• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищення (укр/рос)

Організація Обєднаних Націй | Конвенція, Міжнародний документ від 13.01.1993
Реквізити
  • Видавник: Організація Обєднаних Націй
  • Тип: Конвенція, Міжнародний документ
  • Дата: 13.01.1993
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Організація Обєднаних Націй
  • Тип: Конвенція, Міжнародний документ
  • Дата: 13.01.1993
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
Конвенція
про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищення (укр/рос)
від 13 січня 1993 року
( Конвенцію ратифіковано Законом N 187-XIV від 16.10.98 )
Преамбула
Держави-учасниці цієї Конвенції,
сповнені рішучості діяти з метою досягнення ефективного прогресу у напрямку загального та повного роззброєння під суворим та ефективним міжнародним контролем, включаючи заборону та ліквідацію усіх видів зброї масового знищення,
бажаючи зробити внесок у реалізацію цілей та принципів Статуту Організації Об'єднаних Націй ,
нагадуючи про те, що Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй неодноразово засуджувала всі дії, які суперечать принципам і цілям Протоколу про заборону застосування на війні задушливих, отруйних та інших подібних газів та бактеріологічних засобів, підписаного у Женеві 17 червня 1925 року (Женевський протокол 1925 року),
визнаючи, що ця Конвенція в черговий раз підтверджує принципи та цілі, а також взяті зобов'язання за Женевським протоколом 1925 року і за Конвенцією про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення , підписаною у Вашингтоні, Лондоні та Москві 10 квітня 1972 року,
маючи на увазі мету, закріплену у статті IX Конвенції про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї та про їх знищення ,
сповнені рішучості в інтересах всього людства повністю виключити можливість застосування хімічної зброї шляхом здійснення положень цієї Конвенції, доповнюючи таким чином зобов'язання, взяті за Женевським протоколом 1925 року ,
визнаючи закріплену у відповідних угодах та принципах міжнародного права заборону використання гербіцидів як засобу ведення війни,
вважаючи, що досягнення в галузі хімії повинні використовуватись виключно на благо людства,
бажаючи заохочувати вільну торгівлю хімікатами, а також міжнародне співробітництво і обмін науково-технічною інформацією у галузі хімічної діяльності в цілях, що не забороняються цією Конвенцією, для прискорення економічного та технічного розвитку усіх держав-учасниць,
впевнені, що повна та ефективна заборона розробки, виробництва, придбання, накопичення, зберігання, передавання і застосування хімічної зброї та її знищення є необхідним кроком на шляху досягнення цих загальних цілей,
погодились про таке:
Стаття I
Загальні зобов'язання
1. Кожна держава-учасниця цієї Конвенції зобов'язується ніколи, ні за яких умов:
a) не розробляти, не виробляти, не придбавати іншим чином, не накопичувати або не зберігати хімічну зброю або не передавати прямо чи непрямо хімічну зброю будь-кому;
b) не застосовувати хімічну зброю;
c) не проводити будь-яких військових підготувань до застосування хімічної зброї;
d) не допомагати, не заохочувати або не спонукати будь-яким чином будь-кого до будь-якої діяльності, яка забороняється державі-учасниці цією Конвенцією.
2. Кожна держава-учасниця зобов'язується знищити хімічну зброю, яка знаходиться у її власності або володінні, або яка розташована у будь-якому місці під її юрисдикцією або контролем, відповідно до положень цієї Конвенції.
3. Кожна держава-учасниця зобов'язується знищити всю хімічну зброю, яка залишена нею на території іншої держави-учасниці, відповідно до положень цієї Конвенції.
4. Кожна держава-учасниця зобов'язується знищити будь-які об'єкти з виробництва хімічної зброї, які знаходяться у її власності чи володінні, або ті, які розташовані у будь-якому місці під її юрисдикцією чи контролем, відповідно до положень цієї Конвенції.
5. Кожна держава-учасниця зобов'язується не використовувати хімічні засоби боротьби з заворушеннями як засоби ведення війни.
Стаття II
Визначення та критерії
Для цілей цієї Конвенції:
1. "Хімічна зброя" означає у сукупності чи зокрема таке:
a) токсичні хімікати та їх прекурсори, за винятком тих випадків, коли вони мають призначення для цілей, які не забороняються цією Конвенцією, за умов, що їх види та кількості відповідають таким цілям;
b) боєприпаси та пристрої, спеціально призначені для смертельного ураження або заподіяння іншої шкоди за рахунок токсичних властивостей, зазначених у підпункті a) токсичних хімікатів, які вивільняються у результаті використання таких боєприпасів та пристроїв;
c) будь-яке обладнання, спеціально призначене для використання безпосередньо у зв'язку із застосуванням боєприпасів та пристроїв, які зазначені в підпункті b).
2. "Токсичний хімікат" означає:
будь-який хімікат, який за рахунок свого хімічного впливу на життєві процеси може призвести до смертельного наслідку, тимчасової недієздатності або заподіяти довготривалу шкоду людині чи тваринам. До них належать усі такі хімікати, незалежно від їх походження чи способу їх виробництва і незалежно від того, чи вироблені вони на об'єктах, у боєприпасах чи десь в іншому місці.
(Для мети здійснення цієї Конвенції токсичні хімікати, які визначені для застосування заходів перевірки, перераховуються у списках, що містяться у Додатку з хімікатів).
3. "Прекурсор" означає:
будь-який хімічний реагент, задіяний у будь-якій стадії виробництва токсичного хімікату, будь-яким чином. Сюди входить будь-який ключовий компонент бінарної чи багатокомпонентної хімічної системи.
(Для мети здійснення цієї Конвенції прекурсори, які виявлені для визначення заходів перевірки, перераховуються у списках, що містяться у Додатку з хімікатів).
4. "Ключовий компонент бінарних чи багатокомпонентних хімічних систем" (який іменується далі як "ключовий компонент") означає:
прекурсор, що має найважливіше значення у визначенні токсичних властивостей кінцевого продукту і який швидко реагує з іншими хімікатами бінарної чи багатокомпонентної системи.
5. "Стара хімічна зброя" означає:
a) хімічну зброю, яка виготовлена до 1925 року; або
b) хімічну зброю, яка виготовлена в період між 1925 та 1946 роками, яка до такої міри, що вже не може використовуватись як хімічна зброя.
