відповідає за гіперплазію; передміхурова залоза чоловіків, що
мають дефіцит ферменту альфа-редуктази, атрофічна, незалежно від
того, що рівень тестостерону у них нормальний або високий; у
здорових осіб рівновагу між проліферацією й апоптозом клітин
передміхурової залози підтримує складне взаємовідношення між
факторами росту й факторами, що перешкоджають росту; специфічні
інгібітори ферменту альфа-редуктази II типу здатні знизити рівень
ДГТ у передміхуровій залозі й зменшити розміри гіпертрофованої
передміхурової залози; швидко всмоктується зі ШКТ, C приблизно
макс
37 нг/мл через 2 год після прийому препарату; немає достовірної
різниці між часом напіввиведення й часом досягнення C у період
макс
або після введення повторних доз препарату; після сьомого дня
прийому немає кумуляції фінастериду, що означає, що стійка
концентрація (steady state) встановлюється після четвертої дози
препарату; прийом їжі не впливає на всмоктування або на
концентрацію фінастериду в плазмі; біологічна доступність
фінастериду - 80%; 90% фінастериду зв'язується з білками плазми
крові; це значення не залежить від зниженої ниркової функції; його
можна виявити в лікворі і в еякуляті; об'єм розподілу фінастериду,
введенного шляхом вливання в дозі 5 мг, протягом однієї години -
76 +- 14 л; фінастерид екстенсивно метаболізується в печінці
шляхом окисної біотрансформації; з п'яти метаболітів два є
активними з ефективністю менше ніж 20% по відношенню до
фінастериду; T залежно від введеної дози - 4,7-7,1 год, але
1/2
біологічна дія фінастериду проявляється протягом 4 діб після
введення однієї дози; кліренс із плазми - 164 +- 55 мл/хв.; у
середньому 39% (32-46%) препарату виділяється із сечею у формі
метаболітів, і приблизно 57% (51-64%) препарату виділяється з
калом; у незмінному стані 0,04 +- 0,02% фінастериду виділяється із
сечею й 0,01% з калом; концентрація фінастериду в сім'яній рідині
коливається в межах від рівня, що не виявляється (це нижче
1 нг/мл), до 21 нг/мл; при порівняльному випробуванні
фармакокінетики між віковими групами 45-60 років і більше 70 років
визначили, що фармакокінетика фінастериду у хворих, віком понад
70 років відхилялася від лінійної моделі; у старшій популяції
виявили помірне підвищення концентрації фінастериду в плазмі
крові, але це підвищення клінічно незначне; при введенні
фінастериду в дозі по 10 мг у групах хворих із кліренсом
креатиніну 90 мл/хв або більше, а також з кліренсом креатиніну
30-50 мл/хв і кліренсом креатиніну 30 мл/хв або менше, виявили, що
у визначальних фармакокінетичних параметрах: T , AUC і C ,
1/2 макс
різниці між групами не було.
Показання для застосування ЛЗ: доброякісна гіперплазія передміхурової залози з метою зниження розмірів передміхурової залози і відповідно зменшення симптомів дизурії.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовується винятково для лікування чоловіків; загальноприйнята доза - 5 мг/добу, незалежно від прийому їжі, як мінімум протягом 6 місяців; при лікуванні хворих літнього віку, немає необхідності в зниженні дози, хоча елімінація фінастериду трохи вповільнюється (приблизно 8 год); при захворюванні нирок немає необхідності в зниженні дози препарату.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: імпотенція, зниження лібідо, зменшення об'єму еякуляту; напруженість і збільшення молочних залоз, ознаки гіперчутливості (набрякання губів, шкірний висип).
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до будь-якого інгредієнта препарату, діти і жінки.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 5 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-30 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва ЛЗ:
I. Аденостерид-здоров'я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я"
II. Пенестер, Lechiva a.s., Чеська Республіка
Пенестер, Zentiva a.s., Чеська Республіка
Проскар(R), Merck Sharp & Dohme B.V. корпорації "Merck Sharp
& Dohme" для "Merck Sharp & Dohme Idea Inc.," Нідерланди/США/Швейцарія
Простерид, Gedeon Richter Plc., Угорщина
Фінаст, Dr. Reddy's Laboratories Limited, Індія
Фінпрос, KRKA d.d., Novo mesto, Словенія
1.3.3. Лікарські засоби інших груп
- Serenoa repens (Serenoa repens)**
Фармакотерапевтична група: G04CX02 - препарати, які застосовуються для лікування онкологічних захворювань.
Основна фармакотерапевтична дія: стримує проліферацію клітин передміхурової залози, стимульовану факторами росту, неконкурентно інгібує 5альфа-редуктазу (типу 1 і 2), фермент, який трансформує тестостерон у активний метаболіт дигідротестостерон.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: неконкурентно інгібує 5альфа-редуктазу (типу 1 і 2), фермент, який трансформує тестостерон у його активний метаболіт дигідротестостерон, інгібує утворення простагландинів і лейкотрієнів (що продемонстровано на полінуклеарних клітинах), стримує проліферацію клітин передміхурової залози, стимульовану факторами росту; після перорального введення поміченого радіоактивним ізотопом препарату найвищі концентрації радіоактивності спостерігаються у тканинах передміхурової залози; оскільки діюча речовина препарату є рослинним екстрактом, який містить суміш декількох компонентів, проведення традиційних фармакокінетичних досліджень на людях неможливе.
