4) залежно від періодичності здійснення:
функціональний (постійний) - проводиться на регулярній основі;
періодичний - проводиться згідно з установленою у внутрішніх документах періодичністю;
5) залежно від обсягів контролю:
повний - охоплює весь обсяг відповідного процесу;
портфельний - проводиться за групами функцій, операцій, договорів;
вибірковий - проводиться за окремими відібраними елементами відповідного процесу.
49. Контрольна діяльність ЕКА над інформаційними системами і технологіями визначається у внутрішніх документах та може включати:
1) контроль за збереженням цілісності та доступності інформації, яка зберігається із використанням інформаційних систем та технологій, що має право забезпечуватися шляхом резервування (копіювання) такої інформації, відновлення функцій інформаційних систем та технологій, які були пошкоджені внаслідок форс-мажорних обставин або технічних збоїв;
2) управління доступами до певних систем, технологій та/або інформації, які використовуються ЕКА;
3) контроль за інформаційними системами та технологіями під час їх придбання, розроблення або супроводження.
50. ЕКА визначає осіб, відповідальних за здійснення контрольних заходів, підготовку та опрацювання звітів про результати здійснення контрольних заходів за горизонтальною та вертикальною взаємодією та з урахуванням принципу недопущення конфлікту інтересів.
51. Суб’єкти першої лінії внутрішнього контролю ЕКА, у межах компетенції:
1) здійснюють заходи з контролю, обов’язок із виконання яких передбачено у внутрішніх документах ЕКА, на постійній основі та несуть відповідальність за їх належне і своєчасне виконання;
2) здійснюють оцінку ризиків, пов’язаних з їх діяльністю, відповідно до вимог цього Положення;
3) мають право ініціювати/брати участь у періодичній розробці/перегляді процесу внутрішнього контролю.
52. Суб’єкти другої лінії внутрішнього контролю ЕКА:
1) беруть участь в обранні та визначенні правлінням видів контрольної діяльності;
2) консультують правління з питань розроблення/перегляду внутрішніх документів, які визначають процес здійснення кожного з видів контрольної діяльності та окремих процедур внутрішнього контролю;
3) здійснюють контроль та моніторинг виконання суб’єктами першої лінії внутрішнього контролю заходів з контролю;
4) здійснюють контроль за внутрішніми документами та процесами;
5) здійснюють контрольну діяльність над інформаційними системами і технологіями;
6) перевіряють відповідність внутрішніх документів ЕКА законодавству України;
7) перевіряють відповідність здійснюваних суб’єктами першої лінії внутрішнього контролю заходів з контролю за внутрішніми документами ЕКА;
8) здійснюють контрольну діяльність з недопущення конфлікту інтересів;
9) відповідають за належне та своєчасне інформування суб’єктів внутрішнього контролю щодо внутрішніх документів та внесених до них змін, які визначають процедури здійснення кожного з видів контрольної діяльності та окремих процедур внутрішнього контролю;
10) складають звіти в межах компетенції щодо реалізації контрольної діяльності/моніторингу, які мають бути надані для оцінки та розгляду наглядовою радою та правлінням (за потреби).
53. Суб’єкти третьої лінії внутрішнього контролю ЕКА:
1) забезпечують впевненість наглядової ради у тому, що обрані та визначені у внутрішніх документах ЕКА заходи з контролю належним чином регламентовані, виконуються уповноваженими суб’єктами внутрішнього контролю, відповідають цілям ЕКА, є ефективними та достатніми для їх реалізації шляхом проведення внутрішнього аудиту, складення звітів та подання їх на розгляд наглядовій раді та для ознайомлення правлінню;
2) надають пропозиції з питань розробки/перегляду процесу здійснення заходів з контролю та/або окремих процедур внутрішнього контролю.
54. ЕКА зобов’язане проводити щорічну самостійну оцінку відповідності системи внутрішнього контролю ЕКА (далі - щорічна самооцінка) його цілям, розміру, видам діяльності, вимогам законодавства України, включаючи вимоги цього Положення, з обов’язковим урахуванням результатів здійснення контрольної діяльності та заходів з моніторингу ефективності системи внутрішнього контролю ЕКА.
Результати проведеної щорічної самооцінки повинні бути викладені у формі звіту за підписом уповноваженого працівника ЕКА/керівника підрозділу, відповідального за складення такого звіту.
Звіт про результати щорічної самооцінки повинен включати оцінку за кожним компонентом системи внутрішнього контролю, визначеним у пункті 18 розділу VI цього Положення. Звіт про результати щорічної самооцінки може містити іншу інформацію, обов’язковість включення якої визначено у внутрішньому документі ЕКА.
55. ЕКА визначає у внутрішніх документах порядок здійснення суб’єктами внутрішнього контролю зовнішніх та внутрішніх комунікацій, порядок використання та отримання інформації.
56. Заходами, дотримання яких свідчить про впровадження та ефективне функціонування контролю за інформаційними потоками та комунікаціями як компонента системи внутрішнього контролю ЕКА, є:
1) ЕКА використовує у своїй діяльності інформацію, яка відповідає критеріям, які свідчать про забезпечення якості інформації, визначеним у пункті 57 розділу VI цього Положення, у визначеному внутрішніми документами порядку;
2) ЕКА проводить внутрішні комунікації, потрібні для забезпечення ефективного функціонування системи внутрішнього контролю;
3) ЕКА проводить зовнішні комунікації щодо питань, пов’язаних з ефективним функціонуванням системи внутрішнього контролю.
57. Критеріями, які свідчать про забезпечення якості інформації, що створюється, використовується та отримується ЕКА у своїй діяльності, є її:
1) актуальність - ЕКА забезпечує внесення змін до інформації та повідомлення заінтересованих осіб про такі зміни протягом розумного строку з моменту настання обставин, що спричинили необхідність їх внесення;
2) коректність - ЕКА забезпечує достовірність та повноту інформації;
3) цілісність - ЕКА зобов’язане вживати заходів, включаючи використання інформаційних систем і технологій, які спрямовані на захист інформації від спотворення, пошкодження, втрати або знищення;
4) збереження - інформація повинна зберігатись протягом усього строку її використання ЕКА, але не менше строків, визначених законодавством України та внутрішніми документами ЕКА;
5) доступність - ЕКА визначає у внутрішніх документах переліки інформації, яка є:
загальнодоступною;
з обмеженим доступом - може бути отримана та/або використана суб’єктами внутрішнього контролю виключно в межах їх повноважень;
6) достатність - рівень деталізації інформації повинна відповідати потребам внутрішніх та зовнішніх користувачів.
