- забезпечити промивання скляного посуду розчинником прикожному інтервалі забору проб;
- використовувати розроблені за хімічною формулою продукти;
- використовувати підвищену кількість допоміжного розчинникадля додавання досліджуваної речовини до системи; потрібновикористовувати лише такий допоміжний розчинник, який негідролізує досліджуваної речовини.
Зазвичай також потрібно використовувати терморегульованіструшувальні апарати з водяною банею або термостатні інкубаторидля створення різноманітних умов для проведення досліджень.
Стандартне лабораторне обладнання є також необхідним,зокрема, таке:
- вимірювач рН;
- аналітичні інструменти, такі як газовий хроматограф, апаратвисокоефективної рідинної хроматографії, тонкошаровий хроматографта інше обладнання, що включає відповідну детекторну систему дляаналізу радіоактивно мічених та немічених речовин чи методузворотного ізотопного розбавлення;
- інструменти для проведення ідентифікації (наприклад,масової спектрометрії, газової хроматографії та масовоїспектрометрії, високоефективної рідинної хроматографії, ядерногомагнітного резонансу тощо);
- рідинний сцинтиляційний лічильник;
- сортувальні воронки для рідинної екстракції;
- інструменти для концентрації розчинів та екстрактів(наприклад, обертовий випарник);
- прилад контролю температури (наприклад, водяна баня);
До переліку хімічних реагентів можуть, зокрема, входитинаступні речовини:
- органічні розчинники, хімічно чисті речовини, такі якгексан, дихлорметан тощо;
- сцинтиляційна речовина;
- буферні розчини (див. Розділ 1.8.3).
Весь скляний посуд, очищена реагентами вода і буфернірозчини, використані для досліджень гідролізу, мають бутипростерилізовані.
1.8.2. Дії з досліджуваною речовиною
Досліджувану речовину слід застосовувати у вигляді водногорозчину у різних буферних розчинах (див. Додаток 3). Якщо ценеобхідно для належного розчинення, дозволено використовуватиневелику кількість розчинників, що змішуються з водою (таких якацетонітрил, ацетон, етанол) для застосування та розповсюдженнядосліджуваної речовини, але, зазвичай, вона не повиннаперевищувати 1 відсотка в об'ємному співвідношенні. У випадку,коли йдеться про вищу концентрацію розчинників (наприклад, придослідженні погано розчинних речовин), перевищення допустиме, лишеякщо можна довести відсутність впливу розчинника на гідроліздосліджуваної речовини.
Не рекомендовано використовувати розроблений за хімічноюформулою продукт постійно, оскільки не можна виключати можливостівпливу хімічного складу інгредієнтів на процес гідролізу. Проте,використання розробленого за хімічною формулою матеріалу може бутирозумною альтернативою у тих випадках, коли досліджують поганорозчинні у воді речовини або речовини, що прилипають до склянихповерхонь (див. Розділ 1.8.1).
Слід використовувати однакову концентрацію досліджуваноїречовини. Вона не повинна перевищувати 0,01 М або ж половиниконцентрації насичення (Див. Додаток 1).
1.8.3. Буферні розчини
Дослідження гідролізу слід виконувати при коефіцієнтах рН 4,7 та 9. Для цієї мети потрібно приготувати буферні розчини,використовуючи очищені реагентами хімічні речовини та воду. Деякікорисні буферні системи вказано у Додатку 3. Слід зазначити, щовикористовувані буферні системи можуть вплинути на швидкістьгідролізу, та у випадку фіксації такого впливу, слід застосовуватиіншу буферну систему(1).
----------------
(1) Мейбі та Мілл радять використовувати боратні чи ацетатнібуферні системи замість фосфатних.
рН кожного буферного розчину потрібно перевіритивідкаліброваним рН-метром до точності, принаймні рівної 0,1 припотрібній температурі.
1.8.4. Умови проведення тесту
1.8.4.1. Температура проведення тесту
Тест на гідроліз слід проводити при постійній температурі. Зметою екстраполяції, важливо дотримуватися визначеної температуриу межах +/- 0,5 градусів за Цельсієм.
