Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів

4.10. Якщо платник ПДВ (постачальник) подає податкову звітність, орган ДПС діє відповідно до цих Методичних рекомендацій (після прийняття, обробки податкової звітності, передачі її на центральний рівень, автоматизованої перевірки розшифровок податкової звітності, отримання таких результатів проводиться перевірка такої звітності підрозділами органу ДПС).

4.11. Якщо платник ПДВ (постачальник) не подає податкову звітність та пояснення (передбачені пунктом 4.2 Методичних рекомендацій) на звернення органу ДПС протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту платником ПДВ, працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб:

4.11.1. складає Акт про неподання податкової декларації з податку на додану вартість та готує матеріали для прийняття повідомлення-рішення відповідно до Наказу N 253;

4.11.2. передає перелік таких платників до підрозділу податкової міліції з наданням інформації про вжиті заходи (телефонний дзвінок, направлений запит тощо) для здійснення заходів передбачених, пунктом 6.2 Розділу VI цих Методичних рекомендацій.

4.12. Якщо за наслідками проведеної роботи платником ПДВ (постачальником) подано податкову звітність чи органом ДПС здійснено донарахування податкових зобов'язань, в результаті чого автоматизована перевірка розшифровок податкової звітності підтверджує правомірність формування податкового кредиту платником ПДВ (отримувачем), а також за результатами камеральної перевірки порушень (помилок) не виявлено, працівником підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб робиться відповідний запис у розділі IV декларації.

4.13. Якщо за результатами камеральної перевірки виявлені порушення (помилки), працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб запрошує платника ПДВ для складання Акта документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, встановленою Наказом N 166, та направляє повідомлення-рішення відповідно до Наказу N 253.

4.14. У разі неотримання пояснень, передбачених пунктом 4.2 Методичних рекомендацій, від платника ПДВ (отримувача) працівником підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб вживаються заходи, визначені пунктом 4.5 Методичних рекомендацій.

4.15. Якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 11-1 Закону N 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

4.16. У разі самостійного виявлення платником ПДВ помилки у показниках поданої ним податкової звітності з податку на додану вартість такий платник ПДВ подає уточнюючий розрахунок відповідно до вимог законодавства.

4.17. У разі коли працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб на підставі поданих платником ПДВ документів на звернення органу ДПС виявляє помилку у показниках поданої ним податкової звітності з податку на додану вартість, складається Акт документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, встановленою Наказом N 166, та направляється повідомлення-рішення відповідно до Наказу N 253.

4.18. У разі неотримання пояснень, передбачених пунктом 4.2 Методичних рекомендацій, від платника податків на звернення органу ДПС (неможливість виявлення помилки в показниках поданої звітності з податку на додану вартість) працівником підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб вживаються заходи, визначені пунктом 4.5 Методичних рекомендацій.

4.19. У разі неможливості усунення за результатами документальної невиїзної перевірки розбіжностей, підрозділом оподаткування юридичних (фізичних) осіб (як органу ДПС, на обліку якого знаходиться постачальник, так і органу ДПС, на обліку якого знаходиться отримувач) складається висновок (додаток 4), який разом із напрацьованою в ході документальної невиїзної перевірки інформацією передається до підрозділу податкового контролю юридичних осіб, відділу контрольно-перевірочної роботи підрозділу оподаткування фізичних осіб для організації проведення документальних перевірок та до підрозділу податкової міліції для оперативного супроводження таких платників. Причини неможливості усунення розбіжностей зазначаються у висновку.

5.1. Підрозділами податкового контролю, оподаткування фізичних осіб на підставі статті 11-1 Закону N 509 та матеріалів, переданих підрозділом оподаткування юридичних осіб, проводиться позапланова виїзна перевірка платника ПДВ (постачальника, отримувача). Позапланова виїзна перевірка проводиться в порядку та терміни, визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні", наказами ДПА України N 441, N 253, N 327.

Підрозділами податкового контролю юридичних осіб (оподаткування фізичних осіб) першочергово вживаються заходи для опрацювання обсягів розбіжностей у показниках податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ підприємств-контрагентів у сумі понад 1 млн грн. (для суб'єктів господарювання - фізичних осіб понад 100 тис. грн.) шляхом організації та проведення позапланових виїзних або невиїзних документальних перевірок платників.