58. ЕКА зобов’язане визначити у внутрішніх документах порядок проведення перевірки якості інформації, включаючи її відповідність критеріям, визначеним у пункті 57 розділу VI цього Положення, достовірність джерела походження такої інформації.
Перевірка якості інформації повинна здійснюватися уповноваженими суб’єктами внутрішнього контролю.
59. ЕКА повинно забезпечити суб’єктів внутрішнього контролю можливістю використовувати інформаційні системи та технології, функціональні можливості яких дають змогу проводити перевірки дотримання критеріїв якості інформації, визначених у пункті 57 розділу VI цього Положення.
60. ЕКА визначає у внутрішніх документах порядок здійснення внутрішніх комунікацій за різними напрямами:
1) між суб’єктами однієї лінії внутрішнього контролю, правлінням та наглядовою радою:
за висхідною лінією підпорядкування;
за низхідною лінією підпорядкування;
2) між суб’єктами різних ліній внутрішнього контролю.
61. ЕКА визначає у внутрішніх документах способи здійснення внутрішньої та зовнішньої комунікації з урахуванням напряму та учасників комунікації, характеру комунікації, питання, щодо якого здійснюються комунікації, та вимог законодавства України.
62. ЕКА має право запроваджувати внутрішню систему повідомлення працівниками (включаючи конфіденційно) про виявлені ризики порушення вимог законодавства України та внутрішніх документів. Порядок роботи такої системи в разі запровадження повинен бути визначений внутрішніми документами та доведений до відома всіх працівників ЕКА.
63. ЕКА визначає у внутрішніх документах заходи з контролю під час здійснення зовнішньої комунікації, включаючи порядок отримання інформації від зовнішніх користувачів, її перевірки та передавання цієї інформації в межах організаційної структури ЕКА.
64. Суб’єкти внутрішнього контролю, уповноважені здійснювати зовнішні комунікації, зобов’язані дотримуватися вимог законодавства України та внутрішніх документів ЕКА щодо нерозголошення інформації з обмеженим доступом.
65. ЕКА, здійснюючи внутрішню та зовнішню комунікацію, зобов’язане дотримуватися критеріїв якості інформації, визначених у пункті 57 розділу VI цього Положення.
66. ЕКА має право встановити у внутрішніх документах порядок проведення оцінки якості та ефективності внутрішніх та зовнішніх комунікацій, їх впливу на ефективне функціонування системи внутрішнього контролю та на досягнення цілей його діяльності.
67. ЕКА здійснює моніторинг ефективності системи внутрішнього контролю відповідно до вимог цього Положення та внутрішніх документів з метою:
1) оцінки якості роботи системи внутрішнього контролю за певний період часу;
2) визначення здатності системи внутрішнього контролю забезпечити досягнення цілей його діяльності, включаючи визначення імовірності виникнення та оцінку суттєвості потенційно можливих недоліків системи внутрішнього контролю, що можуть спричинити негативний вплив на досягнення цілей;
3) розроблення заходів, спрямованих на мінімізацію негативного впливу з метою вдосконалення системи внутрішнього контролю.
68. ЕКА обирає види заходів з моніторингу системи внутрішнього контролю, включаючи моніторинг ефективності процедур з контролю та оцінку ефективності системи внутрішнього контролю, як комбінацію поточних та періодичних заходів з моніторингу з урахуванням установлених цілей діяльності, кількості та складності видів контролю, імовірності виникнення недоліків, а також кваліфікації та досвіду працівників.
69. ЕКА має право визначати у внутрішніх документах, крім суб’єктів третьої лінії внутрішнього контролю, також інших працівників ЕКА, уповноважених здійснювати моніторинг ефективності внутрішнього контролю.
70. Свідченням впровадження та функціонування моніторингу ефективності системи внутрішнього контролю як компонента системи внутрішнього контролю ЕКА є:
1) визначення у внутрішніх документах ЕКА порядку здійснення поточних та періодичних перевірок відповідності законодавству України та внутрішнім документам якості та ефективності системи внутрішнього контролю;
2) забезпечення ЕКА належного здійснення уповноваженими суб’єктами внутрішнього контролю оцінювання компонентів системи внутрішнього контролю та своєчасного повідомлення про виявлені недоліки системи внутрішнього контролю та/або допущені суб’єктами внутрішнього контролю порушення і причини їх вчинення відповідальних за прийняття рішення про здійснення коригувальних заходів, усунення порушення та/або внесення змін до внутрішніх документів.
71. Суб’єкти третьої лінії внутрішнього контролю ЕКА (структурний підрозділ/окрема посадова особа, визначена наглядовою радою для проведення внутрішнього аудиту) зобов’язані здійснювати загальну оцінку ефективності системи внутрішнього контролю відповідно до вимог законодавства України.
72. ЕКА здійснює обов’язкові поточні та періодичні заходи з моніторингу ефективності системи внутрішнього контролю.
Поточні заходи з моніторингу здійснюються з метою оперативного виявлення та усунення недоліків системи внутрішнього контролю. Відповідальність за проведення таких заходів можуть нести суб’єкти другої лінії внутрішнього контролю в межах повноважень.
Періодичні заходи з моніторингу, уключаючи оцінку ефективності системи внутрішнього контролю, здійснюються суб’єктами третьої лінії внутрішнього контролю з метою виявлення недоліків після встановлення факту події.
73. Суб’єкти третьої лінії внутрішнього контролю ЕКА (структурний підрозділ/особа, на яку покладено виконання функцій внутрішнього аудиту) зобов’язані за результатами здійснення моніторингу ефективності системи внутрішнього контролю складати звіти, що подаються на розгляд наглядової ради ЕКА.
