Про здійснення діагностичного обстеження банків 2, 3 та 4 груп

Відповідно до Закону України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", статей 7, 15 та 55 Закону України "Про Національний банк України", статей 66, 67, 69 та 71 Закону України "Про банки і банківську діяльність", постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2008 N 960 "Про затвердження Порядку участі держави у капіталізації банків" та постанови Правління Національного банку України від 21.11.2008 N 389 "Про здійснення діагностичного обстеження банків" (зі змінами), з метою визначення поточної та перспективної платоспроможності банків 2, 3 та 4 груп та їх життєздатності в умовах кризи Правління Національного банку України

1. Зобов'язати банки 2 групи, які до 01.01.2009 належали до 3 групи (додаток 1):

за власний рахунок провести діагностичне обстеження банку за станом на 01.01.2009 згідно з Програмою оцінки поточної та перспективної платоспроможності банку і його життєздатності в умовах кризи і Методикою оцінки поточної та перспективної платоспроможності банку і його життєздатності в умовах кризи, що затверджені постановою Правління Національного банку України від 21.11.2008 N 389 (зі змінами), із залученням однієї з аудиторських фірм, визначених рішенням Комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 21.11.2008 N 640 (зі змінами);

до 01.03.2009 подати до Національного банку України Звіт про результати діагностичного обстеження банку (далі - Звіт).

2. Зобов'язати банки 3 та 4 груп (додаток 2) за власний рахунок провести діагностичне обстеження банку із залученням аудиторської фірми, яка не має договірних відносин з цим банком щодо аудиторської перевірки річної фінансової звітності за 2008 рік та відповідно до законодавства України має право на проведення аудиторської перевірки банків.

3. Затвердити Програму оцінки поточної та перспективної платоспроможності банків 3 та 4 груп, їх життєздатності в умовах кризи (далі - Програма) (додаток 3) і Методику оцінки поточної та перспективної платоспроможності банків 3 та 4 груп, їх життєздатності в умовах кризи (далі - Методика) (додаток 4).

4. Банкам 3 та 4 груп укласти договори з аудиторською фірмою про діагностичне обстеження банку за станом на 01.03.2009 згідно з Програмою та Методикою та до 15.04.2009 подати Звіт до Національного банку України (територіального управління Національного банку України за місцезнаходженням банку - юридичної особи).

5. У договорах, укладених банками 2, 3 та 4 груп на виконання вимог цієї постанови, має передбачатися:

надання керівництвом банку аудиторській фірмі письмового підтвердження повноти та правильності відображення банком усіх вимог і зобов'язань у його балансі та звіті про фінансові результати;

доступ аудиторської фірми до матеріалів останнього комплексного інспектування банку, здійсненого Національним банком України;

складання аудиторською фірмою Звіту за формою, затвердженою керівником робочої групи з координації діагностичного обстеження банків, яка створена в Національному банку України, та надання Національному банку України його копій українською та англійською мовами;

надання права Національному банку України на ознайомлення із Звітом представників Міжнародного валютного фонду, Світового банку, а також Європейського банку реконструкції та розвитку (у разі отримання часткового відшкодування витрат на проведення діагностичного обстеження за рахунок коштів гранту Європейського банку реконструкції та розвитку та відповідності Звіту банків 3 та 4 груп вимогам цієї постанови);

установлення вимоги, що в разі подання банком до Національного банку України Звіту, що є неповним та потребує доопрацювання відповідно до Програми та Методики, банк у порядку, визначеному законодавством України, звертається до аудиторської фірми, яка проводила діагностичне обстеження, для оперативного доопрацювання цього Звіту.

6. Установити, що в разі подання банком до Національного банку України Звіту, що не відповідає вимогам Програми та Методики, банк за вимогою Національного банку України має здійснити повторне діагностичне обстеження іншою аудиторською фірмою та подати до Національного банку України новий Звіт у встановлений ним термін.

7. Керівнику робочої групи з координації діагностичного обстеження банків (О.І.Кірєєв) до 10.03.2009 погодити вимоги до Звіту для банків 3 та 4 груп.