6. "Залишена хімічна зброя" означає:
хімічну зброю, включно із старою хімічною зброєю, яка була залишена державою після 1 січня 1925 року на території іншої держави без згоди останньої.
7. "Хімічний засіб боротьби з заворушеннями" означає:
будь-який не включений до списків хімікат, здатний швидко викликати в організмі людини подразнення органів чуття або фізичні розлади, які зникають через короткий відрізок часу після закінчення дії.
8. "Об'єкт з виробництва хімічної зброї":
a) означає будь-яке обладнання, а також будь-яку будівлю, у якій міститься таке обладнання, що було призначене, побудоване або використовувалось у будь-який час з 1 січня 1946 року:
i) як частина стадії виробництва хімікатів ("остання технологічна стадія"), на якій матеріальні потоки містили б при функціонуванні обладнання:
1) будь-який хімікат, включений до Списку 1 Додатка з хімікатів; або
2) будь-який інший хімікат, який не знаходить застосування у обсязі, що перевищує 1 тонну на рік на території держави-учасниці чи в будь-якому іншому місці під юрисдикцією або контролем держави-учасниці у цілях, які не забороняються цією Конвенцією, але який може використовуватись для цілей хімічної зброї; або
ii) для спорядження хімічної зброї, включаючи, зокрема, спорядження хімікатів Списку 1 у боєприпаси, пристрої чи ємності для зберігання; спорядження хімікатів у контейнери, які входять до складу бінарних боєприпасів та пристроїв у зборі, чи у хімічні підзаряди, що входять до складу унітарних боєприпасів і пристроїв у зборі, та встановлення цих контейнерів і хімічних підзарядів у відповідні боєприпаси та пристрої;
b) не означає:
i) будь-який об'єкт, у якого виробнича потужність для синтезу хімікатів, що вказані у підпункті a) i), становить менше ніж 1 тонну;
ii) будь-який об'єкт, на якому хімікат, вказаний у підпункті a) i), виробляється чи вироблявся як неминучий побічний продукт діяльності у цілях, які не забороняються цією Конвенцією, за умови, що на такий хімікат припадає не більше ніж 3 проценти усієї продукції і що об'єкт підлягає декларуванню та інспекції відповідно з Додатком з виконання та перевірки (який іменується далі як "Додаток з перевірки"); або
iii) єдиний маломасштабний об'єкт з виробництва хімікатів Списку 1 для цілей, які не забороняються цією Конвенцією, як це зазначено у частині VI Додатка з перевірки.
9. "Цілі, що не забороняються цією Конвенцією", означають:
a) промислові, сільськогосподарські, дослідні, медичні, фармацевтичні або інші мирні цілі;
b) захисні цілі, а саме цілі, безпосередньо пов'язані з захистом від токсичних хімікатів та з захистом від хімічної зброї;
c) воєнні цілі, не пов'язані із застосуванням хімічної зброї, і які не залежать від використання токсичних властивостей хімікатів як засобів ведення війни;
d) правоохоронні цілі, включаючи боротьбу з заворушеннями у країні.
10. "Виробнича потужність" означає:
річний кількісний потенціал для виробництва конкретного хімікату на основі технологічного процесу, що фактично використовується або у випадку, якщо процес ще не використовується, запланований до використання на відповідному об'єкті. Вона вважається рівною номінальній потужності або, якщо така відсутня, - проектній потужності. Номінальна потужність являє собою випуск продукції в умовах, які оптимально розраховані на максимальний обсяг виробництва стосовно до виробничого об'єкта за даними одного або кількох пробних прогонів. Проектна потужність являє собою відповідний випуск продукції за даними теоретичних розрахунків.
11. "Організація" означає Організацію по забороні хімічної зброї, що засновується відповідно до статті VIII цієї Конвенції.
12. Для цілей статті VI:
a) "Виробництво" хімікату означає його утворення шляхом хімічної реакції;
b) "Переробка" хімікату означає фізичний процес, наприклад, формулювання, екстракцію та очищення, під час якого хімікат не перетворюється в інший хімікат;
c) "Витрата" хімікату означає його перетворення в інший хімікат шляхом хімічної реакції.
Стаття III
Декларації
1. Кожна держава-учасниця, не пізніше ніж через 30 днів після того, як ця Конвенція набуде для неї чинності, подає в Організацію такі декларації, в яких вона:
a) стосовно хімічної зброї:
i) заявляє, чи має вона у власності чи володінні будь-яку хімічну зброю, або чи є будь-яка хімічна зброя у будь-якому місці під її юрисдикцією чи контролем;
ii) вказує точне місцерозташування, сукупну кількість і докладний інвентарний склад хімічної зброї, яка знаходиться у її власності чи володінні або розташована у будь-якому місці під її юрисдикцією чи контролем, відповідно до пунктів 1-3 частини IV A) Додатка з перевірки, за винятком тієї хімічної зброї, яка зазначена у підпункті iii);
iii) повідомляє про будь-яку хімічну зброю на її території, яка знаходиться у власності чи володінні іншої держави та розташована у будь-якому місці під юрисдикцією чи контролем іншої держави, відповідно до пункту 4 частини IV A) Додатка з перевірки;
iv) заявляє про те, чи передавала вона або отримувала прямо чи непрямо будь-яку хімічну зброю з 1 січня 1946 року, та вказує передачу чи отримання такої зброї відповідно до пункту 5 частини IV A) Додатка з перевірки;
v) подає свій загальний план знищення хімічної зброї, яка знаходиться у її власності чи володінні, або розміщена у будь-якому місці під її юрисдикцією чи контролем, відповідно до пункту 6 частини IV A) Додатка з перевірки;
b) стосовно старої хімічної зброї та залишеної хімічної зброї:
i) заявляє, чи має вона на своїй території стару хімічну зброю, і надає всю наявну інформацію, відповідно до пункту 3 частини IV B) Додатка з перевірки;
ii) заявляє, чи є на її території залишена хімічна зброя, і надає всю наявну інформацію відповідно до пункту 8) частини IV B) Додатка з перевірки;
iii) заявляє, чи залишала вона хімічну зброю на території інших держав, та надає всю наявну інформацію, відповідно до пункту 10 частини IV B) Додатка з перевірки;
c) стосовно об'єктів з виробництва хімічної зброї:
i) заявляє, має чи мала вона будь-який об'єкт з виробництва хімічної зброї, який знаходиться у її власності чи володінні, або який розташований чи був розташований у будь-якому місці під її юрисдикцією чи контролем у будь-який час після 1 січня 1946 року;
ii) вказує будь-який об'єкт з виробництва хімічної зброї, який знаходиться чи знаходився у її власності чи володінні, або який розташований чи був розташований у будь-якому місці під її юрисдикцією чи контролем у будь-який час після 1 січня 1946 року відповідно до пункту 1 частини V Додатка з перевірки, за винятком тих об'єктів, які зазначені в підпункті ііі;
iii) повідомляє про будь-який об'єкт з виробництва хімічної зброї на її території, який знаходиться чи знаходився у власності чи володінні іншої держави і який розташований чи був розташований у будь-якому місці під юрисдикцією або контролем іншої держави у будь-який час з 1 січня 1946 року, відповідно до пункту 2 частини V Додатка з перевірки;
iv) заявляє, чи передавала вона або чи отримувала прямо чи непрямо будь-яке обладнання для виробництва хімічної зброї з 1 січня 1946 року, і вказує передачу чи отримання такого обладнання відповідно до пунктів 3-5 частини V Додатку з перевірки;
v) подає свій загальний план знищення будь-якого об'єкта з виробництва хімічної зброї, який знаходиться у її власності чи володінні або який розташований у будь-якому місці під її юрисдикцією або контролем відповідно до пункту 6 частини V Додатка з перевірки;
vi) вказує заходи, що мають бути вжиті для закриття будь-якого об'єкта з виробництва хімічної зброї, який знаходиться у її власності чи володінні або який розташований у будь-якому місці під її юрисдикцією чи контролем відповідно до пункту 1 i) частини V Додатка з перевірки;
vii) подає свій загальний план будь-якого тимчасового переобладнання будь-якого об'єкта з виробництва хімічної зброї, який знаходиться у її власності чи володінні або який розташований у будь-якому місці під її юрисдикцією чи контролем, в об'єкт для знищення хімічної зброї відповідно до пункту 7 частини V Додатка з перевірки;
d) стосовно інших об'єктів:
вказує точне місцерозташування, характер та загальну сферу діяльності будь-якого об'єкта чи установи, що знаходиться у її власності чи володінні або розташованих у будь-якому місці під її юрисдикцією чи контролем і призначених, збудованих або таких, що використовувались з 1 січня 1946 року переважно для розробки хімічної зброї. До такої декларації включаються, серед іншого, лабораторії, полігони та випробувальні майданчики;
e) стосовно хімічних засобів боротьби із заворушеннями:
вказує хімічну назву, структурну формулу та реєстраційний номер за "Кемікл абстрактс сервіс" (КАС), якщо такий присвоєно, кожного хімікату, яким вона володіє для цілей боротьби з заворушеннями. Ця декларація поновлюється не пізніше ніж через 30 днів після набрання чинності будь-якою зміною.
2. Положення цієї статті і відповідні положення частини IV Додатка з перевірки, на розсуд держави-учасниці, не застосовуються до хімічної зброї, що була захоронена на її території до 1 січня 1977 року та залишається захороненою або яка була скинута в море до 1 січня 1985 року.
Стаття IV
Хімічна зброя
1. Положення цієї статті та докладні процедури її здійснення застосовуються до всієї хімічної зброї, яка знаходиться у власності чи володінні держави-учасниці або розташована у будь-якому місці під її юрисдикцією чи контролем, за винятком старої хімічної зброї та залишеної хімічної зброї, до якої застосовується частина IV B) Додатка з перевірки.
2. Докладні процедури здійснення цієї статті викладені у Додатку з перевірки.
3. Всі місця, де зберігається чи знищується хімічна зброя, зазначена у пункті 1, підлягають систематичній перевірці шляхом інспекції на місці та нагляду за допомогою приладів, які встановлюються на місці, відповідно до частини IV A) Додатка з перевірки.
4. Кожна держава-учасниця одразу ж після подання декларації відповідно до пункту 1 a) статті III надає доступ до хімічної зброї, зазначеної у пункті 1, з метою систематичної перевірки декларацій шляхом інспекції на місці. Після цього кожна держава-учасниця не вивозить будь-яку таку хімічну зброю, окрім як на об'єкт для знищення хімічної зброї. Вона надає доступ до такої хімічної зброї з метою систематичної перевірки на місці.
5. Кожна держава-учасниця надає доступ до будь-яких об'єктів для знищення хімічної зброї та їх складських ділянок, які знаходяться в її власності чи володінні або які розташовані у будь-якому місці під її юрисдикцією чи контролем, з метою систематичної перевірки шляхом інспекції на місці і спостереження за допомогою приладів, встановлених на місці.
6. Кожна держава-учасниця знищує всю хімічну зброю, що зазначена у пункті 1, згідно з Додатком з перевірки та відповідно до узгоджених темпів і послідовністю знищення (які іменуються далі як "порядок знищення"). Таке знищення починається не пізніше ніж через два роки після того, як ця Конвенція набуде для неї чинності, та закінчується не пізніше ніж через десять років після набуття чинності цією Конвенцією. Державі-учасниці не забороняється знищувати таку хімічну зброю більш швидкими темпами.
7. Кожна держава-учасниця:
a) подає докладні плани знищення хімічної зброї, що зазначена у пункті 1, не пізніше ніж за 60 днів до початку кожного річного періоду знищення відповідно до пункту 29 частини IV A) Додатка з перевірки; докладні плани охоплюють всі запаси, які підлягають знищенню під час наступного річного періоду знищення;
b) щорічно надає декларації про виконання своїх планів знищення хімічної зброї, зазначеної у пункті 1, не пізніше ніж через 60 днів після завершення кожного річного періоду знищення; і
c) засвідчує не пізніше ніж через 30 днів після завершення процесу знищення, що вся хімічна зброя, зазначена в пункті 1, знищена.
8. Якщо держава ратифікує цю Конвенцію чи приєднається до неї після завершення десятирічного періоду знищення, зазначеного в пункті 6, то вона знищує хімічну зброю, зазначену в пункті 1, якомога швидше. Порядок знищення та процедури суворої перевірки для такої держави-учасниці визначаються Виконавчою радою.
