• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Регламент Комісії (ЄС) № 651/2014 від 17 червня 2014 року про визнання певних категорій допомоги сумісними з внутрішнім ринком на застосування статей 107 та 108 Договору

Європейський Союз | Регламент, Положення, Інформація, Міжнародний документ від 17.06.2014 № 651/2014
Реквізити
  • Видавник: Європейський Союз
  • Тип: Регламент, Положення, Інформація, Міжнародний документ
  • Дата: 17.06.2014
  • Номер: 651/2014
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Європейський Союз
  • Тип: Регламент, Положення, Інформація, Міжнародний документ
  • Дата: 17.06.2014
  • Номер: 651/2014
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
(a) не мала регулярної зайнятості протягом щонайменше 24 місяців; або
(b) не мала регулярної оплачуваної зайнятості протягом щонайменше 12 місяців і належить до однієї з категорій (b) - (g), наведених під визначенням "працівник у несприятливому становищі".
(100) "захищена зайнятість" означає зайнятість на підприємстві, де не менше 30 % працівників є працівниками з інвалідністю;
Терміни та означення, що застосовуються до допомоги на охорону довкілля
(101) "охорона довкілля" означає будь-які дії, спрямовані на виправлення або запобігання шкоди фізичному навколишньому середовищу або природним ресурсам унаслідок діяльності бенефіціара допомоги, зменшення ризику завдання такої шкоди, ефективнішого використання природних ресурсів, у тому числі інструменти енергозбереження та використання відновлюваних джерел енергії;
(102) "стандарт Союзу" означає:
(a) обов’язковий стандарт Союзу, що встановлює рівні, які повинні бути досягнуті в екологічному плані окремими підприємствами; або
(b) зобов’язання відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2010/75/ЄС (- 8) щодо використання найкращих доступних технік (НДТ) та забезпечення того, щоб рівні викидів забрудників не перевищували рівнів, які були б при застосуванні НДТ; для випадків, коли рівні викидів, пов’язані з НДТ, були визначені в імплементаційних актах, ухвалених відповідно до Директиви 2010/75/ЄС, ці рівні будуть застосовні для цілей цього Регламенту; там, де ці рівні виражаються як діапазон, буде застосовною перша межа, якої досягають НДТ;
(103) "енергоефективність" означає кількість збереженої енергії, яка визначається шляхом вимірювання та/або оцінювання споживання до та після імплементації заходів з підвищення енергоефективності, при чому забезпечується нормалізація зовнішніх умов, які впливають на споживання енергії;
(104) "проект з енергоефективності" означає інвестиційний проект, що підвищує енергоефективність будівлі;
(105) "фонд з енергоефективності (ФЕЕ)" означає спеціалізований інвестиційний інструмент, створений з метою інвестування в проекти з енергоефективності, спрямовані на підвищення енергоефективності будівель як у житловому, так і нежитловому секторах. ФЕЕ керує менеджер фонду з енергоефективності;
(106) "менеджер фонду з енергоефективності" означає професійну компанію з управління, яка має статус юридичної особи та яка обирає і здійснює інвестиції у прийнятні проекти з енергоефективності;
(107) "високоефективна когенерація" означає когенерацію, яка відповідає визначенню високоефективної когенерації, викладеному в статті 2(34) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2012/27/ЄС від 25 жовтня 2012 року про енергоефективність та про внесення змін до Директив 2009/125/ЄС та 2010/30/ЄС і скасування Директив 2004/8/ЄС і 2006/32/ЄС (- 9);
(108) "когенерація" або комбіноване виробництво тепла та електроенергії означає одночасне генерування в одному процесі теплової енергії й електричної та/або механічної енергії;
(109) "енергія з відновлюваних джерел енергії" означає енергію, вироблену установками, що використовують тільки відновлювані джерела енергії, а також частку з точки зору теплотворної здатності енергії, вироблену з відновлюваних джерел енергії на гібридних установках, які також використовують традиційні джерела енергії. Вона включає в себе відновлювану електроенергію, що використовується для заповнення систем зберігання, але не включає електроенергію, вироблену за рахунок систем зберігання;
(110) "відновлювані джерела енергії" означає такі відновлювані невикопні джерела енергії: енергію вітру, сонячну енергію, аеротермальну, геотермальну, гідротермальну енергію та енергію океану, гідроенергію, біомасу, звалищний газ, газ зі станції очищення стічних вод та біогази;
(111) "біопаливо" - рідке або газоподібне паливо для транспорту, вироблене з біомаси;
(112) "стале біопаливо" означає біопаливо, що відповідає критеріям сталості, встановленим у статті 17 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/28/ЄС;
(113) "біопаливо на харчовій основі" означає біопаливо, вироблене з зернових культур та інших культур, багатих на крохмаль, цукрів та олійних культур, відповідно до визначення у пропозиції Комісії щодо Директиви Європейського Парламенту і Ради про внесення змін і доповнень до Директиви 98/70/ЄС стосовно якості бензину та дизельного палива та про внесення змін до Директиви 2009/28/ЄС про сприяння використанню енергії з відновлюваних джерел (- 10);
(114) "нова та інноваційна технологія" означає технологію, що є новою та неперевіреною порівняно з сучасним рівнем науково-технічного розвитку в галузі, та яка має ризик технологічної або промислової неспроможності і не є оптимізацією чи розширенням існуючої технології;
(115) "відповідальність за балансування" означає відповідальність за несбаланси (відхилення між виробництвом, споживанням та комерційними операціями) учасника ринку або його обраного представника, який визначається як "сторона, відповідальна за баланс", протягом певного періоду часу, що визначається як "період врегулювання небалансів";
(116) "стандартна відповідальність за балансування" означає відповідальність за балансування без дискримінації будь-яких технологій, які не звільняють жодного виробника від такої відповідальності;
(117) "біомаса" означає біорозкладану фракцію продуктів, відходів і залишків сільського господарства (у тому числі речовин рослинного і тваринного походження), лісового господарства та суміжних галузей, у тому числі рибальства та аквакультури, а також біогази і біорозкладану фракцію промислових і муніципальних відходів;
