значення ваги ризику цінних паперів, визначене банком згідно з вимогами Положення № 43 (застосовуючи припущення про наявність у банку таких цінних паперів), є нижчим (кращим), ніж значення ваги ризику експозиції щодо контрагента, та строк погашення вимог за цінним папером є більшим, ніж строк виконання зобов’язань контрагента за експозицією - якщо інструментом пом’якшення кредитного ризику є цінний папір;
значення ваги ризику експозиції щодо іншого банку, визначене банком згідно з вимогами Положення № 43 (застосовуючи припущення про наявність у банку таких прямих експозицій), є нижчим (кращим), ніж значення ваги ризику експозиції щодо контрагента, та строк розміщення грошових коштів / інструментів, ідентичних до грошових коштів, є більшим, ніж строк виконання зобов’язань контрагентом за експозицією - якщо інструментом пом’якшення кредитного ризику є майнові права на грошові кошти / інструменти, ідентичні до грошових коштів, які розмішені в іншому банку;
4) визначає експозицією щодо надавача забезпечення частину експозиції щодо контрагента, що ним забезпечена та щодо якої виконуються умови, визначені в підпункті 3 пункту 29 розділу III цього Положення;
5) визначає розмір експозиції щодо надавача забезпечення із застосуванням вимог Положення № 43 щодо визначення розміру забезпеченої частини експозиції, включаючи вимоги щодо коригування вартості прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення, якщо виконується хоча б одна з таких умов:
валюта прийнятного інструменту є відмінною від валюти експозиції;
строк виконання вимог за прийнятним інструментом непрофінансованого забезпечення є меншим, ніж строк виконання зобов’язання за експозицією;
6) визначає розмір експозиції щодо контрагента із застосуваннями вимог Положення № 43 щодо визначення розміру незабезпеченої частини експозиції;
7) включає розмір експозиції щодо надавача забезпечення, визначений згідно з підпунктами 1-5 пункту 29 розділу III цього Положення, до розрахунку сукупного розміру експозицій, визначення значних експозицій та розрахунку значення нормативу максимального розміру значної експозиції щодо надавача забезпечення згідно з пунктом 30 розділу III цього Положення;
8) включає розмір незабезпеченої частини експозиції, визначений згідно з підпунктами 1, 6 пункту 29 розділу III цього Положення, до розрахунку сукупного розміру експозицій, визначення значних експозицій та розрахунку значення нормативу максимального розміру значної експозиції щодо контрагента згідно з пунктом 10 розділу I цього Положення.
Банк під час застосування вимог підпункту 4 пункту 29 розділу III цього Положення, якщо надавачем забезпечення за кількома забезпеченими частинами експозиції є одна і та сама особа, визначає ці забезпечені частини експозиції сукупно щодо цієї особи - надавача забезпечення.
Банк під час застосування вимог підпункту 5 пункту 29 розділу III цього Положення, якщо експозиція щодо надавача забезпечення визначена як сукупність частин експозиції, забезпечених різними прийнятними інструментами пом’якшення кредитного ризику, визначає розмір експозиції щодо надавача забезпечення як сукупний розмір цих забезпечених частин експозиції, кожен з яких визначений окремо із застосуванням вимог Положення № 43.
30. Банк включає сукупний розмір експозицій, які визначені щодо надавача забезпечення згідно з підходом заміщення за всіма експозиціями банку / КІП, до розрахунку сукупного розміру експозицій, визначення значних експозицій та розрахунку нормативу максимального розміру значної експозиції щодо:
1) контрагента банку / КІП - якщо надавач забезпечення є контрагентом банку / КІП та не входить до групи пов’язаних контрагентів банку / КІП;
2) групи пов’язаних контрагентів банку / КІП - якщо:
надавач забезпечення є контрагентом банку / КІП та входить до групи пов’язаних контрагентів банку / КІП;
надавач забезпечення не є контрагентом банку / КІП, однак входить до групи контрагентів у зв’язку з тим, що відносини між надавачем забезпечення та контрагентом / контрагентами банку / КІП відповідають критеріям, установленим у розділі VII цього Положення;
3) надавача забезпечення - у випадках, інших, ніж зазначені в підпунктах 1-2 пункту 30 розділу III цього Положення.
31. Банк з метою розрахунку сукупного розміру експозицій, визначення значних експозицій та розрахунку нормативу максимального розміру значної експозиції, у випадку, зазначеному в підпункті 3 пункту 30 розділу III цього Положення, здійснює встановлені в пункті 10 розділу I цього Положення послідовні дії щодо надавача забезпечення як щодо контрагента банку.
IV. Загальні вимоги до застосування наскрізного підходу
32. Банк визначає додаткові та непрямі експозиції банку / учасників КІП із застосуванням наскрізного підходу з дотриманням таких принципів:
1) принципу своєчасності, що передбачає своєчасне виявлення, розрахунок, моніторинг і контроль банком додаткових та непрямих експозицій з урахуванням:
усієї наявної та доступної інформації;
періодичності отримання інформації;
потенційної можливості (схильності) банку / учасника КІП / інституту спільного інвестування до здійснення операцій, які можуть призвести до виникнення додаткових та непрямих експозицій;
2) принципу адекватності та пропорційності, що передбачає здійснення банком об’єктивної, належної оцінки розміру додаткових та непрямих експозицій, забезпечення вжиття заходів, необхідних та достатніх для виявлення таких експозицій або отримання впевненості в тому, що таких експозицій немає, з урахуванням:
складності операцій, що здійснюються банком / учасником КІП / інститутом спільного інвестування;
обставин, які перешкоджають отримати необхідну інформацію;
витрат, понесення яких потребуватиме отримання необхідної інформації;
3) принципу консерватизму, що передбачає застосування консервативних суджень та припущень під час виявлення та розрахунку додаткових та непрямих експозицій, якщо за результатами вжитих банком заходів щодо виявлення таких експозицій не отримано впевненості в тому, що таких експозицій немає.
