МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
НАКАЗ
| 14.10.1997 № 363 |
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 лютого 1998 р.
за № 128/2568
Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні
( Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства транспорту України від 23 березня 1998 року № 90, від 5 листопада 2001 року № 763, дію пункту 11.2 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні зупинено з 25 квітня 2006 року ( згідно з повідомленням Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, опублікованим у газеті "Урядовий кур'єр" від 28 квітня 2006 року № 81 ), наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22 травня 2006 року № 493, наказами Міністерства інфраструктури України від 5 грудня 2013 року № 983, від 27 січня 2016 року № 26, від 10 серпня 2018 року № 368, від 3 червня 2019 року № 413, наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 14 листопада 2024 року № 1332 ( враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 5 грудня 2024 року № 1428 )( Додатково див. рішення Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 24 лютого 2006 року № 27 )
На виконання пункту 3 розділу першого Програми заходів щодо забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадань і безпеки пасажирів на транспорті, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 січня 1995 р. № 7, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (додаються).
2. Державному департаменту автомобільного транспорту України (Докіль Л. П.):
2.1. Довести до відома міністерств, відомств, Уряду Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, об'єднань, підприємств, установ та організацій автомобільного транспорту, що входять до сфери управління Мінтрансу України, Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
2.2. Разом з Головним управлінням правового забезпечення діяльності транспорту (Логінова Л. М.) в установленому порядку подати на реєстрацію Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні в Міністерство юстиції України.
3. Після введення в дію вищезазначених Правил втрачають чинність "Правила перевозок грузов автомобильным транспортом в УССР", затверджені Міністерством автомобільного транспорту УРСР за погодженням з Держпланом УРСР і Державним арбітражем при Раді Міністрів УРСР (розділи 1 - 10 від 24.05.1971 р.; розділи 11 - 39, 40, 43, 44, 46, 48 від 25.01.1972 р.; розділи 45 і 49 від 06.03.1972 р.; розділ 47 від 20.10.1971 р.).
4. Наказ від 12 грудня 1996 р. 394 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" вважати таким, що не набрав чинності.
5. Контроль за виконанням наказу покласти на Першого заступника Міністра Л. М. Костюченка.
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства
транспорту України
від 14 жовтня 1997 р. № 363
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
20 лютого 1998 р. за № 128/2568
ПРАВИЛА
перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні
( У тексті Правил слово "вага" у всіх відмінках замінено словом "маса" у відповідних відмінках; посилання на додатки 7 - 21 замінено посиланнями відповідно на додатки 8 - 22 згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 5 грудня 2013 року № 983 )( У тексті глав 17, 19, 20, 24, 25 цих Правил слово "виписувати" в усіх відмінках та числах замінено словом "надавати" у відповідних відмінках та числах згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 3 червня 2019 року № 413 )
Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (надалі - Правила) визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.
Ці Правила не регламентують перевезення небезпечних, великовагових, великогабаритних вантажів, пошти та перевезення вантажів у міжнародному сполученні, оскільки такі перевезення мають свої особливості, що стосуються виконання комплексу вимог при вантажно-розвантажувальних роботах, власне процесу перевезення та його документального оформлення, а також узгодження таких правил із відповідними компетентними установами.
1. Терміни та поняття
Наведені у цих Правилах терміни та поняття вживаються в такому значенні:
Автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
( Главу 1 доповнено новим абзацом другим згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 14.11.2024 р. № 1332, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 05.12.2024 р. № 1428, у зв'язку з чим абзаци другий - двадцять восьмий вважати відповідно абзацами третім - двадцять дев'ятим )
Вантаж - всі предмети з моменту прийняття для перевезень до здачі одержувачу вантажу.
Вантажне місце - умовна одиниця вантажу для приймання його для перевезення або здачі вантажоодержувачу при здійсненні навантаження або розвантаження рухомого складу.
Вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об'єм дорівнює 1 куб. м і більше).
Вантажовідправник - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.
( Абзац шостий глави 1 у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 14.11.2024 р. № 1332, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 05.12.2024 р. № 1428 )
Вантажоодержувач - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка здійснює прийом вантажу та розвантаження транспортного засобу у порядку, встановленому законодавством;
( Абзац сьомий глави 1 у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 14.11.2024 р. № 1332, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 05.12.2024 р. № 1428 )
Договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.
Абзац виключено
( Розділ 1 доповнено абзацом згідно з наказом Міністерства транспорту України від 05.11.2001 р. № 763, абзац виключено згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 05.12.2013 р. № 983 )
Експедитор транспортний - працівник, який забезпечує виконання комплексу операцій транспортно-експедиторського обслуговування під час перевезення вантажів.
