Про Програму соціально-економічного розвитку м. Києва на 2010 рік

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Київська міська рада

1. Затвердити Програму соціально-економічного розвитку м. Києва на 2010 рік згідно з додатками.

2. З метою фінансування об'єктів, передбачених Програмою соціально-економічного розвитку м. Києва на 2010 рік, відповідно до затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації та для забезпечення введення в експлуатацію цих об'єктів доручити виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) за погодженням з постійною комісією Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку вносити зміни та доповнення до зазначеної Програми в межах загальних асигнувань спеціального фонду міського бюджету по головних розпорядниках коштів.

3. Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) при оформленні дозвільних документів на виконання проектних робіт та на будівництво жилих будинків передбачати виконання розрахунків щодо забезпеченості населення об'єктами соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, об'єкти охорони здоров'я тощо) та щодо їх розміщення і будівництва одночасно із спорудженням жилих будинків.

4. Комунальному підприємству "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" реєструвати право власності на об'єкти, у тому числі незавершеного будівництва та їх частини, з метою подальшого продажу чи передачі в іпотеку відповідно до чинного законодавства України.

5. Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головному управлінню комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунальному підприємству "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" реєструвати право власності на об'єкти завершеного будівництва відповідно до чинного законодавства України.

6. Головному управлінню контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у разі прострочення термінів сплати пайового внеску забудовниками (інвесторами), що здійснюють будівництво (реконструкцію) об'єктів, призупиняти дію ордера на тимчасове порушення благоустрою за відповідним запитом Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та відновлювати його дію після отримання листа від Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про погашення заборгованості, що виникла.

7. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) забезпечити щоквартально подання Київській міській раді письмового звіту про хід виконання Програми соціально-економічного розвитку м. Києва на 2010 рік.

8. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Програма соціально-економічного розвитку м. Києва на 2010 рік (далі - Програма) розроблена відповідно до вимог законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про столицю України - місто-герой Київ", "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року, Стратегічних напрямів соціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2015 року та інших комплексних і галузевих загальнодержавних та міських програм, з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.04.2010 № 891-р "Про затвердження плану заходів з комплексного розв'язання проблем соціально-економічного розвитку м. Києва та підвищення ефективності діяльності місцевих органів виконавчої влади і переліку стратегічно важливих інвестиційних проектів, спрямованих на забезпечення виконання м. Києвом функцій столиці України та підготовку і проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, що потребують першочергового фінансування у 2010 - 2012 роках".

Відповідно до оцінки тенденцій соціально-економічного розвитку міста Києва у 2009 році, наявних проблем і можливих ризиків у Програмі визначено цілі та завдання соціальної та економічної політики міської влади на 2010 рік, спрямовані на зменшення негативного впливу фінансово-економічної кризи, створення сприятливих умов для посткризового розвитку з метою формування якісного та безпечного середовища життєдіяльності населення м. Києва.

Структура Програми враховує вимоги Типової структури програми економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, області, району, міста на короткостроковий період , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 621.

Заходи Програми фінансуються за рахунок коштів бюджету м. Києва , субвенцій з державного бюджету, коштів підприємств, міжнародних фінансових організацій та інвесторів.

Завдання і заходи Програми узгоджені з бюджетом м. Києва на 2010 рік. У процесі виконання Програма може уточнюватися. Зміни та доповнення до Програми затверджуються Київською міською радою за поданням постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Для оцінки повноти та якості реалізації програмних завдань і заходів виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) здійснюватиметься моніторинг виконання Програми.

Динамічний розвиток внутрішнього ринку і сприятлива світова ринкова кон'юнктура, стрімкий розвиток будівельної галузі, переваги, пов'язані зі столичним статусом Києва, притік дешевої робочої сили з інших регіонів виступили вагомими чинниками економічного росту протягом останнього десятиліття, проте така модель економічного розвитку виявилась неспроможною адекватно відреагувати на зовнішні виклики та мінімізувати негативні наслідки світової фінансової кризи, які у 2009 році суттєво вплинули на загальний стан економіки міста.

Вплив світової фінансової кризи наприкінці 2008 року та зміна тенденцій розвитку економіки позначились на основному індикаторі економічного зростання - обсягах валової доданої вартості у м. Києві. Темп реального зростання ВДВ у I півріччі 2008 року тримався на рівні 108,9 %, а у IV кварталі відбулось різке уповільнення за рахунок інфляційного тиску, порушення фінансової стабільності на зовнішньому та внутрішньому ринках. За попередніми даними у 2008 році реальний приріст ВДВ становив 2,5 % проти 20,5 % у 2007 році, що забезпечено за рахунок приросту ВДВ у сферах транспорту та зв'язку на 11,0 %, готелів та ресторанів на 6,7 %, фінансовій діяльності на 6,5 %, операцій з нерухомістю на 4,5 %, у сфері охорони здоров'я на 1,3 %. Водночас, відчутне скорочення ВДВ відбулось у промисловості - на 2,5 %, будівництві - на 17,4 %, торгівлі - на 3,7 %. Номінальні обсяги ВДВ у фактичних цінах склали 161,2 млрд. грн. (58,6 тис. грн. у розрахунку на душу населення).

Послуги - це основний сектор, що відіграв ключову роль у підтримці економічного зростання ВДВ. У структурі ВДВ частка сфери послуг складала 87,1 %, що відповідає світовим тенденціям розвитку столичних міст, частка матеріального виробництва 12,9 %. Найбільша питома вага у загальному обсязі ВДВ припадала на такі види економічної діяльності: торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 25,1 %; операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам - 20,5 %, транспорт та зв'язок - 16,0 %; фінансова діяльність - 9,2 %, промисловість - 8,3 %.

