1.5. ЯКІСНА І ДОСТУПНА ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
Пріоритетом у діяльності державної влади на всіх рівнях маютьстати забезпечення якісної і доступної медичної допомоги,динамічний розвиток системи охорони здоров'я з орієнтацією напопередження захворювань, здоровий стиль життя населення іпокращення демографічної ситуації.
Учасники Коаліції беруть на себе зобов'язання:
структурну реорганізацію системи медичного забезпечення зпершочерговим розвитком первинної медико-санітарної допомоги назасадах загальної (сімейної) лікарської практики;
впровадження обов'язкового медичного страхування іззбереженням та поліпшенням переліку гарантованих державоюбезоплатних медичних послуг;
удосконалення системи профілактичних медичних оглядівнаселення (диспансеризація);
розвиток сільської медицини шляхом запровадження програми"Сільський лікар";
забезпечення правових механізмів діяльності інститутусімейного лікаря;
впровадження дієвого механізму контролю за виробництвом,імпортом, реалізацією та рекламою фармацевтичної продукції, атакож контролю якості лікарських засобів при їх ввезенні натериторію України, підвищення конкурентоспроможності вітчизняноїфармацевтичної продукції;
впровадження ефективних економічних механізмів європейськогозразка для зниження рівня споживання алкогольних напоїв татютюнових виробів;
перехід до розподілу коштів за принципом оплати наданихпослуг, а не за принципом утримання медичних закладів;
підвищення ефективності використання ресурсів системи охорониздоров'я;
ліквідацію перешкод у розвитку конкуренції між різнимипостачальниками послуг з охорони здоров'я, незалежно від формвласності, а також запровадження контрактних відносин міжзамовником послуг (державою) та їх постачальниками (закладамиохорони здоров'я різних форм власності);
проведення раціональної фармацевтичної політики;
формування системи управління і контролю якості медичноїдопомоги;
створення в місцевих органах самоврядування відділів(управлінь) охорони здоров'я та формування громадських рад зпитань охорони здоров'я;
створення Національних центрів (Національний онкологічнийцентр, Національний центр охорони здоров'я матері та дитини,Національний центр боротьби з ВІЛ/інфекцією/СНІДом та наркоманією,Національний центр боротьби з туберкульозом, Національний центркардіології і кардіохірургії в тому числі дитячої), які будутьвідповідальними за розробку та супровід відповідних національнихпрограм;
розробити єдину програму підготовки фахівців з питаньпрофілактики наркоманії та ВІЛ/СНІДу та затвердити національніпоказники моніторингу і оцінки з питань профілактики наркоманії таВІЛ/СНІДу;
залучення інвестицій в охорону здоров'я та створення умов длярозширення приватної медичної практики;
вдосконалення організації роботи державної
санітарно-епідемічної служби;
забезпечення ефективної кадрової політики і визначенняобґрунтованої потреби держави в підготовці спеціалістів для галузіза європейськими стандартами;
аналіз виконання Міжгалузевої комплексної програми "Здоров'янації на 2002-2011 рр." ( 14-2002-п ) для її вдосконалення,моніторингу і оцінки результатів на основі чітких індикаторів;
запровадження державного замовлення на наукові дослідження вгалузі охорони громадського здоров'я для визначення основнихчинників впливу на здоров'я населення.
З метою забезпечення реформування системи охорони здоров'яучасники Коаліції беруть на себе зобов'язання:
привести законодавство України з питань охорони здоров'я увідповідність до європейських норм права;
внести зміни до Закону України "Основи законодавства Українипро охорону здоров'я" ( 2801-12 ), Бюджетного кодексу України( 2542-14 ) відповідно до вимог Конституції України( 254к/96-ВР );
ухвалити Закони України: "Про організацію медичної допомогита заклади охорони здоров'я", "Про Колегію лікарів України", "Прозагальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування", "Проратифікацію Міжнародної конвенції з обмеження тютюнопаління", "Проратифікацію Конвенції 102 Міжнародної Організації Праці промінімальні норми соціального забезпечення", "Про ратифікаціюКонвенції 130 Міжнародної Організації Праці про медичну допомогута допомогу у випадку хвороби", "Про ратифікацію Європейськоїсоціальної хартії (переглянутої)", "Про ратифікацію Європейськогокодексу соціального забезпечення";
визначити на законодавчому рівні механізми захисту правпацієнтів, у т.ч. права на інформацію про методи їх лікування.