Розбіжності у показниках ПДВ у сумі менше 1 млн грн. для юридичних осіб (менше 100 тис. грн. для суб'єктів господарювання - фізичних осіб) опрацьовуються під час проведення планових виїзних перевірок, позапланових виїзних перевірок за всіма видами зобов'язань, а також позапланових виїзних перевірок з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ.

5.2. У разі встановлення при проведенні позапланової перевірки, що платник ПДВ (отримувач) мав правові зв'язки (укладав господарські договори) з суб'єктами господарювання, які не зареєстровані як платники ПДВ або щодо яких анульоване Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ (у тому числі звільнених від сплати податку на додану вартість за рішенням суду) та наявності інформації в реєстрі платників податку ПДВ щодо анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ або про відсутність реєстрації платника ПДВ (в тому числі звільнених від сплати податку на додану вартість за рішенням суду), працівники підрозділів податкового контролю, оподаткування фізичних осіб складають Акт виїзної позапланової перевірки, в якому зазначають про порушення підпункту 7.2.4 пункту 7.2 та підпункту 7.4.5 пункту 7.2 статті 7 Закону N 168 та приймають повідомлення-рішення відповідно до Наказу N 253.

5.3. У разі встановлення при проведенні позапланової перевірки, що суб'єкти господарювання, які не зареєстровані як платники ПДВ або щодо яких анульоване Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (в тому числі звільнених від сплати податку на додану вартість за рішенням суду), зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість, працівники підрозділів податкового контролю, оподаткування фізичних осіб складають Акт виїзної позапланової перевірки, в якому зазначається про порушення пункту 9.4 статті 9 Закону N 168, та приймають повідомлення-рішення відповідно до Наказу N 253.

5.4. У випадку неможливості проведення перевірок платників (постачальників, отримувачів) у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням (місцем проживання), перелік таких декларацій з інформацією про вжиті заходи передається до підрозділів податкової міліції для вжиття заходів відповідно до розділу 11 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 19.02.98 р. N 80, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.03.98 р. за N 172/2612, зі змінами.

Про неможливість проведення перевірок зазначеного переліку декларацій повідомляється підрозділ оподаткування юридичних осіб. Для відпрацювання інформації щодо таких платників (постачальників, покупців) податковим органом вживаються заходи щодо розкриття банківської таємниці, отримання інформації про реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна, наявність транспортних засобів, земельних ділянок, що належать такому платнику, тощо.

Після отримання результатів вжитих підрозділами податкової міліції заходів щодо відповідальних осіб та засновників платника або після надання документів для перевірки декларації таких платників опрацьовуються підрозділами податкового контролю юридичних осіб (оподаткування фізичних осіб).

Перелік контрагентів такого платника (постачальника, отримувача) визначається за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту та за результатами розкриття банківської таємниці.

До податкових органів за основним місцем обліку контрагентів протягом десяти календарних днів після проведення перевірки такого платника (постачальника, отримувача) направляються такі документи:

- інформація щодо декларування платником звітних показників за період діяльності, копії установчих документів, отримані пояснення відповідальних осіб та засновників платника стосовно їх причетності до діяльності платника, інша інформація, отримана у межах проведених контрольно-перевірочних заходів.

5.5. При проведенні перевірки платника ПДВ (отримувача) формується перелік проведених господарських операцій з товаром (послугами), які були предметом укладених договорів, та встановлюється правомірність/неправомірність формування податкового кредиту.

При проведенні перевірки платника ПДВ (постачальника) досліджуються питання відображення в обліку проведених господарських операцій та визначається необхідність донарахування податкових зобов'язань.

Органи ДПС, на обліку яких знаходяться контрагенти, проводять аналіз отриманої інформації та обмінюються його результатами для співставлення даних та, за необхідності, вжиття заходів щодо завершення перевірки з метою зменшення суми податкового кредиту та/або донарахування суми податкових зобов'язань.

Копії акта (довідки), складеного за результатами перевірки, направляються до органу ДПС, який здійснює облік контрагента суб'єкта господарювання, що перевірявся.

5.6. При проведенні перевірки для збору доказової бази щодо нікчемності вчинених правочинів (договорів, що суперечать інтересам держави і суспільства) доцільно досліджувати таку інформацію:

- можливість чи неможливість фактичного здійснення платником ПДВ господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг;

- виявлення ведення обліку для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником ПДВ у документах обліку;

- наявність чи відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності в разі відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- іншу інформацію, яка доводить, що відомості документів обліку (податкових накладних) не відповідають дійсності.

