні та малі обсяги газу) вони зростуть в середньому за рахунок збільшення тарифу на транспортування на 12-15 грн. або на 4-5%.
Тарифи на постачання природного газу розраховані для кожного газопостачального підприємства окремо, виходячи з витрат і обсягів постачання. Середній розмір тарифу на постачання природного газу зріс на 4,5 грн. за 1000 куб. м і сьогодні становить близько 12,0 грн. за 1000 куб. м (з урахуванням ПДВ). З 1 лютого 2001 року розміри тарифів на транспортування та постачання природного газу залишаються незмінними.
Згідно з повноваженнями, наданими НКРЕ, та у зв'язку із зменшенням обсягів транспортування природного газу і зміною структури витрат, визначених при розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу, Комісія з 1 вересня 2002 року затвердила нові розміри зазначених тарифів для ВАТ "Донецькоблгаз". Матеріали та розрахунки тарифів по інших підприємствах з газопостачання та газифікації знаходяться на розгляді в НКРЕ.
Вартість зберігання природного газу у підземних сховищах газу (ПСГ) становить 12,0 грн. за 1000 куб. м з урахуванням ПДВ. Зазначений тариф розраховано, виходячи з витрат на утримання ПСГ та обсягів закачування і відбору газу із сховищ. Розмір тарифу залишається незмінним з 2000 року.
НКРЕ встановлює тарифи на транспортування нафти магістральними трубопроводами для споживачів України. Тарифи встановлені по маршрутах транспортування, виходячи з витрат нафтотранспортних підприємств та обсягів транспортування нафти.
У 2002 році розміри тарифів на послуги з транспортування нафти і нафтопродуктів не переглядались. Рівень питомих тарифів на послуги з транспортування нафти нафтотранспортними підприємствами коливається за маршрутами в межах 2,2-3,9 грн. за 100 ткм нафти без урахування ПДВ. Питомий тариф на транспортування нафтопродуктів магістральними трубопроводами становить 4,8 грн. за 100 ткм без урахування ПДВ.
Національна комісія регулювання електроенергетики проводить постійну роботу, спрямовану на перегляд цін на природний газ, тарифів на послуги з транспортування газу природного, нафти, нафтопродуктів, тарифів на зберігання та постачання природного газу з метою встановлення економічно обгрунтованих показників, які б дозволяли підприємствам нафтогазового комплексу нормально функціонувати і підтримувати газовидобувну галузь, газотранспортну і нафтотранспортну системи у нормальному фінансовому та технічному стані.
Основними завданнями удосконалення цінової політики в нафтогазовому комплексі на 2003 рік є:
поетапний перегляд рівнів цін на газ природний для населення (по мірі зростання реальних доходів) та для бюджетних організацій до повного відшкодування витрат на видобуток, закупівлю, транспортування та постачання природного газу;
приведення у відповідність тарифів на транспортування та постачання природного газу по підприємствах з газопостачання та газифікації;
опрацювання механізму встановлення тарифів на транспортування природного газу для споживачів України.
4. Нормативно-правове регулювання в нафтогазовому комплексі
У 2002 році НКРЕ проводила цілеспрямовану роботу по створенню правової бази щодо поліпшення державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в нафтогазовому комплексі, сприянню розвитку конкуренції з постачання газу, захисту прав споживачів, поліпшення розрахунків за спожитий природний газ.
Функціонування ринку газу України в 2002 році було регламентоване Порядком забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 N 1729, та ліцензійними умовами здійснення окремих видів підприємницької діяльності, затвердженими НКРЕ.
Забезпечення природним газом усіх споживачів України, окрім населення та бюджетних організацій, здійснювалось на засадах конкурентних ринкових умов за прямими договорами з постачальниками газу.
