Про затвердження Державних санітарних правил для морських суден України

Я, Головний державний санітарний лікар України, Бобильова Ольга Олександрівна, розглянувши рішення координаційної комісії Головного санепідуправління МОЗ України по розробці нормативних документів від 19 жовтня 1999 р. N 7 щодо можливості затвердження Державних санітарних правил для морських суден України та керуючись статтею 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення",

1. Затвердити Державні санітарні правила для морських суден України.

2. Міністерствам, комітетам, іншим центральним органам виконавчої влади, керівникам державних, кооперативних, колективних, приватних підприємств, організацій та установ незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, а також посадовим особам та громадянам України, інвесторам, громадянам інших держав прийняти вказаний документ до керівництва та виконання.

3. Заступникам головного державного санітарного лікаря України, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, водного, залізничного, повітряного транспорту, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Служби безпеки України, об'єктів, що мають особливий режим роботи, прийняти вказаний документ для здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

4. Інституту гігієни та медичної екології АМН України (А.М.Сердюку) видати цей документ в необхідній кількості.

Контроль за виконанням постанови залишаю за собою.

Державні санітарні правила для морських суден України обов'язкові для всіх підприємств, організацій, які здійснюють проектування, будівництво, експлуатацію і ремонт морських суден незалежно від їх відомчого підпорядкування та форми власності.

Правила є провідним керівним документом для працівників санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд на водному транспорті.

Ці санітарні правила не можуть бути повністю або частково передруковані, тиражовані і поширені без дозволу Головного державного санітарного лікаря України

ДСП 7.7.4.-057-2000

Державні санітарні правила для морських суден України підготовлені на замовлення Міністерства охорони здоров'я України на зміну "Санитарных правил для морских судов СССР" N 2641-82 Державним підприємством Український науково-дослідний інститут медицини транспорту МОЗ України.

Войтенко А.М. (директор) Державного підприємства Український науково-дослідний інститут медицини транспорту МОЗ України, 65039, м. Одеса, вул. Канатна, 92.

Гуцель Ю.Л., Гіманов М.П., Євстаф'єв В.М., Лісобей В.О., Нетудихатка О.Ю., Сіденко В.П., Стрикаленко Т.В., Стоянов А.П., Тюхтя В.К., Шафран Л.М. за участю фахівців держсанепідслужби на водному транспорті - Коваль О.О., Голубятников М.І., Белобров Є.П., Козловський С.М., Андєєв В.К., Болдеску І.П.

У новій редакції Правил значно розширені та конкретизовані вимоги до суднових приміщень та їх обладнання, систем життєзабезпечення, умов транспортування різних вантажів, побуту моряків та пасажирів.

Рецензії: Південний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут морського флоту. Південний державний дослідний та проектно-конструкторський інститут розвитку та експлуатації флоту рибного господарства, ЦККБ "Чорноморсуднопроект"; Центральна санепідстанція водного транспорту; Азовська, Чорноморська, Дніпровська басейнові санепідстанції та Миколаївська портова санепідстанція.

1.1. Призначення та застосування Державних санітарних правил для морських суден України

1.1.1. Дані Державні санітарні правила для морських суден (далі - Правила) встановлюють санітарно-гігієнічні і протиепідемічні вимоги до влаштування та упорядкування житлових, побутових, громадських, виробничих та вантажних приміщень; систем забезпечення життєдіяльності екіпажу - при проектуванні, будівництві, переобладнанні та ремонті суден, а також вимоги до утримання суден під час їх експлуатації з метою створення оптимальних умов праці та проживання екіпажу, розташування та обслуговування пасажирів; охорони навколишнього середовища.

1.1.2. Вимоги Правил поширюються на всі морські судна, незалежно від форми власності, зареєстровані на території України, за винятком:

- військових кораблів та суден;

- спортивних суден;

- суден, що не мають приміщень для перебування екіпажу, пасажирів, зберігання продовольчих продуктів та прісної води.

1.1.3. На несамохідні судна, які експлуатуються без екіпажу, Правила поширюються тільки в частині вимог до умов перевезення вантажів та можливих суднових стоків.

1.1.4. При проектуванні та будівництві малих суден (місткістю менше 1000 рег.т.) та маломірних суден (місткістю менше 100 рег.т.) вимоги Правил, крім окремо обумовлених для них пунктів, виконуються в обсязі, погодженому з усіма контролюючими органами.

1.1.5. Дані Правила вводяться в дію через 6 місяців після їх опублікування. З введенням в дію Правил "Санитарные правила для морских судов СССР" N 2641-82 слід вважати такими, що втратили чинність на території України.

1.1.6. Судна, побудовані до введення в дію цих Правил, повинні бути приведені у відповідність до їх вимог у строки, погоджені судновласниками з установами санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті Міністерства охорони здоров'я України.

