Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1303/2013 від 17 грудня 2013 року про встановлення спільних положень щодо Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду, Фонду гуртування, Європейського сільськогосподарського фонду розвитку сільських територій та Європейського фонду морського та рибного господарства та про встановлення загальних положень щодо Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду, Фонду гуртування та Європейського фонду морського і рибного господарства та скасування Регламенту Ради

1. Держави-члени оцінюють відповідно до своїх інституційних і правових рамок та в контексті підготовки програм і, у відповідних випадках, Угоди про партнерство, чи умови ex ante, встановлені у відповідних правилах окремого фонду, та загальні умови ex ante, викладені в Частині II додатку XI, є застосовними до конкретних цілей, які переслідують у рамках пріоритетів їхніх програм і чи виконано застосовні умови ex ante.

Умови ex ante застосовують виключно тією мірою та за умови, що вони відповідають означенню, встановленому в пункті (33) статті 2 щодо конкретних цілей, які переслідують у рамках пріоритетів програми. Оцінювання застосовності, без обмеження означення, встановленого в пункті (33) статті 2, враховує принцип пропорційності відповідно до статті 4(5), беручи до уваги, у відповідних випадках, рівень наданої підтримки. Оцінювання виконання обмежують критеріями, встановленими в правилах окремого фонду та в Частині II додатку XI.

2. Угода про партнерство дає короткий виклад оцінювання виконання застосовних умов ex ante на національному рівні, а для тих, що, відповідно до оцінювання, зазначеного в параграфі 1, не виконані на дату подання Угоди про партнерство, заходи, яких необхідно вжити, відповідальні органи та графік для впровадження таких заходів. Кожна програма визначає, яку з умов ex ante, встановлених у правилах окремих фондів, та загальних умов ex ante, визначених у Частині II додатку XI, застосовують до неї та яку з них, відповідно до оцінювання, зазначеного в параграфі 1, виконують на дату подання Угоди про партнерство та програм. Якщо застосовні умови ex ante не виконано, програма повинна містити опис заходів, які необхідно вжити, відповідальні органи та графік впровадження таких заходів. Держави-члени повинні виконати такі умови ex ante не пізніше 31 грудня 2016 року та надати звіти про їх виконання не пізніше, ніж в щорічному звіті про впровадження в 2017 році відповідно до статті 50(4) чи звіті про хід виконання у 2017 році відповідно до пункту (c) статті 52(2).

3. Комісія оцінює відповідність та адекватність інформації, яку надала держава-член щодо застосовності умов ex ante та щодо виконання застосовних умов ex ante в рамках свого оцінювання програм і, у відповідних випадках, Угоди про партнерство.

Оцінювання застосовності, що проводить Комісія, відповідно до статті 4(5), враховує принцип пропорційності, беручи до уваги, у належних випадках, рівень наданої підтримки. Оцінювання виконання Комісією обмежується критеріями, встановленими в правилах окремого фонду та в Частині II додатку XI, та повинно відповідати національним і регіональним компетенціям стосовно ухвалення рішень щодо конкретних і належних інструментів політики, в тому числі змісту стратегій.

4. У разі відсутності згоди між Комісією та державою-членом щодо застосовності умови ex ante до конкретної цілі пріоритетів програми чи її виконання, Комісія повинна довести як застосовність відповідно до означення в пункті (33) статті 2, так і невиконання.

5. Під час ухвалення програми Комісія може вирішити призупинити всі чи частину проміжних платежів на відповідний пріоритет такої програми до завершення дій, зазначених у параграфі 2, якщо необхідно уникнути серйозних порушень дієвості та ефективності досягнення конкретних цілей відповідного пріоритету. Неспроможність завершити дії для виконання застосовної умови ex ante, яку не було виконано на дату подання Угоди про партнерство та відповідних програм до граничного строку, викладеного в параграфі 2, становить підставу для призупинення Комісією проміжних платежів на пріоритети відповідної програми, що зазнали впливу. В обох випадках межі призупинення повинні бути пропорційними та враховувати заходи, яких потрібно вжити, та кошти, що піддаються ризику.

6. Параграф 5 не застосовують у разі згоди між Комісією та державою-членом щодо незастосовності умови ex ante чи щодо факту, що застосовну умову ex ante було виконано, як вказано в затвердженні програми та Угоди про партнерство, чи за відсутності спостережень Комісії протягом 60 днів з моменту подання відповідного звіту, зазначеного в параграфі 2.

7. Комісія повинна без затримки відмінити призупинення проміжних платежів для пріоритету, якщо держава-член завершила дії відносно виконання умов ex ante, які застосовують до відповідної програми та які не було виконано на час ухвалення Комісією рішення про призупинення. Вона повинна також без затримки відмінити призупинення, якщо після внесення змін до програми, що стосуються відповідного пріоритету, відповідну умову ex ante більше не застосовують.

8. Параграфи 1-7 не застосовують до програм у рамках мети "Європейське територіальне співробітництво".

6 % ресурсів, розподілених для ERDF, ESF і Фонду гуртування відповідно до мети "Інвестиції задля зростання та робочих місць", зазначеної в пункті (a) статті 89(2) цього Регламенту, а також для EAFRD і для інструментів, що фінансуються згідно зі спільним управлінням відповідно до Регламенту про EMFF, складають резерв результативності, що буде встановлено в Угоді про партнерство та програмах, і розподіляються для конкретних пріоритетів відповідно до статті 22 цього Регламенту.

Наступні ресурси виключають для цілей розрахунку резерву результативності:

(a) ресурси, які розподіляють для Ініціативи в галузі зайнятості для молоді, як визначено в операційній програмі відповідно до статті 18 Регламенту про ESF;

(b) ресурси, які розподіляють для технічної допомоги за ініціативою Комісії;

(c) ресурси, які переносять з першого компоненту CAP до EAFRD відповідно до статей 7(2) та 14(1) Регламенту (ЄС) № 1307/2013;

(d) перенесення до EAFRD під час застосування статей 10b, 136 і 136b Регламенту Ради (ЄС) № 73/2009 відносно календарних 2013 та 2014 років відповідно;

(e) ресурси, які переносять до Фонду CEF з Фонду гуртування відповідно до статті 92(6) цього Регламенту;

(f) ресурси, які переносять до Європейського фонду з надання допомоги для найбільш знедолених відповідно до статті 92(7) цього Регламенту;

(g) ресурси, які розподіляють для інноваційних заходів у галузі сталого міського розвитку відповідно до статті 92(8) цього Регламенту.

