Про затвердження "Правил організації бухгалтерської та статистичної звітності в банках України"

У формі N 114 відображається розподіл зобов'язань і вимог банку за валютами за номіналом в одиницях виміру.

У графі 1 обліковуються зобов'язання банку (балансові рахунки NN 070, 065, 180, 185, 135, 136, 137, 137, 732, 145, 146, 139, 140, 178, 179, 138, 156П, 157П, 630, 631, 632, 636, 637; 638, 158П, 117П, 645П, 646П, 657П, 659, 064, 066, 072, 972, 633, 636, 637, 638, 158П, 117П, 645П, 646П, 657П, 659, 064, 066, 072, 972, 633, 634, 635, 639, 730, 735, 159П, 118П, 658П, 660П, 078, 190П, 187П, 186П, 189П, 870, 877, 079П, 076П).

У графі 2 обліковуються вимоги банку (балансові рахунки NN 156А, 157А, 158А, 117А, 977, 978, 240, 241, 242, 243, 244, 245, 665, 666, 246, 247, 248, 249, 223, 224, 345, 346, 343, 344, 442, 443, 444, 445, 446, 447, 448, 449, 323, 324, 111, 112, 661, 662, 657А, 659А, 072А, 972А, 159А, 118А, 655, 656, 347, 348, 663, 664, 113, 114, 658А, 660А, 077, 190А, 187А, 186А, 189А, 079А, 076А).

У графі 3 обліковуються вимоги банку (відповідно до графи 2) та власні кошти (відповідно до форми N 111).

Система звітності боржників (СЗБ) Світового банку передбачає надання звіту за всією довгостроковою зовнішньою заборгованістю, тобто за заборгованістю резидентів України перед нерезидентами (у тому числі країнами СНД) з первісним або продовженим терміном погашення боргу понад один рік.

Інформація має подаватися за всією довгостроковою заборгованістю незалежно від засобу платежу, включаючи дані за позиками, які сплачуються у валюті України або товарами чи послугами за кожним залученим кредитом окремо.

Позичальник має подавати звітність за формою N 22 та додатком до неї уповноваженому банку, який здійснює обслуговування кредиту. Уповноважений банк перевіряє правильність наданої інформації щодо проведених за валютним рахунком клієнта операцій з обслуговування боргу і надає звітність департаменту валютного регулювання Національного банку України. Якщо уповноважений банк сам є позичальником іноземного кредиту, він також подає окремий звіт за цим кредитом до Національного банку України.

Зовнішній довгостроковий борг поділяється на:

а) державний борг і приватний, гарантований державою борг;

б) приватний негарантований державою борг.

Додаток до форми N 22

Звітність за додатком до форми N 22 з інформацією про нові боргові зобов'язання за кожним індивідуальним державним боргом та за приватним, гарантованим державою боргом подається позичальником щоквартально поштою уповноваженому банку, який здійснює обслуговування вказаного іноземного кредиту, до 7 числа наступного за звітним кварталом. Уповноважений банк після перевірки правильності інформації надає звітність депаратменту валютного регулювання Національного банку України до 15 числа наступного за звітним кварталом.

Розділ 1

Пункт 2. Заповнюється Національним банком України.

Пункт 2а. Вказується номер індивідуального боргового зобов'язання, наданий при укладенні контракту.

Пункт 3. Вказується фактичний позичальник (якщо позика надана більш ніж одному позичальнику - всі фактичні позичальники), тобто установа(и), яка(і) несе(уть) відповідальність за погашення боргу та сплату процентів за ним. Уряд України слід вказувати тільки в тому разі, якщо борг погашається за рахунок коштів державного бюджету.

Пункт 4. Вказується тип позичальника згідно з наведеною в цьому пункті класифікацією. Треба звернути увагу на те, що у пункті 4.7 під "спільними підприємствами" маються на увазі підприємства із змішаною формою власності, де державі належить більше ніж 50%, але менше ніж 100% власності. Якщо частка держави становить 50% або менше, то підприємство вважається приватним, а якщо 100%, то державним.

Пункт 5. Вказується гарант - уряд.

Пункт 6. Вказується, чи будуть борг і проценти за ним погашатись з бюджету або з інших джерел.

