Регламент Комісії (ЄС) № 651/2014 від 17 червня 2014 року про визнання певних категорій допомоги сумісними з внутрішнім ринком на застосування статей 107 та 108 Договору

7. Операційна допомога може бути надана для функціонування інноваційних кластерів. Період її надання не повинен перевищувати 10 років.

8. Прийнятними витратами операційної допомоги для інноваційних кластерів є витрати на персонал та адміністративні витрати (включаючи накладні витрати), пов’язані з:

(a) стимулюванням кластера до полегшення співпраці, обміну інформацією та надання чи направлення спеціалізованих та адаптованих для потреб бізнесу послуг з підтримки;

(b) просуванням кластера, спрямованим на збільшення участі нових підприємств чи організацій та на покращення його впізнаваності;

(c) управлінням об’єктами кластера; організацією навчальних програм, семінарів та конференцій для підтримки обміну знаннями та налагодження зв’язків і міждержавної співпраці.

9. Інтенсивність операційної допомоги не повинна перевищувати 50 % від загальної суми прийнятних витрат протягом періоду надання допомоги.

1. Інноваційна допомога для МСП є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Прийнятними витратами є такі:

(a) витрати на отримання, валідацію та захист патентів та інших нематеріальних активів;

(b) витрати на відрядження висококваліфікованого персоналу з організації з досліджень та розповсюдження знань або великого підприємства, що займається дослідженнями, розробкою та інноваційною діяльністю у новоствореній ролі в межах бенефіціара без заміни іншого персоналу;

(c) витрати на консультативні та допоміжні послуги у сфері інновацій. 3.

3. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 50 % від прийнятних витрат.

4. У конкретному випадку допомоги для надання консультаційних та допоміжних послуг щодо інновацій інтенсивність допомоги може бути збільшена до 100 % від прийнятних витрат за умови, що загальна сума допомоги для надання консультаційних та допоміжних послуг щодо інновацій не перевищує 200000 євро на підприємство за будь-який трирічний період.

1. Допомога для технологічних та організаційних інновацій є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Допомога великим підприємствам є сумісною лише в тому випадку, якщо вони ефективно співпрацюють з МСП у рамках діяльності, що отримує допомогу, а МСП, які беруть участь у співпраці, несуть щонайменше 30 % загальних прийнятних витрат.

3. Прийнятними витратами є такі:

(a) витрати на персонал;

(b) витрати на прилади, обладнання, будівлі та землю тією мірою та за той період, що вони використовуються для проекту;

(c) витрати на контрактні дослідження, знання та патенти, придбані або ліцензовані від зовнішніх джерел на умовах "витягнутої руки";

(d) додаткові накладні витрати та інші операційні витрати, включаючи витрати на матеріали, витратні матеріали та аналогічні продукти, понесені безпосередньо в результаті проекту.

4. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 15 % від прийнятних витрат для великих підприємств та 50 % від прийнятних витрат для МСП.

1. Допомога для досліджень та розробок у галузі рибного господарства та аквакультури є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Проект, що отримує допомогу, повинен представляти інтерес для всіх підприємств у відповідній галузі чи підгалузі.

3. До дати початку проекту, що отримує допомогу, така інформація повинна бути опублікована в Інтернеті:

(a) що проект, що отримує допомогу, буде виконуватися;

(b) цілі проекту, що отримує допомогу;

(c) орієнтовна дата публікації результатів, очікуваних від проекту, що отримує допомогу, та місце їх публікації в Інтернеті;

(d) покликання на те, що результати проекту, що отримує допомогу, будуть безкоштовно доступними для всіх підприємств, що працюють у відповідній галузі чи підгалузі.

4. Результати проекту, що отримує допомогу, повинні бути доступними в Інтернеті з дати закінчення проекту, що отримує допомогу, або дати, в яку будь-яка інформація, що стосується цих результатів, надається членам будь-якої конкретної організації - залежно від того, яка дата наступить раніше. Результати повинні залишатися доступними в Інтернеті протягом не менше 5 років, починаючи з дати завершення проекту, що отримує допомогу.

5. Допомога повинна надаватися безпосередньо організації з досліджень та розповсюдження знань і не передбачає прямого надання допомоги, не пов’язаної з дослідницькою діяльністю, підприємству, що виробляє, переробляє або реалізує продукти рибальства або аквакультури.

6. Прийнятні витрати є такими, що передбачені статтею 25(3).

7. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 100 % від прийнятних витрат.

1. Допомога на навчання є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про надання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Допомога не надається для навчання, що організовується підприємствами для виконання національних обов’язкових стандартів навчання.

