- комплексне впровадження енергозберігаючих заходів у житлово-комунальному господарстві;
- підвищення теплозахисних якостей огороджувальних конструкцій, утеплення сходових клітин, дверей і вікон тощо;
- здійснення організаційних заходів із скорочення непродуктивних витрат палива та енергії з використанням удосконалених приладів побутового призначення;
- використання ефективних систем та приладів освітлення;
- виконання робіт з оновлення теплоізоляції;
- модернізація системи опалення, передусім удосконалення вбудованих теплових пунктів;
- встановлення сучасних систем регулювання, наприклад, на базі контролера, регулюючого клапана та насосів, які підтримують потрібну температуру теплоносія залежно від температури зовнішнього повітря).
Для ПАТ АК "Київводоканал" можуть бути виділені наступні основні заходи з підвищення енергоефективності:
- енергозбереження за рахунок використання потенціалу комунікаційного колектора (орієнтовно 200 км, переріз 3 х 4 м, 3 х 5 м, t ° C 25 - 30, можливий потенціал 34000 ГДж);
- встановлення частотних регуляторів на всіх насосних станціях (КНС, НС) ПАТ АК "Київводоканал";
- встановлення на всіх КНС ПАТ АК "Київводоканал" (33 КН) теплових насосів для опалення приміщень обслуговуючого персоналу КНС;
- обладнання ДнНС та ДВС тепловими насосами для опалення приміщень НС та складів з реагентами.
Енергозбереження в житловому фонді перших масових серій передбачається реалізувати шляхом:
- утеплення вікон на основі впровадження склопакетів (додаткове засклення, влаштування навісних лоджій, встановлення нових вікон та балконних дверей);
- утеплення зовнішніх стін (з облицюванням цеглою або іншими дрібноштабовими матеріалами, з оштукатуренням фасадів, із захисним декоративним екраном);
- утеплення покриття будівель (утеплення покриття та ремонт покрівлі, влаштування двосхилої покрівлі, влаштування мансардного поверху);
- утеплення перекриттів над підвалами;
- утеплення вхідних дверей до будівлі (утеплення та ремонт вхідних дверей, влаштування тамбурів);
- встановлення поквартирних лічильників витрат води та газу;
- обладнання ІТП зі встановленням теплолічильників;
- забезпечення проведення енергетичного аудиту в житловому фонді та на підприємствах галузі з розробленням на його основі відповідних заходів з підвищення ефективності використання обладнання та зменшення споживання ПЕР і води.
Для зниження енергоємності житлово-комунальних послуг передбачається забезпечити:
- створення та використання більш економічних енергоспоживаючих побутових систем та приладів, модернізацією існуючого обладнання, зміну режимів його роботи;
- автоматизацію регулювання і керування режимами роботи побутових енергоспоживаючих систем та приладів;
- оснащення енергоприймачів регулюючими та вимірювальними пристроями;
- розвиток децентралізованого теплопостачання шляхом ліквідації ЦТП з переходом на ІТП, що дозволить виключити витрати теплоенергії при транспортуванні до споживачів;
- типізацію будинків та споруд;
- використання ефективних матеріалів та виробів для підвищення термічного опору огороджувальних конструкцій; впровадження лічильників води та теплової енергії, утеплення дверей, вікон, сходових клітин тощо.
Перелік енергоефективних та енергозберігаючих заходів наведено у додатку Д8. Основні показники впровадження енергоефективних та енергозберігаючих заходів Програми у ЖКГ м. Києва наведено у табл. 6.6.
Таблиця 6.6
Основні показники впровадження енергоефективних та енергозберігаючих заходів у ЖКГ
6.2.5. Підвищення енергоефективності у бюджетній сфері
Роботи з підвищення енергоефективності у бюджетній сфері в рамках Програми здійснюються у відповідності з основними напрямками, наведеними нижче.
Проведення термомодернізації огороджувальних конструкцій будівель та доведення їх теплофізичних характеристик до вимог діючих нормативних документів.
Заплановано проведення утеплення стін, покрівель та перекриттів, заміна вікон на енергоефективні. Зважаючи на те, що більша частина бюджетних будівель м. Києва обладнана автоматикою регулювання теплового потоку, наявні хороші передумови подальшого зниження енергоспоживання за рахунок зменшення теплових втрат огороджувальних конструкцій.
Цей напрямок дозволяє, крім зниження витрат на енергоносії, вирішувати проблеми, пов'язані з необхідністю проведення ремонту вікон, стін та покрівлі, будівель, що експлуатуються тривалий час.
Термомодернізація зовнішніх огороджувальних конструкцій є необхідним кроком для впровадження на об'єктах бюджетної сфери альтернативних джерел теплової енергії, таких як теплові насоси, системи електрообігріву з акумулюванням теплової енергії та використанням багатозонних тарифів на електричну енергію тощо.