1.6. ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І СПОРТ
У сфері фізичної культури і спорту учасники Коаліції берутьна себе зобов'язання:
затвердити Державну програму розвитку фізичної культури іспорту в Україні на 2006-2010 рр.;
забезпечити доступність для широких верств населення занятьмасовим спортом шляхом розвитку інфраструктурифізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи за місцемнавчання, роботи, проживання та відпочинку громадян;
удосконалити систему дитячо-юнацького та резервного спорту,забезпечити належний рівень її ресурсного забезпечення;
підвищити ефективність відбору та централізованої підготовкиспортсменів національних збірних команд України відповідно доміжнародних стандартів, сформувати мережу національних,регіональних та інших центрів олімпійської підготовки, сприятиолімпійському руху;
створювати належні умови для фізкультурно-спортивноїреабілітації інвалідів, розвитку параолімпійського тадефолімпійського руху;
забезпечити розвиток мережі спортивних шкіл і спортивнихклубів;
надавати всебічну допомогу всеукраїнським громадськиморганізаціям фізкультурно-спортивної спрямованості;
встановити та неухильно дотримуватися соціальних нормативівзабезпеченості населення спортивними спорудами;
розробити типові проекти будівництва спортивних комплексів,фітнес-центрів, плавальних басейнів, льодових та інших спортивнихмайданчиків із застосуванням сучасних технологій, організувативиробництво модульних спортивних споруд для занять масовимспортом;
запровадити механізм виділення з державного бюджету наконкурсних засадах грантів для проведення науково-дослідних робітз актуальних проблем розвитку фізичної культури і спорту;
збільшити обсяги видатків з бюджетів усіх рівнів тапозабюджетного фінансування сфери фізичної культури і спорту, втому числі через законодавче забезпечення залучення частиниприбутків вітчизняних виробників алкогольної та тютюновоїпродукції, ігорного бізнесу та спортивної лотереї;
розробити та прийняти законопроект про нову редакцію ЗаконуУкраїни "Про фізичну культуру і спорт" ( 3808-12 ).
1.7. ЧИСТЕ ТА БЕЗПЕЧНЕ ДОВКІЛЛЯ
Україні необхідно вдосконалити національну екологічнуполітику. Її ефективне впровадження забезпечить конституційніправа громадян на безпечне навколишнє середовище. Для цьогоучасники Коаліції зобов'язуються:
запровадити контроль за дотриманням екологічних нормативів тапосилити відповідальність за їх порушення;
гармонізувати вітчизняні технічні та екологічні стандарти зміжнародними аналогами, запровадити екологічне маркуваннявітчизняних товарів;
розробити та реалізувати державну програму очищення територіїУкраїни від небезпечних відходів;
створити регіональну систему екологічного страхування тааудиту з метою акумулювання коштів на екологічну санаціютериторій;
підвищити рівень захисту населення від природних ітехногенних аварій і катастроф;
розробити й затвердити державну програму "Якісна питна вода",що передбачатиме, зокрема, встановлення обґрунтованих стандартівякості питної води та забезпечення водою належної якості всьогонаселення України;
залучити громадськість до перевірки ефективності заходів щодорозвитку системи екологічної безпеки в Україні;
модернізувати систему радіаційної безпеки в зоні відчуженнята завершити будівництво об'єкту "Укриття" на Чорнобильській АЕС;
активізувати політику збереження й захисту природноїспадщини, а також започаткувати процес відродження природнихландшафтів;
регламентувати права та обов'язки центральних і місцевихорганів влади щодо природоохоронної діяльності та розмежуватифункції контролюючих органів.
1.8. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
Змістом соціальної політики в Україні має стати докоріннаперебудова системи соціального захисту населення, забезпеченняналежного, передбаченого законодавством фінансування соціальнихпрограм. Соціальні стандарти повинні відповідати потребам гідногожиття людини та гарантуватися державою для кожного громадянина,незалежно від місця його проживання.
Необхідно завершити створення єдиного реєстру отримувачівсоціальних пільг і забезпечити поступовий перехід до їх адресногонадання. Перелік категорій отримувачів пільг за професійноюознакою має бути скорочений при умові, що скорочення пільг будесупроводжуватися адекватним підвищенням доходів населення.
Соціальна політика держави має бути чесною. Слід припинитипрактику ухвалення законів, які встановлюють пільги чи соціальнівиплати, не забезпечені можливостями державного бюджету.
Система соціального страхування має бути реформована, у т.ч.через схвалення в 2006 р. Закону "Про загальний єдиний соціальнийвнесок", перерозподіл у подальшому загального єдиного соціальноговнеску між роботодавцями та найманими працівниками, поступовезниження податкового навантаження на фонд оплати праці, зменшеннячисла фондів соціального страхування, відмову від витрачаннякоштів соціального страхування на виплати не страхового характеру.
