Кінцевою оцінкою виконання Програми є виконання завдань, поставлених Указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України, а саме:
- зменшення енергоємності виробництва одиниці окремих видів продукції (виконаних робіт, наданих послуг) не менше ніж на 20 % від базового року;
- зменшення втрат ПЕР при виробленні одиниці окремих видів продукції (виконаних робіт, наданих послуг) не менше 40 % від базового року;
- забезпечення економії бюджетних коштів (за умови дотримання відповідних вимог щодо охорони праці, санітарних норм та правил тощо) на утримання бюджетних установ за рахунок впровадження в них відповідних заходів та проектів - на 50 % від базового року.
Характеристики планових показників оцінки реалізації Програми наведено в табл. 5.1.
Таблиця 5.1
Дані щодо основних планових показників оцінки реалізації Програми
Базовий рік, відносно якого буде здійснюватися кінцева оцінка досягнення мети, сформованої в Програмі, 2010-ий.
Загальна вартість розробки і впровадження енергозберігаючих заходів і технологій за 2011 - 2015 рр., наведених у додатку Д8 "Перелік завдань і заходів Програми та результативні показники", складає 11388017 тис. грн. Загальна економія ПЕР від реалізації заходів складає 1429,146 тис. т у. п., що у грошовому еквіваленті складає 4526250 тис. грн.
Деталізація складових табл. 5.1 наведено в розділах 6, 9, 10 та додатку Д8.
6. ШЛЯХИ ТА НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ З РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИКИ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ
Заходи організаційного характеру передбачають нормативно-правове та фінансове забезпечення, а також створення відповідних структур для досягнення мети Програм.
Заходи технічного (технологічного) характеру передбачають модернізацію або заміну наявного енергоємного обладнання, запровадження новітніх енергоефективних та енергозберігаючих технологій, підвищення енергоефективності виробництва одиниці продукції, виконання робіт, надання послуг, зменшення втрат ПЕР, економію бюджетних коштів.
Заходи структурного характеру в сфері виробництва передбачають докорінні зміни у структурі виробництва.
6.1. Заходи організаційного характеру
До переліку першочергових заходів організаційного характеру віднесено:
- формування організаційної та нормативно-правової бази енергозбереження в м. Києві;
- створення та застосування стимулюючих механізмів у впровадженні заходів з енергозбереження як для споживачів, так і для постачальників енергоресурсів;
- створення системи енергетичного менеджменту на об'єктах м. Києва;
- створення системи моніторингу енергоспоживання в бюджетних закладах м. Києва;
- проведення енергетичної паспортизації будівель бюджетної сфери м. Києва, побудова енергетичних балансів будівель та бюджетної сфери загалом;
- створення та ведення Бази енергоефективних технологій та обладнання для м. Києва;
- інформаційно-просвітницька та консультаційна діяльність, формування енергозберігаючого світогляду у мешканців м. Києва.
6.1.1. Формування організаційної та нормативно-правової бази енергозбереження в місті Києві
Організаційна та нормативно-правова база енергозбереження в м. Києві формується з урахуванням вимог Закону України "Про енергозбереження" та нормативно-правових актів, що розкривають механізм реалізації його положень.
Основними організаційними та нормативно-правовими заходами державної підтримки політики енергозбереження в м. Києві є:
- створення та удосконалення системи міського управління енергозбереженням і координації формування та виконання Програми з проведенням аналізу правових, економічних умов та усуненням виявлених перешкод за напрямком;
- забезпечення обов'язковості розробки і впровадження програм енергоефективності районами м. Києва, суб'єктами господарської діяльності та бюджетними організаціями;
- внесення пропозицій щодо удосконалення правових та законодавчих основ реалізації енергозберігаючих проектів;
- сприяння організації у вищих і середніх спеціальних учбових закладах міста підготовки спеціалістів енергоменеджерів;
- проведення конференцій, семінарів та виставок з питань підвищення ефективності енерговикористання в секторах економіки;
- проведення енергетичної паспортизації підприємств, інвентаризації користувачів теплоенергетичних ресурсів, заповнення енергетичних паспортів підприємств, а також енергетичного обстеження (аудит) енергетичного господарства підприємств і організацій, енергетичних сертифікатів будівель у м. Києві;
- розробка та контроль питомих витрат використання теплоенергетичних ресурсів та електроенергії за видами продукції, робіт, послуг.