5.7. При проведенні перевірки встановлюються та документуються факти, які свідчать про діяльність платника ПДВ з метою отримання податкової вигоди (безтоварність операції, здійснення господарських операцій з метою одержання відшкодування податку на додану вартість, звільнення від оподаткування, зменшення бази та ставки оподаткування, одержання права на залік тощо), для цілей оподаткування операції враховані платником ПДВ не відповідно до їх дійсного економічного змісту; або враховані операції, не обумовлені розумними економічними або іншими причинами, або така податкова вигода виникає не у зв'язку із здійсненням реальної господарської діяльності.

5.8. При встановленні вказаних обставин при проведенні позапланової виїзної перевірки та отриманні інформації від підрозділів податкової міліції, погашення прострочених податкових зобов'язань, юридичного про відсутність платника ПДВ за вказаними в реєстраційних документах адресами, розпочату процедуру банкрутства (доведення до банкрутства), припинення юридичної особи (визнані установчі, реєстраційні документи не дійсні), порушення стосовно посадових осіб суб'єкта господарювання (або за фактом скоєння злочину) кримінальної справи працівники підрозділів податкового контролю, оподаткування фізичних осіб складають Акт позапланової виїзної перевірки, в якому зазначають, що вказаний договір суперечить інтересам держави та суспільства і є нікчемним. Копія такого акта направляється до підрозділу податкової міліції.

5.9. При виявленні договору, що суперечить інтересам держави та суспільства і є нікчемним, з'ясовується факт подальшого використання платником ПДВ (отримувачем) у господарській діяльності товару, який був предметом зазначеного договору, встановлюється платник ПДВ - наступний покупець вказаного товару. Інформація про виявлену нікчемність направляється до органу ДПС, в якому такий платник обліковується, з метою визначення підстав визнання договору, укладеного між другою парою контрагентів, нікчемним та відповідно зменшення суми податкового кредиту. Такі дії вчиняються за ланцюгом придбання товару, який був предметом договору, виявленого нікчемним, до платника ПДВ, що має достатні активи для сплати податкових зобов'язань.

5.10. Підрозділи податкового контролю, оподаткування фізичних осіб відповідно до інформації про рух товару проводять перевірки відповідно до розділу V цих Методичних рекомендацій. Результатом таких перевірок є виявлення нікчемності таких господарських зв'язків за ланцюгом до платника ПДВ, що має достатні активи для сплати податкових зобов'язань, складання Акта позапланової виїзної перевірки та прийняття відповідного повідомлення-рішення.

6.1. На всіх етапах перевірки працівники підрозділу податкової міліції здійснюють оперативне відпрацювання інформації щодо платника ПДВ другої категорії та платників ПДВ, що заявили до відшкодування з бюджету ПДВ, в порядку, встановленому чинними законодавчими та нормативно-правовими актами.

6.2. Працівник підрозділу податкової міліції після отримання інформації від підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб про незнаходження платника ПДВ за вказаними в реєстраційних документах даними, переліку платників ПДВ, які не надали відповідні документи на запит органу ДПС (з наданням працівником підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб інформації про вжиті заходи (телефонний дзвінок, направлений запит тощо) зобов'язаний встановити місцезнаходження платника ПДВ, суб'єкта господарювання незареєстрованого платником ПДВ. У разі підтвердження відсутності платника ПДВ, суб'єкта господарювання, не зареєстрованого платником ПДВ, за його місцезнаходженням, встановити місцезнаходження його засновників, посадових осіб, провести їх опитування щодо здійснення господарських операцій (поставки товарів, послуг, відвантаження товарів, фактичного виконання робіт, транспортування, зберігання товарів по ланцюгу постачання товару до його споживача), виписки податкових накладних, виявлення активів платника ПДВ та ін. Проводиться перевірка згідно з вимогами ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України на предмет наявності ознак фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків, інших злочинів.

У разі встановлення місцезнаходження платника ПДВ, суб'єкта господарювання, не зареєстрованого платником ПДВ, підрозділ податкової міліції надає таку інформацію підрозділу оподаткування фізичних осіб, податкового контролю з метою проведення позапланової перевірки.

Про проведену роботу підрозділ податкової міліції зобов'язаний повідомити підрозділи оподаткування юридичних, фізичних осіб та податкового контролю в письмовому вигляді протягом п'яти днів з моменту отримання службової записки від вказаних підрозділів.

