22 травня 2008 р. під час офіційного візиту Президента Азербайджанської Республіки І.Алієва підписано Угоду про співробітництво між Урядом України та Урядом Азербайджанської Республіки у сфері розвитку державної служби. Внутрішньодержавні процедури щодо набрання угодою чинності з української сторони були завершені 17 грудня 2008 року (постанова КМУ N 1095 від 17.12.08). Угода набуде чинності після повідомлення про це азербайджанської сторони по дипломатичних каналах.
Головдержслужба опрацювала проект Дорожньої карти українсько-азербайджанських відносин на період 2009 - 2010 років, яка буде підписана у лютому-березні 2009 року під час візиту Президента України до АР. Було запропоновано включити окремим пунктом співробітництво у сфері державної служби та державного управління, де передбачалася активізація двостороннього співробітництва у сфері розвитку державної служби та державного управління між Головдержслужбою та Комісією з питань державної служби при Президентові АР у рамках підписаної угоди.
Проблеми. Реалізація Плану заходів щодо реалізації двостороннього співробітництва у рамках Угоди на 2008 рік.
Виклики. Затвердження Урядом України Угоди з Азербайджаном відкриває практичні можливості для поглиблення співпраці.
Очікувані результати. Результатом співпраці з АР є посилення статусу України як лідера у Чорноморському регіоні, що посилить аргументи України у переговорах щодо членства в ЄС.
Наступні кроки. Наступним кроком у співпраці з Азербайджанською Республікою є обмін робочими візитами на рівні керівництва Головдержслужби України та Комісії з питань державної служби при Президентові Азербайджанської Республіки (III квартал 2009 року).
Реалізація Плану заходів щодо реалізації двостороннього співробітництва у рамках Угоди, яка набула чинності, на 2009 рік.
Індикатори досягнення результатів.
Лютий-березень 2009 року - підписання Дорожньої карти українсько-азербайджанських відносин на період 2009 - 2010 років.
Підписання Плану заходів щодо реалізації двостороннього співробітництва у рамках Угоди на 2009 рік.
Республіка Вірменія
Контекст. Двосторонні відносини між Україною та Республікою Вірменія розвиваються на засадах взаємовигідного співробітництва у дусі традиційно дружніх взаємин. Головним політичним документом є Договір про дружбу та співробітництво між Україною і Республікою Вірменія, підписаний 14 травня 1996 року. Пріоритетом стосунків України та Вірменії є зміцнення взаємодії на шляху європейської інтеграції, а також у рамках міжнародних організацій. У рамках Договору про дружбу та відповідно до зазначеного пріоритету можлива співпраця України та Вірменії у сфері державної служби. Напрямок адаптації законодавства до стандартів Європейського Союзу, передусім щодо реформування системи державного управління, і може стати пріоритетним у співпраці України та Вірменії у галузі державної служби. Одночасно співпраця у питаннях підвищення якості здійснення управлінських функцій органами державної влади сприятиме покращенню зв'язків в економічній сфері.
15 січня 2002 р. було створено Раду цивільної служби Республіка Вірменія відповідно до нового закону пор державну службу. Рада є новою установою та знаходиться у стадії розвитку, хоча в останні 6 років відбувся значний прогрес. Вірменську сторону цікавлять питання зведення правил етики державного службовця та процес оцінювання роботи державного службовця. Також вірменська сторона запропонувала підписати Меморандум про взаєморозуміння між Головним управлінням державної служби України та Радою цивільної служби Республіки Вірменія.
Під час міжнародних заходів було започатковане робоче спілкування з представниками Ради цивільної служби Республіки Вірменія та виявлені спільні інтереси щодо співпраці. У вересні 2008 року до Головдержслужби України звернувся Голова Ради цивільної служби Республіки Вірменія Манвел Бадалян з пропозицією підписати Меморандум про взаєморозуміння між цими організаціями. Головдержслужба підтримала цю пропозицію та надіслала позитивну відповідь. Відповідно до домовленостей вірменська сторона готує проект такого Меморандуму.
Мета і основні напрями. Рада цивільної служби Республіки Вірменія виявила зацікавленість досвідом України у впровадженні Кодексу етики державних службовців та низці інших питань функціонування державної служби. У свою чергу Україна виявляє цікавість до Вірменії як до країни, що головуватиме у 2009 році в Організації Чорноморського економічного співробітництва.
Що зроблено.
З 2007 року Головдержслужба Україна почала налагоджувати робочі стосунки з представниками Республіки Вірменія. Цьому сприяло започаткування проекту Twinning, який реалізується у Чорноморському регіоні (Грузія, Азербайджан, Вірменія, Молдова). Республіка Вірменія стала третьою країною Tacic (Technical Assistance to the Commonwealth of Independent States) після Молдови та України, в якій було запроваджено інструмент Twinning.
27 листопада 2007 р. - У м. Єреван, Республіка Вірменія, відбувся міжнародний семінар, присвячений офіційному започаткування інструменту інституційного розвитку Twinning. Участь у семінарі взяв директор Адміністративного офісу програми Twinning при Головдержслужбі Андрій Вишневський
28 лютого 2008 р. - Заступник Начальника Головного управління державної служби України Олег Коваль зустрівся з керівником делегації Республіки Вірменія, заступником Міністра фінансів та економіки Республіки Вірменія Давідом Аветіссяном
У 2008 році розпочаті переговори з Радою цивільної служби Республіки Вірменія щодо підписання Меморандуму про взаєморозуміння.
Проблеми. Підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Головдержслужбою України та Радою цивільної служби Республіки Вірменія сприяло б розвитку міждержавних відносин у галузі державного управління.
Виклики. Для активізації практичного співробітництва Головдержслужби України з відповідним органом влади у Республіці Вірменія є необхідність визначення правових засад такої співпраці, основних напрямів, її пріоритетів, шляхів фінансування можливих спільних заходів тощо. Ці та інші питання повинні бути визначені у відповідних договірних документах. Очікується, що таким документом стане Меморандум про взаєморозуміння між Головдержслужбою України та Радою цивільної служби Республіки Вірменія.
