Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1303/2013 від 17 грудня 2013 року про встановлення спільних положень щодо Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду, Фонду гуртування, Європейського сільськогосподарського фонду розвитку сільських територій та Європейського фонду морського та рибного господарства та про встановлення загальних положень щодо Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду, Фонду гуртування та Європейського фонду морського і рибного господарства та скасування Регламенту Ради

Цей текст слугує суто засобом документування та не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex.

Цей Регламент встановлює спільні правила, що застосовують до Європейського фонду регіонального розвитку (ERDF), Європейського соціального фонду (ESF), Фонду гуртування, Європейського сільськогосподарського фонду розвитку сільських територій (EAFRD) та Європейського фонду морського та рибного господарства (EMFF), які діють згідно зі спільними рамками ("Європейські структурні та інвестиційні" - "ЄСІ фонди"). Він також встановлює положення, що є необхідними для забезпечення дієвості ЄСІ фондів, їх координації між собою та з іншими інструментами Союзу. Спільні правила, що застосовують до ЄСІ фондів, викладено в частині два.

Частина три встановлює загальні правила, що регулюють ERDF, ESF (разом зазначені як "структурні фонди") та Фонд гуртування, стосовно завдань, пріоритетних цілей та організації структурних фондів і Фонду гуртування ("Фонди"), критеріїв, яких повинні дотримуватися держави-члени та регіони для того, щоб бути прийнятними для допомоги з фондів, наявних фінансових ресурсів і критеріїв для їх розподілення.

Частина чотири встановлює загальні правила, що застосовують до фондів і EMFF, щодо управління та контролю, фінансового управління, звітності та фінансових коригувань.

Правила, які викладено в цьому Регламенті, застосовують без обмеження положень, встановлених у Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1306/2013 (- 1), та конкретних положень, встановлених у таких Регламентах ("Регламенти щодо окремих фондів"), відповідно до п’ятого параграфу цієї статті:

(1) Регламенті (ЄС) № 1301/2013 ("Регламент про ERDF");

(2) Регламенті (ЄС) № 1304/2013 ("Регламент про ESF");

(3) Регламенті (ЄС) № 1300/2013 ("Регламент про Фонд гуртування");

(4) Регламенті (ЄС) № 1299/2013 ("Регламент про ЕТС");

(5) Регламенті (ЄС) № 1305/2013 ("Регламент про EAFRD"); і

(6) майбутньому нормативно-правовому акті Союзу про встановлення умов для надання фінансової підтримки морської політики та політики щодо рибальства на період планування програм на 2014-2020 роки ("Регламент про EMFF").

Частину два цього Регламенту застосовують до всіх ЄСІ фондів, окрім випадків, коли цей Регламент чітко дозволяє відступи. У частинах три та чотири цього Регламенту встановлено додаткові правила до частини два, що застосовують відповідно до фондів і до фондів та EMFF, а також що можуть чітко дозволяти відступи в регламентах щодо окремих фондів. Регламенти щодо окремих фондів можуть встановлювати додаткові правила до частини два цього Регламенту для ЄСІ фондів, до частини три цього Регламенту для фондів і до частини чотири цього Регламенту для фондів і EMFF. Додаткові правила у регламентах щодо окремих фондів не повинні суперечити частинам два, три чи чотири цього Регламенту. У разі сумніву щодо застосування того чи іншого положення, частина два цього Регламенту має переважну силу над правилами окремих фондів, а частини два, три та чотири цього Регламенту мають переважну силу над регламентами щодо окремих фондів.

Для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та означення:

(1) "стратегія Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання" означає цілі та спільні завдання, що визначають діяльність держав-членів і Союзу та які викладено у Висновках, ухвалених Європейською Радою 17 червня 2010 року як Додаток I (Нова європейська стратегія щодо зайнятості та зростання, Основні цілі Союзу), Рекомендаціях Ради від 13 липня 2010 року (- 2) та в Рішенні Ради 2010/707/ЄС (- 3), а також будь-який перегляд таких цілей і спільних завдань;

(2) "рамки стратегічної політики" означає документ або пакет документів, встановлений на національному чи регіональному рівні, що викладає обмежену кількість узгоджених пріоритетів, встановлених на основі фактів, та часові рамки для впровадження таких пріоритетів, а також що може містити механізм моніторингу;

(3) "стратегія смарт-спеціалізації" означає національні чи регіональні інноваційні стратегії, що визначають пріоритети для формування конкурентних переваг шляхом розвитку та узгодження власних сильних сторін у галузі дослідження та інновацій відповідно до потреб бізнесу з метою реагування на нові можливості та ринкові зміни в узгоджений спосіб, водночас уникаючи дублювання та фрагментації зусиль; стратегія смарт-спеціалізації може набувати форми національних або регіональних рамок стратегічної політики дослідження та інновацій або може бути включена до них;

(4) "правила окремого фонду" означає положення, встановлені в частинах три, чотири цього Регламенту чи у регламенті, що регулює один або більше ЄСІ фондів, перерахованих у четвертому параграфі статті 1, чи запроваджені на їх основі;

(5) "планування програм" означає процес організації, вироблення й ухвалення рішень та розподілення фінансових ресурсів у декілька етапів, із залученням партнерів відповідно до статті 5, з метою для впровадження, на довгостроковій основі, спільних заходів Союзу та держав-членів для досягнення цілей стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання;

