Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1303/2013 від 17 грудня 2013 року про встановлення спільних положень щодо Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду, Фонду гуртування, Європейського сільськогосподарського фонду розвитку сільських територій та Європейського фонду морського та рибного господарства та про встановлення загальних положень щодо Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду, Фонду гуртування та Європейського фонду морського і рибного господарства та скасування Регламенту Ради

(a) забезпечення того, щоб території, що поділяють основні географічні об’єкти (острови, озера, річки, морські басейни чи гірські хребти), підтримували спільне управління та сприяння розвитку своїх природних ресурсів;

(b) використання економії на масштабах, якої можна досягнути, зокрема відносно інвестицій, пов’язаних зі спільним використанням спільних публічних послуг;

(c) сприяння узгодженому плануванню та розвитку транскордонної мережевої інфраструктури, зокрема відсутніх транскордонних зв’язків, і екологічно безпечним і функціонально сумісним видам транспорту на більших географічних територіях;

(d) досягнення критичної маси, зокрема в сфері досліджень та інновацій, а також ІКТ, освіти та відносно заходів щодо вдосконалення конкурентоспроможності МСП;

(e) зміцнення послуг на транскордонному ринку праці з метою сприяння транскордонній мобільності працівників;

(f) вдосконалення транскордонного врядування.

3. Держави-члени та регіони повинні прагнути використати міжрегіональну співпрацю з метою підвищення дієвості Політики гуртування шляхом заохочення обміну досвідом між регіонами та містами для сприяння розробці та імплементації програм згідно з метою "Інвестиції задля зростання та робочих місць" та метою "Європейське територіальне співробітництво".

7.3 Внесок основних програм до макрорегіональних стратегій та стратегій басейну моря

1. Відповідно до пункту (a)(іі) статті 15(2) цього Регламенту та релевантних положень правил окремого фонду, держави-члени повинні прагнути до забезпечення успішної мобілізації фінансування Союзу для макрорегіональних стратегій та стратегій басейну моря відповідно до потреб території програми, встановленої державами-членами. Забезпечення успішної мобілізації можна досягнути, поміж інших заходів, через надання пріоритетної уваги операціям, що походять з макрорегіональної стратегії та стратегії басейну моря шляхом організації для них конкретних запитів або надання пріоритетності таким операціям у ході процесу відбору через встановлення операцій, що можуть підпадати під спільне фінансування з різних програм.

2. Держави-члени повинні розглянути використання відповідних транснаціональних програм як рамок для підтримки ряду політик і фондів, що є необхідними для імплементації макрорегіональних стратегій та стратегій басейну моря.

3. Держави-члени повинні заохочувати, за необхідності, використання ЄСІ фондів у контексті макрорегіональних стратегій, для створення європейських транспортних коридорів, у тому числі підтримки модернізації митниць, запобігання, готовності та реагування на стихійні лиха, управління водними ресурсами на рівні басейну річки, "зеленої" інфраструктури, комплексної транскордонної та міжгалузевої морської співпраці, досліджень і інновацій, а також мереж ІКТ, управління спільними морськими ресурсами в басейні моря та захисту морського біорізноманіття.

7.4 Транснаціональна співпраця в рамках ESF

1. Держави-члени повинні прагнути до звернення до областей дії політики, встановлених у відповідних рекомендаціях Ради з метою отримання максимальної користі із взаємного навчання.

2. Держави-члени повинні, за необхідності, відбирати теми для транснаціональної діяльності та встановлювати відповідні механізми імплементації згідно зі своїми конкретними потребами.

1. Рамки результативності складаються з цільових етапів для кожного пріоритету, за винятком пріоритетів, призначених для технічної допомоги, та програм, призначених для фінансових інструментів відповідно до статті 39, за 2018 рік, а також цілей, встановлених на 2023 рік. Цільові етапи та цілі представляють відповідно до формату, викладеного в таблиці 1.

2. Цільові етапи є проміжними цілями, безпосередньо пов’язаними з досягненням конкретної цілі пріоритету, що, у відповідних випадках, виражають запланований прогрес у напрямку досягнення цілей, встановлених на кінець періоду. Цільові етапи, встановлені на 2018 рік, повинні містити фінансові показники, показники здобутків та, у відповідних випадках, показники результату, що є тісно пов’язаними з підтримуваними політичними інтервенціями. Показники результату не враховують для цілей статті 22(6) і (7). Цільові етапи можна також встановлювати для ключових етапів впровадження.

3. Цільові етапи та цілі повинні бути:

(a) реальними, досяжними, відповідними та містити суттєву інформацію про прогрес пріоритету;

(b) узгодженими з природою і характером конкретних цілей пріоритету;

(c) прозорими, з цілями, які можна об’єктивно перевірити, та встановленими джерелами даних і, за можливості, публічно доступними;

(d) такими, що можна перевірити, без створення непропорційного адміністративного тягаря;

(e) узгодженими всередині програм, за необхідності.

4. Цілі на 2023 рік для визначеного пріоритету встановлюють з урахуванням суми резерву результативності, пов’язаного з пріоритетом.

5. У належно обґрунтованих випадках, таких як суттєві зміни в економічних, екологічних умовах і умовах ринку праці в державі-члені чи регіоні, та крім змін і доповнень, що є результатами змін у розподіленнях для відповідного пріоритету, така держава-член може запропонувати перегляд цільових етапів та цілей відповідно до статті 30.

