ESMA повинен подати Комісії зазначені проекти імплементаційних технічних стандартів до 03 січня 2016 року.
Комісії надані повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
Стаття 8. Відкликання авторизації
Компетентний орган може відкликати авторизацію, видану інвестиційній фірмі, якщо така інвестиційна фірма:
(a) не користується авторизацією упродовж 12 місяців, прямо відмовляється від авторизації або не надавала інвестиційні послуги чи не здійснювала інвестиційної діяльності упродовж останніх шести місяців, якщо тільки відповідна держава-член не передбачила припинення дії авторизації в таких випадках;
(b) отримала авторизацію шляхом надання неправдивих заяв або використання інших неналежних засобів;
(c) більше не виконує умови, згідно з якими було надано авторизацію, як-от дотримання умов, визначених у Регламенті (ЄС) № 575/2013;
(d) серйозно або систематично порушувала положення, ухвалені відповідно до цієї Директиви або Регламенту (ЄС) № 600/2014, що регулюють умови діяльності інвестиційних фірм;
(e) підпадає під будь-який із випадків, коли національним правом щодо питань, які не підпадають під сферу застосування цієї Директиви, передбачене відкликання.
Про кожне відкликання авторизації необхідно повідомляти ESMA.
Стаття 9. Орган управління
1. Компетентні органи, які надають авторизацію згідно зі статтею 5, повинні забезпечити, щоб інвестиційні фірми та їх органи управління відповідали статті 88 і статті 91 Директиви 2013/36/ЄС.
ESMA та EBA повинні спільно ухвалити настанови щодо елементів, передбачених у статті 91(12) Директиви 2013/36/ЄС.
2. При наданні авторизації згідно зі статтею 5 компетентні органи можуть дозволити членам органу управління обіймати ще одну посаду невиконавчого директора на додачу до посад, дозволених відповідно до статті 91(3) Директиви 2013/36/ЄС. Компетентні органи повинні регулярно повідомляти ESMA про такі авторизації.
EBA та ESMA повинні координувати збір інформації стосовно інвестиційних фірм, передбаченої в першому підпараграфі цього параграфа та у статті 91(6) Директиви 2013/36/ЄС.
3. Держави-члени повинні забезпечити, щоб орган управління інвестиційної фірми визначав, контролював та відповідав за впровадження механізмів управління, які забезпечують ефективне та розумне управління інвестиційною фірмою, у тому числі розподіл обов’язків в інвестиційній фірмі та запобігання конфліктам інтересів, у спосіб, що забезпечує цілісність ринку та захист інтересів клієнтів.
Без обмеження вимог, встановлених у статті 88(1) Директиви 2013/36/ЄС, такі механізми повинні також гарантувати, що орган управління визначає, затверджує та контролює:
(a) організацію фірми для надання інвестиційних послуг або здійснення інвестиційної діяльності та надання додаткових послуг, включно з навичками, уміннями та експертними знаннями, необхідними для персоналу, ресурсами, процедурами та механізмами для надання послуг і здійснення діяльності, з урахуванням характеру, масштабу та складності її діяльності, а також усіх вимог, яким повинна відповідати фірма;
(b) політику щодо пропонованих або надаваних/здійснюваних послуг, діяльності, продуктів і операцій з урахуванням ступеня стійкості фірми до ризиків, а також характеристик і потреб клієнтів фірми, для яких їх будуть пропонувати або надавати/здійснювати, включно з проведенням належного стрес-тестування у відповідних випадках;
(c) політику винагороди для осіб, що беруть участь у наданні послуг клієнтам, спрямовану на стимулювання відповідального ведення бізнесу, справедливого ставлення до клієнтів, а також уникнення конфліктів інтересів у відносинах із клієнтами.
Орган управління повинен здійснювати моніторинг і періодичне оцінювання належності та реалізації стратегічних цілей фірми у сфері надання інвестиційних послуг, додаткових послуг і здійснення інвестиційної діяльності, дієвості механізмів управління інвестиційної фірми та належності політик щодо надання послуг клієнтам і вживати належних заходів для усунення будь-яких недоліків.
Члени органу управління повинні мати належний доступ до інформації та документації, які необхідні для контролю та моніторингу вироблення й ухвалення управлінських рішень.
4. Компетентний орган відмовляє в наданні авторизації, якщо він не переконаний, що члени органу управління інвестиційної фірми мають достатньо добру репутацію, володіють достатніми знаннями, навичками та досвідом і присвячують достатньо часу виконанню своїх функцій в інвестиційній фірмі, або за наявності об’єктивних і явних підстав вважати, що орган управління фірми може становити загрозу для ефективного, надійного та розумного управління нею, належного врахування інтересів її клієнтів та для цілісності ринку.
5. Держави-члени повинні вимагати від інвестиційної фірми повідомляти компетентний орган про всіх членів її органу управління та про будь-які зміни у його складі разом з усією інформацією, необхідною для оцінювання відповідності фірми параграфам 1, 2 і 3.
6. Держав-члени повинні вимагати, щоб принаймні дві особи, що відповідають вимогам, встановленим у параграфі 1, фактично керували діяльністю інвестиційної фірми, що є заявником.
Як відступ від першого підпараграфа, держави-члени можуть надавати авторизацію інвестиційним фірмам, що є фізичними особами, або інвестиційним фірмам, що є юридичними особами, якими одноосібно управляє фізична особа згідно з їхніми установчими правилами та національними законами. Однак держави-члени повинні вимагати:
(a) наявності альтернативних механізмів, які забезпечують надійне та розумне управління такими інвестиційними фірмами і належне врахування інтересів клієнтів та цілісності ринку;
(b) щоб фізичні особи мали достатньо добру репутацію, володіли достатніми знаннями, навичками та досвідом і присвячували достатньо часу виконанню своїх обов’язків.
Стаття 10. Акціонери та учасники з істотною участю
1. Компетентні органи не повинні надавати інвестиційній фірмі авторизацію на надання інвестиційних послуг або здійснення інвестиційної діяльності, доки їм не нададуть інформацію про акціонерів або учасників, незалежно від того, чи вони є прямими чи непрямими, фізичними чи юридичними особами, що мають істотну участь, і про розмір такої участі.
Компетентні органи відмовляють у наданні авторизації, якщо, з огляду на потребу забезпечити надійне та розумне управління інвестиційною фірмою, вони не переконалися у придатності акціонерів або учасників, які мають істотну участь.