33. Банк з урахуванням особливостей своєї діяльності, діяльності учасників КІП та інституту спільного інвестування, включаючи характер та обсяги операцій, визначає у внутрішньобанківському положенні щонайменше:
1) порядок виявлення, розрахунку, моніторингу, контролю додаткових та непрямих експозицій;
2) перелік заходів, необхідних та достатніх для виявлення додаткових та непрямих експозицій, включаючи періодичний, але не рідше ніж один раз на місяць, аналіз усієї доступної банку інформації;
3) джерела інформації, які банк використовує з метою виявлення, моніторингу та контролю додаткових та непрямих експозицій;
4) моделі / методи розрахунку максимальних втрат за деривативом / зміни ціни деривативу із застосуванням припущень про дефолт емітента / емітентів базових інструментів за деривативом;
5) порядок та процедури формування банком суджень, висновків щодо відповідності активів інституту спільного інвестування / базових активів за деривативами ознакам, установленим у цьому Положенні, включаючи періодичність (не рідше ніж один раз на місяць) перегляду цих висновків.
34. Банк, що встановив у внутрішньобанківських документах, що визначають кредитну та інвестиційну політику, заборону на здійснення активних банківських операцій, які призводять до виникнення додаткових / непрямих експозицій, та розробив і застосовує адекватні та ефективні механізми контролю за дотриманням такої заборони, має право не передбачати у внутрішньобанківському положенні розрахунок розміру додаткових / непрямих експозицій.
V. Порядок визначення розміру додаткової експозиції із застосуванням наскрізного підходу
35. Банк у разі здійснення операції з придбання цінних паперів інституту спільного інвестування вживає заходів для визначення додаткової експозиції щодо емітентів / боржників за активами інституту спільного інвестування та щонайменше здійснює такі послідовні дії:
1) здійснює аналіз інформації щодо складу активів інституту спільного інвестування, включаючи щонайменше інформацію з таких джерел:
рішення / проспекту про емісію цінних паперів;
інвестиційної декларації інституту спільного інвестування;
сторінок офіційних інтернет-представництв інституту спільного інвестування / компанії з управління активами цього інституту / багатосторонніх торгівельних майданчиків;
Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
інформаційних баз даних про ринок цінних паперів;
інших доступних джерел інформації, визначених у внутрішньобанківському положенні;
2) встановлює кількісний та якісний склад активів інституту спільного інвестування та виявляє (ідентифікує) емітентів / боржників за такими активами;
3) розраховує розмір додаткової експозиції банку / КІП щодо кожного емітента / боржника за активами інституту спільного інвестування згідно з пунктом 37 розділу V цього Положення;
4) включає розмір додаткової експозиції щодо емітента / боржника за активами інституту спільного інвестування до розрахунку сукупного розміру експозицій, визначення значних експозицій та розрахунку значення нормативу максимального розміру значної експозиції щодо:
контрагента банку / КІП - якщо емітент / боржник за активом інституту спільного інвестування є контрагентом банку / КІП та не входить до групи пов’язаних контрагентів банку / КІП;
групи пов’язаних контрагентів банку / КІП - якщо емітент / боржник за активом інституту спільного інвестування є контрагентом банку / КІП та входить до групи пов’язаних контрагентів банку / КІП або якщо такий емітент / боржник не є контрагентом банку / КІП, однак входить до групи пов’язаних контрагентів у зв’язку з тим, що відносини між ним та контрагентом / контрагентами банку / КІП відповідають критеріям, установленим у розділі VII цього Положення;
надавача забезпечення - якщо емітент / боржник за активом інституту спільного інвестування є надавачем забезпечення та не є контрагентом банку / КІП, а також не входить до групи пов’язаних контрагентів банку / КІП;
емітента / боржника за активом інституту спільного інвестування - якщо емітент / боржник за активом інституту спільного інвестування є емітентом базових інструментів за деривативом та не є контрагентом банку / КІП;
емітента / боржника за активом інституту спільного інвестування - якщо щодо емітента / боржника за активом інституту спільного інвестування одночасно виконуються такі умови: не є контрагентом банку / КІП, надавачем забезпечення, емітентом базових інструментів за деривативом; не входить до групи пов’язаних контрагентів банку / КІП.
36. Банк з метою розрахунку сукупного розміру експозицій, визначення значних експозицій та розрахунку нормативу максимального розміру значної експозиції, у випадках, визначених в абзацах п’ятому, шостому підпункту 4 пункту 35 розділу V цього Положення, здійснює встановлені в пункті 10 розділу I цього Положення послідовні дії щодо емітента / боржника за активом інституту спільного інвестування як щодо контрагента банку.
37. Банк розраховує розмір додаткової експозиції щодо емітента / боржника за активами інституту спільного інвестування за такою формулою:
| див. зображення | (4), |
де ЕКСДОДі - розмір додаткової експозиції щодо і-го емітента / боржника за активами інституту спільного інвестування;
БВЦП - балансова вартість цінних паперів інституту спільного інвестування, придбаних банком / учасником КІП;
m - загальна кількість активів і-го емітента / боржника, які входять до складу активів інституту спільного інвестування;
j - порядковий номер активу і-го емітента / боржника, який входить до складу активів інституту спільного інвестування;
СВj - справедлива вартість j-го активу і-го емітента / боржника, який входить до складу активів інституту спільного інвестування, на дату розрахунку;
Ч - частка цінних паперів інституту спільного інвестування, придбаних банком / учасником КІП, у загальному обсязі цінних паперів інституту спільного інвестування, які перебувають в обігу на день розрахунку.
