Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947)

У Статтях XI, XII, XIII, XIV та XVIII терміни "обмеження імпорту" чи "обмеження експорту" включають обмеження, які реалізуються через торговельні операції, здійснювані державою.

Термін "у будь-якій формі" в цьому параграфі охоплює ті товари, що знаходяться на ранній стадії переробки чи все ще є швидкопсувними, які прямо конкурують зі свіжими продуктами і, у випадку вільного імпорту, роблять обмеження на свіжі продукти неефективними.

Термін "особливі фактори" включає зміни у відносній економічній ефективності виробництва вітчизняних та іноземних виробників чи різних іноземних виробників, але не зміни, які штучно викликані засобами, не дозволеними цією Угодою.

СТОРОНИ повинні вживати заходів для забезпечення повної таємності про проведенні будь-яких консультацій згідно з положеннями цієї Статті.

Сторони, які застосовують обмеження, повинні прагнути до уникнення завдання серйозної шкоди експорту товару, від якого значною мірою залежить економіка сторони.

Домовлено, що ця дата повинна припадати на період у дев'яносто днів після набрання чинності поправками до цієї Статті, які вводяться Протоколом про внесення поправок до Преамбули та Частин II і III цієї Угоди. Проте, якщо СТОРОНИ вирішать, що умови не є придатними для застосування положень цього підпараграфа у передбачений час, вони можуть встановити пізнішу дату, за умови, що така дата повинна бути не пізніше ніж через тридцять днів після часу, коли зобов'язання за Статтею VIII, Розділами 2, 3 і 4 та Статутом Міжнародного валютного фонду стануть застосованими до сторін-членів Фонду, загальний обсяг зовнішньої торгівлі яких становить щонайменше п'ятдесят відсотків від сукупного обсягу зовнішньої торгівлі всіх сторін.

Домовлено, що параграф 4(e) не встановлює будь-яких додаткових нових критеріїв щодо накладення чи застосування кількісних обмежень для цілей збереження платіжного балансу. Єдина його мета полягає у забезпеченні того, щоб всі зовнішні фактори, такі як зміни умов торгівлі, кількісні обмеження, надвисокі тарифи та субсидії, які можуть посилювати складнощі у платіжному балансі сторони, яка застосовує обмеження, повністю бралися до уваги.

"Комерційні міркування" не були згадані як принцип для розподілу квот, тому що вважалося, що їх застосування урядовими органами не завжди можливе. Крім того, у випадках, коли це можливо, сторона може застосовувати такі міркування при спробі досягнення домовленості відповідно до загального принципу, викладеного у першому реченні параграфа 2.

Дивися примітку стосовно "особливих факторів" у зв'язку з останнім підпараграфом параграфа 2 Статті XI.

Положення цього параграфа не повинні тлумачитися так, щоб перешкоджати повному розгляду СТОРОНАМИ, в ході консультацій, передбачених параграфом 4 Статті XII і параграфом 12 Статті XVIII, характеру, впливу та причин дискримінації у сфері обмежень імпорту.

Одна з ситуацій, передбачених параграфом 2 може полягати в тому, що сторона має залишки, отримані в результаті поточних операцій, які вона не в змозі використати без певного ступеня дискримінації.

Слово "підривати" має на меті вказати, наприклад, що порушення букви будь-якої Статті цієї Угоди шляхом вжиття валютних заходів не повинні розглядатися як порушення тієї Статті, якщо фактично не відбувається суттєвого відхилення від цілей Статті. Таким чином, сторона, яка в порядку валютного контролю, що здійснюється відповідно до Статуту Міжнародного валютного фонду, вимагає отримання платежів за експорт у своїй власній валюті або у валюті одного чи більше членів Міжнародного фонду, не вважається такою, що порушує Статтю XI чи Статтю XIII. Іншим прикладом могла б бути сторона, що зазначає на імпортній ліцензії країну, з якої товари можуть імпортуватися, не з метою введення будь-якого додаткового елементу дискримінації у своїй системі ліцензування імпорту, а з метою введення дозволеного валютного контролю.

Звільнення експортного товару від мит та податків, що накладаються на аналогічні товари, призначені для внутрішнього споживання, чи повернення таких мит та податків у сумах, які не перевищують внесені суми, не повинно вважатися субсидією.

1. Ніщо у Розділі B не повинно перешкоджати використанню стороною множинних обмінних курсів відповідно до Статуту Міжнародного валютного фонду.

2. Для цілей Розділу B "первинний товар" слід розуміти як будь-який продукт фермерства, лісового господарства чи рибальства, або будь-який мінерал у натуральній формі чи який пройшов таку обробку, яка, як правило, є необхідною для підготовки його до продажу у значному обсязі в системі міжнародної торгівлі.

1. Той факт, що сторона не експортувала певний товар протягом попереднього репрезентативного періоду, сам по собі не перешкоджає стороні обґрунтувати своє право на отримання частки у торгівлі відповідним товаром.

2. Система стабілізації внутрішньої ціни чи доходів вітчизняних виробників первинних товарів незалежно від руху експортних цін, в результаті якої іноді при продажі товару на експорт ціна є нижчою за порівняну ціну, яка виставляється покупцям на аналогічний товар на внутрішньому ринку, повинна розглядатися як така, що не застосовує експортні субсидії у розумінні параграфа 3, якщо СТОРОНИ визначать, що:

(a) результатом системи також був продаж товару на експорт за ціною, вищою за порівняну ціну, яка виставляється покупцям на аналогічний товар на внутрішньому ринку або що система розроблена так, щоб призводити до вищезазначеного результату; а також

(b) система функціонує таким чином чи то завдяки ефективному регулюванню виробництва, чи з інших причин, що вона не створює надлишкового стимулювання експорту чи іншим шляхом не спричиняє серйозного обмеження інтересів інших сторін або що система розроблена так, щоб функціонувати вищезазначеним чином.