Максимальний рівень призупинення, що застосовують до держави-члена, потрібно, передусім, визначати з урахуванням верхніх меж, викладених у пунктах (a)-(c) третього підпараграфу статті 23(11). Такий рівень зменшують, якщо застосовується один або декілька наступних пунктів:

(a) якщо рівень безробіття в державі-члені за рік до виникнення тригерної події, зазначеної в статті 23(9), перевищує середній рівень для Союзу на понад два процентних пункти, максимальний рівень призупинення зменшують на 15 %;

(b) якщо рівень безробіття в державі-члені за рік до виникнення тригерної події, зазначеної в статті 23(9), перевищує середній рівень для Союзу на понад п’ять процентних пунктів, максимальний рівень призупинення зменшують на 25 %;

(c) якщо рівень безробіття в державі-члені за рік до виникнення тригерної події, зазначеної в статті 23(9), перевищує середній рівень для Союзу на понад вісім процентних пунктів, максимальний рівень призупинення зменшують на 50 %;

(d) якщо частка населення, що знаходиться під загрозою бідності чи соціального відчуження, в державі-члені перевищує середню частку такого населення для Союзу на понад 10 процентних пунктів за рік до виникнення тригерної події, зазначеної в статті 23(9), максимальний рівень призупинення зменшують на 20 %;

(e) якщо об’єм реального ВВП держави-члена скорочується протягом двох або більше послідовних років до виникнення тригерної події, зазначеної в статті 23(9), максимальний рівень призупинення зменшують на 20 %;

(f) якщо призупинення стосується зобов’язань на 2018, 2019 або 2020 роки, зменшення застосовують до рівня, що походить із застосування статті 23(11), таким чином:

(i) на 2018 рік, рівень призупинення зменшують на 15 %;

(ii) на 2019 рік, рівень призупинення зменшують на 25 %;

(iii) на 2020 рік, рівень призупинення зменшують на 50 %;

Зменшення рівня призупинення в результаті застосування пунктів (a)-(f) не повинно загалом перевищувати 50 %.

У разі, якщо ситуація, описана в пункті (b) чи (c), виникає одночасно з ситуаціями в обох пунктах (d) та (e), призупинення відкладають на один рік.

Призупинення зобов’язань, що застосовують до держави-члени, повинно, передусім, пропорційно впливати на всі програми та пріоритети.

Проте необхідно виключити такі програми та пріоритети зі сфери дії призупинення:

(i) програми чи пріоритети, що вже підпадають під дію рішення про призупинення, ухваленого відповідно до статті 23(6);

(ii) програми чи пріоритети, ресурси яких необхідно збільшити після розгляду запиту щодо перепланування програми, поданого Комісією відповідно до статті 23(1) в році виникнення тригерної події, зазначеної в статті 23(9);

(iii) програми чи пріоритети, ресурси яких було збільшено протягом двох років до виникнення тригерної події, зазначеної в статті 23(9), після ухвалення рішення згідно зі статтею 23(5);

(iv) програми чи пріоритети, що мають надзвичайно важливе значення для вирішення негативних економічних або соціальних умов. Такі програми чи пріоритети повинні охоплювати програми чи пріоритети, що надають підтримку інвестиціям особливого значення для Союзу, пов’язаним з Ініціативою в галузі зайнятості для молоді. Програми чи пріоритети можна вважати програмами чи пріоритетами, що мають таке надзвичайно важливе значення, якщо вони надають підтримку інвестиціям, пов’язаним з імплементацією рекомендацій, що адресують відповідній державі-члену в рамках "Європейського семестру" та спрямовані на структурні реформи, чи пов’язаним з пріоритетами, що надають підтримку скороченню масштабів бідності, чи з фінансовими інструментами для конкурентоспроможності МСП.

Виключення пріоритету всередині програми проводять шляхом зменшення зобов’язання за програмою пропорційно до розподілення для пріоритету.

Рівень призупинення, що необхідно застосувати до зобов’язань за програмами, повинен забезпечувати досягнення сукупного рівня призупинення, визначеного згідно з пунктом 1.

Програми та пріоритети, зазначені в пункті 2(i)-(iv), необхідно також виключити зі сфери дії призупинення платежів.

Рівень призупинення, що необхідно застосувати, не повинен перевищувати 50 % платежів програм і пріоритетів.

1. Якщо фінансовий інструмент використовується відповідно до статті 39a та пунктів (a), (b) та (c) першого підпараграфа статті 38(4), угода про фінансування повинна включати умови стосовно внесків із програми у фінансовий інструмент, а також включати принаймні такі елементи:

(a) інвестиційну стратегію чи політику, в тому числі механізми впровадження, фінансові продукти, які пропонуватимуться, цільових кінцевих одержувачів і передбачене поєднання з наданням підтримки (у відповідних випадках);

(b) бізнес-план або еквівалентні документи, необхідні для впровадження фінансового інструменту, в тому числі очікувані наслідки левериджу, зазначені в статті 37(2);

(c) цільові результати, отримання яких очікують від фінансового інструмента, для досягнення конкретних цілей і результатів відповідного пріоритету;

(d) положення для моніторингу реалізації інвестувань і потоків угод, у тому числі звітування фінансового інструменту перед фондом фондів та/або органом управління для забезпечення дотримання статті 46;