3. Прийнятними витратами є такі:

(a) витрати на персонал тренерів за години, протягом яких тренери беруть участь у навчанні;

(b) операційні витрати тренерів та учасників навчання, безпосередньо пов’язані з навчальним проектом, такі як транспортні витрати, витрати на проживання, матеріали та витратні матеріали, безпосередньо пов’язані з проектом, амортизація приладів та обладнання, тією мірою, якою вони використовуються виключно в рамках навчального проекту;

(c) витрати на консультаційні послуги, пов’язані з навчальним проектом;

(d) витрати на персонал учасників навчання та загальні непрямі витрати (адміністративні витрати, оренда, накладні витрати) за години, протягом яких учасники навчання беруть участь у навчанні.

4. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 50 % від прийнятних витрат. Вона може бути збільшена до максимального рівня інтенсивності допомоги 70 % від прийнятних витрат таким чином:

(a) на 10 процентних пунктів, якщо навчання проводиться для працівників з інвалідністю або працівників у несприятливому становищі;

(b) на 10 процентних пунктів, якщо допомога надається середнім підприємствам, та на 20 процентних пунктів, якщо допомога надається малим підприємствам.

5. Якщо допомога надається у секторі морського транспорту, інтенсивність допомоги може бути збільшена до 100 % від прийнятних витрат, якщо виконуються такі умови:

(a) учасники навчання не є активними членами екіпажу та знаходяться на борту поза штатом; і

(b) навчання проводять на борту суден, занесених до реєстрів Союзу.

1. Схеми допомоги на добір працівників у несприятливому становищі є сумісними з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняються від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Прийнятними витратами є витрати на заробітну плату протягом максимального періоду у 12 місяців після добору працівника у несприятливому становищі. Якщо відповідний працівник є працівником у надзвичайно несприятливому становищі, прийнятними витратами є витрати на заробітну плату протягом максимального періоду 24 місяці після добору.

3. Якщо добір не призводить до чистого збільшення кількості працівників відповідного підприємства порівняно з середнім показником за попередні 12 місяців, тоді посада або посади залишаються вакантними після добровільного звільнення, втрати працездатності, виходу на пенсію за віком, добровільного скорочення робочого часу або законного звільнення за неналежне виконання обов’язків, а не як результат скорочення.

4. За винятком випадку законного звільнення за неналежне виконання обов’язків, працівники у несприятливому становищі мають право на постійну зайнятість протягом мінімального періоду, що відповідає національному законодавству або будь-яким колективним угодам, що регулюють трудові договори.

5. Якщо період зайнятості становить менше 12 місяців або 24 місяців у випадку працівників у надзвичайно скрутному становищі, допомога відповідним чином пропорційно зменшується.

6. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 50 % від прийнятних витрат.

1. Допомога на працевлаштування працівників з інвалідністю є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Прийнятними витратами є витрати на заробітну плату за будь-який період, протягом якого є зайнятим працівник з інвалідністю.

3. Якщо добір не призводить до чистого збільшення кількості працівників відповідного підприємства порівняно з середнім показником за попередні 12 місяців, тоді посада або посади залишаються вакантними після добровільного звільнення, втрати працездатності, виходу на пенсію за віком, добровільного скорочення робочого часу або законного звільнення за неналежне виконання обов’язків, а не як результат скорочення.

4. За винятком випадку законного звільнення за неналежне виконання обов’язків, працівники з інвалідністю мають право на постійну зайнятість протягом мінімального періоду, що відповідає національному законодавству або будь-яким колективним угодам, що є юридично зобов’язальними для підприємства та регулюють трудові договори.

5. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 75 % від прийнятних витрат.

1. Допомога на компенсацію додаткових витрат на працевлаштування працівників з інвалідністю є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Прийнятними витратами є такі:

(a) витрати на адаптацію приміщень;

(b) витрати на працевлаштування персоналу виключно за час, витрачений на допомогу працівникам з інвалідністю та підготовку такого персоналу для надання допомоги працівникам з інвалідністю;

(c) витрати на адаптацію або придбання обладнання чи придбання та перевірку програмного забезпечення для використання працівниками з інвалідністю, включаючи адаптовані або допоміжні технологічні засоби, які є додатковими до тих, які б поніс бенефіціар, якби він працевлаштовував працівників, які не є працівниками з інвалідністю;

(d) витрати, безпосередньо пов’язані з транспортуванням працівників з інвалідністю на робоче місце, та на заходи, пов’язані з роботою;

(e) витрати на заробітну плату за години, використані працівниками з інвалідністю для реабілітації;

(f) якщо бенефіціар забезпечує захищену зайнятість, витрати на будівництво, встановлення або модернізацію виробничих одиниць відповідного підприємства та будь-які витрати на адміністрування та транспортування, за умови, що такі витрати безпосередньо пов’язані з працевлаштуванням працівників з інвалідністю.

3. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 100 % від прийнятних витрат.

