Транспорт. Транспортна мережа міста на початок 2010 року складається з трамвайних колій протяжністю 249,6 км, тролейбусних ліній - 500,3 км, 59,9 км ліній метрополітену з 46 станціями та 1630,1 км автошляхів загального користування. Кількість рухомого складу громадського транспорту складається з 1588 автобусів, 463 вагонів трамваю, 533 тролейбусів та 669 вагонів метро. За рахунок відкриття нових автобусних маршрутів, у т. ч. маршрутних, частка перевезень пасажирів автомобільним транспортом збільшилась на 9,5 %.
Житлово-комунальне господарство. Ситуація в житлово-комунальному господарстві продовжує ускладнюватися, відсутні позитивні зміни у становленні ринкових засад господарювання, розвитку конкуренції та залученні приватних інвестицій у підприємства галузі. Неефективність реформування цієї галузі призвела до критичного стану основних фондів підприємств ЖКГ. Недосконала тарифна політика зумовила хронічну і постійно зростаючу збитковість підприємств. Значна кількість підприємств галузі неспроможні ефективно працювати в ринкових умовах і надавати споживачам послуги належної якості.
Значними і постійно зростаючими є втрати води і теплової енергії. Питомі витрати енергетичних ресурсів під час виробництва і надання житлово-комунальних послуг майже удвічі перевищують відповідні показники країн Європейського Союзу. Технічний стан ЖКГ досяг такої межі, що потребує рішучих дій з боку держави та місцевих органів влади у напрямку проведення структурних реформ та переводу галузі на ринкові умови господарювання. У протилежному випадку вартість житлово-комунального обслуговування зростатиме високими темпами на фоні зниження надійності та якості житлово-комунальних послуг.
Бюджетна сфера. У місті Києві налічується 1951 будівля бюджетної сфери, загальна площа яких складає понад 6,2 млн. кв. м, у тому числі: заклади освіти - 51 %; заклади охорони здоров'я - 42 %; заклади культури - 5 %; інші заклади бюджетної сфери - 2 %.
Система опалення будівель комунальної власності в переважній більшості розбалансована, спостерігається нерівномірність температур по приміщеннях будівлі.
Паливно-енергетичний комплекс. Енергетика м. Києва та приміської зони є єдиним енергокомплексом, який входить до Центральної енергосистеми та Об'єднаної Енергосистеми України.
Енергозабезпечення столиці здійснюється структурними підрозділами ПАТ "Київенерго": 12 філіалів і 2 структурних відокремлених підрозділи та ПАТ "Екостандарт".
За підсумками 2010 року в загальному обсязі генерації України ПАТ "Київенерго" займало 2,63 % з виробництва електроенергії серед генеруючих підприємств Міненерговугілля (за даними Міністерства). Загальний обсяг генерації ПАТ "Київенерго" в 2010 році становить 4747,9 тис. кВт·год. У порівнянні з 2009 роком (3787,2 тис. кВт·год.) обсяг збільшився на 960,8 тис. кВт·год. (25,3 %).
ПАТ "АК "Київводоканал"
Водопостачання та водовідведення у м. Києві здійснюється ПАТ "АК "Київводоканал".
Щорічно в місті відбувається до 20 тис. аварій каналізаційних мереж. У аварійному стані знаходяться колектори, збудовані в 1950 - 1980 рр., які отримали значні пошкодження та також потребують негайного ремонту. Через процеси корозійного характеру в аварійному стані знаходиться Головний міський каналізаційний колектор (нормативний строк використання закінчився в 1992 році), його подальша експлуатація може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій загальнодержавного масштабу в разі аварійного скиду великої кількості неочищених каналізаційних стоків в акваторію р. Дніпро.
Модернізації потребують Дніпровська та Деснянська водопровідні станції, господарство яких має значний рівень амортизаційного зносу та застаріле обладнання.
Проведений аналіз показав, що крім чинників, пов'язаних із впливом фінансово-економічної кризи 2008 - 2009 років, до найголовніших проблемних питань соціально-економічного розвитку м. Києва можна віднести такі системні проблеми:
1) Критичний рівень зношеності міської інженерної інфраструктури, дефіцит пропускної спроможності та неефективна конфігурація дорожньо-транспортної мережі:
• у транспортному комплексі:
- поглиблення невідповідності між пропускною спроможністю транспортної мережі та зростаючим навантаженням на неї внаслідок швидкого зростання парку приватного автотранспорту, розширення площ житлових масивів, суміщення у вулично-шляховій мережі транзитних і міських автотранспортних потоків; перенасичення міста традиційними видами транспорту;
- постійні затори на дорогах міста через недостатній рівень розвитку кільцевої структури автомобільних доріг навколо столиці, перевантаженість деяких напрямків руху та мостів через р. Дніпро, низьку щільність вулично-шляхової мережі, невідповідність якості покриття доріг нормативам та наявність незавершених робіт на об'єктах транспортної інфраструктури;
- застарілий парк рухомого складу громадського транспорту з експлуатаційними характеристиками, які не відповідають вимогам безпеки перевезення пасажирів; дефіцит парку тролейбусів та автобусів надвеликої місткості, сучасних трамвайних модулів; критичний ступінь зносу вагонів метрополітену;
- недостатність виділення коштів з державного бюджету на будівництво об'єктів транспортної інфраструктури загальнодержавного значення;
• в житлово-комунальному господарстві:
- значна зношеність водопровідно-каналізаційних мереж: рівень зносу водопровідних мереж досяг 21 %, каналізаційних мереж - 39 % (34 % знаходиться в аварійному стані), 11 каналізаційних станцій не відповідають вимогам чинних нормативних документів (31 % від загальної кількості), в аварійному стані знаходиться Головний міський каналізаційний колектор, подальша експлуатація якого може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій загальнодержавного масштабу;
- аварійний стан Бортницької станції аерації та її мулових полів;
- відсутність належної системи санітарної очистки м. Києва, яка включає збирання побутових відходів, їх транспортування, захоронення, утилізацію чи переробку (діючі потужності дозволяють переробити лише п'яту частину побутових відходів м. Києва);
• в паливно-енергетичному комплексі:
- дефіцит потужностей електро- та тепломереж в окремих частинах міста внаслідок відсутності резервів джерел електроживлення та теплопостачання (що призводить до несвоєчасного введення в дію об'єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури); щорічне зростання частки фізично зношених і морально застарілих основних фондів (29 % кабельних ліній відпрацювали 30 років і більше; 41 % трансформаторних підстанцій експлуатується понад 25 років, потребують відновлення та модернізації 53 % магістральних теплових мереж, 45 % теплових розподільчих мереж, 51 % теплових мереж Житлотеплоенерго, 69 % обладнання автономних теплових пунктів);
- значні обсяги втрат у мережах теплопостачання та опалення, відсутність терморегулюючого обладнання; нерозвинена система обліку споживання енергоресурсів; низький рівень оснащення споживачів приладами обліку споживання ПЕР, особливо теплової енергії (лише 33 % житлового фонду оснащено засобами обліку теплової енергії);
- недосконалість тарифного регулювання та ціноутворення у ПЕК, наявність заборгованості за спожиті енергоносії; невирішене питання щодо надання пільг по оплаті житлово-комунальних послуг виключно в межах норм споживання;
- недостатній рівень впровадження новітніх енергозберігаючих технологій і обладнання на підприємствах житлово-комунального господарства міста; обмежене фінансове забезпечення науково-технічних розробок щодо поліпшення енергозабезпечення та енергозбереження.