(6) "програма" означає "операційну програму", як зазначено в частині три чи частині чотири цього Регламенту та в Регламенті про EMFF, та "програму розвитку сільських територій", як зазначено в Регламенті про EAFRD;

(7) "територія програми" означає географічну територію, на яку поширюється дія окремої програми, чи, в разі програми, що поширюється на більш ніж одну категорію регіону, географічну територію, що відповідає кожній окремій категорії регіону;

(8) "пріоритет" в частинах два та чотири цього Регламенту означає "вісь пріоритетів", зазначену в частині три цього Регламенту для ERDF, ESF і Фонду гуртування, та "пріоритет Союзу", зазначений у Регламенті про EMFF і Регламенті про EAFRD;

(9) "операція" означає проект, контракт, діяльність чи групу проектів, яку обрали органи управління відповідних програм чи яку було обрано за їх відповідальності, що сприяє виконанню цілей пріоритету чи пріоритетів; у контексті фінансових інструментів, операцію становлять фінансові внески з програми до фінансових інструментів та наступна фінансова підтримка, яку надають такі фінансові інструменти;

(10) "бенефіціар" означає публічний або приватний орган або фізичну особу, що несе відповідальність за ініціювання або як за ініціювання, так і за здійснення операцій, а також:

(a) у контексті державної допомоги, орган, що отримує допомогу, за винятком випадків, коли розмір допомоги на однин суб’єкт господарювання становить менше 200000 євро, в разі чого відповідна держава-член може вирішити, що бенефіціаром є орган, що надає допомогу, без обмеження Регламентів Комісії (ЄС) № 1407/2013 (- 4), (ЄС) № 1408/2013 (- 5) і (ЄС) № 717/2014 (- 6); та

(b) у контексті фінансових інструментів згідно з розділом IV частини два цього Регламенту, орган, що використовує фінансовий інструмент або, у відповідних випадках, фонд фондів;

(11) "фінансовий інструмент" означає фінансові інструменти, як визначено у Фінансовому регламенті, якщо інше не передбачено в цьому Регламенті;

(12) "кінцевий одержувач" означає юридичну чи фізичну особу, яка отримує фінансову підтримку з фінансового інструменту;

(13) "державна допомога" означає допомогу, що підпадає під дію статті 107(1) ДФЄС, яку, для цілей цього Регламенту, розглядають як допомогу, що також включає мінімальну допомогу у розумінні Регламенту Комісії (ЄС) № 1998/2006 (- 7), Регламенту Комісії (ЄС) № 1535/2007 (- 8) та Регламенту Комісії (ЄС) № 875/2007 (- 9);

(14) "завершена операція" означає операцію, яку фізично завершили чи повністю виконали, та відносно якої бенефіціари здійснили всі пов’язані платежі, а бенефіарам було сплачено відповідний публічний внесок;

(15) "публічні видатки" означає будь-який публічний внесок у фінансування операцій, джерелом якого є бюджет національних, регіональних або місцевих органів публічної влади, бюджет Союзу, пов’язаний з ЄСІ фондами, бюджет органів публічного права чи бюджет асоціацій органів публічної влади або органів публічного права та, для цілей визначення рівня спільного фінансування для програм ESF або пріоритетів, може включати будь-які фінансові ресурси, що вносяться колективно роботодавцями та працівниками;

(16) "орган публічного права" означає будь-який орган публічного права у розумінні пункту 9 статті 1 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2004/18/ЄС (- 10) та будь-яке європейське групування територіальної співпраці, створене згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1082/2006 (- 11), незалежно від того, чи вважають євпропейське групування територіальної співпраці органом публічного права чи органом приватного права згідно з відповідними національними імплементаційними положеннями;

(17) "документ" означає паперовий або електронний носій інформації, що є актуальною в контексті цього Регламенту;

(18) "проміжний орган" означає будь-який публічний або приватний орган, що діє за відповідальності органу управління чи органу із засвідчення, чи який виконує обов’язки від імені такого органу, щодо бенефіціарів, що впроваджують операції;

(19) "стратегія місцевого розвитку під керівництвом громади" означає узгоджений комплекс операцій, мета якого полягає у виконанні місцевих завдань та задоволенні потреб, і який сприяє досягненню стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, та який розробляє та виконує місцева група дій;

(20) "Угода про партнерство" означає документ, який підготувала держава-член за участі партнерів відповідно до підходу багаторівневого врядування, що викладає стратегію, пріоритети та механізми такої держави-члена для використання ЄСІ фондів у ефективний та дієвий спосіб з метою реалізації стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, та який затверджує Комісія після проведення оцінювання та діалогу з відповідною державою-членом;

(21) "категорія регіонів" означає категоризацію регіонів як "менш розвинених регіонів", "регіонів з перехідною економікою" чи "більш розвинених регіонів" відповідно до статті 90(2);

(22) "заявка на виплату" означає заявку на виплату або декларацію про видатки, яку держава-член подає до Комісії;

(23) "ЄІБ" означає Європейський інвестиційний банк, Європейський інвестиційний фонд або будь-яку дочірню компанію Європейського інвестиційного банку;