38. Банк, якщо за результатами аналізу інформації щодо складу активів інституту спільного інвестування згідно з підпунктом 1 пункту 35 розділу V цього Положення банку не вдалося виявити повністю / частково емітентів / боржників за активами цього інституту, визначає розмір додаткової експозиції щодо активів інституту спільного інвестування, за якими не виявлено емітентів / боржників (далі - додаткова експозиція щодо активів інституту спільного інвестування) шляхом здійснення таких послідовних дій:
1) визначає відповідність активів інституту спільного інвестування, за якими не виявлено емітентів / боржників, таким ознакам:
активам інституту спільного інвестування притаманний або не притаманний кредитний ризик;
активи інституту спільного інвестування пов’язані або не пов’язані з іншими контрагентами банку / КІП, включаючи надавачів забезпечення, емітентів / боржників за активами інститутів спільного інвестування, емітентів базових інструментів за деривативами, для визнання групи пов’язаних контрагентів згідно з критеріями та ознаками, установленими в розділі VII цього Положення, - якщо банк на підставі судження не довів, що активам інституту спільного інвестування не притаманний кредитний ризик;
склад активів інституту спільного інвестування не встановлено;
2) складає висновок щодо відповідності активів інституту спільного інвестування встановленим ознакам за результатами проведеного аналізу згідно з підпунктом 1 пункту 38 розділу V цього Положення;
3) розраховує розмір додаткової експозиції щодо активів інституту спільного інвестування згідно з пунктом 39 розділу V цього Положення;
4) включає розмір додаткової експозиції щодо активів інституту спільного інвестування до розрахунку сукупного розміру експозицій, визначення значних експозицій та розрахунку значення нормативу максимального розміру значної експозиції щодо:
інституту спільного інвестування - у випадках, визначених у підпункті 1 пункту 40 та підпункті 1 пункту 41 розділу V цього Положення;
невідомого контрагента - у випадках, визначених у підпункті 2 пункту 40 та підпункті 2 пункту 41 розділу V цього Положення.
39. Розмір додаткової експозиції щодо активів інституту спільного інвестування дорівнює одному з таких значень:
1) справедливій вартості цінних паперів інституту спільного інвестування, придбаних банком / учасником КІП, - якщо за активами цього інституту спільного інвестування банку не вдалося виявити (ідентифікувати) жодного емітента / боржника;
2) сукупній справедливій вартості активів інституту спільного інвестування, за якими банку не вдалося виявити емітентів / боржників, помноженій на частку цінних паперів інституту спільного інвестування, придбаних банком / учасником КІП, у загальному обсязі цінних паперів інституту спільного інвестування, які перебувають в обігу на день розрахунку, - якщо за активами цього інституту спільного інвестування банку не вдалося виявити (ідентифікувати) частину емітентів / боржників.
40. Банк, якщо згідно з висновком щодо відповідності активів інституту спільного інвестування встановленим ознакам банк не довів, що активам інституту спільного інвестування, за якими не виявлено емітентів / боржників, не притаманний кредитний ризик, включає додаткову експозицію щодо активів інституту спільного інвестування до розрахунку сукупного розміру експозицій, визначення значних експозицій, розрахунку нормативу максимального розміру значної експозиції щодо:
1) інституту спільного інвестування - якщо виконується одна з таких умов:
розмір додаткової експозиції щодо активів інституту спільного інвестування дорівнює або є меншим, ніж 0,25% капіталу 1 рівня банку / КІП;
розмір додаткової експозиції щодо активів інституту спільного інвестування є більшим, ніж 0,25% капіталу 1 рівня банку / КІП та згідно з висновком щодо відповідності активів інституту спільного інвестування встановленим ознакам банк довів, що активи інституту спільного інвестування не пов’язані з іншими контрагентами банку / КІП, включаючи надавачів забезпечення, емітентів / боржників за активами інститутів спільного інвестування, емітентів базових інструментів за деривативами;
2) невідомого контрагента - в інших випадках.
41. Банк, якщо за результатами аналізу інформації щодо складу активів інституту спільного інвестування згідно з підпунктом 1 пункту 39 розділу V цього Положення банку не вдалося встановити склад активів інституту спільного інвестування, включає додаткову експозицію щодо активів інституту спільного інвестування до розрахунку сукупного розміру експозицій, визначення значних експозицій, розрахунку нормативу максимального розміру значної експозиції щодо:
1) інституту спільного інвестування - якщо розмір додаткової експозиції щодо активів інституту спільного інвестування дорівнює або є меншим, ніж 0,25% капіталу 1 рівня банку / КІП;
2) невідомого контрагента - в інших випадках.
42. Банк у разі здійснення операції з придбання цінних паперів інституту спільного інвестування не визначає експозицію за такими цінними паперами. У такому разі прямою експозицією банку щодо інституту спільного інвестування є додаткова експозиція, визначена щодо цього інституту спільного інвестування згідно з підпунктом 1 пункту 40 або підпунктом 1 пункту 41 розділу V цього Положення.
