Про затвердження СОУ ЖКГ "Технологія перероблення органічної речовини, що є у складі побутових відходів"

З метою встановлення порядку проведення процесів перероблення органічної речовини, що вміщують побутові відходи,

1. Затвердити стандарт Міністерства з питань житлово-комунального господарства України СОУ ЖКГ 10.09-014:2010 "Побутові відходи. Технологія перероблення органічної речовини, що є у складі побутових відходів", схвалений рішенням науково-технічної ради Мінжитлокомунгоспу від 12.02.2010 N 91, що додається.

2. ТОВ "Український науково-дослідний інститут прогресивних технологій у комунальному господарстві" (С.І.Абрамович) забезпечити реєстрацію Стандарту в установленому порядку відповідно до вимог ДСТУ 1.6:2004.

3. Департаменту благоустрою та комунального обслуговування (О.П.Ігнатенко) після державної реєстрації довести цей наказ до відома Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій для використання у роботі та подальшого доведення до відома місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1.1 Цей стандарт встановлює порядок проведення процесів перероблення органічної речовини, що є у складі побутових відходів, а саме: компостування та анаеробного оброблення органічного матеріалу та використання готового компосту.

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

Закон України "Про відходи"

СНиП 2.04.03-85 Канализация. Наружные сети и сооружения (Каналізація. Зовнішні мережі і споруди)

ГОСТ 14192-77 Маркировка грузов (Маркірування вантажів)

ГОСТ 17811-78 Мешки полиэтиленовые для химической продукции. Технические условия (Мішки поліетиленові для хімічної продукції. Технічні умови)

ГОСТ 21560.0-82 Удобрения минеральные. Методы отбора и подготовки проб (Добрива мінеральні. Методи відбору та приготування проб)

ГОСТ 10354-82 Пленка полиэтиленовая. Технические условия (Плівка поліетиленова. Технічні умови)

ГОСТ 26380-84 Контейнеры специализированные групповые. Типы, основные параметры и размеры (Контейнери спеціалізовані групові. Типи, основні параметри і розміри)

ГОСТ 26713-85 Удобрения органические. Метод определения влаги и сухого остатка (Добрива органічні. Метод визначення вологи та сухого залишку)

ГОСТ 26715-85 Удобрения органические. Методы определения общего азота (Добрива органічні. Методи визначення загального азоту)

ГОСТ 26717-85 Удобрения органические. Методы определения общего фосфора (Добрива органічні. Методи визначення загального фосфору)

ГОСТ 26718-85 Удобрения органические. Методы определения общего калия (Добрива органічні. Методи визначення загального калію)

ГОСТ 2226-88 Мешки бумажные. Технические условия (Мішки паперові. Технічні умови)

ГОСТ 27979-88 Удобрения органические. Метод определения pH (Добрива органічні. Методи визначення pH)

ГОСТ 27980-88 Удобрения органические. Методы определения органического вещества (Добрива органічні. Методи визначення органічної речовини)

У цьому стандарті використано терміни, встановлені Законом України "Про відходи": відходи, збирання, оброблення (перероблення), постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 N 1070 "Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів": побутові відходи (великогабаритні відходи, ремонтні відходи, рідкі відходи, тверді відходи).

Нижче подано терміни, вжиті у цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.

3.1 органічна речовина, що є у складі побутових відходів

Органічна частина, що зазнає біологічного розкладу (харчові відходи, опале листя, садово-паркові відходи тощо).

3.2 біологічні методи перероблення

Аеробне (компостування) або анаеробне оброблення органічної речовини, що є у складі побутових відходів.

3.3 анаеробне оброблення

Анаеробний процес розкладання органічної речовини, що є у складі побутових відходів, різними видами бактерій з утворенням біогазу.

3.4 аеробне оброблення (компостування)

Аеробний процес розкладання органічної речовини різними видами бактерій та грибків з отриманням ґрунтоподібного матеріалу (компост).

3.5 вермикомпостування

Процес компостування органічної речовини за допомогою спеціальних культур дощових черв'яків.

3.6 вермикультура

Культура дощових черв'яків.