За наявності тісних зв’язків між інвестиційною фірмою та іншими фізичними або юридичними особами, компетентні органи повинні надавати авторизацію тільки за умови, що такі зв’язки не перешкоджають ефективному виконанню наглядових функцій компетентних органів.
2. Компетентний орган відмовляє в наданні авторизації, якщо закони, підзаконні нормативно-правові акти або адміністративні положення третьої країни, які регулюють діяльність однієї або більше фізичних чи юридичних осіб, з якими суб’єкт господарювання має тісні зв’язки, або труднощі, пов’язані із забезпеченням їх виконання, перешкоджають ефективному виконанню його наглядових функцій.
3. Держави-члени повинні вимагати, щоб у випадках, коли вплив осіб, зазначених у першому підпараграфі параграфа 1, може негативно позначитися на надійному та розумному управлінні інвестиційною фірмою, компетентний орган вжив належних заходів для усунення такої ситуації.
Такими заходами можуть бути клопотання про видачу судових наказів, накладення санкцій на директорів чи осіб, відповідальних за управління, або тимчасове зупинення реалізації прав голосу, передбачених акціями/частками, якими володіють відповідні акціонери або учасники.
Стаття 11. Повідомлення про запропоноване набуття
1. Держави-члени повинні вимагати, щоб будь-яка фізична або юридична особа чи такі особи, що діють спільно (далі - запропонований набувач), які ухвалили рішення набути, прямо чи опосередковано, істотну участь в інвестиційній фірмі або збільшити, прямо чи опосередковано, таку істотну участь в інвестиційній фірмі, у результаті чого частка належних їм прав голосу або капіталу досягне або перевищить 20%, 30% або 50% чи інвестиційна фірма стане їх дочірньою компанією (далі - запропоноване набуття), спочатку повідомили в письмовій формі компетентні органи про інвестиційну фірму, у якій вони мають намір набути або збільшити істотну участь, із зазначенням розміру відповідної частки участі та релевантної інформації, як вказано у статті 13(4).
Держави-члени повинні вимагати, щоб будь-яка фізична або юридична особа, яка ухвалила рішення відчужити, прямо або опосередковано, істотну участь в інвестиційній фірмі, спочатку повідомила про це в письмовій формі компетентні органи із зазначенням розміру відповідної частки участі. Така особа також повинна повідомити компетентним органам, якщо вона ухвалила рішення зменшити свою істотну участь так, що частка належних їй прав голосу або капіталу стане меншою за 20%, 30% або 50% або інвестиційна фірма перестане бути її дочірньою компанією.
Держави-члени не зобов’язані застосовувати порогове значення в розмірі 30%, якщо, згідно з пунктом (a) статті 9(3) Директиви 2004/109/ЄС, вони застосовують порогове значення в одну третину.
При визначенні того, чи виконані критерії для істотної участі, зазначені у статті 10 та в цій статті, держави-члени не повинні враховувати права голосу або акції/частки, якими інвестиційні фірми або кредитні установи можуть володіти в результаті надання послуг з андеррайтингу фінансових інструментів та/або розміщення фінансових інструментів на підставі твердого зобов’язання, передбаченого в пункті 6 секції A додатка I, за умови, що такі права, з одного боку, не реалізують або іншим чином не використовують для втручання в управління емітентом і, з іншого боку, відчужують протягом одного року після набуття.
2. Відповідні компетентні органи повинні співпрацювати один з одним в повній консультації при проведенні оцінювання, передбаченого у статті 13(1) (далі - оцінювання), якщо запропонований набувач є однією з таких осіб:
(a) кредитна установа, компанія зі страхування життя, страхова компанія, перестрахова компанія, інвестиційна фірма або управлінська компанія UCITS, авторизована в іншій державі-члені або в секторі, іншому, ніж той, у якому пропонується набуття;
(b) материнська компанія кредитної установи, компанії зі страхування життя, страхової компанії, перестрахової компанії, інвестиційної фірми або управлінської компанії UCITS, авторизованої в іншій державі-члені або в секторі, іншому, ніж той, у якому пропонується набуття; або
(c) фізична або юридична особа, яка контролює кредитну установу, компанію зі страхування життя, страхову компанію, перестрахову компанію, інвестиційну фірму або управлінську компанію UCITS, авторизовану в іншій державі-члені або в секторі, іншому, ніж той, у якому пропонується набуття.
Компетентні органи повинні без невиправданої затримки надавати один одному будь-яку інформацію, яка є істотною або релевантною для оцінювання. З цією метою компетентні органи повинні повідомляти один одному за запитом всю релевантну інформацію та повинні повідомляти з власної ініціативи всю істотну інформацію. У рішенні компетентного органу, що авторизував інвестиційну фірму, у якій пропонується набуття, повинні зазначатися будь-які думки або зауваження, висловлені компетентним органом, відповідальним за запропонованого набувача.
3. Держави-члени повинні вимагати, щоб, якщо інвестиційній фірмі стає відомо про будь-яке набуття або відчуження часток участі в її капіталі, що призводить до того, що частки участі стають більшими або меншими за будь-яке з порогових значень, зазначених у першому підпараграфі параграфа 1, така інвестиційна фірма невідкладно повідомила про це компетентний орган.
Принаймні один раз на рік інвестиційні фірми також повинні повідомляти компетентному органу імена акціонерів і учасників, які мають істотну участь, і розмір відповідних часток участі, наприклад, згідно з інформацією, отриманою на річних загальних зборах акціонерів і учасників або в результаті дотримання нормативно-правових актів, застосовних до компаній, обігові цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку.
4. Держави-члени повинні вимагати, щоб компетентні органи вживали заходів, подібних до тих, що зазначені у статті 10(3), стосовно осіб, які не виконали обов’язок щодо надання попередньої інформації стосовно набуття або збільшення істотної участі. У разі набуття частки участі, незважаючи на заперечення з боку компетентних органів, держави-члени повинні, незалежно від будь-яких інших санкцій, які можуть бути ухвалені, передбачити тимчасове зупинення реалізації відповідних прав голосу, визнання недійсними відданих голосів або можливість їх анулювання.
Стаття 12. Період оцінювання
1. Компетентні органи повинні невідкладно, але в будь-якому разі не пізніше двох робочих днів із моменту отримання повідомлення, що вимагається згідно з першим підпараграфом статті 11(1), а також після можливого подальшого отримання інформації, зазначеної в параграфі 2 цієї статті, підтвердити запропонованому набувачу їх отримання в письмовій формі.