( Абзац із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 05.12.2013 р. № 983 )
Замовлення на перевезення вантажів - документ, який подає вантажовідправник перевізникові на доставляння обумовленої партії вантажів в узгоджені терміни.
Замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів.
Засіб пакетування - засіб для формування і скріплення вантажів в укрупнене вантажне місце, за винятком пакетоформувальної і пакетоскріплювальної техніки, в результаті застосування якого забезпечується пакетування.
( Главу 1 доповнено абзацом згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 05.12.2013 р. № 983 )
Здавання вантажу - подання вантажоодержувачу перевізником вантажу, згідно з товарно-транспортним документом, з наступним розвантаженням і оформленням документів про його передачу вантажоодержувачу.
Маркування - потрібні написи, зображення та умовні позначки, вміщені на упаковці, бирках або самому товарі, який відвантажується для належного перевезення та здачі вантажу одержувачу.
Міські перевезення - перевезення різнородних за структурою вантажів у межах міста.
Міжміські перевезення - перевезення вантажів, що здійснюються за межі міста (населеного пункту).
Обсяг перевезень - кількість вантажу, перевезеного або заявленого вантажовідправником і прийнятого перевізником для доставки одержувачу (в тоннах).
Пакетування - формування та скріплення вантажів в укрупнене вантажне місце, яке забезпечує при доставці у встановлених умовах їхню цілість, збереження та дозволяє механізувати вантажно-розвантажувальні та складські роботи.
( Абзац із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 05.12.2013 р. № 983 )
Абзац дев'ятнадцятий глави 1 виключено
( Абзац розділу 1 у редакції наказу Міністерства транспорту України від 05.11.2001 р. № 763, наказу Міністерства інфраструктури України від 05.12.2013 р. № 983, виключено згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 14.11.2024 р. № 1332, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 05.12.2024 р. № 1428, у зв'язку з чим абзаци двадцятий - двадцять дев'ятий вважати відповідно абзацами дев'ятнадцятим - двадцять восьмим )
Піддон - засіб пакетування, що має настил і, за необхідності, надбудову для розміщення і кріплення вантажу.
( Главу 1 доповнено абзацом згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 05.12.2013 р. № 983 )( Абзац виключено згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 05.12.2013 р. № 983 )
Приймання вантажу - подання вантажовідправником підготовленого для відправлення вантажу та товарно-транспортних документів перевізнику з наступним навантаженням на транспортний засіб та оформлення документів про прийняття вантажу перевізником для відправлення.
Причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем.
( Розділ 1 доповнено абзацом згідно з наказом Міністерства транспорту України від 05.11.2001 р. № 763, абзац у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 05.12.2013 р. № 983 )
Сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.
( Розділ 1 доповнено абзацом згідно з наказом Міністерства транспорту України від 05.11.2001 р. № 763 )
Спеціалізований автомобіль - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій.
( Абзац розділу 1 у редакції наказу Міністерства транспорту України від 05.11.2001 р. № 763 )
Спеціальний автомобіль - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для виконання спеціальних робочих функцій.
( Розділ 1 доповнено абзацом згідно з наказом Міністерства транспорту України від 05.11.2001 р. № 763 )
Тара - основний елемент упаковки, що являє собою виріб для розміщення продукції.
Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.
Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені Законом України "Про автомобільний транспорт" та цими Правилами.
( Абзац двадцять сьомий глави 1 у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 03.06.2019 р. № 413, наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 14.11.2024 р. № 1332, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 05.12.2024 р. № 1428 )
Транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов'язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.
2. Загальні відомості про вантажі
2.1. Вантажі, які подаються для перевезення, класифікуються за такими ознаками: вид продукції різних виробників, фізичний стан, наявність тари, спосіб вантаження і розвантаження, специфічні властивості, маса та габарити.
2.2. За видами продукції вантажі поділяються на:
- продукцію сільського господарства;
- продукцію лісової, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості;
- руди металічні;
- продукцію паливно-енергетичної промисловості;
- мінеральну сировину, мінерально-будівельні матеріали та вироби;
- продукцію металургійної промисловості;
- продукцію хімічної промисловості;
- продукцію харчової, м'ясо-молочної та рибної промисловості;
- промислові товари народного споживання;
- продукцію машинобудування, приладобудування і металообробної промисловості;
- інші вантажі.
2.3. За фізичним станом вантажі можуть бути твердими, рідкими і газоподібними.
2.4. За наявністю тари вантажі підрозділяються на ті, для яких тара потрібна і для яких вона не потрібна.
2.5. За способом вантаження і розвантаження вантажі бувають: штучними, сипучими, навалочними і наливними.
2.6. Такі вантажі як швидкопсувні, небезпечні, антисанітарні та живі - мають свої специфічні властивості.
2.7. В залежності від маси, габаритів одного вантажного місця та специфіки вантажі підрозділяються на такі, перевезення яких здійснюється: за цими правилами і за спеціальними правилами (великовагові, великогабаритні, небезпечні).
За цими правилами здійснюються перевезення вантажів, маса і габарити яких в транспортному положенні разом з транспортним засобом не перевищують обмеження, що встановлені Правилами дорожнього руху України.
( Абзац другий пункту 2.7 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 05.12.2013 р. № 983 )
3. Правила укладення договорів
3.1. Договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі - Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (надалі - Замовники). Примірний договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському та міжміському сполученні (надалі - Договір) наведений в додатку 1.
( Пункт 3.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства транспорту України від 23.03.98 р. № 90, наказом Міністерства інфраструктури України від 05.12.2013 р. № 983 )
3.2. Договір про перевезення вантажів може укладатися Перевізником з посередницьким підприємством, яке користується правами та несе обов'язки і відповідальність, що передбачені для вантажовідправників і вантажоодержувачів.
3.3. Ініціативу про встановлення договірних стосунків для перевезення вантажів автомобільним транспортом може виявити як Перевізник, так і вантажовідправник (вантажоодержувач) - майбутній Замовник.
3.4. Після того, як Перевізник і Замовник узгодили умови перевезень і розрахунки, стверджений підписом Перевізника проект Договору з необхідними до нього додатками в двох екземплярах Перевізник зобов'язаний направити Замовнику не пізніше ніж через три дні після його узгодження.
( Пункт 3.4 із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства транспорту України від 23.03.98 р. № 90, від 10.08.2018 р. № 368 )
3.5. У Договорі встановлюються: термін його дії, обсяги перевезень, умови перевезень (режим роботи по видачі та прийманню вантажу, забезпечення схоронності вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт і таке інше), вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обов'язки сторін, відповідальність тощо.
3.5.1. Замовник не пізніш як через 10 днів після одержання від Перевізника проекту Договору підписує його і додатки до нього і один екземпляр повертає Перевізнику.
( Підпункт 3.5.1 пункту 3.5 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 10.08.2018 р. № 368 )
3.5.2. Якщо у Замовника є розбіжності по Договору, він зобов'язаний сформулювати свої пропозиції у протоколі розбіжностей і направити їх Перевізнику разом з Договором у 10-денний термін.
3.5.3. Перевізник зобов'язаний розглянути протокол розбіжностей Замовника, у разі потреби - спільно з ним, і включити до Договору всі прийняті пропозиції.
( Пункт 3.5.4 виключено згідно з наказом Міністерства транспорту України від 23.03.98 р. № 90 )
3.6. Відповідно до Договору Перевізник і Замовник у межах квартального плану за 10 днів до початку кожного місяця визначають місячні плани із декадними плановими завданнями на перевезення вантажів.
3.7. На перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник надає Перевізнику при наявності Договору заявку відповідно до встановленої форми (додаток 4 до Договору).
У разі масових перевезень вантажів, особливо будівельних на місця будівництв, а також сільськогосподарських вантажів для їх переробки або у місця довгострокового зберігання, Замовник повинен до заявки додати також погоджений з Перевізником графік виконання перевезень із зазначенням добового або середньодобового обсягу перевезень, а також початку і кінця роботи змін.
( Пункт 3.7 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства транспорту України від 23.03.98 р. № 90 )
3.8. Заявка подається Перевізнику у строк, визначений Договором.
За погодженням із Перевізником Замовник може передати заявку на перевезення вантажів електронними чи іншими засобами зв'язку. У цьому випадку в такій заявці мають бути необхідні відомості, які характеризують найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та рід упаковки.
( Абзац другий пункту 3.8 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 05.12.2013 р. № 983 )
3.9. Перевізники можуть перевозити вантажі за разовим договором, примірна форма якого наведена в додатку 2.
( Пункт 3.9 у редакції наказу Міністерства транспорту України від 23.03.98 р. № 90 )
4. Страхування вантажів
Замовник з метою відшкодування заподіяних йому збитків у разі повної або часткової втрати, ушкодження чи псування вантажу при перевезенні, внаслідок стихійного лиха тощо може застрахувати своє майно відповідно до Закону України "Про страхування".
5. Правила упакування вантажів
5.1. Упакування - це процес розміщення продукції в упаковці (тарі).
( Пункт 5.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 14.11.2024 р. № 1332, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 05.12.2024 р. № 1428 )
5.2. До упаковки ставляться такі вимоги:
- вид упаковки має відповідати особливостям вантажу;
- упаковка має забезпечувати повне збереження вантажу під час його транспортування з урахуванням вантажно-розвантажувальних робіт;
- упаковка має відповідати кліматичним умовам;
- упаковка має відповідати вимогам митного режиму;
- упаковка може виконувати рекламні цілі.
