Інтелектуальна електроенергетична система - це якісно нова сукупність генерації, електричних мереж і споживачів, об'єднаних на основі принципів саморегулювання і самовідновлення, з керуванням через єдину мережу інформаційно-керуючих систем у режимі реального часу.
Єдина мережа інформаційно-керуючих систем забезпечує:
- інтеграцію всіх видів генерації (у тому числі й малу генерацію) та будь-яких типів споживачів (від домашніх господарств до великої промисловості) для ситуаційного керування попитом на їхні послуги та для активної участі в роботі енергосистеми;
- зміну в режимі реального часу параметрів і топології мережі за поточними режимними умовами, виключаючи виникнення та розвиток аварій;
- розширення ринкових можливостей інфраструктури шляхом взаємного надання широкого спектру послуг суб'єктами ринку та інфраструктурою;
- мінімізацію втрат, розширення самодіагностики і самовідновлення при дотриманні умов надійності та якості електроенергії;
- інтеграцію електромережевої та інформаційної інфраструктури для створення всережимної системи керування з повномасштабним інформаційним забезпеченням.
Створення інтелектуальних електроенергетичних систем здійснюється за рахунок використання:
- нових типів силового обладнання (на основі силових напівпровідникових приладів та обладнання, високотемпературної надпровідності тощо);
- нових засобів релейного захисту та протиаварійної автоматики, діагностики обладнання та обліку енергоресурсів на мікропроцесорній основі;
- систем керування режимами мережі та обладнанням;
- обладнання захисту мереж від зовнішніх впливів (блискавкозахист, ожеледь та вітер);
- пристроїв підвищення енергоефективності і безпеки функціонування електричних мереж.
Важливою перевагою Smart Grid є широка можливість підключення невеликих генеруючих джерел електроенергії, у тому числі й НВДЕ, тобто здатність адаптуватися до динаміки споживання і забезпечення економії енергії із зниженням викидів парникових газів при наявному рівні задоволення запитів споживачів. Підходи до розвитку комунальної енергетики в Україні суттєво відрізняються від підходів, які реалізуються в інших країнах, оскільки вітчизняна електроенергетична система характеризується якісно іншим рівнем інтегрованості та розвивалася на основі принципів функціонування великих систем із значно більш високим рівнем та іншим типом складності системних взаємозв'язків та задач принципової побудови та поточного регулювання.
Розв'язання комплексу таких задач вимагає перебудови не тільки об'єктів, які приєднуються, але й всієї глобальної електроенергетичної мережі на принципах багатофункціональної автоматизації.
У м. Києві необхідним є техніко-економічне забезпечення якісно нового рівня інтегрованості електроенергетичної системи, у тому числі з врахуванням перспективних задач поетапного впровадження Smart Grid. Новий підхід до побудови сучасних систем енергозабезпечення м. Києва базується на:
- використанні всіх видів генерації, розвитку НВДЕ;
- можливості визначення споживачем рівнів безпеки, надійності та якості енергопостачання;
- скоординованому гнучкому і оптимальному розвитку, надійному і економічному функціонуванні та технічному обслуговуванні.
Основні вимоги до інтелектуальних систем енергозабезпечення м. Києва:
- гнучкість: забезпечення потреб споживачів, прогноз і адекватна реакція на можливі зміни;
- доступність: забезпечення можливості підключення для всіх користувачів мережі (генераторів і споживачів), з НВДЕ та джерел, які найбільш ефективно використовують вуглеводневі ресурси;
- надійність: забезпечення безпеки та якості електропостачання;
- економічність: зменшення вартості передачі електроенергії за рахунок використання нових технологій, ефективне керування мережами.
Загальна структура системи енергозабезпечення м. Києва з інтелектуальною мережею має включати до свого складу генеруючі джерела (у тому числі нетрадиційні, відновлені та розосереджені), накопичувачі електроенергії та споживачів, зв'язаних між собою інтелектуальною мережею.
