Про затвердження Положення про порядок формування і використання банками резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості

Оскільки відвернення банками коштів у дебіторську заборгованість призводить до скорочення обсягів робочих активів і погіршення їх якості та з метою поліпшення структури та визначення реальної вартості активів банку, а також керуючись статтею 36 Закону України "Про банки і банківську діяльність" і статтею 59 Закону України "Про Національний банк України", Правління Національного банку України

1. Затвердити Положення про порядок формування і використання банками резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості (додається).

2. Визнати таким, що втратило чинність, Положення про порядок формування і використання резервів для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості комерційних банків, затверджене постановою Правління Національного банку України від 31.03.99 N 157 (зі змінами).

3. Розрахунок резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості банків за новим порядком розпочати з 1 квітня 2003 року.

4. Генеральному департаменту банківського нагляду (О.І.Кірєєв) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома самостійних структурних підрозділів, територіальних управлінь Національного банку України, а також банків для керівництва в роботі.

5. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

6. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови В.Л.Кротюка, Генеральний департамент банківського нагляду (О.І.Кірєєв), Департамент інспектування та моніторингу банків (В.О.Зінченко), Операційне управління (В.Д.Щуцький) та начальників територіальних управлінь Національного банку України.

1.1. Положення, розроблене відповідно до вимог Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України" та нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк), регулює порядок визначення банками України розрахункової суми резерву під можливі втрати від дебіторської заборгованості (далі - резерв під дебіторську заборгованість), а також порядок його використання.

Бухгалтерський облік формування та використання резерву під дебіторську заборгованість за операціями з фінансовими інструментами здійснюється відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.12.2007 N 481, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.01.2008 за N 48/14739 (зі змінами).

Бухгалтерський облік формування та використання резерву під дебіторську заборгованість за іншими операціями здійснюється відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку запасів матеріальних цінностей банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 10.12.2004 N 625 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2004 за N 1650/10249.

1.2. Банки зобов'язані формувати резерв для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості, що виникає в процесі їх діяльності.

1.3. Для розрахунку резерву під дебіторську заборгованість банки зобов'язані щомісяця за станом на перше число місяця, наступного за звітним, здійснювати інвентаризацію дебіторської заборгованості та її класифікацію за групами ризику залежно від строків обліку на балансі, а також з урахуванням строків погашення, передбачених договорами або правилами здійснення операцій/розрахунків, що встановлені законодавством України та внутрішніми положеннями банків.

1.4. Формування резерву під дебіторську заборгованість банки зобов'язані здійснювати в повному обсязі незалежно від розміру їх доходів відповідно до суми фактичної дебіторської заборгованості та розрахункової суми резерву за станом на перше число місяця, наступного за звітним, до встановленого строку для подання форми звітності N 1-КБ "Баланс комерційного банку" (щомісяця).

1.5. Банк списує дебіторську заборгованість, що визначена ним як безнадійна, за рахунок резерву в порядку, установленому Національним банком.

1.6. Звіт про класифікацію дебіторської заборгованості за групами ризику, розрахунок резерву та його формування, що складається за формою "Звіт про формування банком резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості", подається щомісяця головним банком - юридичною особою територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням головного банку в порядку, що встановлений Національним банком щодо подання статистичної звітності.

1.7. Невиконання банками вимог цього Положення щодо забезпечення формування резервів під дебіторську заборгованість у повному обсязі є підставою для вжиття Національним банком відповідних заходів впливу згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правовими актами Національного банку з питань застосування до банків заходів впливу за порушення вимог банківського законодавства.

2.1. До дебіторської заборгованості, за якою банки зобов'язані формувати резерв, належить заборгованість, що відображається в обліку за балансовими рахунками таких груп:

дебіторська заборгованість за операціями з банками;

дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами банку;

дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку;

дебіторська заборгованість за операціями банку з фінансовими інструментами;

дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку;

дебетові суми до з'ясування.

2.2. Резерв не формується під дебіторську заборгованість за операціями з грошово-речовими лотереями та індексацією грошових заощаджень.

2.3. Під час класифікації дебіторської заборгованості за відповідними групами ризику день виникнення заборгованості не враховується.

2.4. Для визначення розміру резерву сума дебіторської заборгованості, класифікованої за групами ризику, зважується на відповідний коефіцієнт резервування:

Резерв під дебіторську заборгованість за відповідною групою ризику формується з урахуванням кількості днів прострочення (колонка 5 таблиці) за відповідним коефіцієнтом, але не меншим, ніж коефіцієнт, що встановлений, виходячи із загального строку обліку на балансі (колонка 2 або 3, або 4 таблиці).

Під час класифікації дебіторської заборгованості за операціями з придбання цінних паперів на відкритому (вторинному) ринку враховуються строк погашення заборгованості та факт переходу права власності на придбані цінні папери. Якщо однією із сторін договору купівлі-продажу цінних паперів повторно протягом календарного року не виконано зобов'язання за договором (не здійснена оплата або передача цінних паперів), то дебіторська заборгованість за будь-якими договорами з купівлі-продажу цінних паперів з цими контрагентами має належати до третьої або четвертої групи ризику.

2.5. Дебіторська заборгованість, що віднесена до IV (збиткової) групи ризику за кількістю днів прострочення, визначається як безнадійна.

2.6. Дебіторська заборгованість вважається збитковою та має відноситися до IV групи ризику, якщо вона обліковується на балансі 361 і більше днів або яка переоформлена новими договорами (тобто заміна одного зобов'язання іншим між тими самими особами або в разі переведення боргу на іншого боржника), або виникла в результаті переоформлення кредитної заборгованості чи за операціями з контрагентом, який одночасно має заборгованість за кредитною операцією, що класифікована банком як безнадійна, або щодо якої відомі факти, що підтверджують неможливість повернення її контрагентом банку, або яка визнана безнадійною відповідно до законодавчих актів України.