VI. Порядок визначення розміру непрямої експозиції із застосуванням наскрізного підходу
43. Банк у разі здійснення операції з деривативом, за яким банк / учасник КІП є стороною правочину, уживає заходів для визначення непрямих експозицій щодо емітентів базових інструментів за деривативом та щонайменше здійснює такі послідовні дії:
1) здійснює аналіз інформації щодо базових активів / базових показників за деривативом, включаючи щонайменше інформацію з таких джерел:
рішення / проспекту про емісію деривативних цінних паперів;
деривативних контрактів;
сторінок офіційних інтернет-представництв емітентів деривативних цінних паперів / багатосторонніх торгівельних майданчиків;
інформаційних баз даних про ринок деривативів;
інших доступних джерел інформації, визначених у внутрішньобанківському положенні;
2) встановлює кількісний та якісний склад базових активів / базових показників за деривативами та виявляє (ідентифікує) емітентів базових інструментів за деривативом;
3) розраховує розмір непрямої експозиції банку / КІП щодо емітента цінного папера (з додатним або від’ємним значенням), що є базовим активом за:
опціоном кол - згідно з пунктами 45, 47, 48 розділу VI цього Положення;
опціоном пут - згідно з пунктами 46-49 розділу VI цього Положення;
деривативом, іншим, ніж опціон (включаючи свопи, ф’ючерси, форварди) - згідно з пунктами 50, 51 розділу VI цього Положення;
4) розраховує розмір непрямої експозиції банку / КІП щодо кожного емітента базового інструменту за багатокомпонентним деривативом (з додатним або від’ємним значенням) згідно з пунктами 52, 53 розділу VI цього Положення;
5) розраховує сукупний розмір непрямих експозицій щодо емітента базового інструменту за деривативами, що утримуються у банківській книзі, як суму всіх непрямих експозицій щодо такого емітента з додатними значеннями, визначених згідно з підпунктами 3, 4 пункту 43 розділу IV цього Положення, та здійснює подальший розрахунок згідно з підпунктом 7 пункту 43 розділу VI цього Положення;
6) розраховує сукупний розмір непрямих експозицій щодо емітента базового інструменту за деривативами, що утримуються у торговій книзі, шляхом згортання всіх непрямих експозицій з додатними та від’ємними значеннями щодо такого емітента, визначених згідно з підпунктами 3, 4 пункту 43 розділу IV цього Положення, та, якщо цей сукупний розмір непрямих експозицій має:
від’ємне значення або нуль (тобто коли сума непрямих експозицій з від’ємним значенням більше або дорівнює сумі непрямих експозицій з додатним значенням) - банк визначає сукупний розмір непрямих експозицій щодо емітента базового інструменту таким, що дорівнює нулю;
додатне значення (тобто коли сума непрямих експозицій з додатним значенням більше ніж сума непрямих експозицій з від’ємним значенням) - банк здійснює подальший розрахунок згідно з підпунктами 8, 9 пункту 43 розділу VI цього Положення;
7) включає сукупний розмір непрямих експозицій щодо емітента базових інструментів за деривативами, що утримуються у банківській книзі, до розрахунку сукупного розміру експозицій, визначення значних експозицій та розрахунку значення нормативу максимального розміру значної експозиції щодо:
контрагента банку / КІП - якщо емітент базових інструментів за деривативами є контрагентом банку / КІП та не входить до групи пов’язаних контрагентів банку / КІП;
групи пов’язаних контрагентів банку / КІП - якщо емітент базових інструментів за деривативами є контрагентом банку / КІП та входить до групи пов’язаних контрагентів банку / КІП або якщо такий емітент не є контрагентом банку / КІП, однак входить до групи пов’язаних контрагентів у зв’язку з тим, що відносини між ним та контрагентом / контрагентами банку / КІП відповідають критеріям та ознакам, установленим у розділі VII цього Положення;
надавача забезпечення - якщо емітент базових інструментів за деривативами є надавачем забезпечення та не є контрагентом банку / КІП, а також не входить до групи пов’язаних контрагентів банку / КІП;
емітента / боржника за активом інституту спільного інвестування - якщо емітент базових інструментів за деривативами є емітентом / боржником за активом інституту спільного інвестування та не є контрагентом банку / КІП, а також не входить до групи пов’язаних контрагентів банку / КІП;
емітента базових інструментів за деривативами - якщо щодо емітента базових інструментів за деривативами одночасно виконуються такі умови: не є контрагентом банку / КІП, надавачем забезпечення, емітентом / боржником за активом інституту спільного інвестування; не входить до групи пов’язаних контрагентів банку / КІП;
8) включає сукупний розмір непрямих експозицій щодо емітента базового інструменту за деривативами, що утримуються в торговій книзі, з додатним значенням до розрахунку сукупного розміру довгих ризик-позицій щодо контрагента банку / КІП згідно з поcлідовністю дій, установленою у додатку 2 до цього Положення, - якщо емітент базових інструментів за деривативами є контрагентом банку / КІП та входить до групи пов’язаних контрагентів банку / КІП або не входить до такої групи;
9) включає сукупний розмір непрямих експозицій щодо емітента базового інструменту за деривативами, що утримуються в торговій книзі, з додатним значенням до розрахунку сукупного розміру експозицій, визначення значних експозицій та розрахунку значення нормативу максимального розміру значної експозиції щодо:
групи пов’язаних контрагентів банку / КІП - якщо емітент базових інструментів за деривативами не є контрагентом банку / КІП, однак входить до групи пов’язаних контрагентів банку / КІП у зв’язку з тим, що відносини між ним та контрагентом / контрагентами банку / КІП відповідають критеріям, установленим у розділі VII цього Положення;
надавача забезпечення - якщо емітент базових інструментів за деривативами є надавачем забезпечення та не є контрагентом банку / КІП, а також не входить до групи пов’язаних контрагентів банку / КІП;
емітента / боржника за активом інституту спільного інвестування - якщо емітент базових інструментів за деривативами є емітентом / боржником за активом інституту спільного інвестування та не є контрагентом банку / КІП, а також не входить до групи пов’язаних контрагентів банку / КІП;
емітента базових інструментів за деривативами - якщо щодо емітента базових інструментів за деривативами одночасно виконуються такі умови: не є контрагентом банку / КІП, надавачем забезпечення, емітентом / боржником за активом інституту спільного інвестування; не входить до групи пов’язаних контрагентів банку / КІП.
44. Банк з метою розрахунку сукупного розміру експозицій, визначення значних експозицій та розрахунку нормативу максимального розміру значної експозиції у випадках, визначених в абзаці шостому підпункту 7, абзаці п’ятому підпункту 9 пункту 43 розділу VII цього Положення, здійснює встановлені в пункті 10 розділу I цього Положення послідовні дії щодо емітента базових інструментів за деривативами як щодо контрагента банку.
45. Розмір непрямої експозиції за опціоном кол, що утримується в торговій / банківській книзі, дорівнює поточній ринковій ціні цього опціону.
Розмір непрямої експозиції за опціоном кол має:
1) додатне значення - якщо за опціоном кол у банку / учасника КІП виникає довга експозиція;
2) від’ємне значення - якщо за опціоном кол у банку / учасника КІП виникає коротка експозиція.
Розмір непрямої експозиції дорівнює нулю, якщо за опціоном кол, що утримується в банківській книзі, виникає коротка експозиція.
46. Розмір непрямої експозиції за опціоном пут, що утримується в торговій / банківській книзі, дорівнює різниці між поточною ринковою ціною цього опціону та ціною його виконання.
Розмір непрямої експозиції за опціоном пут має:
1) додатне значення - якщо за опціоном пут у банку виникає коротка експозиція;
2) від’ємне значення - якщо за опціоном пут у банку виникає довга експозиція.
