Мінаматська конвенція про ртуть

Сторони цієї Конвенції,

визнаючи, що ртуть є хімічною речовиною, що викликає стурбованість у глобальному масштабі внаслідок її здатності переноситися в атмосфері на великі відстані, її стійкості в навколишньому середовищі після потрапляння до нього в результаті антропогенної діяльності, її здатності до біоакумуляції в екосистемах, а також її значних негативних наслідків для здоров’я людини та навколишнього середовища,

посилаючись на рішення 25/5 Ради керуючих Програми Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища від 20 лютого 2009 року щодо ініціювання міжнародних заходів з регулювання ртуті ефективним, дієвим та узгодженим чином,

посилаючись на пункт 221 підсумкового документа Конференції Організації Об’єднаних Націй зі сталого розвитку "Майбутнє, якого ми прагнемо", в якому міститься заклик до успішного завершення переговорів щодо глобального, юридично обов’язкового документа щодо ртуті з метою усунення ризиків для здоров’я людини та навколишнього середовища,

посилаючись на те, що Конференція Організації Об’єднаних Націй зі сталого розвитку підтвердила принципи Декларації Ріо-де-Жанейро щодо навколишнього середовища та розвитку, що включає, в тому числі, принцип загальних, але диференційованих обов’язків, а також визнаючи відповідні умови та можливості держав, і необхідність дій в глобальному масштабі,

усвідомлюючи проблеми зі здоров’ям людини, особливо в країнах, що розвиваються, які є результатом впливу ртуті на вразливі групи населення, особливо жінок, дітей і, через них, на майбутні покоління,

відзначаючи особливу вразливість арктичних екосистем та корінних народів внаслідок біомагніфікації ртуті та забруднення традиційних продуктів харчування, а також будучи занепокоєними з приводу корінних народів у більш загальному сенсі з урахуванням впливу ртуті,

визнаючи важливі уроки хвороби Мінамата, зокрема, серйозні наслідки для здоров’я людини та навколишнього середовища, що виникають в результаті забруднення ртуттю, а також необхідність забезпечення належного регулювання ртуті, та запобігання подібних подій у майбутньому,

підкреслюючи важливість фінансової, технічної, технологічної підтримки та підтримки у зміцненні потенціалу, особливо країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою, з метою зміцнення національного потенціалу в сфері регулювання ртуті та сприяння ефективному виконанню цієї Конвенції,

визнаючи також діяльність Всесвітньої організації охорони здоров’я, пов’язану із ртуттю, в області охорони здоров’я людини та роль відповідних багатосторонніх природоохоронних угод, зокрема, Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням та Роттердамської конвенції про процедуру Попередньої обґрунтованої згоди відносно окремих небезпечних хімічних речовин та пестицидів у міжнародній торгівлі,

визнаючи, що ця Конвенція та інші міжнародні угоди в сфері навколишнього середовища та торгівлі є взаємодоповнюючими,

підкреслюючи, що ніщо в цій Конвенції не має на меті впливати на права та обов’язки будь-якої із Сторони, які випливають з будь-якого чинного міжнародного договору,

усвідомлюючи, що вищевикладені пункти декларативної частини не мають на меті створити ієрархію між цією Конвенцією та іншими міжнародними документами,

відзначаючи, що ніщо в цій Конвенції не перешкоджає вжиттю будь-якою із Сторін додаткових внутрішніх заходів, які узгоджуються з положеннями цієї Конвенції, в рамках зусиль з охорони здоров’я людини та навколишнього середовища від впливу ртуті згідно з іншими зобов’язаннями Сторін відповідно до міжнародного права, що застосовується,

домовились про таке:

Метою цієї Конвенції є захист здоров’я людини та навколишнього середовища від антропогенних викидів та вивільнень ртуті та її сполук.

Для цілей цієї Конвенції:

a) "кустарний та дрібномасштабний видобуток золота" означає видобуток золота, який здійснюється окремими старателями або малими підприємствами з обмеженими капіталовкладеннями та невеликими обсягами виробництва;

b) "найкращі наявні методи" означає ті методи, які є найбільш ефективними для запобігання і, у випадках, коли це не є можливим, скорочення викидів та вивільнень ртуті в атмосферу, воду та землю та їх вплив на навколишнє середовище в цілому з урахуванням економічних та технічних особливостей такої Сторони або такого об’єкту на території цієї Сторони. У цьому контексті:

i) "найкращі" означає найбільш ефективні для досягнення високого загального рівня охорони навколишнього середовища в цілому;

ii) "наявні методи" означає щодо такої Сторони і такого об’єкта на території цієї Сторони ті методи, що розроблені в таких масштабах, які дозволяють застосовувати їх у відповідному секторі промисловості на економічно та технічно здійснюваних умовах з урахуванням витрат та вигід, незалежно від того, використовуються чи розробляються такі методи на території цієї Сторони, за умови, що вони доступні для оператора об’єкта, як це визначено цією Стороною; та

iii) "методи" означає технології, що застосовуються, діюча практика та способи проектування, спорудження, обслуговування та функціонування установок, а також виведення їх з експлуатації;

c) "найкращі види природоохоронної діяльності" означає застосування найбільш належного поєднання заходів екологічного контролю та стратегій;

d) "ртуть" означає елементарну ртуть (Hg(0), CAS № 7439-97-6);

e) "сполуки ртуті" означає будь-яку речовину, яка складається із атомів ртуті й ще одного чи більше атомів інших хімічних елементів, які можуть бути розділені на різні компоненти тільки за допомогою хімічних реакцій;

f) "продукція, що містить ртуть" означає продукцію або компонент продукції, який містить ртуть або сполуку ртуті, що навмисно додані до них;

g) "Сторона" означає державу або регіональну організацію економічної інтеграції, які надали згоду на обов’язковість для них цієї Конвенції і для яких ця Конвенція набрала чинності;

h) "Сторони, які присутні та беруть учать у голосуванні" означає Сторони, які присутні та голосують "за" або "проти" на нараді Сторін;

i) "первинний видобуток ртуті" означає видобуток, при якому основним матеріалом, що видобувається, є ртуть;

j) "регіональна організація економічної інтеграції" означає організацію, засновану суверенними державами цього регіону, якій її держави-члени надали компетенцію щодо питань, які регулюються цією Конвенцією, та яка належним чином уповноважена відповідно до її внутрішніх процедур підписати, ратифікувати, прийняти, затвердити цю Конвенцію або приєднатися до неї;

k) "дозволений вид використання" означає будь-який вид використання якою-небудь із Сторін ртуті або сполук ртуті, які відповідають цій Конвенції, включають види використання, що відповідають статтям 3, 4, 5, 6 та 7, але не обмежуються ними.