6.1.2. Створення та застосування стимулюючих механізмів у впровадженні заходів з енергозбереження
Аналіз виконання Київської міської програми енергозбереження 2007 - 2010 років та показників енергоємності загального обсягу виробництва продукції (виконання робіт і послуг) за видами економічної діяльності підтверджує, що значних змін та структурних перебудов в економіці м. Києва у 2007 - 2010 роках не відбулося. Попит споживачів енергоресурсів на впровадження вітчизняних або іноземних енергоефективних технологій слабкий через відсутність або недостатність коштів та відсутність механізму економічного стимулювання ощадливого споживання ПЕР.
Для прискорення процесу та розвитку ринку енергоефективних технологій визнано за необхідне удосконалення механізмів стимулювання енергозбереження у м. Києві. Таке удосконалення слід розглядати як важливий організаційний захід на забезпечення масового впровадження енергозберігаючих та енергоефективних технологій за рахунок застосування механізму економічного стимулювання ощадливого споживання енергоносіїв. Для цього пропонується впровадження та удосконалення таких економічних механізмів енергозбереження:
- стимулювання притоку інвестицій;
- зниження інвестиційних ризиків для залучених в енергозбереження капіталів;
- розвиток інфраструктури ринку енергоносіїв та механізмів ціноутворення на базі рівноваги попиту та пропозиції;
- системне впровадження приладів обліку спожитих енергоносіїв;
- припинення безкоштовного відпуску енергоносіїв, що є причиною кризи платежів, боротьба з їх розкраданням та втратами;
- застосування економічних санкцій до споживачів, що неефективно використовують ПЕР (за марнотратне використання та перевитрати понад встановлені питомі норми споживання ПЕР, використання документації та обладнання, які не відповідають вимогам діючих стандартів та нормативів енергоспоживання, відсутність їх обліку);
- розробка та періодичні оновлення енергетичних паспортів усіма господарчими споживачами ПЕР, а також енергетичних сертифікатів будівель;
- посилення контролю за виконанням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року N 786 "Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві" щодо встановлення та контролю за додержанням прогресивних норм питомих витрат енергоресурсів для енергоємного обладнання котелень;
- визначення індивідуальних заходів з енергозбереження промислових, сільськогосподарських, будівельних, транспортних та інших підприємств і організацій та механізмів їх супроводження;
- популяризація енергозбереження у промисловості, підвищення вимог до раціонального споживання енергоносіїв на всіх ланках виробництва, впровадження на підприємствах систем матеріального заохочення щодо економічного використання паливно-енергетичних ресурсів;
- розробка механізму фінансування заходів з енергозбереження на підприємствах і організаціях за рахунок самофінансування шляхом створення цільових фондів енергозбереження;
- встановлення персональної відповідальності керівників підприємств за ПЕР.
6.1.3. Створення системи енергетичного менеджменту в будівлях бюджетної та житлової сфери
Одне з головних завдань управління енерговикористанням в будівлях бюджетної та житлової сфери - досягнення заданих параметрів мікроклімату з мінімально можливим обсягом енергоспоживання, при цьому максимально використовуючи технічні засоби і людський фактор. Ці завдання повинні бути виконані шляхом створення та підтримки системи мотивації споживачів (як персоналу бюджетних установ, так і жителів міста) та створення економічної моделі стимулювання енергозберігаючих заходів.
Для подальшого зниження обсягів міського фінансування на оплату енергоносіїв та створення комфортних умов в будівлях необхідно здійснювати реалізацію Програми на новому, більш сучасному рівні, який передбачає створення міської системи енергетичного менеджменту (СЕМ) та впровадження сучасних енергозберігаючих заходів.
Енергетичний менеджмент є важливою складовою системи управління, спрямованою на мінімізацію питомих витрат ПЕР при забезпеченні необхідного рівня комфортності, надійності енергопостачання та екологічних вимог.