Розмір непрямої експозиції дорівнює нулю, якщо за опціоном пут, що утримується в банківській книзі, виникає довга експозиція.
47. Банк, якщо за результатами аналізу всієї доступної інформації банку не вдалося встановити на дату розрахунку ринкову ціну опціону, визначає, що розмір непрямої експозиції за опціоном дорівнює справедливій вартості цього опціону, визначеній банком відповідно до Міжнародного стандарту фінансової звітності 13 "Оцінка справедливої вартості".
48. Банк, якщо за результатами аналізу всієї доступної інформації банку не вдалося на дату розрахунку встановити ні ринкову ціну, ні справедливу вартість опціону, визначає, що розмір непрямої експозиції за опціоном дорівнює вартості, за якою опціон відображається в бухгалтерському обліку згідно з обліковою політикою / внутрішніми документами з питань бухгалтерського обліку банку / банківської групи.
49. Банк, якщо за результатами аналізу всієї доступної інформації банку не вдалося встановити ціну виконання опціону пут, застосовує під час розрахунку розміру непрямої експозиції за опціоном пут згідно з пунктом 46 розділу VI цього Положення очікувану змодельовану ціну виконання, що використовується банком для розрахунку справедливої вартості опціонів згідно з обліковою політикою / внутрішніми документами з питань бухгалтерського обліку банку / банківської групи.
50. Банк з метою розрахунку розміру непрямої експозиції за деривативом, іншим, ніж опціон, що утримується в торговій / банківській книзі:
1) розподіляє всі операції, з яких складається дериватив, на окремі операції;
2) визначає з-поміж усіх виокремлених операцій ті операції за деривативом, яким притаманний кредитний ризик емітента базового інструменту за деривативом;
3) визначає довгу / коротку експозицію за кожною операцією за деривативом, якій притаманний кредитний ризик емітента базового інструменту за деривативом;
4) розраховує за кожною довгою експозицією за операцією, якій притаманний кредитний ризик емітента базового інструменту за деривативом, розмір непрямої експозиції із застосуванням вимог розділу II цього Положення та припущення про наявність у банку таких базових інструментів;
5) визначає розмір непрямої експозиції за деривативом, іншим, ніж опціон, таким, що дорівнює сукупному розміру непрямих експозицій, визначених щодо цього деривативу згідно з підпунктом 4 пункту 50 розділу VI цього Положення. Розрахований розмір непрямої експозиції за деривативом має додатне значення.
51. Банк, якщо не вдалося розподілити всі операції за деривативом, іншим, ніж опціон, на окремі операції згідно з підпунктом 1 пункту 50 розділу VI цього Положення, визначає розмір непрямої експозиції таким, що дорівнює розміру максимальних втрат від операції за цим деривативом, розрахованому банком згідно з моделлю / методом оцінки збитку за деривативом, що встановлені у внутрішньобанківському положенні. Розрахований розмір непрямої експозиції за деривативом має додатне значення.
52. Розмір непрямої експозиції щодо кожного встановленого емітента базового інструменту за багатокомпонентним деривативом, що утримується в торговій / банківській книзі, дорівнює розміру зміни ціни цього деривативу, розрахованому банком згідно з моделлю / методом оцінки зміни ціни деривативу, що встановлені у внутрішньобанківському положенні, із застосуванням припущення про дефолт емітента базового інструменту за деривативом.
Розмір непрямої експозиції має:
1) додатне значення - якщо за деривативом у банку / учасника КІП виникає довга експозиція;
2) від’ємне значення - якщо за деривативом у банку / учасника КІП виникає коротка експозиція.
Розмір непрямої експозиції дорівнює нулю, якщо за багатокомпонентним деривативом, що утримується в банківській книзі, виникає коротка експозиція.
53. Банк, якщо за результатами аналізу інформації щодо базових активів / показників за багатокомпонентним деривативом (далі - базові активи), що утримується в торговій / банківській книзі, згідно з підпунктами 1, 2 пункту 43 розділу VI цього Положення не виявив усіх емітентів базових інструментів за цим деривативом, здійснює такі послідовні дії:
1) виявляє (ідентифікує) тих емітентів базових інструментів за багатокомпонентним деривативом, яких банк спроможний виявити без понесення надмірних витрат на отримання необхідної інформації;
2) визначає згідно з пунктом 52 розділу VI цього Положення розмір непрямої експозиції щодо кожного емітента базових інструментів за багатокомпонентним деривативом, виявленого згідно з підпунктом 1 пункту 53 розділу VI цього Положення (з додатним або від’ємним значенням), та включає розмір такої непрямої експозиції до розрахунку сукупного розміру непрямих експозицій щодо емітента базового інструменту за деривативами, що утримуються в торговій / банківській книзі, згідно з підпунктами 5, 6 пункту 43 розділу VI цього Положення;
3) визначає відповідність тих базових активів, включаючи базові активи за базовими показниками, за багатокомпонентним деривативом, за якими не виявлено емітентів базових інструментів згідно з підпунктом 1 пункту 53 розділу VI цього Положення, таким ознакам:
базовим активам притаманний або не притаманний кредитний ризик;
базові активи пов’язані або не пов’язані з іншими контрагентами банку / КІП, включаючи надавачів забезпечення, емітентів / боржників за активами інститутів спільного інвестування, емітентів базових інструментів за деривативами, для визнання групи пов’язаних контрагентів згідно з критеріями та ознаками, установленими в розділі VII цього Положення, - якщо банк на підставі судження не довів, що базовим активам не притаманний кредитний ризик;
4) складає висновок щодо відповідності базових активів установленим ознакам за результатами проведеного аналізу згідно з підпунктом 3 пункту 53 розділу VI цього Положення;
5) розраховує розмір непрямої експозиції щодо тих базових активів, за якими не виявлено емітентів базових інструментів за багатокомпонентним деривативом (з додатним або від’ємним значенням), згідно з пунктами 54, 58 розділу VI цього Положення;
6) включає непряму експозицію щодо тих базових активів, за якими не виявлено емітентів базових інструментів за багатокомпонентним деривативом (з додатним або від’ємним значенням), до розрахунку нормативу максимального розміру значної експозиції згідно з пунктом 55 розділу VI цього Положення.
