( Абзац перший пункту 27 глави 5 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 71 від 21.06.2024 )
Страховик здійснює оцінку технічних резервів (включаючи оцінку технічних резервів за договорами вихідного перестрахування) згідно з вимогами нормативно-правового акта Національного банку щодо порядку формування страховиками технічних резервів.
28. Оцінка складових регулятивного капіталу першого, другого та третього рівнів здійснюється згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності, які оприлюднені державною мовою на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.
6. Прийнятні активи для розрахунку регулятивного капіталу
29. Прийнятними активами для розрахунку регулятивного капіталу страховика є активи згідно з переліком та з урахуванням обмежень, встановлених у пунктах 30-46 глави 6 розділу II цього Положення.
30. Грошові кошти та банківські метали на поточному рахунку, на рахунках умовного зберігання (ескроу) та банківські вклади (депозити) у національній та іноземних валютах, банківських металах, а також дебіторська заборгованість за нарахованими відсотками за такими рахунками та вкладами (депозитами) включаються до суми прийнятних активів, якщо такі кошти, розміщені в банку-резиденті, який станом на дату розрахунку величини регулятивного капіталу виконує всі пруденційні нормативи, встановлені для банків законодавством України з питань регулювання банківської діяльності.
31. Страховик визначає дотримання банком-резидентом нормативних значень пруденційних нормативів, встановлених Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 368, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2001 року за № 841/6032 (зі змінами), за інформацією, розміщеною Національним банком на сторінці свого офіційного Інтернет-представництва відповідно до постанови Правління Національного банку України від 15 лютого 2018 року № 11 "Про встановлення переліку інформації, що підлягає обов’язковому опублікуванню банками України" (зі змінами).
Страховик враховує інформацію про виконання або невиконання банком-резидентом пруденційних нормативів, визначену відповідно до абзацу першого пункту 31 глави 6 розділу II цього Положення, не пізніше, ніж з 30 календарного дня після термінів, установлених для публікації Національним банком відповідної інформації на сторінці свого офіційного Інтернет-представництва відповідно до постанови Правління Національного банку України від 15 лютого 2018 року № 11 "Про встановлення переліку інформації, що підлягає обов’язковому опублікуванню банками України" (зі змінами).
32. Нерухоме майно включається до суми прийнятних активів з урахуванням таких обмежень:
1) для розрахунку регулятивного капіталу за класами страхування життя до суми прийнятних активів включаються:
будівлі (житлові будинки та нежитлові будівлі), їх окремі частини (квартири, житлові і нежитлові приміщення);
земельні ділянки, на яких розташовані (розміщені) будівлі або їх окремі частини, зазначені в абзаці другому підпункту 1 пункту 32 глави 6 розділу II цього Положення та які використовуються страховиком під час здійснення діяльності з прямого страхування, перестрахування та/або реалізації страхових продуктів, та в страховика наявні документи, які підтверджують таке використання страховиком будівель або їх окремих частин;
2) для розрахунку регулятивного капіталу за класами страхування іншого, ніж страхування життя, до суми прийнятних активів включаються:
нежитлові будівлі, нежитлові приміщення;
земельні ділянки, на яких розташовані (розміщені) нежитлові будівлі або нежитлові приміщення, зазначені в абзаці другому підпункту 2 пункту 32 глави 6 розділу ІІ цього Положення та які використовуються страховиком під час здійснення діяльності з прямого страхування, перестрахування та/або реалізації страхових продуктів, та в страховика наявні документи, які підтверджують таке використання страховиком нежитлових будівель або нежитлових приміщень;
3) земельна ділянка разом з нерухомим майном, розташованим (розміщеним) на ній, що відповідають вимогам цього Положення, вважаються одним об’єктом нерухомого майна. Земельні ділянки, що відповідають вимогам цього Положення та мають між собою спільні межі, вважаються одним об’єктом нерухомого майна [разом з нерухомим майном, розташованим (розміщеним) на них];
4) кожен об’єкт нерухомого майна, зазначений в підпунктах 1, 2 пункту 32 глави 6 розділу II цього Положення, включається до суми прийнятних активів для розрахунку регулятивного капіталу за умови його страхування на користь страховика за справедливою вартістю такого об’єкта нерухомого майна від усіх ризиків, на які такий об’єкт наражається.
33. Акції, корпоративні облігації (крім цільових облігацій), облігації внутрішніх місцевих позик, облігації міжнародних фінансових організацій, цінні папери іноземних держав-емітентів, право власності страховика на які підтверджено документально відповідно до законодавства України, а також дебіторська заборгованість за нарахованими відсотками за такими цінними паперами (у разі наявності умов нарахування відсотків за такими цінними паперами) включаються до суми прийнятних активів з урахуванням таких обмежень:
1) акції українських емітентів відповідно до законодавства України, що пройшли процедуру лістингу на фондовій біржі та перебувають у біржовому реєстрі;
2) акції іноземних емітентів, які відповідають таким вимогам:
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР) прийняла рішення про допуск таких цінних паперів до обігу на території України;
пройшли процедуру лістингу та перебувають у біржовому реєстрі принаймні на одній з українських фондових бірж та/або пройшли процедуру лістингу та перебувають в обігу принаймні на одному з іноземних регульованих ринків, що входять до переліку іноземних регульованих ринків, на яких мають бути допущені до обігу цінні папери іноземних емітентів, для допуску їх до обігу на території України, затвердженому НКЦПФР;
3) корпоративні облігації українських емітентів, облігації внутрішніх місцевих позик, облігації міжнародних фінансових організацій, що перебувають у біржовому списку та мають інвестиційний рівень кредитного рейтингу за національною рейтинговою шкалою;
4) корпоративні облігації іноземних емітентів, які відповідають таким вимогам:
пройшли процедуру лістингу та перебувають у біржовому реєстрі принаймні на одній з українських фондових бірж та/або пройшли процедуру лістингу та перебувають в обігу принаймні на одній з іноземних фондових бірж, що входять до переліку іноземних фондових бірж, на яких мають бути допущені до обігу цінні папери іноземних емітентів, для допуску їх до обігу на території України, затвердженому НКЦПФР;
відповідають вимогам щодо допуску таких цінних паперів до їх обігу на території України;
кредитний рейтинг іноземного емітента таких корпоративних облігацій не нижчий за:
"Baa1" [Moody’s Investors Service (США)];
"BBB+" [Standard & Poor’s (США)];
"BBB+" [Fitch Ratings (Великобританія)];
"B++" [A.M. Best (США)].
