Про Програму соціально-економічного розвитку м. Києва на 2011 рік

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Київська міська рада

1. Затвердити Програму соціально-економічного розвитку м. Києва на 2011 рік згідно з додатком.

2. Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) при оформленні дозвільних документів на виконання проектних робіт та на будівництво жилих будинків передбачати виконання розрахунків щодо забезпеченості населення об'єктами соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, об'єкти охорони здоров'я тощо) та щодо їх розміщення і будівництва одночасно із спорудженням жилих будинків.

3. Головному управлінню контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у разі прострочення термінів сплати пайового внеску забудовниками (інвесторами), що здійснюють будівництво (реконструкцію) об'єктів, призупиняти дію ордера на тимчасове порушення благоустрою за відповідним запитом Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та відновлювати його дію після отримання листа від Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про погашення заборгованості, що виникла.

4. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) забезпечити щоквартально подання Київській міській раді письмового звіту про хід виконання Програми соціально-економічного розвитку м. Києва на 2011 рік.

5. Контроль за виданням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Програма соціально-економічного розвитку м. Києва на 2011 рік (далі - Програма) розроблена відповідно до вимог Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про столицю України - місто-герой Київ", "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року, Концепції стратегічного розвитку міста Києва та інших комплексних і галузевих загальнодержавних та міських програм, з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.04.2010 N 891-р "Про затвердження плану заходів з комплексного розв'язання проблем соціально-економічного розвитку м. Києва та підвищення ефективності діяльності місцевих органів виконавчої влади і переліку стратегічно важливих інвестиційних проектів, спрямованих на забезпечення виконання м. Києвом функцій столиці України та підготовку і проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, що потребують першочергового фінансування у 2010 - 2012 роках".

На підставі оцінки ресурсного потенціалу Києва, тенденцій соціально-економічного розвитку міста Києва у 2010 році та попередніх роках, наявних проблем і можливих ризиків у Програмі визначено оперативні цілі та завдання соціальної та економічної політики міської влади на 2011 рік, спрямовані на відновлення стійкого економічного зростання, забезпечення якісного та безпечного середовища життєдіяльності населення м. Києва.

Завдання і заходи Програми узгоджені з основними положеннями Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна влада" та Декларацією цілей і завдань бюджету на 2011 рік (Бюджетною декларацією).

Програма передбачає концентрацію ресурсів на вирішенні ключових проблем розвитку міста, реалізації перспективних, високоефективних інвестиційно-інфраструктурних проектів, економічних, соціальних і природоохоронних заходів, виконання яких забезпечить поглиблення інституційних перетворень, підвищення якості медичного обслуговування та рівня забезпечення населення житлом, реформування житлово-комунального господарства, подальше поліпшення інвестиційного клімату та активізацію інноваційної діяльності. Відбір інвестиційних проектів здійснено з урахуванням їх загальнодержавного та регіонального значення, ефективності (бюджетної, економічної, соціальної), обсягів та джерел фінансування, термінів реалізації та окупності, характеру впливу на оточуюче середовище й інших параметрів.

Структура Програми враховує вимоги Типової структури програми економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, області, району, міста на короткостроковий період , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 N 621.

Заходи Програми узгоджені з бюджетом м. Києва на 2011 рік та фінансуються за рахунок коштів міського бюджету, субвенцій з державного бюджету, коштів підприємств, міжнародних фінансових організацій та інвесторів.

У процесі виконання Програма може уточнюватися. Зміни та доповнення до Програми затверджуються Київською міською радою за поданням постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Для оцінки повноти та якості реалізації програмних завдань і заходів виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) здійснюватиметься щоквартальний моніторинг виконання Програми.

Внаслідок сприятливої зовнішньоекономічної кон'юнктури, пожвавлення ситуації на внутрішньому ринку, активізації діяльності суб'єктів господарювання міста, а також реалізації Київською міською владою заходів щодо стабілізації економічної ситуації в столиці у 2010 році спостерігаються тенденції щодо поступового відновлення позитивної динаміки економічного зростання, збільшення обсягів виробництва та фінансового оздоровлення економіки міста.

Основні тенденції розвитку економіки міста в поточному році знайшли своє відображення в структурі та обсягах виробництвавалової доданої вартості. За попередніми розрахунками зростання валової доданої вартості (ВДВ) по м. Києву в 2010 році в реальному вимірі очікується на рівні 4,0 % порівняно з попереднім роком, що обумовлено підвищенням ділової та інвестиційної активності у всіх сферах економічної діяльності, розширенням споживчого попиту на внутрішньому ринку на товари та послуги.

Найбільший внесок у формування номінальних обсягів ВДВ, які становитимуть у 2010 році - 197,5 млрд. грн. забезпечуватимуть такі види економічної діяльності як торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 23,0 %; операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам - 21,1 %; транспорт та зв'язок - 16,5 %; фінансова діяльність - 12,9 %.

За обсягами ВДВ в розрахунку на душу населення - 70,6 тис. грн. м. Київ продовжує займати лідируюче положення серед регіонів України та має найбільшу частку - 18 % у загальнодержавному обсязі валової доданої вартості.

У 2010 році внаслідок пожвавлення світового попиту на продукцію, покращення цінової кон'юнктури та поступової стабілізації внутрішньої економічної ситуації, намітились тенденції відновлення втрачених позицій розвитку промислового виробництва. Однак, затяжний спад будівельної та суміжних галузей економіки, недостатня конкурентоспроможність товарів промислових виробників та нездатність витіснити іноземних конкурентів та їх продукцію з внутрішнього ринку, а також стримана кредитна політика банківських установ, яка пояснюється підвищеними вимогами до потенційних позичальників, не сприяють впевненому відновленню ділової активності у сфері промислового виробництва.

