3) із додаванням:
копії прийнятого рішення;
копії судження банку, на підставі якого прийнято рішення;
4) в один із таких способів:
у паперовій формі з одночасним поданням електронної копії оригіналу документа в паперовій формі (далі - електронна копія) без накладання кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП). Електронна копія документа надається на цифрових носіях або надсилається засобами електронної пошти на офіційну електронну поштову скриньку Національного банку або іншими засобами електронного зв’язку, які використовуються Національним банком для електронного документообігу;
в електронній формі, підписаній шляхом накладання КЕП, або шляхом надсилання електронної копії, засвідченої КЕП згідно з вимогами Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", засобами електронної пошти на офіційну електронну поштову скриньку Національного банку або іншими засобами електронного зв’язку, які використовуються Національним банком для електронного документообігу.
73. Національний банк у разі встановлення за результатами банківського нагляду із застосуванням професійного судження, що судження банку, на підставі якого прийнято рішення про невизнання групи пов’язаних контрагентів згідно з підпунктом 3 пункту 71 розділу VII цього Положення, є необґрунтованим / не доводить, що немає спільного ризику між контрагентами / особами, які не є контрагентами, має право розглянути питання про застосування до банку адекватного заходу впливу згідно з Положенням № 346.
VIII. Особливості розрахунку нормативу максимального розміру значної експозиції банком, що є учасником банківської групи
74. Банк, що є учасником банківської групи, має право виключати з розрахунку нормативу максимального розміру значної експозиції 50% від сукупного розміру експозицій щодо учасника КІП за одночасного дотримання таких умов:
1) учасник КІП підлягає нагляду на індивідуальній основі з боку Національного банку;
2) показники звітності учасника КІП підлягають включенню до консолідованої звітності банківської групи з використанням методу повної консолідації відповідно до Положення № 254;
3) управління кредитним ризиком в учаснику КІП здійснюється відповідно до Положення № 64 і внутрішньогрупових документів, а саме:
розроблено та впроваджено кредитну політику, політику управління кредитним ризиком, процедури та порядок управління кредитним ризиком;
установлено ліміти кредитного ризику та ризику концентрації в межах лімітів, визначених відповідальною особою банківської групи;
розроблено та впроваджено процес ухвалення кредитних рішень;
здійснюється моніторинг портфеля кредитів, включаючи розрахунок величини кредитного ризику відповідно до вимог Положення № 351, раннє виявлення ознак потенційної проблемності, заходи щодо запобігання збільшенню кредитного ризику;
здійснюється контроль за оцінкою майна, яке є заставою за наданими кредитами;
здійснюється стрес-тестування кредитного ризику;
надаються інформація та звітність про кредитний ризик, у тому числі про ризик концентрації, відповідальній особі банківської групи;
4) оцінка кредитного ризику здійснюється учасником КІП згідно з внутрішнім положенням, розробленим відповідно до вимог Положення № 351, яке погоджено відповідальною особою банківської групи;
5) система внутрішнього контролю в банківській групі забезпечує належний контроль відповідальною особою банківської групи за дотриманням учасником КІП умов, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 74 розділу VIII цього Положення.
75. Відповідальна особа банківської групи має право здійснювати управління кредитним ризиком в учаснику КІП (крім банку) та оцінку кредитного ризику учасника КІП (крім банку) згідно з підпунктами 3, 4 пункту 74 розділу VIII цього Положення на умовах аутсорсингу відповідно до вимог Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".
76. Банк, що є учасником банківської групи, визначає розмір частини сукупного розміру експозицій щодо учасника КІП, яка може бути виключена з розрахунку нормативу максимального розміру значної експозиції згідно з пунктом 74 розділу VIII цього Положення, як 50% від сукупного розміру експозицій щодо учасника КІП, який включається до розрахунку нормативу максимального розміру значної експозиції згідно з пунктом 15 розділу I цього Положення.