(118) "загальна усереднена вартість виробництва енергії" означає розрахунок вартості генерування електроенергії у точці підключення до навантаження або електричної мережі. Вона включає початковий капітал, дисконтну ставку, а також витрати на безперервну експлуатацію, паливо та технічне обслуговування;
(119) "екологічний податок" означає податок з конкретною базою оподаткування, яка має явний негативний вплив на довкілля, або спрямований на оподаткування певних видів діяльності, товарів чи послуг з тим, щоб у їхню ціну могли бути включені екологічні витрати та/або з тим, щоб виробники і споживачі були орієнтовані на ті види діяльності, що є кращими для довкілля;
(120) "мінімальний рівень оподаткування в Союзі" означає мінімальний рівень оподаткування, передбачений законодавством Союзу; для енергетичних продуктів та електроенергії це означає мінімальний рівень оподаткування, встановлений у додатку I до Директиви Ради 2003/96/ЄС від 27 жовтня 2003 року про реструктуризацію рамок Співтовариства щодо оподаткування енергетичних продуктів та електроенергії (- 11);
(121) "забруднена ділянка" означає ділянку з підтвердженою наявністю, спричиненою людиною, такого рівня небезпечних речовин, за якого вона становить значний ризик для здоров’я людини або довкілля, з урахуванням поточного та затвердженого майбутнього використання такої землі;
(122) "принцип "забруднювач платить" або "ПЗП" означає, що витрати на заходи щодо боротьби із забрудненням повинні покриватися забруднювачем, який спричиняє забруднення;
(123) "забруднення" означає шкоду, заподіяну забруднювачем, яка прямо або опосередковано шкодить довкіллю, або створенням умов, що призводять до такої шкоди фізичному оточенню чи природним ресурсам;
(124) "енергоефективне централізоване опалення та охолодження" означає систему централізованого опалення та охолодження, яка відповідає визначенню ефективної системи централізованого опалення та охолодження, наведеному у статті 2(41) та (42) Директиви 2012/27/ЄС. Визначення включає в себе опалювальні та охолоджувальні установки та мережу (включаючи пов’язані об’єкти), необхідну для розподілу тепла/охолодження від виробничих об’єктів до приміщень споживача;
(125) "забруднювач" означає будь-кого, хто прямо чи опосередковано завдає шкоди довкіллю або створює умови, що призводять до такої шкоди.
(126) "повторне використання" означає будь-яку операцію, за якої продукти або компоненти, що не є відходами, використовуються знову для тих самих цілей, для яких вони були створені;
(127) "підготовка до повторного використання" означає операції з відновлення, що передбачають перевірку, очищення або ремонт, за допомогою яких продукти або компоненти продуктів, що стали відходами, підготовлюють так, щоб їх можна було повторно використовувати без будь-якого іншого попереднього оброблення;
(128) "рециклінг" означає будь-яку операцію з відновлення, за допомогою якої відходи переробляють у продукти, матеріали або речовини для їх використання за первинним призначенням або в інших цілях. Це включає повторне перероблення органічного матеріалу, але не включає відновлення енергії та повторне перероблення у матеріали, що їх будуть використовувати як паливо або матеріали для зворотного заповнення;
(129) "сучасний рівень науково-технічного розвитку" означає процес, у якому повторне використання відходів для виробництва кінцевого продукту є економічно вигідною звичайною практикою. У відповідних випадках концепція сучасного рівня науково-технічного розвитку повинна тлумачитися з точки зору технологій і внутрішнього ринку Союзу;
(130) "енергетична інфраструктура" означає будь-яке фізичне обладнання або об’єкти, розміщені на території Союзу або які сполучають Союз з однією чи декількома третіми країнами, що підпадають під такі категорії:
(a) щодо електроенергії:
(i) інфраструктура для передачі, відповідно до визначення у статті 2(3) Директиви 2009/72/ЄС від 13 липня 2009 року про спільні правила внутрішнього ринку електроенергії (- 12);
(ii) інфраструктура для розподілу, відповідно до визначення у статті 2(5) Директиви 2009/72/ЄС;
(iii) сховище електроенергії, що визначається як об’єкти, які використовуються для постійного або тимчасового зберігання електроенергії в наземній або підземній інфраструктурі або геологічних майданчиках, за умови, що вони безпосередньо пов’язані з високовольтними лініями електропередач, призначеними для напруги 110 кВ або вище;
(iv) будь-яке обладнання або установка, необхідні для систем, визначених у пунктах (i)-(iii), для безпечної, надійної та ефективної роботи, включаючи системи захисту, моніторингу та контролю на всіх рівнях напруги та підстанціях; і
(v) розумні електросистеми, що визначаються як будь-яке обладнання, лінія, кабель або установка як на рівні передачі, так і на рівні розподілу низької та середньої напруги, спрямовані на двосторонню цифрову комунікацію в режимі реального часу або близького до реального часу, інтерактивний та інтелектуальний моніторинг та управління виробництвом, передачею, розподілом та споживанням електроенергії в межах електроенергетичної мережі з метою розробки мережі, яка б ефективно інтегрувала поведінку та дії всіх підключених до неї користувачів - виробників, споживачів та виробників-споживачів - з метою забезпечення економічно ефективної сталої електроенергетичної системи з низькими втратами та високою якістю і надійністю постачання та безпекою;
(b) щодо газу:
(i) трубопроводи для транспортування та розподілення природного газу і біогазу, що належать до мережі, за винятком трубопроводів високого тиску, які використовують для висхідного розподілення природного газу;
(ii) підземні сховища, з’єднані з газопроводами високого тиску, згаданими в пункті (і);
(iii) потужності прийому, зберігання та регазифікації або декомпресії скрапленого природного газу (LNG) або стисненого природного газу (CNG); та
(iv) будь-яке обладнання або установки, необхідні для безпечної, надійної та ефективної роботи системи або для уможливлення роботи в реверсному режимі, у тому числі компресорні станції;
(c) щодо нафти:
(i) трубопроводи, які використовуються для транспортування сирої нафти;
(ii) насосні станції та нафтосховища, необхідні для роботи трубопроводів для сирої нафти; та