Усі кредитні рейтинги іноземного емітента, якщо таких рейтингів присвоєно кілька та/або рейтинг (рейтинги) присвоєно більше ніж одним міжнародним рейтинговим агентством, повинні відповідати вимогам, зазначеним у підпункті 4 пункту 33 глави 6 розділу IІ цього Положення;
5) цінні папери іноземних держав-емітентів, що відповідають вимогам щодо допуску таких цінних паперів до обігу на території України, а також за умови, що всі суверенні рейтинги за довгостроковими зобов’язаннями країни, в якій державою здійснено випуск цінних паперів, не нижче таких:
"Baa1" [Moody’s Investors Service (США)];
"BBB+" [Standard & Poor’s (США)];
"BBB+" [Fitch Ratings (Великобританія)];
"B++" [A.M. Best (США)].
Усі суверенні рейтинги країни, в якій державою здійснено випуск цінних паперів, якщо таких рейтингів присвоєно кілька та/або рейтинг (рейтинги) присвоєно більше ніж одним міжнародним рейтинговим агентством, повинні відповідати вимогам, зазначеним у підпункті 5 пункту 33 глави 6 розділу IІ цього Положення.
34. Державні цінні папери, крім облігацій зовнішніх державних позик України, придбаних/набутих у власність з 01 січня 2024 року, а також дебіторська заборгованість за нарахованими відсотками за такими державними цінними паперами включаються до суми прийнятних активів.
Державні цінні папери, зазначені в абзаці першому пункту 34 глави 6 розділу II цього Положення, включаються до суми прийнятних активів за умови, якщо право власності страховика на такі цінні папери підтверджено документально відповідно до законодавства України.
Облігації зовнішніх державних позик України, набуті у власність страховика після 01 січня 2024 року внаслідок здійснення правочинів з державним боргом відповідно до Основних умов правочинів з державним боргом, які здійснюються у 2024 році, та умов правочину щодо переведення гарантованого державою боргу за запозиченнями, залученими у 2021 році під державні гарантії з метою фінансового забезпечення розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (облігації (єврооблігації), до державного боргу, у зв’язку з якими здійснюється розміщення (емісія) облігацій зовнішніх державних позик України 2024 року, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 2024 року № 865 (зі змінами), та умов, установлених у меморандумі у зв’язку з пропозицією щодо обміну та отриманням згоди, замість облігацій зовнішньої державної позики України, придбаних/набутих у власність страховика до 31 грудня 2023 року, включаються до суми прийнятних активів.
( Пункт 34 глави 6 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 1 від 02.01.2025 )
35. Цінні папери українських емітентів, які розміщені та перебувають в обігу за межами України, цінні папери іноземних емітентів, іноземних держав-емітентів, міжнародних фінансових організацій включаються до суми прийнятних активів відповідно до пункту 33 глави 6 розділу II цього Положення за умови обліку таких цінних паперів на рахунках у цінних паперах, відкритих у депозитарних установах, зареєстрованих в Україні.
Цінні папери українських емітентів, які перебувають в обігу в Україні, включаються до суми прийнятних активів відповідно до пункту 33 глави 6 розділу II цього Положення за умови зберігання та обліку таких цінних паперів на сегрегованих рахунках у цінних паперах депозитарних установ, зареєстрованих в Україні.
Державні цінні папери включаються до суми прийнятних активів відповідно до пункту 34 глави 6 розділу II цього Положення за умови зберігання та обліку таких державних цінних паперів на сегрегованих рахунках у межах рахунків у цінних паперах депозитарних установ, відкритих у системі депозитарного обліку депозитарію Національного банку.
36. Технічні резерви за договорами вихідного перестрахування [включаючи технічні резерви за договорами, які передбачають передачу повністю або частково зобов’язань страховика за договорами страхування ризиків втрати та/або пошкодження активів та/або втрати (повної або часткової) доходів від таких активів на території України внаслідок війни, воєнних дій, бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією проти України, укладеними з нерезидентами - юридичними особами, до складу учасників (акціонерів, засновників) яких входить іноземна держава (крім держави, яка здійснює збройну агресію проти України), та які виступають стороною таких договорів (далі - технічні резерви за договорами перестрахування воєнних та політичних ризиків)], що зазначаються в активах у даних регуляторної звітності, включаються до суми прийнятних активів.
( Абзац перший пункту 36 глави 6 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 1 від 02.01.2025 )
Технічні резерви за договорами вихідного перестрахування, зазначеними в абзаці першому пункту 36 глави 6 розділу II цього Положення, що укладені зі страховиками (перестраховиками)-нерезидентами, включаються до суми прийнятних активів у разі виконання принаймні однієї з таких умов:
1) рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика (перестраховика)-нерезидента відповідає рівню рейтингів не нижчому, ніж за класифікацією таких міжнародних рейтингових агентств:
"Baa1" [Moody’s Investors Service (США)];
( Абзац другий підпункту 1 пункту 36 глави 6 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 71 від 21.06.2024 )
"BBB+" [Standard & Poor’s (США)];
( Абзац третій підпункту 1 пункту 36 глави 6 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 71 від 21.06.2024 )
"BBB+" [Fitch Ratings (Великобританія)];
( Абзац четвертий підпункту 1 пункту 36 глави 6 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 71 від 21.06.2024 )
"B++" [A.M. Best (США)].
( Абзац п'ятий підпункту 1 пункту 36 глави 6 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 71 від 21.06.2024 )
Рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика (перестраховика)-нерезидента підтверджується наявністю в страховика (перестраховика)-нерезидента рейтингу одного з міжнародних рейтингових агентств відповідно до переліку, наведеного в підпункті 1 пункту 36 глави 6 розділу II цього Положення.
Усі рейтинги фінансової надійності (стійкості) страховика (перестраховика)-нерезидента, якщо такі рейтинги присвоєно більше ніж одним міжнародним рейтинговим агентством, повинні відповідати вимогам щодо рівня рейтингу фінансової надійності (стійкості), зазначеним у підпункті 1 пункту 36 глави 6 розділу II цього Положення.
Рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика (перестраховика)-нерезидента підтверджується страховиком (перестрахувальником) інформацією, розміщеною на офіційних вебсайтах міжнародних рейтингових агентств у мережі Інтернет або на офіційному вебсайті такого страховика (перестраховика)-нерезидента у мережі Інтернет, або інформацією, отриманою від такого страховика (перестраховика)-нерезидента.
Страховик переглядає відповідність рейтингу фінансової надійності (стійкості) страховика (перестраховика)-нерезидента вимогам щодо рівня рейтингу фінансової надійності (стійкості), встановленим у підпункті 1 пункту 36 глави 6 розділу II цього Положення [включаючи отримання актуальної інформації від такого страховика (перестраховика)-нерезидента, якщо страховик використовує такий спосіб підтвердження рейтингу фінансової надійності (стійкості) страховика (перестраховика)-нерезидента], не рідше ніж на кожну дату, на яку складається фінансова звітність, та враховує цю інформацію під час визначення суми прийнятних активів;
2) страховик (перестраховик)-нерезидент:
має досвід провадження безперервної страхової (перестрахової) діяльності не менше ніж три роки до дати укладення договору перестрахування з таким страховиком (перестраховиком) нерезидентом та
зареєстрований в державі, законодавством якої передбачено державний нагляд за страховою і перестраховою діяльністю.
Вимоги, зазначені в підпунктах 1, 2 пункту 36 глави 6 розділу II цього Положення, не застосовуються до технічних резервів за договорами вихідного перестрахування з розміщення ризиків в іноземних ядерних пулах за дорученням членів об’єднання "Ядерний страховий пул", а також до технічних резервів за договорами перестрахування воєнних та політичних ризиків.
( Абзац п'ятнадцятий пункту 36 глави 6 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 1 від 02.01.2025 )
37. Кредити страхувальникам - фізичним особам, які уклали договори страхування життя з накопичувальною складовою, що відповідають вимогам законодавства України, яке встановлює порядок та умови видачі страховиком таких кредитів, та видані в межах викупної суми на момент видачі кредиту та під заставу викупної суми, включаються до суми прийнятних активів у розмірі, не більшому, ніж резерв премій, сформований за відповідним договором страхування життя.
38. Готівка в касі включається до суми прийнятних активів в обсягах, що не перевищують ліміту залишків каси.
39. Кошти централізованих страхових резервних фондів Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ), що обліковуються за страховиком у таких фондах відповідно до Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон про обов’язкове страхування), а також кошти, що підлягають поверненню страховику з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, включаються до суми прийнятних активів у розмірі, не більшому, ніж сума двох величин: технічних резервів, сформованих за договорами страхування, укладеними відповідно до Закону про обов’язкове страхування, та технічних резервів за договорами вхідного перестрахування за зобов’язаннями зі страхування відповідно до Закону про обов’язкове страхування.
( Пункт 39 глави 6 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 1 від 02.01.2025 )
40. Непрострочена дебіторська заборгованість включається до суми прийнятних активів за такими категоріями:
1) за розміщеними грошовими коштами страховика в гарантійних фондах асистанських компаній та/або безпосередньо в гарантійних фондах закладів охорони здоров’я за умови, що відповідно до укладених із такими асистанськими компаніями, закладами охорони здоров’я договорів:
такі кошти використовуються виключно з метою гарантування медичного обслуговування клієнтів страховика в закладах охорони здоров’я, включаючи забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення, відповідно до договорів страхування в разі настання страхових випадків;
страховик здійснює не рідше, ніж щокварталу, звірку та підтвердження суми використаних коштів за період звірки та відповідності мети їх використання, а також суми залишків коштів у гарантійних фондах асистанських компаній та/або безпосередньо в гарантійних фондах закладів охорони здоров’я;
2) за здійсненими страховими виплатами (страховими відшкодуваннями) за іншого страховика за договорами страхування в межах класу страхування 10 за угодами з прямого врегулювання збитків (вимог) за такими договорами;
3) за здійсненими страховими виплатами (страховими відшкодуваннями) за іншого страховика згідно з умовами договору співстрахування, укладеного разом із таким страховиком;
4) за нарахованими відсотками від розміщення коштів централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, що обліковуються за страховиком у таких фондах відповідно до Закону про обов’язкове страхування;
( Підпункт 4 пункту 40 глави 6 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 1 від 02.01.2025 )
5) інша непрострочена дебіторська заборгованість, крім дебіторської заборгованості за операціями страхування та перестрахування, а також крім дебіторської заборгованості, зазначеної у пунктах 30, 33, 34, 37, 39, підпунктах 1-4 пункту 40, пункті 42 глави 6 розділу II цього Положення, в обсязі, що не перевищує суми кредиторської заборгованості, іншої, ніж така кредиторська заборгованість:
( Абзац восьмий пункту 40 глави 6 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 1 від 02.01.2025 )
за операціями страхування та перестрахування;
( Абзац пункту 40 глави 6 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 1 від 02.01.2025 )
перед гарантійними фондами асистанських компаній та/або закладів охорони здоров’я;
( Абзац пункту 40 глави 6 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 1 від 02.01.2025 )
за здійсненими страховими виплатами (страховими відшкодуваннями) іншим страховиком за договорами страхування в межах класу страхування 10 за угодами з прямого врегулювання збитків (вимог) за такими договорами;
( Абзац пункту 40 глави 6 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 1 від 02.01.2025 )
за здійсненими страховими виплатами (страховими відшкодуваннями) іншим страховиком згідно з умовами договору співстрахування, укладеного разом із таким страховиком;
( Абзац пункту 40 глави 6 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 1 від 02.01.2025 )
за орендними зобов’язаннями, визначеними відповідно до Міжнародного стандарту фінансової звітності 16 "Оренда".
( Абзац пункту 40 глави 6 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 1 від 02.01.2025 )
Непрострочена дебіторська заборгованість за категоріями, визначеними в підпунктах 1-3 пункту 40 глави 6 розділу II цього Положення, включається до суми прийнятних активів за умови, що такий актив не був врахований під час розрахунку технічних резервів страховика та обліковується окремо.
41. Непрострочена дебіторська заборгованість, включаючи резерв очікуваних кредитних збитків за такою непростроченою дебіторською заборгованістю, визначена в пункті 40 глави 6 розділу II цього Положення, включається до суми прийнятних активів в обсязі, що не перевищує:
1) 100 відсотків дебіторської заборгованості, з моменту виникнення (визнання) якої минуло не більше 180 днів;
2) 75 відсотків дебіторської заборгованості, з моменту виникнення (визнання) якої минуло від 181 до 270 днів;
3) 50 відсотків дебіторської заборгованості, з моменту виникнення (визнання) якої минуло від 271 до 365 днів;
4) 0 відсотків дебіторської заборгованості, з моменту виникнення (визнання) якої минуло більше 365 днів.
42. Активи з права користування відповідно до Міжнародного стандарту фінансової звітності 16 "Оренда" включаються до суми прийнятних активів у розмірі, що не перевищує розміру відповідного орендного зобов’язання.
43. Сума прийнятних активів не включає:
1) активи, розміщені в банку, щодо якого прийнято рішення Національного банку про віднесення його до категорії неплатоспроможних;
2) цінні папери:
обіг яких зупинено, - із дати оприлюднення відповідної інформації на офіційному вебсайті НКЦПФР щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів;
емітента, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство;
емітента, щодо якого прийнято рішення про припинення шляхом ліквідації або визнання емітента банкрутом;
емітента, емісію цінних паперів якого визнано недійсною, скасовано реєстрацію випуску цінних паперів такого емітента;
емітента, якого включено до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, оприлюдненого на офіційному вебсайті НКЦПФР;
емітента, щодо якого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань немає відомостей про юридичну особу або є відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням;
емітента, щодо якого прийнято рішення про зупинення торгівлі на будь-якій біржі, - із дати оприлюднення відповідної інформації на офіційному вебсайті НКЦПФР;
3) технічні резерви за договорами вихідного перестрахування та дебіторську заборгованість за укладеними договорами вихідного перестрахування, укладеними з перестраховиком:
резидентом, якому за інформацією, розміщеною на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку, на дату розрахунку величини прийнятних активів тимчасово заборонено укладати нові договори страхування (перестрахування) та/або продовжувати строк дії укладених договорів страхування (перестрахування), включаючи заборону укладати нові договори страхування (перестрахування) та/або продовжувати строк дії укладених договорів страхування (перестрахування) за відповідним класом (класами) страхування (ризиком/ризиками в межах класу страхування), анульовано ліцензію;
нерезидентом, який на останню з таких дат не відповідав вимогам, встановленим цим Положенням: дату укладення відповідного договору перестрахування, дату останніх змін, унесених до такого договору перестрахування, дату здійснення останніх розрахунків із таким перестраховиком;
нерезидентом, держава (юрисдикція) реєстрації/місцезнаходження якого визнана(е) Верховною Радою України державою-агресором/державою-окупантом та/або не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
4) активи, які зареєстровані та/або перебувають на території населених пунктів територіальних громад, уключених до територій активних бойових дій або територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, за умови, що стосовно відповідного населеного пункту не визначено дати завершення бойових дій/дати завершення тимчасової окупації;
5) права вимоги до фізичних осіб та юридичних осіб, до яких Радою національної безпеки і оборони України застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), а також цінні папери, емітентами яких є такі особи;
6) активи, щодо яких законодавством України, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або на підставі договору встановлено заборону розпоряджатися та/або користуватися (обтяження) або заборону відчуження, крім випадків, коли обмеження встановлено з метою виконання страхових зобов’язань страховика в розмірі, не більшому, ніж сума сформованих технічних резервів за відповідними лініями бізнесу, що визначаються відповідно до нормативно-правового акта Національного банку щодо порядку формування страховиками технічних резервів, а також крім випадків, коли обмеження встановлені на виконання рішень ядерного страхового пулу з метою виконання страхових зобов’язань страховика;
( Підпункт 6 пункту 43 глави 6 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 71 від 21.06.2024 )
7) цінні папери, нерухоме майно, щодо вартості яких суб’єкт аудиторської діяльності, який відповідно до законодавства України має право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, відповідно до аудиторського звіту щодо проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) та/або звіту щодо огляду проміжної фінансової інформації, та/або додаткового звіту суб’єкта аудиторської діяльності:
не зміг отримати прийнятних аудиторських доказів у достатньому обсязі (не зміг підтвердити вартості, за якою актив визнаний у фінансовій звітності страховика та/або в регуляторній звітності) або отримав прийнятні аудиторські докази в достатньому обсязі, але не зміг визначити суму викривлення вартості активів, або отримав прийнятні аудиторські докази в достатньому обсязі і дійшов висновку про викривлення вартості таких активів;
відмовився від висловлення думки (не отримав прийнятних аудиторських доказів у достатньому обсязі для підтвердження вартості активів або отримав прийнятні аудиторські докази в достатньому обсязі, але не зміг сформулювати думку).
Цінні папери та/або нерухоме майно включаються до складу прийнятних активів за вартістю, скоригованою з урахуванням суми викривлення вартості таких активів, зазначеної в аудиторському звіті щодо проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) та/або звіті щодо огляду проміжної фінансової інформації, та/або додатковому звіті суб’єкта аудиторської діяльності, якщо суб’єкт аудиторської діяльності, який відповідно до законодавства України має право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, отримав достатні аудиторські докази і дійшов висновку про викривлення вартості таких активів.
Цінні папери та/або нерухоме майно будуть віднесені до прийнятних активів у повному обсязі після підтвердження відповідно до вимог міжнародних стандартів аудиту суб’єктом аудиторської діяльності, який відповідно до законодавства України має право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, їх вартості відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності та цього Положення, - з дати такого підтвердження.
Підтвердженням суб’єктом аудиторської діяльності, який відповідно до законодавства України має право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, вартості відповідних прийнятних активів вважається підтвердження достовірності фінансової звітності страховика, проміжної фінансової інформації, регуляторної звітності в цілому або відсутність застережень щодо вартості таких активів за відповідний звітний період;
8) внески страховика (володіння акціями, частками, паями) до капіталу іншої фінансової установи, в якій страховик є власником істотної участі;
9) активи, які обтяжені для забезпечення виконання інших зобов’язань, ніж зобов’язання за договорами страхування (перестрахування) (включаючи застави, гарантії, зобов’язання);
10) активи, оцінка яких (крім оцінки технічних резервів) здійснена в порядку, що не відповідає вимогам нормативно-правового акта Національного банку з питань визначення методики оцінки активів і зобов’язань для цілей розрахунку регулятивного капіталу страховика.
( Пункт 43 глави 6 розділу II доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 71 від 21.06.2024 )
44. Сума прийнятних активів містить активи страховика, визначені відповідно до глави 6 розділу II цього Положення, які розміщені в одній особі, у розмірі не більше:
1) 35 відсотків суми капіталу платоспроможності, що визначається відповідно до цього Положення, та Загальної суми зобов’язань, - якщо до складу таких активів, розміщених в одній особі, належать принаймні активи, визначені в пункті 30 або 36 глави 6 розділу II цього Положення;
2) 10 відсотків суми капіталу платоспроможності, що визначається відповідно до цього Положення, та Загальної суми зобов’язань, - якщо до складу таких активів, розміщених в одній особі, не належать жодні з активів, визначених у пунктах 30, 36 глави 6 розділу II цього Положення.
Вимоги підпунктів 1, 2 пункту 44 глави 6 розділу II цього Положення не поширюються на:
активи, визначені в пунктах 34, 39 глави 6 розділу II цього Положення;
технічні резерви за договорами вихідного перестрахування ризиків за класом страхування 13, укладеними ядерним страховим пулом та/або уповноваженою ним особою, яка діє від імені страховиків - членів ядерного страхового пулу;
резерв збитків за договорами вихідного перестрахування.
45. Сума прийнятних активів страховика включає активи страховика, визначені відповідно до глави 6 розділу II цього Положення, розміщені в пов’язаних із страховиком особах, у розмірі не більше:
1) 35 відсотків суми капіталу платоспроможності, що визначається відповідно до цього Положення, та Загальної суми зобов’язань, - якщо до складу таких активів, розміщених у пов’язаних зі страховиком особах, належать принаймні активи, визначені в пункті 30 глави 6 розділу II цього Положення;
2) 10 відсотків суми капіталу платоспроможності, що визначається відповідно до цього Положення, та Загальної суми зобов’язань, - якщо до складу таких активів, розміщених у пов’язаних зі страховиком особах, не належать активи, визначені в пункті 30 глави 6 розділу II цього Положення.
Вимоги підпунктів 1, 2 пункту 45 глави 6 розділу II цього Положення не поширюються на активи, визначені в пунктах 34, 36, 39 глави 6 розділу II цього Положення.
46. Страховик включає активи, визначені в главі 6 розділу II цього Положення, до суми прийнятних активів у розмірі, що не перевищує обсягів, визначених у відсотках від суми капіталу платоспроможності та Загальної суми зобов’язань і зазначених у колонках 3, 4 таблиці обмежень обсягів активів для їх включення до прийнятних активів додатка 1 до цього Положення (з урахуванням вимог та обмежень до таких активів, установлених у главі 6 розділу II цього Положення).
III. Розрахунок капіталу платоспроможності та мінімального капіталу
7. Порядок розрахунку розміру капіталу платоспроможності за спрощеним підходом
47. Розрахунок капіталу платоспроможності за спрощеним підходом страховика, який отримав ліцензію на здійснення діяльності лише за класами страхування життя, здійснюється за формулою розрахунку капіталу платоспроможності за класами страхування життя, встановленою в додатку 2 до цього Положення.
48. Розрахунок капіталу платоспроможності за спрощеним підходом страховика, який отримав ліцензію на здійснення діяльності лише за класами страхування іншого, ніж страхування життя, здійснюється за формулами розрахунку капіталу платоспроможності за класами страхування іншого, ніж страхування життя, встановленими в додатку 3 до цього Положення.
49. Розрахунок капіталу платоспроможності за спрощеним підходом страховика, який отримав ліцензію на здійснення діяльності зі страхування життя та діяльності зі страхування іншого, ніж страхування життя, здійснюється за формулою розрахунку капіталу платоспроможності за класами страхування життя та страхування іншого, ніж страхування життя, встановленою в додатку 4 до цього Положення.
50. Розмір капіталу платоспроможності страховика незалежно від результатів розрахунку капіталу платоспроможності, отриманих відповідно до пунктів 47-49 глави 7 розділу III цього Положення, не може бути меншим, ніж мінімальне абсолютне значення, визначене відповідно до:
1) підпункту 2 пункту 52 глави 8 розділу III цього Положення для страховика, який отримав ліцензію на здійснення діяльності зі страхування життя або діяльності зі страхування іншого, ніж страхування життя;
2) пункту 53 глави 8 розділу III цього Положення для страховика, який отримав ліцензію на здійснення діяльності зі страхування життя та діяльності зі страхування іншого, ніж страхування життя.
51. Розрахунок капіталу платоспроможності здійснюється страховиком один раз на квартал станом на останній день кожного кварталу (31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня) і його розмір не змінюється до наступної дати розрахунку капіталу платоспроможності відповідно до цього Положення або здійснюється позачерговий розрахунок і застосовується результат розрахунку з дня, наступного за днем розрахунку, до дня наступного розрахунку включно.
Страховик у разі здійснення позачергового розрахунку капіталу платоспроможності продовжує розрахункові періоди, зазначені в додатках 2-4 до цього Положення, на період до дати такого позачергового розрахунку.
Страховик для розрахунку капіталу платоспроможності вперше застосовує підпункт 3 пункту 1 додатка 3 до цього Положення з дати розрахунку, наступної після першого розрахунку капіталу платоспроможності згідно з підпунктами 1, 2 пункту 1 додатка 3 до цього Положення станом на 31 грудня.
8. Вимоги до мінімального капіталу, визначеного за спрощеним підходом
52. Мінімальний капітал страховика для цілей оцінки платоспроможності страховика визначається окремо для діяльності зі страхування життя (включаючи діяльність із прямого страхування та діяльність із перестрахування) та окремо для діяльності зі страхування іншого, ніж страхування життя (включаючи діяльність із прямого страхування та діяльність із перестрахування) за більшою з таких величин:
1) третина від розміру капіталу платоспроможності, розрахованого відповідно до глави 7 розділу III цього Положення;
2) мінімальне абсолютне значення, визначене частиною третьою статті 40 Закону про страхування, а саме:
32 мільйони гривень - для страховика, який отримав ліцензію на здійснення діяльності з прямого страхування за одним чи кількома класами страхування іншого, ніж страхування життя, крім класів страхування, визначених в абзаці третьому підпункту 2 пункту 52 глави 8 розділу III цього Положення;
48 мільйонів гривень - для страховика, який отримав ліцензію на здійснення діяльності з прямого страхування за одним чи кількома класами страхування 10, 11, 12, 13, 14, 15. Зазначена умова не включає діяльності з прямого страхування за класом страхування 13 за умови, що ліцензія страховика на здійснення діяльності зі страхування для цього класу включає виключно ризик страхування іншої відповідальності перед третіми особами, ніж відповідальність оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, з обмеженнями та особливостями, які дають підстави для застосування спрощеного підходу для розрахунку капіталу платоспроможності та мінімального капіталу, з урахуванням обмежень і особливостей, визначених Класифікаційними ознаками класів страхування і Ліцензійними умовами;
48 мільйонів гривень - для страховика, який отримав ліцензію на здійснення діяльності з прямого страхування за одним чи кількома класами страхування життя;
48 мільйонів гривень - для страховика, ліцензія якого включає право здійснення діяльності з вхідного перестрахування, крім визначеного абзацом першим частини п’ятої статті 11 Закону про страхування права.
53. Розмір мінімального капіталу страховика, який отримав ліцензію на здійснення діяльності зі страхування за одним чи кількома класами страхування життя та за одним чи кількома класами страхування іншого, ніж страхування життя, повинен відповідати сумі мінімального капіталу для діяльності зі страхування життя та мінімального капіталу для діяльності зі страхування іншого, ніж страхування життя, визначених відповідно до пункту 52 глави 8 розділу III цього Положення.
54. Розрахунок мінімального капіталу здійснюється страховиком один раз на квартал станом на останній день кожного кварталу (31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня) і його розмір не змінюється до наступної дати розрахунку мінімального капіталу відповідно до цього Положення або здійснюється позачерговий розрахунок та застосовується результат розрахунку з дня, наступного за днем розрахунку, до дня наступного розрахунку включно.
Страховик у разі здійснення позачергового розрахунку капіталу платоспроможності одночасно здійснює позачерговий розрахунок мінімального капіталу відповідно до цього Положення.
IV. Додаткові вимоги до капіталу платоспроможності страховика
9. Порядок розрахунку суми додаткових вимог до капіталу платоспроможності
55. Національний банк за результатами здійснення нагляду за страховиком у випадках, визначених частиною другою статті 42 Закону про страхування, має право встановити додаткові вимоги до капіталу платоспроможності понад розмір капіталу платоспроможності страховика, розрахований відповідно до глави 7 розділу III цього Положення (далі - додаткові вимоги до капіталу платоспроможності страховика).
56. Розмір капіталу платоспроможності збільшується до 10 відсотків від розміру, розрахованого відповідно до глави 7 розділу III цього Положення, у разі прийняття Національним банком рішення про встановлення додаткових вимог до капіталу платоспроможності страховика.
10. Порядок встановлення та скасування додаткових вимог до капіталу платоспроможності
57. Рішення про встановлення додаткових вимог до капіталу платоспроможності страховика та рішення про скасування або відмову в скасуванні додаткових вимог до капіталу платоспроможності страховика приймає Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг за результатами розгляду висновків, отриманих за результатами здійснення нагляду за страховиком, включаючи застосування професійного судження, щодо виявлення/усунення обставин, визначених частиною другою статті 42 Закону про страхування.
Національний банк встановлює додаткові вимоги до капіталу платоспроможності страховика протягом 60 календарних днів із дати виявлення обставин, визначених частиною другою статті 42 Закону про страхування.
58. Національний банк повідомляє страховика про прийняте рішення про встановлення додаткових вимог до капіталу платоспроможності страховика, рішення про скасування додаткових вимог до капіталу платоспроможності страховика та рішення про відмову в скасуванні додаткових вимог до капіталу платоспроможності страховика протягом трьох робочих днів із дати прийняття такого рішення шляхом надсилання рішення у:
1) формі електронного документа - на електронну адресу страховика для здійснення офіційної комунікації з Національним банком разом із супровідним листом, підписаним кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП) уповноваженої посадової особи Національного банку; або
2) паперовій формі (або у формі паперової копії електронного документа/документа в паперовій формі, засвідченої в порядку, установленому законодавством України) - на поштову адресу страховика рекомендованим листом разом із копією супровідного листа, засвідченого в порядку, установленому законодавством України.
59. Страховик вважається належним чином повідомленим про прийняте рішення щодо додаткових вимог до капіталу платоспроможності страховика за умови виконання Національним банком дій, визначених у пункті 58 глави 10 розділу ІV цього Положення.
60. Рішення про встановлення додаткових вимог до капіталу платоспроможності страховика повинно містити:
1) дату та номер рішення;
2) повне найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України страховика, якому встановлено додаткові вимоги до капіталу платоспроможності;
3) обставини, що стали причиною прийняття такого рішення (за висновками Національного банку, включаючи застосування професійного судження, щодо таких обставин);
4) розмір, на який збільшується капітал платоспроможності страховика, розрахований відповідно до глави 7 розділу III цього Положення;
5) вимогу щодо вжиття страховиком заходів для виконання додаткових вимог до капіталу платоспроможності та строк, протягом якого страховик повинен виконати додаткові вимоги до капіталу платоспроможності;
6) строк повідомлення Національного банку про здійснені таким страховиком заходи щодо виконання додаткових вимог до капіталу платоспроможності після вжиття страховиком заходів для виконання додаткових вимог до капіталу платоспроможності.
61. Строк для здійснення страховиком заходів, зазначених у підпункті 5 пункту 60 глави 10 розділу IV цього Положення, не може перевищувати 90 календарних днів із дати прийняття рішення про встановлення додаткових вимог до капіталу платоспроможності страховика.
62. Страховик після усунення обставин, що спричинили встановлення додаткових вимог до капіталу платоспроможності, надсилає Національному банку повідомлення про їх усунення, яке повинно містити:
1) інформацію про заходи, вжиті для усунення обставин, що спричинили встановлення додаткових вимог до капіталу платоспроможності, та документи (їх копії), що підтверджують їх усунення;
2) запевнення, що документи, які підтверджують усунення обставин, що спричинили встановлення додаткових вимог до капіталу платоспроможності, є дійсними, а інформація, яка в них міститься, є достовірною і повною.
63. Національний банк за результатами аналізу інформації про заходи, вжиті для усунення обставин, що спричинили встановлення додаткових вимог до капіталу платоспроможності, та документів (їх копій), що підтверджують їх усунення, має право відповідно до вимог законодавства України одержувати додаткові пояснення, інформацію/документи/копії документів, якщо надані страховиком інформація про заходи, вжиті для усунення обставин, що спричинили встановлення додаткових вимог до капіталу платоспроможності та/або документи (їх копії) не підтверджують (не повністю підтверджують) усунення обставин, що спричинили встановлення додаткових вимог до капіталу платоспроможності.
