• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищення (укр/рос)

Організація Обєднаних Націй | Конвенція, Міжнародний документ від 13.01.1993
Реквізити
  • Видавник: Організація Обєднаних Націй
  • Тип: Конвенція, Міжнародний документ
  • Дата: 13.01.1993
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Організація Обєднаних Націй
  • Тип: Конвенція, Міжнародний документ
  • Дата: 13.01.1993
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
c) інформацію про будь-які зміни на об'єкті, які передбачаються, або на його відповідних частинах протягом року у порівнянні з наданими раніше докладними технічними описами об'єкта.
E. Перевірка
Єдиний маломасштабний об'єкт
21. Мета діяльності з перевірки на єдиному маломасштабному об'єкті полягає в перевірці того, що кількості хімікатів Списку 1, які виробляються, декларуються вірно та, зокрема, їх сукупна кількість не перевищує 1 тонну.
22. Об'єкт підлягає систематичній перевірці шляхом інспекції на місці та нагляду за допомогою приладів, які встановлюються на місці.
23. Число, інтенсивність, тривалість, строки та режим інспекцій на конкретному об'єкті визначаються залежно від тієї небезпеки, яку становлять відповідні хімікати для предмета та мети цієї Конвенції, особливостей об'єкта та характеру діяльності, що здійснюється на ньому. Відповідні основні принципи розглядаються та затверджуються Конференцією згідно з пунктом 21 i) статті VIII.
24. Мета первісної інспекції полягає в перевірці наданої інформації про об'єкт, включно з перевіркою зазначених у пункті 9 обмежень відносно реакційних посудин.
25. Не пізніше, ніж через 180 днів після набрання чинності цією Конвенцією для держави-учасниці, вона, на основі типової угоди, укладає з Організацією угоду з об'єкта, яка охоплює детальні процедури інспекції для об'єкта.
26. Кожна держава-учасниця, яка планує створити єдиний маломасштабний об'єкт після набрання цією Конвенцією чинності для неї, на основі типової угоди укладає з Організацією угоду з об'єкта, яка охоплює детальні процедури інспекції для об'єкта, до того, як він почне експлуатуватись або використовуватись.
27. Зразок угод розглядається та затверджується Конференцією згідно з пунктом 21 i) статті VIII.
Інші об'єкти, зазначені в пунктах 10 та 11
28. Мета діяльності з перевірки на будь-якому об'єкті, який зазначений у пунктах 10 та 11, полягає в перевірці того, що:
a) об'єкт не використовується для виробництва будь-якого хімікату Списку 1, за винятком оголошених хімікатів;
b) кількості хімікатів Списку 1, які виробляються, переробляються або споживаються, правильно задекларовані та відповідають потребам для задекларованої мети; та
c) хімікат Списку 1 не перенаправляється або не використовується для інших цілей.
29. Об'єкт підлягає систематичній перевірці шляхом інспекції на місці та нагляду за допомогою пристроїв, які встановлюються на місці.
30. Число, інтенсивність, тривалість, строк та режим інспекцій на конкретному об'єкті залежать від тієї небезпеки, яку становить для предмета та цілі цієї Конвенції кількості хімікатів, що виробляються, особливості об'єкта та характер діяльності, яка здійснюється на ньому. Відповідні основні принципи розглядаються та затверджуються Конференцією згідно з пунктом 21 i) статті VIII.
31. Не пізніше, ніж через 180 днів після набрання чинності цією Конвенцією для держави-учасниці, вона, на основі типової угоди, укладає з Організацією угоди з об'єкта, які охоплюють детальні процедури інспекції для кожного об'єкта.
32. Кожна держава-учасниця, яка планує створити цей об'єкт після набрання чинності цією Конвенцією, укладає з Організацією угоду з об'єкта до того, як об'єкт почне експлуатуватись або використовуватись.
Частина VII
Діяльність, що не забороняється цією Конвенцією відповідно до статті VI
Режим для хімікатів Списку 2 та об'єктів, які пов'язані з такими хімікатами
A. Декларації
Декларації сукупних національних даних
1. Первісні та щорічні декларації, які надаються кожною державою-учасницею згідно з пунктами 7 та 8 статті VI, включають сукупні національні дані про вироблені, перероблені, спожиті, імпортовані та експортовані кількості кожного хімікату Списку 2 за попередній календарний рік, а також кількісні параметри імпорту та експорту по кожній відповідній країні.
2. Кожна держава-учасниця подає:
a) первісні декларації згідно з пунктом 1 не пізніше ніж через 30 днів після набрання цією Конвенцією чинності для неї; та, починаючи з наступного календарного року,
b) щорічні декларації не пізніше ніж через 90 днів після закінчення попереднього календарного року.
Декларації виробничих зон, які виробляють, переробляють або споживають хімікати Списку 2
3. Первісні та щорічні декларації вимагаються від усіх виробничих зон, які включають одне або більше підприємств, де протягом будь-якого року з трьох попередніх календарних років вироблялось, перероблялось, чи споживалось або у наступному календарному році передбачається виробити, переробити або спожити більше ніж:
a) 1 кг хімікату, поміченого знаком "*" в частині A Списку 2;
b) 100 кг будь-якого іншого хімікату, який включений до частини A Списку 2; або
c) 1 тонну хімікату, який включений до частини В Списку 2.
4. Кожна держава-учасниця подає:
a) первісні декларації згідно з пунктом 3 не пізніше ніж через 30 днів після набрання цією Конвенцією чинності для неї; та, починаючи з наступного календарного року,
b) щорічні декларації щодо минулої діяльності не пізніше ніж через 90 днів після закінчення попереднього календарного року;
c) щорічні декларації щодо передбачуваної діяльності, не пізніше ніж за 60 днів до початку наступного календарного року. Будь-яка така діяльність, запланована додатково після надання щорічної декларації, декларується не пізніше ніж за п'ять днів до початку такої діяльності.