1. Комісія, в співпраці з державами-членами, проводить перегляд результативності програм у кожній державі-члені в 2019 році ("перегляд результативності"), з покликанням на рамки результативності, визначені у відповідних програмах. Метод встановлення рамок результативності визначено в додатку II.

2. Перегляд результативності перевіряє досягнення цільових етапів програми на рівні пріоритетів, на підставі інформації та оцінювань, які представляють у щорічному звіті про впровадження, який держави-члени подають у 2019 році.

1. Резерв результативності складає від 5 % до 7 % від розподілення для кожного пріоритету в рамках програми, за винятком пріоритетів, призначених для технічної допомоги, та програм, призначених для фінансових інструментів відповідно до статті 39. Загальна сума резерву результативності, який розподіляють з ЄСІ фонду та категорії регіону, складає 6 %. Суми, що відповідають резерву результативності, визначають у програмах, розподілених за пріоритетом, і, у відповідних випадках, за ЄСІ фондами та категорією регіону.

2. На підставі перегляду результативності Комісія, протягом двох місяців з дати отримання відповідних щорічних звітів про впровадження в 2019 році, ухвалює рішення, у формі імплементаційних актів, з метою визначення для кожного ЄСІ фонду та держави-члена програм і пріоритетів, що досягли своїх цільових етапів, з викладенням такої інформації за ЄСІ фондами та категорією регіону, якщо пріоритет поширюється на більш ніж один ЄСІ фонд або категорію регіону.

3. Резерв результативності розподіляють виключно для програм і пріоритетів, що досягли своїх цільових етапів. Якщо пріоритети досягли своїх цільових етапів, суму резерву результативності, встановлену для пріоритету, вважають остаточно розподіленою на підставі рішення Комісії, зазначеного в параграфі 2.

4. Якщо пріоритети не досягли своїх цільових етапів, держава-член пропонує перерозподіл відповідної суми резерву результативності для пріоритетів, визначених у рішенні Комісії, зазначеному в параграфі 2, та інші зміни до програми, що випливають з перерозподілу резерву результативності, не пізніше, ніж за три місяці після ухвалення рішення, зазначеного в параграфі 2.

Комісія затверджує, відповідно до статті 30(3) та (4), внесення змін до відповідних програм. Якщо держава-член не подає інформацію відповідно до статті 50(5) і (6), резерв результативності для програм або відповідних пріоритетів не розподіляють для відповідних програм або пріоритетів.

5. Пропозиція держави-члена про перерозподіл резерву результативності повинна відповідати вимогам тематичної спрямованості та мінімальному розподіленню, визначеному в цьому Регламенті та правилах окремого фонду. Як відступ, у разі, якщо один або більше пріоритетів, пов’язаних з вимогами тематичної спрямованості чи мінімального перерозподілу, не досягли своїх цільових етапів, держава-член може запропонувати перерозподіл резерву, що не відповідає зазначеним вимогам і мінімальному розподіленню.

6. Якщо є підтвердження, виходячи з перегляду результативності для пріоритету, що мала місце серйозна неспроможність в досягненні цільових етапів такого пріоритету та ключових кроків з впровадження, визначених у рамках результативності, і що така неспроможність спричинена чітко визначеними недоліками впровадження, про які Комісія попередньо повідомила відповідно до статті 50(8) після тісних консультацій з відповідною державою-членом, і така держава-члена не вжила необхідних коригувальних дій для врегулювання таких недоліків, Комісія може, не раніше, ніж через п’ять місяців після такого повідомлення, призупинити всі проміжні платежі чи частину проміжних платежів пріоритету програми відповідно до процедури, встановленої в правилах окремого фонду.

Комісія повинна без затримки відмінити призупинення проміжних платежів, якщо держава-член здійснила необхідні коригувальні дії. Якщо коригувальні дії стосуються перенесення фінансових розподілень до інших програм або пріоритетів, що досягнули своїх цільових етапів, Комісія ухвалює, за допомогою імплементаційного акту, внесення необхідних змін і доповнень до відповідних програм згідно зі статтею 30(2). Як відступ від статті 30(2), у такому разі Комісія ухвалює рішення про внесення змін не пізніше, ніж протягом двох місяців після подання державою-членом запиту про внесення змін.

7. Якщо Комісія, на підставі перевірки заключного звіту про впровадження програми, встановлює серйозну непроможність досягнути цілі виключно відносно фінансових показників, показників результативності та ключових заходів з впровадження, визначених у рамках результативності, в зв’язку з чітко визначеними недоліками впровадження, про які Комісія попередньо повідомила відповідно до статті 50(8) після тісних консультацій з відповідною державою-членом, і держава-член не вчинила необхідні дії з виправлення для врегулювання таких недоліків, Комісія може, незважаючи на статтю 85, застосувати фінансові коригування відносно відповідних пріоритетів згідно з правилами окремого фонду.

При застосуванні фінансових коригувань Комісія враховує, надаючи належну увагу принципу пропорційності, рівень покриття витрат і зовнішні фактори, що вплинули на неспроможність.

Фінансові коригування не застосовують, якщо неспроможність досягнути цілей спричинена впливом соціально-економічних і екологічних факторів, суттєвими змінами в економічних або екологічних умовах у відповідній державі-члені чи у зв’язку з форс-мажором, що серйозно впливають на втілення відповідних пріоритетів.

Комісію необхідно наділити повноваженням ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 149, для встановлення детальних правил щодо критеріїв для визначення рівня фінансового коригування, який будуть застосовувати.

Комісія ухвалює імплементаційні акти, що встановлюють детальні механізми забезпечення послідовного підходу для визначення цільових етапів і цілей у рамках діяльності для кожного пріоритету та для оцінювання досягнення цільових етапів і цілей. Імплементаційні акти необхідно ухвалювати відповідно до експертної процедури, викладеної в статті 150(3).

1. Комісія може вимагати від держави-члена переглядати та пропонувати внесення змін до своєї Угоди про партнерство та відповідних програм, якщо це необхідно для підтримки імплементації відповідних рекомендацій Ради чи для забезпечення максимального зростання та впливу конкурентоспроможності ЄСІ фондів у державах-членах, що отримують фінансову допомогу.