(iii) будь-яке обладнання або установки, необхідні для належної, надійної та ефективної роботи такої системи, у тому числі системи захисту, моніторингу та регулювання і пристрої для реверсного потоку;
(d) стосовно CO2: мережі трубопроводів, включаючи пов’язані дотискні насосні станції, для транспортування CO2 до сховищ з метою введення CO2 у прийнятні підземні геологічні формації для постійного зберігання;
(131) "законодавство про внутрішній енергетичний ринок" включає Директиву Європейського Парламенту і Ради 2009/72/ЄС від 13 липня 2009 року щодо спільних правил внутрішнього ринку електричної енергії, Директиву Європейського Парламенту і Ради 2009/73/ЄС від 13 липня 2009 року про спільні правила внутрішнього ринку природного газу (- 13), Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 713/2009 від 13 липня 2009 року про створення Агентства з питань співпраці регуляторів у сфері енергетики (- 14); Регламент Європейського Парламенту і Ради № 714/2009 від 13 липня 2009 року про умови доступу до мережі транскордонного обміну (- 15) і Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 715/2009 від 13 липня 2009 року про умови доступу до мереж транспортування природного газу (- 16) або будь-яке наступне законодавство, яке повністю або частково замінює ці акти;
Терміни та означення, що застосовуються до соціальної допомоги для транспортування мешканців віддалених регіонів
(132) "звичайне місце проживання" означає місце, де фізична особа проживає щонайменше 185 днів кожного календарного року через особисті та професійні зв’язки; у випадку особи, професійні зв’язки якої стосуються одного місця, а особисті - іншого, і яка проживає в двох або більше державах-членах, місцем звичайного проживання вважається місце її особистих зв’язків за умови, що вона регулярно туди повертається; якщо особа проживає в державі-члені з метою виконання завдання протягом встановленого строку, місцем її проживання все ж таки вважається місце її особистих зв’язків незалежно від того, чи вона повертається туди протягом цього строку; відвідування університету чи школи в іншій державі-члені не є зміною звичайного місця проживання; як альтернатива, "звичайне місце проживання" має значення, присвоєне йому у національному законодавстві держав-членів.
Терміни та означення для допомоги для широкосмугової інфраструктури
(133) "основні широкосмугові мережі" означає мережі з основними функціональними можливостями, які базуються на таких технологічних платформах, як асиметричні цифрові абонентські лінії (аж до мереж ADSL2+), телевізійний кабель (наприклад, DOCSIS 2.0), мобільні мережі третього покоління (UMTS) та супутникові системи;
(134) "будівельні роботи, пов’язані з широкосмуговим зв’язком" означає будівельні роботи, необхідні для розгортання широкосмугової мережі, такі як розкопування дороги, щоб забезпечити розміщення (широкосмугових) каналів.
(135) "канали" означає підземні труби або трубопроводи, які використовуються для розміщення (волоконних, мідних або коаксіальних) кабелів широкосмугової мережі.
(136) "фізична відокремленість" надає доступ до лінії зв’язку кінцевих споживачів і дозволяє власним системам передачі конкурентів безпосередньо використовувати її для передавання.
(137) "пасивна широкосмугова інфраструктура" означає широкосмугову мережу без будь-якого активного компонента. Як правило, вона включає в себе інженерну інфраструктуру, канали, темне волокно та вуличні шафи.
(138) "мережі доступу наступного покоління (ДНП)" означає вдосконалені мережі, що мають принаймні такі характеристики: (a) надають послуги надійно на дуже високій швидкості для кожного абонента за допомогою оптичної транспортної мережі (або еквівалентної технології) достатньо близько до приміщень користувача, щоб гарантувати фактичне надання дуже високої швидкості; (b) підтримують різноманітні вдосконалені цифрові послуги, включаючи конверговані послуги all-IP, та (c) мають значно вищі швидкості завантаження (порівняно з основними широкосмуговими мережами). На сучасному етапі розвитку ринку та технологічного розвитку мережами ДНП є: (a) мережі доступу на основі волоконних мереж (FTTx), (b) вдосконалені модернізовані кабельні мережі та (c) деякі вдосконалені мережі бездротового доступу, здатні забезпечувати надійну високу швидкість для абонентів.
(139) "оптовий доступ" означає доступ, який дозволяє оператору використовувати можливості іншого оператора. Найбільш широкий доступ, що може надаватися через відповідну мережу, на сучасному етапі розвитку технологій включає принаймні такі продукти доступу. Для мереж FTTH/FTTB: доступ до каналів, доступ до темного волокна, відокремлений доступ до місцевої абонентської лінії та доступ до бітового потоку. Для кабельних мереж: доступ до каналу та доступ до бітового потоку. Для мереж FTTC: доступ до каналу, відокремлення приватних ліній та доступ до бітового потоку. Для пасивної мережевої інфраструктури: доступ до каналу, доступ до темного волокна та/або відокремлений доступ до місцевої лінії зв’язку. Для широкосмугових мереж на базі ADSL: відокремлений доступ до місцевої лінії зв’язку, доступ до бітового потоку. Для мобільних або бездротових мереж: бітовий потік, обмін фізичними щоглами та доступ до транзитних мереж. Для супутникових платформ: доступ до бітового потоку.
Терміни та означення для допомоги на збереження культури та спадщини
(140) "складні аудіовізуальні твори" означає твори, визначені як такі державами-членами на підставі критеріїв, заздалегідь встановлених під час створення програм або надання допомоги, і можуть включати фільми, єдина оригінальна версія яких існує мовою держави-члена з обмеженою територією, населенням або мовним районом, короткометражні фільми, перші чи другі фільми режисерів, документальні фільми, малобюджетні або інші комерційно складні твори.
(141) Список Комітету сприяння розвитку (DAC) ОЕСР означає всі країни та території, які мають право на отримання офіційної допомоги для сприяння розвитку та включені до списку, складеного Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР);
(142) "розумний прибуток" визначається стосовно типового прибутку для відповідної галузі. У будь-якому випадку, норма прибутку на капітал, яка не перевищує відповідний курс своп плюс премію 100 базисних пунктів, вважатиметься розумною.