77. Банк повідомляє Національний банк про прийняте рішення управлінського персоналу / колегіального органу банку про виключення з розрахунку нормативу максимального розміру значної експозиції щодо учасника КІП частини експозиції згідно з пунктом 74 розділу VIII цього Положення:
1) не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення;
2) за підписом однієї з осіб, визначених у підпункті 2 пункту 72 розділу VII цього Положення;
3) із додаванням:
копії прийнятого рішення та обґрунтування про прийняте рішення;
інформації про дотримання умов, визначених у підпунктах 1-5 пункту 74 розділу VIII цього Положення;
4) в один із способів, визначених у підпункті 4 пункту 72 розділу VII цього Положення.
78. Національний банк у разі встановлення за результатами банківського нагляду із застосуванням професійного судження недотримання умов, визначених у пункті 74 розділу VIII цього Положення, має право розглянути питання про застосування до банку адекватного заходу впливу згідно з Положенням № 346.
Додаток 1
до Положення про порядок
визначення банками України,
банківськими групами значних
експозицій та розрахунок значення
нормативу максимального розміру
значної експозиції
(пункт 5 розділу I)
Мінімальний перелік
порядків, процедур та методик, які є обов’язковими для визначення у внутрішньобанківському положенні
1. Порядок та процедури з виявлення, моніторингу, контролю та звітування про значні експозиції щодо контрагента / групи пов’язаних контрагентів, про зміни в розмірі значних експозицій, розподіл обов’язків, повноважень між підрозділами із застосуванням трьох ліній захисту.
2. Методика розрахунку значних експозицій та значення нормативу максимального розміру значної експозиції, яка ґрунтується на відображенні операцій банком у бухгалтерському обліку, включаючи дані аналітичного та управлінського обліку, згідно з обліковою політикою та внутрішньобанківськими положеннями з питань бухгалтерського обліку.
3. Порядок та процедура здійснення оцінки характеру відносин між особами на предмет наявності спільного ризику з метою визначення груп пов’язаних контрагентів, включаючи:
1) перелік джерел інформації / даних, на підставі яких банк здійснює оцінку характеру відносин між особами, включаючи документи щодо контрагентів, які повинні міститися в кредитній документації згідно з вимогами Положення № 351;
2) порядок та процедуру отримання / актуалізації інформації про відносини між особами, включаючи осіб, які не є контрагентами банку, періодичність актуалізації інформації, що забезпечує своєчасне виявлення груп пов’язаних контрагентів;
3) перелік критеріїв та ознак, які свідчать про наявність спільного ризику осіб, включаючи ознаки, що визначені з урахуванням власного досвіду банку;
4) перелік ознак фінансових труднощів особи, надмірних додаткових витрат банку, спроможності особи вчасно замінити джерела фінансування своєї діяльності / погашення кредиту, суттєвості дебіторської заборгованості / зобов’язань особи, які застосовуються для виявлення критерію економічної залежності;
5) порядок та процедуру формування / актуалізації банком судження щодо наявності / відсутності ознак, що свідчать про наявність спільного ризику в осіб, періодичність його перегляду, яка забезпечує актуальність такого судження;
6) порядок та процедуру визначення групи пов’язаних контрагентів, включаючи надавачів забезпечення, емітентів / боржників за активами інститутів спільного інвестування, емітентів базових інструментів за деривативами;
7) порядок та процедуру прийняття банком рішень щодо визнання / припинення визнання / невизнання групи пов’язаних контрагентів, що визначені в Положенні про порядок визначення банками України, банківськими групами значних експозицій та розрахунок значення нормативу максимального розміру значної експозиції (далі - Положення).
4. Порядок та процедури визначення експозиції щодо надавача забезпечення із застосуванням підходу заміщення, включаючи порядок розподілу експозиції, що забезпечена кількома прийнятними інструментами пом’якшення кредитного ризику на забезпечені частини, установлення пріоритетності в розподілі експозиції на забезпечені частини, визначення розміру забезпеченої та незабезпеченої частини експозиції.
