Про затвердження Галузевої програми енергоефективності у будівництві на 2010-2014 роки

Обґрунтування і нормативне визначення питомого енергоспоживання будівель і споруд житлово-громадського призначення залежно від призначення, архітектурно-конструктивного типу, року побудови, нормативної бази на час проектування і будівництва, наявності реконструкції чи теплової модернізації тощо повинно здійснюватися із залученням досвіду розвинених країн щодо нормування енергоспоживання об'єктів із урахуванням національних особливостей розвитку нормативної бази будівництва та існуючого механізму контролю та регулювання споживання енергоресурсів споживачами.

Другою проблемою, обумовленою відсутністю зазначеного законодавчого підґрунтя, є відсутність правового забезпечення створення, запровадження і проведення енергетичного аудиту об'єктів будівництва. Визначений чинним законодавством порядок забезпечення підготовки і діяльності енергоаудиторів не враховує специфічні особливості будівельної галузі та проведення аудиту будівель і споруд. Енергетичний аудит не може застосовуватись на умовах загальної методології і приладного оснащення без врахування галузевих особливостей, які потребують залучення фахівців із профільною базовою освітою, розроблення державних із стандартів визначення параметрів об'єктів і залучення відповідної приладної бази для проведення вимірів у натурних і лабораторних умовах.

2. Залучення і розширення споживання альтернативних і відновлюваних джерел енергії у будівництві потребує врахування ринкових відносин у народному господарстві України. Європейський досвід свідчить про необхідність створення економічних умов забезпечення привабливості використання нового енергоефективного обладнання і систем будинку.

Формування законодавчих вимог щодо регуляторного впливу держави на розвиток енергоефективності будівельної галузі потребує проведення техніко-економічного аналізу інноваційних пропозицій і визначення об'єктивних умов створення економічних пріоритетів окремим інженерним системам і обладнанню з урахуванням державних інтересів у зміні структури і обсягів споживання енергоресурсів.

Існуюча тарифна політика і ціни на енергоресурси роблять збитковим запровадження альтернативних і відновлюваних джерел енергії. Для запровадження механізму сприяння масовому використанню таких джерел енергії необхідно перевірити їх працездатність і ефективність в умовах експериментального будівництва, визначити додаткові заходи, в тому числі щодо вдосконалення нормативно-законодавчої бази, які дозволять розширити перелік джерел енергії на конкурентних засадах в існуючих ринкових умовах.

5.1. Нормування мікроклімату приміщень

Україна відстає від розвинених країн Європи з вирішення питань нормування мікроклімату приміщень. Параметри мікроклімату приміщень регламентовано ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", ДБН В.2.5-24-2003 "Електрична кабельна система опалення", що є недостатнім для нормування параметрів різних систем забезпечення мікроклімату.

Найбільш повно нормування параметрів мікроклімату приміщень представлено у міжнародному стандарті ISO 7730 Third edition 2005-11-15 Ergonomics of the thermal environment - Analytical determination and interpretation of thermal comfort using calculation of the PMV and PPD indices and local thermal comfort criteria (Эргономика тепловых условий - Определение и объяснение теплового комфорта с использованием PMV (прогнозируемое среднее значение теплоощущения) и PPD (прогнозируемый процент неудовлетворенных) показателей и критериев местного теплового комфорта).

Аналіз вимог вітчизняних та міжнародних норм щодо характеристик мікроклімату показують, що:

- вітчизняне нормування систем забезпечення мікроклімату не завжди відповідає сучасному рівню забезпечення теплового комфорту;

- на тепловий дискомфорт впливає більше факторів, ніж зазвичай розглядаються на практиці при проектуванні. Серед них - ступінь турбулентності повітря, радіаційна температура нагрівальних/охолоджуючих поверхонь; асиметрія радіаційної температури;

- улаштування навіть найсучаснішого обладнання в будинку не означає досягнення необхідних параметрів теплового комфорту;

- система, що попередньо запроектована та експлуатується за високими показниками забезпечення теплового комфорту, не гарантує задоволеність мікрокліматом, оскільки навіть найвищі умови допускають наявність незадоволених, що відчувають дискомфорт;

- в основі сучасного створення теплового комфорту є забезпечення індивідуальних потреб кожної людини за допомогою місцевого (у приміщенні) автоматичного регулювання інженерними системами, що забезпечують мікроклімат.