Енергетичний менеджмент як система управління базується на проведенні типових енерготехнологічних вимірювань, перевірок, аналізі енерговикористання та впровадженні енергозберігаючих заходів. Необхідною складовою є проведення енергетичних аудитів бюджетних закладів, обстеження стану використання енергетичних ресурсів на об'єкті, аналіз ефективності використання енергії та енергоносіїв, розробка та економічне обґрунтування організаційно-технічних заходів, спрямованих на зниження енергетичних витрат, визначення потенціалу енергозбереження будівлі, а також паспортизація закладів бюджетної та житлової сфери.
Впровадження системи енергетичного менеджменту передбачає створення структурних підрозділів на рівні міської та районних державних адміністрацій, а також головних управлінь, великих комунальних підприємств. На них покладатимуться функції управління ефективним енерговикористанням, участь у організації та проведенні енергетичних аудитів та впровадженні заходів з підвищення енергоефективності, інформування та навчання осіб, які відповідають за енергоспоживання в бюджетних закладах та ЖКГ м. Києва.
Успішність впровадження системи енергоменеджменту у м. Києві залежить від рівня обізнаності у питаннях енергоефективності як вищої, так і середньої ланок управлінців, а також компетентності енергоменеджерів. Недостатня інформованість, що існує в Україні, стосовно сучасних методів та алгоритмів зниження енерговитрат у територіальних громадах обумовлює актуальність розробки навчального модулю з муніципального енергетичного менеджменту та створення постійно функціонуючої системи тренінгів за цим напрямком.
Створення СЕМ для забезпечення безперервного покращення показників енергоефективності потребує знання сучасних принципів та алгоритмів формування енергетичної політики, енергопланування, базових положень енергетичного аудиту, енергомоніторингу, форм контролю енергоспоживання та методів оптимізації процесів енерговикористання за довільними енергетичними аспектами. Ефективність впровадження СЕМ у м. Києві залежить як від рівня та обсягів технічної/технологічної модернізації енергооб'єктів, сприятливості інституціонального середовища, так і від рівня підготовки і обізнаності управлінців вищої та середньої керівних ланок бюджетних установ м. Києва та штатних працівників (енергоменеджерів) відносно основних положень та принципів функціонування СЕМ. Важливим є створення в рамках системи енергетичного менеджменту єдиної служби управління експлуатацією енергоефективного обладнання.
Для запобігання випадкам, коли енергоефективне обладнання працює в нештатному режимі через вихід з ладу його складових, неналежне налаштування, відсутність обслуговування, невчасне проведення профілактичних заходів, а також з метою зниження витрат бюджетних коштів на закупівлю запасних частин, проведення повірки засобів обліку в м. Києві планується впровадити централізовану службу управління експлуатацією енергоефективного обладнання.
Для вирішення цієї проблеми необхідним є проведення організаційно-навчальних тренінгів "Енергетичний менеджмент у територіальній громаді м. Києва". Ці тренінги пропонується проводити на базі Інституту енергозбереження та енергоменеджменту Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут".
6.1.4. Створення системи моніторингу енергоспоживання в бюджетних закладах м. Києва
Для ефективного контролю за енергоспоживанням в бюджетних закладах м. Києва має бути створена система оперативного моніторингу енергоспоживання, що включала б методичне та програмне забезпечення для спостереження за фактичним станом споживання енергоносіїв та витратами бюджетних коштів на ПЕР. Окрім того, на систему моніторингу енергоспоживання покладатиметься завдання аналізу стану ефективності енерговикористання та контролю за режимами роботи енергоефективного обладнання. Це дозволить значно підвищити ефективність роботи системи енергетичного менеджменту. Моніторинг енергоспоживання передбачає широке залучення до процесів збору та обробки відповідальних працівників як на об'єктах, так і в структурних підрозділах, а також технічних засобів збору та аналізу даних. Передбачається інтеграція системи моніторингу енергоспоживання в структуру єдиної диспетчерської м. Києва.
Впровадження системи моніторингу є одним з першочергових завдань, що дозволить проводити якісний та кількісний аналіз ефективності використання енергоносіїв, у тому числі контролювати показники ефективності впровадження цієї Програми.