Терміни та означення для допомоги для спортивної та багатофункціональної рекреаційної інфраструктури
(143) "професійний спорт" означає спортивну діяльність, що має характер прибуткової зайнятості або оплачуваних послуг, незалежно від того, чи був встановлений офіційний трудовий договір між професійним спортсменом та відповідною спортивною організацією, де компенсація перевищує вартість участі і становить значну частину доходу спортсмена. Витрати на проїзд та розміщення для участі у спортивних змаганнях не вважаються компенсацією для цілей цього Регламенту.
Терміни та означення для допомоги для регіональних аеропортів
(144) "інфраструктура аеропорту" означає інфраструктуру та обладнання для надання аеропортових послуг аеропортом авіакомпаніям та різноманітним постачальникам послуг, включаючи злітно-приземлювальні смуги, термінали, перони, руліжні доріжки, централізовану інфраструктуру наземного обслуговування та будь-які інші об’єкти, які безпосередньо задіяні у наданні аеропортових послуг, за винятком інфраструктури та обладнання, перш за все необхідних для здійснення неавіаційної діяльності;
(145) "авіакомпанія" означає будь-яку авіакомпанію, що має чинну ліцензію на здійснення перевезень, видану державою-членом або членом Європейського спільного авіаційного простору відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1008/2008 (- 17);
(146) "аеропорт" означає суб’єкт або групу суб’єктів, які здійснюють господарську діяльність з надання аеропортових послуг авіакомпаніям;
(147) "аеропортові послуги" означає послуги, що надаються авіакомпаніям аеропортом або будь-якими з його дочірніх компаній для забезпечення обслуговування повітряних суден від посадки до зльоту та пасажирів і вантажів, з тим, щоб авіакомпанії могли надавати послуги авіаційних перевезень, включаючи надання послуг наземного обслуговування та надання централізованої інфраструктури наземного обслуговування;
(148) "середньорічний пасажиропотік" означає показник, визначений на основі в’їзного та виїзного пасажиропотоку протягом двох фінансових років, що передують року, у який надається допомога;
(149) "централізована інфраструктура наземного обслуговування" означає інфраструктуру, якою зазвичай управляє керівник аеропорту та яка надається в розпорядження різних постачальників послуг наземного обслуговування, що діють в аеропорту в обмін на винагороду, за винятком обладнання, яке належить постачальникам послуг наземного обслуговування або експлуатується ними;
(150) "швидкісний потяг" означає потяг, здатний досягати швидкості понад 200 км/год;
(151) "послуги наземного обслуговування" означає послуги, що надаються користувачам аеропорту в аеропортах, як описано у додатку до Директиви Ради 96/67/ЄС (- 18);
(152) "неавіаційна діяльність" означає комерційні послуги авіакомпаніям або іншим користувачам аеропорту, включаючи допоміжні послуги пасажирам, експедиторам або іншим постачальникам послуг, здавання в оренду офісів та магазинів, паркування автомобілів та готелі;
(153) "регіональний аеропорт" означає аеропорт із середньорічним пасажиропотоком до 3 мільйонів пасажирів;
Терміни та означення для допомоги для портів
(154) "порт" означає ділянку землі та води, що складається з інфраструктури та обладнання, що дозволяє прийом суден, їх завантаження та розвантаження, зберігання товарів, отримання та доставку таких товарів і посадку та висадку пасажирів, екіпажу й інших осіб, а також будь-яку іншу інфраструктуру, необхідну для операторів транспорту в порту;
(155) "морський порт" означає порт переважно для прийому морських суден;
(156) "внутрішній порт" означає порт, окрім морського порту, для прийому суден внутрішнього плавання;
(157) "інфраструктура порту" означає інфраструктуру та споруди для надання портових послуг, пов’язаних із транспортом, наприклад, причали, використовувані для швартування суден, причальні стінки, пристані та плавучі понтонні рампи у приливних зонах, внутрішні водойми, завали і розширення прибережної смуги, інфраструктуру для альтернативних видів палива та інфраструктуру для збирання відходів з суден і залишків вантажів;
(158) "портова надбудова" означає поверхневі конструкції (наприклад, для зберігання), стаціонарне обладнання (наприклад, склади та термінальні споруди), а також мобільне обладнання (наприклад, крани), розташовані в порту для надання портових послуг, пов’язаних із транспортом;
(159) "інфраструктура доступу" означає будь-який тип інфраструктури, необхідний для забезпечення доступу та заходу з суші або моря та річки користувачами до порту або у порту, наприклад, дороги, залізничні колії, канали та шлюзи;
(160) "днопоглиблювання" означає видалення відкладень з дна водного шляху до порту або у порту;
(161) "інфраструктура для альтернативних видів палива" означає стаціонарну, мобільну або прибережну портову інфраструктуру, яка дозволяє порту забезпечувати судна такими джерелами енергії, як електроенергія, водень, біопаливо відповідно до визначення у пункті (i) статті 2 Директиви 2009/28/ЄС, синтетичне та парафінове паливо, природний газ, у тому числі біометан, в газоподібній (стиснений природний газ (CNG)) та скрапленій формі (скраплений природний газ (LNG)), скраплений нафтовий газ (LPG), що слугують, принаймні частково, як заміна викопним нафтовим джерелам у енергопостачанні для транспорту, і що мають потенціал сприяти його декарбонізації та підвищенню екологічної ефективності транспортного сектору;
(162) "судна" означають плавучі споруди, незалежно від того, самохідні чи ні, з одним або декількома корпусами надводної водотоннажності;
(163) "морські судна" означають судна, що не є суднами, які експлуатуються виключно або головним чином на внутрішніх водних шляхах, у захищених акваторіях або у безпосередній близькості від них;
(164) "судна внутрішнього плавання" означають судна, призначені виключно або головним чином для навігації на внутрішніх водних шляхах, у захищених акваторіях або у безпосередній близькості від них;
(165) "інфраструктура для збирання відходів з суден і залишків вантажів" означає стаціонарні, плавучі або мобільні портові об’єкти, здатні отримувати відходи з суден або залишки вантажів відповідно до визначення у Директиві Європейського Парламенту і Ради 2000/59/ЄС (- 19).