З метою підвищення економічної ефективності діяльності природних монополій, сприяння конкуренції, забезпечення суспільних інтересів та належного державного контролю у сфері природних монополій Комісією разом з Мінпаливенерго розроблено та подано на розгляд Кабінету Міністрів України проект Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу". Проектом передбачається удосконалити систему регулювання діяльності в нафтогазовому секторі економіки, відокремити ринки розвідки та видобутку нафти та природного газу, закріпити на законодавчому рівні положення, що потребують законодавчого підгрунтя, привести у відповідність законодавство України з законодавством ЄС.
Відповідно до Законів України "Про трубопровідний транспорт", "Про нафту і газ", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" розроблено проект "Порядку доступу до Єдиної газотранспортної системи України" та проект "Правил підключення до газотранспортної системи та методика розрахунку плати за підключення до газотранспортної системи". Введення цих нормативних актів у дію забезпечить єдині принципи і процедури доступу до газотранспортної системи та газорозподільних мереж України, вимірювання та обліку природного газу, документального оформлення прийняття-передачі обсягів природного газу.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 N 1729 "Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом" розроблено проект "Порядку створення страхового запасу природного газу в натуральній та грошовій формах".
Страховий запас природного газу в натуральній та грошовій формах призначається для покриття дефіциту ресурсів природного газу у постачальника, що може виникнути при постачанні природного газу споживачам. Обсяг страхового запасу природного газу створюється у розмірі 10 відсотків договірних квартальних обсягів його постачання.
З метою захисту прав споживачів природного газу, відповідно до Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.99 N 2246, розроблено проект "Порядку відшкодування збитків, завданих споживачеві природного газу внаслідок порушення газопостачальною або газотранспортною організацією Правил надання населенню послуг з газопостачання" та проект "Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальній або газотранспортній організації внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання". Проекти передбачають, при яких обставинах і в яких розмірах відшкодовуються збитки. Вони узгоджені з відповідними міністерствами та відомствами. Актами законодавства не визначено орган державної влади, до повноважень якого належить затвердження вищезазначених Порядків. Враховуючи те, що відповідно до Указу Президента України від 14.03.95 N 213 "Про заходи щодо забезпечення діяльності Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України" в редакції Указу Президента України від 21.04.98 N 335 на Комісію покладено завдання щодо захисту інтересів споживачів у питаннях, що стосуються цін на газ, а також надійності його постачання та якості послуг з боку постачальних організацій, НКРЕ звернулась до Кабінету Міністрів України щодо надання Комісії повноважень із затвердження вказаних нормативних актів.
Розроблено Типові договори: на постачання природного газу, на транспортування природного газу, на постачання природного газу підприємствам, установам та організаціям, що фінансуються з бюджету (договори направлено Комісією в Мінпаливенерго на затвердження).
У звітному періоді Комісія значну увагу приділяла упорядкуванню власних нормативних актів, затверджених в попередні роки, та приведенню їх у відповідність до змін чинного законодавства.
Зокрема, з метою покращання збору та аналізу інформації щодо стану розрахунків за спожитий природний газ, яка надходить до НКРЕ від ліцензіатів за регульованим тарифом, проведено упорядкування статистичної звітності по формі N 5-НКРЕ-газ "Звіт про стан розрахунків за природний газ" та інструкції по її заповненню, затверджених постановою від 30.01.2002 р. N 103 "Про відомчу статистичну звітність НКРЕ".
Разом з тим, необхідно зауважити, що в нафтогазовому комплексі:
не досягнуто повної оплати в розрахунках за спожитий природний газ у соціальній сфері, хоча рівень проплат грошовими коштами збільшився (за 2002 рік рівень розрахунків за спожитий природний газ населенням, бюджетними установами і організаціями, підприємствами комунальної теплоенергетики та підприємствами нафтогазового комплексу становить близько 94 відсотків, що в порівнянні з попереднім роком на 3 відсотки більше);
має місце неповне фінансування бюджетних організацій щодо оплати ними вартості спожитого природного газу;
повільно проводиться заміна приладів обліку, які в своїй більшості морально та фізично застарілі і мають занадто високі похибки, що обумовлює значні втрати природного газу.