1. Допомога на компенсацію витрат на допомогу, що надається працівникам у несприятливому становищі, є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Прийнятними витратами є витрати на:

(a) працевлаштування персоналу виключно на час, що витрачається на допомогу працівникам у несприятливому становищі, протягом максимального періоду тривалістю 12 місяців після добору працівника у несприятливому становищі або протягом максимального періоду тривалістю 24 місяці після добору працівника у надзвичайно несприятливому становищі;

(b) підготовку такого персоналу для надання допомоги працівникам у несприятливому становищі.

3. Допомога, що надається, складається із заходів, спрямованих на підтримку автономії та адаптації працівника у несприятливому становищі до робочого середовища, супровід працівника у соціальних та адміністративних процедурах, сприяння комунікації з підприємцем та вирішення конфліктів.

4. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 50 % від прийнятних витрат.

1. Інвестиційна допомога, що дозволяє підприємствам виходити за рамки стандартів Союзу щодо охорони довкілля або підвищувати рівень захисту довкілля за відсутності стандартів Союзу, є сумісною з внутрішнім ринком

2. Інвестиції повинні відповідати одній з таких умов:

(a) вони повинні дозволяти бенефіціару підвищувати рівень охорони довкілля внаслідок його діяльності, виходячи за рамки застосовних стандартів Союзу, незалежно від наявності обов’язкових національних стандартів, що є більш суворими, ніж стандарти Союзу;

(b) вони повинні дозволяти бенефіціару підвищувати рівень охорони довкілля внаслідок його діяльності за відсутності стандартів Союзу.

3. Допомога не надається, якщо інвестиції здійснюються для забезпечення дотримання підприємствами стандартів Союзу, що вже ухвалені, але ще не вступили в силу.

4. Як відступ від параграфу 3, допомога може бути надана для

(a) придбання нових транспортних засобів для автомобільних, залізничних, внутрішніх водних шляхів та морських перевезень, які відповідають ухваленим стандартам Союзу, за умови, що придбання відбувається до того, як ці стандарти набувають чинності, і що, коли вони стануть обов’язковими, вони не застосовуватимуться до транспортних засобів, вже придбаних до такої дати.

(b) модернізації існуючих транспортних засобів для автомобільних, залізничних, внутрішніх водних шляхів та морських перевезень, за умови, що стандарти Союзу ще не набули чинності на дату введення в експлуатацію цих транспортних засобів і що, коли вони стануть обов’язковими, вони не застосовуватимуться зворотньо до цих транспортних засобів.

5. Прийнятними витратами є додаткові інвестиційні витрати, необхідні для виходу за рамки застосовних стандартів Союзу або для підвищення рівня охорони довкілля за відсутності стандартів Союзу. Вони визначаються таким чином:

(a) якщо витрати на інвестування в охорону довкілля можуть бути визначені у загальній сумі інвестицій як окрема інвестиція, ці витрати, пов’язані із охороною довкілля, є прийнятними витратами;

(b) у всіх інших випадках витрати на інвестування в охорону довкілля визначаються шляхом покликання на подібні менш екологічні інвестиції, які могли б бути достовірно здійснені без допомоги. Різниця між витратами, пов’язаними з обома інвестиціями, визначає витрати, що пов’язані з охороною довкілля, і становить прийнятні витрати.

Витрати, безпосередньо не пов’язані із досягненням більш високого рівня охорони довкілля, не є прийнятними.

6. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 40 % від прийнятних витрат.

7. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 10 процентних пунктів для допомоги, що надається середнім підприємствам, та на 20 процентних пунктів для допомоги, що надається малим підприємствам.

8. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 15 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(a) Договору, і на 5 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(c) Договору.

1. Допомога, яка заохочує підприємства дотримуватись нових стандартів Союзу, які підвищують рівень охорони довкілля та ще не набули чинності, є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Стандарти Союзу повинні бути ухвалені, а інвестиції повинні бути імплементовані та завершені щонайменше за рік до дати набуття чинності відповідним стандартом.

3. Прийнятними витратами є додаткові інвестиційні витрати, необхідні для виходу за рамки застосовних стандартів Союзу. Вони визначаються таким чином:

(a) якщо витрати на інвестування в охорону довкілля можуть бути визначені у загальній сумі інвестицій як окрема інвестиція, ці витрати, пов’язані із охороною довкілля, є прийнятними витратами;

(b) у всіх інших випадках витрати на інвестування в охорону довкілля визначаються шляхом покликання на подібні менш екологічні інвестиції, які могли б бути достовірно здійснені без допомоги. Різниця між витратами, пов’язаними з обома інвестиціями, визначає витрати, що пов’язані з охороною довкілля, і становить прийнятні витрати.

Витрати, безпосередньо не пов’язані із досягненням більш високого рівня охорони довкілля, не є прийнятними.

4. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати:

(a) 20 % від прийнятних витрат для малих підприємств, 15 % від прийнятних витрат для середніх підприємств та 10 % від прийнятних витрат для великих підприємств, якщо імплементація та завершення інвестиції відбувається більше, ніж за три роки до дати набуття чинності новим стандартом Союзу;

(b) 15 % від прийнятних витрат для малих підприємств, 10 % від прийнятних витрат для середніх підприємств та 5 % від прийнятних витрат для великих підприємств, якщо імплементація та завершення інвестиції відбувається у період від одного до трьох років до дати набуття чинності новим стандартом Союзу.

5. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 15 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(a) Договору, і на 5 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(c) Договору.

1. Інвестиційна допомога, що дозволяє підприємствам досягти енергоефективності, є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про надання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Допомога не може бути надана за цією статтею, якщо здійснюються покращення для забезпечення відповідності підприємств вже ухваленим стандартам Союзу, навіть якщо вони ще не набули чинності.

3. Прийнятними витратами є додаткові інвестиційні витрати, необхідні для досягнення більш високого рівня енергоефективності. Вони визначаються таким чином:

(a) якщо витрати на інвестування в енергоефективність можуть бути визначені у загальній сумі інвестицій як окрема інвестиція, ці витрати, пов’язані з енергоефективністю, є прийнятними витратами;

(b) у всіх інших випадках витрати на інвестування в енергоефективність визначаються шляхом покликання на подібні менш енергоефективні інвестиції, які могли б бути достовірно здійснені без допомоги. Різниця між витратами, пов’язаними з обома інвестиціями, визначає витрати, що пов’язані з енергоефективністю, і становить прийнятні витрати.

Витрати, безпосередньо не пов’язані із досягненням більш високого рівня енергоефективності, не є прийнятними.

4. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 30 % від прийнятних витрат.

5. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 20 процентних пунктів для допомоги, що надається малим підприємствам, та на 10 процентних пунктів для допомоги, що надається середнім підприємствам.

6. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 15 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(a) Договору, і на 5 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(c) Договору.

1. Інвестиційна допомога для проектів з енергоефективності у будівлях є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Право на допомогу згідно з цією статтею мають проекти з енергоефективності, що стосуються будівель.

3. Прийнятними витратами є загальні витрати на проект з енергоефективності.

4. Допомога повинна надаватися у формі внеску, капіталу, гарантії або позики для фонду з енергоефективності або іншого фінансового посередника, який повністю передає її кінцевим бенефіціарам, що є власниками або орендарями будівель.

5. Допомога, що надається фондом з енергоефективності чи іншим фінансовим посередником прийнятним проектам з енергоефективності, може здійснюватися у вигляді позик або гарантій. Номінальна вартість позики або гарантована сума не повинна перевищувати 10 мільйонів євро на проект на рівні кінцевих бенефіціарів. Гарантія не повинна перевищувати 80 % основної позики.

6. Сума повернення коштів власниками будівлі фонду з енергоефективності або іншому фінансовому посереднику не може бути меншою за номінальну вартість позики.

7. Допомога з енергоефективності повинна залучати додаткові інвестиції від приватних інвесторів на рівні мінімум 30 % від загальної суми фінансування, наданого для проекту з енергоефективності. Якщо допомогу надає фонд з енергоефективності, залучення приватних інвестицій може здійснюватися на рівні фонду з енергоефективності та/або на рівні проектів з енергоефективності з тим, щоб досягти сукупного мінімуму 30 % від загального фінансування проекту з енергоефективності.

8. Держави-члени можуть створювати фонди з енергоефективності та/або використовувати фінансових посередників при наданні допомоги з енергоефективності. При цьому повинні виконуватися такі умови:

(a) Менеджери фінансових посередників, а також менеджери фондів з енергоефективності обираються за відкритим, прозорим та недискримінаційним конкурсом відповідно до застосовного законодавства Союзу та національного законодавства. Зокрема, не повинно бути жодної дискримінації на підставі місця їх створення чи реєстрації в будь-якій державі-члені. фінансові посередники та менеджери фондів з енергоефективності можуть бути зобов’язані відповідати заздалегідь визначеним критеріям, об’єктивно виправданим характером інвестицій;

(b) Незалежні приватні інвестори обираються за відкритим, прозорим та недискримінаційним конкурсом відповідно до застосовного законодавства Союзу та національного законодавства, спрямованого на встановлення відповідних механізмів розподілу винагороди та ризиків, згідно з якими для інвестицій, за винятком гарантій, асиметричний розподіл прибутку має перевагу над захистом від збитків. Якщо приватні інвестори не відбираються за таким конкурсом, тоді справедлива норма прибутку для приватних інвесторів встановлюється незалежним експертом, обраним через відкритий, прозорий та недискримінаційний конкурс;

(c) У випадку асиметричного розподілу збитків між публічними та приватними інвесторами, перші збитки, що покриваються публічним інвестором, обмежуються 25 % від загального обсягу інвестицій;