(e) вимоги до аудиту, такі як мінімальні вимоги до зберігання документації на рівні фінансового інструменту (та, у відповідних випадках, на рівні фонду фондів) та вимоги в зв’язку зі збереженням окремих записів для різних форм підтримки з дотриманням статті 37(7) і (8) (де доцільно), в тому числі положення та вимоги стосовно доступу до документів аудиторських органів держав-членів, аудиторів Комісії та Європейської Рахункової Палати з метою забезпечення повної наявності документації, необхідної для чіткого аудиторського сліду, відповідно до статті 40;

(f) вимоги та процедури стосовно управління поетапним внеском, передбаченим програмою згідно зі статтею 41, і стосовно прогнозування фінансової діяльності, включаючи вимоги до фідуціарного/окремого обліку згідно зі статтею 38(6) та другим підпараграфом статті 39a(5);

(g) вимоги та процедури для керування відсотком і іншими доходами, отриманими, як зазначено в статті 43, в тому числі прийнятними казначейськими операціями/інвестиціями, а також обов’язки та відповідальність відповідних сторін;

(h) положення відносно розрахунку та виплати понесених витрат на управління та комісії за управління на фінансовий інструмент;

(i) положення щодо повторного використання ресурсів, що відносяться до підтримки з ЄСІ фондів, до кінця строку принятності відповідно до статті 44 та, у відповідних випадках, положення щодо диференційованого режиму, зазначеного в статті 43а;

(j) положення відносно повторного використання ресурсів, призначених для надання підтримки ЄСІ фондами після закінчення строку прийнятності з дотриманням статті 45, і політика відносно виходу таких ресурсів з фінансового інструменту;

(k) умови для можливого повного чи часткового вилучення внесків програми з програм до фінансових інструментів, у тому числі, у відповідних випадках, фонду фондів;

(l) положення для забезпечення того, щоб органи, що впроваджують фінансові інструменти, керували фінансовими інструментами незалежно та згідно з відповідними професійними стандартами, а також діяли у виключних інтересах сторін, що надають внески до фінансових інструментів;

(m) положення щодо ліквідації фінансового інструменту.

Крім того, якщо фінансові інструменти організовано за допомогою фонду фондів, угода про фінансування між органом управління і органом, що впроваджує фонд фондів, повинна також передбачати атестацію та відбір органів, що впроваджують фінансові інструменти, в тому числі пропозиції щодо висловлення зацікавленості чи процедури публічних закупівель.

2. Документи-стратегії, зазначені в статті 38(8) щодо фінансових інструментів, використовуваних згідно з пунктом (d) першого підпараграфа статті 38(4), повинні містити щонайменше такі елементи:

(a) інвестиційну стратегію чи політику фінансового інструменту, загальні положення та умови передбаченого кредиту чи гарантій, цільові кінцеві одержувачі та заходи, яким потрібно надати підтримку;

(b) бізнес-план або еквівалентні документи, необхідні для впровадження фінансового інструменту, в тому числі очікувані наслідки левериджу, зазначені в статті 37(2);

(c) використання та повторне використання ресурсів, що відносяться до підтримки з ЄСІ фондів, відповідно до статей 43, 44 і 45 та, у відповідних випадках, положення щодо диференційованого режиму, зазначеного в статті 43а;

(d) моніторинг впровадження фінансового інструменту та звітування про нього з метою забезпечення дотримання статті 46.

Відкоригований річний профіль (у тому числі додаткові асигнування для Ініціативи в галузі зайнятості для молоді)

1. Кожне розподілення держави-члена є сумою розподілень для її окремих прийнятних регіонів 2-го рівня NUTS, яку розраховують відповідно до таких етапів:

(a) визначення абсолютної суми (в євро), отриманої шляхом множення населення відповідного регіону на різницю між ВВП на душу населення такого регіону, розрахованим у ПКС, та середнім ВВП на душу населення ЄС-27 (в ПКС);

(b) застосування процентного співвідношення до зазначеної абсолютної суми з метою визначення фінансового пакету для такого регіону; це процентне співвідношення поетапно змінюють для відображення відносного достатку, розрахованого в ПКС, у порівнянні з середнім ЄС-27, держави-члена, в якій розташовано прийнятний регіон, тобто:

(i) для регіонів у державах-членах, рівень ВНП яких на душу населення є нижчим, ніж 82 % від середнього ЄС-27: 3,15 %;

(ii) для регіонів у державах-членах, де рівень ВНП на душу населення дорівнює значенню між 82 % та 99 % від середнього

ЄС-27: 2,70 %;

(iii) для регіонів у державах-членах, де рівень ВНП на душу населення перевищує 99 % від середнього ЄС-27: 1,65 %;

(c) до суми, отриманої відповідно до пункту (b), додають, за необхідності, суму, отриману в результаті розподілення надбавки в розмірі 1300 євро на одного безробітного на рік, що застосовують до кількості безробітних у такому регіоні, яка перевищує кількість осіб, що були б безробітними в разі застосування середнього рівня безробіття в усіх менш розвинутих регіонах ЄС.