5. Декларації згідно з пунктом 3, як правило, не вимагаються для сумішей, які містять низьку концентрацію хімікату Списку 2. Відповідно до основних принципів вони вимагаються лише у тих випадках, коли легкість вилучення хімікату Списку 2 з такої суміші та його загальна вагова кількість вважаються такими, що становлять ризик для предмета та цілі цієї Конвенції. Ці основні принципи розглядаються та затверджуються Конференцією згідно з пунктом 21 i) статті VIII.
6. Декларації зон виробництва згідно з пунктом 3 включають:
a) назву виробничої зони та назву власника, компанії або підприємства, що експлуатує її;
b) її точне місцезнаходження, включаючи адресу; та
c) кількість підприємств у межах зони виробництва, які декларуються згідно з частиною VIII цього Додатка.
7. Декларації виробничої зони згідно з пунктом 3 також включають по кожному підприємству, яке розташоване у межах виробничої зони та яке відповідає специфікаціям, які викладені у пункті 3, наступну інформацію:
a) назву підприємства та назву власника, компанії або підприємства, що його експлуатує;
b) його точне місцезнаходження, у межах виробничої зони, включаючи конкретний номер будівлі або споруди, якщо такі наявні;
c) його основну діяльність;
d) стосовно підприємства:
i) чи здійснює воно виробництво, переробку або споживання оголошеного хімікату(ів) Списку 2;
ii) чи спеціалізується воно на таких видах діяльності або є багатоцільовим; та
iii) чи здійснює воно інші види діяльності по відношенню до оголошеного хімікату(ів) Списку 2, включаючи специфікацію цієї іншої діяльності (наприклад, зберігання); та
e) виробничу потужність підприємства по кожному задекларованому хімікату Списку 2.
8. Декларації виробничої зони згідно з пунктом 3 також включають наступну інформацію по кожному хімікату Списку 2 понад оголошену порогову межу:
a) хімічну назву, звичайну або торговельну назву, що використовується об'єктом, структурну формулу та реєстраційний номер за "Кемікл абстрактс сервіс", якщо він присвоєний;
b) у випадку первісної декларації загальний обсяг виробництва, переробки, споживання, імпорту та експорту виробничої зони за кожний рік з трьох попередніх календарних років;
c) у випадку щорічної декларації щодо минулої діяльності: загальний об'єм виробництва, переробки, споживання, імпорту та експорту виробничої зони за попередній календарний рік;
d) у випадку щорічної декларації щодо передбачуваної діяльності: загальний об'єм передбачуваного виробництва, переробки чи споживання виробничої зони у наступному календарному році, включаючи передбачувані періоди виробництва, переробки чи споживання; та
e) цілі, в яких здійснювались або будуть здійснюватись виробництво, переробка або споживання хімікату:
i) переробка та споживання на місці з зазначенням видів продукта;
ii) продаж або постачання в межах території держави-учасниці або у будь-яке місце під юрисдикцією або контролем держави-учасниці з зазначенням іншої галузі, торговельної фірми або іншого місця призначення та, по можливості, видів кінцевого продукту;
iii) прямий експорт з зазначенням відповідних держав; або
iv) інші, із зазначенням цих інших цілей.
Декларації про виробництво хімікатів Списку 2 для цілей хімічної зброї у минулому
9. Кожна держава-учасниця не пізніше ніж через 30 днів після набрання для неї чинності цією Конвенцією декларує всі виробничі зони, які включають підприємства, що виробляли у будь-який час з 1 січня 1946 року хімікат Списку 2 для цілей хімічної зброї.
10. Декларації виробничої зони згідно з пунктом 9 включають:
a) назву виробничої зони та назву власника, компанії або підприємства, що її експлуатує;
b) її точне місцезнаходження, включаючи адресу;
c) по кожному підприємству, яке розташоване у межах виробничої зони та відповідає специфікаціям, викладеним у пункті 9, - ту ж інформацію, що й згідно з підпунктами a)-e) пункту 7; та
d) по кожному хімікату Списку 2, який виробляється для цілей хімічної зброї:
i) хімічну назву, звичайну або торгову назву, яка використовується виробничою зоною для цілей виробництва хімічної зброї, структурну формулу та реєстраційний номер за "Кемікл абстрактс сервіс", якщо він присвоєний;
ii) дати виробництва хімікату та вироблену кількість; та
iii) місце, куди був доставлений хімікат, та вироблений там кінцевий продукт, якщо він відомий.
Інформація, що надається державам-учасницям
11. Перелік виробничих зон, задекларованих за цим розділом, разом з інформацією, яка надається згідно з пунктами 6, 7 a), 7 c), 7 d) i), 7 d) iii), 8 a) та 10, за відповідним проханням супроводжується Технічним секретаріатом державам-учасницям.
B. Перевірка
Загальні положення
12. Перевірка, яка передбачається у пункті 4 статті VI, здійснюється шляхом інспекції на місці тих задекларованих виробничих зон, де є одно або більше підприємств, де вироблялося, перероблялося або споживалося протягом будь-якого року з трьох попередніх календарних років або передбачається виробити, переробити чи споживати у наступному календарному році більше ніж:
a) 10 кг хімікату, який помічений знаком "*" у частині A Списку 2;
b) 1 тонну будь-якого іншого хімікату, який включений до частини A Списку 2; або
c) 10 тонн хімікату, який включений до частини B Списку 2.
13. Програма та бюджет Організації, які приймаються Конференцією згідно з пунктом 21 a) статті VIII, містять окремою рубрикою програму та бюджет перевірки за даним розділом. При розподілі ресурсів, які виділяються для перевірки відповідно до статті VI, Технічний секретаріат протягом перших трьох років після набрання чинності цією Конвенцією приділяє першочергову увагу первісним інспекціям виробничих зон, які декларуються згідно з розділом A. Надалі цей розподіл піддається перегляду на основі накопиченого досвіду.
14. Технічний секретаріат проводить первісні інспекції та наступні інспекції відповідно до пунктів 15-22.
Цілі інспекції
15. Загальна мета інспекцій полягає у перевірці того, що діяльність, яка проводиться, відповідає зобов'язанням по цій Конвенції та узгоджується з інформацією, що надається в деклараціях. Конкретні цілі інспекцій у зонах виробництва, які декларуються за розділом A, включають перевірку:
a) відсутності будь-якого хімікату Списку 1, та особливо його виробництва, за винятком виробництва, що здійснюється відповідно до частини VI цього Додатка;
b) відповідності деклараціям обсягів виробництва, переробки чи споживання хімікатів Списку 2; та
c) неспрямування хімікатів Списку 2 на діяльність, що забороняється цією Конвенцією.
Первісні інспекції
16. Кожна виробнича зона, яка підлягає інспекції згідно з пунктом 12, приймає первісну інспекцію якомога швидше, краще, щоб це було не пізніше ніж через три роки після набрання чинності цією Конвенцією. Виробничі зони, які декларуються після цього періоду, приймають первісну інспекцію не пізніше ніж через один рік після першого декларування виробництва, переробки чи споживання. Вибір виробничих зон для первісних інспекцій здійснюється Технічним секретаріатом таким чином, щоб виключити можливість дізнатись про точні строки інспекції виробничої зони.
17. У ході первісної інспекції розробляється проект угоди з об'єкта для даної виробничої зони, якщо держава-учасниця, що інспектується, та Технічний секретаріат не досягнуть згоди відносно того, що в цьому немає необхідності.
18. Що стосується частоти та інтенсивності наступних інспекцій, то інспектори у ході первісної інспекції оцінюють ризик відповідних хімікатів для предмета та цілі цієї Конвенції, особливості виробничої зони та характер діяльності, яка здійснюється там, враховуючи, серед іншого, наступні критерії:
a) токсичність списочних хімікатів та кінцевих продуктів, які з них виробляються, якщо такі наявні;
b) кількість списочних хімікатів, які звичайно зберігаються у виробничій зоні;
c) кількість вихідних хімікатів для виробництва списочних хімікатів, які звичайно зберігаються у виробничій зоні;
d) виробничу потужність підприємств Списку 2; та
e) потенціал та можливість переобладнання для початку виробництва, зберігання та спорядження токсичних хімікатів у виробничій зоні.
Інспекції
19. Після прийому первісної інспекції кожна виробнича зона, яка підлягає інспекції згідно з пунктом 12, підлягає наступним інспекціям.
20. При виборі конкретних виробничих зон для інспекції та при визначенні частоти та інтенсивності інспекцій Технічний секретаріат належним чином враховує ризик відповідного хімікату для предмета та цілей цієї Конвенції, особливості виробничої зони та характер діяльності, яка там здійснюється, приймаючи до уваги відповідну угоду з об'єкта, а також результати первісних інспекцій та наступних інспекцій.
21. Технічний секретаріат вибирає конкретну виробничу зону для інспекцій таким чином, щоб виключити можливість дізнатися про точні строки її інспектування.
22. Жодна виробнича зона не приймає більше ніж дві інспекції за календарний рік згідно з положеннями даного розділу. Однак це не обмежує інспекції згідно зі статтею IX.
Процедури інспекції
23. Крім узгоджених основних принципів, інших відповідних положень цього Додатка та Додатка з конфіденційності, застосовуються нижченаведені пункти 24-30.
24. Не пізніше ніж через 90 днів після завершення первісної інспекції між державою-учасницею, що інспектується, та Організацією укладається угода з об'єкта для оголошеної виробничої зони, якщо держава-учасниця, що інспектується, та Технічний секретаріат не досягнуть згоди відносно того, що в цьому немає необхідності. Угода з об'єкта укладається на основі типової угоди та регулює проведення інспекцій в задекларованій виробничій зоні. В цій угоді зазначаються частота та інтенсивність інспекцій, а також докладні процедури інспекції, які сумісні з пунктами 25-29.
25. Предметом інспекції є деклароване підприємство(а) Списку 2 у межах оголошеної виробничої зони. Якщо інспекційна група робить запит про доступ до інших частин виробничої зони, то доступ до цих ділянок надається відповідно до зобов'язань щодо надання роз'яснень згідно з пунктом 51 частини II цього Додатка та відповідно до угоди з об'єкта або, за відсутності угоди з об'єкта, відповідно до правил регульованого доступу, які викладені у розділі С частини X цього Додатка.
26. З тим, щоб забезпечити впевненість у відсутності переспрямування задекларованого хімікату та відповідності виробництва деклараціям, надається відповідний доступ до облікової документації.
27. Для перевірки відсутності недекларованих списків хімікатів проводиться відбір та аналіз проб.
28. Ділянки, які підлягають інспекції, можуть включати:
a) ділянки доставлення або зберігання вихідних хімікатів (реагентів);
b) ділянки, на яких проводяться роботи з реагентами до їх завантаження до реакційних посудин;
c) лінії подання сировини відповідно з ділянками, які зазначені у підпункті a) або підпункті b), до реакційних посудин, поряд з будь-якими відповідними клапанами, пристроями для вимірювання витрат речовини тощо;
d) зовнішню частину реакційних посудин та допоміжне обладнання;
e) лінії, які ведуть від реакційних посудин до складів довгострокового або короткострокового зберігання або до обладнання для подальшої переробки задекларованих хімікатів Списку 2;
f) контрольне обладнання, яке пов'язане з будь-яким з предметів згідно з підпунктами a)-e);
g) обладнання та ділянки для обробки відходів та стоків;
h) обладнання та ділянки для видалення хімікатів, які не відповідають специфікації.
29. Період інспекції не перевищує 96 годин; однак інспекційна група та держава-учасниця, що інспектується, можуть домовитись про його продовження.
Повідомлення про інспекцію
30. Технічний секретаріат повідомляє державу-учасницю про інспекцію не менше ніж за 48 годин до прибуття інспекційної групи до виробничої зони, яка підлягає інспекції.
C. Передачі державам, які не є учасницями цієї Конвенції
31. Передача або одержання хімікатів Списку 2 здійснюється тільки між державами-учасницями. Це зобов'язання набирає чинності через три роки після набрання чинності Конвенцією.