(d) У випадку гарантій ставка гарантій не повинна перевищувати 80 %, а сумарні збитки, що покриваються державою-членом, обмежуються 25 % від основного гарантованого портфеля. Безкоштовно можуть надаватися тільки гарантії, що покривають очікувані збитки основного гарантованого портфеля. Якщо гарантія також охоплює покриття непередбачених збитків, фінансовий посередник повинен оплатити ринкову гарантійну премію за частину гарантії, що покриває непередбачені збитки;

(e) Інвесторам дозволяється бути представленими в органах управління фонду з енергоефективності або фінансового посередника, таких як спостережна рада чи дорадчий комітет;

(f) Фонд з енергоефективності або фінансовий посередник створюється відповідно до застосовного права, і держава-член повинна забезпечити проведення процедури комплексної юридичної перевірки для забезпечення комерційно надійної інвестиційної стратегії з метою імплементації існструментів допомоги з енергоефективності.

9. Управління фінансовими посередниками, включаючи фонди з енергоефективності, повинно здійснюватися на комерційній основі із забезпеченням ухвалення фінансових рішень, орієнтованих на отримання прибутку. Це положення вважається дотриманим, якщо фінансовий посередник та, залежно від обставин, менеджери фонду з енергоефективності відповідають таким умовам:

(a) вони зобов’язані за законом чи контрактом сумлінно діяти з ретельністю професійного менеджера та уникати конфлікту інтересів; при цьому застосовують кращі практики та регуляторний контроль;

(b) їхня винагорода повинна відповідати ринковій практиці. Ця вимога вважається дотриманою, якщо менеджер обирається шляхом відкритого, прозорого та недискримінаційного конкурсу на основі об’єктивних критеріїв, пов’язаних із досвідом, кваліфікацією та операційними і фінансовими можливостями;

(c) вони отримують винагороду, прив’язану до результатів роботи, або поділяють частину інвестиційних ризиків шляхом спільного інвестування власних ресурсів з тим, щоб забезпечити, що їхні інтереси постійно узгоджуються з інтересами публічного інвестора;

(d) вони повинні визначати інвестиційну стратегію, критерії та пропонований термін здійснення інвестицій у проекти з енергоефективності, встановлюючи ex-ante фінансову життєздатність та їхній очікуваний вплив на енергоефективність.

(e) чітка і реалістична стратегія виходу повинна існувати для публічних коштів, інвестованих у фонд з енергоефективності або наданих фінансовому посереднику, дозволяючи ринку фінансувати проекти з енергоефективності, коли ринок готовий це робити.

10. Покращення у сфері енергоефективності, здійснені для забезпечення дотримання бенефіціаром вже ухвалених стандартів Союзу, не звільняються від вимоги про надання повідомлення відповідно до цієї статті.

1. Інвестиційна допомога для високоефективної когенерації є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Інвестиційна допомога надається тільки для новостворених або відновлених потужностей.

3. Нова когенераційна установка повинна забезпечувати загальне заощадження первинної енергії порівняно з окремим виробництвом тепла та електроенергії відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2012/27/ЄС від 25 жовтня 2012 року про енергоефективність та про внесення змін і доповнень до Директив 2009/125/ЄС та 2010/30/ЄС та скасування Директив 2004/8/ЄС та 2006/32/ЄС (- 28). Покращення існуючої когенераційної установки або перетворення існуючої енергогенеруючої установки на когенераційну установку повинно призводити до заощадження первинної енергії порівняно з початковою ситуацією.

4. Прийнятними витратами є додаткові інвестиційні витрати на обладнання, необхідне для того, щоб установка працювала як високоефективна когенераційна установка, у порівнянні з традиційними енергетичними або опалювальними установками такої ж потужності, або додаткові інвестиційні витрати для підвищення ефективності, коли існуюча установка вже відповідає пороговому значенню високоефективності.

5. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 45 % від прийнятних витрат. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 20 процентних пунктів для допомоги, що надається малим підприємствам, та на 10 процентних пунктів для допомоги, що надається середнім підприємствам.

6. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 15 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(a) Договору, і на 5 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(c) Договору.

1. Інвестиційна допомога для стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел енергії є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Інвестиційна допомога на виробництво біопалива звільняється від вимоги про подання повідомлення лише в тому обсязі, в якому інвестиції, які отримують допомогу, використовуються для виробництва стійкого біопалива, що не є біопаливом на основі харчових продуктів. Проте інвестиційна допомога для перетворення існуючих установок з виробництва біопалива на основі харчових продуктів на передові біопаливні установки виключається з-під дії цієї статті за умови, що виробництво на основі харчових продуктів зменшиться пропорційно до нових потужностей.

3. Допомога не надається для біопалива, яке є предметом зобов’язання з постачання або змішування.

4. Допомога не надається для гідроелектростанцій, які не відповідають Директиві Європейського Парламенту 2000/60/ЄС.

5. Інвестиційна допомога надається лише для нових установок. Допомога не надається або не виплачується після початку роботи установки, і допомога не залежить від виробництва.

6. Прийнятними витратами є додаткові інвестиційні витрати, необхідні для сприяння виробництву енергії з відновлюваних джерел. Вони визначаються таким чином:

(a) якщо витрати на інвестування у виробництво енергії з відновлюваних джерел можуть бути визначені у сукупних інвестиційних витратах як окрема інвестиція, наприклад, як легко ідентифіковний додатковий компонент до вже існуючого об’єкта, ці витрати, пов’язані з відновлювальною енергією, становлять прийнятні витрати;

(b) якщо витрати на інвестування у виробництво енергії з відновлюваних джерел можуть бути визначені за допомогою покликання на аналогічні менш екологічні інвестиції, які могли б бути достовірно здійснені без допомоги, ця різниця між витратами на обидві інвестиції визначає витрати, пов’язані з відновлювальною енергією, і становить прийнятні витрати;

(c) для деяких малих установок, де неможливо встановити менш екологічні інвестиції через відсутність підприємств обмеженого розміру, сукупні інвестиційні витрати для досягнення більш високого рівня охорони довкілля становлять прийнятні витрати. Витрати, безпосередньо не пов’язані із досягненням більш високого рівня охорони довкілля, не є прийнятними.

7. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати:

(a) 45 % від прийнятних витрат, якщо прийнятні витрати розраховуються на підставі пункту (6)(a) або пункту (6)(b);

(b) 30 % від прийнятних витрат, якщо прийнятні витрати розраховуються на підставі пункту (6)(c).

8. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 20 процентних пунктів для допомоги, що надається малим підприємствам, та на 10 процентних пунктів для допомоги, що надається середнім підприємствам.

9. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 15 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(a) Договору, і на 5 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(с) Договору.

10. Якщо допомога надається за результатами процедури конкурсних торгів на основі чітких, прозорих та недискримінаційних критеріїв, інтенсивність допомоги може досягати 100 % від прийнятних витрат. Такий процес торгів повинен бути недискримінаційним та забезпечувати участь всіх зацікавлених підприємств. Бюджет, пов’язаний із процесом торгів, є зобов’язальним обмеженням у тому сенсі, що не всі учасники можуть одержати допомогу, і допомога надається на основі початкової ставки, поданої учасником торгів, що виключає подальші переговори.

1. Операційна допомога для стимулювання використання електроенергії з відновлюваних джерел енергії є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Допомога надається за результатами процедури конкурсних торгів на основі чітких, прозорих та недискримінаційних критеріїв, що відкриті для всіх виробників електроенергії з відновлюваних джерел енергії на недискримінаційній основі.

3. Процес торгів може обмежуватися конкретними технологіями, якщо процес, відкритий для всіх виробників, призведе до неоптимального результату, якому не можна запобігти на стадії розроблення процедури, зокрема, з огляду на:

(i) більш довгостроковий потенціал відповідної нової та інноваційної технології; або

(ii) необхідність досягнення диверсифікації; або

(iii) мережеві обмеження і стабільність мережі; або

(iv) витрати на систему (її інтеграцію); або

(v) необхідність уникати викривлень на сировинних ринках у зв’язку з підтримкою виробництва енергії з біомаси

Держави-члени проводять детальне оцінювання застосовності таких умов та повідомляють про його результати Комісії відповідно до умов, зазначених у статті 11(a).

4. Допомога надається для нових та інноваційних технологій на основі відновлюваних джерел енергії за результатами процедури конкурсних торгів, відкритих принаймні для однієї такої технології на основі чітких, прозорих та недискримінаційних критеріїв. Така допомога не повинна надаватися для більше ніж 5 % запланованої нової електричної потужності з відновлюваних джерел енергії на рік у сукупності.

5. Допомога надається у вигляді премії на додаток до ринкової ціни, за якою виробники продають свою електроенергію безпосередньо на ринку.

6. Бенефіціари допомоги несуть стандартну відповідальність за балансування. Бенефіціари можуть передавати відповідальність за балансування на аутсорсинг іншим підприємствам від їх імені, наприклад, агрегаторам.

7. Допомога не надається, якщо ціни є негативними.

8. Допомога може бути надана за відсутності процедури конкурсних торгів, описаної в параграфі 2, для установок зі встановленою потужністю електроенергії менше 1 МВт для виробництва електроенергії з усіх відновлюваних джерел, за винятком вітрової енергії, у випадку якої допомога може бути надана за відсутності процедури конкурсних торгів, описаної в параграфі 2, для установок з встановленою потужністю електроенергії менше 6 МВт або для установок, що мають менше 6 енергоблоків. Без обмеження дії параграфа 9, якщо допомога надається за відсутності процедури конкурсних торгів, повинні дотримуватися умови, передбачені параграфами 5, 6 та 7. Крім того, якщо допомога надається за відсутності процедури конкурсних торгів, застосовуються умови, передбачені параграфами 5, 6 та 7 статті 43.

9. Умови, передбачені параграфами 5, 6 та 7, не поширюються на операційну допомогу, що надається для установок із встановленою потужністю електроенергії менше 500 кВт для виробництва електроенергії з усіх відновлюваних джерел, за винятком вітрової енергії, для якої ці умови не застосовуються для оперативної допомоги, що надається для установок із встановленою потужністю електроенергії менше 3 МВт або для установок, що мають менш ніж 3 енергоблоки.

10. Для цілей розрахунку вищевказаних максимальних потужностей, зазначених у параграфах 8 та 9, установки зі спільною точкою підключення до електричної мережі вважаються однією установкою.

11. Допомога надається лише до того часу, коли установка, що виробляє електроенергію з відновлюваних джерел, повністю амортизується відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку. Будь-яка раніше отримана інвестиційна допомога повинна бути вирахувана з операційної допомоги.

1. Операційна допомога для стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел енергії у невеликих установках є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Допомога надається лише для установок зі встановленою потужністю менше 500 кВт для виробництва енергії з усіх відновлюваних джерел, за винятком вітрової енергії, у випадку якої допомога може надаватися для установок із встановленою потужністю менше 3 МВт або з менш ніж 3 енергоблоками, та біопалива, для якого допомога повинна надаватися для установок із встановленою потужністю менше 50000 на рік. Для цілей розрахунку цих максимальних потужностей невеликі установки зі спільною точкою підключення до електричної мережі вважаються однією установкою.

3. Допомога може надаватися лише для установок, що виробляють стале біопаливо, що не є біопаливом на основі харчових продуктів. Проте операційна допомога установкам, що виробляють біопаливо на основі харчових продуктів, які почали працювати до 31 грудня 2013 року та ще не повністю амортизовані, виключається з-під дії цієї статті, але в будь-якому випадку не пізніше ніж до 2020 року.

4. Допомога не надається для біопалива, яке є предметом зобов’язання з постачання або змішування.

5. Допомога на одиницю енергії не повинна перевищувати різниці між загальною усередненою вартістю виробництва енергії з відповідного відновлюваного джерела та ринковою ціною відповідної форми енергії. Усереднена вартість повинна регулярно оновлюватися, принаймні щороку.

6. Максимальна норма прибутку, яка використовується при розрахунку усередненої вартості, не повинна перевищувати відповідний курс своп плюс премію у 100 базисних пунктів. Відповідний курс своп є курсом своп валюти, в якій надається допомога зі строком погашення, що відображає період амортизації підтримуваних установок.

7. Допомога надається лише до повної амортизації установки відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку. Будь-яка інвестиційна допомога, що надається для установки, вираховується з операційної допомоги.

1. Схеми допомоги у формі зниження екологічних податків, що відповідають умовам Директиви Ради 2003/96/ЄС від 27 жовтня 2003 року про реструктуризацію рамок Співтовариства щодо оподаткування продуктів енергії та електроенергії (- 29), є сумісними з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняються від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Бенефіціари зниження податків обираються на основі прозорих та об’єктивних критеріїв та сплачують щонайменше відповідний мінімальний рівень оподаткування, встановлений Директивою 2003/96/ЄС.

3. Схеми допомоги у формі зниження податків повинні ґрунтуватися на зниженні застосовної ставки екологічного податку, на сплаті фіксованої компенсаційної суми або на поєднанні цих механізмів.

4. Допомога не надається для біопалива, яке є предметом зобов’язання з постачання або змішування.

1. Інвестиційна допомога підприємствам, які усувають шкоду довкіллю шляхом відновлення забруднених ділянок, є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Інвестиції повинні призводити до усунення шкоди довкіллю, включаючи шкоду якості ґрунту, поверхневих або підземних вод.

3. Якщо визначається юридична або фізична особа, що несе відповідальність за шкоду довкіллю згідно із законодавством, застосовним у кожній державі-члені без обмеження дії правил Союзу з цього питання - зокрема Директиви Європейського Парламенту і Ради 2004/35/ЄС від 21 квітня 2004 року про екологічну відповідальність стосовно попередження та усунення шкоди довкіллю (- 30), зі змінами, внесеними Директивою Європейського Парламенту і Ради 2006/21/ЄС від 15 березня 2006 року про управління відходами видобувної промисловості (- 31), Директивою Європейського Парламенту і Ради 2009/31/ЄС від 23 квітня 2009 року про геологічне зберігання вуглекислого газу та про внесення змін і доповнень до Директиви Ради 85/337/ЄЕС, Директив Європейського Парламенту і Ради 2000/60/ЄС, 2001/80/ЄС, 2004/35/ЄС, 2006/12/ЄС, 2008/1/ЄС та Регламенту (ЄС) № 1013/2006 (- 32), та Директиви Європейського Парламенту і Ради 2013/30/ЄС від 12 червня 2013 року про безпеку морських нафтогазових операцій та про внесення змін до Директиви 2004/35/ЄС (- 33), тоді така особа повинна покрити витрати на відновлення відповідно до принципу "забруднювач платить", і жодна державна допомога не надається. Якщо особа, що несе відповідальність за застосовним правом, не визначена або її не можна змусити покрити витрати, тоді особа, відповідальна за роботи з відновлення чи очищення, може отримати державну допомогу.