9. Будь-яка хімічна зброя, виявлена державою-учасницею після початкової декларації хімічної зброї, повідомляється, блокується і знищується відповідно до частини IV A) Додатка з перевірки.
10. Кожна держава-учасниця під час транспортування, відбору проб, зберігання та знищення хімічної зброї приділяє першочергову увагу дотриманню режиму безпеки людей та захисту навколишнього середовища. Кожна держава-учасниця здійснює транспортування, відбір проб, зберігання та знищення хімічної зброї відповідно до своїх національних стандартів щодо безпеки та викидів.
11. Кожна держава-учасниця, на території якої є хімічна зброя, яка знаходиться у власності чи володінні іншої держави чи розташована у будь-якому місці під юрисдикцією чи контролем іншої держави, докладає всіляких зусиль для того, щоб забезпечити усунення цієї хімічної зброї з її території не пізніше ніж через один рік після набуття для неї чинності цією Конвенцією. Якщо вона не буде усунена протягом року, то держава-учасниця може просити Організацію та інші держави-учасниці надати допомогу для знищення цієї хімічної зброї.
12. Кожна держава-учасниця зобов'язується співпрацювати з іншими державами-учасницями, які на двосторонній основі або через Технічний секретаріат запитують інформацію чи допомогу відносно способів і технологій безпечного та ефективного знищення хімічної зброї.
13. У ході здійснення діяльності з перевірки згідно з цією Статтею і частиною IV A) Додатка з перевірки Організація розглядає заходи з метою уникнення непотрібного дублювання двосторонніх чи багатосторонніх угод між державами-учасницями про перевірку зберігання хімічної зброї та її знищення.
З цією метою Виконавча рада вирішує обмежити перевірку заходами, що доповнюють заходи, які вживаються згідно з такою двосторонньою чи багатосторонньою угодою, якщо вона вважає, що:
a) положення з перевірки, що містяться в такій угоді, сумісні з положеннями з перевірки, що містяться у цій статті і частині IV A) Додатка з перевірки;
b) виконання такої угоди дає достатню гарантію дотримання відповідних положень цієї Конвенції; і
c) учасники двосторонньої чи багатосторонньої угоди повністю інформують Організацію про свою діяльність з перевірки.
14. Якщо Виконавча рада приймає рішення згідно з пунктом 13, то Організація має право контролювати здійснення двосторонньої чи багатосторонньої угоди.
15. Ніщо в пунктах 13 і 14 не зачіпає обов'язків держави-учасниці подавати декларації відповідно до статті III, цієї статті і частини IV A) Додатка з перевірки.
16. Кожна держава-учасниця покриває витрати по знищенню хімічної зброї, яку вона зобов'язана знищити. Вона також покриває витрати по перевірці зберігання і знищення цієї хімічної зброї, якщо Виконавча рада не прийме іншого рішення. Якщо Виконавча рада вирішить обмежити засоби перевірки, які приймаються Організацією відповідно до пункту 13, то витрати на додаткову перевірку та контроль з боку Організації покриваються відповідно до шкали внесків Організації Об'єднаних Націй, як це зазначено в пункті 7 статті VIII.
17. Положення цієї статті і відповідні положення частини IV Додатка з перевірки, на розсуд держави-учасниці, не застосовуються до хімічної зброї, що була захоронена на її території до 1 січня 1977 року та залишається захороненою або яка була скинута в море до 1 січня 1985 року.
Стаття V
Об'єкти з виробництва хімічної зброї
1. Положення цієї статті та докладні процедури її здійснення застосовуються до будь-яких та всіх об'єктів з виробництва хімічної зброї, які знаходяться у власності чи володінні держави-учасниці або розташовані у будь-якому місці під її юрисдикцією чи контролем.
2. Докладні процедури здійснення цієї статті викладені в Додатку з перевірки.
3. Всі об'єкти з виробництва хімічної зброї, зазначені у пункті 1, підлягають систематичній перевірці шляхом інспекції на місці та нагляду за допомогою приладів, які встановлюються на місці, відповідно до частини V Додатка з перевірки.
4. Кожна держава-учасниця негайно припиняє на об'єктах з виробництва хімічної зброї, зазначених у пункті 1, всю діяльність, за винятком діяльності, яка необхідна для їх закриття.
5. Ніяка держава-учасниця не споруджує ніяких нових об'єктів з виробництва хімічної зброї і не модифікує ніяких існуючих об'єктів з метою виробництва хімічної зброї або з будь-якою іншою метою, що забороняється цією Конвенцією.
6. Кожна держава-учасниця відразу ж після подання декларації відповідно до пункту 1 c) статті III надає доступ до об'єктів з виробництва хімічної зброї, зазначених у пункті 1, з метою систематичної перевірки декларації шляхом інспекції на місці.
7. Кожна держава-учасниця:
a) не пізніше ніж через 90 днів після набуття для неї чинності цією Конвенцією закриває усі об'єкти з виробництва хімічної зброї, зазначені в пункті 1, відповідно до частини V Додатка з перевірки і подає відповідне повідомлення; та
b) надає доступ до об'єктів з виробництва хімічної зброї, зазначених в пункті 1, після їх закриття з метою систематичної перевірки шляхом інспекції на місці і нагляду за допомогою приладів, що встановлюються на місці, для того щоб переконатися в тому, що об'єкт залишається закритим і надалі буде знищений.
8. Кожна держава-учасниця знищує всі об'єкти з виробництва хімічної зброї, зазначені в пункті 1, і відповідні об'єкти та обладнання згідно з Додатком з перевірки і відповідно до узгоджених темпів та послідовності знищення (які іменуються далі як "порядок знищення"). Таке знищення починається не пізніше ніж через один рік після того, як ця Конвенція набуде для неї чинності, і закінчується не пізніше ніж через десять років після набуття чинності цією Конвенцією. Державі-учасниці не забороняється знищувати такі об'єкти більш швидкими темпами.
9. Кожна держава-учасниця:
a) подає докладні плани знищення об'єктів з виробництва хімічної зброї, зазначених у пункті 1, не пізніше ніж за 180 днів до початку знищення кожного об'єкта;
b) щорічно подає декларації про виконання своїх планів знищення всіх об'єктів з виробництва хімічної зброї, зазначених в пункті 1, не пізніше ніж через 90 днів після завершення кожного річного періоду знищення; і
c) засвідчує, не пізніше ніж через 30 днів після завершення процесу знищення, що всі об'єкти з виробництва хімічної зброї, зазначені в пункті 1, знищені.
10. Якщо держава-учасниця ратифікує цю Конвенцію або приєднається до неї після десятирічного періоду знищення, зазначеного в пункті 8, то вона знищує об'єкти з виробництва хімічної зброї, зазначені в пункті 1, якомога швидше. Порядок знищення та процедури суворої перевірки для такої держави-учасниці визначаються Виконавчою радою.
11. Кожна держава-учасниця під час знищення об'єктів з виробництва хімічної зброї приділяє першочергову увагу дотриманню режиму безпеки людей та захисту навколишнього середовища. Кожна держава-учасниця знищує об'єкти з виробництва хімічної зброї відповідно до своїх національних стандартів щодо безпеки та викидів.
12. Об'єкти з виробництва хімічної зброї, зазначені в пункті 1, можуть бути тимчасово переобладнані для знищення хімічної зброї відповідно до пунктів 18-25 частини V Додатка з перевірки. Такий переобладнаний об'єкт має бути знищений, як тільки він перестане використовуватись для знищення хімічної зброї, але в будь-якому разі не пізніше ніж через 10 років після набуття чинності цією Конвенцією.
13. У надзвичайних випадках крайньої потреби держава-учасниця може запросити дозволу на використання об'єкта з виробництва хімічної зброї, зазначеного в пункті 1, в цілях, що не забороняються цією Конвенцією. За рекомендацією Виконавчої ради Конференція держав-учасниць вирішує питання про задоволення чи відхилення прохання та встановлює умови, за яких дається таке схвалення відповідно до розділу D частини V Додатка з перевірки.
14. Конверсія об'єкта з виробництва хімічної зброї здійснюється таким чином, щоб для об'єкта після конверсії можливість зворотного переобладнання в об'єкт з виробництва хімічної зброї була не більше, ніж для будь-якого іншого об'єкта, який використовується в промислових, сільськогосподарських, дослідних, медичних, фармацевтичних або інших мирних цілях, не пов'язаних з хімікатами Списку 1.
15. Всі об'єкти, стосовно яких здійснено конверсію, підлягають систематичній перевірці шляхом інспекції на місці та спостереження за допомогою приладів, які встановлені на місці, відповідно до розділу D частини V Додатка з перевірки.
16. В ході здійснення діяльності з перевірки відповідно до цієї статті і частини V Додатка з перевірки Організація розглядає заходи з метою уникнути непотрібного дублювання двосторонніх та багатосторонніх угод між державами-учасницями про перевірку об'єктів з виробництва хімічної зброї та їх знищення.
З цією метою Виконавча рада вирішує обмежити перевірку заходами, що доповнюють заходи, які вживаються згідно з такою двосторонньою чи багатосторонньою угодою, якщо вона вважатиме, що:
a) положення з перевірки, які містяться в такій угоді, сумісні з положеннями з перевірки, які містяться у цій статті і частині V Додатка з перевірки;
b) здійснення такої угоди дає достатню гарантію додержання відповідних положень цієї Конвенції; та
c) учасники двосторонньої чи багатосторонньої угоди повністю інформують Організацію про свою діяльність з перевірки.
17. Якщо Виконавча рада приймає рішення відповідно до пункту 16, то Організація має право контролювати здійснення двосторонньої чи багатосторонньої угоди.
18. Ніщо в пунктах 16 і 17 не зачіпає зобов'язання держави-учасниці надавати декларації згідно з статтею III, цією статтею і частиною V Додатка з перевірки.
19. Кожна держава-учасниця покриває витрати на знищення об'єктів з виробництва хімічної зброї, які вона зобов'язана знищити. Вона також покриває витрати для перевірки згідно з цією статтею, якщо Виконавча рада не прийме іншого рішення. Якщо Виконавча рада вирішить обмежити прийняті Організацією заходи перевірки згідно з пунктом 16, то витрати на додаткову перевірку та контроль з боку Організації покриваються відповідно до шкали внесків Організації Об'єднаних Націй, як це зазначено у пункті 7 статті VIII.
Стаття VI
Діяльність, яка не забороняється цією Конвенцією
1. Кожна держава-учасниця має право, з врахуванням положень цієї Конвенції, розробляти, виробляти, придбавати іншим чином, зберігати, передавати і використовувати токсичні хімікати та їх прекурсори у цілях, що не забороняються цією Конвенцією.
2. Кожна держава-учасниця вживає необхідних заходів до забезпечення того, щоб токсичні хімікати та їх прекурсори розроблялися, вироблялися, придбавалися іншим чином, зберігалися, передавалися та використовувались в межах її території або в будь-якому іншому місці під її юрисдикцією чи контролем тільки в цілях, що не забороняються цією Конвенцією. З цією метою та для перевірки відповідності діяльності зобов'язанням згідно з цією Конвенцією кожна держава-учасниця підпорядковує токсичні хімікати та їх прекурсори, перелічені у списках 1, 2 і 3 Додатка з хімікатів, об'єкти, пов'язані з такими хімікатами, та інші об'єкти, як це зазначено в Додатку з перевірки, які розташовані на її території або в будь-якому іншому місці під її юрисдикцією чи контролем, заходам перевірки, як це передбачається в Додатку з перевірки.
3. Кожна держава-учасниця поширює на хімікати, перелічені у Списку 1, (надалі - хімікати Списку 1), заборону стосовно виробництва, придбання, зберігання, передачі та використання, як це зазначено в частині VI Додатка з перевірки. Вона підпорядковує хімікати Списку 1 і об'єкти, зазначені в частині VI Додатка з перевірки, систематичній перевірці шляхом інспекції на місці та спостереження за допомогою приладів, що встановлюються на місці, згідно з цією частиною Додатка з перевірки.
4. Кожна держава-учасниця підпорядковує хімікати, перелічені у Списку 2 (надалі - хімікати Списку 2), і об'єкти, зазначені в частині VII Додатка з перевірки, спостереженню за даними та перевірці на місці згідно з цією частиною Додатка з перевірки.