1. Для цілей цієї статті:

a) посилання на "ртуть" включають суміші ртуті з іншими речовинами, в тому числі сплави ртуті з концентрацією ртуті як мінімум у 95 вагових відсотках; та

b) "сполуки ртуті" означає хлорид ртуті (I) (також відомий як каломель), оксид ртуті (II), сульфат ртуті (II), нітрат ртуті (II), кіновар та сульфід ртуті.

2. Положення цієї статті не застосовуються до:

a) обсягів ртуті та її сполук, які будуть використовуватися для лабораторних досліджень або в якості еталонів та стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів; або

b) слідових об’ємів ртуті природного походження або сполук ртуті, які присутні в такій продукції, як нертутні метали, руди або корисні копалини, включаючи вугілля або продукції, отриманій з цих матеріалів, та ненавмисні слідові кількості в хімічній продукції; або

c) продукції, що містить ртуть.

3. Жодна зі Сторін не дозволяє первинного видобутку ртуті, якщо він не здійснювався на її території на дату набрання чинності цією Конвенцією для цієї Сторони.

4. Кожна Сторона дозволяє первинний видобуток ртуті, тільки якщо він здійснювався на її території на момент набрання чинності цією Конвенцією для цієї Сторони, на строк до п’ятнадцяти років після цієї дати. Протягом цього строку ртуть, отримана в ході такого видобутку, використовується виключно у виробництві продукції, що містить ртуть відповідно до статті 4, у виробничих процесах відповідно до статі 5 або видаляється відповідно до статті 11 із застосуванням операцій, які не призводять до рекуперації, рециркуляції, утилізації, прямого повторного або альтернативного використання.

5. Кожна зі Сторін:

a) докладає зусиль до виявлення окремих запасів ртуті або сполук ртуті, що перевищують 50 метричних тон, а також джерел постачання ртуті, що перевищують створення запасів ртуті в об’ємі більше 10 метричних тон на рік, які знаходяться на її території;

b) уживає заходів для забезпечення того, щоб у випадках, коли така Сторона визначає наявність надлишкової кількості ртуті в результаті виведення з експлуатації установок для хлор-лужного виробництва, ця ртуть видалялась відповідно до керівних принципів екологічно обґрунтованого регулювання, які вказані у підпункті "а" пункту 3 статті 11, із застосуванням операцій, які не приводять до рекуперації, рециркуляції, утилізації, прямого повторного або альтернативного використання.

6. Жодна зі Сторін не дозволяє експорт ртуті, за винятком:

a) до Сторони, яка надає Стороні, що експортує, власну письмову згоду та тільки з метою:

i) використання, що дозволено Стороні, яка здійснює імпорт відповідно до цієї Конвенції; або

ii) екологічно безпечного тимчасового зберігання, як це передбачено статтею 10; або

b) до держави, яка не є Стороною, що надає Стороні, яка експортує, свою письмову згоду, включаючи підтвердження того, що:

i) ця держава, яка не є Стороною, вжила заходи для забезпечення захисту здоров’я людини й навколишнього середовища та для забезпечення дотримання нею положень статей 10 та 11; та

ii) ця ртуть використовуватиметься лише у спосіб, який дозволено Стороні, відповідно до цієї Конвенції, або для екологічно безпечного тимчасового зберігання, як це передбачено статтею 10.

7. Сторона, що експортує, може розглядати загальне повідомлення, направлене Стороною, що імпортує, або державою, яка не є Стороною, до Секретаріату, в якості письмової згоди, що вимагається згідно з пунктом 6. В цьому загальному повідомленні зазначаються будь-які правила та умови, на яких Сторона, що імпортує, або держава, яка не є Стороною, надає свою згоду. Таке повідомлення може бути відкликане в будь-який момент Стороною, що імпортує або державою, яка не є Стороною. Секретаріат веде відкритий реєстр усіх таких повідомлень.

8. Жодна зі Сторін не дозволяє імпорт ртуті з держави, яка не є Стороною, якій вона надасть свою письмову згоду, за винятком тих випадків, коли ця держава, яка не є Стороною, надала підтвердження того, що ця ртуть отримана не з джерел, які зазначені, як такі, що не є дозволеними відповідно до вимог пункту 3 або підпункту "b" пункту 5.

9. Сторона, яка надає загальне повідомлення про згоду відповідно до пункту 7, може прийняти рішення не застосовувати пункт 8, за умови, що вона підтримує всеохоплюючі обмеження експорту ртуті й запровадила внутрішні заходи, що забезпечують екологічно безпечне регулювання ртуті, яка імпортується. Така Сторона направляє повідомлення про таке рішення Секретаріату, включивши до нього інформацію з описом її експортних обмежень та внутрішніх заходів регулювання, а також інформацію про кількість та країни походження ртуті, що імпортується з держав, які не є Сторонами. Секретаріат веде відкритий реєстр усіх таких повідомлень. Комітет з питань реалізації та дотримання розглядає та оцінює будь-які такі повідомлення, а також допоміжну інформацію відповідно до статті 15 та може, у разі необхідності, виносити рекомендації Конференції Сторін.