Звіти, що подаються наглядовій раді ЕКА, повинні містити інформацію про виявлені недоліки системи внутрішнього контролю та порушення, аналіз причин їх виникнення, імовірні наслідки, до яких можуть призвести ці недоліки, рекомендації’/пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування системи внутрішнього контролю, процесу контролю за станом виконання рекомендацій/пропозицій, затверджених раніше.
74. ЕКА забезпечує подання звітів щодо результатів моніторингу ефективності системи внутрішнього контролю також працівникам, які відповідають за здійснення коригувальних заходів, та керівникам у межах визначених повноважень.
VII. Особливості передавання виконання окремих функцій або бізнес-процесів ЕКА спеціалізованим юридичним та/або фізичним особам на договірних умовах
75. ЕКА не має права передавати ключові та інші свої функції спеціалізованим юридичним та/або фізичним особам на договірних умовах (далі - аутсорсинг), крім:
1) актуарної функції та виконання окремих завдань чи процесів у межах такої функції;
2) функцій, окремих завдань або процесів у межах таких функцій, передавання яких не заборонено законодавством України.
76. Права та обов’язки особи, відповідальної в ЕКА за виконання функції, що передається на аутсорсинг, переходять до особи, яка надає послуги за договором аутсорсингу.
77. ЕКА в разі передавання на аутсорсинг будь-яких функцій, окремих завдань або процесів у межах таких функцій, передавання яких не заборонене законодавством України, несе повну відповідальність за дотримання вимог законодавства України, встановлених для цих функцій, окремих завдань або процесів.
78. ЕКА призначає (покладає обов’язки) із числа своїх працівників особу, відповідальну за аутсорсинг, якщо ЕКА передає на аутсорсинг виконання своїх функцій (крім аутсорсингу виконання окремих завдань та процесів у межах таких функцій).
VIII. Вимоги до керівника ЕКА, головного бухгалтера ЕКА, ключових осіб ЕКА
79. Керівник ЕКА, головний бухгалтер ЕКА, ключова особа ЕКА повинні відповідати вимогам, установленим у пунктах 176-178, 180-182 глави 17 розділу II Положення про ліцензування. Незалежний член наглядової ради ЕКА повинен відповідати вимогам до незалежності, установленим Законом про управління.
80. Оцінювання ділової репутації керівника ЕКА, головного бухгалтера ЕКА, ключової особи ЕКА здійснюється відповідно до розділу IV Положення про ліцензування.
81. ЕКА зобов’язане дотримуватися загальних вимог щодо призначення (обрання) на посаду керівника ЕКА, головного бухгалтера ЕКА та ключової особи ЕКА, повідомлення про таке призначення (обрання), установлених у главах 54, 55, 57 розділу IX Положення про ліцензування.
82. Керівники ЕКА, головний бухгалтер ЕКА та ключові особи ЕКА протягом усього часу обіймання відповідних посад повинні відповідати встановленим законами України та Положенням про ліцензування вимогам до ділової репутації та професійної придатності, незалежний член наглядової ради ЕКА повинен відповідати вимогам до незалежності, установленим Законом про управління.
83. ЕКА має право до призначення керівника ЕКА, головного бухгалтера ЕКА, ключової особи ЕКА звернутися до Національного банку з клопотанням про здійснення перевірки відповідності цієї особи (осіб) вимогам щодо професійної придатності та ділової репутації, установленим Положенням про ліцензування, разом із документами, визначеними в пункті 438 глави 54 розділу IX Положення про ліцензування (далі - звернення про перевірку відповідності).
84. Особа (особи) вважається такою, що відповідає (відповідають) вимогам, установленим законами України та Положенням про ліцензування, на момент подання документів, визначених у пункті 83 розділу VIII цього Положення, у разі не повідомлення Національним банком протягом одного місяця з дня звернення про перевірку відповідності про невідповідність особи (осіб) вимогам щодо професійної придатності та/або ділової репутації, установленим законами України та Положенням про ліцензування.
85. Національний банк у разі виявлення у зверненні про перевірку відповідності інформації, що свідчить про невідповідність особи (осіб) ЕКА вимогам щодо професійної придатності та ділової репутації, установленим законами України та Положенням про ліцензування, у строк, визначений у пункті 84 розділу VIII цього Положення, повідомляє ЕКА про це шляхом надсилання листа, підписаного уповноваженою особою Національного банку.
86. Національний банк розглядає питання про відповідність керівника ЕКА, головного бухгалтера ЕКА, ключової особи ЕКА вимогам законодавства України в порядку, визначеному в главі 58 розділу IX Положення про ліцензування.
IX. Порядок анулювання ліцензії на здійснення діяльності ЕКА за заявою ЕКА та виключення ЕКА з ДРФУ
87. ЕКА зобов’язане в разі прийняття Кабінетом Міністрів України або іншим уповноваженим органом ЕКА рішення про припинення діяльності ЕКА, на яку видана Національним банком ліцензія, включаючи припинення діяльності, розширення якої було погоджено Національним банком (далі - діяльність ЕКА), звернутися до Національного банку із заявою про анулювання ліцензії на здійснення діяльності ЕКА в порядку, визначеному цим Положенням.
88. ЕКА для анулювання ліцензії на здійснення діяльності ЕКА подає до Національного банку:
1) заяву про анулювання ліцензії на здійснення діяльності ЕКА, підписану керівником ЕКА;
2) копію рішення Кабінету Міністрів України або іншого уповноваженого органу ЕКА про припинення діяльності ЕКА;
3) підтвердження зовнішнім аудитором того, що невиконаних зобов’язань за договорами страхування, перестрахування, надання гарантій в ЕКА немає.
89. Національний банк приймає рішення про анулювання ліцензії на здійснення діяльності ЕКА або про відмову в її анулюванні протягом 30 робочих днів із дня отримання відповідної заяви ЕКА та повного пакета документів, визначених цим Положенням [рішення приймає Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг (далі - Комітет з питань нагляду)].