Одним з напрямків діяльності Комісії в 2003 році є створення та удосконалення нормативно-правової бази для функціонування конкурентного ринку газу в Україні, контроль за ліцензованою діяльністю господарюючих суб'єктів в нафтогазовому комплексі, захист прав споживачів.
Підготовка пропозицій щодо розробки та вдосконалення законодавчих актів буде спрямована, в першу чергу, на врегулювання правового поля діяльності НКРЕ, для чого необхідним є прийняття Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу в Україні".
Передбачається найближчим часом завершити розробку та затвердити:
Порядок відшкодування збитків, завданих газопостачальній або газотранспортній організації внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання;
Порядок відшкодування збитків, завданих споживачеві природного газу внаслідок порушення газопостачальною або газотранспортною організацією Правил надання населенню послуг з газопостачання;
Правила підключення до газотранспортних мереж;
Порядок створення страхового запасу природного газу в натуральній та грошовій формах;
Порядок доступу до Єдиної газотранспортної системи України.
Впровадження зазначених нормативних актів дозволить визначити правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу, засади регулювання відносин між учасниками ринку, пов'язані з транспортуванням, зберіганням, розподілом, постачанням і використанням природного газу.
5. Ліцензійна діяльність
Ліцензування в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі є важливим напрямком державного регулювання, яке реалізується шляхом встановлення загальних для суб'єктів підприємництва вимог до здійснення ними як монопольних, так і конкурентних видів діяльності, а також визначення суб'єктів підприємництва, що відповідають цим вимогам, через надання їм відповідних ліцензій. Ліцензування здійснюється з метою захисту прав споживачів, які користуються послугами природних монополій, та сприяння конкуренції на суміжних з монопольними ринках. Саме тому ліцензування як форма державного регулювання забезпечує дієвий вплив та контроль держави за діяльністю у зазначених сферах.
У рамках проведення ліцензійної діяльності НКРЕ, зокрема, виконує такі функції:
видає суб'єктам підприємництва ліцензії на виробництво електричної енергії, передачу та постачання електричної енергії, зберігання природного газу, постачання природного газу, транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними трубопроводами, транспортування природного і нафтового газу трубопроводами;
установлює обмеження щодо суміщення видів діяльності суб'єктами підприємницької діяльності;
розробляє та затверджує інструкцію про порядок видачі ліцензій Національною комісією регулювання електроенергетики, Умови та Правила здійснення ліцензованої діяльності, а також Порядок контролю за здійсненням ліцензованої діяльності ліцензіатами.
У своїй роботі з ліцензування підприємницької діяльності як у електроенергетиці, так і у нафтогазовому комплексі НКРЕ керується єдиними загальнодержавними принципами у сфері ліцензування, зокрема, забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; захист прав споживачів, забезпечення безпеки держави тощо.
Процес ліцензування в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі, здійснюваний НКРЕ, є об'єктивним і прозорим. Питання ліцензування розглядаються виключно на відкритих засіданнях Комісії, порядок денний яких публікується у засобах масової інформації. Рішення Комісії з питань ліцензування оформлюються у вигляді постанов згідно з Регламентом Комісії.
Ліцензійна діяльність в електроенергетиці
Підприємницька діяльність в електроенергетиці ліцензується згідно з Законами України "Про електроенергетику", "Про природні монополії", Положенням про порядок видачі ліцензій Національною комісією регулювання електроенергетики на здійснення окремих видів підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.99 N 753, та Інструкцією про порядок видачі ліцензій Національною комісією регулювання електроенергетики на здійснення окремих видів підприємницької діяльності, затвердженою постановою НКРЕ від 06.10.99 N 1305 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції.
Керуючись повноваженнями, наданими законодавством, і у відповідності до процедур, передбачених нормативною базою щодо ліцензування, у 2002 році Комісія продовжувала започатковану у 1996 році діяльність з видачі (анулювання, зупинення, поновлення, переоформлення) ліцензій на здійснення підприємницької діяльності в електроенергетиці, результати якої наведені в таблиці 5.1.