54. Розмір непрямої експозиції щодо тих базових активів, за якими не виявлено емітентів базових інструментів за багатокомпонентним деривативом, дорівнює розміру зміни ціни цього деривативу, розрахованому банком згідно з моделлю / методом оцінки зміни ціни деривативу, що встановлені у внутрішньобанківському положенні, із застосуванням припущення про дефолт усіх не виявлених банком емітентів базових інструментів за цим деривативом.
Розмір непрямої експозиції має:
1) додатне значення - якщо за деривативом у банку виникає довга експозиція;
2) від’ємне значення - якщо за деривативом у банку виникає коротка експозиція.
Розмір непрямої експозиції дорівнює нулю, якщо за багатокомпонентним деривативом, що утримується в банківській книзі, виникає коротка експозиція.
55. Банк, якщо згідно з висновком щодо відповідності базових активів установленим ознакам на підставі судження не довів, що базовим активам, за якими не виявлено емітентів базових інструментів за багатокомпонентним деривативом, не притаманний кредитний ризик, включає непряму експозицію щодо таких базових активів до розрахунку сукупного розміру експозицій, визначення значних експозицій та розрахунку значення нормативу максимального розміру значної експозиції щодо:
1) контрагента, який є стороною багатокомпонентного деривативу, - якщо дотримується одна з таких умов:
розмір непрямої експозиції щодо базових активів, за якими не виявлено емітентів базових інструментів за деривативом, дорівнює або є меншим, ніж 0,25% капіталу 1 рівня банку / КІП;
розмір непрямої експозиції щодо базових активів, за якими не виявлено емітентів базових інструментів за деривативом, є більшим, ніж 0,25% капіталу 1 рівня банку / КІП, та згідно з висновком щодо відповідності базових активів установленим ознакам банк довів, що базові активи не пов’язані з іншими контрагентами банку / КІП, включаючи надавачів забезпечення, емітентів / боржників за активами інститутів спільного інвестування, емітентів базових інструментів за деривативами;
2) невідомого контрагента - в інших випадках.
56. Банк, якщо за результатами аналізу відповідності базових активів установленим ознакам згідно з пунктом 53 розділу VI цього Положення не вдалося виявити жодного емітента базового інструменту за багатокомпонентним деривативом та визначити відповідність базових активів установленим ознакам, здійснює такі послідовні дії:
1) визначає розмір непрямої експозиції щодо всіх базових активів багатокомпонентного деривативу (з додатним або від’ємним значенням) згідно з пунктами 57, 58 розділу VI цього Положення;
2) включає непряму експозицію щодо всіх базових активів багатокомпонентного деривативу (з додатним або від’ємним значенням) до сукупного розміру експозицій, визначення значних експозицій та розрахунку значення нормативу максимального розміру значної експозиції щодо:
контрагента, який є стороною деривативу, - якщо розмір непрямої експозиції, визначений згідно з підпунктом 1 пункту 56 розділу VI цього Положення, дорівнює або є меншим, ніж 0,25% капіталу 1 рівня банку / КІП;
невідомого контрагента - в інших випадках.
57. Розмір непрямої експозиції щодо всіх базових активів багатокомпонентного деривативу, за якими банку не вдалося виявити жодного емітента базового інструменту, дорівнює розміру зміни ціни цього деривативу, розрахованому банком згідно з моделлю / методом оцінки зміни ціни деривативу, що встановлені у внутрішньобанківському положенні, із застосуванням припущення про дефолт усіх емітентів базових інструментів за цим деривативом.
Розмір непрямої експозиції має:
1) додатне значення - якщо за деривативом у банку виникає довга експозиція;
2) від’ємне значення - якщо за деривативом у банку виникає коротка експозиція.
Розмір непрямої експозиції дорівнює нулю, якщо за багатокомпонентним деривативом, що утримується в банківській книзі, виникає коротка експозиція.
58. Розмір непрямої експозиції за багатокомпонентним деривативом, що утримується в торговій книзі, з від’ємним значенням, яка визначена банком експозицією щодо невідомого контрагента згідно з пунктами 55 та 56 розділу VI цього Положення, дорівнює нулю.
59. Банк з метою розрахунку сукупного розміру експозицій, визначення значних експозицій та розрахунку нормативу максимального розміру значної експозиції у випадках, визначених у пунктах 55, 56 розділу VI цього Положення, здійснює встановлені в підпунктах 5-9 пункту 43 розділу VI цього Положення послідовні дії щодо контрагента, який є стороною деривативу / невідомого контрагента як щодо емітента базового інструменту за деривативом.
VII. Визначення групи пов’язаних контрагентів
60. Банк забезпечує своєчасне визначення груп пов’язаних контрагентів шляхом належної оцінки структури власності контрагентів, характеру відносин між контрагентами, між контрагентами й особами, які не є контрагентами, та їхньої відповідності критеріям і ознакам, визначеним у розділі VII цього Положення, за результатами комплексного аналізу всієї наявної та доступної інформації, включаючи інформацію, отриману від контрагентів, щонайменше під час установлення ділових відносин з контрагентами та подальшого періодичного моніторингу ризиків, що виникають за операціями з контрагентами.
Банк установлює у внутрішньобанківському положенні порядок та процедури з визначення груп пов’язаних контрагентів та формування банком судження про визнання / припинення визнання / невизнання групи пов’язаних контрагентів, включаючи ознаки, які свідчать про наявність спільного економічного ризику (далі - спільний ризик) між особами, визначені на підставі сформованого банком судження, яке ґрунтується на власному досвіді банку щодо відносин між особами.