6.1.5. Проведення енергетичної паспортизації будівель бюджетної сфери м. Києва. Побудова енергетичних балансів будівель та бюджетної сфери
Проведення енергетичної паспортизації будівель бюджетної сфери м. Києва дозволить визначити існуючий стан енергоспоживання та виділити найбільш проблемні, з точки зору енергоефективності, об'єкти, що потребують першочергового втручання. На основі аналізу енергетичних паспортів буде здійснюватися відбір будівель для впровадження пілотних проектів. Окрім того, дані енергетичного паспорта є основою для побудови енергетичного балансу як окремих будівель чи закладів, так і бюджетної сфери в цілому. Протягом найближчих двох років планується розробити енергетичні паспорти для всіх бюджетних закладів м. Києва.
Енергетична паспортизація та побудова енергетичного балансу будівель базуються на проведенні енергетичного аудиту. Енергетичний аудит є запорукою ефективного використання коштів на впровадження заходів з підвищення енергоефективності. Він передбачає проведення комплексного аналізу стану існуючих інженерних систем, енергетичних потоків та загального стану будівель з метою визначення найбільш доцільних заходів з підвищення енергоефективності. Передбачається проведення енергетичних аудитів, в першу чергу, на найбільш типових об'єктах, які мають найкращі та найгірші показники з точку зору енергоефективності (на основі даних енергопаспортів).
6.1.6. Створення та ведення Бази енергоефективних технологій та обладнання для м. Києва
При зростанні самостійності споживачів ПЕР зростає й їхній вплив на процеси розвитку та функціонування окремих систем і об'єктів паливно-енергетичного сектору м. Києва. Важливо адекватно враховувати приватизаційні процеси в енергетиці. В нових економічних умовах різко зростає інформаційна роль прогнозів розвитку енергетичних галузей, орієнтованих не тільки на органи управління ПЕК держави та м. Києва, але й на появу власників енергетичних об'єктів, вплив місцевих органів влади, громадськість. Реалізація поточних та перспективних планів функціонування і розвитку енергетичного сектору м. Києва потребує постійної інформаційно-аналітичної підтримки, що є можливим лише при створенні відповідного інструментарію, а саме: Бази енергоефективних технологій та обладнання для м. Києва (далі - База).
Створення та використання Бази дозволить в рамках Програми успішно інтенсифікувати роботи з енергозбереження та енергоефективності в м. Києві.
Окремим розділом Бази має бути нормативно-методична інформація про реалізацію державної політики енергозбереження та енергоефективності в м. Києві. База має містити інформацію про всі етапи реалізації проектів енергозбереження і енергоефективності, тобто інформаційні матеріали для пошуку шляхів реалізації ідеї (заходу), формування передпроектної пропозиції, розроблення проектно-кошторисної документації, вибору необхідного обладнання, постачальників, генерального підрядника, енергосервісних компаній тощо.
У Базу в обов'язковому порядку включатимуться інформаційні матеріали, у т. ч. техніко-економічні дані, стосовно впровадження новітніх науково-технічних розробок (технологій, устаткування) та демонстраційних проектів (наприклад, модернізації комунального господарства та впровадження заходів енергоефективності у бюджетній сфері).
З метою вибору оптимальної проектної чи енергосервісної організації База в своєму складі повинна мати перелік вітчизняних та закордонних суб'єктів господарювання, які мають відповідні спеціалізовані дозволи і ліцензії на виконання конкретних видів робіт, де і які саме цим суб'єктом господарювання реалізовувались проекти з енергозбереження і енергоефективності.
З метою попередньої оцінки вартості реалізації проекту, зокрема, обладнання (устаткування), яке потрібне для реалізації проекту, а також пошуку і вибору оптимальної комплектації обладнання для реалізації проекту, у структурі бази пропонується створення розділу енергоефективного обладнання із зазначенням виробників (у розрізі окремих національних і закордонних суб'єктів господарювання), де визначатиметься: вид продукції, її техніко-економічні характеристики, комплектація, гарантійні та сервісні умови обслуговування, здійснення розрахунків та додаткові послуги.
Необхідно визначити відповідальних від районних в м. Києві державних адміністрацій, головних управлінь Київської міської держадміністрації за внесення інформації до розділів Бази, а також передбачити для будь-якого бажаючого можливість надати заявку на включення нової інформації в Базу.