Компетентним органам надається не більше шестидесяти робочих днів із дати письмового підтвердження отримання повідомлення та всіх документів, які держава-член вимагає додавати до повідомлення на підставі переліку, зазначеного у статті 13(4), (далі - період оцінювання) для проведення оцінювання.
Компетентні органи повинні повідомити запропонованому набувачу дату закінчення періоду оцінювання в момент підтвердження отримання.
2. Компетентні органи можуть протягом періоду оцінювання, за необхідності, але не пізніше, ніж на 50-й робочий день періоду оцінювання, запитувати будь-яку додаткову інформацію, необхідну для завершення оцінювання. Такий запит повинен бути поданий у письмові формі із зазначенням необхідної додаткової інформації.
Період оцінювання тимчасово зупиняють на період між датою подання компетентними органами запиту на отримання інформації та отриманням відповіді на такий запит від запропонованого набувача. Строк такого тимчасового зупинення не повинен перевищувати 20 робочих днів. Усі подальші запити компетентних органів про доповнення або уточнення інформації подаються ними на їх розсуд, проте вони не повинні призводити до тимчасового зупинення періоду оцінювання.
3. Компетентні органи можуть продовжити строк тимчасового зупинення, зазначений у другому підпараграфі параграфа 2, до 30 робочих днів, якщо запропонований набувач є однією з таких осіб:
(a) фізична чи юридична особа, яка розташована або діяльність якої регулюється за межами Союзу;
(b) фізична чи юридична особа, яка не підлягає нагляду згідно із цією Директивою або директивами 2009/65/ЄС, 2009/138/ЄС чи 2013/36/ЄС.
4. Якщо компетентні органи після завершення оцінювання ухвалять рішення оскаржити запропоноване набуття, вони повинні, протягом двох робочих днів, але в межах періоду оцінювання, повідомити про це запропонованому набувачу в письмовій формі із зазначенням причин ухвалення такого рішення. Згідно з національним правом, відповідна інформація про причини ухвалення рішення може бути оприлюднена за запитом запропонованого набувача. Це не перешкоджає державі-члену надати компетентному органу дозвіл на розкриття такої інформації за відсутності запиту з боку запропонованого набувача.
5. Якщо компетентні органи не подадуть письмове заперечення проти запропонованого набуття протягом періоду оцінювання, воно вважається схваленим.
6. Компетентні органи можуть встановити максимальний строк здійснення запропонованого набуття та продовжувати його у відповідних випадках.
7. Держави-члени не повинні встановлювати суворіші вимоги щодо повідомлення компетентних органів про пряме або непряме набуття прав голосу або капіталу, ніж вимоги, визначені в цій Директиві.
8. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для встановлення вичерпного переліку інформації, зазначеної у статті 13(4), яку запропоновані набувачі повинні вказувати у своєму повідомленні, без обмеження параграфа 2 цієї статті.
ESMA повинен подати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 01 січня 2014 року.
Комісії делеговані повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
9. ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб визначити стандартні форми, шаблони та процедури, що стосуються умов процесу консультацій між відповідними компетентними органами, як зазначено у статті 11(2).
ESMA повинен подати Комісії зазначені проекти імплементаційних технічних стандартів до 01 січня 2014 року.
Комісії надані повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
Стаття 13. Оцінювання
1. При оцінюванні повідомлення, передбаченого у статті 11(1), та інформації, зазначеної у статті 12(2), компетентні органи, з метою забезпечення надійного та розумного управління інвестиційною фірмою, у якій пропонується набуття, та беручи до уваги ймовірний вплив запропонованого набувача на інвестиційну фірму, оцінюють придатність запропонованого набувача та фінансову стійкість запропонованого набуття згідно з такими критеріями:
(a) репутація запропонованого набувача;
(b) репутація та досвід будь-якої особи, що керуватиме діяльністю інвестиційної фірми у результаті запропонованого набуття;
(c) фінансова стійкість запропонованого набувача, зокрема, з урахуванням виду діяльності, що ведеться та передбачається в інвестиційній фірмі, у якій пропонується набуття;
(d) здатність інвестиційної фірми відповідати та підтримувати відповідність пруденційним вимогам згідно з цією Директивою та, якщо застосовно, згідно з іншими директивами, зокрема директивами 2002/87/ЄС та 2013/36/ЄС, у тому числі, придатність структури групи, частиною якої вона стане, для здійснення ефективного нагляду, ефективного обміну інформацією між компетентними органами та визначення розподілу обов’язків між компетентними органами;
(e) наявність обґрунтованих підстав вважати, що у зв’язку із запропонованим набуттям здійснюється або планується спроба відмивання грошей або фінансування тероризму у розумінні статті 1 Директиви 2005/60/ЄС або що запропоноване набуття може підвищити ризик таких дій.
Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 89, які коригують критерії, визначені в першому підпараграфі цього параграфа.
2. Компетентні органи можуть заперечувати проти запропонованого набуття, тільки якщо для цього існують обґрунтовані підстави з урахуванням критеріїв, визначених у параграфі 1, або якщо інформація, надана запропонованим набувачем, є неповною.
3. Держави-члени не повинні встановлювати будь-які попередні умови стосовно рівня участі, яку необхідно набути, або дозволяти їхнім компетентним органам перевіряти запропоноване набуття з точки зору економічних потреб ринку.
4. Держави-члени повинні оприлюднити перелік із зазначенням інформації, яка є необхідною для оцінювання і яка повинна бути надана компетентним органам у момент подання повідомлення, зазначеного у статті 11(1). Інформація, що вимагається, повинна бути пропорційною і адаптованою до характеристик запропонованого набувача та запропонованого набуття. Держави-члени не повинні вимагати інформацію, яка не є релевантною для пруденційного оцінювання.
5. Незважаючи на статтю 12(1), (2) і (3), якщо компетентний орган повідомлено про дві або більше пропозицій щодо набуття або збільшення істотної участі в одній інвестиційній фірмі, він повинен розглянути кандидатури запропонованих набувачів на недискримінаційній основі.
Стаття 14. Участь у схемі компенсації авторизованим інвесторам
Компетентний орган повинен перевірити, чи будь-який суб’єкт, що бажає отримати авторизацію як інвестиційна фірма, на момент авторизації дотримується своїх зобов’язань згідно з Директивою 97/9/ЄС.
Обов’язок, встановлений у першому параграфі, повинен бути виконаний стосовно структурованих депозитів, якщо структурований депозит виданий кредитною установою, яка є учасником схеми гарантування депозитів, визнаної згідно з Директивою 2014/49/ЄС.