ГДК - гранично допустима концентрація

КУО - колонієутворюючі одиниці

5.1 Загальні положення

5.1.1 Вилучення органічної речовини з побутових відходів треба проводити шляхом роздільного збирання згідно з (1, 2) або сортування на підприємствах сортування та перероблення твердих побутових відходів згідно з додатком А.

5.1.2 Важення та транспортування органічної речовини та готового продукту треба проводити згідно з (3, 4).

5.1.3 Органічну речовину треба подавати стрічковим конвеєром до бункера-накопичувача, звідки вона надходить на компостування або анаеробне оброблення.

5.1.4 Вибір методу біологічного перероблення органічної речовини треба здійснювати з урахуванням природно-кліматичних умов, санітарного стану та кількісно-якісних параметрів органічної речовини, санітарно-гігієнічних вимог, вимог до використання готового продукту, технічних можливостей підприємства тощо.

5.2 Компостування

5.2.1 Методи та схеми компостування.

5.2.1.1 Компостування може здійснюватись в штабелях або в спеціальних спорудах такими методами:

- польове компостування природним способом;

- польове компостування прискореним способом;

- безкамерне компостування прискореним способом (у котлованах з примусовою аерацією);

- компостування у біотермічних камерах;

- промисловий метод компостування.

5.2.1.2 В залежності від технології компостування органічну речовину потрібно:

- формувати у штабелі;

- закладати у камери, траншеї чи котловани;

- направляти у ферментери.

5.2.1.3 Існує декілька технологічних схем компостування, окремі вузли яких можна компонувати в залежності від обладнання підприємства:

- із приймального бункера з пластинчастим живильником органічна речовина надходить на барабан або дробарку, де подрібнюється, потім змішується з необхідними компонентами та подається на компостування згідно з обраною технологією;

- із приймального бункера з пластинчастим живильником органічна речовина надходить на барабан або дробарку, де подрібнюється, а потім із неї формують штабель та проводять процес згідно з обраною технологією;

- компостування у дві стадії: із приймального бункера з пластинчастим живильником органічна речовина надходить на дробарку, потім у закрите приміщення, що поділено підпірними перегородками на відсіки з обладнанням для примусової аерації, де компостується протягом 10 діб; суміш кожні дві доби переміщають спеціальним пристроєм із одного відсіку у другий; потім компост подається на грохот, а після цього на відкритій ділянці формують штабель, в якому він дозріває 2-3 місяці;

- компостування з подвійним подрібненням: із приймального бункера з пластинчастим живильником органічна речовина надходить на дробарку, потім на грохот; крупна фракція після грохоту відправляється на спалювання або захоронення, а дрібна - на компостування; компостування проводять на відкритій ділянці з підпірними перегородками та обладнанням для переміщення матеріалу у сусідні відсіки; готовий компост подрібнюють на грохоті;

- у разі відсутності дробарки або біобарабана штабель із органічної речовини формують із неподрібненого матеріалу, проводять процес компостування, а наприкінці процесу проводять подрібнення на грохоті, а потім на дробарці.

5.2.2 Машини та механізми

5.2.2.1 Для приготування компостів треба використовувати техніку і транспортні засоби серійного виробництва.

Технологічне обладнання процесу компостування: система конвеєрів, бункер-приямок, подрібнювальне обладнання для подрібнювання органічної маси ТПВ, біобарабани (або біотермічні камери, котловани, ділянки чи штабелі), подрібнювальне обладнання для подрібнювання компосту з магнітним сепаратором, грейферний кран.

5.2.2.2 До зони закладання штабелів органічну речовину треба направляти бульдозером, наповнювач можна доставляти тракторними візками або автосамоскидами.

5.2.2.3 Штабель треба формувати та перемішувати бульдозером, грейферним краном, спеціальним обладнанням (навантажувач безперервної дії ПНД-250, змішувач-завантажувач СЗУ-20, переобладнані розкидачі органічних добрив: ПТР-10, РЖТ-10 або МЖТ-10, роздавальник суміші кормів РСП-10 тощо).

5.2.2.4 У разі відсутності пластинчатого живильника розвантаження компосту у дробарку можна проводити грейферним краном.

5.2.2.5 Конструкція робочого органу грейферного крана повинна відповідати геометричній формі днища бункера-накопичувача.

5.2.2.6 Якщо щільність органічної речовини та компосту менша, ніж 0,2 т/куб.м, ківш грейфера повинен бути шести- або восьмипелюстковий, у разі більшої щільності - двощелеповий. Треба враховувати, що щільність матеріалу в процесі компостування збільшується з 0,2 т/куб.м до 0,6-0,8 т/куб.м. Орієнтовно можна прийняти такі показники:

- після першого місяця компостування - 0,45 т/куб.м;

- після другого - 0,6 т/куб.м;

- після третього - четвертого - 0,7 т/куб.м.

5.2.3 Приготування вихідних компостних сумішей

5.2.3.1 Основними параметрами процесу приготування вихідних компостних сумішей є:

- вологість - компостування слід проводити при вологості компостних сумішей від 50% до 70%;

- поживні речовини - побутові відходи повинні мати більше ніж 25% органічних речовин, які легко розкладаються; початкове відношення вуглецю і азоту (C:N) компостної суміші повинно наближатись до відношення C:N = 25 - 30 : 1;

- pH суміші повинно бути від 6,0 до 8,0;

- дисперсність та структура сумішей - структуральна підготовка повинна запобігати високій щільності закладання суміші та можливості утворення анаеробних процесів; органічні компоненти треба подрібнювати:

а) для механізованих систем з примусовою аерацією - до часток розміром від 12 мм до 15 мм;

б) у разі штабелювання з природною аерацією - до часток розміром 50 мм.

5.2.3.2 Під час приготування компостних сумішей компоненти треба балансувати одночасно за поживними речовинами та за вологістю, а після змішування компонентів виконувати розпушення суміші до моменту отримання належної поруватості її структури.

5.2.3.3 Технологічні підходи щодо підготовки вихідних компостних сумішей наступні:

- введення вологопоглинальних компонентів рослинного походження для зниження вологості: солома, тирса, торф тощо;

- зволоження основного компонента або суміші з органічних компонентів у разі недостатньої вологості водою або рідкими відходами, курячим послідом, гнойовою рідиною тощо;

- введення органічних компонентів для підвищення масової кількості речовин, що легко розпадаються, та підвищення "енергетичного" потенціалу суміші;

- застосування рециркуляційного компосту або інших наповнювачів для структурального покращання вихідної компостної суміші.

5.2.3.4 Порядок визначення пропорцій компонентів для приготування компостної суміші наведено у додатку Б.

5.2.3.5 За необхідності зволоження компостної суміші органічної речовини можна використовувати осадки стічних вод згідно з СНиП 2.04.03.

5.2.3.6 Для отримання компостів заданих властивостей, збалансованих за елементами живлення, посилення мікробіологічних процесів, що протікають під час компостування, і зменшення втрат живильних речовин, в компостну суміш можна включати активні біологічні та мінеральні добавки.

Для вирівнювання співвідношення живильних елементів в компості і запобігання сильному промерзанню його в зимовий час можна додавати до суміші калійну сіль, у разі низького pH - вапняні матеріали, для посилення мікробіологічних процесів і зменшення втрат азоту - фосфоритне борошно, суперфосфат, фосфогіпс, як азотну добавку - сульфат амонію тощо.

5.2.3.7 Доцільність, терміни і види добавок, що підлягають додаванню в компостну суміш, треба встановлювати залежно від конкретних умов виробництва та способу використання готового продукту. Кількість та склад добавок треба визначати залежно від вихідних даних органічної речовини - pH, наявності поживних речовин та речовин, необхідних для подальшого використання продукту.

Орієнтовно можна прийняти такі показники:

- для вапняку, калійної солі, суперфосфату - від 1% до 2% сирої компостної суміші;

- для фосфоритного борошна - від 2% до 3% сирої компостної суміші;

- для фосфогіпсу - від 3% до 5% сирої компостної суміші;

- для сульфату амонію - від 3% до 3,5% сирої компостної суміші (у разі низького рівня азоту).

5.2.3.8 Не рекомендується додавати до компостної суміші велику кількість опалого листя. У зв'язку з невеликою кількістю в ньому поживних речовин воно розкладається довше, ніж інші органічні речовини.

5.2.3.9 Опале листя доцільно компостувати окремо з додаванням до компосту речовин, до складу яких входить азот - курячий послід, гнойову рідину тощо. Можна використовувати азотні добрива. Найкращим азотним добривом для компостування опалого листя є сульфат амонію в кількості від 30 кг до 35 кг на 1 т сухої речовини. Для регулювання вологості такого компосту можна використовувати ґрунт чи готовий компост.

5.2.4 Технології компостування в штабелях

5.2.4.1 Компостну суміш треба закладати без ущільнення, починаючи з одного краю на всю висоту штабеля. Термін формування потрібно визначати в залежності від заданих геометричних параметрів, як правило - місяць. Параметри штабелів наведені у таблиці 1.

5.2.4.2 Якщо обсяги органічної речовини великі, можливо виконувати формування двох штабелів паралельно.

5.2.4.3 При температурі навколишнього середовища нижче ніж 0 град.C компостну суміш треба укладати в один суцільний штабель висотою від 1 м до 1,25 м. У разі настання стійких позитивних температур суміш треба перемішувати та укладати у штабелі відповідних геометричних розмірів.

5.2.4.4 Штабелі в процесі формування кожну добу треба покривати землею, торфом або зрілим компостом товщиною: влітку - від 15 см до 20 см, взимку - від 30 см до 40 см. Оскільки в зовнішніх шарах штабелів можуть зберігатися личинки мух, поверхню штабелів наприкінці формування можна обробляти інсектицидами.

5.2.4.5 Штабелі компосту треба перемішати через 7-10 днів після початку інтенсивного біотермічного процесу та повторити через 1-1,4 місяці. Перемішування можна здійснювати на місті закладання або шляхом пересування штабеля на інше місце.

5.2.4.6 Перемішування треба проводити за допомогою навантажувача, екскаватора з ковшом місткістю від 0,5 куб.м до 1,5 куб.м або сучасних механізмів так, щоб зовнішній шар був повністю всередині створеного нового штабеля (додаток В).

5.2.4.7 Прискорене біотермічне компостування в штабелях здійснюється за умов примусової аерації згідно зі СНиП 2.04.03.

5.2.4.8 Продуктивність аераційної системи треба визначати із умов подання 0,8 куб.м повітря для аерації 1 кг органічної речовини побутових відходів.

5.2.4.9 Під час проектування зони штабелів з примусової аерацією треба передбачати закладання у основу штабеля перфорованих труб діаметром 100-200 мм з розмірами отворів 8-10 мм та подавання повітря від 15 до 25 куб.м/год на 1 т органічної речовини побутових відходів.

5.2.4.10 Вентиляційна система має складатися з аераторів, улаштованих на відстані від 2 до 2,5 м один від одного та об'єднаних попарно вертикальними стояками. Горизонтальні канали улаштовують з дошки шириною від 30 до 40 см. Між каналами укладають крупні фракції відходів. На вентиляційних стояках улаштовують засуви для регулювання інтенсивності аерації.

5.2.5 Контроль за процесом компостування в штабелях

5.2.5.1 Треба постійно здійснювати контроль за температурою та вологістю в штабелі.

5.2.5.2 За температурними режимами процес компостування треба поділяти на 2 фази:

- термофільна, від 50 град.C до 70 град.C;

- мезофільна, від 33 град.C до 38 град.C.

Треба забезпечити таку тривалість протікання кожної фази:

- для термофільної - не менше ніж 4 доби за умов рівномірного розігрівання всієї компостної маси не менше ніж до 55 град.C;

- для мезофільної - від 30 діб до 210 діб в залежності від обраної технології компостування (з природною або примусовою аерацією).

5.2.5.3 В штабелях літнього закладання температура досягає потрібного рівня через 5-10 днів та тримається на ньому 15-20 днів, потім протягом 3-4 місяців знижується до 30 град.C - 35 град.C.

5.2.5.4 При осінньо-зимовому закладанні температура усього штабеля досягає 50 град.C - 60 град.C через 1,5-2 місяці та залишається такою протягом двох тижнів, потім протягом 2-3-х місяців тримається на рівні 20 град.C - 30 град.C, влітку - до 30 град.C - 40 град.C.

5.2.5.5 Контроль за температурою треба здійснювати за допомогою максимальних термометрів з металевим корпусом завдовжки 80 см зі шкалою до 110 град.C.

5.2.5.6 Спочатку замірювання температури треба проводити один раз в п'ять днів. Коли температура в штабелі досягне максимуму, можна реєструвати її через два тижні, потім - 1 раз на місяць.

5.2.5.7 Для визначення температури в штабелі треба зробити металевим або дерев'яним прутом отвори в декількох місцях штабеля: з боків, в середині і зверху на глибині від 50 см до 60 см. Термометри можна держати в штабелі постійно або занурювати в отвори за потреби; в цьому випадку під час кожного його занурення в штабель треба чекати 5-10 хвилин, поки можна буде зняти показання.

5.2.5.8 Для проходження активного процесу компостування оптимальну вологість штабеля треба підтримувати на рівні не нижче ніж 60%. У разі відсутності дощів і зниженні температури в середині штабеля його треба зволожувати до досягнення оптимальної вологості:

- під час перемішування, якщо компостування здійснюється природним способом;

- шляхом поливання штабеля, якщо компостування здійснюється прискореним способом.

Зволожування треба проводити водою або рідкими відходами.

5.2.5.9 Кількість рідини для зволоження компосту можна визначати згідно з додатком Г.

5.2.6 Технології компостування в спорудах

5.2.6.1 Для здійснення прискореного компостування можна використовувати природні або штучні споруди (котловани) з примусовою аерацією.

5.2.6.2 Котловани для компостування - природні або штучні споруди глибиною від 3 м до 4 м.

5.2.6.3 Рівень ґрунтових вод повинен бути не вищим, ніж 1 м від дна котловану.

5.2.6.4 При компостуванні в котлованах органічну речовину треба завантажувати "під ухил" до висоти від 3 м до 4 м. Термін завантаження від 6 діб до 7 діб. Максимальна температура розігріву - від 60 град.C до 65 град.C, термін компостування - від 55 діб до 66 діб.

5.2.6.5 Вентиляційна система має відповідати вимогам п. п. 5.2.4.8 - 5.2.4.10.

5.2.6.6 Для прискореного компостування закритим способом можна використовувати технологію та обладнання (контейнери, біотермічні камери тощо), що розроблюються виробниками за умов отримання в них кінцевого продукту, що відповідає вимогам цього стандарту.

5.2.6.7 У разі прискореного компостування закритим способом у біотермічних камерах органічну речовину треба завантажувати зверху без ущільнення; тривалість завантаження повинна складати 4 доби. Максимальна температура розігріву - від 65 град.C до 70 град.C, оптимальна вологість - від 45% до 55%. Тривалість компостування має складати 40 діб влітку та 60 діб взимку. Регулюванням інтенсивності аерації можна скоротити термін до 20 діб і нижче. Видалення компосту здійснюється через розташовані з боків люки.

5.2.6.8 Під час компостування у біотермічних камерах треба улаштовувати:

- припливні отвори в нижній частині стін;

- аератори - азбестоцементні або полімерні труби згідно з п. п. 5.2.4.9 - 5.2.4.10;

- вентиляційну витяжку з дефлектором, що наповнена газопоглинаючими матеріалами;

- засув.

Інтенсивність аерації має відповідати вимогам п. 5.2.4.8.

5.2.6.9 Під час компостування у ферментаторах (біобарабанах) термін компостування повинен складати 2-4 доби з обов'язковим витримуванням суміші при 50 град.C протягом 12 годин.

5.2.6.10 Органічну речовину, що пройшла цикл у біобарабанах, треба формувати у штабелі на ділянках дозрівання для завершення процесу компостування.

5.2.6.11 Геометричні параметри штабелів

5.2.6.11.1 Геометричні параметри штабелів залежать від подальшого використання продукції. У разі подальшого використання компосту як органічного добрива його треба укладати без ущільнення у штабелі з параметрами відповідно до таблиці 1 та проводити процес відповідно п. 5.2.4.

5.2.6.11.2 Якщо компост буде використано як біопаливо, його треба складати у штабелі з параметрами відповідно до таблиці 1 з пошаровим ущільненням, що зменшує аерацію.

5.2.6.11.3 Ущільнення треба проводити шляхом двократного проїзду бульдозером кожним шаром товщиною від 0,2 м до 0,5 м.

5.2.6.11.4 Компост не можна зволожувати та перелопачувати.

5.2.6.11.5 Для підвищення надійності обеззаражування можна на короткий термін (до підвищення температури до 60 град.C) сформувати штабелі з параметрами, що забезпечать біотермічний процес у компості (таблиця 1), а потім перевантажити матеріал в штабелі, що ущільнені згідно з п. 5.2.6.7.3, висотою 5 м.

5.2.7 Контроль за процесом компостування у спорудах

5.2.7.1 Під час компостування у спорудах треба виконувати жорсткий контроль внутрішнього середовища, механічного перемішування та аерації.

5.2.7.2 Інтенсивність аерації повинна бути такою, щоб підтримувати рівень концентрації кисню в газоповітряному просторі суміші в межах 10% - 15%.

5.2.7.3 Аерацію можна здійснювати свіжим або підігрітим повітрям (наприклад, за рахунок рекуперації тепла відпрацьованого повітря). Аерацію підігрітим повітрям треба використовувати за потреби у разі необхідності інтенсифікації процесу.

5.2.7.4 Інтенсивність зростання температури на стадії саморозігрівання суміші повинна становити 1,0 град.C/год. - 2,0 град.C/год.

5.2.7.5 Термін до виходу процесу на термофільний режим повинен бути у межах 1-1,5 доби.

5.2.8 Вермикомпостування

5.2.8.1 На мезофільній стадії процесу компостування можна проводити вермикомпостування.

5.2.8.2 Суміш для вермикомпостування повинна мати такі параметри:

- вологість - від 70% до 75%;

- pH - 6,5-7,5;

- співвідношення C:N - 20:1;

- вміст мінеральних речовин - не більше ніж 10%;

- сирого протеїну - не більше ніж 25%.

5.2.8.3 Вермикомпостування можна проводити цілорічно в закритих опалювальних приміщеннях на стелажах і в грядах на полу або, за можливістю, на відкритих майданчиках в грядах. Ширину стелажів та гряд треба приймати до від 1 м до 1,2 м, довжину - довільно.

5.2.8.4 На першої стадії вермикомпостування треба:

- провести хімічний аналіз конкретного субстрату та визначити склад суміші, яку необхідно приготувати для подальшого вермикомпостування;

- наростити необхідний об'єм вермикультури;

- провести адаптацію вермикультури до конкретного субстрату;

- визначити технологічну схему компостування.

5.2.8.5 На другій стадії вермикомпостування треба внести вермикультуру із розрахунку 100 черв'яків на 1 кв.м площі гряди з приготованою сумішшю. Вносити вермикультуру треба увечері або в похмурий день.

5.2.8.6 Гряду з субстратом, заселеним вермикультурою, треба зверху накрити травою для захисту від сонця і зниження випаровування води. Гряди треба періодично поливати та розпушувати верхній шар.

5.2.8.7 Вермикомпостування треба здійснювати протягом від 2 місяців до 3 місяців при температурі від 16 град.C до 32 град.C, оптимальна температура складає 24 град.C.

5.2.8.8 Після закінчення процесу вермикомпостування треба відокремити вермикультуру від готового компосту на механічних віброситах з розміром отворів від 0,5 см до 1 см.

5.2.8.9 Черв'яків, що залишаються на ситі, треба використовувати для подальшого отримання вермикомпосту з наступної партії органічної речовини.

5.2.8.10 Отриманий компост треба підсушити в потоці гарячого повітря до вологості від 50% до 60%.

5.2.8.11 Питому продуктивність споруд вермикомпостування треба приймати:

- для закритих приміщень: по вихідній компостній суміші - 1,5 т/кв.м, готовому біогумусу - 0,7 т/кв.м, по біомасі вермикультури - 22 кг/кв.м в рік.

- для відкритих майданчиків: по вихідній компостній суміші - 0,7 т/кв.м, готовому біогумусу - 0,33 т/кв.м, по біомасі вермикультури - 10,5 кг/кв.м в рік.