10. Процедура, що викладена в пункті 9, застосовується до завершення другої наради Конференції Сторін. Після цього вона не може бути застосована, якщо тільки Конференція Сторін не ухвалить інше рішення простою більшістю присутніх і таких, що приймають участь у голосуванні Сторін, виключаючи будь-яку зі Сторін, що надіслала повідомлення згідно з пунктом 9 до завершення другої наради Конференції Сторін.

11. Кожна Сторона включає до своєї звітності, представленої відповідно до статті 21, інформацію про виконання вимог цієї статті.

12. Конференція Сторін на своїй першій нараді надає додаткові вказівки щодо цієї статті, особливо щодо підпункту "a" пункту 5, пунктів 6 та 8, а також розробляє та приймає вимоги стосовно необхідного змісту повідомлення, про яке йдеться в підпункті "b" пункту 6 та пункті 8.

13. Конференція Сторін здійснює оцінку того, чи не суперечить меті цієї Конвенції торгівля конкретними сполуками ртуті, а також розглядає питання про те, чи не потрібно розповсюдити дію пунктів 6 та 8 на конкретні сполуки ртуті, шляхом їхнього включення до переліку додатку, який прийнято згідно зі статтею 27.

1. Жодна зі Сторін не дозволяє шляхом прийняття відповідних заходів виробництво, імпорт та експорт продукції, що містить ртуть, яка наведена в частині I Додатка A, після настання передбаченого для цих продуктів строку поетапного виведення з використання, крім випадків, коли у частині I Додатка A передбачено виняток, або випадків наявності у Сторони винятку, зареєстрованого згідно зі статтею 6.

2. Сторона може в якості альтернативи пункту 1 під час ратифікації або при набранні чинності поправкою до Додатка A вказати, що реалізовуватиме різноманітні заходи або стратегії по відношенню до продукції, яка наведена в частині I Додатка A. Сторона може використати таку альтернативу тільки в тому випадку, якщо вона в змозі довести, що вона вже скоротила до мінімального рівня обсяги виробництва, імпорту та експорту переважної більшості продукції, яка наведена в частині I Додатка A, а також якщо вона реалізовує заходи або стратегії по скороченню використання ртуті в додатковій продукції, не наведеній в частині I Додатка A, на момент повідомлення Секретаріатові про своє рішення використати цю альтернативу. Крім того, Сторона, що обирає цю альтернативу:

a) повідомляє при першій можливості Конференції Сторін про заходи та стратегії, що реалізуються, в тому числі про дані щодо кількісних показників досягнутих скорочень;

b) реалізує заходи або стратегії по скороченню використання ртуті в будь-якій продукції, яка наведена в частині I Додатка A, стосовно якої мінімальний рівень ще не досягнуто;

c) розглядає додаткові заходи по досягненню подальших скорочень; та

d) не має права вимагати винятків відповідно до статті 6 для будь-якої категорії продукції, для якої обрана ця альтернатива.

Не пізніше, ніж через п’ять років після дати набрання чинності цією Конвенцією, Конференція Сторін у рамках процесу огляду відповідно до пункту 8 розглядає рівень прогресу та ефективності заходів, які вживаються відповідно до цього пункту.

3. Кожна зі Сторін вживає заходів стосовно продукції, що містить ртуть, яка наведена в частині II Додатка A відповідно до викладених у ній положень.

4. На підставі представленої Сторонами інформації Секретаріат збирає та зберігає інформацію про продукцію, що містить ртуть, та їх альтернативи й забезпечує загальний доступ до такої інформації. Секретаріат також оприлюднює будь-яку іншу відповідну інформацію, що надають Сторони.

5. Кожна Сторона вживає заходів для запобігання включення в складену продукцію, продукцію, що містить ртуть, виробництво, імпорт та експорт якої не дозволений для неї відповідно до цієї статті.

6. Кожна Сторона перешкоджає виробництву та розподілу через систему торгівлі продукції, що містить ртуть, неохопленої відомим видом використання продукції, що містить ртуть, до дати набрання для неї чинності цією Конвенцією, якщо тільки оцінка ризиків та переваг цієї продукції не свідчить про переваги для навколишнього середовища або здоров’я людини. Сторона надає Секретаріатові, у разі необхідності, інформацію про будь-яку таку продукцію, у тому числі будь-яку інформацію про ризики для навколишнього середовища та здоров’я людини, а також про переваги такої продукції. Секретаріат оприлюднює таку інформацію.

7. Будь-яка зі Сторін може подати до Секретаріату пропозицію про включення продукції, що містить ртуть, до Додатка A із зазначенням інформації про доступність, технічну та економічну обґрунтованість безртутних альтернатив такої продукції, а також ризики та вигоди для навколишнього середовища та здоров’я людини, з урахуванням інформації, наданої відповідно до пункту 4.

8. Не пізніше, ніж через п’ять років після набрання цією Конвенцією чинності, Конференція Сторін проводить перегляд Додатку A та може розглянути поправки до цього Додатка відповідно до статті 27.

9. Під час перегляду Додатка A відповідно до пункту 8 Конференція Сторін враховує принаймні:

a) будь-яку пропозицію, внесену відповідно до пункту 7;

b) інформацію, представлену відповідно до пункту 4; та

c) наявність у Сторін доступу до безртутних альтернатив, які с технічно та економічно здійснюваними з урахуванням ризиків та вигід для навколишнього середовища та здоров’я людини.

1. Для цілей цієї статті та Додатка B виробничі процеси, у яких використовується ртуть або сполуки ртуті, не включають процеси, у яких використовується продукція, що містить ртуть, процеси виробництва продукції, що містить ртуть, або процеси по переробці відходів, які містять ртуть.

2. Жодна зі Сторін не дозволяє шляхом вжиття належних заходів використання ртуті або сполук ртуті у виробничих процесах, наведених в частині I Додатка B, після настання строку поетапного виведення з використання, який зазначено у цьому Додатку для окремих процесів, крім випадків, коли у Сторони є виняток, зареєстрований відповідно до статті 6.