Стаття 15. Достатність початкового капіталу
Держави-члени повинні забезпечити, щоб компетентні органи надавали авторизацію, тільки якщо інвестиційна фірма має достатній початковий капітал згідно з вимогами Регламенту (ЄС) № 575/2013 з урахуванням характеру відповідної інвестиційної послуги або діяльності.
Стаття 16. Організаційні вимоги
1. Держава-член розташування головного офісу повинна вимагати, щоб інвестиційні фірми відповідали організаційним вимогам, встановленим у параграфах 2-10 цієї статті та у статті 17.
2. Інвестиційна фірма повинна встановити належні політики та процедури, які є достатніми для забезпечення відповідності фірми, у тому числі її керівників, працівників і пов’язаних агентів, своїм зобов’язанням відповідно до цієї Директиви, а також належні правила, які регулюють особисті операції таких осіб.
3. Інвестиційна фірма повинна підтримувати та застосовувати дієві організаційні й адміністративні механізми для вжиття всіх можливих заходів, розроблених з метою запобігання негативному впливу конфліктів інтересів, як означено у статті 23, на її клієнтів.
Інвестиційна фірма, яка створює фінансові інструменти для продажу клієнтам, повинна підтримувати, застосовувати та переглядати процес затвердження кожного фінансового інструмента та істотних змін наявних фінансових інструментів до їх реалізації або розповсюдження серед клієнтів.
Процес затвердження продукту повинен визначати цільовий ринок кінцевих клієнтів у рамках відповідної категорії клієнтів для кожного фінансового інструмента та забезпечувати оцінювання всіх відповідних ризиків для такого визначеного цільового ринку і придатність передбаченої стратегії розповсюдження для визначеного цільового ринку.
Інвестиційна фірма також повинна регулярно переглядати фінансові інструменти, які вона пропонує або реалізує, беручи до уваги будь-яку подію, що може суттєво вплинути на потенційний ризик для визначеного цільового ринку, щоб оцінити принаймні, чи продукт продовжує відповідати потребам визначеного цільового ринку та чи передбачена стратегія розповсюдження залишається належною.
Інвестиційна фірма, яка створює фінансові інструменти, повинна надати будь-якому розповсюджувачу всю відповідну інформацію про фінансовий інструмент і процес затвердження продукту, у тому числі про визначений цільовий ринок фінансового інструмента.
Якщо інвестиційна фірма пропонує або рекомендує фінансові інструменти, які вона не створює, вона повинна мати належні механізми для отримання інформації, зазначеної у п'ятому підпараграфі, і розуміння характеристик та визначеного цільового ринку кожного фінансового інструмента.
Політики, процеси та механізми, зазначені у цьому параграфі, не повинні обмежувати всі інші вимоги згідно із цією Директивою та Регламентом (ЄС) № 600/2014, у тому числі ті, що стосуються розкриття, придатності або доречності, виявлення конфліктів інтересів і управління ними, а також методів стимулювання.
4. Інвестиційна фірма повинна вживати розумних заходів, щоб забезпечити безперервність і регулярність надання інвестиційних послуг і здійснення інвестиційної діяльності. З цією метою інвестиційна фірма повинна використовувати належні та пропорційні системи, ресурси та процедури.
5. У разі використання послуг третіх осіб для виконання операційних функцій, які мають критично важливе значення для забезпечення безперервного та задовільного обслуговування клієнтів, а також безперервного та задовільного здійснення інвестиційної діяльності, інвестиційна фірма повинна забезпечити вжиття розумних заходів для уникнення невиправданого додаткового операційного ризику. Аутсорсинг важливих операційних функцій не повинен бути організований таким чином, щоб істотно знижувати якість внутрішнього контролю та здатність суб’єкта, що здійснює нагляд, здійснювати моніторинг дотримання фірмою своїх зобов’язань.
Інвестиційна фірма повинна мати надійні адміністративні та бухгалтерські процедури, механізми внутрішнього контролю, дієві процедури оцінювання ризиків і ефективні механізми контролю та захисту для систем оброблення інформації.
Без обмеження здатності компетентних органів вимагати надання доступу до комунікацій згідно із цією Директивою та Регламентом (ЄС) № 600/2014, інвестиційна фірма повинна мати надійні механізми захисту, щоб гарантувати безпеку й автентифікацію засобів передачі інформації, мінімізувати ризик пошкодження даних і несанкціонованого доступу, а також щоб запобігти витоку інформації та на постійній основі забезпечувати конфіденційність даних.
6. Інвестиційна фірма повинна забезпечити ведення записів щодо всіх своїх послуг, діяльності та операцій, які мають бути достатніми, щоб надати компетентним органам можливість виконувати їхні завдання з нагляду та вживати заходи із забезпечення виконання відповідно до цієї Директиви, Регламенту (ЄС) № 600/2014, Директиви 2014/57/ЄС та Регламенту (ЄС) № 596/2014 і, зокрема, щоб підтвердити, що інвестиційна фірма виконала всі свої зобов’язання, у тому числі щодо клієнтів або потенційних клієнтів та цілісності ринку.
7. До таких записів належать записи телефонних розмов або електронних комунікацій, що стосуються принаймні операцій, проведених під час здійснення операцій за власний рахунок, і надання послуг, пов’язаних із розпорядженнями клієнтів, які стосуються прийому, передачі та виконання розпоряджень клієнтів.
До таких телефонних розмов або електронних комунікацій також належать телефонні розмови або електронні комунікації, що здійснюються з наміром проведення операцій під час здійснення операцій за власний рахунок або надання послуг, пов’язаних із розпорядженнями клієнтів, які стосуються прийому, передачі та виконання розпоряджень клієнтів, навіть якщо такі розмови або комунікації не призводять до здійснення таких операцій або надання послуг, пов’язаних із розпорядженнями клієнтів.
З цією метою інвестиційна фірма повинна вжити всіх можливих заходів для записування відповідних телефонних розмов і електронних комунікацій, що їх здійснюють, надсилають чи отримують з використанням обладнання, яке надане інвестиційною фірмою працівнику чи підряднику або використання якого працівником чи підрядником схвалене або дозволене інвестиційною фірмою.
Інвестиційна фірма повинна повідомляти новим або наявним клієнтам, що телефонні комунікації або розмови між інвестиційною фірмою та її клієнтами, які призводять або можуть призвести до здійснення операцій, будуть записуватися.