У першу чергу планується проведення термомодернізації огороджувальних конструкцій закладів, що мають найбільше питоме споживання теплової енергії, та закладів, в яких спостерігається температура нижча за нормативну через низьку якість теплоносія. Зважаючи на постійне зростання вартості енергоносіїв та виходячи зі структури енергоспоживання бюджетних закладів, термомодернізація огороджувальних конструкцій є найбільш дієвим заходом щодо зниження енергоспоживання та досягнення мети Програми.
Дооснащення бюджетних закладів вузлами обліку теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання та індивідуальними тепловими пунктами.
У низці закладів бюджетної сфери не встановлені або вийшли з ладу вузли обліку теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання, що, по-перше, не дозволяє об'єктивно оцінювати фактичне енергоспоживання та, по-друге, спричиняє перевитрати бюджетних коштів, оскільки нарахування по розрахункових навантаженнях, як правило, значно вищі ніж за показами вузла обліку. За результатами енергетичного аудиту буде здійснено встановлення ІТП на низці закладів, що не були задіяні (або задіяні частково) в Проекті енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва.
Відновлення системи вентиляції для забезпечення нормативних показників мікроклімату в приміщеннях та підвищення ефективності використання енергоресурсів.
Нині склалася ситуація, коли на більшості бюджетних закладів не працює система примусової вентиляції, що значно погіршує параметри мікроклімату в приміщенні. Окрім того, підвищення теплозахисних характеристик зовнішньої оболонки будівлі призводить до зменшення природного повітрообміну, що потребує обов'язкового відновлення механічних систем вентиляції.
Балансування існуючих внутрішніх систем опалення бюджетних закладів. Реконструкція внутрішніх систем опалення будівель. Відновлення теплоізоляції.
Цей захід передбачає проведення балансування внутрішньої системи опалення для забезпечення оптимального розподілу теплоносія та зменшення понаднормових витрат теплової енергії. Окрім того, за результатами енергетичних аудитів для окремих об'єктів може бути рекомендована повна реконструкція внутрішньої системи опалення, зокрема, з переходом на двотрубну систему та встановленням термостатичних вентилів.
Впровадження автоматизованої системи дистанційного збору та аналізу даних про енергоспоживання.
Оперативне отримання та аналіз даних про енергоспоживання є суттєвим інструментом для підвищення ефективності енерговикористання. Використання в рамках системи моніторингу енергоспоживання систем дистанційного збору дозволить вчасно виявляти та усувати понаднормові перевитрати енергоносіїв, збої в роботі обладнання.
Реконструкція систем освітлення. Заміна існуючих ламп розжарювання на компактні люмінесцентні лампи.
В рамках цього напрямку передбачається поступова, по мірі виходу з ладу існуючих ламп розжарювання, заміна їх на компактні люмінесцентні лампи. Це дозволить суттєво знизити споживання електроенергії на потреби освітлення за рахунок меншого енергоспоживання та більшого терміну служби ламп.
Реконструкція систем освітлення з використанням енергоефективних світильників та автоматики керування освітленням дозволяє знизити витрати на потреби освітлення з одночасним покращенням умов перебування персоналу та відвідувачів.
Заміна технологічного обладнання кухонь в бюджетних закладах на енергоефективне.
Електронагрівальне обладнання кухонь, зважаючи на структуру споживання електричної енергії бюджетних закладів, є, поряд з системами освітленням, найбільшим споживачем електричної енергії, зокрема в дитячих садочках. Використання енергоефективного обладнання (конфорок, плит) дозволить суттєво знизити споживання електричної енергії.
Використання сонячних колекторів для забезпечення потреб у тепловій енергії на опалення та гаряче водопостачання.
Планується використання енергії сонця в першу чергу для закладів, що споживають значну кількість теплової енергії в літні місяці (басейни, лікарні тощо). Це дозволить суттєво скоротити витрати на енергоносії та відпрацювати технології використання сонячної енергії.
Буде визначена можливість використання теплових насосів для забезпечення потреб у тепловій енергії на опалення та гаряче водопостачання.
Теплові насоси дозволяють використовувати низькопотенціальні джерела теплової енергії (грунт, повітря, стічні води та ін.). Висока вартість та специфіка використання теплових насосів (порівняно низька температура теплоносія та досить велике електричне навантаження) потребують індивідуального підходу до впровадження теплових насосів на об'єктах бюджетної сфери. Рішення про впровадження теплового насосу має прийматися на основі проведеного енергетичного аудиту та техніко-економічного обґрунтування. Для зменшення встановленої потужності теплового насоса та підвищення теплоакумуляційних властивостей будівлі рекомендується все-таки спочатку провести утеплення огороджувальних конструкцій. Це дозволить знизити витрати коштів на енергоносії за рахунок використання багатозонного тарифу на електроенергію.