2) Неефективне використання існуючого ресурсного природного та рукотворного потенціалу міста.
3) Поглиблення дисбалансу між територіальною організацією житлового будівництва, розміщенням місць прикладання праці та розвитком дорожньо-транспортної й інженерно-технічної інфраструктури, що обмежує можливості розвитку економічної та соціальної сфери.
4) Низький рівень стійкості промислового комплексу міста до впливу негативних зовнішніх чинників обумовлений високою енерго- та матеріалозатратністю їхніх виробництв, високим рівнем зношеності виробничих фондів (у машинобудуванні - 58 %, легкій промисловості - 46 %, виробництві та розподіленні електроенергії, газу і води - 61 %), недостатніми темпами впровадження інноваційних процесів та нових видів конкурентоспроможної продукції у виробництво (частка інноваційно активних підприємств у загальній кількості у 2009 році склала 26,2 %, питома вага реалізованої інноваційної продукції становила 4,5 %), низькою диверсифікацією ринків збуту; незбалансованістю зовнішньої торгівлі товарами (від'ємне сальдо торгівлі та низький коефіцієнт покриття експортом імпорту впливає на здатність міста конкурувати на світовому ринку і є наслідком дисбалансу торговельних відносин з партнерами).
5) Недостатній розвиток передумов для повноцінної реалізації потенціалу малого підприємництва.
6) Недосконалість бюджетно-фінансової політики.
7) Значна соціальна диференціація та низький рівень доходів вагомої частини киян, невирішеність низки соціальних проблем.
8) Прогресуючий рівень антропогенного впливу та техногенного навантаження на довкілля внаслідок неефективного організаційно-економічного механізму природокористування, зокрема, у сфері поводження з відходами, критичного рівня зношеності інженерної інфраструктури, низьких темпів модернізації очисних споруд і впровадження нових технологій уловлення, переробки та утилізації шкідливих речовин; зростання обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (особливо від автотранспорту, які складають 91 % від загалу) та у водний басейн р. Дніпро (негативний вплив мулових полів та стічних вод Бортницької станції аерації); недостатньої розвиненості мережі служб швидкого реагування на надзвичайні ситуації та їх матеріальної бази.
Проблеми неефективного використання енергоресурсів є в усіх секторах економіки м. Києва і, в першу чергу, при виробництві, транспортуванні та споживанні теплоенергії. Це призводить до збільшення витрат енергоресурсів, які в структурі собівартості витрат на виробництво товарів та послуг неминуче призводять до зниження видатків місцевих бюджетів на оплату праці і соціальні виплати, зменшення обсягів власних обігових коштів, ускладнення інвестування в модернізацію виробничих фондів і технологій, низки інших негативних факторів.
Системи централізованого водопостачання та водовідведення характеризуються високою енергозатратністю, значними втратами води, моральною та фізичною зношеністю обладнання. Стрімке зростання вартості енергоносіїв гостро ставить проблему вирішення питання раціонального та ефективного використання ПЕР.
Принциповою умовою зменшення енергоємності ВРП є реалізація основних стратегічних напрямів підвищення енергоефективності: забезпечення структурно-технологічної перебудови економіки регіону, створення адміністративних, нормативно-правових та економічних механізмів, що сприяють підвищенню енергоефективності.
Більш детальна характеристика соціально-економічного розвитку м. Києва, зокрема, стану паливно-енергетичного комплексу, ПАТ "АК" Київводоканал" приведена у додатку Д1.
Характеристику екологічного стану м. Києва наведено в додатку Д2.
У додатку Д3 наведена інформація щодо перспектив розвитку м. Києва відповідно до Генерального плану розвитку.
2.2. Аналіз стану виконання Київської міської програми енергозбереження, режиму економії енергоресурсів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування на 2007 - 2010 роки
У Київській міській програмі енергозбереження, режиму економії енергоресурсів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування на 2007 - 2010 роки було передбачено пріоритетні заходи з енергозбереження, які мали бути реалізовані протягом 2007 - 2010 рр. Усі заходи цієї програми було поділено на 5 підпрограм з енергозбереження:
- децентралізація теплопостачання з встановленням індивідуальних теплових пунктів з системами регулювання та моніторингу енергоспоживання в житловому господарстві міста Києва;
- реконструкція систем освітлення;
- встановлення металопластикових вікон;
- утеплення зовнішніх стін будівель;
- інші енергозберігаючі заходи.
Результати виконання Підпрограми 1 "Децентралізація теплопостачання з встановленням індивідуальних теплових пунктів з системами регулювання та моніторингу енергоспоживання в житловому господарстві міста Києва"
Зважаючи на дуже незначну кількість впроваджених заходів саме в житлових будівлях, було розглянуто впровадження однотипних заходів у розрізі міста, тобто до уваги приймалися також підприємства, установи та організації м. Києва, в будівлях яких здійснювалися заходи Підпрограми 1.
На 2007 рік за підпрограмою було заплановано: вартість впровадження заходів по підпрограмі - 11 млн. грн., очікувана річна економія: ПЕР - 3,715 тис. т у. п., коштів - 4205 тис. грн.
За результатами проведеного аналізу виконання підпрограми у 2008 році основні показники становлять:
- вартість розробки і впровадження енергозберігаючих заходів (ЕЗЗ) - 6762 тис. грн., переважна більшість реалізованих заходів здійснена за рахунок коштів підприємств;
- річна економія ПЕР - 6,203 тис. т у. п.;
- вартість зекономлених ПЕР - 4227,577 тис. грн.;
- найбільшої економії ПЕР при реалізації Підпрограми 1 в житловому фонді досягнуто в Голосіївському районі.