Нові можливості.
Загострення внутрішньополітичної ситуації може сприяти спільному винайденню рішень, які регулюватимуть діяльність державної служби в умовах кризи;
Налагодження співпраці у галузі державного управління та поглиблення міждержавних відносин між Україною та Вірменією;
Поглиблення співпраці з країнами-членами Організації Чорноморського економічного співробітництва у зв'язку із запланованим головуванням у цій організації Республіки Вірменія у 2009 році.
Ризики. Загострення внутрішньополітичної ситуації як в Україні так і у Вірменії, як країні, що трансформується, може відтерміновувати проведення спільних заходів у рамках співпраці з державного управління.
Наступні кроки. I квартал 2009 року - контакти Головдержслужби і Ради цивільної служби Республіки Вірменія.
Контакти з Радою цивільної служби Республіки Вірменія щодо підтримки можливого координування України у Робочій групі з інституційного відновлення та належного управління ОЧЕС.
Індикатори досягнення результатів.
У 2009 році - підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Головдержслужбою України та Радою цивільної служби Республіки Вірменія.
I квартал 2009 року - контакти Головдержслужби і Ради цивільної служби Республіки Вірменія.
Грузія
Контекст. Важливими політичними документами України у співпраці з Грузією є Декларація Президента України і Президента Грузії (підписана 28 жовтня 1997 р.) та Декларація про розвиток відносин особливого партнерства між Україною і Грузією (підписана президентами двох країн 2 жовтня 1999 р.). У 2005 році міністри закордонних справ двох держав підписали Меморандум про співробітництво в галузі європейської та євроатлантичної інтеграції. Договірно-правова база взаємин України з Грузією складається з понад 100 документів.
У 1999 р. Грузія стала повноправним членом Ради Європи і СОТ. Грузія була ініціатором розширення ГУАМ (за рахунок Узбекистану). Грузія тісно співпрацює з ООН та ОБСЄ, активно розвиває стосунки з НАТО. Україна і Грузія активно співпрацюють у рамках ООН, Ради Європи, ОЧЕС, ОДЕР-ГУАМ.
Україна та Грузія проходять схожий шлях становлення демократії. В обох країнах мають місце подібні демократичні процеси зміни влади та реформування державного сектору. Обмін досвідом у цій сфері мав би позитивний вплив на закріплення здобутих результатів та подальшої демократизації органів державної влади.
Мета і основні напрями. Налагодження обміну досвідом щодо реформування системи державного управління, її демократизації, взаємодопомога у прагненні входження до міжнародних організацій між Грузією та Україною сприяли б розвитку обох країн.
Можливими напрямами співпраці з Грузією можуть бути:
реформування структури органів державної влади;
боротьба з корупцією;
розподіл владних повноважень;
система оплати праці державних службовців;
створення адміністративного кодексу.
Що зроблено. Головдержслужба почала співпрацювати з грузинською стороною у 2007 році у рамках проекту Twinning, який реалізується у Чорноморському регіоні (Грузія, Азербайджан, Вірменія, Молдова). Республіка Грузія стала четвертою країною Tacic (Technical Assistance to the Commonwealth of Independent States) після Молдови, України та Вірменії, у яких запроваджено інструмент Twinning.
29-30 листопада 2007 р. - Дводенний міжнародний семінар, присвячений офіційному впровадженню інструменту інституційного розвитку Twinning у Грузії. Участь у семінарі взяв директор Адміністративного офісу програми Twinning при Головдержслужбі Андрій Вишневський.
26-28 березня 2008 р. - Візит заступника Начальника Головдержслужби Андрія Вишневського до м. Тбілісі, Грузія для участі у конференції "Реформа державного управління в південно-кавказькому регіоні", яка була проведена за фінансової підтримки Канадського агентства з міжнародного розвитку. На конференції А.Вишневський виступив на тему "Український досвід з питань інституціоналізації державної політики". Під час візиту А.Вишневський зустрівся з керівником Бюро публічної служби Грузії Лашею Мгеладзе та керівником Департаменту персоналу Парламенту Грузії Маріне Діаною Асатіані. У ході зустрічей сторони обговорили питання функціонування державного управління, систем державної служби в Україні та Грузії та підходи й принципи їх реформування. Виявлені спільні інтереси для співпраці.
Проблеми. Відсутність договору про співпрацю у сфері державного управління гальмує розвиток співробітництва.
Виклики.
Нові можливості. Налагодження обміну досвідом щодо реформування системи державного управління, її демократизації, взаємодопомога у прагненні входження до міжнародних організацій між Грузією та Україною мають сприяти подальшому розвитку обох країн. Співпраця у рамках міжнародних організацій, зокрема ОДЕР-ГУАМ та ОЧЕС, взаємопідтримка при вступі до НАТО зміцнить позиції Грузії та України серед міжнародної спільноти.
Очікувані результати співпраці. До початку 2010 року очікується залучити до співробітництва у сфері реформування системи державної служби органи центральної влади Грузії.
Наступні кроки. Передбачається протягом 2009 року вийти на спільне розуміння важливості підписання міжвідомчої угоди, яка б передбачала спільні дії України та Грузії у міждержавних об'єднаннях у сфері державної служби та інтенсифікація робочих контактів між сторонами. Підписання угоди щодо співробітництва у 2010 році.
Індикатори досягнення результатів. Налагодити контакт з грузинською стороною у 2009 році.
Центральна Азія
Киргизька Республіка
Контекст. Дипломатичні відносини між Киргизькою Республікою та Україною були встановлені 16 вересня червня 1992 року. Киргизька Республіка має наміри будувати демократичне суспільство та веде міжнародну співпрацю з метою підвищення якості життя населення та побудови демократичного суспільства. Киргизька Республіка є членом ООН, СНД, Центально-Азійського співробітництва Організації Ісламська конференція, Шанхайської організації співробітництва, Євразійської економічної спільноти.
