5. Директива Європейського Парламенту та Ради 98/6/ЄС від 16 лютого 1998 року щодо захисту прав споживачів шляхом зазначення цін продуктів, запропонованих споживачам.
6. Директива Ради 89/552/ЄС від 3 жовтня 1989 року щодо координації певних положень законів, підзаконних чи адміністративних актів держав-членів стосовно здійснення телевізійних трансляцій.
7. Директива Європейського Парламенту та Ради 97/36/ЄС від 30 червня 1997 року щодо внесення змін до директиви Ради 89/552/ЄС щодо координації певних положень законів, підзаконних чи адміністративних актів держав-членів стосовно здійснення телевізійних трансляцій.
8. Директива Ради 92/28/ЄС від 31 березня 1992 року щодо реклами лікарських препаратів, призначених для людини.
10. Директива Ради 90/314/ЄЕС від 13 червня 1990 року щодо організованих туристичних поїздок, турів та комплексних турне.
11. Директива Ради 93/13/ЄЕС від 5 квітня 1993 року щодо несправедливих умов у споживчих угодах.
12. Директива Ради 91/368/ЄЕС від 20 червня 1991 року, директива Ради 93/44/ЄЕС від 14 червня 1993 року, що вносять зміни до директиви 89/392/ЄЕС щодо зближення законів держав-членів стосовно обладнання.
13. Директива Європейського Парламенту та Ради 98/34/ЄС від 22 червня 1998 року, що встановлює процедуру забезпечення інформацією стосовно технічних стандартів та регламентів. (Внесено зміни директивою Європейського Парламенту та Ради 98/48/ЄС від 20 липня 1998 року).
14. Директива Ради 84/450/ЄЕС від 10 вересня 1984 року стосовно зближення законів, підзаконних та адміністративних актів держав-членів щодо реклами, яка вводить в оману.
15. Директива Європейського Парламенту та Ради 97/55/ЄС від 6 жовтня 1997 року, що вносить зміни до директиви 84/450/ЄЕС стосовно реклами, що вводить в оману, таким чином, що її дія поширюється також і на порівняльну рекламу.
16. Директива Європейського Парламенту та Ради 98/43/ЄС від 6 липня 1998 року щодо зближення законів, підзаконних та адміністративних актів держав-членів стосовно реклами і фінансування тютюнових виробів.
17. Директива Європейського Парламенту та Ради 98/27/ЄС від 19 травня 1998 року щодо заборон, які накладаються з метою захисту інтересів споживачів.
18. Директива Ради 90/385/ЄЕС від 20 червня 1990 року щодо зближення законів держав-членів стосовно медичних пристроїв для активної імплантації.
19. Директива Ради 93/42/ЄЕС від 14 червня 1993 року щодо медичних пристроїв.
21. Директива Ради 76/117/ЄЕС від 18 грудня 1975 року щодо зближення законів держав-членів стосовно електричного обладнання, що використовується у вибухонебезпечних середовищах.
22. Директива Ради 67/548/ЄЕС від 27 червня 1967 року щодо зближення законів, підзаконних та адміністративних актів стосовно класифікації, пакування та маркування небезпечних речовин.
23. Директива Комісії 80/590/ЄЕС від 9 червня 1980 року щодо визначення супровідних символів на матеріалах і виробах, призначених для контакту з харчовими продуктами.
24. Директива Ради 87/354/ЄЕС від 25 червня 1987 року, що вносить зміни до певних директив щодо зближення законів держав-членів щодо промислових виробів стосовно умовних позначень держав-членів (за допомогою цифр та літер).
25. Директива Ради 87/357/ЄЕС від 25 червня 1987 року щодо зближення законів держав-членів стосовно виробів, які, будучи насправді іншими, ніж виглядають, загрожують здоров'ю чи безпеці споживача.
26. Директива Ради 76/211/ЄЕС від 20 січня 1976 року щодо зближення законів держав-членів стосовно фасування запакованої продукції за вагою чи об'ємом.
27. Директива Ради 75/106/ЄЕС від 19 грудня 1974 року щодо зближення законів держав-членів стосовно фасування певних запакованих рідин за об'ємом.
28. Директива Ради 71/318/ЄЕС від 26 липня 1971 року щодо зближення законів держав-членів стосовно лічильників газу.
29. Директива Ради 75/33/ЄЕС від 17 грудня 1974 року щодо зближення законів держав-членів стосовно лічильників для холодної води.
30. Директива Ради 79/830/ЄЕС від 11 вересня 1979 року щодо зближення законів держав-членів стосовно лічильників гарячої води.
31. Директива Ради 80/232/ЄЕС від 15 січня 1980 року щодо зближення законів держав-членів стосовно меж номінальних значень кількостей та номінальних місткостей, дозволених для певних запакованих продуктів.
32. Директива Європейського Парламенту та Ради 94/25/ЄС від 16 червня 1994 року щодо зближення законів, підзаконних та адміністративних актів держав-членів стосовно прогулянкових суден.
33. Директива Ради 93/15/ЄЕС від 5 квітня 1993 року щодо гармонізації положень, які стосуються розміщення на ринку вибухових речовин цивільного призначення та нагляду за ними.
34. Директива Європейського Парламенту та Ради 94/62/ЄС від 20 грудня 1994 року щодо пакувальних матеріалів та відходів пакування.
35. Директива Європейського Парламенту та Ради 1999/5/ЄС від 9 березня 1999 року щодо радіо- та телекомунікаційного термінального обладнання та взаємного визнання їх відповідності.
36. Директива Ради 99/36/ЄС від 29 квітня 1999 року щодо пересувного обладнання, що працює під тиском.
37. Директива Ради 71/319/ЄЕС від 26 липня 1971 року щодо зближення законів держав-членів стосовно лічильників для рідин (крім лічильників для води).
38. Директива Ради 71/347/ЄЕС від 12 жовтня 1971 року щодо зближення законів держав-членів стосовно вимірювання стандарту маси зерна в об'ємі сховища.
39. Директива Ради 73/362/ЄЕС від 19 грудня 1973 року щодо зближення законів держав-членів стосовно фізичних мір довжини.
40. Директива Ради 76/765/ЄЕС від 27 липня 1976 року щодо зближення законів держав-членів стосовно спиртометрів та спиртових гідрометрів.