6.1.7. Інформаційно-просвітницька та консультаційна діяльність. Формування енергозберігаючого світогляду у мешканців м. Києва
Досвід реалізації енергозберігаючих заходів і проектів з енергоефективності показує, що директивне адміністрування енергозбереження недостатнє для досягнення значного ефекту економії енергоресурсів. У той же час практично незадіяними залишаються методи економічного стимулювання, які полягають у створенні сприятливих умов для розвитку ринкових стосунків у сфері енергосервісних послуг, у появі товарів і послуг, що дозволяють отримувати додаткові вигоди від економії енергоресурсів. Тільки створення умов для отримання прибутку від енергозбереження дозволить якісно змінити ситуацію з ефективністю витрачання енергоресурсів.
Основним суб'єктом економічного механізму на основі економії енергоресурсів, безпосередньо споживаних енергоустановками споживачів, є кінцевий споживач енергоресурсів, який під впливом тих або інших спонукальних стимулів здійснює заміну менш ефективних енергоустановок (у тому числі й побутових) на сучасніші та ефективніші, підвищуючи тим самим якість споживання енергоресурсів. Основна вигода полягає в зниженні платежів за енергоресурси і, відповідно, на принципі "витрати / отримана економія" будується вся економіка в цій економічній моделі.
Реалізація і подальший розвиток такого типу економічного механізму вимагає концентрації зусиль на роз'яснювальній, пропагандистській, рекламній, просвітницькій і повчальній діяльності, а також на створенні сприятливих умов (організаційних і нормативних) для діяльності спеціалізованих енергосервісних компаній, чия основна функція - розробка і впровадження енергозберігаючих проектів і заходів у споживачів.
Ключовим інструментом стимулювання енергозбереження в побуті має стати пропаганда, просвітницька діяльність і інформування жителів про можливі типові рішення (енергозберігаючі лампи, прилади обліку, економічніші побутові прилади, утеплення і так далі). Основний акцент такої просвітницької діяльності - економія сімейного бюджету і простота технічних рішень.
Доцільно, щоб організаційні механізми з енергозбереження включали такі складові:
- під час укладання чи перегляду контрактів з керівниками підприємств комунальної власності передбачати, що одним з основних показників очікуваної діяльності є зниження показників питомих витрат ПЕР;
- створення спеціальних фондів об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та використання коштів цих фондів на проведення робіт з удосконалення експлуатації внутрішньобудинкових інженерних систем, на придбання та встановлення засобів обліку та регулювання споживання води і тепла;
- інформування населення через засоби масової інформації з метою висвітлення нагальних проблем економного споживання енергоресурсів, поширення інформації про реальні витрати ресурсів на житлово-комунальні послуги і пропаганда успішного застосування сучасних енергозберігаючих технологій та обладнання;
- проведення організаційних заходів, що спрямовані на стимулювання діяльності побутових підприємств із скорочення марнотратних та нераціональних витрат палива та енергії;
- створення єдиної інформаційної мережі з контролю за якістю наданих комунальних послуг;
- створення системи стимулів та бонусів для реалізації політики енергозбереження;
- впровадження оплати вартості енергоносіїв, яка відповідає реальним витратам.
Основні показники впровадження організаційних заходів приведено у табл. 6.2.
Таблиця 6.2
Основні показники впровадження організаційних заходів
6.2. Заходи технічного характеру
Заходи технічного характеру Програми передбачають у більшості випадків реалізаціютипових проектів.
Реалізація типових проектів у промисловості:
- ефективні електродвигуни;
- регульований електропривід;
- ефективні системи стисненого повітря;
- ефективні системи промислового освітлення;
- ефективні системи паропостачання.
Реалізація типових проектів в автомобільному транспорті:
- введення паливних стандартів для легкових та вантажних автомобілів, автобусів;
- курси по ефективному водінню;
- стимулювання купівлі гібридних та малолітражних автомобілів;
- розвиток транспортної інфраструктури і логістики міст.
Підвищення ефективності комунального сектору:
- впровадження регульованого приводу у водопостачанні та водовідведенні;
- підвищення енергоефективності вуличного освітлення.
- заходи з енергозбереження та підвищення енергоефективності опалювальної системи, системи електропостачання, системи гарячого водопостачання, системи холодного водопостачання, системи газопостачання.
Підвищення ефективності в бюджетній сфері та сфері послуг:
- оснащення приладами обліку тепла;
- проведення ремонтів будівель із використання енергоефективних матеріалів, у першу чергу проведення термосанації;
- впровадження ефективних газових котлів та МІТП;
- впровадження ефективних систем освітлення;
- закупка енергоефективного обладнання.
Підвищення ефективності житлових будинків:
- оснащення приладами обліку тепла;
- проведення капітальних ремонтів житлових будинків;
- утеплення квартир та місць загального користування;
- впровадження ефективних індивідуальних газових котлів;
- впровадження ефективних систем освітлення;
- використання ефективних холодильників, морозильників та пральних машин, побутових кондиціонерів.
6.2.1. Підвищення енергоефективності в промисловості
Реалізація заходів з підвищення енергоефективності та енергозбереження сприятиме вирішенню проблем енергозбереження промислових споживачів і забезпечення платежів за використані ПЕР.
Основними напрямами підвищення ефективності енергоспоживання в промисловому комплексі м. Києва є:
- вдосконалення енергоспоживаючого обладнання, у тому числі за рахунок реконструкції промислових агрегатів (котлів, теплообмінних установок та ін.);
- заміна та вибір найбільш ефективних енергоносіїв, з огляду на технологічні та енерготехнологічні процеси, у тому числі за рахунок використання більш якісних з них (палива, пари, гарячої води, стисненого повітря та ін.) в технологічних і енергетичних процесах;
- зниження втрат енергоносіїв;
- встановлення приладів теплового контролю з метою раціонального використання палива;
- забезпечення підприємств оптимальними системами керування енергозбереженням і системами обліку енергоспоживання;
- заміна старих котлів на нові, більш економічні;
- автоматизація процесів керування та контролю за промисловими котлами;
- автоматизація систем електроосвітлення, заміна систем освітлення на більш ефективні, забезпечення графіка роботи електроосвітлення, своєчасне очищення вікон, ліхтарів тощо;
- вдосконалення обліку і контролю за витратами енергоресурсів та води у поєднанні зі впровадженням системи стимулювання енергозбереження;
- встановлення вузлів обліку теплової енергії та води для підприємств, які отримують тепло від міських теплоцентралей;
- використання сучасних систем опалення, вентиляції та кондиціювання;
- застосування систем променевого опалення великих виробничих приміщень на основі газових трубчатих нагрівачів;
- раціональний розподіл споживання електричної енергії з переведенням найбільш енергоємних процесів на нічний час;
- використання альтернативних джерел енергії, застосування нових технологій, які допоможуть забезпечити високу ефективність роботи устаткування та не потребують його заміни;
- зниження енергоємності та матеріалоємності продукції, створення та впровадження у виробництво нових енергоефективних видів продукції, енергоефективних технологій та устаткування;
- заміна чи утеплення вхідних дверей та вікон;
- зовнішнє та внутрішнє утеплення стін;
- модернізація чи заміна систем опалення в адміністративних будівлях.
Електроенергетика
Енергозберігаючі заходи на підприємствах електроенергетики:
- розробка ТЕО на введення в дію підстанцій глибокого вводу 330 кВ;
- реконструкція ліній напругою 35 та 110 кВ;
- впровадження технологій, які сприяють зниженню технологічних витрат та попереджають невиправдані втрати енергії під час її транспортування до споживача та скорочення складової витрат на власні потреби;
- реконструкція технологічного обладнання з метою скорочення витрат електроенергії на власні потреби;
- продовження повузлової реконструкції і модернізації ТЕЦ;
- впровадження нових методів керування на базі сучасних інформаційних систем і технологій;
- впровадження котлів з циркулюючим киплячим шаром;
- подальше підвищення рівня автоматизації роботи котлоагрегатів.
Хімічна промисловість
Основними заходами з енергозбереження в хімічній галузі є:
- подальша модернізація виробництва з впровадженням нових енергозберігаючих прогресивних технологій;
- оптимізація структури виробництва;
- застосування високоефективних систем автоматизації та систем контролю на базі мікропроцесорних установок;
- використання ВЕР.