Показання для застосування ЛЗ: симптоматичне лікування помірних розладів сечовипускання, спричинених доброякісною гіпертрофією передміхурової залози.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовують внутрішньо по 4 табл./добу під час їжі, тривалість лікування визначається індивідуально.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ШКТ - нудота, біль у животі; шкіра - висипання, набряк шкіри; репродуктивна система і молочні залози - гінекомастія оборотна.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до діючої речовини або будь-яких інших компонентів препарату, включаючи клейковину.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті плівковою оболонкою, по 80 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.C; термін придатності 5 років.
Торгова назва ЛЗ:
II. Перміксон, Pierre Fabre Medicament Production для "Pierre Fabre Medicament", Франція
Проста Ургенін Уно, MADAUS GmbH, Німеччина; наповнення та пакування: "MADAUS GmbH", Німеччина; виробництво in bulk: "Scherer GmbH & Co. KG", Німеччина
Простакур, R.P. Scherer GmbH, Німеччина
Простамол(R) Уно, BERLIN-CHEMIE AG (MENARINI GROUP) та "RP Scherer GmbH & Co KG", Німеччина
Простаплант, Dr. Willmar Schwabe GmbH & Co. Cg, Німеччина
- Слива африканська (Pygeum africanum)**
Фармакотерапевтична група: G04CX01 - різні біогенні препарати
Основна фармакотерапевтична дія: пригнічує проліферацію фібробластів передміхурової залози, стимульованих b-FGF (основний фактор росту фібробластів), пригнічує розростання сполученої тканини в передміхуровій залозі і запобігає її фіброзу.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: екстракт кори сливи африканської пригнічує проліферацію фібробластів передміхурової залози, стимульованих b-FGF (основний фактор росту фібробластів), якому останнім часом відводиться суттєва роль в етіології і патогенезі аденоми передміхурової залози, тому що клітини передміхурової залози проліферують тільки в присутності фактора росту. Інгібуючи проліферацію фібробластів, екстракт сливи африканської пригнічує розростання сполученої тканини в передміхуровій залозі і запобігає її фіброзу, екстракт сливи африканської не впливає на активність гормонів статевої системи чоловіків.
Показання для застосування ЛЗ: лікування помірних порушень сечовипускання, спричинених доброякісною гіперплазією передміхурової залози.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначають перорально по 50 мг 2 р/добу вранці і ввечері, бажано перед їжею; добова доза - 100 мг; курс лікування - 6 тижнів, його можна подовжити до 8 тижнів або призначати повторний курс лікування.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ШКТ - нудота, запори, діарея; існує ризик реакцій гіперчутливості (анафілактичний шок, кропив'янка).
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою; капс. по 25 мг, по 50 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва ЛЗ:
II. Польданен, Poznan Herbal Company "Herbapol" S.A. Польща
Таденан(R), Laboratoires Fournier група "Solvay Pharmaceuticals ", Франція
Тріанол, Lek Pharmaceutical Company d.d., Словенія
- Зозулинець чоловічий + латук дикий + астераканта довголиста + доліхос звичайний + суварнаванг (золота мозаїка) + пармелія звичайна + аргірея видна + якірці сланків + лептаденія сітчаста
II. Спеман(R), табл.; 1 табл. містить зозулинцю чоловічого - 65,0 мг, латуку дикого - 16,0 мг, астераканти довголистої - 32,0 мг, доліхосу звичайного - 16,0 мг, суварнавангу (золота мозаїка) - 16,0 мг, пармелії звичайної - 16,0 мг, аргіреї видної - 32,0 мг, якірці сланків - 32,0 мг, лептаденії сітчастої - 32,0 мг; виробництва Hymalaja Drug Company, Індія
1.3. Рак нирки
- Гемцитабін (Gemcitabine)* (див. п. 2.1. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Цисплатин (Cisplatin)* (див. п. 1.1. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Бевацизумаб (Bevacizumab)* (див. п. 1.5. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Інтерферон 2бета (Interferon 2beta)* (див. п. 1.5. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Фторурацил (Fluorouracil)* (див. п. 4.1. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
1.4. Рак сечового міхура
- Доксорубіцин (Doxorubicin)* (див. п. 1.4. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Мітоміцин (Mitomycin)* (див. п. 1.4. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Паклітаксел (Paclitaxel)* (див. п. 1.3. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Цисплатин (Cisplatin)* (див. п. 1.1. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Іфосфамід (Ifosfamide)* (див. п. 1.1. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Месна (Mesna)* (див. п. 1.1. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Гемцитабін (Gemcitabine)* (див. п. 1.5. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
1.6. Рак передміхурової залози
1.6.1. Гормональні препарати та їх аналоги
- Бікалутамід (Bicalutamide)* (див. п. 3.2.2. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Ципротерон (Cyproteron)* (див. п. 3.2.2. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Етинілестрадіол (Ethinylestradiol)* (див. п. 6.2.1. розділу "Акушерство, гінекологія. Лікарські засоби")
- Естрамустін (Estramustine)* (див. п. 1.1. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Доцетаксел (Docetaxel)* (див. п. 1.3. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Лейпролелін (Leuprorelin)* (див. п. 3.1.3. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Трипторелін (Triptorelin)* (див. п. 3.1.3. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Флутамід (Flutamide)* (див. п. 3.2.2. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Золендронова кислота (Zoledronic acid)* (див. п. 6. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Ібондронова кислота (Ibondronic acid) (див. п. 6. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Гексестрол (Hexestrol) (див. п. 6.2.1. розділу "Акушерство, гінекологія. Лікарські засоби")