6.3. Після отримання від підрозділу податкового контролю Акта позапланової виїзної перевірки, в якому зазначено, що вказаний договір суперечить інтересам держави та суспільства і є нікчемним, підрозділ податкової міліції в межах наданих повноважень здійснює збір інформації щодо встановлення платників ПДВ, які скористалися таким податковим кредитом за ланцюгом придбання товару, який був предметом договору, виявленого нікчемним, до платника ПДВ, що має достатні активи для сплати податкових зобов'язань, встановлює в діях посадових осіб суб'єктів господарювання можливі ознаки злочинів, проведення оперативно-розшукових заходів (при наявності законних підстав) та направляє таку інформацію до підрозділу податкового контролю для проведення позапланових виїзних перевірок для збору необхідної інформації.

6.4. Працівники підрозділу податкової міліції при отриманні інформації відносно платника ПДВ, яким безпідставно заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, не пізніше наступного дня надають відповідну інформацію підрозділам оподаткування юридичних, фізичних осіб та підрозділу податкового контролю для використання під час проведення перевірок.

6.5. Працівники підрозділу податкової міліції під час прийняття рішень, що передують факту відшкодування платнику ПДВ з бюджету, надають обґрунтовані зауваження стосовно такого відшкодування (при їх наявності). А в разі їх відсутності письмово про таке повідомляють.

6.6. Працівники підрозділу податкової міліції беруть участь у проведенні позапланових виїзних перевірок платників ПДВ другої категорії та з питань правомірності заявлених платниками ПДВ бюджетного відшкодування ПДВ у разі, якщо такі перевірки пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників ПДВ (посадових осіб платників ПДВ), що знаходяться в їх провадженні.

6.7. Працівники підрозділу податкової міліції беруть участь у проведенні позапланових виїзних перевірок платників ПДВ другої категорії, що проводяться відповідно до пунктів 5.7-5.10 цих Методичних рекомендацій, в рамках ведення оперативно-розшукових справ або розслідування кримінальних справ, порушених стосовно таких платників ПДВ (посадових осіб платників ПДВ), що знаходяться в їх провадженні.

6.8. Працівники підрозділу податкової міліції за виявленими під час відпрацювання порушеннями податкового законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність, приймають рішення у порядку ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України.

7.1. Юридичні підрозділи передають копії рішень судових органів, якими встановлено правомірність донарахування (скасування) сум ПДВ, визначених за результатами перевірки, прийнятого рішення про результати розгляду скарг платника податку, структурному підрозділу органу ДПС, що здійснював перевірку.

7.2. Після отримання Акта позапланової виїзної перевірки, в якому зазначається, що вказаний договір суперечить інтересам держави та суспільства та є нікчемним, але не пізніше п'ятого дня, юридичний підрозділ звертається до суду з метою стягнення у дохід держави всього, що набуто сторонами при укладенні такого договору, у межах строків, передбачених статтею 250 Господарського кодексу України, на підставі статті 208 Господарського кодексу України.

7.3. Юридичний підрозділ забезпечує захист інтересів держави в судах за позовами платників ПДВ та органів ДПС, поданими у результаті застосування цих Методичних рекомендацій, згідно з наказом ДПА України від 22.02.2008 р. N 106 "Про організацію роботи юридичних підрозділів в органах державної податкової служби".

1.1. Доперевірочний аналіз

Проведенню камеральної перевірки повинен передувати доперевірочний аналіз, сутність якого полягає в тому, що інспектор підрозділу адміністрування ПДВ (далі - інспектор) вивчає:

- матеріали реєстраційної справи, статутних даних суб'єкта господарювання;

- інформацію щодо розміру вартості власних основних фондів платника, чисельності трудових ресурсів та іншу інформацію щодо господарської та фінансової діяльності платника;

- історію платника, його податкову поведінку, результати перевірок;

- наявність господарських операцій у складі інформаційних баз (з подальшою звіркою з показниками декларації) та інше.

Перш за все вивченню підлягають статутні дані суб'єктів господарської діяльності, склад засновників та співзасновників, їх зміна (АРМ "Облік платників"). Одночасно з цим розглядається розмір та зміни статутного фонду. Якщо відбулися інші зміни, відображені в установчих документах, то аналізується вплив таких змін на базу оподаткування, необхідність відображення їх в декларації.

За наявності таких змін необхідно проінформувати підрозділи аудиту з метою з'ясування: яким чином вони відбувалися (продаж частки чи в цілому корпоративних прав, матеріальних чи нематеріальних активів тощо) та за якою формою розрахунків; чи задекларовані такі операції.