Таке повідомлення може бути зроблене один раз перед наданням інвестиційних послуг новим і наявним клієнтам.
Інвестиційна фірма не повинна надавати по телефону інвестиційні послуги та здійснювати інвестиційну діяльність для клієнтів, яких заздалегідь не попередили про записування їхніх телефонних комунікацій або розмов, якщо такі інвестиційні послуги та інвестиційна діяльність стосуються прийому, передачі або виконання розпоряджень клієнтів.
Клієнти можуть надавати розпорядження через інші канали, однак такі комунікації повинні здійснюватися з використанням довговічного носія, як-от за допомогою листів, факсових повідомлень, повідомлень електронної пошти або документування розпоряджень клієнтів, наданих під час зустрічей. Зокрема, зміст відповідних особистих розмов із клієнтом може бути зафіксований у вигляді письмового протоколу або записів. Такі розпорядження повинні вважатися еквівалентними розпорядженням, отриманим по телефону.
Інвестиційна фірма повинна вжити всіх можливих заходів, щоб не допустити здійснення, надсилання або отримання працівником або підрядником відповідних телефонних розмов і електронних комунікацій із використанням особистого обладнання, з якого інвестиційна фірма не може зробити запис або копію.
Записи, зроблені згідно із цим параграфом, за запитом повинні бути надані відповідному клієнту та повинні зберігатися протягом п’яти років та, якщо цього вимагає компетентний орган, до семи років.
8. Інвестиційна фірма повинна, у разі володіння фінансовими інструментами, які належать клієнтам, вжити належних заходів, щоб захистити право власності клієнтів, особливо на випадок неплатоспроможності інвестиційної фірми, і щоб запобігти використання фінансових інструментів клієнта за власний рахунок, крім випадків явної згоди клієнта.
9. Інвестиційна фірма повинна, у разі володіння коштами, які належать клієнтам, вжити належних заходів, щоб захистити права клієнтів і, за винятком кредитних установ, запобігти використанню коштів клієнтів за власний рахунок.
10. Інвестиційна фірма не повинна укладати угоди про фінансове забезпечення у формі передачі права власності з непрофесійними клієнтами з метою забезпечення або покриття поточних або майбутніх, фактичних або умовних і потенційних зобов’язань клієнтів.
11. У випадку філій інвестиційних фірм, компетентний орган держави-члена, на території якої розташована філія, повинен, без обмеження можливості компетентного органу держави-члена розташування головного офісу інвестиційної фірми мати прямий доступ до таких записів, забезпечити виконання обов’язку, встановленого в параграфах 6 і 7, стосовно операцій, здійснених філією.
Держави-члени можуть, за виняткових обставин, встановити вимоги до інвестиційних фірм щодо забезпечення збереженості активів клієнтів додатково до положень, визначених у параграфах 8, 9 і 10, і відповідних делегованих актів, як вказано в параграфі 12. Такі вимоги повинні бути об’єктивно обґрунтованими та пропорційними, щоб у випадках, коли інвестиційні фірми забезпечують збереженість активів та коштів клієнтів, усувати конкретні ризики для захисту інвесторів або цілісності ринку, які мають виняткове значення в умовах структури ринку такої держави-члена.
Держави-члени повинні без невиправданої затримки повідомити Комісію про будь-яку вимогу, яку вони мають намір встановити відповідно до цього параграфа, принаймні за два місяці до дати, коли така вимога повинна набрати чинності. Повідомлення повинне містити обґрунтування такої вимоги. Будь-які такі додаткові вимоги не повинні обмежувати або будь-яким іншим чином негативно впливати на права інвестиційних фірм відповідно до статей 34 і 35.
Комісія повинна, протягом двох місяців після повідомлення, зазначеного у третьому підпараграфі, надати висновок щодо пропорційності та обґрунтованості додаткових вимог.
Держава-член можуть зберегти додаткові вимоги за умови, що вони були повідомлені Комісії відповідно до статті 4 Директиви 2006/73/ЄС до 02 липня 2014 року і що виконано умови, встановлені в зазначеній статті.
Комісія повинна повідомити державам-членам і оприлюднити на своєму вебсайті додаткові вимоги, встановлені відповідно до цього параграфа.
12. Комісії надані повноваження ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 89, щоб визначити конкретні організаційні вимоги, встановлені в параграфах 2-10 цієї статті, для інвестиційних фірм і філій фірм третіх країн, які мають авторизацію відповідно до статті 41 на надання різних видів інвестиційних послуг та/або здійснення різних видів інвестиційної діяльності і додаткових послуг чи їх комбінацій.
Стаття 17. Алгоритмічна торгівля
1. Інвестиційна фірма, що здійснює алгоритмічну торгівлю, повинна мати дієві системи та механізми контролю ризиків, які придатні для її діяльності, щоб забезпечити, що її торгові системи є стійкими та мають достатню спроможність, забезпечують дотримання відповідних порогових значень і лімітів торгівлі та не допускають надсилання помилкових розпоряджень або здійснення системами будь-яких інших дій, що можуть призвести до порушень у роботі ринку або сприяти їх виникненню. Така фірма також повинна мати дієві системи та механізми контролю ризиків, щоб гарантувати, що торгові системи неможливо використовувати для будь-яких цілей, що суперечать Регламенту (ЄС) № 596/2014 або правилам торговельного майданчика, з яким вона з’єднана. Інвестиційна фірма повинна мати дієві механізми забезпечення безперервної роботи для усунення будь-якого порушення роботи її торгових систем і повинна забезпечити повне тестування та моніторинг її систем, щоб гарантувати їх відповідність вимогам, встановленим у цьому параграфі.
2. Інвестиційна фірма, що здійснює алгоритмічну торгівлю в державі-члені, повинна повідомити про це компетентні органи держави-члена розташування її головного офісу та торговельного майданчика, на якому інвестиційна фірма здійснює алгоритмічну торгівлю як член або учасник торговельного майданчика.
Компетентний орган держави-члена розташування головного офісу інвестиційної фірми може вимагати від інвестиційної фірми регулярного або спеціального надання опису характеру її стратегій алгоритмічної торгівлі, інформації про параметри або ліміти торгівлі, яких дотримується система, її основні механізми забезпечення відповідності та контролю ризиків для забезпечення виконання умов, встановлених у параграфі 1, а також інформацію про тестування її систем. Компетентний орган держави-члена розташування головного офісу інвестиційної фірми може в будь-який час вимагати від інвестиційної фірми надання додаткової інформації про її алгоритмічну торгівлю та системи, які використовуються для такої торгівлі.