Вихідні дані для проектування та перевірки параметрів внутрішнього середовища приміщень в країнах Євросоюзу приймають відповідно до EN 15251:2007 Indoor environmental input parameters for design and assessment of energy performance of buildings addressing indoor air quality, thermal environment, lighting and acoustics (Параметры внутренней среды для проектирования и определения эффективности зданий по качеству внутреннего воздуха, теплового состояния, освещения и акустики). За цією нормою визначаються параметри внутрішнього середовища приміщень для проектування систем опалення, охолодження, вентиляції, освітлення. Ця норма включає в себе положення ISO 7730, доповнює їх вимогами щодо повітрообміну і акустики для різних типів будинків і приміщень, включає роз'яснення з використання тих чи інших параметрів, особливостей проектування будинків з системами охолодження (кондиціонування), з природньою та механічною вентиляцією, житлових та нежитлових будинків тощо.

Однією з відмінностей від вітчизняного нормування за допустимими та оптимальними параметрами мікроклімату є європейське нормування по чотирьох рівнях забезпечення внутрішнього середовища.

- A (I) - найвищий, рекомендований для використання в приміщеннях з чутливими та хворобливими людьми зі специфічними вимогами, зокрема - розумово неповноцінних, хворих, дітей молодшого віку, осіб похилого віку;

- B (II) - нормальний, рекомендований для використання в приміщеннях будинків, що будуються або реконструюються;

- C (III) - допустимий, рекомендований для приміщень будинків, що експлуатуються;

- (IV) - достатній, рекомендований для приміщень, що використовуються обмежений період часу протягом року.

Особлива увага надається в нормах якості внутрішнього повітря, що обумовлене внутрішнім забрудненням. Питомі (на особу, або на квадратний метр площі приміщення) норми вентиляційного повітря для приміщень розподілені на три рівні забрудненості внутрішнього повітря:

- найнижчий - для будинків, опорядження та поверхня інтер'єру яких виконані тільки з природних традиційних матеріалів, таких як: камінь, скло; матеріали з рівнем виділення забруднюючих речовин: леткі органічні сполуки - до 0,1 мг/кв.м год., формальдегід - до 0,02 мг/кв.м год. аміак - до 0,01 мг/кв.м год., канцерогени - до 0,002 мг/кв.м год. та матеріалів, ступінь незадоволеності запахом яких серед людей становить до 10%;

- низький - для будинків, опорядження та поверхня інтер'єру яких виконані тільки з природних традиційних матеріалів, таких як: камінь, скло; матеріали з рівнем виділення забруднюючих речовин: леткі органічні сполуки - до 0,2 мг/кв.м год., формальдегід до 0,05 - мг/кв.м год., аміак - до 0,03 мг/кв.м год., канцерогени - до 0,005 мг/кв.м год. та матеріалів, ступінь незадоволеності запахом яких серед людей становить до 15%;

- високий - для будинків, які не задовольняють вищезазначеним вимогам.

Зазначену оцінку якості внутрішнього повітря приймають для будинків громадського призначення. При цьому враховують наявність людей, що курять, для яких необхідно збільшувати кратність повітрообміну в усіх приміщеннях.

Зазначені показники повітрообміну приймають для будинків, що будуються та реконструюються. Вони відрізняються як у більший, так і в менший бік від положень вітчизняних ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення". Загалом, нормований повітрообмін за вимогами європейських норм менший, ніж за вітчизняними нормами. Це дозволяє зменшити витрати тепла з вентиляційним повітрям, що видаляється. Тим більше, що із зменшенням втрат тепла через огороджувальні конструкції (чого намагаються досягнути усі країни, в т.ч. і Україна, збільшується частина тепловтрат із вентиляційним повітрям у загальному тепловому балансі будинку).