Інтелектуальна система енергозабезпечення міста Києва має забезпечувати:
- адаптивну реакцію в реальному масштабі часу на різні види збурень і відхилень від заданих параметрів в нормальних та аварійних режимах як власне в мережах, так і на об'єктах, підключених до мережі;
- видачу необхідних керуючих впливів за результатами обробки інформації, що надходить від інформаційно-вимірювальної системи;
- надійну та економічну паралельну роботу всіх об'єктів, що формують електроенергетичну систему.
Управління попитом.
Управління попитом включає ряд заходів, спрямованих на зниження споживання енергії або зміну часу споживання енергії. Такі програми, як правило, реалізуються енергозабезпечуючими підприємствами, державними органами або сторонніми організаціями у рамках державного регулювання. Програми управління попитом дуже різноманітні, але завжди націлені на заохочення ефективного використання енергії споживачами. Якщо мета програми полягає в реалізації економічно ефективних енергозберігаючих заходів, то споживачам можуть, наприклад, компенсувати витрати на заміну лампочок, модернізацію систем теплопостачання і кондиціонування повітря. Інші програми націлені на усунення бар'єрів, що заважають споживачам використовувати енергоефективне устаткування, побутові прилади, технології або заходи.
Перспективним напрямком розвитку концепції Smart Grid для м. Києва є реалізація в столиці України концепції "розумного міста".
Концепція "розумного міста" для м. Києва як складові включає "розумну мережу", відповідні регулятори та фінансові організації.
Концепція "розумного міста" виникла як розвиток концепцій "інтелектуальний облік" та "інтелектуальна мережа". Їх характеристика з погляду оптимізації процесів енергопостачання та енерговикористання у великих містах наведена нижче:
- "інтелектуальний облік": автоматичне зняття показників; двостороння комунікація з споживачами; дистанційне керування приладами; інтервальна/багатотарифна тарифікація; автоматизація операційної діяльності (DSM);
- "інтелектуальна мережа": автоматизовані системи роботи з споживачами; часткова автоматизація мережі з функціоналом самовідновлення; віддалене керування та контроль мережі; активне використання математичних, у тому числі аналітичних, методів для оптимізації потоків електроенергії; автоматизована віддалена диспетчеризація робіт; керування активами за станом; GIS;
- "розумне місто": інтелектуальні побутові прилади; розосереджена генерація; електромобілі; відновлювальні джерела; автоматично керована та самовідновлювана мережа; багатоканальна доступність інформації в режимі реального часу; повномасштабний функціонал моніторингу дистанційного керування.
"Розумна мережа" для м. Києва має містити такі складові (за аналогію мегаполісів США):
- електроенергетика (доступність архівних і реальних даних щодо споживання електроенергії; можливість введення нових послуг і тарифів на електроенергію; автоматична реакція системи на зміну попиту);
- теплопостачання (висока ефективність систем опалення, збільшення використання як мікро-, так і комунальних ТЕЦ; мережа опалення/охолодження та зберігання);
- будівництво ("розумні" системи енергопостачання та освітлення; системи регулювання мікроклімату в будівлях; мікрогенерація та сонячне опалення);
- транспорт і телекомунікації (заміна двигунів внутрішнього згоряння на електричні аналоги; мережа підзарядки електромобілів і спеціалізована інфраструктура платежів; скорочення заторів у зв'язку з розширенням мережі громадського електрифікованого транспорту);
- водопостачання (оцінка витрат за лічильником із зазначенням історичних і реальних даних щодо споживання; можливість нових послуг і тарифів водопостачання; "розумні трубопроводи" для зниження підтікання та керування тиском);
- утилізація відходів (збільшення обсягів вироблення енергії на відходах; доступність даних по відходах, що сприяє покращенню управління муніципальними та приватними відходами; стимулювання утилізації основної маси побутових і виробничих відходів).
6.2.10. Комплексні демонстраційні проекти
Впровадження демонстраційних проектів високої енергоефективності та демонстраційних проектів на основі систем розосередженої генерації та використання відновлюваних джерел енергії є одним із важливих заходів, що сприятимуть реалізації мети Програми.