Динаміка витрат бюджетних коштів на теплозабезпечення закладів за двома можливими сценаріями наведена на рис. 6.1.
Перелік енергоефективних та енергозберігаючих заходів наведено у додатку Д8.
Основні показники впровадження енергоефективних та енергозберігаючих заходів у бюджетній сфері м. Києва наведено у табл. 6.7.
Таблиця 6.7
Основні показники впровадження енергоефективних та енергозберігаючих заходів у бюджетній сфері
6.2.6. Системи когенерації та електроопалення
Процес модернізації теплоенергетики, що спостерігається в індустріально розвинених країнах, є надзвичайно актуальним і для економіки та енергетики України, в якій витрати природного газу в паливному балансі перевищують 40 %, що є одним з найвищих показників у світі. В останні роки в світовій теплоенергетиці потужного розвитку і застосування набули когенераційні технології, або ж системи комбінованого виробництва теплової та електричної енергії.
Когенерація як одна з найбільш ресурсозберігаючих технологій повинна займати визначальне місце в програмі підвищення енергоефективності і в першу чергу - в зв'язку з проблемою зменшення обсягів споживання природного газу. З метою підтримки цього напрямку енергозбереження в Україні у 2005 році був прийнятий Закон України "Про комбіноване виробництво теплової і електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу". На жаль, він практично позбавлений реальних механізмів стимулювання розвитку цих технологій.
Впровадження когенерації як однієї з найбільш енергоефективних технологій може в значній мірі сприяти вирішенню цієї задачі. На базі існуючих теплоенергетичних потужностей в різних галузях економіки України можна ввести вже в найближчі роки понад 10 тис. МВт когенераційних електрогенеруючих потужностей і зекономити понад 3,5 млн. т умовного палива в рік на кожну 1000 МВт введених потужностей за рахунок виводу з експлуатації відпрацьованих потужностей теплових електростанцій.
Основним напрямом застосування когенераційних установок є їх використання для комунальних цілей на підприємствах із теплопостачання, оскільки вони здатні поєднати виробництво тепла із виробництвом електроенергії, що, по-перше, забезпечить стабільне постачання гарячої води (ця проблема є надзвичайно актуальною в малих містах та селищах) та електроенергії; по-друге, дасть змогу знизити собівартість тепла за рахунок високого КПД когенераційної установки; по-третє, за рахунок зменшення ціни та надання більш якісних послуг, а також зниження шкідливих викидів дозволить покращити показник якості життя населення.
Впровадження за останні 5 років більш ніж 30 когенераційних установок у містах Хмельницький, Вінниця, Тернопіль, Донецьк, Івано-Франківськ та інших, які працюють на природному газі, дозволило покращити економічний стан цих підприємств та створити умови для утримання різкого зростання тарифів на послуги тепло- та гарячого водопостачання для населення.
Найпростішим вирішенням поставленої задачі (економії природного газу) є впровадження когенерації в промисловій теплоенергетиці. В більшості випадків на промислових підприємствах природний газ використовується або безпосередньо в технологічному процесі, або для генерації теплової та електричної енергії. В цих випадках впровадження когенераційних технологій має наслідком пряме скорочення обсягів газу, що споживався підприємством, зменшення витрат на енергоносії і зменшення собівартості продукції.
Значно складніше реалізовувати енергозберігаючий ефект когенераційних технологій у випадку будівництва когенераційної установки на базі об'єкта, який споживає або виробляє лише один вид енергії (базовий) - теплову чи електричну. У цьому випадку виникають проблеми з реалізацією того виду енергії, що не є базовим: або організувати його власне споживання з застосуванням невластивих підприємству технологій, або передавати невикористану енергію сусіднім підприємствам, чи то передавати (продавати) її в мережі тощо. Прикладом такої незручної бази для когенераційних технологій є котельні комунальних систем теплозабезпечення. Будівництво когенераційної установки на базі існуючої котельні за умови збереження її теплового навантаження незмінним призведе до збільшення обсягів природного газу, що буде споживатися когенераційною установкою, в порівнянні з витратами газу котельнею до модернізації. Це пов'язане з тим, що додатковий продукт когенераційної установки - електроенергія потребує для свого генерування додаткове паливо, хоча і в менших обсягах у порівнянні з автономною енергетичною установкою, тобто когенераційна установка буде генерувати електроенергію значно (в два - три рази) дешевшу, ніж вона генерується на теплових конденсаційних електростанціях, але непотрібну (в переважній своїй частині) для виконання котельнею основної своєї функції - теплопостачання. Перевитрати палива можуть сягати в таких схемах 110 - 120 % в когенераційній установці з газопоршневими двигунами та 70 - 90 % - у схемах з ТТД.