Незалежно від такого визначення СТОРІН, заходи, здійснювані в рамках такої системи, підпадають під дію положень параграфа 3 у випадках, коли вони повністю чи частково фінансуються з урядових коштів додатково до коштів, стягнених з виробників відповідного товару.

Мета параграфа 4 полягає в тому, що сторони повинні прагнути до кінця 1957 року досягти домовленості про скасування з 1 січня 1958 року всіх субсидій, які залишилися; або, якщо цього зробити не вдається, досягти домовленості щодо подовження застосування принципу незмінності до найближчої дати, до якої вони можуть очікувати досягнення такої домовленості.

Діяльність Маркетингових домів, які засновуються сторонами і займаються купівлею чи продажем, підпадає під положення підпараграфів (a) і (b).

Діяльність Маркетингових домів, які засновуються сторонами і не займаються купівлею чи продажем, але встановлюють правила приватної торгівлі, підпадає під положення відповідних Статей цієї Угоди.

Встановлення державним підприємством різних цін на продаж товару на різних ринках не забороняється положенням цієї Статті за умови, що такі різні ціни встановлюються з комерційних міркувань відповідно до умов попиту та пропозиції на експортних ринках.

Урядові заходи, які застосовуються з метою забезпечення стандартів якості та економічної ефективності у зовнішньоторговельних операціях, чи привілеї, надані для використання національних природних ресурсів, але які не уповноважують уряд здійснювати контроль над торговельною діяльністю відповідного підприємства, не вважаються "винятковими чи спеціальними привілеями".

Країна, яка отримує цільову позику, має право вважати цю позику "комерційним міркуванням" при закупівлі за кордоном товарів, передбачених цією позикою.

Значення терміну "товари" обмежується їх розумінням у комерційній практиці і не включає купівлю чи продаж послуг.

Переговори, які сторони домовляються провести згідно з цим параграфом, можуть бути спрямованими на зниження мит та інших зборів на імпорт та експорт чи на укладення будь-якої іншої взаємоприйнятної домовленості, сумісної з положеннями цієї Угоди (дивися параграф 4 Статті II і примітку до цього параграфа).

Термін "імпортна націнка" у цьому параграфі означає різницю, на яку ціна, встановлена імпортною монополією на імпортований товар (за відрахуванням внутрішніх податків у розумінні Статті III, витрат на транспортування і розподіл та інших витрат, пов'язаних з купівлею, продажем чи подальшою переробкою, а також чистого прибутку у розумному розмірі), перевищує ціну постачальника.

Причетні СТОРОНИ та сторони повинні зберігати повну таємність щодо питань, які виникають за цією Статтею.

1. При визначенні, чи є економіка сторони здатною "забезпечувати лише низький рівень життя", СТОРОНИ повинні взяти до уваги нормальний стан цієї економіки і не повинні базувати своє визначення на виняткових обставинах, таких як обставини, що можуть бути результатом тимчасового існування винятково сприятливих умов для продажу основного експортного товару чи товарів такої сторони.

2. Фраза "на ранніх стадіях розвитку" не поширюється лише на сторони, які тільки розпочали свій економічний розвиток, але також на сторони, економіка яких знаходиться у процесі індустріалізації для виправлення надвисокої залежності від виробництва первинних товарів.

Посилання на становлення певних галузей промисловості повинно поширюватися не лише на заснування нової галузі промисловості, але також на заснування нового виду виробництва в існуючій галузі промисловості, на суттєве перетворення існуючої галузі промисловості, а також на суттєве розширення існуючої галузі промисловості, яка задовольняє відносно малу частку внутрішнього попиту. Воно також повинно поширюватися на реконструкцію зруйнованої чи значно пошкодженої галузі промисловості в результатів військових дій чи стихійних лих.

Зміна чи скасування відповідно до параграфа 7(b), які здійснюються стороною, визначеною у параграфі 7(a), що не є стороною-заявником, повинні здійснюватися протягом шести місяців з дня, коли відповідні заходи були вжиті стороною-заявником, і набирають чинності на тридцятий день після дня, коли про таку зміну чи скасування були повідомлені СТОРОНИ.

Друге речення параграфа 11 не повинне тлумачитися так, щоб означати, що сторона повинна послаблювати чи скасовувати обмеження, якщо таке послаблення чи скасування після їх здійснення створили б умови, виправдовуючі, відповідно, посилення чи введення обмежень згідно з параграфом 9 Статті XVIII.

Дата, зазначена у параграфі 12(b) повинна бути визначена СТОРОНАМИ відповідно до положень параграфа 4(b) Статті XII цієї Угоди.

Визнається, що до прийняття рішення про введення заходу та повідомлення СТОРІН відповідно до параграфа 14, стороні може знадобитися розумний період часу для оцінки конкурентоспроможності відповідної галузі промисловості.

Зрозуміло, що СТОРОНИ повинні запросити сторону, яка пропонує застосувати захід згідно Розділу C, провести з ними консультації відповідно до параграфа 16, якщо вони отримають таку вимогу від сторони, на торгівлю якої відповідний захід справив би суттєвий вплив.

1. Розуміється, що СТОРОНИ можуть погодитися із запропонованим заходом при дотриманні певних умов та обмежень. Якщо при застосуванні захід не відповідає умовам, визначеним за згодою, тоді він вважатиметься заходом, на який СТОРОНИ не надали згоди. У випадках, коли СТОРОНИ погодилися із застосуванням заходу протягом певного періоду часу, зацікавлена сторона, якщо вона визнає, що для досягнення мети, з якою початково був введений захід, необхідним є подовження заходу, може звернутися до СТОРІН із заявою про подовження цього періоду відповідно до положень та процедур, встановлених Розділами C і D залежно від обставин.

2. Очікується, що СТОРОНИ, як правило, будуть утримуватися від погодження заходу, який може серйозно зашкодити експорт товару, від якого суттєво залежить економіка сторони.

Фраза "що інтереси інших сторін достатньо захищені" має на меті надати широке поле, достатнє для того, щоб дозволити у кожному випадку розглядати найбільш придатний спосіб захисту цих інтересів. Такий придатний метод може, наприклад, бути у формі додаткової поступки, яку має застосувати сторона, що вдається до положень Розділів C і D протягом такого часу, доки зберігається відхилення від інших Статей цієї Угоди, чи у формі тимчасового призупинення будь-якою іншою стороною, зазначеною у параграфі 18, поступки в основному еквівалентної ушкодженню переваг, викликаному введенням відповідного заходу. Така сторона має право захищати свої інтереси через тимчасове призупинення поступки, за умови, що це право не може використовуватися, якщо, у випадку вжиття заходу стороною, що підпадає під опис параграфа 4(a), СТОРОНИ визначили, що запропонований обсяг компенсаційної поступки був адекватним.

Положення параграфа 19 мають на меті охопити випадки, коли галузь промисловості вже проіснувала понад "розумний період часу", про який йде мова у примітці до параграфів 13 і 14, і не повинні тлумачитися так, щоб позбавляти сторону, яка підпадає під опис параграфа 4(a) Статті XVIII, її права вдаватися до інших положень Розділу C, включаючи параграф 17, відносно новоствореної галузі промисловості, навіть якщо вона і отримала переваги від випадкового захисту, створеного через застосування обмежень імпорту з метою збереження рівноваги платіжного балансу.

Будь-який захід, вжитий відповідно до положень параграфа 21, повинен бути негайно скасований, якщо дії, вжиті згідно з параграфом 17, скасовані, чи якщо СТОРОНИ нададуть згоду на застосування запропонованого заходу по завершенні терміну у дев'яносто днів, встановленому у параграфі 17.

Виняток, передбачений у цьому параграфі, поширюється на будь-яку товарну угоду, яка відповідає принципам, схваленим Економічною та соціальною радою в її резолюції 30(IV) від 28 березня 1947 року.

Зрозуміло, що положення Статті I вимагають, що коли товар, який був імпортований на територію члена митного союзу чи зони вільної торгівлі за преференційною ставкою мита, реекспортується на територію іншого члена такого союзу чи зони, останній член повинен стягувати мито, яке дорівнює різниці між уже сплаченим митом та будь-яким більш високим митом, яке підлягало б сплаті, якщо б товар імпортувався безпосередньо на його територію.

Заходи, що вживаються Індією та Пакистаном з метою виконання торговельних домовленостей між ними, коли вони їх укладуть, можуть відхилятися від певних положень цієї Угоди, але ці заходи в цілому повинні відповідати цілям цієї Угоди.

СТОРОНИ і кожна причетна сторона повинні організовувати переговори та консультації з дотриманням максимально можливої таємності з метою запобігання передчасного розголошення деталей передбачених змін тарифів. СТОРОНИ повинні негайно інформуватися про всі зміни у національних тарифах, які є результатом застосування цієї Статті.

1. Якщо СТОРОНИ встановлюють інший, ніж трирічний період, сторона може діяти відповідно до параграфа 1 чи параграфа 3 Статті XVIII в перший день по закінченні такого іншого періоду, і якщо СТОРОНИ знов не встановили інший період, тривалість наступних періодів дорівнюватиме трьом рокам з моменту завершення такого встановленого періоду.

2. Положення, що 1 січня 1958 року чи в інші дні, визначені відповідно до параграфа 1, сторона "може ... змінити чи скасувати поступку" означає, що в такий день, а також у перший день після завершення кожного періоду змінюється юридичне зобов'язання такої сторони за Статтею II; це не означає, що зміни у її митному тарифі повинні обов'язково набирати чинності того ж дня. У випадку, якщо зміна тарифів, яка є результатом переговорів, проведених відповідно до цієї Статті, відкладається, аналогічним чином може бути відкладено набрання чинності будь-якими компенсаційними поступками.

3. Не раніше ніж за шість місяців і не пізніше ніж за три місяці до 1 січня 1958 року або до дати завершення будь-якого наступного періоду сторона, яка бажає змінити чи скасувати будь-яку поступку, включену до відповідного Розкладу, повинна поінформувати про це СТОРОНИ. Після цього СТОРОНИ повинні визначити сторону чи сторони, з якими необхідно провести переговори чи консультації, передбачені параграфом 1. Будь-яка сторона, визначена у такий спосіб, повинна брати участь у таких переговорах чи консультаціях зі стороною-заявником з метою досягнення домовленості до завершення періоду. Будь-яке подовження гарантованого терміну дії Розкладів стосується Розкладів зі змінами, внесеними в ході таких переговорів, відповідно до параграфів 1, 2 і 3 Статті XXVIII. У випадку, якщо СТОРОНИ організують проведення багатосторонніх тарифних переговорів протягом періоду у шість місяців до 1 січня 1958 року чи до будь-якого іншого дня, визначеного відповідно до параграфа 1, при організації таких переговорів вони повинні передбачити відповідні процедури для проведення переговорів, зазначених у цьому параграфі.

