• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Формулярного довідника із використання лікарських засобів у неврології

Міністерство охорони здоровя України  | Наказ, Довідник від 14.01.2009 № 11 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Довідник
  • Дата: 14.01.2009
  • Номер: 11
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Довідник
  • Дата: 14.01.2009
  • Номер: 11
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до ламотриджину або іншого компонента препарату.
Форми випуску ЛЗ: табл. розчинні по 5 мг, по 25 мг, по 50 мг, по 100 мг; табл. по 25 мг, по 50 мг, по 100 мг, по 150 мг, по 200 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t до 30 град.С,термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Ламотрин, ТОВ "Фарма Старт"
Латріджин, ВАТ "Київський вітамінний завод"
Епілептал, ВАТ "Фармак"
II. Епілактал, Polpharma Pharmaceutical Works S.A.; "Actavis h.f.", Польща/Ісландія
Епіміл, IVAX Pharmaceuticals s.r.o., Чеська Республіка
Епірал 25, Епірал 50, Епірал 100, Zentiva a.s., Чеська Республіка
Епітрижин(R), Balkanpharma-Dupnitza AD, Болгарія
Ламідум, Ranbaxy Laboratories Limited, Індія
Ламіктал, Ламіктал(ТМ), GlaxoSmithKline Pharmaceuticals S.A. та "GlaxoWellcome Operations" для "GlaxoSmithKline Export Limited", Польща/Великобританія
Ламітор, Torrent Pharmaceuticals Ltd., Індія
Ламітрил, Pharmascience Inc., Канада
Ламетон, Salutas Pharma GmbH підприємство компанії "Sandoz"; "Wellspring Pharmaceutical Canada Corporation" для "Sandoz Pharmaceuticals d.d", Німеччина/Канада/Словенія
Ламотриджин, Jubilant Organosys Ltd, Індія
Ламотриджин (ВАТ "Фармак", м. Київ,), RA Chem Pharma Limited, Індія
Ламотриджин (ВАТ "Фармак", м. Київ), Yanshu Chemicals (India) Pvt.Ltd, Індія
Ламотриджин (ТОВ "Фарма Старт", м. Київ), Chemagis Ltd, Ізраїль
Ламотриджин (ТОВ "Фарма Старт", м. Київ), CF Pharma Ltd, Угорщина
Ламотриджин Пліва, LTD "PLIVA Croatia"; "Bluepharma, Industria Farmaceutica SA", Хорватія/Португалія
Латригіл, Stada Arzneimittel AG, Німеччина
Тригінет, KRKA d.d., Novo mesto, Словенія
- Топірамат (Topiramatum)*
Фармакотерапевтична група: N03AX11 - протиепілептичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: топірамат
відноситься до класу сульфатзаміщених моносахаридів,
протиепілептична активність якого обумовлена рядом його
властивостей - знижує частоту виникнення потенціалів дії,
характерних для нейрона в стані стійкої деполяризації, що свідчить
про залежності блокуючої дії препарату на натрієві канали від
стану нейрона, потенціює активність ГАМК відносно деяких підтипів
ГАМК-рецепторів (у тому числі ГАМК -рецепторів), а також модулює
A
активність самих ГАМК -рецепторів, перешкоджає активації каінатом
A
чутливості каінат/АМПК-рецепторів до глутамату, не впливає на
активність N-метіл-D-аспартата відносно NMDA-рецепторів.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: після приймання всередину швидко й ефективно
абсорбується із ШКТ; C досягаються приблизно через 1-2 год
макс
після прийому; відносна біодоступність становить приблизно 80%;
прийом їжі істотно не впливає на біодоступність препарату;
фармакокінетика топірамата є лінійною, тобто концентрація
препарату в плазмі підвищується пропорційно дозі; у пацієнтів з
нормальною функцією нирок для досягнення стабільного стану
необхідно приблизно 4 дні; топірамат на 15-41% зв'язується з
білками плазми крові людини при концентрації в крові від 0,5 до
250 мкг/мол, фракція зв'язаного препарату зменшується при
збільшенні його концентрації в крові; не піддається екстенсивному
метаболізму й елімінується, головним чином, у незміненому вигляді
в сечі (приблизно 70% від введеної дози); у людини ідентифіковані
6 метаболітів топірамата, жоден з яких не становить більше ніж 5%
від введеної дози; ці метаболіти утворюються шляхом
гідроксилювання, гідролізу й глюкуронізації; є дані про повторне
всмоктування топірамата в ниркових канальцях; середній T із
1/2
плазми становить приблизно 21 год після одно- або багаторазового
прийому препарату; у пацієнтів з порушеннями функції нирок
плазмовий кліренс топірамату знижується; кліренс топірамату у
літніх хворих знижується залежно від ступеня порушення функції
нирок; у пацієнтів з помірно і сильно вираженими порушеннями
функції печінки плазмовий кліренс знижується.
Показання до застосування ЛЗ: як монотерапія для лікування дорослих і дітей старше 2 років з парціальними епілептичними нападами, первинно генералізованними тоніко-клонічними нападами; як додаткова терапія для лікування дорослих і дітей старше 2 років з парціальними епілептичними нападами, первинно генералізованними тоніко-клонічними нападами, з нападами, асоційованими із синдромом Ленокса-Гасто; профілактика мігрені у дорослих.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: для оптимального контролю як у дорослих, так і у дітей рекомендується починати лікування з мінімальної дози з подальшим поступовим добором ефективної дози; препарат можна приймати незалежно від вживання їжі; МДД для дорослих становить 1600 мг; МДД для дітей не повинна перевищувати 5-9 мг/кг; хворим з кліренсом креатиніну менше 70 мл/хв дозу препарату слід зменшити в 2 рази; для хворих, які отримують сеанси гемодіалізу, слід призначати додаткові дози топірамату, які відповідають половині добової дози, за 2 прийоми (до та після процедури); відміну препарату слід здійснювати поступово для зменшення можливості збільшення частоти нападів; рекомендований темп зниження дозування - 100 мг щотижня; епілепсія - монотерапія для дорослих добір дози слід починати з прийому 25 мг на ніч протягом тижня, у подальшому дозу можна збільшувати на 25-50 мг з тижневим або двотижневим інтервалом та приймати її у 2 приймання; дозу підбирають залежно від клінічного ефекту; рекомендована початкова доза топірамату при монотерапії у дорослих - 100 мг/добу, а МДД - 500 мг; у пацієнтів з рефрактерними формами епілепсії припустимі дози до 1000 мг/добу; лікування дітей від 2 років і старше слід починати з прийому 0,5-1 мг/кг на ніч протягом першого тижня; у подальшому дозу можна збільшувати на 0,5-1 мг/кг на добу з тижневим або двотижневим інтервалом; денну дозу можна ділити на 2 приймання; якщо дитина не може пристосуватись до режиму добору дози, можна застосувати менш значне нарощення дози або триваліші інтервали між нарощеннями; рекомендована початкова доза топірамату при монотерапії у дітей віком 2 роки і старше становить 3-6 мг/кг/добу; додаткова терапія для дорослих - лікування починається з добору дози шляхом приймання 25-50 мг на ніч протягом тижня; у подальшому з тижневим або двотижневим інтервалом дозу можна збільшувати на 25-50 мг і ділити її на 2 прийоми; у деяких хворих ефект може бути досягнутий при прийомі препарату 1 р/доб; мінімальна ефективна доза - 200 мг; звичайна підтримуюча доза становить від 200 до 400 мг на добу та приймається за 2 приймання; дітям рекомендована добова доза топірамату для додаткової терапії становить у середньому 5-9 мг/кг маси тіла на день, розподілена на 2 приймання; лікування починається з добору дози шляхом прийому 25 мг (або менше, беручи за основу дозування 1-3 мг/кг маси тіла на день) на ніч протягом тижня; у подальшому з тижневим або двотижневим інтервалом дозу можна збільшувати на 1-3 мг/кг маси тіла на день та приймати її за 2 приймання до досягнення терапевтичного ефекту; при переході на монотерапію топіраматом слід спостерігати за проявами судомних нападів при відміні супутньої терапії іншими протиепілептичними засобами; якщо міркування безпеки не вимагають термінової відміни супутніх протиепілептичних лікарських засобів, рекомендується послідовне зменшення їх приймання приблизно на одну третину від попередньої дози протягом 2 тижнів; після припинення приймання лікарських засобів, які мають властивості індукторів ферментів, що відповідають за метаболізм лікарських засобів, рівні топірамату зростають; стан здоров'я хворого може вимагати зменшення доз топірамату; мігрень - рекомендована добова доза топірамату для профілактики нападів мігрені становить 100 мг, розподілена на два прийоми; добір дози слід починати з прийому 25 мг ввечері протягом тижня; у подальшому дозу збільшують на 25 мг/добу з тижневим інтервалом після кожного підвищення дози; якщо пацієнт погано переносить зазначений режим добору дози, можна застосувати менше нарощення дози або триваліші інтервали між нарощенням; у деяких пацієнтів позитивний результат досягається при добовій дозі топірамату 50 мг; у клінічних дослідженнях пацієнти отримували добові дози топірамату до 200 мг/добу.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ЦНС - нервозність, запаморочення, головний біль, порушення мови, психомоторна загальмованість, атаксія, втомлюваність, порушення концентрації уваги, труднощі із запам'ятовуванням, сплутаність свідомості, сонливість, порушення мислення, анорексія, ністагм, парестезія, депресія; додатково у дітей - розлади особистості, слинотеча, гіперкінезія, порушення смакових відчуттів, збудження, когнітивні розлади, емоційна лабільність, порушення координації рухів та ходи, апатія, психозо-психотичні симптоми, агресивні реакції; дуже рідко - суїцидальні думки та спроби, галюцинації; орган зору - зменшення глибини передньої камери ока, гіперемія ока, підвищення внутрішньоочного тиску, диплопія, мідріаз; ШКТ та гепатобіліарна система - диспептичні явища, нудота, черевний біль, діарея, сухість губів, підвищення печінкових трансаміназ, гепатит, печінкова недостатність; інші - зменшення маси тіла, астенія, нефролітіаз, олігогідроз (в основному у дітей), метаболічний ацидоз, пропасниця, а також реакції з боку шкіри та слизових (багатоформна еритема, пемфігус, с-м Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз); лейкопенія, нейтропенія, тромбоемболія.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; періоди вагітності, лактації; дитячий вік до 2 років.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті плівковою оболонкою, по 25 мг, по 50 мг, по 100, по 200 мг; капс. по 15 мг, по 25 мг, по 50 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Топілепсин, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я"
II. Дроплет, Themapharm Sp.z.o.o., Польща
Епірамат, LTD "PLIVA Croatia", Хорватія
Рантопір, Ranbaxy Laboratories Limited, Індія
Топірамін, Pharmascience Inc., Канада
Топамакс(R), Cilag AG для "Janssen Pharmaceutica N.V.", Швейцарія/Бельгія
1.28. Гідролізати та деривати тканин
- Актовегін (Actovegin)**
Фармакотерапевтична група: A16AX10 - різні біогенні препарати
Основна фармакотерапевтична дія: посилення енергетичного стану клітини, особливо в умовах гіпоксії та ішемії.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: містить тільки фізіологічні речовини з молекулярною масою менш 5000 дальтон; на молекулярному рівні цей препарат спричиняє збільшення утилізації і споживання кисню (підвищує стійкість до гіпоксії), підвищує енергетичний метаболізм і споживання глюкози; сумарний ефект цих процесів полягає в посиленні енергетичного стану клітини, особливо в умовах гіпоксії та ішемії; за допомогою фармакокінетичних методів неможливо вивчати фармакокінетичні характеристики (абсорбція, розподіл та елімінація активних інгредієнтів препарату) препарату, оскільки він складається тільки з фізіологічних компонентів, які звичайно наявні в організмі.
Показання для застосування ЛЗ: метаболічні і судинні порушення головного мозку - с-м церебральної недостатності; ішемічні інсульти; ЧМТ; периферичні (артеріальні і венозні) судинні порушення і їх наслідки (артеріальна ангіопатія, ulcus cruris); загоєння ран - виразки різної етіології; трофічні порушення (пролежні); вторинні процеси загоєння; термічні і хімічні опіки - радіаційні ураження шкіри, слизових оболонок, нервової тканини; для лікування дітей препарат не використовувався.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: р-ни 10% та 20% застосовується для в/в або внутрішньоартеріальної інфузії; доза препарату та спосіб його введення залежать від клінічної картини і тяжкості хвороби; початкову дозу можна збільшити до 500 мл, швидкість інфузії становить близько 2 мл/хв.; для досягнення бажаного ефекту може бути потрібно 10-20 інфузій; якщо немає інших рекомендацій, потрібно приймати по 1-2 табл. 3 р/добу; тривалість лікування від 4 до 6 тижнів; дітям старше 3 років - по 1 драже 1 р/добу; порушення кровообігу та метаболізму головного мозку - спочатку 250-500 мл в/в на добу протягом 2 тижнів, далі по 250 мл в/в декілька разів на тиждень протягом не менше 4 тижнів; ішемічний інсульт - 250-500 мл в/в щодня або декілька разів на тиждень протягом приблизно 2-3 тижнів; артеріальна ангіопатія - 250 мл внутрішньоартеріально і в/в щодня або декілька разів на тиждень; тривалість терапії - близько 4 тижнів.
Побічна дія та ускладнення АР (наприклад, кропив'янка, набряки, пропасниця).
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату; декомпенсована серцева недостатність, набряк легенів, олігурія, анурія, затримка рідини в організмі.
Форми випуску ЛЗ: р-н для інфузій 20% у фізіологічному р-ні по 250 мл у фл.; табл., вкриті оболонкою, по 200 мг; р-н для ін'єкцій, 40 мг/мл по 2 мл (80 мг) в амп.; по 5 мл (200 мг) в амп., р-н для інфузій 10% з декстрозою по 250 мл у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище за 25 град.С; термін придатності - 5 років.
Торгова назва:
II. Актовегін, Nycomed Austria GmbH для "Nycomed", Австрія
- Солкосерил (Solkoseryl)**
Фармакотерапевтична група: A16AX10 - засоби, що впливають на метаболічні процеси та систему травлення
Основна фармакотерапевтична дія: депротеїнізований гемодериват з крові молочних телят, який містить широкий спектр природних низькомолекулярних речовин з молекулярною масою 5000 Да, і лише деякі з них описані хімічно та фармакологічно.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: прискорює регенерацію тканин; підтримує і відновлює енергетичний метаболізм та окисне фосфорилування, забезпечує високоенергетичними фосфатами клітини, які знаходяться в умовах дефіциту живлення; підвищує утилізацію кисню in vitro і стимулює транспорт глюкози у клітини, які знаходяться в умовах гіпоксії та в метаболічно виснаженому стані; прискорює репаративні та регенеративні процеси в ушкоджених тканинах; підвищує синтез колагену; стимулює проліферацію та міграцію клітин. захищає тканини, які знаходяться у стані гіпоксії та дефіциту живлення, сприяє регенерації тканин, прискорює та поліпшує загоєння ран; абсорбція, розподіл та елімінація активного компонента препарату - депротеїнізованого стандартизованого діалізату з крові телят (подібно до фармакокінетики інших біологічно стандартизованих препаратів) не можуть бути вивчені звичайними фармакокінетичними методами, оскільки він містить низькомолекулярні компоненти плазми та формених елементів крові, які в нормі присутні в організмі людей і тварин. препарат починає діяти через 20 хв (10-30 хв) і зберігає ефект протягом 3 год після ін'єкції
Показання для застосування ЛЗ: г. та хр. порушення мозкового кровообігу, органічні мозкові с-ми, периферичні артеріальні оклюзивні захворювання (стадії II-IV за Fontaine), діабетична ангіопатія, трофічні виразки, передгангренозний стан, пролежні, опіки, радіаційні ураження, трансплантація шкіри.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослим призначають по 5-10 мл/добу в/м або в/в; лікування може продовжуватися протягом 4 тижнів.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: АР, зумовлені а/т IgE-класу.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій, 42,5 мг/мл, по 5 мл в амп.; желе, 4,15 мг/г; мазь, 2,07 мг/г; паста по 5 г у тубах.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін зберігання - 5 років.
Торгова назва:
II. Солкосерил, Legacy Pharmaceuticals Switzerland GmbH для "Valeant Pharmaceuticals Swittzerland GmbH", Швейцарія
Солкосерил, Valeant Pharmaceuticals Swittzerland GmbH, Швейцарія
Солкосерил(R), ICN Switzerland AG, Швейцарія
2. ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ СИСТЕМНИХ АТРОФІЙ, ЩО УРАЖАЮТЬ ПЕРЕВАЖНО ЦЕНТРАЛЬНУ НЕРВОВУ СИСТЕМУ (хвороба Гентінгтона, спадкова атаксія, спінальна м'язева та системна атрофія)
2.1. Психостимулюючі та ноотропні засоби
- Піритинол (Pyritinol) (див. п. 1.4. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")
- Пірацетам (Piracetam)*, ** (див. п. 1.7.)
- Цитиколін (Citicoline)* (див. п. 1.7.)
- Прамірацетам (Pramiracetam)* (див. п. 1.7.)
Комбіновані препарати
- Пірацетам + цинаризин (Piracetam + cinarisine) (див. п. 1.7.)
2.2. Гідролізати та деривати тканин
- Актовегін (Actovegin)** (див. п. 1.28.)
- Церебролізин (Cerebrolysin)* (п. 1.7.)
2.3. Протипаркінсонічні засоби
- Амантадин (Amantadine)*
Фармакотерапевтична група: N04BB01 - протипаркінсонічні препарати. Допамінергічні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія: протипаркінсонічний, противірусний засіб.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: трициклічний симетричний адамант амін, що блокує
глутаматні NMDA-рецептори, знижуючи надмірний стимулюючий вплив
кортикальних глутаматних нейронів на неостріатум, який
розвивається на фоні недостатнього виділення дофаміну; зменшуючи
2+
надходження іонізованого Ca у нейрони, знижує можливість їх
деструкції; значною мірою впливає на скутість (ригідність та
брадикінезію); противірусна дія можливо пов'язана зі здатністю
амантадину блокувати проникнення вірусу грипу типу А до клітин;
після застосування внутрішньо препарат добре всмоктується у ШКТ;
C досягається приблизно через 4 год; проникає через
макс
гематоенцефалічний бар'єр, плацентарний бар'єр, у грудне молоко;
T у дорослих в середньому становить 15 год; виводиться головним
1/2
чином у незміненому стані, переважно з сечею.
Показання для застосування ЛЗ: хвороба Паркінсона, паркінсонізм різної етіології; невралгія при оперізувальному лишаї (Herpes zoster); профілактика та лікування грипу (спричиненого вірусом грипу А).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: режим дозування індивідуальний; у зв'язку з можливим активуючим впливом на ЦНС останню дозу препарату бажано прийняти не пізніше 16 год; рекомендована початкова доза для дорослих - 1 табл. 1 р/добу у перші 4-7 днів, потім можливе збільшення добової дози на 100 мг щотижня, доки не буде досягнуто потрібної дози, яку слід приймати за 2-3 прийоми; МДД - 600 мг; тривалість лікування залежить від природи та тяжкості хвороби; необхідно уникати раптового переривання лікування, оскільки у цьому випадку у пацієнтів з хворобою Паркінсона може спостерігатися значне посилення екстрапірамідних симптомів, аж до акінетичної кризи; зазвичай амантадин призначають у комбінації з іншими протипаркінсонічними засобами; у такому випадку дозу амантадину підбирають індивідуально; для профілактики та лікування грипу дорослим призначають по 100 мг препарату кожні 12 год, пацієнтам віком старше 65 років - не більше 100 мг/добу; з лікувальною метою препарат застосовують не пізніше ніж через 18-24 год після появи перших симптомів грипу, тривалість лікування - 5 днів.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нервова система і органи чуття - психічні розлади, що супроводжуються зоровими галюцинаціями, зниження гостроти зору, запаморочення, розлади сну, рухове або психічне збудження, занепокоєння, дратівливість, тремор, судоми, головний біль; серцево-судинна система - серцева недостатність, тахікардія, аритмія; ШКТ - нудота, відчуття сухості в роті, анорексія, диспепсія; інші - затримка сечі у хворих з гіперплазією передміхурової залози, поліурія, ніктурія, периферичні набряки, в поодиноких випадках - поява синюватого відтінку шкіри верхніх та нижніх кінцівок.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до будь-якого компонента препарату; стан делірію та передделірію, наявність психозів в анамнезі, епілепсія, тиреотоксикоз, закритокутова глаукома, аденома передміхурової залози, ниркова та/або печінкова недостатність, періоди вагітності та годування груддю, виразка шлунка та ДПК.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 100 мг; капс. по 100 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Амантин, ТОВ "Фарма Старт"
II. Неомідантан, АТ "Олайнфарм", Латвія
ПК-Мерц, Merz Pharma GmbH & Co. KGaA для "Merz Pharmaceuticals GmbH", Німеччина
2.4. Інгібітори холінестерази
- Галантамін (Galantamine)* (див. п. 1.4. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")
2.5. Холінолітики та антагоністи 5HT1A-рецепторів
- Буспірон (Buspirone)* (див. п. 1.1. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")
- Гінкго білоба (Ginkgo biloba)** (див. п. 1.8.)
2.6. Антипсихотичні засоби
- Галоперидол (Haloperidolum)* (див. п. 1.2. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")
2.7. Антидепресанти
2.8. Блокатори вивільнення глутамату
- Рилузол (Riluzole)
Фармакотерапевтична група: N07XX02 - засоби, що діють на нервову систему.
Основна фармакотерапевтична дія: припускається, що рилузол блокує процес вивільнення глутаматів.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: патоґенез бічного аміотрофічного склерозу остаточно
не встановлений. Вважається, що глутамат (основний нейротрансмітер
процесів збудження центральної нервової системи) відіграє певну
роль у загибелі клітин. Активація синтезу глутамату має
патогенетичне значення при нейродегенеративних захворюваннях
мозку, тобто глутамат виявляє ушкоджуючу дію на нейрони і може
спричиняти загибель клітин при ушкодженнях різної етіології.
Активація глутаматної передачі призводить до послаблення
спонтанної локомоції, а зменшення глутаматних впливів посилює
моторику. Механізм його дії до кінця не з'ясований.
Біодоступність: абсорбція після перорального застосування швидка і
становить 90%, абсолютна біодоступність - 60 + 18%. C
макс
досягається через 60-90 хв і становить 173 + 72 нг/мл. Рівень та
ступінь абсорбції зменшується до 44% після прийому рилузолу разом
з їжею з високим вмістом жиру. Рилузол розподіляється по всьому
організму. Зв'язування з білками становить 97% (головним чином, з
альбуміном та ліпопротеїдами). Препарат метаболізується цитохромом
P450 з наступною глюкуронізацією. T становить 9-15 год. 90%
1/2
рилузолу видаляється з сечею, причому на 2/3 у вигляді
глюкуронідів. Рилузол проникає через гематоенцефалічний бар'єр.
Проникає в грудне молоко. Пацієнти з порушенням функції нирок:
немає суттєвої різниці між фармакокінетичними параметрами у
пацієнтів з помірною або тяжкою хронічною нирковою недостатністю
(кліренс креатиніну від 10 до 50 мл хв. -1) і здорових
добровольців після перорального застосування однієї дози рилузолу
в 50 мг. Пацієнти літнього віку: фармакокінетичні параметри
рилузолу після застосування декількох доз (4,5 дня лікування з
прийомом 50 мг рилузолу двічі на добу) у пацієнтів літнього віку
(> 70 років) не змінюються. Пацієнти з порушенням функції печінки:
AUC рилузолу після перорального прийняття однієї дози 50 мг
зростає приблизно в 1,7 раза у пацієнтів з легкою хронічною
печінковою недостатністю і приблизно в 3 рази у пацієнтів з
помірною хронічною печінковою недостатністю.
Показання для застосування ЛЗ: бічний аміотрофічний склероз (БАС).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована добова доза для дорослих та пацієнтів літнього віку - 100 мг (50 мг кожні 12 год); тривалість курсу лікування визначає лікар.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: астенія, нудота, блювання, діарея, абдомінальні болі, запаморочення, парестезія слизової оболонки порожнини рота, сонливість, тахікардія, головний біль, анемія, тяжка нейтропенія; анафілактоїдні реакції, ангіоневротичні набряки, панкреатит, гепатит; зміна показників функції печінки - підвищення рівня АлАТ.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; період годування груддю; вагітність; ниркова недостатність; дитячий вік; печінкова недостатність, або перевищення верхньої межі норми рівня печінкових трансаміназ у 3 рази.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 50 мг
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Рілутек(R), Aventis Intercontinental; "Usiphar" для "Aventis Pharma S.A.", Франція
Рілутек(R), Sanofi Winthrop Industrie, "Aventis Intercontinental" для "Aventis Pharma S.A.", Франція
2.9. Метаболічна терапія
- Актовегін (Actovegin)** (див. п. 1.28.)
- Солкосерил (Solkoseryl)** (див. п. 1.28.)
2.10. Міорелаксанти
- Баклофен (Baclofen)* (див. п. 4.1.4. розділу "Анестезіологія. Лікарські засоби")
- Толперизон (Tolperizone)* (див. п. 10. розділу "Ревматологія. Лікарські засоби")
- Тизанідин (Tisanidine)* (див. п. 10. розділу "Ревматологія. Лікарські засоби")
2.11. Вітаміни
- Вітаміни групи В (див. п. 1.27.)
- Токоферол (Tocopherol)* (див. п. 1.27.)
- Тіоктова кислота (Tioctic acid) (див. п. 10.2. розділу "Гастроентерологія. Лікарські засоби")
2.12. Антиконвульсанти
3. ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЕКСТРАПІРАМІДНИХ ТА ІНШИХ РУХОВИХ ПОРУШЕНЬ
3.1. Засоби для лікування паркінсонізму
3.1.1. Дофамінергічні засоби
Комбіновані препарати
- Карбідопа + леводопа (Carbidopa + levodopa)*
I. Карбілеводопа, табл., 25 мг/250 мг; 1 табл. містить карбідопи - 25,0 мг, леводопи - 250,0 мг; виробництва ВАТ "Вітаміни"
Левоком, Левоком Ретард, табл., 25 мг/250 мг; 1 табл. містить карбідопи - 25,0 мг, леводопи - 250,0 мг; виробництва ТОВ "Фарма Старт"
Левоком Ретард, табл. пролонгованої дії, вкриті плівковою оболонкою, 200 мг/50 мг; 1 табл. містить карбідопи - 50 мг, леводопи - 200,0 мг; виробництва ТОВ "Фарма Старт"
II. Левокарбгексал(R), табл. пролонгованої дії 200 мг/50 мг або 100 мг/25 мг; 1 табл. містить карбідопи - 50 мг, леводопи - 200,0 мг або карбідопи - 25 мг, леводопи - 100,0 мг; виробництва Salutas Pharma GmbH підприємство компанії "Hexal AG" "Klocke Verpackungs - Service GmbH" "Citex AG", Німеччина
Мадопар, табл. 200 мг/50 мг; 1 табл. містить карбідопи - 50 мг, леводопи - 200,0 мг; виробництва F. Hoffmann-La Roche Ltd, Швейцарія
Карбідопа + леводопа + ентакапон (Carbidopa + levodopa + entacapone)*
II. Сталев(R), табл., вкриті оболонкою, 50 мг/12,5 мг/200 мг або 100 мг/25 мг/200 мг або 150 мг/37,5 мг/200 мг; 1 табл. містить леводопи - 50,0 мг, карбідопи - 12,5 мг, ентакапону - 200,0 мг, або 1 табл. містить леводопи - 100,0 мг, карбідопи - 25 мг, ентакапону - 200,0 мг, або 1 табл. містить леводопи - 150,0 мг, карбідопи - 37,5 мг, ентакапону - 200,0 мг; виробництва Orion Corporation, Фінляндія
- Амантадин (Amantadine)* (див. п. 2.3.)
- Бромокриптин (Bromocriptine)* (див. п. 5.1. розділу "Акушерство, гінекологія. Лікарські засоби")
- Прамірапексол (Pramipexole)*
Фармакотерапевтична група: N04BC05 - допамінергічні засоби. Агоністи допаміну.
Основна фармакотерапевтична дія: є допаміновим агоністом з
високою селективністю та специфічністю до допамінових рецепторів
підтипу D та має переважну спорідненість з D -рецепторами і повну
2 3
внутрішню активність; полегшує паркінсонічний руховий дефіцит
шляхом стимуляції допамінових рецепторів стріатуму (смугастого
тіла); пригнічує синтез допаміну, його вивільнення та зворотне
захоплення; захищає допамінові нейрони від дегенерації у відповідь
на ішемію чи метамфетамінову нейротоксичність; захищає нейрони від
нейротоксичного впливу леводопи.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: спостерігали дозозалежне зниження рівня пролактину;
ефективність зберігається протягом приблизно 6 місяців; швидко та
повністю всмоктується після перорального застосування; абсолютна
біодоступність становить більше 90%, C реєструють між 1-ю та
макс
3-ю год; швидкість всмоктування зменшується на фоні прийому їжі,
але не загальний рівень всмоктування; притаманна лінійна кінетика
і відносно незначні коливання плазмового рівня у різних пацієнтів;
зв'язування праміпексолу з білками є дуже низьким (< 20%), а об'єм
розподілу - великим (400 л); виведення нирками незміненого
праміпексолу - найважливіший шлях елімінації і відповідає близько
80% дози; приблизно 90% дози, міченої 14C, виводиться нирками,
тоді як менше 2% визначається у калі; загальний кліренс
праміпексолу становить приблизно 500 мл/хв, а нирковий - приблизно
400 мл/хв; T - від 8 год у молодих осіб до 12 годин в осіб
1/2
похилого віку.
Показання для застосування ЛЗ: хвороба Паркінсона (може бути використаним як монотерапія або у комбінації з леводопою).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: початкове лікування - дозу препарату необхідно збільшувати поступово, з початкової 0,375 мг на добу кожні 5-7 днів; у хворих не відмічали побічних ефектів, яких би вони не могли переносити, отже дозу необхідно титрувати до досягнення максимального терапевтичного ефекту; розклад збільшення дози праміпексолу - 1-й тиждень - доза 3 x 0,125 мг, загальна добова доза 0,375 мг; 2-й тиждень - 3 x 0,25 мг, загальнадобова доза 0,75 мг ; 3-й тиждень - 3 x 0,5 мг, загальна добова доза 1,5 мг; у разі необхідності подальшого збільшення дози добову дозу потрібно збільшувати на 0,75 мг щотижня до МДД - 4,5 мг; підтримуюча терапія - індивідуальна доза коливається від 0,375 мг до МДД; під час збільшення дози у трьох основних дослідженнях ефект як у початковій, так і у розгорнутій стадії хвороби спостерігали починаючи з денної дози 1,5 мг; це не перешкоджає тому, що в окремих хворих дози вище 1,5 мг/добу можуть мати додатковий терапевтичний ефект; це стосується, насамперед, пацієнтів із захворюванням у розгорнутій стадії, яким планується зменшення використання леводопи; зменшення дози праміпексолу відбувається протягом декількох діб; пацієнтам, що застосовують як супутню терапію леводопу, рекомендується зменшення дози леводопи під час як збільшення дози, так і проведення підтримуючої терапії; дозування для хворих з порушенням функції нирок: виділення праміпексолу залежить від функції нирок; пацієнти з кліренсом креатиніну більше 50 мл/хв не потребують зменшення добової дози; хворим з кліренсом креатиніну 20-50 мл/хв початкова добова доза повинна призначатись у два прийоми, починаючи з 0,125 мг 2 р/добу (0,25 мг/добу); хворим з кліренсом креатиніну нижче 20 мл/хв добова доза призначається в один прийом, починаючи з 0,125 мг/добу; при погіршенні ниркової функції на фоні підтримуючої терапії добову дозу зменшують на стільки відсотків, на скільки відбулося зменшення рівня кліренсу креатиніну, наприклад за умови зниження кліренсу креатиніну на 30% добову дозу зменшують на 30%; добову дозу можна призначати у два прийоми, якщо кліренс креатиніну знаходиться в межах 20-50 мл/хв, і в один, якщо кліренс креатиніну нижче 20 мл/хв.; для хворих з порушенням функції печінки зменшення дози не є необхідним.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, запор, сонливість, галюцинації, сплутаність свідомості та запаморочення, дискінезії, гіпотензія, безсоння та периферичні набряки; засинання під час денної діяльності, в тому числі керування автомобілем, розлади лібідо, прийом у великих дозах, може призвести до появи паталогічного потягу до азартних ігор.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до праміпексолу або іншого компонента препарату; вагітність і період лактації; дитячий вік.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 0,25 мг, по 1 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 30 град.С, термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Мірапекс, Boehringer Ingelheim Pharma GmbH & Co. KG підрозділ "Boehringer Ingelheim International GmbH", Німеччина
Мотопрам, Actavis Ltd для "Actavis group HF", Мальта/Ісландія
- Пірибедил (Piribedil)*
Фармакотерапевтична група: N04BC08 - протипаркінсонічні допамінергічні препарати.
Основна фармакотерапевтична дія: пірибедил є агоністом
допамінергічних рецепторів, що проникає через гематоенцефалічний
бар'єр і специфічно зв'язується з рецепторами допаміну в головному
мозку, маючи сильну й специфічну спорідненість до D й D
2 3
допамінових рецепторів; ці особливості обумовлюють ефективність
препарату у зменшенні основних симптомів (ригідність, тремор
спокою, уповільненість рухів, акінезія) при лікуванні ранніх і
пізніх стадій хвороби Паркінсона; дія на допамінергічні (D )
2
рецептори периферичних та церебральних судин, а також стимуляція
пірибедилом вивільнення ендотеліального NO обумовлює його
вазодилятаторний ефект, що забезпечує покращання церебральної
перфузії, утилізації глюкози та кисню, а також захист проти
нейродегенерацій ішемічного походження, які виникають у процесі
старіння мозку; на відміну від інших агоністів допаміну, пірибедил
є також антагоністом двох основних альфа -адренергічних рецепторів
2
у ЦНС (альфа та альфа ) завдяки цьому пірибедил ефективно
2A 2C
зменшує симптоми, які резистентні при лікуванні леводопою
(порушення ходи, пози при стоянні, порушення мовлення, виразу
обличчя); ообливості синергічної дії пірибедилу як антагоніста
альфа -адренергічних рецепторів й агоніста допаміну важливі також
2
при довготривалому застосуванні: лікування пірибедилом викликає
менш виражену дискінезію в порівнянні з леводопою, при подібній
ефективності в усуненні проявів акінетичної форми паркінсонізму.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: стимулює корковий електроґенез "допамінергічного" типу
як у стані неспання, так і під час сну, а також активізує функції,
контрольовані допаміном (настрій, уважність, концентрація, пам'ять
та інші когнітивні функції); при комбінації з леводопою ефективний
стосовно усунення симптомів рухових розладів і покращання на 30%
показників за шкалою UPDRS, частина III; дія препарату на
допамінові рецептори, що знаходяться в гладенькій мускулатурі
периферичних судин, обумовлює його вазодилятаторну дію, що
допомагає пацієнтам з переміжною кульгавістю через хр. облітеруючі
захворювання нижніх кінцівок долати більш значну дистанцію при
додаванні препарату до базової терапії; швидко й майже повністю
всмоктується зі ШКТ та розподіляєтся в тканинах; C досягається
макс
через 3-6 год; в організмі пірибедил помірно зв'язується з білками
плазми крові; виведення із плазми крові двофазне, і складається з
початкової фази й другої більш повільної фази, що обумовлює стійку
концентрацію пірибедилу в плазмі крові протягом 24 год при
досягненні концентрації стабільної рівноваги; середній T
1/2
становить 12 год незалежно від введеної дози; екстенсивно
метаболізується в печінці й, в основному, виводиться із сечею
(75%).
Показання для застосування ЛЗ: лікування хвороби Паркінсона в монотерапії або в комбінації з леводопою; допоміжна симптоматична терапія при хр. порушенні когнітивної функції та нейросенсорного дефіциту в процесі старіння мозку у пацієнтів літнього віку (за винятком хвороби Альцгеймера та інших деменції.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначається дорослим - лікування починається з 50 мг, підвищення дози здійснюється поступово, на 50 мг через кожні 2 тижні; хвороба Паркінсона - рекомендовані дози для монотерапії: 150-250 мг/добу, розподілені на 3 прийоми; у комбінації з леводопою - 150 мг/добу розділені на 3 прийоми; інші показання - 50 мг/добу; при необхідності доза може бути збільшена до 100 мг/добу, розподілена на 2 прийоми, вживати після їжі; препарат призначається для довготривалого застосування; тривалість лікування визначається індивідуально.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ШКТ - слабко виражені нудота, блювання, метеоризм; нервова система - психічні розлади (сплутаність свідомості, галюцинації, збудження або запаморочення), підвищена сонливість в денний час, з епізодами раптового засипання; серцево-судинна система - артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія з непритомними станами або нездужанням, нестабільний АТ; реакції алергійного типу, включаючи БА, особливо у хворих, які мають алергію на ацетилсаліцилову кислоту.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до пірибедилу або до будь-якої з допоміжних речовин; кардіоваскулярний шок; г. фаза ІМ; у комбінації з нейролептиками (за винятком клозапіну).
Форми випуску ЛЗ: табл. вкриті оболонкою, пролонгованної дії по 50 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 18-25 град.С,термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Проноран(R), Les Laboratoires Servier Industrie для "Les Laboratoires Servier", Франція
- Селегилін (Selegiline)*
Фармакотерапевтична група: N04BD01 - протипаркінсонічні засоби. Інгібітори моноаміноксидази типу В.
Основна фармакотерапевтична дія: селективний і необоротний інгібітор моноаміноксидази.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: пригнічує метаболізм дофаміну, виключаючи підвищення
його концентрації в нейронах; потенціює та пролонгує терапевтичну
дію леводопи: при комбінації із селегіліном дозу леводопи можна
зменшити; в умовах комбінованої терапії, при встановленні
оптимального рівня дози, побічні ефекти леводопи виражені менше,
ніж при монотерапії леводопою; додатковий прийом селегіліну в ході
лікування леводопою не показаний пацієнтам, у яких спостерігаються
незалежно від дози коливання ефективності дії леводопи; швидко та
повністю абсорбується зі ШКТ; C досягаються через 0,5-2 год
макс
після застосування; зв'язування з білками крові - 94%; селегилін
та його метаболіти проникають через гематоенцефалічний бар'єр;
метаболізується, головним чином, у печінці; для селегіліну
характерний значний ефект першого проходження; у плазмі,
спинномозковій рідині і сечі людини було виявлено 3 основних
метаболіти (дезметилселегілін, L-метамфетамін і L-амфетамін);
накопичення селегіліну та його метаболітів в організмі не
спостерігається; біодоступність препарату збільшується при
одночасному застосуванні з їжею; метабооліти виводяться переважно
з сечею (70-85%), трохи менший відсоток - з фекаліями.
Показання для застосування ЛЗ: хвороба Паркінсона, симптоматичний паркінсонізм; як монотерапія при первинно встановленому діагнозі або в комбінації з леводопою (у поєднанні з периферичними інгібіторами декарбоксилази або без них).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: початкова добова доза для дорослих зазвичай становить 5-10 мг селегіліну гідрохлориду у вигляді монотерапії або комбінованого лікування з леводопою та периферичним інгібітором декарбоксилази; максимальна підтримуюча доза - 10 мг/добу (по 5-10 мг після сніданку або по 5 мг після сніданку та обіду); при комбінованому застосуванні з леводопою доза останнього може бути зменшена настільки, наскільки це можливо для досягнення відповідного контролю за симптомами хвороби (можна зменшити на 10-30% у перші 2-3 дні); тривалість застосування залежить від перебігу захворювання і встановлюється індивідуально.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ксеростомія (сухість у роті), запаморочення і порушення сну; тимчасове транзиторне збільшення активності печінкових ферментів - АлАТ, АсАТ; аритмія (суправентрикулярна аритмія), брадикардія, атріовентрикулярна блокада; при комбінованому лікуванні селегиліном і леводопою - рухові розлади (такі як дискінезія), гіпотензія, нудота, блювання, ксеростомія, запаморочення, психози, безсоння, головний біль; аритмії, розлади сечовипускання, шкірні реакції, неспокій, запор, анорексія, затримка тканинної рідини, виснаження, гіпертензія, збудження, стенокардія, задишка, спазми, лейкопенія і зменшення кількості тромбоцитів; аутокінези (мимовільні рухи), ажитація. Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до селегиліну або будь-яких інших допоміжних речовин; пептична виразка шлунка або ДПК, знижена функція нирок/печінки, екстрапірамідні порушення, не пов'язані з дефіцитом дофаміну (есенціальний тремор, хорея Геттінгтона); вагітність і лактаці; дитячий вік; комбіноване застосування селегиліну з леводопою протипоказано при АГ, тиреотоксикозі, феохромоцитомі, закритокутовій глаукомі, доброякісній гіпертрофії передміхурової залози, тахіаритмії, тяжкій стенокардії, при психічних розладах, прогресуючій деменції.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 5 мг, по 10 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Ельдеприл, Orion Corporation, Фінляндія
Сеган, Polpharma Pharmaceutical Works S.A., Польща
Селегілін Гексал(R), Salutas Pharma GmbH підприємство компанії "Hexal AG", Німеччина
Юмекс(R), CHINOIN Pharmaceutical and Chemical Works Co. Ltd., Угорщина
Юмекс(R), CHINOIN Pharmaceutical and Chemical Works Private Co. Ltd. (CHINOIN Private Co. Ltd.) для "SANOFI-AVENTIS Private Co. Ltd.", Угорщина
3.1.2. Центральні холіноблокатори
Центральні холіноблокатори рекомендують призначати при ХП пацієнтам молодого і середнього віку (до 60 років) без психотичних і виражених когнітивних розладів при переважно тремтливій формі хвороби, коли тремор покою не вдається скорегувати дофамінергічними препаратами.
- Тригексифенідил (Trihexyphenidyl)*
Фармакотерапевтична група: N04AA01 - протипаркінсонічні препарати.
Основна фармакотерапевтична дія: виявляє сильну центральну н-холіноблокуючу дію, а також периферічну м-холіноблокуючу дію.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: центральна дія препарату сприяє зменшенню або усуненню
рухових розладів, пов'язаних з екстрапірамідними порушеннями; при
паркінсонізмі зменшується тремор, меншою мірою впливає на
ригідність м'язів і брадикінезію, виявляє спазмолітичну дію,
пов'язану з антихолінергічною активністю та прямою міотропною
дією; завдяки холінолітичній дії препарату зменшується слинотеча,
меншою мірою - потовиділення та сальність шкіри; C 15-45 нг/мл
макс
досягаються через 1-3 години після прийому 5 мг; T після
1/2
перорального застосування становить в середньому 6-10 год.
Показання для застосування ЛЗ: паркінсонізм (монотерапія та в комбінації з леводопою); екстрапірамідні симптоми, спричинені нейролептиками або препаратами з подібним ефектом; хвороба Паркінсона; хвороба Літтла; спастичні паралічі, пов'язані з ураженням екстрапірамідної системи; у ряді випадків знижує тонус та поліпшує рухи при парезах пірамідного характеру.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дозу препарату підбирають індивідуально, починаючи з найнижчої та доводячи до мінімально ефективної дози; при с-мах паркінсонізму - початкова доза становить 1 мг/добу; кожні 3-5 днів цю дозу поступово підвищують на 1-2 мг/добу до отримання оптимального лікувального ефект; підтримуюча доза становить 6-16 мг/добу, розподілена на 3-5 прийомів; МДД - 20 мг; для лікування екстрапірамідних симптомів, пов'язаних з прийомом ЛЗ, - призначають по 2-16 мг/добу, залежно від тяжкості симптомів, МДД - 20 мг; антихолінергічна терапія інших екстрапірамідних рухових розладів - дозу препарату регулюють поступово, підвищуючи кожного тижня початкову дозу 2 мг до мінімально ефективної підтримуючої дози, яка може перевищувати ту максимальну кількість, що призначають при інших показаннях; зазвичай середня доза становить 25 мг, розподілена на 3-5 прийоми; МДД - 50 мг; дітям та підліткам від 5 до 17 років - препарат може призначатися тільки для лікування екстрапірамідних дистоній; МДД не повинна перевищувати 40 мг/добу; завершувати лікування слід, поступово знижуючи дозу тригексифенідилу, - протягом 1-2 тижнів, аж до повної його відміни - різка відміна препарату може призвести до раптового погіршення стану пацієнтів за рахунок загострення симптомів захворювання; термін застосування визначається лікарем, індивідуально в кожному випадку.