В Киргизькій Республіці існує поділ на адміністративні та політичні посади, працюють Центри тестування державних службовців, що становить інтерес для України. Україна володіє значним досвідом у сфері реформ державної служби, електронного врядування, який є корисним для Киргизької Республіки.
Мета і основні напрями. Головною метою співробітництва є надання методично-консультативної та експертної допомоги у сфері реформування державної служби Киргизької Республіки, використання досвіду України у сфері розвитку та реформування державної служби з метою сприяння процесам стабілізації та демократизації в Киргизькій Республіці, представлення досягнень України у сфері реформування державної служби.
Що зроблено. 25 жовтня 2006 р. - відбулась робоча зустріч Начальника Головдержслужби України зі статс-секретарем Агенції Киргизької Республіки з питань державної служби.
17-21 вересня 2007 р. - відбувся робочий візит першого заступника Начальника Головдержслужби України до Киргизької Республіки. В результаті візиту відбулось підписання Угоди про співробітництво у галузі розвитку державної служби між Головним управлінням державної служби України і Агентством Киргизької Республіки з питань державної служби від 20 вересня 2007 року.
25-28 вересня 2008 р. - заступник Начальника Головдержслужби перебував з робочим візитом у Киргизькій Республіці для участі в роботі міжнародного семінару при підтримці Світового банку. Метою поїздки було вивчення досвіду організації діяльності Агентства Киргизької Республіки з питань державної служби, ознайомлення з Центрами тестування державних службовців Киргизької Республіки. Було досягнуто домовленості між сторонами щодо подальших кроків співпраці та розглянуто можливість утворення Центрів тестування державних службовців в Україні.
Проблеми. Відсутність налагоджених та регулярних двосторонніх контактів.
Виклики.
Ризики. Зміна політичного курсу у Киргизькій Республіці.
Очікувані результати співпраці. Налагодження партнерських стосунків з Киргизькою Республікою у сфері державної служби, сприяння у створенні високопрофесійної та ефективної державної служби відповідно до міжнародних норм і стандартів.
Наступні кроки:
1. Вивчення досвіду Киргизької Республіки щодо утворення та функціонування Центрів тестування державних службовців, а також розгляд питання щодо можливості утворення таких структур на базі Центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств та організацій (протягом 2009 року).
2. Проведення переговорів з Киргизькою Республікою щодо можливості проведення семінарів та конференцій, консультацій експертів за участю киргизької сторони, на тему "Привабливість державної служби". Здійснення заходів у разі згоди сторін у визначений термін (протягом 2009 року).
3. Проведення консультацій з Агентством Киргизької Республіки з питань державної служби щодо запровадження адміністративних та політичних посад в Україні (протягом 2009 року).
4. Обмін інформацією і нормативно-правовою базою по реформуванню державних служб України і Киргизької Республіки (протягом 2009 року).
5. Здійснення зустрічей та круглих столів за участю киргизької сторони "Розвиток та модернізація демократичної державної служби" (протягом 2010-2011 років).
Республіка Таджикистан
Контекст. Розширене співробітництво з країнами СНД останнім часом не мало особливих проявів, адже не несло в собі елементу рівносторонніх інтересів, але у контексті укладеного з Республікою Таджикистан договору з'являється перспектива включення України до числа світової спільноти, що виступає за демократизацію міжнародного середовища.
Мета і основні напрями. Допомога у вигляді методично-консультативної та експертної допомоги у сфері реформування державної служби з метою сприяння процесам стабілізації у Таджикистані. У даному випадку Україна має можливість виступити у ролі донора напрацьованих матеріалів та розробок, а також, поділившись своїм досвідом, запропонувати найефективніші шляхи імплементації вже випробуваних на власному прикладі методик.
Що зроблено. У квітні 2007 року було підписано Угоду про співробітництво у сфері державної служби між Головним управлінням державної служби України та Управлінням державної служби при Президентові Республіки Таджикистан. Угода є правовою основою подальших двосторонніх відносин у сфері державної служби і державного управління та ставить за мету, шляхом обміну досвідом, сприяти вирішенню проблемних питань функціонування державної служби.
Проблеми. Зупинка двостороннього діалогу у зв'язку з відсутністю необхідних фінансових ресурсів щодо реалізації Угоди. У своїх планах таджицька сторона передбачала, що фінансування буде здійснюватися за рахунок допомоги з боку Світового банку, але домовленості поки що так і не досягнуто (попередній спільний проект Таджикистану та Світового банку закінчився у 2005 році). При цьому можливість відновлення діалогу між країнами ускладнюється у зв'язку зі світовою фінансовою кризою.
Виклики. Надання Україною експертної та іншої допомоги у сфері розвитку державної служби покращить її міжнародний імідж як країни яка сприяє розповсюдженню засад демократичного суспільства в світі. Це в свою чергу сприятиме залученню прихильності міжнародних регіональних організацій до України у питаннях інтеграції.
Очікувані результати співпраці. В обставинах невизначеності подальшого шляху розвитку співробітництва між Республікою Таджикистан та Україною, очікується відновити двосторонній діалог хоча б на рівні листування та обміну інформацією, з метою поглиблення вивчення функціонування системи відомств державної служби обох країн.
Розгортання активної діяльності з реформування та модернізації державної служби країн на підставі виявлення функціональних та організаційних невідповідностей, а також прогалин у національному законодавстві.
Наступні кроки. З метою з'ясування подальших перспектив реалізації договору, у 2009 році необхідно надіслати лист до Таджицької Республіки з пропозиціями щодо подальшого співробітництва у сфері розвитку державної служби.
Індикатори досягнення результатів. Відновлення діалогу між урядами країн до кінця I півріччя 2009 року.