Важливою функцією демонстраційних проектів є проведення наукових досліджень, визначення ефективності впровадження енергозберігаючих заходів, експлуатаційних характеристик обладнання відновлюваної енергетики тощо. Аналіз отриманих даних дозволить підвищити рівень ефективності при подальшому впровадженні відповідних заходів та устаткування.
Пропонується в рамках Програми виконати наступні комплексні демонстраційні проекти:
- пілотний проект "Комплексна реконструкції системи теплопостачання житлових масивів Виноградар, Теремки, Мінський";
- пілотний проект "Термомодернізація будівель Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут".
Пілотний проект "Комплексна реконструкції системи теплопостачання житлових масивів Виноградар, Теремки, Мінський".
В проекті пропонується комплексна модернізація системи теплопостачання в окремо взятих житлових масивах: Виноградар, Теремки, Мінський. У кожному житловому масиві буде здійснено:
- реконструкція котельні та впровадження когенераційних установок;
- термосанація будівель соціально-культурного призначення та житлових будинків;
- реконструкція теплових мереж з використанням попередньо ізольованих труб;
- впровадження індивідуальних теплових пунктів.
Зменшення забруднення навколишнього середовища (парникових викидів у рамках Кіотського протоколу).
Економічні показники проекту
Амортизаційні відрахування - 4,15 % від основних фондів кожного кварталу. Відсоток відрахування до фонду заробітної плати - 37 % від величини заробітної плати. Розрахунки проводились без податкового обтяження. В якості основної розрахункової валюти вибрано гривню. Проведено розрахунок економічних показників ефективності проекту для двох варіантів:
- ціна на природний газ складає 2600 грн./1000 м-3 (ціна станом на 10 червня 2011 року);
- ціна на природний газ складає 4000 грн./1000 м-3 (прогнозована ціна).
Річний дохід буде складатися з двох частин:
- дохід від економії використання природного газу;
- дохід від продажу одиниць зниження емісії CO2.
Техніко-економічні показники для ціни газу 2600 грн. за 1000 куб. м приведено у табл. 6.10.
Таблиця 6.10
Техніко-економічні показники для ціни газу 2600 грн. за 1000 куб. м-
Пілотний проект "Термомодернізація будівель Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут".
Метою проекту є термомодернізація всіх будівель Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут".
Терміни виконання проекту - 2011 - 2014 рр.
Вартість робіт за проектом (у цінах на 20.07.2010 р.):
- загальна кошторисна вартість 182321,17 тис. грн.;
у тому числі:
- будівельно-монтажних робіт - 149866,53 тис. грн.
Джерело фінансування - Державний бюджет України.
Проект виконується у дві черги:
- 1 черга - термомодернізація гуртожитків N 1-18 НТУУ "КПІ";
- 2 черга - термомодернізація всіх інших будівель НТУУ "КПІ".
Економічний ефект від реалізації пілотного проекту - 27657,4 тис. грн.
Зниження викидів у еквіваленті CO2 - 16 тис. т/рік.
Термін окупності проекту - 10,4 року.
Більш детальна характеристика комплексних пілотних проектів наведена в додатку Д9.
Основні показники підвищення енергоефективності за рахунок впровадження комплексних пілотних проектів приведено у табл. 6.11.
Таблиця 6.11
Основні показники підвищення енергоефективності за рахунок впровадження комплексних пілотних проектів
6.3. Заходи структурного характеру
Заходи структурного характеру передбачають концепцію ресурсів на вирішенні системних проблем і стимулюванні пріоритетних виробництв.
Головною метою діяльності міської влади щодо розвитку промисловості є формування умов для виходу промисловості з кризового стану та відновлення сталого розвитку промислового виробництва на основі ресурсозберігаючої, інноваційно- та екологоорієнтованої моделі, удосконалення структури столичної промисловості шляхом підтримки розвитку перспективних, високотехнологічних, конкурентоспроможних та необхідних для міста підприємств.
Найбільшу перспективу для Києва має розвиток високотехнологічної складової економіки міста, що забезпечує високе зростання і зайнятість населення. Точками зростання мають бути: інжиніринг та інформаційні технології; точне машинобудування та електроніка; фармацевтичне виробництво; харчова промисловість; наука, освіта та культура; телекомунікації; сфера торгівлі та обслуговування.