Пункт 7. Коротко вказується мета позики (наприклад, фінансування певного проекту, оплата імпорту, рефінансування всього зовнішнього боргу або його частини). Якщо позика призначена для фінансування певного проекту, треба назвати цей проект та галузь, до якої він відноситься.

Пункт 8. Вказується тип угоди:

0. Звичайна позика - більшість кредитних угод належить до звичайних і стосується однієї позики.

1. Рефінансування боргу - до цієї категорії включаються тільки угоди про добровільне рефінансування боргу, тобто про надання (на більш вигідних для боржника умовах) нової позики для погашення невиплаченої частини кредиту, наданого раніше.

2. Реорганізація боргу - метою таких угод є зняття з позичальника зобов'язання погашати прострочені або майбутні платежі згідно з первісним графіком. Реорганізація може охоплювати амортизаційні (тобто платежі за основною сумою боргу) або процентні платежі; поточні або майбутні платежі в рахунок обслуговування боргу; короткостроковий борг; приватний негарантований борг. Звіт про угоду про нове фінансування, яке є складовою частиною договору про реорганізацію старого боргу, має складатися в тому ж порядку, що і звіт про звичайну позику. Копії угод про реорганізацію треба додавати до звітів.

Пункт 9. Вказується, яким чином сплачується борг: рівними частками, щорічними виплатами чи одноразово. В іншому випадку потрібно заповнити розділ 1а.

Якщо амортизаційні платежі здійснюються, виходячи із загальної суми боргового зобов'язання, підпункт 9.3 не заповнюється. Якщо ж кредит поділено на кілька частин (траншів) з різними графіками амортизаційних платежів, потрібно заповнити обидві частини підпункту 9.3.

Пункт 10. Вказуються дати першого і останнього амортизаційних платежів та кількість платежів на рік.

Пункт 11. Вноситься інформація тільки в тому разі, якщо кредит надано на реорганізацію старого боргу. Необхідно вказати початкову та кінцеву дати періоду консолідації. Потрібно також заповнити розділ 1а, вказавши в ньому нові терміни та суми переглянутих платежів за кожним роком.

Пункт 12. Вказується точна назва кредитора.

Пункт 12а. Якщо є гарант кредитора, вказати державну установу країни-кредитора, яка виступає в ролі гаранта.

Пункт 13. Вказується країна базування кредитора. Якщо, наприклад, позика одержана від відділення японського банку в Англії, потрібно вказати Англію, а не Японію. Якщо позика одержана від кредиторів із більш ніж однієї країни, потрібно вказати "група кредиторів". Якщо кредитором є міждержавна організація, необхідно вказати її, а не країну, в якій знаходиться її штаб-квартира.

Пункт 14. Вказується тип кредитора згідно з наведеною в цьому пункті класифікацією.

1. Експортер - вказується тільки в тому разі, якщо кредит надано безпосередньо експортером.

2. Комерційний банк або інший фінансовий інститут - до таких установ відносяться усі комерційні банки, незалежно від того, належать вони державі чи ні, а також інші фінансові заклади (фінансові, страхові компанії, торговельні банки та інші). Треба враховувати асиметрію при розподілі комерційних банків за категоріями: як боржники комерційні банки, що належать державі, включаються до державного сектора, а як кредитори усі комерційні банки вважаються приватними, незалежно від того, чи знаходяться вони в державній або в приватній власності. У пункті 22 потрібно вказати: надано кредит однією установою чи декількома. Однак і в цьому разі звіт за таким кредитом має надаватися як за індивідуальною позикою.

3. Міжнародні організації - вказуються тільки офіційні міждержавні організації. Усі позики приватних фінансових закладів враховуються у підпункті 2.

4. Уряд або державна установа - центральні та місцеві органи влади, центральні банки (але не комерційні, що є державною власністю) та державні підприємства.

5. Облігаційна позика - це усі облігаційні випуски.

6. Націоналізація - вказуються облігації або інші боргові зобов'язання, видані безпосередньо колишнім власникам націоналізованої власності. Дані про позики, одержані від інших кредиторів з метою сплати компенсації колишнім власникам націоналізованої власності, не повинні включатися до цього підпункту.

Пункт 15. Датою прийняття кредитного зобов'язання є день підписання кредитної угоди; у разі облігаційної позики - день випуску облігацій.