У цьому випадку поставлену задачу - економію природного газу при генеруванні тепла - можна виконати за рахунок зворотної трансформації генерованої когенераційною установкою електроенергії в тепло за допомогою теплового насоса. Сумарне генерування тепла котлом-утилізатором когенераційної установки та тепловим насосом дозволяє отримати в 2 - 2,1 рази тепла більше ніж у базовому котлі (котлі до модернізації котельні) при тих же витратах палива або ж забезпечити номінальну теплову потужність системи когенераційна установка + тепловий насос при витратах палива на 30 - 50 % менше, ніж у базовому варіанті котельної. Таким чином, перекачування за допомогою теплового насоса тепла з навколишнього середовища до системи спалювання дозволяє отримати спільно з когенераційною установкою тепла значно більше, ніж його міститься у витраченому паливі. Ніяка інша технологія генерування тепла за допомогою палива не дозволяє досягти такого ефекту.
Послідовність впровадження когенераційної установки:
- проведення енергетичного аудиту та розробка бізнес-плану;
- розробка можливих схем з компоновки та визначення джерел фінансування;
- розробка технічних завдань на проектування та поставку обладнання;
- організація та проведення тендерів на проектні роботи та поставку обладнання;
- розробка та узгодження проектної документації;
- виконання будівельно-монтажних та пуско-налагоджувальних робіт;
- проведення моніторингу дослідної експлуатації та уточнення техніко-економічних показників впровадження.
Електроопалення раніше вважалося дорогим, а через відсутність автоматичних вимикачів і пристроїв захисного відключення (ПЗВ) пожежо- та травмонебезпечним і екологічно "шкідливим". Прогрес в галузі виробництва конвекторів і термостатів, поява нових типів електроопалювальних приладів - кабельного обігріву підлоги і інфрачервоних стельових обігрівачів - докорінно змінила експлуатаційні характеристики сучасного електроопалення.
Сьогодні устаткування, призначене для обігрівання житлових приміщень, є екологічно чистим. Температура нагрівальних елементів незначна, отже, воно не змінює вологість повітря, є пожежобезпечним, має відповідний клас захисту від ураження струмом, працює безшумно і не виділяє ніяких шкідливих речовин. Електромагнітні поля від цих приладів перебувають на фоновому рівні і є значно меншими від тих, які випромінюють більшість побутових електроприладів. При використанні такого обладнання економічно і раціонально використовується електроенергія. У кожному опалюваному приміщенні встановлюється термостат, який дозволяє регулювати температуру в широкому діапазоні (5 - 30° C). Варто зауважити, що зниження температури на 1° C зменшує витрати електроенергії на 4 - 5 %. При гнучкій зміні температурних режимів у кожному окремому приміщенні економія може досягати 30 - 50 %. І особливо істотно (до 80 %) при обігріванні інфрачервоними приладами чи "теплою підлогою" високих (вище 4,5 м) об'єктів. Характерна особливість такої системи опалення - програмування будь-якого графіка зміни температур. Автоматика може відімкнути будь-яку кімнату, групу кімнат чи цілий поверх. Після тимчасового відключення електроживлення опалення починає працювати без втручання людини. Вартість устаткування для електроопалення складає 4 - 10 дол. за 1 кв. м опалюваної площі.
Стаціонарне електроопалення широко застосовується для обігрівання заміських будинків, дач і котеджів. Воно функціонально об'єднується з каміном і грубкою, дозволяє під час відсутності власників знижувати температуру до +5° C і програмно встановлювати необхідний режим перед їх приїздом.
У випадках, коли централізовані системи опалення віддалені від споживача, електроопалення з успіхом може бути використане в школах, дитячих садах, лікарнях, поліклініках, будинках відпочинку, а також у держустановах, якщо тарифи на електроенергію встановлені нижчі ніж для приватного чи промислового секторів. У цьому випадку знімається низка проблем: не треба ремонтувати теплотраси, проводити літню профілактику котелень, заготовляти паливо.
Дуже зручно використовувати електроопалення в офісах, магазинах, кафе, ресторанах, особливо в торгових наметах і павільйонах, підведення теплотрас до яких неможливе чи нераціональне. Особливо важливо мати електроопалення в приміщеннях історичної забудови міста, як запоруку захисту пам'яток, з виконанням найжорсткіших вимог екології та безпеки.
У житлових будинках електроопалення є також зручним доповненням до вже існуючої системи. Це істотно при похолоданні у весняно-осінній період, коли центральне опалення відключене, при значному похолоданні взимку. При цьому експлуатаційні витрати незначні. Важко оцінити значення додаткового резервного електроопалення при аваріях та інших позаштатних ситуаціях.