Перехід економіки м. Києва на світові еколого-економічні стандарти забезпечить системність екологічної політики міста й дозволить запобігти подальшому забрудненню довкілля підприємствами. Необхідним є створення економічних умов для екологізації виробництва таким чином, щоб у результаті збільшити частку підприємств усіх форм власності, які працюють відповідно до стандартів екологічного та соціального управління (ISO 14000, EMAS), а також збільшити частку продукції, що відповідає стандартам ISO.
Реструктуризація промислових територій, створення технопарків, кластерної зони, модернізація та технологічне переоснащення промислових підприємств на територіях Троєщинського, Воскресенського, Дніпровського та Дарницького промрайонів.
Нарощення науково-виробничого потенціалу очікується шляхом підвищення ефективності використання земельних ресурсів, реконструкції, модернізації та технічного переозброєння підприємств.
Для вирішення цих проблем розвиток промисловості міста передбачається здійснювати шляхом реконструкції та більш ефективного використання промислових та комунально-складських територій міста, створення виробничо-офісних зон приміської зони в районі Борисполя, Броварів, у Ковельському напрямку.
Промислова політика у місті передбачатиме:
- розвиток ракетно-космічної, авіаційної, електронної техніки; діагностичних та лікувальних та програмно-технічних комплексів; наноелектроніки, нанохімічних та нанобіологічних технологій; приладобудування та медицини; біотехнології для охорони здоров'я, фармакології та АПК та ін.;
- організація випуску аналогів імпортованої продукції, зорієнтованої на потреби міста: будівельні матеріали, вимірювальна техніка, прилади обліку, системи зв'язку, захисту довкілля й утилізації відходів, фармацевтична продукція та ін.;
- реструктуризація або перебазування за межі міста підприємств з низьким рівнем бюджетної ефективності та невідповідністю стандартам екологічної безпеки, використання промислових територій міста для модернізованих виробництв, інфраструктури з обслуговування підприємницької діяльності, формування технопарків виробничих та інноваційно-технологічних кластерів, індустріальних парків, територій інноваційного розвитку.
Передбачається розвиток комунальних підприємств, які обслуговують потреби в лічильній апаратурі, будівельних виробах для забезпечення ремонту забудови, транспорту, енергозбереження та інших потреб комунального господарства міста. Будуть розвиватися машинобудування, авіабудування, харчова промисловість та інші галузі, ефективні для міської економіки згідно з спеціалізацією Києва та державною промисловою політикою.
6.4. Прогноз індикативного балансу ПЕР для м. Києва до 2015 року
Через брак достовірної інформації по визначальних факторах для прогнозу використання аналітичної моделі при формуванні прогнозу індикативного балансу ПЕР для м. Києва до 2015 році було відкинуто. Для отримання прогнозу використовувався метод ковзного середнього з поправочними коефіцієнтами (m = 3), тобто використовувалась алгоритмічна модель прогнозування. Вибір на користь цього методу зумовлений його відносною точністю, а також тим фактом, що він дозволяє під час прогнозу більш орієнтуватися на значення часового ряду з "недалекого минулого", що є актуальним у випадку прогнозування балансу ПЕР для м. Києва. Як правило, значення часового ряду з "недалекого минулого" краще описують прогноз, ніж більш "старі" значення цього ж ряду. Прогноз проведено на основі статистичних даних (табл. 2.16).
Прогноз здійснено для трьох сценаріїв.
Перший сценарій ("зелений" або "низькокарбонатний" сценарій)
Перший сценарій передбачає розвиток подій, який включатиме реалізацію Регіональної програми підвищення енергоефективності на 2011 - 2015 роки для м. Києва, а отже, буде спостерігатися активне пожвавлення у сфері енергозбереження та енергоменеджменту у м. Києві зі зростанням кількості впроваджених енергозберігаючих заходів та зростанням обсягів зменшення споживання ПЕР.
Результати виконання Київської міської програми енергозбереження, режиму економії енергоресурсів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування на 2007 - 2010 роки приведено у табл. 6.13.
Дані щодо фактичних питомих витрат ПЕР по м. Києву та регіонах України наведені в додатку Д6.
Таблиця 6.13
Зменшення витрат паливно-енергетичних ресурсів у м. Києві за 2007 - 2009 роки-
Структуру сумарної економії ПЕР у м. Києві за 2007 - 2009 роки у відсотках представлено у табл. 6.14.
Таблиця 6.14
Структура сумарної економії ПЕР у м. Києві за 2007 - 2009 роки
| 2007 рік | 2008 рік | 2009 рік | |
| Усього, відсотків | 100 | 100 | 100 |
| у тому числі: | |||
| Котельно-пічне паливо, відсотків | 43,33 | 46,67 | 40,48 |
| Теплоенергія, відсотків | 32,85 | 20,32 | 20,05 |
| Електроенергія, відсотків | 23,83 | 33,01 | 39,47 |
Найбільшу частку в сумарній економії ПЕР складає котельно-пічне паливо (у середньому за три роки приблизно 44 %), а найменшу - теплоенергія (у середньому 24 %), для електроенергії цей показник у середньому склав 32 %.
Зменшення витрат ПЕР у м. Києві за 2007 - 2009 роки у відсотковому відношенні представлено у табл. 6.15.
Таблиця 6.15
Зменшення витрат ПЕР у м. Києві за 2007 - 2009 роки у відсотковому відношенні
| Котельно-пічне паливо, у відсотках | Електроенергія, у відсотках | Теплоенергія, у відсотках | |
| 2007 | 0,54 | 1,15 | 0,53 |
| 2008 | 0,5 | 1,14 | 0,26 |
| 2009 | 0,37 | 1,27 | 0,21 |
У цьому сценарії передбачається зростання обсягів зменшення витрат ПЕР у м. Києві на 2009 - 2015 роки за рахунок реалізації заходів Програми. Економію ПЕР від впровадження заходів, передбачених Програмою, представлено у табл. 6.16.
Таблиця 6.16
Економія ПЕР від впровадження заходів, передбачених Програмою
Другий сценарій (базовий)
Сценарій є базовим і припускає, що не відбудеться стрімкого зростання обсягів використання ПЕР, а діяльність з енергозбереження та енергоменеджменту буде проводитися на середньому рівні останніх п'яти років. Буде прийнято до виконання Програму як аналог Київської міської програми енергозбереження, режиму економії енергоресурсів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування на 2007 - 2010 роки, впровадження заходів згідно якої буде проводитися темпами, аналогічними до темпів 2007 - 2009 років.
Третій сценарій (сценарій прискореного розвитку інфраструктури міста)
Третій сценарій поділяється на два підсценарії (3А та 3Б):
Підсценарій 3А - згідно з Генпланом розвитку м. Києва до 2025 року передбачається суттєвий розвиток виробництва і відповідно стрімке зростання рівня споживання ПЕР (на 2025 рік електроенергії в 2,2 раза, котельно-пічного палива в 1,3 раза, теплоенергії в 1,3 раза). Діяльність з енергозбереження та енергоменеджменту буде проводитися на середньому рівні останніх п'яти років. Буде прийнято до виконання Програму як аналог Київської міської програми енергозбереження, режиму економії енергоресурсів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування на 2007 - 2010 роки, а темпи впровадження заходів з енергозбереження залишаться на рівні 2007 - 2009 років.
Підсценарій 3Б - згідно з Генпланом розвитку м. Києва до 2025 року передбачається суттєвий розвиток виробництва і відповідно стрімке зростання рівня споживання ПЕР (на 2025 рік електроенергії в 2,2 раза, котельно-пічного палива в 1,3 раза, теплоенергії в 1,3 раза). Підсценарій також передбачає розвиток подій, який включатиме реалізацію заходів Програми, а отже буде спостерігатися активне пожвавлення у сфері енергозбереження та енергоменеджменту у м. Києві зі зростанням кількості впроваджених енергозберігаючих заходів та збільшенням обсягів зменшення споживання ПЕР (згідно з табл. 2.22). Результати прогнозування за першим, другим та третім сценаріями представлено відповідно у табл. 6.17 - 6.19.