61. Банк визначає групою пов’язаних контрагентів двох або більше контрагентів, які несуть спільний ризик, у зв’язку з наявністю хоча б одного з таких критеріїв:
1) наявні відносини контролю між особами - фізична або юридична особа (далі - особа) здійснює контроль за діяльністю іншої особи / інших осіб;
2) наявна економічна залежність між особами - у разі наявності в особи фінансових труднощів, включаючи труднощі з фінансуванням / виконанням зобов’язань, найімовірніше, що інша особа / інші особи внаслідок цього також матиме / матимуть фінансові труднощі;
3) наявні одночасно відносини контролю та економічна залежність між особами.
62. Банк визначає, що особи несуть спільний ризик на підставі критерію відносин контролю (далі - група під контролем), за наявності хоча б однієї з таких ознак:
1) особи мають спільного контролера та/або включені / підлягають включенню до однієї консолідованої / комбінованої фінансової звітності відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку;
2) особа здійснює / має право здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність іншої особи / інших осіб або має можливість впливати на прийняття таких рішень, включаючи такі випадки:
особа прямо та / або опосередковано володіє самостійно або спільно з іншими особами часткою в іншій особі / інших особах, що відповідає еквіваленту 50 або більше відсотків статутного капіталу та / або права голосу за акціями іншої особи / інших осіб, або незалежно від формального володіння має можливість здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином;
особа має право призначати або звільняти більшість членів виконавчого / наглядового органу іншої особи / інших осіб або має можливість впливати на прийняття таких рішень.
63. Банк під час визначення осіб, що несуть спільний ризик, ураховує ознаки, які можуть свідчити про наявність відносин контролю між особами, включаючи такі:
1) особа приймає / має право приймати рішення щодо визначення стратегії або напрямів діяльності іншої особи / інших осіб або має можливість впливати на прийняття таких рішень;
2) особа приймає / має право приймати рішення щодо вчинення значних правочинів, розподілу прибутку або покриття збитків іншої особи / інших осіб, або має можливість впливати на прийняття таких рішень;
3) особа здійснює / має право здійснювати управління діяльністю іншої особи / інших осіб або має можливість впливати на прийняття таких рішень.
64. Банк визначає осіб, що несуть спільний ризик на підставі критерію економічної залежності, за наявності хоча б однієї з таких ознак:
1) неплатоспроможність / дефолт особи найімовірніше призведе до неплатоспроможності / дефолту іншої особи / інших осіб;
2) особа має зобов’язання повністю або частково забезпечити виконання зобов’язань іншої особи перед банком та в разі висунення до неї вимоги щодо виконання такого зобов’язання найімовірніше в неї виникнуть фінансові труднощі;
3) 50 або більше відсотків валових доходів / валових витрат особи за останній звітний рік отримано / понесено від операцій з іншою особою, яку не можна вчасно (у найкоротший строк) замінити без понесення надмірних додаткових витрат;
4) 50 або більше відсотків надходжень від реалізації товарів, робіт, послуг або витрат на оплату товарів, робіт, послуг за останній звітний рік особи становлять операції з іншою особою, яку не можна вчасно (у найкоротший строк) замінити без понесення надмірних додаткових витрат;
5) 50 або більше відсотків дебіторської заборгованості або зобов’язань особи за останній звітний рік, що становлять суттєву частину балансу, стосується іншої особи;
6) особи мають спільне джерело погашення кредиту, яке не може бути вчасно (у найкоротший строк) замінено без понесення надмірних додаткових витрат, та в осіб немає інших незалежних джерел доходів, відмінних від спільного джерела погашення кредиту, з яких можна повністю погасити кредит;
7) особи є солідарними боржниками перед банком та в разі настання фінансових труднощів у однієї з осіб очікується, що в іншої особи виникнуть фінансові труднощі щодо вчасного виконання зобов’язань перед банком;
8) 50 або більше відсотків джерел фінансування діяльності осіб становить одне джерело, яке не може бути вчасно (у найкоротший строк) замінене без понесення надмірних додаткових витрат;
9) більшість членів виконавчого / наглядового органу осіб є одними й тими самими особами;
10) фізична особа є заставодавцем / поручителем за зобов’язаннями іншої фізичної особи / інших фізичних осіб;
11) заставодавцем / поручителем за зобов’язаннями фізичних осіб є одна й та сама особа або особи, пов’язані між собою відносинами контролю;
12) фізичні особи є асоційованими особами.
Приклади включення контрагентів до груп пов’язаних контрагентів на підставі критерію економічної залежності між особами наведено в додатку 3 до цього Положення.
65. Банк під час визначення контрагентів, що несуть спільний ризик, ураховує ознаки, які можуть свідчити про наявність економічної залежності, які щонайменше включають такі:
1) контрагент використовує отримані від банку кредитні кошти для надання прямо / опосередковано позики або коштів у користування (на поворотній або безповоротній основі) іншій особі;
2) контрагенти мають у спільному використанні інформаційно-телекомунікаційні системи та / або розроблені одним із контрагентів, разом адмініструють їх чи управляють ними;
3) контрагенти мають спільну адресу місцезнаходження та/або спільну адресу в мережі Інтернет (найменування сторінки офіційного інтернет-представництва / доменне ім’я / посилання на сторінку офіційного інтернет-представництва) (далі - вебадреса);
4) контрагенти мають вебадресу, що є складовою вебадреси або включає повне / часткове найменування вебадреси іншого контрагента;
5) контрагенти мають спільну бренд-платформу.
66. Банк визначає осіб, які несуть спільний ризик на підставі критерію наявності одночасно відносин контролю та економічної залежності, у разі виявлення хоча б однієї з таких ознак:
1) особа, яка входить до групи під контролем, одночасно є пов’язаною з іншою особою виключно на підставі критерію економічної залежності;
2) особа, яка входить до групи пов’язаних контрагентів, є пов’язаною на підставі критерію економічної залежності з іншою особою, яка входить до групи під контролем.