6.1. Загальна характеристика

Першим етапом реформування нормативної бази з правил проектування теплової ізоляції будівель був наказ Держбуду України від 27.12.93 р. N 247, яким було підвищено нормативні вимоги до теплоізоляції огороджувальних конструкцій. СНиП II-3-79, що діяв на той час, установлював не нормативні значення за показником опору теплопередачі огороджувальних конструкцій, а нормативну методику визначення цієї характеристики залежно від розрахункової температури зовнішнього повітря та конструктивного принципу огородження. Цей методичний підхід був правильним для такої великої за площею країни, яким був СРСР, із відповідно різними кліматичними зонами, і зовсім не підходив до принципів нормування України. Тому наказом Держбуду України N 117 від 27.06.96 р. було введено зміну N 1 до СНиП II-3-79**, якою регламентовано цифрові значення нормативного опору теплопередачі огороджувальних конструкцій житлових та громадських будинків, а також введено принцип районування території України за показником градусо-доби опалювального періоду року.

За рівнем теплоізоляції будинки і споруди можуть розподіляють на три групи:

- Житлові та громадські будинки забудови до 1996 р. мають опір теплопередачі зовнішніх стін 0,6-0,8 кв.м·К/Вт, покриттів та дахів 0,9-1,1 кв.м·К/Вт, вікон - 0,32-0,4 кв.м·К/Вт.

- Житлові та громадські будинки забудови після 1996 р. мають опір теплопередачі зовнішніх стін в 1-й температурній зоні (біля 70% від загального обсягу) 1,6-2,5 кв.м·К/Вт, покриттів та дахів 2,7-3,0 кв.м·К/Вт, вікон 0,45-0,5 кв.м·К/Вт, в 2-й температурній зоні (біля 15% від загального обсягу) - 1,5-2,4 кв.м·К/Вт, покриттів та дахів 2,5-2,9 кв.м·К/Вт, вікон 0,38-0,42 кв.м·К/Вт, в 3-й температурній зоні (біля 10% від загального обсягу) 1,4-2,2 кв.м·К/Вт, покриттів та дахів 2,4 кв.м·К/Вт, вікон 0,38-0,42 кв.м·К/Вт та в 4-й температурній зоні відповідно 1,2-2,0 кв.м·К/Вт та 2,0 кв.м·К/Вт, вікон 0,35-0,39 кв.м·К/Вт.

(Нормування теплотехнічних показників зовнішніх стін здійснювалось в той період за матеріалом теплоізоляційного шару конструкцій, тому наведено діапазон характеристик за опором теплопередачі).

За 1996-2007 рр. введено в експлуатацію 98500 кв.м, що складає % від загального житлового фонду країни. Біля 50% від цієї кількості складає індивідуальне житло. Якщо для багатоповерхових багатоквартирних будинків виконання норм з теплоізоляції контролюється, то для індивідуальних будинків експертиза теплоізоляції здійснюється недостатньо, тому проектний та фактичний опір теплопередачі огороджувальних конструкцій цього сегменту будівництва є невизначеним.

- В 2006-2007 р. в Україні був здійснений якісний прорив в галузі нормування показників енергозбереження та енергоефективності і були прийняті норми нового покоління. Наказом Мінбуду України N 301 від 09.09.2006 р. ДБН В.2.6-31:2006 "Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель" набрали чинність із 01.04.2007 р.

Розроблення норм здійснювали на підставі багаторічного досвіду досліджень теплотехнічних показників будівельних об'єктів, що накопичений у провідних інститутах України, аналізу сучасних принципів забезпечення енергоефективності будинків, які прийняті у Росії, країнах Європи і світу, де проблемі енергозбереження будинків та споруд надається першочергове значення, зміни конструктивних і технологічних рішень створення теплоізоляційної оболонки будинків, що застосовується у вітчизняній практиці проектування і будівництва за останні десять років.

