Про затвердження Державних санітарних правил для морських суден України

3.1.3.2. Обмін повітря в суднових приміщеннях при розрахунках повинен відповідати нормативам, передбаченим у таблиці 21. В розрахунках продуктивності вентиляції не враховуються можливі обміни повітря крізь ілюмінатори, відкриті двері та світлові люки.

3.1.3.3. Всі повітрозабірні пристрої повинні розташовуватися у місцях, які виключають попадання в них забрудненого повітря, газів, води та снігу.

3.1.3.4. В системах природної та штучної загальносуднової припливної вентиляції на суховантажних суднах, призначених для транспортування курних вантажів, а також на суднах технічного флоту, які виконують операції, пов'язані із забрудненням повітря, повинна бути передбачена можливість встановлення фільтрів обезпилювання та обов'язкове постачання ними зазначених суден.

3.1.3.5. На універсальних суднах, танкерах, на суднах газо- та хімовозах повинна бути передбачена можливість герметизації припливної вентиляції житлової надбудови на період вантажних операцій чи зачищення вантажних приміщень. На період виконання зазначених операцій та при аварійних ситуаціях повинна бути забезпечена повна регенерація повітря житлових та виробничих приміщень.

3.1.3.6. Повітропроводи припливної вентиляції слід розташовувати на відстані від поверхні та конструкцій, які нагріваються. В місцях, де нагрівання повітропроводів неминуче, слід передбачати максимальну їх теплоізоляцію.

Для очищення повітропроводів від забруднень слід передбачати отвори зі знімними кришками.

3.1.3.7. Самостійні вентиляційні системи повинні проектуватися для приміщень, в яких можливе виділення шкідливих газів та специфічних запахів (енергетичні відділення, приміщення медичного призначення, санітарно-гігієнічні, санітарно-побутові приміщення та ін.).

У приміщеннях харчоблоку, санвузлах блок-кают та вибухонебезпечних приміщеннях повинна передбачатися автономна витяжна вентиляція. В інших суднових приміщеннях з однаковими санітарними вимогами до повітряного середовища дозволяється об'єднання витяжної вентиляції в єдину систему.

З метою запобігання розповсюдженню забрудненого повітря із житлових, громадських та службових приміщень його слід відводити через особисті санітарні вузли, коридори та найближчі санітарно-гігієнічні та санітарно-побутові приміщення.

3.1.3.8. Природна вентиляція в кожному приміщенні, що обслуговується, повинна бути самостійною.

Вентиляційні пристрої повинні забезпечувати в приміщеннях безперервний розрахунковий обмін повітря.

3.1.3.9. У приміщеннях харчоблоку (з тепловиділенням) до основних робочих місць (розробні столи та інше) подача припливного повітря здійснюється через повітророзподільні пристрої, які дозволяють регулювати напрям та швидкість руху повітряного потоку.

3.1.3.10. Отвори витяжної вентиляції на камбузі, в хлібопекарні, посудомийні повинні розташовуватися над джерелами тепловиділення. На повітропроводах слід встановлювати легкознімні коробки для збирання жиру. Влаштовувати похилі зонти над камбузними плитами забороняється.

3.1.3.11. У їдальнях, кают-компаніях, та інших громадських приміщеннях розташування припливних та витяжних отворів повинно забезпечувати вентиляцію всього приміщення.

3.1.3.12. У приміщенні сушилень для виробничого одягу повинна бути обладнана достатньо ефективна витяжна вентиляція.

3.1.3.13. Енергетичне відділення повинне бути обладнане штучною припливною вентиляцією, яка забезпечує усунення надмірного тепла.

Вентиляція енергетичних відділень за рахунок природної вентиляції дозволяється тільки на суднах потужністю до 220 кВт.

3.1.3.14. Розташування припливних та витяжних отворів системи вентиляції енергетичних відділень та інших приміщень з тепло- і газовиділеннями повинне повністю виключати можливість попадання забрудненого повітря в житлові приміщення.

3.1.3.15. Припливне повітря повинне подаватися у робочу зону приміщень на місця постійного перебування працюючих та ремонтні майданчики.