Пункт 16. Вказується сума боргового зобов'язання. У разі кредитів постачальників сума боргового зобов'язання дорівнює тій частині суми контракту, яка фінансується кредитом. Як правило, це буде вартість поставок за мінусом усіх здійснених покупцем платежів готівкою (авансовим платежем, передоплатою, чеком та інше). У разі з облігаційною позикою сума боргового зобов'язання буде дорівнювати номінальній вартості позики, включаючи комісійні платежі за її розміщення або знижки. До суми зобов'язання не включаються майбутні процентні платежі.

У разі позики на реорганізацію старого боргу в підпунктах 16.1, 16.2, 16.3, 16.4, 16.5 та 16.6 вказати частини загальної суми реорганізації.

У пункті 16, а також в інших пунктах, де подається інформація про обсяг фінансових ресурсів, їх потрібно вказувати в тисячах грошових одиниць, за винятком японської ієни та італійської ліри, якщо обсяги вказуються в мільйонах.

Пункт 17. Валюта, в якій надана звітність (як правило, це валюта платежу за боргом), вказується в підпункті 17.1. Якщо борг сплачується поставками товарів, вказати це в підпункті 17.2 і в пункті 22 дати пояснення, яким чином визначається ціна товару. Якщо кредитне зобов'язання виражене в одній валюті, але угода передбачає індексацію боргових платежів за курсом іншої валюти або за ціною товару (з метою захисту кредитора від знецінення валюти кредитування), умови індексації мають бути описані в пункті 22.

Пункт 18. Вказується тип процентних платежів згідно з наведеною в цьому пункті класифікацією.

Пункт 19. Якщо позика одержана з умовою виплати процентів за однією або двома фіксованими ставками протягом терміну позики, вказати ставки в підпунктах 19.1 та 19.3. Якщо кількість значень ставки більше двох, вказати їх у пункті 22.

Якщо позика має "плаваючу" процентну ставку з одним або двома значеннями маржі, вказати їх в підпунктах 19.2 та 19.4. Якщо кількість значень маржі більше двох, вказати їх в пункті 22.

Пункт 20. Вказується місяць та рік першого і останнього платежів за процентами. При використанні декількох значень процентної ставки або маржі вказати дату, починаючи з якої проценти платяться за другою процентною ставкою або використовується друге значення маржі.

Пункт 21. Якщо на невикористану частину кредиту нараховується збір, вказати його щорічний розмір. Якщо за кредитом нараховуються інші комісійні збори, вказати їх обсяг, а в пункті 22 пояснити їх характер. В поняття банківських комісійних зборів включаються: збір, стягнений з позичальника при оформленні кредиту; збір, одержаний провідним банком - менеджером банківського синдикату; збір, одержаний банками - учасниками синдикату; гонорар за послуги юристів; реєстраційний збір та інші, що сплачуються боржником.

Розділ 1а

Цей розділ використовується для звіту про багаторічні угоди щодо реорганізації зовнішнього боргу, якщо загальний обсяг реорганізації розподілений на суми за роками; для звіту про майбутні амортизаційні та процентні платежі (колонки 4 і 5) за всіма кредитами, за якими в розділі 1 заповнені підпункти 9.4 та 18.5.

Розділ 1а заповнюється, якщо в графік обслуговування боргу внесені суттєві зміни. Також розділ 1а надається для звіту за майбутніми платежами за обслуговування боргу, якщо вони включені до угоди про реорганізацію заборгованості, відображеної в розділі 1.

Пункт 2. Вноситься той же номер, який був наданий цьому кредиту в підпункті 2а розділу 1.

Пункт 3. Валюта має збігатися з тією, що вказана за даним кредитом в підпункті 17.1 розділу 1.

Пункт 4. Якщо графік погашення за розділом 1а надається вперше, потрібно зробити відмітку "первісний"; якщо цей розділ замінює раніш наданий, зробити відмітку "повторний".

Колонки 1 і 2. Вказуються дати (місяць, рік), коли:

- вступає в силу угода про реорганізацію платежів по обслуговуванню боргу, вказаного в колонці 3;

- настає термін внесення амортизаційних і процентних платежів, вказаних в колонках 4 і 5.

Колонка 3. Вказується обсяг майбутніх платежів за обслуговування боргу, які реорганізовуються в терміни, вказані в колонках 1 і 2. Сума обсягів в колонці 3 має дорівнювати сумі, вказаній в пункті 16 розділу 1 "Обсяг боргового зобов'язання".