Враховуючи зазначені тенденції розвитку за підсумками 2010 року очікується зростання індексу промислового виробництва до 104,5 % порівняно з попереднім роком. Збільшення обсягів виробництва відбудеться за рахунок приросту випуску продукції в усіх видах промислової діяльності, крім харчової промисловості та металургійного виробництва.

Обсяг реалізованої промислової продукції 2010 році становитиме 40,7 млрд. грн. або 14,5 тис. грн. на одну особу.

Структура обсягу реалізованої промислової продукції у 2009 - 2010 роках, %

Незначні позитивні зміни у 2010 році спостерігаються у сфері інноваційної діяльності. Кількість інноваційне активних підприємств м. Києва у 2010 році досягне рівня 140 одиниць, а частка інноваційно-активних підприємств у загальній кількості промислових підприємств становитиме 28,1 %. Завдяки поступовому виходу підприємств з кризового становища впровадження нових технологічних процесів збільшиться до 311 одиниць, підвищиться показник освоєння нових видів продукції до 430 одиниць, що є найпоширенішим напрямком інноваційної діяльності підприємств.

Стабільний розвиток як економічного, так і соціального сектора економіки будь-якого регіону залежить від інвестиційних потоків, які спрямовуються на їх розвиток. Протягом останніх років фінансові ресурси, які інвестувались в економіку м. Києва, не відповідали його потребам, особливо під час світової фінансово-економічної кризи 2008 - 2009 років, коли значно знизилась активність на інвестиційному ринку. Після пікових значень інвестицій в основний капітал у 2008 році, коли вони склали 46,6 млрд. грн., у 2009 році відбувався їх певний спад. Так, за підсумками 2009 року в основний капітал вкладено 28,2 млрд. грн., що на 45,7 % менше ніж у 2008 році.

Темп зростання/зменшення інвестицій в основний капітал, у % до попереднього року

У 2010 році відмічається активізація інвестиційної діяльності у столиці. За 9 місяців 2010 року в економіці міста освоєно понад 14,1 млрд. грн. інвестицій в основний капітал (101,6 % до рівня 9 місяців 2009 року), найбільші обсяги яких припадають на операції з нерухомим майном - 26,7 % від загального обсягу, транспорт та зв'язок - 22,7 %, промисловість - 11,6 %, будівництво - 11,1 % та торгівлю; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку -11,0 %.

Порівняно з аналогічним періодом 2009 року треба зазначити збільшення частки державного бюджету в структурі джерел фінансування інвестицій в основний капітал з 5,5 % у 2009 році до 10,5 % у 2010 році та зменшення частки кредитних ресурсів з 16,4 % до 11,9 %, частка власних джерел залишилась на стабільному рівні - близько 51 %.

У сфері іноземного інвестування м. Києва відзначено зростання обсягу прямих іноземних інвестицій (ПІІ). За січень - вересень 2010 року іноземними інвесторами було вкладено понад 2,1 млрд. дол. США, що на 21,8 % більше ніж за аналогічний період 2009 року. Загальний обсяг ПІІ в економіку міста станом на 01.10.2010 склав майже 21,2 млрд. дол. США, що на 10,1 % більше обсягів інвестицій на початок 2010 року. В розрахунку на одну особу обсяг ППІ становить 7740,8 дол. США.

В регіональному розрізі головними країнами-інвесторами м. Києва залишаються країни ЄС, їх часта протягом 2009 - 2010 років стабільно становить біля 72 %, друге місце займають інвестори з країн СНД - їх часта зросла з 10,2 % у 2009 році до 19,0 % у 2010 році. Станом на 1 жовтня 2010 року лідерами серед країн-інвесторів є: Кіпр - 3984,3 млн. дол. США, Нідерланди - 2515,9 млн. дол. США, Російська Федерація - 2270,7 млн. дол. США, Австрія - 2 180,1 млн. дол. США, Німеччина - 1595,7 млн. дол. США та Швеція - 1433,4 млн. дол. США. Всього ж інвестиції надійшли із 115 країн світу.

За видами економічної діяльності станом на 01.10.2010, накопичувальним підсумком, найбільші обсяги ПІІ надійшли у: фінансову діяльність - 11697,7 млн. дол. США (55,3 % загального обсягу прямих інвестицій);

торгівлю, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 2764,2 млн. дол. США (13,1 %); в організації, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям - 2564,2 млн. дол. США (12,1 %); будівництво - 1604,0 млн. дол. США (7,6 %). У розвиток промислових підприємств залучено 1116,8 млн. дол. США (5,3 %), у т. ч. у переробну промисловість внесено 1033,7 млн. дол. США (4,9 %).

Активізація внутрішнього ринку, підвищення платоспроможного попиту населення сприяли пожвавленню у 2010 році ситуації наспоживчому ринку міста. Оборот роздрібної торгівлі у 2010 році складе 13 % від загальнодержавного обсягу і становитиме 69,7 млрд. грн., що на 6,2 % перевищуватиме показники 2009 року. Товарооборот на 1 особу в середньому складатиме 18,4 тис. грн.

У Києві функціонують 5,5 тис. підприємств торгівлі загальною площею близько 2 млн. кв. м, з них 1,86 тис. - продовольчих та 3,64 тис. - непродовольчих закладів торгівлі. Забезпеченість торговими площами на 1 тис. мешканців складає 105 % до діючого нормативу. Мережа закладів ресторанного господарства налічує понад 2,97 тис. об'єктів харчування на 168 тис. посадкових місць, забезпеченість місцями в загальнодоступній мережі ресторанного господарства відповідає встановленому нормативу і складає 61 місце на 1 тис. населення.

