Про затвердження Формулярного довідника із використання лікарських засобів у неврології

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ЦНС - головний біль, порушення акомодації, сонливість, дратівливість, нудота та блювання, порушення свідомості, неспокій, порушення свідомості, пам'яті та сну, мимовільні рухи у вигляді дискінезій (особливо у пацієнтів, які застосовують препарати леводопи); сухість слизової оболонки ротової порожнини, знижене потовиділення, запор, порушення сечовипускання, тахікардія, рідко - мідріаз, порушення зору, брадикардія; АР - висипання на шкірі.

Протипоказання до застосування ЛЗ: затримка сечовипускання, аденома передміхурової залози, глаукома, фібриляція передсердь, обструктивні захворювання ШКТ; вагітність і лактація; діти до 5 років.

Форми випуску ЛЗ: табл. по 2 мг, по 5 мг.

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С, термін придатності - 3 роки.

Торгова назва:

I. Циклодол, ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ"

Паркопан(R) 2, "Salutas Fahlberg - List Pharma GmbH" підприємство групи "Hexal AG", Німеччина

Паркопан(R) 5, "Rottendorf Pharma GmbH" та "Salutas Pharma GmbH" підприємство компанії "Hexal AG", Німеччина

Трифен, "Sun Pharmaceutical Industries Ltd", Індія

3.1.3. Інгібітори катехол-о-метилтрансферази

- Ентакапон (Entacapone)

Фармакотерапевтична група: N04BX02 - засоби для лікування паркінсонізму

Основна фармакотерапевтична дія: діє на периферичну нервову систему, пролонгує клінічну відповідь на леводопу.

Показання для застосування ЛЗ: хвороба Паркінсона (як додатковий засіб до терапії препаратами леводопа/бензеразид або леводопа/карбідопа при малій ефективності вищезазначених комбінацій препаратів).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: ентакапон слід застосовувати лише в комбінації з препаратами леводопа/бензеразид або леводопа/карбідова; ентакапон призначають перорально й одночасно з кожною дозою леводопи/карбідопи або леводопи/бензеразиду, його можна приймати незалежно від прийому їжі; одну табл. ентекапону 200 мг призначають разом з однією дозою комплексу леводопа/інгібітор допадекарбоксилази; максимальною рекомендованою дозою є 200 мг 10 р/добу, тобто 2000 мг/добу; ентакапон посилює ефект леводопи - тому, аби зменшити вираженість спричинених леводопою допамінергічних побічних ефектів, таких як дискінезія, нудота, блювання та галюцинації, часто необхідно коректувати дозу леводопи в перші декілька днів або тижнів лікування ентакапоном; добову дозу леводопи зменшують на 10-30% шляхом збільшення інтервалу між прийомами та/або зниження одноразової дози леводопи; ентакапон підвищує біодоступність леводопи зі стандартних препаратів леводопа/бензеразид більше (на 5-10%), ніж зі стандартних препаратів леводопа/карбідова; однак пацієнти, які приймають стандартні препарати леводопа/бензеразид, можуть мати потребу в більшому зниженні дози леводопи, коли починають приймати ентакапон; якщо лікування ентакапоном припинено, необхідно відкоригувати дози інших антипаркінсонічних препаратів, особливо леводопи, щоб досягти достатнього рівня контролю паркінсонічних симптомів; оскільки застосування ентакапону не було вивчено в пацієнтів до 18 років, призначення лікарського препарату пацієнтам цієї вікової категорії не рекомендується.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: дискінезія, нудота, порушення сечовиділення; діарея, загострення хвороби Паркінсона, запаморочення, абдомінальний біль, безсоння, сухість у роті, втома, галюцинації, запор, дистонія, посилене потіння, гіперкінезія, головний біль, судоми нижніх кінцівок, сплутаність свідомості, нічні кошмари, падіння при ходьбі, постуральна гіпотензія, вертиго і тремор; сеча може забарвлюватися в червонувато-коричневий колір; незначне зниження рівня гемоглобіну, кількості еритроцитів і гематокриту; підвищення рівня печінкових ферментів; безсоння, галюцинації, сплутаність свідомості, нічні кошмари, ажитація; кропив'янка; загальні порушення і реакції в місці введення - втома, підвищене потовиділення, падіння під час ходьби, зменшення маси тіла; окремі випадки гепатиту з ознаками холестазу; ентакапон, застосовуваний у комбінації з леводопою, - надмірна сонливість у денний час і епізоди нападів раптового сну, злоякісний нейролептичний с-м, особливо при різкому зниженні або припиненні терапії ентакапоном або іншими допамінергічними препаратами, рабдоміоліз при лікуванні ентакапоном.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; печінкова недостатність; феохромоцитома через можливість появи гіпертонічного кризу; злоякісний нейролептичний с-м в анамнезі і/або рабдоміоліз нетравматичного походження; супутнє застосування ентакапону і неселективних інгібіторів МАО-А та МАО-В, селективного інгібітору МАО-А та селективного інгібітору В і ентакапону.

Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 200 мг у фл.

Умови та термін зберігання ЛЗ: термін придатністі - 3 роки.

Торгова назва:

II. Комтан, Orion Corporation (виробничі підрозділи - що відповідають за серії: "Novartis Pharma Stein AG"; "Novartis Pharmaceuticals UK Ltd" для "Novartis Pharma AG", Фінляндія/Швейцарія/Великобританія

3.2. Засоби для лікування інших дегенеративних захворювань базальних гангліїв

3.2.1. Протипаркінсонічні засоби

- Тригексифенідил (Trihexyphenidyl)* (див. п. 3.1.2.)

- Карбідопа + леводопа (Carbidopa + levodopa) (див. п. 3.1.2.)

- Карбідопа + леводопа + ентакапон (Carbidopa + levodopa + entacapone) (див. п. 3.1.2.)

- Амантадин (Amantadine)* (див. п. 2.3.)

- Селегілін (Selegiline)* (див. п. 3.1.1.)

- Ентакапон (Entacapone) (див. п. 3.1.3.)

3.2.2. Інгібітори NMDA-рецепторів

- Мемантин (Memantine)* (див. п. 1.4. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

3.2.3. Вітаміни

- Піридоксин (Pyridoxine)* (див. п. 1.27.)

- Тіамін (Thiamine)* (див. п. 1.27.)

3.2.4. Психостимулюючі та ноотропні засоби

- Піритинол (Pyritinol) (див. п. 1.4. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

- Пірацетам (Piracetam)*, ** (див. п. 1.7.)

- Цитиколін (Citicoline)* (див. п. 1.7.)

- Прамірацетам (Pramiracetam)* (див. п. 1.7.)

3.2.5. Гідролізати та деривати тканин

3.2.6. Інгібітори холінестерази

- Галантамін (Galantamine)* (див. п. 1.4. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

3.2.7. Гінкго білоба

- Гінкго білоба (Ginkgo biloba)** (див. п. 1.8.)

3.2.8. Антипсихотичні засоби

- Галоперидол (Haloperidolum)* (див. п. 1.2. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

3.3. Засоби для лікування дистонії

Міорелаксанти

- Ботулотоксин (Botulinum Toxin)

Фармакотерапевтична група: M03AX - препарати, які стимулюють переважно функції спинного мозку

Основна фармакотерапевтична дія: блокує периферичне вивільнення ацетилхоліну у передсинаптичних холінергічних нервових закінченнях шляхом розщеплення SNAP-25, протеїну, що відповідає за депонування та вивільнення ацетилхоліну із везикул, розташованих у нервових закінченнях.

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: комплекс нейротоксину типу А Clostridium botulinum, що блокує периферичне вивільнення ацетилхоліну у передсинаптичних холінергічних нервових закінченнях шляхом розщеплення SNAP-25, протеїну, що відповідає за депонування та вивільнення ацетилхоліну із везикул, розташованих у нервових закінченнях; після ін'єкції завдяки високій упорідненості відбувається швидке зв'язування токсину із специфічними поверхневими клітинними рецепторами, далі токсин транспортується через плазматичну мембрану за допомогою рецептора-медіатора ендоцитозу. Після цього токсин вивільняється у цитозоль; наступний процес супроводжується прогресивним пригніченням вивільнення ацетилхоліну, клінічний ефект розвивається на 2-3-й день, максимальний ефект спостерігається через 5-6 тижнів після ін'єкції; зворотний розвиток відбувається на 12-му тижні після ін'єкції, коли нервові закінчення проростають та відновлюють контакти з термінальними платівками; мічений 125І-комплекс нейротоксину ботулізму типу А повільно дифундує в m. gastrocnemius після ін'єкції з наступним швидким системним метаболізмом та вивільненням із сечею; кількість міченого матеріалу в м'язі зменшується наполовину протягом приблизно 10 год; у місці ін'єкції радіоактивна речовина зв'язується з великими молекулами протеїнів, тоді як у плазмі спостерігається зв'язування із дрібними молекулами; протягом 24 год 60% радіоактивної речовини виводиться з сечею; токсин, можливо, метаболізується за допомогою протеаз, і молекулярні компоненти виводяться нормальними метаболічними шляхами; класична абсорбція, розподіл, біотрансформація та елімінація не досліджувались для активної субстанції, беручи до уваги характер цієї речовини; системне поширення при застосуванні терапевтичних доз незначне; клінічні дослідження показали збільшення нейром'язової активності у м'язах, віддалених від місця ін'єкції, що не супроводжувалося будь-якими клінічними проявами або симптомами.

Показання для застосування ЛЗ: для лікування: блефароспазму, косоокості, геміфаціального спазму та асоційованої фокальної дистонії; ідіопатичної рецидивуючої цервікальної дистонії (спастична кривошия). Фокальної спастичності асоційованої із динамічною деформацією за типом кінської стопи у амбулаторних пацієнтів із ДЦП віком від двох років і старше, кисті та зап'ястки у дорослих після інсульту, мімічних зморшок обличчя та шиї.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дозування для пацієнтів похилого віку таке ж, як і для дорослих пацієнтів. Безпечність та ефективність при лікуванні блефароспазму, геміфаціального спазму або ідіопатичної цервікальної дістонії у дітей до 12 років не підтверджена; загалом універсальна доза та кількість ін'єкцій на один м'яз не визначені, тому індивідуальний терапевтичний режим повинен бути визначений лікарем; оптимальна доза визначається методом титрування; рекомендований об'єм в/м ін'єкції в одну ділянку коливається в межах від 0,005-0,1 мл (блефароспазм, геміфаціальний спазм) до 0,1-0,5 мл (шийна дистонія, церебральний параліч); блефароспазм/геміфаціальний спазм - вводиться за допомогою стерильної 27-30 мірної/0,40-0,30 мм голки, електроміографічний контроль не потрібний, початкова рекомендована доза - 1,25-2,5 одиниць у медіальний та латеральний орбікулярні м'язи верхнього віка та латеральний орбікулярний м'яз нижнього віка; додатковими місцями є ділянка брови, латеральна орбікулярна та верхня частина обличчя, куди можна також вводити препарат, якщо місцевий спазм впливає на зір; необхідно уникати введення препарату поблизу levator palpebrae superior, що знижує вірогідність розвитку птозу як ускладнення; небажана ін'єкція у середину нижнього віка, таким чином зменшується вірогідність дифузії у нижній косий м'яз, що знижує частоту такого побічного ефекту, як диплопія; первинний ефект починає спостерігатися протягом перших трьох днів та досягає максимуму на перший-другий тиждень після введення препарату, ефект може зберігатися протягом 3 місяців, після чого процедура при необхідності може бути повторена; при повторному введенні доза може бути збільшена в 2 рази, якщо ефект від первинної терапії не досяг бажаного рівня; доведено, що немає переваг введення понад 5 Од в одну ділянку; початкова доза не повинна перевищувати 25 Од на ділянку одного ока; при лікуванні блефароспазму загальна доза не повинна перевищувати 100 Од кожні 12 тижнів; пацієнтів з геміфаціальним спазмом або порушенням функції VII пари черепно-мозкових нервів необхідно вести, як однобічний блефароспазм; при залученні інших м'язів обличчя можна проводити ін'єкції у відповідні ділянки; цервікальна дистонія - голки розміру 25-30 мірні/0,50-0,30 мм; у типових випадках лікування цервікальної дистонії може включати ін'єкції в m. sternocleidomastoideus, m. levator scapulae, m. scalenius, m. splenius capitis та у m. trapezius; м'язова маса та ступінь гіпертрофії або атрофії є визначальними факторами при виборі відповідної дози ін'єкції; у разі наявності труднощів при виділенні окремих м'язів, ін'єкції необхідно проводити під електроміографічним контролем; діапазон курсової дози препарату повинен знаходитись в межах 95-360 Од (середня доза 240 Од); як і при іншому медикаментозному лікуванні, у звичайних клінічних випадках необхідно починати із мінімально ефективної дози, слід вводити не більш 50 Од в одну ділянку; не слід вводити понад 100 Од у ділянку m. sternocleidomastoideus; для зменшення частоти виникнення дисфагії, m. sternocleidomastoideus не слід обколювати білатерально; при першому курсі терапії не слід вводити більше 200 Од з наступною корекцією дози залежно від локального ефекту; не слід перевищувати дозу у 300 Од для однієї локалізації ін'єкції, оптимальна кількість ділянок введення обумовлюється розміром м'язів; клінічне поліпшення найчастіше розвивається протягом перших двох тижнів, максимальний клінічний ефект досягається приблизно через 6 тижнів після ін'єкцій; інтервал між сеансами не рекомендують робити менше ніж 10 тижнів; тривалість клінічного ефекту за даними клінічних досліджень коливається в істотному діапазоні (від 2 до 33 тижнів), середня тривалість - приблизно 12 тижнів; дитячий церебральний параліч - препарат вводять за допомогою стерильної 23-26 мірної/0,60-0,45 мм голки; ін'єкції показані в кожну з двох ділянок (точок, гострінь) на латеральній і медіальній головках залученого m. gastrocnemius; при геміплегії початковою сумарною дозою, що рекомендується, є 4 Од/кг маси тіла у залученій (утягнутій) кінцівці; при параплегії початковою сумарною дозою, що рекомендується, є 6 Од на кг маси тіла, розподілена на залучені кінцівки. Загальна доза не повинна перевищувати 200 Од; загальне клінічне поліпшення з'являється протягом перших двох тижнів після ін'єкції; наступну дозу необхідно призначати при зменшенні клінічного ефекту від попереднього курсу, але не частіше, ніж 1 р у три місяці; можливо підібрати такий режим дозування, щоб зробити мінімальний інтервал між введеннями тривалістю 6 місяців; фокальна спастичність верхніх кінцівок після перенесеного інсульту - препарат вводять за допомогою стерильної (стерильній, стерильною) 25, 27 або 30 мірної голки у поверхневі м'язи і за допомогою довшої голки у глибоку мускулатуру; для локалізації залученого м'яза може бути використана методика нейростимуляції або електроміографія; різноманітні місця ін'єкцій дозволяють засобу мати більший вплив на зони іннервації, що особливо важливо для великих м'язів; точну доза і кількість місць для ін'єкцій необхідно коригувати залежно від індивідуальних розмірів, кількості і локалізації залучених м'язів, тяжкості спастичності, наявності локальної м'язової слабкості та індивідуальної відповіді пацієнта на попереднє лікування; середня сумарна доза на курс лікування повинна становити 200-240 Од, розподілених на залучені м'язи; максимально рекомендованою дозою вважається 300 Од на курс лікування; ступінь і характер м'язової спастичності під час повторної ін'єкції може бути причиною зміни дози і вибору м'яза для ін'єкції; повинна використовуватися найменша ефективна доза; на розсуд лікаря повторна доза може призначатися, коли ефект попередньої ін'єкції зменшується, однак, повторні ін'єкції небажані раніше, ніж через 12 тижнів; мімічні зморшки обличчя і шиї утворюються при скороченні специфічних м'язів - m. corrugator, m. orbicularis oculi та інших; розміри, розташування і функціональний стан м'язів мають виражені індивідуальні особливості; ефективна доза визначається шляхом дослідження здатності пацієнта до активації поверхневих м'язів, в ділянку яких планується проведення ін'єкції; використовуючи 30-мірну голку, введіть 0,1 мл препарату в кожне з 5 місць, по 2 ін'єкції в кожну m. corrugator і одну - у m. procerus, при цьому загальна доза становить 20 Од; звичайно така доза розведеного препарату спричиняє хімічну денервацію м'язів, що підлягають ін'єкції, через один-два дні після ін'єкції, її інтенсивність збільшується протягом першого тижня.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: блефароспазм/геміфаціальний спазм, птоз, поверхневий пунктатний кератит, лагофтальм, сухість та подразнення очей, фотофобія, сльозотеча, кератити, ектропія (виворіт віка), диплопія, запаморочення, дифузійні висипання на шкірі - дерматит, ентропія (заворот віка), фаціальна слабкість, втома, зорові порушення, нечіткість зору, пухлина повіки, закритокутова глаукома, виразки рогівки; дистонія шиї - дисфагія, місцева слабкість, біль, запаморочення, гіпертензія, оніміння, загальна слабкість, сонливість, грипоподібний с-м, нездужання, сухість у роті, нудота, головний біль, ригідність, подразнення, риніти, верхня респіраторна інфекція, диспное, диплопія, t, птоз, зміна голосу; дитячий церебральний параліч - вірусні інфекції, вушна інфекція, міалгія, м'язова слабкість, нетримання сечі, сонливість, порушення ходи, нездужання, висипання, свербіж; фокальна спастичність верхньої кінцівки, пов'язана з інсультом, - екхімози/почервоніння/геморагічні висипання в місці ін'єкції, біль у руці, м'язова слабкість, гіпертонія, гіперемія в місці ін'єкції, гіперестезія, артралгія, астенія, біль, бурсити, дерматити, головний біль, гіперчутливість у місці ін'єкції, нездужання, нудота, парестезія, постуральна гіпотензія, свербіж, висипання, порушення координації, амнезія, циркулярні парестезії, депресія, безсоння, периферичні набряки, запаморочення (деякі з перерахованих нечастих побічних ефектів можуть бути пов'язані із захворюванням); мімічні зморшки обличчя і шиї - головний біль, нудота, респіраторна інфекція, блефароптоз, біль та еритема у місці ін'єкції, локальна м'язова слабкість; рідко зустрічалися повідомлення про смерть, іноді вона була пов'язана з дисфагією, пневмонією та/або іншими значними порушеннями, після лікування ботулотоксином. Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до комплексу нейротоксину типу А Clostridium botulinum (900k); міастенія гравіс або с-м Eaton Lambert; при вагітності; при годуванні груддю.

Форми випуску ЛЗ: порошок для приготування р-ну для ін'єкцій по 100 ОД у фл.

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігають при t 2-8 град.С або у морозильній камері при t, яка дорівнює або нижча мінус 5 град.С; розчинений препарат зберігають у холодильнику при t плюс 2-8 град.С до 4-х год; термін зберігання - 2 роки.

Торгова назва:

II. Botulinum Toxin Type A for Therapy Ботулінотоксин типу А для терапії, Lanzhou Institute of Biological Products, Китай

ДИСПОРТ/DYSPORT Комплекс ботулінічний токсин типу А - гемаглютинін 500 ОД, IPSEN BIOPHARM LIMITED, Великобританія

- Баклофен (Baclofen)* (див. п. 4.1.4. розділу "Анестезіологія. Лікарські засоби")

- Тизанідин (Tizanidine)* (див. п. 10. розділу "Ревматологія. Лікарські засоби")

- Толперизон (Tolperizone)* (див. п. 10. розділу "Ревматологія. Лікарські засоби")

3.4. Засоби для лікування інших дегенеративних захворювань нервової системи

3.4.1. Антагоністи NMDA-рецепторів

- Мемантин (Memantine)* (див. п. 1.4. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

3.4.2. Гідролізати та деривати тканин

- Церебролізин (Cerebrolysine)* (п. 1.7.)

- Кортексин (Kortexin)

Фармакотерапевтична група: N07XX10 - засоби, які поліпшують мозковий кровообіг

Основна фармакотерапевтична дія:має церебропротекторну, ноотропну та протисудомну дію, знижує токсичні ефекти нейротропних речовин.

Показання для застосування ЛЗ: ЧМТ, порушення мозкового кровообігу, вірусні і бактеріальні нейроінфекції, астенічні стани, енцефалопатії різного ґенезу, г. та хр. енцефаліти і енцефаломієліти, у комплексному лікуванні епілепсії, порушення пам'яті, мислення, зниження здатності до навчання, надсегментарні вегетативні розлади, різні форми дитячого церебрального паралічу, затримка психомоторного і мовного розвитку у дітей.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводять в/м; вміст фл. перед ін'єкцією розчиняють у 1-2 мл 0,5% р-ні прокаїну, води для ін'єкцій та ізотонічному р-ні натрію хлориду і вводять одноразово щоденно; дорослим вводять у дозі 10 мг протягом 5-10 днів; при необхідності проводять повторний курс через 1-6 місяців.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: АР (тільки в осіб з підвищеною чутливістю).

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, вагітність, лактація.

Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для в/м ін'єкцій по 10 мг у фл.

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 2-20 град.С; термін придатності - 3 роки.

Торгова назва:

II. Кортексин(R), ТОВ "ГЕРОФАРМ", Російська Федерація

3.4.3. Психостимулюючі та ноотропні засоби

- Цитиколін (Citicoline)* (див. п. 1.1.7.)

- Пірацетам (Piracetam)*, ** (див. п. 1.7.)

- Прамірацетам (Pramiracetam)* (див. п. 1.7.)

3.4.4. Гінкго білоба

- Гінкго білоба (Ginkgo biloba)** (див. п. 1.8.)

3.4.5. Антихолінестеразні засоби

- Галантамін (Galantamine)* (див. п. 1.4. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

- Неостигмін (Neostigmine)* (див. п. 1.21.)

- Іпідакрин (Ipidakrin)* (див. п. 1.21.)

- Донепезил (Donepezile)* (див. п. 1.4. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

3.4.6. Антиоксиданти

- Вітаміни групи C, E

- Каротиноїди

- Флавоноїди

3.4.7. Антипсихотичні засоби

(див. розділ "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

3.4.8. Статини

(див. розділ "Кардіологія. Лікарські засоби")

3.4.9. Дезагреганти

(див. розділ "Гематологія. Лікарські засоби")

3.4.10. Антигіпертензивні засоби

альфа- і бета-блокатори, інгибитори АПФ, блокатори кальцієвих каналів - (див. розділ "Кардіолоігя. Лікарські засоби")

4. ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ДЕМІЕЛІНІЗУЮЧИХ ХВОРОБ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ (розсіяний склероз та інші демієлінізуючі хвороби центральної нервової системи)

4.1. Глюкокортикоїди

- Дексаметазон (Dexamethasonum)* (див. п. 4.1. розділу "Ендокринологія. Лікарські засоби")

- Метилпреднизолон (Methylprednisolone)* (див. п. 4.1. розділу "Ендокринологія. Лікарські засоби")

- Преднізолон (Prednisolone)** (див. п. 4.1. розділу "Ендокринологія. Лікарські засоби")

4.2. Інтерферони

- Інтерферон бета-1альфа (див. розділ "Імуномодулюючі та протиалергічні засоби")

- Інтерферон бета-1бета (див. розділ "Імуномодулюючі та протиалергічні засоби")

4.3. Глатирамера ацетат (див. розділ "Імуномодулюючі та протиалергічні засоби")

4.4. Цитостатики

- Мітоксантон (див. розділ "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень")

4.5. Імуномодулятори

(див. повний формат формулярних статей у розділі "Імуномодулюючі та протиалергічні засоби")

- Специфічні Імуноглобуліни (антистафілококковий, антихламідійний, антицитомегаловірусний, против TORCH-інфекцій: віруса простого герпеса, цитомегаловіруса, токсоплазми, віруса Ебштейна-Барр, імуноглобулін людини противогриппозний)

- Імуноглобулін людини нормальний

- Імуноглобулін людини нормальний для внутрішньовенного введення

- Інтерферони та його індуктори

- Протефлазид

- Препарати тимуса (тімалін, Т-активін, вілозен)

- Кагоцел

- Інтерлейкин-2

- Інозин пранобекс

- Афлубін

- Аміксин

4.6. Гідролізати та деривати тканин

- Церебролізин (Cerebrolysine)* (див. 1.7.)