З урахуванням негативних тенденцій в економіці міста у 2009 році очікується скорочення ВДВ у реальному обчисленні порівняно з попереднім роком на 12,0 %, номінальний обсяг становитиме 165,7 млрд. грн. (у розрахунку на душу населення припадатиме майже 59,4 тис. грн.). Внаслідок найбільшого скорочення обсягів валової доданої вартості у промисловості та будівництві у 2009 році частка матеріального виробництва у структурі ВДВ зменшиться на 3,8 відсоткові пункти до 9,1 %.

Промислове виробництво - одна з важливих ланок економіки м. Києва, якій належить забезпечувати життєві інтереси міста, його економічну безпеку та соціальну захищеність населення, - у 2009 році зазнало значного негативного впливу світової фінансово-економічної кризи.

На початку 2009 року відмічалось значне згортання виробничої та інвестиційної активності промислового комплексу. За підсумками року обсяг реалізованої промислової продукції становить 35,0 млрд. грн., що на душу населення склало 12,7 тис. грн., темп росту обсягів промислового виробництва - 71,0 %, в тому числі: харчова промисловість - 87,6 %, хімічна та нафтохімічна промисловість - 86,9 %, целюлозно-паперова промисловість та видавнича справа - 66,8 %. Значне скорочення виробництва зафіксовано на підприємствах металургії та оброблення металу (52,1 %), з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції (52,5 %), машинобудування (60,7 %), легкої промисловості (61,1 %) та з оброблення деревини та виробництва виробів із деревини (64,7 %).

Водночас, столична промисловість у 2009 році щомісячно демонструвала уповільнення темпів падіння обсягів виробництва продукції в галузях, орієнтованих на внутрішній ринок та кінцевого споживача, що є одним з найважливіших чинників виходу промисловості з кризового стану.

Аналіз структурних зрушень у розрізі галузей свідчить про реагування промислового комплексу міста на скорочення реалізації продукції на світових ринках і переорієнтацію його на внутрішні потреби. Так, у загальних обсягах реалізованої продукції збільшилась частка харчової промисловості, зросла з 21,4 % у 2008 році до 23,3 % у 2009 році; хімічної та нафтохімічної - з 11,9 % до 15,6 %, целюлозно-паперової промисловості і видавничої справи - з 10,4 % до 11,4 %; виробництва та розподілення електроенергії, газу та води - з 20,5 % до 23,6 %.

Структура обсягу реалізованої промислової продукції у 2008 - 2009 роках, %

Основними напрямками здійснення інноваційної діяльності на промислових підприємствах міста є впровадження нових технологій та виготовлення нових видів продукції. Всього протягом 2009 року підприємствами міста впроваджено 289 нових технологічних процесів, з яких 88 - маловідходні та ресурсозберігаючі технології; освоєно 426 найменувань інноваційних видів продукції.

Погіршення фінансового стану корпоративного сектору економіки, підвищення вартості запозичень стали основною причиною глибокого згортання інвестиційної діяльності. Як наслідок, рівень освоєння (використання) інвестицій в основний капітал в 2009 році склав 54,3 % показника 2008 року та дорівнював 28227,6 млн. грн. (18,6 % від загальнодержавного обсягу по країні). Відбулися зміни у структурі джерел фінансування інвестицій в основний капітал: частка коштів місцевих бюджетів зменшилась на 5,1 відсоткових пункти (з 8,4 до 3,3 %); кредитів банків та інших позик - на 3,1 в. п. (з 19,8 до 16,7 %); коштів інвестиційних фондів - на 2,7 в. п. (з 8,2 до 5,5 %); коштів населення на будівництво власних квартир - на 2,5 в. п. (з 9,3 до 6,8 %). Проте, зросла частка власних коштів підприємств та організацій - на 10,9 в. п. до 58,4 %; коштів іноземних інвесторів - на 1,4 в. п. до 2,9 %; коштів державного бюджету - на 0,2 в. п. до 3,9 %.

Також змінилась структура інвестицій в основний капітал за видами економічної діяльності, що позначилось на зменшенні обсягів їх освоєння в галузі фінансовій діяльності (за 2009 рік - 84,6 % рівня 2008 року); транспорту та зв'язку (61,7 %); промисловості (56,2 %); торгівлі; ремонті автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (51,3 %); операціях з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям (49,4 %).

У сфері іноземного інвестування м. Києва відзначено зростання обсягу прямих іноземних інвестицій. Так, станом на 1 січня 2010 року цей показник наростаючим підсумком склав 15756,1 млн. дол. США, що на 17 % більше обсягів інвестицій на початок поточного року та в розрахунку на 1 особу становив 5,8 тис. дол. США (у 2008 році - майже 5,0 тис. дол. США). Приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці міста, з урахуванням його переоцінки, втрат і курсової різниці, склав 2291,6 млн. дол. США, що становить 60,6 % рівня 2008 року.

За видами економічної діяльності відзначено найбільші внески у фінансову діяльність - 6804,1 млн. дол. США (в 1,23 рази більше, ніж у 2008 році); торгівлю; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 2603,9 млн. дол. США (більше в 1,15 рази); будівництво - 1552,3 млн. дол. США (більше в 1,14 рази). У розвиток промислових підприємств залучено 1112,1 млн. дол. США або 7,1 % усіх капіталовкладень (в 1,08 рази більше надходжень іноземних інвестицій у 2008 році).

За географічним розподілом до основних країн-інвесторів належать: Кіпр - 3653,2 млн. дол. США, Нідерланди - 2310,2 млн. дол. США; Австрія - 1272,8 млн. дол. США, Російська Федерація - 1653,2 млн. дол. США; Сполучене Королівство - 941,9 млн. дол. США; Віргінські острови, Британські - 875,7 млн. дол. США; Німеччина - 680,9 млн. дол. США; Сполучені Штати Америки - 610,5 млн. дол. США.