Така вимога може стосуватися таких цілей:

(a) підтримки імплементації відповідних рекомендацій для конкретної країни, ухвалених відповідно до статті 121(2) ДФЄС, та відповідних рекомендацій Ради, ухвалених відповідно до статті 148(4), та адресованих відповідній державі-члену;

(b) підтримки імплементації відповідних рекомендацій Ради, адресованих відповідній державі-членові та ухвалених відповідно до статей 7(2) чи 8(2) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1176/2011 (- 14), за умови, що такі зміни вважають необхідним для допомоги у виправленні макроекономічних дисбалансів; або

(c забезпечення максимального зростання та впливу конкурентоспроможності наявних ЄСІ фондів, якщо держава-член дотримується однієї з таких умов:

(i) їй надано фінансову допомогу Союзу відповідно до Регламенту Ради (ЄС) № 407/2010 (- 15);

(ii) їй надано фінансову допомогу відповідно до Регламенту Ради (ЄС) № 332/2002 (- 16);

(iii) їй надано фінансову допомогу, що ініціює програму макроекономічної адаптації відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 472/2013 (- 17) чи що ініціює рішення Ради відповідно до статті 136(1) ДФЄС.

Для цілей пункту (c) другого підпараграфу вважають, що кожної з цих умов дотримано, якщо таку допомогу було надано державі-членові до чи після 21 грудня 2013 року та її надання продовжується.

2. Вимога Комісії до держави-члена відповідно до параграфу 1 повинна бути обгрунтованою, з покликанням на потребу в підтримці імплементації відповідних рекомендацій або забезпеченні максимального впливу ЄСІ фондів на зростання та конкурентоспроможність, у відповідних випадках, і вона повинна зазначати програми чи пріоритети, які вона вважає відповідними, та природу очікуваних змін. Таку вимогу не висувають до 2015 року чи після 2019 року, а також відносно тих самих програм протягом двох років підряд.

3. Держава-член подає свою відповідь на вимогу, зазначену в параграфі 1, протягом двох місяців з дати її отримання, з викладенням змін, які вона вважає необхідними в Угоді про партнерство та програмах, причин для внесення таких змін, визначенням відповідних програм і описом характеру запропонованих змін і їх очікуваних наслідків для імплементації рекомендацій та для впровадження ЄСІ фондів. У разі необхідності, Комісія надає спостереження протягом одного місяця з дати отримання такої відповіді.

4. Держава-член подає пропозицію про внесення змін до Угоди про партнерство та відповідних програм протягом двох місяців з дати подання відповіді, зазначеної в параграфі 3.

5. Якщо Комісія не подала спостережень або якщо Комісія вважає, що будь-які подані спостереження було належним чином враховано, Комісія повинна ухвалити рішення, що затверджує внесення змін до Угоди про партнерство та відповідних програм без неналежної затримки та в будь-якому разі не пізніше, ніж протягом трьох місяців після їх подання державою-членом відповідно до параграфу 4.

6. Якщо держава-член не вживає дієвих заходів у відповідь на вимогу, висунуту відповідно до параграфу 1, у рамках граничних строків, визначених у параграфах 3 та 4, Комісія може, протягом трьох місяців після своїх спостережень відповідно до параграфу 3 чи після подання державою-членом пропозиції відповідно до параграфу 4, пропонувати Раді призупинити частину платежів або всі платежі для відповідних програм або пріоритетів. У своїй пропозиції Комісія викладає підстави для ухвалення рішення про те, що держава-член не вжила дієвих заходів. Готуючи пропозицію, Комісія враховує всю відповідну інформацію та повинна належним чином розглянути всі елементи, що випливають зі структурованого діалогу відповідно до параграфу 15, а також всі позиції, висловлені в рамках такого діалогу.

Рада ухвалює рішення щодо такої пропозиції за допомогою імплементаційного акту. Такий імплементаційний акт застосовують виключно щодо заявок на виплати, подані після дати ухвалення такого імплементаційного акту.

7. Масштаб та рівень призупинення платежів, здійсненого відповідно до параграфу 6, повинні бути пропорційними та дієвими, а також дотримуватися принципу однакового ставлення до держав-членів, зокрема щодо впливу призупинення на економіку відповідної держави-члена. Програми, що підлягатимуть призупиненню, встановлюють на підставі потреб, визначених у вимозі, зазначеній у параграфах 1 і 2.

Призупинення платежів не повинно перевищувати 50 % платежів кожної з відповідних програм. Рішення може передбачати підвищення рівня призупинення до 100 % платежів, якщо держава-член не вживає дієвих заходів у відповідь на вимогу відповідно до параграфу 1 протягом трьох місяців з дати рішення про призупинення платежів, зазначеного в параграфі 6.

8. Якщо держава-член запропонувала зміни до Угоди про партнерство та відповідних програм, як того вимагала Комісія, Рада, діючи за пропозицією Комісії, ухвалює рішення про відміну призупинення платежів.

9. Комісія надає пропозицію Раді призупинити частину зобов’язань або платежів для програм держави-члени, або всі зобов’язання чи платежі для програм держави-члена в таких випадках:

(a) якщо Рада ухвалює рішення відповідно до статті 126(8) або статті 126(11) ДФЄС про те, що держава-член не вжила дієвих заходів для виправлення свого надлишкового дефіциту;

(b) якщо Рада ухвалює дві послідовні рекомендації в рамках тієї ж процедури дисбалансу, відповідно до статті 8(3) Регламенту (ЄС) № 1176/2011 на тій підставі, що держава-член подала недостатній план коригувальних дій;

(c) якщо Рада ухвалює два послідовних рішення в рамках тієї ж процедури дисбалансу, відповідно до статті 10(4) Регламенту (ЄС) № 1176/2011, встановлюючи невідповідність держави-члена на тій підставі, що вона не вжила рекомендованих коригувальних дій;

(d) якщо Комісія приходить до висновку, що держава-член не вжила заходів для впровадження програми адаптації, зазначеної в Регламенті (ЄС) № 407/2010 чи в Регламенті (ЄС) № 332/2002, та, як наслідок, вирішує не надавати дозвіл на виплату фінансової допомоги, наданої такій державі-членові;

(e) якщо Рада вирішує, що держава-член не відповідає програмі макроекономічної адаптації, зазначеній у статті 7 Регламенту (ЄС) № 472/2013, чи заходам, необхідним згідно з рішенням Ради, ухваленим відповідно до статті 136(1) ДФЄС.