41. Директива Ради 71/307/ЄЕС щодо зближення законів держав-членів стосовно найменування текстилю. (Внесено зміни до розділу II директивою Ради 87/140/ЄЕС від 6 лютого 1987 року).
42. Директива Ради 76/768/ЄЕС від 27 липня 1976 року щодо зближення законів держав-членів стосовно косметичних виробів.
43. Директива Ради 87/102/ЄЕС від 22 грудня 1986 року щодо зближення законів, підзаконних та адміністративних актів держав-членів стосовно споживчого кредиту. (Внесено зміни директивою Ради 90/88/ЄЕС від 22 лютого 1990 року).
44. Рішення Ради 93/465/ЄЕС від 22 липня 1993 року щодо модулів оцінки відповідності, що використовуються в технічних директивах з гармонізації та правила нанесення і використання маркування відповідності СЕ.
45. Директива Ради 89/336/ЄЕС від 3 травня 1989 року щодо зближення законів держав-членів стосовно електромагнітної сумісності. (Внесено зміни директивою Ради 92/31/ЄЕС від 28 квітня 1992 року).
46. Директива Ради 73/23/ЄЕС від 19 лютого 1973 року щодо гармонізації законів держав-членів стосовно електричного обладнання, сконструйованого для роботи у певних лімітах напруги.
47. Директива Ради 87/404/ЄЕС від 25 червня 1987 року щодо гармонізації законів держав-членів стосовно простих посудин високого тиску. (Внесено зміни директивою Ради 90/488/ЄЕС від 17 вересня 1990 року).
48. Директива 88/378/ЄЕС від 3 травня 1988 року щодо зближення законів держав-членів стосовно безпеки іграшок.
49. Директива Європейського Парламенту та Ради 95/16/ЄС від 29 червня 1995 року щодо зближення законів держав-членів стосовно ліфтів.
50. Директива Ради 90/384/ЄЕС від 20 червня 1990 року щодо гармонізації законів держав-членів, що стосуються неавтоматичних зважувальних систем.
51. Директива Ради 90/396/ЄЕС від 29 червня 1990 року щодо зближення законів держав-членів, що стосуються побутових пристроїв, що живляться газоподібним паливом.
52. Директива Ради 92/42/ЄЕС від 21 травня 1992 року щодо вимог ефективності, що висуваються для нових водонагрівальних приладів, що живляться рідким або газоподібним паливом.
53. Директива Ради 93/68/ЄЕС від 22 липня 1993 року, що вносить зміни до директиви 87/404/ЄЕС (прості ємності високого тиску), 88/378/ЄЕС (безпека іграшок), 89/106/ЄЕС (будівельні матеріали), 89/336/ЄЕС (електромагнітна сумісність), 89/392/ЄЕС (устаткування), 89/686/ЄЕС (персональне захисне устаткування), 90/384/ЄЕС (неавтоматичні зважувальні пристрої), 90/385/ЄЕС (медичні пристрої активної імплантації), 90/396/ЄЕС(побутові пристрої, що живляться газоподібним паливом), 91/263/ЄЕС (телекомунікаційне термінальне обладнання), 92/42/ЄЕС (нові водонагрівальні прилади, що живляться рідким або газоподібним паливом) та 73/23/ЄЕС (електричне обладнання сконструйоване для використання у певних лімітах напруги).
54. Директива Європейського Парламенту та Ради 96/57/ЄС від 3 вересня 1996 року щодо енергетичних вимог для побутових холодильників, морозильників та їх комбінацій.
55. Директива Європейського Парламенту та Ради 97/23/ЄС від 29 травня 1997 року щодо зближення законів держав-членів відносно герметичного устаткування.
56. Директива Ради 89/686/ЄЕС від 21 грудня 1989 року щодо зближення законодавства держав-учасниць стосовно персонального захисного устаткування.
57. Директива Ради 93/95/ЄЕС від 29 жовтня 1993 року, що вносить зміни до директиви 89/686/ЄЕС щодо зближення законодавства держав-учасниць стосовно персонального захисного устаткування (ПЗУ).
58. Директива Європейського Парламенту та Ради 96/58/ЄС від 3 вересня 1996 року, що вносить зміни до директиви 89/686/ЄЕС щодо зближення законодавства держав-учасниць стосовно персонального захисного устаткування.
59. Директива Європейського Парламенту та Ради 94/9/ЄС від 23 березня 1994 року щодо зближення законів держав-членів, що стосуються устаткування та захисних систем, призначених для використання у потенційно вибухонебезпечних просторах.
60. Директива Ради 79/196/ЄС від 6 лютого 1979 року щодо зближення законів держав-членів, що стосуються електричного устаткування, що застосовують визначені типи захисту для використання у потенційно вибухонебезпечних просторах.
61. Директива Ради 82/130/ЄЕС від 15 лютого 1982 року щодо зближення законів держав-членів, що стосуються електричного устаткування для використання в потенційно вибухонебезпечних просторах в шахтах вразливих до гримучого газу.
Митне регулювання
1. Регламент Ради N 2046/97 від 13 жовтня 1997 року щодо співпраці Північ - Південь у боротьбі з наркотиками та наркотичною залежністю.
2. Угода про Європейську Економічну зону - Протокол 18 про внутрішні процедури імплементації Статті 43.
3. Директива Ради 94/4/ЄС від 14 грудня 1994 року, що вносить зміни до директив 69/169/ЄЕС та 77/388/ЄЕС та підвищує рівень знижок мандрівників із третіх країн та обмежень для придбань, звільнених від оподаткування у подорожі на території Співтовариства.
7. Регламент Комісії (ЄС) N 3665/93 від 21 грудня 1993 року, що вносить зміни до Регламенту Комісії (ЄЕС) N 2454/93, яким визначені положення застосування Регламенту Ради (ЄЕС) N 2913/92 щодо заснування Митного Кодексу Співтовариства .
8. Регламент Комісії (ЄС) N 655/94 від 24 березня 1994 року, що вносить зміни до Регламенту (ЄЕС) N 2454/93, яким визначені положення для застосування Митного Кодексу Співтовариства стосовно Єдиного адміністративного документу та кодексів, які мають застосовуватись.
9. Регламент Ради (ЄС) N 1500/94 від 21 червня 1994 року, що вносить зміни до Регламенту Комісії (ЄЕС) N 2454/93, яким визначені положення застосування Регламенту Ради (ЄЕС) N 2913/92 щодо заснування Митного Кодексу Співтовариства .