Порівняння трьох сценаріїв приведено на рис. 6.3 - 6.6.
Проаналізувавши рис. 6.5, необхідно зазначити, що відповідно до базового сценарію не відбувається збільшення обсягів споживання ПЕР. Це зумовлено проведенням робіт з модернізації виробництв підприємств м. Києва, припиненням роботи певних енергозатратних виробництв та інше, що певною мірою компенсує збільшення попиту на ПЕР.
Таблиця 6.17
Результати прогнозування згідно з першим сценарієм, тис. т у. п.
Таблиця 6.18
Результати прогнозування згідно з другим сценарієм, тис. т у. п.
Таблиця 6.19
Результати прогнозування згідно з третім сценарієм, тис. т у. п.
Прогнозна структура споживання ПЕР на 2015 рік згідно з першим, другим та третім сценаріями представлена відповідно на рис. 6.7 - 6.11.
При повному використанні потенціалу заміщення теплової енергії (за рахунок використання теплових насосів для відбору низькотемпературного тепла каналізаційних насосних камер м. Києва на 2015 рік, а також використання альтернативних джерел для забезпечення закладів освіти м. Києва) прогнозна структура споживання ПЕР на 2015 рік згідно з "зеленим" сценарієм буде мати вигляд, представлений на рис. 6.11.
Таким чином, необхідно зазначити, що оптимізацію ПЕБ м. Києва необхідно проводити шляхом збільшення частки НВДЕ в структурі споживання енергоносіїв, підвищення рівня енергоефективності використання ПЕР, а також диверсифікації джерел надходження ПЕР.
7. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ
Перелік нормативно-правових документів у сфері енергозбереження:
- Закон України "Про енергозбереження" від 01.07.94 N 74/94-ВР, із змінами;
- Закон України від 16.03.2007 N 760 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження" ;
- Указ Президента України "Про заходи щодо скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами" від 16.06.99 N 662/99 ;
- Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 лютого 2000 року "Про невідкладні заходи щодо подолання кризових явищ у паливно-енергетичному комплексі України" від 10.03.2000 N 457/2000 ;
- Указ Президента України від 27.12.2005 N 1863 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 грудня 2005 року "Про стан енергетичної безпеки України та основні засади державної політики у сфері енергозбереження";
- Указ Президента України від 28.02.2008 N 174 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів";
- Указ Президента України від 28.07.2008 N 679 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 травня 2008 року "Про стан реалізації державної політики щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів";
- постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.97 N 786 "Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві";
- постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.98 N 1094 "Про державну експертизу з енергозбереження";
- постанова Кабінету Міністрів України від 22.03.2000 N 538 "Про заходи щодо стабілізації становища в паливно-енергетичному комплексі";
- постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.2000 N 1039 "Питання державної інспекції з енергозбереження";
- постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.2000 N 1040 "Про невідкладні заходи щодо виконання Комплексної державної програми енергозбереження України";
- постанова Кабінету Міністрів України від 07.07.2000 N 1071 "Про деякі заходи щодо раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів";
- постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.2001 N 241 "Про використання бюджетних асигнувань на виконання енергозберігаючих проектів";
- постанова Кабінету Міністрів України від 03.04.2006 N 412 "Питання Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергоресурсів";
- постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.2000 N 1040 "Про невідкладні заходи щодо виконання Комплексної державної програми енергозбереження України";
- постанова Кабінету Міністрів України від 14.05.2008 N 444 "Питання ввезення на митну територію України енергозберігаючих матеріалів, обладнання, устаткування та комплектуючих";
- постанова Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 N 935 "Про організацію Державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів";
- постанова Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 N 284 "Питання ввезення на митну територію України промисловими підприємствами товарів з метою створення нових виробництв із впровадженням енергозберігаючих технологій";
- постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 N 263 "Про порядок переведення підприємств на резервні види палива";
- постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 N 447 "Питання реалізації Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010 - 2015 роки";
- розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.09.2006 N 502-р "Про переведення населених пунктів на опалення електроенергією";
- розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.02.2009 N 159-р "Деякі питання реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів";
- рішення Ради національної безпеки і оборони України від 09.12.2005 "Про стан енергетичної безпеки України та основні засади державної політики у сфері енергозбереження";
- рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.05.2008 "Про стан реалізації державної політики щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів";
- наказ Держкоменергозбереження від 06.03.96 N 10 ( z0130-96 ) "Типове положення про підрозділ з енергозбереження в галузевому міністерстві і відомстві" (зареєстровано в Мін'юсті 21.03.96 за N 130/1155);
- наказ Держкоменергозбереження від 04.08.2000 N 64 "Про затвердження Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання" (зареєстровано в Мін'юсті 25.09.2000 за N 653/4874);
- накази Міносвіти та Держкоменергозбереження від 07.05.97 N 137/45 "Про першочергові заходи щодо підвищення громадсько-освітнього рівня у сфері енергозбереження", від 21.08.99 N 305/73 "Про затвердження Програми освіти населення України з енергозбереження".
8. СТРОКИ ТА ЕТАПИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
Відповідно до конкретних економічних умов Програма охоплює період 2011 - 2015 років і є продовженням реалізації найбільш ефективних заходів з енергозбереження, використання власного та залучення зовнішнього інвестиційного капіталу.
Для більш детального аналізу ефективності впровадження заходів Програми пропонується підводити підсумки щоквартально, а контрольні показники фактично отриманих результатів визначати у 2012, 2013, 2014, 2015, остаточні - у 2016 році.
До першочергових заходів реалізації Програми слід віднести пілотні проекти, які спрямовані на втілення організаційних, структурних та демонстраційно-технічних заходів.
Проекти організаційної спрямованості створять базу для подальшої розробки системи нормативно-правового регулювання енергозберігаючої сфери в м. Києві, забезпечать передумови для переводу фінансування енергозбереження в режим самоокупності за допомогою нових фінансових механізмів і прийняття найбільш ефективних організаційно-управлінських рішень Київською міською владою.
9. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХОДІВ ПРОГРАМИ
Програмою передбачається впровадження заходів з енергозбереження та енергоефективності протягом 2011 - 2015 рр. на загальну суму 11146179 тис. грн.
Потреба в коштах та джерела фінансування для впровадження енергозберігаючих заходів представлені у табл. 9.1.
Таблиця 9.1
Потреба в коштах та джерела фінансування впровадження енергозберігаючих заходів
Основними джерелами фінансування заходів з енергозбереження Програми є кошти бюджету м. Києва, держбюджету та власні кошти підприємств, субвенції з держбюджету, а також кредити, гранти, позики тощо.
Розподіл коштів за джерелами фінансування визначається щорічно при формуванні бюджетів відповідних рівнів з уточненням конкретного переліку заходів Програми на відповідний рік. Структура виділених коштів представлена на рис. 9.1.
Звіт про виконання Програми надається щорічно у Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України.
Створення кредитного цільового інвестиційного Фонду.
Цільовий інвестиційний Фонд створюється органами місцевого самоврядування та діє на безприбуткових засадах на основі таких принципів:
а) кошти Фонду формуються на базі міжнародних і національних кредитних ресурсів;
б) у якості застави по кредитах виступає майно місцевих громад;
в) цільове фінансування енергозберігаючих проектів проводиться у відповідності до обсягів вартості майна об'єкта;
г) енергозберігаючі та енергоефективні проекти розробляються Фондом на основі повного енергоаудиту об'єктів, погоджуються з місцевими органами влади та супроводжуються Фондом до повного завершення проектів;
д) для підвищення привабливості участі міжнародних фінансових установ, а також для формування страхової складової для своєчасної виплати відсотків та тіла кредиту кредиторам на базі заставленого майна Фонд розробляє різні механізми управління майном залежно від його характеру. Ця діяльність регулярно контролюється та погоджується з засновниками Фонду та власником майна;