3. Кожна Сторона вживає заходів для обмеження застосування ртуті й сполук ртуті в процесах, які наведені в частині II Додатка B відповідно до викладених у ньому положень.

4. На підставі представленої Сторонам інформації Секретаріат збирає та зберігає інформацію про процеси, у яких використовується ртуть або сполуки ртуті та їх альтернативи, а також оприлюднює таку інформацію. Інша відповідна інформація може також направлятися Сторонами та публікуватися Секретаріатом.

5. Кожна Сторона, яка має в своєму розпорядженні один або більше об’єктів, що використовують ртуть або сполуки ртуті у виробничих процесах, наведених у Додатку B:

a) вживає заходів для вирішення проблеми викидів та вивільнень ртуті або сполук ртуті з цих об’єктів;

b) включає до своєї звітності, представлену відповідно до статті 21, інформацію щодо заходів, вжитих відповідно до цього пункту; та

c) уживає заходів щодо визначення на своїй території об’єктів, які використовують сполуки ртуті у виробничих процесах, наведених у Додатку B, та не пізніше, ніж через три роки після дати набрання для неї чинності цією Конвенцією, надає до Секретаріату інформацію про кількість і види таких об’єктів та розрахунковий річний об’єм ртуті або сполук ртуті, що використовується ними. Секретаріат оприлюднює таку інформацію.

6. Жодна зі Сторін не дозволяє використання ртуті або сполук ртуті на об’єктах, що не існували до дати набрання чинності цією Конвенцією для цієї Сторони, у виробничих процесах, наведених у Додатку В. Стосовно таких об’єктів жодні винятки не застосовуються.

7. Кожна Сторона перешкоджає створенню будь-якого об’єкту, який використовує будь-який інший виробничий процес, при якому свідомо використовується ртуть або сполуки ртуті, якщо він не існував до дати набрання чинності цією Конвенцією, крім випадків, коли Сторона може переконливо довести Конференції Сторін, що цей виробничий процес забезпечує істотні переваги для навколишнього середовища та здоров’я людини, а також, що технічно та економічно здійснювані безртутні альтернативи, які забезпечують такі вигоди, відсутні.

8. Сторонам рекомендується обмінюватися інформацією щодо відповідних технологічних інновацій, економічно та технічно здійснюваних безртутних альтернатив, а також можливих заходів та методів для скорочення і, де це можливо, виключення застосування ртуті й сполук ртуті у виробничих процесах, наведених у Додатку B, а також викидів та вивільнень ртуті й сполук ртуті в результаті цих виробничих процесів.

9. Будь-яка зі Сторін може внести пропозицію про внесення поправок до Додатка B з метою включення в нього виробничих процесів, у яких використовується ртуть або сполуки ртуті. Така пропозиція включає інформацію щодо наявності технічної та економічної здійсненності, а також ризики та вигоди для навколишнього середовища та здоров’я людини від безртутних альтернатив цих процесів.

10. Не пізніше, ніж через п’ять років після дати набрання чинності цією Конвенцією, Конференція Сторін проводить перегляд Додатка B та може розглянути поправки до цього Додатка відповідно до статті 27.

11. Під час будь-якого перегляду Додатка B відповідно до пункту 10 Конференція Сторін враховує принаймні:

a) будь-яку пропозицію, внесену відповідно до пункту 9;

b) інформацію, яка є доступна згідно з пунктом 4; та

c) наявність у Сторін доступу до безртутних альтернатив, які є технічно та економічно здійснюваними з урахуванням ризиків та вигід для навколишнього середовища та здоров’я людини.

1. Будь-яка держава або регіональна організація економічної інтеграції може зареєструвати один або декілька винятків щодо строків поетапного виведення з використання наведених у Додатку A та Додатку B (далі - виняток), шляхом письмового повідомлення Секретаріату:

a) ставши Стороною цієї Конвенції; або

b) якщо яка-небудь продукція, що містить ртуть, яка включається на підставі поправки до Додатка A або який-небудь виробничий процес, у якому використовується ртуть, що включається на підставі поправки до Додатка B не пізніше дати набрання чинності для цієї Сторони поправки, що застосовується.

Будь-яка така реєстрація супроводжується заявою, що обґрунтовує необхідність винятку для цієї Сторони.

2. Виняток може реєструватися або по категоріям, що наведені у Додатку A чи B, або по підкатегоріям, які визначаються будь-якою державою або регіональною організацією економічної інтеграції.

3. Кожна Сторона, яка має один або декілька винятків, зазначається в реєстрі. Секретаріат формує та веде реєстр, а також оприлюднює його.

4. Реєстр включає:

a) перелік Сторін, які мають один або декілька винятків;

b) виняток або винятки, що зареєстровані стосовно кожної зі Сторін; та

c) дату закінчення строку дії кожного винятку.

5. Якщо в реєстрі Стороною не зазначений більш короткий строк, згідно з пунктом 1, строк дії всіх винятків закінчується через п’ять років після настання відповідного строку поетапного виведення з використання, зазначеного у Додатку A або Додатку B.

6. На прохання однієї зі Сторін, Конференція Сторін може прийняти рішення про продовження строку дії винятку на п’ять років, якщо тільки ця Сторона не запитує про більш короткий строк. Приймаючи своє рішення, Конференція Сторін належним чином ураховує:

a) доповідь Сторони з обґрунтуванням необхідності продовження строку дії винятку та викладенням виконаних, а також запланованих заходів для якомога швидкого усунення потреби у винятку;

b) наявну інформацію, у тому числі стосовно наявності альтернативної продукції та процесів, які не містять ртуті або пов’язані з обсягами споживання меншої кількості ртуті, ніж використовує виняток; та

c) заплановані або здійснювані на цей час заходи із забезпечення екологічно безпечного зберігання ртуті й видалення ртутних відходів.

Строк дії винятку може продовжуватися не більше одного разу щодо одної продукції протягом строку її поетапного виведення з використання.

7. Сторона може в будь-який час відкликати виняток шляхом письмового повідомлення Секретаріатові. Відклик винятку набирає чинності з дати, зазначеної в повідомленні.

8. Незважаючи на положення пункту 1, жодна держава або регіональна організація економічної інтеграції не можуть зареєструвати виключення щодо відповідної продукції або процесу, наведеного у Додатку A чи B, по закінченню п’яти років після настання строку його поетапного виведення з використання, якщо тільки одна чи декілька Сторін не залишають зареєстроване виключення стосовно такого продукту або процесу, отримавши продовження відповідно до пункту 6. В такому випадку держава або регіональна організація економічної інтеграції можуть у строки, які зазначені в підпунктах "a" та "b" пункту 1, зареєструвати виняток щодо такої продукції або процесу, строк дії якого спливає через десять років після настання відповідного строку поетапного виведення з використання.

9. Жодна зі Сторін не може мати чинного виключення щодо продукції або процесу, наведених у Додатку A чи B, у будь-який час через десять років після закінчення строку поетапного виведення із використання цього продукту або процесу.

1. Заходи, які зазначені в цій статті та у Додатку C, застосовуються до кустарного та дрібномасштабного видобутку і обробки золота, у яких ртутне амальгамування використовується для вилучення золота з руди.

2. Кожна Сторона, на території якої проводиться кустарний та дрібномасштабний видобуток і обробка золота, на які розповсюджуються положення цієї статті, вживає заходів з метою скорочення і, де це можливо, припинення застосування ртуті та сполук ртуті, а також утворення викидів та вивільнень ртуті в навколишнє середовище при такому видобутку та обробці.

3. Якщо в будь-який час Сторона визначає, що кустарний та дрібномасштабний видобуток і обробка золота на її території виходить за рамки незначної, вона повідомляє про це Секретаріатові. Якщо це буде визначено, то Сторона:

a) розробляє та виконує національний план дій відповідно до Додатка C;

b) представляє свій національний план дій Секретаріатові не пізніше, ніж через три роки після набрання чинності для неї цією Конвенцією або через три роки після направлення повідомлення Секретаріатові залежно від того, що станеться пізніше; та

c) після цього кожні три роки надає огляд перебігу виконання своїх обов’язків відповідно до цієї статті та включає такі огляди у свою звітність, представлену відповідно до статті 21.

4. Сторони можуть співпрацювати одна з одною і, якщо це доцільно, з відповідними міжурядовими організаціями та, у разі необхідності, з іншими установами для досягнення цілей цієї статті. Така співпраця може включати:

a) розробку стратегій запобігання витоку ртуті або сполук ртуті в кустарному та дрібномасштабному видобутку й обробці золота;

b) ініціативи з навчальної підготовки, інформаційно-просвітницької діяльності та створення потенціалу;

c) сприяння проведенню наукових досліджень у сфері екологічно безпечних та розрахованих на довгострокову перспективу альтернативних методів роботи, які не передбачають використання ртуті;

d) надання технічної та фінансової допомоги;

e) партнерство для надання сприяння у виконанні їхніх зобов’язань відповідно до цієї статті; та

f) використання існуючих механізмів обміну інформацією з метою поширення знань, найкращих видів природоохоронної діяльності й альтернативних технологій, які є прийнятними з екологічного, технічного, соціального та економічного поглядів.

1. Ця стаття стосується контролю і, де це можливо, скорочення викидів ртуті та сполук ртуті, що зазвичай позначаються як "сумарний об’єм ртуті", в атмосферу за допомогою заходів по обмеженню викидів із точкових джерел, які відносяться до категорій джерел, що наведені у Додатку D.

2. Для цілей цієї статті:

a) "викиди" означають викиди ртуті або сполук ртуті в атмосферу;

b) "відповідне джерело" означає джерело, яке відноситься до однієї з категорій джерел, що наведені у Додатку D. Сторона, може, якщо вона вирішить, встановити критерії для визначення джерел, що відносяться до категорії джерел, наведених у Додатку D, якщо ці критерії для будь-якої категорії включають щонайменше 75 відсотків викидів для цієї категорії;

c) "нове джерело" означає будь-яке відповідне джерело в одній з категорій, наведених у Додатку D, спорудження або істотна модифікація якого починається не раніше, ніж через рік після відповідної дати:

i) набрання чинності цією Конвенцією для відповідної Сторони; або

ii) набрання чинності для відповідної Сторони поправкою до Додатка D, якщо дія положень цієї Конвенції починає розповсюджуватися на джерело лише в силу цієї поправки;

d) "істотна модифікація" означає зміни відповідного джерела, що призводить до значного збільшення викидів, за винятком будь-якої зміни об’єму викидів в результаті отримання побічної продукції. Питання про те, чи є модифікація істотною, вирішує сама Сторона;

e) "існуюче джерело" означає будь-яке відповідне джерело, яке не є новим джерелом;

f) "граничні значення викидів" означає межі концентрації, маси та інтенсивності викидів ртуті або сполук ртуті з точкового джерела викидів, які зазвичай позначають як "сумарний об’єм ртуті".

3. Сторона, що володіє відповідними джерелами, вживає заходів щодо обмеження викидів та може підготувати національний план з викладенням заходів, які вживатимуться для обмеження викидів, та очікуваних нею цільових показників, цілей та результатів. Будь-який план надається Конференції Сторін протягом чотирьох років після дати набрання чинності цією Конвенцією для цієї Сторони. Якщо Сторона розроблює план виконання відповідно до статті 20, вона може включити в нього план, підготовлений відповідно до цього пункту.

4. Для своїх нових джерел Сторона вимагає використовувати у своїй діяльності найкращі з наявних методів та найкращу в екологічному значенні практику в процесах контролю обсягів викидів і, в міру можливого, якомога швидшого скорочення обсягів викидів відповідно до положень цієї Конвенції, але не пізніше, ніж після закінчення п’ятирічного терміну з дати набрання цією Конвенцією чинності для відповідної Сторони. Сторона може використовувати граничні значення викидів, сумісні із використанням найкращих наявних технологій.

5. Для своїх існуючих джерел кожна Сторона включає у будь-який національний план та виконує один чи більше з таких заходів з урахуванням її національних умов, економічної та технічної обґрунтованості, а також фінансової доступності цих заходів, як тільки це буде практично можливим, але не пізніше, ніж через десять років після дати набрання чинності для неї цією Конвенцією:

a) встановлення кількісних цільових показників для контролю і, там, де це практично можливо, скорочення викидів із відповідних джерел;

b) встановлення граничних значень викидів для контролю і, там, де це практично можливо, скорочення викидів із відповідних джерел;

c) використання найкращих наявних методів та найкращих видів природоохоронної діяльності для контролю викидів із відповідних джерел;

d) реалізація стратегії контролю викидів широкого кола забруднювачів, яка забезпечить супутні вигоди для обмеження викидів ртуті;

e) вжиття альтернативних заходів щодо скорочення викидів із відповідних джерел.

6. Сторони можуть застосовувати однакові заходи до всіх відповідних існуючих джерел, або різні заходи щодо різних категорій джерел. Метою цих заходів, що застосовуються Стороною, є досягнення певного прогресу у скороченні викидів ртуті через деякий час.

7. Кожна Сторона формує, у найкоротші строки, але не пізніше, ніж через п’ять років після дати набрання чинності для неї цією Конвенцією та в подальшому веде кадастр викидів із відповідних джерел.

8. Конференція Сторін приймає на першій своїй нараді керівні принципи щодо:

a) найкращих наявних методів та найкращих видів природоохоронної діяльності з урахуванням будь-яких відмінностей між новими та існуючими джерелами, а також необхідності зведення до мінімуму наслідків міжсередовищних забруднень; та

b) підтримки Сторін при вжитті заходів, викладених в пункті 5, зокрема, при визначенні цільових показників та встановленні граничних значень викидів.

9. Конференція Сторін, у найкоротші строки, приймає керівні принципи щодо:

a) критеріїв, які Сторони можуть розробити відповідно до підпункту "b" пункту 2;

b) методології формування кадастрів викидів.

10. Конференція Сторін періодично проводить огляд та, у разі необхідності, оновлює керівні принципи, розроблені відповідно до пунктів 8 та 9. Сторони приймають ці керівні принципи до уваги при реалізації відповідних положень цієї статті.

11. Кожна Сторона включає у свої доповіді, представлені відповідно до статті 21, інформацію про реалізацію нею цієї статті, зокрема, інформацію про заходи, вжиті нею відповідно до пунктів 4-7, а також про ефективність цих заходів.

1. Ця стаття стосується контролю і, де це можливо, скорочення вивільнень ртуті та сполук ртуті, що зазвичай позначаються як "сумарний об’єм ртуті", на землю, і у воду з відповідних точкових джерел, які не відображені в інших положеннях цієї Конвенції.

2. Для цілей цієї статті:

a) "вивільнення" означає вивільнення ртуті або сполук ртуті на землю або у воду;

b) "відповідне джерело" означає будь-яке суттєве антропогенне точкове джерело вивільнення, що визначене Стороною та що не підпадає під дію інших положень цієї Конвенції;

c) "нове джерело" означає будь-яке відповідне джерело, спорудження або істотна модифікація якого починається не раніше, ніж через один рік після дати набрання чинності цією Конвенцією для відповідної Сторони;

d) "істотна модифікація" означає зміни відповідного джерела, що призводить до значного збільшення вивільнень, за винятком будь-якої зміни об’єму вивільнень у результаті отримання побічної продукції. Питання про те, чи є модифікація істотною, вирішує сама Сторона;

e) "існуюче джерело" означає будь-яке відповідне джерело, яке не є новим джерелом;

f) "граничні значення вивільнень" означає межі концентрації або маси ртуті або сполук ртуті, шо вивільняються з точкового джерела викидів, що зазвичай позначають як "сумарний об’єм ртуті";

3. Кожна Сторона, не пізніше, ніж через три роки після дати набрання чинності для неї цією Конвенцією та надалі на регулярній основі, визначає відповідні категорії точкових джерел.

4. Сторона, що володіє відповідними джерелами, вживає заходів щодо обмеження вивільнень та може підготувати національний план з викладенням заходів, які вживатимуться для обмеження вивільнень, та очікуваних нею цільових показників, цілей та результатів. Будь-який план надається Конференції Сторін протягом чотирьох років після дати набрання чинності цією Конвенцією для цієї Сторони. Якщо Сторона розробляє план реалізації відповідно до статті 20, то вона може включити до нього план, підготовлений відповідно до цього пункту.

5. Заходи включають один або декілька з таких заходів, в міру необхідності:

a) встановлення граничних значень вивільнень для обмеження і, там, де це практично можливо, скорочення вивільнень із відповідних джерел;

b) використання найкращих наявних методів та найкращих видів природоохоронної діяльності для обмеження вивільнень із відповідних джерел;

c) реалізація стратегії обмеження вивільнення широкого кола забруднювачів, яка забезпечить супутні вигоди для обмеження вивільнень ртуті;

d) вжиття альтернативних заходів щодо скорочення вивільнень із відповідних джерел.

6. Кожна Сторона формує у найкоротші строки, але не пізніше, ніж через п’ять років після дати набрання чинності для неї цією Конвенцією, та в подальшому веде кадастр, вивільнень із відповідних джерел.

7. Конференція Сторін формує у найкоротші строки керівні принципи по відношенню до:

a) найкращих наявних методів та найкращих видів природоохоронної діяльності з урахуванням будь-яких відмінностей між новими та існуючими джерелами, а також необхідності зведення до мінімуму наслідків міжсередовищних забруднень;

b) методології формування кадастрів вивільнень.

8. Кожна Сторона включає у свої доповіді, представлених відповідно до статті 21, інформацію про реалізацію нею цієї статті, зокрема, інформацію про заходи, вжиті нею відповідно до пунктів 3-6, а також про ефективність цих заходів.

1. Ця стаття застосовується до тимчасового зберігання ртуті та сполук ртуті, як це визначено в статті 3, на які не розповсюджується визначення ртутних відходів, наведене в статті 11.

2. Кожна Сторона вживає заходів для забезпечення того, щоб тимчасове зберігання такої ртуті або сполук ртуті, призначених для виду використання, дозволеного Стороні відповідно до цієї Конвенції, здійснювалось екологічно безпечним чином з урахуванням будь-яких керівних принципів та відповідно до будь-яких вимог, прийнятих відповідно до пункту 3.

3. Конференція Сторін приймає керівні принципи щодо екологічно безпечного тимчасового зберігання такої ртуті й сполук ртуті з урахуванням будь-яких відповідних керівних принципів, розроблених в рамках Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням, а також інших відповідних керівних принципів. Відповідно до статті 27 Конференція Сторін може прийняти вимоги до тимчасового зберігання у додатковому додатку до цієї Конвенції.

4. Сторони, у разі необхідності, співпрацюють одна з одною та з відповідними міжурядовими організаціями й іншими установами з метою нарощування потенціалу для екологічно безпечного тимчасового зберігання такої ртуті та сполук ртуті.

1. Відповідні визначення Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням застосовуються до відходів, які розглядаються в рамках цієї Конвенції, для сторін цієї Базельської конвенції. Сторони цієї Конвенції, які не є Сторонами Базельської конвенції, використовують ці визначення у якості керівних принципів щодо відходів, які розглядаються у рамках цієї Конвенції.

2. Для цілей цієї Конвенції "відходи ртуті та її сполук" означає речовини або предмети, які:

a) складаються з ртуті або сполук ртуті;

b) містять ртуть або ртутні сполуки; або

c) забруднені ртуттю або сполуками ртуті,

у кількості, що перевищує відповідні порогові значення, визначені Конференцією Сторін на узгодженій основі у співпраці з відповідними органами Базельської конвенції, які видаляються, призначені для видалення або підлягають видаленню відповідно до положень національного законодавства або цієї Конвенції. Це визначення не включає розкривні та порожні породи та відвали, утворені в процесі гірського видобутку за виключенням первинного видобутку ртуті, якщо тільки вони не містять ртуть або сполуки ртуті в кількості, що перевищує порогові значення, установлені Конференцією Сторін.

3. Кожна Сторона вживає відповідних заходів для того, щоб ртутні відходи:

a) управлялися екологічно безпечним чином з урахуванням керівних принципів, розроблених в рамках Базельської конвенції та вимог, які Конференція Сторін схвалить у додатковому додатку відповідно до статті 27. При розробці вимог Конференція Сторін бере до уваги положення та програми Сторін з управління відходами;

b) піддавалися регенерації, рециркуляції, відновленню або безпосередньому повторному використанню виключно в рамках виду використання, дозволеного Стороні відповідно до цієї Конвенції, або для екологічно безпечного видалення відповідно до підпункту "a" пункту 3;

c) Сторонами Базельської конвенції не перевозилися через міжнародні кордони, крім як з метою екологічно безпечного видалення відповідно до цієї статті та відповідно до Базельської конвенції. У тих випадках, коли положення Базельської конвенції не застосовуються до перевезень через міжнародні кордони, Сторона дозволяє таке перевезення тільки після того, як врахує відповідні міжнародні норми, стандарти та керівні принципи.

4. Конференція Сторін прагне тісно співпрацювати з відповідними органами Базельської конвенції в сфері здійснення перегляду та, у разі необхідності, оновлення керівних принципів, вказаних у підпункті "a" пункту 3.

5. Сторонам рекомендується співпрацювати один з одним, з відповідними міжурядовими організаціями та, у разі необхідності, з іншими установами для розвитку й підтримки глобального, регіонального та національного потенціалу у сфері управління ртутними відходами екологічно безпечним способом.

1. Кожна Сторона докладає зусиль для розробки належних стратегій по виявленню та оцінці ділянок, забруднених ртутюо або сполуками ртуті.

2. Будь-які дії щодо зниження ризиків, створених такими ділянками, учиняються екологічно безпечним способом, у тому числі, у відповідних випадках, оцінку ризиків для здоров’я людини та навколишнього середовища, обумовлених ртуттю та сполуками ртуті.

3. Конференція Сторін приймає керівні принципи з управління забрудненими ділянками, які можуть включати методи та підходи щодо:

a) виявлення та визначення характеристик ділянок;

b) залучення громадськості;

c) оцінки ризиків для здоров’я людини та навколишнього середовища;

d) варіантів управління ризиками, створеними забрудненими ділянками;

e) оцінки переваг та витрат; та

f) перевірки результатів.

4. Сторонам рекомендується співпрацювати в розробці стратегій та вживати заходів щодо виявлення, оцінки, визначення пріоритетів, управління та, у разі необхідності, відновлення забруднених ділянок.

1. Кожна Сторона зобов’язується забезпечувати в межах своїх можливостей ресурси щодо тих національних заходів, які спрямовані на реалізацію цієї Конвенції, відповідно до своєї національної політики, пріоритетів, планів та програм. Такі ресурси можуть включати внутрішнє фінансування у рамках відповідної політики, стратегій розвитку та національних бюджетів, а також двостороннє та багатостороннє фінансування поряд із залученням приватного сектору.

2. Загальна ефективність реалізації цій Конвенції Сторонами, які є країнами, що розвиваються, буде пов’язана з ефективною реалізацією цієї статті.

3. Багатостороннім, регіональним та двостороннім джерелам фінансової та технічної допомоги, а також джерелам зміцнення потенціалу та передачі технології рекомендується в терміновому порядку посилити й активізувати свою діяльність щодо ртуті з метою підтримки Сторін, які є країнами, що розвиваються, у реалізації цієї Конвенції у частині фінансових ресурсів, технічної допомоги та передачі технологій.

4. Сторони в своїй діяльності щодо фінансування у повній мірі враховують конкретні потреби та особливе становище Сторін, які є малими острівними державами, що розвиваються, або найменш розвинутих країн.

5. Цим визначається механізм достатнього прогнозованого та своєчасного надання фінансових ресурсів. Цей механізм полягає у наданні підтримки Сторонам, які є країнами, що розвиваються та країнам з перехідною економікою, у виконанні ними своїх зобов’язань відповідно до цієї Конвенції.

6. Механізм включає:

a) Цільовий фонд Глобального екологічного фонду; та

b) Спеціальну міжнародну програму підтримки розвитку потенціалу та технічної допомоги.

7. Цільовий фонд Глобального екологічного фонду надає нові прогнозовані, достатні та своєчасні фінансові ресурси для покриття витрат для підтримки реалізації цієї Конвенції відповідно до рішень Конференції Сторін. Для цілей цієї Конвенції Цільовий фонд Глобального екологічного фонду діє в рамках Конференції Сторін та є підзвітним їй. Конференція Сторін надає керівні принципи щодо загальних стратегій, політики, програмних пріоритетів та права на отримання доступу та використання фінансових ресурсів. Крім того, Конференція Сторін надає керівні принципи щодо орієнтовного переліку категорій видів діяльності, які можуть отримувати підтримку від Цільового фонду Глобального екологічного фонду Цільовий фонд надає ресурси для покриття погоджених додаткових витрат, пов’язаних з отриманням глобальних екологічних переваг та узгоджених повних витрат на деякі стимулюючі заходи.

8. При наданні ресурсів на заходи Цільовий фонд Глобального екологічного фонду повинен враховувати співвідношення потенціального скорочення ртуті в результаті реалізації запропонованого заходу з витратами на нього.

9. Для цілей цієї Конвенції Програма, зазначена в пункті 6 підпункту "b", функціонує під керівництвом Конференції Сторін та підзвітна їй. На своїй першій нараді Конференція Сторін приймає рішення відносно приймаючої установи для Програми, яка являє собою вже існуючу структуру, надає їй керівництво, у тому числі щодо її тривалості. Усім Сторонам та іншим відповідним зацікавленим суб’єктам пропонується надати фінансові ресурси Програмі на добровільних засадах.

10. Конференція Сторін та органи, що складають механізм, на першій нараді Конференції Сторін узгоджують процедури для реалізації вищезазначених пунктів.

11. Конференція Сторін не пізніше, ніж на своїй третій нараді, а далі на регулярній основі, розглядає рівень фінансування, керівні принципи Конференції Сторін на адресу органам, яким доручено ввести в дію механізм, створений відповідно до цієї статті, їхню ефективність, а також здатність задовольнити мінливі потреби Сторін, які є країнами, що розвиваються, та країнами з перехідною економікою. На основі такого розгляду Конференція Сторін вживає відповідних заходів для підвищення ефективності механізму.

12. Усім Сторонам в межах їхніх можливостей пропонується внести свій вклад в цей механізм. Механізм сприяє залученню ресурсів з інших джерел, у тому числі приватного сектору, та прагне використовувати такі ресурси на заходи, підтримку яким він надає.

1. Сторони співпрацюють для забезпечення, у межах їх відповідних можливостей, своєчасного та належного зміцнення потенціалу та надання технічної допомоги Сторонам, які є країнами, що розвиваються, зокрема Сторонам, які є найменш розвинутими країнами або малими острівними державами, що розвиваються, та Сторонам, які є країнами з перехідною економікою, для того, щоб допомогти їм у реалізації їхніх зобов’язань відповідно до цієї Конвенції.

2. Зміцнення потенціалу й технічна допомога відповідно до пункту 1 статті 13 можуть бути надані в рамках регіональних, субрегіональних та національних механізмів, у тому числі існуючих регіональних та субрегіональних центрів, за допомогою інших багатосторонніх та двосторонніх засобів, а також на основі партнерства, у тому числі партнерства за участю приватного сектору. Необхідно прагнути до співпраці та координації з іншими багатосторонніми природоохоронними угодами в сфері хімічних речовин та відходів для підвищення ефективності надання технічної допомоги.

3. Сторони, які є розвинутими країнами, та інші Сторони в межах своїх можливостей заохочують та полегшують за підтримки з боку приватного сектору та, у разі необхідності, інших відповідних зацікавлених суб’єктів, розробку, передачу та розповсюдження сучасних екологічно обґрунтованих альтернативних видів технології, а також доступ до них Сторін, які є країнами, що розвиваються, зокрема найменш розвинутими країнами та малими острівними державами, що розвиваються, та Сторін, які є країнами з перехідною економікою, з метою зміцнення їхнього потенціалу для ефективної реалізації цієї Конвенції.

4. Конференція Сторін на своїй другій нараді, а потім на регулярній основі, та з урахуванням наданих документів і доповідей Сторін, у тому числі, як це передбачено статтею 21, та інформації, наданої іншими зацікавленими суб’єктами:

a) розглядає інформацію про існуючі ініціативи та про досягнутий прогрес у сфері альтернативних технологій;

b) розглядає питання про потреби Сторін, особливо Сторін, які є країнами, що розвиваються, в альтернативних технологіях; та

c) виявляє проблеми, з якими стикаються Сторони, особливо Сторони, які є країнами, що розвиваються, у сфері передачі технології.

5. Конференція Сторін виносить рекомендації щодо шляхів подальшого зміцнення потенціалу, надання технічної допомоги та передачі технології відповідно до цієї статті.

1. Цим встановлюється механізм, який включає Комітет у якості допоміжного органу Конференції Сторін, для заохочення реалізації та здійснення огляду дотримання усіх положень цієї Конвенції. Механізм, що включає Комітет, за своїм характером передбачає надання сприяння та приділяє особливу увагу відповідному національному потенціалу та ситуації Сторін.