10. Регламент Комісії (ЄС) N 2193/94 від 8 вересня 1994 року, що вносить зміни до Регламенту (ЄЕС) N 2454/93, яким визначені положення застосування Регламенту Ради (ЄЕС) N 2913/92 щодо заснування Митного Кодексу Співтовариства.
11. Поправки, OJ L 235 від 9 вересня 1994 року.
12. Гармонізована система опису та кодування товарів - коментар.
Трудове право
1. Директива Комісії 2000/5/ЄС від 25 лютого 2000 року щодо доповнення додатків C та D директиви Ради 92/51/ЄЕС щодо другої загальної системи визнання професійної освіти та навчання на додаток до директиви 89/48/ЄЕС. (Текст узгоджений з ЕЕА).
2. Директива Комісії 97/38/ЄС від 20 червня 1997 року щодо доповнення додатків C та D директиви Ради 92/51/ЄЕС щодо другої загальної системи визнання професійної освіти та навчання на додаток до директиви 89/48/ЄЕС. (Текст узгоджений з ЕЕА).
3. Директива Комісії 95/43/ЄС від 20 липня 1995 року до директиви Ради 92/51/ЄЕС щодо другої загальної системи визнання професійної освіти та навчання на додаток до директиви 89/48/ЄЕС.
4. Директива Комісії 94/38/ЄС від 26 липня 1994 року щодо доповнення додатків C та D директиви Ради 92/51/ЄЕС щодо другої загальної системи визнання професійної освіти та навчання на додаток до директиви 89/48/ЄЕС.
5. Регламент Ради ЄЕС N 2434/92 від 27 липня 1992 року щодо доповнення Частини II Регламенту ЄЕС N 1612/68 щодо вільного пересування працівників у межах Співтовариства.
6. Регламент Ради ЄЕС N 312/76 від 9 лютого 1976 року щодо доповнення регламентів стосовно прав працівників профспілок, що містяться в Регламенті ЄЕС N 1612/68 щодо вільного пересування працівників у межах Співтовариства.
7. Директива Ради 72/194/ЄЕС від 18 травня 1972 року, що поширює на працівників право залишатися на території держави-члена після прийняття на роботу в цій державі в рамках директиви від 25 лютого 1964 року щодо координації спеціальних заходів стосовно пересування та проживання іноземців, які зумовлені міркуваннями політики, безпеки та громадського здоров'я.
8. Директива Ради щодо адміністративної практики та процедур стосовно заселення, працевлаштування та проживання на території держави-члена Співтовариства працівників та їхніх родин з інших держав-членів (неофіційний англійський переклад).
9. Регламент Ради ЄЕС N 2535/95 від 24 жовтня 1995 року, що вносить зміни до Регламенту (ЄЕС) N 3730/87, що встановлює загальні правила щодо поставки продуктів харчування з державних резервів до організацій-одержувачів стосовно поширення на найменш захищені верстви населення у Співтоваристві.
10. Регламент Комісії ЄЕС N 2826/93 від 15 жовтня 1993 року щодо доповнення Регламенту ЄЕС N 3149/92 щодо встановлення детальних правил щодо поставки продуктів харчування з державних резервів на користь найменш захищених верств населення Співтовариства.
12. Директива Ради 89/654/ЄЕС від 30 листопада 1989 року щодо мінімальних приписів стосовно безпеки й захисту здоров'я працівників на робочих місцях.
13. Директива Ради 89/655/ЄЕС від 30 листопада 1989 року щодо мінімальних приписів стосовно безпеки й захисту здоров'я працівників під час роботи.
14. Директива Ради 92/57/ЄЕС від 24 червня 1992 року щодо мінімальних приписів стосовно безпеки і захисту здоров'я працівників під час роботи на тимчасових і пересувних будівельних майданчиках.
15. Директива Ради 92/58/ЄЕС від 24 червня 1992 року щодо позначень, необхідних для безпеки та/або захисту здоров'я працівників на робочих місцях.
16. Директива Ради 98/37/ЄЕС від 22 червня 1998 року щодо зближення законів держав-членів стосовно обладнання.
17. Директива Європейського Парламенту та Ради 94/9/ЄЕС від 23 березня 1994 року щодо зближення законів держав-членів щодо устаткування і захисних систем, призначених для використання у вибухонебезпечних середовищах.
18. Директива Ради 89/686/ЄЕС від 21 грудня 1989 року щодо зближення законів держав-членів стосовно засобів індивідуального захисту.
19. Регламент Ради ЄЕС N 620/82 від 16 березня 1982 року, яким установлено, у відносинах між італійськими установами та установами інших держав-членів, спеціальні заходи для відшкодування страхових внесків у випадку хвороби та материнства.
20. Регламент Ради ЄС N 3095/95 від 22 грудня 1995 року, що вносить зміни до Регламенту ЄЕС N 1408/71 щодо застосування схем соціального захисту до працівників, підприємців та членів їхніх родин, що пересуваються всередині Співтовариства та Регламенту ЄЕС N 574/72 щодо встановлення процедури імплементації Регламенту ЄЕС N 1408/71, Регламенту ЄЕС N 1247/92 про внесення змін до Регламенту ЄЕС N 1408/71 та Регламенту ЄЕС N 1945/93 про внесення змін до Регламенту ЄЕС N 1247/92.
21. Регламент Ради ЄС N 118/97 від 2 грудня 1996 року, що вносить зміни до Регламенту ЄЕС N 1408/71 щодо застосування схем соціального захисту до працівників, підприємців та членів їхніх родин, що пересуваються всередині Співтовариства та Регламенту ЄЕС N 574/72 щодо встановлення процедури імплементації Регламенту ЄЕС N 1408/71.
22. Регламент Ради ЄС N 1290/97 від 27 червня 1997 року, що вносить зміни до Регламенту ЄЕС N 1408/71 щодо застосування схем соціального захисту до працівників, підприємців та членів їхніх родин, що пересуваються всередині Співтовариства та Регламенту ЄЕС N 574/72 щодо встановлення процедури імплементації Регламенту ЄЕС N 1408/71.