Готуючи пропозицію, Комісія дотримується положень параграфу 11 та повинна враховувати всю відповідну інформацію з даного питання, та вона повинна належним чином розглянути всі елементи, що випливають зі структурованого діалогу відповідно до параграфу 15, а також всі позиції, висловлені в рамках такого діалогу.

Пріоритет надають призупиненню зобов’язань: платежі призупиняють лише якщо потрібні негайні заходи і в разі суттєвого невиконання. Призупинення платежів застосовують до заявок на виплати, подані для відповідних програм після дати ухвалення рішення про призупинення.

10. Пропозицію Комісії, зазначену в параграфі 9 відносно призупинення зобов’язань, вважають ухваленою Радою, якщо тільки Рада не ухвалює рішення, за допомогою імплементаційного акту, відхилити таку пропозицію кваліфікованою більшістю голосів протягом одного місяця з дати подання пропозиції Комісії. Призупинення зобов’язань застосовують до зобов’язань з ЄСІ фондів для відповідної держави-члена з 1 січня року після ухвалення рішення про призупинення.

Рада ухвалює рішення, за допомогою імплементаційного акту, щодо пропозиції Комісії, зазначеної в параграфі 9 відносно призупинення платежів.

11. Масштаб та рівень призупинення зобов’язань або платежів, що буде здійснено на підставі параграфу 10, повинні бути пропорційними, дотримуватися принципу рівного ставлення до держав-членів і враховувати економічні та соціальні обставини відповідних держав-членів, зокрема рівень безробіття у відповідній державі-члені відносно середнього рівня в Союзі, а також вплив призупинення на економіку відповідної держави-члена. Вплив призупинень на програми, що мають надзвичайно важливе значення для вирішення негативних економічних або соціальних умов, повинен бути окремим фактором, який потрібно враховувати.

Детальні положення для визначення масштабів і рівня призупинень викладено в додатку III.

Призупинення зобов’язань підлягають застосуванню нижчої з таких верхніх меж:

(a) Максимум 50 % зобов’язань відносно наступного фінансового року для ЄСІ фондів у першому випадку невідповідності процедурі щодо надмірного дефіциту, як зазначено в пункті (a) першого підпараграфу параграфу 9, та максимум 25 % зобов’язань відносно наступного фінансового року для ЄСІ фондів у першому випадку невідповідності стосовно плану коригувальних дій відповідно до процедури щодо надмірних дисбалансів, як зазначено в пункті (b) першого підпараграфу параграфу 9, чи невідповідності рекомендованим коригувальним діям відповідно до процедури щодо надмірних дисбалансів, як зазначено в пункті (c) першого підпараграфа параграфа 9.

Рівень призупинення збільшують поступово до максимальних 100 % зобов’язань відносно наступного фінансового року для ЄСІ фондів у разі процедури щодо надмірного дефіциту та до 50 % зобов’язань відносно наступного фінансового року для ЄСІ фондів у разі процедури щодо надмірних дисбалансів, відповідно до серйозності невідповідності;

(b) максимум 0,5 % від номінального ВВП, що застосовують у першому випадку невідповідності процедурі щодо надмірного дефіциту, як зазначено в пункті (a) першого підпараграфу параграфу 9, та максимум 0,25 % від номінального ВВП, що застосовують у першому випадку невідповідності відносно плану коригувальних дій відповідно до процедури щодо надмірних дисбалансів, як зазначено в пункті (b) першого підпараграфу параграфу 9, чи невідповідності рекомендованому плану коригувальних дій відповідно до процедури щодо надмірних дисбалансів, як зазначено в пункті (c) першого підпараграфу параграфу 9.

Якщо невідповідність коригувальним діям, зазначеним у пунктах (a), (b) та (c) першого підпараграфу параграфу 9, зберігається, такий відсоток ВВП поступово збільшують до:

- максимум 1 % від номінального ВВП, що застосовують у разі постійної невідповідності процедурі щодо надмірного дефіциту відповідно до пункту (a) першого підпараграфу параграфу 9; та

- максимум 0,5 % від номінального ВВП, що застосовують у разі постійної невідповідності процедурі щодо надмірних дисбалансів відповідно до пункту (b) чи (c) першого підпараграфу параграфу 9, відповідно до серйозності невідповідності;

(c) максимум 50 % зобов’язань відносно наступного фінансового року для ЄСІ фондів або максимум 0,5 % від номінального ВВП у першому випадку невідповідності, як зазначено в пунктах (d) та (e) першого підпараграфу параграфу 9.

Визначаючи рівень призупинення, а також те, чи призупиняти зобов’язання або платежі, потрібно враховувати стадію циклу програми, беручи до уваги, зокрема, період, що залишився для використання фондів після повторного складання бюджетів для призупинених зобов’язань.

12. Без обмеження правил щодо зняття зобов’язань, викладених у статтях 86-88, Комісія відміняє призупинення зобов’язань, без затримки, в таких випадках:

(a) якщо розгляд процедури щодо надмірного дефіциту відкладено відповідно до статті 9 Регламенту Ради (ЄС) № 1467/97 (- 18) чи якщо Рада вирішила відповідно до статті 126(12) ДФЄС скасувати рішення про існування надмірного дефіциту;

(b) якщо Рада схвалила план коригувальних дій, поданий відповідною державою-членом відповідно до статті 8(2) Регламенту (ЄС) № 1176/2011, чи якщо розгляд процедури щодо надлишкових дисбалансів відкладено відповідно до статті 10(5) такого Регламенту, чи якщо Рада закрила процедуру щодо надлишкових дисбалансів відповідно до статті 11 такого Регламенту;

(c) якщо Комісія прийшла до висновку, що відповідна держава-член вжила необхідних заходів для виконання програми адаптації, як зазначено у статті 7 Регламенту (ЄС) № 472/2013, чи заходів, необхідних згідно з рішенням Ради відповідно до статті 136(1) ДФЄС.

При відміні призупинення зобов’язань Комісія переглядає бюджет у частині призупинених зобов’язань відповідно до статті 8 Регламенту Ради (ЄС, Євратом) № 1311/2013.