Колонка 4. Заповнюється тільки у разі нерегулярного графіка платежів за обслуговування боргу, тобто якщо є відмітка в підпункті 9.4 розділу 1. Потрібно вказати обсяги амортизаційних платежів, які мають бути здійснені в терміни, вказані в колонках 1 і 2. Сума платежів, вказаних в колонці 4, має дорівнювати сумі, вказаній в пункті 16 розділу 1. Якщо неможливо вказати окремо обсяг амортизаційних і процентних платежів (як передбачено в підпункті 18.2 розділу 1), в цю колонку внести загальну суму платежів за обслуговування боргу, а колонку 5 не заповнювати.

Колонка 5. Цю колонку потрібно заповнювати тільки в тому випадку, якщо процентні платежі не вирахувані окремо і сплачуються по залишку заборгованості (тобто, якщо є відмітка у підпункті 18.5) за ставкою (ставками), вказаними в пунктах 18 і 19 розділу 1. Вказати проценти та інші комісійні збори, які підлягають сплаті у терміни, вказані в колонках 1 і 2.

Форма N 22

У формі N 22 надається інформація про фактичні операції з обслуговування довгострокового боргу за минулий рік. Звітність за формою N 22 річна, поштова, надається позичальником уповноваженому банку, який здійснює обслуговування кредиту, до 15 січня. Уповноважений банк після перевірки правильності інформації надає звітність департаменту валютного регулювання Національного банку України до 31 січня.

Розділ 1

У розділі 1 форми N 22 надаються дані за індивідуальними зовнішніми державними боргами і приватними боргами, гарантованими державою.

Пункт 02. Заповнюється Національним банком України.

Пункт 03. Валюта подання звіту має збігатися з валютою, вказаною в підпункті 17.1 розділу 1 додатка до форми N 22. Суми вказуються в тисячах, а якщо йдеться про японські ієни та італійські ліри - в мільйонах грошових одиниць.

Пункт 010. Вказати суму фактичної заборгованості на кінець звітного періоду (без процентних платежів). За облігаціями вказати їх номінальну вартість. Ця сума має включати прострочені амортизаційні платежі, якщо такі є (пункт 200). За винятком позик, за якими звіт за формою N 22 надається вперше, сума, вказана в пункті 010, повинна бути таким чином пов'язана з сумою, вказаною в цьому пункті у звіті за минулий рік:

пункт 010 = пункт 010 попереднього звіту + пункт 500 - пункт 800 - пункт 700.

Якщо інформація про позику надається не в тій валюті, в якій вона сплачується, арифметичної рівності досягнуто не буде.

Пункт 100. Це - частина суми боргового зобов'язання (вказаного у додатку до форми N 22), яка ще не розподілена кредитором на кінець звітного року. Залишок буде дорівнювати сумі боргового зобов'язання за мінусом одержаного за рік кредиту та сум анулювання боргу. За винятком позик, за якими звіт за формою N 22 надається вперше, сума, що вказана в пункті 100, має бути таким чином пов'язана з сумою, вказаною в цьому пункті у звіті за минулий рік:

пункт 100 = пункт 100 попереднього звіту + пункт 400 - пункт 500 - пункт 600.

Пункт 200. Вказується сума амортизаційних платежів, яка підлягала сплаті, але фактично не сплачена на кінець звітного року. Прострочену суму амортизаційних платежів не слід віднімати від суми, вказаної в пункті 010.

Пункт 300. Вказується сума процентних платежів, яка підлягала сплаті, але фактично не сплачена на кінець звітного року, в тому числі процентні платежі на прострочені амортизаційні платежі.

Пункт 400. Вказується сума боргового зобов'язання, яка була показана в пункті 16 додатка до форми N 22. Крім того, потрібно вказати будь-які додаткові зобов'язання, прийняті за тими кредитними угодами, за якими звіти вже надавались. До суми зобов'язання не включаються майбутні процентні платежі.

Пункт 500. Фактично одержана сума кредиту за рік. Якщо (як це має місце у випадку з облігаційними позиками) ця сума відрізняється від номінальної суми боргу, потрібно окремо пояснити причину цієї різниці в примітці.