З метою поліпшення соціального захисту дітей, розв'язанняпроблем дитячої бездоглядності і безпритульності, створенняналежних умов для здорового розвитку дітей, реалізації їх прав тадосягнення конкретних результатів в інтересах дітей Україниучасники Коаліції беруть на себе зобов'язання:
удосконалити законодавчо-нормативну базу з питань соціальногозахисту дітей шляхом ухвалення Закону України "Прозагальнодержавну програму "Національний план дій щодо реалізаціїКонвенції ООН про права дитини" на 2006-2016 рр.";
внести зміни до Сімейного Кодексу України ( 2947-14 ) вчастині захисту права дитини на виховання у сім'ї, забезпеченнядітей правом знати своїх батьків та мати їх догляд, захисту правадитини на виховання у біологічній сім'ї (профілактика відмовбатьків від новонароджених дітей);
ухвалити Закон України "Про приєднання України до Конвенціїпро захист дітей та співробітництво в галузі міждержавногоусиновлення";
ухвалити Закон України "Про внесення змін до деякихзаконодавчих актів України щодо органів і служб у справахнеповнолітніх та соціальних установ для неповнолітніх";
провести інвентаризацію дитячих закладів незалежно відпідпорядкування та форм власності: медичних, лікувальних,позашкільних, дошкільних, соціального захисту, культури тамистецтв, оздоровчих тощо з метою вивчення їх технічного стану тавиконання функцій по обслуговуванню дітей;
розробити і впровадити Національну програму попередженняйодного дефіциту серед населення України на 2006-2010 рр., в якійстратегією масової профілактики є вживання йодованої солі;
забезпечити доступність дітей-інвалідів до закладівсоціальної інфраструктури, культури, освіти та до спеціальнихзакладів, які надають соціальні послуги;
розробити систему соціальної та матеріальної підтримки сімей,які всиновлюють дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківськогопіклування;
збільшити виплати до двох прожиткових мінімумів сім'ям, яківиховують дітей під опікою;
посилити державну підтримку щодо розвитку сімейних формвиховання для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківськогопіклування;
запровадити механізм реалізації батьками-вихователями дитячихбудинків сімейного типу права на працевлаштування, відпустку тапенсійне забезпечення;
передбачити під час підготовки проектів Закону України "ПроДержавний бюджет України на 2007 р." та наступні роки видатки наутримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківськогопіклування, а також осіб з їх числа, незалежно від форми їхвлаштування, на рівні, не нижчому за двократний розмірвстановленого прожиткового мінімуму;
забезпечити розробку Програми реформування системиінтернатних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавленихбатьківського піклування, передбачивши створення нового типузакладів для таких дітей, наближених до сімейних форм виховання таз навчанням у загальноосвітніх школах (протягом трьох роківреорганізувати третину існуючих шкіл-інтернатів та дитячихбудинків у заклади нового типу; за рахунок розвитку прийомнихсімей та дитячих будинків сімейного типу, повернення дітей добіологічних сімей, які пройшли процес соціальної реабілітації,суттєво зменшити потребу дітей в інтернатному вихованні);
реорганізувати систему притулків для неповнолітніх у центрисоціально-психологічної реабілітації дітей, передбачившифінансування Центрів соціально-психологічної реабілітації дітей зДержавного бюджету.
Одним із головних пріоритетів держави у сфері сімейної тадемографічної політики має стати подолання демографічної кризи,досягнення сталого демографічного розвитку, докорінна якісна змінаціннісних пріоритетів, відтворення населення через створення умовдля утвердження в суспільстві духовно і фізично здорової,матеріально забезпеченої, соціально благополучної сім'ї.
З цією метою учасники Коаліції беруть на себе зобов'язаннязабезпечити:
прийняття Стратегії демографічного розвитку на 2006-2015 рр.та Державної програми підтримки сім'ї у 2006-2010 рр.;
законодавчо запровадити допомогу при народженні другоїдитини - 15 тис. грн., третьої - 25 тис. грн. не пізніше 2008 р.;
соціальний та правовий захист материнства і батьківства;
запровадження механізмів формування сімейних орієнтаційнаселення на підвищення престижу сім'ї, в тому числі економічнупідтримку сім'ї з використанням важелів податкової та кредитноїполітики;
щорічно збільшувати видатки Державного бюджету України нафінансування житлового будівництва для молодих сімей (першочерговобагатодітних), а також обсягів кредитів, що надаються молодимсім'ям для будівництва або придбання житла;
розробку механізмів залучення позабюджетних коштів (додатководо бюджетного фінансування) для забезпечення багатодітних сімейжитлом;
запровадження короткотермінових відпусток чоловікам принародженні дитини з метою забезпечення одночасної та рівної участіжінок та чоловіків у догляді та вихованні дітей у їх перший місяцьжиття шляхом внесення змін до Закону України "Про відпустки"( 504/96-ВР );
запровадження механізму нової системи інтегрованої соціальноїдопомоги, заснованої на першочерговому сприянні реалізації власнихможливостей членів сім'ї і лише у разі відсутності такихможливостей - надання грошової допомоги;
державну підтримку сімей, які усиновили дитину, шляхомзапровадження:
- виплати одноразової допомоги при народженні дитининезалежно від віку усиновленої дитини;
- надання одному з батьків оплачуваної 3-х місячної відпусткипо догляду за дитиною з моменту ухвалення судом рішення провсиновлення дитини, незалежно від віку дитини.
З метою попередження насильства в сім'ї учасники Коаліціїзобов'язуються:
вдосконалити існуючу систему запобігання насильства в сім'ї,зокрема щодо посилення санкцій по відношенню до осіб, які вчинилинасильства та підвищення ефективності надання допомоги особам, якіпотерпають від насильства.
прийняти зміни до законодавства України з питань попередженнянасильства в сім'ї, зокрема до Закону України "Про попередженнянасильства в сім'ї" ( 2789-14 ) (визначення спеціальноуповноваженого органу з питань попередження насильства в сім'ї намісцевому рівні) та до Кодексу України "Про адміністративніправопорушення" ( 80731-10, 80732-10 );
З метою забезпечення умов для оздоровлення дітей та сімейноговідпочинку учасники Коаліції зобов'язуються:
ухвалити Загальнодержавну комплексну Програму оздоровлення тавідпочинку дітей, молоді та сімей з дітьми;
ухвалити Закон України "Про оздоровлення та відпочинокдітей";
унормувати діяльність дитячих оздоровчих закладів;
відновити дитячі оздоровчі бази (державні комунальні дитячіоздоровчі заклади);
нормативно закріпити у бюджетах усіх рівнів статті витрат наоздоровлення дітей соціально вразливих категорій.
Основними завданнями державної молодіжної політики єстворення необхідних умов для зміцнення правових та матеріальнихгарантій молоді, допомога молодим людям у реалізації їх творчихможливостей та ініціатив, залучення молоді до активної участі усоціальному, економічному та гуманітарному розвитку України.
З цією метою учасники Коаліції зобов'язуються:
розробити та затвердити механізми стимулювання роботодавцівдо створення нових робочих місць та надання першого робочого місцявипускникам вищих і професійно-технічних навчальних закладів(2006-2008);
забезпечити розвиток мережі установ культурно-просвітницькогоспрямування для молоді на селі (2006-2010);
дотримуватися вимог "Європейської хартії щодо участі молоді вгромадському житті на місцевому та регіональному рівні"(2006-2008);
внести зміни до Закону України "Про сприяння соціальномустановленню та розвитку молоді в Україні" ( 2998-12 ), щодовизначення вікових меж молоді з 18 до 26 років, зумовленозагальноєвропейськими підходами та інтеграцією України до ЄС, щодовстановлення вікових меж молоді.
Провідним напрямком реформ у соціальній сфері є трансформаціяполітики у сфері зайнятості та ринку праці, яка забезпечить нелише суттєве підвищення рівня життя широких верств населення, алей формування соціальної структури, подібної до європейськихзразків. Для реалізації поставлених завдань учасники Коаліціїзобов'язуються забезпечити:
розробку та впровадження Державної програми зайнятості на2007-2010 рр., яка забезпечить створення одного мільйона робочихмісць щорічно, передбачатиме прогнозування ринку праці,випереджальне створення нових робочих місць в галузях, щорозвиваються, державне замовлення на підготовку фахівців вищими таспеціальними учбовими закладами, здійснення відповідноїпрофесійної перепідготовки, заохочення децентралізованогофінансування підвищення кваліфікації працівників;
запровадження конкурсних засад відбору державних і приватнихкампаній, що здійснюють професійне навчання;
розробку механізмів стимулювання підприємців до створеннянових робочих місць та гарантування надання першого робочого місцявипускникам навчальних закладів, підготовлених за державнимзамовленням;
нормативно-методичне забезпечення гнучких форм зайнятості таоплати праці в залежності від економічних можливостей роботодавцята бажання працівника;
вжиття заходів щодо підвищення мобільності робочої силишляхом поширення інформації про становище на регіональних ринкахпраці, впровадження додаткових стимулів створення робочих місць вдепресивних регіонах, розвитку вахтових методів тимчасовогопрацевлаштування (в тому числі спільно з Російською Федерацією таіншими державами СНД), демократизації ринку житла й відновленнямережі робітничих гуртожитків тощо;
запровадження, починаючи з 2007 р., громадських робітзагальнодержавного значення, фінансованих коштами державногобюджету та централізованих позабюджетних фондів, фонду зайнятості;
надання допомоги у відкритті власної справи та стимулюванняінвестицій у самозайнятість та створення робочих місць;
запровадження Єдиної тарифної сітки в бюджетній сфері вповному обсязі, забезпечення отримання гідної та рівної оплатипраці працівникам однакової кваліфікації з однаковимнавантаженням;
встановлення мінімальної заробітної плати на рівні не меншепрожиткового мінімуму;
запровадження регульованого мінімуму погодинної заробітноїплати як соціального стандарту та ухвалення Закону України "Промінімальну погодинну заробітну плату";
ухвалення нової редакції Закону України "Про зайнятістьнаселення" ( 803-12 );
забезпечення на державному рівні захисту інтересів громадянУкраїни, які працюють за межами країни, шляхом укладанняміжурядових угод (перш за все з Російською Федерацією та іншимикраїнами) та стимулювання їх повернення в Україну.
Потребує реформування система соціальних стандартів та пільгокремим категоріям громадян. З метою впорядкування наданнясоціальних послуг та пільг, налагодження єдиної системи облікугромадян, які мають право на пільги, поглиблення адресностідержавної соціальної допомоги учасники Коаліції беруть на себезобов'язання:
завершити розробку комплексу державних соціальних стандартів,передбачених Державним класифікатором соціальних стандартів танормативів ( v0293203-02 );
впровадити програми поетапної заміни пільг, що виконуютьфункцію соціальної підтримки вразливих верств населення, адресноюдопомогою;
здійснити перегляд та за його результатами скасуватизаконодавче забезпечення пільг, надання яких не є обґрунтованим;
нормативно-методично забезпечити диверсифікацію
постачальників соціальних послуг шляхом:
- встановлення мінімальних стандартів надання соціальнихпослуг;
- переходу до формування замовлення на соціально-побутові,психологічні, соціально-медичні, соціально-економічні та іншісоціальні послуги на контрактній основі на підставі конкурсу;
- запровадження методики формування замовлення на послугусоціальної сфери на контрактній основі;
- переходу від централізованого регламентування видатківмісцевих бюджетів на виконання власних повноважень до встановленнямінімальних стандартів надання соціальних послуг;
- внесення змін до Закону України "Про соціальні послуги"( 966-15 ) в частині розширення визначення "соціальної послуги",залучення до надання соціальних послуг неприбуткових організацій,впровадження механізмів формування угод між замовниками іпостачальниками послуг соціальної сфери.
Реформування системи пенсійного забезпечення покликанеутвердити в Україні гідне життя людей похилого віку. УчасникиКоаліції беруть на себе зобов'язання:
гарантувати розмір мінімальної пенсії не менший запрожитковий мінімум для непрацездатних осіб;
стабілізувати солідарну систему, у тому числі через подальшудетінізацію заробітної плати;
ліквідувати більшість спеціальних пенсій і уніфікуватипринципи нарахування трудових пенсій;
запровадити та розвивати накопичувальну пенсійну системушляхом нормативно-методичного забезпечення переходу до паралельнихсистем загальнообов'язкового та добровільного пенсійногострахування на основі персоніфікованих пенсійних внесків.
Держава зобов'язана забезпечити соціальну справедливість длякожного. Статус ветеранів війни має бути наданий усім, хто воювавза свободу і незалежність власного народу.
Держава зобов'язана гарантувати повноцінний спосіб життя дляосіб з обмеженими фізичними та розумовими можливостями. Учасникикоаліції зобов'язуються забезпечити:
державну підтримку спеціалізованих установ для інвалідів;
доступ до ринку праці та забезпечення державних замовлень дляпідприємств, де працюють особи з обмеженими фізичними тарозумовими можливостями;
надання інвалідам соціального житла;
запровадження європейських стандартів вільного пересування.
Коаліція буде здійснювати заходи щодо поступового поверненнягромадянам України боргів по заощадженнях.
1.9. РЕФОРМА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
Україна потребує негайної та глибокої реформижитлово-комунального господарства, здійснюваної на основіпрогресивних економічних, науково-технічних світових досягнень, щозабезпечить високий сучасний рівень стандартів комфортного житладля всіх громадян.
З цією метою учасники Коаліції зобов'язуються:
ухвалити Закон України "Про житлово-комунальне господарство";
ліквідувати монополію житлово-експлуатаційних контор тасприяти залученню приватного сектору до надання комунальнихпослуг;
стимулювати створення житлових кондомініумів;
здійснити інвентаризацію і енергоаудит всіх основних фондівЖКГ, визначити знос, залишкову балансову вартість, об'ємифінансування (необхідні для відновлення та переоснащення);
розробити план заходів щодо відновлення основних фондівжитла;
здійснити моніторинг аварійних об'єктів житла і комунальногогосподарства та розробити програму ремонтних робіт і забезпечитифонд відселення;
забезпечити встановлення всіх приладів обліку та їхсервісного обслуговування;
реформувати систему роботи державної іпотечної установи тазабезпечити довгострокове, до 30-ти років, кредитування придбанняжитла з вартістю кредитів на європейському рівні;
ухвалити та втілити в життя національну програму замінизастарілого житлового фонду сучасним на основі залученняінвестиційних ресурсів.
II. СУЧАСНА ЄВРОПЕЙСЬКА ДЕРЖАВА
2.1. ЕФЕКТИВНА ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА
Подальший розвиток України, запровадження європейськихстандартів демократії, залежить від реального забезпечення норм,що передбачені розділом I "Загальні засади" та розділом II "Права,свободи та обов'язки людини і громадянина" Конституції України( 254к/96-ВР ), а також від зваженого формування сучасної,ефективної політичної системи шляхом завершення та удосконаленняполітичної реформи.
Стратегічними пріоритетами цієї реформи є:
оптимізація розподілу повноважень між Верховною РадоюУкраїни, Кабінетом Міністрів України і Президентом України з метоюстворення дієвого балансу стримувань і противаг;
чітке законодавче визначення статусу, механізмів формуваннята засад діяльності Кабінету Міністрів України, прав та обов'язківПрем'єр-міністра України та інших членів Уряду, законодавчеврегулювання процедур здійснення ними повноважень;
розвиток парламентаризму і його інституційних основ:партійної системи та удосконалення пропорційної системи виборів доВерховної Ради України та місцевих рад, а також законодавчеврегулювання статусу парламентської більшості (коаліціїдепутатських фракцій) та парламентської опозиції;
скасування недоторканності народних депутатів України шляхомобмеження їх імунітету до форм їх парламентської діяльності.
З цією метою учасники Коаліції зобов'язуються:
внести до кінця I сесії Верховної Ради України V скликанняпроект Закону про внесення змін до Конституції України( 254к/96-ВР ) щодо удосконалення політичної реформи тазабезпечити його остаточне схвалення до кінця третьої сесії,зокрема, передбачивши в ньому:
- удосконалення процедурних механізмів стримування тапротиваг між органами державної влади;
- заміну інституту депутатської недоторканності інститутомпарламентського імунітету;
- удосконалення процедурних норм і процесуальних гарантійзахисту прав та свобод людини і громадянина;
забезпечити удосконалення Регламенту Верховної Ради України( 3547-15 ), передбачивши в ньому, зокрема, окремий розділ пропорядок формування, права та обов'язки парламентської опозиції (докінця 2006 р.);
ухвалити Закони України "Про Президента України", "ПроКабінет Міністрів України" та "Про центральні органи виконавчоївлади", виходячи із норм Конституції України ( 254к/96-ВР ) (докінця 2006 р.);
ухвалити Закон України "Про нормативно-правові акти", з метоювстановлення ієрархії законодавчих актів (до кінця 2006 р.);
ухвалити Закон України "Про всеукраїнський референдум",передбачивши в ньому виключний перелік питань, які підлягаютьвирішенню на державному рівні;
ухвалити Закон України "Про місцеві референдуми", в якомуобмежити перелік питань, які виносяться на розгляд, лишекомпетенцією місцевого самоврядування;
удосконалити Закон України "Про політичні партії" ( 2365-14 )та кодифікувати законодавство України з метою, зокрема:
- розведення в часі виборів до Верховної Ради України таорганів місцевого самоврядування;
- удосконалення пропорційної системи виборів, в тому числістосовно місцевих виборів;
- запровадження норми про конфедерацію партій за європейськимзразком;
- підвищення прохідного бар'єру виборів до Верховної РадиУкраїни до 5%;
- запровадження єдиного державного реєстру виборців.
2.2. РЕФОРМА ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
Головною метою реформи публічної адміністрації в Україні єпоетапне створення нової моделі публічної адміністрації, яказабезпечить становлення України як правової європейської держави звисоким рівнем життя, соціальної стабільності та демократії.Учасники Коаліції розуміють, що демократизація публічноїадміністрації є передумовою інтеграції України до європейських ісвітових економічних та політичних структур, зокрема доЄвропейського Союзу. Влада має стати близькою до потреб і запитівкожного громадянина, а головним пріоритетом державної політики маєбути забезпечення реалізації прав і свобод людини.
РЕФОРМУВАННЯ ВИЩОГО ТА ЦЕНТРАЛЬНОГО РІВНЯ
ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
Одне з основних завдань реформування системи виконавчої владиполягає в забезпеченні конституційного статусу Кабінету МіністрівУкраїни як вищого органу в системі виконавчої влади, що спрямовуєі координує діяльність органів виконавчої влади, через прийняттяЗакону України "Про Кабінет Міністрів України", в якому, зокрема,закріпити:
принципи і механізми колегіальності в ухваленні рішеньКабінетом Міністрів України;
створення урядових комітетів для попереднього розгляду питаньна засіданнях Кабінету Міністрів України; кількість і напрямкироботи урядових комітетів визначаються Кабінетом МіністрівУкраїни;
статус членів Уряду як політичних посад, відокремленняполітичних функцій міністрів від адміністративно-розпорядчих;
формування Уряду Верховною Радою України на підставі єдиногоподання (списком не менше 2/3 членів Уряду) та набуття повноваженьчерез прийняття присяги.
Реформування міністерств та інших центральних органіввиконавчої влади (далі - ЦОВВ) слід спрямовувати на:
спрощення класифікації центральних органів виконавчої владишляхом перегляду статусу ЦОВВ та їх кількісного складу, уточненняфункцій ЦОВВ;
забезпечення провідної ролі міністерств як головних суб'єктіврозробки політики у відповідних секторах державного управління;
підвищення ролі міністрів як державних політичних діячів;
чітке розмежування політичного та адміністративногокерівництва в міністерствах;
мінімізацію втручання держави в суспільні процеси, особливо вдіяльність господарюючих суб'єктів;
зміна природи, змісту та форм впливу ЦОВВ на суспільніпроцеси, забезпечення переходу з адміністративно-розпорядчихметодів управління до надання послуг громадянам та юридичнимособам у відповідних сферах та рівнях управлінської діяльності.
Реформування ЦОВВ передбачає істотне збільшення контролюгромадськості за діяльністю влади, посилення політичноївідповідальності завдяки секторному підходу в управлінні процесамисуспільно-політичного життя, а також оптимізацію структури ЦОВВшляхом ліквідації або перетворення їх в урядові органи в складіміністерств.
Забезпечити, в тому числі при необхідності, наконституційному рівні, чітке розмежування між повноваженнями Урядуяк вищого органу в системі виконавчої влади та органами, щоздійснюють регуляторні та контрольні функції (національні комісії,Антимонопольний комітет, Служба безпеки України, Державний комітеттелебачення і радіомовлення). Реорганізувати Державний комітет зпитань регуляторної політики та підприємництва в Національнукомісію з питань регуляторної політики для узгодження регуляторнихі дозвільних актів. Вказані органи повинні здійснювати своюдіяльність виключно на підставі відповідних статутарних законів,відображаючи баланс інтересів громадянського суспільства(юридичних та фізичних осіб) та держави.
Реформа повинна забезпечити баланс інтересів споживачів,господарюючих суб'єктів та держави в процесі прийняття рішеньрегуляторними органами.
У зв'язку із вищевикладеним учасники Коаліції зобов'язуються:
передбачити у проекті закону про внесення змін до КонституціїУкраїни ( 254к/96-ВР ) щодо удосконалення політичної реформи та вЗаконах України про Кабінет Міністрів України та про центральніоргани виконавчої влади наступні норми:
- визначення посади міністра та першого заступника міністраяк політичних посад;
- утворення інституту державних секретарів в системіСекретаріату Кабінету Міністрів України та міністерств, якіпризначаються Кабінетом Міністрів України;
- визначення завдань та повноважень ЦОВВ зі спеціальнимстатусом;
прийняти відповідний Закон, який гарантував би доступгромадськості до інформації про діяльність Кабінету МіністрівУкраїни, міністерств, інших ЦОВВ і місцевих державнихадміністрацій та визначав би порядок доступу до такої інформації;
утворити парламентсько-урядову комісію з питаньадміністративної реформи, зобов'язавши її проаналізувати роботукожного міністерства та підготувати висновки за вищевикладенимипринципами до кінця 2006 р.
РЕФОРМУВАННЯ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
Мета реформування місцевих органів виконавчої влади - сприятирозвиткові місцевого самоврядування на основі чіткогофункціонального розмежування їхніх повноважень з повноваженнямиорганів виконавчої влади.
В результаті здійснення реформи публічної адміністрації маютьбути ліквідовані районні державні адміністрації, а повноваженняобласних державних адміністрацій мають бути зведені до виконаннятаких функцій:
забезпечення виконання та контроль за дотриманням Конституції( 254к/96-ВР ) та законів України, актів Президента України таКабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;
додержання прав і свобод громадян;
координація діяльності регіональних представництв ЦОВВ;
Представництво органів виконавчої влади на місцевому рівнівідбувається шляхом створення та функціонування відповіднихтериторіальних підрозділів ЦОВВ. Рішення про створеннятериторіального представництва ЦОВВ приймається КабінетомМіністрів України.
АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ
ТА МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ
Адміністративно-територіальна реформа зорієнтована напосилення ролі місцевого самоврядування та забезпечення йогоспроможності проводити ефективну політику в інтересах людини,забезпечуючи її якісними доступними послугами. Новийадміністративний та територіальний поділ повинен врахуватипринципи економічної доцільності та соціальної необхідності, щопризведе до забезпечення соціально-економічного балансу територій.Метою реформи системи місцевої влади є забезпечення принципівдецентралізації та субсидіарності та приведення її у відповідністьдо загальноприйнятих європейських принципів, закладених вЄвропейській Хартії місцевого самоврядування ( 994_036 ),ратифікованої Верховною Радою України ( 452/97-ВР ).
Важливим елементом проведення адміністративно-територіальноїреформи є чітке розмежування повноважень між рівнями місцевогосамоврядування за принципом субсидіарності з тим, щоби недопустити дублювання та подвійного підпорядкування функцій ізавдань місцевого самоврядування.
Учасники Коаліції підтримують та зобов'язуються впровадитиреформу адміністративно-територіального устрою відповідно до такихпараметрів:
Систему адміністративно-територіального устрою Українискладатимуть адміністративно-територіальні одиниці - ціліснічастини території держави, що за наявності відповіднихгеографічних, демографічних та соціально-економічних умов єтериторіальними основами для організації та діяльності органівдержавної влади та органів місцевого самоврядування, - щорозподілені на три рівні - регіон, район, громада - кожен з якихмає науково обґрунтовану мінімальну чисельність населення.
При проведенні адміністративно-територіальної реформинеобхідно розділяти повноваження також і між органами місцевогосамоврядування кожної адміністративно-територіальної одиниці, щозабезпечується прийняттям відповідних законів, а також прийняттямокремих статутів для кожної адміністративно-територіальної одинці.
Реформування публічної адміністрації передбачає підготовку таухвалення Концепції та Програми заходів щодо проведення реформипублічної адміністрації із відповідним фінансовим забезпеченням, втому числі внесення відповідних змін до Конституції України( 254к/96-ВР ). Відповідно, учасники Коаліції зобов'язуються:
доопрацювати (із врахуванням вищевикладеного попередньосхвалений Верховною Радою України проект Закону України "Провнесення змін до Конституції щодо удосконалення системи місцевогосамоврядування" (N 3207-1) та остаточно схвалити із визначеннямдати набрання чинності з 1 січня 2007 р. (див. Додаток A). Узв'язку із запропонованими змінами до Конституції ( 254к/96-ВР ),необхідно ухвалити у визначені терміни наступні Закони України:
- "Про територіальний устрій України";
- "Про місцеві державні адміністрації" (нова редакція);
- "Про місцеве самоврядування громади";
- "Про місцеве самоврядування району";
- "Про місцеве самоврядування області";
- "Про службу в органах місцевого самоврядування" (новаредакція);
переструктурувати бюджетну та податкову системи в Україні, зметою посилення ролі та статусу інститутів місцевогосамоврядування шляхом прийняття (у визначених термінах) такихЗаконів України:
- про внесення змін до Бюджетного Кодексу України( 2542-14 ), визначивши в ньому джерела та порядок формуваннямісцевих бюджетів;
- "Про місцеві податки та збори";
затвердити галузеві соціальні стандарти, на підставі якихбуде можливим зробити відповідні розрахунки щодо визначення потребгромад та фінансового забезпечення місцевих бюджетів громад;
провести функціонально-секторне обстеження центральнихорганів виконавчої влади та урядових органів;
здійснити планування територіальних меж громад, районів,визначення міст-районів і міст-регіонів та їх меж.
2.3. СПРАВЕДЛИВЕ НЕУПЕРЕДЖЕНЕ ТА
ДОСТУПНЕ СУДОЧИНСТВО
Наша мета - створити умови для утвердження верховенства правав державі та забезпечення кожному права на швидкий та справедливийсудовий розгляд у незалежному та неупередженому суді. Для побудовиефективної системи забезпечення правосуддя необхідно схвалитиузгоджену концепцію розвитку судочинства. Будуть створені гідніумови для надання якісної правової допомоги. Учасники Коаліціїпогоджуються в тому, що реформування судово-правової системипотребує утвердження незалежності судової гілки влади та вжиттяефективних заходів щодо:
доступності правосуддя;
удосконалення судочинства, створення законодавчих гарантій надотримання строків судового провадження відповідно до вимогЄвропейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод( 995_004 );
покращання процедури формування корпусу професійних суддів;
підвищення ефективності суддівського самоврядування;
гарантованого та належного бюджетного фінансування судовоївлади;
забезпечення неухильного виконання рішень судів;
розвитку третейського судочинства та процедур медіації(примирення).
Учасники Коаліції визнають, що вдосконалення судочинства вУкраїні потребує:
В частині доступності правосуддя та удосконалення йогопроцесуальних засад:
удосконалення системи судів, подолання їх багатоланковості, втому числі модернізації існуючої системи господарських судів успеціалізовані суди з розгляду комерційних спорів;
завершення формування повноцінної системи спеціалізованихадміністративних судів;
запровадження інституту суду присяжних (до кінця 2009 року);