Стаття 3. Умови звільнення
Схеми допомоги, індивідуальна допомога, що надається за схемами допомоги, та допомога ad hoc є сумісними з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(2) або (3) Договору та звільняються від вимоги про повідомлення, встановленої статтею 108(3) Договору, за умови, що така допомога відповідає усім вимогам, встановленим у главі I цього Регламенту, а також конкретним умовам для відповідної категорії допомоги, встановленим у главі III цього Регламенту.
Стаття 4. Порогові значення, що вимагають повідомлення
1. Цей Регламент не застосовується до допомоги, яка перевищує такі порогові значення:
(a) для регіональної інвестиційної допомоги: "скоригована сума допомоги" допомоги, розрахована відповідно до механізму, визначеного в пункті 20 статті 2, для інвестицій з прийнятними витратами в розмірі 100 мільйонів євро;
(b) для регіональної допомоги міському розвитку: 20 мільйонів євро, як встановлено у статті 16(3);
(c) для інвестиційної допомоги для МСП: 7,5 мільйонів євро на підприємство на інвестиційний проект;
(d) допомога на консультування на користь МСП: 2 мільйони євро на підприємство, на проект;
(e) допомога для МСП для участі у ярмарках: 2 мільйони євро на підприємство, на проект;
(f) для допомоги для МСП у покритті витрат на співпрацю, що виникають через участь у проектах Європейського територіального співробітництва: 2 мільйони євро на підприємство, на проект;
(g)для допомоги на ризикове фінансування: 15 мільйонів євро на прийнятне підприємство, як встановлено у статті 21(9);
(h) для допомоги стартапам: суми, встановлені на підприємство у статті 22(3), (4) та (5);
(i) для допомоги для досліджень та розробок:
(i) якщо проект переважно спрямований на фундаментальні дослідження: 40 мільйонів євро на підприємство, на проект; це застосовно, якщо більше половини прийнятних витрат проекту здійснюються через діяльність, що входить до категорії фундаментальних досліджень;
(ii) якщо проект переважно спрямований на промислові дослідження: 20 мільйонів євро на підприємство, на проект; це застосовно, якщо більше половини прийнятних витрат проекту здійснюються через діяльність, що входить до категорії промислових досліджень або до категорій промислових досліджень та фундаментальних досліджень у сукупності;
(iii) якщо проект переважно спрямований на експериментальні розробки: 15 мільйонів євро на підприємство, на проект; це застосовно, якщо більше половини прийнятних витрат проекту здійснюються через діяльність, що входить до категорії експериментальної розробки;
(iv) якщо проект є проектом Європейського агентства координації науково-дослідної діяльності (Eureka) або імплементується спільним підприємством, заснованим на підставі статті 185 або статті 187 Договору, суми, зазначені у пунктах (i)-(iii), збільшуються вдвічі.
(v) якщо допомога для проектів досліджень та розробок надається у формі поворотних авансів, які за відсутності прийнятої методології для обчислення їх валового еквівалента гранту виражаються у відсотках від прийнятних витрат, а план передбачає, що у випадку успішного завершення проекту, що визначається на підставі розумної та розважливої гіпотези, аванси повертаються за процентною ставкою, яка щонайменше дорівнює ставці дисконту, застосовній на момент надання допомоги, суми, зазначені в пунктах (i)-(iv) збільшуються на 50 %;
(vi) для допомоги зі здійснення техніко-економічного обґрунтування при підготовці дослідницької діяльності: 7,5 мільйона євро на одне дослідження;
(j) для інвестиційної допомоги для дослідницької інфраструктури: 20 мільйонів євро на одну інфраструктуру;
(k) для допомоги для інноваційних кластерів: 7,5 мільйонів євро на один кластер;
(l) допомога на інновації для МСП: 5 мільйонів євро на підприємство, на проект;
(m) для допомоги у сфері технологічних та організаційних інновацій: 7,5 мільйонів євро на підприємство, на проект;
(n) для допомоги на навчання: 2 мільйони євро на навчальний проект;
(o) для допомоги на добір працівників у несприятливому становищі: 5 мільйонів євро на підприємство, на рік;
(p) для допомоги на працевлаштування працівників з інвалідністю у формі субсидій на заробітну плату: 10 мільйонів євро на підприємство, на рік;
(q) допомога на компенсацію додаткових витрат на працевлаштування працівників з інвалідністю: 10 мільйонів євро на підприємство, на рік;
(r) для допомоги на компенсацію витрат на допомогу, що надається працівникам у несприятливому становищі: 5 мільйонів євро на підприємство, на рік;
(s) для інвестиційної допомоги на охорону довкілля, за винятком інвестиційної допомоги для відновлення забруднених ділянок та допомоги для розподільної мережі установки енергоефективного централізованого опалення та охолодження: 15 мільйонів євро на підприємство на інвестиційний проект;
(t) для інвестиційної допомоги для проектів з енергоефективності: 10 мільйонів євро, як встановлено устатті 39(5);
(u) для інвестиційної допомоги на відновлення забруднених ділянок: 20 мільйонів євро на підприємство на інвестиційний проект;
(v) для операційної допомоги на виробництво електроенергії з відновлюваних джерел та операційної допомоги для сприяння використанню енергії з відновлюваних джерел у малих установках: 15 мільйонів євро на підприємство на проект. Якщо допомога надається на основі процедури конкурсних торгів згідно зі статтею 42: 150 мільйонів євро на рік з урахуванням сукупного бюджету всіх програм, що підпадають під дію статті 42;
(w) для інвестиційної допомоги для розподільної мережі централізованого опалення або охолодження: 20 мільйонів євро на підприємство на інвестиційний проект;
(x) для інвестиційної допомоги для енергетичної інфраструктури: 50 мільйонів євро на підприємство, на інвестиційний проект;
(y) терміни та означення для допомоги для широкосмугової інфраструктури: загальні витрати 70 мільйонів євро на проект;
(z) для інвестиційної допомоги на збереження культури та спадщини: 150 мільйонів євро на проект; для операційної допомоги на збереження культури та спадщини: 75 мільйонів євро на підприємство на рік;
(aa) для схем допомоги для аудіовізуальних творів: 50 мільйонів євро на програму на рік;
(bb) для інвестиційної допомоги для спортивної та багатофункціональної рекреаційної інфраструктури: 30 мільйонів євро або загальні витрати понад 100 мільйонів євро на проект; для операційної допомоги для спортивної інфраструктури: 2 мільйони євро на один об’єкт інфраструктури на рік;
(cc) для інвестиційної допомоги для місцевої інфраструктури: 10 мільйонів євро або загальні витрати понад 20 мільйонів євро на той самий об’єкт інфраструктури;
(dd) для допомоги для регіональних аеропортів: інтенсивність допомоги та суми допомоги, встановлені у статті 56a;
(ee) для допомоги для морських портів: прийнятні витрати у розмірі 130 мільйонів євро на проект (або 150 мільйонів євро на проект у морському порту, включеному до робочого плану Основного мережевого коридору, визначеного у статті 47 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1315/2013 (- 20)); що стосується днопоглиблювання, проект визначається як такий, що включає всі днопоглиблювальні роботи, виконувані протягом одного календарного року; і
(ff) для допомоги для внутрішніх портів: прийнятні витрати у розмірі 40 мільйонів євро на проект (або 50 мільйонів євро на проект у внутрішньому порту, включеному до робочого плану Основного мережевого коридору, визначеного у статті 47 Регламенту (ЄС) № 1315/2013); що стосується днопоглиблювання, проект визначається як такий, що включає всі днопоглиблювальні роботи, виконувані протягом одного календарного року.