4. Метою залучення до переговорів будь-якої сторони, яка має інтереси головного постачальника, додатково до будь-якої сторони, з якою поступка була початково погоджена, є забезпечити, щоб сторона, яка має більшу частку у торгівлі, на яку впливає така поступка, ніж сторона, з якою ця поступка була початково погоджена, мала ефективну можливість захищати договірне право, яким вона користується за цією Угодою. З іншого боку, не мається на увазі, щоб масштаб переговорів був таким, аби викликати непотрібні труднощі при проведенні переговорів та досягненні домовленості згідно зі Статтею XXVIII, і щоб створювати труднощі у застосуванні цієї Статті у майбутньому до поступок, які є результатом таких переговорів. Відповідно, СТОРОНИ повинні визначати, що сторона має інтереси головного постачальника лише у тому випадку, коли ця сторона мала протягом розумного періоду до початку переговорів більшу частку на ринку сторони-заявника, ніж сторона, з якою поступка була початково погоджена, або, на думку СТОРІН, мала б таку частку за умови відсутності дискримінаційних кількісних обмежень, які застосовуються стороною-заявником. Отже, було б недоречним для СТОРІН визначати, що більше ніж одна сторона чи у виняткових випадках, коли існує приблизна еквівалентність, більш ніж дві сторони мають інтереси головного постачальника.

5. Незважаючи на визначення інтересів головного постачальника у примітці 4 до параграфа 1, СТОРОНИ можуть як виняток визначити, що сторона має інтереси головного постачальника, якщо відповідна поступка впливає на торгівлю, яка становить основну частину загального експорту такої сторони.

6. Не мається на увазі, щоб положення про участь у переговорах будь-якої сторони, яка має інтереси головного постачальника, та про консультації з будь-якою стороною, яка має значну зацікавленість у поступці, котру сторона-заявник бажає змінити чи скасувати, передбачали, що вона повинна сплатити компенсацію чи постраждати від контрзаходів у обсязі більшому, ніж передбачені скасування чи зміна, оцінені у світлі умов торгівлі, діючих під час запропонованого скасування чи зміни з урахуванням будь-яких дискримінаційних кількісних обмежень, що застосовуються стороною-заявником.

7. Вираз "значна зацікавленість" не піддається точному визначенню і, відповідно, може створювати труднощі для СТОРІН. Проте мається на увазі, щоб він тлумачився таким чином, щоб охоплювати лише ті сторони, які мають значну частку на ринку сторони, яка бажає змінити чи скасувати поступку, чи щодо яких можна обгрунтовано очікувати, що вони б мали таку частку за умови відсутності дискримінаційних кількісних обмежень, які впливають на їх імпорт.

1. Будь-яка вимога про надання дозволу на початок переговорів повинна супроводжуватися всією необхідною статистичною та іншою інформацією. Рішення щодо такої вимоги повинне прийматися протягом тридцяти днів з моменту його подання.

2. Визнається, що надання певним сторонам, які значною мірою залежать від порівняно невеликої кількості первинних товарів і які покладаються на тариф як на важливу підтримку процесу диверсифікації їх економіки чи як на важливе джерело надходжень, дозволу вести переговори про зміну чи скасування поступок лише згідно з параграфом 1 Статті XXVIII може вимусити їх в цей час зробити зміни та скасування, які у довгостроковому періоді виявляться непотрібними. Для уникнення такої ситуації СТОРОНИ повинні дозволяти будь-якій такій стороні, згідно з параграфом 4, розпочинати переговори, якщо тільки вони не вважають, що це призвело б до такого зростання рівнів тарифів чи сприяло б такому зростанню рівнів тарифів, яке б загрожувало стабільності Розкладів, доданих до цієї Угоди, чи призвело б до неналежного порушення міжнародної торгівлі.

3. Очікується, що переговори, дозволені згідно з параграфом 4, щодо зміни чи скасування лише однієї тарифної позиції чи дуже невеликої групи позицій, у звичайному порядку могли б завершуватися протягом шістдесяти днів. Проте визнається, що такий період буде недостатнім у випадках проведення переговорів щодо зміни чи скасування більшої кількості тарифних позиції, і отже у таких випадках для СТОРІН було б доречним передбачити довший період.

4. Визначення, передбачене параграфом 4(d), повинне здійснюватися СТОРОНАМИ протягом тридцяти днів з моменту подання питання їм на розгляд, якщо сторона-заявник не погоджується на довший період.

5. При визначенні згідно з параграфом 4(d), чи сторона-заявник безпідставно не запропонувала адекватну компенсацію, зрозуміло, що СТОРОНИ повинні належним чином взяти до уваги особливе положення сторони, яка зв'язала велику частку своїх тарифів на дуже низьких ставках мита і через це має менші можливості надання компенсаційних поступок, ніж інші сторони.

Розуміється, що посилання на фіскальні потреби включає такий аспект стягнення мит, як джерело бюджетних надходжень, особливо тих мит, які накладаються в основному для цілей отримання надходжень, чи мит, які накладаються на товари, що можуть бути замінені товарами, які підлягають сплаті фіскальних мит з метою запобігання ухиленню від сплати таких мит.

Глави VII та VIII Гаванської хартії були виключені з параграфа 1, оскільки вони в цілому викладають організаційні засади, функції та процедури Міжнародної організації торгівлі.

Слова "розвинені сторони" та слова "менш розвинені сторони" у тому вигляді, в якому вони використані у Частині IV, слід розуміти як такі, що стосуються розвинених та менш розвинених країн, які є сторонами Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Ця Стаття базується на цілях, передбачених Статтею I з поправками, внесеними Розділом A параграфа 1 Протоколу про внесення поправок до Частини I та Статей XXIV та XXX після набрання чинності цим Протоколом.(12)

Термін "первинні товари" включає сільськогосподарські товари (дивися параграф 2 примітки до Статті XVI, Розділ B.

Програма диверсифікації в цілому повинна включати інтенсифікацію діяльності по переробці первинних товарів та розвитку виробничих галузей промисловості з урахуванням ситуації конкретної сторони і світових перспектив виробництва та споживання різних товарів.

Зрозуміло, що фраза "не очікують взаємності" означає відповідно до цілей, передбачених цією Статтею, що від менш розвинених сторін у ході торговельних переговорів не повинні очікуватися пропозиції, які не відповідають їх власним розвитковим, фінансовим і торговельним потребам, з урахуванням розвитку торгівлі у минулому.

Цей параграф може застосовуватися у випадку вжиття заходів згідно з Розділом A Статті XVIII, Статті XXVIII, Статті XXVIII bis (Статті XXIX після набрання чинності поправками, передбаченими Розділом A параграфа 1 Протоколу про внесення поправок до Частини I та Статей XXIX і XXX,(13)) Статті XXXIII або будь-якої іншої процедури відповідно до цієї Угоди.

Цей параграф може застосовуватися у випадку проведення переговорів щодо зниження чи скасування тарифів чи інших обмежувальних засобів регулювання торгівлі згідно з Статтями XXVIII, XXVIII bis (XXIX після набрання чинності поправками, передбаченими Розділом A параграфа 1 Протоколу про внесення поправок до Частини I та Статей XXIX і XXX)(13) та Статті XXXIII, а також у зв'язку з будь-якою іншою дією, спрямованою на таке зниження чи скасування, яке сторони можуть здійснити.

Інші заходи, передбачені цим параграфом, можуть включати кроки по сприянню внутрішнім структурним змінам, заохоченню споживання певних товарів чи введенню заходів для сприяння торгівлі.

Правительства Австралийской Федерации, Королевства Бельгии, Соединенных Штатов Бразилии, Бирмы, Канады, Цейлона, Республики Чили, Китайской Республики, Республики Кубы, Чехословацкой Республики, Французской Республики, Индии, Ливана, Великого Герцогства Люксембург, Королевства Нидерландов, Новой Зеландии, Королевства Норвегии, Пакистана, Южной Родезии, Сирии, Южно-Африканского Союза, Соединенного Королевства Великобритании и Северной Ирландии и Соединенных Штатов Америки:

Признавая, что их взаимоотношения в области торговли и экономической деятельности должны быть направлены на повышение жизненного уровня, обеспечение полной занятости и непрерывного увеличения реального дохода и эффективного спроса, добиваясь полного использования мировых ресурсов и расширения производства и обмена товаров,

Желая содействовать этим целям путем взаимных и обоюдовыгодных соглашений, направленных на существенное снижение тарифов и других препятствий в торговле и на устранение дискриминационного режима в международной торговле,

Договорились через своих представителей о нижеследующем:

1. В отношении таможенных пошлин и сборов всякого рода, налагаемых на ввоз и вывоз, или в связи с ними, или на перевод за границу платежей за импорт или экспорт, а также в отношении метода взимания таких пошлин и сборов, и в отношении всех правил регулирования и формальностей в связи с ввозом или вывозом, и в отношении всех вопросов, указанных в параграфах 2 и 4 статьи III*, любое преимущество, благоприятствование, привилегия или иммунитет, предоставляемые любой договаривающейся стороной в отношении любого товара, происходящего из любой другой страны или предназначаемого в любую другую страну, должны немедленно и безусловно предоставляться подобному же товару, происходящему из территории всех других договаривающихся сторон, или предназначаемому для территории всех других договаривающихся сторон.

2. Положения параграфа 1 настоящей Статьи не должны требовать упразднения каких-либо преференций в отношении импортных пошлин или сборов, которые не превышают уровней, предусмотренных в параграфе 4 настоящей Статьи, и которые подпадают под следующее описание:

(a) преференции, действующие исключительно между двумя или более территориями, перечисленными в Приложении А, с соблюдением условий, изложенных в последнем;

(b) преференции, действующие исключительно между двумя или более территориями, которые на 1 июля 1939 года были связаны общим суверенитетом или отношениями протектората или суверенитета, и которые перечислены в приложениях B, C и D, с соблюдением условий, изложенных в последних;

(c) преференции, действующие исключительно между Соединенными Штатами Америки и Республикой Кубой;

(d) преференции, действующие исключительно между соседними странами, перечисленными в Приложениях E и F.

3. Положения параграфа 1 не должны применяться к преференциям, действующим между странами, ранее составляющими части Оттоманской империи и отделившимися от нее с 24 июля 1923 года при условии, что такие преференции одобрены параграфом 5 Статьи XXV, который должен применяться в соответствии с параграфом 1 Статьи XXIX.

4. Преференциальная разница* на любой товар, в отношении которого разрешена преференция в силу параграфа 2 настоящей Статьи, но особо не указана как максимальная разница преференции в соответствующем Списке, приложенном к настоящему Соглашению, не должна превышать:

(a) в отношении пошлин или сборов на любой товар, находящийся в подобном Списке, разницы между ставкой наибольшего благоприятствования и преференциальной ставкой, указанными в последнем; в случае если никакая преференциальная ставка не предусмотрена, то для целей настоящего пункта должна применяться преференциальная ставка, существовавшая на 10 апреля 1947 года, и в случае, если не предусмотрена ставка наибольшего благоприятствования, то разрыв не должен превышать разницы между ставкой наибольшего благоприятствования и преференциальной ставкой, существовавшими на 10 апреля 1947 года;

(b) в отношении пошлин или сборов на любой товар, не упомянутый в соответствующем Списке, разницы между ставкой наибольшего благоприятствования и преференциальной ставкой, существовавшими на 10 апреля 1947 года.

Что касается договаривающих сторон, указанных в Приложении G, то дата 10 апреля 1947 года, упомянутая в пунктах (a) и (b) настоящего параграфа, должна быть заменена соответствующими датами, указанными в этом Приложении.

1. (a) Каждая договаривающаяся сторона должна предоставлять торговле других договаривающихся сторон режим, не менее благоприятный, чем тот, который предусматривается в соответствующей Части соответствующего Списка, приложенного к настоящему Соглашению.

(b) Товары, указанные в Части I Списка, относящегося к какой-либо договаривающейся стороне, и происходящие из территории других договаривающихся сторон, должны при импорте на территорию страны, к которой относится данный Список, и при условии соблюдения сроков, условий или оговорок, указанных в этом Списке, освобождаться от обычных таможенных пошлин, превышающих пошлины, которые установлены и предусмотрены в этом Списке. Такие товары должны также освобождаться от всех других пошлин или сборов всякого рода, установленных на ввоз или в связи с ввозом, превышающих те пошлины или сборы, которые были установлены на дату заключения настоящего Соглашения, или те, которые прямо или обязательно должны налагаться после этой даты в силу законодательства, которое будет действовать на территории страны импорта на дату ввоза.

(c) Товары, указанные в Части II Списка, относящегося к какой-либо договаривающейся стороне, и происходящие из территорий, которые согласно Статье I имеют право пользоваться преференциальным режимом при импорте на территорию, к которой относится Список, должны при импорте на такую территорию, и при условии соблюдения сроков, условий и оговорок, перечисленных в этом Списке, освобождаться от обычных таможенных пошлин, превышающих пошлины, которые указаны и предусмотрены в Части II этого Списка. Такие товары должны также освобождаться от всех других пошлин или сборов всякого рода, установленных на ввоз, превышающих те пошлины или сборы, которые были установлены на дату заключения настоящего Соглашения, или те, которые прямо или обязательно должны налагаться после этой даты в силу законодательства, которое будет действовать на территории импортирующей страны на дату ввоза. Ничто в настоящей Статье не должно препятствовать любой договаривающейся стороне сохранить в силе свои требования, существующие на дату заключения настоящего Соглашения, относительно того, какие товары могут быть ввозимы по преференциальным ставкам пошлин.

2. Ничто в настоящей Статье не должно препятствовать любой договаривающейся стороне налагать в любое время на импорт какого-либо товара:

(a) сбор, равноценный внутреннему налогу, налагаемому в соответствии с положениями параграфа 2 Статьи III на аналогичный товар отечественного производства, или на товар, из которого импортируемые товары были изготовлены или произведены полностью или частично*;

(b) антидемпинговую или компенсационную пошлину, применяемую в соответствии с положениями Статьи VI*;

(c) налоги или другие сборы, соразмерные стоимости предоставленных услуг.

3. Никакая из договаривающихся сторон не должна менять свой метод определения стоимости в целях обложения пошлиной, или определения курсов валюты так, чтобы это снижало ценность какой-либо уступки, предусмотренной в соответствующем Списке, приложенном к настоящему Соглашению.

4. В случае, если какая-либо договаривающаяся сторона установит, сохранит или разрешит, формально или фактически, монополию на импорт любого товара, указанного в соответствующем Списке, приложенном к настоящему Соглашению, такая монополия не должна, за исключением случаев, предусмотренных в этом Списке или согласованных другим образом между сторонами, которые первоначально вели переговоры по вопросам уступок, функционировать таким образом, чтобы предоставить защиту, в среднем превышающую защиту, предусмотренную в этом Списке. Положения настоящего параграфа не должны ограничивать использование договаривающимися сторонами любой формы помощи отечественным производителям, разрешаемой другими положениями настоящего Соглашения*.

5. В случае, если какая-либо договаривающаяся сторона полагает, что тому или иному товару другая договаривающаяся сторона не предоставляет режим, который, по мнению первой договаривающейся стороны, вытекает из уступки, предусмотренной в соответствующем Списке, приложенном к настоящему Соглашению, то она должна обратить на это внимание непосредственно другой договаривающейся стороны. Если последняя согласится с тем, что имевшийся в виду режим соответствует тому, который требует первая договаривающаяся сторона, но заявит, что подобный режим не может быть предоставлен в связи с тем, что суд или другие соответствующие власти признали, что данный товар не может быть классифицирован по тарифным законам этой договаривающейся стороны, с тем, чтобы распространить на него режим, предусмотренный в настоящем Соглашении, то обе договаривающиеся стороны, совместно с любыми другими существенно заинтересованными договаривающимися сторонами, должны быстро вступить в дальнейшие переговоры с целью урегулирования вопроса на компенсационной основе.

6. (a) Специфические пошлины и сборы, включенные в Списки, относящиеся к договаривающимся сторонам, членам Международного Валютного Фонда, и преференциальные разницы по специфическим пошлинам и сборам, сохраняемые такими договаривающимися сторонами, выражаются в соответствующей валюте, или по валютному курсу, признанному Фондом на дату заключения настоящего Соглашения. Соответственно, в случае, если принятый паритет или валютный курс будут снижены, в соответствии с уставом Международного Валютного Фонда, более чем на 20%, такие специфические пошлины и сборы и преференциальные разницы могут быть изменены для того, чтобы учесть происходящее снижение. При условии, что Договаривающиеся стороны (т.е. договаривающиеся стороны, действующие совместно, как предусмотрено Статьей XXV), согласятся, что такого рода изменения не сокращают ценности уступок, предусмотренных в соответствующем Списке или где-нибудь в другом месте настоящего Соглашения, причем должное внимание будет уделено всем факторам, которые могут повлиять на необходимость или срочность осуществления таких изменений.

(b) Аналогичные положения должны применяться к любой договаривающейся стороне, не являющейся членом Фонда, начиная с даты, когда такая договаривающаяся сторона стане членом Фонда или заключит специальное валютное соглашение в соответствии со Статьей XV.

7. Списки, приложенные к настоящему Соглашению, составляют неотъемлемую часть Части I настоящего Соглашения.

1. Договаривающиеся стороны признают, что внутренние налоги и другие внутренние сборы, законы, правила и требования, относящиеся к внутренней продаже, предложениям о продаже, покупке, перевозке, распределению или использованию товаров, а также внутренние правила количественного регулирования, требующие смешения, переработки или использования товаров в определенных количествах или долях, не должны применяться к импортированным или отечественным товарам таким образом, чтобы создавать защиту для внутреннего производства*.

2. Товары, происходящие с территории какой-либо договаривающейся стороны и ввозимые на территорию другой договаривающейся стороны, не должны облагаться, прямо или косвенно, внутренними налогами или другими внутренними сборами любого рода, превышающими, прямо или косвенно, налоги и сборы, применяемые к аналогичным товарам отечественного происхождения. Более того, никакая из договаривающихся сторон не должна каким-либо иным образом применять внутренние налоги или другие внутренние сборы к импортированным или отечественным товарам так, чтобы это противоречило принципам, изложенным в параграфе 1*.

3. В отношении любого существующего внутреннего налога, который не совместим с положениями параграфа 2, но применение которого специально разрешено в силу торгового соглашения, действовавшего на 10 апреля 1947 года, согласно которому установлена верхняя граница импортной пошлины на облагаемый товар, договаривающаяся сторона, облагающая таким налогом, должна иметь право отсрочить применение положений параграфа 2 в отношении такого налога до того момента, когда она сможет быть освобождена от обязательств по такому торговому соглашению в целях получения разрешения на повышение такой пошлины до размера, необходимого для компенсации за исключением той доли налога, которая носит протекционистский характер.

4. Товарам, происходящим из территории какой-либо договаривающейся стороны и ввозимым на территорию другой договаривающейся стороны, должен быть предоставлен режим не менее благоприятный, чем режим, предоставленный аналогичным товарам национального происхождения в отношении всех законов, правил и требований, относящихся к их внутренней продаже, предложениям на продажу, покупке, перевозке, распределению или использованию. Положения этого параграфа не должны препятствовать применению дифференциальных внутренних сборов за перевозку, которые зависят исключительно от экономических условий эксплуатации средств транспорта, а не от национального происхождения товара.

5. Никакая из договаривающихся сторон не должна устанавливать или сохранять какое-либо внутреннее количественное регулирование, касающееся смешения, переработки или использования товаров в определенных количествах или пропорциях, которое требует, прямо или косвенно, чтобы какое-либо определенное количество или доля какого-либо товара, являющегося предметом регулирования, поставлялись из внутренних источников. Более того, никакая из договаривающихся сторон не должна каким-либо иным образом применять внутреннее количественное регулирование так, чтобы это противоречило принципам, изложенным в параграфе 1*.

6. Положения параграфа 5 не должны применяться к любому внутреннему количественному регулированию, действовавшему на территории любой договаривающейся стороны на 1 июля 1939 года, 10 апреля 1947 года или 24 марта 1948 года по выбору данной договаривающейся стороны. При условии, что любое такое регулирование, противоречащее положениям параграфа 5, не должно быть изменено в ущерб для импорта, и должно рассматриваться как таможенная пошлина для целей переговоров.

7. Никакое внутреннее количественное регулирование, касающееся смешения, переработки или использования товаров в определенных количествах или долях, не должно применяться таким образом, чтобы любое такое количество или доля распределялись между внешними источниками снабжения.

8. (a) Положения настоящей статьи не должны применяться к законам, правилам или требованиям, регулирующим закупки правительственными учреждениями товаров, приобретаемых для правительственных целей, а не для коммерческой перепродажи или для использования в производстве товаров для целей коммерческой продажи.

(b) Положения настоящей Статьи не должны препятствовать выплате субсидий исключительно внутренним производителям, в том числе субсидий внутренним производителям за счет поступлений от внутренних налогов или сборов, применяемых в соответствии с положениями настоящей Статьи, а также субсидий в форме правительственных закупок отечественных товаров.

9. Договаривающиеся стороны признают, что внутренние мероприятия по контролю максимальных цен, хотя бы и находящиеся в соответствии с другими положениями настоящей Статьи, могут иметь своим результатом действие, наносящее ущерб интересам договаривающихся сторон, поставляющих импортируемые товары. Соответственно, страны-участницы, применяющие такие меры, должны принимать во внимание интересы экспортирующих договаривающихся сторон, имея в виду избежать в максимально возможной степени причинения такого ущерба.

10. Положения настоящей статьи не должны препятствовать договаривающейся стороне устанавливать или сохранять внутреннее количественное регулирование, касающееся демонстрации кинофильмов и должны отвечать требованиям Статьи IV.

Если любая договаривающаяся сторона устанавливает или сохраняет внутреннее количественное регулирование, относящееся к кинофильмам, то такое регулирование должно иметь характер демонстрационных квот, которые должны соответствовать следующим требованиям:

(a) демонстрационные квоты могут требовать показа кинофильмов отечественного происхождения в течение определенной минимальной доли всего объема экранного времени, фактически используемого в продолжение определенного периода времени, не менее одного года, для коммерческой демонстрации всех фильмов любого происхождения, и должны исчисляться на основе экранного времени на демонстрационный зал в год или другим подобным образом;

(b) за исключением экранного времени, резервируемого для фильмов отечественного происхождения согласно демонстрационной квоте, экранное время, включая время, высвобожденное административным распоряжением из резерва времени, предназначенного для фильмов отечественного происхождения, не должно распределяться формально или фактически между источниками поставки;

(c) несмотря на положения пункта (b) настоящей Статьи любая договаривающаяся сторона имеет право сохранять демонстрационные квоты, соответствующие требованиям пункта (a) настоящей Статьи, которые резервируют минимальную долю экранного времени для фильмов определенного происхождения, помимо фильмов договаривающейся стороны, устанавливающей такие демонстрационные квоты. При условии, что такая минимальная доля экранного времени не должна превышать уровень, существовавший на 10 апреля 1947 года;

(d) демонстрационные квоты должны являться объектом переговоров с целью их ограничения, либерализации или отмены.

1. Товары (включая багаж), а также суда и другие транспортные средства должны считаться проходящими через территорию договаривающейся стороны, когда проход через такую территорию, с перегрузкой товара, со складированием его, с дроблением партий товара, с переменой вида транспорта или без таковых операций, является лишь частью полного пути, начинающегося и заканчивающегося за пределами границы договаривающейся стороны, через территорию которой совершается движение груза. Движение такого характера называется в настоящей Статье "транзитными перевозками".

2. Должна существовать свобода транзита через территорию каждой договаривающейся стороны по путям, наиболее подходящим для международного транзита, для транзитных перевозок на или из территорий других договаривающихся сторон. Не должно делаться никакого различия, основанного на флаге судов, месте происхождения, отправления, захода, выхода или назначения или каких-либо обстоятельств, относящихся к собственности на товар, суда или другие транспортные средства.

3. Любая договаривающаяся сторона может требовать, чтобы транзитные перевозки через ее территорию совершались через соответствующую входную таможню, но, за исключением случаев несоблюдения применяемых таможенных законов и правил, такие перевозки, идущие из территорий других договаривающихся сторон или на их территорию, не должны подвергаться каким-либо ненужным задержкам или ограничениям, и они должны быть освобождены от таможенных пошлин и от всех транзитных или других сборов, установленных в отношении транзита, за исключением сборов за перевозку или сборов, соразмерных с административными расходами, вызываемыми транзитом, или со стоимостью предоставляемых услуг.

4. Все сборы и правила, установленные договаривающимися сторонами в связи с транзитными перевозками на территории других договаривающихся сторон или из них, должны быть умеренными, с учетом условий перевозки.

5. В отношении всех сборов, правил и формальностей, связанных с транзитом, каждая договаривающаяся сторона должна предоставить транзитным перевозкам, идущим на территорию любой другой договаривающейся стороны или из нее, режим не менее благоприятный, чем режим, предоставленный транзитным перевозкам в любую или из любой третьей страны*.

6. Каждая договаривающаяся сторона должна предоставлять товарам, которые шли транзитом через территорию любой другой договаривающейся стороны, режим не менее благоприятный, чем режим, который был бы предоставлен таким товарам, если бы они транспортировались с места происхождения к месту назначения без прохода через территорию такой другой договаривающейся стороны. Любая договаривающаяся сторона, однако, должна иметь право сохранять в силе свои требования о прямой отгрузке, существующие на день подписания настоящего Соглашения, в отношении любых товаров, для которых такая прямая отгрузка является непременным условием получения права на пропуск товаров по преференциальным ставкам пошлин или имеет отношение к предписанному договаривающейся стороной методу оценки для целей взимания пошлин.

7. Положения настоящей Статьи не должны применяться к транзитному движению самолетов, но должны применяться к воздушным транзитным перевозкам товаров (включая багаж).

1. Договаривающиеся стороны признают, что демпинг, состоящий в том, что товары одной страны поступают на рынок другой страны по цене ниже нормальной цены товаров, подлежит осуждению, если он причиняет или угрожает причинить материальный ущерб промышленности, созданной на территории договаривающейся стороны, или существенно задерживает создание отечественной промышленности.

Для целей данной Статьи следует считать, что товар поступает на рынок импортирующей страны по цене ниже его нормальной цены, если цена товара, экспортируемого из одной страны в другую:

(a) ниже сравнимой цены, при обычном течении торговли, на аналогичный товар, когда последний предназначается для потребления в экспортирующей стране, или,

(b) при отсутствии такой внутренней цены, ниже чем:

(I) наивысшая сравнимая цена на аналогичный товар, предназначенный для экспорта в какую-нибудь третью страну, при нормальном ведении торговли, либо

(II) стоимость производства товара в стране происхождения с добавлением в умеренных размерах расходов по продаже и прибыли.

В обоих случаях должна быть сделана необходимая поправка на различия в условиях продажи, различия в обложении налогами и на другие различия, влияющие на сравнимость цен*.

2. В целях устранения действия демпинга или воспрепятствования ему договаривающаяся сторона может налагать на любой поступающий в порядке демпинга товар антидемпинговую пошлину в размере, не превышающем демпинговую разницу по данному товару. Для целей данной Статьи под демпинговой разницей понимается разница в ценах, определяемая в соответствии с положениями параграфа 1*.

3. Не должно налагаться никакой компенсационной пошлины на любой товар, происходящий с территории любой договаривающейся стороны и ввезенный на территорию другой договаривающейся стороны, в размере, превышающем оцениваемую дотацию или субсидию, которая, как было определено, была предоставлена, прямо или косвенно, на изготовление, производство или экспорт такого товара в стране происхождения или вывоза, включая любую специальную субсидию на перевозку определенного товара. Под выражением "компенсационная пошлина" должна пониматься специальная пошлина, взимаемая в целях устранения действия любой дотации или субсидии, предоставленной, прямо или косвенно, на изготовление, производство или экспорт какого-нибудь товара*.

4. Никакой товар, происходящий с территории любой договаривающейся стороны и ввезенный на территорию любой другой договаривающейся стороны, не должен подвергаться обложению антидемпинговой или компенсационной пошлиной по причине освобождения такого товара от пошлин или сборов, налагаемых на аналогичные товары, когда они предназначаются для потребления в стране происхождения или экспорта, или по причине возвращения уплаченных таких пошлин или сборов.

5. Никакой товар, происходящий с территории любой договаривающейся стороны и ввезенный на территорию любой другой договаривающейся стороны, не должен подвергаться обложению антидемпинговой или компенсационной пошлинами для того, чтобы устранить один и тот же результат, который вызывается демпингом или субсидированием экспорта.