Враховуючи зазначене до норм внесено такі принципові зміни:

порівняно з вимогами 1994 р. підвищено мінімальний рівень теплоізоляції огороджувальних конструкцій житлових та громадських будинків в середньому на 15-40% для зовнішніх стін, на 20-25% для покриттів, на 20% для вікон;

уведено нормативи за показником максимально допустимих питомих тепловитрат будинку для опалення;

введено принцип альтернативного проектування теплоізоляційної оболонки будинку за елементними показниками та за інтегральним питомим показником;

підвищено вимоги із забезпечення показників теплового комфорту приміщень;

введено вимоги з енергетичної паспортизації будинків при новому будівництві та реконструкції;

введено вимоги до показників теплової надійності теплоізоляційної оболонки будинків;

введено рекомендації щодо компактності будинків.

Будинки забудови після 2008 р. мають значення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій, що наведені в табл. 6.1.

6.2. Порівняльний аналіз чинних в Україні норм з вимогами інших країн

Порівняння норм України з вимогами інших країн представлено в табл. 6.2. Аналіз даних показує, що нормативний рівень теплоізоляції житлових та громадських будинків України є близьким, але перевищує відповідні чинні норми Росії. До недавнього часу норми України перевищували нормативні вимоги Білорусі, але з 01.07.2009 р. в Білорусі наберуть чинності нові нормативні вимоги, що перевищують норми України.

Порівняно з країнами Балтії зазначені норми України є нижчими.

У країнах ЄС мінімальне значення опору теплопередачі стін становить 3,3 кв.м·К/Вт, що вище, ніж в Україні на 18%. Норми щодо дахових та віконних конструкцій є досить близькими. Але при цьому слід враховувати, що клімат країн Західної Європи є більш м'яким, ніж України. За чинними нормам Фінляндії, клімат якої найбільше відповідає клімату України, вимоги до рівня теплоізоляції на 48% вище, а починаючи з 2010 р. у Фінляндії будуть підвищені вимоги до теплоізоляційних показників ще на 40%.

Таким чином, необхідно і далі вдосконалювати вітчизняні нормативи щодо рівня теплоізоляції будинків. Цей крок потрібно здійснювати синхронно з введенням сучасних документів рівня державних будівельних норм та національних стандартів до інженерного обладнання будинків (розділ 7). При цьому необхідно враховувати, що підвищення рівня теплоізоляції будинків призводить до зменшення необхідних потужностей систем опалення, тому ефект складається не тільки із зменшення витрати теплової енергії, але і з менших початкових витрат щодо інженерного обладнання будинків.

Перегляд та подальше удосконалення нормативних вимог з теплоізоляції будинків слід здійснювати в 2010-2011 рр. (розділ 16).

Потребують подальшого розвитку система нормативних документів рівня стандартів-настанов з детальним поясненням положень щодо визначення відповідних теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій та енергетичних характеристик будівель в цілому. Складність інженерних розрахунків сучасних будівельних об'єктів постійно зростає, що потребує забезпечення інженерів-проектувальників методичними матеріалами для забезпечення якості проектних проробок.

Також крім стандартів-настанов необхідні розробки альбомів технічних рішень, що дозволять забезпечувати широке впровадження енергоефективних конструкцій в практику будівництва.

Повністю відсутні проробки із створення будинків з мінімальним використанням енергії (технології пасивних будинків), які отримали широкий розвиток в країнах Західної Європи.

Таблиця 6.2 - Порівняння чинних норм теплоізоляції житлових та громадських будинків різних країн в залежності від виду огороджувальних конструкцій

6.3. Аспекти забезпечення нормативного рівня теплоізоляції будинків

Теплотехнічні властивості огороджувальних конструкцій будинків визначаються проектними характеристиками та відповідністю фактичних показників проекту.