Зовнішньоекономічна діяльність. Активна інтеграційна політика Києва знайшла відображення в налагодженні торговельних зв'язків підприємств та організацій столиці з партнерами з більш як 180 країн світу. Проте, під впливом нестабільної економічної та політичної ситуації в Україні розвиток зовнішньої торгівлі товарами у 2009 році характеризувався уповільненням темпів зростання. При цьому темпи росту експорту та імпорту товарів значно перевищували аналогічні показники в цілому по Україні.

У 2009 році оборот зовнішньої торгівлі товарами склав 30,9 млрд. дол. США (експорт - 6818,3 млн. дол. США, імпорт - 24116,9 млн. дол. США), що на 25,4 % менше показника 2008 року. При цьому темп зростання експорту товарів у порівнянні з 2008 роком становив 78,8 % (по Україні - 59,3 %), імпорту - 73,5 % (по Україні - 53,1 %).

Від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами скоротилося майже у 1,4 рази до 17,3 млрд. дол. США, коефіцієнт покриття експорту імпортом склав 0,28.

Динаміка зовнішньоторгівельного обороту м. Києва,

Таким чином, після тривалого та суттєвого переважання імпортної динаміки у 2009 році спостерігається вирівнювання диспропорцій в експортно-імпортних операціях, що свідчить про формування позитивних тенденцій у зовнішній торгівлі.

Основу товарної структури зовнішньої торгівлі у 2009 році визначали мінеральні продукти, продукція хімічної та пов'язаних із нею галузей промисловості, механічне обладнання, машини та механізми, транспортні засоби (понад 3/4 загального обсягу імпорту); продукти тваринного та рослинного походження; готові харчові продукти; недорогоцінні метали та вироби з них; продукція хімічної та пов'язаних із нею галузей промисловості (майже 3/4 загального обсягу експорту).

Головними партнерами в експорті товарів були Російська Федерація, Саудівська Аравія, Нідерланди, Італія, Німеччина; імпорті - Російська Федерація, Туркменістан, Японія, Китай.

На формування негативного торгового сальдо вплинули, в першу чергу такі товарні групи, як енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки.

Негативними факторами зовнішньоекономічної діяльності столиці залишаються незбалансованість зовнішньої торгівлі товарами, від'ємне сальдо якої та низький коефіцієнт покриття експортом імпорту впливає на здатність міста конкурувати на світовому ринку і є наслідком дисбалансу торговельних відносин з партнерами; сировинне спрямування експорту столиці (питома вага продукції повного виробничого циклу в загальному обсязі експорту складає менше 20 %).

Поліпшення ситуації пов'язується з реалізацією політики стимулювання експорту й скороченням необґрунтованого імпорту за рахунок розвитку імпортозамінюючих виробництв, введення тимчасових обмежувальних санкцій, що не суперечать нормам світової торгівлі.

Споживчий ринок м. Києва у 2009 році зазнав суттєвого негативного впливу загальноекономічних рецесійних процесів. Значна обмеженість споживчого кредитування, введення мораторію на зняття депозитних вкладень, падіння купівельної спроможності населення внаслідок зменшення доходів домогосподарств призвели до скорочення обсягів роздрібної торгівлі на 19,1 % порівняно з 2008 роком, які склали 58,1 млрд. грн. (20,9 тис. грн. у розрахунку на одного мешканця).

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, зменшився на 22,2 % і становив 42,8 млрд. грн. Це, в першу чергу, спричинено значним скороченням обсягів продажу товарів тривалого користування (більш ніж у 2 рази) та автомобілів (у три рази), частка яких у загальному обсязі товарообігу становила понад 30 %.

Темп зростання (зменшення) обороту роздрібної торгівлі

Натомість відмічається позитивна динаміка щодо зростання у загальному обсязі товарообороту частки товарів вітчизняного виробництва з 50,1 % у 2008 році до 56,0 % у 2009 році та товарів продовольчої групи з 30,3 % у 2008 році до 39,7 % у 2009 році.

Незважаючи на вплив фінансово-економічної кризи на економіку міста, у 2009 році відмічалось збільшення кількості підприємств торгівлі та ресторанного господарства. Так, кількість об'єктів роздрібної торгівлі зросла на 1,9 % до 5500 одиниць (торговою площею 1,0 млн. м2), а об'єктів ресторанного господарства - на 1,7 % до 2900 одиниць.

У 2009 році майже 4,7 тис. об'єктів побутового обслуговування реалізували населенню послуг на суму 1,7 млн. грн. (або 612,5 грн. у розрахунку на одного мешканця), що на 7,1 % більше показника 2008 року. Мережа підприємств побутового обслуговування збільшилась на 393 одиниці за рахунок відкриття нових перукарень і салонів краси, майстерень з ремонту одягу, засобів мобільного зв'язку, ремонту і технічного обслуговування автотранспортних засобів, що дозволило створити майже 1,2 тис. нових робочих місць.

За показниками розвитку малих підприємств Київ стабільно посідає перше місце серед регіонів України. За підсумками 2008 року у столиці на 10 тис. наявного населення припадало 243 малих підприємства, що у 3,4 рази перевищує середній показник по Україні. Малими підприємствами м. Києва реалізовано продукції (робіт, послуг) на суму 156,2 млрд. грн., що на 12,1 % більше, ніж у 2007 році.

Кількість малих підприємств м. Києва в порівнянні з Україною, на 10 тис. наявного населення

Середньорічна кількість найманих працівників на малих підприємствах міста збільшилась у 2008 році у порівнянні з попереднім роком на 4,2 % та становила 420,6 тис. осіб. Середньорічна заробітна плата найманих працівників малих підприємств у 2008 році зросла порівняно з попереднім роком на 35,0 % та становила 1570 грн., що у півтора рази перевищує середній рівень по Україні.