Розроблення спільного Плану дій з реалізації підписаної угоди до кінця 2009 року.
Далекий Схід
Китайська Народна Республіка
Контекст. Співробітництво у галузі державної служби з Китайської Народної Республіки, як країною із іншим культурним світоглядом та соціалістичною ринковою економікою, є предметом інтересу України. Адже це кардинально нова структура державної служби, перейняття позитивних рис якої стане позитивним вкладом у формування ефективної системи державного управління в Україні. Приклад КНР може наблизити державну службу в Україні, як інструмент формування державної політики, до нових стандартів та цілей у її розробці.
Мета і основні напрями. Пріоритетами, закріпленими в Меморандумі про співробітництво між Головним управлінням державної служби України і Міністерством кадрів Китайської Народної Республіки у сфері державної служби та управління людськими ресурсами від 15 січня 2003 року є питання боротьби з корупцією та управління персоналом на державній службі. З метою реалізації положень Меморандуму передбачалося щорічне погодження робочих планів, у яких були б конкретизовані зміст, форма, обсяги співробітництва, фінансування та інші заплановані заходи.
Що зроблено. Де-факто, окрім обміну делегаціями та підготовки до підписання відповідного Протоколу про співробітництво та обмін досвідом, реальних кроків стосовно взаємодії зроблено не було. Тож у жовтні 2006 року співробітництво з КНР було призупинено.
Очікувані результати співпраці. У рамках встановлених домовленостей передбачається активізація обміну досвідом між Головдержслужбою і Міністерством кадрів КНР у сфері державної служби та управління людськими ресурсами не пізніше 2010 року.
Наступні кроки. Згідно з термінами дії Меморандуму з моменту підписання останнього його юридична сила завершилась у січні 2007 року. Спираючись на це, та підкреслюючи важливість співпраці з китайською стороною, слід визначитися з подальшими кроками активізації взаємовідносин між Головдержслужбою і Міністерством кадрів КНР у сфері державної служби та управління людськими ресурсами.
Індикатори досягнення результату:
До кінця 2009 року налагодити діалог між Головдержслужбою і Міністерством кадрів КНР щодо відновлення двосторонніх відносин, взявши до уваги вже визначені сфери інтересів країн;
Розробити зміст нової редакції Меморандуму про співробітництво до початку II кварталу 2010 року;
Підписати Меморандум до кінця 2010 року.
Міжнародні організації
Європейський інститут публічної адміністрації (EIPA)
Контекст. Європейський інститут публічної адміністрації (ЄІПА) займається навчанням державних службовців, прикладними дослідженнями та консультуванням державних органів країн-членів ЄС та країн-кандидатів на членство в ЄС, зокрема, з питань прийняття рішень, процедур європейських переговорів, європейської політики тощо. 2 березня 2005 року Генеральний Директор Європейського Інституту публічної адміністрації (далі - ЄІПА) надіслав лист-запрошення Віце-прем'єр міністру України щодо участі України в ЄІПА у статусі асоційованого члена. 25 жовтня 2005 року Головдержслужба отримала повторне звернення від ЄІПА з пропозицією щодо асоційованого членства, направлене за ініціативою польської сторони, яка наполегливо лобіює це питання у Раді керуючих ЄІПА.
Мета і основні напрями. Метою співпраці з EIPA є процес реформування інституту державної служби відповідно до вимог та стандартів ЄС.
Що зроблено. Запропоновано передбачити у Державному бюджеті України кошти для сплати членського внеску в EIPA (лист Головдержслужби від 11.04.05 N 53/3623).
Головдержслужба України листом від 29.11.05 N 94/11282 ще раз звернула увагу Кабінету Міністрів України на можливість асоційованого членства України в ЄІПА.
Проблеми. Головдержслужба України листом від 11.04.05 N 53/3623 поінформувала Кабінет Міністрів України про підтримку пропозиції ЄІПА щодо асоційованого членства України в ЄІПА та необхідність передбачити коштів у Державному бюджеті України для сплати членських внесків країни-асоційованого члена ЄІПА. Разом з тим, з огляду на позицію Міністерства фінансів України, позитивне рішення КМУ прийнято не було, також не було надіслано відповідь на адресу ЄІПА.
На початок 2009 року тема набуття Україною асоційованого членства в ЄІПА продовження так і не отримала.
Очікувані результати співпраці. Набуття статусу асоційованого члена України в ЄІПА, що є стратегічно важливим кроком у найближчому майбутньому.
Наступні кроки. Створення нормативно-правової бази співпраці з Інститутом, що стосується щорічної сплати членських внесків в ЄІПА (2009 рік).
Налагодження контактів ЄІПА та Школи вищого корпусу державної служби (далі - Школа) з метою навчання державних службовців, прикладних досліджень та консультування (I півріччя 2009 року).
Співпраця Школи та EIPA (2009 - 2011 роки).
Індикатори досягнення результату.
Налагодження робочих контактів з ЄІПА - I квартал 2009 року.
Інформування КМУ щодо нових можливостей від набуття Україною статусу асоційованого члена ЄІПА - I квартал 2009 року.
Пошук фінансових ресурсів сплати щорічних членських внесків в ЄІПА (30 тис.євро) - I-II квартал 2009 року.
Європейська мережа державного управління (EUPAN)
Контекст. Співробітництво з EUPAN становить вагомий інтерес для Головдержслужби, оскільки Мережа є платформою для обміну досвідом у питаннях державного управління серед представників країн-членів ЄС. Співробітництво Головдержслужби з EUPAN передбачає використання досвіду членів Мережі з метою модернізації державної служби України, адаптування її відповідно до міжнародних норм та принципів, виконання умов у сфері державної служби, необхідних для вступу до ЄС.
Що зроблено. У результаті інтенсифікації співпраці з Французькою Республікою 19 грудня 2008 року українська делегація на чолі з Начальником Головдержслужби України Т.Мотренком взяла участь у конференції EUPAN, що проходила у рамках головування Франції в ЄС у м. Париж. Під час Конференції учасникам презентовано короткометражний фільм про державну службу в Україні. Спеціальним доповідачем із зазначеного питання виступив Начальник Головдержслужби України.
Участь у зазначеній конференції дала можливість ознайомитись з досвідом країн Європейського Союзу у питаннях реформування державної служби та державного управління, а також отримати коментарі європейських фахівців щодо стану реформування державної служби в Україні.
Мета і основні напрями. Використання досвіду членів Мережі з метою модернізації державної служби та адаптування її відповідно до міжнародних норм та принципів.
Наступні кроки:
1) організація та проведення тренінгів, семінарів та консультацій щодо якості надання державних послуг розроблення та втілення нових інноваційних інструментів у сфері державного управління (протягом 2009-2010 років);
2) обмін досвідом, поглядами та кращими практиками у сфері використання електронного урядування, зокрема, враховуючи досвід країн-членів ЄС (протягом 2009 року);
3) надання консультацій з питань державного управління експертами інститутів та шкіл EUPAN (протягом 2009-2010 років).
Міжнародний банк реконструкції та розвитку (Світовий банк)
Контекст. Світовий банк, заснований в 1944 році, є однієї з найбільших у світі організацій, що надають допомогу з метою розвитку. Банк здійснює свою діяльність більш ніж в 100 країнах, що розвиваються, роблячи фінансову й консультаційну допомогу з метою підвищення рівня життя населення. Банк розробляє стратегії допомоги для кожної зі своїх країн-клієнтів у співробітництві з державними органами, неурядовими організаціями й приватним сектором.
До Світового Банку Україна вступила в 1992 році (водночас із вступом до МВФ). Серед міжнародних кредитно-фінансових організацій Міжнародний банк реконструкції та розвитку є одним з перш кредиторів України.
Позики Світового Банку для України вигідніші, ніж позики з інших джерел, оскільки умови надання ним кредиту більш сприятливі. Термін погашення кредитів продовжується до 20 років з пільговим періодом 5 років. Відсотки за кредит сплачуються за плаваючою ставкою і становлять близько 6,5% річних.
Світовий банк зацікавлений у проведенні реформ сфери державної служби відповідно до європейських та світових стандартів.
Мета і основні напрями. Пріоритетом співробітництва з організацією є здійснення інноваційних та прогресивних перетворень у сфері державної служби України, її адаптації до стандартів ЄС.
Що зроблено.
Найважливіші заходи.
17 лютого 2004 р. - відбулась конференція представників Кабінету Міністрів України, держав-донорів та міжнародних організацій "Розвиток та модернізація державної служби як складова проведення адміністративної реформи в Україні".
9 листопада 2004 р. - відбулась зустріч Начальника Головдержслужби з представниками Світового банку - директором Світового банку по Україні, Білорусі та Молдові, регіональним менеджером Світового банку по Україні, Білорусі та Молдові.
13 червня 2005 р. - Начальник Головдержслужби провів робочу зустріч з місією Світового банку в Україні.
14 червня 2005 р. - Начальник Головдержслужби провів зустріч з директором Світового банку по Україні, Білорусі та Молдові.
21 червня 2005 р. - відбулася Міжнародна конференція "Реформа державної служби - розбудова адміністративної спроможності до членства у Європейському Союзі", яка є спільною ініціативою Уряду України та Світового банку.
2 березня 2006 р. - заступник Начальника Головдержслужби України взяв участь у робочій зустрічі з керівником проекту Світового банку "Управління системою державних фінансів".
5 квітня 2006 р. - Кабінет Міністрів України схвалив пропозиції Головдержслужби України щодо ініціювання підготовки спільного з МБРР проекту "Інституційний розвиток та модернізація державної служби".
13 квітня 2006 року заступник Начальника Головдержслужби України взяв участь у засіданні щодо перегляду проектного портфелю Світового банку в Україні.
14 березня 2007 р. - відбулася зустріч Начальника Головдержслужби України та директора Центру сприяння інституційному розвитку державної служби з Директором Світового банку по Україні, Білорусі та Молдові.
Розроблено Орієнтовний план підготовки проекту "Інституційний розвиток та модернізація державної служби" на 2009-2010 роки та надано відповідні пропозиції Міністерству економіки України щодо включення положень зазначеного Орієнтовного плану до загального Плану співробітництва з Міжнародними фінансовими організаціями на 2009 рік. Здійснювався щорічний перегляд проектних портфелів за участю Головдержслужби України.
Наслідки. Затвердження Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і Міжнародним банком реконструкції та розвитку стосовно співробітництва у сфері державної служби та адміністративної реформи від 27 травня 2004 року.
У 2004 році ініційовано розробку проекту "Інституційний розвиток та модернізація державної служби". Було розроблено техніко-економічне обґрунтування проекту "Інституційний розвиток та модернізація державної служби" та орієнтовний план підготовки проекту на 2009-2010 роки.
У 2005 році на замовлення Світового банку за сприяння Головдержслужби України міжнародними експертами було проведено оцінку системи професійного навчання державних службовців та системи управління персоналом у державній службі України. Головдержслужбою.
Проект "Інституційний розвиток та модернізація державної служби" включено до переліку інституційних проектів на період дії Стратегії партнерства України зі Світовим банком (2008-2011 роки) за результатами нарад у 2007 році.
Проблеми.
Зовнішні проблеми. Станом на кінець 2008 року Головдержслужбою України не отримано офіційної відповіді Світового банку щодо погодження підготовки проекту "Інституційний розвиток та модернізація державної служби". Проект не включений до Стратегії партнерства з Україною на період 2008-2011 фінансових років.
Виклики.
Нові можливості. Сприяння реформуванню державної служби України за підтримки Світового банку.
Ризики. Відмова у підтримці реформ державної служби зі сторони Світового банку.
Очікувані результати співпраці. Впровадження інформаційних технологій в систему державної служби, реформування системи оплати праці державних службовців у відповідності до стандартів ЄС, реформування системи професійного навчання державних службовців та розвиток вищого корпусу державної служби шляхом.
Наступні кроки.
Очікування рішення про підтримку Світового банку у підготовці проекту, а у разі позитивного рішення - здійснення наступних кроків;
Підготовка та погодження проекту "Інституційний розвиток та модернізація державної служби" зі Світовим банком;
Реалізація зазначеного проекту у 2010-2011 роках.
Індикатори досягнення результатів:
1. Кінець 2009 року - прийняття рішення про підтримку Світовим банком проекту "Інституційний розвиток та модернізація державної служби";
2. У 2009 році - початок та завершення підготовки проекту "Інституційний розвиток та модернізація державної служби", розроблення Плану реалізації зазначеного проекту та його реалізація у 2010-2011 роках.
НАТО
Контекст. НАТО - відкрита організація демократичних держав, створена у 4 квітня 1949 році для гарантування безпеки своїм членам. Одним із напрямів діяльності НАТО є сприяння демократичному розвитку, боротьба з корупцією, ефективне функціонування механізмів державного управління.
Вступ до НАТО це один із основних зовнішньополітичних пріоритетів України. Україна однією з перших приєдналася до програми "Партнерство заради миру", підписаної 8 лютого 1994 р. Це документ, який започаткував активну зближення між НАТО та Україною. Новий рівень співпраці розпочався з підписанням 9 липня 1997 р. Хартії про особливе партнерство між Україною і Організацією Північноатлантичного договору. 22 листопада 2002 року з метою поглиблення та розширення відносин Україна - НАТО був підписаний План дій Україна - НАТО, який має сприяти реформаторським зусиллям України на шляху до цілковитої інтеграції в НАТО. У квітні 1999 року був відкритий Офіс зв'язку НАТО в Україні. Метою його діяльності є сприяння участі України у програмі "Партнерство заради миру" (ПЗМ) з максимально повним використанням можливостей, закладених у цьому механізмі, а також поглиблення співпраці між НАТО та державними структурами України. Одним із напрямків роботи Офісу є реалізація Програми професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки.
Мета і основні напрями. Важливим напрямом є реалізація Державної цільової соціальної програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2008 - 2011 роки з метою вдосконалення системи надання адміністративних послуг та наближенню системи державного управління України до європейських стандартів, демократизації соціальних відносин, переходу органів державної влади від принципів управління громадянами до принципів служіння їх інтересам.
Що зроблено. На даний момент співробітництво здійснюється у рамках виконання Цільових планів Україна - НАТО.
У лютому 2008 року Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу розпочав співробітництво з Офісом зв'язку НАТО в Україні.
29 лютого 2008 р. - Начальник Головдержслужби України Т.Мотренко провів робочу зустріч з керівником Офісу зв'язку НАТО в Україні Джеймсом Гріном, за результатами якої створено робочу групу зі співробітництва щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з європейської та євроатлантичної інтеграції.
13 березня 2008 р. - директор Центру сприяння інституційному розвитку державної служби А.Вишневський провів робочу зустріч з керівником Програми професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки Офісу зв'язку НАТО в Україні Баррі Адамсом.
19 березня 2008 р. - заступник Начальника Головдержслужби О.Коваль взяв участь у слуханнях "Поглиблення співробітництва з НАТО: відкритість діалогу, переваги співпраці", організованих Комітетом з питань європейської інтеграції Верховної Ради України.
5 листопада 2008 р. була прийнята Державна цільова соціальна програма підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки (бюджет якої на 2009 рік складає 10 млн.грн.).
Проблеми. Не проводяться засідання Робочої групи Офісу зв'язку НАТО в Україні, що займається питаннями підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції.
Очікувані результати співпраці. Підвищення професійного рівня державних службовців шляхом впровадження програм підвищення кваліфікації та впровадження демократичних цінностей у державну службу в Україні.
Наступні кроки:
1. Здійснення заходів щодо залучення міжнародної технічної допомоги НАТО та її держав-членів для виконання Програми, запрошення до участі представників Офісу зв'язку НАТО на міжнародну конференцію донорів, що буде організована для презентації Стратегії МС Головдержслужби на 2009-2011 роки (I півріччя 2009 року);
2. Виконання основних пунктів Цільових планів Україна-НАТО, здійснення яких покладено на Головдержслужбу (2009-2011 роки);
3. Впровадження Державної цільової соціальної програми підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції (2009-2011 роки);
4. Проведення навчальних семінарів, тренінгів для слухачів вищого корпусу державних службовців, керівників кадрових служб ЦОВВ (2010 рік, II квартал);
5. Організація конкурсу серед державних службовців України, переможці яких будуть проходити стажування у країнах-членах НАТО з питань євроатлантичної інтеграції (2010 рік, II півріччя);
6. Організація курсів для вивчення державними службовцями іноземних мов ( 2009 -2011 роки).
Індикатори осягнення результатів.
I квартал 2009 року - участь у налагодженні роботи Робочої групи Офісу зв'язку НАТО в Україні.
У грудні щороку - експертна оцінка результатів за рік співробітництва України з НАТО у сфері державної служби.
2009 - 2011 роки - впровадження Державної цільової соціальної програми підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції.
У грудні щороку - статистика стажування державних службовців з України у країнах-членах НАТО за рік.
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)
Контекст.
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) була створена у 1961 році на базі Європейської організації економічного співробітництва, заснованої для управління допомогою з боку США та Канади в рамках Плану Маршала по реконструкції Європи після Другої Світової війни. ОЕСР об'єднує 30 розвинених країн світу. За своїм впливом Організація входить до трійки провідних світових установ, поряд з МВФ та Світовим Банком.