2. Порогові значення, викладені або згадані у параграфі 1, не можна обходити шляхом штучного розділення схем або проектів допомоги.
Стаття 5. Прозорість допомоги
1. Цей Регламент застосовується тільки до допомоги, стосовно якої можливо розрахувати точний валовий еквівалент гранту допомоги ex ante без жодної потреби проводити оцінювання ризиків ("прозорої допомоги").
2. Такі категорії допомоги вважаються прозорими:
(a) допомога, що надається в формі грантів та субсидування процентних ставок;
(b) допомога у формі позик, якщо валовий еквівалент гранту було розраховано на основі облікової ставки, найбільш поширеної на час надання гранту;
(c) допомога, що складається з гарантій:
(i) якщо валовий еквівалент гранту було розраховано на основі "премії безпечної гавані", встановленої в Повідомленні Комісії; або
(ii) якщо, до імплементації інструмента, методологію розрахунку валового еквівалента гранту гарантії було ухвалено на підставі Повідомлення Комісії про застосування статей 87 і 88 Договору про заснування Європейського Співтовариства до державної допомоги у формі гарантій (- 21) або на підставі будь-якого наступного інформування після повідомлення такої методології до Комісії в рамках регламенту, ухваленого Комісією щодо державної допомоги, застосовної на той час, і якщо затверджена методологія чітко окреслює тип гарантій і тип транзакції, що лежить в основі цієї гарантії, у контексті застосування цього Регламенту;
(d) допомогу у формі податкових пільг, якщо в інструменті передбачено фіксоване порогове значення, що забезпечує відсутність перевищення такого порогу;
(e) допомога для регіонального міського розвитку, якщо виконуються умови, встановлені у статті 16;
(f) допомога, що включає заходи з фінансування ризиків, якщо виконані умови, встановлені у статті 21;
(g) допомога для стартапів, якщо виконуються умови, встановлені у статті 22;
(h) допомога для проектів з енергоефективності, якщо виконуються умови, встановлені у статті 39;
(i) допомога у формі премій на додаток до ринкової ціни, якщо виконуються умови, встановлені устатті 42;
(j) допомога у формі поворотних авансів, якщо загальний номінальний обсяг поворотного авансу не перевищує порогових значень, застосовних відповідно до цього Регламенту, або якщо перед імплементацією цього інструмента допомоги методологію розрахунку валового еквівалента гранту поворотного авансу було схвалено після його нотифікації Комісії.
(k) допомога у формі продажу або лізингу матеріальних активів нижче за ринкові ставки, якщо вартість встановлюється або шляхом незалежної експертної оцінки до початку транзакції, або шляхом покликання на загальнодоступний, регулярно оновлюваний та загальновизнаний бенчмарк.
Стаття 6. Ефект стимулювання
1. Цей Регламент застосовують лише до допомоги, яка має ефект стимулювання.
2. Допомога вважається такою, що має ефект стимулювання, якщо бенефіціар подав письмову заяву на отримання допомоги у відповідній державі-члені, перш ніж розпочати роботу над проектом або діяльність. У заяві на отримання допомоги повинно бути вказано принаймні такі дані:
(a) назву та розмір підприємства;
(b) опис проекту, включаючи дати його початку та закінчення;
(c) місце розташування проекту;
(d) перелік витрат за проектом;
(e) тип допомоги (грант, позика, гарантія, поворотний аванс, вливання капіталу або інший) та суму публічного фінансування, необхідного для проекту;
3. Допомога ad hoc, що надається великим підприємствам, вважається такою, що має ефект стимулювання, якщо, крім забезпечення виконання умови, встановленої у параграфі 2, держава-член перевірила, перш ніж надати відповідну допомогу, що документація, підготовлена бенефіціаром, підтверджує, що допомога призведе до одного або декількох таких результатів:
(a) у випадку регіональної інвестиційної допомоги: що здійснюється проект, який не здійснювався би у відповідному районі або був би недостатньо прибутковим для бенефіціара у відповідному районі за відсутності допомоги.
(b) у всіх інших випадках, відбувається:
- істотне збільшення сфери дії проекту/діяльності завдяки отриманню допомоги, або
- істотне збільшення загальної суми витрат бенефіціара на проект/діяльність завдяки отриманню допомоги, або
- істотне збільшення швидкості завершення відповідного проекту/діяльності; 4.
4. Як відступ від параграфів 2 та 3, заходи у формі податкових пільг вважаються такими, що мають ефект стимулювання, якщо виконуються такі умови:
(a) інструмент встановлює право на допомогу відповідно до об’єктивних критеріїв та без подальших дискреційних дій держави-члена; і
(b) інструмент був ухвалений та вступив у силу до початку роботи над проектом або діяльністю, що отримує допомогу, за винятком випадку наступних фіскальних схем, де діяльність вже охоплювалась попередніми програмами у формі податкових пільг.