5. Кожна держава-учасниця підпорядковує хімікати, перелічені у Списку 3 (надалі - хімікати Списку 3), і об'єкти, зазначені в частині VIII Додатка з перевірки, спостереженню за даними та перевірці на місці згідно з цією частиною Додатка з перевірки.
6. Кожна держава-учасниця підпорядковує об'єкти, що вказані в частині IX Додатка з перевірки, спостереженню за даними і, врешті, перевірці на місці згідно з цією частиною Додатка з перевірки, якщо Конференція держав-учасниць не ухвалить іншого рішення відповідно до пункту 22 частини IX Додатка з перевірки.
7. Кожна держава-учасниця, не пізніше ніж через 30 днів після того, як ця Конвенція набуде для неї чинності, робить початкову декларацію про відповідні хімікати та об'єкти згідно з Додатком з перевірки.
8. Кожна держава-учасниця робить щорічні декларації стосовно відповідних хімікатів та об'єктів згідно з Додатком з перевірки.
9. З метою перевірки на місці кожна держава-учасниця надає інспекторам доступ до об'єктів згідно з вимогами Додатка з перевірки.
10. У ході здійснення діяльності з перевірки Технічний секретаріат уникає невиправданого втручання в хімічну діяльність держави-учасниці в цілях, що не забороняються цією Конвенцією, і, зокрема, дотримує положень, викладених у Додатку з захисту конфіденційної інформації (далі іменується як "Додаток з конфіденційності").
11. Положення цієї статті виконуються таким чином, щоб уникати створення перешкод для економічного та технічного розвитку держав-учасниць та міжнародного співробітництва в галузі хімічної діяльності в цілях, що не забороняються цією Конвенцією, включаючи міжнародний обмін науково-технічною інформацією, хімікатами та обладнанням для виробництва, переробки або використання хімікатів в цілях, що не забороняються цією Конвенцією.
Стаття VII
Національні заходи щодо здійснення
Загальні зобов'язання
1. Кожна держава-учасниця відповідно до своїх конституційних процедур вживає необхідних заходів для виконання своїх зобов'язань, що випливають з цієї Конвенції. Зокрема, вона:
a) забороняє фізичним та юридичним особам, які знаходяться будь-де на її території або в будь-якому іншому місці під її юрисдикцією, як це визнано міжнародним правом, проводити будь-яку діяльність, що забороняється державі-учасниці цією Конвенцією, в тому числі приймає кримінальне законодавство стосовно такої діяльності;
b) не дозволяє проводити у будь-якому місці під її контролем будь-яку діяльність, що забороняється державі-учасниці цією Конвенцією; і
c) поширює своє кримінальне законодавство, що прийнято згідно з підпунктом a), на будь-яку діяльність, що забороняється державі-учасниці цією Конвенцією, яка проводиться будь-де фізичними особами, які мають її громадянство згідно з міжнародним правом.
2. Кожна держава-учасниця здійснює співробітництво з іншими державами-учасницями та надає у відповідній формі правову допомогу, для того щоб полегшити виконання зобов'язань по пункту 1.
3. Кожна держава-учасниця під час виконання своїх зобов'язань, що випливають з цієї Конвенції, приділяє першочергову увагу дотриманню режиму безпеки людей та захисту навколишнього середовища і, відповідно, здійснює співробітництво з іншими державами-учасницями у цьому напрямку.
Відносини між державою-учасницею та Організацією
4. Для виконання своїх зобов'язань, що випливають з цієї Конвенції, кожна держава-учасниця призначає чи засновує Національний орган, що виступає як національний координаційний центр для ефективного зв'язку з Організацією та іншими державами-учасницями. Кожна держава-учасниця повідомляє Організацію про свій Національний орган під час набуття для неї чинності цією Конвенцією.
5. Кожна держава-учасниця інформує Організацію про законодавчі та адміністративні заходи, які вжиті нею для здійснення цієї Конвенції.
6. Кожна держава-учасниця розглядає як конфіденційні інформацію і дані, які вона отримує від Організації на конфіденційній основі у зв'язку із здійсненням цієї Конвенції, і встановлює особливий режим поводження з такою інформацією і даними. Вона використовує таку інформацію і дані виключно у зв'язку зі своїми правами та обов'язками по цій Конвенції і відповідно до положень, які викладені в Додатку з конфіденційності.
7. Кожна держава-учасниця зобов'язується здійснювати співробітництво з Організацією у виконанні всіх її функцій, і, зокрема, надавати допомогу Технічному секретаріату.
Стаття VIII
Організація
A. Загальні положення
1. Держави-учасниці цієї Конвенції цим засновують Організацію по забороні хімічної зброї для реалізації предмета та мети цієї Конвенції, для забезпечення виконання її положень, в тому числі положення про міжнародну перевірку її дотримання, і для забезпечення форуму для консультацій і співробітництва між державами-учасницями.
2. Членами Організації є всі держави-учасниці цієї Конвенції. Держава-учасниця не може бути позбавлена свого членства в Організації.
3. Місцем розташування штаб-квартири Організації є Гаага, Королівство Нідерландів.
4. Як органи Організації цим засновуються: Конференція держав-учасниць, Виконавча рада та Технічний секретаріат.
5. Організація проводить свою діяльність з перевірки, що передбачена цією Конвенцією, якомога менш інтрузивним шляхом, який сумісний із своєчасним та ефективним досягненням її цілей. Вона запитує лише такі відомості і дані, які потрібні для виконання її обов'язків, що випливають з цієї Конвенції. Вона вживає всіляких запобіжних заходів для захисту конфіденційності інформації про громадянську та військову діяльність і об'єкти, яка стає їй відома під час виконання положень цієї Конвенції, і, зокрема, дотримується положень, які викладені в Додатку з конфіденційності.
6. Під час здійснення своєї діяльності з перевірки Організація розглядає заходи з використання науково-технічних досягнень.
7. Витрати у зв'язку з діяльністю Організації покриваються державами-учасницями відповідно до шкали внесків Організації Об'єднаних Націй, скоригованої з урахуванням різниці у членському складі Організації Об'єднаних Націй та цієї Організації, та з урахуванням положень статей IV і V. Фінансові внески держав-учасниць на Підготовчу комісію відповідним чином відраховуються з їх внесків до регулярного бюджету. Бюджет Організації складається з двох окремих розділів, один з них стосується адміністративних та інших витрат, а інший - витрат з перевірки.
8. Член Організації, який має заборгованість щодо сплати Організації фінансових внесків, позбавляється права голосу в Організації, якщо сума його заборгованості дорівнює або перевищує суму внесків, що належать з нього за два повних попередніх роки. Проте, Конференція держав-учасниць може дозволити такому члену брати участь у голосуванні, якщо вона визнає, що неспроможність своєчасної сплати відбулася через обставини, що не залежали від нього.
B. Конференція держав-учасниць
Склад, процедури та прийняття рішень
9. Конференція держав-учасниць (далі іменується як "Конференція") складається з усіх членів цієї Організації. Кожний член має на Конференції одного представника, якого можуть супроводжувати заступники та радники.
10. Перша сесія Конференції скликається депозитарієм не пізніше ніж через 30 днів після набуття чинності цією Конвенцією.
11. Конференція збирається на чергові сесії, які проводяться щороку, якщо вона не прийме іншого рішення.
12. Спеціальні сесії Конференції скликаються:
a) за рішенням Конференції;
b) на прохання Виконавчої ради;
c) на прохання будь-якого члена, яке підтримує одна третина членів; або
d) відповідно до пункту 22 для розгляду дії цієї Конвенції.
За винятком випадків, зазначених в підпункті d), спеціальна сесія скликається не пізніше ніж через 30 днів після одержання прохання Генеральним директором Технічного секретаріату, якщо у проханні не зазначене інше.
13. Конференція також скликається у формі Конференції з розгляду поправок відповідно до пункту 2 статті XV.
14. Сесії Конференції проводяться за місцем перебування Організації, якщо Конференція не прийме іншого рішення.
15. Конференція приймає свої правила процедури. На початку кожної чергової сесії вона обирає свого Голову та інших необхідних посадових осіб. Вони перебувають на посаді до обрання нового Голови та інших посадових осіб на наступній черговій сесії.
16. Більшість членів Організації утворюють кворум Конференції.
17. Кожний член Організації має на Конференції один голос.
18. Конференція приймає рішення з процедурних питань звичайною більшістю голосів членів, які присутні та беруть участь у голосуванні. Рішення з питань по суті, в міру можливості, повинні прийматися консенсусом. Якщо під час прийняття рішення з якого-небудь питання досягти консенсусу не вдається, то Голова на 24 години відкладає всяке голосування і в цей період докладає всіх зусиль для того, щоб полегшити досягнення консенсусу, та до закінчення цього періоду подає Конференції доповідь. Якщо по закінченні 24 годин досягнення консенсусу неможливе, то Конференція приймає рішення більшістю у дві третини голосів членів, присутніх та які беруть участь у голосуванні, якщо цією Конвенцією не передбачено інше. У разі виникнення розбіжностей відносно того, чи є те або інше питання питанням по суті, це питання вважається питанням по суті, якщо Конференція не прийме іншого рішення більшістю голосів, необхідною для прийняття рішень з питань по суті.
Повноваження та функції
19. Конференція є головним органом Організації. Вона розглядає будь-які питання, теми або проблеми у рамках кола відання цієї Конвенції, в тому числі ті з них, які стосуються повноважень та функцій Виконавчої ради та Технічного секретаріату. Вона може давати рекомендації та приймати рішення щодо будь-яких питань, тем або проблем, які стосуються цієї Конвенції, які ставляться державою-учасницею або доводяться до її відома Виконавчою радою.
20. Конференція здійснює нагляд за виконанням цієї Конвенції та вживає заходів для сприяння реалізації її предмета та мети. Конференція розглядає дотримання цієї Конвенції. Вона також здійснює нагляд за діяльністю Виконавчої ради та Технічного секретаріату та може відповідно до цієї Конвенції встановлювати для будь-якого з цих органів основні принципи у зв'язку із здійсненням ними своїх функцій.
21. Конференція:
a) розглядає та приймає на своїх чергових сесіях доповідь, програму та бюджет Організації, які подаються Виконавчою радою, а також розглядає інші доповіді;
b) приймає рішення відносно шкали фінансових внесків, що підлягають сплаті державами-учасницями відповідно до пункту 7;
c) обирає членів Виконавчої ради;
d) призначає Генерального директора Технічного секретаріату (іменується далі як "Генеральний директор");
e) затверджує правила процедури Виконавчої ради, що подаються останньою;
f) засновує такі допоміжні органи, які вона вважає необхідними для виконання своїх функцій відповідно до цієї Конвенції;
g) сприяє розвитку міжнародного співробітництва в мирних цілях у галузі хімічної діяльності;
h) розглядає науково-технічні досягнення, які могли б вплинути на дію цієї Конвенції, та в цьому зв'язку доручає Генеральному директору заснувати Науково-консультативну раду, щоб дати йому можливість у порядку виконання своїх функцій надавати Конференції, Виконавчій раді або державам-учасницям спеціалізовані консультації у тих галузях науки і техніки, які мають відношення до цієї Конвенції. До складу Науково-консультативної ради входять незалежні експерти, які призначаються у відповідності до процедур, передбачених Конференцією;
i) розглядає та затверджує на своїй першій сесії будь-які проекти угод, положень та основних принципів, що розробляються Підготовчою комісією;
j) засновує на своїй першій сесії добровільний фонд допомоги відповідно до статті X;
k) вживає необхідних заходів для забезпечення дотримання цієї Конвенції та по виправленню і коригуванню будь-якого положення, що суперечить положенням цієї Конвенції, відповідно до статті XII.
22. Конференція не пізніше ніж через один рік після того, як закінчиться п'ятий чи десятий рік після набуття чинності цією Конвенцією, і в такі інші терміни у межах цього періоду часу, які можуть бути узгоджені, збирається на спеціальні сесії для розгляду дії цієї Конвенції. У ході таких розглядів беруться до уваги будь-які відповідні науково-технічні досягнення. Після цього з п'ятирічним інтервалом, якщо не буде прийнято іншого рішення, скликаються подальші сесії Конференції з тією ж метою.