Рада ухвалює рішення, що стосується відміни призупинення платежів, за пропозицією Комісії, якщо виконано застосовні умови, визначені в пунктах (a), (b) та (c) першого підпараграфу.

13. Параграфи 6-12 не застосовують до Великої Британії тією мірою, якою призупинення зобов’язань або платежів відноситься до питань, на які поширюється дія пунктів (a), (b) та (c)(iii) другого підпараграфу параграфу 1 або пунктів (a), (b) чи (c) першого підпараграфу параграфу 9.

14. Цю статтю не застосовують до програм згідно з метою "Європейське територіальне співробітництво".

15. Комісія повинна продовжувати інформувати Європейський Парламент про імплементацію цієї статті. Зокрема в разі, якщо одну з умов, визначених у параграфі 6 чи пунктах (a)-(e) першого підпараграфу параграфу 9, виконано для держави-члена, Комісія повинна негайно повідомити Європейський Парламент і надати деталі ЄСІ фондів і програм, що можуть підлягати призупиненню зобов’язань або платежів.

Європейський Парламент може запросити Комісію до структурованого діалогу щодо застосування цієї статті, беручи до уваги, зокрема, передачу інформації, яку зазначено в першому підпараграфі.

Комісія передає пропозицію про призупинення зобов’язань або платежів або пропозицію про відміну такого призупинення до Європейського Парламенту та Ради негайно після її ухвалення. Європейський Парламент може запросити Комісію роз’яснити причини подання її пропозиції.

16. У 2017 році Комісія повинна здійснити перегляд застосування цієї статті. З цією метою Комісія готує звіт, який вона передає до Європейського Парламенту та Ради, в разі необхідності разом з законодавчою пропозицією.

17. Якщо є суттєві зміни соціальної та економічної ситуації в Союзі, Комісія може подати пропозицію про переглад застосування цієї статті, чи Європейський Парламент або Рада, діючи відповідно до статей 225 або 241 ДФЄС відповідно, можуть вимагати від Комісії подання такої пропозиції.

1. На вимогу держави-члена, проміжні платежі може бути збільшено на 10 процентних пунктів понад ставки спільного фінансування, яку застосовують до кожного пріоритету для ERDF, ESF і Фонду гуртування чи до кожного інструменту для EAFRD та EMFF.

Якщо держава-член відповідає одній з таких умов після 21 грудня 2013 року, підвищену ставку, що не може перевищувати 100 %, застосовують до її заявок на виплати протягом періоду до 30 червня 2016 року:

(a) якщо відповідна держава-член отримує позику від Союзу відповідно до Регламенту (ЄС) № 407/2010;

(b) якщо відповідна держава-член отримує середньострокову фінансову допомогу відповідно до Регламенту (ЄС) № 332/2002 за умови впровадження програми макроекономічної адаптації;

(c) якщо фінансову допомогу відповідній державі-членові надають за умови впровадження програми макроекономічної адаптації, як зазначено в Регламенті (ЄС) № 472/2013.

Якщо держава-член відповідає одній з умов, викладених у другому підпараграфі після 30 червня 2016 року, підвищену ставку застосовують до її заявок на виплати протягом періоду до 30 червня року після календарного року, в якому завершується надання відповідної фінансової допомоги.

Цей параграф не застосовують до програм відповідно до Регламенту про ЕТС.

2. Незважаючи на параграф 1, підтримка Союзу через проміжні платежі та виплати остаточного залишку, не може бути вищою, ніж:

(a) публічні витрати; чи

(b) максимальна сума підтримки з ЄСІ фондів для кожного пріоритету для ERDF, ESF і Фонду гуртування, чи для кожного інструменту для EAFRD та EMFF, як встановлено в рішенні Комісії, що затверджує програму,

залежно від того, що є нижчим.

1. На вимогу держави-члена відповідно до статті 11 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2017/825 (-19), частину ресурсів, передбачених відповідно до статті 59 цього регламенту та внесених до програми відповідно до правил окремих фондів, за погодженням із Комісією, може бути перенесено до технічної допомоги за ініціативою Комісії для впровадження заходів відносно відповідної держави-члена згідно з пунктом (l) третього підпараграфу статті 58(1) цього Регламенту через пряме чи опосередковане управління.

2. Ресурси, зазначені в параграфі 1, доповнюють суми, визначені відповідно до верхніх меж, встановлених у правилах окремого фонду для технічної допомоги за ініціативою Комісії. Якщо верхню межу для технічної допомоги за ініціативою держави-члена викладено в правилах окремого фонду, суму, яку потрібно перенести, включають для цілей розрахунку дотримання такої верхньої межі.

3. Держава-член вимагає перенесення, зазначеного в параграфі 1, за календарний рік до 31 січня року, в якому необхідно здійснити таке перенесення. Вимогу супроводжують пропозицією внести зміни до програми чи програм, з яких буде здійснено перенесення. Відповідні зміни вносять до Угоди про партнерство відповідно до статті 30(2), що викладає загальну суму, яку щороку переносять до Комісії.

Якщо станом на 1 січня 2014 року держава-член відповідає умовам, які викладено в статті 24(1), вона може направити вимогу за такий рік разом з поданням своєї Угоди про партнерство, що викладає суму, яку потрібно перенести до технічної допомоги за ініціативою Комісії.

4. Ресурси, які держава-член перенесла відповідно до параграфу 1 цієї статті, підлягають застосуванню правила щодо анулювання зобов’язань, викладеного в статті 136 цього Регламенту та статті 38 Регламенту (ЄС) № 1306/2013.

1. Як відступ від статті 60(1) та першого і четвертого підпараграфів статті 120(3), на запит держави-члена ставка спільного фінансування в розмірі 100 % може застосовуватися до видатків, заявлених у заявках на виплати протягом звітного року, що починається 1 липня 2020 року та закінчується 30 червня 2021 року, для однієї чи декількох пріоритетних осей у програмі, що підтримується ERDF, ESF або Фондом гуртування.

Запити на зміну ставки спільного фінансування необхідно подавати відповідно до процедури внесення змін до програм, визначеної у статті 30, та супроводжувати переглянутою програмою чи програмами. Ставка спільного фінансування у розмірі 100 % застосовується тільки якщо відповідні зміни до операційної програми схвалені Комісією перед поданням кінцевої заявки на проміжний платіж відповідно до статті 135(2).