Попереднє тестування (Етап 1) слід проводити при температурі50 градусів за Цельсієм, якщо гідролітична поведінка досліджуваноїречовини невідома. Кінетичні тести вищого етапу потрібновиконувати принаймні при трьох температурах (включаючи тест притемпературі 50 градусів), якщо тільки досліджувана речовина не єстабільною до гідролізу за результатами першого етапу тестування.Пропонований спектр температур складає від 10 до 70 градусів заЦельсієм (рекомендовано провести хоча б один тест при температурінижче 25 градусів), і він включає звітну температуру у 25 градусівта більшість температур, що зазвичай зустрічаються у навколишньомусередовищі.
1.8.4.2. Світло та кисень
Всі тести на гідроліз слід проводити, використовуючибудь-який підходящий метод для уникнення фотолітичного ефекту.Необхідно вжити всіх відповідних заходів для виключенняприсутності кисню (наприклад, барботувати гелієм, нітрогеном чиаргоном протягом п'яти хвилин перед приготуванням розчину).
1.8.4.3. Тривалість тесту
Попереднє тестування слід виконувати протягом 5 днів, в тойчас як тести вищих етапів необхідно проводити, доки не будедосягнуто 90 відсотків гідролізу, або доки не закінчиться термін у30 днів, в залежності від того, що станеться раніше.
1.8.5. Виконання тесту
1.8.5.1. Попереднє тестування (Етап 1)
Попереднє тестування виконують при температурі50 +/- 0,5 градусів за Цельсієм та коефіцієнті рН 4,0, 7,0 та 9,0.Якщо протягом 5 днів спостерігається менш ніж 10 відсотківгідролізу (t * 1 рік), досліджувана речовина вважається
0,5 25 C
стабільною до гідролізу, і зазвичай не потрібно більше проводити
жодних додаткових досліджень. Якщо відомо, що речовина є
нестабільною до гідролізу при температурах, характерних для
навколишнього середовища(1), немає необхідності у проведенні
попереднього тесту і. Аналітичний метод має бути достатньо точним
та чутливим, щоб виявити зменшення початкової концентрації на
10 відсотків.
----------------
(1) Така інформація може надходити з інших джерел, таких якдані про гідроліз структурно схожих сполук з літератури чи іншихпопередніх, напівкількісних тестів гідролізу з досліджуваноюречовиною на більш ранній стадії її розвитку.
1.8.5.2. Гідроліз нестабільних речовин (Етап 2)
Вищий (наступний) етап дослідження потрібно виконувати прикоефіцієнтах рН, за яких досліджувана речовина виявиласянестабільною за результатами попереднього тестування, згаданоговище. Буферовані розчини досліджуваної речовини потрібнотермостатувати при обраних температурах. Для проведення теступоведінки першого порядку, реакція кожного розчину має бутипроаналізована у часових проміжках, які надають мінімум шістьрозміщених з певним інтервалом точок даних зазвичай між 10 та 90відсотками гідролізу досліджуваної речовини. Окремі вибіркиповторного тестування (мінімум повторних вибірок, що утримуються вокремих реакційних резервуарах) повинні бути видалені, а їх складпроаналізовано при кожному з шести вибіркових періодах часу (длямінімуму у дванадцять повторних точок даних). Використання єдиноїсукупної проби, з якої при кожному взятті вибірки видаляютьсяокремі аліквоти досліджуваного розчину, вважається невідповідним,оскільки це не дозволяє здійснити аналіз варіативності даних, і цеможе призвести до проблем, пов'язаних із забрудненнямдосліджуваного розчину. Тест на підтвердження стерильностінеобхідно провести по закінченню вищого етапу тесту (тобто через30 днів або по досягненні показника гідролізу у 90 відсотків).Проте якщо не спостерігалося ознак розкладу (тобто перетворення),тест стерильності не є необхідними.
1.8.5.3. Ідентифікація продуктів гідролізу (Етап 3)
Будь-які основні продукти гідролізу (принаймні ті, щовідображають більше 10 відсотків застосованої дози), потрібновиявити відповідними аналітичними методами.
1.8.5.4. Довільні тести
Довільні тести при коефіцієнтах рН, відмінних від 4, 7 та 9можуть знадобитися для гідролітично нестабільної досліджуваноїречовини. Наприклад, з фізіологічних міркувань може знадобитисятестування в умовах підвищеної кислотності (наприклад, рН 1,2) таз використання єдиної фізіологічно важливої температури(37 градусів за Цельсієм).
2. ДАНІ
Об'єми досліджуваних речовин та продуктів гідролізу, якщо цяінформація є значимою, потрібно виражати у відсотках відзастосованої початкової концентрації і, за потреби, у міліграмахна літр для кожного інтервалу між вибірками, та для кожногокоефіцієнту рН і температури, використаних у тесті. Крім того,слід виражати баланс маси у відсотках від задіяної початковоїконцентрації, якщо використано мічену досліджувану речовину.
Графічне відображення даних (після логарифмічногоперетворення) про концентрації досліджуваної речовини та її зміниз часом необхідно додати до звіту. Будь-які основні продуктигідролізу, принаймні ті, що складають >= 10 відсотків відзастосованої дози, повинні бути ідентифіковані, а їх логарифмічноперетворені концентрації потрібно також відобразити графічно таксамо, як це зроблено стосовно вихідної речовини, щоб показати їхшвидкість утворення та зменшення.
2.1. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
Більш точне визначення періодів напіврозпаду або ДТ слід 50отримувати через застосування відповідних розрахунків кінетичнихмоделей. Період напіврозпаду та/чи ДТ (включно з довірчими
50
межами) потрібно включати до звіту для кожного значення рН та
температури разом з описом кінетичної моделі, яку використано, та
2
коефіцієнту визначення (r ). При необхідності, продукти гідролізу
також обраховуються.
У випадку тестування швидкості, які проводяться за різнихтемператур, константу псевдо-швидкості гідролізу першого порядку(k ) слід описувати як функцію температури. Обчислювання має
obs
ґрунтуватися як на поділі k на константи швидкості для
obs
каталізованого кислотою, нейтрального та базового каталізованого
гідролізу (відповідно, k , k , k ) та рівнянні
H нейтральний OH
Арреніуса:
-B /T
k = k (H+) + k + k (OH-) = S A e i
obs H нейтральний OH i
i = H. нейтральний, OH
S - знак суми,
де А та В є константами регресії від точки перетину та i iпохилої, відповідно, найкращих ліній відповідності, утворених відлінійно регресуючої ln k у співвідношенні зі зворотною величиною
i
абсолютної температури за Кельвіном (Т). Шляхом застосування
відношень Ареніуса для кислотного, нейтрального та базового
каталізованого гідролізу, псевдо константи першого рівня
швидкості, і таким чином періоди напіврозпаду, можна обчислити для
інших значень температур, для яких пряме експериментальне
визначення констант швидкості є неможливим (10).
2.2. ОЦІНКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Більшість реакцій гідролізу відбуваються зі швидкістю реакціїпершого порядку, і тому періоди напіврозпаду не залежать відконцентрації (див. рівняння 4 у Додатку 2). Це зазвичай дозволяє
-2
застосовувати результати, отримані у лабораторії у проміжку 10
-3 -6
до 10 М, до умов навколишнього середовища (<= 10 М) (10).
Кілька прикладів узгодження між швидкостями гідролізу, виміряними
у чистій та природній воді для чималої кількості хімічних речовин,
повідомляють Мейбі та Мілл (11), за умови що рН та температура
були попередньо виміряні.
3. ЗВІТНІСТЬ/СКЛАДАННЯ ЗВІТІВ
3.1. ЗВІТ ПРО ДОСЛІДЖЕННЯ
Звіт про дослідження має містити як мінімум наступнуінформацію:
Досліджувана речовина:
- звичайна назва, хімічна назва, номер методу очищеннястічних вод у аеротенці, структурна формула (що вказує розміщеннямітки при застосуванні радіоактивних міток) та відповідніфізико-хімічні властивості (див. Розділ 1.5);
- чистота (наявність домішок) досліджуваної речовини;
- чистота мітки міченої хімічної речовини та молярнаактивність (за необхідності);
- буферні розчини;
- дата та подробиці приготування;
- буфери та вода, що використовуються;
- полярність та рН буферних розчинів;
Умови проведення тесту:
- дата виконання тестування;
- кількість досліджуваної речовини, що застосовувалася;
- метод та розчинники (тип та кількість), застосовані длявикористання досліджуваної речовини;
- об'єм інкубованих буферизованих розчинів досліджуваноїречовини;
- опис використаної системи інкубації;
- рН та температура протягом періоду тестування;
- час отримання проби;
- метод(и) екстракції;
- методи визначення кількості та ідентифікації досліджуваноїречовини та продуктів гідролізу у буферних розчинах;
- число повторних проб.
Результати:
- відтворюваність та чутливість використаних аналітичнихметодів;
- відновлення (відсоткове значення коефіцієнтів для дійсногодослідження подано у розділі 1.7.1);
- дані про повторні проби та засоби у формі таблиці;
- матеріальний баланс під час та наприкінці дослідження (колизастосовується мічена досліджувана речовина);
- результати попереднього тестування;
- обговорення та інтерпретація результатів;
- всі вихідні дані та числа.
Наступна інформація потрібна лише для визначення швидкостігідролізу:
- графіки концентрацій та їх змін з часом для досліджуванихречовин і, де потрібно, для продуктів гідролізу при кожномузначенні рН та температурі;
- таблиці результатів рівняння Арреніуса для температури -120/25 градусів за Цельсієм, значення рН, константи швидкості (h
-1
або день ), період напіврозпаду або ДТ , температури (у градусах
50
за Цельсієм), включно з довірчими межами та коефіцієнтами
2
співвідношення (r ) або аналогічна інформація;
- пропонований хід гідролізу.
4. ПОСИЛАННЯ
(1) OECD, (1981) Hydrolysis as a Function of pH. OECDGuideline for Testing of Chemicals No 111, adopted 12 May 1981.
(2) US-Environmental Protection Agency, (1982) 40 CFR796.3500, Hydrolysis as a Function of pH at 25 град.C. PesticideAssessment Guidelines, Subdivision N. Chemistry: EnvironmentalFate.
(3) Agriculture Canada, (1987) Environmental Chemistry andFate Guidelines for registration of pesticides in Canada.
(4) European Union (EU), (1995) Commission Directive 95/36/ECamending Council Directive 91/414/EEC concerning the placing ofplant protection products on the market. Annex V: Fate andBehaviour in the Environment.
(5) Dutch Commission for Registration of Pesticides, (1991)Application for registration of a pesticide. Section G: Behaviourof the product and its metabolites in soil, water and air.
(6) BBA, (1980) Merkblatt No 55, Teil I und II: Prufung desVerhaltens von Pflanzenbehandlungsmitteln im Wasser (October1980).
(7) SETAC, (1995) Procedures for Assessing the EnvironmentalFate and Ecotoxicity of Pesticides. Mark R.Lynch, Ed.
(8) OECD, (2000) Guidance document on aquatic toxicitytesting of difficult substances and mixtures, OECD EnvironmentalHealth and Safety Publications Series on Testing and AssessmentNo 23.
(9) OECD, (1993) Guidelines for the Testing of Chemicals.Paris. OECD (1994-2000): Addenda 6-11 to Guidelines for theTesting of Chemicals.
(10) Nelson, H, Laskowski D, Thermes S, and Hendley P.,(1997) Recommended changes in pesticide fate study guidelines forimproving input to computer models. (Text version of oralpresentation at the 14th Annual Meeting of the Society ofEnvironmental Toxicology and Chemistry, Dallas TX, November 1993).
(11) Mabey, W. and Mill, T., (1978) Critical review ofhydrolysis of organic compounds in water under environmentalconditions. J. Phys. Chem. Ref. Data 7, p. 383-415.
Додаток 1
Схема поетапного дослідження гідролізу
Додаток 2
Визначення та одиниці вимірювання
У всіх випадках необхідно використовувати одиниці СІ(Міжнародної системи одиниць).
Досліджувана речовина: будь-яка речовина, або материнськасполука, або продукт відповідної трансформації.
Продукти трансформації: всі речовини, утворені внаслідокбіотичних чи абіотичних реакцій трансформації (перетворення) удосліджуваній речовині.
Продукти гідролізу: всі речовини утворені внаслідок реакційгідролітичної трансформації досліджуваної речовини.
Поняття гідролізу відноситься до певної реакції досліджуваноїречовини RX з водою, з групи X із OH у центрі реакції:
RX + HOH ---> ROH + HX (1)
Швидкість, з якою зменшується концентрація RX у цьомуспрощеному процесі, отримують наступним:
швидкість = k (H O) (RX) реакція другого порядку
2
або
швидкість = k (RX) реакція першого порядку
залежно від швидкості, що визначає інтервал. Через те, що упорівнянні з досліджуваною речовиною тут присутня надмірнакількість води, цей тип реакції зазвичай описують якпсевдо-реакцію першого порядку, у якій зафіксовану константушвидкості отримують з відношення:
k = (H O) (2)
obs 2
і може бути визначено з виразу(*)
k = 1 ln C (3)
obs o
t C
t
де:
t = час
а C , C = концентрації RX на моменти часу 0 і t.
o t
-1
Одиниці вимірювання у цій константі мають вимір (час) таперіод напіврозпаду реакції (час, за який 50 відсотків RXреагують), отримані звідси:
t = ln (4)
0,5
k
obs
----------------
(*) Якщо графік даних з журналу тестування не показуєлінійної функції (прирівняної до швидкості реакції першогопорядку), тоді використання рівняння (3) не буде прийнятним длявизначення константи швидкості гідролізу досліджуваної сполуки.
Період напіврозпаду: (t ) є часом, що вимагається для 0,550-відсоткового гідролізу досліджуваної речовини, коли реакціяможе бути описана кінетикою першого порядку; цей час не залежитьвід концентрації.
ДТ (Період зникнення 50): це час, за який концентрація 50досліджуваної речовини зменшується на 50 відсотків; цей періодвідрізняється від періоду напіврозпаду, коли реакція невідбувається з кінетикою першого порядку.
Визначення k при різних температурах
Коли константи швидкості відомі для двох температур,константи швидкості для інших температур можна вирахувати,використовуючи рівняння Арреніуса:
E
- ------
R x T - E
k = A x e або ln k = ------- + ln A
R x T
Графік ln k по відношенню до 1/T дає пряму лінію зпадінням -E/R.
де:
k = константа швидкості, виміряна за різних температур
E = енергія активації (kJ/моль)
T = абсолютна температура (T)
R = константа газу (8,314 J/моль K)
Енергію активації розраховано регресійним аналізом абонаступним рівнянням:
ln k - ln k
2 1
E = R x --------------
1 1
(--- - ---)
T T
1 2
Де: T > T
2 1
Додаток 3
Буферні системи
А. КЛАРК І ЛАБС:
Буферні суміші Кларка і Лабса(*)
----------------
(*) Коефіцієнти pH, вказані у даних таблицях, було вирахуваноз потенційних вимірювань з використання стандартних рівняньСоренса (1909). Відповідні значення pH є на 0,04 одиниці вищиминіж значення у таблиці.
------------------------------------------------------------------
| Склад | рН |
|----------------------------------------------------------------|
| 0,2 N Cl i 0,2 N KCl при 20 град.С |
|----------------------------------------------------------------|
|47,5 мл HCl + 25 мл KCl розведений до 100 мл| 1,0 |
|--------------------------------------------+-------------------|
|32,25 мл HCl + 25 мл KCl розведений до | 1,2 |
|100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|20,75 мл HCl + 25 мл KCl розведений до | 1,4 |
|100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|13,15 мл HCl + 25 мл KCl розведений до | 1,6 |
|100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|8,3 мл HCl + 25 мл KCl розведений до 100 мл | 1,8 |
|--------------------------------------------+-------------------|
|5,3 мл HCl + 25 мл KCl розведений до 100 мл | 2,0 |
|--------------------------------------------+-------------------|
|3,35 мл HCl + 25 мл KCl розведений до 100 мл| 2,2 |
|----------------------------------------------------------------|
| 0,1 M біфталату калію + 0,1 N HCl при 20 град.C |
|----------------------------------------------------------------|
|46,70 мл 0,1 NHCl + 50 мл біфталату, | 2,2 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|39,60 мл 0,1 NHCl + 50 мл біфталату, | 2,4 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|32,95 мл 0,1 NHCl + 50 мл біфталату, | 2,6 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|26,42 мл 0,1 NHCl + 50 мл біфталату, | 2,8 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|20,32 мл 0,1 NHCl + 50 мл біфталату, | 3,0 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|14,70 мл 0,1 NHCl + 50 мл біфталату, | 3,2 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|9,90 мл 0,1 NHCl + 50 мл біфталату, | 3,4 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|5,97 мл 0,1 NHCl + 50 мл біфталату, | 3,6 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|2,63 мл 0,1 NHCl + 50 мл біфталату, | 3,8 |
|розведеного до 100 мл | |
|----------------------------------------------------------------|
| 0,1 M біфталату калію + 0,1 NNaOH при 20 град.C |
|----------------------------------------------------------------|
|0,40 мл 0,1 NNaOH + 50 мл біфталату, | 4,0 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|3,70 мл 0,1 NNaOH + 50 мл біфталату, | 4,2 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|7,50 мл 0,1 NNaOH + 50 мл біфталату, | 4,4 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|12,15 мл 0,1 NNaOH + 50 мл біфталату, | 4,6 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|17,70 мл 0,1 NNaOH + 50 мл біфталату, | 4,8 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|23,85 мл 0,1 NNaOH + 50 мл біфталату, | 5,0 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|29,95 мл 0,1 NNaOH + 50 мл біфталату, | 5,2 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|35,45 мл 0,1 NNaOH + 50 мл біфталату, | 5,4 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|39,85 мл 0,1 NNaOH + 50 мл біфталату, | 5,6 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|43,00 мл 0,1 NNaOH + 50 мл біфталату, | 5,8 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|45,45 мл 0,1 NNaOH + 50 мл біфталату, | 6,0 |
|розведеного до 100 мл | |
------------------------------------------------------------------
Буферні суміші Кларка і Лабса (продовження)
------------------------------------------------------------------
| 0,1 M монокалійортофосфату + NNaOH при 20 C |
|----------------------------------------------------------------|
|5,70 мл 0,1 NNaOH + 50 мл фосфату, | 6,0 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|8,60 мл 0,1 NNaOH + 50 мл фосфату, | 6,2 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|12,60 мл 0,1 NNaOH + 50 мл фосфату, | 6,4 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|17,80 мл 0,1 NNaOH + 50 мл фосфату, | 6,6 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|23,45 мл 0,1 NNaOH + 50 мл фосфату, | 6,8 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|29,63 мл 0,1 NNaOH + 50 мл фосфату, | 7,0 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|35,00 мл 0,1 NNaOH + 50 мл фосфату, | 7,2 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|39,50 мл 0,1 NNaOH + 50 мл фосфату, | 7,4 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|42,80 мл 0,1 NNaOH + 50 мл фосфату, | 7,6 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|45,20 мл 0,1 NNaOH + 50 мл фосфату, | 7,8 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|46,80 мл 0,1 NNaOH + 50 мл фосфату, | 8,0 |
|розведеного до 100 мл | |
|----------------------------------------------------------------|
| 0,1 M H BO y 0,1 M KCl + 0,1 NNaOH при 20 град.C |
| 3 3 |
|----------------------------------------------------------------|
|2,61 мл 0,1 NNaOH + 50 мл борної кислоти, | 7,8 |
|розведеної до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|3,97 мл 0,1 NNaOH + 50 мл борної кислоти, | 8,0 |
|розведеної до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|5,90 мл 0,1 NNaOH + 50 мл борної кислоти, | 8,2 |
|розведеної до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|8,50 мл 0,1 NNaOH + 50 мл борної кислоти, | 8,4 |
|розведеної до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|12,00 мл 0,1 NNaOH + 50 мл борної кислоти, | 8,6 |
|розведеної до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|16,30 мл 0,1 NNaOH + 50 мл борної кислоти, | 8,8 |
|розведеної до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|21,30 мл 0,1 NNaOH + 50 мл борної кислоти, | 9,0 |
|розведеної до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|26,70 мл 0,1 NNaOH + 50 мл борної кислоти, | 9,2 |
|розведеної до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|32,00 мл 0,1 NNaOH + 50 мл борної кислоти, | 9,4 |
|розведеної до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|36,85 мл 0,1 NNaOH + 50 мл борної кислоти, | 9,6 |
|розведеної до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|40,80 мл 0,1 NNaOH + 50 мл борної кислоти, | 9,8 |
|розведеної до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|43,90 мл 0,1 NNaOH + 50 мл борної кислоти, | 10,0 |
|розведеної до 100 мл | |
------------------------------------------------------------------
Б. КОЛТХОФ І ВЛЕШХУВЕР
ЦИТРАТНІ БУФЕРНІ РОЗЧИНИ КОЛТХОФА І ВЛЕШХУВЕРА
------------------------------------------------------------------
| Склад | рН |
|----------------------------------------------------------------|
| 0,1 M цитрату монокалію i 0,1 NHCl при 18 град.C(*) |
|----------------------------------------------------------------|
|49,7 мл 0,1 NHCl + 50 мл цитрату | 2,2 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|43,4 мл 0,1 NHCl + 50 мл цитрату | 2,4 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|36,8 мл 0,1 NHCl + 50 мл цитрату | 2,6 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|30,2 мл 0,1 NHCl + 50 мл цитрату | 2,8 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|23,6 мл 0,1 NHCl + 50 мл цитрату | 3,0 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|17,2 мл 0,1 NHCl + 50 мл цитрату | 3,2 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|10,7 мл 0,1 NHCl + 50 мл цитрату | 3,4 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|4,2 мл 0,1 NHCl + 50 мл цитрату розведеного | 3,6 |
|до 100 мл | |
|----------------------------------------------------------------|
| 0,1 M цитрату монокалію i 0,1 NNaOH при 18 град.C(*) |
|----------------------------------------------------------------|
|2,0 мл 0,1 NNaOH + 50 мл цитрату | 3,8 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|9,0 мл 0,1 NNaOH + 50 мл цитрату | 4,0 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|16,3 мл 0,1 NNaOH + 50 мл цитрату | 4,2 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|23,7 мл 0,1 NNaOH + 50 мл цитрату | 4,4 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|31,5 мл 0,1 NNaOH + 50 мл цитрату | 4,6 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|39,2 мл 0,1 NNaOH + 50 мл цитрату | 4,8 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|46,7 мл 0,1 NNaOH + 50 мл цитрату | 5,0 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|54,2 мл 0,1 NNaOH + 50 мл цитрату | 5,2 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|61,0 мл 0,1 NNaOH + 50 мл цитрату | 5,4 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|68,0 мл 0,1 NNaOH + 50 мл цитрату | 5,6 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|74,4 мл 0,1 NNaOH + 50 мл цитрату | 5,8 |
|розведеного до 100 мл | |
|--------------------------------------------+-------------------|
|81,2 мл 0,1 NNaOH + 50 мл цитрату | 6,0 |
|розведеного до 100 мл | |