90. Національний банк має право відмовити в анулюванні ліцензії на здійснення діяльності ЕКА в разі:
1) подання неповного пакета документів, визначених у пункті 88 розділу IX цього Положення;
2) невідповідності документів, поданих ЕКА для анулювання ліцензії на здійснення діяльності ЕКА, вимогам законодавства України з питань регулювання ринків фінансових послуг та цього Положення;
3) недостовірності поданих до Національного банку інформації та документів;
4) виявлення підстав, за яких ліцензія на здійснення діяльності ЕКА може бути відкликана (анульована) за рішенням Національного банку.
91. Національний банк протягом трьох робочих днів із дня прийняття ним рішення письмово повідомляє ЕКА про анулювання ліцензії на здійснення діяльності ЕКА або про відмову в її анулюванні та надсилає ЕКА копію відповідного рішення.
92. ЕКА після усунення причин, що стали підставою для прийняття Національним банком рішення про відмову в анулюванні ліцензії на здійснення діяльності ЕКА, має право повторно подати заяву про анулювання ліцензії ЕКА та пакет документів.
93. Національний банк у рішенні про відмову в анулюванні ліцензії на здійснення діяльності ЕКА зазначає підстави такої відмови.
94. Анулювання ліцензії на здійснення діяльності ЕКА є підставою для виключення ЕКА з ДРФУ. Рішення про виключення ЕКА з ДРФУ приймає Комітет з питань нагляду протягом 30 робочих днів із дня прийняття рішення про анулювання ліцензії на здійснення діяльності ЕКА. Національний банк протягом трьох робочих днів після прийняття ним рішення про виключення з ДРФУ письмово повідомляє ЕКА про прийняття такого рішення та надсилає ЕКА копію відповідного рішення.
95. Національний банк не пізніше робочого дня, наступного за днем прийняття рішень щодо анулювання ліцензії на здійснення діяльності ЕКА, про виключення ЕКА з ДРФУ, вносить до ДРФУ відповідні зміни.
96. Національний банк розміщує інформацію про прийняті рішення щодо анулювання ліцензії на здійснення діяльності ЕКА та виключення ЕКА з ДРФУ на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку.
X. Порядок погодження набуття та збільшення істотної участі в ЕКА особами іншими, ніж держава
97. Особи інші, ніж держава, які мають намір набути або збільшити істотну участь в ЕКА, зобов’язані до набуття або збільшення істотної участі в ЕКА погодити з Національним банком набуття або збільшення істотної участі в ЕКА.
98. Питання набуття або збільшення істотної участі в ЕКА особами іншими, ніж держава, регулюється вимогами розділів III-VI та VIII Положення про ліцензування.
XI. Особливості формування та використання страхових резервів, інших фондів та резервів
99. ЕКА формує страхові резерви з метою забезпечення майбутніх страхових виплат за договорами страхування (вхідного перестрахування), сплати коштів за договорами гарантії (гарантійними випадками) (далі - Договори) згідно з цим Положенням.
100. ЕКА зобов’язане формувати і вести облік таких страхових резервів:
1) резерв незароблених премій (далі - РНП) (у складі зобов’язань на залишок покриття відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності), що включає частки від сум надходжень страхових платежів/винагороди (платежів) за договорами гарантії, що відповідають ризикам за Договорами, які не минули на дату розрахунку;
2) резерв заявлених, але не виплачених збитків (далі - РЗНЗ) (у складі зобов’язань за страховими вимогами відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності), що є оцінкою обсягу зобов’язань ЕКА для здійснення страхових виплат, сплати коштів за договорами гарантії (гарантійними випадками) за заявленими вимогами, які не врегульовані або врегульовані не в повному обсязі на дату розрахунку, включаючи витрати на врегулювання збитків;
3) резерв збитків, які виникли, але не заявлені (далі - РЗВН) (у складі зобов’язань за страховими вимогами відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності), що є оцінкою обсягу зобов’язань ЕКА для здійснення страхових виплат, сплати коштів за договорами гарантії (гарантійними випадками), включаючи витрати на врегулювання збитків, за незаявленими вимогами на дату розрахунку.
101. ЕКА, крім страхових резервів, визначених у пункті 100 розділу XI цього Положення, має право прийняти рішення про запровадження з початку календарного року інших видів страхових резервів з метою забезпечення майбутніх страхових виплат, сплати коштів за договорами гарантії (гарантійними випадками).
102. ЕКА формує страхові резерви в тих валютах страхування, у яких ЕКА несе відповідальність за своїми зобов’язаннями за Договорами.
103. ЕКА здійснює розрахунок страхових резервів не рідше, ніж станом на кінець кожного звітного кварталу (31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня).
104. Формування страхових резервів здійснюється на підставі обліку Договорів (відомостей за Договорами) і заявлених вимог.
ЕКА з метою забезпечення можливості здійснення актуарних розрахунків, проведення перевірки адекватності сформованих страхових резервів та перевірки достатності зобов’язань за страховими вимогами зобов’язане вести облік Договорів та даних про здійснені страхові виплати/сплату коштів за договорами гарантії, зміни умов Договорів та про заявлені збитки і зміни в їх оцінках за звітний період та принаймні останніх п’ять повних календарних років, що йому передують, а також дані про умови Договорів принаймні за всіма чинними на дату розрахунку Договорами, за Договорами, що були чинними протягом останніх трьох календарних років, та за Договорами, за якими є заявлені вимоги.
105. ЕКА повинно запровадити внутрішні процеси та процедури для забезпечення якості даних, що використовуються для розрахунку його страхових резервів.
106. Розрахунок страхових резервів повинен ґрунтуватися на актуальній і достовірній інформації та реалістичних припущеннях, використовувати адекватні, прийнятні та відповідні актуарні та статистичні методи.
ЕКА під час вибору методу розрахунку відповідного виду страхового резерву повинно враховувати відповідність даних ЕКА припущенням та вимогам, які застосовуються до відповідного методу в теорії та міжнародних стандартах з актуарних розрахунків, а також результати перевірки на застосовність методу, включаючи результати перевірки на достатність резервів збитків (РЗНЗ та РЗВН), точність, волатильність результатів розрахунку відповідного резерву, зміни (зовнішні та внутрішні) протягом періоду, за який розглядаються дані, що впливають на розрахунок.
Розмір відповідного виду страхового резерву ЕКА, розрахований відповідно до обраного ЕКА методу, не може бути меншим за розмір:
1) для РНП - резерву незароблених премій, розрахованого методом "1/365";
2) для РЗВН - резерву збитків, які виникли, але не заявлені, розрахованого методом фіксованого відсотка.
107. Особливості формування страхових резервів ЕКА, визначені в підпунктах 1, 2 пункту 106 розділу XI цього Положення, наведені в додатку 2 до цього Положення.
108. ЕКА визначає розмір РЗНЗ за кожною неврегульованою або врегульованою не в повному обсязі вимогою з урахуванням умов відповідних Договорів на підставі заявлених вимог, отриманих у будь-якій формі (включаючи письмову заяву, телефонне чи електронне повідомлення, листи або повідомлення з вимогою), залежно від сум фактично зазнаних або очікуваних збитків (шкоди) у результаті настання події, що має ознаки страхового випадку/гарантійного випадку.
ЕКА для розрахунку РЗНЗ за заявленою вимогою, у якій розмір збитку не визначено, використовує оцінку розміру збитку, яка здійснюється таким чином:
1) у разі наявності орієнтовних даних, підтверджених документально, - з використанням таких орієнтовних даних;
2) якщо немає орієнтовних даних, визначених у підпункті 1 пункту 108 розділу XI цього Положення, - у розмірі середнього збитку за видом діяльності або за подібними випадками, розрахунок якого здійснюється на підставі даних, визначених відповідно до пункту 119 розділу XI цього Положення;
3) якщо немає орієнтовних даних, визначених у підпункті 1 пункту 108 розділу XI цього Положення, та неможливо здійснити розрахунок розміру середнього збитку (немає потрібних даних щодо середнього збитку за видом діяльності) відповідно до підпункту 2 пункту 108 розділу XI цього Положення - у розмірі страхової суми (або ліміту відповідальності, якщо такий передбачений умовами договору)/суми гарантії згідно з умовами Договору.
ЕКА зобов’язане здійснити оцінку розміру РЗНЗ за заявленою вимогою після отримання даних, які підтверджують розмір збитку за заявленою вимогою.
109. ЕКА під час розрахунку середнього збитку за видом діяльності або за подібними збитками в розрізі видів діяльності або страховими ризиками використовує дані про страхові виплати/виплати за гарантійним випадком за останні 12 кварталів, що передують даті розрахунку. Під час розрахунку може бути враховано рівень інфляції (за даними Державної служби статистики України з офіційних джерел) або тренд за відповідні періоди. Визначений розмір середнього збитку за видом діяльності або за подібними збитками відповідно до видів діяльності або страхових ризиків може бути зафіксований ЕКА на певний період, але не більше ніж на рік після дати розрахунку з подальшим його перерахунком відповідно до пункту 119 розділу XI цього Положення.
ЕКА має право не враховувати в складі даних, що беруться до розрахунку середнього збитку, дані, що стосуються найбільших та/або найменших збитків, у кількості не більше ніж 0,5 відсотка від кількості всіх збитків за останні 12 кварталів, що передують даті розрахунку, за таким видом діяльності або за подібними збитками відповідно до видів діяльності або страхових ризиків. Якщо кількість збитків за останні 12 кварталів, що передують даті розрахунку, є меншою за 200 збитків, але не меншою за 50 збитків, то ЕКА має право не враховувати в складі даних, що беруться до розрахунку середнього збитку, дані щодо одного найбільшого або найменшого збитку.
Розрахунок середнього збитку за видом діяльності або за подібними збитками відповідно до видів діяльності, або страховими ризиками може бути здійснено з використанням даних ЕКА за триваліший період, але не більше ніж за 28 кварталів, що передують даті розрахунку резерву, якщо кількість збитків за останні 12 кварталів, що передують даті розрахунку, становить менше ніж 200 збитків.
110. Розмір резерву збитків за обраними ЕКА методами повинен включати резерв витрат на врегулювання збитків, який визначається на підставі нормативу витрат чи прогнозу таких витрат, з урахуванням даних за понесеними витратами на врегулювання збитків за попередні періоди або із застосуванням актуарних методів, обраних ЕКА, але не може становити менше 3% від суми відповідного резерву.
111. ЕКА визначає розмір прав вимоги до перестраховиків за укладеними договорами вихідного перестрахування щодо відповідних видів страхових резервів одночасно з розрахунком розміру таких страхових резервів згідно з умовами договору (договорів) вихідного перестрахування, умов страхування та з урахуванням таких вимог:
1) розмір прав вимоги до перестраховиків щодо відповідних видів страхових резервів за окремим видом діяльності/групою договорів або вимог (збитків)/окремим договором або вимогою (збитком), за якими він розрахований, не може перевищувати розміру відповідного виду страхового резерву за окремим видом діяльності/групою договорів або вимог (збитків)/окремим договором або вимогою (збитком). ЕКА до розрахованого розміру прав вимоги до перестраховиків застосовує коригування розміру на випадок дефолту відповідного перестраховика з урахуванням вимог міжнародних стандартів фінансової звітності;
2) права вимоги до перестраховиків у РНП за договорами вихідного перестрахування, що належать до пропорційного перестрахування, розраховуються ЕКА тими самими методами, що й РНП. Права вимоги до перестраховиків у РНП за договорами вихідного перестрахування іншими, ніж пропорційне перестрахування, не формуються;
3) права вимоги до перестраховиків у РЗНЗ розраховуються за кожною окремою вимогою (збитком) на підставі часток страхових виплат, що підлягають компенсації перестраховиком;
4) права вимоги до перестраховиків в РЗВН розраховуються ЕКА, якщо РЗВН та права вимоги до перестраховиків в РЗВН формуються одним з актуарних методів.