На 2008 рік за підпрограмою було заплановано: вартість впровадження заходів по підпрограмі - 232,8 млн. грн., очікувана річна економія: ПЕР - 89,1 тис. т у. п., коштів - 100861,2 тис. грн.
За результатами проведеного аналізу виконання Підпрограми 1 у 2008 році основні показники становлять:
- вартість розробки і впровадження ЕЗЗ - 72346,13 тис. грн., переважна більшість реалізованих заходів здійснена за рахунок коштів підприємств;
- річна економія ПЕР - 14,25 тис. т у. п.;
- вартість зекономлених ПЕР - 16306,83 тис. грн.
На житлове господарство було передбачено розробку і впровадження ЕЗЗ у сумі 49230 тис. грн., заходи не було реалізовано. Підпрограма 1 саме в житлових організаціях була реалізована лише в Солом'янському районі.
На 2009 рік за підпрограмою було заплановано: вартість впровадження заходів по підпрограмі - 232,8 млн. грн., очікувана річна економія: ПЕР - 89,1 тис. т у. п., коштів - 100861,2 тис. грн.
За результатами проведеного аналізу виконання підпрограми у 2009 році основні показники становлять:
- вартість розробки і впровадження ЕЗЗ - 4157,35 тис. грн., переважна більшість реалізованих заходів здійснена за рахунок коштів підприємств;
- річна економія ПЕР - 17,87 тис. т у. п.;
- вартість зекономлених ПЕР - 21064 тис. грн.
За результатами виконання у 2007 - 2010 роках Підпрограми 1 не вдалося досягти запланованої величини скорочення споживання ПЕР та коштів у житловому господарстві.
Результати виконання Підпрограми 2 "Реконструкція систем освітлення"
На 2007 рік за підпрограмою було заплановано: вартість впровадження заходів по підпрограмі - 13,205 млн. грн., очікувана річна економія: ПЕР - 3,805 тис. т у. п., коштів - 4304,7 тис. грн.
За результатами проведеного аналізу виконання Підпрограми 2 у 2007 році основні показники становлять:
- вартість розробки і впровадження ЕЗЗ - 224,1 тис. грн., використана сума коштів на впровадження енергоефективних заходів склала лише 2 % від запланованої (усі реалізовані заходи здійснено за рахунок коштів підприємств);
- річна економія ПЕР - 0,601 тис. т у. п., що складає близько 15 % від запланованої величини;
- вартість зекономлених ПЕР - 216,202 тис. грн., що складає 5 % від запланованої суми.
Найбільшої економії ПЕР при реалізації Підпрограми 2 досягнуто в Дніпровському районі (70,24 % від загальної економії по Підпрограмі 2), далі йдуть Голосіївський (17,5 %) та Шевченківський (11,6 % від загальної економії по Підпрограмі 2).
За результатами виконання у 2007 році Підпрограми 2 не вдалося досягти запланованої величини скорочення споживання ПЕР та коштів. Причиною цьому є низьке використання запланованих на 2007 рік коштів на реалізацію Підпрограми 2.
На 2008 рік за Підпрограмою 2 було заплановано: вартість впровадження заходів по підпрограмі - 13,992 млн. грн., очікувана річна економія: ПЕР - 4,015 тис. т у. п., коштів - 4563,1 тис. грн.
За результатами проведеного аналізу виконання Підпрограми 2 у 2008 році основні показники становлять:
- вартість розробки і впровадження ЕЗЗ - 12502,70 тис. грн., що майже втричі більше запланованої суми. З них 585,12 тис. грн. - кошти підприємств, решта - кошти міського бюджету;
- річна економія ПЕР - 2,66 тис. т у. п., що в 1,5 раза менше запланованої величини. З них 0,46 тис. т у. п. - економія за заходами, реалізованими за кошти підприємств, решта - за кошти міського бюджету;
- вартість зекономлених ПЕР - 4688,73 тис. грн.
При реалізації Підпрограми 2 найбільшої економії ПЕР досягнуто КП "Київміськсвітло" (54,6 % від загальної економії по підпрограмі) та закладами охорони здоров'я (19,2 % від загальної економії по підпрограмі). Серед районів міста на першому місці Солом'янський (6,1 % від загальної економії по підпрограмі), далі йдуть Голосіївський (5,96 %) та Дарницький (2,06 % від загальної економії по Підпрограмі 2).
За результатами виконання у 2008 році Підпрограми 2 навіть при використанні суми втричі більшої ніж було заплановано не вдалося досягти запланованої величини скорочення споживання ПЕР, однак вдалося виконати підпрограму в частині економії грошових коштів. Це, в першу чергу, пов'язано з постійним зростанням тарифів на енергоносії.
На 2009 рік за Підпрограмою 2 було заплановано: вартість впровадження заходів по Підпрограмі - 24,441 млн. грн., очікувана річна економія: ПЕР - 0,667 тис. т у. п., коштів - 779,3 тис. грн.
За результатами проведеного аналізу виконання Підпрограми 2 у 2009 році основні показники становлять:
- вартість розробки і впровадження ЕЗЗ - 2940,98 тис. грн., що майже наполовину менше запланованої суми. З них 480,97 тис. грн. - кошти підприємств, решта - кошти міського бюджету;
- річна економія ПЕР - 0,972 тис. т у. п., що майже в 1,45 раза більше запланованої величини. З них 0,74 тис. т у. п. - економія за заходами реалізованими за кошти підприємств, решта - за кошти міського бюджету;
- вартість зекономлених ПЕР - 1249,14 тис. грн.
Найбільшої економії ПЕР при реалізації Підпрограми 2 у 2009 році досягнуто КП "Київміськсвітло" (15,73 % від загальної економії по підпрограмі) та закладах охорони здоров'я (14,43 % від загальної економії по Підпрограмі 2). Серед районів міста на першому місці Деснянський (26,5 % від загальної економії по підпрограмі), далі йдуть Голосіївський (19,9 %) та Дніпровський (6,65 % від загальної економії по Підпрограмі 2).
За результатами виконання у 2009 році Підпрограми 2 вдалося досягти запланованої величини скорочення споживання ПЕР та навіть збільшити обсяги до величини 0,972 тис. т у. п.