1.1.7. Судна, будівництво яких виконується за проектами, погодженими до введення в дію цих Правил, приймаються до експлуатації протягом трьох років.

1.2. Відповідальність та контроль за додержанням Правил

1.2.1. Відповідальність за виконання вимог Правил покладається на судновласників та підприємства, що здійснюють проектування, будівництво і ремонт суден.

Під час експлуатації суден відповідальність за виконання вимог Правил цілком покладається на капітана судна.

1.2.2. Контроль за виконанням Правил покладається на установи, органи і заклади санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті Міністерства охорони здоров'я України.

1.2.3. Судновласники та проектні підприємства повинні подавати на погодження з органами, установами та закладами санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті проектну документацію відповідно до Положення про запобіжний санітарний нагляд при проектуванні, будівництві, переобладнанні, ремонті та прийманні до експлуатації суден та інших об'єктів і споруд, прирівняних до них П.7.7.4.017-99.

1.2.4. Результати погодження проектної документації оформляються у вигляді Висновку. Строк дії погодження проекту - 6 років. Продовження будівництва суден за цим проектом після закінчення зазначеного строку може бути дозволене після повторного погодження документації згідно з Положенням про запобіжний санітарний нагляд П.7.7.4.017-99.

1.2.5. Контроль за будівництвом, переобладнанням та ремонтом суден здійснюється органами, установами, закладами санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті порту розташування відповідного суднобудівного чи судноремонтного підприємства.

1.2.6. Оформлення введення до експлуатації судна після завершення будівництва, переобладнання або ремонту здійснюється відповідно до Положення про запобіжний нагляд П.7.7.4.017-99.

1.2.7. На кожному судні повинні бути такі санітарні документи:

а) санітарно-технічний паспорт судна (постійно, до списання судна з експлуатації);

б) суднове санітарне свідоцтво на право плавання, що підлягає заміні:

- для суден I та II категорій - кожні 2 роки;

- для суден III, IV категорій - щороку;

в) рейсовий санітарний журнал (постійно);

г) міжнародне свідоцтво про дератизацію чи свідоцтво про звільнення від дератизації, що підлягає заміні:

- для суден закордонного плавання - через 6 місяців;

- для суден, що виконують рейси в межах територіальних вод - через 1 рік.

1.2.8. Відповідальність за наявність на судні необхідних документів, зберігання та вчасне відновлення строку їх дії покладається на капітана судна.

1.2.9. Відповідальність за оформлення документів у санітарно-карантинному (санітарно-контрольному) відділі порту дозволу на право виходу в море покладається на капітана судна.

Відповідальність за вихід судна із порту без відповідного оформлення документів на вихід в море покладається на капітана порту.

1.3. Категорійність суден

1.3.1. Всі морські судна і прирівняні до них об'єкти за складом і обладнанням суднових приміщень та технічним оснащенням систем життєзабезпечення поділяються на чотири категорії:

I категорія: судна необмеженого району плавання, які здійснюють рейси тривалістю понад 5 діб;

II категорія: судна обмеженого району плавання, які здійснюють рейси в одній кліматичній зоні тривалістю не більше 5 діб;

III категорія: судна, які виконують рейси тривалістю не більше 24 годин;

IV категорія: судна, які виконують рейси тривалістю до 8 годин.

1.3.2. Категорії суден технічного та допоміжного флоту і прирівняних до них об'єктів встановлюються виходячи із конкретних умов їх експлуатації.

1.3.3. Категорійність судна може бути змінена у процесі його експлуатації (після переобладнання) у залежності від зміни його санітарно-технічного стану.

1.3.4. Питання тимчасової зміни категорійності для можливості виконання окремих рейсів більшої тривалості, ніж це передбачено проектом, розглядається санітарно-епідеміологічною установою порту припису судна з урахуванням конкретних умов (пори року, умов поповнення запасів провізії, води тощо).

1.4. Визначення та термінологія

1.4.1. Екіпаж судна - персонал, який здійснює судноводіння, енергетичне забезпечення судна, роботу систем життєзабезпечення та вантажних систем; інший штатний обслуговуючий персонал.

1.4.2. Виробничий (експедиційний та ін.) персонал - персонал, який забезпечує виробничу (експедиційну та ін.) діяльність судна, залежно від його призначення.

1.4.3. Командний склад - персонал, який здійснює керівництво експлуатаційною (експедиційною) діяльністю судна відповідно до Статуту служби на суднах та подібних документів.

1.4.4. Місткість - валова місткість судна відповідно до Правил Регістру.

1.4.5. Мале судно - судно місткістю менше 1000 рег.т.

1.4.6. Маломірне судно - судно місткістю менше 100 рег.т.

1.4.7. Пасажирське судно - судно, яке може перевозити більше 12 пасажирів.

1.4.8. Тривалість рейсу: для екіпажу - час від виходу із порту припису до повернення у порт припису (або зміни екіпажу в іншому порту); для пасажирів - час перебування на судні до приходу у порт призначення.

1.4.9. Автономність плавання - найбільший період часу плавання судна без поповнення запасів (пального, води, провізії).

1.4.10. Судна необмеженого району плавання - судна, які за технічним рівнем обладнання можуть здійснювати плавання в різноманітних кліматичних зонах без погіршення умов праці та проживання екіпажу.

1.4.11. Судна обмеженого району плавання - судна, які за технічним рівнем його обладнання можуть здійснювати плавання тільки в помірній кліматичній зоні.

1.4.12. Робоча зона - обсяг простору висотою 2100 мм над рівнем палуби, на якому знаходяться місця постійного чи тимчасового перебування осіб, зайнятих виконанням виробничих операцій.

1.4.13. Спецодяг - робочий одяг екіпажу, передбачений для виконання робіт, пов'язаних з можливим забрудненням, намоканням, переохолодженням чи перегрівом.

1.4.14. Санодяг - робочий одяг, передбачений для працівників харчоблоку, а також осіб, зайнятих обробкою та вантаженням харчових продуктів,

1.4.15. Найближчий берег - вихідна лінія, від якої, відповідно до міжнародного права, обчислюються територіальні води держави.

1.4.16. Особливий район - море або морський басейн, в якому, відповідно до Конвенції МАРПОЛ 73/78, повинні вживатися окремі обов'язкові заходи та засоби запобігання забрудненню з суден (гирлові порти, Азовське, Чорне, Середземне моря та інші).

1.4.17. Скидання - по відношенню до шкідливих речовин або стоків, що утримують такі речовини, означає будь-який витік, розлив, випорожнення, здійснене у водоймище, незалежно від того, якими обставинами це зумовлено.

1.4.18. Нафта - нафта у будь-якому вигляді: сира нафта, рідке пальне, мастила, нафтові залишки або очищені нафтопродукти.

1.4.19. Сміття - всі види твердих харчових, побутових та експлуатаційних відходів (за винятком відходів, змішаних з нафтою або іншими шкідливими речовинами), які утворюються протягом нормальної експлуатації судна і підлягають постійному чи періодичному віддаленню.

1.4.20. Харчові відходи - вид сміття, що складається з відходів попередньої кулінарної обробки продуктів, невикористаних залишків приготованої страви, які не змішані з нафтою або іншими шкідливими речовинами і підлягають постійному віддаленню з судна.

1.4.21. Необхідно - вимога про безумовне виконання вказівки Правил.

1.4.22. Рекомендується - визначає, що дане рішення оптимальне, але його виконання не є обов'язковим.

1.4.23. Допустимо - означає, що дане рішення можливе, але не є оптимальним і потребує додаткового погодження.

2.1.1. Дані Правила передбачають розподіл суднових приміщень на такі групи:

- житлові - каюти та блок-каюти, призначені для проживання екіпажу та розміщення пасажирів, виробничого і експедиційного персоналу;

- громадські - приміщення для харчування, відпочинку та спортивних занять;

- санітарні - приміщення особистої гігієни та санітарно-побутові приміщення;

- побутового обслуговування - приміщення, призначені для розміщення майстерень побутового обслуговування екіпажу, виробничого персоналу та пасажирів;

- медичного призначення - приміщення для забезпечення медичної допомоги, амбулаторного та стаціонарного лікування, виконання лікувально-профілактичних заходів;

- харчоблок - приміщення обробки харчових продуктів, приготування страв, випікання хліба, кондитерських виробів та ін.;

- суднового постачання - приміщення, призначені для зберігання провізії, солей для мінералізації опрісненої води та виробничо-технологічних цілей, спецій, столового посуду, столової і постільної білизни та ін.;

- адміністративні - приміщення для ведення суднової, вантажної та господарської документації;

- службові - приміщення, призначені для виконання операцій по керуванню судном, забезпечення зв'язку та нагляду за роботою механізмів;

- енергетичні - приміщення, призначені для розміщення головних та допоміжних двигунів, електророзподільного устаткування, помп, сепараторів, майстерень для ремонту обладнання;

- помпові - приміщення для розташування устаткувань та обладнання для виконання вантажних операцій на суднах, призначених для транспортування рідинних вантажів і зріджених газів;

- вантажні - приміщення для розміщення вантажів, що перевозяться.

2.1.2. Розміщення приміщень повинне забезпечувати безпечне та зручне пересування між ними, прохід до рятувальних засобів і засобів боротьби за живучість судна.

2.1.3. Взаємне розташування кают і приміщень, в яких здійснюється трудова діяльність екіпажу, повинне бути таким, щоб члени екіпажу розміщалися ближче до місць постійної праці.

