Регламент Ради (ЄС) N 440/2008 "Що встановлює методи тестування відповідно до Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) N 1907/2006 про реєстрацію, оцінку, авторизацію і обмеження хімічних речовин та препаратів (REACH)"

Регламент Ради (ЄС) N 440/2008

"Що встановлює методи тестування

відповідно до Регламенту Європейського Парламенту

та Ради (ЄС) N 1907/2006 про реєстрацію, оцінку,

авторизацію і обмеження хімічних речовин

та препаратів (REACH)"

від 30 травня 2008 року

(Текст має значення для ЄЕП)

КОМІСІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ,

Беручи до уваги Договір про заснування ЄвропейськогоСпівтовариства ( 994_017 ),

Беручи до уваги Регламент Європейського Парламенту та Ради(ЄС) N 1907/2006 від 18 грудня 2006 року про реєстрацію, оцінку,авторизацію і обмеження хімічних речовин та препаратів (REACH),яким засновується Європейське Агентство хімічних речовин іпрепаратів, вносяться зміни до Директиви 1999/45/ЄС і скасовуютьсяРегламент Ради (ЄЕС) N 793/93 і Регламент Комісії (ЄС) N 1488/94,а також Директива Ради 76/769/ЄЕС і Директиви Комісії 91/155/ЄЕС,93/67/ЄЕС, 93/105/ЄС і 2000/21/ЄС(1), та зокрема, частину 3 йогостатті 13,

----------------

(1) OB L 396, 30.12.2006, C. 1, з виправленнями, внесенимиOB L 136, 29.5.2007, C. 3.

Оскільки:

(1) Відповідно до Регламенту (ЄС) N 1907/2006 методитестування мають бути ухвалені на рівні Співтовариства для цілейтестування речовин у випадку, якщо необхідно отримати інформаціюпро основні властивості таких речовин.

(2) Директивою Ради 67/548/ЄЕС від 27 червня 1967 року щодонаближення законів, підзаконних актів та адміністративних положеньпро класифікацію, упакування та маркування небезпечних речовин(2)встановлено, в Додатку V, методи для визначення фізико-хімічнихвластивостей, токсичності та екотоксичності речовин і препаратів.Додаток V до Директиви 67/548/ЄЕС видалений ДирективоюЄвропейського Парламенту та Ради 2006/121/ЄС, що набирає чинностіз 1 червня 2008 року.

----------------

(2) OB L 196, 16.8.1967, C. 1. Директива з останніми змінами,внесеними Директивою Європейського Парламенту та Ради 2006/121/ЄС(OB L 396, 30.12.2006, C. 850, з виправленнями, внесенимиOB L 136, 29.5.2007, C. 281).

(3) Методи тестування, передбачені Додатком V до Директиви67/548/ЄЕС, мають бути включені до цього Регламенту.

(4) Цим Регламентом не виключається використання іншихметодів тестування, за умови, що їх використання відповідаєчастині 3 статті 13 Регламенту 1907/2006.

(5) Принципи заміни, скорочення та удосконалення процедуривикористання тварин під час досліджень мають бути повністювраховані при розробці методів тестування, зокрема у випадку, коливідповідні затверджені методи стають доступними для заміни,скорочення або вдосконалення процедури тестування на тваринах.

(6) Положення цього Регламенту відповідають висновкуКомітету, заснованому відповідно до статті 133 Регламенту (ЄС)N 1907/2006.

УХВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

Стаття 1

Методи тестування, що мають застосовуватися для цілейРегламенту 1907/2006/ЄС, передбачені в Додатку до цьогоРегламенту.

Стаття 2

Комісія переглядає, за необхідності, методи тестування,передбачені цим Регламентом, з метою заміни, скорочення абовдосконалення тестування на хребетних тваринах.

Стаття 3

Всі посилання на Додаток V до Директиви 67/548/ЄЕС маютьрозглядатися як посилання на цей Регламент.

Стаття 4

Цей Регламент набуває чинності на наступний день після йогопублікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цей Регламент застосовується з 1 червня 2008 року.

Вчинено в Брюсселі 30 травня 2008 року.

За Комісію Stavros DIMAS

Член Комісії

Додаток

ЧАСТИНА А: МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ

ВЛАСТИВОСТЕЙ

ЗМІСТ

А.1. ТЕМПЕРАТУРА ПЛАВЛЕННЯ/ЗАТВЕРДІННЯ

А.2. ТЕМПЕРАТУРА КИПІННЯ

А.3. ВІДНОСНА ГУСТИНА

А.4. ПРУЖНІСТЬ ПАРИ

А.5. ПОВЕРХНЕВЕ НАТЯГНЕННЯ

А.6. РОЗЧИННІСТЬ У ВОДІ

А.8. КОЕФІЦІЄНТ РОЗПОДІЛУ

А.9. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ СПАЛАХУ

А.10. ЗАЙМИСТІСТЬ (ТВЕРДІ РЕЧОВИНИ)

А.11. ЗАЙМИСТІСТЬ (ГАЗИ)

А.12. ЗАЙМИСТІСТЬ (КОНТАКТ З ВОДОЮ)

А.13. ВЛАСТИВІСТЬ САМОЗАПАЛЕННЯ ТВЕРДИХ ТІЛ ТА РІДИН

А.14. ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІСТЬ

А.15. ТЕМПЕРАТУРА САМОЗАПАЛЕННЯ (РІДИНИ ТА ГАЗИ)

А.16. ВІДНОСНА ТЕМПЕРАТУРА САМОЗАПАЛЕННЯ ДЛЯ ТВЕРДИХ ТІЛ

А.17. ВЛАСТИВОСТІ ОКИСЛЕННЯ (ТВЕРДІ ТІЛА)

А.18. СЕРЕДНЯ МОЛЕКУЛЯРНА МАСА ТА

МОЛЕКУЛЯРНО-МАСОВИЙ РОЗПОДІЛ ПОЛІМЕРІВ

А.19. СКЛАД НИЗЬКОМОЛЕКУЛЯРНИХ ПОЛІМЕРІВ

А.20. ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКИ ПОЛІМЕРУ В ВОДІ ПРИ

РОЗЧИНЕННІ/ВИОКРЕМЛЕННІ

А.21. ОКИСЛЮВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ РІДИН

А.1. ТЕМПЕРАТУРА ПЛАВЛЕННЯ/ЗАТВЕРДІННЯ

1. МЕТОДИКА

Більшість описаних методів ґрунтуються на Рекомендаціях ОЕСРз тестування (1). Основні принципи наведені в посиланнях (2) та(3).

1.1. ВСТУП

Описані методи та засоби мають застосовуватися для визначеннятемператури плавлення речовин, без будь-яких обмежень стосовноступеня їх чистоти.

Вибір методу залежить від природи речовини, що маєтестуватися. Для результату обмежуючим фактором є те, чи можерідина бути розпиленою з легкістю, важко або взагалі не може бутирозпилена.

Для деяких речовин визначення температура загусання абозатвердіння є більш доцільною, при цьому стандарти для такоговизначення були також включені до цього методу.

Якщо внаслідок особливих властивостей речовини жоден звищеназваних параметрів не може бути виміряний належним чином,може бути доцільним визначення точки втрати текучості.

1.2. ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОДИНИЦІ

Температура плавлення визначається як температура, при якійфазовий перехід з твердого до рідкого стану відбувається приатмосферному тиску і така температура ідеально відповідаєтемпературі затвердіння.

Оскільки фазовий перехід багатьох речовин відбувається вмежах певного температурного діапазону, він часто описується якдіапазон плавлення.

Перетворення одиниць (з К у град.С)

t = T - 273,15

t: температура за Цельсієм, градусів Цельсія (град.С)

T: абсолютна температура, Кельвіни (К)

1.3. ЕТАЛОННІ РЕЧОВИНИ

При дослідженні будь-якої нової речовини немає потребизастосовувати еталонні речовини. Головним чином, вони маютьслугувати для періодичної перевірки застосування методу, а такожпорівняння з результатами, отриманими за допомогою інших методів.

Деякі калібрувальні речовини перераховані в посиланнях (4).

1.4. ПРИНЦИП ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ТЕСТУВАННЯ

Визначається температура (температурний діапазон) фазовогопереходу з твердого стану у рідкий або з рідкого стану у твердий.На практиці під час нагрівання/охолодження зразка тестовоїречовини при атмосферному тиску визначаються температурипервинного плавлення/затвердіння та кінцева стадіяплавлення/затвердіння. Описано п'ять типів методів, а саме:капілярний метод, методи високих температур, визначеннятемператури затвердіння, методи термічного аналізу, а такожвизначення точки втрати текучості (згідно розробок для нафтовихмасел).

У деяких випадках може бути доцільним замість температуриплавлення вимірювати температуру затвердіння.

1.4.1. Капілярний метод

1.4.1.1. Прилади з рідинною ванною для визначення температуриплавлення

Невелика кількість дрібно розмеленої речовини поміщається вкапілярну трубку та щільно закривається. Трубка нагрівається разомз термометром, при цьому зростання температури налаштовується наменш, ніж 1 К/хв. протягом всього плавлення. Визначаютьсяпочаткова та кінцева температури плавлення.

1.4.1.2. Прилади з металевим блоком для визначеннятемператури плавлення

Згідно підпункту 1.4.1.1., за виключенням того, що капілярнатрубка та термометр розміщуються у нагрітому металевому блоці, прицьому через отвори в блоці за ними може проводитись спостереження.

1.4.1.3. Виявлення з допомогою фотоелементів

Зразок у капілярній трубці автоматично нагрівається вметалевому циліндрі. Пучок променів світла направляється черезречовину за допомогою отвору в циліндрі на точно каліброванийфотоелемент. Під час плавлення оптичні властивості більшостіречовин змінюються від непрозорих до прозорих. Інтенсивністьсвітла, що досягає фотоелемента, зростає і ним надсилається сигналпро зупинку до цифрового індикатора, що зчитує температуру зплатинового термометра опору, розташованого в камері нагріву. Цейметод не підходить для деяких інтенсивно забарвлених речовин.

1.4.2. Високотемпературні дослідження

1.4.2.1. Стержень розжарення Кофлера

Стержень розжарення Кофлера складається з двох частин металурізної теплопровідності, що нагріваються електричним шляхом, зістержнем, сконструйованим таким чином, щоб температурний градієнтбув майже лінійним по всій його довжині. Температура стержнярозжарення може варіюватися від 283 до 573 К, що визначаєтьсяспеціальним приладом для зчитування температурних показників,включаючи бігунок з покажчиком та перемикачем, розробленимиспеціально для стержня. Для визначення температури плавленняречовина поміщається тонким шаром безпосередньо на поверхнюстержня розжарювання. Через кілька секунд з'являється чітка лініярозподілу між рідкою та твердою фазами. Температура на лініїрозподілу зчитується шляхом прилаштування покажчика до стержня націй лінії.

1.4.2.2. Мікроскоп для визначення температури плавлення

Деякі мікроскопи для високотемпературних дослідженьвикористовуються для визначення температур плавлення при дужемалих кількостях матеріалу. В більшості нагрівальних приладівтемпература вимірюється чутливим термоелементом, але інодізастосовуються ртутні термометри. Типовий прилад для визначеннятемператури плавлення складається з камери нагрівання, що міститьметалеву пластину, на яку тонким шаром поміщається зразок. Вцентрі металевої пластини міститься отвір, що дозволяє проходитипучкам світла з освітлювального дзеркала мікроскопа. Привикористані камера закривається скляною пластинкою для виключеннявиходу повітря з зони зразка.

Нагрівання зразка регулюється реостатом. Для надточнихвимірювань на оптично анізотропних речовинах може застосовуватисяполяризоване світло.

1.4.2.3. Менісковий метод

Цей метод застосовується спеціально для поліамідів.

Температура, за якої зміщується меніск силіконового масла,розташованого між стержнем розжарювання та покривним склом,підтримуваним дослідним зразком поліаміду, визначається візуально.

1.4.3. Метод визначення температури затвердіння

Зразок вводиться в спеціальну пробірку та поміщається вприлад для визначення температури затвердіння. Зразок постійнообережно перемішується протягом охолодження, а температуравимірюється через відповідні проміжки часу. Коли температураматиме однакові значення протягом кількох послідовних вимірювань,така температура (скоригована з урахуванням похибки, передбаченоїдля термометра) фіксується в якості температури затвердіння.

Слід уникати надмірного охолодження шляхом підтриманнярівноваги між твердою та рідкою фазами.

1.4.4. Термічний аналіз

1.4.4.1. Диференціальний термічний аналіз (ДТА)

Цим методом фіксується різниця температур між речовиною таеталонним матеріалом як функція температури під час того, якречовина та еталонний матеріал піддаються однаковійтерморегулюючій програмі. Коли в зразку відбувається перехід, щоспричиняє зміну тепловмісту, ця зміна вказується ендотермічним(плавлення) або екзотермічним (затвердіння) відхиленням відбазової лінії температурних показників.

1.4.4.2. Диференціальна скануюча калориметрія (ДСК)

Цим методом фіксується різниця споживаної енергії речовини таеталонного матеріалу як функція температури під час того, якречовина та еталонний матеріал піддаються однаковійтерморегулюючій програмі. Ця енергія є енергією, необхідною длявстановлення нульової температурної різниці між речовиною таеталонним матеріалом. Коли в зразку відбувається перехід, щоспричиняє зміну тепловмісту, ця зміна вказується ендотермічним(плавлення) або екзотермічним (затвердіння) відхиленням відбазової лінії показників теплового потоку.

1.4.5. Точка втрати текучості

Цей метод розроблено для використання в роботі з мінеральнимимаслами, при цьому він підходить для використання з маслянистимиречовинами за низьких температур плавлення.

Після попереднього нагрівання зразок охолоджується зівстановленою швидкістю, при цьому з інтервалом у 3 К перевіряютьсяхарактеристики потоку. Найнижча температура, при якійспостерігається рух речовини, фіксується як точка втратитекучості.

1.5. КРИТЕРІЇ ЯКОСТІ

Застосовність та точність різних методів, що використовуютьсядля визначення температури плавлення/температурного діапазонуплавлення, вказуються в наступній таблиці:

ТАБЛИЦЯ: МОЖЛИВІСТЬ ЗАСТОСОВУВАННЯ МЕТОДУ

А. Капілярний метод

--------------------------------------------------------------------------------

|-------------+--------------+--------------+-------------+----------+---------|

|Прилади з | так | лише деякі | 273-573 К | +- 0,3 К | JIS К |

|рідинною | | | | | 0064 |

|-------------+--------------+--------------+-------------+----------+---------|

|Прилади з | так | лише деякі | від 293 | +- 0,5 К |ISO 1218 |

|металевим | | | до > 573 К | | (Е) |

|-------------+--------------+--------------+-------------+----------+---------|

|Виявлення з | так | декілька з | 253-573 К | +- 0,5 К | |

--------------------------------------------------------------------------------

----------------

(1) Залежно від типу інструменту та ступеня чистоти речовини.

В. Високотемпературні дослідження

та методи визначення температури затвердіння

--------------------------------------------------------------------------------

|-------------+--------------+--------------+-------------+----------+---------|

|Стержень | так | ні | від 283 | +- 1 К |ANSI/ASTM|

|розжарення | | | до > 573 К | |D 3451-76|

|-------------+--------------+--------------+-------------+----------+---------|

|Мікроскоп | так | лише деякі | від 273 | +- 0,5 К |DIN 53736|

|для | | | до > 573 К | | |

|-------------+--------------+--------------+-------------+----------+---------|

|Менісковий | ні |спеціально для| від 293 | +- 0,5 К |ISO 1218 |

|метод | | поліамідів | до > 573 К | | (Е) |

|-------------+--------------+--------------+-------------+----------+---------|

|Температура | так | так | 223-573 К | +- 0,5 К |напр. BS |

|затвердіння | | | | | 4695 |

--------------------------------------------------------------------------------

----------------

(1) Залежно від типу інструменту та ступеня чистоти речовини.

С. Термічний аналіз

--------------------------------------------------------------------------------

|-------------+--------------+--------------+-------------+----------+---------|

|Диференціаль-| так | так | 173-1273 К | до 600 К | ASTM Е |

|ний | | | |+- 0,5 К, | 537-76 |

|термічний | | | |до 1273 К | |

|аналіз (ДТА) | | | |+- 2,0 К | |

|-------------+--------------+--------------+-------------+----------+---------|

|Диференціаль-| так | так | 173-1273 К | до 600 К | ASTM Е |

|на скануюча | | | |+- 0,5 К, | 537-76 |

|калориметрія | | | |до 1273 К | |

|(ДСК) | | | | +- 2,0 К | |

--------------------------------------------------------------------------------

----------------

(1) Залежно від типу інструменту та ступеня чистоти речовини.

D. Точка втрати текучості

--------------------------------------------------------------------------------

|-------------+--------------+--------------+-------------+----------+---------|

|Точка | для | для | 223-323 К | +- 0,3 К | ASTM D |

--------------------------------------------------------------------------------

----------------

(1) Залежно від типу інструменту та ступеня чистоти речовини.

1.6. ОПИС МЕТОДІВ

Порядок проведення практично всіх методів тестування бувописаний у міжнародних та національних стандартах (див.Додаток 1).

1.6.1. Методи з застосуванням капілярної трубки

Піддаючись повільному зростанню температури, подрібненіречовини зазвичай проходять етапи плавлення, наведені намалюнку 1.

Малюнок 1

( 994_b14 )

Протягом визначення температури плавлення температурніпоказники фіксуються на початковому та кінцевому етапі плавлення.

1.6.1.1. Прилади з рідинною ванною для вимірюваннятемператури плавлення

На малюнку 2 показано тип стандартизованого приладу длявимірювання температури плавлення, виготовленого зі скла(JIS K 0064); всі специфікації вказані в міліметрах.

Малюнок 2

( 994_b14 )

Рідина в ванні:

Має бути обрана відповідна рідина. Вибір рідини залежить відтемператури плавлення, що має бути визначена, наприклад,вазелінове масло - для температур плавлення не більше 473 К,силіконове масло - для температур плавлення не більше 573 К.

Для температур плавлення вище 523 К може використовуватисясуміш, що складається з трьох частин сірчаної кислоти та двохчастин сульфату калію (у масових пропорціях). У випадкувикористання подібних сумішей має бути вжито відповідних заходівбезпеки.

Термометр:

Слід користуватися лише такими термометрами, які відповідаютьвимогам наступних стандартів або їх еквівалентів:

ASTM E 1-71, DIN 12770, JIS K 8001.

Порядок визначення:

Суха речовина мілко подрібнюється в ступці та висипається вкапілярну трубку, запаяну з одного боку, таким чином, щоб рівеньнаповнення складав близько 3 мм після його ущільнення. Дляотримання зразка з однорідним ущільненням капілярна трубка маєбути опущена з висоти близько 700 мм через скляну трубкувертикально на скло спостереження.

Наповнена капілярна трубка розміщується в ванні таким чином,щоб середня частина голівки ртутного стовпчика термометраторкалася капілярної трубки у частині, де розміщено зразок.Зазвичай капілярна трубка встановлюється в приладі за температури,що приблизно на 10 К нижча температури плавлення.

Рідина в ванні нагрівається таким чином, щоб підвищеннятемператури відбувалося зі швидкістю близько 3 К/хв. Рідину слідпомішувати. За температури близько 10 К нижче очікуваноїтемператури плавлення швидкість підвищення температуривстановлюється на максимальному рівні 1 К/хв.

Розрахунок:

Розрахунок температури плавлення відбувається наступнимчином:

Т = Т + 0,00016 (T - T ) n

D D E

де:

Т = скоригована температура плавлення в К

T = температурний показник термометра D в К

D

T = температурний показник термометра Е в К

E

n = кількість поділок на виступаючому стовпчику ртуті утермометрі D.

1.6.1.2. Прилади з металевим блоком для вимірюваннятемператури плавлення

Прилад

Складається з наступних деталей:

- циліндричний металевий блок, верхня частина якого відкритаі має вигляд камери (див. мал. 3),

- металева пробка з одним чи двома отворами, через які вметалевий блок вводяться трубки,

- система нагрівання для металевого блоку, забезпечена,наприклад, електричним опором, вбудованим у металевий блок,

- реостат для регулювання вхідної потужності, якщовикористовується електричне нагрівання,

- чотири отвори з жаростійкого скла на бокових стінкахкамери, діаметрально розташовані під прямими кутами одне доодного. Навпроти одного з цих отворів вбудовано окуляр дляспостереження за капілярною трубкою. Інші три отворивикористовуються для освітлення внутрішньої частини камерилампами,

- капілярна трубка з жаростійкого скла, закрита з одногокінця (див. 1.6.1.1).

Термометр:

Див. стандарти, вказані в підпункті 1.6.1.1. Можуть такожзастосовуватися прилади для термоелектричного вимірювання заналогічним рівнем точності.

Малюнок 3

( 994_b14 )

1.6.1.3. Виявлення з допомогою фотоелементів

Прилад та порядок вимірювання:

Прилад складається з металевої камери з автоматизованоюсистемою нагрівання. Три капілярні трубки наповнюються відповіднодо підпункту 1.6.1.1. та поміщаються в термокамеру.

Для калібрування приладу можливі кілька лінійних підвищеньтемператури, при цьому відповідне підвищення температуривстановлюється електричними засобами на рівні, що знаходитьсяперед обраним постійним та лінійним показником. Самописці вказуютьфактичну температуру термокамери та температуру речовини вкапілярних трубках.

1.6.2. Високотемпературні дослідження

1.6.2.1. Стержень розжарення Кофлера

Див. Додаток.

1.6.2.2. Мікроскоп для визначення температури плавлення

Див. Додаток.

1.6.2.3. Менісковий метод (поліаміди)

Див. Додаток.

Швидкість нагрівання до температури плавлення має бути менше1 К/хв.

1.6.3. Методи визначення температури затвердіння

Див. Додаток.

1.6.4. Термічний аналіз

1.6.4.1. Диференціальний термічний аналіз

Див. Додаток.

1.6.4.2. Диференціальна скануюча калориметрія

Див. Додаток.

1.6.5. Визначення точки втрати текучості

Див. Додаток.

2. ДАНІ

В деяких випадках необхідне коригування даних термометра.

3. ЗВІТНІСТЬ

Звіт про результати дослідження, по можливості, включаєнаступну інформацію:

- використана методика,

- точна специфікація речовини (особливості та домішки) тапопередні заходи очищення, якщо такі були,

- оцінка точності показників.

У якості температури плавлення вказується середнє значеннящонайменше двох вимірювань, що лежать у межах діапазону зурахуванням похибки (див. таблиці).

Якщо різниця між температурою на початковому та кінцевомуетапі плавлення знаходиться в межах заданої точності методу,температура кінцевого етапу плавлення приймається як температураплавлення; в іншому випадку зафіксовуються обидва температурніпоказники.

Якщо речовина розпадається або сублімується до досягненнятемператури плавлення, слід вказати температуру, за якоїспостерігається таке явище.

Вся інформація та примітки, що стосуються поясненнярезультатів, мають бути відображені в звіті, особливо щодо домішокта фізичного стану речовини.

4. ПОСИЛАННЯ

(1) OECD, Paris, 1981, Test Guideline 102, Decision of theCouncil С(81) 30 final.

(2) IUPAC, B. Le Neindre, B.Vodar, eds. Experimentalthermodynamics, Butterworths, London 1975, vol. II, p. 803-834.

(3) R. Weissberger ed.: Technique of Organic Chemistry,Physical Methods of Organic Chemistry, 3rd ed., IntersciencePubl., New York, 1959, vol. I, Part I, Chapter VII.

(4) IUPAC, Physicochemical measurements: Catalogue ofreference materials from national laboratories, Pure and appliedchemistry, 1976, vol. 48, p. 505-515.

Додаток

Для отримання додаткових технічних даних можуть бутивикористані, наприклад, наступні стандарти

1. Капілярні методи

1.1. Прилади з рідинною ванною для визначення температуриплавлення

ASTM E 324-69 Стандартний метод тестування для

відносної первинної та кінцевої точок,

а також для температурного діапазону

плавлення органічних хімічних речовин

BS 4634 Метод визначення точки плавлення та/або

температурного діапазону плавлення

DIN 53181 Визначення температурних інтервалів

плавлення смол за капілярним методом

JIS K 00-64 Методи тестування для визначення точки

плавлення хімічних продуктів

1.2. Прилади з металевим блоком для визначення температуриплавлення

DIN 53736 Візуальне визначення температури частково

кристалічних пластмас

ISO 1218 (E) Пластмаси - поліаміди - визначення

"точки плавлення"

2. Високотемпературні дослідження

2.1. Стержень розжарення Кофлера

ANSI/ASTM D 3451-76 Стандартні рекомендовані правила

тестування покриттів з полімерних

порошків

2.2. Мікроскоп для визначення температури плавлення

DIN 53736 Візуальне визначення температури частково

кристалічних пластмас

2.3. Менісковий метод (поліаміди)

ISO 1218 (E) Пластмаси - поліаміди - визначення

"точки плавлення"

ANSI\ASTM D 2133-66 Стандартна специфікація

для поліформальдегідних матеріалів

для виливання та штампування

NF T 51-050 Поліамідні смоли. Визначення

"точки плавлення" за методом меніску

3. Методи визначення температури затвердіння

BS 4633 Метод визначення точки кристалізації

BS 4695 Метод визначення точки плавлення

нафтового парафіну (Крива охолодження)

DIN 51421 Визначення точки замерзання авіаційного

палива, карбюраторного палива та

моторного бензолу

ISO 2207 Нафтовий віск: визначення температури

затвердіння

DIN 53175 Визначення точки затвердіння жирних

кислот

NF T 60-114 Точка плавлення парафінів

NF T 20-051 Метод визначення точки кристалізації

(точки затвердіння)

ISO 1392 Метод визначення точки затвердіння

4. Термічний аналіз

4.1. Диференціальний термічний аналіз

ASTM Е 537-76 Стандартні методи оцінки температурної

стійкості хімічних речовин методами

диференціального термічного аналізу

ASTM Е 473-85 Стандартні визначення термінів,

що стосуються термічного аналізу

ASTM Е 472-86 Стандартні правила фіксації даних

термічного аналізу

DIN 51005 Термічний аналіз, Поняття

4.2. Диференціальна скануюча калориметрія

ASTM Е 537-76 Стандартні методи оцінки температурної

стійкості хімічних речовин методами

диференціального термічного аналізу

ASTM Е 473-85 Стандартні визначення термінів,

що стосуються термічного аналізу

ASTM Е 472-86 Стандартні правила фіксації даних

термічного аналізу

DIN 51005 Термічний аналіз, Поняття

5. Визначення точки втрати текучості

NBN 52014 Відбір проб та аналіз нафтопродуктів:

температура помутніння та точка втрати

текучості

ASTM D 97-66 Стандартний метод тестування для

визначення точки втрати текучості

мінеральних масел

ISO 3016 Мінеральні масла - визначення точки

втрати текучості

А.2. ТЕМПЕРАТУРА КИПІННЯ

1. МЕТОДИКА

Більшість описаних методів ґрунтуються на Рекомендаціях ОЕСРз тестування (1). Основні принципи наведені в посиланнях (2) та(3).

1.1. ВСТУП

Описані методи та засоби можуть застосовуватися до рідкихречовин та таких, що мають низьку температуру плавлення, за умови,що вони не піддаються хімічній реакції за температури нижчої, ніжтемпература кипіння (наприклад, автоокислення, перегрупування,розщеплення тощо). Методи можуть застосовуватися до рідких речовинбез обмежень стосовно ступеня їх чистоти.

Наголос зроблено на методах виявлення з допомогоюфотоелементів та термічному аналізі, оскільки ці методи дозволяютьвизначення температур плавлення, а також кипіння. Крім того,вимірювання можуть виконуватися автоматизовано.

"Динамічний метод" має ту перевагу, що він може бутизастосований для визначення пружності пари, при цьомунеобов'язково коригувати температуру кипіння відносно нормальноготиску (101,325 кПа), оскільки нормальний тиск регулюєтьсяманостатом під час вимірювання.

Примітки:

Вплив домішок на визначення температури кипіння великою міроюзалежить від характеру домішок. У випадку, якщо у зразку є летучідомішки, що можуть вплинути на результати, речовина можеочищатися.

1.2. ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОДИНИЦІ

Нормальна температура кипіння визначається як температура,при якій пружність пари рідини становить 101,325 кПа.

Якщо температура кипіння вимірюється не при нормальномуатмосферному тиску, залежність температури від пружності пари можебути описана рівнянням Клаузіуса-Клапейрона:

дельта H

v

log p = ---------

2,3RT

де:

p = пружність пари речовини в паскалях

-1

дельта H = її теплота пароутворення в Дж·моль

v

R = універсальна молярна газова константа = -1 -18,314 Дж·моль ·К

T = термодинамічна температура в К

Температура кипіння вказується з урахуванням зовнішньоготиску протягом вимірювання.

Перетворення:

Тиск (одиниці: кПа)

100 кПа = 1 бар = 0,1 МПа

("бар" ще дозволяється, але не рекомендується)

133 Па = 1 мм рт.ст. = 1 Торр

(одиниці "мм рт.ст." та "Торр" не дозволяються)

1 атм = стандартна атмосфера = 101 325 Па

(одиниця "атм" не дозволяється)

Температура (одиниці: К)

t = T - 273,15

t: температура за Цельсієм, градусів Цельсія (град.С)

T: абсолютна температура, Кельвіни (К)

1.3. ЕТАЛОННІ РЕЧОВИНИ

При дослідженні будь-якої нової речовини немає потребизастосовувати еталонні речовини. Головним чином, вони маютьслугувати для періодичної перевірки застосування методу, а такожпорівняння з результатами, отриманими з інших методів.

Деякі калібрувальні речовини наведені в методах,перерахованих у Додатку.

1.4. ПРИНЦИП ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ТЕСТУВАННЯ

П'ять методів визначення температури кипіння (температурногодіапазону кипіння) ґрунтуються на вимірюванні температури кипіння,інші - на термічному аналізі.

1.4.1. Визначення з використанням ебуліометра

Ебуліометри спочатку були розроблені для визначеннямолекулярної маси підвищенням температури кипіння, але вони такожпідійшли для визначення точної температури кипіння. Дуже простийприлад описано в стандарті ASTM D 1120-72 (див. Додаток). Рідинанагрівається в цьому приладі за умови рівноваги при атмосферномутиску до початку кипіння.

1.4.2. Динамічний метод

Характеристикою цього методу є вимірювання температуриповторної конденсації пари відповідним термометром в рефлюксі підчас кипіння. У цьому методі тиск може змінюватися.

1.4.3. Метод перегонки для температури кипіння

Усі документи

Головні новини

Головне за тиждень

Перевір свого контрагента:

Зараз коментують