Результати виконання Підпрограми 3 "Встановлення металопластикових вікон"
На 2007 рік за Підпрограмою 3 було заплановано: вартість впровадження заходів по Підпрограмі - 12,048 млн. грн., очікувана річна економія: ПЕР - 1,164 тис. т у. п., коштів - 1318 тис. грн.
За результатами проведеного аналізу виконання Підпрограми 3 у 2007 році основні показники становлять:
- вартість розробки та впровадження ЕЗЗ - 465,1 тис. грн., тобто використана сума коштів на впровадження енергоефективних заходів склала лише 4 % від запланованої. Усі реалізовані заходи здійснено за рахунок коштів підприємств;
- річна економія ПЕР - 0,1025 тис. т у. п., що складає близько 9 % від запланованої величини;
- вартість зекономлених ПЕР - 102,24 тис. грн., що складає 8 % від запланованої суми.
При реалізації Підпрограми 3 найбільшої економії ПЕР досягнуто в Шевченківському районі (70,3 % від загальної економії по Підпрограмі 3). За результатами виконання у 2007 році Підпрограми 3 не вдалося досягти запланованої величини скорочення споживання ПЕР та коштів. Причиною цьому є низьке використання запланованих на 2007 рік коштів на реалізацію Підпрограми 3.
На 2008 рік за Підпрограмою 3 було заплановано: вартість впровадження заходів по підпрограмі - 12,525 млн. грн., очікувана річна економія: ПЕР - 1,212 тис. т у. п., коштів - 1352 тис. грн.
За результатами проведеного аналізу виконання Підпрограми 3 у 2008 році основні показники становлять:
- вартість розробки і впровадження ЕЗЗ - 12894,8 тис. грн., використана сума коштів на впровадження ЕЗЗ навіть більша запланованої. Переважна більшість реалізованих заходів здійснена за рахунок бюджетних коштів;
- річна економія ПЕР - 1,2022 тис. т у. п., що майже дорівнює запланованому значенню;
- вартість зекономлених ПЕР - 1707,6 тис. грн., що більше на 25 % від запланованої суми, що пояснюється зростанням вартості енергоносіїв.
Найбільшої економії ПЕР при реалізації Підпрограми 3 досягнуто в Голосіївському районі (26 % від загальної економії по підпрограмі).
За результатами виконання у 2008 році Підпрограми 3 вдалося досягти запланованої величини скорочення споживання ПЕР та коштів.
На 2009 рік за Підпрограмою 3 заплановано: вартість впровадження заходів по підпрограмі - 11,22 млн. грн., очікувана річна економія: ПЕР - 1,086 тис. т у. п., коштів - 1211 тис. грн.
За результатами проведеного аналізу виконання Підпрограми 3 у 2009 році основні показники становлять:
- вартість розробки і впровадження ЕЗЗ - 5755,48 тис. грн., використана сума коштів на впровадження ЕЗЗ складає 51 % від запланованої. Переважну більшість реалізованих заходів здійснено за рахунок бюджетних коштів;
- річна економія ПЕР - 0,56 тис. т у. п., що складає 51 % від запланованої;
- вартість зекономлених ПЕР - 698,971 тис. грн., що складає 58 % від запланованої суми.
Найбільшої економії ПЕР при реалізації Підпрограми 3 досягнуто в Дніпровському районі (83 % від загальної економії по Підпрограмі 3).
За результатами виконання у 2009 році Підпрограми 3 не вдалося досягти запланованої величини скорочення споживання ПЕР та коштів.
Результати виконання Підпрограми 4 "Утеплення зовнішніх стін будівель"
На 2007 рік за Підпрограмою 4 було заплановано: вартість впровадження заходів по підпрограмі - 12,935 млн. грн., очікувана річна економія: ПЕР - 0,816 тис. т у. п., коштів - 914тис. грн.
За результатами проведеного аналізу виконання Підпрограми 4 у 2007 році основні показники становлять:
- вартість розробки і впровадження ЕЗЗ - 178,1 тис. грн., використана сума коштів на впровадження ЕЗЗ склала лише менше 2 % від запланованої. З них 138,1 тис. грн. - кошти підприємств, решта - кошти державного бюджету;
- річна економія ПЕР - 0,108 тис. т у. п., що складає близько 13 % від запланованої величини;
- вартість зекономлених ПЕР - 108,54 тис. грн., що складає 12 % від запланованої суми.
Заходи за Підпрограмою 4 у 2007 році були реалізовані лише в Деснянському районі.
За результатами виконання у 2007 році Підпрограми 4 не вдалося досягти запланованої величини скорочення споживання ПЕР та коштів. Причиною цьому є низьке використання (відсутність фінансування) запланованих на 2007 рік коштів на реалізацію підпрограми.
На 2008 рік за Підпрограмою 4 було заплановано: вартість впровадження заходів по підпрограмі - 41,90 млн. грн., очікувана річна економія: ПЕР - 2,952 тис. т у. п., коштів - 3342 тис. грн.
За результатами проведеного аналізу виконання Підпрограми 4 у 2008 році основні показники становлять:
- вартість розробки і впровадження ЕЗЗ - 4181,31 тис. грн., що в 10 разів менше запланованої суми. З них 3686,76 тис. грн. - кошти міського бюджету, 487,45 - кошти державного бюджету, решта - кошти підприємств;
- річна економія ПЕР - 0,85 тис. т у. п., що в 3,5 раза менше запланованої величини. З них 0,37 тис. т у. п. - економія по заходах, реалізованих за кошти міського бюджету, 0,47 тис. т у. п. - за кошти державного бюджету, решта - за кошти підприємств;
- вартість зекономлених ПЕР - 943,61 тис. грн.
При реалізації Підпрограми 4 найбільшої економії ПЕР досягнуто в Деснянському (55,4 % від загальної економії по підпрограмі) та Голосіївському районах міста (42,9 % від загальної економії по Підпрограмі 4).
За результатами виконання у 2008 році Підпрограми 4 не вдалося виконати планові величини по жодному з показників Підпрограми 4.
На 2009 рік за Підпрограмою 4 було заплановано: вартість впровадження заходів по підпрограмі - 40,5 млн. грн., очікувана річна економія: ПЕР - 2,808 тис. т у. п., коштів - 3190 тис. грн.
За результатами проведеного аналізу виконання Підпрограми 4 у 2009 році основні показники становлять:
- вартість розробки і впровадження ЕЗЗ - 76,6 тис. грн. - кошти підприємств;
- річна економія ПЕР - 0,097 тис. т у. п., що складає лише 3 % від запланованої величини;
- вартість зекономлених ПЕР - 140,3 тис. грн.
Заходи реалізовані лише на двох об'єктах Дніпровського та Святошинського районів.
За результатами виконання у 2009 році Підпрограми 4 не вдалося досягти запланованих показників економії ПЕР та коштів.
Результати виконання Підпрограми 5 "Інші енергозберігаючі заходи"
На 2007 рік за Підпрограмою 5 не передбачалося виділення фінансування. Почати реалізацію підпрограми було заплановано з 2008 року. Однак серед реалізованих заходів з енергозбереження у 2007 року до позиції "інші заходи з енергозбереження" віднесено заходи, на реалізацію яких витрачено 196433,66 тис. грн. різних джерел фінансування, з яких майже 30 млн. грн. - кошти підприємств. Серед них як заходи організаційного, так і технічного характеру з модернізацією та заміною енергоспоживаючого обладнання.
На 2008 рік було заплановано: вартість впровадження заходів по Підпрограмі 5 - 99,018 млн. грн., очікувана річна економія: ПЕР -1,30 тис. т у. п., коштів - 1472 тис. грн.
За результатами проведеного аналізу виконання Підпрограми 5 у 2008 році основні показники становлять:
- вартість розробки і впровадження ЕЗЗ - 70380,322 тис. грн. (71 % від запланованої суми). З них 1351,0 тис. грн. - кошти міського бюджету, решта - кошти підприємств та інші джерела фінансування;
- річна економія ПЕР - 64,46 тис. т у. п.;
- вартість зекономлених ПЕР - 84778,006 тис. грн.
При реалізації Підпрограми 5 найбільшої економії ПЕР досягнуто в Деснянському (14,6 % від загальної економії по підпрограмі) та Оболонському районах (12,5 % від загальної економії по підпрограмі).
За результатами виконання у 2008 році Підпрограми 5 навіть при неповному використанні коштів, запланованих до впровадження заходів з енергозбереження, вдалося досягти та перевиконати заплановану величину скорочення споживання ПЕР, що, в свою чергу, збільшило обсяги зекономлених коштів за спожиті енергоносії в рамках виконання Київської програми енергозбереження на 2007 - 2010 роки.
На 2009 рік було заплановано: вартість впровадження заходів по Підпрограмі 5 - 99,087 млн. грн., очікувана річна економія: ПЕР - 1,41 тис. т у. п., коштів - 1597 тис. грн.
За результатами проведеного аналізу виконання Підпрограми 5 у 2009 році основні показники становлять:
- вартість розробки і впровадження ЕЗЗ - 66157,272 тис. грн. (66 % від запланованої суми). З них 7806,7 тис. грн. - кошти міського бюджету, 60,0 тис. грн. - кошти державного бюджету, решта - кошти підприємств та інші джерела фінансування;
- річна економія ПЕР - 27,6 тис. т у. п.;
- вартість зекономлених ПЕР - 34952,9 тис. грн.
Найбільшої економії ПЕР при реалізації Підпрограми 5 у 2009 році досягнуто від впровадження заходів на міському електротранспорті (34,8 % від загальної економії по Підпрограмі 5). Серед районів міста найбільший вклад у заощадження енергоресурсів здійснили у Голосіївському (12,3 % від загальної економії по Підпрограмі 5) та Деснянському районах (9,7 % від загальної економії по Підпрограмі 5).
За результатами виконання у 2009 році Підпрограми 5, так як і в 2008 році, навіть при неповному використанні запланованих на впровадження заходів з енергозбереження коштів вдалося досягти та перевиконати заплановану величину скорочення споживання ПЕР, що, в свою чергу, збільшило розмір зекономлених коштів за спожиті енергоносії.
Таким чином, за результатами виконання у 2007 - 2009 роках Міської програми енергозбереження, режиму економії енергоресурсів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування на 2007 - 2010 рр. використано близько 760 млн. грн. (2007 рік - 282 млн. грн., 2008 - 398 млн. грн., 2009 - 79 млн. грн.). Заплановано на цей період Програмою 837,471 млн. грн. Зекономлено ПЕР - 151,1202 тис. т у. п. (заплановано - 203,147 тис. т у. п.), тобто Програму в частині економії ПЕР виконано на 74 %. Зекономлено 140794,98 тис. грн. (замість запланованих 229936,5 тис. грн.), тобто 61 % від запланованої суми.
Загальні обсяги зекономлених ПЕР становлять: природний газ - 45,83 млн. куб. м; нафта, нафтопродукти - 1,87 тис. т, вугілля - 1,182 тис. т; електроенергія - 114,897 млн. кВт·год; теплова енергія - 230,1019 тис. Гкал.
Для підвищення рівня ефективності споживання теплової енергії в установах бюджетної сфери Київською міською державною адміністрацією за фінансової підтримки Міжнародного банку реконструкції та розвитку у столиці України реалізовано проект "Енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях міста Києва". Загальна вартість проекту становила більше 27 млн. дол. США.
У рамках цього проекту було модернізовано 1546 муніципальних будівель м. Києва, серед яких дитячі садки, школи, інтернати, поліклініки, музеї та інші будівлі комунальної власності загальною площею понад 5 млн. кв. м.
У результаті виконання цього проекту в бюджетних установах були реалізовані наступні заходи: проведення технічних (енергетичних) аудитів та проектування; виконані технічні аудити 1560 закладів бюджетної сфери, а також проектні роботи по реконструкції систем теплопостачання закладів з встановленням модульних індивідуальних теплових пунктів (МІТП); встановлення приладів комерційного обліку теплової енергії.
До встановлення теплолічильників адміністративні будівлі розраховувались за теплову енергію по договірному навантаженню. Тепер оплата за опалення та гаряче водопостачання проводиться на основі фактичних показників теплоспоживання. Після завершення проекту 1357 будівель обладнано приладами комерційного обліку теплової енергії. Встановлення 1173 МІТП забезпечило оптимальне споживання теплової енергії системою опалення в будівлях. Впровадження рефлекторів радіаторів в 940 будівлях (118823 кв. м) забезпечило часткове відбиття інфрачервоного випромінювання від стіни та спрямування його в приміщення.
Ущільнення вікон і дверей спеціальною силіконовою трубкою для поліпшення їхніх теплоізоляційних властивостей проведено в 1270 будівлях (2478583 м/п).
Модернізація сантехнічного обладнання в 14 закладах охорони здоров'я (3727 змішувачів). Модернізація систем змішування гарячої води 37° C в 260 дошкільних закладах (2054 змішувачів). Модернізація запірної арматури (400 одиниць запірної арматури в 200 закладах).
Встановлення 254 сучасних тепло- та шумоізоляційних металопластикових вікон взамін тих, що не підлягали ремонту, в трьох закладах загальною площею 1414 кв. м.
Впровадження запропонованих в рамках проекту енергозберігаючих заходів дозволило забезпечити повернення кредиту та скоротити витрати з державного та міського бюджетів. На цей час з моменту початку впровадження проекту була отримана загальна економія теплової енергії бюджетними установами орієнтовно 494 млн. грн.
На об'єктах бюджетної сфери розпочато впровадження муніципального проекту "Система дистанційного контролю та комерційного обліку енергоспоживання будівель" з метою подальшого збільшення показників економії енергії, а також можливості проведення оперативного аналізу енергоспоживання. На цей час Система дистанційного контролю працює на 135 будівлях бюджетної сфери м. Києва.
При виконанні заходів з енергозбереження за 2009 рік у бюджетній сфері та житлово-комунальному господарстві м. Києва здійснено:
- утеплення зовнішніх стін фасадів та герметизація і утеплення покрівель будівель бюджетних закладів та житлових будинків;
- реконструкцію системи освітлення з заміною ламп розжарювання на енергозберігаючі;
- модернізацію та ремонт внутрішньобудинкових мереж холодного та гарячого водопостачання, центрального опалення, систем електропостачання, реконструкцію теплопунктів;
- впровадження автоматичного регулювання електроосвітлення на сходових клітинах, коридорах, ліфтових холах житлових будинків;
- вибір оптимальних параметрів роботи автоматики обладнання МІТП;
- заміна вікон на металопластикові пакети тощо.
У рамках міста в закладах освіти і науки та охорони здоров'я і медичного забезпечення проведено реконструкцію системи освітлення з встановленням електронних пускорегулюючих апаратів (ЕПРА) та заміною ламп розжарювання на енергозберігаючі на загальну суму 5592,9 тис. грн., виконано заміну вікон на металопластикові на суму 52477,8 тис. грн., утеплено фасади будівель на суму 3124,4 тис. грн. У ЗОШ N 18 управлінням освіти Оболонського району встановлено тепловий насос (вартість робіт становить 985 тис. грн.). Середньорічна економія теплової енергії за рахунок використання теплового насосу становить 0,170 тис. Гкал, або 0,029 тис. т у. п., вартість зекономлених ПЕР - 35 тис. грн.
У КП "Київський метрополітен" виконувались комплексні роботи з:
- дотримання оптимізованого графіка руху і раціональних режимів ведення поїздів на всіх лініях метрополітену;
- контролю за споживанням теплової енергії з використанням автоматизованої системи обліку;
- модернізації систем опалення, гарячого водопостачання та вентиляції на станціях шляхом встановлення автономних електроводонагрівачів;
- модернізації мережі освітлення платформ, обладнання вагонів напівпровідниковими перетворювачами люмінесцентного освітлення салонів, впровадження енергозберігаючих ламп;
- включення 50 % освітлення салонів вагонів та станцій, крім посадочних платформ.
У ПАТ "Київенерго" згідно з власною програмою енергозбереження проводились організаційно-технічні заходи щодо ефективного використання ПЕР:
- модернізація енергоблоків та водогрійних котлів на ТЕЦ, експертно-технічне діагностування котельного обладнання;
- теплова обробка трубопроводів та схеми технічного водопостачання;
- проведення випробування бризкального басейну ТЕЦ-6.
За результатами впровадження організаційних та технічних заходів з енергоефективності економія палива у 2009 році по ПАТ "Київенерго" становить 3,5473 тис. т у. п. Згідно з власною програмою енергозбереження за планом реконструкції теплових мереж ПАТ "Київенерго" за технологією попередньо-ізольовані трубопроводи (ПІТ) у 2008 році перекладено 18,4 км теплових мереж у двотрубному вимірі.
ПАТ "АК "Київводоканал" завдяки впровадженню енергозберігаючої технології в рамках проекту "Удосконалення процесу видалення органічних сполук в аеротенках і підвищення ефективності Бортницької станції аерації" за рахунок спалювання метантенкового газу замість природного газу зекономлено 1,7741 млн. куб. м природного газу, або 2,058 тис. т у. п., що в грошовому еквіваленті становить 4,315 млн. грн. (для порівняння: у 2008 році зекономлено 2,5817 млн. куб. м природного газу, або 2,969 тис. т у. п.; у 2007 році зекономлено 0,881 млн. куб. м природного газу, або 1,022 тис. т у. п.).
Згідно з власною програмою енергозбереження у ПАТ "АК "Київводоканал" впроваджено оптимізацію режиму роботи насосних агрегатів та станцій, проведено модернізацію обладнання та заміну його на нове енергоефективне; виконано заміну електроосвітлювальних приладів на енергоефективні та інші організаційно-технічних заходи з економії ПЕР у водопровідно-каналізаційному господарстві.
У промисловості м. Києва також проводилась значна робота серед підприємств та організацій міста з впровадження заходів з енергозбереження та енергоефективності. На підприємствах економія ПЕР досягалась за рахунок:
- впровадження технологій використання теплової енергії від технологічних процесів для потреб опалення та гарячого водопостачання виробничих приміщень;
- автоматичного регулювання подачі теплоносія в залежності від температури зовнішнього повітря та скорочення споживання теплової енергії в нічні години та вихідні дні;
- проведення налагоджувальних робіт з удосконалення гідравлічного режиму на теплових мережах;
- утеплення зовнішніх стін фасадів, ущільнення вікон та дверей;
- децентралізації системи теплозабезпечення (впровадження автономного теплопостачання (опалення та гарячого водопостачання), зокрема, на базі електролітичної системи "Теплон"; влаштування окремих топкових одиниць безпосередньо у споживача, встановлення інфрачервоних випромінювачів у виробничих цехах);
- спалювання відходів виробництва деревини замість природного газу;
- впровадження систем регулювання зовнішнього освітлення, раціонального освітлення робочих місць;
- встановлення перетворювачів частоти на електродвигуни;
- посиленого контролю за роботою газоспоживаючого обладнання та електрообладнання згідно з розробленими режимними картами.
При виконанні заходів з енергозбереження за 2008 рік КП "Київзеленбуд" завдяки переведенню побутових котлів, які працюють на газовому паливі та вугіллі, на дрова, що отримані від знесення сухостійних та аварійних дерев, зекономлено 7,9 тис. куб. м природного газу та 8,1 тис. кВт·год. електроенергії, або 18 т у. п., Київськими підприємствами: ВАТ "Аверс", ТОВ "Укршпон", ЗАТ "ЕЛПО", ВАТ "Азбодеревскло" завдяки спалюванню відходів виробництва деревини за звітний період зекономлено 4,455 млн. куб. м природного газу, вартість економії в грошовому виразі складає 1911,2 тис. грн.
Значна увага у м. Києві приділяється популяризації енергозбереження та енергоефективності. Так, згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.09.2009 N 1040 з 22.09.2009 до 06.10.2009 Київською міською державною адміністрацією було проведено Дні енергоефективності в м. Києві. В рамках Днів енергоефективності в м. Києві з метою пропаганди політики енергозбереження, стимулювання впровадження енергозберігаючих заходів, популяризації передового досвіду в сфері енергозбереження проведено виставку-семінар "Тепло. Теплий дім'2009", у роботі якої безпосередню участь брали підприємства та організації міста Києва.
Під час Днів енергоефективності була проведена широка рекламно-інформаційна кампанії для формування енергозберігаючого світогляду мешканців м. Києва. За сприяння Головного управління палива, енергетики та енергозбереження та Головного управління освіти і науки Київської міської держадміністрації в загальноосвітніх школах міста проведено цикл тематичних уроків з енергозбереження.
Дні енергоефективності в м. Києві дали позитивний результат у справі формування енергозберігаючого світогляду киян, підвищення культури споживання енергоресурсів та більш широкого застосування енергозберігаючих технологій.
2.3. Генеруючі потужності м. Києва
До генеруючих потужностей м. Києва та приміської зони відносяться такі теплові станції: ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Дарницька ТЕЦ, Трипільська ТЕС та гідроелектростанції: Київська ГЕС та Київська ГАЕС.
Недостатню потужність м. Київ отримує від ОЕС України через ПС 330 кВ "Північна", ПС 330 кВ "Новокиївська", ПС 330 кВ "Бровари", ПС 330 кВ "Жовтнева", які на сьогодні вже не мають резерву та не можуть забезпечити передачу потужності, необхідну місту для його подальшого розвитку. Як наслідок, кожна п'ята підстанція 110 - 35 кВ перенавантажена.
Для забезпечення надійного електропостачання та для вирішення зазначених проблем передбачаються такі невідкладні заходи:
- для збільшення трансформаторної потужності підстанцій 330 кВ необхідно встановити треті автотрансформатори на ПС "Північна" та ПС "Новокиївська";
- будівництво ПС 330/110 кВ "Західна" та забезпечення живлення від неї наступних ПС 110 кВ: "Біличі", "Лепсе", "Пост-Волинська" та "Лук'янівська";
- будівництво ПС 110 кВ "Олімпійська" з КЛ-110 кВ ПС "Московська" - ПС "Олімпійська";
- будівництво ПС 110 кВ "Європейська" з КЛ-110 кВ ТЕЦ-5 - ПС "Європейська";
- будівництво ПС 110 кВ "Університетська" з КЛ-110 кВ ПС "Теремки" - ПС "Університетська";
- будівництво ПС 110 кВ "Славутич" з КПЛ-110 кВ ТЕЦ-5 - ПС "Славутич" - ПС "Харківська";
- будівництво ПС 110 кВ "Корчуватська" з відгалудженням від ПЛ-110 кВ ТЕЦ-5 - ПС "Новокиївська";
- будівництво ПС 110 кВ "Брест-Литовська" з КЛ-110 кВ ПС "ВУМ" - ПС "Брест-Литовська";
- будівництво ПС 110 кВ "Пост-Волинська" з КЛ-110 кВ ПС "Західна" - ПС "Пост-Волинська";
- будівництво ПС 110 кВ "Ватутінська" з КЛ-110 кВ ПС "Деснянська" - ПС "Ватутінська";
- реконструкція ПС 35 кВ "Оленівська" з переводом на напругу 110 кВ та будівництво двох КЛ-110 кВ ПС "Оленівська" - ТЕЦ-6, ПС "Оленівська" - ПС "Оболонь";
- реконструкція ПС 110/35/10 кВ "Московська" з реконструкцією ПЛ-110 кВ ТЕЦ-5 - ПС "Московська";
- реконструкція ПС 110/35/10 кВ "Бортничі";
- реконструкція ВРП-110 кВ ТЕЦ-5;
- реконструкція ПС 35 кВ "Лук'янівська" з переводом на напругу 110 кВ та будівництво КЛ-110 кВ ПС "Західна" - ПС "Лук'янівська";
- реконструкція транзиту 110 кВ ТЕЦ-6 - ПС "Лівобережна";
- реконструкція транзиту 110 кВ ТЕЦ-5 - ПС "Московська";
- реконструкція транзиту 110 кВ ТЕЦ-5 - ПС "Лугова" - ПС "Бортничі".
Теплопостачання міста забезпечують ПАТ "Київенерго" та ПАТ "Екостандарт" (Дарницька ТЕЦ). Система базується на теплофікації - найбільш сучасному методі централізованого теплопостачання з використанням технології комбінованого виробітку теплової та електричної енергії.
ПАТ "Київенерго" виробляє 85 % теплової енергії в столиці. Загальна встановлена теплова потужність теплоджерел компанії наприкінці 2010 року становила 8550,262 Гкал/год. Виробляють теплову енергію ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, "Теплові мережі Київенерго", 175 котелень, що перебувають в управлінні філіалу "Житлотеплоенерго Київенерго", та сміттєспалювальний завод "Енергія". Сукупна встановлена теплова потужність ТЕЦ - 3614 Гкал/год.
Сумарна встановлена теплова потужність енергоджерел ПАТ "Київенерго" становить 8451,1 Гкал/год. Всі джерела енергопостачання ПАТ "Київенерго" використовують природний газ, але деякі з них як аварійне чи резервне паливо використовують топковий мазут.
Сумарна встановлена теплова потужність (в гарячій воді і парі) всіх теплоджерел м. Києва за станом на 01.01.2009 склала біля 15357 Гкал/год., в тому числі: ТЕЦ - 4842 Гкал/год (31,5 %), опалювальних котелень - 5383,8 Гкал/год. (30,1 %), промислових котелень і ВЕР - 3619,3 Гкал/год. (23,6 %), поквартирних генераторів тепла - 451,3 Гкал/год. (2,9 %). Підключене теплове навантаження всіх споживачів (в гарячій воді і парі) склало близько 9282 Гкал/год.
У структурному відношенні річне виробництво теплової енергії у м. Києві розподіляється таким чином: ПАТ "Київенерго" - до 85 %, Дарницька ТЕЦ - близько 12 %, виробники інших відомств - 3 - 5 %. Приблизний розподіл теплової енергії тепловими джерелами: ТЕЦ та централізовані котельні - 86 %; локальні котельні - 14 %.
Найзначніші джерела теплопостачання міста (ТЕЦ та районні котельні (РК) одиничною встановленою потужністю більш ніж 40 Гкал/год.) в існуючому стані на 01.01.2009 по адміністративних районах:
Правобережні райони:
- Голосіївський район: ТЕЦ-5; РК "Теремки"; РК "Московська-1";
- Оболонський район: РК "Мінське шосе"; РК "Пар";
- Подільський район: СТ-2 (колишня ТЕЦ-2); РК "Виноградар"; РК "Вітряні Гори";
- Святошинський район: РК "Микільська Борщагівка"; СТ-3 "Біличі"; РК "Веркон"; РК "Центральна"; РК по вул. Депутатській, 2;
- Солом'янський район: РК "Відрадний";
- Шевченківський район: СТ-1 (станція теплопостачання N 1 - колишня ТЕЦ-3); РК "Молодь"; РК "Нивки"; РК "Лагерна Гонта";
Лівобережні райони:
- Дарницький район: ЗАТ ЕК "Дартеплоцентраль" (Дарницька ТЕЦ); РК по вул. Здолбунівській, 2; РК по вул. Бориспільській, 19; ведеться будівництво першої черги нової РК "Позняки".
- Деснянський район: ТЕЦ-6; РК "Воскресенська" ПАТ "Київенерго".
Для покриття існуючого дефіциту та забезпечення надійного теплопостачання передбачаються наступні невідкладні заходи:
- закінчення будівництва 1-ої черги РК "Позняки" (200 Гкал/год.) та будівництво 2-ої черги (180 Гкал/год.) з відключенням споживачів Лівобережжя від ТМ N 6 ТЕЦ-5;
- закінчення будівництва ТМ N 2 РК "Позняки";
- встановлення водогрійного котла потужністю 180 Гкал/год. на ТЕЦ-5;
- технічне переозброєння та подальше збільшення потужності СТ-1 до 700 Гкал/год.;
- реконструкція РК "Пр. Науки, 47" зі збільшенням її теплової потужності до 70 Гкал/год.;
- реконструкція РК "Здолбунівська" зі збільшенням потужності до 100 Гкал/год.;
- реконструкція схеми видачі теплової потужності ПАТ "Екостандарт";
- будівництво перетинки від сміттєспалювального заводу "Енергія" до мереж міста для можливості видачі "дармового" тепла;
- будівництво перетинки між РК "Теремки" та ТМ N 4 ТЕЦ-5;
- будівництво перетинки між РК ДКП "Пар" та ТМ N 2 ТЕЦ-6;
- будівництво перетинки від РК "Веркон" до РК "Нивки";
- закінчення будівництва перетинки між РК "Біличі" (СТ-3) та мережами РК "М. Борщагівка" і РК "Відрадний";
- будівництво чотирьох підкачувальних насосних станцій;
- технічне переозброєння та реконструкція 19 котелень, що знаходяться у комунальній власності;
- реконструкція 254,4 км теплових мереж;
- використання теплоелектроакумулюючих установок для опалення та гарячого водопостачання в адміністративних будинках, школах, дитячих садках тощо. Пропонується використовувати технології для накопичення та перетворення електроенергії в теплову енергію у нежитловому фонді будівель м. Києва, оскільки згідно з добовим графіком електропостачання в нічний період (з 23-00 до 6-00 год.) є дуже малим.
ПАТ "Київгаз"
Основний вид діяльності компанії ПАТ "Київгаз" - розподілення, транспортування і постачання газу. "Київгаз" забезпечує столицю, обслуговуючи 2 млн. споживачів, враховуючи фізичних осіб, понад 300 промислових підприємств і 1300 комунально-побутових закладів. У 2010 році ПАТ "Київгаз" було спожито 1,7 млн. кВт·год. електроенергії.
Обсяги транспортування газу компанією в залежності від можливостей споживачів і цін на газ варіюються від 2,9 млрд. куб. м, транспортованих у 2009 році, до 6,6 млрд. куб. м, транспортованих у 1990 році. При цьому технологічні та нормативні втрати природного газу у мережах, які обслуговує "Київгаз", є найменшими поміж інших регіональних газових господарств.
Київська система газопостачання є комунальною власністю територіальної громади міста Києва, яку Київська міська рада передала у користування і управління ПАТ "Київгаз". Загалом столична система газопостачання складається з майже 4,8 тис. км газопроводів високого, середнього та низького тиску, близько 1400 газорегуляторних пунктів і 629 станцій катодного захисту.
За останні роки споживання природного газу підприємствами всіх галузей дещо зменшилось, на фоні цього зменшилось споживання природного газу містом у цілому. Споживання природного газу населенням за період з 2000 - 2008 рр. майже не змінювалось, але якщо врахувати те, що за останні два роки збільшилась кількість споживачів за рахунок нових забудов та газифікації садибних ділянок, можна зробити висновок, що попит на природний газ у населення зменшився.
У м. Києві знаходиться майже 520 км газопроводів, яким понад 40 років. У нормативних документах минулих років термін експлуатації 40 років вважався остаточним амортизаційним. Незважаючи на те, що всі газопроводи міста придатні до експлуатації, їх старіння неминуче.
На сьогоднішній день існує необхідність збільшення пропускної спроможності системи газопостачання міста.
Крім наведених вище найзначніших джерел теплопостачання, теплопотребу промислових та житлово-комунальних споживачів міста забезпечують:
- біля 326 промислових відомчих котелень сумарною встановленою тепловою потужністю 3515,3 Гкал/год.;
- 170 районних, квартальних та автономних опалювальних котелень ПАТ "Київенерго" сумарною встановленою тепловою потужністю 1101,4 Гкал/год.;
- біля 289 опалювальних котелень інших відомств сумарною встановленою тепловою потужністю 517,5 Гкал/год.;
- джерела вторинних енергоресурсів (сміттєспалювальний завод "Енергія") встановленою тепловою потужністю біля 104 Гкал/год.;
- поквартирні генератори тепла сумарною встановленою тепловою потужністю біля 451,3 Гкал/год.
2.4. Споживачі паливно-енергетичних ресурсів