Компетентний орган держави-члена розташування головного офісу інвестиційної фірми повинен, за запитом компетентного органу торговельного майданчика, на якому інвестиційна фірма здійснює алгоритмічну торгівлю як член або учасник торговельного майданчика, і без невиправданої затримки надавати інформацію, зазначену у другому підпараграфі, яку він отримує від інвестиційної фірми, що здійснює алгоритмічну торгівлю.
Інвестиційна фірма повинна забезпечити ведення записів з питань, зазначених у цьому параграфі, і достатність таких записів, щоб надати компетентному органу можливість здійснювати моніторинг відповідності вимогам цієї Директиви.
Інвестиційна фірма, що використовує високочастотний метод алгоритмічної торгівлі, повинна зберігати в затвердженій формі точні та послідовні в часі записи про всі розміщені нею розпорядження, у тому числі про скасування розпоряджень, виконані розпорядження та котирування на торговельних майданчиках, і повинна надавати їх компетентному органу на його вимогу.
3. Інвестиційна фірма, що здійснює алгоритмічну торгівлю для реалізації стратегії вирівнювання ринку, повинна, з урахуванням ліквідності, обсягу та характеру конкретного ринку і характеристик інструментів, якими здійснюється торгівля:
(a) безперервно здійснювати таке вирівнювання ринку упродовж визначеної частки годин торгівлі на торговельному майданчику, крім виняткових обставин, у результаті чого на регулярній та передбачуваній основі забезпечується ліквідність на торговельному майданчику;
(b) укласти зобов’язальний письмовий договір із торговельним майданчиком, у якому повинні принаймні вказуватися зобов’язання інвестиційної фірми відповідно до пункту (a); та
(c) мати дієві системи та механізми контролю, щоб забезпечити постійне виконання нею зобов’язань за договором, зазначеним у пункті (b).
4. Для цілей цієї статті та статті 48 цієї Директиви інвестиційна фірма, що здійснює алгоритмічну торгівлю, вважається такою, що реалізує стратегію вирівнювання ринку, якщо її стратегія як члена або учасника одного або більше торговельних майданчиків при здійсненні операцій за власний рахунок передбачає розміщення твердих, одночасних двосторонніх котирувань порівнянного розміру та за конкурентними цінами стосовно одного або більше фінансових інструментів на одному торговельному майданчику або на різних торговельних майданчиках, у результаті чого на регулярній і частій основі забезпечується ліквідність усього ринку.
5. Інвестиційна фірма, що надає прямий електронний доступ до торговельного майданчика, повинна мати дієві системи та механізми контролю, що забезпечують належне оцінювання та перевірку придатності клієнтів, які користуються цією послугою, запобігання перевищення клієнтами, які користуються цією послугою, відповідних попередньо встановлених торговельних і кредитних порогових значень, належний моніторинг торгівлі клієнтів, які користуються цією послугою, а також те, що належні механізми контролю ризиків запобігають торгівлі, що може створити ризики для самої інвестиційної фірми, призвести до порушень роботи ринку чи сприяти їх виникненню або суперечити Регламенту (ЄС) № 596/2014 чи правилам торговельного майданчика. Прямий електронний доступ без таких механізмів контролю заборонений.
Інвестиційна фірма, що надає прямий електронний доступ, несе відповідальність за забезпечення дотримання клієнтами, які користуються такою послугою, вимог цієї Директиви та правил торговельного майданчика. Інвестиційна фірма повинна здійснювати моніторинг операцій, щоб виявляти порушення таких правил, неналежні умови торгівлі або поведінку, яка може містити ознаки зловживання на ринку та підлягає повідомленню компетентному органу. Інвестиційна фірма повинна забезпечити наявність зобов’язального письмового договору між інвестиційною фірмою та клієнтом щодо основних прав та обов’язків, пов’язаних із наданням цієї послуги, а також що за договором за інвестиційною фірмою зберігається відповідальність згідно із цією Директивою.
Інвестиційна фірма, що надає прямий електронний доступ до торговельного майданчика, повинна повідомити про це компетентні органи держави-члена розташування її головного офісу та торговельного майданчика, на якому інвестиційна фірма надає прямий електронний доступ.
Компетентний орган держави-члена розташування головного офісу інвестиційної фірми може вимагати від інвестиційної фірми регулярного або спеціального надання опису систем і механізмів контролю, зазначених у першому підпараграфі, а також докази їх застосування.
Компетентний орган держави-члена розташування головного офісу інвестиційної фірми повинен, за запитом компетентного органу торговельного майданчика, до якого інвестиційна фірма надає прямий електронний доступ, надавати, без невиправданої затримки, інформацію, зазначену в четвертому підпараграфі, яку він отримує від інвестиційної фірми.
Інвестиційна фірма повинна забезпечити ведення записів із питань, зазначених у цьому параграфі, і достатність таких записів, щоб надати відповідному компетентному органу можливість здійснювати моніторинг відповідності вимогам цієї Директиви.
6. Інвестиційна фірма, що діє як загальний учасник клірингу для інших осіб, повинна мати дієві системи та механізми контролю, щоб забезпечити застосування клірингових послуг лише до осіб, які є придатними та відповідають чітким критеріям, і встановлення належних вимог для таких осіб з метою зниження ризиків для інвестиційної фірми та ринку. Інвестиційна фірма повинна забезпечити наявність зобов’язального письмового договору між інвестиційною фірмою та особою щодо основних прав та обов’язків, пов’язаних із наданням цієї послуги.
7. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб визначити:
(a) детальні організаційні вимоги, встановлені в параграфах 1-6, що мають встановлюватися для інвестиційних фірм, які надають різні інвестиційні послуги і додаткові послуги та/або здійснюють різні види інвестиційної діяльності чи їх комбінації, при цьому у специфікаціях щодо організаційних вимог, встановлених у параграфі 5, повинні бути визначені конкретні вимоги щодо прямого доступу до ринку та спонсорованого доступу таким чином, щоб забезпечити, що механізми контролю, які застосовуються до спонсорованого доступу, принаймні еквівалентні механізмам контролю, які застосовуються до прямого доступу до ринку;
(b) обставини, за яких інвестиційна фірма зобов’язана укласти договір про вирівнювання ринку, зазначений у пункті (b) параграфа 3, а також зміст таких договорів, у тому числі частку годин торгівлі на торговельному майданчику, встановлену в параграфі 3;
(c) ситуації, що вважаються винятковими обставинами, зазначеними в параграфі 3, у тому числі обставини надзвичайної волатильності, політичні та макроекономічні питання, системні та операційні питання, а також обставини, що перешкоджають здатності інвестиційної фірми підтримувати розумні практики управління ризиками, як встановлено в параграфі 1;
(d) зміст і формат затвердженої форми, зазначеної у п’ятому підпараграфі параграфа 2, а також строк, протягом якого такі записи повинні зберігатися інвестиційною фірмою.