Вагомий внесок у забезпечення киян різноманітними товарами та послугами вносить ринкова сфера столиці. У Києві функціонують 98 підприємств ринкової мережі на 43,0 тис. торговельних місць, з них 73 - продовольчих та змішаних, 25 - непродовольчих. Питома вага ринкового збору у місцевих зборах та податках становить 31 %. На ринках Києва влаштовано та працюють понад 300 об'єктів сфери послуг - кафе, кафетерії, пункти лагодження та чистки одягу, ремонту взуття, виготовлення меблів, ключів, вікон, перукарні тощо.

На сьогодні в місті надають послуги понад 4800 об'єктів побутового обслуговування. У розрахунку на 1 мешканця міста в середньому за рік надано побутових послуг на суму 533 грн., що в 1,2 раза перевищує показник 2009 року.

Протягом 2010 року, зважаючи на недостатню конкурентоспроможність вітчизняних товарів, низьку інвестиційну активність, зберігалася тенденція уповільнення темпів зростання зовнішньої торгівлі м. Києва. Темп приросту експорту товарів за січень - вересень 2010 року становив 97,5 %, імпорту - 89,4 % (121,7 % з урахуванням нерозподілених за регіонами поставок нафти сирої) порівняно з відповідним періодом 2009 року.

Загалом, у 2010 році очікується зростання обороту зовнішньої торгівлі товарами м. Києва на рівні 1,6 % (31,4 млрд. дол. США). При цьому, темп зростання експорту товарів у порівнянні з 2009 роком складатиме 101,0 % (6,9 млн. дол. США), імпорту - 101,5 % (24,5 млн. дол. США). З огляду на помірні темпи нарощування експортної діяльності очікується збереження від'ємного торговельного сальдо на рівні 17,6 млрд. дол. США. Коефіцієнт покриття експортом імпорту у 2010 році по відношенню до 2009 року залишиться незмінним і становитиме 0,28.

Динаміка зовнішньоторговельного обороту м. Києва, млн. дол. США

На формування негативного торгового сальдо суттєво впливають такі товарні групи, як енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки.

Основу експорту складає продукція сільського господарства та харчової промисловості, механічне обладнання та продукція хімічної промисловості. В товарній структурі імпорту переважають мінеральні продукти, продукція хімічної промисловості, механічне обладнання, машини та механізми; транспортні засоби та шляхове обладнання.

Поліпшення ситуації у 2011 році пов'язується з впровадженням на рівні держави стимулюючих заходів податково-бюджетної, грошово-кредитної та митної політики, зокрема щодо розвитку високотехнологічного експорту, дієвих інструментів стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності, забезпечення сприятливих умов доступу на ринки країн - торгових партнерів.

Аналіз показників діяльності малого та середнього підприємництва за 2009 рік свідчить про активну роль суб'єктів господарювання в економічному житті столиці та незначну втрату позицій внаслідок світової фінансової кризи.

У 2009 році у м. Києві налічувалось 259 малих підприємств на 10 тис. наявного населення, що на 16 одиниць або на 6,6 % більше ніж у 2008 році.

Кількість малих підприємств м. Києва на 10 тис. наявного населення, од.

Середньомісячна заробітна плата найманих працівників малих підприємств м. Києва зросла порівняно з попереднім роком на 5,7 % і становила 1660 грн. Середньооблікова чисельність зайнятих працівників на малих підприємствах столиці склала 414,1 тис. осіб, що на 4,3 % менше ніж у 2008 році. Малими підприємствами реалізовано продукції (робіт, послуг) на суму майже 147,6 млрд. грн., що на 5,5 % менше ніж у 2008 році. Частка малих підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції по місту зросла на 0,4 % і становила 15,2 %.

Завдяки спільним зусиллям міської влади та підприємницького сектора щодо подолання кризових явищ, реалізації заходів, спрямованих на забезпечення стабільних умов ведення бізнесу, у 2010 році очікується збереження позитивної динаміки показників розвитку малого підприємництва. У 2010 році очікується зростання кількості малих підприємств на 10 тис. наявного населення на 5,0 % до 272 одиниць, середньомісячної заробітної плати працівників малих підприємств - на 12,7 % до 1870 грн., частки прибуткових підприємств на 3,2 відсоткових пункти до 57,0 %.

Надзвичайно важливим завданням для органів місцевої влади на шляху створення та розвитку власної матеріально-фінансової бази місцевого самоврядування є здійснення позитивних перетворень в управлінні майном територіальної громади міста, підвищення ефективності управління та формування, з урахуванням перспектив розвитку, оптимальної в кількісному та якісному вимірах комунальної власності міста.

Станом на 01.10.2010 у реєстрі суб'єктів господарювання комунальної власності міста перебувало 492 одиниці, з них 309 бюджетних установ та організацій; 183 госпрозрахункових підприємств. Вартість активів 164 комунальних підприємств міста, які звітували, становила 28,4 млрд. грн., з яких найбільша вартість обліковувалась на підприємствах транспорту та комунального господарства. Залишкова вартість основних засобів, відображена у фінансовій звітності комунальних підприємств, становила 15,3 млрд. грн., зношеність - 58,1 %.

Низька якість управління підприємствами комунальної власності міста, здійснення непродуктивних витрат, незадовільна платіжна дисципліна, а також недосконала організаційна структура негативно позначилась на результатах фінансово-господарської діяльності підприємств комунальної власності міста. За 9 місяців 2010 року підприємствами, організаціями та установами, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва, отримано доходів (без ПДВ) у сумі 3155,9 млн. грн., що на 0,3 % або 9,4 млн. грн. більше ніж за 9 місяців 2009 року. 90 комунальних підприємств отримали чистий прибуток у сумі 40,5 млн. грн., що на 38,6 млн. грн. або на 48,8 % менше ніж у відповідному періоді минулого року, 25 підприємств - нульовий фінансовий результат, 49 підприємств - збиток на суму 300,3 млн. грн., що на 20,9 % менше порівняно з минулорічним періодом.

За 9 місяців 2010 року порівняно з відповідним періодом минулого року збільшились надходження до міського бюджету м. Києва по податку на прибуток - на 5,8 млн. грн. або на 48,7 % до рівня 17,7 млн. грн., по відрахуванню частки прибутку - на 3,4 млн. грн. або на 20,5 % до рівня 20,0 млн. грн.

Станом на 01.10.2010 у комунальній власності територіальної громади міста знаходилось 5,5 млн. кв. м нежитлової площі, з них 0,7 млн. кв. м (12,7 %) передано в оренду 2656 орендарям. Орендна плата 1 кв. м нежитлових приміщень по міській власності, без врахування площ, які використовують бюджетні установи та організації, що звільнені від орендної плати відповідними рішеннями, складала 75,3 грн. Надходження від сплати за оренду майна до загального фонду міського бюджету за 9 місяців 2010 року становили 15,9 млн. грн., що на 53,0 % менше ніж у відповідному періоді минулого року. Крім того, існує значний обсяг заборгованості по сплаті орендної плати. Станом на 01.10.2010 обсяг заборгованості із орендної плати по комунальній власності міста складав майже 68 млн. грн., що на 13,0 млн. грн. або на 23,6 % більше ніж у минулому році.

Водночас, відмічається покращення фінансових результатів суб'єктів господарювання м. Києва всіх форм власності.

Загальний фінансовий результат суб'єктів господарювання м. Києва від звичайної діяльності до оподаткування за січень - серпень 2010 року складав 19,3 млрд. грн., що у 5 разів більше ніж у відповідному періоді минулого року.

Зокрема, фінансовий результат прибуткових підприємств зріс на 12,5 % до рівня 42,6 млрд. грн., а від'ємний фінансовий результат збиткових підприємств скоротився на 31,5 % та становив 23,3 млрд. грн.

Найбільше зросли обсяги прибутків порівняно з відповідним періодом минулого року у підприємств, що здійснюють фінансову діяльність, займаються торгівлею та у сфері промисловості.

Реалізація ефективної політики на місцевому рівні у сфері бюджетно-фінансових відносин є одним із вагомих інструментів впливу на економічний розвиток міста, забезпечення населення суспільне важливими послугами та вирішення існуючих соціальних проблем.

У 2010 році простежується позитивна динаміка надходжень до бюджету Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, станом на 01.10.2010 надійшло 16,8 млрд. грн., що на 2,0 млрд. грн. або 13,4 % більше ніж у відповідному періоді минулого року.

Незначне пожвавлення економічної активності та ефективності діяльності суб'єктів господарювання міста протягом 2010 року позитивно позначилось на фінансових результатах їх діяльності та надходженнях до бюджету міста Києва та Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві.

Динаміка надходжень до бюджету Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за 9 місяців 2008 - 2010 рр., млн. грн.

Доходи загального та спеціального фондів бюджету м. Києва (без врахування субвенцій) за 9 місяців 2010 року складали 10,6 млрд. грн., що на 0,4 млрд. грн. або 3,9 % більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року. При цьому, доходи загального фонду бюджету м. Києва збільшились на 0,5 млрд. грн. або на 6,1 %, а доходи спеціального фонду скоротились - на 0,1 млрд. грн. або на 8,8 %.

Затверджені річні бюджетні показники по доходах станом на 01.10.2010 виконані на 52,1 %, в тому числі по загальному фонду - на 52,4 %, по спеціальному фонду - на 50,0 %.

Невиконання затверджених показників по надходженнях до. загального фонду бюджету міста Києва обумовлено тим, що при формуванні бюджету на 2010 рік було заплановано нереальні та завищені показники по податку з доходів фізичних осіб, питома вага якого у структурі надходжень становить 78,9 %.

Внаслідок невиконання затверджених показників по надходженнях від продажу землі та до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету не забезпечено виконання надходжень до спеціального фонду бюджету м. Києва.

Крім того, негативний вплив фінансової кризи на будівельну галузь та зміни в законодавстві суттєво знизили рівень надходжень до спеціального фонду міського бюджету, які спрямовуються на капітальні вкладення:

доходів від продажу земельних ділянок та іншого комунального майна, а також пайової участі забудовників у створенні інженерно-транспортної інфраструктури.

Такий стан виконання бюджету м. Києва ускладнює можливості формування стабільної фінансової основи, необхідної для вирішення найважливіших завдань соціально-економічного розвитку міста.

Враховуючи перелічені вище фактори, виконання Програми соціально-економічного розвитку м. Києва на 2010 рік було досить напруженим.

Основними позитивними зрушеннями у сферікапітального будівництва стало відновлення фінансування важливих об'єктів міської інфраструктури (в основному за рахунок коштів державного бюджету), роботи на яких у 2008 - 2009 роках були призупинені.

Динаміка освоєння капітальних вкладень, млн. грн.