112. Доходи від очікуваної реалізації регресних вимог та суброгацій за подіями, які вже настали, але вимоги за якими ще не реалізовані на дату розрахунку, що не визнаються як актив ЕКА, не визнаються.
113. ЕКА не рідше ніж на кожну дату, на яку складається звітність, проводить перевірку адекватності страхових резервів. Перевірка адекватності страхових резервів є визначенням достатності визнаних страхових зобов’язань для майбутніх страхових виплат за договорами страхування та вхідного перестрахування/сплати коштів за договорами гарантії (гарантійними випадками) та витрат, пов’язаних із виконанням Договорів. Обов’язковою є перевірка адекватності РНП та резерву збитків з урахуванням таких вимог:
1) перевірка адекватності страхових резервів здійснюється за Договорами, за якими на дату проведення такої перевірки діють зобов’язання ЕКА щодо здійснення страхової виплати/сплати коштів за договорами гарантії (гарантійними випадками) у разі настання страхового випадку/гарантійного випадку;
2) ЕКА використовує суму майбутніх грошових потоків за Договорами для перевірки адекватності страхових зобов’язань, водночас під час перевірки адекватності сформованих страхових резервів не використовується дисконтування грошових потоків;
3) методика перевірки адекватності страхових резервів передбачає порівняння розміру сформованого страхового резерву із сумою майбутніх грошових потоків за договорами, а саме вартістю майбутніх очікуваних страхових виплат за договорами страхування та вхідного перестрахування/сплати коштів за договорами гарантії (гарантійними випадками) та витрат на ведення справи за такими Договорами. До майбутніх грошових потоків не може бути включено інвестиційний дохід ЕКА;
4) оцінка майбутніх грошових потоків здійснюється на підставі обґрунтованих даних ЕКА за попередні періоди. Для оцінки застосовується період не менше як вісім кварталів та не більше як 28 кварталів до дати проведення перевірки адекватності страхових резервів. Якщо діяльність здійснюється протягом періоду, що є меншим за вісім кварталів, застосовується фактичний період здійснення діяльності;
5) ЕКА визнає різницю як додаткове зобов’язання у відповідному страховому резерві, якщо за результатом перевірки адекватності страхових резервів розмір сформованого страхового резерву є меншим від суми майбутніх страхових виплат/сплати коштів та витрат на ведення справи за Договорами, а також розкриває інформацію про визнання такого додаткового зобов’язання у відповідному виді страхового резерву у звітності, зазначеній у підпункті 3 пункту 133 розділу XIII цього Положення, за період, у якому було здійснено визнання.
114. ЕКА на кожну дату, на яку складається фінансова звітність, повинно перевіряти достатність сформованих резервів збитків (включаючи розмір витрат на врегулювання збитків у складі резервів збитків) на попередні звітні дати.
Перевірка достатності сформованих резервів збитків ("ран-оф" тест) здійснюється принаймні щодо резервів збитків, сформованих на останній день кожного з восьми звітних кварталів, що передують даті розрахунку (далі - дати "ран-оф" тесту). Якщо вид діяльності фактично здійснюється протягом періоду, що є меншим за вісім звітних кварталів, застосовується фактичний період здійснення такої діяльності.
Методика перевірки достатності сформованих резервів збитків на попередню дату розрахунку передбачає порівняння сформованого резерву збитків на цю дату із сумою здійснених після цієї дати страхових виплат/сплати коштів за договорами гарантії (гарантійними випадками) за випадками, що сталися до попередньої дати розрахунку, та сформованих резервів збитків за такими випадками на дату розрахунку. Водночас окремо також визначається достатність тієї частини сформованого резерву збитків, що є оцінкою витрат на врегулювання збитків.
Свідченням того, що фактичні вимоги (збитки) у такому попередньому періоді перевищили розмір сформованого резерву збитків (далі - дефіцит резервів), є перевищення суми здійснених після попередньої звітної дати (будь-якої дати "ран-оф" тесту) страхових виплат/сплати коштів за договорами гарантії (гарантійними випадками) за випадками за Договорами, що сталися до попередньої дати розрахунку, та сформованих резервів збитків за такими випадками на дату розрахунку над розміром резерву збитків, сформованого на попередню дату розрахунку. Якщо перевірка достатності резервів збитків, сформованих на попередні звітні дати, показує дефіцит таких резервів на чотири попередні звітні дати з восьми звітних кварталів (або за менший період, якщо за видом діяльності вона фактично здійснюється протягом періоду, що є меншим за вісім звітних кварталів), що передують даті розрахунку, ЕКА зобов’язане внести зміни до методів формування таких резервів та забезпечити формування резервів збитків у достатньому розмірі.
115. ЕКА для коригування фінансового результату для цілей оподаткування відповідно до підпунктів 141.1.3 та 141.1.4 пункту 141.1 статті 141 розділу III Податкового кодексу України розраховує величину приросту (убутку) протягом звітного періоду суми страхових резервів, які впливають на формування фінансового результату до оподаткування (включаючи резерв незароблених премій, резерв заявлених, але не виплачених збитків, резерв збитків, які виникли, але не заявлені), розрахованих відповідно до вимог цього Положення, за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків (частки участі перестраховиків) у таких страхових резервах.
116. ЕКА здійснює розрахунок страхових резервів на підставі та з дотриманням внутрішнього положення про склад страхових резервів, правила їх формування та використання (далі - Внутрішнє положення про страхові резерви), що розробляється відповідно до цього Положення та затверджується наглядовою радою ЕКА. Внутрішнє положення про страхові резерви повинно бути погоджене актуарієм.
117. Внутрішнє положення про страхові резерви для кожного виду діяльності ЕКА визначає:
1) перелік вживаних термінів і позначень;
2) склад страхових резервів, які формує ЕКА;
3) методи розрахунку кожного з видів страхових резервів, які формує ЕКА, та періодичність їх розрахунку;
4) порядок перевірки повноти, точності та відповідності даних, що використовуються для розрахунку страхових резервів;
5) порядок урахування індивідуальних підвищень ризиків (визначені в процесі андеррайтингу під час укладення та/або зміни умов Договору);
6) методи та порядок визначення розміру прав вимоги до перестраховиків щодо відповідних видів страхових резервів з урахуванням особливостей умов перестрахування та умов страхування;
7) порядок визнання вимоги за договором, що надійшла ЕКА, такою, що є заявленою вимогою;
8) перелік витрат, які ЕКА відносить до витрат на врегулювання збитків;
9) порядок оцінки та аналізу чутливості припущень, що використовуються під час розрахунку страхових резервів;
10) порядок, методи/підходи та періодичність здійснення оцінки адекватності сформованих страхових резервів та перевірки достатності резервів збитків.