Місія ОЕСР:
Сприяння постійному економічному зростанню;
Підвищення життєвого рівня населення;
Підтримка фінансової стабільності;
Сприяння розвитку світової торгівлі;
ОЕСР - це клуб країн, які поділяють спільні ідеї. Це - "клуб багатих", оскільки його країни-члени виробляють 2/3 світових матеріальних цінностей та послуг, але це не приватний клуб. Головна вимога, щоб стати його членом, - поділяти принципи ринкової економіки та демократичного плюралізму.
Ядром цієї організації спочатку стали країни Європи та Північної Америки. Нині до ОЕСР входять: Австралія, Австрія, Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Іспанія, Ісландія, Ірландія, Італія, Канада, Корея, Люксембург, Мексика, Німеччина, Норвегія, Нова Зеландія, Нідерланди, Польща, Португалія, Словаччина, США, Туреччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чеська Республіка, Швейцарія, Швеція та Японія.
Очікується, що найближчим часом до ОЕСР приєднаються Естонія, Словаччина та Чилі.
Для проведення дискусій, консультацій, аналізу, прийняття рішень країни - члени ОЕСР збираються на засідання спеціалізованих комітетів. Саме в рамках роботи комітетів відбувається обмін основною інформацією.
Комітет з питань державного управління ОЕСР (далі - Комітет) є визнаним у світі форумом для обміну кращими практиками у сфері державного управління, до складу якого входять робочі групи з питань управління людськими ресурсами, експертні групи з питань запобігання конфлікту інтересів, забезпечення підзвітності та прозорості державної служби, електронного урядування, та інші.
Загалом ОЕСР нараховує близько 200 комітетів, робочих груп та технічних підгруп. Біля 40 тисяч експертів, в основному високих функціонерів національних адміністрацій, беруть щорічно участь у засіданнях ОЕСР.
На сьогодні Україна бере участь у статусі постійного спостерігача у Комітеті з питань державного управління ОЕСР, Комітеті із сталі, а також у Робочій групі з питань розвитку малого і середнього бізнесу та підприємництва Комітету з питань економічного та соціального розвитку на місцевому рівні. Також опрацьовується питання щодо набуття найближчим часом статусу спостерігача у Комітеті з суднобудування, Комітеті з податкових питань, Комітеті з морського транспорту, Комітеті з інформаційної, комп'ютерної політики у сфері зв'язку.
Останнім часом крім участі у Комітетах ОЕСР Україна почала спрямовувати свої зусилля на пошук шляхів набуття повноправного членства в Організації. З цією метою в Україні була створена Координаційна рада у зв'язках з ОЕСР. До її повноважень належить координація та просування українських інтересів в Комітетах, а також корегування загальної державної політики щодо інтенсифікації співробітництва з цією Організацією, зокрема шляхом розширення участі України у Програмах та заходах, що впроваджуються ОЕСР, Комітетами, автономними органами та структурними підрозділами Організації.
Мета і основні напрями.
Про високий статус Комітету свідчить те, що він є інструментом для забезпечення належної роботи Директорату державного управління та територіального розвитку ОЕСР і участь у його роботі надасть Україні можливість отримувати відповідний досвід, необхідний для реформування державної служби і проведення адміністративної реформи, а також посилить авторитет України у міжнародній спільноті, враховуючи євроінтеграційні прагнення нашої держави.
Також це позитивно сприятиме розширенню та поглибленню двосторонніх стосунків з іноземними партнерами.
Що зроблено.
Головдержслужбою України після проведених попередніх консультацій з представниками ОЕСР на початку 2007 року було направлено лист на ім'я Генерального секретаря ОЕСР з проханням розглянути на засіданні Ради ОЕСР питання щодо набуття Україною статусу постійного спостерігача у Комітеті.
Після проведеної роботи у лютому 2008 року отримано відповідь, що заявку України, щодо надання такого статусу, розглянуто позитивно і запрошено взяти участь у його засіданнях та представити досвід України у сфері розвитку державної служби та державного управління.
Заступника Начальника Головдержслужби взяв участь у 37-й та 38-й сесіях Комітету, які відбулись відповідно у квітні та жовтні 2008 року.
16 - 19 квітня 2008 року на 37-й сесії було представлено Україну як нового постійного спостерігача, та надано можливість коротко окреслити перспективи участі країни у цьому статусі і відповідно до програми зазначеної сесії було проведено ряд заходів з обговорення та обміну досвідом у сфері управління ризиками в державному секторі.
21 - 25 жовтня 2008 року у рамках проведення 38-ї сесії Комітету було представлено стан, проблеми і перспективи модернізації державного сектору в Україні, окреслено основні результати та плани розвитку державної служби і державного управління.
Також на цій сесії було проведено робочі консультації з керівництвом секретаріату Комітету щодо можливості ініціювання Україною проведення обстеження системи державного управління експертами ОЕСР у 2010 - 2011 роках.
Оскільки процедура участі ЦОВВ у діяльності міжнародних організацій регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.02 N 1371 "Про затвердження Порядку участі центральних органів виконавчої влади у діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна" Головдержслужбою України було розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України "Про доповнення пункту 5 переліку центральних органів виконавчої влади, відповідальних за виконання зобов'язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях", прийняття якої врегулює питання участі Головдержслужби України у Комітеті. Зазначена постанова 3 грудня 2008 року була схвалена на засіданні Кабінету Міністрів України і зареєстрована за N 1043.
Проблеми
Залишається невирішеним питання сплати Україною внесків постійного спостерігача для участі у Комітеті за 2008 рік (7500 євро), а також за 2009 рік (10000 євро).
Статус постійного спостерігача у Комітеті наданий Україні до грудня 2009 року. По закінченню цього умовного випробувального терміну буде здійснено оцінку участі нашої країни відповідно до таких критеріїв: участь у засіданнях Комітету, активність у роботі Комітету, якість підготовки до планових зустрічей Комітету, якість та інтенсивність виступів, вчасна сплата внесків.