Перед поданням заявки на перший платіж за звітний рік, що починається 1 липня 2021 року, держави-члени повинні повідомити таблицю, зазначену у пункті (d)(ii) статті 96(2), що підтверджує ставку спільного фінансування, яка була застосовна протягом звітного року, який закінчується 30 червня 2020 року, для пріоритетів, яких стосується тимчасове збільшення до 100 %.

2. У відповідь на спалах COVID-19, ресурси, доступні для планування програм на 2020 рік для мети "Інвестиції задля зростання та робочих місць", можуть, на запит держави-члена, переноситися між ERDF, ESF та Фондом гуртування, незважаючи на відсотки, зазначені у пунктах (a)-(d) статті 92(1).

Для цілей такого перенесення, вимоги, встановлені у статті 92(4), не застосовуються.

Перенесення не впливають на ресурси, які розподіляють на користь Ініціативи в галузі зайнятості для молоді відповідно до статті 92(5), або допомогу для найбільш знедолених відповідно до мети "Інвестиції задля зростання та робочих місць" згідно зі статтею 92(7).

Ресурси, перенесені між ERDF, ESF та Фондом гуртування відповідно до цього параграфа, впроваджують відповідно до правил фонду, на користь якого переносять такі ресурси.

3. Як відступ від статті 93(1) та на додаток до можливості, передбаченої статтею 93(2), ресурси, доступні для планування програм на 2020 рік, можуть, на запит держави-члена, переноситися між категоріями регіонів у відповідь на спалах COVID-19.

4. Запити на перенесення відповідно до параграфів 2 і 3 необхідно подавати відповідно до процедури внесення змін до програм, визначеної у статті 30, їх необхідно належним чином обґрунтовувати та супроводжувати переглянутою програмою чи програмами, що визначають перенесені суми за фондом та за категорією регіону, у відповідному випадку.

5. Як відступ від статті 18 цього Регламенту та регламентів щодо окремих фондів, до фінансових розподілень, встановлених у поданих запитах на внесення змін до програм або повідомлених перенесеннях відповідно до статті 30(5) цього Регламенту, починаючи з 24 квітня 2020, не застосовуються вимоги тематичної спрямованості, визначені у цьому Регламенті або регламентах щодо окремих фондів.

6. Як відступ від статті 16, з 24 квітня 2020 року зміни до Угод про співпрацю не вносяться, а зміни до програм не передбачають внесення змін до Угод про співпрацю.

Як відступ від статей 26(1), 27(1), 30(1) та 30(2), з 24 квітня 2020 року відповідність програм та їх впровадження Угоді про партнерство не перевіряється.

7. Для операцій, що підвищують спроможність реагування на кризу у контексті спалаху COVID-19, як зазначено у другому підпараграфі статті 65(10), стаття 65(6) не застосовується.

Як відступ від пункту (b) статті 125(3), такі операції можуть бути обрані для підтримки з боку ERDF або ESF перед затвердженням зміненої програми.

8. Для цілей пункту (b) статті 87(1), якщо спалах COVID-19 зазначається як причина форс-мажору, інформація про суми, на які не можливо було подати заявку на виплату, надається на агрегованому рівні за пріоритетом для операцій, сукупні прийнятні витрати яких є меншими 1000000 євро.

9. Річний звіт про імплементацію програми, зазначений у статті 50(1), за 2019 рік, подається до 30 вересня 2020 року для усіх ЄСІ фондів, як відступ від термінів, встановлених у регламентах щодо окремих фондів. Передачу підсумкового звіту, який Комісія повинна підготувати у 2020 році, відповідно до статті 53(1), можна відповідно перенести.

10. Як відступ від пункту (g) статті 37(2), перегляд або оновлення оцінювання ex ante не вимагається, якщо зміни до фінансових інструментів необхідні для надання ефективної відповіді на спалах COVID-19.

11. Якщо фінансові інструменти передбачають підтримку у формі оборотного капіталу для МСП відповідно до другого підпараграфа статті 37(4) цього Регламенту, нові або оновлені бізнес-плани або еквівалентні документи та докази, що дозволяють перевірити, що підтримка, надана через фінансові інструменти, була використана за цільовим призначенням, як частина супровідних документів не вимагається.

Як відступ від Регламенту (ЄС) № 1305/2013, така підтримка може також надаватися з боку EAFRD у рамках заходів, зазначених у Регламенті (ЄС) № 1305/2013, та відповідно до впровадження фінансових інструментів. Такі прийнятні видатки не повинні перевищувати 200 000 євро.

12. Для цілей другого підпараграфа статті 127(1), спалах COVID-19 становить належно обґрунтований випадок, який органи аудиту можуть зазначати, на підставі їхнього професійного судження, для застосування нестатистичних методів вибірки для звітного року, що починається 1 липня 2019 року та закінчується 30 червня 2020 року.

13. Для цілей застосування пункту (f) статті 30(1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) № 2018/1046 (- 20), умова щодо того, щоб асигнування призначалися для тих же цілей, не застосовується для перенесення відповідно до параграфів 2 і 3 цієї статті.

1. ЄСІ фонди впроваджують через програми відповідно до Угоди про партнерство. Дія кожної програми поширюється на період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2020 року.

2. Програми розробляють держави-члени чи будь-який орган, який вони призначили, в співпраці з партнерами, зазначеними в статті 5. Держави-члени розробляють програми на підставі процедур, що є прозорими для громадськості, та відповідно до своїх інституційних і правових рамок.

3. Держави-члени та Комісія співпрацюють з метою забезпечення дієвої координації в підготовці та впровадженні програм для ЄСІ фондів, у тому числі, у відповідних випадках, програм, призначених для багатьох фондів, з урахуванням принципу пропорційності.

4. Держави-члени подають програми до Комісії протягом трьох місяців з дати подання Угоди про партнерство. Програми Європейської територіальної співпраці подають до 22 вересня 2014 року. Усі програми супроводжують оцінюванням ex ante, як викладено в статті 55.