C. Виконавча рада
Склад, процедура та прийняття рішень
23. До складу Виконавчої ради входить 41 член. Кожна держава-учасниця має право, згідно з принципом ротації входити до складу Виконавчої ради. Члени Виконавчої ради обираються Конференцією строком на два роки. Для забезпечення ефективного функціонування цієї Конвенції, причому належна увага особливо приділяється справедливому географічному розподілу, значимості хімічної промисловості, а також політичним інтересам та інтересам безпеки, склад Виконавчої ради формується таким чином:
a) дев'ять держав-учасниць від Африки, що призначаються державами-учасницями, розташованими у цьому регіоні. Підставою для цього призначення є те, що з цих дев'яти держав-учасниць три члени, як правило, є державами-учасницями, які володіють найбільш значною національною хімічною промисловістю у регіоні, що визначається згідно з даними, які повідомляються та публікуються на міжнародному рівні; крім того, регіональна група також погоджується під час призначення цих трьох членів брати до уваги інші регіональні фактори;
b) дев'ять держав-учасниць від Азії, що призначаються державами-учасницями, розташованими у цьому регіоні. Підставою для цього призначення є те, що з цих дев'яти держав-учасниць чотири члени, як правило, є державами-учасницями, які володіють найбільш значною національною хімічною промисловістю у регіоні, що визначається, згідно з даними, які повідомляються та публікуються на міжнародному рівні; крім того, регіональна група також погоджується під час призначення цих чотирьох членів брати до уваги інші регіональні фактори;
c) п'ять держав-учасниць із Східної Європи, що призначаються державами-учасницями, розташованими у цьому регіоні. Підставою для цього призначення є те, що з цих п'яти держав-учасниць один член, як правило, є державою-учасницею, яка володіє найбільш значною національною хімічною промисловістю у регіоні, що визначається, згідно з даними, які повідомляються та публікуються на міжнародному рівні; крім того, регіональна група також погоджується під час призначення цього одного члена брати до уваги інші регіональні фактори;
d) сім держав-учасниць від Латинської Америки та Карибського басейну, що призначаються державами-учасницями, розташованими у цьому регіоні. Підставою для цього призначення є те, що з цих семи держав-учасниць три члени, як правило, є державами-учасницями, що володіють найбільш значною національною хімічною промисловістю у регіоні, що визначається, згідно з даними, які повідомляються та публікуються на міжнародному рівні; крім того, регіональна група також погоджується під час призначення цих трьох членів брати до уваги інші регіональні фактори;
e) десять держав-учасниць з числа західноєвропейських та інших держав, що призначаються державами-учасницями, розташованими у цьому регіоні. Підставою для цього призначення є те, що з цих десяти держав-учасниць п'ять членів, як правило, є державами-учасницями, які володіють найбільш значною національною хімічною промисловістю у регіоні, що визначається згідно з даними, які повідомляються та публікуються на міжнародному рівні; крім того, регіональна група також погоджується під час призначення цих п'яти членів брати до уваги інші регіональні фактори;
f) одна додаткова держава-учасниця, що призначається послідовно державами-учасницями, розташованими у регіонах Азії, Латинської Америки та Карибського басейну. Як основа для цього призначення мається на увазі, що ця держава-учасниця є членом, який ротується від цих регіонів.
24. У ході перших виборів до складу Виконавчої ради 20 членів обираються строком на один рік, причому належна увага приділяється встановленим чисельним пропорціям, як це викладено у пункті 23.
25. Після повного здійснення статей IV та V Конференція може на прохання більшості членів Виконавчої ради переглянути склад Виконавчої ради з урахуванням змін, пов'язаних із зазначеними у пункті 23 принципами, які регулюють її склад.
26. Виконавча рада розробляє свої правила процедури та подає їх на затвердження Конференції.
27. Виконавча рада обирає Голову із числа своїх членів.
28. Виконавча рада збирається на чергові сесії. У період між черговими сесіями вона збирається на засідання так часто, як це може бути потрібно для здійснення її повноважень і функцій.
29. Кожний член Виконавчої ради має один голос. Якщо цією Конвенцією не передбачено інше, то Виконавча рада приймає рішення з питань по суті більшістю у дві третини голосів усіх її членів. Виконавча рада приймає рішення з процедурних питань звичайною більшістю голосів усіх її членів. У разі виникнення розбіжностей стосовно того, чи є те або інше питання питанням по суті, це питання вважається питанням по суті, якщо Виконавча рада не прийме іншого рішення більшістю голосів, необхідних для прийняття рішень з питань по суті.
Повноваження та функції
30. Виконавча рада є виконавчим органом Організації. Вона підзвітна Конференції. Виконавча рада здійснює повноваження та функції, доручені їй відповідно до цієї Конвенції, а також функції, які делегуються їй Конференцією. При цьому вона діє відповідно до рекомендацій, рішень та вказівок Конференції та забезпечує їх належне та неухильне виконання.
31. Виконавча рада сприяє ефективному здійсненню та дотриманню цієї Конвенції. Вона здійснює нагляд за діяльністю Технічного секретаріату, здійснює співробітництво з Національним органом кожної держави-учасниці та сприяє консультаціям і співробітництву між державами-учасницями на їх прохання.
32. Виконавча рада:
a) розглядає та подає Конференції проект програми та бюджету Організації;
b) розглядає та подає Конференції проект доповіді Організації про здійснення цієї Конвенції, доповідь про проведення своєї власної діяльності та такі спеціальні доповіді, які вона вважає необхідними або які може запитувати Конференція;
c) організує сесії Конференції, включаючи підготовку проекту порядку денного.
33. Виконавча рада може просити про скликання спеціальної сесії Конференції.
34. Виконавча рада:
a) з попереднього схвалення Конференції від імені Організації укладає угоди або домовленості з державами та міжнародними організаціями;
b) укладає від імені Організації угоди з державами-учасницями у зв'язку із статтею X та здійснює нагляд за добровільним фондом, зазначеним у статті X;
c) схвалює угоди або домовленості, що стосуються здійснення діяльності з перевірки та розробляються Технічним секретаріатом на основі переговорів з державами-учасницями.
35. Виконавча рада розглядає будь-яку проблему або питання у рамках своєї компетенції, які стосуються положень цієї Конвенції та її виконання, в тому числі стурбованість щодо дотримання та випадки недотримання, і відповідно інформує держави-учасниці та доводить цю проблему чи питання до відома Конференції.