4.7. Нестероїдні протизапальні засоби

4.8. Міорелаксанти

- Ботулотоксин (Botulinum Toxin) (див. п. 3.3.)

- Баклофен (Baclofen)* (див. п. 4.1.4. розділу "Анестезіологія. Лікарські засоби")

- Тизанідин (Tisanidine)* (див. п. 10 розділу "Ревматологія. Лікарські засоби")

- Толперизон (Tolperizone)* (див. п. 10. розділу "Ревматологія. Лікарські засоби")

4.9. Протиепілептичні

- Карбамазепін (Carbamazepinum)* (див. п. 1.27.)

- Ламотриджин (Lamotrigine)* (див. п. 1.27.)

- Вальпроєва кислота (Valproic acid)* (див. п. 1.27.)

4.10. Гістамінні препарати

- Бетагістин (Betahistine)* (див. п. 1.17.)

4.11. Антидепресанти

(див. п. 1.3. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

5. ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЕПІЗОДИЧНИХ ТА ПАРОКСИЗМАЛЬНИХ РОЗЛАДІВ

5.1. Засоби для лікування епілепсії

5.1.1. Засоби для лікування парціальних форм епілепсії

- Фенобарбітал (Phenobarbitalum)* (див. п. 1.27.)

- Фенітоїн (Phenytoin)* (див. п. 1.27.)

- Карбамазепін (Carbamazepinum)* (див. п. 1.27.)

- Кислота вальпроєва (Valproic acid)* (див. п. 1.27.)

- Ламотриджин (Lamotrigine)* (див. п. 1.27.)

- Топірамат (Topiramat)* (див. п. 1.27.)

- Габапентин (Gabapentinum)* (див. п. 1.9.)

- Клоназепам (Clonazepamum)* (див. п. 1.1. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

- Бензобарбітал (Benzobarbital) (див. п. 1.27.)

- Леветірацетам (Levetiracetam)*

Фармакотерапевтична група: N03AX14 - протиепілептичні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: не змінює основні клітинні характеристики та нормальну нейротрансмісію. Дія препарату підтверджена як при фокальних, так і при генералізованих епілептичних нападах (епілептиформні прояви/фотопароксизмальна реакція).

Показання для застосування ЛЗ: як монотерапія для лікування пацієнтів з парціальною епілепсією (з парціальними нападами із вторинною генералізацією або без), для дорослих та підлітків віком старше 16 років, у яких вперше діагностовано епілепсію; у складі комплексної терапії при лікуванні парціальних нападів із вторинною генералізацією або без, у дорослих і дітей старше 4 років, які страждають на епілепсію; міоклонічних судом у дорослих та підлітків старше 12 років, які страждають на ювенільну міоклонічну епілепсію; первинногенералізованих судомних (тоніко-клонічних) нападів у дорослих та підлітків старше 12 років з ідіопатичною генералізованою епілепсією.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: добову дозу ділять на 2 однакових прийоми; при застосуванні препарату як монотерапії і дорослим та дітям старше 16 років рекомендована початкова доза становить 250 мг 2 р/добу; добову дозу необхідно збільшити до початкової терапевтичної дози 500 мг 2 р/добу після 2 тижнів лікування; за необхідності дозу можна збільшувати на 250 мг 2 р/добу через кожні 2 тижні при добрій переносимості пацієнтами; МДД - 3 г поділена на 2 однакових прийоми (1,5 г 2 р/добу); при застосуванні леветірацетаму у складі комплексної терапії у дорослих та підлітків старше 16 років з масою тіла більше 50 кг лікування слід починати з дози 500 мг 2 р/добу; залежно від клінічної реакції та переносимості препарату добова доза може бути збільшена до максимальної - 3 г (по 1,5 г 2 р/добу); дозу збільшують на 250 мг 2 р/добу через кожні 2 тижні, при добрій переносимості пацієнтами; при застосуванні леветірацетаму у складі комплексної терапії у дітей старше 4 років лікування слід починати з добової дози 20 мг/кг маси тіла, розділені на 2 однакових прийоми (по 10 мг/кг 2 р/добу); зміни дозування можуть здійснюватися кожні 2 тижні на 10 мг/кг маси тіла до досягнення рекомендованої добової дози 60 мг/кг маси тіла, розділені на 2 однакові прийоми (по 30 мг/кг 2 р/добу); при непереносимості рекомендованої добової дози слід її зменшити - необхідно застосовувати найменшу ефективну дозу; для дітей та підлітків рекомендовано при масі тіла 15-19 кг початкова доза 10 мг/кг маси тіла 2 р/добу, максимальна доза 30 мг/кг маси тіла 2 рази/добу; дітям з масою тіла понад 50 кг призначають так само, як і дорослим; дітям з масою тіла до 15 кг не рекомендується застосовувати препарат через недостатність даних відносно безпеки та ефективності; дітям з масою тіла до 20 кг препарат призначають в іншій лікарській формі.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ЦНС - сонливість; амнезія, атаксія, судоми, запаморочення, головний біль, гіперкінезія, тремор, порушення руху, занепокоєння, погіршання пам'яті, ажитація, депресія, емоційна лабільність/зміна настрою, ворожість/агресія, інсомнія, нервозність/дратівливість, деперсоналізація, порушення мислення; парестезії, патологічна поведінка, гнів, тривога, сплутаність свідомості, галюцинації, психічні порушення, суїцидальні думки; дихальна система - кашель, ШКТ - абдомінальний біль, діарея, диспепсія, нудота, блювання, панкреатит; гепатобіліарний тракт - порушення функції печінки, гепатит, спотворення результатів тестів на визначення печінкових ферментів; порушення зору - подвоєння в очах, розмите бачення; скелетно-м'язова система - міальгія; метаболічні розлади - анорексія, збільшення маси тіла; ризик анорексії вищий при супутньому застосуванні топірамату з леветирацетамом, втрата маси тіла; дерматологічні реакції - шкірний висип, алопеція (у багатьох випадках відновлення волосяного покриву спостерігалось після відміни препарату); зміни лабораторних показників - лейкопенія, нейтропенія, панцитопенія, тромбоцитопенія; інші - астенічний с-м, інфекційні захворювання, випадкові травми.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до леветірацетаму або інших похідних піролідону, а також до інших компонентів препарату; вагітність, період годування груддю, дитячий вік до 4 років; пацієнти літнього віку (старше 65 років); тяжкі порушення функції печінки

Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті плівковою оболонкою

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 2 роки.

Торгова назва:

II. Левікон, Actavis group HF, Ісландія

- Прегабалін (Pregabalinum)* (див. п. 1.19.)

5.1.2. Засоби для лікування генералізованих форм епілепсії

- Вальпроєва кислота (Valproic acid)* (див. п. 1.27.)

- Ламотриджин (Lamotrigine)* (див. п. 1.27.)

- Топірамат (Topiramat)* (див. п. 1.27.)

- Фенобарбітал (Phenobarbitalum)* (див. п. 1.27.)

- Клоназепам (Clonazepamum)* (див. п. 1.1. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

5.1.3. Засоби для лікування епілептичного статусу

- Діазепам (Diazepame) (див. п. 1.1. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

- Оксибутират натрію (Natrii oxybutyras)* (див. п. 1.2.2. розділу "Анестезіологія. Реаніматологія. Лікарські засоби")

- Тіопентал натрію (Thiopental sodium)* (див. п. 1.2.2. розділу "Анестезіологія. Реаніматологія. Лікарські засоби")

- Дексаметазон (Dexamethasone)* (див. п. 4.1. розділу "Ендокринологія. Лікарські засоби")

- Фуросемід (Furosemide)* (див. п. 10. розділу "Кардіологія. Лікарські засоби")

- Магнію сульфат (Magnesium sulfate)** (див. п. 5.3. розділу "Ендокринологія. Лікарські засоби")

5.1.4. Інші засоби для лікування епілепсії

5.1.4.1. Нейролептики

- Галоперидол (Haloperidolum)* (див. п. 1.2. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

- Сульпірид (Sulpiridum)* (див. п. 1.2. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

- Зуклопентиксол (Zuclopenthixol) (див. п. 1.2. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

- Левомепромазін (Levomepromazine)

Фармакотерапевтична група: N05AA02 - антипсихотичні засоби

Основна фармакотерапевтична дія: нейролептик фенотіазинового ряду, має антипсихотичну, аналгетичну та помірну протиблювотну дію.

Показання для застосування ЛЗ: психомоторне збудження різної етіології: маніакальна стадія маніакально-депресивного психозу, депресивно-параноїдальна шизофренія, кататонічне збудження, реактивна депресія, алкогольний психоз та інші психотонічні стани, що супроводжуються явищами тривоги, страху; невротичні розлади з підвищеним збудженням, порушенням сну; захворювання, що супроводжуються больовим синдромом: невралгія трійчастого нерва, оперізувальний лишай тощо; сверблячі дерматози (як засіб додаткової терапії); епілепсія, олігофренія (у складі комбінованої терапії); для потенціювання дії аналгетиків, засобів для наркозу.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: парентеральне введення препарату показане у випадках, коли пероральне застосування неможливе; хворому, який знаходиться у ліжку, вводять 1-2 р/дозу 75-100 мг/доба (3-4 ампули) під контролем АТ та ЧСС; ін'єкції необхідно робити глибоко в/м; при в/в застосуванні р-н необхідно розвести та вводити тільки у вигляді краплинної інфузії (50-100 мг в 250 мл ізотонічного р-ну натрію хлориду або р-ну глюкози).

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: постуральна гіпотензія, непритомність, запаморочення, сонливість або стомленість; сухість у роті, тахікардія, констипація та/або труднощі сечовипускання; випадки імпотенції, фригідності, припинення менструальних кровотеч; зміни складу крові; неврологічні симптоми (наприклад, нездатність стояти нерухомо, тремор); АР та реакції фотосенсибілізації.

Протипоказання до застосування ЛЗ: алергії до фенотіазину або будь-яких інгредієнтів, що входять до складу препарату; вагітності (чи її планування) або годування груддю; тяжкого захворювання печінки, змін показників крові, недостатності кровообігу; випадків раптового зниження АТ; лікування антидепресантом, який належить до інгібіторів моноаміноксидази; лікування препаратами для зниження АТ (особливо гуанетидин та інгібітори АПФ); діти та особам, які перебувають у непритомному стані, у стані алкогольного сп'яніння або під дією наркотиків.

Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій по 1 мл (25 мг) в амп.; табл., вкриті оболонкою, по 25 мг.

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності - 2 роки.

Торгова назва:

II. Тизерцин(R), EGIS Pharmaceuticals PLC, Угорщина

- Оланзапін (Olanzapin)* (див. п. 1.2. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

- Рисперідон (Risperidone)* (див. п. 1.2. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

- Тіоридазин (Thioridazine)* (див. п. 1.2. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

- Хлорпромазин (Chlorpromazine)* (див. п. 1.2. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

- Хлорпротиксен (Chlorprothixene)* (див. п. 1.2. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

- Клозапін (Clozapinum)* (див. п. 1.2. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

5.1.4.2. Антидепресанти

- Амітриптилін (Amitriptyline)* (див. п. 1.3. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

- Міансерін (Mianserin)* (див. п. 1.3. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

- Пароксетин (Paroxetine)* (див. п. 1.3. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

- Флувоксамин (Fluvoxamine)* (див. п. 1.3. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

- Сертралін (Sertralin)* (див. п. 1.3. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

- Есциталопрам (Escitalopram)* (див. п. 1.3. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

5.1.4.3. Транквілізатори

- Діазепам (Diazepame) (див. п. 1.1. розділу "Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби")

- Феназепам (Phenazepam)

Фармакотерапевтична група: N05BA25 - анксіолітики.

Основна фармакотерапевтична дія: транквілізатор з групи похідних бенздіазепіну, що має анксіолітичну, протисудомну, міорелаксуючу та снодійну дії.

Показання для застосування ЛЗ: застосовується при різних невротичних, неврозоподібних, психопатичних, психопатоподібних захворюваннях, які супроводжуються тривогою, страхом, підвищеною роздратованістю, напруженістю, емоційною лабільністю, при реактивних психозах, іпохондрично-сенестопатичному с-мі, вегетативних дисфункціях і розладах нічного сну; профілактика станів страху та емоційного напруження; для лікування гіперкінезів і тиків, ригідності м'язів.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: приймають внутрішньо; разова доза для дорослих, звичайно, становить 0,0005-0,001 г (0,5-1 мг), а при порушеннях сну 0,00025-0,0005 г (0,25-0,5 мг) за 20-30 хв до сну; для лікування невротичних, психопатичних, неврозоподібних і психопатоподібних станів препарат, звичайно, призначають всередину, початкова доза становить 0,0005-0,001 г (0,5-1 мг) 2-3 р/добу; через 2-4 дні з урахуванням ефективності та чутливість до препарату доза може бути збільшена до 0,004-0,006 г/добу (4-6 мг), ранкова та денна доза становить 0,0005-0,001 г, на ніч 0,0025 г; при значно вираженій ажитації, страхові, тривозі лікування починають з дози 0,003 г/добу, швидко збільшуючи дозу до отримання терапевтичного ефекту; при лікуванні епілепсії доза на прийом всередину становить 0,002-0,01 г/добу; для лікування алкогольної абстиненції - всередину в дозі 0,0025-0,005 г/добу; у неврологічній практиці при захворюваннях з підвищеним тонусом м'язів препарат призначають всередину по 0,002-0,003 г 1-2 р/добу; середня добова доза - 0,0015-0,005 г, її поділяють на 2-3 прийоми, звичайно по 0,5-1,0 мг вранці та удень і до 2,5 мг на ніч; МДД - 0,01 г (10 мг); тривалість курсу лікування при призначенні всередину до 2 місяців визначається лікарем; при відміні препарату дозу зменшують поступово.