Динаміка середньорічної чисельності найманих працівників на малих підприємствах, тис. осіб

За рахунок спрощення дозвільної системи та реєстраційних процедур, усунення адміністративних перешкод, забезпечення доступу підприємців-початківців до інформаційних, майнових, фінансово-кредитних ресурсів, надання їм навчально-освітніх, консультативних послуг для швидкого опанування базовими знаннями в сфері правової, бухгалтерської, маркетингової освіти, згідно з попередніми даними у 2009 році збережено позитивну динаміку показників розвитку малого підприємництва. Зокрема, кількість малих підприємств на 10 тис. наявного населення становила 245 одиниць, середньорічна кількість найманих працівників на малих підприємствах збільшилась у порівнянні з попереднім роком на 2,2 % до рівня 430,0 тис. осіб.

Станом на 1 січня 2010 року у реєстрі суб'єктів господарювання комунальної власності міста перебувало 487 одиниць, із них 306 бюджетних установ та організацій, 181 госпрозрахункове підприємство. Загальна залишкова вартість активів, що обліковувалась на балансах комунальних підприємств, установ та організацій становила 34,2 млрд. грн. (найбільша вартість активів обліковується у підприємств транспорту, комунального господарства та закладів охорони здоров'я). Територіальна громада м. Києва є власником акцій (часток) у статутних фондах 44 господарських товариств. У комунальній власності територіальної громади міста станом на 1 січня 2010 року знаходилось майже 5,5 млн. кв. м нежитлової площі, з них 0,7 млн. кв. м або 12,7 % передано в оренду.

Внаслідок негативного впливу світової фінансової кризи у 2009 році погіршились показники фінансово-господарської діяльності підприємств комунальної власності міста. За результатами 2009 року комунальними підприємствами отримано доходів від реалізації товарів, робіт і послуг на 23,8 % менше, ніж у 2008 році. Чистий прибуток скоротився на 87,3 млн. грн. або на 40,9 %, а збитки скоротились лише на 16,5 млн. грн. або на 3,5 %. Кількість збиткових підприємств комунальної власності збільшилась на 21 одиницю. Зросли обсяги заборгованості по платежах за оренду комунального майна та із виплати заробітної плати.

Складна фінансова ситуація на підприємствах комунальної власності міста обумовлює невиконання затверджених показників надходжень до бюджету м. Києва від плати за оренду комунального майна, відрахування частини прибутку підприємств комунальної форми власності та сплати податку на прибуток. Водночас, за 2009 рік затверджені річні показники дохідної частини бюджету м. Києва по надходженнях від відчуження майна, що знаходиться у комунальній власності міста, виконані на 117,5 %; від сплати дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, - на 297,9 %.

Водночас, відмічається погіршення фінансових результатів суб'єктів господарювання м. Києва всіх форм власності. За попередніми статистичними даними загальний фінансовий результат суб'єктів господарювання м. Києва за 2009 рік мав від'ємне значення і становив 23973,3 млн. грн. (по Україні - 31589,9 млн. грн.). Прибуток прибуткових підприємств порівняно з відповідним періодом минулого року зменшився на 31,0 % і становив 33870,4 млн. грн., а збитки збиткових підприємств зросли у 2,6 рази і становили 57843,7 млн. грн. Частка збиткових підприємств порівняно з 2008 роком зросла на 9,2 в. п. і становила 42,5 %.

У структурі збиткового фінансового результату найбільша питома вага збитків припадає на підприємства фінансової діяльності - 68,9 % або 39838,4 млн. грн., торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 11,9 % або 6878,5 млн. грн.

Зниження економічної активності господарюючих суб'єктів міста, що супроводжувалось вивільненням працівників, скороченням витрат на оплату праці шляхом застосування вимушених адміністративних відпусток та переведення підприємств у скорочений режим роботи, зумовило невиконання затверджених показників дохідної частини бюджету м. Києва на 2009 рік.

Доходи загального та спеціального фонду бюджету м. Києва (без врахування субвенцій) за 2009 рік склали 13,95 млрд. грн., що на 2,2 млрд. грн. або 13,4 % менше порівняно з минулим роком. При цьому доходи загального фонду бюджету м. Києва скоротились на 0,7 млрд. грн. або 5,2 %, доходи спеціального фонду - на 1,5 млрд. грн. або 42,4 %.

Затверджені планові показники по доходах на 2009 рік в цілому виконані на 63,3 %, в тому числі по загальному фонду - на 66,5 %, по спеціальному - на 49,4 %.

Причиною невиконання затверджених показників загального фонду бюджету м. Києва є зниження надходжень по податку з доходів фізичних осіб, який виступає основним джерелом його наповнення (питома вага якого складає 78,7 %), внаслідок несприятливої ситуації на ринку праці - скорочення середньооблікової чисельності штатних працівників майже у всіх сферах економічної діяльності. Скорочення обсягів надходжень від продажу землі несільськогосподарського призначення та до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету зумовило невиконання затверджених показників по надходженнях до спеціального фонду бюджету м. Києва.

Динаміка надходжень до загального та спеціального фондів бюджету м. Києва за 2007 - 2009 роки, млн. грн.

Динаміка надходжень податку з доходів фізичних осіб за 2007 - 2009 роки, млн. грн.

Такий стан надходжень до бюджету м. Києва ускладнив можливості формування стабільної фінансової основи, необхідної для вирішення найважливіших завдань соціально-економічного розвитку міста.

В першу чергу, суттєво знизився рівень надходжень до спеціального фонду бюджету, які спрямовуються на капітальні вкладення (за останні 3 роки вони зменшилися з 3,1 млрд. грн. до 1,1 млрд. грн.), що призвело до різкого падіння у 2009 році обсягів освоєння капітальних вкладень за рахунок коштів міського бюджету (в 2,8 рази в порівнянні з 2008 роком).