32. Протягом цього проміжного трирічного періоду кожна держава-учасниця вимагає від кінцевого споживача посвідчення, як це зазначено нижче, щодо передач хімікатів Списку 2 державам, які не є учасницями цієї Конвенції. У зв'язку з такими передачами кожна держава-учасниця вживає необхідних заходів для забезпечення того, щоб хімікати, які передаються, використовувались тільки для цілей, які не забороняються цією Конвенцією. Серед іншого, держава-учасниця вимагає від держави-одержувача посвідчення, в якому у зв'язку з переданими хімікатами зазначається таке:
a) вони будуть використовуватись тільки для цілей, що не забороняються цією Конвенцією;
b) вони не будуть далі передаватись;
c) їх види та кількості;
d) їх кінцеве використання; та
e) назва(и) та адреса(и) кінцевого(их) споживача(ів).
Частина VIII
Діяльність, що не забороняється цією Конвенцією відповідно до статті VI
Режим для хімікатів Списку 3 та об'єктів, які пов'язані з такими хімікатами
A. Декларації
Декларації сукупних національних даних
1. Первісні та щорічні декларації, які подаються державою-учасницею згідно з пунктами 7 та 8 статті VI, включають сукупні національні дані щодо вироблених, імпортованих та експортованих кількостей кожного хімікату Списку 3 за попередній календарний рік, а також кількісні параметри імпорту та експорту по кожній відповідній країні.
2. Кожна держава-учасниця подає:
a) первісні декларації згідно з пунктом 1 не пізніше ніж через 30 днів після набрання цією Конвенцією чинності для неї; та, починаючи з наступного календарного року,
b) щорічні декларації не пізніше ніж через 90 днів після закінчення попереднього календарного року.
Декларації виробничих зон, які виробляють хімікати Списку 3
3. Первісні та щорічні декларації вимагаються по всім виробничим зонам, які включають одне або більше підприємств, на яких протягом попереднього календарного року вироблялось або передбачається виробити у наступному календарному році більше ніж 30 тонн хімікату Списку 3.
4. Кожна держава-учасниця надає:
a) первісні декларації згідно з пунктом 3 не пізніше ніж через 30 днів після набрання цією Конвенцією чинності для неї; та, починаючи з наступного календарного року,
b) щорічні декларації про минулу діяльність не пізніше ніж через 90 днів після закінчення попереднього календарного року;
c) щорічні декларації щодо діяльності, яка передбачається, не пізніше ніж за 60 днів до початку наступного календарного року. Будь-яка така діяльність, яка запланована додатково після надання щорічної декларації, декларується не пізніше ніж за п'ять днів до початку цієї діяльності.
5. Декларації згідно з пунктом 3, як правило, не потрібні для сумішей, які містять низьку концентрацію хімікату Списку 3. Відповідно до основних принципів вони потрібні лише у тих випадках, коли простота вилучення хімікату Списку 3 із такої суміші та його загальна вагова кількість вважаються такими, що являють собою ризик для предмета та цілі цієї Конвенції. Ці загальні принципи розглядаються та затверджуються Конференцією згідно з пунктом 21 i) статті VIII.
6. Декларації виробничих зон згідно з пунктом 3 включають:
a) назву виробничої зони та найменування власника, компанії або підприємства, яке її експлуатує;
b) її точне місцезнаходження, включаючи адресу; та
c) кількість підприємств у межах виробничої зони, які декларуються згідно з частиною VII цього Додатка.
7. Декларації виробничої зони згідно з пунктом 3 також включають по кожному підприємству, яке розташоване у межах виробничої зони, наступну інформацію та яке відповідає специфікаціям, що зазначені у пункті 3:
a) назву підприємства та найменування власника, компанії чи підприємства, що його експлуатує;
b) його точне місцезнаходження в межах виробничої зони, включаючи конкретний номер споруди чи будівлі, якщо такий є;
c) його основну діяльність.
8. Декларації виробничої зони згідно з пунком 3 також включають наступну інформацію з кожного хімікату Списку 3 понад оголошену порогову межу:
a) хімічну назву, звичайну або торговельну назву, яка використовується об'єктом, структурну формулу та реєстраційний номер за "Кемікал абстрактс сервіс", якщо він присвоєний;
b) приблизний обсяг виробництва хімікату за попередній календарний рік або, у випадку декларацій щодо передбачуваної діяльності, передбачуваний обсяг виробництва в наступному календарному році, який має наступні діапазони: 30-200 тонн, 200- 1000 тонн, 1000-10000 тонн, 10000-100000 тонн та понад 100000; та
c) цілі, для яких виробляється або буде вироблятися хімікат.
Декларації про виробництво хімікатів Списку 3 для цілей хімічної зброї у минулому
9. Кожна держава-учасниця не пізніше ніж через 30 днів після набрання цією Конвенцією чинності для неї оголошує усі виробничі зони, які включають підприємства, що виробляли у будь-який час з 1 січня 1946 року хімікат Списку 3 для цілей хімічної зброї.
10. Декларації виробничої зони згідно з пунктом 9 включають:
a) назву виробничої зони та найменування власника, компанії або підприємства, яке її експлуатує;
b) її точне місцезнаходження, включаючи адресу;
c) по кожному підприємству, яке розташоване у межах виробничої зони та відповідає специфікаціям, що викладені у пункті 9, - ту ж інформацію, що і згідно з пунктами a) - c) пункту 7; та
d) по кожному хімікату Списку 3, що виробляється для цілей хімічної зброї:
i) хімічну назву, звичайну або торговельну назву, що використовується виробничою зоною для цілей виробництва хімічної зброї, структурну формулу та реєстраційний номер за "Кемікал абстрактс сервіс", якщо він присвоєний;
ii) дати виробництва хімікату та вироблену кількість; та
iii) місце, куди був доставлений хімікат, та вироблений там кінцевий продукт, якщо він відомий.
Інформація, яка надається державам-учасницям
11. Перелік виробничих зон, задекларованих за цим розділом, разом з інформацією, яка надається згідно з пунктами 6, 7a), 7c), 8a) та 10, за відповідним проханням Технічний секретаріат надає державам-учасницям.
B. Перевірка
Загальні положення
12. Перевірка, передбачена у пункті 5 статті VI, здійснюється шляхом інспекцій на місці тих оголошених виробничих зон, в яких було вироблено протягом попереднього календарного року або передбачається виробити в наступному календарному році в цілому понад 200 тонн будь-якого хімікату Списку 3 понад декларованої межі в 30 тонн.
13. Програма та бюджет Організації, які приймаються Конференцією згідно з пунктом 21 a) статті VIII, містять окремою рубрикою програму та бюджет перевірки за цим розділом з урахуванням пункту 13 частини VII цього Додатка.
14. Згідно з цим розділом, Технічний секретаріат здійснює довільний вибір виробничих зон для інспекції шляхом відповідних механізмів, таких, як використання спеціально розроблених комп'ютерних програм з врахуванням наступних вагових факторів:
a) справедливий географічний розподіл інспекцій; та
b) інформація, яка є у розпорядженні Технічного секретаріату, про задекларовані виробничі зони, яка стосується відповідного хімікату, особливостей виробничої зони та характеру діяльності, яка там здійснюється.
15. Жодна виробнича зона на приймає більше ніж дві інспекції на рік відповідно до положень цього розділу. Однак це не обмежує інспекції згідно з статтею IX.
16. При виборі виробничих зон для інспекції відповідно до цього розділу Технічний секретаріат дотримується наступного обмеження по відношенню до сумарного числа інспекцій, які приймаються державою-учасницею за календарний рік згідно з цією частиною та частиною IX цього Додатка, сумарне число інспекцій не перевищує трьох плюс 5 процентів від загального числа виробничих зон, що зацікавлені державою-учасницею як за цією частиною, так і за частиною IX цього Додатка, або 20 інспекцій, залежно від того, яка з цих двох цифр є меншою.
Цілі інспекції
17. У виробничих зонах, які оголошені за розділом A, загальна мета інспекцій полягає в перевірці сумісності діяльності, яка проводиться, з інформацією, що надається в деклараціях. Конкретна мета інспекцій полягає у перевірці відсутності будь-якого хімікату Списку 1, та особливо його виробництва, за винятком виробництва відповідно до частини VI цього Додатка.
Процедури інспекції
18. Крім узгоджених основних принципів, інших відповідних положень цього Додатка та Додатка з конфіденційності застосовуються пункти 19-25, наведені нижче.
19. Угода з об'єкта не укладається, якщо про це не просить держава-учасниця, що інспектується.
20. Предметом інспекцій є задеклароване підприємство(а) Списку 3 у межах задекларованої виробничої зони. Якщо інспекційна група відповідно до пункту 51 частини II цього Додатка запитує доступ до інших частин виробничої зони з метою усунення неясностей, то ступінь такого доступу узгоджується між інспекційною групою та державою-учасницею, що інспектується.
21. Інспекційна група може одержувати доступ до облікової документації у тих випадках, коли інспекційна група та держава-учасниця, що інспектується, вважають, що цей доступ буде сприяти досягненню цілей інспекції.
22. Для перевірки відсутності незадекларованих списочних хімікатів може проводитись відбір та аналіз проб на місці. Якщо усунути неясності не вдається, то проби можуть аналізуватися в призначеній лабораторії за межами об'єкта із згоди держави-учасниці, що інспектується.
23. Ділянки, які підлягають інспекції, можуть включати:
a) ділянки доставки або зберігання вихідних хімікатів (реагентів);
b) ділянки, на яких проводяться роботи з реагентами до їх завантаження до реакційної посудини;
c) лінії подання сировини відповідно з ділянок, які зазначені у підпункті a) або підпункті b), до реакційної посудини поряд з будь-якими відповідними клапанами, приладами для вимірювання витрат речовини тощо;
d) зовнішню частину реакційних посудин та допоміжне обладнання;
e) лінії, які ведуть від реакційних посудин до складів довгострокового або короткострокового зберігання або до обладнання для подальшої переробки оголошених хімікатів Списку 3;
f) контрольне обладнання, яке пов'язане з будь-яким з предметів згідно з підпунктами a)-e);
g) обладнання та ділянки для обробки відходів та стоків;
h) обладнання та ділянки для видалення хімікатів, які не відповідають специфікації.
24. Період інспекції не перевищує 24 годин; однак інспекційна група та держава-учасниця, що інспектується, можуть домовитись про його продовження.
Повідомлення про інспекцію
25. Технічний секретаріат повідомляє державу-учасницю про інспекцію не менше ніж за 120 годин до прибуття інспекційної групи до виробничої зони, що підлягає інспекції.
С. Передачі державам, які не є учасницями цієї Конвенції
26. При передачі хімікатів Списку 3 державам, які не є учасницями цієї Конвенції, кожна держава-учасниця вживає необхідних заходів для забезпечення того, щоб такі хімікати, які передаються, використовувались тільки у цілях, що не забороняються цією Конвенцією. Серед іншого, держава-учасниця вимагає від держави-одержувача посвідчення, де, щодо хімікатів, які передаються, зазначається наступне:
a) вони будуть використовуватись тільки для цілей, що не забороняються цією Конвенцією;
b) вони не будуть далі нікому передаватися;
c) їх види та кількості;
d) їх кінцеве використання; та
e) найменування та адреса(и) кінцевого(их) споживача(ів).
27. Через п'ять років після набрання чинності цією Конвенцією Конференція розглядає необхідність вжиття інших заходів щодо передач хімікатів Списку 3 державам, які не є учасницями цієї Конвенції.
Частина IX
Діяльність, що не забороняється цією Конвенцією відповідно до статті VI
Режим для інших хімічних виробничих об'єктів
A. Декларації
Перелік інших хімічних виробничих об'єктів
1. Первісна декларація, яка надається кожною державою-учасницею згідно з пунктом 7 статті VI, включає перелік всіх виробничих зон, які:
a) виробили шляхом синтезу протягом попереднього календарного року більше ніж 200 тонн позаспискових конкретних органічних хімікатів; або
b) включають одне або більше підприємств, на яких протягом попереднього календарного року було вироблено шляхом синтезу більше ніж 30 тонн позаспискового конкретного органічного хімікату, який містить фосфор, сірку або фтор (які іменуються далі як "ФСФ - підприємства" та "ФСФ - хімікат").
2. Перелік інших хімічних виробничих об'єктів, який підлягає поданню згідно з пунктом 1, не включає виробничі зони, які виробляли виключно вибухові речовини або вуглеводні.
3. Кожна держава-учасниця подає свій перелік інших хімічних виробничих об'єктів згідно з пунктом 1 як частину своєї первісної декларації не пізніше ніж через 30 днів після набрання для неї чинності цією Конвенцією. Кожна держава-учасниця не пізніше ніж через 90 днів після початку кожного наступного календарного року щорічно надає інформацію, яка необхідна для поновлення переліку.
4. Перелік інших хімічних виробничих зон, який підлягає поданню згідно з пунктом 1, по кожній виробничій зоні включає наступну інформацію:
a) назву виробничої зони та найменування власника, компанії або підприємства, яке її експлуатує;
b) точне місцезнаходження виробничої зони, включаючи її адресу;
c) її основну діяльність; та
d) приблизну кількість підприємств у межах виробничої зони, які виробляють хімікати, зазначені у пункті 1.
5. Стосовно виробничих зон, які включені до переліку згідно з пунктом 1 a), цей перелік також включає інформацію про приблизний сукупний обсяг виробництва позаспискових конкретних органічних хімікатів за попередній календарний рік, який має наступні діапазони: до 1000 тонн, 1000-10000 тонн та понад 10000 тонн.
6. По відношенню до виробничих зон, які включені до переліку згідно з пунктом 1 b), у переліку також зазначається кількість ФСФ - хімікатів, що вироблені кожним ФСФ - підприємством у рамках виробничої зони, та наводиться інформація про приблизний сукупний обсяг виробництва ФСФ - підприємством за попередній календарний рік, який має наступні діапазони: до 200 тонн, 200-1000 тонн, 1000-10000 тонн та понад 10000 тонн.
Допомога з боку Технічного секретаріату
7. Якщо держава-учасниця з причин адміністративного характеру вважає необхідним звернутися за допомогою у складанні свого переліку хімічних виробничих об'єктів згідно з пунктом 1, то вона може просити Технічний секретаріат про надання цієї допомоги. У цьому випадку питання відносно повноти переліку урегульовуються шляхом консультацій між державою-учасницею та Технічним секретаріатом.
Інформація, яка надається державам-учасницям
8. Переліки інших хімічних виробничих об'єктів, які надаються згідно з пунктом 1, включаючи інформацію, що надається за пунктом 4, за відповідним проханням надаються Технічним секретаріатом державам-учасницям.
B. Перевірка
Загальні положення
9. З урахуванням положень розділу C перевірка, передбачена пунктом 6 статті VI, здійснюється шляхом інспекцій на місці:
a) виробничих зон, включених до переліку згідно з пунктом 1 a); та
b) виробничих зон, включених до переліку згідно з пунктом 1 b), які включають одне або більше ФСФ-підприємств, на яких протягом попереднього календарного року було вироблено більше ніж 200 тонн ФСФ-хімікату.
10. Програма та бюджет Організації, які приймаються Конференцією згідно з пунктом 21 a) статті VIII, містять окремою рубрикою програму та бюджет перевірки за цим розділом після початку його здійснення.
11. Згідно з цим розділом, Технічний секретаріат здійснює довільний вибір виробничих зон для інспекції шляхом відповідних механізмів, таких, як використання спеціально розроблених комп'ютерних програм, з врахуванням наступних факторів:
a) справедливого географічного розподілу інспекцій;
b) інформації, яка є у розпорядженні Технічного секретаріату, про виробничі зони, включені до переліку, яка стосується особливостей виробничої зони та діяльності, яка там здійснюється; та
c) пропозицій держав-учасниць на основі, що підлягає погодженню відповідно до пункту 25.
12. Ніяка виробнича зона не приймає більше ніж дві інспекції на рік відповідно до положень цього розділу. Однак це не обмежує інспекції згідно з статтею IX.
13. При виборі виробничих зон для інспекції відповідно до цього розділу Технічний секретаріат дотримується наступного обмеження сумарного числа інспекцій, які приймаються державою-учасницею за календарний рік згідно з цією частиною та частиною VIII цього Додатка: сумарне число інспекцій не перевищує трьох плюс 5 процентів від загального числа виробничих зон, які декларуються державою-учасницею як за цією частиною, так і за частиною VIII цього Додатка, або 20 інспекцій, залежно від того, яка з цих двох цифр є меншою.
Цілі інспекції
14. У виробничих зонах, включених до переліку згідно з розділом A, загальна мета інспекцій полягає в перевірці сумісності діяльності, яка проводиться, з інформацією, яка надається в деклараціях. Конкретна мета інспекцій полягає в перевірці відсутності будь-якого хімікату Списку 1, а особливо його виробництва, за винятком виробництва відповідно до частини VI цього Додатка.
Процедури інспекції
15. Крім узгоджених основних принципів, інших відповідних положень цього Додатка та Додатка з конфіденційності, застосовуються нижче наведені пункти 16-20.
16. Угода з об'єкта не укладається, якщо про це не просить держава-учасниця, що інспектується.
17. Предметом інспекції у виробничій зоні, яка обрана для інспекції, є підприємство(а), які виробляють хімікати, зазначені у пункті 1, та зокрема ФСФ-підприємства, які включені до переліку згідно з пунктом 1 b). Держава-учасниця, що інспектується, має право регулювати доступ до цих підприємств відповідно до правил регулюваного доступу, які викладені в розділі C частини X цього Додатка. Якщо інспекційна група відповідно до пункту 51 частини II цього Додатка робить запит про доступ до інших частин виробничої зони, щоб усунути неясності, то ступінь такого доступу узгоджується між інспекційною групою та державою-учасницею, що інспектується.
18. Інспекційна група може одержувати доступ до облікової документації у тих випадках, коли інспекційна група та держава-учасниця, що інспектується, вважають, що такий доступ буде сприяти досягненню цілей інспекції.
19. Для перевірки відсутності недекларованих списків хімікатів може проводитись відбір та аналіз проб на місці. Якщо усунути неясності не вдається, то проби можуть піддаватись аналізу у визначеній для цього лабораторії за межами об'єкта із згоди держави-учасниці, що інспектується.
20. Тривалість інспекції не перевищує 24 години; однак інспекційна група та держава-учасниця, що інспектується, можуть досягти згоди про її продовження.
Повідомлення про інспекцію
21. Держава-учасниця повідомляється Технічним секретаріатом про інспекцію не менше ніж за 120 годин до прибуття інспекційної групи до виробничої зони, яка підлягає інспекції.
C. Здійснення та розгляд розділу B
Здійснення
22. Здійснення розділу B починається на початку четвертого року після набрання чинності цією Конвенцією, якщо Конференція не прийме іншого рішення на своїй черговій сесії на третьому році після набрання чинності цією Конвенцією.
23. Генеральний директор готує для чергової сесії Конференції на третьому році після набрання чинності цією Конвенцією доповідь, яка висвітлює накопичений Технічним секретаріатом досвід здійснення положень частин VII та VIII цього Додатка, а також розділу A цієї частини.
24. На своїй черговій сесії на третьому році після набрання чинності цією Конвенцією Конференція, на основі доповіді Генерального директора, може також прийняти рішення відносно розподілу ресурсів, які виділяються для перевірки, згідно з розділом В, між "ФСФ-підприємствами" та іншими хімічними виробничими об'єктами. У іншому разі такий розподіл залишається на експертний розгляд Технічного секретаріату та включається до числа вагомих факторів, які фігурують у пункті 11.
25. На своїй черговій сесії на третьому році після набрання чинності цією Конвенцією Конференція, за рекомендацією Виконавчої ради, приймає рішення відносно того, на якій основі (наприклад, на регіональній) повинні подаватись пропозиції держав-учасниць відносно інспекцій, з тим щоб враховуватись як один з вагомих факторів у процесі відбору, який зазначений у пункті 11.
Розгляд
26. На першій спеціальній сесії Конференції, яка скликається згідно з пунктом 22 статті VIII, проводиться перегляд положень цієї частини Додатка з перевірки у світлі всеохоплюючого розгляду загального режиму перевірки для хімічної промисловості (стаття VI, частини VII-IX цього Додатка) на основі накопиченого досвіду. Потім Конференція дає рекомендації, з тим, щоб підвищити ефективність режиму перевірки.
Частина X
Інспекції за вимогою відповідно до статті IX
A. Призначення та відбір інспекторів та помічників інспекторів
1. Інспекції за вимогою згідно з статтею IX проводяться тільки спеціально призначеними для цієї мети інспекторами та помічниками інспекторів. З метою призначення інспекторів та помічників інспекторів для інспекцій за вимогою згідно з статтею IX Генеральний директор складає список намічених інспекторів та помічників інспекторів, вибираючи їх з числа інспекторів та помічників інспекторів для звичайної інспекційної діяльності. Цей список включає достатньо великий контингент інспекторів та помічників інспекторів, які мають необхідну кваліфікацію, досвід, професіоналізм та підготовку, з тим, щоб можна було гнучко підходити до підбору інспекторів з урахуванням їх наявної кількості та необхідності ротації. Певна увага приділяється також підбору інспекторів та помічників інспекторів на як можна ширшій географічній основі. Призначення інспекторів та помічників інспекторів проводиться згідно з процедурами, передбаченими у розділі A частини II цього Додатка.
2. Генеральний директор визначає розмір інспекційної групи та підбирає її членів з урахуванням обставин конкретного запиту. Розмір інспекційної групи зводиться до мінімуму, який необхідний для належного виконання інспекційного мандату. Членом інспекційної групи не може бути громадянин держави-учасниці, що запитує, або держави-учасниці, що інспектується.
B. Передінспекційна діяльність
3. Перед поданням запиту на інспекцію по відношенню до інспекції за вимогою держава-учасниця може зажадати у Генерального директора підтвердження про те, що Технічний секретаріат у стані ужити негайних дій у зв'язку з запитом. Якщо Генеральний директор не може негайно надати це підтвердження, то він робить це при найпершій можливості з урахуванням черговості запитів на підтвердження. Він також інформує державу-учасницю про те, коли може з'явитися можливість ужити негайних дій. Якщо Генеральний директор прийде до висновку, що своєчасні дії у зв'язку з запитом вже не можуть бути вжитими, то він може просити Виконавчу раду вжити відповідних заходів для того, щоб поліпшити ситуацію у майбутньому.
Повідомлення
4. Запит на проведення інспекції за вимогою, який надається Виконавчій раді та Генеральному директору, містить, принаймні, наступну інформацію:
a) держава-учасниця, яка підлягає інспекції, та, якщо це може бути застосовано, держава, що приймає;
b) пункт в'їзду, який використовується;
c) розмір та тип місця, що інспектується;
d) стурбованість відносно можливого недотримання цієї Конвенції, включаючи зазначення відповідних положень цієї Конвенції, у зв'язку з якими виникає стурбованість, та характеру і обставин можливого недотримання, а також усю відповідну інформацію, виходячи з якої виникає стурбованість; та
e) прізвище спостерігача держави-учасниці, що запитує.
Держава-учасниця, що робить запит, може надавати будь-яку додаткову інформацію, яку вона буде вважати необхідною.
5. Генеральний директор протягом однієї години підтверджує державі-учасниці, що робить запит, одержання її запиту.
6. Держава-учасниця, що робить запит, своєчасно повідомляє Генерального директора про місцезнаходження місця, що інспектується, з тим щоб Генеральний директор міг надати цю інформацію державі-учасниці, що інспектується, не менше ніж за 12 годин до планованого прибуття інспекційної групи до пункту в'їзду.
7. Місце інспекції зазначається державою-учасницею, що робить запит, якомога точніше шляхом надання схеми місця, яка пов'язана з точкою відліку, з зазначенням географічних координат з точністю до найближчої секунди, якщо це можливо. По можливості, держава-учасниця, що робить запит, теж надає карту з загальним зазначенням місця інспекції та схему з якомога більш точним зазначенням периметра, який запитується, інспектованого місця.
8. Периметр, який запитується:
a) проходить на відстані, принаймні, 10 метрів від зовнішньої сторони будь-яких будівель або інших споруд;
b) не перетинає існуючих охоронних зон; та
c) проходить на відстані, принаймні, 10 метрів від зовнішньої сторони будь-якої з існуючих охоронних зон, які держава-учасниця, що робить запит, має намір включити до меж периметра, який запитується.
9. Якщо периметр, який запитується, не відповідає характеристикам, які викладені у пункті 8, то він переглядається інспекційною групою, з тим щоб привести його у відповідність до цього положення.
10. Генеральний директор не менше ніж за 12 годин до планованого прибуття інспекційної групи до пункту в'їзду інформує Виконавчу раду про місцезнаходження місця, що інспектується, як це зазначено у пункті 7.
11. Одночасно з інформуванням Виконавчої ради відповідно до пункту 10 Генеральний директор передає запит на інспекцію державі-учасниці, що інспектується, включаючи місцезнаходження місця, що інспектується, як це зазначено у пункті 7. Це повідомлення також включає інформацію, яка зазначена у пункті 32 частини II цього Додатка.
12. Після прибуття інспекційної групи до пункту в'їзду держава-учасниця, що інспектується, інформується інспекційною групою про мандат на інспекцію.
В'їзд на територію держави-учасниці, що інспектується, або держави, що приймає
13. Відповідно до пунктів 13-18 статті IX після одержання запиту на інспекцію Генеральний директор якомога швидше направляє інспекційну групу. Інспекційна група прибуває до пункту в'їзду, який зазначений у запиті, у якомога коротший строк відповідно до положень пунктів 10 та 11.
14. Якщо периметр, який запитується, прийнятний для держави-учасниці, що інспектується, то він визначається як остаточний периметр якомога швидше, але в будь-якому разі не пізніше ніж через 24 години після прибуття інспекційної групи до пункту в'їзду. Держава-учасниця, що інспектується, доставляє інспекційну групу до остаточного периметра місця інспекції. Якщо держава-учасниця, що інспектується, вважає це необхідним, то така доставка може починатись не більше ніж за 12 годин до закінчення строку, який встановлений у цьому пункті для визначення остаточного периметра. Доставка у будь-якому випадку завершується не пізніше ніж через 36 годин після прибуття інспекційної групи до пункту в'їзду.
15. До всіх оголошених об'єктів застосовуються процедури, які викладені у пунктах a) та b):
(Для цілей цієї частини "декларований об'єкт" означає усі об'єкти, які декларуються згідно з статтями III, IV та V. Що стосується статті VI, то "декларований об'єкт" означає тільки об'єкти, які декларуються згідно з частиною VI цього Додатка, а також декларовані підприємства, що зазначаються в деклараціях згідно з пунктами 7 та 10 c) частини VII та пунктами 7 та 10 c) частини VIII цього Додатка).
a) Якщо периметр, який запитується, вміщається в декларований периметр або відповідає йому, то декларований периметр вважається остаточним периметром. Однак при наявності згоди держави-учасниці, що інспектується, остаточний периметр може бути зменшений, з тим щоб привести його у відповідність до периметра, який запитується державою-учасницею, що запитує.
b) Держава-учасниця, що інспектується, доставляє інспекційну групу до остаточного периметра у найкоротші практично можливі строки, але у будь-якому випадку вона забезпечує її прибуття до периметра не пізніше ніж через 24 години після прибуття інспекційної групи до пункту в'їзду.
Альтернативне визначення остаточного периметра
16. У пункті в'їзду, якщо держава-учасниця, що інспектується, не може прийняти периметр, який запитується, вона пропонує альтернативний периметр якомога швидше, але у будь-якому разі не пізніше ніж через 24 години після прибуття інспекційної групи до пункту в'їзду. У випадку розбіжностей держава-учасниця, що інспектується, та інспекційна група вступають у переговори з метою досягнення згоди щодо остаточного периметра.
17. Альтернативний периметр повинен бути встановлений якомога конкретніше відповідно до пункту 8. Він включає весь периметр, який запитується, та, як правило, повинен бути тісно пов'язаний з останнім, враховуючи природний рельєф місцевості та штучні межі. Звичайно він повинен проходити поблизу оточуючого захисного загородження, якщо воно існує. Державі-учасниці, що інспектується, слід прагнути до встановлення цього взаємозв'язку між периметрами шляхом поєднання, принаймні, двох з наступних способів:
a) альтернативного периметра, який не охоплює територію, яка значно перевищує територію периметра, який запитується;
b) альтернативного периметра, який знаходиться на невеликому однаковому віддаленні від периметра, який запитується;
c) принаймні частину периметра, який запитується, яку помітно з території альтернативного периметра.
18. Якщо альтернативний периметр прийнятний для інспекційної групи, то він стає остаточним периметром, і інспекційна група доставляється з пункту в'їзду до цього периметра. Якщо держава-учасниця, що інспектується, вважає це необхідним, то така доставка може починатись не більше ніж за 12 годин до закінчення строку, який встановлений у пункті 16 для пропозиції альтернативного периметра. Доставка у будь-якому випадку завершується не пізніше ніж через 36 годин після прибуття інспекційної групи до пункту в'їзду.
19. Якщо остаточний периметр не узгоджений, то переговори з периметра завершуються якомога швидше, але вони у будь-якому випадку не продовжуються більше ніж 24 години після прибуття інспекційної групи до пункту в'їзду. Якщо згода не досягнута, то держава-учасниця, що інспектується, доставляє інспекційну групу до місця біля альтернативного периметра. Якщо держава-учасниця, що інспектується, вважає це необхідним, то така доставка може починатись не більше ніж через 12 годин до закінчення строку, який встановлений у пункті 16 для пропозиції альтернативного периметра. Доставка у будь-якому випадку завершується не пізніше ніж через 36 годин після прибуття інспекційної групи до пункту в'їзду.