5. Якщо один чи декілька регламентів щодо окремих фондів для ЄСІ фондів набувають чинності між 22 лютого 2014 року та 22 червня 2014 року, програму чи програми, яким надає підтримку ЄСІ фонд і на які вплинула затримка набуття чинності регламентом щодо окремого фонду, подають протягом трьох місяців з дати подання переглянутої Угоди про партнерство, яку зазначено в статті 17(1).

6. Якщо один чи декілька регламентів щодо окремих фондів для ЄСІ фондів набувають чинності після 22 червня 2014 року, програму чи програми, яким надає підтримку ЄСІ фонд і на які вплинула затримка набуття чинності регламентом щодо окремого фонду, подають протягом трьох місяців з дати набуття чинності регламентом щодо окремого фонду, що підпадав під дію затримки.

1. Кожна програма викладає стратегію для внеску програми до стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, що відповідає цьому Регламенту, правилам окремого фонду та змісту Угоди про партнерство.

Кожна програма містить механізми забезпечення дієвого, ефективного та скоординованого впровадження ЄСІ фондів, а також заходи для досягнення скорочення адміністративного тягаря для бенефіціарів.

2. Кожна програма визначає пріоритети з викладенням конкретних цілей, фінансових асигнувань для підтримки з ЄСІ фондів і відповідне національне спільне фінансування, в тому числі суми, пов’язані з резервом результативності, що можуть бути публічними чи приватними відповідно до правил окремого фонду.

3. Якщо держави-члени чи регіони беруть участь у макроекономічних стратегіях або стратегіях басейну моря, відповідна програма, згідно з потребами території програми, як вказано державою-членом, викладає внесок запланованих інтервенцій у такі стратегії.

4. Кожен пріоритет викладає показники та відповідні цілі, виражені в якісному чи кількісному співвідношенні, відповідно до правил окремого фонду, з метою оцінювання прогресу у впровадженні програми, спрямованої на досягнення цілей як основи для моніторингу, оцінювання та перегляду результативності. Такі показники складаються з:

(a) фінансових показників, що відносяться до розподілених видатків;

(b) показників здобутків, що відносяться до операцій, яким надають підтримку;

(c) показників результативності, що відносяться до відповідного пріоритету.

Для кожного ЄСІ фонду правила окремого фонду встановлюють спільні показники та можуть встановлювати положення, пов’язані з показниками щодо окремої програми.

5. Кожна програма, за винятком тих, дія яких поширюється виключно на технічну допомогу, містить опис, відповідно до правил окремого фонду, заходів, з урахуванням принципів, які викладено в статтях 5, 7 і 8.

6. Кожна програма, за винятком тих, де технічну допомогу впроваджують згідно з конкретною програмою, викладає орієнтовну суму підтримки, що буде використана для цілей боротьби зі зміною клімату, на підставі методології, зазначеної в статті 8.

7. Держави-члени розробляють програму відповідно до правил окремого фонду.

1. Як відступ від статті 27, спеціальні програми, зазначені впункті (b) першого підпараграфу статті 39(4), містять:

(a) елементи, визначені відповідно до першого підпараграфа статті 27(1) та згідно з параграфами 2, 3 та 4 цієї статті відносно принципів, визначених згідно зі статтею 5;

(b) визначення органів, зазначених згідно зі статтями 125, 126 і 127 цього Регламенту та статтею 65(2) Регламенту про EAFRD, що стосується відповідного фонду;

(c) для кожної умови ex ante, встановленої відповідно до статті 19 та додатку XI, що є застосовною до програми, оцінювання того, чи виконано умову ex ante на дату подання Угоди про партнерство та програми, та якщо умови ex ante не виконано, - опис заходів з метою виконання умови ex ante, відповідальні органи та розклад для таких заходів відповідно до короткого викладу, поданого в Угоді про партнерство.

2. Як відступ від статті 55, оцінювання ex ante, зазначене в пункті (a) першого підпараграфу статті 39(4), вважають оцінюванням ex ante таких програм.

3. Для цілей програм, зазначених в пункті (b) першого підпараграфу статті 39(4) цього Регламенту, статтю 6(2) та статтю 59(5) і (6) Регламенту про EAFRD не застосовують. Крім елементів, зазначених в параграфі 1 цієї статті, до програм згідно з EAFRD застосовують виключно положення, викладені в пунктах (c)(i), (f), (h), (i) та (m)(i)-(iii) статті 8(1) Регламенту про EAFRD.

1. Комісія оцінює відповідність програм цьому Регламенту та правилам окремого фонду, їхній дієвий внесок в обрані тематичні цілі та пріоритети Союзу, конкретно для кожного ЄСІ фонду, а також відповідність Угоді про партнерство, з урахуванням відповідних рекомендацій для конкретної країни, ухвалених відповідно до статті 121(2) ДФЄС, та відповідних рекомендацій Ради, ухвалених відповідно до статті 148(4) ДФЄС, а також оцінювання ex ante. Оцінювання включає, зокрема, адекватність стратегії програми, відповідні цілі, показники, завдання та розподілення бюджетних ресурсів.

2. Як відступ від параграфу 1, Комісія не повинна оцінювати відповідність спеціальних операційних програм для Ініціативи в галузі зайнятості для молоді, які зазначено в пункті (a) другого параграфа статті 18 Регламенту про ESF, і спеціальних програм, які зазначено в пункті (b) першого підпараграфу статті 39(4) цього Регламенту, Угоді про партнерство за відсутності подання державою-членом своєї Угоди про партнерство на дату подання таких спеціальних програм.

3. Комісія надає спостереження протягом трьох місяців з дати подання програми. Держава-член надає Комісії всю необхідну додаткову інформацію та, у відповідних випадках, переглядає запропоновану програму.

4. Відповідно до правил окремого фонду, Комісія затверджує кожну програму не пізніше, ніж за шість місяців після її подання відповідною державою-членом, за умови, що будь-які спостереження Комісії було належним чином враховано, але не раніше 1 січня 2014 року чи до ухвалення Комісією рішення, що затверджує Угоду про партнерство.

Як відступ від вимог, які зазначено в першому підпараграфі, Комісія може затверджувати програми згідно з метою "Європейське територіальне співробітництво" до ухвалення рішення про затвердження Угоди про партнерство, а спеціальні операційні програми для Ініціативи в галузі зайнятості для молоді, зазначені в пункті (a) другого параграфу статті 18 Регламенту про ESF, і спеціальні програми, зазначені в пункті (b) першого підпараграфу статті 39(4) цього Регламенту, - до подання Угоди про партнерство.

1. Запити щодо внесення змін до програм, які подає держава-член, повинні бути належним чином обґрунтованими та, зокрема, викладати очікуваний вплив змін на програму щодо досягнення стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, та конкретних цілей, які визначено у програмі, з урахуванням цього Регламенту та правил окремого фонду, горизонтальних принципів, які зазначено в статтях 5, 7 і 8, а також Угоди про партнерство. Їх доповнює переглянута програма.

2. Комісія оцінює інформацію, яку надано відповідно до параграфу 1, з урахуванням обґрунтування, що надала держава-член. Комісія може надавати спостереження протягом одного місяця з дати подання переглянутої програми, а держава-член надає Комісії всю необхідну додаткову інформацію. Відповідно до правил окремого фонду, Комісія затверджує запити щодо внесення змін і доповнень до програми якомога раніше, але не пізніше, ніж за три місяці після їх подання державою-членом, за умови, що будь-які спостереження Комісії було належним чином враховано.

Якщо зміна до програми впливає на інформацію, передбачену Угодою про партнерство, застосовується процедура, викладена в статті 16(4a).

3. Як відступ від параграфу 2, якщо запит щодо внесення змін подано до Комісії з метою повторного виділення резерву результативності після перегляду результативності, Комісія надає спостереження, лише якщо вважає, що запропоноване розподілення не відповідає застосовним правилам, не є сумісним з потребами розвитку держави-члена чи регіону, чи передбачає істотний ризик того, що цілей та завдань, що містить пропозиція, неможливо досягнути. Комісія затверджує запит щодо внесення змін і доповнень до програми якомога раніше, але не пізніше, ніж за два місяці після подання запиту державою-членом, за умови, що будь-які спостереження Комісії було належним чином враховано.

4. Як відступ від параграфу 2, конкретні процедури для внесення змін і доповнень до операційних програм може бути встановлено в Регламенті про EMFF.

5. Як відступ від параграфів 1 і 2, для програм, які підтримуються ERDF, Фондом гуртування та ESF, держава-член може переносити протягом періоду планування програм суму в розмірі до 8 % розподілення станом на 1 лютого 2020 року від пріоритету та не більше 4 % від бюджету програми до іншого пріоритету того ж фонду тієї ж програми.

Таке перенесення не впливає на попередні роки. Воно вважається не істотним та не вимагає ухвалення рішення Комісії про внесення змін до програми. Однак, воно повинно дотримуватися регуляторних вимог та ухвалюватися комітетом з моніторингу заздалегідь. Держава-член повинна повідомити Комісії переглянуті фінансові таблиці.

1. ЄІБ може, на вимогу держав-членів, брати участь у підготовці Угоди про партнерство, а також у діяльності щодо підготовки операцій, зокрема основних проектів, фінансових інструментів і ППП.

2. Комісія може консультуватися з ЄІБ перед ухваленням Угоди про партнерство чи програм.

3. Комісія може вимагати від ЄІБ перевірити технічну якість, економічну та фінансову стабільність і життєздатність основних проектів, а також допомагати в тому, що стосується фінансових інструментів, які потрібно запровадити чи розробити.

4. Під час імплементації положень цього Регламенту Комісія може надавати ЄІБ гранти чи договори про надання послуг, що поширюються на ініціативи, які реалізовують на довгостроковій основі. Зобов’язання щодо внесків до бюджету Союзу для таких грантів або договорів про надання послуг виконують щороку.

1. Місцевий розвиток під керівництвом громади отримує підтримку від EAFRD, називається "місцевий розвиток LEADER" і може отримувати підтримку від ERDF, ESF або EMFF. Для цілей цієї Глави такі фонди далі називають "відповідні ЄСІ фонди".

2. Місцевий розвиток під керівництвом громади:

(a) зосереджується на конкретних субрегіональних територіях;

(b) керується місцевими групами дій, що складаються з представників державних і приватних місцевих соціально-економічних інтересів, серед яких, на рівні вироблення й ухвалення рішень, ані органи публічної влади, як визначено відповідно до національних правил, ані будь-яка єдина група інтересів не представляє більше 49 % прав голосу;

(c) втілюється через інтегровані та мультисекторальні територіальні стратегії місцевого розвитку;

(d) розроблений з урахуванням місцевих потреб і потенціалу та містить інноваційні елементи в місцевому контексті, мережевій взаємодії і, у відповідних випадках, співпраці.

3. Підтримку відповідними ЄСІ фондами місцевого розвитку під керівництвом громади потрібно узгоджувати та координувати між відповідними ЄСІ фондами. Це забезпечують, між іншим, через скоординоване нарощення спроможності, відбір, затвердження та фінансування стратегій місцевого розвитку під керівництвом громади та місцевих груп дій.

4. Якщо комітет із відбору стратегій місцевого розвитку під керівництвом громади, створений відповідно до статті 33(3), визначить, що для реалізації обраної стратегії місцевого розвитку під керівництвом громади потрібна підтримка більш ніж з одного фонду, він може призначити відповідно до національних правил та процедур головний фонд для підтримки всіх підготовчих, поточних витрат та витрат на підвищення обізнаності згідно з пунктами (a), (d) та (e) статті 35(1) для стратегії місцевого розвитку під керівництвом громади.

5. Місцевий розвиток під керівництвом громади, що отримує підтримку з відповідних ЄСІ фондів, втілюють відповідно до одного чи більше пріоритетів відповідної програми чи програм згідно з правилами окремого фонду відповідних ЄСІ фондів.

1. Стратегія місцевого розвитку під керівництвом громади містить щонайменше такі елементи:

(a) означення території та населення, на які поширюється дія стратегії;

(b) аналіз потреб розвитку та потенціалу території, в тому числі аналіз сильних та слабких сторін, можливостей і загроз;

(c) опис стратегії та її цілей, опис інтегрованих і інноваційних елементів стратегії, а також ієрархію цілей, у тому числі цільові показники, що піддаються вимірюванню, для здобутків або результатів. Відносно результатів, цільові показники можуть бути виражені в кількісному чи якісному співвідношенні. Стратегія повинна бути сумісною з відповідними програмами всіх залучених відповідних ЄСІ фондів;