З урахуванням усіх капітальних і експлуатаційних витрат електроопалення сьогодні поступається тільки газу.
6.2.7. Інтенсифікація діяльності ОСББ в м. Києві у сфері енергозбереження
Багатоквартирний будинок - складний організм, який має свої системи життєзабезпечення. Аби він працював довгі роки, потрібна злагоджена робота усіх його систем. Крім того, що будинок - це складний організм, він має безліч співвласників. І тільки ці співвласники разом можуть і зобов'язані вирішити усе, що необхідно будинку. Чинне законодавство України пропонує механізм прийняття спільних рішень в умовах спільного володіння за відсутності 100-відсоткової згоди. Це - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку або ОСББ.
ОСББ - це юридична особа, що її створили власники жилих приміщень (з числа тих, хто приватизував або придбав квартиру), а також власники нежилих приміщень задля сприяння використанню їхнього власного майна та належного управління, утримання і використання спільного неподільного та загального майна.
Термін "ОСББ" вперше став відомим широкому загалу в Україні у 1992 році, коли у Законі України "Про приватизацію державного житлового фонду" було зазначено, що власники приватизованих квартир можуть створювати такі об'єднання.
Співвласники ОСББ мають бути зацікавлені в енергозбереженні, адже це суттєва економія грошей. Однак ці проекти непосильні для об'єднання - передусім через значні кошти, яких вимагає їхнє втілення. На місцевому рівні міська влада має прийняти правові акти, якими би стимулювала чи фінансово допомагала у впровадженні енергозберігаючих технологій в ОСББ. За оцінками, мешканці готові долучатися і навіть вносити частину (до половини загальних обсягів) коштів до таких проектів, якби була підтримка інвестора чи влади.
Кошти для потреб ОСББ, закладені в місцевому бюджеті, мають бути витрачені не тільки на ремонт горищ та мереж у підвалах, а також й на проекти з енергозбереження.
На сьогодні важливим для успішної діяльності ОСББ є здійснення термосанації будинків. При цьому важливо, аби весь будинок був термоізольований, адже утеплення окремих квартир не дає очікуваної економії. А можливе встановлення систем альтернативних джерел енергії у багатоповерхівках - це взагалі віддалена перспектива.
Має діяти Київська міська програма кредитів. Слід зазначити, що в Європі аналогічні проекти традиційно кредитуються на 7 років під 3 - 6 %.
Важливо для голів ОСББ проводити тренінги з енергозбереження у багатоквартирних будинках. Мета тренінгу - поінформувати голів ОСББ та співвласників багатоквартирних будинків щодо механізмів впровадження енергоефективних заходів у будівлях ОСББ.
Завдяки тренінгу голови ОСББ отримають теоретичні знання для впровадження енергоефективних заходів, а саме: щодо оцінки ефективності використання енергоресурсів у власному будинку; відповідності будинку нормативам енергоспоживання, прийнятим в Україні та у Європі; про можливості та перспективи впровадження енергозберігаючих технологій; про можливості покращення санітарно-гігієнічних умов у будинку; про економічний ефект від зниження споживання енергоресурсів; про шляхи підвищення культури енергоспоживання; про можливі джерела фінансування; про можливі джерела фінансування; про термін окупності проекту тощо.
Відповідно до Програми реформування ЖКГ України до 2014 року необхідно затвердити та запровадити типовий енергосервісний договір, спрямований на збереження/підвищення ефективності споживання комунальних послуг при використанні спільного майна в ОСББ.
Так, укладення енергосервісної договору, від імені співвласників приміщень у багатоквартирному будинку та на їх користь, передбачається двома суб'єктами - ОСББ або представницьким органом - АПО.
У договорах має передбачатися ряд посилань на наявність повноважень (права) у особи керівника ОСББ або їх АПО укласти договір, які мають, у тому числі, підтверджуватися наступними документами:
- статутом ОСББ або рішенням останнього щодо визначення форми управління спільним майном, прав передачі на що містять, зокрема, права та обов'язки статутних органів управління ОСББ або АПО, проведення заходів з енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності, щодо спільного майна співвласників багатоквартирного будинку;
- протоколом загальних зборів ОСББ або рішенням його АПО, де прийнято рішення про укладення договору, що містить умови укладення договору, передбачені Правилами утримання спільного майна в багатоквартирному будинку, у тому числі в складі умов, спрямованих на збереження/підвищення ефективності споживання комунальних послуг у багатоквартирному будинку в цілому, перелік заходів, що забезпечують енергозбереження і підвищення енергетичної ефективності при використанні спільного майна співвласників у багатоквартирному будинку, включаючи обов'язкові, відповідно до державних вимог, та такі, що підлягають проведенню одноразово або регулярно.
У договорі також мають бути передбачені підстави надання замовником даних про фактичне споживання комунальних послуг, визначене за показаннями поквартирних та загальнобудинкових приладів обліку за 12 місяців, що передують даті укладання договору, та обов'язково містяться результати проведення виконавцем договору енергетичного обстеження ОСББ, яке може бути сплачено окремо або в складі робіт за договором.
Передбачається також так званий базовий період, що передує даті укладання договору, що доцільно встановити на рівні 12 місяців, протягом якого фіксуються дані про обсяги споживання комунальних послуг при використанні спільного майна в багатоквартирному будинку, що приймаються сторонами як "вихідні", а також аналогічний за тривалістю період, протягом якого в порівнянних умовах після проведення виконавцем заходів за договором (звітний період).
Порядок визначення за показниками приладів обліку фактичної величини економії комунальних послуг в натуральному вираженні, досягнутої в результаті проведення виконавцем заходів за договором, яка визначається як різниця обсягів споживання комунальних послуг у базовому періоді до проведення заходів і у звітному періоді, у тому числі з незалежних від сторін договору причин.
Використання інженерно-технічних розрахунків або методик оцінки ефекту визначається також рішенням співвласників ОСББ або їх АПО, так само, як і умови та строки дії договору, який повинен бути не менше ніж термін, необхідний для досягнення встановленої договором величини економії комунальних послуг, і достатнім для відшкодування виконавцю витрат на реалізацію заходів.
За побажаннями представників АПО у договір включається також виконання зобов'язань сторін за договором у кілька етапів, що розрізняються як характером виконуваних заходів, так і умовами платежів за договором.
Ціна договору, умови розрахунків, які можуть здійснюватися, в тому числі шляхом розподілу досягнутої в результаті реалізації заходів за договором величини економії комунальних послуг у грошовому вираженні між сторонами договору, визначаються також за наявності згоди співвласників ОСББ.
Діюча сьогодні в комунальному господарстві нормативна база по ціноутворенню є застарілою і повинна бути змінена під потреби реформування галузі.
Національній комісії регулювання ринку комунальних послуг (НКРРКП) необхідно запровадити нормативну базу, яка буде стимулювати енергозбереження, створення ОСББ, встановлення приладів обліку та регулювання споживання води та теплової енергії, інвестування приватними структурами інвестицій в підприємства водо-, теплопостачання.
НКРРКП необхідно принципово змінити алгоритм нарахування рентабельності на послуги водо-, теплопостачання та водовідведення, а саме: відмовитись від нарахування рентабельності як відсотку до собівартості, перейти на нарахування рентабельності як відсотку до вартості основних фондів у розмірі не більше 5 - 7 %, зробивши основним джерелом фінансування заходів з енергозбереження та технічного переоснащення інвестиційну складову, яку треба включати в тариф на рівні вартості виконання бізнес-планів, прийнятих регулятором як необхідні заходи на планований рік або кілька років (не більше трьох).
Стимулювання створення ОСББ можна досягнути шляхом введення оптових та роздрібних тарифів на водо-, теплопостачання та водовідведення для ОСББ, обладнаних приладами обліку. Різниця між оптовим та роздрібним тарифом буде джерелом реконструкції та капітального ремонту внутрішньобудинкових систем.
Встановлення рентабельності від вартості основних фондів буде стимулом для переоцінки основних фондів підприємств, вартість яких сьогодні занижена приблизно в три рази, що суттєво збільшить амортизаційні відрахування для ремонту та оновлення основних фондів, а також відобразить реальну ціну підприємств для цілей концесії, оренди або приватизації.
Перелік та рівень завдань, які стоять перед НКРРКП, можливо виконати, тільки коли відповідно до закону НКРРКП буде окремим органом. НКРЕ напрацювала великий досвід у встановленні тарифів на електропостачання та газопостачання, але є велика відмінність у встановленні тарифів на електропостачання, за наявності енергоринку та єдиної енергетичної системи, та газопостачання в системі НАК "Нафтогаз України" і тарифів на водо-, теплопостачання та водовідведення у різних містах з кількістю підприємств, яких налічується декілька сотень.
Завданням центрального апарату комісії є розробка нормативних документів з питань тарифоутворення, стимулюючих підприємства на зниження вартості послуг, запровадження енергозберігаючих технологій, видача ліцензій та перевірка виконання ліцензійних умов, керівництво роботою обласних відділень. Завданням обласних (міського у м. Києві) підрозділів комісії повинно бути встановлення тарифів для підприємств, що надають послуги з водо-, теплопостачання та водовідведення на території області, незалежно від форми власності.
Обласні (міський у м. Києві) підрозділи комісії зможуть врахувати місцеві умови виробництва, краще ніж на центральному рівні визначати інвестиційну складову, необхідну для енергозбереження на підприємствах, значно оперативніше ніж центральний орган розглядати та встановлювати необхідні зміни в тарифах. Така схема роботи дасть можливість політичну складову встановлення тарифів залишити на обласному рівні, не піднімаючи її до рівня Кабінету Міністрів України.
6.2.8. Підвищення енергоефективності за рахунок використання НВДЕ
Невід'ємним елементом стратегії підвищення енергоефективності в м. Києві повинно стати максимальне використання перспективних енерготехнологічних та альтернативних джерел енергії.
Аналіз українського досвіду експлуатації енергетичних об'єктів, які використовують НВДЕ, а також врахування світового досвіду у цій сфері свідчить про пріоритетність технологій використання енергії сонячного випромінювання, промислових та побутових відходів та теплових викидів, дизельного пального, що виробляється з ріпаку, в економіці м. Києва.
До найбільш перспективних типів НВДЕ, які необхідно в рамках Програми системно впроваджувати в м. Києві, відносяться:
- впровадження комбінованих когенераційних енергетичних систем у комплексі з системами акумулювання енергії;
- створення мережі підприємств з переробки побутового сміття з метою його знешкодження та отримання електричної і теплової енергії, впровадження технологій спалювання та переробки твердих побутових відходів (полімерів, гумових виробів і автошин) з метою отримання енергоносіїв (гідролізного газу, рідких нафтопродуктів, технічного вуглецю) із залученням високоефективних сучасних вітчизняних і закордонних технологій;
- комплексне впровадження теплових насосів для одночасного вироблення тепла, гарячої води та холоду.
Електричне опалення. Київ має надлишок електричної енергії при суттєвій залежності економіки від імпортованого природного газу. Газова та вугільна теплоенергетика, як і атомна, розглядаються переважно для великих централізованих систем енергопостачання. Їхнім недоліком при опалюванні та гарячому водопостачанні є значна протяжність теплових мереж, що призводить до високих непродуктивних втрат тепла. Крім того, різко зростають масштаби наслідків при вірогідній аварії тепломережі або великих котелень.
Транспортування електроенергії таких проблем не створює. Тому, з урахуванням наявності на Україні АЕС, перспективним є використання електроенергії і для теплопостачання.
Теплові насоси. Основне призначення теплових насосів - опалення та гаряче водопостачання з використанням низькопотенціальних джерел тепла, що скидається промисловим і комунальним секторами. На 1 кВт·год. використаної електроенергії тепловий насос виробляє 3 - 4 кВт·год. тепла.
Економія палива при використанні теплонасосних установок в порівнянні з котельною складає в середньому від 3 до 30 кг у. п./ГДж, а в порівнянні з електричним нагрівом - від 45 до 70 кг у. п./ГДж. Застосування теплових насосів в системах опалення, гарячого водопостачання та кондиціонування повітря окремих будівель та споруд, при коефіцієнті перетворення від трьох і вище, забезпечує економію палива у споживача до 60 - 80 % порівняно зі спалюванням його в дрібних опалювальних котельнях та індивідуальних теплових установках.
Застосування ТНУ дозволяє суттєво знизити забруднення навколишнього середовища. Доцільно використовувати ТНУ при наявності доступних низькопотенціальних джерел тепла. При цьому в опалювальний період теплопостачання будинків здійснюється від теплового насоса (80 - 90 % споживання), а пікове навантаження (при низьких температурах зовнішнього повітря) покривається електрокотлами або котельними на органічному паливі.
Потужні теплонасосні станції теплопостачання можуть розміщатися біля відвідних каналів очищених комунально-побутових вод. Можливим є створення окремих теплонасосних установок для утилізації теплоти умовно чистих стоків басейнів, спортивних комплексів, пральних комбінатів та інших об'єктів побутового і промислового призначення.
Перспективність використання НВДЕ у м. Києві покажемо на прикладі укрупненого розрахунку потенціалу в потужності та обсягах генерації електричної та теплової енергії за рахунок широкого використання фотобатарей та теплових насосів.
Потенціал встановлення фотобатарей на дахах будівель міста Києва
Площа дахів м. Києва складає приблизно 47,5 кв. км. Згідно з проведеною оцінкою у місті для встановлення фотобатерей придатно близько 30 % дахів, що складає 13,71 кв. км. При заповненні дахів на 80 % можлива площа батарей складе 10,97 кв. км, а сумарна встановлена потужність складе близько 487 МВт. Це дозволить щорічно генерувати близько 1280,87 млн. кВт·год. і відповідно забезпечити 39 % потреби м. Києва в електричній енергії.