4. Прийнятними витратами є витрати на роботи з відновлення за вирахуванням збільшення вартості землі. Усі витрати, понесені підприємством під час відновлення своєї ділянки, незалежно від того, чи такі видатки можуть бути відображені як фіксований актив у його балансі, можуть розглядатися як прийнятні інвестиції у випадку відновлення забруднених ділянок.

5. Оцінювання збільшення вартості землі внаслідок відновлення здійснюються незалежним експертом.

6. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 100 % від прийнятних витрат.

1. Інвестиційна допомога для встановлення системи енергоефективного централізованого опалення та охолодження є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Прийнятними витратами виробничої установки є додаткові витрати, необхідні для будівництва, розширення та реконструкції одного або декількох енергоблоків для того, щоб вони працювали як система енергоефективного централізованого опалення та охолодження порівняно з традиційною виробничою установкою. Інвестиція повинна бути невід’ємною частиною системи енергоефективного централізованого опалення та охолодження.

3. Інтенсивність допомоги для виробничої установки не повинна перевищувати 45 % від прийнятних витрат. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 20 процентних пунктів для допомоги, що надається малим підприємствам, та на 10 процентних пунктів для допомоги, що надається середнім підприємствам.

4. Інтенсивність допомоги для виробничої установки може бути збільшена на 15 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(a) Договору, і на 5 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(c) Договору.

5. Прийнятними витратами для розподільної мережі є інвестиційні витрати.

6.Сума допомоги для розподільної мережі не повинна перевищувати різниці між прийнятними витратами та операційним прибутком. Операційний прибуток вираховується з прийнятних витрат ex ante або за допомогою механізму повернення фінансування.

1. Інвестиційна допомога для рециклінг та повторне використання відходів є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Інвестиційна допомога надається на рециклінг та повторне використання відходів, що утворюються іншими підприємствами.

3. Перероблені або оброблені повторно використані матеріали в іншому випадку були б утилізовані або оброблені у менш екологічний спосіб. Допомога для діяльності з відновлення відходів, за винятком рециклінгу, не може підлягати блоковому виключенню відповідно до цієї статті.

4.Допомога не повинна опосередковано звільняти забруднювачів від тягаря, який вони повинні нести відповідно до законодавства Союзу, або від тягаря, який слід вважати нормальними витратами компанії.

5. Інвестиції не повинні лише збільшувати попит на матеріали, які будуть перероблені, без збільшення збирання цих матеріалів.

6. Інвестиції повинні виходити за межі сучасного рівня науково-технічного розвитку.

7. Прийнятними витратами є додаткові інвестиційні витрати, необхідні для здійснення інвестиції, що призведе до кращої або більш ефективної діяльності з рециклінгу або повторного використання порівняно з традиційним процесом повторного використання та діяльності з рециклінгу з тією ж потужністю, яка була б побудована за відсутності допомоги.

8. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 35 % від прийнятних витрат. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 20 процентних пунктів для допомоги, що надається малим підприємствам, та на 10 процентних пунктів для допомоги, що надається середнім підприємствам.

9. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 15 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(a) Договору, і на 5 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(c) Договору.

10. Допомога для інвестицій, пов’язаних з рециклінгом та повторним використанням власних відходів бенефіціара, не звільняється від вимоги про надання повідомлення відповідно до цієї статті.

1. Інвестиційна допомога для будівництва або модернізації енергетичної інфраструктури є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. Допомога надається для енергетичної інфраструктури, розташованої у підтримуваних районах.

3. Енергетична інфраструктура підлягає повному тарифному регулюванню та регулюванню доступу відповідно до законодавства про внутрішній енергетичний ринок.

4. Прийнятними витратами є інвестиційні витрати.

5. Сума допомоги не повинна перевищувати різниці між прийнятними витратами та операційним прибутком інвестиції. Операційний прибуток вираховується з прийнятних витрат ex ante або за допомогою механізму повернення фінансування.

6. Допомога для інвестицій в проекти зі зберігання електроенергії та газу та нафтову інфраструктуру не звільняється від вимоги про подання повідомлення відповідно до цієї статті.

1. Допомога на дослідження, включаючи енергетичні аудити, безпосередньо пов’язані з інвестиціями, зазначеними в цій секції, є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.