5.2.9 Зберігання компосту

5.2.9.1 Після завершення процесу компостування матеріал треба грейфером перевантажити у приймальний бункер сортувально-подрібнювального відділення, а потім пластинчастим живильником бункера - до грохоту з діаметром вічок 60 мм.

5.2.9.2 Готовий компост треба відправляти споживачу або на ділянку зберігання.

5.2.9.3 Ширину штабеля, м, під час зберігання визначають за формулою:

5.3 Анаеробне оброблення

5.3.1 Технологічне обладнання процесу анаеробного оброблення (зброджування) органічної речовини, вилученої з побутових відходів: система конвеєрів, бункер-приямок, подрібнювальне обладнання, проціджувачі, насоси, метантенки, газгольдери, теплообмінники, обладнання для очищення біогазу, когенераційна установка.

5.3.2 Органічна речовина, придатна для анаеробного зброджування, має відповідати таким вимогам:

- бути свіжою з максимальним вмістом органічних речовин;

- не містити включень розміром більше ніж 30 мм і твердих мінеральних частинок, щільність яких перевищує 1100 т/куб.м;

- оптимальні параметри маси для анаеробного зброджування мають бути:

вологість - від 90% до 92%;

зольність - від 15% до 16%;

pH - від 6,9 до 8,0;

вміст жирних кислот - від 600 мг/л до 1500 мг/л;

початкове відношення вуглецю і азоту (C:N) повинно наближатись до відношення C:N = (10 - 16) : 1.

- маса, що зброджується (далі - субстрат), не повинна вміщувати речовини, які пригнічують життєдіяльність метаноутворюючих організмів, у концентрації, вище допустимої. До цих речовин відносяться: різні форми азоту, більшість важких, лужних, лужноземельних металів, сульфідів, кисню, антибіотиків, дезінфікуючих засобів та інших речовин.

Для забезпечення оптимального співвідношення C:N і одержання більшої кількості біогазу, дозволено додавати у масу, що зброджується, інші органічні відходи: сирий осад комунальних стічних вод, гній різних видів тварин.

5.3.3 Зброджування треба проводити в біореакторах-метантенках, які мають бути герметичними, з теплогідроізоляцією, мати пристрої завантаження біомаси і вивантаження збродженої біомаси та відведення біогазу.

5.3.4 Для інтенсифікації метаногенезу, біореактори треба обладнати механізмами для примусового перемішування, руйнування кірки і підігрівання.

5.3.5 Зброджування доцільно проводити з підігріванням і підтриманням температур: + 33 град.C +- 2 град.C (мезофільний режим) або + 53 град.C +- 2 град.C (термофільний режим). Підвищення температури поліпшує умови для утворення біогазу, сприяє зменшенню необхідного робочого об'єму біореактора, але знижує вміст метану в біогазі та значно підвищує витрати теплової енергії при термофільному режимі.

5.3.6 Тривалість зброджування субстрату в біореакторі залежить:

- від фізико-хімічних властивостей сировини;

- від температурного режиму;

- від заданого ступеня розкладу органічної речовини.

Доцільно дотримуватися тривалості процесу: для мезофільного режиму - 10-30 діб, а для термофільного режиму - 7-15 діб.

5.3.7 Проектування систем споруд анаеробного зброджування органічної речовини треба здійснювати відповідно до СНиП 2.04.03.

5.3.8 Для стабілізації процесів анаеробного зброджування органічної речовини та інтенсифікації роботи метантенків необхідно забезпечити:

- попередню підготовку суміші згідно з вимогами п. 5.3.2;

- безперервне завантажування-розвантажування попередньо підігрітої органічної речовини, що дасть можливість стабілізувати швидкість анаеробного розкладання частини органічної речовини, що зброджується, і забезпечить рівномірне видалення біогазу протягом доби;

- перемішування суміші в резервуарах метантенків з оптимальною інтенсивністю, що забезпечить ефективне використання всього об'єму резервуару, виключить утворення мертвих зон, розшарування органічної речовини, відкладання мінералізованого осаду та утворення кірки, а також сприятиме вирівнюванню температурного поля, покращенню газоутворення;

- підтримання оптимальної температури режиму зброджування;

- нагрівання органічної речовини, що завантажується;

- забезпечення нормальної життєдіяльності популяції мікроорганізмів, що утворюють метан.

5.3.9 Для забезпечення нормальної життєдіяльності популяції мікроорганізмів, що утворюють метан, необхідно:

- постійність температури і тиску;

- суворий анаеробіоз;

- відсутність світла;

- нейтральне або слаболужне середовище.

5.3.10 Нагрівання органічної речовини треба проводити у теплообмінниках з використанням скидного тепла двигунів-генераторів. Використання пари від котельні в інжекторах для нагріву органічної речовини збільшує експлуатаційні витрати, збільшує вологість органічної речовини, веде до повної втрати конденсату, а висока температура пари (вище ніж 100 град.C) негативно впливає на анаеробні мікроорганізми.

5.3.11 Метантенки експлуатують як повністю прямоточні реактори з перемішуванням, тому завантаження треба проводити за можливості безперервно та рівномірно протягом доби. Безперервне завантаження потрібно для створення оптимального режиму зброджування як з точки зору самого процесу, так і з точки зору використання обладнання (об'єм газгольдерів, обладнання нагріву органічної речовини тощо).

5.3.12 Співвідношення суміші сирого та збродженого субстрату повинно складати приблизно 1:10.

5.3.13 Спосіб перемішування має бути розрахований таким чином, щоб загальний об'єм суміші в аеротенку перемішувався не менше ніж 5 разів на добу.

5.3.14 Отриманий біогаз має відповідати вимогам (5).

5.3.15 Залежно від специфічних промислових вимог біогаз можна використовувати різними способами:

- у теплоустаткуванні, в газогенераторах для одночасного отримання теплової і електричної енергії;

- подавати в газові мережі для комунальних і побутових потреб;

- стискувати для подальшого зберігання в газгольдерах.

У разі подачі біогазу в комунальні газові мережі потрібно проведення осушення і очищення газу, що збільшує капітальні витрати за біогазовою технологією.

5.3.16 Стабілізовану суміш із метантенку можливо використовувати:

- для зволоження органічні речовини у разі закладання компостної суміші;

- для змішування з сирим субстратом згідно з п. 5.3.13;

- для виготовлення добрив.

5.3.17 Виготовлення добрив із стабілізованої в метантенку суміші може здійснюватися такими способами:

- зневоднюванням і компостуванням в штабелях з органічними наповнювачами;

- зневоднюванням і гранулюванням суміші за умов поєднання операції грануляції з обеззаражуванням;

- зневоднюванням на мулових майданчиках з наступним вилежуванням в штабелях не менше 2-3 років (в залежності від кліматичних умов регіону України);

- дегельмінтизацією в рідкому стані при температурі більше ніж 70 град.C або термічним кондиціонуванням при температурі 230 град.C з наступним механічним обезводнюванням;

- термічною сушкою зневоднених осадів при температурі не нижче ніж 70 град.C або сушкою в зустрічних струменях.

Можна застосовувати будь-які інші методи, що забезпечують відповідність властивостей отриманого продукту вимогам цього стандарту.

5.4 Використання готового компосту

5.4.1 Отриманий компост можна використовувати:

- як добриво:

у сільському господарстві;

у лісному господарстві;

у зеленому будівництві;

- для рекультивації земель;

- як паливо з попереднім брикетуванням; брикетування треба проводити за стандартними технологіями, які включають попередню сушку компосту до вологості від 3% до 8% та оброблення на пресі.

5.4.2 Компост з опалого листя треба використовувати тільки в зеленому господарстві та для рекультивації земель. В зв'язку з цим доцільно розташовувати обладнані ділянки для компостування опалого листя на території комунальних підприємств з утримання зелених насаджень.

5.4.3 Агрохімічні і фізико-хімічні показники добрив повинні знаходитись у межах, що зазначені у таблицях 2 та 3.

5.4.3 Добрива за мікробіологічними показниками повинні відповідати нормам, що наведені у таблиці 4.

5.4.4 Допустимі норми токсикологічних показників добрив не повинні перевершувати межі, зазначеної в таблицях 5, 6.