2. Кожне розподілення ресурсів держави-члена є сумою розподілень для її окремих прийнятних регіонів 2-го рівня NUTS, яку розраховують відповідно до таких етапів:

(a) визначення мінімальної та максимальної теоретичної інтенсивності допомоги для кожного прийнятного регіону з перехідною економікою. Мінімальний рівень підтримки визначають через середню інтенсивність допомоги на душу населення держави-члена до застосування регіональної мережі безпеки, виділену для більш розвинутих регіонів такої держави-члена. Якщо держава-член не має інших більш розвинутих регіонів, мінімальний рівень підтримки буде відповідати початковій середній інтенсивності допомоги на душу населення всіх більш розвинутих регіонів, тобто 19,80 євро на душу населення в рік. Максимальний рівень підтримки відповідає теоретичному регіону з ВВП на душу населення в 75 % від середнього ЄС-27 та його розраховують з використанням методу, визначеного в пунктах (a) та (b) параграфу 1. З суми, отриманої за допомогою такого методу, враховують 40 %;

(b) розрахування початкових регіональних розподілень, з урахуванням регіонального ВВП на душу населення (в ПКС) за допомогою методу лінійної інтерполяції відповідного ВВП регіону на душу населення в порівнянні з ЄС-27;

(c) до суми, отриманої відповідно до пункту (b), додають, за необхідності, суму, отриману в результаті розподілення надбавки в розмірі 1 100 євро на одного безробітного на рік, що застосовують до кількості безробітних у такому регіоні, яка перевищує кількість осіб, що були б безробітними в разі застосування середнього рівня безробіття в усіх менш розвинутих регіонах.

Метод розподілення для більш розвинутих регіонів, прийнятних згідно з метою "Інвестиції задля зростання та робочих місць", як зазначено в пункті (c) першого підпараграфу статті 90(2)

3. Сукупний початковий теоретичний фінансовий пакет отримують в результаті множення інтенсивності допомоги на душу населення в рік у розмірі 19,80 євро на прийнятне населення.

4. Частка кожної відповідної держави-члена становить суму часток її прийнятних регіонів 2-го рівня NUTS, які визначають на підставі таких критеріїв, зважених як вказано:

(a) загальної чисельності населення в регіоні (ваговий коефіцієнт 25 %);

(b) кількості безробітних осіб у регіонах 2-го рівня NUTS з рівнем безробіття, що перевищує середній рівень усіх більш розвинутих регіонів (ваговий коефіцієнт 20 %);

(c) зайнятості, яку потрібно додати для досягнення цілі стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання для рівня зайнятості в регіоні (вік від 20 до 64 років) у 75 % (ваговий коефіцієнт 20 %);

(d) кількості осіб у віці від 30 до 34 років з вищим рівнем освіти, який потрібно додати для досягнення цілі стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання в 40 % (ваговий коефіцієнт 12,5 %);

(e) кількості осіб, що не закінчили загальноосвітні та професійно-технічні заклади (у віці від 18 до 24 років), яку потрібно відняти для досягнення цілі стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання в 10 % (ваговий коефіцієнт 12,5 %);

(f) різницю між встановленим ВВП регіону (розрахованим у ПКС) і теоретичним ВВП регіону, якби регіон мав такий самий ВВП на душу населення, як і найбільш процвітаючий регіон 2-го рівня NUTS (ваговий коефіцієнт 7,5 %);

(g) населення регіонів 3-го рівня NUTS з густотою населення нижче 12,5 жителів/км-2 (ваговий коефіцієнт 2,5 %).

Метод розподілення для держав-членів, прийнятних для Фонду гуртування згідно зі статтею 90(3)

5. Сукупний теоретичний фінансовий пакет отримують шляхом множення середньої інтенсивності допомоги на душу населення в рік у розмірі 48 євро на прийнятне населення. Розподілення кожною прийнятною державою-членом, з такого теоретичного фінансового пакету, апріорі відповідає відсотковому показнику, що ґрунтується на чисельності її населення, площі поверхні та національного достатку, та його отримують шляхом вжиття таких заходів:

(a) розрахування середнього арифметичного показника часток населення та площі поверхні такої держави-члена від загальної чисельності населення та площі поверхні всіх прийнятних держав-членів. Якщо, проте, частка держави-члена від загальної чисельності населення перевищує її частку від загальної площі поверхні у п’ять або більше разів, що відображає надзвичайно високу щільність населення, для цього кроку використовують лише частку від загальної чисельності населення;

(b) коригування процентних показників, отриманих за допомогою коефіцієнта, що представляє одну третину процентного показника, на який ВНП такої держави-члена на душу населення (розрахований у індексах паритету купівельної спроможності) за період 2008-2010 років перевищує середній ВНП на душу населення всіх прийнятних держав-членів або є нижчим такого ВНП (середнє значення виражають як 100 %).

6. Для того, щоб відобразити істотні потреби держав-членів, що приєдналися до Союзу з 1 травня 2004 року, з точки зору транспорту та довкілля, їхню частку в Фонді гуртування встановлюють на рівні мінімум однієї третини від їхнього сукупного остаточного розподілення після встановлення верхньої межі, як означено в параграфах 10-13, отриманої в середньому за період.

7. Розподілення з Фонду гуртування для держав-членів, визначених у другому підпараграфі статті 90(3), повинно поступово скорочуватися протягом семи років. Ця перехідна підтримка становитиме 48 євро на душу населення в 2014 році, що застосовують до загальної чисельності населення держави-члена. Суми за наступні роки виражають як процентний показник від суми, визначеної для 2014 року, відтак, процентний показник в 2015 році - 71 %, 42 % - в 2016 році, 21 % - в 2017 році, 17 % - в 2018 році, 13 % - в 2019 році та 8 % - в 2020 році.