Крім того, необхідно ознайомитись із видами діяльності суб'єкта господарювання, порівнявши з даними статистичної довідки, перевірити, чи не здійснює цей суб'єкт операції, на проведення яких необхідно мати відповідний дозвіл (ліцензію).

Необхідно звернути увагу на ритмічність діяльності суб'єкта господарської діяльності, динаміку обсягів продажу товарів (послуг), порівняти з розмірами задекларованих сум до сплати чи відшкодування; якщо мають місце відхилення, то встановити причини такого відхилення.

1.2. Загальні положення камеральної перевірки

При проведенні камеральної перевірки декларації інспектором додатково використовуються:

- декларації з цього податку за попередні звітні періоди (за 12 місяців) з урахуванням наявних уточнених розрахунків;

- журнал обліку податкових векселів (як на паперових носіях, так і в електронному вигляді);

- податкові декларації з податку на прибуток (щоквартально) чи податку з доходів фізичних осіб (щоквартально);

- розрахунки сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва;

- розрахунки акцизного збору, податку на землю, інших податків та зборів;

- звіти про використання РРО та КОРО;

- дані підрозділу примусового стягнення щодо обсягу податкового боргу та можливих форм погашення його погашення (за наявності такого).

При камеральній перевірці декларації проводиться її арифметична та методологічна перевірка, перевіряється наявність та правильність заповнення всіх додатків, які необхідно було подати платнику разом з цією декларацією, відповідність суми податкового зобов'язання, задекларованого платником до сплати в бюджет чи до відшкодування з бюджету, поданим розрахункам.

Здійснюється поглиблений аналіз правильності заповнення рядків та показників декларації (відображення та розмежування податкового кредиту за наявності оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, бартерних (товарообмінних) операцій у зовнішньоекономічній діяльності, порівняння розміру податкового кредиту з податковими зобов'язаннями, коригування податкових зобов'язань та кредиту, інші аналітичні операції).

Перевіряється дотримання порядку відображення в декларації податкових векселів та їх погашення.

Необхідно детально проаналізувати декларації, в яких задекларовані значні обсяги поставок товарів (послуг) та значні обсяги придбаних товарів (послуг), звернувши особливу увагу на ті, у яких позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту дорівнює нулю. Проводиться порівняння показників декларації з окремими показниками декларації з податку на прибуток (з урахуванням алгоритмів, наведених Наказом N 766) , податку з доходів фізичних осіб, розрахунку акцизного збору, розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва (для платників ПДВ, які застосовують спрощену систему оподаткування обліку та звітності) та розрахунків по інших податках, зборах та обов'язкових платежах.

Здійснюється порівняння показників декларації з відповідними показниками звітності попередніх звітних періодів платника, а також з наявною інформацією про господарські операції такого платника, що містяться у складі АРМ "Пошук", АРМ "Облік платників", АРМ "Бест-Звіт", АРМ ТАХ "Облік податків та платежів", АРМ "Картка боржника", АРМ "Галузь", АРМ "Аудит", АРМ "Митниця", АРМ "Касові апарати", АРМ "Анульовані ВМД", АІС "Розширений пошук у схемах, що використовуються суб'єктами господарювання з метою мінімізації об'єктів оподаткування та ухилення від сплати податків" та інших (залежно від наявності та необхідності), базі Державного комітету статистики, БТІ, Державного комітету управління з земельних ресурсів, Міністерства юстиції України.

Результати камеральної перевірки відповідно фіксуються та оформляються.

Виходячи з норм підпункту 4.1.4 статті 4 Закону N 2181, декларація з податку на додану вартість повинна бути подана платником до податкового органу за своїм місцезнаходженням у такі строки:

- протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, - якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю;

- протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, - якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

Також необхідно звернути увагу, що відповідно до пункту 15.4 статті 15 Закону N 2181* за письмовим запитом платника податку граничні строки подання податкової декларації можуть бути продовжені керівником податкової інспекції (адміністрації) або його заступником.

По закінченні термінів подачі податкової звітності за реєстрами неподаної звітності, сформованими підрозділом, який займається прийманням та обробкою податкової звітності, інспектор у письмовій формі повідомляє платника про необхідність подання декларації, складає відповідний акт та готує матеріали для прийняття відповідного рішення.

Платник податків, який не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (підпункт 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону N 2181) .

2.1. Перевірка правильності визначення податкового періоду

Оскільки термін подання податкової звітності з податку на додану вартість залежить від того, який у платника звітний (податковий) період, то необхідно перевірити правильність визначення такого періоду.