(24) "Публічно-приватні партнерства" (ППП) означає форму співпраці між публічними органами та приватним сектором, що спрямована на вдосконалення надання інвестицій у інфраструктурні проекти чи інші типи операцій, надання публічних послуг через розподіл ризиків, об’єднання експертних знань приватного сектору чи додаткові джерела капіталу;

(25) "операція ППП" означає операцію, яку впроваджують чи планують впровадити згідно зі структурою публічно-приватного партнерства;

(26) "рахунок ескроу" означає банківський рахунок, на який поширюється письмова угода між органом управління або проміжним органом і органом, що імплементує фінансовий інструмент, або, в разі операції ППП, письмова угода між публічним органом- бенефіціаром та приватним партнером, якого затвердив орган управління або проміжний орган, створений спеціально для забезпечення виплати коштів після строку прийнятності у разі фінансового інструменту, чи протягом строку прийнятності та/або після строку прийнятності у разі операції ППП, виключно для цілей, передбачених у пункті (с) статті 42(1), статті 42(2), статті 42(3) та статті 64, чи банківський рахунок, відкритий на умовах, що надають еквівалентні гарантії на платежі з фондів;

(27) "фонд фондів" означає фонд, створений з метою надання підтримки, передбаченої програмою чи програмами, декільком фінансовим інструментам. Якщо фінансові інструменти впроваджують за допомогою фонду фондів, орган, який впроваджує фонд фондів, вважають єдиним бенефіціаром у розумінні пункту 10 цієї статті;

(28) "МСП" означає мікропідприємства, малі та середні підприємства, як визначено в Рекомендації Комісії 2003/361/ЄС (- 12);

(29) "звітний рік" означає, для цілей частини три та частини чотири, період з 1 липня до 30 червня, крім першого звітного року періоду планування програм, відносно якого він означає період з дати початку прийнятності видатків до 30 червня 2015 року. Останнім звітним роком є рік з 1 липня 2023 року до 30 червня 2024 року;

(30) "фінансовий рік" означає, для цілей частини три та частини чотири, період з 1 січня до 31 грудня;

(31) "макрорегіональна стратегія" означає загальні рамки, погоджені Радою та, у відповідних випадках, схвалені Європейською Радою, що можуть бути підтримані в тому числі ЄСІ фондами для вирішення загальних проблем, з якими стикається певний географічний регіон та які стосуються держав-членів і третіх країн, що розташовані на тій самій географічній території та що таким чином отримують вигоду від посиленої співпраці, що сприяє досягненню економічного, соціального і територіального гуртування;

(32) "стратегія басейну моря" означає структуровані рамки співпраці щодо визначеної географічної території, які розробили установи Союзу, держави-члени, їхні регіони та, у відповідних випадках, треті країни, що поділяють басейн моря; стратегія басейну моря враховує географічні, кліматичні, економічні та політичні особливості басейну моря;

(33) "застосовні умови ex ante " означає конкретний і заздалегідь чітко визначений критичний фактор, що є передумовою для дієвого та ефективного досягнення конкретної цілі для інвестиційного пріоритету чи пріоритету Союзу, а також що має прямий і справжній зв’язок з таким досягненням, а також безпосередньо впливає на нього.

(34) "конкретна ціль" означає результат, досягненню якого сприяє інвестиційний пріоритет або пріоритет Союзу в конкретному національному чи регіональному контексті через заходи чи інструменти, що вживають у межах такого пріоритету;

(35) "відповідні рекомендації для окремої країни, ухвалені відповідно до статті 121(2) ДФЄС" та "відповідні рекомендації Ради, ухвалені відповідно до статті 148(4) ДФЄС" означає рекомендації щодо структурних викликів, які доцільно вирішити за допомогою довгострокових інвестицій, що прямо підпадають під дію ЄСІ фондів, як викладено в регламентах щодо окремих фондів;

(36) "порушення" означає будь-яке порушення законодавства Союзу чи національного законодавства щодо його застосування, що є наслідком дії чи бездіяльності економічного оператора, залученого до реалізації ЄСІ фондів, що спричиняє чи могло б спричинити порушення бюджету Союзу через внесення необґрунтованої статті видатків до бюджету Союзу.

(37) "економічний оператор" означає будь-яку фізичну чи юридичну особу чи іншу установу, що бере участь у впровадженні допомоги з ЄСІ фондів, за винятком держави-члена, що реалізовує свої прерогативи як орган публічної влади;

(38) "системне порушення" означає будь-яке порушення, що може повторюватися, з високою ймовірністю виникнення в подібних типах операцій і яке спричинено серйозним недоліком у дієвому функціонуванні системи управління та контролю, в тому числі неспроможність запровадити належні процедури відповідно до цього Регламенту та правил окремого фонду;

(39) "серйозний недолік у дієвому функціонуванні системи управління та контролю" означає, для цілей реалізації фондів і EMFF згідно з частиною чотири, недолік, для якого необхідні істотні вдосконалення системи, що піддає Фонди та EMFF значному ризику порушень, та існування якого є несумісним із беззастережним аудиторським висновком щодо функціонування системи управління та контролю.

Якщо, відповідно до статей 16(2) та (4), 29(4), 30(2) та (3), 102(2), 107(2) та 108(3), встановлено строк для ухвалення Комісією рішення чи внесення до нього змін, у формі імплементаційного акту, такий строк не повинен включати період, що починається наступного дня після дати, коли Комісія надсилає свої спостереження державі-члену, та триває до того часу, поки держава-член надає відповідь на спостереження.