1.7. Рак яєчка
- Карбоплатин (Carboplatin)* (див. п. 1.1. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Цисплатин (Cisplatin)* (див. п. 1.1. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Етопозид (Etoposide)* (див. п. 1.3. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Блеоміцин (Bleomycin)* (див. п. 1.4. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Іфосфамід (Ifosfamide)* (див. п. 1.1. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Месна (Mesna)* (див. п. 1.1. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Паклітаксел (Paclitaxel)* (див. п. 1.3. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Вінбластін (Vinblastine)* (див. п. 1.3. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Гемцитабін (Gemcitabine)* (див. п. 1.2. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
1.8. Рак статевого члена
- Метотрексат (Methotrexate)* (див. п. 1.2. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Цисплатин (Cisplatin)* (див. п. 1.1. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
- Блеоміцин (Bleomycin)* (див. п. 1.4. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")
1.9. Функціональні нейрогенні порушення сечовипускання
1.9.1. Вегетотропні лікарські засоби
1.9.1.1. Антихолінергічні засоби
- Оксибутинін (Oxybutynin)*
Фармакотерапевтична група: G04BD04 - спазмолітичні засоби, які розслаблюють гладкі м'язи кровоносних судин, бронхів та інших внутрішніх органів
Основна фармакотерапевтична дія: знижує скорочувальну здатність детрузора і зменшує вираженість та частоту скорочень сечового міхура, тиск у сечовому міхурі.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: спазмолітик антихолінергічного типу; після перорального
застосування оксибутинін швидко всмоктується в ШКТ
(t = 0,5-1,4 год); дослідження показали, що C складає
max макс
8-12 нг/мл після прийому дози 5-10 мг молодими здоровими особами;
спостерігалися значні індивідуальні коливання рівня оксибутиніну в
плазмі крові; через ефект першого проходження через печінку
абсолютна системна біодоступність оксибутиніну складає 6,2%;
основним метаболітом є фармакологічно активний дезетилоксибутинін;
утворюються кілька інших метаболітів, включаючи
фенілциклогексигліколеву кислоту, але вони не активні; менше 0,02%
застосованої дози виділяється із сечею; зв'язування оксибутиніну з
альбуміном плазми складає 83-85%; T - 2 год; при тривалому
1/2
застосуванні акумуляція препарату низька.
Показання для застосування ЛЗ: нетримання сечі, позиви до сечовипускання і полакіурія (прискорене сечовипускання) у випадках нестабільності функції сечового міхура нейрогенного походження або внаслідок ідіопатичної нестабільності функції детрузора; нічний енурез у дітей (віком старше 5 років).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовується перорально;
для дорослих початкова доза - 2,5 мг 3 р/добу; дозу можна
підвищити, якщо необхідно, до мінімальної ефективної дози, яка
забезпечує задовільний клінічний ефект; звичайна доза - 5 мг
2-3 р/добу, а МДД - 5 мг 4 р/добу; в осіб літнього віку T може
1/2
бути збільшений, тому рекомендовано починати лікування з дози
2,5 мг 2 р/добу; її можна підвищити, до мінімальної ефективної
дози, яка забезпечує задовільний клінічний ефект; звичайно
достатньою є доза 5 мг 2 р/добу, принаймні в пацієнтів із
невеликою масою тіла; діти старше 5 років:початкова доза - 2,5 мг
3 р/добу; її можна підвищити, до мінімальної ефективної дози, яка
забезпечує задовільний клінічний ефект; рекомендована доза - від
0,3 до 0,4 мг/кг/добу; максимальні дози для дітей віком
5-9 років - доза 2,5 мг 3 р/добу; 9-12 років - 5 мг 2 р/добу;
12 років і старше - 5 мг 3 р/добу; дітям молодше 5 років -
застосування препарату не рекомендовано.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: зниження дози зменшує частоту виникнення побічних ефектів; ШКТ - нудота, запор, сухість у роті, відчуття дискомфорту в ділянці живота, діарея і шлунково-стравохідний рефлекс; ЦНС і психічна сфера - неспокій, головний біль, запаморочення, сонливість, галюцинації, кошмарні сновидіння, порушення когнітивної функції (сплутаність свідомості, тривога, делірій) і судоми; серцево-судинна система - тахікардія і серцеві аритмії; очі - нечіткість зору, розширення зіниць, підвищення внутрішньоочного тиску, розвиток вузькокутової глаукоми і сухість кон'юнктиви; нирки і сечовивідні шляхи - утруднення сечовипускання і затримка сечі; шкіра - припливи крові до обличчя (більше виражені в дітей), сухість шкіри; АР - шкірні висипи, кропив'янка і ангіоневротичний набряк.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до оксибутиніну або одного з наповнювачів; ризик затримки сечовипускання, пов'язаний із захворюваннями уретри і передміхурової залози; непрохідність кишечнику, токсичний мегаколон, атонія кишечнику, тяжкий виразковий коліт; міастенія; вузькокутова глаукома або мілка передня камера ока.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 5 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 30 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва ЛЗ:
I. Дримтан-А.ПО, ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ"
Сибутин, ВАТ "Київський вітамінний завод"
II. Дриптан(R), Laboratoires Fournier група "Solvay Pharmaceuticals", Франція
- Толтеродин (Tolterodine)*
Фармакотерапевтична група: G04BD07 - спазмолітичні засоби, які розслаблюють гладкі м'язи кровоносних судин, бронхів та інших внутрішніх органів.