Відповідно до пункту 7.8 статті 7 Закону N 168 звітний (податковий) період може дорівнювати:

- одному календарному місяцю;

- одному календарному кварталу.

Відповідно до положень підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону N 168 квартальний звітний (податковий) період може вибрати платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі дванадцять місячних звітних (податкових) періодів не перевищував суми, зазначеної у підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону N 168, тобто 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Таким чином, при проведенні камеральної перевірки поданої платником податкової декларації визначається обсяг оподатковуваних операцій платника за минулі дванадцять місячних звітних (податкових) періодів. Для цього:

1) визначається сума колонки А рядка 5.1 розділу I "Податкові зобов'язання" у податковій звітності за минулі 12 місячних звітних (податкових) періодів**.

2) якщо платником податку здійснювалося коригування суми податкових зобов'язань у зв'язку із зміною обсягу оподатковуваних операцій (заповнено рядок 8 податкової декларації) , необхідно визначити обсяг таких операцій: для цього вказану в колонці Б рядка 8 суму податку необхідно розділити на 20 та помножити на 100, тобто необхідно зробити розрахунок, з якого саме обсягу операцій визначено суму податку, вказану в рядку 8 податкової декларації.

У рядку 8 податкової декларації в колонці Б вказано +20 грн., у додатку 1 записано, що збільшення податкових зобов'язань здійснюється у зв'язку з виправленням арифметичної помилки. Таким чином, необхідно збільшити обсяг оподатковуваних операцій відповідного звітного періоду на суму, з якої обчислено вказаний платником розмір податку: 20 грн.: 20 х 100 = 100 грн. (перевірка: 100 грн. х 20% = 20 грн.).

При цьому необхідно уважно проаналізувати причину коригування суми податкових зобов'язань, вказану платником у додатку 1 до податкової декларації, - враховуються тільки ті записи, які визначають зміну обсягу оподатковуваних операцій (як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення).

Якщо платник податку подає до податкового органу не одну, а кілька податкових декларацій (наприклад, сільськогосподарський товаровиробник), то обсяг оподатковуваних операцій визначається за сумою всіх декларацій, поданих платником за відповідний період.

Доцільно звернути увагу, що оскільки можливість вибору квартального звітного (податкового) періоду залежить від обсягу оподатковуваних операцій за минулі дванадцять місячних звітних (податкових) періодів, новостворений (новозареєстрований) платник податку повинен мати місячний податковий період, так як ще не минуло дванадцять місячних звітних (податкових) періодів, за які визначається обсяг оподатковуваних операцій (більший чи менший 300-тисячного "порогу").

При цьому необхідно пам'ятати, що абзацом другим підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 8 Закону N 168 визначено: якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

ТОВ "Пегас" зареєструвалося платником податку на додану вартість 04.10.2007 р. Першим податковим періодом для цього платника буде період від 04.10.2007 р. (від дня реєстрації як платника податку на додану вартість) до 30.11.2007 р. (останнього дня першого повного календарного місяця) включно. Отже, першу декларацію з податку на додану вартість це підприємство повинно подати до 20.12.2007 р.

При анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість необхідно звернути увагу на те, що відповідно до вимог абзацу третього підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 8 Закону N 168 останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Податкову реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Флагман" (податковий період якого - місяць) анульовано 05.11.2007 р. Останнім податковим періодом для цього платника буде період від 01.11.2007 р. до 05.11.2007 р. Декларацію з податку на додану вартість за вказаний період це товариство повинно подати до 20.12.2007 р.

2.1.1. Вибір квартального звітного (податкового) періоду Відповідно до абзацу першого підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 8 Закону N 168 при виборі квартального звітного (податкового) періоду платник податку разом з декларацією за останній звітний (податковий) період календарного року повинен подати до податкового органу заяву про вибір квартального звітного (податкового) періоду.

ТОВ "Караван" - платник податку, який має право на застосування квартального звітного (податкового) періоду у 2008 році, відповідну заяву повинен подати разом з декларацією за грудень (IV квартал) 2007 року. Про подання такої заяви платник податку повинен зазначити у цій податковій декларації, зробивши відмітку у відповідному полі.

При цьому квартальний звітний (податковий) період починає застосовуватися з першого звітного (податкового) періоду наступного календарного року.

Доцільно звернути увагу на те, що виходячи з норми вказаного підпункту 7.8.2 платник податку має право перейти на квартальний звітний (податковий) період лише один раз на рік - з першого звітного (податкового) періоду календарного року.

Якщо платник податку разом з декларацією за наслідками останнього звітного (податкового) періоду календарного року не подав до податкового органу вказану заяву, такий платник податку зобов'язаний з першого звітного (податкового) періоду наступного календарного року застосовувати місячний звітний (податковий) період.

2.1.2. Перехід на місячний звітний (податковий) період

Відповідно до абзацу другого підпункту 7.8.2 пункту 7.8 Закону N 168 платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний звітний (податковий) період, якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального звітного (податкового) періоду*** обсяг оподатковуваних операцій платника податку перевищує 300 000 гривень.

У такому разі місячний звітний (податковий) період застосовується починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення.

Про перехід з квартального на місячний звітний (податковий) період платник податку зобов'язаний зазначити у відповідній декларації за наслідками місяця, у якому здійснено такий перехід, зробивши відмітку у відповідному полі.

Якщо обсяг оподатковуваних операцій платника податку перевищив 300 000 гривень у другому чи третьому місяці кварталу, то операції за перший чи два перших місяці кварталу включаються до декларації, яку подають як квартальну (строки подання та строки сплати - квартальні), а починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, декларація подається щомісячно (з відповідними строками її подання та строками сплати податку).

У разі якщо показники декларації, поданої платником податку за відповідний квартал, свідчать про те, що у якомусь місяці цього кварталу цей платник був зобов'язаний змінити квартальний звітний (податковий) період на звітний (податковий) період, що дорівнює одному місяцю, але не здійснив такий перехід, а, отже, не подав декларацію за звітний (податковий) місяць, то інспектор у письмовій формі повідомляє платника про зазначене, складає відповідний акт та готує матеріали для прийняття відповідного рішення. Відповідно до статті 11-1 Закону N 509 така декларація передається для проведення позапланової виїзної перевірки.

Всі платники податку повинні подавати декларацію за повною формою.

Декларація за повною формою передбачає обов'язок проведення розрахунків з бюджетом та можливість отримання бюджетного відшкодування.

Платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону N 168) суми податку на додану вартість повністю залишаються у їх розпорядженні для цільового використання або спрямовуються виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених зазначеними пунктами:

- переробними підприємствами - за операціями з поставки молока та молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів, виготовлених з молока та м'яса в живій вазі, придбаних у сільськогосподарських товаровиробників (відповідно до абзацу першого пункту 11.21);

- сільськогосподарськими підприємствами - за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах (відповідно до абзацу другого пункту 11.21);

- сільгосптоваровиробниками - за операціями з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, у тому числі продукції (крім підакцизних товарів), виготовленої на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі (відповідно до пункту 11.29).

Декларація за скороченою формою не передбачає можливості отримання бюджетного відшкодування.

Якщо при проведенні камеральної перевірки встановлюються факти подання платником замість декларації (скороченої) декларації за повною формою, то:

- у разі коли задекларовано позитивну суму податку - інспектор у письмовій формі повідомляє платника про невідповідність форми декларації та залежно від наслідків зазначеного порушення складає довідку (акт) і готує матеріали для прийняття відповідного рішення;

- у разі коли задекларовано суму від'ємного значення чи бюджетного відшкодування, інспектор зменшує таку суму, складає відповідний акт, проводить донарахування безпідставно занижених сум податку. За умови, що таку суму податку не було відшкодовано, до такого платника штрафні санкції не застосовуються.

Таким чином, особливу увагу слід звернути на подання платниками, що використовують спеціальні режими оподаткування (сільськогосподарські, переробні підприємства), декларацій як за повною, так і за скороченою формами (із відповідним заповненням інформаційного поля).

Додатки, довідки чи переліки, засвідчені підписом керівника чи головного бухгалтера та печаткою (чи підписом платника, якщо платник - фізична особа), подаються:

- якщо заповнено рядок 2.1 "експортні операції" - оригінали п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій (оригінали аркушів ВМД нової форми МД-2 з позначенням "3/8");

- якщо заповнено рядок 3 "Операції, що не є об'єктом оподаткування" - довідка довільної форми, у якій зазначається вид операції та пункт Закону N 168, відповідно до якого така операція не є об'єктом оподаткування;

- якщо заповнено рядок 4 "Операції, які звільнені від оподаткування" - довідка довільної форми, у якій зазначається вид операції та пункт Закону N 168, відповідно до якого така операція звільнена від оподаткування;

- якщо заповнено рядок 6 "Імпорт товарів протягом звітного періоду, сплату ПДВ за які було відстрочено шляхом оформлення податкового векселя" та відповідно рядок 19.1 "Суми податку на додану вартість, які не підлягають включенню до складу податкових зобов'язань у поточному звітному (податковому) періоді (податкові векселі, видані в поточному звітному (податковому) періоді) (рядок 6 податкової декларації)" - довідка (перелік) із зазначенням суми податку та термінів погашення по кожному векселю (якщо у звітному періоді видано більше одного векселя). При подальшій перевірці такий перелік векселів потрібно зіставити з Журналом обліку податкових векселів (додаток 3 до Порядку N 1104) ;

- якщо заповнено рядок 8 "Коригування на основі попередніх звітних періодів", рядок 8.1 "Самостійне виправлення помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації", рядок 8.2 "Нецільове використання товарів, ввезених у пільговому режимі", рядок 8.3 "Згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону", рядок 8.4 "Інші випадки", рядок 16 "Коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди", рядок 16.1 "Самостійне виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації", рядок 16.2 "Згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону" та рядок 16.3 "Інші випадки" - додаток 1 до декларації "Розрахунок коригування сум ПДВ";

- якщо заповнено рядок 19.2 "Суми податку на додану вартість, які підлягають включенню до складу податкових зобов'язань у поточному звітному (податковому) періоді (податкові векселі, термін погашення яких припадає на поточний звітний (податковий) період)" або не заповнено у зв'язку з тим, що вексель погашено заліком бюджетного відшкодування або грошовими коштами, - повинні бути переліки (довільної форми):

1) перелік векселів, оплачених шляхом перерахування коштів до бюджету або погашених шляхом заліку суми бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді (окремо - оплачених у строк, оплачених достроково),

2) перелік векселів, строк погашення яких настав у звітному (податковому) періоді і які погашаються шляхом включення сум до податкових зобов'язань цього звітного періоду;

- якщо заповнено рядок 24 - повинні бути додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість "Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду, які після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" та додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість "Розрахунок суми бюджетного відшкодування";

- якщо заповнено рядок 25.1 (платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування, прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку) - подається Заява про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість) ;

- якщо заповнено рядок 26 - повинен бути додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість "Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду, які після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду".

Обов'язковим є подання розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої), за виключенням податкової звітності з нульовими показниками.

За наявності вказаних додатків обов'язковим є безпосереднє співставлення наявних в них показників з відповідними показниками податкової декларації.

Сільськогосподарські товаровиробники та сільськогосподарські підприємства, які згідно із законодавством суми податку на додану вартість до бюджету не сплачують, а залишають у власному розпорядженні для цільового використання, одночасно з деклараціями (скороченими) подають Довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, дані якої підлягають камеральній перевірці.

Переробні підприємства разом з окремою податковою декларацією за кожний звітний (податковий) період подають як підтвердження сплати сум податку реєстр платіжних доручень на фактично зараховані на небюджетний рахунок кошти і виписку територіальних органів Державного казначейства з небюджетного рахунка, дані яких підлягають камеральній перевірці.

Декларація з ПДВ складається з 4 розділів, а саме: I розділ - податкові зобов'язання, II розділ - податковий кредит, III розділ - розрахунки з бюджетом за звітний період. Ці розділи заповнюються платниками податку. IV розділ - це частина декларації, що заповнюється службовими особами податкового органу.

Кожна операція з поставки товарів (послуг) відображається у відповідних рядках декларації, а тому при здійсненні камеральної перевірки необхідно звертати увагу на таке.

До рядка 1 "Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів" також включаються операції відповідно до:

- останнього абзацу підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168, згідно з яким якщо у подальшому товари (послуги), по яких суми податку були включені до податкового кредиту, починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження);

- останнього абзацу пункту 9.8 статті 9 Закону, яким встановлено, що платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Якщо платник податку, який перебуває на загальній системі оподаткування, переходить на спрощену систему оподаткування із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 10 відсотків, тобто його реєстрація як платника податку на додану вартість анулюється, то до декларації з ПДВ за останній звітний період перебування на загальній системі оподаткування повинно бути включено умовний продаж товарних залишків або основних фондів, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах та які знаходяться в його обліку на день анулювання реєстрації.