1. ЄСІ фонди надають підтримку, через довгострокові програми, яка доповнює національну, регіональну та місцеву інтервенцію, з метою реалізації стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, а також місій окремих фондів, відповідно до їхніх договірних цілей, у тому числі економічного, соціального та територіального гуртування, з урахуванням відповідних Інтегрованих Настанов Європа 2020 та відповідних рекомендацій для окремої країни, ухвалених відповідно до статті 121(2) ДФЄС, та відповідних рекомендацій Ради, ухвалених відповідно до статті 148(4) ДФЄС, та, у відповідних випадках, на національному рівні, національної програми реформування.

2. Комісія та держави-члени забезпечують, з урахуванням конкретного контексту кожної держави-члена, щоб підтримка з ЄСІ фондів була сумісною з відповідними політиками, горизонтальними принципами, зазначеними у статтях 5, 7 і 8, та пріоритетами Союзу, а також щоб вона доповнювала інші інструменти Союзу.

3. Підтримку з ЄСІ фондів впроваджують за тісної співпраці Комісії та держав-членів відповідно до принципу субсидіарності.

4. Держави-члени, на відповідному територіальному рівні, відповідно до своїх інституційних, правових і фінансових рамок, і органи, яких вони призначили для таких цілей, несуть відповідальність за підготовку та впровадження програм, а також здійснення своїх завдань, на основі партнерства з відповідними партнерами, зазначеними в статті 5, з дотриманням цього Регламенту та правил окремих фондів.

5. Механізми впровадження та використання ЄСІ фондів і, зокрема, фінансові та адміністративні ресурси, необхідні для підготовки та впровадження програм, відносно моніторингу, звітування, оцінювання, управління та контролю, повинні відповідати принципу пропорційності, беручи до уваги рівень наданої підтримки, та повинні враховувати загальну мету скорочення адміністративного тягаря, який покладають на органи, залучені до управління програмами та контролю за ними.

6. Згідно з їхніми відповідними обов’язками, Комісія та держави-члени забезпечують координацію між ЄСІ фондами та між ЄСІ фондами та іншими відповідними політиками, стратегіями та інструментами Союзу, в тому числі тими, що знаходяться в рамках зовнішніх заходів Союзу.

7. Частину бюджету Союзу, розподіленого для ЄСІ фондів, впроваджують у рамках спільного управління між державами-членами та Комісією, відповідно до статті 63 Фінансового регламенту, за винятком суми підтримки з Фонду гуртування, яку переносять до CEF, як зазначено в статті 92(6) цього Регламенту, інноваційних заходів за ініціативи Комісії згідно зі статтею 8 Регламенту про ERDF, технічної допомоги за ініціативи Комісії та підтримки прямого управління згідно з Регламентом про EMFF.

8. Комісія та держави-члени повинні дотримуватися принципу належного фінансового управління відповідно до статті 33, статті 36(1) та статті 61 Фінансового регламенту.

9. Комісія та держави-члени забезпечують дієвість ЄСІ фондів під час підготовки та впровадження, стосовно моніторингу, звітування та оцінювання.

10. Комісія та держави-члени виконують свої відповідні завдання відносно ЄСІ фондів з метою скорочення адміністративного тягаря для бенефіціарів.

1. Щодо Угоди про партнерство та кожної програми, кожна держава-член, відповідно до своїх інституційних і правових рамок, організовує партнерство з компетентними регіональними та місцевими органами влади. Партнерство також включає таких партнерів:

(a) компетентні міські та інші органи публічної влади;

(b) економічних і соціальних партнерів; та

(c) відповідні органи, що представляють громадянське суспільство, в тому числі партнерів зі сфери охорони довкілля, неурядові організації, та органи, відповідальні за сприяння соціальній інкліюзії, гендерній рівності та недискримінації.

2. Відповідно до підходу багаторівневого врядування, держави-члени залучають партнерів, зазначених у параграфі 1, до підготовки Угод про партнерство і звітів про прогрес та протягом підготовки та впровадження програм, у тому числі через участь у комітетах з моніторингу програм відповідно до статті 48.

3. Комісію необхідно наділити повноваженням ухвалити делегований акт відповідно до статті 149 для підготовки Європейського кодексу поведінки щодо партнерства ("кодекс поведінки") з метою підтримки та сприяння державам-членам в організації партнерства відповідно до параграфів 1 і 2 цієї статті. Кодекс поведінки повинен викладати рамки, в яких держави-члени, відповідно до своїх інституційних і правових рамок, а також своїх національних і регіональних компетенцій, досягають впровадження партнерства. Кодекс поведінки, за повного дотримання принципів субсидіарності та пропорційності, встановлює такі елементи:

(a) основні принципи щодо прозорих процедур, яких потрібно дотримуватися для визначення відповідних партнерів, у тому числі, у відповідних випадках, їхніх головних організацій, з метою сприяння державам-членам у призначенні найбільш репрезентативних відповідних партнерів, згідно з їхніми інституційними та правовими рамками;

(b) основні принципи та належну практику щодо залучення різних категорій відповідних партнерів, викладених у параграфі 1, до підготовки Угоди про партнерство та програм; інформацію, яку потрібно надати щодо їхнього залучення, та на різних стадіях впровадження;