64. Національний банк приймає рішення про скасування або відмову в скасуванні додаткових вимог до капіталу платоспроможності страховика протягом 30 робочих днів від дати отримання повідомлення страховика про усунення обставин, що спричинили встановлення додаткових вимог до капіталу платоспроможності, визначеного в пункті 62 глави 10 розділу IV цього Положення.
65. Страховик застосовує додаткові вимоги до капіталу платоспроможності страховика з наступного робочого дня після повідомлення страховика про прийняття Національним банком рішення про встановлення додаткових вимог до капіталу платоспроможності страховика і до дня прийняття Національним банком рішення про скасування додаткових вимог до капіталу платоспроможності страховика.
V. Вимоги до інвестиційної діяльності страховика
11. Загальні вимоги до інвестиційної діяльності страховика
66. Страховик зобов’язаний дотримуватися вимог до інвестиційної діяльності, визначених у статті 44 Закону про страхування та цьому Положенні.
67. Страховик затверджує та регулярно (не рідше одного разу на рік) переглядає внутрішні документи з інвестування коштів страховика.
68. Активи страховика на будь-яку дату повинні відповідати такій вимозі: відношення суми різниць активів і зобов’язань страховика, визначених (номінованих) в іноземній валюті або в банківських металах, за всіма іноземними валютами та банківськими металами в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до відповідної іноземної валюти або облікової ціни банківського металу на дату розрахунку до регулятивного капіталу страховика, що визначається відповідно до підпункту 1 пункту 4 глави 2 розділу І цього Положення, не повинно перевищувати 20 відсотків.
Формула розрахунку відношення суми різниць активів та зобов’язань страховика, визначених (номінованих) в іноземній валюті або в банківських металах, до регулятивного капіталу страховика, визначеного в абзаці першому пункту 68 глави 11 розділу V цього Положення, наведена в додатку 5 до цього Положення.
12. Вимоги до активів на покриття технічних резервів
69. Сума прийнятних активів для покриття технічних резервів за договорами прямого страхування та договорами вхідного перестрахування з урахуванням вимог, установлених у главі 12 розділу V цього Положення:
1) повинна бути на будь-яку дату не меншою, ніж розмір таких технічних резервів за договорами прямого страхування та договорами вхідного перестрахування;
2) у кожній окремій валюті, що відповідає валюті страхування, на будь-яку дату повинна бути не меншою 80 відсотків технічних резервів, сформованих страховиком за договорами прямого страхування та договорами вхідного перестрахування в такій валюті страхування.
Вимоги підпункту 1 пункту 69 глави 12 розділу V цього Положення не застосовуються, якщо величина сформованих технічних резервів за договорами прямого страхування та договорами вхідного перестрахування є від’ємною.
( Пункт 69 глави 12 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 1 від 02.01.2025 )
Вимоги підпункту 2 пункту 69 глави 12 розділу V цього Положення не застосовуються до технічних резервів за договорами прямого страхування та договорами вхідного перестрахування у тій валюті страхування, у якій величина таких технічних резервів є від’ємною.
( Пункт 69 глави 12 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 1 від 02.01.2025 )
70. Страховик має право для виконання вимог пункту 68 глави 11, підпункту 2 пункту 69 глави 12 розділу V цього Положення використовувати активи в одній з конвертованих валют, що належать до 1 групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами) (далі - Класифікатор валют), замість валюти технічних резервів за договорами прямого страхування та договорами вхідного перестрахування, якщо:
1) такий технічний резерв становить не більше семи відсотків загальної суми технічних резервів страховика, сформованих за договорами прямого страхування та договорами вхідного перестрахування, та/або
2) валютою технічних резервів є валюта страхування інша, ніж одна з конвертованих валют, що належать до 1 групи Класифікатора валют.
71. Сума прийнятних активів, яка відповідає належному обсягу прийнятних активів для покриття сформованих страховиком технічних резервів за договорами прямого страхування та договорами вхідного перестрахування, включає прийнятні активи, перелік та обсяг яких визначений в колонках 2, 5, 6 таблиці додатка 1 до цього Положення, з урахуванням вимог та обмежень до таких активів, установлених у пункті 27 глави 5, главі 6 розділу II та пунктах 72, 73 глави 12 розділу V цього Положення.
( Пункт 71 глави 12 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 1 від 02.01.2025 )
72. Кошти базових та додаткових гарантійних внесків до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, що обліковуються за страховиком у таких фондах відповідно до Закону про обов’язкове страхування, а також кошти, що підлягають поверненню страховику з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, включаються до суми прийнятних активів для покриття сформованих страховиком технічних резервів за договорами прямого страхування та договорами вхідного перестрахування в обсязі, не більшому, ніж сума двох величин: технічних резервів, сформованих за договорами страхування, укладеними відповідно до Закону про обов’язкове страхування, та технічних резервів за договорами вхідного перестрахування за зобов’язаннями зі страхування відповідно до Закону про обов’язкове страхування.
( Пункт 72 глави 12 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 1 від 02.01.2025 )
73. Сума прийнятних активів, яка відповідає належному обсягу прийнятних активів для покриття сформованих страховиком технічних резервів за договорами прямого страхування та договорами вхідного перестрахування, не включає таких активів:
1) придбаних за рахунок позик (кредити, поворотна фінансова допомога, інші позикові кошти) у сумі, що не погашена на дату розрахунку обсягу прийнятних активів;
2) розміщених у банку-резиденті, який протягом останніх шести місяців до дати розрахунку величини прийнятних активів не виконував пруденційних нормативів (мав одне та більше порушень), що визначається відповідно до пункту 31 глави 6 розділу II цього Положення;