Потенціал заміщення теплоенергії, отриманої від традиційних джерел, теплоенергією, отриманою при використанні теплових насосів.
Теоретично досяжний потенціал заміщення теплоенергії, отриманої від традиційних джерел, теплоенергією, отриманою при використанні теплових насосів для відбору низькотемпературного тепла каналізаційних насосних камер м. Києва, складає 671,41 МВт·год., що складає 2064 тис. т у. п. у рік. Проаналізувавши ці дані, необхідно зазначити, що є можливість покриття 65 % споживання теплоенергії по м. Києву за рахунок теплових насосів.
У м. Києві раціональним є встановлення теплових насосів на промислових підприємствах, об'єктах житлово-комунального господарства та бюджетних установ. Особливо перспективним напрямом використання теплових насосів є їх впровадження у якості утилізаторів тепла стічних вод. Потенціал низькотемпературного тепла за годину для каналізаційних насосних камер м. Києва, при відборі Dt = 5° C, приведено у табл. 6.8.
Потенціал заміщення теплової енергії за рахунок використання теплових насосів для відбору низькотемпературного тепла каналізаційних насосних камер м. Києва на 2015 рік приведено на рис. 6.1.
Теоретично досяжний потенціал заміщення теплоенергії, отриманої від традиційних джерел, теплоенергією, отриманою при використанні теплових насосів для відбору низькотемпературного тепла каналізаційних насосних камер м. Києва, складає 671,41 МВт·год., що складає 2064 тис. т у. п. у рік. Проаналізувавши ці дані, необхідно зазначити, що є можливість покриття 65 % споживання теплоенергії по м. Києву за рахунок теплових насосів, що відповідно вплине на структуру балансу споживання ПЕР.
Потенціал заміщення теплоенергії, отриманої від традиційних джерел, теплоенергією, отриманою за рахунок використання альтернативних джерел, для забезпечення закладів освіти м. Києва складає 2,7832 тис. т у. п.
Перелік енергоефективних та енергозберігаючих заходів наведено у додатку Д8. Основні показники підвищення енергоефективності за рахунок використання НВДЕ в м. Києві наведено у табл. 6.9.
Таблиця 6.8
Потенціал низькотемпературного тепла за годину для каналізаційних насосних камер м. Києва, при відборі Dt = 5° C
Таблиця 6.9
Основні показники підвищення енергоефективності за рахунок використання НВДЕ
6.2.9. Інноваційні перетворення в енергетиці м. Києва на основі концепції Smart Grid
Smart Grid - концепція повністю інтегрованої, саморегулюючої та самовідновлювальної електроенергетичної системи, що має мережеву топологію і включає в себе всі генеруючі джерела, магістральні та розподільчі мережі, а також всі типи споживачів електричної енергії, керовані єдиною мережею інформаційно-керуючих пристроїв і систем в режимі реального часу.
Концепція інноваційного перетворення електроенергетики - Smart Grid - базується на наступних вихідних положеннях:
1. Системна модернізація енергетичного сектору охоплює всі її складові: генерацію електроенергії, передачу та розподіл (у тому числі й у комунальній сфері), збут та диспетчеризацію.
2. Енергетична система розвивається як "інтернет-подібна" інфраструктура для підтримки енергетичних, інформаційних, економічних і фінансових взаємовідносин між суб'єктами енергетичного ринку та іншими зацікавленими сторонами.
3. Електрична мережа (всі її сегменти) розглядається як основний об'єкт формування нового технологічного базису, що дає можливість суттєво покращити існуючі та створити нові функціональні властивості енергосистеми, які забезпечують найкращим чином досягнення ключових цілей, визначених у результаті вибору всіма зацікавленими сторонами.
4. Процес формування концепції охоплює весь комплекс робіт - від попередніх досліджень до широкого впровадження інновацій - і проводиться на науковому, нормативно-правовому, технологічному, технічному, організаційному, управлінському та інформаційному рівнях.
5. Реалізація концепції носить інноваційний характер та дає поштовх до переходу на новий технологічний уклад в електроенергетиці та в економіці в цілому.
У рамках розвитку концепції Smart Grid різноманітність вимог усіх зацікавлених сторін зведено до групи так названих ключових цінностей нової електроенергетики, сформульованих як доступність, надійність, економічність, ефективність, органічність з навколишнім середовищем.
Більш детально концепцію інноваційного перетворення електроенергетики м. Києва відповідно до стратегії Smart Grid та досягнення її цілей наведено в додатку Д7.
Концепція враховує, що при зростанні попиту на електроенергію територіально близько розташованих об'єктів невеликої та середньої потужності найбільш ефективним способом його покриття є використання децентралізованого електропостачання на базі об'єднання окремих джерел енергії обмеженої потужності.