Машинобудування
Основні заходи з енергозбереження в галузі машинобудування:
- зниження металоємності продукції;
- модернізація виробництва, оновлення основних фондів за рахунок впровадження нових технологій, більш продуктивних та енергозберігаючих;
- створення машин і обладнання нового покоління шляхом впровадження інноваційних та інвестиційних проектів;
- впровадження сучасних методів контролю та обліку споживання ПЕР;
- повне використання тепла відхідних газів;
- переведення цехів на індивідуальне забезпечення стисненим повітрям.
Транспорт
Основними енергозберігаючими заходами на підприємствах транспортного комплексу є:
- оновлення основних виробничих фондів транспорту, насамперед рухомого складу;
- втілення інформаційних технологій, засобів зв'язку та обчислювальної техніки на залізничному транспорті;
- впровадження в експлуатацію систем АСКУЕ та електронних приладів обліку енергоресурсів;
- реконструкція зовнішнього освітлення, автоматизація керування освітленням станцій;
- оснащення локомотивного парку сучасними паливомірами;
- оснащення автотранспорту гібридними двигунами;
- впровадження сучасних технологій заправки автотранспорту стисненим природним газом та газом-метаном.
Харчова і переробна промисловість
Ефективність використання енергоресурсів в галузі буде досягнута за рахунок таких основних заходів:
- оновлення матеріально-технічної бази підприємств, спрямоване на інтенсифікацію технологічних процесів;
- впровадження новітніх технологій світового рівня;
- удосконалення теплових систем та оптимізація режимів теплоспоживання;
- використання відходів харчової промисловості для виробництва альтернативного рідкого та газоподібного палива.
Будівництво та промисловість будівельних матеріалів
Метою енергозбереження у будівельному комплексі міста є забезпечення енергоефективного спорудження об'єктів цивільного та виробничого призначення на території м. Києва.
Комплексне вирішення проблеми теплоізоляції будинків при їхній реконструкції забезпечить збільшення питомого опору теплопередачі зовнішніх стін, вікон та балконних дверей. Для цього необхідним є застосування:
- новітніх теплоізоляційних матеріалів та енергозберігаючих вікон;
- сучасних теплопунктів з використанням пластинчастих теплообмінників, систем обліку та регулювання енергоспоживання;
- попередньо ізольованих труб, що дає можливість зменшити втрати тепла та забезпечити захист від зовнішньої корозії завдяки водонепроникним властивостям і використанню системи виявлення пошкодження;
- нових теплоізоляційних матеріалів на основі широко доступних мінеральних теплоізоляційних наповнювачів (керамзиту, перліту, золи, шлаків тощо);
- волокнистих теплоізоляційних та вогнетривких матеріалів. При цьому трудовитрати знижуються на 35 - 60 %; втрати тепла - в 3 - 8 разів; витрати залізобетону - на 75 % та більше; вартість будівництва - на 30 - 70 %.
Виробничі потужності промисловості будівельних матеріалів дозволяють виготовляти значні обсяги будівельних матеріалів і конструкцій, дуже високий попит на які на внутрішньому ринку зумовлюється їх споживчими якостями та відносно низькою вартістю.
Першочерговими заходами з енергозбереження у промисловості будівельних матеріалів є:
- збільшення випуску матеріалів і конструкцій із заданими властивостями, які забезпечують зменшення маси та підвищення енергоефективності конструктивних елементів будівель;
- покращення якісних характеристик традиційних видів продукції, розширення асортименту нових виробів із заданими властивостями на основі синтетичної сировини, композиційних матеріалів тощо з метою прискорення темпів та покращання ресурсозберігаючих характеристик процесу спорудження й експлуатації об'єктів;
- збільшення питомої ваги виробів з легких, пористих бетонів, багатошарових панелей.
Перелік енергоефективних та енергозберігаючих заходів наведено у додатку Д8.
Основні показники впровадження енергоефективних та енергозберігаючих заходів у промисловості м. Києва наведено у табл. 6.3.
Таблиця 6.3
Основні показники впровадження енергоефективних та енергозберігаючих заходів в промисловості
6.2.2. Підвищення енергоефективності на транспорті
Поступове зростання чисельності населення столиці протягом останніх років та розширення житлових масивів м. Києва потребує реалізації низки заходів з підвищення ефективності функціонування громадського пасажирського транспорту, оновлення його рухомого складу, відкриття нових маршрутів, скорочення енергоспоживання.