Основна фармакотерапевтична дія: конкурентний антагоніст холінергічних мускаринових рецепторів, які локалізуються у сечовому міхурі і слинних залозах.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: пригнічення цих рецепторів веде до зниження
скорочувальної функції сечового міхура і зменшення слиновиділення;
є селективність толтеродину відносно рецепторів сечового міхура у
порівнянні з такою відносно рецепторів слинних залоз; після
прийому 6,4 мг препарату відмічалося неповне спорожнення сечового
міхура, збільшення кількості залишкової сечі і зменшення тиску
детрузору; після прийому внутрішньо толтеродин метаболізується у
печінці і перетворюється в 5-гідроксиметильне похідне, що є
основним фармакологічним активним метаболітом, який має близькі до
толтеродину фармакологічні властивості і в осіб з підвищеним
обміном речовин істотно посилює дію препарату; терапевтичний ефект
толтеродину досягається через 4 тижні; як толтеродин, так і його
5-гідроксиметильне похідне високоспецифічні відносно мускаринових
рецепторів і не чинять істотного впливу на інші рецептори; швидко
абсорбується; C досягається через 1-3 год після прийому;
макс
значення C підвищується пропорційно дозі толтеродину в
макс
інтервалі від 1 до 4 мг; в основному метаболізується поліморфним
ферментом CYP2D6, що веде до утворення фармакологічно активного
5-гідроксиметильного метаболіту; системний кліренс толтеродину в
осіб з підвищеним метаболізмом - приблизно 30 л/год, а кінцевий
T - від 2 до 3 год; у осіб зі зниженим метаболізмом
1/2
(недостатність CYP2D6) толтеродин зазнає дезалкілування
ізоферментами CYP3A, внаслідок чого утворюється N-дезалкілований
толтеродин; цей метаболіт не має фармакологічної активності;
зниження кліренсу і подовження T (близько 10 год) вихідної
1/2
сполуки в осіб зі зниженим метаболізмом веде до підвищення
концентрації толтеродину на фоні концентрацій 5-гідроксиметильного
метаболіту, що не піддається виявленню; внаслідок цього експозиція
AUC незв'язаного толтеродину в осіб зі зниженим метаболізмом
близька до суми експозицій незв'язаного толтеродину і
5-гідроксиметильного метаболіту у пацієнтів з активним CYP2D6 при
однаковому дозуванні; безпека, переносимість і клінічний ефект
однакові, незалежно від фенотипу; стаціонарні концентрації
досягаються протягом 2 днів; абсолютна біодоступність
толтеродину - 65% в осіб зі зниженим метаболізмом (які залишилися
без CYP2D6) і 17% - в осіб з підвищеним метаболізмом (більшість
пацієнтів); їжа не впливає на експозицію незв'язаного толтеродину
і активного 5-гідроксиметильного метаболіту в осіб з підвищеним
метаболізмом, хоча рівень толтеродину підвищується, коли його
приймають під час їди; також не відмічається клінічно значущих
змін і в осіб зі зниженим метаболізмом; толтеродин і
5-гідроксиметильний метаболіт зв'язуються переважно з
орозомукоїдом; незв'язані фракції становлять 3,7% і 36%
відповідно; об'єм розподілу толтеродину дорівнює 113 л; після
14
введення [ С]-толтеродину приблизно 77% радіоактивності
виводиться із сечею і 17% - з калом; менше 1% дози виводиться у
незміненому стані і близько 4% - у вигляді 5-гідроксиметильного
метаболіту; карбоксильований метаболіт і відповідний йому
дезалкілований метаболіт становлять приблизно 51% і 29% від того,
що виводиться із сечею; експозиція незв'язаного толтеродину і
5-гідроксиметильного метаболіту підвищується приблизно у 2 рази у
хворих на цироз печінки.
Показання для застосування ЛЗ: лікування гіперактивності сечового міхура, що виявляється частими імперативними позивами до сечовипускання або нетриманням сечі.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендується доза по 2 мг 2 р/добу, за винятком пацієнтів із порушенням функції печінки і нирок (швидкість клубочкової фільтрації менше 30 мл/хв), для яких рекомендується доза по 1 мг 2 р/добу; у випадку появи побічних проявів дозу також слід знижувати до 1 мг 2 р/добу; прийом препарату не залежить від прийому їжі; через 6 місяців слід оцінити необхідність подальшого лікування; не рекомендується призначати дітям (до 18 років), оскільки в них безпека і ефективність препарату ще не вивчена.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: анти-М-холінергічні ефекти легкої і середньої тяжкості - сухість шкіри і слизових оболонок, диспепсія і зменшення сльозовиділення; імунна система - АР; психічні порушення - нервозність, порушення свідомості, галюцинації; ЦНС - парестезія, запаморочення, сонливість; зір - ксерофтальмія, порушення зору, порушення акомодації; серцево-судинна система - тахікардія; ШКТ - диспепсія, запор, біль у животі, метеоризм, блювання; нирки і сечовидільна система - затримка сечі; загальні прояви - стомлюваність, головний біль, біль у грудях, периферичні набряки; інше - анафілактичні реакції з ангіоневротичним набряком і серцева недостатність.
Протипоказання до застосування ЛЗ: затримка сечовипускання; закритокутова глаукома, що не піддається лікуванню; міастенія gravis; гіперчутливість до толтеродину або інших компонентів препарату; тяжкий виразковий коліт, токсичний мегаколон, вагітність, лактація, дитячий вік до 18 років.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 1 мг , по 2 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва ЛЗ:
II. Детрузитол, Pfizer Italia S.r.l.; "Pharmacia & Upjohn S.p.A" для "Pfizer Inc", Італія/США
II. Детрузитол, Pharmacia Italy S.p.A. компанія групи "Pfizer"; "Pharmacia & Upjohn S.p.A." для "Pfizer Inc" Італія/США/Італія.
- Соліфенацин (Solifenacin)*
Фармакотерапевтична група: G04BD08 - спазмолітичні засоби, які розслаблюють гладкі м'язи кровоносних судин, бронхів та інших внутрішніх органів
Основна фармакотерапевтична дія: конкурентний, специфічний
антагоніст холінергічних рецепторів переважно M підтипу.
3
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: має слабку спорідненість з іншими рецепторами і
тестованими іонними каналами; ефективність препарату,
спостерігалась вже на першому тижні лікування і стабілізувалась
протягом наступних 12 тижнів лікування; максимальний ефект
препарату виявляється вже через 4 тижні; після прийому таблеток
C досягається через 3-8 год; значення часу досягнення C
макс макс
не залежить від дози препарату; значення C і AUC збільшуються
макс
пропорційно дозі в проміжку 5 мг - 40 мг; абсолютна
біодоступність - приблизно 90%.; процес прийняття їжі на значення
C й AUC соліфенацину не впливає; об'єм розподілу соліфенацину
макс
після в/в введення становить приблизно 600 л; значною мірою (майже
98%) він зв'язується з білками плазми, головним чином з a1-кислим
глікопротеїном; значною мірою метаболізується в печінці, головним
чином, цитохромом P450 3A4 (CYP3A4); системний кліренс
соліфенацину становить приблизно 9,5 л/год і термінальний T -
1/2
45-68 год; після введення оральної дози препарату у плазмі крові,
крім соліфенацину, був ідентифікований один фармакологічно
активний (4R-гідроксисоліфенацин) і три неактивні метаболіти
(N-глюкуронід, N-оксид і 4R-гідрокси-N-оксид соліфенацину); після
одноразового введення 10 мг [14C-міченого]-соліфенацину через
26 днів приблизно 70% радіоактивної мітки виявляється в сечі і 23%
у фекаліях; у сечі приблизно 11% радіоактивної мітки виводиться у
вигляді незміненої активної субстанції; приблизно 18% - у вигляді
метаболіту N-оксиду, 9% - у вигляді метаболіту 4R-гідрокси-N-оксид
і 8% - у вигляді 4R-гідрокси метаболіту (активний метаболіт); у
проміжку терапевтичних доз фармакокінетика препарату є лінійною;
немає необхідності коригувати дозу залежно від віку хворих;
експозиція соліфенацину ( 5 і 10 мг), яка виражена у вигляді AUC,
була подібною у здорових людей літнього віку (від 65 до 80 років)
і у здорових людей молодого та зрілого віку (< 55 років); середня
швидкість абсорбції, яка виражена у вигляді t , була дещо
max
нижчою, а кінцевий T на 20% триваліше у людей літнього віку;
1/2
фармакокінетика соліфенацину не вивчалась у дітей та підлітків;
фармакокінетика соліфенацину не залежить від статі, раси пацієнта;
AUC та C соліфенацину у пацієнтів з легкою та помірною нирковою
max
недостатністю незначно відрізняються від відповідних показників у
здорових добровольців; у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю
(кліренс креатиніну < 30 мл за хв) експозиція соліфенацину значно
вища - збільшення C становить приблизно 30%, AUC - понад 100%
max
та t - більше 60%; відмічений статистично значущий
1/2
взаємозв'язок між кліренсом креатиніну і кліренсом соліфенацину;
фармакокінетика у пацієнтів, що проходили гемодіаліз,
не вивчалась; у пацієнтів з помірною печінковою недостатністю
(показник Child-Pugh 7-9) значення C не змінюється, AUC зростає
max
на 60% та T збільшується вдвічі; фармакокінетика у пацієнтів з
1/2
тяжкою нирковою недостатністю не вивчалась.