8. Департаменту безвиїзного банківського нагляду (В.І.Мазепа) протягом одного робочого дня з дня прийняття цієї постанови довести до відома банків 2, 3 та 4 груп вимоги цієї постанови для забезпечення її виконання та вимоги до Звіту для банків 3 та 4 груп протягом одного робочого дня після їх погодження.

9. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України П.М.Сенища, Дирекцію з банківського регулювання та нагляду (О.І.Кірєєв) та начальників територіальних управлінь Національного банку України, які здійснюють нагляд за діяльністю банків - юридичних осіб.

I. Перевірка якості активів.

1. Оцінка якості кредитного портфеля (з обов'язковою оцінкою якості застави).

2. Оцінка якості портфеля цінних паперів.

3. Оцінка якості дебіторської заборгованості.

4. Оцінка нерухомого майна банку щодо його обтяження, передавання пов'язаним особам.

II. Перевірка ліквідності.

1. Оцінка джерел фінансування та їх диверсифікація.

2. Наявність та оцінка розривів ліквідності між активами та пасивами за строками погашення та валютами, достовірність їх відображення у внутрішній звітності банку та звітності, що подається до Національного банку України.

III. Перевірка позабалансових зобов'язань.

IV. Аналіз Звіту про фінансові результати на останню звітну дату.

V. Оцінка регулятивного капіталу та його адекватності.

VI. Оцінка ринкової позиції банку (конкурентоспроможності).

Методика оцінки поточної та перспективної платоспроможності банку і його життєздатності в умовах кризи розроблена з метою оцінки необхідності та потрібних обсягів докапіталізації.

1. Кредитні операції

Оцінка кредитних операцій має ґрунтуватися на перевірці окремих кредитів. Кількість позик, які обрані для перевірки, має охоплювати принаймні зазначений нижче відсоток (або кількість) кредитів. Якщо аудитор вважає, що запропоновані обсяги вибірки не є статистично репрезентативними, то він має зазначити це у звіті.

Під час аналізу кредитів, наданих юридичним особам, аудитор має переглянути репрезентативну вибірку кредитів і здійснити екстраполяцію необхідного обсягу доформування резервів під втрати за кредитами на весь портфель. Перевірка портфеля кредитів, наданих юридичним особам, має охоплювати:

вибірку не менше 50% усіх кредитів, наданих юридичним особам;

100% кредитів, наданих пов'язаним особам, відповідно до МСБО 24 і нормативно-правових актів Національного банку України.

Портфель кредитів, наданих фізичним особам, має бути розподілений на такі сегменти:

іпотечні кредити;

інші кредити.

За кожним із зазначених сегментів аудитор має:

оцінити системи та процедури управління кредитним ризиком у банку з метою визначення прострочених, пролонгованих або рефінансованих кредитів, а також можливих втрат, пов'язаних з доформуванням резерву у зв'язку з перекласифікацією кредитів;

переглянути до 5% кредитів кожного сегмента;

здійснити екстраполяцію необхідного обсягу доформування резервів на відповідний сегмент.

У разі неприйнятності систем для здійснення вищезазначеної перевірки аудитор може запропонувати Національному банку України та в разі отримання згоди здійснити перевірку шляхом використання альтернативних підходів для оцінки якості кредитів з наданням повного пояснення механізму екстраполяції втрат за кредитами.

Аудитор має здійснити аналіз спроможності обслуговування кредитів позичальниками та адекватності сформованих резервів можливим втратам за кредитами.

Кредитні операції банку оцінюються згідно з вимогами Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 N 279, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2000 за N 474/4695 (зі змінами).

З метою виявлення потенційних проблем банку в разі погіршення якості кредитних операцій необхідно:

а) перевірити якість і ліквідність забезпечення, а саме:

не брати до розрахунку заставу, якщо є судове оскарження прав заставодавця на майно, що заставляється, або предметом застави є майно, яке вже є заставним забезпеченням іншого зобов'язання позичальника/майнового поручителя, а також якщо позичальником/майновим поручителем оскаржується в суді право банку-кредитора на реалізацію права звернення стягнення на заставу або щодо заставодавця порушено справу про банкрутство або визнано банкрутом у встановленому законодавством порядку;

не брати до розрахунку заставу у вигляді будь-яких цінних паперів (за винятком державних цінних паперів), рухомого майна, майнових прав на майбутнє нерухоме майно та інших майнових прав;

б) дати оцінку щодо наявних політики, процедур і систем для ідентифікації, рекласифікації і реструктуризації кредитів, які були пролонговані або рефінансовані іншим чином;

в) розрахувати обсяг нарахованих процентних і комісійних доходів за кредитами, визнаними негативно класифікованими, які мають бути виключені зі Звіту про фінансові результати;

г) дати оцінку спроможності керівництва визначити вплив на платоспроможність та прибутковість банку різкого погіршення фінансових та макроекономічних умов у 2009 році. У разі наявності оцінки спроможності описати вплив, розрахований банком. Якщо оцінки немає або вона неприйнятна, то аудитор має дати альтернативну оцінку, ґрунтуючись на макроекономічному прогнозі(1).

(1) Макроекономічний прогноз на 2009 рік передбачає різке падіння економічної активності. Зокрема, 9% - зниження реального ВВП з пропорційним різким зниженням ділової активності підприємств, 25% - падіння ціни на нерухомість; 30% - знецінення гривні та збільшення середньої відсоткової ставки за кредитами. Ці фактори мають бути враховані під час оцінки платоспроможності позичальників та якості кредитного портфеля, особливо щодо кредитів зі строком погашення в 2009 році та кредитів, наданих в іноземній валюті нехеджованим позичальникам (споживчі кредити в іноземній валюті або кредити в іноземній валюті, надані юридичним особам, які не займаються експортною діяльністю, або іншим юридичним особам, які не мають достатніх надходжень в іноземній валюті або застави в іноземній валюті).

За результатами оцінки кредитного портфеля здійснити (у разі потреби) перекласифікацію кредитних операцій банку та визначити прогнозний розмір резерву, який слід порівняти з фактично сформованим.

Під час визначення коригування обсягів активів і резервів достатня увага має приділятися відокремленню від цих резервів суми процентних і комісійних доходів за негативно класифікованими операціями, нарахування яких має бути припинено та на які має бути відкоригований Звіт про фінансові результати.

2. Інвестиції банку в цінні папери

Інвестиції банку в цінні папери оцінюються відповідно до Положення про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.02.2007 N 31, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2007 за N 189/13456 (зі змінами).

З метою виявлення проблем банку, пов'язаних з його інвестиціями в цінні папери, необхідно встановити наявність:

а) цінних паперів, емітованих центральними органами виконавчої влади, Національним банком України та Державною іпотечною установою (далі - державні цінні папери);

б) лістингових цінних паперів, крім державних цінних паперів (далі - ЦПл);

в) позалістингових цінних паперів, крім державних цінних паперів (далі - ЦПпл);

г) цінних паперів, що не перебувають в обігу на фондових біржах, зокрема, векселів (далі - ЦПно);

ґ) цінних паперів недиверсифікованих інвестиційних фондів (далі - ЦПнф).

Визначити розмір коригування (зменшення) регулятивного капіталу банку (далі - К1) виходячи з балансової вартості ЦПл, ЦПпл, ЦПно, ЦПнф у торговому портфелі банку та балансової вартості ЦПнф у портфелі банку на продаж.

К1 = 50% балансової вартості ЦПл +100% балансової вартості ЦПпл + 100% балансової вартості ЦПно + 100% балансової вартості ЦПнф (у торговому портфелі та портфелі банку на продаж).

Під час оцінки цінних паперів у портфелі на продаж застосовувати значення показника ризику цінного папера в розмірі:

0,5 - до ЦПл (50% резервування);

1,0 - до ЦПпл, ЦПно (100% резервування).

Під час оцінки цінних паперів у портфелі до погашення (крім державних цінних паперів), кінцевий термін погашення яких згідно з умовами емісії менше двох років, застосовувати значення показника ризику цінного папера в розмірі:

1,0 - (100% резервування).

За результатами оцінки цінних паперів у портфелі банку на продаж та в портфелі до погашення визначити прогнозний розмір резерву, який слід порівняти з фактично сформованим.

3. Дебіторська заборгованість

Оцінка дебіторської заборгованості здійснюється аудитором, якщо її обсяг становить більше ніж 1% загальних активів.

Дебіторська заборгованість оцінюється відповідно до Положення про порядок формування і використання банками резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 13.12.2002 N 505, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.01.2003 за N 1/7322 (зі змінами).

За результатами проведеної оцінки дебіторської заборгованості визначити прогнозний розмір резерву, який слід порівняти з фактично сформованим.

4. Нерухоме майно

Оцінка нерухомого майна, що належить банку (уключаючи передане пов'язаним особам), з використанням наявних ринкових цін та врахуванням усіх очікуваних витрат, пов'язаних з його реалізацією/продажем.

Здійснити оцінку ресурсної бази, а саме провести інвентаризацію кореспондентських рахунків та коштів фізичних і юридичних осіб щодо їх чіткої класифікації на кошти на вимогу та строкові кошти з урахуванням вимог Національного банку України.

Перевірити правильність відображення активів та пасивів за строками до погашення за формою статистичної звітності N 631 "Звіт про структуру активів та пасивів за строками" (далі - форма N 631) з урахуванням економічного змісту операції із залучення коштів на строк.

Оцінити здатність банку своєчасно виконувати свої зобов'язання протягом 2009 року шляхом групування та аналізу інформації за формою N 631.

Оцінити чутливість банку до високої концентрації депозитів, міжбанківських кредитів (фінансування), внутрішніх та зовнішніх кредитних ліній, синдикованого фінансування тощо.

Надати перелік строкових запозичень, розмір кожного з яких становить більше 2 млн. грн. та/або більше 5% регулятивного капіталу, а також надати оцінку спроможності банку щодо забезпечення їх повернення або рефінансування.

Оцінити чутливість банку до відкритих клієнтам кредитних ліній.

Оцінити суму невиконаних зобов'язань перед клієнтами.

Надати інформацію щодо впливу адекватності капіталу, на які наражається банк у результаті наданих кредитних ліній, гарантій та інших позабалансових зобов'язань за видами діяльності.

Під час оцінки якості надходжень аудитор має здійснити аналіз надходжень банку за період, що аналізується, та впливу будь-яких доходів від нетипових операцій, уключаючи їх терміни та контрагентів (розподіляючи їх на операції з пов'язаними та непов'язаними особами відповідно до вимог МСБО 24).

Аудитор має визначити розмір нарахованих, але не отриманих відсотків, комісій та доходів від переоцінки валюти, врахованих у доходах, якщо такі доходи пов'язані з кредитами, які аудитор або банк віднесли до категорії субстандартних або нижче, а також кредитами, що класифіковані як стандартні або під контролем, які були рефінансовані, реструктуризовані чи пролонговані протягом року.

Дохід від переоцінки валюти для кредитів, виданих з 01.01.2009 до 01.03.2009, визначається як різниця між офіційним курсом гривні до іноземної валюти, установленим Національним банком України на дату видачі кредиту та на 01.03.2009.

Оцінити регулятивний капітал банку відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 368, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за N 841/6032 (зі змінами).

Здійснити розрахунок розміру регулятивного капіталу банку з урахуванням кредитного ризику та ризику ліквідності, а саме:

потреби в збільшенні резервів під кредитні операції та знецінення інших активів (цінних паперів та дебіторської заборгованості) на підставі результатів діагностичного обстеження;

балансової вартості цінних паперів - які не оцінюються на зменшення корисності та за якими не передбачено створення резервів - цінних паперів у торговому портфелі банку та балансової вартості ЦПнф у портфелі банку на продаж;

суми зобов'язань перед клієнтами, які не виконуються;

інших коригувань у разі наявності.

Оцінити розмір регулятивного капіталу банку, необхідний для дотримання ним нормативу адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності (Н2), у розмірі 10% з урахуванням змін у класифікації активів за ступенем ризику.

Оцінити суму коштів, необхідних для прогнозної капіталізації банку.

Оцінити місце банку на ринку банківських послуг за кожним з напрямів його діяльності, визначити недоліки та переваги, що мають вплив на його конкурентоспроможність.