Обсяг коштів з державного бюджету на фінансування важливих об'єктів у 2010 році, в порівнянні з минулим роком, збільшився майже в чотири рази, що позитивно вплинуло на загальний підсумок освоєння капіталах вкладень та забезпечення завершення робіт на соціально важливих міських об'єктах .

Головним завданням Програми соціально-економічного розвитку на 2010 рік було визначено фінансування пускових об'єктів, які мають високу будівельну готовність і вагомий соціальний ефект для всього міста.

Завдяки вжитим заходам та допомозі у фінансуванні з боку держави у 2010 році міській владі вдалось відновити будівництво та реконструкцію стратегічно важливих об'єктів дорожньо-транспортної інфраструктури, в першу чергу тих, що забезпечать належне транспортне сполучення під час проведення чемпіонату Євро-2012.

Упродовж року відкрито після реконструкції I чергу лінії швидкісного трамвая від Кільцевої дороги до вулиці Старовокзальної; естакаду і двосторонній рух на вул. Набережно-Хрещатицькій та по Гаванському мосту, рух по естакаді на Московській площі, три нові станції метрополітену в напрямку ж/м Теремки: "Деміївська", "Голосіївська" та "Васильківська".

Активно проводились роботи по будівництву Подільського мостового переходу через р. Дніпро; вул. Здолбунівської на ділянці від Харківського шосе до вул. Тепловозної та на ділянці від залізничних колій до Дніпровської набережної; реконструкції вул. Горького.

В результаті чого транспортна мережа міста на кінець 2010 року складатиметься з 249,6 км трамвайних колій, 493,1 км тролейбусних ліній, 63,7 км ліній метрополітену з 49 станціями. Кількість рухомого складу громадського транспорту становитиме 3103 одиниці у складі 1335 автобусів, 436 вагонів трамвая, 508 тролейбусів та 774 вагонів метро. За рахунок відкриття нових станцій метрополітену частка перевезень пасажирів метрополітеном збільшиться на 7,3 відсоткових пункти.

Структура пасажирських перевезень, %

Крім того, у 2010 році здійснювались роботи на будівництві (реконструкції) об'єктів соціальної інфраструктури, зокрема завершено будівництво центру із застосуванням ПЕТ-технології для раннього виявлення онкологічних захворювань на території існуючої Київської міської онкологічної лікарні на вул. Верховинній, 69 у Святошинському районі, реконструкцію з добудовою загальноосвітньої школи N 47 на вул. П. Лумумби, 14/21 у Печорському районі, першу чергу реконструкції та розширення середньої школи N 162 на вул. Рахманінова, 47 у Святошинському районі; продовжувались роботи на будівництві загальноосвітньої школи у 9 мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі та реконструкції дитячої поліклініки N 1 на вул. Лайоша Гавро, 26 в Оболонському районі.

В Києві відновлено роботи з будівництва житла. Протягом 9 місяців 2010 року у м. Києві введено в експлуатацію 490 житлових будинків загальною площею 576,5 тис. кв. м, що на 37,7 % більше ніж у січні-вересні 2009 року та становить 11,0 % у загальному обсязі по країні. За кошти міського бюджету введено в експлуатацію 4 житлових будинки для 405 сімей черговиків квартобліку в Дніпровському, Подільському, Святошинському та Солом'янському районах.

Незважаючи на обмежені можливості міського бюджету, в м. Києві проводилась безперервна інтенсивна робота з підготовки та покращення спортивної, транспортної, туристичної та готельної інфраструктур, медичних закладів та закладів культури в рамках реалізації Міської цільової програми підготовки та проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу . Зокрема, передбачено введення в експлуатацію 2-х готелів на 308 номерів (загалом компанією TUI TRAVEL PLC підписано з готелями на готельне обслуговування цільових груп УЄФА 75 угод на 6253 номери), здійснювалось будівництво та реконструкція НСК "Олімпійський" та 5-ти спортивних баз для забезпечення тренувань команд, міжнародних аеропортів "Бориспіль" та "Київ" (Жуляни), транспортних розв'язок та автомобільних доріг, які з'єднують ключові об'єкти ЄВРО-2012, каналізаційних колекторів та Бортницької станції аерації; велись роботи з будівництва об'єктів енергозабезпечення (електропідстанції "Олімпійська", "Європейська") та реконструкції об'єктів медичного забезпечення;

розроблено плани-схеми облаштування міського простору в 1,5 км зоні навколо НСК "Олімпійський", Концепцію Приймаючого міста, Концепцію підготовки волонтерів, схему розташування офіційної фан-зони; розпочато проведення промоційної кампанії з популяризації чемпіонату.

Основою житлово-комунального господарства м. Києва є житловий фонд комунальної власності територіальних громад міста та районів у м. Києві, який налічує понад 10,8 тисяч багатоповерхових будинків, експлуатацію і утримання житлового фонду у м. Києві здійснюють більше 100 житлово-експлуатаційних підприємств і організацій. Крім того, в місті понад 1,5 тисячі житлових будинків обслуговуються іншими житловими організаціями (ОСББ та житловими кооперативами).

В паливно-енергетичному комплексі міста протягом 2010 року реалізовувались заходи з енергозбереження, підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, зниження енергоємності продукції, посилення енергетичної безпеки міста та забезпечення у повному обсязі потреб міського господарства та населення енергоносіями.