Внутрішнє положення про страхові резерви повинно містити всі описи, зазначені в пункті 117 розділу XI цього Положення. Якщо немає окремо виділених пунктів/глав/розділів з інформацією, визначеною в пункті 117 розділу XI цього Положення, пункти/глави/розділи можуть бути об’єднані, але повинні містити інформацію, установлену в пункті 117 розділу XI цього Положення.
118. ЕКА запроваджує методи розрахунку страхових резервів та прав вимоги до перестраховиків не менше ніж на календарний рік (шляхом доповнення/внесення змін до Внутрішнього положення про страхові резерви).
119. Зміни до обраних методів і формул розрахунку протягом календарного року не вносяться, крім випадків:
1) розширення видів діяльності із страхування та перестрахування ЕКА відповідно до законодавства України;
2) якщо перевірка достатності резервів збитків, сформованих на попередні звітні дати, показує дефіцит таких резервів на чотири звітні дати, що передують даті розрахунку;
3) якщо в актуарному звіті надано рекомендацію щодо зміни методу розрахунку страхового резерву.
120. ЕКА у випадках, визначених у пункті 119 розділу XI цього Положення, зобов’язане затвердити зміни до Внутрішнього положення про страхові резерви протягом 30 календарних днів із дня розширення видів діяльності із страхування та перестрахування або отримання рекомендації щодо зміни методів розрахунку страхових резервів.
Електронна копія Внутрішнього положення про страхові резерви у форматі WORD, підписана кваліфікованими електронними підписами уповноваженої особи ЕКА та актуарія, повинна бути упакована в контейнер-архів формату ZIP, розміром до 8 МБ, який надсилається до Національного банку з окремим листом на електрону адресу nbu@bank.gov.ua протягом 15 календарних днів після його затвердження або внесення змін ЕКА, але не пізніше ніж за 45 днів до початку календарного року (для випадків інших, ніж зазначено в пункті 119 розділу XI цього Положення). Контейнер-архів, обсяг якого перевищує 8 МБ, упаковується у багатотомний контейнер-архів. Кожний том такого архіву надсилається до Національного банку з окремим листом на електронну адресу nbu@bank.gov.ua.
121. Документи, що містять відомості, потрібні для розрахунку страхових резервів, підлягають зберіганню протягом строку відповідальності ЕКА (строку для подання вимоги ЕКА за подією, що має ознаки страхового випадку/гарантійного випадку), але не менше п’яти років із дати повного виконання зобов’язань за Договорами.
122. ЕКА складає актуарний звіт за результатами здійснення розрахунків страхових резервів на звітні дати, у якому розкриває інформацію про:
1) перелік осіб та посад, залучених до розрахунку страхових резервів;
2) відповідність здійснення розрахунків страхових резервів Внутрішньому положенню про страхові резерви та вимогам законодавства України;
3) джерела даних, використаних для розрахунку страхових резервів;
4) результати, висновки та рекомендації щодо перевірки адекватності, повноти, точності та надійності даних для розрахунку страхових резервів перед розрахунком таких резервів;
5) короткий аналіз портфеля Договорів, висновки та рекомендації щодо отриманих коефіцієнтів ефективності діяльності ЕКА, їх динаміки, змін, включаючи аналіз збитків, аналіз витрат та аналіз розподілу таких витрат за видами діяльності ЕКА;
6) опис та обґрунтування використаних припущень, спрощень, групувань та показників, крім описаних у Внутрішньому положенні про страхові резерви;
7) результати, висновки і рекомендації щодо оцінки та аналізу чутливості припущень, використаних для розрахунку страхових резервів, якщо така оцінка чи аналіз проводилися;
8) результати розрахунку страхових резервів, прав вимоги до перестраховиків;
9) опис змін порівняно з попереднім звітним періодом щодо використаних методів, інших застосованих припущень;
10) аналіз та висновки щодо змін та відхилень від попередніх розрахунків та оцінок, якщо такий аналіз проводився;
11) обґрунтування суттєвих змін в обсягах окремих видів страхових резервів порівняно з обсягами попередніх звітних періодів, включаючи зміни в перестрахуванні, портфелі продуктів, процесі визнання вимог заявленими чи врегулюванні заявлених збитків (вимог), базі даних;
12) результати та рекомендації щодо перевірки адекватності страхових резервів;
13) перелік та суми витрат ЕКА, не включених до оцінок під час перевірки адекватності розміру страхових резервів, та їх обґрунтування;
14) аналіз та висновки щодо адекватності минулих оцінок, сформованих страхових резервів та достатності резерву збитків, якщо такі оцінки проводилися;
15) обмеження щодо проведеного аналізу чи оцінки або отриманих результатів, що були враховані та/або застосовані;
16) будь-яку іншу інформацію, яка б дала змогу отримати аналогічний результат розрахунку страхових резервів іншим стороннім фахівцем, використовуючи той самий набір даних, Внутрішнє положення про страхові резерви та інформацію із зазначеного звіту;
17) інформацію щодо врахування рекомендацій та/або плану заходів з їх урахування, наданих в останніх двох актуарних звітах.
123. Результати розрахунку страхових резервів, актуарний звіт за результатами здійснення розрахунків страхових резервів, підписаний уповноваженою особою ЕКА, зберігаються ЕКА протягом трьох років із дати їх затвердження.
XII. Норматив достатності капіталу та платоспроможності
124. ЕКА зобов’язане на будь-яку дату дотримуватися нормативу достатності капіталу та платоспроможності, встановленого в розділі XII цього Положення.