Якість проектування багато в чому визначається нормативними документами. У 2007-2009 рр. було здійснено якісне реформування системи нормативних документів в галузі підвищення енергоефективності будинків. До цієї системи віднесено такі державні будівельні норми та національні стандарти:

ДБН В.2.6-31:2006 "Конструкції будинків та споруд. Теплова ізоляція будівель" (введені з 01.04.2007);

ДБН В.1.2-11:2008 "Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Основні вимоги до будівель та споруд. Економія енергії" (введені з 01.10.2008);

ДБН В.2.6-33:2008 "Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування, улаштування та експлуатації" (вводяться з 01.07.2009); ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007 "Проектування. Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорту будинків при новому будівництві та реконструкції" (введено з 01.07.2008);

Для подальшого підвищення якості проектування необхідно розробити та ввести в дію ряд документів рівня державних стандартів-настанов, що відображено у розділі 16.

Також якість проектних розробок залежить від постановки процедури експертизи проекту. Для підвищення рівня експертизи належить здійснювати підвищення кваліфікації експертів шляхом організації відповідних семінарів, як тематичних, так і постійно діючих, що відображено в розділі 16.

Фактичні теплотехнічні властивості огороджувальних конструкцій будинків у деяких випадках є нижчими, ніж за проектом і, відповідно, за нормами. Причинами такого стану є недосконалі системи апробації технічних рішень з теплоізоляції конструкцій, недостатня якість виробничих та монтажних робіт, невідповідний виробничий та приймальний контроль якості виконання теплоізоляції будинків.

На рішення цих проблем направлено введення з липня 2009 р. комплексу національних стандартів

ДСТУ Б В.2.6-34 "Конструкції будинків та споруд. Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією. Класифікація й загальні технічні вимоги" (вводиться з 01.07.2009);

ДСТУ Б В.2.6-35 "Конструкції будинків та споруд. Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією та опорядженням індустріальними елементами з вентильованим повітряним прошарком. Загальні технічні умови" (вводиться з 01.07.2009);

ДСТУ Б В.2.6-36 "Конструкції будинків та споруд. Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією та опорядженням штукатурками. Загальні технічні умови" (вводиться з 01.07.2009).

Потребують розроблення та введення стандарти, якими необхідно встановити вимоги до інших конструктивних класів теплоізоляції будинків, особливо для нового конструктивного класу, що почав застосовуватися у вітчизняній практиці за останні 5 років - конструкцій світлопрозорих фасадів. Перелік стандартів, що заплановано розробити в 2010-2014 рр., якими встановлено вимоги до показників безпеки будівельних об'єктів, правилам та методам контролю та приймання в експлуатацію, представлено в розділі 16.

З затвердженням Кабінетом Міністрів України Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд в Україні запроваджується система оцінювання відповідності в будівництві вимогам цього Технічного регламенту. При запровадженні цієї системи в повному обсязі відпаде необхідність у використанні системи УкрСЕПРО.

Технічним регламентом визначені процедури оцінки відповідності шляхом декларування або сертифікації. Перевага надається декларуванню зі складенням декларації відповідності під цілковиту відповідальність виробника.

Зважаючи важливість теплоізоляційних конструкцій та виробів слід запровадити підтвердження їх відповідності вимогам Технічного регламенту шляхом сертифікації органом з оцінки відповідності.

В подальшому підлягає удосконаленню існуюча в Україні система технічного ухвалення щодо виробів, на які відсутні нормативні документи національного рівня.

6.4. Потенціал енергозбереження від подальшого підвищення вимог до рівня теплоізоляції будинків

В резерві економії енергії ще залишаються будинки малосімейні, які у сумарному обсягу існуючого житлового фонду та новобудовах складають біля 50%. Крім того, в наведених вище прогнозних оцінках не враховано економії від зміни системи інженерного обладнання будинків квартирного типу та ефективності системи вентиляції будинків (див. розд. 7).