Програмою передбачаються такі основні напрями енергозбереження на міському пасажирському транспорті:
- використання альтернативних видів моторного палива;
- вдосконалення сервісного обслуговування транспортних засобів з метою підвищення ефективності енергоспоживання;
- удосконалення діагностування, контролю за витратами палива;
- модернізація автомобільного та автобусного парків;
- використання частотно-регульованих електроприводів на електротранспорті;
- скорочення порожнього пробігу тролейбусів у депо до та після їхньої роботи на маршрутах;
- створення мережі захисту від електрокорозії міських підземних комунікацій;
- оптимізація керування рухом громадського транспорту;
- забезпечення надійними засобами зв'язку, комп'ютерною мережею з відповідним програмним забезпеченням для оперативного управління міським пасажирським електротранспортом;
- забезпечення освоєння серійного виробництва сучасних вітчизняних вагонів метрополітену з імпульсним тяговим приводом, що сприятиме зменшенню витрат електроенергії на електротягу;
- створення та впровадження низки сучасних тунельних та поверхових ескалаторів із залученням енергозберігаючих технологій, що сприятиме зменшенню витрат електроенергії на роботу тунельних та поверхових ескалаторів.
Перелік енергоефективних та енергозберігаючих заходів наведено у додатку Д8. Основні показники впровадження енергоефективних та енергозберігаючих заходів на транспорті приведено у табл. 6.4.
Таблиця 6.4
Основні показники впровадження енергоефективних та енергозберігаючих заходів на транспорті
6.2.3. Підвищення енергоефективності на об'єктах паливно-енергетичного сектору
Для підвищення ефективності енергоспоживання в паливно-енергетичному секторі м. Києва передбачається:
- підвищення ефективності виробництва енергії на основі запровадження суворого контролю за основними процесами спалювання палива та використання енергетичних приладів з високим ККД;
- оптимізація транспортування енергії (використання попередньо ізольованих сталевих і пластмасових труб для тепломереж; облік теплової та електричної енергії; поточний ремонт і заміна теплообмінників на пластинчаті);
- модернізація систем регулювання енерговикористання, встановлення систем автоматичного керування та дистанційного контролю;
- впровадження МІТП замість ЦТП;
- використання місцевих і вторинних джерел енергії;
- комбіноване виробництво теплової та електричної енергії;
- реконструкція котелень з оснащенням їх утилізаторами та приладами регулювання і обліку, заміна на сучасні зразки та модернізація насосів і електродвигунів, запірно-регулювальної арматури в інженерних мережах;
- ліквідація витоків теплоносія через запірну арматуру або нещільності на з'єднаннях;
- підвищення коефіцієнта завантаження обладнання, яке використовує енергію;
- повернення конденсату до котелень;
- встановлення достатнього рівня компенсації реактивної потужності;
- дотримання режимів роботи обладнання, що використовує паливо;
- своєчасне проведення режимно-налагоджувальних робіт;
- дотримання норм питомих витрат ПЕР;
- реконструкції мереж 10 - 35 - 110 кВ (перехід на три ступені напруги 0,4 - 10 - 110 кВ замість 4-х ступеневої 0,4 - 10 - 35 - 110 кВ);
- встановлення когенераційних установок на більшості РК ПАТ "Київенерго".
При побудові оптимальних систем енергопостачання важливого значення набуває пошук оптимальних співвідношень рівнів централізованого та децентралізованого теплопостачання, оцінка можливих рівнів використання комбінованих систем оптимального використання ПЕР, вибір раціональних комбінацій традиційних та нетрадиційних джерел живлення, підвищення якості обробки води для теплофікаційних систем, налагодження гідравлічного та температурного режимів систем опалення та вентиляції.
Перелік енергоефективних та енергозберігаючих заходів наведено у додатку Д8. Основні показники впровадження енергоефективних та енергозберігаючих заходів на об'єктах паливно-енергетичного сектору м. Києва згідно з завданнями Програми наведено у табл. 6.5.
Таблиця 6.5
Основні показники впровадження енергоефективних та енергозберігаючих заходів на об'єктах паливно-енергетичного сектору
6.2.4. Підвищення енергоефективності у житлово-комунальному господарстві
Для підвищення енергоефективності у ЖКГ необхідно: