Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищення (укр/рос)

20. Після прибуття на місце держава-учасниця, що інспектується, надає інспекційній групі негайний доступ до альтернативного периметра, з тим щоб полегшити проведення переговорів та досягнення згоди з остаточного периметра та доступ у межах остаточного периметра.

21. Якщо згода не досягнута протягом 72 годин після прибуття інспекційної групи до місця, то альтернативний периметр встановлюється як остаточний периметр.

22. З тим, щоб полегшити встановлення відповідності місця інспекції, куди доставлена інспекційна група, місцю інспекції, яке зазначене державою-учасницею, що робить запит, інспекційна група має право використовувати затверджене обладнання для визначення місцезнаходження, а також має право на встановлення цього обладнання відповідно до її вказівок. Інспекційна група може перевіряти своє місцезнаходження шляхом звірки з місцевими орієнтирами, які визначені за картами. Держава-учасниця, що інспектується, допомагає членам групи у здійсненні цього завдання.

23. Не пізніше ніж через 12 годин після прибуття інспекційної групи до пункту в'їзду держава-учасниця, що інспектується, починає збирати фактологічну інформацію про всю діяльність щодо виїзду транспорту з усіх пунктів виїзду, усіх сухопутних, повітряних та водних транспортних засобів з периметра, який запитується. Воно надає цю інформацію інспекційній групі після її прибуття до альтернативного або остаточного периметра, залежно від того, що відбудеться у першу чергу.

24. Цей обов'язок може виконуватись шляхом збирання фактологічної інформації у вигляді шляхових листів, фотографій, відеозаписів або даних, які одержані за допомогою хіміко-індикаційного обладнання, яке надається інспекційною групою для нагляду за такою діяльністю по виїзду. Як альтернативу держава-учасниця, що інспектується, також може у порядку виконання такого обов'язку дозволити одному або декільком членам інспекційної групи самостійно вести шляхові листи, проводити фотозйомки, робити відеозаписи транспортних засобів, які виїжджають, або використовувати хіміко-індикаційне обладнання та здійснювати іншу діяльність, яка може бути узгоджена між державою-учасницею, що інспектується, та інспекційною групою.

25. Після прибуття інспекційної групи до альтернативного периметра або остаточного периметра, залежно від того, що відбудеться у першу чергу, починається блокування місця, що означає здійснення інспекційною групою процедур з нагляду за виїздом.

26. Такі процедури включають: визначення виїздів транспорту, заповнення шляхових листів, фотографування та здійснення інспекційною групою відеозаписів виїздів транспорту та транспортних засобів, які виїжджають. Інспекційна група має право відвідувати, у супроводженні, будь-яку іншу частину периметра для перевірки відсутності іншої діяльності щодо виїзду.

27. Додаткові процедури для діяльності з нагляду за виїздом, які узгоджуються інспекційною групою та державою-учасницею, що інспектується, можуть включати, серед іншого, наступне:

a) використання датчиків;

b) довільно-селективний доступ;

c) аналіз проб.

28. Вся діяльність з блокування місця та нагляду за виїздом здійснюється у межах смуги вздовж зовнішньої сторони периметра шириною до 50 метрів, яка вимірюється з зовнішньої сторони.

29. Інспекційна група має право на основі регульованого доступу інспектувати транспортні засоби, які виїжджають з території місця. Держава-учасниця, що інспектується, вживає всі розумні зусилля для того, щоб продемонструвати інспекційній групі, що будь-який транспортний засіб, що підлягає інспекції, до якого інспекційній групі не надається повний доступ, не використовується для цілей, пов'язаних з стурбованостями щодо можливого недотримання, зазначеними у запиті на інспекцію.

30. Персонал та транспортні засоби, які в'їжджають на територію місця, а також персонал та індивідуальні пасажирські транспортні засоби, які виїжджають з території місця, не підлягають інспекції.

31. Застосування вищевикладених процедур може продовжуватись протягом інспекції, однак воно не може необгрунтовано ускладнювати або затримувати нормальне функціонування об'єкта.

32. Для полегшення розробки плану інспекції держава-учасниця, що інспектується, перед наданням доступу, здійснює інструктаж інспекційної групи з техніки безпеки та матеріально-технічного забезпечення.

33. Передінспекційний інструктаж проводиться відповідно до пункту 37 частини II цього Додатка. У ході передінспекційного інструктажу держава-учасниця, що інспектується, може вказати інспекційній групі на обладнання, документацію або ділянки, які вона вважає чутливими та які не мають відношення до мети інспекції за вимогою. Крім того, персонал, який несе відповідальність за місце, інструктує групу щодо просторового планування та інших відповідних характеристик місця. Інспекційній групі надається масштабна карта або схема, які відображають всі споруди та важливі географічні особливості місця. Інспекційна група також інформується про наявність персоналу об'єкта та облікової документації.

34. Після передінспекційного інструктажу інспекційна група на основі відповідної інформації, яка наявна в неї, готує початковий план інспекції з зазначенням діяльності, яку належить здійснювати інспекційній групі, включаючи конкретні ділянки місця, до яких бажано отримати доступ. У плані інспекції також зазначається, чи буде інспекційна група розділена на підгрупи. План інспекції подається представникам держави-учасниці, що інспектується, та місця інспекції. Його реалізація відповідає положенням розділу С, включаючи положення, які стосуються доступу та діяльності.

35. Після прибуття інспекційної групи до остаточного або альтернативного периметра, залежно від того, що станеться у першу чергу, група має право негайно почати діяльність на периметрі відповідно до процедур, які викладені у цьому розділі, та продовжувати цю діяльність до завершення інспекції за вимогою.

36. При проведенні діяльності на периметрі інспекційна група має право:

a) використовувати контрольні прилади відповідно до пунктів 27-30 частини II цього Додатка;

b) брати змиви, проби повітря, грунту або стоків;

c) здійснювати будь-яку додаткову діяльність, яка може бути узгоджена між інспекційною групою та державою-учасницею, що інспектується.

37. Діяльність інспекційної групи на периметрі може здійснюватись у межах смуг вздовж зовнішньої сторони периметра шириною до 50 метрів, яка вимірюється з зовнішньої сторони периметра. В разі згоди держави-учасниці, що інспектується, інспекційна група також може одержати доступ до будь-якої будівлі або споруди у межах смуги периметра. Всі засоби дистанційного контролю орієнтуються всередину. Щодо оголошених об'єктів ця смуга, за розсудом держави-учасниці, що інспектується, може проходити всередині, ззовні або з обох сторін декларованого периметра.

38. Держава-учасниця, що інспектується, надає доступ у межах периметра, який запитується, а також, якщо вони відрізняються, остаточного периметра. Ступінь та характер доступу до конкретного місця або місць у межах цих периметрів узгоджуються між інспекційною групою та державою-учасницею, що інспектується, на основі регулюваного доступу.

39. Держава-учасниця, що інспектується, надає доступ у межах периметра, який запитується, якомога швидше, але у будь-якому випадку не пізніше ніж через 108 годин після прибуття інспекційної групи до пункту в'їзду, з метою прояснення зазначеної у запиті на інспекцію стурбованості щодо можливого недотримання Конвенції.

40. На прохання інспекційної групи держава-учасниця, що інспектується, може надати повітряний доступ до місця інспекції.

41. При задоволенні вимоги щодо надання доступу відповідно до положень пункту 38, держава-учасниця, що інспектується, зобов'язана допускати найбільший ступінь доступу з урахуванням будь-яких конституційних зобов'язань, які вона може нести по відношенню до прав власності або обшуків та конфіскацій. Держава-учасниця, що інспектується, має право у рамках регульованого доступу вживати необхідних заходів для захисту національної безпеки. Держава-учасниця, що інспектується, не може посилатись на положення цього пункту для приховування ухилення від своїх зобов'язань не займатися діяльністю, що забороняється цією Конвенцією.

42. Якщо держава-учасниця, що інспектується, надає неповний доступ до місць діяльності або інформації, то вона зобов'язана вживати усіх розумних зусиль для того, щоб забезпечити альтернативні способи прояснення стурбованості щодо можливого недотримання, яка викликала інспекцію за вимогою.

43. Після прибуття до остаточного периметра об'єктів, які декларуються згідно з статтями IV, V та VI, надання доступу проводиться після передінспекційного інструктажу та обговорення плану інспекції, які зводяться до необхідного мінімуму та у будь-якому випадку не перевищують трьох годин. Стосовно об'єктів, які декларуються згідно з пунктом 1 d) статті III, проводяться переговори, а регульований доступ починається не пізніше ніж через 12 годин після прибуття до остаточного периметра.

44. При проведенні інспекції за вимогою відповідно до запиту на інспекцію інспекційна група використовує тільки ті методи, які необхідні для встановлення достатніх фактів, які стосуються справи, з метою прояснення стурбованості відносно можливого недотримання положень цієї Конвенції, та утримується від діяльності, яка не має до цього відношення. Вона збирає та документує такі факти, які стосуються можливого недотримання цієї Конвенції державою-учасницею, що інспектується, але не вишукує та не документує інформацію, яка явно не пов'язана з цим, якщо її прямо не просить про це держава-учасниця, що інспектується. Будь-який зібраний матеріал, який згодом буде вважатися таким, що не стосується до справи, не зберігається.

45. Інспекційна група керується принципом проведення інспекцій за вимогою, який передбачає мінімально можливий рівень втручання, який відповідає цілі ефективного та своєчасного виконання її завдання. Кожного разу, коли це можливо, вона починає з процедур з найменшими рівнем втручання, які вона вважає прийнятними, і переходить до процедур з більшим рівнем втручання тільки у тому випадку, якщо вона буде вважати це необхідним.

46. Інспекційна група враховує пропоновані зміни плану інспекції та пропозиції, які можуть бути внесені державою-учасницею, що інспектується, на будь-якому етапі інспекції, включаючи передінспекційний інструктаж, для забезпечення захисту чутливого обладнання, інформації або районів, які не пов'язані з хімічною зброєю.

47. Держава-учасниця, що інспектується, зазначає пункти в'їзду/виїзду на периметрі, які належить використовувати для доступу. Інспекційна група та держава-учасниця, що інспектується, проводять переговори щодо такого: ступені доступу до будь-якого конкретного місця або місць у межах остаточного периметра або периметра, який запитується, як це передбачено у пункті 48; конкретної інспекційної діяльності, включаючи відбір проб, яку належить проводити інспекційній групі; проведення конкретної діяльності державою-учасницею, що інспектується; та надання конкретної інформації державою-учасницею, що інспектується.

48. Згідно з відповідними положеннями Додатка з конфіденційності, держава-учасниця, що інспектується, має право вживати заходів для захисту чутливого обладнання та запобігання розголошенню конфіденційних відомостей і даних, які не мають відношення до хімічної зброї. Ці заходи можуть включати, серед іншого, таке:

a) винос чутливих документів із службових приміщень;

b) зачохлення чутливих дисплеїв, майна та обладнання;

c) зачохлення чутливих елементів обладнання, таких, як комп'ютерні або електронні системи;

d) блокування комп'ютерних систем та виключення індикаторних пристроїв;

e) обмеження аналізу проб лише встановленням наявності або відсутності хімікатів, які перераховані у списках 1, 2 та 3, або відповідних продуктів розпаду;

f) використання методів довільноселективного доступу, при якому інспекторам пропонується на свій розсуд вибирати для предмета інспекції певний процентний вміст або число будівель; цей же принцип може використовуватись по відношенню до внутрішньої частини та вмісту чутливих будівель;

g) надання у виключних випадках доступу до визначених ділянок місця інспекції лише окремим інспекторам.

49. Держава-учасниця, що інспектується, вживає всіх розумних зусиль для того, щоб продемонструвати інспекційній групі, що будь-які предмет, будівля, споруда, контейнер або транспортний засіб, до яких інспекційна група не мала повного доступу або які були захищені відповідно до пункту 48, не використовуються для цілей, які пов'язані з викладеними у запиті на інспекцію стурбованостями щодо можливого недотримання.

50. Це може робитись, серед іншого, шляхом часткового знімання чохла або покриття для захисту від впливу атмосферних явищ, за розсудом держави-учасниці, що інспектується, шляхом візуального огляду внутрішньої частини замкнутого простору від входу до нього або іншими способами.

51. У випадку об'єктів, які декларуються згідно з статтями IV, V та VI, застосовується таке:

a) щодо об'єктів, з яких є угоди з об'єкта, доступ та діяльність у межах остаточного периметра здійснюються безперешкодно у рамках меж, які визначені угодами;

b) щодо об'єктів, з яких немає угод з об'єкта, переговори відносно доступу та діяльності регулюються загальними основними принципами, які застосовуються до інспекцій, встановлених цією Конвенцією;

c) доступ, який виходить за рамки доступу, що надається щодо інспекцій згідно з статтями IV, V та VI, регулюється відповідно до процедур, викладених у цьому розділі.

52. У випадку об'єктів, які декларуються згідно з пунктом 1 d) статті III застосовується таке: якщо держава-учасниця, що інспектується, використовуючи процедури, викладені у пунктах 47 та 48, не надає повного доступу до ділянок та споруд, які не пов'язані з хімічною зброєю, то вона докладає усіх розумних зусиль для того, щоб продемонструвати інспекційній групі, що ці ділянки або споруди не використовуються для цілей, пов'язаних з викладеними у запиті на інспекцію стурбованостями щодо можливого недотримання.

53. Відповідно до положень пункту 12 статті IX відносно участі спостерігача в інспекції за вимогою держава-учасниця, що робить запит, зв'язується з Технічним секретаріатом для координації прибуття спостерігача до того ж пункту в'їзду, що і інспекційна група, у межах розумного строку прибуття інспекційної групи.

54. Спостерігач має право протягом усього періоду інспекції підтримувати зв'язок з посольством держави-учасниці, що робить запит, яке знаходиться у державі-учасниці, що інспектується або приймаючій державі, або, у випадку відсутності посольства, з самою державою-учасницею, що робить запит. Держава-учасниця, що інспектується, надає спостерігачу засоби зв'язку.

55. Спостерігач має право прибути до альтернативного або остаточного периметра місця інспекції, залежно від того, куди інспекційна група прибуде у першу чергу, та одержати доступ до місця інспекції, який надається державою-учасницею, що інспектується. Спостерігач має право давати інспекційній групі рекомендації, які група враховує в тій мірі, в якій вона буде вважати це за доцільне. Протягом всієї інспекції інспекційна група інформує спостерігача про проведення інспекції та її висновках.

56. Протягом усього періоду перебування в країні держава-учасниця, що інспектується, надає або забезпечує спостерігачеві необхідні послуги, такі, як засоби зв'язку, усний переклад, транспорт, робочі та житлові приміщення, харчування та медичне обслуговування. Усі витрати по перебуванню спостерігача на території держави-учасниці, що інспектується, або приймаючої держави, несе держава-учасниця, що робить запит.

57. Період інспекції не перевищує 84 годин, якщо він не продовжується за домовленістю з державою-учасницею, що інспектується.

58. Після завершення післяінспекційних процедур на місці інспекції інспекційна група та спостерігач держави-учасниці, що робить запит, негайно прямують до пункту в'їзду, а потім залишають територію держави-учасниці, що інспектується, у якомога коротший строк.

59. У доповіді про інспекцію в загальному плані робляться підсумки про діяльність, яка проведена інспекційною групою, та фактологічні висновки інспекційної групи, особливо щодо стурбованостей відносно можливого недотримання цієї Конвенції, які зазначені у запиті на інспекцію за вимогою, і обмежується інформацією, яка має безпосереднє відношення до цієї Конвенції. Вона також включає оцінку інспекційною групою ступеня та характеру наданого інспекторам доступу та сприяння, а також того ступеня, в якому це дозволило їй виконати свій мандат. Докладна інформація, що стосується стурбованостей щодо можливого недотримання цієї Конвенції, які зазначені у запиті на інспекцію за вимогою, подається як доповнення до остаточної доповіді та зберігається в Технічному секретаріаті з дотриманням належних заходів з захисту чутливої інформації.

60. Не пізніше ніж через 72 години після її повернення до свого основного місця роботи інспекційна група подає Генеральному директору попередню доповідь про інспекцію, взявши до уваги, серед іншого, пункт 17 Додатка з конфіденційності. Генеральний директор негайно відправляє попередню доповідь про інспекцію державі-учасниці, що робить запит, державі-учасниці, що інспектується, та Виконавчій раді.

61. Проект остаточної доповіді подається державі-учасниці, що інспектується, не пізніше ніж через 20 днів після завершення інспекції за вимогою. Держава-учасниця, що інспектується, має право виявляти будь-яку інформацію та дані, які не мають відношення до хімічної зброї, які, в силу їх конфіденційності, не повинні, на її погляд, циркулювати за рамками Технічного секретаріату. Технічний секретаріат розглядає пропозиції держави-учасниці, що інспектується, щодо внесення змін до проекту остаточної доповіді про інспекцію та на свій розсуд кожного разу, коли це можливо, приймає їх. Потім остаточна доповідь не пізніше ніж через 30 днів після завершення інспекції за вимогою подається Генеральному директору для подальшого розповсюдження та розгляду відповідно до пунктів 21-25 статті IX.

1. Розслідування у випадках передбачуваного застосування хімічної зброї або передбачуваного застосування хімічних засобів боротьби з заворушеннями як засобу ведення війни, які розпочинаються згідно з статтями IX або X, здійснюються відповідно до цього Додатка та докладних процедур, які будуть встановлені Генеральним директором.

2. Конкретні процедури, які необхідні у випадках передбачуваного застосування хімічної зброї, регулюються наступними додатковими положеннями.

3. Запит на розслідування передбачуваного застосування хімічної зброї, який надається Генеральному директору, повинен, у міру можливості, включати наступну інформацію:

a) держава-учасниця, на території якої здогадно мало місце застосування хімічної зброї;

b) пункт в'їзду або інші пропоновані безпечні шляхи доступу;

c) місцезнаходження та характеристики районів, де здогадно відбулось застосування хімічної зброї;

d) час передбачуваного застосування хімічної зброї;

e) типи хімічної зброї, яка здогадно застосовувалась;

f) масштаб передбачуваного застосування;

g) характеристики можливих токсичних хімікатів;

h) наслідки для людей, тварин та рослинності;

i) запит щодо конкретної допомоги, якщо це застосовується.

4. Держава-учасниця, яка подає клопотання про розслідування, може у будь-який час надати будь-яку додаткову інформацію, яку вона вважає необхідною.

5. Генеральний директор негайно підтверджує державі-учасниці, що робить запит, одержання її запиту та інформує Виконавчу раду та всі держави-учасниці.

6. У відповідних випадках Генеральний директор повідомляє державу-учасницю, по відношенню до території якої був поданий запит про проведення розслідування. Генеральний директор також повідомляє інші держави-учасниці, якщо при проведенні розслідування може бути потрібний доступ до їх території.

7. Генеральний директор готує список кваліфікованих експертів, спеціальна кваліфікація яких у конкретній галузі може бути потрібна при проведенні розслідування передбачуваного застосування хімічної зброї, та постійно поновлює цей список. Цей список у письмовому вигляді надається кожній державі-учасниці не пізніше ніж через 30 днів після набрання чинності цією Конвенцією та після кожної зміни цього списку. Будь-який кваліфікований експерт, включений до цього списку, вважається призначеним, якщо не пізніше ніж через 30 днів після одержання цього списку держава-учасниця письмово не заявить про свою незгоду.

8. Генеральний директор обирає керівника та членів інспекційної групи з числа інспекторів та помічників інспекторів, які вже призначені для проведення інспекцій за вимогою, з урахуванням обставин та специфіки конкретного запиту. Крім того, члени інспекційної групи можуть вибиратися із списку кваліфікованих експертів, коли, на розсуд Генерального директора, для належного проведення конкретного розслідування потрібна кваліфікація, якою не володіють вже призначені інспектори.

9. При проведенні інструктажу інспекційної групи Генеральний директор використовує будь-яку додаткову інформацію, яка надана державою-учасницею, що робить запит, або будь-якими іншими джерелами, для забезпечення найбільш ефективного та швидкого проведення інспекції.

10. Одразу ж після одержання запиту на розслідування передбачуваного застосування хімічної зброї Генеральний директор шляхом контактів з відповідними державами-учасницями робить запит та затверджує заходи щодо безпечного приймання групи.

11. Генеральний директор відправляє групу якомога швидше, приймаючи до уваги безпеку групи.

12. Якщо інспекційна група не відправлена протягом 24 годин з моменту одержання запиту, Генеральний директор інформує Виконавчу раду та зацікавлені держави-учасниці про причини затримки.

13. Інспекційна група має право на одержання інструктажів з боку представників держави-учасниці, що інспектується, після прибуття та у будь-який час у ході інспекції.

14. До початку інспекції інспекційна група готує план інспекції, який повинен служити, серед іншого, як основа для організації матеріально-технічного забезпечення та забезпечення техніки безпеки. План інспекції поновлюється у міру необхідності.

15. Інспекційна група має право доступу до будь-яких та всіх районів, які могли бути заторкнені передбачуваним застосуванням хімічної зброї. Вона також має право доступу до лікарень, таборів біженців та до інших місць, які, на її розсуд, мають відношення до ефективного розслідування передбачуваного застосування хімічної зброї. Щодо цього доступу інспекційна група консультується з державою-учасницею, що інспектується.

16. Інспекційна група має право відбирати проби тих видів та у таких кількостях, які вона вважає необхідними. Якщо інспекційна група вважає це необхідним та надає відповідний запит, то держава-учасниця, що інспектується, надає допомогу у відбиранні проб під наглядом інспекторів або помічників інспекторів. Держава-учасниця, що інспектується, також дає дозвіл на відбір відповідних контрольних проб з районів, які прилягають до місця передбачуваного застосування, та з інших районів за проханням інспекційної групи та надає їй у цьому своє сприяння.

17. До числа проб, які мають важливе значення при розслідуванні передбачуваного застосування, відносяться проби токсичних хімікатів, боєприпасів та пристроїв, залишків боєприпасів та пристроїв, екологічні проби (проби повітря, грунту, рослинності, води, снігу тощо) та біомедичні проби, джерелом яких є люди та тварини (проби крові, сечі, калу, тканин тощо).

18. Якщо відбір дублікатів проб є неможливим та аналіз проводиться у лабораторіях за межами об'єкта, то будь-які проби, які залишаються, за відповідним проханням, повертаються державі-учасниці, що інспектується, після завершення аналізу.

19. Якщо у ході інспекції інспекційна група вважатиме за необхідне розповсюдити розслідування на сусідню державу-учасницю, то Генеральний директор повідомляє цю державу-учасницю про необхідність доступу до її території та запитує і затверджує заходи з безпечного приймання групи.

20. Якщо інспекційна група вважає, що безпечний доступ до конкретного району, що має значення для розслідування, є неможливим, то держава-учасниця, що робить запит, негайно інформується про це. При необхідності період інспекції продовжується до тих пір, поки не буде забезпечений безпечний доступ та поки інспекційна група не завершить своє завдання.

21. Інспекційна група має право опитувати та обстежувати осіб, які могли постраждати у результаті передбачуваного застосування хімічної зброї. Вона також має право опитувати очевидців передбачуваного застосування хімічної зброї, а також медичний персонал та інших осіб, які проводили лікування осіб, які могли постраждати в результаті передбачуваного застосування хімічної зброї, або які вступали у контакт з такими особами. Інспекційна група одержує доступ до історій хвороби, при їх наявності, та одержує дозвіл брати участь, у відповідних випадках, у розтинах трупів осіб, які могли постраждати в результаті припущеного застосування хімічної зброї.

22. Не пізніше ніж через 24 години після прибуття на територію держави-учасниці, що інспектується, інспекційна група надсилає Генеральному директору доповідь про стан справ. Згодом протягом усього розслідування вона, у міру необхідності, надсилає доповіді про хід роботи.

23. Не пізніше, ніж через 72 години після її повернення до її основного місця роботи, інспекційна група надає Генеральному директору попередню доповідь. Остаточна доповідь надається Генеральному директору не пізніше, ніж через 30 днів після її повернення до її основного місця роботи. Генеральний директор негайно надсилає попередню та остаточну доповіді Виконавчій раді та всім державам-учасницям.

24. В доповіді про стан справ зазначається будь-яка екстрена необхідність у допомозі та наводиться будь-яка інша відповідна інформація. У доповідях про хід роботи зазначається будь-яка подальша необхідність у допомозі, яка може бути встановлена у ході розслідування.

25. В остаточній доповіді узагальнюються фактологічні висновки інспекції, особливо по відношенню до передбачуваного застосування, яке згадане у запиті. Крім того, доповідь про розслідування передбачуваного застосування включає опис процесу розслідування, що простежує різні його етапи, з особливим зазначенням:

a) місць та часу відбору проб та проведення аналізів на місці; та

b) підтверджуючих свідоцтв, таких, як записи опитувань, результати медичних обстежень та наукових аналізів, а також документи, які вивчені інспекційною групою.

26. Якщо у ході розслідування інспекційна група збирає, серед іншого, шляхом ідентифікації будь-яких домішок або інших речовин у ході лабораторного аналізу відібраних проб, будь-яку інформацію, яка могла б сприяти встановленню джерела хімічної зброї, яка застосовувалась, то ця інформація включається до доповіді.

27. У випадку передбачуваного застосування хімічної зброї, до якого причетна держава, яка не є учасницею цієї Конвенції, або яке має місце на території, що не контролюється державою-учасницею, Організація тісно співробітничає з Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй. За відповідним проханням Організація надає свої ресурси у розпорядження Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй.

1. Зобов'язання захищати конфіденційну інформацію стосуються перевірки як цивільних, так і військових видів діяльності та об'єктів. Згідно з загальними зобов'язаннями, які викладені у статті VIII, Організація:

a) робить запит лише на мінімальний обсяг відомостей та даних, які необхідні для своєчасного та ефективного виконання її обов'язків по цій Конвенції;

b) вживає необхідних заходів для забезпечення того, щоб інспектори та інші співробітники Технічного секретаріату відповідали найвищим критеріям працездатності, компетентності та сумлінності;

c) розробляє угоди та правила для здійснення положень цієї Конвенції та якомога точніше визначає інформацію, до якої держава-учасниця надає доступ Організації.

2. Генеральний директор несе першорядну відповідальність за забезпечення захисту конфіденційної інформації. Генеральний директор встановлює суворий режим поводження з конфіденційною інформацією у Технічному секретаріаті та при цьому дотримується наступних основних принципів:

a) інформація вважається конфіденційною, якщо

i) вона визначена як така державою-учасницею, від якої одержана та якої стосується ця інформація; або

ii) на погляд Генерального директора, є розумні підстави вважати, що її несанкціоноване розголошення може завдати шкоди державі-учасниці, якої вона стосується, або механізмам здійснення цієї Конвенції;

b) усі дані та документи, що одержуються Технічним секретаріатом, оцінюються відповідним підрозділом Технічного секретаріату, з тим щоб встановити, чи містять вони конфіденційну інформацію. Дані, які вимагаються державами-учасницями для того, щоб мати впевненість у неухильному дотриманні цієї Конвенції іншими державами-учасницями, надаються їм у звичайному порядку. Такі дані включають:

i) первісні та щорічні доповіді та декларації, які надаються державами-учасницями згідно з статтями III, IV, V та VI відповідно до положень, які викладені у Додатку з перевірки;

ii) загальні доповіді щодо результатів та ефективності діяльності з перевірки; та

iii) інформацію, яка надається усім державам-учасницям відповідно до положень цієї Конвенції;

c) ніяка інформація, що одержана Організацією у зв'язку зі здійсненням цієї Конвенції, не публікується та не розголошується іншим способом, за винятком наступного:

i) загальна інформація щодо здійснення цієї Конвенції може компілюватись та широко розголошуватись відповідно до рішень Конференції та Виконавчої ради;

ii) будь-яка інформація може бути розголошена з прямої згоди держави-учасниці, якої ця інформація стосується;

iii) інформація, яка класифікується як конфіденційна, розголошується Організацією тільки на основі процедур, які забезпечують, щоб таке розголошення інформації мало місце лише у суворій відповідності до потреб цієї Конвенції. Такі процедури розглядаються та схвалюються Конференцією згідно з пунктом 21 i) статті VIII;

d) рівень чутливості конфіденційних даних або документів встановлюється на основі критеріїв, які застосовуються однаково, щоб забезпечити їх відповідний режим та захист. З цією метою вводиться система класифікації, яка, з урахуванням відповідної роботи з підготовки цієї Конвенції, передбачає чіткі критерії, які забезпечують віднесення інформації до відповідної категорії конфіденційності та встановлення обгрунтованих строків конфіденційності інформації. Забезпечуючи необхідну гнучкість з точки зору її застосування, система класифікації захищає права держав-учасниць, які надають конфіденційну інформацію. Система класифікації розглядається та схвалюється Конференцією згідно з пунктом 21 i) статті VIII;

e) конфіденційна інформація надійно зберігається у приміщеннях Організації. Деякі дані або документи можуть також зберігатись у Національному органі держави-учасниці. Чутлива інформація, включаючи, серед іншого, фотографії, плани та інші документи, яка необхідна тільки для інспекції конкретного об'єкта, може зберігатись під замком на цьому об'єкті;

f) у максимальній мірі, що відповідає вимогам щодо ефективного здійснення положень цієї Конвенції про перевірку, Технічний секретаріат звертається з інформацією та зберігає її таким чином, щоб виключити можливість безпосередньої ідентифікації об'єкта, якого вона стосується;

g) об'єм конфіденційної інформації, яка виходить за межі об'єкта, обмежується мінімальним рівнем, який необхідний для своєчасного та ефективного здійснення положень цієї Конвенції про перевірку; та

h) доступ до конфіденційної інформації регулюється відповідно до її класифікації. Розповсюдження конфіденційної інформації всередині Організації здійснюється суворо за принципом "необхідної інформації".

3. Генеральний директор щорічно надає Конференції доповідь щодо здійснення режиму, який регулює поводження з конфіденційною інформацію у Технічному секретаріаті.

4. Кожна держава-учасниця поводиться з інформацією, яку вона одержує від Організації, відповідно до встановленого для цієї інформації рівня конфіденційності. За відповідним проханням держава-учасниця надає докладні відомості щодо поводження з інформацією, яка надається їй Організацією.

5. Умови праці співробітників повинні забезпечувати відповідність доступу до конфіденційної інформації та поводження з нею процедурам, встановленим Генеральним директором відповідно до розділу A.

6. Кожна посада у Технічному секретаріаті регулюється офіційним описом посади, де зазначаються необхідні для цієї посади межі доступу до конфіденційної інформації, якщо такий доступ передбачається.

7. Генеральний директор, інспектори та інші співробітники не розголошують, навіть після припинення виконання функцій, ніяким особам, які неуповноважені на це, ніяку конфіденційну інформацію, яка стала їм відома при виконанні своїх службових зобов'язань. Вони не повідомляють ніякій державі, організації чи особі, яка є сторонньою для Технічного секретаріату, ніяку інформацію, до якої вони мають доступ у зв'язку з проведенням ними своєї діяльності по відношенню до будь-якої держави-учасниці.

8. При виконанні своїх функцій інспектори роблять запит лише на такі відомості та дані, які необхідні для виконання їх мандата. Вони ніяк не фіксують випадково зібрану інформацію, яка не має відношення до перевірки дотримання цієї Конвенції.