ESMA повинен подати Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 03 липня 2015 року.
Комісії делеговані повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
Стаття 18. Процес торгівлі та завершення операцій на БТМ та ОТМ
1. Держави-члени повинні вимагати, щоб інвестиційні фірми та оператори ринку, які керують роботою БТМ чи ОТМ, на додачу до дотримання організаційних вимог, встановлених у статті 16, встановили прозорі правила та процедури справедливої та належної торгівлі, а також об’єктивні критерії ефективного виконання розпоряджень. Вони повинні мати механізми для розумного управління технічною експлуатацією об’єкта, включно зі встановленням дієвих механізмів на випадок надзвичайних ситуацій для подолання ризиків порушення роботи систем.
2. Держави-члени повинні вимагати, щоб інвестиційні фірми та оператори ринку, які керують роботою БТМ чи ОТМ, встановили прозорі правила щодо критеріїв визначення фінансових інструментів, якими можна торгувати в їхніх системах.
Держави-члени повинні вимагати, щоб, якщо застосовно, інвестиційні фірми та оператори ринку, які керують роботою БТМ чи ОТМ, надавали або забезпечували доступ до достатнього обсягу загальнодоступної інформації, щоб їхні користувачі мали змогу зробити інвестиційні висновки, враховуючи характер користувачів і типи інструментів, якими здійснюється торгівля.
3. Держави-члени повинні вимагати, щоб інвестиційні фірми та оператори ринку, які керують роботою БТМ чи ОТМ, встановили, опублікували, підтримували та виконували прозорі та недискримінаційні правила, які регулюють доступ до їхнього об’єкта на основі об’єктивних критеріїв.
4. Держави-члени повинні вимагати, щоб інвестиційні фірми та оператори ринку, які керують роботою БТМ чи ОТМ, мали механізми для чіткого визначення та управління потенційними негативними наслідками для роботи БТМ чи ОТМ або для членів чи учасників і користувачів будь-якого конфлікту інтересів між інтересами БТМ, ОТМ, їх власників або інвестиційної фірми чи оператора ринку, що керує роботою БТМ чи ОТМ, і надійним функціонуванням БТМ чи ОТМ.
5. Держави-члени повинні вимагати, щоб інвестиційні фірми та оператори ринку, які керують роботою БТМ чи ОТМ, дотримувалися статей 48 і 49 та мали всі необхідні для цього системи, процедури та механізми.
6. Держави-члени повинні вимагати, щоб інвестиційні фірми та оператори ринку, які керують роботою БТМ чи ОТМ, чітко інформували своїх членів або учасників про їхні відповідні обов’язки щодо проведення розрахунків за операціями, здійсненими на такому об’єкті. Держави-члени повинні вимагати, щоб інвестиційні фірми та оператори ринку, які керують роботою БТМ чи ОТМ, вжили необхідні заходи для сприяння ефективному проведенню розрахунків за операціями, здійсненими в системах такого БТМ чи ОТМ.
7. Держави-члени повинні вимагати, щоб БТМ і ОТМ мали принаймні трьох дійсно активних членів або користувачів, кожен з яких має можливість взаємодіяти з усіма іншими членами або користувачами в ході ціноутворення.
8. Якщо обіговим цінним папером, допущеним до торгів на регульованому ринку, також торгують на БТМ чи ОТМ без згоди емітента, на емітента не покладаються жодні обов’язки щодо початкового, регулярного або спеціального розкриття фінансової інформації у відношенні такого БТМ чи ОТМ.
9. Держави-члени повинні вимагати, щоб будь-яка інвестиційна фірма та оператор ринку, які керують роботою БТМ чи ОТМ, негайно виконували будь-які розпорядження компетентного органу відповідно до статті 69(2) щодо тимчасового зупинення торгів фінансовим інструментом або зняття фінансового інструмента з торгів.
10. Держави-члени повинні вимагати, щоб інвестиційні фірми та оператори ринку, які керують роботою БТМ чи ОТМ, надавали компетентному органу детальний опис функціонування БТМ чи ОТМ, у тому числі, без обмеження статті 20(1), (4) та (5), про будь-які зв’язки з регульованим ринком, БТМ, ОТМ або систематичним інтерналізатором, що перебуває у власності тієї самої інвестиційної фірми або оператора ринку, чи участь у них, а також перелік їх членів, учасників та/або користувачів. Компетентні органи повинні надавати таку інформацію ESMA на його вимогу. Про будь-яку авторизацію інвестиційної фірми або оператора ринку як БТМ чи ОТМ необхідно повідомляти ESMA. ESMA повинен створити перелік всіх БТМ і ОТМ у Союзі. Перелік повинен містити інформацію про послуги, які надає БТМ чи ОТМ, з унікальними кодами, які використовуються для ідентифікації БТМ і ОТМ у звітах згідно зі статтями 6, 10 та 26 Регламенту (ЄС) № 600/2014. Він підлягає регулярному оновленню. ESMA повинен опублікувати та оновлювати такий перелік на своєму вебсайті.
11. ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів для визначення процедур і формату опису та повідомлення, зазначених у параграфі 10.
ESMA повинен подати Комісії зазначені проекти імплементаційних технічних стандартів до 03 січня 2016 року.
Комісії надані повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
Стаття 19. Спеціальні вимоги для БТМ
1. Держави-члени повинні вимагати, щоб інвестиційні фірми та оператори ринку, які керують роботою БТМ, на додачу до дотримання вимог, встановлених у статтях 16 і 18, встановили та виконували недискреційні правила виконання розпоряджень у системі.
2. Держави-члени повинні вимагати, щоб зазначені у статті 18(3) правила, які регулюють доступ до БТМ, відповідали умовам, встановленим у статті 53(3).