ЕКА для визначення дотримання нормативу достатності капіталу та платоспроможності розраховує суму прийнятних активів та значення цього нормативу відповідно до вимог цього Положення.
125. Сума прийнятних активів ЕКА може включати активи, перелік та обмеження до яких встановлені в пунктах 126, 127 розділу XII цього Положення.
126. До суми прийнятних активів ЕКА включаються:
1) грошові кошти на поточних рахунках, кошти на рахунках умовного зберігання (ескроу) та банківські вклади (депозити), розміщені (відкриті) у національній валюті або в іноземній валюті, дебіторська заборгованість за нарахованими відсотками за такими рахунками та вкладами (депозитами), розміщені в системно важливих банках, визначених Національним банком відповідно до Положення про порядок визначення системно важливих банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 25 грудня 2014 року № 863 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 червня 2019 року № 79) (зі змінами);
2) облігації внутрішньої державної позики України, а також дебіторська заборгованість за нарахованими відсотками за такими цінними паперами, якщо право власності ЕКА на такі цінні папери підтверджено документально відповідно до законодавства України;
3) корпоративні облігації, розміщення яких здійснено під гарантію Кабінету Міністрів України, включаючи майнові права на майбутні надходження грошових коштів, а також дебіторська заборгованість за нарахованими відсотками за такими цінними паперами, за умови, що:
право власності ЕКА на такі цінні папери підтверджено документально відповідно до законодавства України;
така гарантія передбачена в Законі України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік та немає інформації щодо невиконання чи несвоєчасного виконання емітентом цінних паперів своїх зобов’язань протягом п’яти останніх років;
такі цінні папери перебувають у біржовому списку;
в умовах розміщення (проспекті цінних паперів та/або рішенні про емісію цінних паперів та/або інших документах, що підтверджують умови розміщення цінних паперів) повинно бути визначено, що грошові виплати як сплата доходу та/або погашення цінних паперів здійснюються через депозитарну систему України;
4) непрострочена дебіторська заборгованість за договорами вихідного перестрахування з відшкодування часток страхових виплат;
5) активи з права користування відповідно до міжнародного стандарту фінансової звітності 16 "Оренда" у розмірі, що не перевищує розміру відповідного орендного зобов’язання.
127. Сума прийнятних активів не включає:
1) активів, розміщених у банку, щодо якого прийнято рішення Національного банку про віднесення його до категорії неплатоспроможних;
2) дебіторської заборгованості за договорами вихідного перестрахування, укладеними з перестраховиком-нерезидентом, який на дату укладення відповідного договору перестрахування (дату останніх змін, внесених до такого договору перестрахування) не відповідав вимогам, встановленим у розділі XII цього Положення;
3) активів, розміщених у контрагентів, які зареєстровані та/або здійснюють діяльність на тимчасово окупованій території України;
4) активів, розміщених у контрагентів, які зареєстровані та/або здійснюють діяльність на території населених пунктів, унесених до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення;
5) прав вимоги до осіб, до яких Радою національної безпеки і оборони України застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), а також активи таких осіб;
6) активів, щодо яких законами України, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або на підставі договору встановлено заборону розпоряджатися та/або користуватися (обтяження) або заборону відчуження, крім випадків, коли обмеження встановлено з метою виконання страхових зобов’язань ЕКА в розмірі не більше суми сформованих страхових резервів;
7) активів, щодо вартості яких суб’єкт аудиторської діяльності, який відповідно до законодавства України має право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, не зміг отримати достатніх аудиторських доказів (не зміг підтвердити вартості, за якою актив визнаний у балансі ЕКА) та/або отримав достатні аудиторські докази і дійшов висновку про викривлення вартості таких активів, про що зазначено в аудиторському звіті щодо проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності та/або звіті щодо огляду проміжної фінансової інформації, та/або додатковому звіті суб’єкта аудиторської діяльності. Активи, зазначені в підпункті 7 пункту 127 розділу XII цього Положення, будуть віднесені до прийнятних активів після підтвердження суб’єктом аудиторської діяльності, який відповідно до законодавства України має право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, їх вартості відповідно до вимог міжнародних стандартів аудиту - із дати такого підтвердження.
Активи включаються до складу прийнятних активів за вартістю, скоригованою з урахуванням суми викривлення вартості таких активів, зазначеної в аудиторському звіті щодо проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності та/або звіті щодо огляду проміжної фінансової інформації, та/або додатковому звіті суб’єкта аудиторської діяльності, якщо суб’єкт аудиторської діяльності, який відповідно до законодавства України має право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, отримав достатні аудиторські докази і дійшов висновку про викривлення вартості таких активів.
Підтвердженням суб’єктом аудиторської діяльності, який відповідно до законодавства України має право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, вартості відповідних прийнятних активів вважається підтвердження достовірності фінансової звітності ЕКА в цілому або ненадання ним застережень щодо вартості таких активів за відповідний звітний період.
128. ЕКА здійснює розрахунок нормативу достатності капіталу та платоспроможності відповідно до пункту 124 розділу XII цього Положення станом на останній день кожного кварталу (31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня) і не змінює його до наступної дати розрахунку нормативу достатності капіталу та платоспроможності відповідно до цього Положення.
129. Норматив достатності капіталу та платоспроможності (НДКП) визначається за формулою розрахунку нормативу достатності капіталу та платоспроможності, визначеною в додатку 3 до цього Положення.
130. Сума прийнятних активів ЕКА, визначених відповідно до пунктів 126, 127 розділу XII цього Положення, та наданих державних гарантій для забезпечення виконання зобов’язань ЕКА за договорами страхування, вхідного перестрахування, наданих гарантій на будь-яку дату повинна перевищувати норматив достатності капіталу та платоспроможності, розрахований відповідно до пунктів 128, 129 розділу XII цього Положення. Водночас державні гарантії для забезпечення виконання зобов’язань ЕКА за договорами страхування, вхідного перестрахування та/або наданих гарантій враховуються в обсязі, що відповідає (не перевищує) розміру зобов’язань ЕКА за договорами, на виконання зобов’язань за якими такі державні гарантії були надані.