9. Співробітники укладають з Технічним секретаріатом індивідуальні угоди щодо зберігання таємниці на період їх служби та протягом п'ятирічного строку після її закінчення.

10. Щоб уникнути необгрунтованого розголошення інспектори та співробітники одержують відповідні вказівки та нагадування щодо міркувань безпеки та про можливі покарання, які вони можуть понести у випадку необгрунтованого розголошення.

11. Не менш ніж за 30 днів до надання співробітнику допуску до конфіденційної інформації, яка стосується до діяльності на території або у будь-якому іншому місці під юрисдикцією або контролем держави-учасниці, відповідна держава-учасниця повідомляється про допуск, що намічається. Щодо інспекторів така ж вимога розповсюджується на повідомлення про передбачуване призначення.

12. При оцінці роботи інспекторів та будь-яких інших співробітників Технічного секретаріату особлива увага приділяється характеристиці співробітника з точки зору захисту конфіденційної інформації.

13. Держави-учасниці можуть вживати такі заходи, які вони вважають необхідними для захисту конфіденційності, при умові дотримання ними своїх зобов'язань щодо демонстрації з дотримання згідно з відповідними статтями та Додатком з перевірки. Приймаючи інспекцію, держава-учасниця може вказати інспекційній групі на обладнання, документацію або ділянки, які вона вважає чутливими та такими, що не відносяться до цілі інспекції.

14. Інспекційні групи керуються принципом проведення інспекцій на місці з якомога меншим рівнем втручання, який відповідає ефективному та своєчасному виконанню їх завдання. Вони враховують пропозиції, які можуть бути надані державою-учасницею, що приймає інспекцію, на будь-якому етапі інспекції, з тим щоб забезпечити захист чутливого обладнання або інформації, які не зв'язані з хімічною зброєю.

15. Інспекційні групи суворо дотримуються положень, які викладені у відповідних статтях та додатках, які регулюють проведення інспекцій. Вони повністю дотримуються процедур, які призначені для захисту чутливих установок та для запобігання розголошенню конфіденційних даних.

16. При розробці заходів та угод щодо об'єкта певна увага приділяється вимозі про захист конфіденційної інформації. Угоди про інспекційні процедури для окремих об'єктів також включають конкретні та докладні заходи по відношенню до визначення тих ділянок об'єкта, до яких інспекторам надається доступ, зберігання конфіденційної інформації на місці, об'єму інспекційних робіт на узгоджених ділянках, відбору та аналізу проб, доступу до облікової інформації та використання приладів та обладнання для неперервного спостереження.

17. У доповіді, яка складається після кожної інспекції, містяться лише факти, які відносяться до дотримання цієї Конвенції. Доповідь використовується відповідно до встановлених Організацією правил, які регулюють поводження з конфіденційною інформацією. У випадку необхідності інформація, яка міститься у доповіді, подається в менш чутливій формі, перед тим як вона буде передана за межі Технічного секретаріату та держави-учасниці, що інспектується.

18. Генеральний директор встановлює необхідні процедури, які повинні застосовуватись у випадку порушень або передбачуваних порушень конфіденційності, з урахуванням рекомендацій, які підлягають розгляду та затвердженню Конференцією згідно з пунктом 21 i) статті VIII.

19. Генеральний директор здійснює нагляд за виконанням індивідуальних угод про зберігання таємниці. Генеральний директор негайно порушує розслідування, якщо, на його погляд, є досить ознак порушення зобов'язань щодо захисту конфіденційної інформації. Генеральний директор також негайно порушує розслідування, якщо держава-учасниця заявляє про порушення конфіденційності.

20. Генеральний директор здійснює відповідні санкції та дисциплінарні заходи по відношенню до співробітників, які порушили свої зобов'язання з захисту конфіденційної інформації. У випадках серйозних порушень Генеральний директор може відмовитись від імунітету по відношенню до юрисдикції.

21. Держави-учасниці, у міру можливості, надають Генеральному директору сприяння та підтримку у розслідуванні будь-якого порушення або передбачуваного порушення конфіденційності та у здійсненні відповідних заходів при встановленні порушення.

22. Організація не несе відповідальності за будь-яке порушення конфіденційності, вчинене співробітниками Технічного секретаріату.

23. У випадку порушень, які зачіпають як державу-учасницю, так і Організацію, це питання розглядається "Комісією з урегулювання спорів у зв'язку з конфіденційністю", яка створюється як допоміжний орган Конференцією. Ця Комісія призначається Конференцією. Правила, які регулюють її склад та процедуру роботи, приймаються Конференцією на її першій сесії.