5. Порядок та процедура визначення додаткової експозиції, включаючи:
1) порядок та процедури з виявлення, моніторингу, контролю та звітування про додаткові експозиції щодо емітентів / боржників за активами інститутів спільного інвестування, про зміни в їх розмірі, розподіл обов’язків, повноважень між підрозділами із застосуванням трьох ліній захисту;
2) перелік джерел інформації, на підставі якої банк здійснює аналіз складу активів інститутів спільного інвестування для виявлення емітентів / боржників за такими активами;
3) порядок та процедуру отримання / актуалізації інформації про склад активів інститутів спільного інвестування, періодичність актуалізації інформації, яка забезпечує своєчасне виявлення емітентів / боржників за такими активами;
4) порядок та процедури щодо формування судження про відповідність складу активів інституту спільного інвестування встановленим у Положенні вимогам, щодо застосування консервативних суджень та припущень, складання відповідного висновку на підставі такого судження;
5) перелік критеріїв для визначення активів інституту спільного інвестування такими, яким притаманний / не притаманний кредитний ризик, пов’язаними / не пов’язаними.
6. Порядок та процедура визначення непрямої експозиції, включаючи:
1) порядок та процедури з виявлення, моніторингу, контролю та звітування про додаткові експозиції щодо емітентів базових інструментів за деривативами, про зміни в їх розмірі, розподіл обов’язків, повноважень між підрозділами із застосуванням трьох ліній захисту;
2) перелік джерел інформації, на підставі якої банк здійснює аналіз базових активів / базових показників за деривативами для виявлення емітентів базових інструментів за деривативами;
3) порядок та процедуру отримання / актуалізації інформації про базові активи / базові показники за деривативами, періодичність актуалізації інформації, яка забезпечує своєчасне виявлення емітентів базових інструментів за деривативами;
4) порядок та процедури щодо формування судження про відповідність базових активів за деривативами встановленим у Положенні вимогам, щодо застосування консервативних суджень та припущень, складання відповідного висновку на підставі такого судження;
5) перелік критеріїв для визначення базових активів за деривативами такими, яким притаманний / не притаманний кредитний ризик, пов’язаними / не пов’язаними;
6) моделі / методи для визначення:
очікуваної ціни виконання опціону;
максимальних втрат від операції за деривативом, іншим, ніж опціон, із застосуванням припущень про дефолт емітента базових інструментів за деривативом;
зміни ціни деривативу із застосуванням припущень про дефолт одного / кількох / усіх емітентів базових інструментів за деривативами.
7. Порядок та процедура визначення експозицій / частин експозицій, які не враховуються під час визначення значної експозиції, розрахунку значення нормативу максимального розміру значної експозиції.
Додаток 2
до Положення про порядок
визначення банками України,
банківськими групами значних
експозицій та розрахунок значення
нормативу максимального розміру
значної експозиції
(пункт 25 розділу II)
Послідовність дій щодо визначення сукупного розміру довгих ризик-позицій за інструментами, що утримуються у торговій книзі
1. Сукупний розмір довгих ризик-позицій за інструментами, що утримуються у торговій книзі, визначається у такій послідовності:
1) визначаються усі довгі та всі короткі ризик-позиції щодо контрагента;
2) розподіляються усі довгі та всі короткі ризик-позиції із застосуванням установлених у Положенні № 162 критеріїв узгодженості на такі групи:
узгоджені ризик-позиції;
неузгоджені ризик-позиції;
3) згортаються довгі та короткі ризик-позиції, що включені до групи узгоджених ризик-позицій у торговій книзі;
4) визначаються в групі неузгоджених ризик-позицій такі ризик-позиції:
чисті довгі ризик-позиції (довга ризик-позиція зменшена на коротку ризик-позицію) - якщо пріоритетність задоволення вимог кредиторів за інструментом у короткій ризик-позиції є однаковою або нижчою, ніж пріоритетність задоволення вимог банку за інструментом у довгій ризик-позиції згідно з умовами правочину та нормами законодавства про банкрутство;
довгі ризик-позиції (довга ризик-позиція не зменшується на коротку ризик-позицію) - в інших випадках;
5) визначається сукупний розмір довгих ризик-позицій щодо контрагента в торговій книзі як суму чистих довгих ризик-позицій, довгих ризик-позицій, визначених згідно з підпунктом 4 пункту 1 додатка 2 до Положення про порядок визначення банками України, банківськими групами значних експозицій та розрахунок значення нормативу максимального розміру значної експозиції (далі - Положення), та сукупний розмір непрямих експозицій щодо контрагента - емітента базового інструменту за деривативом з додатним значенням, розрахований згідно з підпунктом 6 пункту 43 розділу V Положення.