Динаміка освоєння капітальних вкладень, млн. грн.

Також знизились і обсяги субвенцій з державного бюджету (для виконання функцій столиці) на фінансування важливих об'єктів: у 2008 році було виділено майже 1,5 млрд. грн., у 2009 передбачалось лише 540,0 млн. грн., з яких фактично отримано 260 млн. грн., що в 5,7 рази менше, ніж у 2008 році.

Динаміка фінансування капітальних вкладень за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету, млн. грн.

Проте, незважаючи на складну соціально-економічну ситуацію в Україні у 2009 році, спричинену світовою фінансовою кризою, політичною нестабільністю та відсутністю ефективних антикризових дій на загальнодержавному рівні, протягом 2009 року в м. Києві проводилась безперервна інтенсивна робота з підготовки та покращення спортивної, транспортної, туристичної та готельної інфраструктур, медичних закладів та закладів культури в рамках реалізації Міської цільової програми підготовки та проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу . Зокрема, завершено будівництво спортивного комплексу ДЮСШ № 15 на вул. Якубовського, 7-а; реконструйовано та введено в експлуатацію стадіон ФК "Оболонь" по вул. Північній, 26; введено в експлуатацію 7 готелів на 631 номер (компанією TUI TRAVEL PLC підписано з готелями на готельне обслуговування цільових груп УЄФА 66 угод на 5868 номерів), здійснювалось будівництво та реконструкція НСК "Олімпійський", міжнародних аеропортів "Бориспіль" та "Київ" (Жуляни), транспортних розв'язок, каналізаційних колекторів та Бортницької станції аерації, парків "Бабин Яр", Вічної Слави, ім. М. Т. Рильського тощо; велись підготовчі роботи з будівництва об'єктів енергозабезпечення (електропідстанції "Олімпійська", "Європейська", ТЕЦ-5) та медичного забезпечення; розроблено План мобільності м. Києва та проект створення фан-зони на Майдані Незалежності.

З метою поліпшення соціального обслуговування киян упродовж 2009 року проводились роботи на будівництві (реконструкції) об'єктів соціальної інфраструктури, зокрема на будівництві центру із застосування ПЕТ-технології для раннього виявлення онкологічних захворювань на території існуючої Київської міської онкологічної лікарні на вул. Верховинній, 69; будівництві загальноосвітньої школи у 9 м-ні жилмасиву Позняки (діл. 11); реконструкції з добудовою загальноосвітньої школи № 47 на вул. П. Лумумби, 14/21.

У Києві продовжувалось будівництво житла. Протягом 2009 року у м. Києві введено в експлуатацію 223 жилих будинки (10479 квартир) загальною площею 947,9 тис. кв. метрів, що становило 14,8 % у загальному обсязі по країні. За кошти міського бюджету введено в експлуатацію 5 жилих будинків для 830 сімей черговиків квартобліку (в Дарницькому, Деснянському, Оболонському та Подільському районах).

Крім того, завершено будівництво об'єктів комунального господарства: водопровідної магістралі по вул. Глибочицькій (2,6 км) та Чумаківського каналізаційного колектора (2,5 км).

Важливим напрямком діяльності міської влади у 2009 році було вирішення транспортних проблем столиці.

Проводились роботи по будівництву Подільського мостового переходу через р. Дніпро; реконструкції транспортних розв'язок на Московській площі та на перетині Дніпровської набережної та просп. Возз'єднання; комплексній реконструкції лінії швидкісного трамваю від вул. Старовокзальної до Великої Кільцевої дороги; будівництву вул. Здолбунівської на ділянці від Харківського шосе до вул. Тепловозної.

В рамках реалізації проекту "від Троєщини до правого берега за 20 хвилин" виконувались роботи по будівництву та реконструкції першої черги Кільцевої дороги для електропоїздів з підходами-під'їздами до платформ у м. Києві, відкрито рух сполученням станція "Троєщина" - станція "Київ-Петрівка".

Реалізовувались програмні заходи щодо впорядкування дорожнього руху та збільшення пропускної спроможності вулично-шляхової мережі м. Києва: проводились роботи з впровадження автоматизованих систем управління транспортом м. Києва АСУТ (АСКДР, АСДУ); запровадження одностороннього руху на вулицях міста та єдиної системи паркувального простору; влаштування пристроїв примусового зниження швидкості руху, встановлення інформаційних табло та керованих дорожніх знаків тощо.

Транспортна мережа міста на кінець 2009 року складатиметься з трамвайних колій протяжністю 249,6 км, тролейбусних ліній - 500,3 км, 59,9 км ліній метрополітену з 46 станціями та 1630,1 км автошляхів загального користування. Кількість рухомого складу громадського транспорту складатиметься з 1588 автобусів, 463 вагонів трамваю, 533 тролейбусів та 669 вагонів метро. За рахунок відкриття нових автобусних маршрутів, в т. ч. маршрутних, частка перевезень пасажирів автомобільним транспортом збільшилась на 9,5 в. п.

Структура пасажирських перевезень, %

Фінансова криза негативно позначилась на стані надходжень до бюджету Пенсійного фонду України в м. Києві. В 2009 році обсяги надходжень до Пенсійного фонду України в м. Києві становлять 20,5 млрд. грн., що на 9,3 % менше, ніж у відповідному періоді минулого року.

Динаміка надходжень до бюджету Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за 2007 - 2009 роки, млн. грн.

Демографічна ситуація в м. Києві характеризується низкою позитивних моментів: молода статево-вікова структура населення, найвища в Україні тривалість життя, найнижча смертність чоловіків, значна міграційна привабливість міста.

Впродовж останніх 5 років у м. Києві спостерігається стабілізація демографічних показників. Чисельність наявного населення на кінець 2008 року склала 2765,5 тис. осіб, що на 0,9 % більше, ніж на початок року. Зростання відбулося за рахунок перевищення міграційного приросту населення над його природним відтворенням. Вперше за роки незалежності України в 2008 році в м. Києві досягнуто покращення демографічної ситуації, в тому числі і за рахунок позитивного природного приросту наявного населення - кількість народжених на 1898 осіб перевищила кількість померлих.

Кількість народжених і померлих, тис. осіб

Позитивна тенденція зростання природного приросту населення продовжується і в 2009 році. При зростанні кількості народжених та зменшенні кількості померлих у 2009 році природний приріст населення склав 4,2 тис. осіб, що у 2,2 рази більше аналогічного показника за минулий рік. Чисельність наявного населення м. Києва збільшилась до 2785,1 тис. осіб.

Природний приріст/скорочення населення, тис. осіб

Сальдо міграції, тис. осіб

У 2009 році сальдо міграції склало 15,4 тис. осіб, з яких майже 94,0 % - міжрегіональні мігранти, насамперед із сусідніх областей (Київської, Житомирської, Черкаської).

Вплив фінансово-економічної кризи на ринок праці м. Києва, ознаки якого почали відчуватися, починаючи з 2008 року, мав найбільш негативні наслідки на початку 2009 року. Проте, діяльність міської влади протягом 2009 року дозволила утримати ситуацію на столичному ринку праці як стабільну та забезпечити його регулювання в умовах фінансово-економічної кризи шляхом:

- створення 56,9 тис. нових робочих місць; організації професійного навчання (4,4 тис. осіб); організації участі у громадських роботах (9,2 тис. осіб); здійснення заходів з детінізації відносин у сфері зайнятості (зареєстровано біля 13,6 тис. трудових договорів між фізичними особами - підприємцями і найманими працівниками; укладено 5,8 тис. угод з найманими працівниками);

- активізації діяльності Координаційного комітету сприяння зайнятості населення міста (створеного з представників виконавчого органу міської влади, профспілкових органів, організацій роботодавців);

- організації оперативного надання інформаційно-консультаційних послуг з питань зайнятості (робота "гарячої" телефонної лінії (245-17-17), на яку щоденно надходить від 80 до 100 телефонних звернень); проведення понад 1,6 тис. масових заходів для населення міста (ярмарки вакансій, виїзні консультації на підприємствах, де передбачається вивільнення працівників, конкурсні відбори, семінари), в яких взяли участь представники 11,6 тис. підприємств, установ та організацій.

Зайнятість населення та ринок праці міста у 2009 році продовжує мати найкращі серед регіонів України характеристики: найвищий рівень зайнятості населення - 63,1 % (в середньому по Україні - 57,7 %); найнижчий рівень безробіття за методологією МОП - 6,5 % (в середньому по Україні - 8,8 %).

У 2009 році чисельність зайнятого населення м. Києва у віці 15 - 70 років склала 1381,0 тис. осіб (на 2,8 % менше, ніж у 2008 році), а рівень зайнятості населення - 63,1 % (на 1,8 відсоткових пункта менше). Найбільш відчутним було зменшення чисельності зайнятих в таких сферах економічної діяльності, як: будівництво, фінансова діяльність, промисловість, транспорт і зв'язок.

Чисельність безробітного населення за методологією МОП склала 96,5 тис. осіб (в 2,1 рази більше, ніж у 2008 році), а рівень безробіття за методологією МОП - 6,5 % (на 3,4 відсоткових пункта більше). Рівень зареєстрованого безробіття склав 0,8 % (на 0,4 відсоткового пункта більше, ніж у 2008 році). Зростання різниці між рівнем зареєстрованого безробіття та безробіття за методологією МОП (з 2,7 відсоткових пункта у 2008 році до 5,7 відсоткових пункта у 2009 році) свідчить про зростання "прихованого" безробіття.

У 2009 році за сприяння Міського центру зайнятості підприємствами міста створено 56,9 тис. нових робочих місць, що на 34,1 % менше, ніж у 2008 році. Найбільше нових робочих місць створено на підприємствах торгівлі та громадського харчування (біля 28,9 тис. місць), промисловості (понад 4,4 тис. місць), транспорті та зв'язку (біля 3,0 тис. місць).

Київ залишається єдиним регіоном в Україні, де попит на ринку праці перевищує пропозицію (на 10 вільних посад (вакансій) станом на 01.01.2010 припадало 2 незайнятих особи). Проте, більшість вакантних посад за спеціальністю, рівнем оплати праці та іншими якісними показниками не відповідає вимогам шукачів роботи, про що свідчить невисокий рівень працевлаштування на створені робочі місця (за 2009 рік - 59,2 %).

У попередні роки спостерігалась позитивна динаміка зростання обсягів грошових доходів населення та заробітної плати, що зумовлено макроекономічною стабільністю, збільшенням державних соціальних гарантій з оплати праці та соціального забезпечення, а також підвищенням рівня заробітної плати у всіх сферах економічної діяльності.

Негативні тенденції розвитку економіки міста у 2009 році, викликані наслідками світової фінансової кризи, спричинили уповільнення темпів зростання грошових доходів населення та номінальної заробітної плати. За таких умов згідно з попередніми даними зростання грошових доходів населення у 2009 році порівняно з попереднім роком відбулось на 8,4 %. Номінальна середньомісячна заробітна плата за 2009 рік зросла на 2,8 % (до рівня 3161 грн.) за рахунок підвищення середньомісячної заробітної плати майже за всіма видами економічної діяльності. Співвідношення між максимальною та мінімальною заробітною платою склало 3,7 рази.

Незважаючи на незначне збільшення обсягів номінальної середньомісячної заробітної плати, індекс реальної заробітної плати по відношенню до попереднього року становив 88,2 %. Поряд з цим розмір середньомісячної заробітної плати по м. Києву майже в 1,7 рази випереджає середній показник по Україні.