5. Як відступ від параграфів 2, 3 та 4, від таких категорій допомоги не вимагається мати ефект стимулювання і вони не вважаються такими, що мають ефект стимулювання:
(a) регіональна операційна допомога та регіональна допомога міському розвитку, якщо виконуються відповідні умови, встановлені у статтях 15 та 16,
(b) допомога на доступ до фінансування для МСП у, якщо виконуються відповідні умови, встановлені у статтях 21 та 22,
(c) допомога на добір працівників у несприятливому становищі у формі субсидій на заробітну плату та допомога на працевлаштування працівників з інвалідністю у формі субсидій на заробітну плату, якщо виконуються відповідні умови, встановлені у статтях 32 та 33 відповідно,
(d) допомога на компенсацію додаткових витрат на працевлаштування працівників з інвалідністю та допомога на компенсацію витрат на допомогу, що надається працівникам у несприятливому становищі, якщо виконуються відповідні умови, встановлені у статтях 34 та 35;
(e) допомога у формі зниження екологічних податків відповідно до Директиви 2003/96/ЄС, якщо виконуються умови, встановлені у статті 44 цього Регламенту;
(f) допомога на відшкодування шкоди, заподіяної певними стихійними лихами, якщо виконуються умови, встановлені у статті 50;
(g) соціальна допомога на транспортування мешканців віддалених регіонів, якщо виконуються умови, встановлені у статті 51;
(h) допомога на збереження культури та спадщини, якщо виконуються умови, встановлені у статті 53.
Стаття 7. Інтенсивність допомоги та прийнятні витрати
1. Для цілей розрахунку інтенсивності допомоги та прийнятних витрат всі використовувані показники беруться до будь-якого вирахування податків або інших зборів. Для обґрунтування прийнятних витрат повинні бути надані чіткі, конкретні та актуальні документальні докази. Суми прийнятних витрат можуть розраховуватися відповідно до спрощених варіантів витрат, викладених у Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1303/2013 (- 22), за умови, що операція принаймні частково фінансується через фонд Союзу, який дозволяє використовувати ці спрощені варіанти витрат, та що категорія витрат є прийнятною згідно з відповідним положенням про звільнення.
2. Якщо допомога надається у формі, відмінній від гранту, сумою допомоги є валовий еквівалент гранту допомоги.
3. Допомога, яка підлягає виплаті у майбутньому, в тому числі допомога, яка виплачується декількома частинами, повинна бути дисконтована до її вартості на момент надання. Прийнятні витрати повинні бути дисконтовані до їх вартості на момент надання допомоги. Процентна ставка, яка використовується для цілей дисконтування, повинна відповідати ставці дисконту, застосовній на момент надання допомоги.
__________
5. Якщо допомога надається у формі поворотних авансів, які за відсутності прийнятої методології для обчислення їх валового еквівалента гранту виражаються у відсотках від прийнятних витрат, а захід передбачає, що у випадку успішного завершення проекту, що визначається на підставі розумної та розважливої гіпотези, аванси будуть відшкодовані за процентною ставкою, яка щонайменше дорівнюватиме ставці дисконту, застосовній на момент надання допомоги, тоді максимальна інтенсивність допомоги, встановлена у главі III, може бути збільшена на 10 процентних пунктів.
6. Якщо регіональна допомога надається у формі поворотних авансів, максимальна інтенсивність допомоги, встановлена на карті регіонального розподілу державної допомоги, яка діє на момент надання допомоги, не може бути збільшена.
Стаття 8. Кумуляція
1. При визначенні того, чи дотримуються порогові значення повідомлення у статті 4 та максимальна інтенсивність допомоги у главі III, необхідно враховувати загальну суму державної допомоги для діяльності, проекту або підприємства, що отримує допомогу.
2. Якщо фінансування Союзу, яким централізовано розпоряджаються установи, агенції, спільні підприємства чи інші органи Союзу, та яке не знаходиться під прямим чи непрямим контролем держави-члена, поєднується з державною допомогою, тільки остання повинна враховуватися для визначення того, чи дотримуються порогові значення повідомлення та максимальна інтенсивність допомоги або максимальні суми допомоги, за умови, що загальна сума публічного фінансування, що надається відносно тих самих прийнятних витрат, не перевищує найбільш вигідну ставку фінансування, встановлену у застосовних нормах права Союзу.
3. Допомога з ідентифіковними прийнятними витратами, виключена цим Регламентом, може бути кумульована з:
(a) будь-якими іншими видами державної допомоги, якщо такі інструменти стосуються різних ідентифіковних прийнятних витрат;
(b) будь-якою іншою державною допомогою щодо тих самих прийнятних витрат, які частково або повністю збігаються, тільки якщо така кумуляція не призведе до перевищення найбільшої інтенсивності допомоги чи суми допомоги, застосовної до цієї допомоги відповідно до цього Регламенту.
4. Допомога без ідентифіковних прийнятних витрат, виключена відповідно до статей 21, 22 та 23 цього Регламенту, може бути кумульована з будь-якою іншою державною допомогою з ідентифіковними прийнятними витратами. Допомога без ідентифіковних прийнятних витрат може бути кумульована з будь-якою іншою державною допомогою без ідентифіковних прийнятних витрат аж до максимального відповідного сумарного фінансового порогового значення, встановленого за конкретних обставин кожного випадку цим чи іншим положенням або рішенням про блокове виключення, ухваленим Комісією.
5. Державна допомога, виключена відповідно до цього Регламенту, не повинна кумулюватися з будь-якою допомогою de minimis стосовно тих самих прийнятних витрат, якщо така кумуляція призведе до того, що інтенсивність допомоги перевищить показники, встановлені у главі III цього Регламенту.
6. Як відступ від параграфу 3(b), допомога на користь працівників з інвалідністю, передбачена статтями 33 та 34, може бути кумульована з іншою допомогою, виключеною відповідно до цього Регламенту стосовно тих самих прийнятних витрат, що перевищують максимальні застосовні порогові значення, встановлені цим Регламентом, за умови, що така кумуляція не призведе до того, що інтенсивність допомоги перевищить 100 % відповідних витрат за будь-який період, протягом якого працевлаштовані відповідні працівники.