Додаток 3
до Положення про порядок
визначення банками України,
банківськими групами значних
експозицій та розрахунок значення
нормативу максимального розміру
значної експозиції
(пункт 64 розділу VII)
Приклади включення контрагентів до груп пов’язаних контрагентів на підставі критерію економічної залежності між особами
1. Умови прикладу 1:
1) банк має експозиції щодо контрагентів A, С, М;
2) контрагенти A, С не залежать один від одного;
3) контрагент М залежить від контрагентів A, С на підставі критерію економічної залежності.
Cхематичне зображення 1 до умов прикладу 1
2. Висновок за прикладом 1: оскільки економічної залежності між контрагентами А та С немає, контрагент М включається до таких груп пов’язаних контрагентів:
1) A, М;
2) С, М.
Схематичне зображення 2 до висновку за прикладом 1
3. Умови прикладу 2:
1) банк має експозиції щодо контрагентів A1, А2, С, М, Т;
2) контрагенти A1 та А2:
єдині акціонери контрагентів С, М, Т;
володіють однаковою кількістю акцій (50% та 50% загальної кількості акцій у статутному капіталі) контрагентів С, М, Т;
3) контрагент A1 залежить від контрагента А2 на підставі критерію економічної залежності.
Cхематичне зображення 3 до умов прикладу 2
4. Висновок за прикладом 2: оскільки наявна економічна залежність контрагента А1 від контрагента А2, контрагенти A1, А2, С, М, Т включаються до однієї групи пов’язаних контрагентів.
Схематичне зображення 4 до висновку за прикладом 2
5. Умови прикладу 3:
1) банк має експозиції щодо контрагентів A1, А2, С, М, Т;
2) контрагенти A1 та А2:
єдині акціонери контрагентів С, М, Т;
володіють однаковою кількістю акцій (50% та 50% загальної кількості акцій у статутному капіталі) контрагентів С, М, Т;
3) контрагенти A1, А2 не залежать один від одного.
Cхематичне зображення 5 до умов прикладу 3
6. Висновок за прикладом 3: оскільки економічної залежності між контрагентами А1 та А2 немає, контрагенти С, М, Т включаються до таких груп пов’язаних контрагентів:
1) А1, С, М, Т;
2) A2, С, М, Т.
Схематичне зображення 6 до висновку за прикладом 3
7. Умови прикладу 4:
1) банк має експозиції щодо контрагентів C, M, T;
2) контрагенти C, M, T залежать від А (не є контрагентом) на підставі критерію економічної залежності.
8. Висновок за прикладом 4: оскільки за наявності фінансових труднощів у А (не є контрагентом) контрагенти С, M, Т також зазнаватимуть фінансових труднощів у зв’язку з економічною залежністю від А, контрагенти С, М, Т включаються до однієї групи пов’язаних контрагентів.
Схематичне зображення 7 до висновку за прикладом 4
Додаток 4
до Положення про порядок
визначення банками України,
банківськими групами значних
експозицій та розрахунок значення
нормативу максимального розміру
значної експозиції
(пункт 67 розділу VII)
Приклади включення контрагентів до груп пов’язаних контрагентів на підставі критерію наявності одночасно відносин контролю та економічної залежності між особами
1. Умови прикладу 1:
1) банк має експозиції щодо контрагентів A, А1, А2, С, С1;
2) контрагенти A1, А2 залежать від контрагента А на підставі критерію відносин контролю;
3) контрагент С1 залежить від контрагента С на підставі критерію відносин контролю;
4) контрагент С1 залежить від контрагента А2 на підставі критерію економічної залежності.