Враховуючи зазначене, можна зробити висновок, що несплата майбутніх внесків може призвести до втрати набутого статусу, і таким чином віддалить Україну від набуття членства в ОЕСР.
Виклики.
Одним із головних питань є виконання всіх вимог, що були поставлені ОЕСР і забезпечення продовження статусу постійного спостерігача у Комітеті з питань державного управління ОЕСР до 2014 року.
Також необхідно провести відповідну роботу та консультації з Секретаріатом ОЕСР та відповідними органами державної влади в Україні щодо проведення фахівцями ОЕСР обстеження системи державного управління в Україні в 2010 - 2011 роках та знайти необхідні для цього бюджетні кошти (0,7 - 1,5 млн.євро).
Очікувані результати співпраці
Набуття Україною повноцінного членства в Комітеті з питань державного управління ОЕСР оскільки повноцінне членство надасть можливість рівноправної участі у роботі Комітету та можливості обміну досвідом на рівні найрозвиненіших країн світу. Також набуття повноцінного членства сприятиме пришвидшенню отримання Україною повноправного членства в ОЕСР.
Після проведення оцінки державного управління в Україні буде визначено низку проблем та перешкод у процесах проведення реформ державного сектору, сильні та слабкі сторони державного механізму, а також надано рекомендації щодо поліпшення його стану та майбутніх кроків для наближення системи державної служби до європейських стандартів.
Наступні кроки. Знайти шляхи сплати Україною внесків постійного спостерігача у Комітеті з питань державного управління ОЕСР з метою забезпечення стабільної участі у його роботі, а також офіційно започаткувати переговори з ОЕСР щодо проведення її фахівцями обстеження системи державного управління в Україні.
Організація Об'єднаних Націй (ООН)
Контекст. Україна стала членом Організації Об'єднаних Націй з часу створення цієї організації у 1945 році. Після здобуття незалежності ця співпраця набула нового змісту, насамперед щодо модернізації всієї інфраструктури України, побудови в Україні прозорого, демократичного суспільства. Україна на даний час підписала вісім ключових міжнародних угод та конвенцій ООН, підтримала і зобов'язалась втілювати в життя Декларацію Тисячоліття та Цілі Розвитку Тисячоліття, що були затверджені на Генеральній Асамблеї ООН. В Україні працює Представництво ООН та діють близько 15 різних установ та асоційованих організацій ООН. Серед них: Програма розвитку ООН (ПРООН), Міжнародна організація праці (МОП), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк (СБ).
У сфері реформування державної служби Головдержслужба співпрацює насамперед з Програмою розвитку ООН (ПРОООН). Згідно з пріоритетами, визначеними програмами Уряду України та планом дій ЄС - Україна, а також, як зазначено у Плані дій Програми розвитку ООН для України (2006-2010), робота у сфері демократичного врядування ПРООН зосереджена на: адміністративній реформі та підтримці громадянського суспільства; децентралізації та місцевому самоврядуванні; судовій реформі та правах людини; ґендерній рівності; регіональній інтеграції/ покращенню управління державними кордонами.
Мета і основні напрями. Співпраця має на меті створити міцну основу для впровадження реформ державної служби України та досягнення її ефективності та прозорості.
Що зроблено. Делегації України на чолі із Начальником Головдержслужби України взяли участь у 6-й та 7-й сесіях Глобального форуму ООН з покращення державного управління, що проходили в Республіці Корея та Австрійській Республіці у 2005 та 2007 роках.
23-27 травня 2005 р.- Участь української делегації на чолі з Начальником Головдержслужби Т.Мотренком у 6-му Глобальному форумі ООН "Прямуючи до відповідального та прозорого управління", м. Сеул Республіка Корея.
26-27 червня 2007 р. - Участь української делегації на чолі з Начальником Головдержслужби Т. Мотренком у 7-му Глобальному форумі ООН з покращення державного управління, м. Відень, Австрійська Республіка.
6 березня 2006 р. - Зустріч Начальника Головдержслужби України Т.Мотренка з постійним представником ПРООН Френсісом О'Доннеллом. Сторони обговорили перспективи співпраці, зокрема щодо укладення Меморандуму про співробітництво.
13 лютого 2007 року було підписано угоду між Урядом Ірландії та Програмою Розвитку ООН в Україні про надання фінансової допомоги на підтримку проведення Урядом України реформ у сфері державної служби.
27 вересня 2007 року Начальник Головдержслужби України Тимофій Мотренко мав зустріч із заступником голови представництва Програми Розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) в Україні Йоанною Казаною-Вишньовецькою, під час якої було обговорено стан підготовки проектної документації проекту "Підтримка реформування державної служби в Україні", який фінансується Урядом Ірландії та впроваджується ПРООН. А 25 жовтня 2007 року у Представництві Організації Об'єднаних Націй в Україні відбулось тристороннє підписання проектного документу "Підтримка реформування системи державної служби України", що дало початок реалізації зазначеного проекту.
Наступні кроки:
1. Участь у роботі створеної тематичної підгрупи В2 "Врядування та адміністративна реформа" з метою ідентифікації та періодичного перегляду пріоритетів для Програми розвитку ООН та донорської підтримки в сфері державної служби у рамках адміністративної реформи (протягом 2009-2010 років);
2. Проведення тренінгів, семінарів та конференцій з питань проектів адміністративної реформи (протягом 2009-2010 років);
3. Залучення експертної допомоги у сфері державної служби з метою досягнення кращого розуміння нових взаємовідносин між державними службовцями як постачальниками послуг та громадянами як клієнтами державних установ (протягом 2009-2010 років);
4. Залучення та участь національних експертів та установ у впровадженні спільних проектів, забезпечуючи таким чином розвиток національної спроможності та гарантуючи реалізацію спільних проектів (протягом 2009 року).
Головдержслужба планує розпочати проведення попередніх консультації з Комітетом економічного та соціального співробітництва ООН з метою налагодження співробітництва у рамках його роботи.