67. Банк включає контрагентів, визначених пов’язаними на підставі критерію наявності одночасно відносин контролю та економічної залежності між особами згідно з пунктом 66 розділу VII цього Положення, до однієї групи пов’язаних контрагентів таким чином:
1) якщо виявлено ознаку, установлену в підпункті 1 пункту 66 розділу VII цього Положення, - до однієї групи пов’язаних контрагентів включається кожен контрагент, який є одним з таких осіб:
особою, яка входить до групи під контролем;
особою, пов’язаною на підставі критерію економічної залежності з іншою особою, яка входить до групи під контролем;
2) якщо виявлено ознаку, установлену в підпункті 2 пункту 66 розділу VII цього Положення, - до однієї групи пов’язаних контрагентів включається кожен контрагент, який є одним з таких осіб:
особою, яка входить до групи під контролем;
особою, пов’язаною на підставі критерію економічної залежності з іншою особою, яка входить до групи під контролем;
особою, яка включена до групи пов’язаних контрагентів разом з особою, зазначеною в абзаці третьому підпункту 2 пункту 67 розділу VII цього Положення, та перебуває під її контролем або має економічну залежність від нього.
Банк під час застосування вимог підпункту 1 пункту 67 розділу VII цього Положення, якщо кілька осіб пов’язані на підставі критерію економічної залежності з іншими особами, які входять до групи під контролем, включає до групи пов’язаних контрагентів також контрагентів, які є такими особами.
Банк під час застосування вимог підпункту 2 пункту 67 розділу VII цього Положення, якщо кілька осіб пов’язані на підставі критерію економічної залежності з іншими особами, які входять до групи під контролем, включає таких осіб разом з особами, що ними контролюються або є економічно залежними від них, також до цієї групи пов’язаних контрагентів, якщо ці особи є контрагентами.
Приклади включення контрагентів до груп пов’язаних контрагентів на підставі критерію наявності одночасно відносин контролю та економічної залежності наведено в додатку 4 до цього Положення.
68. Банк має право не визначати групи пов’язаних контрагентів у таких випадках:
1) контрагенти пов’язані на підставі критерію відносин контролю / критерію економічної залежності з центральним урядом / регіональним урядом / органом місцевого самоврядування;
2) контрагенти пов’язані на підставі критерію відносин контролю / критерію економічної залежності у зв’язку з наявністю торгових експозицій / внесків до гарантійного фонду щодо одного й того самого центрального контрагента;
3) контрагенти є суб’єктами господарювання, включаючи суб’єктів природних монополій, та між ними наявні відносини економічної залежності внаслідок діяльності у сфері, що належить до природної монополії згідно із Законом України "Про природні монополії".
69. Банк визначає групу пов’язаних контрагентів за результатами аналізу всієї наявної та доступної інформації про надавача забезпечення (щодо якого визначено експозицію у зв’язку із застосуванням підходу заміщення), емітента / боржника за активом інституту спільного інвестування та емітента базового інструменту за деривативом (виявлених у зв’язку із застосуванням наскрізного підходу), які не є контрагентами банку, таким чином:
1) якщо виявлено наявність хоча б одного з критеріїв, визначених у пункті 61 розділу VII цього Положення, між контрагентом / контрагентами банку / КІП та надавачем забезпечення та/або емітентом / боржником за активом інституту спільного інвестування та/або емітентом базового інструменту за деривативом - банк включає всіх виявлених пов’язаних осіб разом з контрагентом / контрагентами банку / КІП до однієї групи пов’язаних контрагентів банку / КІП та розраховує сукупний розмір експозицій, визначає значну експозицію та розраховує норматив максимального розміру значної експозиції щодо такої групи;
2) якщо виявлено наявність критеріїв, визначених у пункті 61 розділу VII цього Положення, між надавачем забезпечення та/або емітентом / боржником за активом інституту спільного інвестування та/або емітентом базового інструменту за деривативом - банк включає всіх виявлених пов’язаних осіб до однієї групи пов’язаних контрагентів банку / КІП та розраховує сукупний розмір експозицій, визначає значну експозицію та розраховує норматив максимального розміру значної експозиції щодо такої групи.
70. Банк включає експозицію щодо контрагента, надавача забезпечення, емітента / боржника за активом інституту спільного інвестування, емітента базового інструменту за деривативом, який входить одночасно до складу декількох груп пов’язаних контрагентів, до розрахунку сукупного розміру експозицій, визначення значної експозиції та нормативу максимального розміру значної експозиції щодо кожної групи пов’язаних контрагентів, до складу яких входить цей контрагент / особа, що не є контрагентом.
71. Банк на підставі судження щодо осіб, які несуть спільний ризик, приймає рішення про:
1) визнання групи пов’язаних контрагентів - якщо контрагенти / особи, які не є контрагентами (надавачі забезпечення, емітенти / боржники за активами інституту спільного інвестування, емітенти базових інструментів за деривативами), несуть спільний ризик на підставі одного з критеріїв, установлених у пункті 61 розділу VII цього Положення, та/або додаткових ознак, установлених у внутрішньобанківському положенні;
2) припинення визнання групи пов’язаних контрагентів - якщо контрагенти / особи, які не є контрагентами (надавачі забезпечення, емітенти / боржники за активами інституту спільного інвестування, емітенти базових інструментів за деривативами), припинили відповідати критеріям, установленим у пункті 61 розділу VII цього Положення, та додатковим ознакам, установленим у внутрішньобанківському положенні;
3) невизнання групи пов’язаних контрагентів - якщо банк на підставі обґрунтованого судження довів, що немає спільного ризику між контрагентами / особами, які не є контрагентами (надавачі забезпечення, емітенти / боржники за активами інституту спільного інвестування, емітенти базових інструментів за деривативами), незважаючи на відповідність відносин між ними одному з критеріїв, установлених у пункті 61 розділу VII цього Положення, та/або додатковим ознакам, установленим у внутрішньобанківському положенні.
72. Банк повідомляє Національний банк про прийняте управлінським персоналом / колегіальним органом банку рішення про невизнання групи пов’язаних контрагентів згідно з підпунктом 3 пункту 71 цього Положення:
1) не пізніше п’ятого робочого дня з дня прийняття рішення;
2) за підписом голови правління або особи, на яку покладено обов’язки голови правління банку, включаючи підписання документів;