(c) належну практику щодо формулювання правил членства та внутрішніх процедур комітетів з моніторингу, які повинні вирішити, у відповідних випадках, держави-члени чи комітети з моніторингу програм згідно з відповідними положеннями цього Регламенту та правилами окремих фондів;

(d) основні цілі та належну практику в разі, якщо орган управління залучає відповідних партнерів до підготовки запитів на внесення пропозицій та зокрема належної практики для запобігання потенційним конфліктам інтересів у разі, якщо є ймовірність того, що відповідні партнери також виступають потенційними бенефіціарами, а також залучення відповідних партнерів до підготовки звітів про прогрес і відносно моніторингу та оцінювання програм згідно з відповідними положеннями цього Регламенту та правил окремих фондів;

(e) орієнтовні сфери, теми та належну практику стосовно того, як компетентні органи держав-членів можуть використовувати ЄСІ фонди, в тому числі технічну допомогу, для зміцнення інституційної спроможності відповідних партнерів згідно з відповідними положеннями цього Регламенту та правилами окремих фондів;

(f) роль Комісії в розповсюдженні інформації про належну практику;

(g) основні принципи та належну практику, які здатні сприяти оцінюванню державами-членами втілення партнерства та його додаткових переваг.

У жодному випадку положення кодексу поведінки не повинні суперечити відповідним положенням цього Регламенту чи правилам окремих фондів.

4. Комісія повідомляє до 18 квітня 2014 року одночасно Європейському Парламенту і Раді делегований акт, зазначений у параграфі 3 цієї статті, про Європейський кодекс поведінки щодо партнерства. Такий делегований акт не повинен вказувати датою застосування дату, що є ранішою, ніж дата його ухвалення.

5. Порушення будь-якого зобов’язання, накладеного на держав-членів, цією статтею чи делегованим актом, ухваленим відповідно до параграфу 3 цієї статті, не становить порушення, що призводить до фінансового коригування відповідно до статті 85.

6. Щонайменше один раз на рік, для кожного ЄСІ фонду, Комісія проводить консультації з організаціями, що представляють партнерів на рівні Союзу, щодо впровадження підтримки від такого ЄСІ фонду та звітує перед Європейським Парламентом і Радою про результати.

Операції, яким надають підтримку ЄСІ фонди, повинні відповідати застосовному законодавству Союзу та національному законодавству відносно їх застосування ("застосовне право").

Держави-члени та Комісія забезпечують, щоб рівність між чоловіками та жінками та інтеграцію гендерних аспектів було враховано та щоб їх заохочували через підготовку та впровадження програм, у тому числі відносно моніторингу, звітування та оцінювання.

Держави-члени та Комісія вживають відповідних заходів для запобігання будь-якої дискримінації на підставі статі, расової чи етнічної приналежності, релігії чи вірувань, інвалідності, віку чи сексуальної орієнтації під час підготовки та впровадження програм. Зокрема, в ході підготовки та впровадження програм потрібно враховувати доступність для осіб з інвалідністю.

Цілі ЄСІ фондів потрібно виконувати відповідно до принципу сталого розвитку та за сприяння Союзом меті збереження, охорони та покращення стану довкілля, як викладено в статті 11 та статті 191(1) ДФЄС, беручи до уваги принцип "забруднювач платить".

Держави-члени та Комісія забезпечують, щоб вимоги щодо охорони довкілля, ресурсоефективності, пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них, біорізноманіття, стійкості до стихійних лих і запобігання ризикам і управління ними заохочувалися під час підготовки та впровадження Угод про партнерство та програм. Держави-члени повинні надавати інформацію на підтримку цілей боротьби зі зміною клімату з використанням методології на підставі категорій інтервенції, основних сфер або інструментів, за необхідності, для кожного з ЄСІ фондів. Така методологія передбачає встановлення конкретного вагового коефіцієнту для підтримки, передбаченої згідно з ЄСІ фондами, на рівні, що відображає розмір, у якому така підтримка робить внесок у напрямку досягнення цілей пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них. Встановлений конкретний ваговий коефіцієнт потрібно диференціювати на основі того, чи підтримка становить вагомий чи незначний внесок у напрямку досягнення цілей боротьби зі зміною клімату. Якщо підтримка не становить внесок у досягнення таких цілей або якщо внесок є незначним, встановлюють нульовий ваговий коефіцієнт. У випадку ERDF, ESF і Фонду гуртування, вагові коефіцієнти встановлюють для категорій інтервенції, визначених у рамках номенклатури, ухваленої Комісією. У випадку EAFRD, вагові коефіцієнти встановлюють для основних сфер, викладених у Регламенті про EAFRD, та у разі EMFF - для інструментів, викладених у Регламенті про EMFF.

Комісія встановлює однакові умови для кожного з ЄСІ фондів для застосування методології, зазначеної в другому підпараграфі, у формі імплементаційного акту. Імплементаційний акт необхідно ухвалювати відповідно до експертної процедури, викладеної в статті 150(3).