Пункт 600. Анульованим може бути тільки нерозподілений залишок кредиту. В ряді випадків обсяг кредитного зобов'язання може бути зменшений кредитором. В цьому разі має місце анулювання боргу, і тоді потрібно вказати суму, на яку зменшився нерозподілений залишок кредиту.

Пункт 700. Списаним може бути борг за вже розподіленими кредитами. Списання боргу - це зменшення обсягу накопиченого боргу, яке проводиться в односторонньому порядку кредитором тільки в тому разі, якщо боржник втратив платоспроможність і не може дотримуватися раніш погодженого графіка погашення боргу. Якщо списання мало місце, треба вказати суму, на яку зменшився борг за розподіленим, але ще не погашеним кредитом.

Пункт 800. Вказується сума платежів за основним боргом (без процентних платежів) за минулий рік. Якщо викуповуються облігації, а боргове зобов'язання погашається за ціною, яка відрізняється від номінальної, необхідно вказати фактично сплачену суму, а в примітці вказати номінальну суму амортизаційних платежів.

Пункт 900. Вказується сума процентних платежів, зборів за нерозподіленим залишком кредиту, сума фіксованих і комісійних зборів та інших аналогічних платежів, здійснених боржником протягом року.

До реорганізованих позик відносяться тільки такі пункти.

Пункт 20R. Вказується сума прострочених амортизаційних платежів на кінець року, що передував звітному періоду, та реорганізована протягом звітного року.

Пункт 30R. Вказується сума прострочених процентних платежів на кінець року, що передував звітному періоду, та реорганізована протягом звітного року.

Пункт 80R. Вказується сума амортизаційних платежів, які необхідно було здійснити в поточному році, але які були реорганізовані.

Пункт 90R. Вказується сума процентних платежів, які необхідно було здійснити в поточному році, але які були реорганізовані.

Розділ 2

У розділі 2 вказуються дані за зовнішнім приватним негарантованим боргом за звітний рік у тисячах одиниць тієї валюти, в якій одержано кредит.

Частина А. За кожним з трьох типів боржників: комерційними банками, підприємствами з прямими інвестиціями, іншими (потрібне підкреслити) - треба надавати окрему форму.

Колонка 2. Вказується вся сума приватного негарантованого боргу на останній день року, що передував звітному періоду. До цієї суми включаються прострочені амортизаційні платежі, але не включаються нерозподілений залишок кредиту та майбутні процентні платежі.

Колонка 3. Вказується обсяг одержаних в цьому році довгострокових кредитів.

Колонка 4. Вноситься загальна сума фактично здійснених амортизаційних платежів за звітний період. Необхідно вказати тільки фактичні суми погашення; виправлення, анулювання платежів та інші операції тут не враховуються.

Колонка 5. Вказується вся сума процентних платежів за рік. До цієї суми не слід включати прострочені процентні платежі (вони включаються до колонки 10).

Колонка 6. Вказується обсяг амортизаційних платежів, що були включені до угоди про їх реорганізацію в поточному році.

Колонка 7. Вказується сума процентних платежів та інших зборів, що включені до угоди про реорганізацію, незалежно від того, підлягають вони сплаті в поточному році чи мали бути сплачені в минулому році і на цей момент є простроченими.

Колонка 8. Вказується вся сума приватного негарантованого боргу, що підлягає погашенню, за станом на останній день звітного періоду (колонки 2 + 3 - 4). Сюди потрібно включати прострочені амортизаційні платежі (колонка 9), але не слід включати суму прострочених процентних платежів (колонка 10) та суму реорганізованих амортизаційних платежів (колонка 6).

Колонка 9. Вказується загальна сума амортизаційних платежів, яку необхідно було сплатити у звітному періоді, але яка була прострочена і не реорганізована.

Колонка 10. Вказується загальна сума процентних платежів, яку необхідно було сплатити у звітному періоді, але яка була прострочена і не реорганізована.

Частина Б. Вказуються прогнозовані майбутні амортизаційні та процентні платежі за боргом, що не був погашений на кінець звітного року. Прогноз дається на 10 років. Амортизаційні та процентні платежі, що залишилися, вказуються у вигляді загальної суми в останній колонці. Сума платежів погашення боргу за всі роки має дорівнювати сумі боргу, який не погашено на кінець звітного року (колонка 8 частини А).