Cхематичне зображення 1 до умов прикладу 1
2. Висновок за прикладом 1: контрагент С1 включається до таких груп пов’язаних контрагентів:
1) А, A1, A2, С1 - оскільки за наявності фінансових труднощів у контрагентів А, А2 контрагент С1 також зазнаватиме фінансових труднощів у зв’язку з економічною залежністю від контрагента А2;
2) С, С1 - оскільки за наявності фінансових труднощів у контрагентів А, А2 контрагент С не зазнаватиме фінансових труднощів у зв’язку з відсутністю економічної залежності від контрагента А2.
Схематичне зображення 2 до висновку за прикладом 1
3. Умови прикладу 2:
1) банк має експозиції щодо контрагентів A, А1, А2, С, С1;
2) контрагенти A1, А2 залежать від контрагента А на підставі критерію відносин контролю;
3) контрагент С1 залежить від контрагента С на підставі критерію відносин контролю;
4) контрагент С1 залежить від контрагента А2 на підставі критерію економічної залежності;
5) контрагент А2 залежить від контрагента С1 на підставі критерію економічної залежності.
Cхематичне зображення 3 до умов прикладу 2
4. Висновок за прикладом 2: контрагенти С1 та А2 включаються до таких груп пов’язаних контрагентів:
1) А, A1, A2, С1 - оскільки за наявності фінансових труднощів у контрагентів А, А2 контрагент С1 також зазнаватиме фінансових труднощів у зв’язку з економічною залежністю від контрагента А2;
2) С, С1, A2 - оскільки за наявності фінансових труднощів у контрагентів С, С1 контрагент А2 також зазнаватиме фінансових труднощів у зв’язку з економічною залежністю від контрагента С1.
Схематичне зображення 4 до висновку за прикладом 2
5. Умови прикладу 3:
1) банк має експозиції щодо контрагентів A, А1, А2, С, С1, С2, С3;
2) контрагенти A1, А2 залежать від контрагента А на підставі критерію відносин контролю;
3) контрагент С1 залежить від контрагента С на підставі критерію відносин контролю;
4) контрагент С1 залежить від контрагента А2 на підставі критерію економічної залежності;
5) контрагенти С2, С3 залежать від контрагента С1 на підставі критерію відносин контролю.
Cхематичне зображення 5 до умов прикладу 3
6. Висновок за прикладом 3: контрагенти С1, С2, С3 включаються до таких груп пов’язаних контрагентів:
1) А, A1, A2, С1, С2, С3 - оскільки за наявності фінансових труднощів у контрагентів А, А2 контрагент С1 та контрагенти С2, С3, що ним контролюються, також зазнаватимуть фінансових труднощів у зв’язку з економічною залежністю від контрагента А2;
2) С, С1, С2, С3 - оскільки за наявності фінансових труднощів у контрагентів А, А2 контрагент С не зазнаватиме фінансових труднощів у зв’язку з відсутністю економічної залежності від контрагента А2.
Схематичне зображення 6 до висновку за прикладом 3.
7. Умови прикладу 4:
1) банк має експозиції щодо контрагентів A, А1, А2, С, С1, С2, С3;
2) контрагенти A1, А2 залежать від контрагента А на підставі критерію відносин контролю;
3) контрагент С1 залежить від контрагента С на підставі критерію відносин контролю;
4) контрагент С1 залежить від контрагента А2 на підставі критерію економічної залежності;
5) контрагенти С2, С3 залежать від контрагента С1 на підставі критерію відносин контролю.
6) контрагент С залежить від контрагента С1 на підставі критерію економічної залежності.
Cхематичне зображення 7 до умов прикладу 4
8. Висновок за прикладом 4: контрагенти А, A1, A2, С, С1, С2, С3 включаються до однієї групи пов’язаних контрагентів, оскільки за наявності фінансових труднощів у контрагентів А, А2 контрагент С1 і контрагенти С2, С3, що ним контролюються, та контрагент С, який залежить від контрагента С1, також зазнаватимуть фінансових труднощів у зв’язку з економічною залежністю від контрагента А2.
Схематичне зображення 8 до висновку за прикладом 4