7. Як відступ від параграфів 1-6, при визначенні того, чи дотримуються граничні обсяги надання регіональної операційної допомоги у найвіддаленіших регіонах, передбачені статтею 15(4), враховується лише регіональна операційна допомога у найвіддаленіших регіонах, імплементована відповідно до цього Регламенту.
Стаття 9. Опублікування та інформування
1. Відповідна держава-член забезпечує публікацію на загальному вебсайті про державну допомогу на національному або регіональному рівні:
(a) зведеної інформації, вказаної у статті 11, у стандартизованому форматі, встановленому в додатку II, або посилання, за яким можна отримати доступ до повного тексту;
(b) повного тексту кожного з інструментів допомоги, як вказано в статті 11, або посилання, за яким можна отримати доступ до повного тексту;
(c) інформації, наданої в додатку III щодо кожного виду індивідуальної допомоги, обсяг якої перевищує 500000 євро.
Що стосується допомоги, яку надають проектам Європейської територіальної співпраці, інформація, зазначена у цьому параграфі, розміщується на вебсайті держави-члена, в якій розташований відповідний орган управління відповідно до визначення у статті 21 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1299/2013. Як альтернатива, держави-члени, що беруть участь у проекті, можуть також вирішити, що кожна з них надаватиме інформацію, що стосується інструментів допомоги на їхній території, на відповідних вебсайтах.
2. Для програм у формі податкових пільг та програм, на які поширюється дія статей 16 та 21 (- 23), умови, викладені в параграфі 1(c) цієї статті, вважаються виконаними, якщо держави-члени публікують необхідну інформацію щодо сум індивідуальної допомоги в таких діапазонах (у мільйонах євро):
0,5-1;
1-2;
2-5;
5-10;
10-30; і
30 та більше.
3. Для програм, передбачених статтею 51 цього Регламенту, зобов’язання щодо публікації, встановлені в цій статті, не поширюються на кінцевих споживачів.
4. Інформація, зазначена у параграфі 1(c) цієї статті, повинна бути організована та доступна у стандартизований спосіб, описаний у додатку III, що повинен забезпечувати діючі функції пошуку та завантаження. Інформація, зазначена у параграфі 1, повинна публікуватися протягом 6 місяців з дати надання допомоги, або, для допомоги у формі податкових пільг, протягом 1 року з дати терміну подання податкової декларації, та повинна бути доступною принаймні 10 років з дати надання допомоги.
5. Комісія публікує на своєму вебсайті:
(a) посилання на вебсайти, присвячені державній допомозі, зазначені у параграфі 1 цієї статті;
(b) зведену інформацію, вказану в статті 11.
6. Держави-члени повинні дотримуватися положень цієї статті не пізніше, ніж через два роки після набуття чинності цим Регламентом.
ГЛАВА II
МОНІТОРИНГ
Стаття 10. Скасування привілею блокового виключення
Якщо держава-член надає допомогу, нібито звільнену від вимоги про надання повідомлення відповідно до цього Регламенту, без виконання умов, встановлених у главах I-III, тоді Комісія може, після надання відповідній державі-члену можливості висловити свою позицію, ухвалити рішення про те, що інформація про всі або деякі майбутні інструменти допомоги, ухвалені відповідною державою-членом, які в іншому випадку відповідали би вимогам цього Регламенту, повинна бути повідомлена Комісії відповідно до статті 108(3) Договору. Інструменти, про які необхідно повідомляти, можуть обмежуватися інструментами, що надають деякі види допомоги або допомогу на користь окремих бенефіціарів, або інструментами допомоги, ухваленими певними органами відповідної держави-члена.
Стаття 11. Звітування
1. Держави-члени, або, як альтернатива, у випадку допомоги, яку надають проектам Європейської територіальної співпраці, держава-член, в якій розташований орган управління відповідно до визначення у статті 21 Регламенту (ЄС) № 1299/2013, передає Комісії:
(a) за допомогою електронної системи повідомлення Комісії - зведену інформацію про кожний інструмент допомоги, виключений з-під дії цього Регламенту, у стандартизованому форматі, встановленому в додатку III, разом з посиланням, що забезпечує доступ до повного тексту інструменту допомоги, включаючи зміни та доповнення до нього, протягом 20 робочих днів після набуття ним чинності;
(b) річний звіт, відповідно до Регламенту Комісії (ЄС) № 794/2004 (- 24), в електронній формі про застосування цього Регламенту, який містить інформацію, вказану в Регламенті (ЄС) № 794/2004, щодо кожного повного року або частини року, протягом якого застосовується цей Регламент.
2. Якщо, в результаті продовження періоду застосування цього Регламенту до 31 грудня 2023 року Регламентом Комісії (EU) 2020/972 (- 25), держава-член планує продовжити заходи, щодо яких Комісії була подана зведена інформація відповідно до параграфа 1 цієї статті, така держава-член оновить таку зведену інформацію щодо продовження таких заходів та повідомить Комісію про таке оновлення протягом 20 робочих днів після набуття чинності акту, який продовжує відповідний захід держави-члена.
Стаття 12. Моніторинг
1. Для того, щоб Комісія могла моніторити допомогу, звільнену цим Регламентом від вимоги про повідомлення, держави-члени, або, як альтернатива, у випадку допомоги, яку надають проектам Європейської територіальної співпраці, держава-член, в якій знаходиться керуючий орган, повинні вести докладний облік з інформацією та супровідною документацією, необхідними для підтвердження виконання всіх умов, встановлених у цьому Регламенті. Таку документацію необхідно зберігати впродовж 10 років з дати надання допомоги ad hoc або з дати останнього надання допомоги в рамках схеми допомоги.
2. У випадку програм, за якими фіскальна допомога надається автоматично, наприклад тих, що ґрунтуються на податкових деклараціях бенефіціарів, і які не передбачають перевірки ex ante виконання всіх умов сумісності для кожного бенефіціара, держави-члени регулярно перевіряють, принаймні ex post і на вибірковій основі, що всі умови сумісності виконуються, і роблять необхідні висновки. Держави-члени повинні вести детальний облік перевірок протягом щонайменше 10 років з дати проведення заходів контролю.