2.1.4. Не дозволяється використовувати для розташування кают, громадських приміщень і приміщень медичного призначення такі, які не ізольовані від впливу високих та низьких температур, проникнення високих рівнів шуму, випаровування, газів, неприємних запахів та завищених рівнів вібрації.

2.1.5. Височина суднових приміщень повинна бути не менше 2000 мм.

2.1.6. Двері всіх приміщень повинні мати напис про їх призначення.

2.1.7. Каюти не повинні мати вихід безпосередньо на відкриті палуби.

2.1.8. Двері кают не повинні розташовуватися поблизу від виходів з приміщень харчоблоку, медичного призначення та санітарних приміщень.

2.1.9. Громадські приміщення, розміщені поряд з каютами, повинні мати достатню звукоізоляцію.

2.1.10. Вхід в громадські приміщення екіпажу та пасажирів слід передбачати із внутрішніх приміщень (коридорів).

2.1.11. Використання синтетичних матеріалів у житлових, громадських, службових приміщеннях, а також у приміщеннях медичного призначення, харчоблоків, провізійних коморах та вантажних приміщеннях, призначених для транспортування харчових вантажів, дозволяється тільки при наявності на це дозволу органів охорони здоров'я держави - виробника матеріалів.

При цьому повинні бути обумовлені межа насичення приміщень (кв.м/куб.м чи кг/куб.м), а також температурні режими та мінімальний обмін повітря в період експлуатації приміщень.

2.1.12. Рівень комфортності приміщень визначається складом, розмірами, номенклатурою їх обладнання, архітектурною композицією та декоративно-оздоблювальними матеріалами.

На вимогу замовника або за погодженням з ним рівень комфортності може бути змінений, але він повинен бути не нижчим за встановлений цими Правилами.

2.2. Житлові приміщення екіпажу

2.2.1. На всіх суднах для розміщення екіпажу повинні передбачатися каюти з індивідуальними спальними місцями (ліжками або канапами-ліжками).

На суднах III та IV категорій, роботу на яких організовано бригадним методом, а екіпаж постійно проживає на березі, для тимчасового перебування вахти, а при необхідності і підвахти, повинні бути відповідно обладнані і мебльовані вартові приміщення для укриття від негоди, для відпочинку, обігріву, зберігання та підігрівання страв.

2.2.2. При розробці загального розташування судна пропонується використовувати типові планувальні рішення, стандартні меблі та обладнання.

2.2.3. Для розміщення екіпажу передбачаються такі типи житлових приміщень:

2.2.4. На всіх суднах місткістю 3000 рег.т. і більше для всього екіпажу повинні передбачатися одномісні каюти з індивідуальним санітарним вузлом.

На суднах місткістю менше 3000 рег.т., а також на пасажирських суднах допускається обладнання для екіпажу двомісних кают.

На суднах всіх категорій для практикантів, тимчасового складу (ремонтні бригади, рятувальні підрозділи, експедиційний склад та ін.) допускається обладнання три- та чотиримісних кают.

2.2.5. Для всіх типів житлових приміщень екіпажу корисний обсяг їх на 1 особу не повинен бути менше 6,0 куб.м.

Примітка. При визначенні корисного обсягу приміщень - від загального обсягу слід відняти простір, займаний шафами, столами, канапами, санітарним вузлом.

2.2.6. Площа житлових приміщень визначається із розрахунку необхідності розміщення меблів та обладнання, передбачених для житлових приміщень, а також функціональних розмірів проходів і відстаней між каютними меблями та обладнанням.

2.2.7. Каюти екіпажу повинні мати таке мінімальне обладнання та інвентар:

- загальні на каюту: письмовий стіл (секретер), полицю для книжок, тримач для графина, кошик для паперів, попільницю, штори на ілюмінатори; в каютах без санітарних вузлів (модулів), крім того, умивальник з подачею холодної та гарячої води, дзеркало, полицю (настінну шафу) для речей туалету, гачки для рушників, штепсельну розетку для електробритви, а також штепсельну розетку для електровентилятора, якщо на судні відсутня система кондиціонування повітря;

- за кількістю жильців: ліжко та килимок до нього, штори до ліжка, два гачки для одягу, стілець, тримач для склянок, шафа з двома відділеннями (двостулкова) з розмірами кожного відділення: ширина - 400 мм, глибина - 600 мм, висота - на висоту приміщення (в шафі повинні бути полиці для білизни, кашкетів та ящик для взуття); у три- та чотиримісних каютах і на суднах III і IV категорій допускається обладнання одностулкової шафи з трьома відділеннями - для кашкетів, одягу та взуття на кожного, хто проживає в каюті.

2.2.8. На суднах місткістю 3000 рег.т. та більше повинні бути передбачені канапи для лежання (перпендикулярно до ліжка) розміром 1900 х 700 мм.

На суднах місткістю до 3000 рег.т., якщо неможливо встановити канапи для лежання, повинні бути передбачені канапи для сидіння. Розмір їх не регламентується.

2.2.9. Каютні ліжка виготовляються із твердого, гладкого матеріалу, їх конструкція повинна забезпечити зручне прибирання та дезінфекцію. Внутрішній розмір ліжка повинен бути не менше 1980 х 800 мм (для суден менше 1000 - 1900 х 700 мм).

2.2.10. Ліжка не повинні розміщуватись під ілюмінаторами та вихідними отворами вентиляції. У головах та в ногах повинне передбачатися огородження для запобігання падінню під час хитавиці.

Ліжка другого ярусу повинні мати знизу пилонепроникне зашиття і пристрій для зручного підйому на них.

Відстань між нижнім і верхнім ліжками, а також між верхнім та підволоком не повинна бути менше 750 мм.

2.2.11. При розміщенні ліжка вздовж борту або зовнішнього простінку температура зашиття ізоляції і температура повітря в каюті не повинні відрізнятися більш ніж на 2 град.C.

2.2.12. Ширина проходу між поздовжньою стороною ліжка та простінком (або меблями) повинна бути не менше 700 мм, а між паралельними ліжками - не менше 900 мм.

2.2.13. Всі каюти повинні бути обладнані світильниками загального, місцевого (настільного, наддзеркального), аварійного та приліжкового освітлення; засобами аварійної сигналізації і внутрішньосудновою трансляцією; розетками для увімкнення настільної лампи, електровентилятора та радіотелевізійної апаратури.

Перелік кают, які повинні бути обладнані додатково телефонним чи сигнальним зв'язком, обумовлюється замовником.

2.2.14. В каютах повинно бути передбачене устаткування для контролю параметрів мікроклімату та пристрої для його регулювання.

2.3. Житлові приміщення пасажирів

2.3.1. Пасажирські судна I, II та III категорій (в залежності від призначення) обладнуються спальними місцями в каютах за кількістю пасажирів, передбачених для перевезення.

Пасажирські судна III і IV категорій обладнуються штатними місцями для сидіння в загальних закритих приміщеннях (салонах).

Судна IV категорії, що використовуються для перевезення пасажирів в літню пору на відкритих палубах, повинні бути обладнані штатними місцями для сидіння на лавках (стільцях) під тентом, який захищає від сонячних променів та негоди. Норма площі палуби на 1 особу не повинна бути менше 1,2 кв.м.

2.3.2. Обладнання та інвентар пасажирських кают залежить від класу місця, призначення судна і визначається замовником.

Мінімальне обладнання для одного каютного пасажира: ліжко, шафа для одягу та білизни, гачки для верхнього одягу, стілець і незалежно від кількості пасажирів в каюті - стіл. Площа каюти повинна дозволяти розташування мінімально необхідного обладнання та забезпечення функціональних відстаней між ним.

2.3.3. На пасажирських суднах I та II категорій, що експлуатуються на внутрішніх лініях, повинні бути передбачені каюти матері та дитини, призначені для розміщення пасажирів з дітьми до п'ятирічного віку.

Кількість місць в каютах матері та дитини слід передбачати з розрахунку 5 місць на кожні 100 пасажирів. Площа каюти повинна бути не менше 1,5 кв.м на одну дитину та 2,8 кв.м на супроводжуючу дитину особу.

Каюти матері та дитини слід розміщувати в місцях, де найменше позначається вплив хитавиці та вплив шуму і вібрації.

Каюти мають бути обладнані одноярусними ліжками для матерів та дитячими ліжками з неметалевою сіткою вздовж боків і матрацом з вологонепроникним покриттям, що миється.

При каютах повинні бути обладнані санвузли з пристосуванням для миття дитячих горшків, прання дитячої білизни та сушильною шафою.

2.3.4. На суднах III та IV категорії, де відсутні каюти матері та дитини, в каютах пасажирів або в загальних пасажирських салонах передбачаються пристосування для підвісних колисок для немовлят з розрахунку не менше 3 на кожні 100 пасажирів.

2.3.5. На пасажирських суднах I та II категорій, крім кают матері та дитини, пропонується обладнувати каюти для денного перебування дітей. Площа дитячих кают повинна бути не менше 1,5 кв.м на кожну дитину. Кількість місць у дитячих каютах визначається замовником.

2.4. Громадські приміщення екіпажу

2.4.1. На суднах I та II категорій для екіпажу повинні бути передбачені відповідним чином обладнані громадські приміщення:

- приміщення для харчування - кают-компанії, їдальні команди, загальні їдальні, вахтові їдальні, чергові приміщення;

- приміщення для колективного відпочинку - салони командного складу, салони команди, загальні салони, салони для ігор, салони для куріння, кінозали;

- приміщення для колективних та індивідуальних занять - бібліотека, читальня, приміщення (клас) для учбових занять, фотокаюта, творча майстерня;

- приміщення для спортивних занять - спортзали, спорткаюти, спортивні майданчики, плавальний басейн.

2.4.2. Необхідність обладнання громадських приміщень на суднах III та IV категорій і їх перелік обумовлюється замовником.

2.4.3. На суднах I та II категорій місткістю менше 1000 рег.т., а також на суднах III і IV категорій дозволяється їдальні і кают-компанії обладнувати таким чином, щоб вони могли бути і місцем для відпочинку. При цьому їх корисна площа повинна бути збільшена з урахуванням можливості розміщення додаткового обладнання.

2.4.4. При плануванні загального розташування громадські приміщення пропонується розташовувати загальною групою в одному районі судна (в одній надбудові) або об'єднувати їх в окремі групи (блок їдалень, спортивний комплекс, комплекс рекреаційних приміщень).

2.4.5. При визначенні місткості (кількості місць для сидіння) їдалень, салонів, кінозалів необхідно враховувати загальну кількість людей, що знаходяться на судні, включаючи практикантів та тимчасовий персонал.

При наявності місць для пасажирів (до 12) для них на вимогу замовника може бути передбачено обладнання окремих їдальні і салону, або салону-їдальні.

В інших випадках пасажири харчуються в кают-компанії або загальній їдальні і користуються громадськими приміщеннями екіпажу, а їх кількість зараховується при визначенні місткості цих приміщень.

2.4.6. Біля входу до їдалень та салонів необхідно передбачати обладнання вішалки для верхнього одягу та головного убору.

2.4.7. Приміщення для харчування

2.4.7.1. На суднах I та II категорій, а також на суднах III та IV категорій, на яких передбачено постійне перебування екіпажу, повинні бути приміщення для харчування.

2.4.7.2. На суднах з екіпажем до 25 чоловік пропонується обладнання загальної їдальні для командного складу і команди.

2.4.7.3. На суднах з більшою кількістю екіпажу та у випадках, обумовлених замовником, обладнуються окремо їдальня (кают-компанія) для командного складу і їдальня для команди.

2.4.7.4. Кают-компанії і їдальні слід розташовувати поруч з камбузом в одному районі судна або в одній надбудові і, по можливості, на одній палубі.

2.4.7.5. При розташуванні їдалень та камбуза на різних палубах необхідно передбачати обладнання підіймача (ліфт) для подачі готових страв із камбуза до буфетних їдалень.

Транспортування готової страви по коридорах та трапах, передбачених для переміщення людей по судну, не дозволяється.

2.4.7.6. Розташування їдалень повинне забезпечувати можливість проходу до них без виходу на відкриту палубу.

2.4.7.7. Кают-компанії та їдальні повинні бути обладнані місцями для сидіння в кількості, достатній для одноразового розміщення не менше 70% від кількості осіб, які харчуються у цьому приміщенні. Площа палуби на одного чоловіка повинна бути не менше 1,0 кв.м, а простір за столом не менше 700 мм.

2.4.7.8. На суднах з кількістю екіпажу 80 чоловік одна із їдалень (звичайно, їдальня команди) може бути обладнана для показу фільмів.

У такому випадку розміри їдальні слід збільшити з урахуванням необхідності розміщення додаткового обладнання та забезпечення місцями для сидіння не менше 2/3 складу всього екіпажу.

2.4.8. Приміщення для відпочинку та занять екіпажу.

2.4.8.1. На всіх суднах I та II категорій повинні бути передбачені приміщення для колективного відпочинку, проведення культурно-масових заходів, учбових занять та індивідуальної творчості.

Необхідність обладнання таких приміщень на суднах III і IV категорій обумовлюється замовником.

2.4.8.2. На суднах місткістю понад 8000 рег.т., а при наявності можливості і на суднах І категорії меншої місткості у доповнення до салонів командного складу та команди слід передбачати обладнання загального салону для відпочинку та салон для куріння.

На суднах, де обладнані загальні приміщення для відпочинку, слід передбачати два салони: салон відпочинку та салон для ігор або у загальному салоні відокремити зони для відпочинку і для ігор.

2.4.8.3. На танкерах, газовозах та суднах, призначених для транспортування чи добування пожежо- та вибухонебезпечних речовин, повинне бути передбачено обладнання салону для куріння.

На решті суден обладнання салонів чи приміщень для куріння - пропонується.

2.4.8.4. На суднах з екіпажем понад 80 чоловік на вимогу замовника або за погодженням з ним може передбачатися обладнання кінозалу.

Місткість кінозалу слід приймати із розрахунку не менше 70% загальної кількості екіпажу. Площа палуби на одне крісло повинна бути не менше 1 кв.м.

2.4.8.5. На суднах з кількістю екіпажу понад 80 чоловік на вимогу замовника можуть бути обладнані приміщення бібліотеки та читальні.

На суднах місткістю менше 3000 рег.т. допускається зберігання книжкового фонду в шафах, розташованих у салонах.

2.4.8.6. На суднах I категорії місткістю понад 15000 рег.т., бурових, науково-дослідних та учбових суднах на вимогу замовника обладнуються приміщення (класи) для проведення учбових занять.

2.4.8.7. На суднах I та II категорій слід передбачати обладнання фотокаюти (фотолабораторії) і творчої майстерні для аматорських занять.

2.4.8.8. В окремих випадках на вимогу замовника можливе обладнання додаткових приміщень (конференц-залів, більярдних, кают психологічного розвантаження і т.п.).

2.4.8.9. На суднах III та IV категорій, на яких не передбачено обладнання кают, повинні бути обладнані чергові приміщення для відпочинку, укриття від негоди, зберігання, приготування страви та приймання їжі.

Чергові приміщення повинні бути обладнані диванами для лежання відповідно до кількості підвахтових, столом, стільцями, шафами чи вішалками для одягу та головних уборів, холодильником, електроплитою, електрокип'ятильником чи чайником, раковиною з підведенням холодної та гарячої води, шафи чи полиці для посуду.

2.4.9. Приміщення для занять спортом

2.4.9.1. На суднах I та II категорій повинні бути обладнані приміщення для занять фізичною культурою та спортом.

Склад приміщень для занять спортом пропонується такий:

2.4.9.2. При розташуванні приміщень для занять спортом необхідно передбачати надійну звукоізольованість їх від кают, салонів та інших приміщень для відпочинку.

2.4.9.3. Спортивні майданчики та відкриті плавальні басейни необхідно розташовувати в районах, захищених від набігаючих потоків повітря на ходу судна, вихлопних газів, задимлення, електромагнітних випромінювань від антен радіотехнічних засобів зв'язку та навігації.

2.4.9.4. Номенклатура обладнання приміщень для занять спортом визначається замовником в залежності від типу, призначення та району плавання судна.

2.4.9.5. Для можливості використання спортивних майданчиків як солярію у складі додаткового обладнання пропонується передбачати дерев'яні лежаки або складані шезлонги із розрахунку 20 - 25% загальної кількості екіпажу.

2.4.9.6. Норми площі та розміри приміщень, що пропонуються для занять спортом, зведені в таблиці 4.

2.5. Громадські приміщення пасажирів

2.5.1. Приміщення для харчування

2.5.1.1. На всіх пасажирських суднах I та II категорій повинні бути передбачені приміщення для харчування.

Склад приміщень визначається згідно з призначенням судна, на вимогу її замовника.

2.5.1.2. Приміщення для приймання їжі пропонується передбачати із розрахунку одночасного обслуговування не менше 50% кількості каютних пасажирів.

2.5.1.3. На пасажирських суднах III та IV категорій, на яких не передбачені ресторани і їдальні, повинні бути влаштовані буфети.

2.5.2. Приміщення для відпочинку

2.5.2.1. На всіх пасажирських суднах повинні бути передбачені прогулянкові палуби для відпочинку пасажирів. Площу прогулянкових палуб пропонується визначати із розрахунку 0,5 кв.м на кожного пасажира.

2.5.2.2. На пасажирських суднах I та II категорій пропонується обладнання на верхній палубі солярію та аерарію із розрахунку користування ними 25% пасажирів. Площа на кожне місце не повинна бути менше 1,2 кв.м.

2.5.2.3. Солярії та аерарії повинні бути забезпечені спеціальними або звичайними плетеними стільцями, шезлонгами чи лежаками.

2.6. Басейни для плавання

2.6.1. На суднах I та II категорій місткістю понад 3000 рег.т. повинні бути обладнані басейни для плавання.

Необхідність обладнання басейнів для пасажирів визначається замовником.

На пасажирських суднах рекомендується обладнання окремих басейнів для дітей.

2.6.2. При обладнанні плавальних басейнів слід передбачати наступні їх розміри:

2.6.3. Басейн повинен бути облицьований або покритий матеріалами, які легко очищаються, миються та дезінфікуються.

2.6.4. Басейни повинні забезпечуватися проточною забортною (або приготованою) водою.

Повна заміна води в басейні повинна здійснюватись протягом 2 годин експлуатації басейну, шляхом постійної подачі свіжої води.

2.6.5. Температура води в басейні повинна бути не нижче 20 град.C, а в басейнах для дітей - не нижче 24 град.C.

2.6.6. Безпосередньо біля басейну повинен передбачатися душ та пристрій для обмивання ніг перед входом в басейн.

2.6.7. У системі трубопроводів для подачі води в басейн повинні бути передбачені відводи та крани для відбору проб води на дослідження, а також термометри для контролю температури води, що подається до басейну.

2.6.8. Біля басейнів рекомендується встановлювати для підвищення фізичного навантаження весловий тренажер та пояс з амортизаторами.

2.7. Сухоповітряна баня-сауна

2.7.1. На суднах I та II категорій на вимогу замовника або за погодженням з ним може бути передбачено обладнання сухоповітряної бані-сауни.

2.7.2. Сухоповітряна баня (сауна) повинна мати приміщення роздягання, душову та парильню.

У приміщенні бані або недалеко від неї також повинен бути туалет загального користування.

2.7.3. Розміри саун повинні визначатися, виходячи із умов одночасного перебування в ній не менше двох чоловік, але не допускається менше 3,5 кв.м.

2.7.4. У парильні повинна передбачатися природна вентиляція, що забезпечуватиме 6 обмінів повітря за годину.

Вентиляцію слід обладнувати заслінкою, яка дозволяє регулювати її продуктивність.

2.7.5. Перебірки, підводок та двері парильні повинні бути теплоізольовані і мати дерев'яні покриття.

Палуба має бути покрита знімними дерев'яними фатами, виготовленими із листяних порід дерева (пропонується із осики). Кріпильні деталі із металу закриваються таким же матеріалом.

2.7.6. Приполок, виступ та лави слід виготовляти із дерев'яних рейок із зазором між ними 5 - 7 мм.

2.7.7. Двері повинні відчинятися назовні і не мати запорів, за винятком засува, що відкривається зсередини і зовні.

2.7.8. Всі прилади регулювання електрокаміном повинні бути розміщені зовні.

2.7.9. Рекомендовані потужності електрокамінів: при площі 3,5 - 5,5 кв.м - 7,5 кВт; при площі 5,0 - 7,0 кв.м - 10 кВт.

2.7.10. Температура в парильні повинна регулюватися за допомогою термостата і бути не більше 115 .

Термостат встановлюється на рівні 1700 мм від рівня палубних ґрат, за межами безпосереднього впливу на нього електрокаміна та вентиляції.

При досягненні температури повітря 120 град.C електрозабезпечення каміна повинне вимикатися автоматично.

Наступне вмикання електрокаміна повинне бути можливим тільки на пульті управління після перевірки термостата.

2.7.11. На пульті управління електрокаміном та в найближчому до сухо-повітряної бані коридорі повинна встановлюватися світлова сигналізація, що вмикається одночасно з вмиканням каміну.

2.8. Санітарні приміщення

2.8.1. Приміщення особистої гігієни - загальні вимоги

2.8.1.1. На суднах всіх категорій повинні бути обладнані (особисті чи загального користування) умивальні, убиральні, душові.

2.8.1.2. Приміщення особистої гігієни повинні розміщуватися тільки у вологонепроникних вигородках і мати вологостійке покриття перегородок та підволоків. Палуба повинна мати гідроізоляцію з керамічним покриттям.

2.8.1.3. Приміщення особистої гігієни, розташовані на різних палубах, рекомендується розміщувати одне над другим.

Розташовувати приміщення загального користування над приміщеннями екіпажу і пасажирів забороняється.

Не дозволяється розташовувати виходи із приміщень особистої гігієни навпроти або суміжно з харчоблоком, їдальнею, рестораном, кают-компанією, каютами.

2.8.1.4. Приміщення особистої гігієни загального користування обладнуються окремо для екіпажу та пасажирів, для чоловіків та жінок. Вони повинні розташовуватися поблизу місць проживання екіпажу та пасажирів.

На суднах IV категорії, в залежності від призначення судна, допускається обладнання одномісних убиралень, загальних для чоловіків та жінок.

2.8.1.5. Умивальні та душові загального користування не можна розташовувати в одному приміщенні з убиральнями.

2.8.1.6. Приміщення умивалень загального користування повинні бути обладнані умивальниками і за їх кількістю: дзеркалами, поличками для туалетних речей, гачками для рушників та одягу.

Умивальники повинні встановлюватися на висоті 800 мм верхньої його кромки від палуби.

Площа умивальних приміщень повинна забезпечувати вільне переміщення тих, хто миється, та зручне користування умивальником, але простір перед умивальником не повинен бути менший 800 х 500 мм.

Відстань від осі умивальника до суміжної бокової перегородки повинна бути не менше 400 мм.

2.8.1.7. Убиральні загального користування з двома і більше унітазами повинні мати окремі кабіни за кількістю унітазів та загальний тамбур.

Убиральні загального користування з одним унітазом тамбура можуть не мати. У кожній кабіні повинні бути: унітаз з сидінням, тримач для туалетного паперу, йорж для чищення унітаза та місткість для його зберігання, гачок для одягу, штормовий поручень.

У чоловічих убиральнях рекомендується встановлювати пісуари.

У тамбурах убиралень або безпосередньо в кабіні у разі відсутності тамбура повинні бути: умивальник, дзеркало, поличка для мила, електрорушник чи гачки для рушників.