8. Розподілення державою-членом, що поширюються на транскордонну та транснаціональну співпрацю, а також у тому числі внесок з ERDF до Європейського інструменту сусідства та Інструмент допомоги на етапі до приєднання, визначають як зважену суму частки населення прикордонних регіонів та частки загальної чисельності населення кожної держави-члена. Коефіцієнт зважування визначають за відповідними частками транскордонних і транснаціональних напрямків. Частки компонентів транскордонної та транснаціональної співпраці складають 77,9 % і 22,1 %.

Метод розподілення додаткових фінансових ресурсів для регіонів, зазначених у пункті (e) статті 92(1)

9. Додаткове спеціальне розподілення ресурсів, що відповідає інтенсивності допомоги в розмірі 30 євро на душу населення на рік буде здійснено на користь найвіддаленіших регіонів 2-го рівня NUTS і північних малонаселених регіонів 2-го рівня NUTS. Таке розподілення буде поділено за регіонами та за державами-членами в спосіб, що є пропорційним загальній чисельності населення таких регіонів.

10. Для того, щоб сприяти досягненню належної концентрації фінансових засобів для цілей гуртування в найменш розвинутих регіонах і держава-членах, а також скороченню розбіжностей у середній інтенсивності допомоги на душу населення, максимальний рівень перенесення (встановлення верхньої межі) з фондів для кожної окремої держави-члена становитиме 2,35 % від ВВП держави-члена. Встановлення верхньої межі будуть застосовувати щороку, з урахуванням коригувань, необхідних для виділення засобів на виконання Ініціативи в галузі зайнятості для молоді, та будуть - якщо це доцільно - пропорційно скорочувати всі перенесення (крім більш розвинутих регіонів і мети "Європейське територіальне співробітництво") до відповідної держави-члена з метою досягнення максимального рівня перенесення. Для держав-членів, що приєдналися до Союзу до 2013 року та чиє зростання середнього реального ВВП за 2008-2010 роки було нижчим, ніж -1 %, максимальний рівень перенесення становитиме 2,59 %.

11. Верхні межі, зазначені в параграфі 10 вище, включають внески з ERDF на фінансування транскордонного напрямку Європейського інструменту сусідства та Інструменту допомоги на етапі до приєднання. Такі верхні межі не включають окреме розподілення у розмірі 3000000000 євро на користь Ініціативи в галузі зайнятості для молоді.

12. Розрахунки ВВП, які здійснює Комісія, будуть ґрунтуватися на статистичних даних, наявних на травень 2012 року. Індивідуальні темпи національного зростання ВВП на 2014-2020 роки, згідно з очікуваннями Комісії в травні 2012 року, будуть застосовувати окремо до кожної держави-члена.

13. Правила, описані в параграфі 10, не повинні призводити до розподілення на державу-члену, що є вищими, ніж 110 % від їхнього рівня в реальних показниках на період планування програм на 2007-2013 роки.

Додаткові положення

14. Для всіх регіонів, ВВП яких на душу населення (в ПКС) використовували як критерій прийнятності для періоду планування програм у 2007-2013 роках і який становив менше ніж 75 % від середнього ЄС-25, але ВВП яких на душу населення перевищує 75 % від середнього ЄС-27, мінімальний рівень підтримки в 2014-2020 роках згідно з метою "Інвестиції задля зростання та робочих місць" буде відповідати кожного року 60 % від їхнього попереднього орієнтовного середнього річного розподілення згідно з розподіленням у рамках конвергенції, що розраховує Комісія в межах багаторічних фінансових рамок на 2007-2013 роки.

15. Жоден регіон з перехідною економікою не повинен отримати менше, ніж він міг отримати, якби був більш розвинутим регіоном. Для того, щоб визначити рівень такого мінімального розподілення, метод розподілення для більш розвинутих регіонів застосовують до всіх регіонів, що мають ВВП на душу населення щонайменше 75 % від середнього ЄС-27.

16. Мінімальне сукупне розподілення з фондів для держави-члена повинно відповідати 55 % від її індивідуального сукупного розподілення за 2007-2013 роки. Коригування, необхідні для виконання такої вимоги, застосовують пропорційно до розподілень з фондів, за виключенням розподілень згідно з метою "Європейське територіальне співробітництво".

17. Щоб вирішити наслідки впливу економічної кризи для держав-членів у межах простору євро на рівень їхнього достатку та для того, щоб прискорити зростання та створення робочих місць у таких державах-членах, структурні фонди будуть забезпечувати такі додаткові розподілення:

(a) 1375000000 євро для більш розвинутих регіонів Греції;

(b) 1000000000 євро для Португалії, що розподіляють у такий спосіб: 450000000 євро для більш розвинутих регіонів, з яких 150000000 євро для Мадейри, 75000000 євро для регіону з перехідною економікою та 475000000 євро для менш розвинутих регіонів;

(c) 100 000 000 євро для прикордонного, центрального та західного регіонів Ірландії;

(d) 1824000000 євро для Іспанії, з яких 500000000 євро для Естремадури, 1051000000 євро для регіонів з перехідною економікою та 273000000 євро для більш розвинутих регіонів;

(e) 1500000000 євро для менш розвинутих регіонів Італії, з яких 500000000 євро для неміських районів.

18. Для того, щоб визнати проблеми, викликані ситуацією острівних держав-членів і віддаленістю окремих частин Союзу, Мальта та Кіпр повинні отримати, після застосування методу розрахунку, зазначеного в параграфі 16, додатковий пакет у розмірі 200000000 євро та 150000000 євро відповідно згідно з метою "Інвестиції задля зростання та робочих місць", який розподіляють так: одну третину для Фонду гуртування та дві третини для структурних фондів.

Іспанським регіонам Сеута та Мелілья виділяють додатковий сукупний пакет у розмірі 50000000 євро в рамках структурних фондів.

Найвіддаленішому регіону Майотта виділяють сукупний пакет у розмірі 200000000 євро в рамках структурних фондів.

19. З метою сприяння пристосуванню певних регіонів до змін у їхньому статусі прийнятності чи до тривалих наслідків останніх тенденцій їхньої економіки, здійснюють такі додаткові розподілення:

(a) для Бельгії - 133000000 євро, з яких 66500000 євро - для Лімбурга та 66500000 євро для регіонів з перехідною економікою Регіону Валлонія;

(b) для Німеччини - 710000000 євро, з яких 510000000 євро для колишніх регіонів, в яких встановлено ціль досягнення конвергенції, в категорії регіонів з перехідною економікою та 200000000 євро для регіону Лейпциг;

(c) незважаючи на параграф 10, менш розвинутим регіонам Угорщини буде розподілено додатковий пакет асигнувань у розмірі 1560000000 євро, менш розвинутим регіонам Чеської Республіки - додатковий пакет асигнувань у розмірі 900000000 євро та найменш розвинутому регіону Словенії - додатковий пакет асигнувань у розмірі 75000000 євро, в рамках структурних фондів.

20. Загальну суму в розмірі 150000000 євро буде виділено для програми "PEACE", з якої 106500000 євро - для Великої Британії та EUR 43500000 євро для Ірландії. Таку програму впроваджують як програму транскордонної співпраці із залученням Північної Ірландії та Ірландії.

Додаткові коригування відповідно до статті 92(2)

21. Крім сум, викладених у статтях 91 і 92, Кіпр користується додатковим розподіленням у розмірі 94 200 000 євро в 2014 році та 92 400 000 євро в 2015 році, що буде додано до розподілення зі структурних фондів.

Метод розподілення ресурсів REACT-EU

Ресурси REACT-EU розподіляють між державами-членами відповідно до такої методології:

1. Попередню частку кожної держави-члена з ресурсів REACT-EU визначають як зважену суму часток, які визначають на підставі таких критеріїв, зважених як вказано:

(a) Коефіцієнт ВВП (ваговий коефіцієнт 2/3), отриманий шляхом вжиття таких заходів:

(i) частка кожної держави-члени у загальних втратах реального ВВП з сезонним коригуванням, виражена в ЄВРО між першим семестром 2019 року та кінцем застосовного референтного періоду для усіх відповідних держав-членів;

(ii) коригування часток, отриманих відповідно до пункту (i) шляхом їх поділу на ВНП на душу населення держави-члена, виражене як відсоток від середнього ВНП на душу населення у ЄС-27 (середнє значення виражають як 100 %).

(b) Коефіцієнт безробіття (ваговий коефіцієнт 2/9), виражений як середньозважене значення:

(i) частка держави-члена у загальній кількості безробітних (ваговий коефіцієнт 3/4) для усіх врахованих держав-членів у січні 2020 року; та

(ii) частка держави-члена у загальному зростанні кількості безробітних осіб (ваговий коефіцієнт 1/4) між січнем 2020 року та кінцем застосовного референтного періоду для усіх врахованих держав-членів.

(c) Коефіцієнт безробіття молоді (ваговий коефіцієнт 1/9), виражений як середнє значення:

(i) частки держави-члена у загальній кількості безробітної молоді (ваговий коефіцієнт 3/4) для усіх врахованих держав-членів у січні 2020 року; та

(ii) частки держави-члена у загальному зростанні кількості безробітної молоді (ваговий коефіцієнт 1/4) між січнем 2020 року та застосовним референтним періодом для усіх врахованих держав-членів.

Якщо реальне ВВП з сезонним коригуванням держави-члена виражене в євро для застосовного референтного періоду є вищим, ніж у першому семестрі 2019 року, дані держави-члена виключають з розрахунку у пункті (a)(i).

Якщо кількість безробітних осіб (вікова група від 15 до 74 років) або безробітної молоді (вікова група від 15 до 24 років) у державі-члені для застосовного референтного періоду є нижчою, ніж у січні 2020 року, дані держави-члена виключають з розрахунку у пунктах (b)(ii) і (c)(ii).