Розмір середньої пенсії в м. Києві за підсумками 2009 року зріс на 12,3 % порівняно з минулим роком і становив 1341 грн.

Динаміка розміру середньомісячної зарплати за 2007 - 2009 роки

Динаміка розміру середньої пенсії за 2007 - 2009 роки

Кризова економічна ситуація негативно позначилась на результатах фінансово-господарської діяльності підприємств міста усіх форм власності та призвела до зростання заборгованості із виплати заробітної плати.

Соціальне забезпечення та захист киян є одним з важливих напрямків діяльності міської влади. Незважаючи на кризові явища, які мають місце в Україні та м. Києві, обмеженість фінансового ресурсу бюджету столиці, міська влада вишукала можливість для покращення стану матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення столиці.

Так, у 2009 році окремим категоріям малозахищених верств населення надавалась адресна матеріальна допомога в зв'язку з регулюванням цін на хліб, поетапним приведенням тарифів на комунальні послуги до економічно обґрунтованих витрат, святкуванням 64-ої річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні (ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань).

Міською владою спрямовувались зусилля на підтримку існуючої мережі закладів соціального захисту. Зокрема, в столиці забезпечено функціонування 1-го міського та 11-ти районних територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів, на обліку в яких понад 50 тис. користувачів соціальних послуг; 16-ти відділень соціально-побутової та 8-ми відділень соціально-медичної реабілітації, що обслуговують громадян похилого віку та інвалідів, які з початку року відвідали понад 18 тис. громадян; 7-ми будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів на 2507 місць; 3-х закладів соціального захисту, що надають соціальні послуги бездомним громадянам та звільненим з місць позбавлення волі, послугами яких скористались понад 1,5 тис. осіб; 7-ми дитячих будинків сімейного типу; 10-ти інтернатних закладів та закладів соціального захисту для дітей.

Поряд з соціальними послугами, які надають органи соціального захисту, проводились й інші заходи по підтримці та обслуговуванню громадян: запроваджено "гарячу" лінію інформування населення щодо надання соціальних виплат сім'ям, які перебувають у скрутному становищі (протягом 2009 року на номери "гарячої" лінії поступило 75 тис. звернень); проводилась робота з дітьми-інвалідами (щоденно відділеннями районних територіальних центрів приймалось близько 150 дітей); здійснювалось забезпечення інвалідів засобами реабілітації тощо.

Одним із пріоритетних напрямків діяльності усіх органів виконавчої влади є запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру. У місті Києві розташовано 1196 об'єктів з високим ступенем ризику та 1093 з середнім, з них 33 хімічно небезпечних підприємства (серед них слід виділити ВАТ "Радикал", ДНВП "Захід", Деснянську та Дніпровську водопровідні станції), 2 радіаційно небезпечних об'єкта (Національний центр Інституту ядерних досліджень НАН України, Київський державний міжобласний спецкомбінат "Радон"), 474 потенційно небезпечних об'єкта (згідно з Переліком потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної небезпеки міста Києва). Протягом 2009 року в м. Києві зареєстровано 1315 надзвичайних ситуацій, із них: техногенного характеру - 1084, природного - 1, соціально-політичного - 230. Внаслідок надзвичайних ситуацій загинуло 345 осіб (у тому числі 8 дітей), постраждало 125 осіб (у тому числі 7 дітей). Для запобігання виникненню та оперативного реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, мінімізації їх наслідків згідно з рішенням Київської міської ради від 15.04.2004 № 157/1367 створено комунальну аварійно-рятувальну службу "Київська служба порятунку". Комунальною аварійно-рятувальною службою "Київська служба порятунку" протягом 2009 року здійснено 1863 виїзди на ліквідацію надзвичайних ситуацій та їх наслідків у місті Києві. Врятовано життя 152 мешканцям столиці.

Вагомими чинниками, що викликані фінансовою кризою та обмежували соціально-економічний розвиток м. Києва у 2009 році, були:

• в цілому по економіці міста: скорочення платоспроможного внутрішнього і зовнішнього попиту на продукцію, товари і послуги; розбалансована фінансово-кредитна система; уповільнення інвестиційних процесів та призупинення ряду інвестиційних проектів, що стало передумовою скорочення податкової бази столиці та погіршення ситуації на ринку праці, скорочення реальних доходів населення;

• у промисловості: суттєве скорочення попиту на промислову продукцію столичних виробників проміжного та кінцевого споживання, відсутність державних замовлень на продукцію машинобудування; постійне зростання та висока вартість енергетичних ресурсів; поглиблення кризи неплатежів; висока вартість кредитних ресурсів при складній процедурі їх залучення; стагнація будівельної галузі, що призвело до скорочення обсягів виробництва у пов'язаних з нею галузях;

• у будівництві: падіння обсягів виконаних будівельних робіт, зменшення інвестицій у житлове будівництво, призупинення іпотечного кредитування; скорочення обсягів та призупинення інвестування виробничих об'єктів; недостатні обсяги бюджетних видатків на реалізацію великих інфраструктурних проектів та проектів з енергозбереження у бюджетній сфері та житлово-комунальному господарстві;

• в торгівлі: скорочення попиту на споживчі товари, особливо автомобілі, побутову і комп'ютерну техніку в результаті падіння рівня оплати праці на багатьох промислових і будівельних підприємствах, у сфері фінансових послуг, операцій із нерухомим майном, а також високої інфляційної динаміки, стрімкого зростання готівкового курсу валюти, росту банківських відсоткових ставок за споживчими кредитами;

• у фінансовій сфері: валютні коливання, що негативно вплинули на зовнішньоторговельний оборот міста; суттєве зменшення обсягів кредитування на фоні виведення коштів населення із банківського сектора через розрив або непоновлення депозитних договорів; погіршення платіжно-розрахункової дисципліни та ліквідності банківських установ; збереження високих обсягів зовнішніх запозичень;

