Про затвердження Галузевої програми енергоефективності у будівництві на 2010-2014 роки

- зменшення втрат теплоти через огороджувальні конструкції теплових установок шляхом застосування ефективних теплоізоляційних матеріалів;

- зменшення втрат теплоти на акумуляцію у вагонетках з цеглою, що виходять з автоклава;

- підвищення ступеня використання вторинних енергоресурсів;

- теплоізоляція теплових мереж, устаткування;

- застосування контрольно-вимірювальних приладів і сучасних систем регулювання параметрами та керування процесами;

- введення до системи якості продукції підприємства розділу щодо забезпечення енергозбереження.

9.2. Основні напрямки економії енергії при виробництві цементу

- Впровадження у виробництво та будівництво малоклінкерних портландцементів загально будівельного призначення для одержання низькомарочних бетонів.

В Україні малоклінкерні цементи практично не виробляються. Тому всі низькомарочні бетони та розчини виготовляються на цементах марок 400 і 500, хоча для цього достатньо використовувати цементи марок 200 і 300, енергоємність яких в 1,5-2 рази нижче.

Використання у будівництві в Україні малоклінкерних цементів на цей час гальмується ще й відсутністю відповідних нормативів, для розробки яких необхідно провести дослідження на підставі випуску дослідних партій малоклінкерного цементу і вивчення їх поведінки в бетонах.

- Заміна природних енергоносіїв твердими побутовими відходами виробництва і іншим альтернативним паливом.

У країнах ЄС при випалі клінкеру до 30% від загальних енергетичних витрат використовується паливо на основі побутових відходів, що також вирішує екологічні проблеми. Питома вага альтернативного палива, що можна використати замість традиційного палива при енергопостачанні вітчизняних цементних заводів може складати у 2011 р. - 5%, 2014 - 30% від всього обсягу палива, необхідного для випалу портландцементного клінкеру в обертових печах цементної промисловості.

- Використання вторинних енергетичних ресурсів обертових печей для потреб місцевого теплопостачання:

Дослідно-промислова експлуатація утилізаційних установок підтвердила техніко-економічні показники роботи печей і можливості відбирання тепла в кількості 90 тис.ГДж за рік з однієї установки. Впровадження установок потребує актуалізації конструкторської документації та налагодження виготовлення обладнання.

Інші заходи із зниження енергетичних витрат на підприємствах будіндустрії та ефект розвитку від виробництва ефективних будівельних матеріалів та виробів наведено в табл. 9.2. Вартість заходів наведена орієнтовна, джерела фінансування - власні кошти підприємств та інші кошти.

Істотні резерви зменшення енергоємності будівельної продукції можуть бути реалізовані шляхом вдосконалення будівельної частини проектів. Це стосується як об'ємно-планувальних, так і конструктивних рішень споруд.

Економія ПЕР при вдосконаленні будівельної частині проектів може бути забезпечена за рахунок наступних заходів:

- Зменшення площі забудови.

- Зменшення об'єму і площі виробничих будинків в розрахунку на одиницю продукції, що випускається.

- Вдосконалення об'ємно-планувальних рішень будівель адміністративного та побутового призначення.

Зменшення площі забудови - це зменшення робіт з інженерної підготовки території зі створення систем каналізації, водоелектро-, тепло-, газозабезпечення та інших систем має вдосконалення генеральних планів промислових підприємств. Зменшення території підприємства на 1 га призводить до зменшення витрат паливно-енергетичних ресурсів на 25-50 т.у.п.

Іншим значним резервом зменшення території є більш широке застосування багатоповерхових промислових будівель замість одноповерхових. При цьому економія енергоресурсів забезпечується з одного боку за рахунок зменшення площі забудови, а з іншого - за рахунок зменшення площі огороджувальних конструкції в багатоповерхових будівлях.

У середньому енергоємність за рахунок вдосконалення об'ємно-планувальних рішень будівель може бути зменшена на стадії будівництва і експлуатації на 15-20% в розрахунку на одиницю продукції, що випускається.

Таблиця 9.2 - Ефективні напрямки розвитку будівельних матеріалів та енергозбереження при виробництві

Конструктивні рішення теплоізоляційної оболонки будинків визначають питомі витрати теплоти на забезпечення необхідного технологічного температурного режиму приміщень будівель. Необхідний рівень теплоізоляції за чинними ДБН В.2.6-31:2006 встановлюється залежно від призначення будівлі та теплового типу конструкції (теплової інерції D), за табл. 10.1.

Для визначення оптимальних рівнів теплоізоляції огороджувальних конструкцій необхідно провести аналіз технологічних тепловологісних режимів промислових будівель за галузевим принципом та ввести типологію будівель з встановленням вимог до теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій та інженерного обладнання.

Потребує перегляду принципи інженерного обладнання що забезпечують теплопостачання виробничих приміщень та збільшення використання інфрачервоних обігрівачів Необхідний нормативний матеріал щодо економічного обґрунтування оптимального (нормативного) опору теплопередачі огороджувальних конструкцій промислових будинків в залежності від виду системи їх опалення.

Потребують регламентації енергетичні характеристики адміністративних та побутових будинків та приміщень промислових будинків. Для цього необхідна розробка ДБН "Будинки адміністративного призначення" з обов'язковим розділом "Енергоефективність будинків адміністративно-побутового призначення".

Безпосередньо на будівельному майданчику витрачається близько 2% сумарної витрати первинних енергоресурсів у народному господарстві. Інша енергія переноситься на будівельну продукцію через вихідну сировину, матеріали, конструкції. Для зменшення витрат енергії на ведення будівельних робіт необхідно здійснювати:

- використання енергоефективних сучасних технологій будівельного виробництва на об'єктах житлово-цивільного та промислового будівництва при зведенні, реконструкції та ремонті будинків і споруд;

- вдосконалення відповідної нормативної бази;

- зменшення на основі технічних та енергетичних розрахунків парку будівельного автотранспорту, забезпечення раціонального витрачання паливно-енергетичних та паливно-мастильних матеріалів;

- використання енергоекономічних технологій при виконанні земляних робіт, на долю яких припадає біля 60% транспортних енерговитрат (транспортування: піску, щебеню - 8%, бетонної суміші - 5%, залізобетонних виробів - 3% інше - 24%).

Технологічні процеси сучасного монолітно-каркасного будівництва, а саме бетонування перекриттів при низьких температурах навколишнього середовища, мають ризики, що пов'язані із зменшенням швидкості тверднення бетону, погіршенням його характеристик, збільшенням терміну будівництва. Ці ризики можуть бути в значній мірі нівельовані за рахунок підігрівання масиву перекриття (наприклад, електричним струмом). При цьому несприятлива з точки зору теплотехніки форма перекриття у вигляді "плити" призводить до підвищених втрат тепла і вологи з бетону. Для покращення енергоефективності процесу тверднення бетону і якості конструкції необхідно розробити технологічні теплоізоляційні покриття на базі сучасних полімерних матеріалів і технологію їх застосування.

Контролювання за показниками енергоефективності будівельних об'єктів здійснюється службами будівельної експертизи (на стадії проекту), державного будівельно-архітектурного контролю та Державної інспекції з енергозбереження. Ефективність цього контролю потребує значного покращення за рахунок:

- Розроблення правил оцінки показників енергоефективності будівельних об'єктів при їх проектуванні, здаванні в експлуатацію та в процесі експлуатації;

- Розроблення методичних посібників для проведення контрольних робіт та оцінювання показників енергоефективності будівельних об'єктів;

- Розроблення механізмів стимулювання впровадження енергозберігаючих технологій, конструкцій, виробів при виробництві будівельних об'єктів;

- Розроблення процедури експертизи нових технологій та конструктивних рішень за показниками їх енергоефективності;

- Проведення семінарів та тренінгів для робітників контрольних та експертних установ з оцінювання енергоефективності будівельних об'єктів;

- Введення системи атестації енергоаудиторів будинків та споруд;

- Організація навчального процесу підготовки та підвищення кваліфікації енергоаудиторів будинків та споруд;

- Створення Координаційної Ради з питань енергоефективності та енергозбереження у сфері будівництва при Міністерстві регіонального розвитку та будівництва України для здійснення заходів з розгляду або перегляду законодавчих актів, які стосуються енергозбереження у сфері будівництва, архітектури, містобудування, промисловості будівельних матеріалів та розвитку і вдосконалення нормативно-методичної бази у сфері будівництва та промисловості будівельних матеріалів, інженерного обладнання будинків та споруд, житлово-комунального господарства, підготовки пропозицій щодо включення до плану Міністерства науково-технічних розробок із енергоефективності та енергозбереження в сфері будівництва; узагальнення досвіду виробництва і застосування ефективних теплоізоляційних будівельних матеріалів, виробів та конструкцій відповідно до вимог світових стандартів, досвіду досліджень теплового стану будинків і проведення їх енергетичного аудиту та енергопаспортизації;

- Розробленню новітніх технологій у сфері будівництва, промисловості будівельних матеріалів; координації зусиль науково-дослідних, проектних інститутів та виробничих підприємств із вирішення нагальних питань з проблем енергоефективності та енергозбереження в сфері будівництва;

- Створення системи енергетичної сертифікації будівельних об'єктів згідно вимог Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 20.12.2006 р. N 1764;