Невикористане для роботи двигунів повітря повинне віддалятися з верхньої зони приміщень витяжною вентиляцією.

3.1.3.16. Подача повітря на постійні робочі місця повинна здійснюватися через поворотні повітророзподільники, які дозволяють змінювати напрям та швидкість потоку повітря.

3.1.3.17. При відсутності ЦПУ в енергетичному відділенні повинне бути передбачене повітряне душування постів управління механізмами.

Температура повітряного потоку повинна відповідати вимогам п. 3.1.1.4.

3.1.3.18. У місцях розташування паливних та мастильних сепараторів, опресовування форсунок та миття деталей повинна бути передбачена місцева штучна витяжна вентиляція, патрубки якої повинні розташовуватися в нижній зоні приміщення.

Потужність вентиляції повинна бути достатньою, щоб не допустити перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони енергетичного відділення та безпосередньо на робочих місцях.

3.1.4. Система кондиціонування повітря

3.1.4.1. На суднах I та II категорій системою кондиціонування повітря повинні бути обладнані житлові та громадські приміщення, медичного призначення, службові приміщення та ЦПУ, ПУХУ, ПУВО, адміністративно-господарські, приміщення харчоблоку (без тепловиділень).

На суднах III та IV категорій система кондиціонування повітря передбачається у разі експлуатації їх у 2-му та 3-му районах плавання.

3.1.4.2. Система кондиціонування повітря повинна забезпечувати в приміщеннях, що обслуговуються нею, мікрокліматичні умови відповідно до вимог п. 3.1.1.8.

На робочих місцях у приміщеннях харчоблоку (з тепловиділеннями), постах управління механізмами енергетичних, холодильних, вантажних устаткувань, майстернях, виробничо-технологічних приміщеннях та приміщеннях пралень відповідно до вимог п. 3.1.1.3.

3.1.4.3. Організація обміну повітря в суднових приміщеннях повинна відповідати вимогам п. 3.1.3.2. та п. 3.1.3.7.

3.1.4.4. Припливні і відвідні зовнішні вентиляційні пристрої повинні бути розташовані так, щоб виключити можливість попадання віддаленого з приміщень повітря в припливні пристрої системи кондиціонування повітря.

3.1.4.5. У системах кондиціонування повітря допускається застосовувати рециркуляцію повітря, але тільки з тих приміщень, в яких відсутні джерела виділення токсичних речовин, шкідливих газів та специфічних запахів.

Для рециркуляції в системах літнього та зимового кондиціонування може бути використано не більше 30% необхідного повітря.

При застосуванні рециркуляції кількість зовнішнього повітря, що подається, повинна розраховуватися за нормами, наведеними у таблиці до п. 3.1.3.2.

3.1.4.6. У системах кондиціонування повітря необхідно передбачати очищення від пилу зовнішнього приливного та рециркулюючого повітря.

3.2. Система водопостачання

3.2.1. Кожне судно повинно бути забезпечене у достатній кількості прісною водою питної якості відповідно до вимог ДЕСТ "Вода питна".

3.2.2. Запаси прісної води відповідно до автономності плавання, кількості екіпажу та пасажирів повинні становити на 1 чоловіка на добу (в літрах) не менше:

Примітка. При поповненні запасів прісної води безпосередньо на судні за рахунок опрісненої мінералізованої забортної місткість цистерн для зберігання води може бути зменшена до 5-добового запасу.

3.2.3. На всіх суднах рекомендується влаштування єдиної системи прісної води.

3.2.4. При влаштуванні роздільних систем (питної та для миття) водопостачання повинні бути виконані такі умови:

- питна вода подається до всіх об'єктів водокористування в приміщеннях харчового блоку, приміщень медичного призначення, сатураторів, кип'ятильників поза приміщень харчоблоку, тамбурів провізійних комор, до всіх умивальників та біде;

- вода для миття подається до ванн, душових, бань, пралень;

- для промивання унітазів та пісуарів може використовуватися вода як для миття, так і забортна.