Показання для застосування ЛЗ: лікування ургентного нетримання сечі, частого сечовипускання та ургентних позивів до сечовипускання, які характерні для пацієнтів із с-мом гіперактивного сечового міхура.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована доза для дорослих - 5 мг препарату 1 р/добу незалежно від прийому їжі; якщо необхідно, доза може бути підвищена до 10 мг 1 р/ добу.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ШКТ - запор, нудота, диспепсія, біль у животі, сухість глотки, гастро-езофагеальний рефлюкс, товстокишкова непрохідність,копростаз; зір - нечіткість зору (порушення акомодації), сухість очей; ЦНС - сонливість, порушення смаку; загальні - втома, набряк нижніх кінцівок; дихальна исстема - сухість носової порожнини; шкіри - сухість; нирки та сечовивідні шляхи - утруднене сечовипускання, затримка сечовипускання, інфекції сечовивідних шляхів.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до активної субстанції або до кожної з допоміжних речовин; затримка сечовипускання; тяжкі шлунково-кишкові захворювання (включаючи токсичний мегаколон); міастенія gravis; закритокутова глаукома; проведення гемодіалізу; тяжка печінкова недостатність; тяжка ниркова недостатність; печінкова недостатність середнього ступеня тяжкості, що перебувають на лікуванні активними інгібіторами цитохрому CYP3A4, наприклад, кетоконазолом.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 5 мг, по 10 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С, термін придатності - 3 роки.
Торгова назва ЛЗ:
II. Везикар(R), Astellas Pharma Europe B.V., Нідерланди
1.9.1.2. Холіноміметики
- Метоклопрамід (Metoclopramide)* (див. п. 2.6. розділу "Гастроентерологія. Лікарські засоби")
- Неостигмін (Neostigmine)*
Фармакотерапевтична група: N07AA01 - антихолінестеразні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія: посилює тонус гладкої мускулатури кишечнику, сечового міхура, бронхіальних м'язів; сприяє посиленню дії ацетилхоліну на органи і тканини, відновленню нервово-м'язової провідності.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: синтетична антихолінестеразна речовина, яка містить
четвертинну амонієву групу; виражений оборотний блокатор
холінестерази; важко проникає через гематоенцефалічний бар'єр;
переважно впливає на периферичну нервову систему і сприяє
посиленню дії ацетилхоліну на органи і тканини, відновленню
нервово-м'язової провідності; за периферичними ефектами подібний
до фізостигміну і галантаміну: він спричиняє брадикардію, є
антагоністом антидеполяризуючих курареподібних препаратів; у
великих дозах він може спричиняти порушення нервово-м'язової
провідності як результат накопичення ацетилхоліну і стійкої
деполяризації в ділянці нервових синапсів; після в/м' введення
швидко абсорбується і виводиться; у хворих на міастенію C
макс
досягає через 30 хв, T становить 51-90 хв; гідролізується
1/2
холінестеразою і метаболізується мікросомальними ферментами
печінки, приблизно 80% препарату виводиться з сечею - 30% у
вигляді метаболітів і 50% виводиться у незміненому вигляді;
терапевтичний ефект проявляється через 20-30 хв і триває
2,5-4 год; при в/в введенні препарату T становить 47-60 хв.
1/2
Показання для застосування ЛЗ: міастенія, рухові порушення після травм мозку, параліч, у відновному періоді після перенесених менінгіту, поліомієліту, енцефаліту; атрофія зорового нерва, неврити, профілактика та лікування атонії кишечнику і сечового міхура, стимуляція пологової діяльності, для звуження зіниці і зниження внутрішньоочного тиску при відкритокутовій глаукомі, як антидот антидеполяризуючих міорелаксантів.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовують п/ш, в/м, в/в; п/ш дорослим вводять по 0,5 мг (1 мл 0,05% р-ну) 1-2 р/добу; вища п/ш разова доза - 2 мг, МДД - 6 мг; при розвитку міастенічного кризу у дорослих вводять в/в по 0,5 - 1 мл 0,05% р-ну, потім п/ш у вказаних вище дозах з невеликими інтервалами; для потенціювання дії іноді п/ш додатково вводять ефедрин (1 мл 5% р-ну); в деяких випадках при лікуванні міастенії препарат призначають у поєднанні з антагоністами альдостерону, ГКС, анаболічними гормонами; недостатні дози можуть погіршити перебіг захворювання, а перевищення доз може сприяти виникненню "холінергічного кризу", розладу дихання; для стимулювання пологів можна вводити п/ш по 1 мл 0,05% р-ну 1-2 рази з проміжками в 1 год; одночасно з першою ін'єкцією одноразово під шкіру вводять 1 мл 0,01% р-ну атропіну сульфату; в офтальмології для зниження внутрішньоочного тиску застосовують 0,5% р-н (закапують у кон'юнктивальний мішок 1-2 крап. 1-4 р/добу); якщо неостигмін блокує дію міорелаксантів, то попередньо в/в вводять атропіну сульфат у дозі 0,5-0,7 мл 0,1% р-ну, потім чекають прискорення пульсу і через 1,5-2 хв вводять в/в 1,5 мг (3 мл 0,05% р-ну) неостигміну; при недостатньому ефекті цієї дози препарат вводять повторно в такій же дозі (при появі брадикардії роблять додаткову ін'єкцію атропіну); максимально можлива кількість неостигміну, яка може бути введена, становить 5-6 мг, тобто 10-12 мл 0,05% р-ну (загальна тривалість введення - 20-30 хв); п/ш дітям до 1 року - 0,009 мг/кг маси тіла; 1-5 років - 0,08 мг/кг маси тіла; 6-10 років - 0,07 мг/кг маси тіла; 11-14 років - 0,06 мг/кг маси тіла; як правило, дітям препарат призначають 1 р/добу, однак за необхідності добову дозу можна розподілити на 2 - 3 прийоми; курс лікування триває 25-30 діб, за необхідності препарат призначають повторно після 3-4-тижневої перерви; при міастенії препарат призначають в/м у добовій дозі 0,5 мг або 15 мг внутрішньо і п/ш, курс лікування є подовженим, зі зміною шляхів уведення.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ШКТ - спастичне скорочення і посилення перистальтики ШКТ, метеоризм, діарея, нудота, блювання; ЦНС і периферична нервова система - головний біль, запаморочення, загальна слабкість, втрата свідомості, сонливість, судоми, дизартрія, міоз, тремор, спазми і посмикування м'язів скелетної мускулатури і м'язів язика, частіше сечовиділення, почервоніння обличчя, гіперсалівація; серцево-судинна система - артеріальна гіпотензія, порушення серцевого ритму у вигляді тахі- і брадикардії, атріовентрикулярної блокади вузлового ритму, екстрасистолічної аритмії, раптової зупинки серця; дихальна система - посилення секреції фарингеальних і бронхіальних залоз, задишка, бронхоспазм, пригнічення дихання навіть до його зупинки; АР у вигляді свербежу, висипань, анафілактичного шоку.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість; механічна обструкція кишечнику і сечовивідних шляхів; епілепсія; гіперкінези; БА; стенокардія; виражений атеросклероз; вагітність і лактація; ослабленим дітям у період г. захворювань, інтоксикацій; з обережністю застосовувати у хворих літнього віку.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій 0,5 мг/мл по 1 мл в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С;
термін придатності - 4 роки
Торгова назва ЛЗ:
I. Прозерин-Дарниця, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця"
Прозерин, Філія ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС" для ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС"
- Дистигмін (Distigmine)
Фармакотерапевтична група: G04BC - інгібітори холін естерази.
Основна фармакотерапевтична дія: підвищує тонус кишечнику, сечового міхура і його сфінктера, сечовивідних шляхів, скелетної мускулатури.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: інгібітор ацетилхолін естерази; ацетилхолін - медіатор,
що вивільняється у парасимпатичних і деяких симпатичних нервових
синапсах, а також у нервово-м'язових з'єднаннях, після вивільнення
нервовими закінченнями ацетилхолін розщеплюється специфічною
ацетилхолінестеразою і тим самим інактивується; дистигмін утворює
оборотні комплекси з холінестеразою і подсилює дію ацетилхоліну,
підвищує тонус кишечнику, сечового міхура і його сфінктера,
сечовивідних шляхів, скелетної мускулатури, має від'ємний
хронотропний ефект; є четвертинною амонієвою сполукою; ці речовини
погано проникають крізь клітинні мембрани, непрохідні крізь
гематоенцефалічний бар'єр і не впливають на медіатор ацетилхолін у
ЦНС; не спричиняє значного впливу на передачу імпульсів у гангліях
вегетативної нервової системи; маючи дві четвертинні амонієві
групи, його зв'язування з ацетилхолінестеразою є більш стійким, і
виділення з сечею після ензиматично обумовленого гідролітичного
розщеплення - більш повільним, ніж в інгібіторів холінестерази з
однією амонієвою групою; C досягається через 1-8 год після
макс
прийому препарату; біодоступність препарату - 4,65%. 94,46%
препарату виводиться з сечею.
Середня ниркова екскреція становить 6,5%.
Показання для застосування ЛЗ: післяопераційна атонія кишечника, післяопераційна атонія сечового міхура і сечоводів, функціональна недостатність сфінктера сечового міхура і гіпотонія сечовивідних шляхів міхура, хр. гіпотонічна затримка випорожнень, мегаколон, периферичний параліч поперечносмугастих м'язів (myastenia gravis pseudoparalitica).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: на початку лікування приймати по 5 мг/добу; залежно від позитивної або негативної динаміки симптоматики першого тижня лікувальна доза може бути збільшена до 10 мг/добу або зменшена до 5 мг 1 раз у 2 або 3 дні; тривалість курсу лікування визначає лікар індивідуально у кожному випадку залежно від показань і тяжкості захворювання; добову дозу приймати за 1 раз натщесерце з невеликою кількістю води за півгодини до сніданку; якщо внаслідок попереднього або одночасного прийому їжі дія дистигміну не проявилась, то ні в якому разі протягом кількох год не можна повторювати прийом препарату в цей день, так як це може призвести до неконтрольованої кумуляції; препарат у дітей не застосовується.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, блювання, пронос, спазми кишечнику, підвищення моторики шлунка або кишечнику, бронхоспазми, брадикардія (менше 60 уд/хв), звуження зіниці, підсилене потовиділення, м'язові спазми, тремор, м'язова слабкість, утруднене ковтання; у жінок при тимчасовій дисменореї може викликати вагінальну кровотечу; явища звикання не описані.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату, алергії на бром; значна ваготонія (переважання парасимпатичного тонусу нервової системи), що супроводжується зниженням артеріального тиску, уповільненням серцевої діяльності, збільшенням шлункового соку, підвищенням моторики ШКТ, значним слиновиділенням; розлади периферичного кровообігу; гіпертонус кишечнику, жовчних і сечових шляхів; виразкова хвороба шлунка і запалення кишечнику; виражена гіпотонія; підвищення м'язового тонусу, тетанія, епілепсія, хвороба Паркінсона, післяопераційні судинні кризи і шок, хр. серцева недостатність, ІМ, БА.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій, 0,5 мг/мл по 1 мл в амп., табл. по 5 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С: термін придатності - 5 років.
Торгова назва ЛЗ:
II. Убретид, Nycomed Austria GmbH для "Nycomed", Австрія
- Іпідакрин (Ipidakrin)*
Фармакотерапевтична група: N07AA - інгібітори холінестерази
Основна фармакотерапевтична дія: відновлює і стимулює нервово-м'язову передачу; відновлює проведення імпульсу в периферичній нервовій системі, порушеного внаслідок впливу різних чинників, поліпшує пам'ять і здатність до навчання.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: фармакологічну активность засобу становить біологічно вигідна комбінація двох молекулярних ефектів - блокади калієвої проникності мембрани і оборотного інгібування холінестерази, дія яких призводить до безпосереднього стимулюючого впливу на провідність імпульсу в нервово-м'язовому синапсі і ЦНС; при цьому вирішальну роль відіграє блокада калієвої проникності мембрани, що спричинює подовження фази реполяризації потенціалу дії мембрани і підвищення активності пресинаптичного аксону; це супроводжується збільшенням входу іонів кальцію до пресинаптичної терминалі, і внаслідок цього - посиленням викиду медіатору до синаптичної щілини; підвищення концентрації медіатору в синаптичній щілині сприяє посиленню стимуляції постсинаптичної клітини внаслідок медіатор-рецепторної взаємодії; у холінергічних синапсах інгібування холінестерази спричинює подальше накопичення нейромедіатору в синаптичній щілині і посилення функціональної активності постсинаптичної клітини; засіб діє на всі ланки в ланцюгу процесів, які забезпечують проведення збудження, посилює дію на гладкі м'язи не лише ацетилхоліну, але й адреналіну, серотоніну, гістаміну і окситоцину, блокує натрієву проникність мембрани, хоча й істотно слабкіше порівняно з калієвою проникністю, з цим ефектом частково пов'язана наявність у засобу слабких седативних та аналгетичних властивостей; іпідакрин відновлює і стимулює нервово-м'язову передачу; відновлює проведення імпульсу в периферичній нервовій системі, порушеного внаслідок впливу різних чинників (травма, запалення, дія місцевих анестетиків, деяких а/б, калію хлориду, токсинів); посилює скоротливість гладком'язових органів під впливом всіх антагоністів за винятком калію хлориду; поліпшує пам'ять і здатність до навчання; специфічно помірно стимулює ЦНС з окремими проявами седативного ефекту; виявляє аналгетичний, антиаритмічний ефект;
після п/ш або в/м введення препарат швидко всмоктується; C
макс
відзначають через 25-30 хв; з крові надходить до тканин і в стадії
стабілізації в сироватці крові виявляють лише 2% препарату; T в
1/2
фазі становить 40 хв; приблизно 40-50% препарату зв'язується з
білками; елімінація засобу з організму здійснюється за рахунок
об'єднання ниркових та позаниркових механізмів (біотрансформація,
екскреція з жовчю), при цьому переважає виведення з сечею;
екскреція нирками відбувається за рахунок канальцевої секреції, і
лише 1/3 препарату виводиться шляхом клубочкової фільтрації; 34,8%
виділяється в незмінному стані, що свідчить про швидкий метаболізм
в організмі
Показання для застосування ЛЗ: ураження периферичної нервової системи - нейропатії, неврити, поліневрити і полінейропатії, мієлополірадикулоневрити; бульбарні паралічі і парези; порушення пам'яті різного генезу (хвороба Альцгеймера, інші форми слабоумства пізнього віку), церебральна дисфункція у дітей із утрудненням навчання; при ураженнях ЦНС травматичного, судинного та іншого генезу, які супроводжуються порушенням пам'яті, праксису, уваги, рухових функцій; міастенія і різні міастенічні синдроми; у комплексній терапії розсіяного склерозу та інших форм демієлінізуючих захворювань нервової системи; в акушерській практиці для збудження пологової діяльності після амніотомії або допологового виливу навколоплідних вод; у разі атонії кишечнику.