6.5. Розвиток конструктивної бази теплоізоляції будівель та ефективних теплоізоляційних матеріалів

Забезпечення показників енергоефективності будинків потребує змін в конструктивних рішеннях теплоізоляційної оболонки житлових та громадських будинків. Забезпечення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій (табл. 6.1) можливо тільки при використанні ефективних теплоізоляційних матеріалів. Конструкції зовнішніх стін, теплотехнічні показники яких є визначальними в тепловому балансі житлових багатоповерхових будинків (табл. 6.3), складаються з кількох шарів, які виконують теплоізоляційні та захисні функції. Найбільш ефективним матеріалом за показниками безпеки та теплоізоляції є вироби на основі мінераловатних плит та скловатних виробів. До 2008 р. попит на будівельні плити з мінеральної вати покривався за рахунок імпорту (табл. 6.4). В 2008 р. введено 2 потужних заводи з виробництва мінераловатних будівельних плит - м. Докучаєвськ "ДАНКО" та м. Черкаси "Техноніколь", поставляло вироби підприємство Мінмат Ревербері. Стан попиту на мінераловатні будівельні вироби та перспективи розвитку наведено на діаграмі рис. 6.1. Аналіз діаграми показує, що питання подальшого розвитку вітчизняного виробництва мінераловатних будівельних виробів є актуальним.

Попит на скловолокнисті теплоізоляційні будівельні матеріали поки забезпечується за рахунок імпорту. ТОВ "Кнауф Інсулейшн Україна" розпочала роботи з будівництва заводу в м. Фастові. Також планується збільшення потужності виробництва мінераловатних виробів на підприємстві ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" в м. Костопіль. Таким чином, за регіональним принципом територія України накривається виробниками мінераловатних та скловатних виробів, що забезпечить постачання до об'єктів будівництва при мінімальних транспортних витратах (останній фактор є особливо суттєвим для матеріалів, які мають низькі значення об'ємної маси).

Таблиця 6.3 - Структура тепловитрат житлових та громадських будинків з різним рівнем опору теплопередачі огороджувальних конструкцій

де S - знак суми.

Таблиця 6.4 - Структура будівельного ринку теплоізоляційних мінераловатних виробів

Рис. 6.1 - Прогноз розвитку ринку теплоізоляційних мінераловатних будівельних виробів в Україні, тис.т

Пінополістирольні теплоізоляційні матеріали за методом їх виробництва підрозділяються на екструдовані та термоударні. Пінополістироли, що отримані методом екструзії, мають чітку структуру та досить високу довговічність, їх ціна є значно вищою ніж пінополістиролів, що виробляють методом термоудару. Низька ціна термоударних пінополістиролів обумовлює широке їх застосування в практиці будівництва. В той же час, показники експлуатаційної надійності пінополістиролів, що виготовлені за технологією термоудару, при їх застосуванні в сучасних конструкціях фасадної теплоізоляції не мають необхідного експериментального підтвердження. Враховуючи значні обсяги використання саме цього матеріалу в конструкціях фасадної теплоізоляції вітчизняних будинків, недостатня обґрунтованість технічних рішень може призвести до значних економічних втрат, як на ремонти вже після 10 років експлуатації будинків з новими фасадами, так і енергетичних втрат на опалення будинків, де фасадні конструкції не виконують своїх теплоізоляційних функцій. Тому в основу технічних рішень повинні бути покладені вимоги до експлуатаційної надійності теплоізоляційних виробів, що слід встановлювати у відповідних нормативних документах (див. розд. 15).

Необхідні характеристики надійності теплоізоляції забезпечуються при використанні плит з пінополістиролу, що виготовляються методом екструзії. Таке виробництво освоєно ТОВ "Собраніє" (м. Київ), ТОВ "Тагевіль" (м. Київ), ЗАТ "Рембудмонтаж" (м. Київ), ТОВ "Собраніс-Про-Південь" (м. Дніпропетровськ), ТОВ "Восток Пласт" (м. Донецьк), ВКПФ "Удача і Ко" (м. Одеса), ВАТ "Тернопільський завод штучних шкір "Вінітекс" (м. Тернопіль), ТОВ "Стіропласт" (м. Київ), ТОВ "Центр Іноваційно-будівельних технологій" (м. Київ), ТОВ "Тепло України" (м. Київ), ЗАТ "Пластмодерн" (м. Ірпінь). Для забезпечення широкого використання виробів з екструдованого пінополістиролу необхідно розробка державних стандартів, що встановлюють вимоги та правила застосування конструкцій на його основі.

Вимогам індустріалізації при теплоізоляції огороджувальних конструкцій будинків та споруд відповідає технологія нанесення на поверхню конструкцій, особливо при складній їх геометричній формі, жорсткого пінополіуретану за допомогою сучасного обладнання на основі торкретного принципу. Якість теплоізоляційного шару суттєво залежить від параметрів обладнання та технології виконання робіт. Тому необхідно розробити національні стандарти, що встановлюють вимоги до жорсткого пінополіуретану та технологічним параметрам його застосування, а також технічну документацію по конструктивним рішенням огороджувальних конструкцій на основі цієї технології теплоізоляції.

Потребує розроблення стандартів до матеріалів із пінополіетилену (хімічно зшитого, газонаповненого) та відбивної ізоляції на основі пінополіетилену з відповідним визначенням оптимального їх використання в конструкціях будинків та споруд.

Теплоізоляція конструкцій із застосуванням легких бетонів, ніздрюватих бетонів та керамічних матеріалів.

Основним сегментом застосування автоклавного газобетону є будівництво індивідуальних одно-, двоповерхових житлових будинків, де стіни підвалу, зовнішні і внутрішні стіни, перегородки, несучі конструкції перекриття і покриття, сходи влаштовуються з ніздрюватого бетону.

Вимоги до стін багатоповерхових будинків включають обмеження до матеріалів і конструкцій за вагою, міцністю, вогнестійкістю і надійністю (довговічність, ремонтопридатність), тепловою ефективністю, архітектурно-естетичними вимогами, що обумовлює переваги виробів та конструкцій з ніздрюватого бетону. Також є ефективним застосування цих виробів при реконструкції будинків для додаткової теплоізоляції зовнішніх стін. З ніздрюватого бетону автоклавного тверднення можна виготовляти вироби будівельного призначення широкої номенклатури: дрібні стінові блоки, крупні стінові блоки, теплоізоляційні плити, стінові панелі для житлового, промислового, культурно-побутового, виробничого будівництва, перегородочні плити, плити покриття та перекриття, перетинки лоткові та арочні, елементи сходів, звукопоглинаючі плити, декоративні плити.

В Україні працюють, знаходяться на стадії монтажу обладнання та будуються 17 заводів по виробництву газобетонних виробів автоклавного тверднення. Імпортозалежність по газобетону у 2008 р. склала 35-40% від потреби ( рис. 6.2) .

Статистичні дані за 2008 рік про використання у будівництві газобетону автоклавного тверднення порівняно з сусідніми країнами у куб.м на 1000 мешканців: Республіка Білорусь - 290 куб.м, Польща - 165 куб.м, Російська Федерація - 65 куб.м, Україна - 20 куб.м.

В 2008 р. існуючі потужності по виробництву газобетону (ВАТ "АЕРОК" м. Обухів, ВАТ "ЕЗЯБИИ" м. Білгород-Дністровський", ВАТ "Житомирський комбінат силікатних виробів" м. Житомир, ПП "Будтехнологія" Куп'янський силікатний завод м. Харьків, ТОВ "Дніпропетровський завод стінових матеріалів" м. Дніпропетровськ) збільшились за рахунок відкриття нового заводу "АЕРОК" в м. Березань, що дозволяє прогнозувати зростання вітчизняного виробництва та зниження імпорту ( рис. 6.3) .

Рис. 6.2 - Статистичні дані та прогноз імпорту газобетону

Рис. 6.3 - Виробництво газобетону в Україні

Забезпечення показників енергоефективності будинків може бути здійснено за рахунок широкого використання великоформатних керамічних каменів Керамічний блок, як будівельний матеріал існує на ринку Європи вже більше 30 років. Наприклад, до 50% усіх житлових будівель в Німеччині споруджується із керамічних блоків. Виробництво таких виробів налагоджено на трьох заводах України. Найпотужніша лінія в 120 млн.шт. умовної цегли пущена в експлуатацію в умовах ЗАТ "Слобожанська будівельна кераміка". Виробництво великоформатної кераміки освоєно також на Кузьмінецькому та Роздільському цегельних заводах.

Для широкого застосування великоформатних керамічних каменів в будівництві необхідно:

- розробити державний стандарт для врахування особливостей технології виробництва та властивостей виробів;

- розробити методологічне забезпечення випробувань великорозмірної кераміки;

- розробити альбом конструктивних рішень використання великоформатної кераміки з визначенням необхідної номенклатури виробів;

- провести науково-дослідні роботи по розробці конструктивну (конструктивних особливостей) керамічних каменів з урахуванням технологічних можливостей формування (виробів з) кераміки.

Таким чином аналіз показує необхідність подальшого розвитку виробництва будівельних теплоізоляційних матеріалів та виробів.

Основна тенденція розвитку конструкцій теплоізоляції будинків - широке використання фасадної теплоізоляції. В Україні введений системний комплекс нормативних документів з встановлення вимог до проектування, улаштування та експлуатації конструкцій фасадної теплоізоляції - ДБН В.2.6-33:2008, ДСТУ Б В.2.6-34:2008, ДСТУ Б В.2.6-35:2008, ДСТУ Б В.2.6-36:2008. За цим напрямком нормування та стандартизації Україна випередила інші країни.

В той же час, необхідно на якісно новому рівні забезпечити збільшення будівництва будинків на основі панельних стін заводського виготовлення. Сучасні технології та технічні рішення дозволяють досягати необхідних теплоізоляційних та експлуатаційних показників панельних стінових конструкцій з одночасною індустріалізацією їх виготовлення та монтажу.

Для малоповерхового будівництва потрібний подальший розвиток технології виготовлення будинків повної заводської готовності. Також потребує удосконалення нормативна база з вимог до металевих панелей стінових та дахових з ефективними теплоізоляційними матеріалами.

Однією з обов'язкових умов зниження енерговитрат на опалення будинків є застосування у світлопрозорих конструкціях енергозберігаючого скла - скла на поверхню якого наноситься енергозберігаюче покриття (і-скло) або енергозберігаючі метали додаються в масу скла (к-скло). В Україні є тільки одна малопотужна установка (ТОВ "Технолуч"), яка виробляє і-скло, в той час як, наприклад, в Росії існує кілька заводів, де ці вироби виготовляються. Необхідно створення кількох виробництв по виготовленню енергозберігаючого скла, попит на яке об'єктивно за вимогами норм з енергозбереження зростає, а цей попит забезпечується поки тільки за рахунок імпорту.

6.6. Енергетична паспортизація та сертифікація будинків житлово-комунального комплексу

Енергетична паспортизація житлових та громадських будинків діє в Україні з 01.04.2007 р. після введення ДБН В.2.6-31:2006 "Теплова ізоляція будівель". Складання енергетичного паспорту будинків до 2009 р. було факультативним. З 01.07.2008 р. введено в дію ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2008 "Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорту будинків при новому будівництві та реконструкції". З 01.01.2009 р. енергетичний паспорт є обов'язковою складовою проектної документації для житлових та громадських будинків при новому будівництві та реконструкції.

Для будинків, що експлуатуються, порядок енергетичної паспортизації поки не розроблений. Це обумовлено відсутністю нормативних документів з проведення енергетичного аудиту будинків при їх експлуатації. В 2007-2008 рр. Мінрегіонбудом розроблено та введено два національних стандарти, що встановлюють методи визначення енергетичних параметрів будинків під час їх експлуатації: ДСТУ Б В.2.2-19:2007 "Будинки і споруди. Метод визначення повітропроникності огороджувальних конструкцій в натурних умовах" та ДСТУ Б В.2.2-21:2008 "Будинки і споруди. Метод визначення питомих тепловитрат на опалення будинків".