2. Правила, визначені у параграфі 1, не повинні призводити до розподілення на державу-члена за весь період 2021-2022 років, що є більшими, ніж:

(a) для держав-членів, чий номінальний ВНП на душу населення (в ПКС) за період 2015-2017 років становить понад 109 % від середнього у країнах ЄС-27: 0,07 % від їхнього реального ВВП за 2019 рік;

(b) для держав-членів, чий номінальний ВНП на душу населення (в ПКС) за період 2015-2017 років дорівняє або є нижчим 90 % від середнього у країнах ЄС-27: 2,60 % від їхнього реального ВВП за 2019 рік;

(c) для держав-членів, чий номінальний ВНП на душу населення (в ПКС) за період 2015-2017 років є вищим 90 % та дорівняє або є нижчим 109 % від середнього у країнах ЄС-27: відсоток, отриманий за допомогою методу лінійної інтерполяції між 0,07 % та 2,60 % їхнього реального ВВП за 2019 рік, що призводить до пропорційного скорочення відсотку верхньої межі відповідно до зростаючого достатку.

Суми, що перевищують рівень, встановлений у пунктах (a)-(c) на державу-члена, перерозподіляють пропорційно до розподілення усіх інших держав-членів, чий середній ВНП на душу населення (в ПКС) становить менше 100 % від середнього у країнах ЄС-27. ВНП на душу населення (в ПКС) за період 2015-2017 років є тим, що використовують для політики згуртування у переговорах щодо Багаторічної фінансової рамки на 2021-2027 роки:

3. Для цілей розрахунку розподілу ресурсів REACT-EU на 2021 рік:

(a) для ВВП референтний період становить перший семестр 2020 року.

(b) для кількості безробітних осіб та кількості безробітної молоді референтним періодом є середнє значення за період червень-серпень 2020 року;

(c) максимальне розподілення, отримане в результаті застосування параграфа 2, множать на частку ресурсів REACT-EU за 2021 рік у загальних ресурсах REACT-EU за 2021 та 2022 роки.

Перед застосуванням методу, описаного в параграфах 1 і 2 щодо ресурсів REACT-EU за 2021 рік, суму в розмірі 100000000 євро та 50000000 євро розподіляють, відповідно, Люксембургу і Мальті.

Крім того, суму, що відповідає інтенсивності допомоги в розмірі 30 євро на душу населення розподіляють на користь найвіддаленіших регіонів 2-го рівня NUTS розподілення. Таке розподілення буде поділено за регіонами та за державами-членами в спосіб, що є пропорційним загальній чисельності населення таких регіонів. Додаткове розподілення на користь найвіддаленіших регіонів додають до розподілення, яке отримує кожний найвіддаленіший регіон через розподіл національного бюджету.

Решту суми за 2021 рік розподіляють серед держав-членів відповідно до методу, описаного в параграфах 1 і 2.

4. Для цілей розрахунку розподілу ресурсів REACT-EU на 2022 рік:

(a) для ВВП референтний період становить перший семестр 2021 року;

(b) для кількості безробітних осіб та кількості безробітної молоді референтним періодом є середнє значення за період червень-серпень 2021 року;

(c) максимальне розподілення, отримане в результаті застосування параграфа 2, множать на частку ресурсів REACT-EU за 2022 рік у загальних ресурсах REACT-EU за 2021 та 2022 роки.

I. Розбивку окремого розподілення на користь Ініціативи в галузі зайнятості для молоді визначають відповідно до таких заходів:

1. Кількість безробітної молоді у віці 15-24 років встановлюють у прийнятних регіонах 2-го рівня NUTS, як означено в статті 16 Регламенту про ESF, зокрема регіонах 2-го рівня NUTS, що мали рівень безробіття серед молоді у віці 15-24 років у понад 25 % у 2012 році та, для держав-членів, у яких рівень безробіття серед молоді збільшився на понад 30 % у 2012 році, - регіонах, що мали рівень безробіття серед молоді в розмірі понад 20 % у 2012 році ("прийнятні регіони").

2. Розподілення, що відповідає кожному прийнятному регіону, розраховують на підставі співвідношення між кількістю безробітної молоді у прийнятному регіоні, та загальною чисельністю безробітної молоді, зазначеною в пункті 1, в усіх прийнятних регіонах.

3. Розподілення для кожної держави-члена становить суму розподілень для кожного з її прийнятних регіонів.

II. Окреме розподілення на користь Ініціативи в галузі зайнятості для молоді не враховують для цілей застосування правил про встановлення верхньої межі, викладених в додатку VII у зв’язку з розподіленням глобальних ресурсів.

III. Для визначення окремого розподілення з Ініціативи в галузі зайнятості для молоді до Майотти, рівень безробіття серед молоді та кількість молодих безробітних осіб визначають на підставі останніх наявних даних на національному рівні, доки не стануть доступними дані Євростату щодо 2-го рівня NUTS.

IV. Ресурси для Ініціативи в галузі зайнятості для молоді може бути переглянуто в сторону підвищення за 2016-2020 роки в рамках бюджетної процедури відповідно до статті 14 Регламенту (ЄС, Євратом) № 1311/2013. Розбивка державою-членом додаткових ресурсів повинна відповідати тим самим заходам, які застосовують до початкового розподілення, але з покликанням на останні наявні річні дані.

Додаткову процентну частку, яку потрібно додати до частки ресурсів структурних фондів, зазначених у статті 92(4) та розподілених у державі-члені до ESF, що відповідає частці такої держави-члена за період планування програм на 2007-2013 роки, визначають, на підставі показників зайнятості (для осіб у віці 20-64 років) референтного 2012 року, в такий спосіб:

- якщо показники зайнятості становлять 65 % або менше, частку збільшують на 1,7 % процентних пункти;

- якщо показники зайнятості перевищують 65 %, але не є вищими, ніж 70 %, частку збільшують на 1,2 % процентних пункти;

- якщо показники зайнятості перевищують 70 %, але не є вищими, ніж 75 %, частку збільшують на 0,7 % процентних пункти;

- якщо показники зайнятості перевищують 75 %, збільшення не є необхідним.

Сукупна процентна частка держави-члена після додавання не повинна перевищувати 52 % ресурсів структурних фондів, зазначених у статті 92(4).

Для Хорватії частка ресурсів структурних фондів, яку розподіляють для ESF за період планування програм на 2007-2013 роки, за винятком мети "Європейське територіальне співробітництво", становить середню частку регіонів, в яких встановлено ціль досягнення конвергенції, тих держав-членів, що приєдналися до Союзу з 1 січня 2004 року.

У державах-членах, де менш розвинені регіони охоплюють щонайменше 65 % населення, показник валового накопичення основного капіталу, внесений до програм стабільності та конвергенції та підготовлений державами-членами відповідно до Регламенту (ЄС) № 1466/97 для представлення їхньої середньострокової бюджетної стратегії, буде використано для визначення публічних або еквівалентних структурних видатків. Показником, який буде застосовано, є показник, про який звітують у контексті балансу органів державного управління та заборгованості та який пов’язаний з загальними бюджетними перспективами органів державного управління, його представляють у вигляді відсоткового показника ВВП.

У державах-членах, у яких менш розвинуті регіони охоплюють понад 15 %, але менш ніж 65 % від загальної чисельності населення, сукупний показник валового накопичення основного капіталу в менш розвинутих регіонах буде використано для визначення публічних або еквівалентних структурних видатків. Про нього звітують у такому самому форматі, як встановлено в першому підпараграфі.

Перевірки додатковості відповідно до статті 95(5) підлягають застосуванню таких правил:

2.1 Перевірка ex ante

(a) Якщо держава-член подає Угоду про партнерство, вона повинна надати інформацію про запланований графік видатків у форматі Таблиці 1.

Таблиця 1

(b) Ті держави-члени, в яких менш розвинені регіони охоплюють понад 15 % та менш ніж 65 % населення, повинні також надати інформацію про запланований графік видатків у таких менш розвинених регіонах у форматі Таблиці 2.

Таблиця 2

(c) Держави-члени повинні надати Комісії інформацію про основні макроекономічні показники та прогнози, що визначають рівень публічних або еквівалентних структурних видатків.

(d) Держави-члени, в яких менш розвинені регіони охоплюють понад 15 % та менш ніж 65 % населення, повинні також надати Комісії інформацію про метод, який використовують для оцінювання валового накопичення основного капіталу в таких регіонах. Для таких цілей держави-члени повинні, у відповідних випадках, використовувати дані про публічні інвестиції регіонального рівня. У разі відсутності таких даних або в інших належно обґрунтованих випадках, у тому числі, якщо держава-член за період 2014-2020 років істотно змінила регіональну розбивку, як означено в Регламенті (ЄС) № 1059/2003, валове накопичення основного капіталу можуть оцінювати шляхом застосування показників регіональних публічних видатків чи чисельності населення в регіоні до даних про публічні інвестиції національного рівня.

Після досягнення згоди між Комісією та державою-членом, таблицю 1 та, за необхідності, таблицю 2 буде додано до Угоди про партнерство відповідної держави-члена як референтний рівень публічних або еквівалентних структурних видатків, яких необхідно дотримуватися в 2014-2020 роках.

2.2 Проміжна перевірка

(a) На час здійснення проміжної перевірки вважають, що держава-член зберегла рівень публічних або еквівалентних структурних видатків, якщо річний середній показник видатків у 2014-2017 роках дорівнює референтному рівню видатків, викладеному в Угоді про партнерство, або є вищим за нього.

(b) Після завершення проміжної перевірки, Комісія може переглядати, в консультації з державою-членом, референтний рівень публічних або еквівалентних структурних видатків в Угоді про партнерство, якщо економічна ситуація держави-члена істотно змінилася порівняно з економічною ситуацією, що мала місце на час ухвалення Угоди про партнерство.

2.3 Перевірка ex post

На час перевірки ex post вважають, що держава-член зберегла рівень публічних або еквівалентних структурних видатків, якщо річний середній показник видатків у 2014-2020 роках дорівнює референтному рівню видатків, викладеному в Угоді про партнерство, або є вищим за нього.

Якщо Комісія вирішує здійснити фінансове коригування відповідно до статті 95(6), ставку фінансового коригування отримують шляхом віднімання 3 % від різниці між референтним рівнем в Угоді про партнерство та досягнутим рівнем, вираженій як відсотковий показник референтного рівня, та подальшого ділення результату на 10. Фінансове коригування визначають шляхом застосування такої ставки фінансового коригування до внеску фонду до відповідної держави-члена для менш розвинутих регіонів за весь період планування програм.

Якщо різниця між референтним рівнем в Угоді про партнерство та досягнутим рівнем, виражена як відсотковий показник референтного рівня в Угоді про партнерство, становить 3 % або менше, фінансове коригування не здійснюють.

Фінансове коригування не повинно перевищувати 5 % від розподілення до відповідної держави-члена для менш розвинутих регіонів за весь період планування програм.