23. Регламент Ради ЄС N 1223/98 від 4 червня 1998 року, що вносить зміни до Регламенту ЄЕС N 1408/71 щодо застосування схем соціального захисту до працівників, підприємців та членів їхніх родин, що пересуваються всередині Співтовариства та Регламенту ЄЕС N 574/72 щодо встановлення процедури імплементації Регламенту ЄЕС N 1408/71.
24. Регламент Ради ЄЕС N 1606/98 від 29 червня 1998 року, що вносить зміни до Регламенту ЄЕС N 1408/71 щодо застосування схем соціального захисту до працівників, підприємців та членів їхніх родин, що пересуваються всередині Співтовариства та Регламенту ЄЕС N 574/72 щодо встановлення процедури імплементації Регламенту ЄЕС N 1408/71 у зв'язку з поширенням їхньої чинності на спеціальні схеми для державних службовців, Регламент ЄЕС N 2864/72 Ради від 19.12.72 про внесення змін до Регламенту ЄЕС N 1408/71 щодо застосування схем соціального захисту до працівників та членів їх родин, що пересуваються всередині Співтовариства.
25. Регламент Ради ЄС N 307/1999 від 8 лютого 1999 року, що вносить зміни зміни до Регламенту ЄЕС N 1408/71 щодо застосування схем соціального захисту до працівників, підприємців та членів їхніх родин, що пересуваються всередині Співтовариства та Регламенту ЄЕС N 574/72 щодо встановлення процедури імплементації Регламенту ЄЕС N 1408/71 у зв'язку з поширенням їхньої чинності на студентів.
26. Регламент Ради ЄС N 1399/1999 від 29 квітня 1999 року, що вносить зміни до Регламенту ЄЕС N 1408/71 щодо застосування схем соціального захисту до працівників, підприємців та членів їхніх родин, що пересуваються всередині Співтовариства та Регламенту ЄЕС N 574/72 щодо встановлення процедури імплементації Регламенту ЄЕС N 1408/71.
27. Регламент Комісії ЄС N 89/2001 від 17 листопада 2001 року, що вносить зміни до Регламенту Ради ЄЕС N 574/72 щодо встановлення процедури імплементації Регламенту ЄЕС N 1408/71 щодо застосування схем соціального захисту до працівників, підприємців та членів їхніх родин, що пересуваються всередині Співтовариства.
28. Директива Ради 79/7/ЄЕС від 19 грудня 1978 року щодо поступової імплементації принципів статевої рівноправності у галузі охорони праці.
29. Директива Ради 96/97/ЄС від 20 грудня 1996 року, що вносить зміни до директиви 86/378/ЄЕС щодо імплементації принципу статевої рівноправності у схемах професійного соціального захисту.
30. Регламент Ради ЄЕС N 1946/93 від 30 червня 1993 року, що вносить зміни до Регламенту ЄЕС N 337/75 щодо створення Європейського Центру Розвитку та Підвищення Кваліфікації.
31. Регламент Ради ЄЕС N 1948/93 від 30 червня 1993 року, що вносить зміни до Регламенту ЄЕС N 1416/76 щодо фінансових умов стосовно Європейського Центру Розвитку та Підвищення Кваліфікації.
32. Регламент Ради ЄС N 1131/94 від 16 травня 1994 року про внесення змін до Регламенту ЄЕС N 337/75 щодо створення Європейського Центру Розвитку та Підвищення Кваліфікації.
33. Регламент Ради ЄС N 251/95 від 6 лютого 1995 року, що вносить зміни до Регламенту ЄЕС N 337/75 щодо створення Європейського Центру Розвитку та Підвищення Кваліфікації.
34. Регламент Ради ЄС N 354/95 від 20 лютого 1995 року, що вносить зміни до Регламенту ЄЕС N 337/75 щодо створення Європейського Центру Розвитку та Підвищення Кваліфікації.
35. Директива Ради 92/56/ЄЕС від 24 червня 1992 року, що вносить зміни до директиви 75/129/ЄЕС щодо наближення законів держав-членів, що стосуються колективних скорочень робочої сили.
36. Директива Ради 88/610/ЄЕС від 24 листопада 1988 року щодо доповнення директиви 82/501/ЄЕС щодо основних ризиків у певній індустріальній діяльності.
37. Директива Ради 90/641/Євратом від 4 грудня 1990 року щодо оперативного захисту працівників, які піддані ризику впливу іонізуючої радіації на робочому місці.
38. Директива Ради 93/88/ЄЕС від 12 жовтня 1993 року щодо доповнення директиви 90/679/ЄЕС стосовно захисту працівників від ризику, пов'язаного зі впливом біологічних речовин на роботі (сьома індивідуальна директива в рамках Статті 16(1) директиви 89/391/ЄЕС) .
39. Регламент Ради ЄС N 1643 від 29 червня 1995 року щодо доповнення Регламенту ЄС N 206/94 щодо утворення Європейської Агенції з питань безпеки та здоров'я на роботі.
40. Директива Комісії 95/30/ЄС від 30 червня 1995 року щодо адаптації до вимог технічного прогресу директиви Ради 90/679/ЄЕС щодо захисту працівників від ризику, пов'язаного з впливом біологічних речовин на роботі (сьома індивідуальна директива в рамках Статті 16(1) директиви 89/391/ЄЕС) .
41. Директива Ради 95/63/ЄС від 5 грудня 1995 року щодо доповнення директиви 89/655/ЄЕС стосовно мінімальної безпеки та вимог охорони здоров'я щодо використання робочого обладнання працівниками (друга індивідуальна директива в рамках Статті 16(1) директиви 89/391/ЄЕС) .
42. Директива Ради 97/42/ЄС від 27 червня 1997 року щодо доповнення вперше директиви 90/394/ЄЕС щодо захисту працівників від ризику, пов'язаного зі впливом біологічних речовин на роботі (сьома індивідуальна директива в рамках Статті 16(1) директиви 89/391/ЄЕС) .
43. Директива Комісії 97/65/ЄС від 26 листопада 1997 року щодо приведення у відповідність, втретє, до вимог технічного прогресу, директиви Ради 90/679/ЄЕС щодо захисту працівників від ризику, пов'язаного із впливом біологічних речовин на роботі. (Текст узгоджений з ЕЕА).
44. Регламент Ради (Євратом, ЄСВС, ЄЕС) N 680/87 від 23 лютого 1987 року щодо доповнення Регламенту (Євратом, ЄСВС, ЄЕС) N 1860/76 щодо встановлення умов працевлаштування персоналу Європейського Фонду Покращення Умов Життя та Праці.