5.3. При виборі упаковки потрібно враховувати спосіб, відстань і тривалість транспортування, можливість перевантаження вантажу в дорозі, температурний режим і вологість під час транспортування, пору року (погодні умови), сумісність з іншими вантажами тощо.
5.4. Характер упаковки повинен відповідати виду вантажу, вантажності автомобіля, профілю і стану дороги та іншим умовам.
5.5. Упаковка для перевезення вантажів, які вимагають охолодження чи інтенсивної вентиляції повітря, має бути з просвітами.
5.6. Упаковка для перевезення морожених вантажів має бути суцільною, без просвітів.
5.7. Бідони мають бути щільно закриті кришками з гумовою або паперовою прокладкою та опломбовані відправником. Не допускається приймання для перевезення бідонів, які мають течу.
5.8. Фрукти та овочі укладають в закриту упаковку щільно для виключення можливості їх переміщення.
5.9. Промислові товари для перевезення упаковують у тверду (дощані, фанерні ящики), напівтверду (пресовані кіпи із застосуванням дощечок і планок) і м'яку упаковку (пресовані кіпи без дощечок і планок, тюки, баули, тканинні мішки, рогожні мішки, рулони).
5.10. При упакуванні промислових товарів у тверду упаковку ящики мають бути обтягнутими по торцях металевою стрічкою, скріпленою "в замок".
5.11. При упакуванні в напівтверду упаковку кіпи треба покрити з усіх сторін одним шаром обгорткового паперу та одним шаром пакувальної тканини так, щоб повністю уберегти вміст кіпи від забруднення, псування, втрати зовнішнього вигляду та пом'ятості.
5.12. При м'якому упакуванні кіпу покривають двома шарами обгорткового паперу, одним шаром пакувальної тканини й обтягують металевою стрічкою з прокладкою під стрічку вздовж периметра кіпи картону завтовшки 3-4 мм і завширшки не менш як 60 мм.
5.13. При упакуванні в тюки тканину обгортають папером, пакувальною тканиною, зашивають уздовж одним швом, зашиваючи торці, та обтягують вірьовкою.
5.14. Бідони та барабани треба класти в міцні дерев'яні лати, бутлі - в лати чи корзини та ущільнювати деревною стружкою, банки й тюбики пакувати в картонні чи дерев'яні ящики.
6. Правила визначення маси вантажів
6.1. На упакованих та штучних неупакованих вантажах, крім тих, які перевозяться навалом, Замовник повинен зазначити масу брутто і нетто. На вантажах стандартної маси зазначати це не обов'язково.
6.2. Визначення маси вантажу провадиться технічними засобами Замовника.
6.3. При перевезенні вантажів у критих автомобілях і причепах, окремих секціях автомобілів, контейнерах і цистернах, опломбованих Замовником, визначення маси вантажу виконується Замовником.
6.4. При навантаженні вантажу здійснюється його зважування або рахування місць (чи штук). Вантаж приймається без перевірки маси, якщо він поданий для перевезення у спеціальних кузовах чи контейнерах при наявності на них пломб Замовника. Крім того, він може бути прийнятий за масою, яку оповістив Замовник.
6.5. Визначати масу чи кількість вантажу у вантажовідправника і вантажоодержувача потрібно однаковим способом. При прийманні вантажу для перевезення за масою треба зважити весь вантаж. Визначення загальної маси вантажу зважуванням окремих місць забороняється.
6.6. Масу насипних і навалочних вантажів, а також харчових наливних вантажів, які перевозять в автомобілях-цистернах, визначають, головним чином, автомобільними вагами.
6.7. Перед навантаженням хлібних вантажів, харчових наливних вантажів, картоплі та овочів перевіряється маса тари автомобіля.
6.8. Перед зважуванням автомобілів автомобільними вагами треба перевірити зазори між обв'язувальною рамою і платформою вагів; перевірити показання вагів без навантаження і за потреби відрегулювати їх. Слід оглянути автомобілі, які підлягають зважуванню, та прослідкувати за тим, щоб всі люди вийшли з кабіни та кузова.
6.9. Автомобілі подаються на ваги зі швидкістю не більше ніж 5 км/год, якщо інше не передбачене паспортними даними вагів. Зважування автомобільними вагами без зупинки автомобілів (на ходу) забороняється, крім випадків використання спеціально призначених для цього вагів. При установленні автомобілів на ваги треба слідкувати за тим, щоб задня вісь автомобіля знаходилась не ближче 300 мм від краю платформи. Автомобілі зважуються лише при зупиненому двигуні.
6.10. При зважуванні автопоїздів необхідно весь автопоїзд становити на ваги. Якщо розміри платформи не дозволяють установити весь автопоїзд, то автомобіль і причіп зважують окремо, при цьому треба прослідкувати за тим, щоб дишло автопричепа не торкалося землі.
6.11. При зважуванні громіздких та довгих вантажів слід наглядати за тим, щоб спадаючі кінці вантажів не торкалися нерухомих частин вагів (станини, колонки тощо) чи обв'язувальної рами.
7. Правила маркування вантажів
7.1. При поданні вантажів в тарі чи упаковці і штучних вантажів дрібними відправками Замовник зобов'язаний завчасно замаркувати кожне вантажне місце.
( Абзац перший пункту 7.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 14.11.2024 р. № 1332, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 05.12.2024 р. № 1428 )
У маркуванні зазначаються:
а) знак одержувача - повне чи часткове найменування вантажоодержувача чи позначення, яке використовується одержувачем (при перевезеннях дрібних партій);
б) номер заявки (замовлення) на перевезення вантажів;
в) місце призначення - зазначається пункт (при міжміських перевезеннях);
г) маса вантажного місця - позначається цифрами маса брутто і нетто в кілограмах.
( Підпункт "г" пункту 7.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 05.12.2013 р. № 983 )
Дані, наведені в супровідних документах, мають повністю відповідати маркуванню.
7.2. При поданні вантажів, які вимагають особливого поводження з ними під час вантажних операцій та зберігання, відправник зобов'язаний нанести на всіх вантажних місцях додатково спеціальне маркування написом "Верх", "Скло", "Обережно", "Не кантувати", "Боїться холоду", "Не класти плазом" тощо. Спеціальне маркування може бути вказане також особливими знаками (додаток 3).
7.3. Відповідальність за відсутність спеціального маркування та її наслідки покладається на Замовника.
7.4. Маркування має бути проведене одним із таких способів:
а) безпосередньо нанесенням знаків на вантажному місці;
б) за допомогою ярликів.
7.5. Наносити маркування можна фарбуванням по шаблону, штампуванням, клеймуванням чи спеціальними маркувальними машинами.
7.6. Маркування провадиться умовними позначками (знаками), що передані написом, літерами, цифрами чи малюнками (символами), із застосуванням контрастної фарби. Колір фарби повинен різнитись від кольору тари чи вантажу. Маркування місць вантажу має бути чітким, ясним та надійним.
7.7. Маркування виконується світлостійкою та незмивною водою фарбою, яка добре тримається на будь-якій поверхні (не стирається і не відшаровується).
7.8. Ярлики з паперу та картону прикріплюють до тари клеями (декстриновим, казеїновим, силікатним тощо), із тканини - пришивають, із фанери, металу, пластмаси - прикріплюють болтами, шурупами, цвяхами. Прибивати ярлики до фанерних, картонних і паперових ящиків не дозволяється.
Дозволяється прикріплювати ярлики до вантажів дротом, якщо інший спосіб кріплення неможливий.
7.9. При розвезенні таких вантажів, як металеві прутки, труби, громіздкий чи з довгими рукоятками інструмент тощо на адресу декількох вантажоодержувачів, допускається маркування фарбуванням кінців стійкою фарбою, по якій можна легко виявити належність їх до однієї партії.
7.10. Маркування наноситься:
а) на ящиках - на одному з боків;
б) на мішках і тюках - на одному широкому боці.
Спеціальне маркування наноситься на двох суміжних сторонах.
7.11. Якщо немає можливості нанести маркування повністю на боках чи торцях, на малогабаритних ящиках висотою 200 мм і менше допускається маркування на суміжних стінках тари (в тому числі на кришці).
7.12. Маркування мокросолених шкір та шкур наносять на внутрішній бік однієї з двох зв'язаних дощечок (бирок).
7.13. Листове залізо у зв'язках (без тари) маркують на дерев'яних чи металевих бирках, прикріплених до зв'язки дротом.
7.14. Ярлики та дерев'яні бирки мають бути таких розмірів: довжиною 12 - 15 см, шириною 8 - 10 см, а металеві штамповані бирки - не менше 60 кв. см.
Застосування картонних бирок не допускається.
7.15. Спеціальні знаки слід розташовувати в лівому верхньому кутку від основного маркування, за виключенням знаків "Стропувати тут" і "Центр маси", які потрібно наносити у позначених ними місцях.
7.16. При перевезенні однорідних вантажів на адресу одного вантажоодержувача допускається нанесення маркування не на всіх вантажних місцях, але не менше ніж на чотирьох. У цих випадках замарковані місця укладаються:
а) у фургонах - біля дверей маркуванням назовні;
б) на відкритому рухомому складі - у верхньому ярусі навантаження по два місця біля кожного поздовжнього борта кузова маркуванням назовні.
При перевезенні вантажів навалом, насипом і наливом маркування не провадиться.
8. Правила вантаження і розвантаження вантажів
8.1. Типи та кількість рухомого складу, потрібного для виконання перевезень вантажів, визначаються Перевізником залежно від обсягу і характеру перевезень.
8.2. Перевізник зобов'язаний забезпечувати своєчасну подачу справного рухомого складу, придатного для перевезення вантажів відповідно до заявки (разового договору) та такого, що відповідає санітарним нормам.
( Абзац перший пункту 8.2 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства транспорту України від 23.03.98 р. № 90 )
Подача непридатного для перевезень вантажів рухомого складу вважається такою, що не була здійснена.
8.3. При перевезеннях вантажів контроль за своєчасним прибуттям транспорту протягом дня, регулювання його розстановки, подачі під завантаження, використання транспорту, що звільнився, у зворотному напрямку, облік завантаження, часу прибуття та відправлення рухомого складу виконується Перевізником або Замовником залежно від прийнятої ними схеми перевезень.
8.4. Перед завантаженням автомобілів, причепів, напівпричепів з кузовом типу "фургон", автоцистерн і контейнерів Замовник повинен перевірити придатність рухомого складу та контейнерів для перевезення вантажу у комерційному відношенні.
Якщо виявлене пошкодження, яке може вплинути на цілість або якість вантажу при перевезенні, Замовник повинен відмовитися від вантаження в такий рухомий склад або контейнери, про що складається акт установленої форми (додаток 4).
8.5. У пунктах вантаження і розвантаження можуть застосовуватись такі види розстановки автомобілів при вантажно-розвантажувальних роботах:
а) бокова розстановка, коли вантаження або розвантаження виконується через бокові борти автомобілів;
б) торцева розстановка, коли вантаження або розвантаження виконується через задній борт автомобілів;
в) косокутна розстановка, коли навантаження або розвантаження виконується через боковий та задній борти автомобіля одночасно.
8.6. Вантаження, закріплення, укриття, ув'язка вантажу, а також розвантаження автомобіля, зняття кріплень і покриттів виконуються Замовником.
Відкриття та закриття люків автоцистерн, вмикання (вимикання) насосів (двигунів), маніпуляції зі шлангом, встановленим на автомобілі, виконує водій.
8.7. Перевізник може за погодженням із Замовником взяти на себе вантаження і розвантаження вантажів.
Участь водія у вантаженні або розвантаженні може мати місце тільки за його згодою. В цьому випадку водій при вантаженні приймає вантаж з борта автомобіля (біля дверей фургона), а при розвантаженні подає його на борт автомобіля (до дверей фургона).
8.8. У випадку, коли Перевізник за погодженням із Замовником бере на себе виконання вантажно-розвантажувальних робіт, він несе відповідальність за пошкодження вантажу під час вантаження та розвантаження.
8.9. Замовник зобов'язаний утримувати вантажно-розвантажувальні майданчики та під'їзні шляхи до них згідно з вимогами щодо ремонту й утримання автомобільних доріг загального користування.
( Пункт 8.9 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 14.11.2024 р. № 1332, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 05.12.2024 р. № 1428 )
8.10. Додаткове обладнання автомобілів для перевезення певного вантажу може виконуватись Замовником лише за погодженням з Перевізником.
8.11. При вантаженні-розвантаженні вантажів масою більш як 50 кг і при підніманні вантажів на висоту понад 2 м застосування засобів механізації обов'язкове.
8.12. Вантаж в автомобілях і причепах доцільно розміщувати згідно зі схемами, що наведені в додатку 5.
8.13. Якщо вантаження виконується навалом - вантаж не повинен здійматися над рівнем бортів кузова. В разі потреби основні борти слід наростити додатковими бортами, проте загальна висота транспортного засобу з вантажем не повинна перевищувати 4 м від поверхні дороги.
8.14. Навантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.
8.15. Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до:
ДСТУ EN 12195-1:2018 (EN 12195-1:2010; AC:2014, IDT) "Пристрої кріплення вантажу на колісних транспортних засобах. Безпека. Частина 1. Розрахунок сил кріплення";
ДСТУ EN 12195-2:2018 (EN 12195-2:2000, IDT) "Пристрої кріплення вантажу на колісних транспортних засобах. Безпека. Частина 2. Кріпильні стяжні ремені з хімічних волокон";
ДСТУ EN 12195-3:2018 (EN 12195-3:2001, IDT) "Пристрої кріплення вантажу на колісних транспортних засобах. Безпека. Частина 3. Кріпильні ланцюги";
ДСТУ EN 12640:2018 (EN 12640:2000, IDT) "Кріплення вантажу на колісних транспортних засобах. Точки кріплення на вантажних автомобілях. Мінімальні вимоги та випробування";
ДСТУ EN 12641-1:2018 (EN 12641-1:2005, IDT) "Знімні кузови та комерційні транспортні засоби. Тенти. Частина 1. Мінімальні вимоги";
ДСТУ EN 12642:2018 (EN 12642:2016, IDT) "Кріплення вантажу на колісних транспортних засобах. Конструкція кузовів комерційних колісних транспортних засобів. Мінімальні вимоги".
( Пункт 8.15 у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 05.12.2013 р. № 983, наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 14.11.2024 р. № 1332, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 05.12.2024 р. № 1428 )
8.16. Ящики, бочки та інші штучні вантажі слід вантажити таким чином, щоб при різкому гальмуванні, рушанні та на крутих поворотах виключалася можливість зсуву, навалки на борти, потертості вантажу і тари; для цього між окремими місцями вантажу не дозволяється залишати проміжків або між ними треба вставляти дерев'яні прокладки та розпірки відповідної довжини та міцності.
8.17. Крихкі та ламкі вантажі (скляні, керамічні та чавунні вироби, алюмінієвий та емальований посуд і т. ін.) перекладають соломою, деревною стружкою або іншими матеріалами, які захищають від пошкоджень і бою.
8.18. Вантаження в автомобіль вантажних місць, на яких є спеціальне маркування:"Обережно", "Не кидати", "Скло", "Верх", "Не кантувати" і т. п., слід виконувати особливо обережно. Такі вантажні місця розміщують в кузові автомобіля так, щоб при розвантаженні ці написи було видно.
8.19. При вантаженні в один автомобіль важких і легких за масою вантажів важкі розміщують унизу, а легкі зверху.
Вантажі розміщують так, щоб маса вантажу рівномірно розподілялася між автомобілем і причепом.
8.20. Водій зобов'язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.
8.21. Виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов'язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.
8.22. Вантажовідправник на вимогу водія зобов'язаний усунути виявлені недоліки в укладанні вантажу.
8.23. Замовник зобов'язаний забезпечити контроль за дотриманням законодавства про охорону праці та норм по техніці безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт і несе повну відповідальність за всі наслідки невиконання ним цих законодавчих актів.
8.24. При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт Перевізником обов'язки по забезпеченню контролю за дотриманням законодавства про охорону праці та норм по техніці безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт, а також відповідальність за наслідки невиконання встановлених вимог несе Перевізник.
8.25. Час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється у пункті вантаження з моменту проставляння в товарно-транспортній накладній відмітки про фактичний час прибуття автомобіля для завантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження.
( Пункт 8.25 у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 05.12.2013 р. № 983 )
8.26. Вантаження і розвантаження вважаються закінченими після надання водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, оформлених у паперовій та/або електронній формі, на навантажений або вивантажений вантаж.
( Пункт 8.26 у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 03.06.2019 р. № 413 )
9. Правила пломбування вантажів
9.1. Пломбування вантажів проводиться Замовником з його ініціативи або на вимогу Перевізника.
9.2. Пломбуватися можуть завантажені спеціалізовані автомобілі та причепи (фургони, цистерни, рефрижератори), а також контейнери та окремі вантажні місця.
Про опломбування вантажу в товарно-транспортній накладній робиться відмітка із зазначенням змісту відтиску пломби.
9.3. Для забезпечення цілості вантажу, який доставляється за декількома адресами, в кузові типу "фургон" Перевізник може встановлювати перегородки, що розділяють кузов на секції, які пломбують окремо.
9.4. На пломбах повинні бути контрольні знаки Замовника.
9.5. Пломби слід навішувати таким чином, щоб виключалася можливість доступу до вантажу без їх знімання або порушення цілості.
9.6. Пломби навішуються:
а) у фургонів - на всіх дверях по одній пломбі;
б) у контейнерів - на дверях по одній пломбі;
в) у цистерн - на кришці люка та зливного отвору по одній пломбі, за винятком, коли правилами перевезень окремих видів наливних вантажів передбачений особливий порядок пломбування;
г) у вантажного місця - від однієї до чотирьох пломб в місцях, де стикуються обкантовувальні полоси або інші пакувальні матеріали.
9.7. Пломбування вантажу, вкритого брезентом, можна виконувати тільки у випадках, коли з'єднання його з кузовом забезпечує неможливість доступу до вантажів без пошкодження брезенту. Пломби навішуються на кінцях з'єднувального матеріалу в місцях стикування останнього з кузовом рухомого складу.
9.8. Способи навішування пломб наведені в додатку 6.
9.9. Водій, який виконує обов'язки експедитора, приймаючи вантаж в опломбованому автомобілі, напівпричепі, їх частинах або в контейнері, зобов'язаний переконатися в правильності навішування пломби, відсутності пошкоджень на ній та вільного пересування її вздовж пломбувального дроту, а також чіткості контрольних і літерних знаків на пломбі.
Якщо виникають сумніви, пов'язані з неправильністю пломбування, невиразністю відтисків знаків на пломбі або навіть незначним пересуванням пломби на пломбувальному дроті, вантаж для перевезення не приймається.
10. Правила приймання вантажів для перевезення
10.1. Перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовий договір (додаток 2).
( Пункт 10.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства транспорту України від 23.03.98 р. № 90 )
10.2. Заявка подається у вигляді та в строки, передбачені Договором. За погодженням сторін заявка може бути подана на один день, тиждень, декаду або місяць.
10.3. Разові договори повинні бути укладені в письмовій формі.
( Пункт 10.3 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства транспорту України від 23.03.98 р. № 90 )
10.4. Вантаж, який був поданий Замовником у стані, що не відповідає правилам перевезень, і не був приведений у відповідний стан у строк, що забезпечує своєчасне відправлення, вважається неподаним, а перевезення таким, що не здійснилося з вини Замовника.
10.5. Місце фактичної здачі - приймання вантажу точно зазначається в Договорі з наступним уточненням у заявці.
10.6. Після укладення Договору або разового договору Перевізник має право відмовитись від приймання вантажу для перевезення, якщо Замовником не підготовлено вантаж чи необхідні товарно-транспортні документи або без попереднього узгодження з Перевізником змінені реквізити цих документів.
( Пункт 10.6 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства транспорту України від 23.03.98 р. № 90 )
10.7. Вантажі, які підлягають спеціальній охороні та супроводу за переліками, що затверджуються в установленому Законом України "Про транспорт" порядку, а також вантажі, що швидко псуються (стаття 14), приймаються для перевезення і супроводжуються представником Замовника.
10.8. Товарно-транспортна накладна оформлюється відповідно до глави 11 цих Правил.
( Пункт 10.8 у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 14.11.2024 р. № 1332, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 05.12.2024 р. № 1428 )
10.9. При супроводженні вантажу представником Замовника на нього покладаються такі обов'язки: приймання вантажу від відправника, охорона, нагляд за кріпленням та укриттям вантажу й запобігання його псуванню і пошкодженню, а також здача вантажу в пункті призначення одержувачу. Експедитори в дорозі повинні суворо виконувати протипожежні правила, правила по охороні праці і техніці безпеки.
10.10. За домовленістю сторін водій може виконувати обов'язки супровідника вантажів (експедитора).
10.11. Замовник несе перед Перевізником відповідальність за пошкодження або знищення рухомого складу і пристроїв до нього з вини Замовника під час приймання вантажів для перевезення.
10.12. Здача Замовником і приймання Перевізником вантажів, що перевозяться навалом, наливом або в контейнерах, передбачають визначення та запис маси вантажу в товарно-транспортній накладній.
10.13. Тарні та штучні вантажі приймаються Перевізником із зазначенням в товарно-транспортній накладній маси вантажу та кількості вантажних місць. Маса тарних і штучних вантажів визначається Замовником перед поданням їх Перевізнику та зазначається на вантажних місцях. Порядок визначення маси вантажів наведений у розділі 6 цих Правил.
Запис у товарно-транспортній накладній маси вантажу та способу її визначення виконується Замовником.
10.14. Вантажі, які мають марковану масу нетто або брутто, переважуванню не підлягають. Водій, який виконує обов'язки експедитора, при відсутності слідів пошкодження тари або упаковки приймає такий вантаж у Замовника відповідно до маси, зазначеної на маркуванні.
10.15. Перевізник може вимагати додаткової перевірки кількості вантажу.
10.16. Замовник відповідає за всі наслідки неправильного пакування вантажів (бій, поломка, деформація, теча тощо), а також застосування упаковки, що не відповідає властивостям вантажу, його масі або вимогам пункту 5.2 глави 5 цих Правил.
( Пункт 10.16 у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 14.11.2024 р. № 1332, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 05.12.2024 р. № 1428 )
10.17. Умови приймання вантажів для перевезення, які не передбачені цим розділом Правил, визначаються правилами перевезень окремих видів вантажів.
11. Правила оформлення документів на перевезення
11.1. Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, яка містить всі обов'язкові реквізити, визначені Законом України "Про автомобільний транспорт", форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.