Для того, щоб сприяти стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, а також місіям окремих фондів, відповідно до їхніх договірних цілей, у тому числі економічному, соціальному і територіальному гуртуванню, кожен ЄСІ фонд повинен надавати підтримку таким тематичним цілям:

(1) посилення досліджень, технологічного розвитку та інноваційної діяльності;

(2) вдосконаленню доступу до ІКТ, їх використанню та якості;

(3) вдосконаленню конкурентоспроможності МСП, аграрного сектору (для EAFRD) і сектору рибальства та аквакультури (для EMFF);

(4) підтримка переходу до низьковуглецевої економіки в усіх секторах;

(5) сприяння пристосуванню до змін клімату, запобігання ризикам та управління ними;

(6) збереження та захист довкілля, а також сприяння ресурсоефективності;

(7) сприяння сталому транспорту та усунення стримуючих факторів у ключовій мережевій інфраструктурі;

(8) сприяння сталій та якісній зайнятості, а також підтримка трудової мобільності;

(9) сприяння соціальній інклюзії, подолання бідності та будь-якої дискримінації;

(10) інвестування в освіту, навчання та професійну підготовку для підвищення кваліфікації та навчання протягом усього життя;

(11) сприяння інституційній спроможності органів публічної влади і стейкхолдерів, а також ефективне публічне адміністрування;

Тематичні цілі втілюють у пріоритетах, що відповідають кожному конкретному ЄСІ фонду та які викладено в правилах окремих фондів.

Пріоритети, встановлені для кожного з ЄСІ фондів у правилах окремих фондів, включають, зокрема, належне використання кожного ЄСІ фонду в сферах міграції та притулку. У цьому контексті, за необхідності, забезпечується узгодження з Фондом з питань притулку, міграції та інтеграції, створеним згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 516/2014 (- 13).

1. Для того, щоб сприяти гармонійному, збалансованому і сталому розвитку Союзу, цим встановлюють спільні стратегічні рамки, як викладено в додатку I. Спільні стратегічні рамки встановлюють стратегічні керівні принципи для полегшення процесу планування програм і секторальної та територіальної координації інтервенції Союзу в рамках ЄСІ фондів та інших відповідних політик та інструментів Союзу, відповідно до завдань і цілей стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, беручи до уваги ключові територіальні виклики різних типів територій.

2. Стратегічні керівні принципи, як викладено в спільних стратегічних рамках, встановлюють відповідно до цілей і у рамках підтримки, яку надає кожен ЄСІ фонд, а також відповідно до правил, що регулюють діяльність кожного ЄСІ фонду, як визначено в цьому Регламенті та правилах окремих фондів. Спільні стратегічні рамки не повинні встановлювати додаткових зобов’язань для держав-членів, крім тих, які викладено в рамках відповідних секторальних політик Союзу.

3. Спільні стратегічні рамки полегшують підготовку Угоди про партнерство та програм відповідно до принципів пропорційності та субсидіарності, беручи до уваги національні та регіональні компетенції, з метою ухвалення рішень щодо конкретних та належних інструментів політики та координації.

Спільні стратегічні рамки створюють:

(a) механізми для забезпечення внеску ЄСІ фондів до стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, а також узгодженості та відповідності планування програм ЄСІ фондів відносно відповідних рекомендацій для конкретної країни, ухвалених відповідно до статті 121(2) ДФЄС, відповідних рекомендацій Ради, ухвалених відповідно до статті 148(4) ДФЄС, та, у відповідних випадках, на національному рівні, національної програми реформування;

(b) домовленості для сприяння комплексному використанню ЄСІ фондів;

(c) механізми координації між ЄСІ фондами та іншими відповідними політиками та інструментами Союзу, в тому числі зовнішніми інструментами співпраці;

(d) горизонтальні принципи, які зазначено в статтях 5, 7 і 8, і цілі наскрізної політики для імплементації ЄСІ фондів;

(e) домовленості стосовно ключових територіальних викликів для міських, сільських і прибережних районів, а також зон рибальства, демографічних викликів регіонів або конкретних потреб географічних територій, що страждають від суворих і постійних природних або демографічних вад, як зазначено в статті 174 ДФЄС, та конкретних викликів найвіддаленіших регіонів у розумінні статті 349 ДФЄС;

(f) пріоритетні сфери діяльності зі співпраці згідно з ЄСІ фондами, у відповідних випадках, з урахуванням макрорегіональних стратегій і стратегій басейну моря.

У випадку суттєвих змін соціальної та економічної ситуації в Союзі чи внесення змін до стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, Комісія може подати пропозицію щодо перегляду спільних стратегічних рамок, або Європейський Парламент чи Рада, діючи згідно зі статтями 225 або 241 ДФЄС відповідно, можуть вимагати від Комісії подати таку пропозицію.

Комісію необхідно наділити повноваженням ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 149 з метою доповнення Секцій 4 та 7 додатку I чи внесення до них змін і доповнень, у разі необхідності врахування змін у політиках і інструментах Союзу, зазначених у Секції 4, чи змін у заходах співпраці, зазначених у Секції 7, або врахування запровадження нових політик Союзу чи заходів співпраці.

1. Комісія готує настанови щодо ефективного доступу до ЄСІ фондів і їх використання, а також щодо використання факторів взаємодоповнення з іншими інструментами відповідних політик Союзу.

2. Настанови розробляють до 30 червня 2014 року та вони передбачають, для кожної тематичної цілі, огляд доступних відповідних інструментів на рівні Союзу з детальними джерелами інформації, прикладами належної практики для поєднання наявних інструментів фінансування у рамках сфер політики та між ними, описом відповідних органів, залучених до управління кожним інструментом, контрольним списком для потенційних бенефіціарів з метою надання їм допомоги у визначенні найбільш належних джерел фінансування.

3. Настанови оприлюднюють на веб-сайтах відповідних Генеральних директоратів Комісії. Комісія і органи управління, діючи відповідно до правил окремих фондів, та в співпраці з Комітетом регіонів, забезпечують розповсюдження настанов серед потенційних бенефіціарів.

1. Кожна держава-член готує Угоду про партнерство на період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2020 року.

2. Угоду про партнерство розробляють держави-члени в співпраці з партнерами, зазначеними в статті 5. Угоду про партнерство готують у діалозі з Комісією. Держави-члени розробляють Угоду про партнерство на підставі процедур, що є прозорими для громадськості, та відповідно до своїх інституційних і правових рамок.

3. Угода про партнерство поширюється на всю допомогу з ЄСІ фондів у відповідних державах-членах.

4. Кожна держава-член подає до Комісії свою Угоду про партнерство до 22 квітня 2014 року.

5. Якщо один чи декілька регламентів щодо окремих фондів не набувають чинності чи очікується, що вони не набудуть чинності до 22 лютого 2014 року, від Угоди про партнерство, поданої державою-членом, як зазначено в параграфі 4, не вимагається наявність елементів, зазначених в пунктах (a)(ii), (iii), (iv) і (vi) статті 15(1), для ЄСІ фонду, на який вплинула така затримка чи очікувана затримка набуття чинності регламентом щодо окремого фонду.

1. Угода про партнерство встановлює:

(a) механізми забезпечення зближення зі стратегією Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, а також місії окремого фонду, відповідно до їхніх цілей, що базуються на Договорі, у тому числі економічного, соціального та територіального гуртування, в тому числі:

(i) аналіз розбіжностей, потреб розвитку та потенціалу росту з покликанням на тематичні цілі та територіальні виклики, а також беручи до уваги національну програму реформування, у відповідних випадках, і відповідні рекомендації для конкретної країни, ухвалені відповідно до статті 121(2) ДФЄС, та відповідні рекомендації Ради, ухвалені відповідно до статті 148(4) ДФЄС;

(ii) короткий виклад оцінювань ex ante програм або ключові результати оцінювання ex ante Угоди про партнерство, якщо таке оцінювання проводить держава-члена за своєю власною ініціативою;

(iii) обрані тематичні цілі та, для кожної з обраних тематичних цілей, короткий виклад очікуваних основних результатів для кожного з ЄСІ фондів;

(iv) орієнтовне розподілення підтримки Союзом за тематичними цілями на національному рівні для кожного з ЄСІ фондів, а також загальна орієнтовна сума підтримки, передбачена для цілей боротьби зі зміною клімату;

(v) застосування горизонтальних принципів, зазначених у статтях 5, 7 і 8, і цілей політики для імплементації ЄСІ фондів;

(vi) список програм у рамках ERDF, ESF і Фонду гуртування, крім програм у рамках мети "Європейське територіальне співробітництво", та програм EAFRD і EMFF, з відповідним орієнтовним розподіленням ресурсів за ЄСІ фондами та за роками;

(vii) інформацію про розподілення, пов’язане з резервом результативності, поділену за ЄСІ фондами, та, у відповідних випадках, за категорією регіону, а також про суми, виключені з метою розрахунку резерву результативності відповідно до статті 20;

(b) механізми забезпечення ефективного впровадження ЄСІ фондів, у тому числі:

(i) відповідно до інституційних рамок держав-членів, механізми забезпечення координації між ЄСІ фондами та іншими інструментами фінансування Союзу та національними інструментами фінансування, а також з ЄІБ;

(ii) необхідну інформацію для перевірки ex ante дотримання правил щодо додатковості, як їх визначено в частині три;

(iii) короткий виклад оцінювання виконання застосовних ex ante умов відповідно до статті 19 і додатку XI на національному рівні та, в разі невиконання застосовних ex ante умов, - заходів, яких потрібно вжити, відповідальних органів і графіку впровадження таких заходів;

(iv) методологію та механізми забезпечення відповідності у функціонуванні рамок оцінювання ефективності відповідно до статті 21;

(v) оцінювання потреби в зміцненні адміністративної спроможності органів, залучених до управління програмами та контролю за ними та, у відповідних випадках, бенефіарів, а також, у разі необхідності, короткий виклад заходів, яких потрібно вжити з такою метою;

(vi) короткий виклад заходів, запланованих у програмах, у тому числі орієнтовний графік досягнення скорочення адміністративного тягаря для бенефіарів;

(c) механізми для принципу партнерства, як зазначено в статті 5;

(d) орієнтовний список партнерів, зазначений у статті 5, і короткий виклад заходів, вжитих для їх залучення відповідно до статті 5, та їхньої ролі в підготовці Угоди про партнерство та звіту про прогрес, як зазначено в статті 52.

2. Угода про партнерство також вказує:

(a) інтегрований підхід до територіального розвитку, що підтримують ЄСІ фонди, чи короткий виклад інтегрованих підходів до територіального розвитку на підставі змісту програм, з викладенням:

(i) механізмів забезпечення інтегрованого підходу до використання ЄСІ фондів для територіального розвитку конкретних субрегіональних територій, зокрема механізмів імплементації статей 32, 33 та 36 разом з принципами ідентифікації міських територій, де потрібно вжити інтегрованих заходів для сталого міського розвитку;

(ii) основних пріоритетних сфер співпраці в рамках ЄСІ фондів, беручи до уваги, у відповідних випадках, макрорегіональні стратегії та стратегії басейну моря;

(iii) у відповідних випадках, інтегрованого підходу до вирішення конкретних потреб географічних територій, на які найбільше вплинула бідність, або цільових груп з найвищим рівнем ризику дискримінації чи соціального відчуження, з наданням особливої уваги маргіналізованим спільнотам, особам з інвалідністю, особам, які тривалий час не мають роботи, та молодим людям, що не мають роботи, не отримують освіту чи професійну підготовку;

(iv) у відповідних випадках, інтегрованого підходу до врегулювання демографічних викликів регіонів або конкретних потреб географічних територій, що страждають від суворих і постійних природних або демографічних вад, як зазначено в статті 174 ДФЄС;

(b) механізми забезпечення ефективного впровадження ЄСІ фондів, у тому числі оцінювання існуючих систем електронного обміну даними, і короткий виклад заходів, запланованих для потупового дозволу всіх обмінів інформацією між бенефіарами, а також органи, відповідальні за управління програмами та контроль за ними, що буде здійснено за допомогою електронного обміну даними.

1. Комісія оцінює відповідність Угоди про партнерство цьому Регламенту, беручи до уваги національну програму реформування, у відповідних випадках, і відповідні рекомендації для конкретної країни, ухвалені відповідно до статті 121(2) ДФЄС, та відповідні рекомендації Ради, ухвалені відповідно до статті 148(4) ДФЄС, а також оцінювання ex ante програм, і надає свої спостереження протягом трьох місяців з дати подання державою-членом своєї Угоди про партнерство. Відповідна держава-член надає всю необхідну додаткову інформацію та, у відповідних випадках, переглядає Угоду про партнерство.

2. Комісія ухвалює рішення за допомогою імплементаційних актів, якими затверджує елементи Угоди про партнерство, що підпадають під дію статті 15(1), і елементи, що підпадають під дію статті 15(2), у разі, якщо держава-член скористалася положеннями статті 96(8), для елементів, що вимагають рішення Комісії відповідно до статті 96(10), не пізніше, ніж через чотири місяці після дати подання державою-членом своєї Угоди про партнерство, за умови, що будь-які спостереження Комісії було належним чином взято до уваги. Угода про партнерство не набуває чинності до 1 січня 2014 року.

3. Комісія готує звіт про результати переговорів щодо Угод про партнерство та програм, у тому числі огляд ключових питань, для кожної держави-члена, до 31 грудня 2015 року. Такий звіт подають до Європейського Парламенту, Ради, Європейського економічно-соціального комітету та Комітету регіонів одночасно.

4. Якщо держава-член пропонує внесення змін і доповнень до елементів Угоди про партнерство, на які поширюється рішення Комісії, як зазначено в параграфі 2, Комісія проводить оцінювання відповідно до параграфу 1 та, у відповідних випадках, ухвалює рішення, у формі імплементаційних актів, якими затверджує внесення змін і доповнень протягом трьох місяців з дати подання державою-членом пропозиції про внесення змін.

4a. У відповідних випадках, держава-член щороку до 31 січня подає змінену Угоду про партнерство після схвалення Комісією змін до однієї або більше програм у попередньому календарному році.

Комісія щороку до 31 березня ухвалює рішення, що підтверджує, що зміни до Угоди про партнерство відображають одну або більше схвалених Комісією у попередньому календарному році змін до програм.

Таке рішення може включати внесення змін до інших елементів Угоди про партнерство відповідно до пропозиції, згаданої в параграфі 4, за умови що пропозицію подано до Комісії до 31 грудня попереднього календарного року.

5. Якщо держава-член вносить зміни до елементів Угоди про партнерство, на які не поширюється рішення Комісії, як зазначено в параграфі 2, вона повинна повідомити про це Комісію протягом одного місяця з дати ухвалення рішення про внесення змін.

1. Якщо застосовують статтю 14(5), кожна держава-член подає до Комісії переглянуту Угоду про партнерство, що містить елементи, відсутні в Угоді про партнерство для відповідного ЄСІ фонду, протягом двох місяців з дати набуття чинності регламентом щодо окремого фонду, що підпадав під дію затримки.

2. Комісія оцінює відповідність переглянутої Угоди про партнерство цьому Регламенту відповідно до статті 16(1) та ухвалює рішення за допомогою імплементаційних актів, якими затверджує переглянуту Угоду про партнерство відповідно до статті 16(2).

Держави-члени спрямовують підтримку, відповідно до правил окремого фонду, на інтервенції, які надають найбільшу додану вартість відносно стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, беручи до уваги ключові територіальні виклики різних типів територій відповідно до спільних стратегічних рамок, виклики, виявлені в національних програмах реформування, у відповідних випадках, і відповідні рекомендації для окремої країни згідно зі статтею 121(2) ДФЄС, та відповідні рекомендації Ради, ухвалені відповідно до статті 148(4) ДФЄС. Положення про тематичну спрямованість згідно з правилами окремого фонду не застосовують до технічної допомоги.