• на ринку праці: скорочення працівників у реальному секторі економіки та у фінансовій сфері, перехід на режим роботи в умовах неповної зайнятості (9,0 % працівників мали скорочений графік роботи, 3,0 % - були відправлені у вимушені відпустки); наявність тіньової зайнятості і нелегальна виплата заробітної плати; зростання рівня безробіття (кількість безробітних зросла в 2,2 рази) і зменшення реальної заробітної плати; посилення дисбалансу між попитом та пропозиціями на ринку праці (зменшення попиту на робочу силу в 2,2 рази);

• у бюджетній сфері та соціальному захисті населення: скорочення бюджетних видатків на усіх рівнях; недостатнє фінансування міських цільових програм; низький рівень прогнозованості та виконання дохідної частини бюджету м. Києва; недостатній рівень росту реальних доходів населення через значне зростання індексу споживчих цін (неадекватне до інфляційних процесів зростання зарплат, пенсій, стипендій, соціальних виплат тощо).

Крім чинників, пов'язаних із впливом фінансово-економічної кризи, до найголовніших проблемних питань соціально-економічного розвитку м. Києва можна віднести системні проблеми, остаточне вирішення яких неможливе у короткостроковій перспективі, зокрема:

Критичний рівень зношеності міської інженерної інфраструктури, дефіцит пропускної спроможності та неефективна конфігурація дорожньо-транспортної мережі.

у транспортному комплексі:

- поглиблення невідповідності між пропускною спроможністю транспортної мережі і зростаючим навантаженням на неї внаслідок швидкого зростання парку приватного автотранспорту, розширення площ житлових масивів, суміщення у вулично-шляховій мережі транзитних і міських автотранспортних потоків; перенасичення міста традиційними видами транспорту;

- постійні затори на дорогах міста через недостатній рівень розвитку кільцевої структури автомобільних доріг навколо столиці, перевантаженість деяких напрямків руху та мостів через р. Дніпро, низьку щільність вулично-шляхової мережі, невідповідність якості покриття доріг нормативам та наявність незавершених робіт на об'єктах транспортної інфраструктури;

- застарілий парк рухомого складу громадського транспорту з експлуатаційними характеристиками, що не відповідають вимогам безпеки перевезення пасажирів; дефіцит парку тролейбусів та автобусів надвеликої місткості, сучасних трамвайних модулів; критичний ступінь зносу вагонів метрополітену;

- недостатність виділення коштів з державного бюджету на будівництво об'єктів транспортної інфраструктури загальнодержавного значення.

в житлово-комунальному господарстві:

- значна зношеність водопровідно-каналізаційних мереж: рівень зносу водопровідних мереж досяг 21 %, каналізаційних мереж - 39 % (34 % знаходиться в аварійному стані), 11 каналізаційних станцій не відповідають вимогам чинних нормативних документів (31 % від загальної кількості), в аварійному стані знаходиться Головний міський каналізаційний колектор, подальша експлуатація якого може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій загальнодержавного масштабу;

- аварійний стан Бортницької станції аерації та її мулових полів;

- відсутність належної системи санітарної очистки м. Києва, яка включає збирання побутових відходів, їх транспортування, захоронення, утилізацію чи переробку (діючі потужності дозволяють переробити лише п'яту частину побутових відходів Києва).

в паливно-енергетичному комплексі:

- дефіцит потужностей електро- та тепломереж в окремих частинах міста внаслідок відсутності резервів джерел електроживлення та теплопостачання (що призводить до несвоєчасного введення в дію об'єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури); щорічне зростання частки фізично зношених і морально застарілих основних фондів (29 % кабельних ліній відпрацювали 30 років і більше; 41 % трансформаторних підстанцій експлуатується понад 25 років, потребують відновлення та модернізації 53 % магістральних теплових мереж, 45 % теплових розподільчих мереж, 51 % теплових мереж Житлотеплоенерго, 69 % обладнання автономних теплових пунктів);

- значні об'єми втрат у мережах теплопостачання й опалення, відсутність терморегулюючого обладнання; нерозвинена система обліку споживання енергоресурсів; низький рівень оснащення споживачів приладами обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів, особливо теплової енергії (лише 33 % житлового фонду оснащено засобами обліку теплової енергії);

- недосконалість тарифного регулювання та ціноутворення у паливно-енергетичному комплексі, наявність заборгованості за спожиті енергоносії; невирішене питання щодо надання пільг по оплаті житлово-комунальних послуг виключно в межах норм споживання;

- недостатній рівень впровадження новітніх енергозберігаючих технологій і обладнання на підприємствах житлово-комунального господарства міста; обмежене фінансове забезпечення науково-технічних розробок щодо поліпшення енергозабезпечення та енергозбереження.

Незадовільний стан інженерно-транспортної інфраструктури міста та уповільнення темпів її модернізації й розбудови у 2010 році може негативно позначитись на підготовці столиці до проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу.

Неефективне використання існуючого ресурсного природного та рукотворного потенціалу міста:

- нерозвиненість економічного механізму формування та реалізації рентної політики;

- наявність в місті значної кількості невпорядкованих та деградованих територій, неефективне використання площ та територій міста, зайнятих під промисловими об'єктами та малоповерховою забудовою (50 % території мікрорайонів існуючої багатоповерхової забудови площею майже 4,5 тис. га має щільність житлового фонду та населення менше нормативної на 30 - 40 %); неурегульованість на законодавчому рівні питання щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду; перевищення норм щільності забудови у центральних районах міста, в яких будівництво здійснюється без урахування Генерального плану міста, без відповідних детальних планів і проектів забудови територій, з порушенням правил регіональної забудови та норм інсоляції;