Боротьба з відмиванням грошей
1. Директива Ради 91/308/ЄЕС від 19 червня 1991 року щодо запобігання використання фінансової системи з метою відмивання грошей.
2. Загальні правила поведінки приватних банківських установ для боротьби з відмиванням грошей. Вольфсберзькі Принципи.
3. Директива Європарламенту та Ради 2000/46/ЄС від 18 вересня 2000 року щодо зайняття, функціонування та належний нагляд за діяльністю установ, що займаються електронними грошовими операціями.
4. Директива Європарламенту та Ради 97/9/ЄС від 3 березня 1997 року щодо компенсаційних схем для інвесторів.
5. Директива Ради 98/80/ЄС від 12 жовтня 1998 року, що доповнює загальну систему податку на додану вартість та вносить зміни та доповнення до директиви 77/388/ЄЕС - Спеціальна схема для зберігання коштів у золоті.
6. Пояснювальна доповідь щодо Конвенції про захист фінансових інтересів Європейських Співтовариств (текст схвалений Радою 26 травня 1997 року).
7. Акт Ради від 19 червня 1997 року, яким складено Другий Протокол до Конвенції щодо захисту фінансових інтересів Європейських Співтовариств.
8. Документ 98/699/JHA: Програма спільних дій від 3 грудня 1998 року, схвалений Радою на підставі ст. К.3 Договору про Європейський Союз, щодо боротьби з відмиванням грошей, виявлення, відстеження, заморожування, вилучення та конфіскації засобів та доходів від цього злочину.
9. Пояснювальна доповідь щодо Другого Протоколу до Конвенції щодо захисту фінансових інтересів Європейських Співтовариств (текст схвалений Радою 12 березня 1999 року).
10. Конвенція, укладена на підставі ст. К.3 Договору про Європейський Союз , щодо утворення Європейського поліцейського органу (Конвенція про Європол).
11. Рекомендація Комісії 88/590/ЄЕС від 17 листопада 1988 року щодо платіжних систем та, зокрема, відносин між власником картки та її емітентом.
12. Регламент Ради N 2271/96 від 22 листопада 1996 року, яка має на меті захист від наслідків екстратериторіального застосування законодавства, прийнятого у третій державі, та проти дій на його підставі, чи які є наслідком цього.
13. Рекомендація Комісії 87/598/ЄЕС від 8 грудня 1987 року щодо Європейського Кодексу поведінки стосовно електронних платежів. (Відносини між фінансовими установами, торговцями й установами, що надають послуги та споживачами).
Банківське право
1. Директива Ради 73/183/ЄЕС від 28 червня 1973 року щодо скасування обмежень свободи підприємницької діяльності та свободи надання банками та іншими фінансовими установами безоплатних послуг.
2. Директива Ради 86/635/ЄЕС від 8 грудня 1986 року щодо річних бухгалтерських звітів та консолідованих звітів банків та інших фінансових установ.
4. Друга директива Ради 89/646/ЄЕС від 15 грудня 1989 року щодо узгодження положень законів, підзаконних та адміністративних актів, які стосуються видачі кредитним установам дозволу на зайняття діяльності та про умови її здійснення, та про внесення змін до директиви 77/780/ЕЕС.
5. Директива Ради 89/647/ЄЕС від 18 грудня 1989 року щодо показників платоспроможності кредитних установ.
6. Директива Комісії 91/31/ЄЕС від 19 грудня 1990 року щодо застосування терміну "multilateral development banks" у директиві Ради 89/647/ЕЕС від 18 грудня 1989 року щодо показників платоспроможності кредитних установ.
7. Директива Ради 92/121/ЄЕС від 21 грудня 1992 року щодо здійснення нагляду і контролю за діяльністю кредитних установ, пов'язаною з підвищеним ризиком.
9. Директива Комісії 95/67/ЄС від 15 грудня 1995 року, яка вносить технічні зміни до директиви Ради 89/647/ЕЕС щодо показників платоспроможності кредитних установ, стосовно застосування терміну "multilateral development banks".
10. Директива 97/5/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 27 січня 1997 року щодо грошових переказів за кордон.
12. Директива 2000/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 18 вересня 2000 року щодо доступу, контролю та належного нагляду за діяльністю установ, які проводять електронні розрахунки.
13. Директива 2001/24/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 4 квітня 2001 року щодо реорганізації та закриття кредитних установ.
Аграрна політика (інтелектуальна власність, захист рослин)
1. Регламент Ради (ЄС) N 329/2000 від 11 лютого 2000 року, що вносить зміни до Регламенту (ЄС) N 1238/95, що встановлює правила застосування Регламенту Ради N 2100/94 стосовно внесення плати до Бюро Співтовариства щодо сортів рослин.
2. Регламент Ради (ЄС) N 2506/95 від 25 жовтня 1995 року, що вносить зміни до Регламенту (ЄС) N 2100/94 щодо сортів рослин у Співтоваристві.
3. Регламент Ради (ЄС) N 1768/95 від 24 липня 1995 року щодо застосування правил надання пільг у сільському господарстві, передбачених Статтею 14(3) Регламенту Ради (ЄС) N 2100/94 щодо сортів рослин у Співтоваристві.
4. Регламент Комісії (ЄС) N 2605/98 від 3 грудня 1998 року, що вносить зміни до Регламенту (ЄС) N 1768/95 щодо застосування правил надання пільг у сільському господарстві, передбачених Статтею 14(3) Регламенту Ради (ЄС) N 2100/94 щодо сортів рослин у Співтоваристві.
5. Регламент Ради (ЄС) N 2470/96 від 17 грудня 1996 року, що передбачає поширення на картоплю тлумачення термінів Співтовариства щодо сортів рослин.
6. Директива Ради N 79/117/ЄЕС від 21 грудня 1978 року, що забороняє розміщення на ринку та використання засобів захисту речовин, що містять певні активні речовини.
7. Регламент Комісії (ЄЕС) N 3600/92 від 11 грудня 1992 року, що визначає детальні правила виконання першої частини програми роботи, зазначеної у Статті 8(2) директиви Ради 91/414/ЄЕС стосовно розміщення засобів захисту рослин на ринку.
8. Рішення Комісії 94/643/ЄС від 12 вересня 1994 року стосовно скасування дозволів на засоби захисту рослин, що містять активну речовину цихалотрин.
9. Регламент Комісії (ЄС) N 933/94 від 27 квітня 1994 року, що визначає активні речовини засобів захисту рослин та яким призначається відповідальна держава за хід виконання Регламенту Комісії (ЄЕС) N 3600/92.
10. Рішення Комісії 95/276/ЄС від 13 липня 1995 року стосовно скасування дозволів на засоби захисту рослин, що містять активні речовини фербам та азінфос-етил.
11. Рішення Комісії 96/586/ЄС від 9 квітня 1996 року стосовно скасування дозволів на засоби захисту рослин, що містять активну речовину профам.
12. Регламент (ЄС) N 1610/96 Європейського Парламенту та Ради від 23 липня 1996 року стосовно впровадження нового додаткового захисного сертифікату для засобів захисту рослин.
13. Рішення Комісії 98/269/ЄС від 7 квітня 1998 року стосовно скасування дозволів на засоби захисту рослин, що містять активну речовину дінотерб. (Текст узгоджений з ЕЕА).
14. Рішення Комісії 98/270/ЄС від 7 квітня 1998 року стосовно скасування дозволів на засоби захисту рослин, що містять активну речовину фенвалерат. (Текст узгоджений з ЕЕА).
15. Директива Ради 2000/29/ЄС від 8 травня 2000 року щодо захисних заходів від проникнення на територію Співтовариства організмів, які можуть завдати шкоди рослинам або рослинним продуктам, та їх розповсюдження на території Співтовариства.
16. Регламент Комісії (ЄС) N 1896/2000 від 7 вересня 2000 року щодо першої стадії програми, зазначеної у Статті 16(2) директиви 98/8/ЄС Європейського Парламенту та Ради щодо біоцидних засобів.
17. Директива Європейського Парламенту та Ради 98/8/ЄС від 16 лютого 1998 року стосовно розміщення біоцидних засобів на ринку.
18. Директива Ради 72/462/ЄЕС від 12 грудня 1972 року щодо проблем санітарного та ветеринарного контролю щодо ввезення жуйних тварин, свиней та свіжого м'яса з третіх країн.
19. Директива Ради 64/433/ЄЕС від 26 червня 1964 року щодо санітарних проблем, які впливають на торгівлю свіжим м'ясом на ринку Співтовариства.
20. Директива Ради 64/432/ЄЕС від 26 червня 1964 року щодо проблем зі здоров'ям тварин, які впливають на торгівлю жуйними тваринами та свинями.
21. Директива Ради 72/461/ЄЕС від 12 грудня 1972 року щодо санітарних проблем, які впливають на торгівлю свіжим м'ясом на ринку Співтовариства.
22. Директива Ради 87/489/ЄЕС від 22 вересня 1987 року, що вносить зміни до директив 64/432/ЄЕС та 72/461/ЄЕС стосовно певних заходів, що стосуються боротьби з чумою свиней.
23. Директива Ради 91/68/ЄЕС від 28 січня 1991 року щодо ветеринарних вимог до регулювання торгівлі вівцями та козами на ринку Співтовариства.
24. Директива Ради 71/118/ЄЕС від 15 лютого 1971 року щодо санітарних проблем, які впливають на торгівлю свіжим м'ясом домашньої птиці.
25. Директива Ради 91/497/ЄЕС від 29 липня 1991 року, що вносить зміни та об'єднує всі поправки до директиви 64/433/ЄЕС щодо санітарних проблем, які впливають на торгівлю свіжим м'ясом на ринку Співтовариства, та розширює її дію до виробництва та продажу свіжого м'яса.
26. Директива Ради 80/215/ЄЕС від 22 січня 1980 року щодо ветеринарних проблем, які впливають на торгівлю м'ясними продуктами на ринку Співтовариства.
27. Директива Ради 93/43/ЄЕС від 14 червня 1993 року щодо гігієни харчових продуктів.
28. Директива Ради 92/118/ЄЕС від 17 грудня 1992 року, якою визначено вимоги до здоров'я тварин та громадського здоров'я, які мають бути дотримані при товарообігу та імпорті до Співтовариства продуктів, які не є предметом вищезгаданих вимог, передбачених особливими правилами Співтовариства, зазначених у додатку A(I) до директиви 89/662/ЄЕС та, стосовно патогенів, до директиви 90/425/ЄЕС.
29. Директива Ради 90/425/ЄЕС від 26 червня 1990 року стосовно ветеринарних та зоотехнічних перевірок, застосовуваних до торгівлі на території Співтовариства щодо певних живих тварин та продуктів з метою досягнення завершеності внутрішнього ринку.
30. Директива Ради 89/662/ЄЕС від 11 грудня 1989 року стосовно ветеринарних перевірок, застосовуваних до торгівлі на території Співтовариства з метою досягнення завершеності внутрішнього ринку.
31. Директива Ради 92/65/ЄЕС від 13 липня 1992 року, якою визначено вимоги до здоров'я тварин, які застосовуються до товарообігу та імпорту до Співтовариства тварин, сім'я, яєць та ембріонів, які не є предметом вимог до здоров'я тварин, передбачених особливими правилами Співтовариства, зазначених у додатку A(I) до директиви 89/662/ЄЕС та, стосовно патогенів, до директиви 90/425/ЄЕС.
32. Директива Ради 90/677/ЄЕС від 13 грудня 1990 року, що розширює сферу директиви 81/851/ЄЕС щодо зближення законів держав-членів стосовно ветеринарних лікарських засобів та передбачає додаткові положення щодо іммунологічних ветеринарних лікарських засобів.
33. Директива Ради 82/894/ЄЕС від 21 грудня 1982 року щодо нотифікації захворювань тварин у Співтоваристві.
34. Директива Ради 77/99/ЄЕС від 21 грудня 1976 року щодо проблем здоров'я, які впливають на торгівлю м'ясними продуктами у Співтоваристві.
35. Директива Ради 85/511/ЄЕС від 18 листопада 1985 року, що запроваджує заходи контролю за ящуром у Співтоваристві.
36. Директива Ради 91/496/ЄЕС від 15 липня 1991 року, що встановлює принципи організації ветеринарних перевірок тварин, яких ввозять до Співтовариства з третіх країн та вносить зміни до директив 89/662/ЄЕС, 90/425/ЄЕС та 90/675/ЄЕС.
37. Рішення Комісії 92/183/ЄЕС від 3 березня 1992 року, що встановлює загальні умови, передбачені для імпорту певних сирих матеріалів, що ввозяться з третіх країн, які зазначені у переліку Рішення Ради 79/542/ЄЕС, для фармацевтичної переробки.
38. Рішення Комісії 92/187/ЄЕС від 28 лютого 1992 року, що встановлює загальні умови, передбачені для імпорту певних сирих матеріалів, що ввозяться з третіх країн, які не зазначені у переліку Рішення Ради 79/542/ЄЕС, для фармацевтичної переробки.
39. Рішення Ради 68/361/ЄЕС від 15 жовтня 1968 року, що засновує Постійний Ветеринарний Комітет.
40. Директива Ради 90/667/ЄЕС від 27 листопада 1990 року, яка визначає ветеринарні правила для знищення та переробки відходів тварин для подальшого їх розміщення на ринку, з метою запобігти потраплянню патогенів тваринного та рибного походження у харчові продукти, а також вносить зміни до директиви 90/425/ЄЕС.
41. Рішення Ради 79/542/ЄЕС від 21 грудня 1976 року, якою визначено перелік третіх країн, з яких державами-членами дозволено імпорт жуйних тварин, свиней та свіжого м'яса.
42. Директива Ради 91/494/ЄЕС від 26 червня 1991 року щодо вимог до здоров'я тварин, які використовуються у товарообігу у Співтоваристві та імпорті з третіх країн свіжого м'яса птиці.
43. Директива Ради 91/495/ЄЕС від 27 листопада 1990 року стосовно проблем громадського здоров'я та здоров'я тварин, які впливають на виробництво та розміщення на ринку кролячого м'яса та м'яса дикої птиці.
44. Директива Ради 92/45/ЄЕС від 16 червня 1992 року щодо проблем громадського здоров'я та здоров'я тварин, пов'язаних з відстрілом диких тварин та розміщення на ринку м'яса диких тварин.
45. Директива Ради 89/437/ЄЕС від 20 червня 1989 року щодо гігієни та проблем здоров'я, що впливають на виробництво та розміщення на ринку яйцепродуктів.
46. Директива Ради 91/67/ЄЕС від 28 січня 1991 року стосовно вимог до здоров'я тварин, які застосовуються до розміщення на ринку морських тварин та продуктів.
47. Директива Ради 91/492/ЄЕС від 15 липня 1991 року, що встановлює вимоги до здоров'я стосовно виробництва та розміщення на ринку живих двостулкових молюсків.
48. Директива Ради 91/493/ЄЕС від 22 липня 1991 року, що встановлює вимоги до здоров'я стосовно виробництва та розміщення на ринку рибних продуктів.
49. Директива Ради 92/46/ЄЕС від 16 червня 1992 року, що встановлює вимоги до здоров'я стосовно виробництва та розміщення на ринку сирого молока, молока, підданого термічній обробці, та молокопродуктів.
50. Директива Ради 94/65/ЄС від 14 грудня 1994 року, що встановлює вимоги до виробництва та розміщення на ринку дрібно порубаного м'яса та напівфабрикатів.
Затверджено
рішенням шостого засідання
Міжвідомчої координаційної
ради з адаптації законодавства
України до законодавства
Європейського Союзу
від 28 вересня 2001 р.
Положення
про робочі групи з питань розробки проектів нормативно-правових актів України з урахуванням основних положень законодавства Європейського Союзу
1. Робоча група з питань розробки проектів нормативно-правових актів України з урахуванням основних положень законодавства Європейського Союзу (далі - робоча група) створюється на виконання окремих пунктів Плану роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (далі - План роботи з адаптації законодавства), який є складовою частиною Плану дій щодо реалізації пріоритетних положень Програми інтеграції України до Європейського Союзу та щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до Указу Президента України від 14 вересня 2000 року N 1072 "Про Програму інтеграції України до Європейського Союзу".
2. Центральний орган виконавчої влади, який зазначений першим у переліку виконавців у Плані роботи з адаптації законодавства (далі - головний розробник), забезпечує створення робочої групи, очолює, організовує, спрямовує і координує її діяльність з розроблення проекту нормативно-правового акта.
Інформацію про створення робочої групи головний розробник разом з копією наказу направляє у 10-денний термін до Міністерства юстиції України, яке забезпечує облік створених робочих груп та моніторинг їх діяльності.
3. Робоча група забезпечує:
визначення концепції проекту нормативно-правового акта;
визначення з урахуванням рекомендацій Центру порівняльного права при Міністерстві юстиції України переліку актів законодавства ЄС, яким повинен відповідати проект нормативно-правового акта;
вивчення стану та порядку врегулювання законодавством ЄС питань, урегулювання яких передбачається цим проектом;
підготовку тексту проекту нормативно-правового акта з урахуванням основних положень законодавства ЄС та згідно з вимогами нормопроектної техніки;
визначення ступеня відповідності положень розроблюваного проекту нормативно-правового акта основним положенням законодавства Європейського Союзу та підготовка проекту Довідки відповідності проекту основним положенням законодавства Європейського Союзу (далі - Довідка відповідності) за формою, встановленою Тимчасовим Регламентом Кабінету Міністрів України;
участь у проведенні термінологічної експертизи перекладу актів законодавства Європейського Союзу, організацію якої забезпечують спільно Центр перекладів актів європейського права та Центр порівняльного права при Міністерстві юстиції України у порядку, який визначає Міністерство юстиції України;
участь у проведенні фінансово-економічної експертизи наслідків впровадження нормативно-правових актів України, розроблених з урахуванням основних положень законодавства ЄС, організацію якої забезпечує головний розробник у порядку, який визначає Міжвідомча координаційна рада з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (далі - МКР) та врахування її результатів;
супроводження проекту нормативно-правового акта на всіх подальших стадіях нормотворчого процесу.
4. Робоча група має право:
залучати до своєї роботи спеціалістів зацікавлених органів виконавчої влади, з метою вирішення питань, урегулювання яких передбачається цим проектом;
безоплатно одержувати від органів виконавчої влади інформацію, необхідну для розробки проекту нормативно-правового акта, за письмовими запитами;
оперативно отримувати на всіх стадіях проходження проекту інформацію про стан проходження проекту нормативно-правового акта в процесі його погодження та затвердження;
брати участь в обговоренні пропозицій щодо внесення змін і доповнень до проекту нормативно-правового акта, які виникають під час погодження та затвердження проекту;
подавати пропозиції щодо фінансування своєї діяльності та одержати від головного розпорядника коштів необхідне для організації її роботи матеріально-технічне та фінансове забезпечення.
5. Робоча група зобов'язана:
підготувати проекти нормативно-правового акта та Довідки відповідності у визначені головним розробником терміни;
забезпечити відповідність розроблюваного проекту нормативно-правового акта основним положенням законодавства ЄС настільки, наскільки це доцільно для України з огляду на економічні, політичні та соціальні наслідки впровадження відповідних правових норм, адаптованих до вимог ЄС;
проводити свої засідання згідно з графіком, затвердженим головним розробником та сповістити про це Міністерство юстиції;
відслідковувати відповідність основним положенням законодавства ЄС змін і доповнень, що пропонуються до внесення іншими суб'єктами нормотворчого процесу на всіх його стадіях.
6. Представників органів виконавчої влади, установ та організацій, що залучаються до складу робочої групи, головний розробник обирає сам за погодженням з цими органами, установами та організаціями.
Представляє робочу групу її голова, який призначається головним розробником. Головний розробник визначає вимоги до особи, яка може бути головою робочої групи, у наказі про створення робочої групи. Претендент на місце голови робочої групи подає заявку, в якій мають бути зазначені прізвище, ім'я та по батькові особи, посада, місце роботи, науковий ступінь, робочий телефон. Також вказуються: назва проекту, приблизний склад робочої групи, гранична вартість проекту, поетапний план виконання проекту. Головний розробник призначає голову робочої групи наказом.
Після призначення на посаду голова робочої групи подає головному розробнику:
склад робочої групи (який попередньо погоджується головним розробником), технічні завдання на кожного члена робочої групи, поетапний графік діяльності робочої групи.
До складу робочої групи мають бути залучені:
а) представники центрального органу виконавчої влади, який є головним розробником;
б) представники інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, до компетенції яких належать питання, врегулювання яких передбачається проектом нормативно-правового акта;
в) експерт Центру порівняльного права при Міністерстві юстиції України.
У разі потреби до складу робочої групи можуть залучатися представники законопроектних департаментів Міністерства юстиції України, до компетенції яких належать питання, врегулювання яких передбачається проектом нормативно-правового акта, а також науковці, фахівці, представники недержавних організацій за їх згодою. Склад робочої групи затверджується наказом головного розробника. З членами робочої групи головний розробник укладає договір цивільно-правового характеру на виконання робіт.
Членів робочої групи може бути виведено зі складу робочої групи наказом головного розробника відповідно до умов договору.
Замість виведеного члена робочої групи її голова може призначити іншу особу за погодженням з головним розробником.
7. Голова робочої групи:
забезпечує підготовку технічного завдання для кожного члена робочої групи;
забезпечує розробку графіка поетапної підготовки проекту нормативно-правового акта;
скликає та веде засідання робочої групи згідно з графіком її роботи;
забезпечує ведення протоколів засідань робочої групи;
координує роботу робочої групи, представляє інтереси членів робочої групи перед головним розробником;
забезпечує підготовку та подання головному розробнику у визначений ним термін попереднього та остаточного варіантів проекту нормативно-правового акта та Довідки відповідності з урахуванням зауважень та пропозицій членів робочої групи з відповідними графіками, таблицями, схемами, порівняльним аналізом та іншими аналітичними матеріалами;
підписує всі документи, які розроблені робочою групою;
щомісячно інформує головного розробника та Міністерство юстиції України про діяльність робочої групи шляхом подання зведеного звіту про результати роботи групи та її досягнення. Звіт подається до десятого числа місяця, наступного за звітним; готує підсумковий звіт робочої групи та подає його головному розробнику та до Міністерства юстиції України в десятиденний термін з моменту припинення діяльності робочої групи.
Голова робочої групи має право скликати позапланові засідання робочої групи. Якщо виникає необхідність позапланового скликання засідання робочої групи, її голова інформує про це членів робочої групи за 5 днів до дати засідання.
8. Члени робочої групи зобов'язані:
брати участь у всіх засіданнях робочої групи згідно з графіком її роботи;
на виконання рішень робочої групи готувати текст проекту нормативно-правового акта або певну його частину, пропозиції та зауваження до текстів проекту нормативно-правового акта та Довідки відповідності в період між її засіданнями;
керуватися у своїй роботі Конституцією та законами України, іншими нормативно-правовими актами України;
нести персональну відповідальність за повне, правильне та своєчасне виконання всіх робіт, пов'язаних з підготовкою проекту нормативно-правового акта;
щомісячно готувати та подавати голові робочої групи звіти про здійснену роботу за формою, встановленою Міністерством юстиції, до 3-го числа місяця, наступного за звітним.
9. Фінансування діяльності робочої групи здійснюється відповідно до кошторису, затвердженого головним розробником у межах видатків, які виділено на розроблення відповідного проекту нормативно-правового акта, внесеного до Плану роботи з адаптації законодавства. Розрахунки щодо розміру коштів, необхідних для фінансування діяльності робочої групи, здійснює головний розробник у порядку, визначеному цим положенням та іншими рішеннями МКР.
До робочого часу членів робочої групи зараховується час засідань робочої групи, а також той період, протягом якого вони згідно з рішенням робочої групи самостійно працюють над проектом нормативно-правового акта або Довідки відповідності, включаючи роботу над зауваженнями.
Якщо діяльність робочої групи у звітному періоді не відбувалася, оплата роботи її членів не здійснюється.
Тривалість роботи робочої групи визначає головний розробник, виходячи з термінів, установлених для підготовки проекту нормативно-правового акта. До цього періоду включається час роботи над проектом, а також його супроводження на всіх подальших стадіях нормотворчого процесу.
10. Головний розробник зобов'язаний надати приміщення для проведення засідань робочої групи.
11. Головний розробник призначає працівника, відповідального за здійснення контролю за діяльністю робочої групи, який:
а) ознайомлюється з текстом розроблюваного проекту нормативно-правового акта, аналітичними матеріалами, довідками та ін.;