- Забезпечення науково-технічного супроводу розроблення, впровадження та експлуатації нових технічних рішень з підвищення енергоефективності будівельних об'єктів;

- Створення інтернет-порталу з практичного ознайомлення та допомоги у розробці та впровадженні енергозберігаючих заходів на об'єктах будівництва;

- Створення банку нормативно-технічних документів, що стосуються енергозбереження при зведенні та експлуатації житлово-цивільних будинків і споруд;

- Надання науково-методичної допомоги місцевим органам виконавчої влади у проведенні експериментальної реконструкції житлових будинків згідно з регіональними програмами.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2009 року N 159-р "Деякі питання реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів" здійснити поетапне переведення на здійснення розрахунків за спожиті енергоресурси та воду виключно на підставі показників приладів обліку установ та організацій, віднесених до сфери управління Мінрегіонбуду (адміністративна будівля Міністерства, будівля Державної архітектурно-будівельної інспекції, Національний заповідник "Софія Київська", Державний історико-культурний заповідник у м. Глухові, Національний заповідник "Замки Тернопіля", Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник, Державний історико-архітектурний заповідник у м. Бережани, Державний історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця", Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів стародавній", Національний історико-архітектурний заповідник "Кам'янець", Державний історико-архітектурний заповідник "Стара Умань", Державний історико-культурний заповідник в м. Белзі, Державний історико-архітектурний заповідник у м. Жовкві, Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г.Заболотного.

Встановлено наступні заходи з економії паливно-енергетичних ресурсів підвідомчими суб'єктами господарювання Міністерства:

- встановлення нових електричних котлів з регулятором температури;

- встановлення/реконструкція теплових пунктів будівель з регуляторами температури;

- регулювання температурного режиму приміщень в залежності від погодних умов та умов їх використання;

- встановлення лічильників тепла та води;

- придбання та використання економічних обігрівачів;

- забезпечення максимальної теплової ізоляції та герметичність зовнішніх огороджувальних конструкцій будівель та приміщень (стін, вікон, підлог, перекриттів і покриттів);

- встановлення автоматичних доводчиків щільності вхідних дверей;

- встановлення енергозберігаючих металопластикових вікон;

- заміна застарілого обладнання та офісної техніки на нове, більш економне в споживанні електроенергії;

- заміна ламп розжарювання на більш ефективні та енергозберігаючі засоби освітлення;

- запровадження економного та раціонального використання офісної техніки та обладнання з метою економії електроенергії;

- запровадження заходів з економії електричної енергії при освітленні приміщень;

- перехід на автономне опалення;

- економне витрачання палива при використанні автотранспорту;

- запровадити приладовий облік електроенергії, природного газу, теплової енергії, холодної та гарячої води, зменшити витрати природного газу на опалення та здійснювати розрахунки за спожиті енергоресурси та воду виключно на підставі показників приладів обліку.

До регіональних особливостей запровадження енергоефективних рішень у будівельних об'єктах відносять:

- кліматичні параметри регіону;

- регіональна структура виробництва будівельних теплоізоляційних та конструктивних матеріалів;

- місцева структура теплопостачання будинків;

- регіональна типологія архітектурно-планувальних рішень житлових та громадських будинків.

Для врахування регіональних особливостей запровадження енергоефективних рішень необхідно забезпечити:

- Аналіз структури підприємств будівельної індустрії, що склалася в поточний період із розроблення рекомендацій місцевими органами самоврядування з розвитку виробництва ефективних будівельних теплоізоляційних та конструктивних матеріалів у регіоні;

- Аналіз кліматичних особливостей регіонів України з розробленням методичних рекомендацій з раціонального застосування інженерного обладнання на основі відновлюваних джерел енергії (теплові насоси, геліообладнання, вітрогенератори, тощо) та альтернативних місцевих видів палива;

- Розроблення альбомів, каталогів типових рішень будинків із підвищеними показниками енергоефективності для регіонів України.

14.1. Ефективність енергоефективних заходів Програми

При визначенні ефективності енергоощадних заходів Програми в розрізі завдань їх практичної реалізації необхідно розраховувати рівень потенційної економії енергоресурсів та проводити аналіз фінансової спроможності та ресурсів для реалізації заходів.

Економічна ефективність відображає результати впровадження енергозберігаючих заходів і визначається різницею між грошовими доходами і витратами від реалізації заходів, а також відображає зміну величини попиту на паливно-енергетичні ресурси за результатами заміни більш дорогого палива на менш дороге.

Соціальна ефективність засобів, передбачених Програмою, полягає в наступному:

- залучення місцевих енергоресурсів, оснащення організацій приладами і системами обліку та регулювання витрат енергоресурсів, технічне переозброєння виробництва з метою зменшення його енергоємності і підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції, що дозволить створити нові робочі місця й закріпити місцеві кадри;

- досягнення передбачених обсягів економії енергоресурсів створить реальні передумови для стабілізації цін і тарифів для того, щоб сповільнити темпи збільшення частки витрат населення на оплату використаних енергоресурсів у загальних витратах на оплату житла й енергетичних послуг;

- за результатами організації системи навчання та перепідготовки кадрів у 2010-2014 роках підвищити кваліфікацію повинні не менш 1 тис. працівників, зайнятих у виробництві або обслуговуванні паливо- і енерго- споживаючих видів техніки, енергоощадних матеріалів і конструкцій.

Екологічна ефективність від реалізації програмних заходів пов'язана з підвищенням енергоефективності діючого енергоустаткування, запобіганням викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище та скороченням площі відчужуваних земель.

Більш інноваційні підходи, які застосовуються винятково в сфері енергоефективності, представлені револьверними фондами і перформанс-контрактами. Все більшу популярність здобувають також кредити, що надаються компаніями-постачальниками. Незалежно від прийнятої схеми забезпечення фінансування заходів Програми, Мінрегіонбуд передбачає сприяння їх реалізації фінансово (в межах наявних видатків) та/або організаційно (нормативно-методичне забезпечення).

14.2. Система показників енергоефективності

Система показників енергоефективності має складатися з інтегрованого показника - енергоємності ВВП (що є узагальненим макроекономічним показником), показників, що характеризують енергоємність галузей економіки (енергоємність валової доданої вартості галузей) та енергоефективність виробництва окремих видів продукції (послуг), а також показників, що характеризують енергоефективність окремих технологій, видів обладнання, матеріалів. Залежно від рівня технологічного та економічного розвитку система показників потребуватиме періодичного уточнення та моніторингу цільових показників за сферами та рівнями управління.

Враховуючи, що в державі до цього часу відсутні показники офіційної статистичної звітності щодо енергоємності ВВП, енергоємності видів продукції та валової доданої вартості по галузях та регіонах на початковому етапі цільові значення показників мають бути встановлені на рівні держав - конкурентів України на світовому ринку.

У цілому система показників енергоефективності має відображати динаміку двох складових енерговикористання, а саме:

- досягнення встановлених кількісних показників, що забезпечується стандартизацією визначеного рівня енергоефективності (коефіцієнта корисної дії обладнання, теплоізоляційних властивостей огороджувальних конструкцій тощо) та регламентуванням дій через прийняття національних стандартів;

- дієвості механізмів стимулювання суб'єктів господарювання до досягнення цілей політики, що забезпечується встановленням вимог до системи управління та організації виробництва і може регулюватись технічними регламентами або добровільними угодами.

З огляду на необхідність удосконалення державної політики у сфері енергоефективності, підвищення конкурентоспроможності національної економіки, зміцнення економічної та енергетичної безпеки держави Рада національної безпеки і оборони України вирішила (рішення введено в дію Указом Президента N 679/2008 від 28.07.2008) схвалити Концептуальні засади державної політики щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів (енергоефективності).

Реалізація Концептуальних засад передбачає, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо енергоефективності має в установленому порядку забезпечувати:

- створення державної системи моніторингу показників енергоефективності економіки, розроблення методичних засад проведення їх розрахунків за даними державних статистичних спостережень, адміністративними даними та спеціальними дослідженнями і розрахунками;

- встановлення та перегляд прогнозних цільових параметрів показників енергоефективності відповідно до сфер та рівнів управління;

- функціонування єдиної системи механізмів державного регулювання, контролю та стимулювання енергоефективності;

- моніторинг енергетичного балансу та показників енергоефективності економіки, ведення інформаційних баз даних у цій сфері.

Для вирішення поставлених завдань надати НАЕР пропозиції з організації робіт з формування енергетичного балансу будівельної галузі (з урахуванням досвіду Міжнародного Енергетичного Агентства), передбачивши, зокрема, проведення моніторингу показників енергетичного балансу, створення інформаційних баз даних енергетичної статистики та бюджетне фінансування цих робіт для затвердження відповідного плану Кабінетом Міністрів України (за рішенням Ради національної безпеки і оборони України N 679/2008 від 28.07.2008) та утворення державної системи моніторингу показників енергоефективності.

Пріоритетними напрямами державної політики щодо енергоефективності мають бути:

- створення державної системи моніторингу показників енергоефективності, визначення переліку показників, періодичності перегляду їх цільових параметрів, інформування органів виконавчої влади та суспільства щодо досягнутих результатів;

- розроблення методик проведення розрахунків показників енергоефективності за даними державних статистичних спостережень, адміністративними даними та результатами спеціальних досліджень і розрахунків;

- розроблення переліку, забезпечення прийняття та перегляду: