Про Концепцію основних засад забезпечення лікувально-профілактичною допомогою та реабілітацією осіб, інвалідизація яких повязана з професійною діяльністю

Відповідно до статті 17, пункту 4 та абзацу першого пункту 5 статті 21, абзаців першого та другого пункту 4 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", з метою виконання вимог чинного законодавства щодо створення умов для ефективного організованого лікування та реабілітації осіб, інвалідизація яких пов'язана з професійною діяльністю, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд)

1. Затвердити Концепцію основних засад забезпечення лікувально-профілактичною допомогою та реабілітацією осіб, інвалідизація яких пов'язана з професійною діяльністю, у лікувально-профілактичних закладах Фонду (далі - Концепція), що додається.

2. Затвердити Заходи щодо впровадження Концепції, як основи для реалізації виконавчою дирекцією Фонду програми створення та розвитку лікувально-профілактичних закладів Фонду та організації їх структури, визначення джерел і обсягів фінансування.

3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на виконавчу дирекцію Фонду.

Ця Концепція спрямована на реалізацію положень Конституції України, Концепції розвитку охорони здоров'я населення України, затвердженої Указом Президента України від 7 грудня 2000 року N 1313/2000, Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про соціальні послуги", "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", постанови Державної санітарно-епідеміологічної служби України від 17.07.2006 року N 28 "Про вдосконалення виявлення, обліку та профілактики професійних захворювань в Україні" та інших нормативно-правових актів.

Серед державних заходів щодо реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я, яка орієнтована на цілеспрямоване забезпечення профілактики та лікування захворювань, важливе місце приділяється переорієнтації на істотне посилення заходів з попередження захворювань, зниження ризиків, що пов'язані із забрудненням довкілля та впливом шкідливих факторів, вирішення проблеми гігієни та безпеки праці, профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань.

На шляху розвитку та вдосконалення лікувально-профілактичної допомоги та реабілітації осіб, інвалідизація яких пов'язана з професійною діяльністю, до пріоритетного напрямку потрібно віднести формування системи профілактики шляхом впровадження високоефективних з медичної й економічної точки зору технологій визначення рівня здоров'я даного контингенту людей, і на підставі цього впроваджувати немедикаментозні та інші методи підвищення функціональних резервів організму в осіб, ослаблених у результаті впливу несприятливих факторів середовища й професійної діяльності для запобігання професійної патології, стійкої втрати працездатності та інвалідизації.

Особливе місце в цій системі займають лікувально-профілактичні (санаторно-курортні) заклади, специфікою яких є лікування, медична реабілітація, надання оздоровчих та профілактичних послуг з урахуванням особливостей виникнення та перебігу професійних захворювань.

У межах реалізації цієї політики з метою гарантованого забезпечення прав застрахованих осіб виникає необхідність значного вдосконалення і розвитку діяльності Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) щодо надання лікувально-профілактичної допомоги та реабілітації потерпілих, інвалідизація яких пов'язана з професійною діяльністю, а також профілактики захворюваності працюючих, професійна діяльність яких пов'язана із впливом на організм шкідливих факторів виробництва.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", що регламентує основні правові засади діяльності Фонду, передбачено надання лікувально-профілактичної допомоги потерпілим на виробництві, включаючи достатній обсяг діагностичних, лікувальних, профілактичних заходів.

Концепція запроваджується з метою забезпечення лікувально-профілактичною допомогою та реабілітацією осіб, інвалідизація яких пов'язана з професійною діяльністю, у лікувально-профілактичних закладах Фонду, створення умов для реабілітації, профілактики, запобігання і зниження професійної захворюваності та рівня інвалідності серед потерпілих.

Реалізація Концепції передбачає:

- аналіз рівня інвалідизації за нозологічними групами серед застрахованих осіб на підприємствах та в організаціях за видами економічної діяльності;

- визначення регіонів України, пріоритетних з соціально-економічної (транспортна доступність для постраждалих-споживачів послуг та ін.) та медичної (наявність природних лікувальних ресурсів, сприятливих кліматичних умов) точок зору для створення санаторно-курортних, лікувально-профілактичних закладів Фонду;

- впровадження сучасних стандартів та засобів профілактики, діагностики, лікування професійних захворювань та подолання наслідків травматизму;

- розробку та впровадження науково-обґрунтованих лікувально-профілактичних, санаторно-курортних та реабілітаційних стандартів з урахуванням характеру професійної та виробничо-обумовленої захворюваності для реабілітації кожної нозологічної групи інвалідів найбільш поширених професійних захворювань та наслідків травм;

- створення економічних передумов та формування нормативно-правової бази для забезпечення розвитку лікувально-профілактичних (санаторно-курортних) закладів в системі Фонду;

- розробку, погодження та затвердження проектної документації для створення (реконструкції, технічного переоснащення), будівництва лікувально-профілактичних (санаторно-курортних) закладів відповідно до державних будівельних норм.

Аналіз виробничого травматизму та професійної захворюваності в Україні свідчить про незадовільний у багатьох випадках стан умов праці, порушення вимог законодавства щодо створення цих умов на належному рівні, несвоєчасне виявлення професійної патології на ранніх стадіях її розвитку.

Виробничий травматизм і професійна захворюваність в Україні залишаються складною і зростаючою соціально-економічною проблемою. Умови праці на підприємствах основних галузей економіки залишаються незадовільними. Найбільш небезпечні умови праці зберігаються на підприємствах вугільної, гірничорудної, машинобудівної, добувної промисловості, сільського господарства.

В останні роки (2005-2007 р.) кількість професійних захворювань в Україні коливається в межах 6-7 тисяч, а рівень професійної захворюваності становить від 4,61 до 5,53 на 10 тисяч населення.

Основними галузями, що формують професійну захворюваність, залишаються вугільна, металургійна, машинобудівна. Збільшилась питома вага професійних захворювань у легкій промисловості.

Найбільша кількість професійних захворювань та професійних отруєнь припадає на вугільну промисловість, частка якої у різні роки складає від 74,4 до 83,7%.

Аналіз професійної захворюваності за нозологічними формами свідчить про перевагу захворювань органів дихання у працівників вугільної та гірничо-видобувної галузей, на які припадає від 57,6 до 62,9% всіх зареєстрованих випадків.

Друге місце після захворювань органів дихання стабільно займають захворювання опорно-рухового апарату. Питома вага професійних захворювань опорно-рухового апарату становить від 18,5 до 22,0%. Кількість цих захворювань зросла з 1322 випадків у 2002 році до 1502 у 2006 році. Близько 90% всіх випадків - це захворювання периферійної нервової системи.

Третє місце в структурі професійної захворюваності займають вібраційно-шумові ушкодження, питома вага яких складає 8,2%.

Використання застарілих технологій та устаткування у хімічній промисловості, а також хімічних речовин у всіх галузях промисловості, будівництва та сільського господарства викликає різноманітні форми хімічної патології, що реєструються у різних регіонах України, питома вага яких становила у 2006 році 2,3%.

Основні професійні захворювання серед медичних працівників - це професійна бронхіальна астма, алергійний риніт, контактний дерматит, токсичні та токсикозо-алергічні дерматити. Зросла кількість випадків професійного туберкульозу.

У Кіровоградській, Дніпропетровській, Запорізькій областях на підприємствах енергетики, чорної металургії та вугільної промисловості реєструється значно кількість хворих на професійний рак. Етіологічними факторами, що викликають професійний рак, переважно є іонізуюче випромінювання (радон вугільних та уранових копалень), вплив хімічних канцерогенних речовин, зварювальних аерозолів.

Виявлення первинної інвалідності населення за даними основних показників інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних комісій України тільки у 2005 році щодо пневмоконіозу та силікотуберкульозу зареєстровано у 437 осіб, виробничі травми та отруєння - у 2812 осіб. Тобто, первинна інвалідність щорічно встановлюється у 3249 осіб, що викликає необхідність на базі існуючих впровадження нових науково-обгрунтованих підходів для своєчасного попередження, виявлення, профілактики, лікування та реабілітації професійної захворюваності та наслідків травматизму.

Зважаючи, що профілактика виробничого травматизму та професійної захворюваності це комплексна проблема, її вирішення залежить від організації надання потерпілим та працюючим в умовах шкідливого впливу виробничих факторів повноцінної лікувально-профілактичної допомоги, медичної та соціально-трудової реабілітації.

Вдосконалення організації лікувально-профілактичної допомоги та реабілітації у системі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України для гарантованого забезпечення прав застрахованих осіб на лікувально-профілактичну допомогу та реабілітацію, що включає:

- розробку й реалізацію науково-практичних програм, технологій по вдосконаленню профілактики професійних захворювань, наданню лікувально-профілактичної допомоги з урахуванням характеру професійної та виробничо-обумовленої захворюваності потерпілим, інвалідизація яких пов'язана з професійною діяльністю, а також впливом на організм шкідливих факторів виробництва;

- впровадження нових лікувально-оздоровчих технологій профілактики, реабілітації потерпілих, інвалідизація яких пов'язана з професійною діяльністю, а також працюючих, професійна діяльність яких пов'язана із впливом на організм шкідливих факторів;

- розробку і впровадження медико-економічних стандартів, протоколів і переліку обов'язкових медичних послуг для лікувально-профілактичних (санаторно-курортних) закладів Фонду;

- визначення показань і протипоказань для направлення потерпілих та працюючих на виробництві із шкідливими умовами праці у лікувально-профілактичні та реабілітаційні установи, а також порядку взаємодії з іншими лікувально-профілактичними організаціями та службами;

- впровадження у лікувально-профілактичних закладах лікувальних методик з визначенням пріоритетних кліматичних регіонів України, сезонів року, видів та типів природних лікувальних ресурсів (мінеральні води, лікувальні грязі, тощо), штучно модельованих природних факторів: галотерапія (лікування в умовах регульованого дихального середовища мікроклімату штучних соляних печер); спелеотерапия (вплив на організм мікроклімату карстових печер), преформованих фізичних чинників для профілактики та реабілітації кожної нозологічної групи хворих та інвалідів, та попередження захворюваності;

- впровадження методів інтегральної та системної оцінки функціональних резервів організму людини (включаючи експрес-методи), як основи розробки індивідуальних оздоровчо-реабілітаційних програм та аналізу їх ефективності;

- забезпечення співробітництва із закладами системи охорони здоров'я з метою підвищення якості медичної допомоги застрахованим особам на основі єдиних методологічних підходів;

- залучення можливостей соціальних партнерів, шляхом включення відповідних заходів до колективних договорів, регіональних, галузевих угод та міжнародну співпрацю з проблем глобальної стратегії зміцнення здоров'я людини;

- системний і регулярний аналіз ефективності надання лікувально-профілактичних (санаторно-курортних) послуг та оздоровлення застрахованих осіб, використання його даних для вдосконалення і розвитку цього напряму діяльності Фонду.

Формування та впровадження нормативно-правового забезпечення системи управління якістю надання лікувально-профілактичної та реабілітаційної допомоги, розробленого на підставі "Загального положення про заклад", "Бальнеологічний медичний висновок" щодо використання природних лікувальних ресурсів у лікувальному процесі, "Положення про санаторно-курортний відбір", методики лікування в залежності від профілю патології та типу природного лікувального ресурсу, що використовується, та розроблення алгоритму критеріальної оцінки відновлення працездатності потерпілих.

Впровадження системи медичних стандартів санаторно-курортного лікування - це впровадження комплексу заходів, норм, правил і вимог, розроблених на основі наукових досліджень, які оформлені у вигляді нормативно-технологічних документів, які затверджуються компетентним органом. До переліку цих документів входять:

Клінічні рекомендації - описання оптимальних технологій профілактики, діагностики, лікування і реабілітації для конкретного хворого, проведення експертизи і оцінки якості медичної допомоги хворим з певним захворюванням, синдромом чи в певній клінічній ситуації і планування заходів з його удосконалення, планування обсягів медичної допомоги, розрахунок необхідних витрат на надання медичної допомоги, обґрунтування програми державних гарантій надання медичної допомоги. Клінічні рекомендації основані на доказовій медицині і регулярно оновлюються;

Клінічний протокол - нормативний документ, який визначає вимоги до надання допомоги хворому при певному захворюванні;

Лист індикатору якості - документ, де фіксуються відхилення від виконання медичного стандарту при наданні медичної допомоги пацієнту лікарем.

Розроблення науково обґрунтованої інфраструктури служби лікувально-профілактичного (санаторно-курортного) закладу, включаючи питання управління, організаційно-штатної структури, технічного оснащення, стандартизації та сертифікації медичних та сервісних послуг, вимог до підготовки кадрів.

Інформатизація процесу запровадження медичних стандартів - це формування бази медичних даних, їх зберігання та оцінювання.

Механізм впровадження Концепції основних засад забезпечення лікувально-профілактичною допомогою та реабілітацією осіб, інвалідизація яких пов'язана з професійною діяльністю визначено в заходах з реалізації концепції основних засад забезпечення лікувально-профілактичною допомогою та реабілітацією осіб, інвалідизація яких пов'язана з професійною діяльністю (додається).

Закони України: "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності";

"Про реабілітацію інвалідів в Україні", N 2961-IV, від 06.10.2005, ВВР, 2006, N 2-3, ст. 36, із змінами, внесеними згідно із Законом N 3235-IV від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11, ст. 96;

"Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", N 1490-III, від 22.02.2000, ВВР, 2000, N 20, ст. 148, із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 14, ст. 98;

"Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", N 875-XII, від 21.03.91, ВВР, 1991, N 21, ст. 252, із змінами, внесеними згідно із Законом N 200/94-ВР від 13.10.94, ВВР, 1994, N 45, ст. 404;

"Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", N 2017-III, від 05.10.2000, ВВР, 2000, N 48, ст. 409;

"Про соціальні послуги", N 966-IV, від 19.06.2003, ВВР, 2003, N 45, ст. 358, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1891-IV від 24.06.2004, ВВР, 2004, N 50, ст. 537;

"Про курорти", N 2026-III, від 05.10.2000, ВВР, 2000, N 50, ст. 435, із змінами, внесеними згідно із Законом N 3370-IV від 19.01.2006, ВВР, 2006, N 22, ст. 184;

"Основи законодавства України про охорону здоров'я", N 2801-XII, від 19.11.92, ВВР, 1993, N 4, ст. 19, із змінами, внесеними згідно з Декретом N 23-92 від 31.12.92, ВВР, 1993, N 11, ст. 93, Законом N 2978-XII від 03.02.93, ВВР, 1993, N 15, ст. 132.

Постанови Кабінету Міністрів України:

"Про затвердження переліку професійних захворювань", N 1662, від 08.11.2000 р.;

"Про затвердження Загального положення про санаторно-курортний заклад", N 805, від 11.07.2001 р.;

"Про затвердження Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда", N 757, від 23.05.2007 р.

Розпорядження Кабінету Міністрів України:

"Про схвалення Концепції розвитку санаторно-курортної галузі", N 231-р, від 23.04.2003 р.

Постанова Державної санітарно-епідеміологічної служби України:

"Про вдосконалення виявлення, обліку та профілактики професійних захворювань в Україні", N 28, від 17.07.2006 р.

Накази МОЗ України:

"Про затвердження державних санітарних правил розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів" (відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", N 172, від 19.06.96 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.96 р. за N 378/1403;

"Про затвердження Інструкції про застосування переліку професійних захворювань", N 374/68/338, від 29.12.2000 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 р. за N 68/5259.