Теплопостачання м. Києва здійснюється від ТЕЦ-6, ТЕЦ-5, станцій теплопостачання N 1, N 2 та 8-ми районних котелень, 175 автономних котелень Житлотеплоенерго "Київенерго" та ЗАТ "Екостандарт". Загальна встановлена теплова потужність ТЕЦ та котелень АЕК "Київенерго" становить 8446,3 Гкал/год. Протяжність теплових мереж у двотрубному вимірі, які експлуатує АЕК "Київенерго", становить 2276,6 км. У 2010 році очікується збільшення обсягів виробництва теплової енергії порівняно з попереднім роком на 5,7 %, до 16507,5 тис. Гкал. Водночас, споживання теплової енергії зросте на 7,4 %, до 13823,5 тис. Гкал, в основному за рахунок збільшення споживання в житлово-комунальному господарстві.

Останнім часом теплопостачання новобудов здійснювалось за рахунок наявних потужностей теплових джерел і резервів пропускної здатності побудованих раніше магістральних теплових мереж. Нині наявні резерви вичерпано. Найбільш проблемними з цієї точки зору є центральна частина міста, райони житлових масивів Позняки, Осокорки, Оболонь, Відрадний, Батиєво-Олександрівський, Нивки, Лівобережний.

Електропостачання м. Києва здійснюється від ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 (сумарна встановлена електрична потужність 1200 МВт), ЗАТ "Екостандарт" (160 МВт) та від зовнішнього кільця магістральних електричних мереж Центральної електроенергетичної системи НЕК "Укренерго". У 2010 році очікується зростання виробництва електроенергії порівняно з попереднім роком на 12,3 %, до 5211,0 млн. кВт г.

Максимальне електричне навантаження споживачів щороку зростає на 5 - 6 %. В осінньо-зимовий період 2009/2010 років електричне навантаження становило 1937 МВт. В окремих частинах міста вже спостерігається дефіцит потужностей через відсутність джерел живлення, зокрема в центральній, південно-західній, лівобережній частинах міста, районі Подолу, Воскресенки, що стримує реалізацію програми розвитку Київського метрополітену, міського електротранспорту, об'єктів інженерної інфраструктури, офісних та житлових комплексів, об'єктів соціальної сфери тощо. Таким чином, існуючий стан електричних мереж м. Києва стримує у подальшому вирішення питань своєчасного введення в дію новобудов та забезпечення стабільного електропостачання споживачів столиці України.

Система газопостачання м. Києва складається з газових мереж високого, середнього та низького тиску, дворових вводів загальною довжиною майже 4,7 тис. км, більше 1400 газорегулюючих пунктів і установок, майже 630 станцій катодного захисту газопроводів від корозії тощо. Київська міська система газопостачання єдина в Україні, яка перебуває у власності територіальної громади і передана в управління ВАТ "Київгаз", на яке покладено обов'язки щодо безперебійного та безаварійного транспортування природного газу споживачам м. Києва.

ВАТ "Київгаз" здійснюється технічне обслуговування.та ремонт газового обладнання 750,7 тис. газифікованих квартир, більше 300 промислових підприємств, близько 500 опалювальних котелень та 1280 комунально-побутових об'єктів. У 2010 році очікується зростання обсягу реалізації і транспортування природного газу на 20,3 %, до 3570 млн. куб. м.

На сьогодні за рівнем демографічного розвитку м. Київ продовжує займати лідируючі позиції, яким притаманні найліпші показники середньої тривалості життя, народжуваності та міграції.

Стабілізація демографічних показників, яка намітилася протягом останніх 5 років у м. Києві, зумовила зростання чисельності наявного населення на кінець 2009 року до 2785,1 тис. осіб, що на 0,7 % більше ніж на початок року. Зростання відбулося як за рахунок міграційного приросту - 15,4 тис. осіб, так і природного приросту населення - 4,2 тис. осіб. Очікувана тривалість життя населення при народженні в 2008 - 2009 роках становила 72,7 року (у 2005 - 2006 роках - 68,1 року).

Позитивна тенденція зростання природного приросту населення продовжилася і в 2010 році. При зростанні кількості народжених та зменшенні кількості померлих, у 2010 році природний приріст населення складе понад 2,2 тис. осіб. Проте, на відміну від попередніх років, у 2010 році в м. Києві намітилася тенденція зменшення показника міграційного приросту населення до 2,3 тис. осіб. Чисельність наявного населення м. Києва порівняно з початком року збільшиться на 0,07 % і становитиме 2787,1 тис. осіб.

Приріст/скорочення населення м. Києва, тис. осіб

Значні можливості покращення демографічної ситуації пов'язані з подоланням негативних наслідків старіння населення, підвищенням народжуваності до рівня простого відтворення населення, зниженням рівня смертності чоловіків працездатного віку шляхом посилення соціально-гігієнічної профілактики та контролю за дотриманням правил безпеки праці, боротьби з алкоголізмом і тютюнопалінням.

Ситуація на столичному ринку праці є однією з найкращих серед регіонів України і характеризується найвищим рівнем зайнятості населення працездатного віку - 69,9 %, що на 4,5 % більше ніж в середньому по Україні;

найнижчим рівнем зареєстрованого безробіття - 0,3 % від кількості населення працездатного віку (по Україні - 1,5 %) та рівнем безробіття за методологією МОП - 6,1 % за I півріччя 2010 року (по Україні - 8,5 %).

Попит на ринку праці столиці нині продовжує перевищувати пропозицію робочої сили. Станом на 01.11.2010 у загальноміській базі даних налічувалось майже 23,1 тис. вільних робочих місць (вакантних посад), серед них: для робітників - майже 9,4 тис., для службовців - понад 10,2 тис., решта - для осіб без професії або тих, які не потребують спецпідготовки.

Рівень безробіття у віці 15 - 70 років (за методологією МОП), %

До кінця 2010 року очікується створення 53,2 тис. нових робочих місць, переважно юридичними особами, що забезпечить зменшення чисельності безробітного населення (за методологією МОП) на 1,6 % - до 95,0 тис. осіб та рівня безробіття за методологією МОП на 0,1 відсотковий пункт - 6,4 %.

Такі позитивні зрушення прогнозуються за рахунок поступового поліпшення загальноекономічної ситуації та активізації діяльності Київської міської влади в рамках виконання щорічних програм зайнятості населення м. Києва.

Грошові доходи є важливим чинником економічного зростання і підвищення добробуту населення, вони формують стійкий попит на товари і послуги, визначають рівень платоспроможності, спрямованість споживання і заощадження.

Позитивні зміни в економіці сприяли зростанню грошових доходів населення, які в першому півріччі 2010 року порівняно з відповідним періодом минулого зросли на 12,4 %, у тому числі за рахунок оплати праці - на 20,3 %, питома вага якої у структурі грошових доходів населення становила 53,7 %. Наявний доход у розрахунку на одну особу за січень - червень 2010 року склав 16951,6 грн., що на 19,7 % більше ніж у відповідному періоді минулого року.

Рівень середньомісячної заробітної плати за січень-вересень 2010 року становив 3322 грн., що на 14,3 % більше ніж у минулорічному періоді та у 3,7 раза перевищує встановлений розмір мінімальної заробітної плати. Підвищення середньомісячної заробітної плати відбулось за всіма видами економічної діяльності, з одночасним збільшенням фонду оплати праці штатних працівників на 20,8 % до 39170,7 млн. грн.

На зростання рівня заробітної плати в м. Києві у 2010 році вплинули позитивні зміни, пов'язані з поетапним підвищенням державних соціальних стандартів, - розміру мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, активізація економічної діяльності суб'єктів господарювання, посилення контролю за своєчасною виплатою і не нижче встановленого державою мінімуму заробітної плати.

Індекс реальної заробітної плати за січень - вересень 2010 року склав 103,8 % до відповідного періоду минулого року. Співвідношення мінімальної та максимальної середньомісячної заробітної плати в розрізі сфер економічної діяльності становило 3,8 раза. Диференціація розміру заробітної плати у м. Києві порівняно з Україною у поточному році зменшилась на 0,2 відсоткові пункти та становила 1,5 раза.

Середній розмір пенсії в м. Києві порівняно з відповідним періодом минулого року збільшився на 12,4 % та станом на 01.10.2010 становив 1441,4 грн.

Негативний вплив на рівень грошових доходів населення має недотримання законодавства з оплати праці в частині забезпечення своєчасних поточних розрахунків із заробітної плати та невживання ефективних заходів щодо ліквідації боргів.

Станом на 01.10.2010 заборгованість із виплати заробітної плати становила 121,4 млн. грн., що на 13,5 % менше до початку року. Найбільші обсяги заборгованості допущені підприємствами промисловості та у сфері операцій з нерухомим майном.

Проблема заборгованості із виплати заробітної плати має постійно повторювальний характер, що свідчить про недосконалість законодавства стосовно притягнення до відповідальності керівників за порушення норм оплати праці.

Діяльність міської влади у сфері соціального захисту населення є однією з найефективніших в Україні та направлена на підтримку малозабезпечених киян, які опинились в складному матеріальному становищі.

Незважаючи на обмеженість фінансового ресурсу бюджету столиці, у 2010 році міська влада вишукала можливість для покращення стану матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення столиці. Всім категоріям нужденних киян (пенсіонерам, особам з обмеженими можливостями, дітям-сиротам, багатодітним сім'ям) надаються різні види допомоги, здійснюються доплати до основних сум державного соціального забезпечення, субсидії та інші форми соціальної допомоги. Крім того, у 2010 році окремим категоріям малозахищених верств населення надавалась одноразова адресна матеріальна допомога: з нагоди відзначення 65-ї річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні (ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань); до 24-ї річниці Чорнобильської катастрофи.

Упродовж 2010 року міською владою забезпечувалось безперебійне функціонування існуючої мережі закладів соціального захисту: 1-го міського та 11-ти районних територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів, в яких обліковується понад 47,3 тис. користувачів соціальних послуг; 16-ти відділень соціально-побутової та 8-ми відділень соціально-медичної реабілітації, які з початку року відвідали понад 20 тис. громадян похилого віку та інвалідів; 6-ти будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів та 2-х - для дітей на 2157 місць та 490 місць відповідно; 3-х закладів соціального захисту, що надають соціальні послуги бездомним громадянам та звільненим з місць позбавлення волі, послугами яких скористались понад 2,4 тис. осіб; 10-ти дитячих будинків сімейного типу; 10-ти інтернатних закладів та закладів соціального захисту для дітей; 2-х спеціалізованих житлових будинків для громадян похилого віку та інвалідів, в яких проживають 133 мешканці.

Поряд з соціальними послугами, які надають органи соціального захисту, проводились й інші заходи по підтримці та обслуговуванню громадян: запроваджено "гарячу" лінію інформування населення з питань надання соціальних виплат сім'ям, які перебувають у скрутному становищі, на номери якої поступило 94 тис. звернень; перевезено майже 8 тис. інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату спеціальними мікроавтобусами; проводилась робота з дітьми-інвалідами (щоденно відділеннями районних територіальних центрів приймалось близько 150 - 160 дітей); здійснювалось забезпечення інвалідів засобами пересування та реабілітації тощо.

За оціненими ризиками на 2011 рік, які представлені в консенсус-прогнозі Міністерства економіки України, найбільш вірогідними і впливовими виявилися внутрішні ризики, що містяться у тарифній політиці, бюджетній та банківській сфері:

- значне зростання дефіциту державного бюджету та касових розривів у Пенсіонному фонді, інших Фондах державного соціального страхування та НАК "Нафтогаз України";

- суттєве підвищення цін на природний газ для підприємств комунальної. теплоенергетики;

- суттєве підвищення тарифів на природний газ для населення;

- нарощування негативних інфляційних очікувань населення.

Найбільш значущими зовнішніми ризиками визнано помірну економічну активність у світі внаслідок передчасного згортання програм зі стимулювання економіки та загострення кризових явищ в зоні Євро, а також закріплення тенденції прискореного зростання цін на світових енергетичних ринках.

Співставлення потенціалу та конкурентних переваг м. Києва з оцінкою його сучасного стану і тенденцій соціально-економічного розвитку, врахування внутрішніх та зовнішніх ризиків дозволяє виявитиголовні проблеми столиці, що потребують першочергового вирішення та концентрації зусиль міської влади.

Насамперед це:

n Недостатня ефективність механізмів управління розвитком міста:

- відсутність чітко встановлених стратегічних та середньострокових пріоритетів та завдань перспективного розвитку м. Києва;

- неузгодженість дій структурних підрозділів міської влади щодо впровадження низки першочергових ініціатив.

n Недосконалість бюджетно-фінансової політики:

- низький рівень виконання затверджених показників дохідної частини бюджету м. Києва;

- неефективна система адміністрування податків і зборів, яка неспроможна забезпечити повноцінне наповнення бюджету й зниження частки тіньової економіки;

- відсутність достатніх обсягів фінансових ресурсів, необхідних для швидкого розв'язання комплексу існуючих проблем, зокрема на реалізацію великих інфраструктурних проектів та проектів з енергозбереження у бюджетній сфері та житлово-комунальному господарстві;

- фінансування численних, не завжди узгоджених між собою, заходів різноманітних міських цільових програм без отримання суттєвого економічного та соціального ефекту;

- наявність податкового боргу та заборгованості із сплати страхових внесків до Пенсійного фонду.

n Неефективне використання ресурсного та інвестиційного потенціалу м. Києва:

- незавершеність процесів розмежування земельного фонду (землі державної і комунальної власності, землі м. Києва та Київської області, землі різного цільового призначення);

- нерозвиненість економічного механізму формування та реалізації рентної політики;

- неефективне використання площ та територій міста, зайнятих під промисловими об'єктами та малоповерховою забудовою, наявність в місті значної кількості невпорядкованих та деградованих територій;

- перевищення норм щільності забудови у центральних районах міста, в яких будівництво здійснюється без урахування Генерального плану міста, без відповідних детальних планів і проектів забудови територій, з порушенням правил регіональної забудови та норм інсоляції;

- відсутність дієвого механізму щодо реалізації інфраструктурних та інвестиційне привабливих проектів на умовах концесії та/або державно-приватного партнерства, що стримує можливість залучення додаткових надходжень до міського бюджету;

- низька економічна ефективність діяльності підприємств комунальної власності м. Києва; недостатній фінансовий контроль за діяльністю комунальних підприємств;

- наявність неурегульованих на законодавчому рівні питань щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду, що перешкоджає на рівні міської влади оновлювати житловий фонд столиці, залучати капітальні інвестиції та вирішувати відповідні питання соціальної напруги;

- неефективне використання майна і фінансових ресурсів, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва;

незадовільний стан розрахунків за оренду комунального майна.

n Критичний стан міської інженерної інфраструктури, дефіцит пропускної спроможності дорожньо-транспортної мережі.

А саме:

у житлово-комунальному господарстві:

- зростання зношеності та зниження експлуатаційної безпеки інфраструктури житлово-комунального господарства: рівень зносу житлових будинків комунальної власності - 51 %, водопровідних мереж - 21 %, каналізаційних мереж - 39 % (34 % знаходяться в аварійному стані), 11 каналізаційних станцій не відповідають вимогам чинних нормативних документів (31 % від загальної кількості), в аварійному стані знаходиться Головний міський каналізаційний колектор, подальша експлуатація якого може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій загальнодержавного масштабу;

- недосконала тарифна політика (невідповідність рівня цін на послуги вартості їх виробництва), що зумовила хронічну і постійно зростаючу збитковість підприємств житлово-комунального господарства та низьку інвестиційну активність;

- аварійний стан очисних споруд та мулових полів Бортницької станції аерації;

- відсутність належної системи санітарної очистки м. Києва, яка включає збирання побутових відходів, їх транспортування, захоронення, утилізацію чи переробку (діючі потужності дозволяють переробити лише п'яту частину побутових відходів Києва);

- неефективна система управління у сфері ЖКГ, високий ступінь монополізації підприємств ЖКГ, відсутність ринку послуг з керування житловим фондом, незадовільні темпи утворення ОСББ, що негативно впливає на якість послуг з утримання житлового господарства;

- незадовільний стан ліфтового господарства (35,5 % ліфтового парку відпрацювали нормативний термін експлуатації).

у паливно-енергетичному комплексі:

- дефіцит потужностей електро- та тепломереж в окремих частинах міста внаслідок відсутності резервів джерел електроживлення та теплопостачання, що призводить до несвоєчасного введення в дію об'єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури;