Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 909/2014 від 23 липня 2014 року про вдосконалення розрахунків за операціями із цінними паперами в Європейському Союзі та про центральних депозитаріїв цінних паперів, а також про внесення змін і доповнень до директив 98/26/ЄС і 2014/65/ЄС та Регламенту (ЄС) № 236/2012

5. Компетентні органи можуть також співпрацювати з компетентними органами інших держав-членів із питань сприяння стягненню штрафних санкцій.

6. Держави-члени повинні щорічно надавати ESMA зведену інформацію щодо всіх санкцій та інших заходів, застосованих згідно з параграфом 1. ESMA публікує таку інформацію у своєму річному звіті.

Якщо держави-члени вирішили, відповідно до параграфа 1, встановити кримінальні санкції за порушення положень, зазначених у статті 63, їхні компетентні органи повинні щорічно надавати ESMA знеособлені агреговані дані щодо всіх проведених кримінальних розслідувань і застосованих кримінальних санкцій. ESMA публікує дані про застосовані кримінальні санкції в річному звіті.

7. Якщо компетентний орган публічно розкрив інформацію про адміністративну санкцію, адміністративний захід або кримінальну санкцію, він повинен одночасно повідомити про це ESMA.

8. Компетентні органи повинні виконувати свої функції та повноваження згідно з їхніми національними рамками:

(a) безпосередньо;

(b) у співпраці з іншими органами;

(c) під свою відповідальність шляхом делегування їх суб’єктам, яким були делеговані завдання відповідно до цього Регламенту; або

(d) шляхом звернення до компетентних судових органів.

1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб компетентні органи публікували на своїх офіційних вебсайтах будь-яке рішення про застосування адміністративної санкції або іншого заходу за порушення цього Регламенту без невиправданої затримки після повідомлення такого рішення особі, до якої була застосована санкція. Така публікація повинна містити принаймні інформацію про тип і характер порушення та ідентифікаційні дані фізичної або юридичної особи, до якої була застосована санкція.

Якщо рішення про застосування санкції або іншого заходу є предметом оскарження у відповідних судових або інших органах, компетентні органи також повинні без невиправданої затримки опублікувати на своїх офіційних вебсайтах інформацію про статус і результати такого оскарження. Більше того, будь-яке рішення про скасування попереднього рішення про застосування санкції або заходу також підлягає публікації.

Якщо публікація ідентифікаційних даних юридичних осіб або персональних даних фізичних осіб вважається компетентним органом диспропорційною після індивідуального оцінювання на предмет пропорційності публікації таких даних або якщо публікація загрожує стабільності фінансових ринків або поточному розслідуванню, держави-члени повинні забезпечити, щоб компетентні органи виконали одну з таких дій:

(a) відтермінували публікацію рішення про застосування санкції або іншого заходу до моменту зникнення причин, що унеможливлюють його публікацію;

(b) опублікували рішення про застосування санкції або іншого заходу на умовах анонімності у спосіб, що відповідає національному праву, якщо така анонімна публікація забезпечить дієвий захист персональних даних;

(c) не публікували рішення про застосування санкції або іншого заходу взагалі у випадку, коли опції, визначені в пунктах (a) і (b) вище, вважаються недостатніми для забезпечення:

(i) відсутності загрози для стабільності фінансових ринків;

(ii) пропорційності публікації такого рішення відносно заходів, які вважаються менш значущими.

У випадку ухвалення рішення про оприлюднення санкції або іншого заходу на анонімній основі публікація релевантних даних може бути відтермінована на розумний період часу, якщо протягом зазначеного періоду передбачається зникнення причин для анонімної публікації.

Компетентні органи повинні інформувати ESMA про всі застосовані адміністративні санкції, які не були оприлюднені відповідно до пункту (с) третього підпараграфа, у тому числі про будь-яке їх оскарження та його результат. Держави-члени повинні забезпечити, щоб компетентні органи отримували інформацію та остаточне рішення щодо будь-якої застосованої кримінальної санкції та подавали їх ESMA. ESMA повинен вести центральну базу даних щодо санкцій, про які йому було повідомлено, виключно для цілей обміну інформацією між компетентними органами. До такої бази даних повинні мати доступ тільки компетентні органи, і вона повинна оновлюватися на підставі інформації, наданої компетентними органами.

2. Компетентні органи повинні забезпечити, щоб будь-яка публікація згідно із цією статтею зберігалася на їхньому офіційному вебсайті протягом щонайменше п’яти років після її опублікування. Персональні дані, що їх містить публікація, необхідно зберігати на офіційному вебсайті компетентного органу лише протягом строку, що є необхідним відповідно до застосовних правил захисту даних.

1. Ця стаття застосовується до таких положень цього Регламенту:

(a) надання послуг, визначених у секціях A, B і C додатка, на порушення статей 16, 25 і 54;

(b) отримання авторизації, що вимагається згідно зі статтями 16 і 54, шляхом надання неправдивих заяв або використання інших неналежних засобів, як передбачено в пункті (b) статті 20(1) і пункті (b) статті 57(1);

(c) нездатність ЦДЦП мати необхідний капітал на порушення статті 47(1);

(d) недотримання ЦДЦП організаційних вимог на порушення статей 26-30;

(e) недотримання ЦДЦП правил ведення діяльності на порушення статей 32-35;

(f) недотримання ЦДЦП вимог до послуг ЦДЦП на порушення статей 37-41;

(g) недотримання ЦДЦП пруденційних вимог на порушеннястатей 43-47;

(h) недотримання ЦДЦП вимог до з’єднань ЦДЦП на порушення статті 48;

(i) неправомірні відмови ЦДЦП надавати різні типи доступу на порушення статей 49-53;

(j) недотримання призначеними кредитними установами спеціальних пруденційних вимог, пов’язаних із кредитними ризиками, на порушення статті 59(3);

(k) недотримання призначеними кредитними установами спеціальних пруденційних вимог, пов’язаних із ризиками ліквідності, на порушення статті 59(4).

2. Без обмеження повноважень компетентних органів щодо нагляду, принаймні в разі виникнення порушень, зазначених у цій статті, компетентні органи повинні, згідно з національним правом, мати повноваження застосовувати щонайменше такі адміністративні санкції та інші заходи:

(a) публічна заява, у якій зазначаються особа, відповідальна за вчинення порушення, і характер порушення згідно зі статтею 62;

(b) розпорядження, що зобов’язує особу, відповідальну за вчинення порушення, припинити таку поведінку і утримуватися від повторення такої поведінки;

(c) відкликання авторизації, наданої згідно зі статтею 16 або 54, відповідно до статті 20 або 57;

(d) тимчасова або, у випадку вчинення повторних серйозних порушень, постійна заборона здійснювати управлінські функції в установі для будь-якого члена органу управління установи або будь-якої іншої фізичної особи, яку визнано відповідальною;

(e) максимальні адміністративні штрафні санкції в розмірі, який щонайменше вдвічі перевищує суму прибутків, які було отримано, якщо їх можна визначити;

(f) у випадку фізичної особи - максимальні адміністративні штрафні санкції в розмірі щонайменше 5 млн євро або, у державах-членах, валютою яких не є євро, в еквівалентному розмірі в національній валюті станом на дату ухвалення цього Регламенту;

(g) у випадку юридичної особи - максимальні адміністративні штрафи в розмірі принаймні 20 млн євро або в розмірі до 10% сукупного річного обігу юридичної особи відповідно до останньої наявної звітності, затвердженої органом управління; якщо юридична особа є материнською компанією або дочірньою компанією материнської компанії, що зобов’язана готувати консолідовану фінансову звітність згідно з Директивою 2013/34/ЄС, зазначений сукупний річний обіг означає сукупний річний обіг або відповідний вид доходу, згідно з відповідними директивами про бухгалтерський облік, відповідно до останньої наявної консолідованої звітності, затвердженої органом управління кінцевої материнської компанії.

3. Компетентні органи можуть мати інші повноваження застосовувати санкції на додаток до повноважень, зазначених у параграфі 2, і можуть передбачити суворіші адміністративні штрафні санкції, ніж ті, що встановлено в зазначеному параграфі.

Держави-члени повинні забезпечити, щоб при визначенні типу та рівня адміністративних санкцій або інших заходів компетентні органи враховували всі релевантні обставини, у тому числі, у відповідних випадках:

(a) тяжкість і тривалість порушення;

(b) ступінь відповідальності особи, відповідальної за вчинення порушення;

(c) фінансову стійкість особи, відповідальної за вчинення порушення, що, наприклад, визначається розміром загального обігу відповідальної юридичної особи або розміром річного доходу відповідальної фізичної особи;

(d) значущість прибутків, що їх отримала, чи втрат, що їх уникнула особа, відповідальна за вчинення порушення, або втрат для третіх осіб внаслідок порушення, тією мірою, якою їх можна визначити;

(e) рівень співпраці особи, відповідальної за вчинення порушення, з компетентним органом, без обмеження необхідності забезпечення вилучення прибутків, отриманих такою особою, або суми втрат, яких така особа уникнула;

(f) попередні порушення, вчинені особою, відповідальною за вчинення порушення.

1. Держави-члени повинні забезпечити створення компетентними органами дієвих механізмів для сприяння надання компетентним органам інформації стосовно потенційних або наявних порушень цього Регламенту.

2. Механізми, зазначені у параграфі 1, повинні принаймні включати:

(a) спеціальні процедури для отримання повідомлень про потенційні або наявні порушення, їх розслідування та подальших дій, у тому числі створення безпечних каналів зв’язку для передачі таких повідомлень;

(b) належний захист працівників установ, які повідомляють про потенційні або наявні порушення, вчинені в межах установи, принаймні від помсти, дискримінації та інших видів несправедливого ставлення;

(c) захист персональних даних особи, яка повідомляє інформацію про потенційне або наявне порушення, а також фізичної особи, яка, ймовірно, є відповідальною за вчинення порушення, згідно з принципами, встановленими в Директиві 95/46/ЄC;

(d) захист ідентифікаційних даних як особи, яка повідомляє про порушення, так і фізичної особи, яка, ймовірно, є відповідальною за вчинення порушення, на всіх етапах процедур, крім випадків, коли таке розкриття інформації вимагається національним правом у контексті подальшого розслідування чи подальших адміністративних або судових проваджень.

3. Держави-члени повинні вимагати, щоб установи мали належні процедури для внутрішнього повідомлення їхніми працівниками про наявні або потенційні порушення через спеціальний, незалежний і автономний канал.

Такий канал також може бути забезпечений згідно з домовленостями, передбаченими соціальними партнерами. До такого каналу повинен застосовуватися такий самий захист, як зазначено в пунктах (b), (c) і (d) параграфа 2.

Держави-члени повинні забезпечити, щоб рішення та інструменти, ухвалені на виконання цього Регламенту, були належним чином обґрунтовані та підлягали оскарженню в суді. Право на оскарження у суді також застосовується у випадках, коли щодо заяви про надання авторизації, у якій вказана вся інформація, що вимагається згідно із чинними положеннями, не ухвалюють рішення протягом шести місяців із моменту її подання.

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надано Комісії відповідно до умов, встановлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статті 2(2), статті 7(14) і статті 24(7), надаються Комісії на невизначений строк починаючи з 17 вересня 2014 року.

3. Делеговані повноваження, зазначені у статті 2(2), статті 7(14) і статті 24(7), можуть бути в будь-який час відкликані Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, вказані у такому рішенні. Таке рішення набуває чинності на наступний день після його опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу, або з пізнішої дати, вказаної у ньому. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, які вже набули чинності.

4. Щойно Комісія ухвалює делегований акт, вона надає його одночасно Європейському Парламенту і Раді.

5. Делегований акт, ухвалений згідно зі статтею 2(2), статтею 7(14) і статтею 24(7), набуває чинності тільки в тому випадку, якщо ні Європейський Парламент, ні Рада не висловили жодних заперечень протягом тримісячного періоду з дати надання зазначеного акта Європейському Парламенту і Раді, або якщо до завершення цього періоду і Європейський Парламент, і Рада повідомили Комісії, що вони не матимуть заперечень. Такий строк продовжують іще на три місяці за ініціативою Європейського Парламенту або Ради.

1. Комісії допомагає Європейський комітет із цінних паперів, створений на підставі Рішення Комісії 2001/528/ЄС (- 5). Такий Комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

1. Компетентні органи повинні передати ESMA інформацію про установи, які здійснюють діяльність ЦДЦП, до 16 грудня 2014 року.

2. ЦДЦП повинен подати заяви для отримання всіх авторизацій, які необхідні для цілей цього Регламенту, і повинен повідомити про всі відповідні з’єднання ЦДЦП упродовж шести місяців з дати набуття чинності всіма регуляторними технічними стандартами, ухваленими згідно зі статтями 17, 26, 45, 47, 48 та, у відповідних випадках, згідно зі статтями 55 та 59.

3. Упродовж шести місяців із пізнішої з дат набуття чинності регуляторними технічними стандартами, ухваленими згідно зі статтями 12, 17, 25, 26, 45, 47, 48, та, у відповідних випадках, згідно зі статтями 55 і 59, або імплементаційним рішенням, зазначеним у статті 25(9), ЦДЦП третьої країни повинен подати заяву про визнання до ESMA, якщо він має намір надавати послуги на підставі статті 25.

4. Доки не буде ухвалено рішення згідно із цим Регламентом про авторизацію або визнання ЦДЦП та їхньої діяльності, включно зі з’єднаннями ЦДЦП, продовжують застосовуватися відповідні національні правила авторизації та визнання ЦДЦП.

5. ЦДЦП, якими управляють суб’єкти, зазначені у статті 1(4), повинні відповідати вимогам цього Регламенту не пізніше ніж протягом одного року з дати набуття чинності регуляторними технічними стандартами, зазначеними в параграфі 2.

До Директиви 98/26/ЄС внести такі зміни:

(1) третій абзац першого підпараграфа пункту (a) статті 2 викласти у такій редакції:

"- призначена, без обмеження інших суворіших умов загального застосування, встановлених національним правом, у якості системи та повідомлена Європейському органу з цінних паперів і ринків державою-членом, право якої застосовується, після того, як така держава-член переконається в належності правил системи.";

(2) статтю 11 доповнити параграфом такого змісту:

"3. Не пізніше 18 липня 2015 року держави-члени повинні ухвалити, оприлюднити та повідомити Комісії заходи, необхідні для дотримання першого абзацу першого підпараграфа пункту (a) статті 2.".

До Директиви 2014/65/ЄС внести такі зміни:

(1) пункт (o) статті 2 (1) викласти у такій редакції:

"(o) ЦДЦП, за винятком випадків, передбачених у статті 73 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 909/2014 (*- 1).

(2) статтю 4(1) доповнити пунктом такого змісту:

"(64) "центральний депозитарій цінних паперів", або "ЦДЦП", означає центрального депозитарія цінних паперів, як означено в пункті (1) статті 2(1) Регламенту (ЄС) № 909/2014.";

(3) у секції B додатка I пункт (1) викласти у такій редакції:

"(1) Зберігання і адміністрування фінансових інструментів за рахунок клієнтів, у тому числі депозитарне зберігання та пов’язані послуги, як-от управління коштами/ забезпеченням, за винятком надання та ведення рахунків у цінних паперах на найвищому рівні (далі - послуга із центрального ведення рахунків), як зазначено в пункті (2) секції A додатка до Регламенту (ЄС) № 909/2014.".

Статтю 15 Регламенту (ЄС) № 236/2012 вилучити.

ЦДЦП, авторизований згідно зі статтею 16 цього Регламенту, не потребує авторизації згідно з Директивою 2014/65/ЄС для надання послуг, чітко визначених у секціях A і B додатка до цього Регламенту.

Якщо ЦДЦП, авторизований згідно зі статтею 16 цього Регламенту, надає одну або більше інвестиційних послуг або здійснює один або більше видів інвестиційної діяльності на додаток до надання послуг, чітко визначених у секціях A і B додатка до цього Регламенту, застосовуються Директива 2014/65/ЄС, за винятком статей 5-8, статті 9(1)-(2) і (4)-(6) та статей 10-13, і Регламент (ЄС) № 600/2014.

1. ESMA повинен, у співпраці з EBA, компетентними органами та відповідними органами, подавати річні звіти до Комісії, що містять оцінки тенденцій, потенційних ризиків і вразливостей, а також, якщо застосовно, рекомендації щодо попереджувальних або коригувальних дій на ринках послуг, охоплених цим Регламентом. Зазначені звіти повинні містити принаймні оцінку таких елементів:

(a) ефективність розрахунків за внутрішніми та транскордонними операціями для кожної держави-члена на основі кількості та обсягу порушених розрахунків, суми санкцій, зазначених у статті 7(2), кількості та обсягу операцій з викупу, зазначених у статті 7(3) і (4), а також будь-яких інших відповідних критеріїв;

(b) належність санкцій за порушення розрахунків, зокрема потреба в додатковій гнучкості щодо санкцій за порушення розрахунків за неліквідними фінансовими інструментами, зазначеними у статті 7(4);

(c) визначення розрахунків, що не здійснюються в системах розрахунків за операціями із цінними паперами, якими управляють ЦДЦП, на основі кількості та обсягу операцій згідно з інформацією, отриманою відповідно до статті 9, а також будь-яких інших відповідних критеріїв;

(d) транскордонне надання послуг, які охоплюються цим Регламентом, на основі кількості та типів з’єднань ЦДЦП, кількості іноземних учасників систем розрахунків за операціями із цінними паперами, якими управляють ЦДЦП, кількості та обсягу операцій із залученням таких учасників, кількості іноземних емітентів, які реєструють свої цінні папери в ЦДЦП згідно зі статтею 49, а також будь-яких інших відповідних критеріїв;

(e) опрацювання запитів про отримання доступу, зазначених у статтях 49, 52 і 53, для визначення підстав для відхилення запитів про отримання доступу ЦДЦП, центральними контрагентами та торговельними майданчиками, будь-яких тенденцій, пов’язаних із таким відхиленням, і способів зниження виявлених ризиків у майбутньому, щоб забезпечити надання доступу, а також будь-яких інших суттєвих бар’єрів для конкуренції у сфері надання фінансових послуг після торгів;

(f) опрацювання заяв, поданих згідно з процедурами, зазначеними у статті 23(3)-(7) та статті 25(4)-(10);

(g) якщо застосовно, результати процесу партнерської перевірки транскордонного нагляду, зазначеного у статті 24(6), а також можливість зниження періодичності таких перевірок у майбутньому, із зазначенням того, чи такі результати свідчать про необхідність залучення більш формальних колегій органів нагляду;

(h) застосування правил держав-членів щодо цивільно-правової відповідальності за збитки, спричинені ЦДЦП;

(i) процедури та умови, згідно з якими ЦДЦП були авторизовані на призначення кредитних установ або самостійне надання додаткових послуг банківського типу згідно зі статтями 54 і 55, у тому числі оцінювання потенційних наслідків такого надання для фінансової стабільності та конкуренції у сфері розрахункових послуг і додаткових послуг банківського типу в Союзі;

(j) застосування правил, зазначених у статті 38, які стосуються захисту цінних паперів учасників і цінних паперів їхніх клієнтів, зокрема правил, передбачених у статті 38(5);

(k) застосування санкцій та, зокрема, необхідність подальшої гармонізації адміністративних санкцій за порушення вимог, встановлених у цьому Регламенті.

2. Звіти, зазначені в параграфі 1, які охоплюють один календарний рік, повинні бути передані Комісії до 30 квітня наступного календарного року.

Не пізніше 18 вересня 2019 року Комісія повинна здійснити перегляд і підготувати загальний звіт щодо цього Регламенту. У такому звіті, зокрема, повинні оцінюватися питання, зазначені в пунктах (a)-(k) статті 74(1), існування інших суттєвих бар’єрів для конкуренції у сфері послуг, що підпадають під дію цього Регламенту, яким приділяли недостатньо уваги, а також потенційна необхідність вжиття подальших заходів для обмеження впливу неплатоспроможності ЦДЦП на платників податків. Комісія повинна подати такий звіт до Європейського Парламенту і Ради разом із будь-якими відповідними пропозиціями.

1. Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

2. Стаття 3(1) застосовується з 01 січня 2023 року до обігових цінних паперів, випущених після зазначеної дати, і з 01 січня 2025 року - до всіх обігових цінних паперів.

3. Стаття 5(2) застосовується з 01 січня 2015 року.

Як відступ від першого підпараграфа цього параграфа, у випадку торговельного майданчика, який має доступ до ЦДЦП, зазначений у статті 30(5), стаття 5(2) повинна застосовуватися не менше ніж за шість місяців до того, як ЦДЦП передасть свою діяльність на аутсорсинг відповідному публічному суб’єкту, але в будь-якому разі - з 01 січня 2016 року.

4. Заходи для забезпечення дисципліни розрахунків, зазначені у статті 6(1)-(4), застосовуються з дати набуття чинності делегованим актом, ухваленим Комісією відповідно до статті 6(5).

5. Заходи для забезпечення дисципліни розрахунків, зазначені у статті 7(1)-(13), і зміни, встановлені у статті 72, застосовуються з дати набуття чинності делегованим актом, ухваленим Комісією відповідно до статті 7(15).

БТМ, який відповідає критеріям, встановленим у статті 33(3) Директиви 2014/65/ЄС, підпадає під дію другого підпараграфа статті 7(3) цього Регламенту:

(a) до ухвалення остаточного рішення щодо його заяви про реєстрацію згідно зі статтею 33 Директиви 2014/65/ЄС; або

(b) якщо БТМ не подавав заяву про реєстрацію згідно зі статтею 33 Директиви 2014/65/ЄС, до 13 червня 2018 року.

6. Заходи щодо звітування, зазначені у статті 9(1), застосовуються з дати набуття чинності імплементаційним актом, ухваленим Комісією відповідно до статті 9(3).

7. Покликання в цьому Регламенті на Директиву 2014/65/ЄС та Регламент (ЄС) № 600/2014 до 03 січня 2018 року необхідно читати як покликання на Директиву 2004/39/ЄС згідно з кореляційною таблицею, визначеною в додатку IV до Директиви 2014/65/ЄС, тією мірою, якою зазначена кореляційна таблиця містить покликання на Директиву 2004/39/ЄС.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

1. Початкова реєстрація цінних паперів у бездокументарній системі (далі - реєстраційна послуга)

2. Надання та ведення рахунків у цінних паперах на найвищому рівні (далі - послуга із центрального обслуговування)

3. Управління системою розрахунків за операціями із цінними паперами (далі - розрахункова послуга)

Послуги, які надаються ЦДЦП і сприяють підвищенню безпеки, ефективності та прозорості фондових ринків, що можуть, між іншим, включати:

1. Послуги, пов’язані з розрахунковою послугою, зокрема:

(a) організація механізму кредитування цінними паперами в якості агента серед учасників системи розрахунків за операціями із цінними паперами;

(b) надання послуг з управління забезпеченням у якості агента для учасників системи розрахунків за операціями із цінними паперами;

(c) узгодження розрахунків, маршрутизація розпоряджень, підтвердження торговельних операцій, перевірка торговельних операцій.

2. Послуги, пов’язані з реєстраційною послугою та послугою із центрального обслуговування, зокрема:

(a) послуги, пов’язані з реєстрами акціонерів;

(b) підтримка опрацювання корпоративних дій, у тому числі послуги з оподаткування, проведення загальних зборів і надання інформації;

(c) послуги зі здійснення нових емісій цінних паперів, у тому числі розподіл номерів ISIN та подібних кодів і управління ними;

(d) маршрутизація та опрацювання розпоряджень, стягнення комісій і пов’язане звітування.

3. Створення з’єднань ЦДЦП, надання, обслуговування або ведення рахунків у цінних паперах у зв’язку з розрахунковою послугою, управлінням забезпеченням та іншими додатковими послугами.

4. Будь-які інші послуги, зокрема:

(a) надання послуг із загального управління забезпеченням у якості агента;

(b) надання регуляторної звітності;

(c) надання інформації, даних і статистики бюро ринків/ перепису або іншими урядовим чи неурядовим організаціям;

(d) надання ІТ-послуг.

Послуги банківського типу, безпосередньо пов’язані з основними або додатковими послугами, зазначеними в секціях A і B, зокрема:

(a) надання грошових рахунків і приймання депозитів від учасників системи розрахунків за операціями із цінними паперами та власників рахунків у цінних паперах у розумінні пункту 1 додатка I до Директиви 2013/36/ЄС;

(b) надання грошових кредитів із поверненням не пізніше ніж на наступний робочий день, надання грошових позик для попереднього фінансування корпоративних дій і кредитування цінними паперами власників рахунків у цінних паперах у розумінні пункту 2 додатка I до Директиви 2013/36/ЄС;

(c) платіжні послуги, пов’язані з опрацюванням грошових і валютних операцій, у розумінні пункту 4 додатка I до Директиви 2013/36/ЄС;

(d) гарантії та зобов’язання, пов’язані з наданням і отриманням у позику цінних паперів, у розумінні пункту 6 додатка I до Директиви 2013/36/ЄС;

(e) казначейська діяльність, пов’язана з валютними операціями та обіговими цінними паперами, яка стосується управління залишками за довгими позиціями учасників, у розумінні пунктів 7(b) та (e) додатка I до Директиви 2013/36/ЄС.