3.2.5. Місткості для зберігання запасів питної води повинні бути вкладними, без внутрішнього набору міцності і виготовлені із нержавіючої сталі.

Місткості для зберігання запасів води для миття можуть бути вбудованими з мінімальним внутрішнім набором міцності, виготовлені зі сталі і покриті антикорозійним матеріалом, дозволеним саме для цієї мети.

Місткості для зберігання води не повинні торкатися цистерн стічних систем та танків для палива.

3.2.6. Всі місткості для зберігання прісної води повинні мати нахил для забезпечення їх повного осушення. Створення "мертвих залишків" не допускається. Для віддалення мулу повинні бути обладнані приймачі.

3.2.7. Для забезпечення огляду, очистки та ремонту цистерн для зберігання води повинні бути передбачені горловини з висотою комінгсу не менше 200 мм (якщо горловина знаходиться зверху цистерн).

3.2.8. Цистерни для зберігання прісної води повинні розташовуватися у приміщеннях, що не мають джерел тепловиділення та забруднення повітря.

Як виняток, у разі технічної неможливості виконання зазначених вимог, допускається їх розташування у приміщеннях з тепловиділенням, але при цьому повинні бути вжиті всі заходи щодо запобігання нагріванню води.

3.2.9. Цистерни для зберігання прісної води повинні бути обладнані повітряними трубами, виведеними на палубу, з спеціальними оголовками з сіткою, для запобігання попаданню крізь них зайвих речей та гризунів.

Для запобігання попаданню забортної води кінець повітряної труби повинен підніматися над рівнем палуби не менш як на 400 мм.

3.2.10. Для замірювання рівня води в цистернах рекомендується влаштовувати автоматичні датчики або інші пристрої, які виключають можливість забруднення води в цистернах при замірюваннях.

Використовувати для замірювання рівня води футштоки категорично забороняється.

3.2.11. Приймальні патрубки трубопроводів для забирання води з берега чи іншого судна повинні підвищуватися над рівнем палуби не менше ніж на 400 мм і мати герметичне закриття.

3.2.12. Не дозволяється прокладка трубопроводів системи водопостачання крізь танки стічних систем, пальні та баластні танки, як і трубопроводи інших систем крізь цистерни для зберігання прісної води.

3.2.13. У разі обладнання цистерн для зберігання прісної води системою обігріву, змійовики повинні бути зроблені з нержавіючої сталі і не мати рознімних сполучень в просторі цистерни.

3.2.14. Для кондиціонування прісної води, у випадку зберігання її більше 10 діб, а також опрісненої мінералізованої води повинне бути передбачене устаткування для знезараження води, дозволене для використання у таких цілях.

Технічні умови обладнання знезаражуючого устаткування повинні передбачати можливість обробки води як при поповненні її запасів, так і безпосередньо перед подачею споживачам.

3.2.15. На суднах I та II категорій пропонується передбачати розхідні цистерни з запасом води не менше ніж на одну добу. В ці цистерни повинна подаватися вода, кондиціонована безпосередньо перед цим.

3.2.16. Приймання забортної води для опріснювальних пристроїв та плавальних басейнів повинно передбачатися через днищевий кінгстон.

Він повинен розташовуватися максимально попереду або з іншого борту від трубопроводів, які викидають відвідні чи інші забруднені води.

3.2.17. Мінералізатори та знезаражуюче устаткування пропонується розташовувати сумісно, в окремому приміщенні. Площа приміщення повинна забезпечувати зручне обслуговування устаткувань та зарядку реагентами. Умови зарядження реагентів повинні передбачати запобігання можливому їх забрудненню. Вимоги до умов зберігання та транспортування реагентів викладені у п. 2.11.2.

3.2.18. Водорозбірні крани повинні мати маркірування: "Питна вода", "Вода для миття", "Забортна вода".

На пасажирських суднах I та II категорій написи рекомендується дублювати англійською мовою.

3.2.19. Умивальники, до яких підведена холодна та гаряча вода, повинні бути обладнані кранами зі змішувачем.

3.2.20. Екіпаж і всі пасажири повинні забезпечуватися кип'ятком та охолодженою кип'яченою водою з розрахунку 2 літри на 1 людину за добу.

На суднах IV категорії запас кип'яченої води може бути зменшений в обсязі до 1 літра на людину за добу.

3.2.21. Для забезпечення екіпажу та пасажирів кип'яченою водою повинні встановлюватися кип'ятильники безперервної дії. Доступ до кип'яченої води повинен бути забезпечений у будь-який період доби, виключаючи необхідність доступу в приміщення харчоблоку та буфетні.

3.2.22. На суднах I, II і III категорій для забезпечення екіпажу газованою питною водою повинне передбачатися обладнання сатураторів, які розташовують в енергетичних відділеннях та в районах службових, громадських і житлових приміщень.

На суднах IV категорії повинні передбачатися питні фонтанчики з охолодженою водою.

3.2.23. На суднах всіх категорій, незалежно від характеру поповнення запасів прісної води, повинен передбачатися комплект шлангів, для зберігання яких обладнуються штатні місця.

Шланги повинні бути виготовлені із водонепроникних матеріалів, дозволених для використання у водопостачанні, і мати відповідне маркірування.

3.3. Системи відведення

3.3.1. Для запобігання забрудненню з суден навколишнього середовища на кожному судні повинне бути передбачене обладнання систем відведення.

3.3.2. У залежності від призначення стічних систем передбачаються:

Система стічних вод, призначена для збирання, обробки, віддалення:

- стоків та інших відходів від усіх туалетів, пісуарів і унітазів;

- стоків від раковин, ванн, шпигатів, які знаходяться у приміщеннях медичного блоку;

- стоки від приміщень для перевезення тварин;

- інші стоки, якщо вони змішані із зазначеними вище.

Система господарсько-побутових вод, призначена для збирання, обробки та видалення:

- стоків від умивальників, душових, ванн, шпігатів;

- стоків від пралень;

- стоків від мийок і обладнання камбуза та інших приміщень харчового блоку.

3.3.3. На суднах всіх категорій з кількістю екіпажу більше 6 чоловік повинні бути передбачені системи та обладнання для збору, зберігання або обробки всіх видів стоків, з подальшою передачею необроблених стічних вод на спеціалізовані судна або берегові приймальні споруди.

3.3.4. Система стічних вод повинна мати устаткування для очищення та знешкодження суднових стоків, схвалену органами охорони здоров'я.

Експлуатаційна характеристика устаткування повинна забезпечувати такий ступінь очищення та знешкодження стічних вод:

Відведення в море очищених стоків не повинно супроводжуватися зміною кольору води та появою плаваючих плям.

Устаткування для очищення та знешкодження стічних вод повинне бути погоджене Регістром і мати про це сертифікат.

3.3.5. Обладнання будь-яких стічних систем повинне виключати можливість проникнення та розповсюдження запахів в суднові приміщення.

3.3.6. На суднах, обладнаних устаткуванням для очищення та знешкодження стічних вод, рекомендується влаштування єдиної системи збирання та обробки стічних та господарсько-побутових вод.

На суднах, що не обладнані устаткуванням для очищення та обробки відвідних вод, припускається роздільна система збирання та обробки стічних і господарсько-побутових вод.

3.3.7. Для зберігання стічних та господарсько-побутових вод повинні передбачатися одна або декілька цистерн.

Обсяг цистерн повинен забезпечувати зберігання стічних та господарсько-побутових вод, кількість яких визначається виходячи з часу можливого перебування судна в зонах санітарної охорони, територіальних водах та водах внутрішніх водоймищ, з урахуванням максимального відрізку часу між осушенням цистерн.

3.3.8. Розрахункова кількість стічних вод в усіх випадках повинна прийматися не менше 50 літрів на одну людину за добу.

При підключенні до збірних цистерн і господарсько-побутових вод (від умивальників, ванн, душових, пралень) ця норма повинна бути подвоєна.

При застосуванні системи вакуумного транспортування стічних вод або інших систем зі зменшеною кількістю змивних вод норми кількості стічних вод відповідно зменшуються.

3.3.9. Збірні цистерни виготовляються зі сталі, при цьому повинне бути забезпечене легке очищення їх внутрішніх поверхонь. Цистерни повинні мати горловини для доступу в них для очищення та дезінфекції; повітряні труби, а також автоматичний пристрій сигналізації верхнього рівня (при заповненні їх на 80% обсягу).

До цистерн, у нижньому відділі їх, повинен бути підведений трубопровід для пропарювання.

3.3.10. Збірні цистерни повинні бути відокремлені кофердамами від цистерн питної води та води для миття танків та вантажних приміщень, призначених для транспортування харчових вантажів, а також від житлових, медичних, громадських та адміністративно-господарських приміщень.

На суднах I та II категорій збірні цистерни та устаткування для очищення та знешкодження стічних вод з відвідними пристроями пропонується розташовувати в газонепроникних приміщеннях з витяжною вентиляцією.

Розташовуючи на палубі повітряні труби стічних цистерн, необхідно враховувати, що це не повинно призводити до забруднення повітря суднових приміщень.

3.3.11. Стічні води від ізолятора по самостійному трубопроводу повинні відводитися в окрему цистерну або безпосередньо на устаткування для очищення та знешкодження.

3.3.12. Стічні трубопроводи не повинні проходити крізь приміщення медичного призначення, харчоблоку, їдалень, ресторанів, кают-компаній, провізійних комор та цистерн для зберігання прісної води.

В окремих випадках у разі технічної необхідності допускається прокладання стічних труб через зазначені приміщення в газонепроникних кожухах і при відсутності роз'ємних сполучень, за винятком провізійних комор та цистерн для зберігання прісної води.

3.3.13. Слід уникати прокладання стічних труб через житлові та громадські приміщення, а також приміщення радіорубки.

При технічній необхідності прокладання труб через зазначені приміщення труби повинні бути обладнані на цих ділянках відповідною звуковою ізоляцією.

3.4. Устаткування та обладнання для збирання, обробки і віддалення сміття

3.4.1. На кожному судні має бути передбачене обладнання для збирання та обробки сміття (подрібнення чи пресування) або устаткування для його спалювання.

3.4.2. Обладнання для збирання та обробки сміття, а також устаткування для його спалювання повинні розташовуватися ізольовано на штатних місцях і їх розташування не повинне призводити до забруднення суднових приміщень.

3.4.3. Продуктивність устаткування для обробки сміття чи його спалювання, а також загальна місткість обладнання для збирання сміття повинні розраховуватися, виходячи із добової норми його утворення, кількості екіпажу та пасажирів на борту і передбачуваного часу перебування судна у заборонених для скидання сміття районах моря.

Розрахункові норми накопичення сміття на одну людину за добу в куб.м становлять:

- сухе побутове сміття - 0,002

- харчові тверді відходи - 0,003.

3.4.4. Устаткування для переробки сміття повинне забезпечувати подрібнення його до часток у 25 мм.

Устаткування для пресування сміття повинне забезпечувати зменшення його попереднього обсягу в 5 - 7 разів.

Обладнання для збирання сміття (сміттєпроводи) повинне виготовлятися з матеріалів, які дозволяють проводити миття та дезінфекцію, а також мати кришки, що щільно закриваються.

3.4.5. На суднах I та II категорій рекомендується передбачати устаткування для спалювання сміття.

Конструкція та продуктивність його повинні відповідати вимогам Регістру.

3.4.6. Обладнання для збирання сміття може бути знімним (контейнери) і вбудованим безпосередньо в корпус судна.

Конструкція його повинна відповідати вимогам Регістру і забезпечувати можливість миття та дезінфекції.

Контейнери повинні мати кришки, які щільно закриваються, та маркірування: "Для сміття", "Для харчових відходів". Маса контейнера, який переноситься вручну, разом зі вмістом, не повинна перевищувати 50 кг.

3.4.7. Для збирання відходів енергетичних устаткувань (ганчір'я та інше) слід передбачати спеціальні скрині, з подальшим спалюванням відходів або передачею на берег.

3.5. Система віддалення вод, що містять нафту

3.5.1. З метою запобігання забрудненню моря нафтопродуктами кожне судно повинне мати відповідний пристрій та обладнання для збирання, сепарації та віддалення вод, що містять нафту, а також обладнання для запобігання розливу та витіканню нафтопродуктів, відповідно до вимог Регістру.

3.5.2. Судна, які плавають в особливих районах Світового океану, відповідно до їх місткості повинні бути обладнані:

- при місткості менше 500 рег.т. - цистернами для збирання нафтозалишків і вод енергетичного відділення, які містять нафту, та трубопроводом для видачі їх на берег або спеціалізоване судно;

- при місткості 500 рег.т. і більше - додатково до вказаного судно повинне мати установку для сепарації (фільтрування) з автоматичною сигналізацією про якість очищення стоків;

- при місткості 1000 рег.т. і більше - крім зазначеного пристрою для сепарації, судно повинне бути забезпечене системою автоматичного вимірювання, реєстрації та управління скиданням очищених вод.

3.5.3. Система автоматичного вимірювання, реєстрації і управління скиданням вод, що містять нафту, повинна відповідати таким вимогам:

- мати самописний пристрій для безперервного реєстрування вмісту нафти в стоках в частках на мільйон;

- автоматично припиняти скидання в момент перевищення встановленої норми вмісту нафтопродуктів в стоці після очищення.

3.5.4. Система сепарації на суднах повинна забезпечувати у відведеннях стоків нафтомістких вод: 15 часток на мільйон при плаванні за межами особливих районів.

3.5.5. Цистерни для збирання нафтових залишків та вод енергетичного відділення, що містять нафту, повинні бути достатнього обсягу, який визначається на підставі умов плавання, характеру експлуатації, часу знаходження судна в рейсі.

3.5.6. Трубопровід для зливання вод, що містять нафту, повинен бути виведений на палубу і закінчуватися фланцем міжнародного зразка.

У районі розташування зливного патрубка повинен бути пристрій для швидкого закриття (аварійної зупинки) відвідних приладів або відповідна сигналізація.

3.5.7. Трубопровід скидання очищених стоків в море повинен виводитися вище ватерлінії і розташовуватися так, щоб стік міг проглядатися.

3.6. Система баластних вод

3.6.1. На суднах I та II категорій, де передбачена система ізольованого баласту, повинні бути обладнані пристосування для відбирання проб баластних вод для дослідження їх на вимогу портових влад.

3.6.2. Конструкція системи ізольованого баласту повинна виключати наявність застійних ділянок і передбачати можливість їх осушення.

3.6.3. Для запобігання прискореного росту фітопланктону та гідробіонтів в тривалих баластних переходах пропонується передбачати можливість знешкодження баластних вод якимось із визначених практикою методів.

3.7. Освітлення

3.7.1.1. Житлові, громадські, адміністративні та службові приміщення, приміщення камбуза і медичного призначення повинні мати природне освітлення.

Примітка. Частина пасажирських кают, яка не має бортових перегородок, може не мати природного освітлення, але повинна бути забезпечена цілодобово штучним освітленням.

3.7.1.2. Природне освітлення приміщень оцінюється за допомогою коефіцієнта природного освітлення (КПО) декількох точок, розташованих на перетині вертикальної та горизонтальної площин (вертикальної - розрізу приміщення посередині, по осі світлопрорізів або між ними; горизонтальної - умовно приймається робоча поверхня приміщення на висоті 800 мм над палубою), що відображається у відсотковому відношенні освітлення у якій-небудь точці та визначення зовнішнього горизонтального освітлення.

Найменше розрахункове освітлення, яке утворюється природним світлом у приміщенні, визначається при зовнішньому освітленні не менше 5000 лк.

3.7.1.3. Оцінка природного освітлення приміщень виконується по мінімальному визначенню КПО (Пмін) декількох точок, розташованих на лінії перетину двох площин.

Перша точка - на відстані 1 м від зовнішньої обшивки борту, остання - в кінці робочої зони приміщення.

3.7.1.4. Значення КПО у суднових приміщеннях повинне бути не нижче таких: