Про затвердження СОУ ЖКГ "Технологія перероблення органічної речовини, що є у складі побутових відходів"

5.4.5 Наявність в добриві інших інгредієнтів, не зазначених в таблицях 1-5, допускається з дозволу органів санітарного нагляду.

5.4.6 Класифікаційні групи добрив і допустимі величини вмісту в них важких металів, обмеження у дозах, частоті внесення і областях застосування повинні відповідати показникам таблиці 7, 8.

5.4.7 Дози добрив треба розраховувати згідно з додатком Д.

5.4.8 Правила постачання-приймання добрив

5.4.8.1 Постачання добрив треба проводити партією. Партією треба визначати кількість однорідного за своїми властивостями продукту, що направляється виробником в одну адресу. Обсяг партії не повинен перевищувати 1000 т.

5.4.8.2 Кожну партію добрива, що відпускається споживачу, виробник повинен супроводжувати сертифікатом, в якому треба вказати:

- найменування продукції;

- найменування організації-постачальника;

- порядковий номер партії;

- дату її виготовлення (місяць, рік);

- масу (тонн);

- значення показників, що оговорені в стандарті;

- рекомендації із застосування.

Зразок сертифіката наведено у додатку Е.

5.4.8.3 Відбір проб добрива для проведення контролю його якості треба проводити за ГОСТ 21560.0-82. Під час відбору проб потрібно додержуватись таких вимог:

- проби треба відбирати від готової продукції з різних місць однієї партії ручним способом, пробовідбірником місткістю 1 л або совком;

- маса одинарної проби повинна бути не менше ніж 0,3 кг; кількість одинарних проб, що відбираються в об'єднану пробу, повинна бути не менше ніж 30;

- для одержання середньої проби об'єднану пробу треба старанно перемішати на поліетиленовій плівці або брезенті, розподілити рівним шаром і методом квартування скоротити до маси не менше ніж 1 кг;

- середню пробу треба помістити у подвійний поліетиленовий пакет, зав'язати та помітити етикеткою з вказівкою найменування продукту, номера партії, маси партії, від якої відібрана проба, дати її відбору і прізвища працівника, що відібрав пробу.

5.4.8.4 Періодичний контроль треба здійснювати за агрохімічними показниками (вміст N, P, K) не рідше ніж два рази на рік.

5.4.8.5 Контроль санітарно-гігієнічних показників добрив здійснюється згідно з Законом України "Про пестициди і агрохімікати" та (6).

Санітарна епідеміологічна станція повинна проводити перевірочний контроль санітарно-гігієнічних показників продукції не менше ніж 4 рази на рік.

5.4.8.6 Споживач може проводити перевірочний контроль якості добрив згідно з вимогами цього документа, додержуючись встановленого порядку відбору проб та методів випробувань.

У разі незадовільних результатів випробувань хоч би з одного з показників треба проводити випробування повторно на подвійній кількості проб.

У разі незадовільних результатів повторної перевірки використання партії забороняється.

5.4.9 Лабораторно-виробничий контроль

5.4.9.1 Вологість добрива треба визначати за ГОСТ 26713-85.

5.4.9.2 Вміст загального азоту у добриві треба визначати за ГОСТ 26715-85.

5.4.9.3 Вміст загального фосфору у добриві треба визначати за ГОСТ 26717-85.

5.4.9.4 Вміст загального калію у добриві треба визначати за ГОСТ 26718-85.

5.4.9.5 Вміст органічної речовини у добриві треба визначати за ГОСТ 27980-88.

5.4.9.6 pH добрива треба визначати за ГОСТ 27979-88.

5.4.9.7 Санітарно-бактеріологічний та мікробіологічний аналіз добрив треба проводи згідно з (7).

5.4.9.8 Наявність життєздатних яєць гельмінтів треба визначати згідно з (8).

5.4.9.9 Вміст важких металів треба визначати згідно з (9).

5.4.9.10 Визначення фракційного складу добрива треба проводити методом розсіву добрива на ситах згідно з (9).

5.4.9.11 Добрива можна транспортувати у мішках паперових за ГОСТ 2226-88, поліетиленових за ГОСТ 26380-84 або насипом.

У разі транспортування насипом для уникнення виділення пилу і дії вологи добриво треба захистити покриттям із поліетиленової плівки за ГОСТ 10354-82 або іншого захисного матеріалу за чинним стандартом.

5.4.9.12 Під час транспортування добрив треба вживати транспортне маркірування за ГОСТ 14192-77. Кожну одиницю упаковки треба супроводжувати ярликом з найменуванням продукції, виробника та дати.

5.4.9.13 Зберігання добрив треба здійснювати в штабелях на критих або відкритих площадках з твердим покриттям на території виробника або споживача.

А.1 Основне технологічне обладнання підприємства сортування та перероблення твердих побутових відходів, що використовується для вилучення органічної речовини (у порядку послідовності етапів виробничого процесу).

А.1.1 Система первинного приймання/подачі твердих побутових відходів (від сміттєвозної техніки до сепараторної установки) - кран-балка для вилучення великогабаритних твердих побутових відходів, побутових відходів електронного та електричного обладнання тощо; бункер-приямок або естакада й бункер для вивантаження сміттєвозної техніки, конвеєрна система подачі твердих побутових відходів до сепараторної установки (живильник прийомний, живильник, що подає тверді побутові відходи), металоконструкція.

А.1.2 Вилучення органічної речовини.

А.1.2.1 Сепараторна установка - завантажувальний механізм барабанного сепаратору або грохоту, барабанний сепаратор або грохот, бункер розподільний для відсіву органічної частини твердих побутових відходів, металоконструкція.

А.1.2.2 Система видалення відсіву органічної частини твердих побутових відходів - система одного або декількох конвеєрів, металоконструкція (можлива наявність окремого секторного бункера-накопичувача для перевантаження відсіву в автотранспорт).

А.1.2.3 Сортувальний пост - естакада, конвеєр, кліматична камера, металоконструкція.

А.1.2.4 Магнітний сепаратор - електромагніт, конвеєр, металоконструкція.

А.1.2.5 Система видалення ресурсоцінних побутових відходів (від сортувального поста до пресів, від магнітного сепаратора до пресів) - система конвеєрів, механізми керування потоками, металоконструкція.

А.1.2.6 Система видалення залишку, що захороняється - механізми керування потоками, система конвеєрів, секторний поворотний бункер-накопичувач, металоконструкція.

А.1.2.7 Система пресування ресурсоцінних побутових відходів.

А.2 Усі тверді побутові відходи, що надходять на підприємство, мають проходити дозиметричний контроль згідно з вимогами Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України.

А.3 Обладнання, під час роботи якого можливі виділення забруднюючих речовин, треба конструювати й поставляти у комплекті з усіма необхідними вкриттями й пристроями, що забезпечують надійну герметизацію джерел їхнього виділення. У конструкції вкриттів треба передбачити засоби для підключення до систем аспірації.

А.4 Виробники спеціалізованого обладнання і конструкцій для підприємств сортування та перероблення твердих побутових відходів повинні надавати інформацію про очікувані рівні шуму, вібрації інфразвуку, шкідливих хімічних речовин, суспендованих твердих частинок, що виділяються під час роботи обладнання, та інші можливі несприятливі фактори, а також передбачені засоби захисту від них.

А.5 Статичні й динамічні навантаження від технологічного обладнання на будівельні конструкції треба визначати за даними заводів-виробників.

А.6 Під час визначення вертикальних навантажень на перекриття треба враховувати: власну масу обладнання (включаючи привод, опорні пристрої, ізоляцію); маса матеріалу, що перебуває в робочій зоні машини або вантажу, що транспортується, тощо, а також умови експлуатації. При цьому масу матеріалу треба приймати відповідно до граничного об'єму заповнення, можливому під час експлуатації обладнання. Масу вантажу, що транспортується, треба приймати рівною номінальній вантажопідйомності підйомно-транспортного обладнання.

А.7 Розміщення (компонування) основних елементів обладнання усередині будинку/споруди треба здійснювати з урахуванням найбільш раціонального використання його площі, планування, комунікаційних систем, зовнішніх під'їздів тощо.

А.8 Діаметр барабанного сепаратора треба приймати не менше ніж 3,5 м, швидкість обертання - не менше ніж 100 об/хв. Довжину барабана треба приймати від 10 до 15 м.

На внутрішній частині барабана треба встановити ножі для розривання поліетиленових кульків, у яких викидають тверді побутові відходи.

А.9 Продуктивність стрічкового сортувального конвеєра Q у кубічних метрах на годину треба розраховувати за формулою (А1):

де F - площа поперечного перетину, кв.м;

v - швидкість руху стрічки конвеєра, м/с.

А.10 Для розрахунку довжини конвеєра мають бути прийняті такі допущення:

- з приймального бункера та на сепараторі вилучається до 30% загального обсягу відходів у вигляді великогабаритних відходів і дрібної фракції (менше 80-100 мм), які в подальшому не потрапляють на сортувальний конвеєр;

- із загальної маси твердих побутових відходів, що транспортуються сортувальним конвеєром, до 30% вилучається як вторинна сировина;

- один сортувальник за зміну в змозі вилучити до 1000 кг вторинної сировини, кількість робочих змін на рік - 330.

Розрахункові показники для сортувального конвеєра продуктивністю менш ніж 100 тис.т на рік наведені у таблиці А1.

А.11 Максимальний кут нахилу стрічки конвеєра не повинен перевищувати 22 град. Швидкість руху стрічки конвеєра - від 0,1 м/с до 0,3 м/с.

А.12 Ширина конвеєрів має бути не меншою ніж 1200 мм.

А.13 Над сортувальним конвеєром треба встановлювати спеціальну кліматичну кабіну.

А.14 Параметри мікроклімату в кабіні чи на посту керування повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042.

Рисунок В1 - Трубний ефект у штабелі

У літній період не створюється достатньо сильного трубного ефекту в штабелі і тому утворюються анаеробні ядра.

Для збереження хорошого трубного ефекту в штабелі його ширину зменшують під час кожного перемішування.

Зовнішній шар за периферією штабеля, особливо по його боках, зазвичай буває сухим, і в ньому не створюються умови для розвитку мікроорганізмів. З цієї причини дана зона залишається холодною. Безпосередньо за зовнішнім шаром створюються найбільш сприятливі умови для розвитку термофільних актиноміцетів. Із-за сильної аерації ферментація у цій зоні протікає швидко і матеріал майже "вигоряє". Утворюється сухий (вологість менше ніж 50%), сильно блідий шар, який називають "вигорілою" зоною штабеля. Такий матеріал стає бідним за змістом живильних речовин.

На відміну від цих дуже добре аерованих зон, у основу штабеля доступ повітря зазвичай буває недостатній, а вологість висока. У цих умовах протікають процеси, близькі до маслянокислого бродіння. Температура тут не перевищує 40 град.C - 45 град.C; утворюється так зване анаеробне ядро.

В середині, тобто в центрі компостного штабеля, створюються найсприятливіші умови для ферментації. У цій зоні є достатня кількість повітря, оптимальна вологість, температура швидко підвищується до 55 град.C - 65 град.C. Саме тут розмножуються термофільні мікроорганізми. Це так звана коричнева компостна зона - "зона білого горіння". У широких штабелях і у разі тривалого компостування розрізняють ще дві компостні зони - зони перегріву, розташовані у верхніх кутах на розрізі штабеля по його довжині. У цих зонах температура часто досягає 72 град.C - 82 град.C.

Через декілька днів після формування компостного штабеля компостна суміш осідає, штабель стає приблизно на 50 см нижче, у результаті цього збільшується щільність маси і знижується доступ кисню в центр штабеля. Внаслідок випаровування води в процесі ферментації знижується також вологість матеріалу. В результаті цього погіршуються умови ферментації і виникає необхідність перемішування штабеля. У оптимальному випадку перемішування штабеля треба проводити наступним способом: матеріал різних зон треба розпушити і добре провітрити, додати воду, а також внести відповідні мінеральні добавки і знову формувати штабель; при цьому зони штабеля розміщувати так: бокові частини штабеля - з матеріалу, який знаходився в коричневій зоні ("зоні білого горіння"), сухі зони старого штабеля, що перегоріли, укладати в основу нового штабеля, а анаеробне "ядро" - в найбільш сприятливу зону, тобто в центр нового штабеля, і завершити штабель матеріалом із старої коричневої зони ( рисунок В2) . Новий штабель треба формувати на 10-20 см вужче старого для поліпшення повітряного режиму в ньому.

Рисунок В2 - Зональність у компостному штабелі

А - поперечний розріз старого штабеля; Б - поперечний розріз нового штабеля, в якому зони старого штабеля розміщені відповідним чином: з - суха і холодна зона; з' - холодна і іноді мокра зона; і - вигоріла (бліда) зона; к - коричнева (найбільш сприятлива) зона; я - анаеробне (із запахом) ядро; е - вигоріла зона; а - висота штабеля безпосередньо після його формування; б - висота штабеля перед його черговим перемішуванням; в - ширина старого штабеля; г - ширина нового штабеля (трохи менше ширини старого).

Для розрахунку кількості води, необхідної для створення і підтримання вологості компостної суміші на рівні 60% від повної вологоємкості, треба:

- визначити повну вологоємкість компостної суміші,

- розрахувати кількість води, яку необхідно добавити, щоб забезпечити зволоження до 60% вологості від повної вологоємкості.

Повну вологоємкість треба визначати в металевих трубках діаметром 70 мм і висотою 140 мм, нижній кінець яких обтягнутий металевою сіткою з отворами діаметром 0,25 мм, на якій розміщено фільтрувальний папір.

Спеціальним буром треба вирізати моноліт компостної суміші, поршнем видавити його з буру, перенести в металеву трубку з сіткою і зважити на технічних терезах. Потім трубку треба помістити в фарфорову чашку та налити воду до мітки 30 мм - 50 мм.

Повноту насичення компостної суміші вологою треба перевіряти щодобовим зважуванням, для чого трубку з компостною сумішшю треба вийняти з посудини з водою, обережно вимочити фільтрувальним папером надлишки вологи і зважити. Одержання близьких результатів попереднього і наступного зважування (різниця не більше 0,05-0,12) вказує на встановлення постійної маси. Після цього компостну суміш з трубки треба перенести в фарфорову чашку, ретельно перемішати і з різних місць відібрати 10-15 г для визначення вмісту вологи. Наважку компостної суміші треба розмістити в таровану скляну бюксу і визначити масу бюкси з компостною сумішшю точністю до 0,01. Потім відкриту бюксу треба поставити у сушильну шафу та висушити компостну суміш при температурі 100 град.C - 105 град.C до постійної маси. Перший раз біомасу треба зважити після 6 годин висушування, наступні зважування треба проводити через кожні 2 год. до постійної маси.

Повну вологоємкість (ПВ) треба розраховувати за формулою:

де а - маса пустої бюкси, г;

в - маса бюкси з компостною сумішшю до висушування, г;

с - маса бюкси з компостною сумішшю після висушування, г.

Повну вологоємкість для кожного зразка компостної суміші треба визначати тричі. Потім треба знайти кількість води, що необхідна для насичення компостної суміші до 60% від повної вологоємкості. Наприклад, якщо повна вологоємкість компостної суміші дорівнює 38,8%, то 60% від неї становить 23,2%, таким чином під час проведення дослідів для насичення біомаси до 60% від повної вологоємкості на кожний кілограм сухої біомаси потрібно добавляти 232 г /мл/ води.

1 Методичні рекомендації з організації збирання, перевезення, перероблення та утилізації твердих побутових відходів. Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 11.08.2008 N 247.

2 Методика організації роздільного збирання твердих побутових відходів. Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 01.02.2007 N 30.

3 Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні. Наказ Міністерства транспорту України від 14.10.97 N 363. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за N 128/2568.

4 Правила перевезення вантажів навалом і насипом (ст. 37 Статуту) , із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства транспорту України від 28.05.2002 N 334, від 31.01.2004 N 54, наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.09.2005 N 540.

5 Біогаз метантенків. Технічні умови. ТУУ 04.14069366-13-97.

6 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 09.10.2000 N 247 "Про затвердження Тимчасового порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи", зареєстрований у Мін'юсті України 10.01.2001 за N 4/5195.

7 Методические указания по санитарно-микробиологическим исследованиям почв. - М., 1981.

8 Методические рекомендации по осуществлению государственного санитарного надзора за обеззараживанием навоза и сточных вод. - М., 1978.

9 Методические рекомендации по проведению полевых и лабораторных исследований почв и растений при контроле загрязнения окружающей среды металлами. - М., Гидрометеоиздат, 1981.

10 Агрохимические методы исследования почв. - М., М.: Наука, 1975.

Ключові слова: побутові відходи, органічна речовина, перероблення, компостування, анаеробне зброджування, добриво.