3. Держави-члени повинні вимагати, щоб інвестиційні фірми та оператори ринку, які керують роботою БТМ, вжили заходів:
(a) щоб мати належні ресурси для управління ризиками, на які він наражається, впровадити належні механізми і системи для виявлення усіх суттєвих ризиків для його діяльності та впровадити ефективні заходи для пом’якшення таких ризиків;
(b) щоб мати належні механізми для сприяння ефективному та своєчасному завершенню операцій, здійснених у його системах; та
(c) щоб мати, на момент авторизації та на постійній основі, достатні фінансові ресурси для забезпечення його належного функціонування з урахуванням характеру та обсягу операцій, здійснених на ринку, а також обсягу та ступеня ризиків, на які він наражається.
4. Держави-члени повинні забезпечити, щоб статті 24, 25, стаття 27(1), (2) і (4)-(10) та стаття 28 не застосовувалися до операцій, здійснених згідно з правилами, які регулюють БТМ, між його членами або учасниками чи між БТМ та його членами або учасниками стосовно використання БТМ. Однак члени або учасники БТМ повинні дотримуватися зобов’язань, передбачених у статтях 24, 25, 27 і 28, по відношенню до їхніх клієнтів у випадках, коли, діючи від імені клієнтів, вони виконують їхні розпорядження через системи БТМ.
5. Держави-члени не повинні дозволяти інвестиційним фірмам або операторам ринку, які керують роботою БТМ, виконувати розпорядження клієнтів за рахунок власного капіталу або здійснювати торгівлю зі зведенням принципалів.
Стаття 20. Спеціальні вимоги для ОТМ
1. Держави-члени повинні вимагати, щоб інвестиційна фірма та оператор ринку, які керують роботою ОТМ, впровадили заходи, які запобігають виконанню розпоряджень клієнтів на ОТМ за рахунок власного капіталу інвестиційної фірми, оператора ринку, що керує роботою ОТМ, або будь-кого суб’єкта, який є частиною тієї самої групи або юридичної особи, що й інвестиційна фірма чи оператор ринку.
2. Держави-члени повинні дозволяти інвестиційній фірмі чи оператору ринку, що керує роботою ОТМ, здійснювати торгівлю зі зведенням принципалів стосовно облігацій, структурованих фінансових продуктів, квот на викиди та певних деривативів, тільки якщо клієнт дав згоду на здійснення такого процесу.
Інвестиційна фірма чи оператор ринку, що керує роботою ОТМ, не повинні використовувати торгівлю зі зведенням принципалів для виконання на ОТМ розпоряджень клієнтів щодо деривативів, які належать до класу деривативів, що був оголошений таким, що підлягає обов’язку щодо клірингу відповідно до статті 5 Регламенту (ЄС) № 648/2012.
Інвестиційна фірма чи оператор ринку, що керує роботою ОТМ, повинні вжити заходів для забезпечення відповідності означенню торгівлі зі зведенням принципалів у пункті (38) статті 4(1).
3. Держави-члени повинні дозволяти інвестиційній фірмі чи оператору ринку, що керує роботою ОТМ, здійснювати операції за власний рахунок, інші ніж торгівля зі зведенням принципалів, тільки стосовно суверенних боргових інструментів, для яких не існує ліквідного ринку.
4. Держави-члени не повинні дозволяти виконання функцій ОТМ і систематичного інтерналізатора в межах однієї юридичної особи. ОТМ не повинен бути зв’язаний із систематичним інтерналізатором у спосіб, що уможливлює взаємодію між розпорядженнями на ОТМ та розпорядженнями або котируваннями в межах систематичного інтерналізатора. ОТМ не повинен бути зв’язаний з іншим ОТМ у спосіб, що уможливлює взаємодію між розпорядженнями на різних ОТМ.
5. Держави-члени не повинні перешкоджати інвестиційній фірмі чи оператору ринку, що керує роботою ОТМ, залучати іншу інвестиційну фірму для незалежного здійснення операцій із вирівнювання ринку на такому ОТМ.
Для цілей цієї статті інвестиційна фірма не вважається такою, що незалежно здійснює операції з вирівнювання ринку на ОТМ, якщо вона має тісні зв’язки з інвестиційною фірмою чи оператором ринку, що керує роботою ОТМ.
6. Держави-члени повинні вимагати, щоб виконання розпоряджень на ОТМ здійснювалося на дискреційній основі.
Інвестиційна фірма чи оператор ринку, що керує роботою ОТМ, повинні діяти на дискреційній основі тільки за наявності будь-якої або обох із таких обставин:
(a) у разі ухвалення рішення про розміщення або відкликання розпорядження на ОТМ, роботою якого вони керують;
(b) у разі ухвалення рішення не зіставляти конкретне розпорядження клієнта з іншими розпорядженнями, наявними в системі в певний момент часу, за умови, що це відповідає конкретним вказівкам, отриманим від клієнта, і їхнім зобов’язаннями відповідно до статті 27.
Для системи, яка зіставляє розпорядження клієнтів, інвестиційна фірма або оператор ринку, що керує роботою ОТМ, може ухвалити рішення, чи, коли і скільки з двох або більше розпоряджень вони бажають зіставляти в системі. Згідно з параграфами 1, 2, 4 і 5 та без обмеження параграфа 3, що стосується системи, яка організовує операції з непайовими фінансовими інструментами, інвестиційна фірма або оператор ринку, що керує роботою ОТМ, може сприяти проведенню переговорів між клієнтами, щоб об’єднати два або більше потенційно сумісні торговельні інтереси в операцію.
Такий обов’язок не обмежує статті 18 та 27.
7. Компетентний орган може вимагати у випадках, коли інвестиційна фірма чи оператор ринку подають заяву на отримання авторизації на керування роботою ОТМ або в інший момент часу, надання детального пояснення, чому система не відповідає критеріям для регульованого ринку, БТМ або систематичного інтерналізатора і не може виконувати відповідні функції, детального опису того, як реалізуватимуться дискреційні повноваження, зокрема, коли можна відкликати розпорядження на ОТМ, а також коли і як два або більше розпоряджень клієнтів зіставлятимуться на ОТМ. Крім того, інвестиційна фірма чи оператор ринку, що керує роботою ОТМ, повинні надати компетентному органу інформацію з поясненням використання торгівлі зі зведенням принципалів. Компетентний орган повинен проводити моніторинг здійснення інвестиційною фірмою чи оператором ринку торгівлі зі зведенням принципалів, щоб переконатися, що вона продовжує відповідати означенню такої торгівлі і що здійснення ними торгівлі зі зведенням принципалів не призводить до конфліктів інтересів між інвестиційною фірмою чи оператором ринку та їхніми клієнтами.