Регламент Комісії (ЄС) № 1407/2013 від 18 грудня 2013 року про застосування статей 107 і 108 Договору про функціонування Європейського Союзу до допомоги de minimis

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статтю 108(4),

Беручи до уваги Регламент Ради (ЄС) № 994/98 від 7 травня 1998 року про застосування статей 107 і 108 Договору про функціонування Європейського Союзу до певних категорій горизонтальної державної допомоги (- 1),

Після опублікування проекту цього Регламенту (- 2),

Після консультацій із Дорадчим комітетом з питань державної допомоги,

Оскільки:

(1) Державне фінансування, що відповідає критеріям статті 107(1) Договору, становить державну допомогу і підлягає нотифікації Комісії на підставі статті 108(3) Договору. Проте, відповідно до статті 109 Договору, Рада може визначати категорії допомоги, на які не поширюється вимога щодо нотифікації. Відповідно до статті 108(4) Договору, Комісія може ухвалювати регламенти, які стосуються таких категорій державної допомоги. На підставі Регламенту (ЄС) № 994/98, Рада вирішила, відповідно до статті 109 Договору, що допомога de minimis може становити одну з таких категорій. На основі цього, допомога de minimis, тобто допомога, яку надають єдиному підприємству впродовж певного періоду та яка не перевищує певний встановлений розмір, вважається такою, що не відповідає всім критеріям, встановленим у статті 107(1) Договору і, таким чином, не підлягає процедурі нотифікації.

(2) Комісія неодноразово у своїх рішеннях надавала роз'яснення поняття "допомога" у розумінні статті 107(1) Договору. Комісія також визначила свою політику щодо граничного розміру допомоги de minimis, нижче якої статтю 107(1) Договору можна вважати незастосовною, спочатку у своєму повідомленні про правило de minimis щодо державної допомоги (- 3), а згодом - в Регламентах Комісії (ЄС) № 69/2001 (- 4) та (ЄС) № 1998/2006 (- 5). З огляду на досвід, здобутий в ході застосування Регламенту (ЄС) № 1998/2006, доцільно переглянути деякі з умов, встановлених в зазначеному Регламенті та замінити його.

(3) Доцільно зберегти граничний розмір допомоги на рівні 200000 євро як розмір допомоги de minimis, що його єдине підприємство в одній державі-члені може отримати протягом будь-якого трирічного періоду. Такий граничний розмір все ще необхідний для того, щоб будь-який інструмент, що підпадає під цей Регламент міг вважатися таким, що не впливає на торгівлю між державами-членами, не викривлює або не загрожує викривленням конкуренції.

(4) Для цілей правил конкуренції, встановлених у Договорі, підприємство - це будь-який суб'єкт, який провадить господарчу діяльність, незалежно від його правового статусу та способу його фінансування (- 1). Суд Європейського Союзу постановив, що всі суб'єкти, які перебувають під контролем (де-юре чи де-факто) одного і того самого суб'єкта, повинні вважатися єдиним підприємством (- 2). Для забезпечення правової визначеності та зменшення адміністративного навантаження, у цьому Регламенті необхідно надати вичерпний перелік чітких критеріїв визначення випадків, коли два чи більше підприємств у межах тієї самої держави-члена вважаються єдиним підприємством. Комісія обрала з усталених критеріїв визначення "зв'язаних підприємств" в означенні малих чи середніх підприємств (МСП) у Рекомендації Комісії 2003/361/ЄС (- 3) і в додатку I до Регламенту Комісії № (ЄС) № 800/2008 (- 4), ті критерії, які є доцільними для цілей цього Регламенту. Ці критерії вже відомі органам публічної влади, їх необхідно застосовувати, з огляду на сферу застосування цього Регламенту, як до МСП, так і до великих підприємств. Такі критерії повинні забезпечувати, щоб групу зв'язаних підприємств вважали одним єдиним підприємством для застосування правила de minimis, а підприємства, які не мають взаємовідносин одне з одним, окрім факту безпосереднього зв'язку кожного з них з одним і тим самим органом чи органами публічної влади, не вважали зв'язаними одне з одним. Таким чином, до уваги беруть конкретне становище підприємств, які контролює один і той самий орган чи органи публічної влади, що мають повноваження незалежно ухвалювати рішення.

(5) Зважаючи на малий середній розмір підприємств, що провадять діяльність у секторі вантажних автомобільних перевезень, доцільно зберігати граничний розмір допомоги на рівні 100000 євро для підприємств, які займаються вантажними автомобільними перевезеннями за наймом чи за винагороду. Надання комплексної послуги, в якій фактичне перевезення є тільки одним елементом, такої як послуги переїзду, поштові або кур'єрські послуги, послуги вивезення або перероблення сміття, не повинно вважатися транспортною послугою. З огляду на надлишкові потужності в секторі вантажних автомобільних перевезень і цілі транспортної політики щодо заторів на дорогах та вантажних перевезень, допомога на придбання автомобільних вантажних транспортних засобів підприємствами, які займаються вантажними автомобільними перевезеннями за наймом чи за винагороду, повинна бути виключеною зі сфери застосування цього Регламенту. З огляду на розвиток сектора пасажирських автомобільних перевезень, застосування меншого граничного розміру допомоги для цього сектора вже не є доцільним.

(6) З огляду на особливі правила, які застосовуються в секторах первинного виробництва сільськогосподарських продуктів, рибальства та аквакультури, а також з огляду на ризик, що суми допомоги, нижчі за граничний розмір допомоги, встановлений цим Регламентом, все-таки можуть відповідати критеріям статті 107(1) Договору, цей Регламент не повинен застосовуватися до зазначених секторів.

(7) З огляду на подібність перероблення та реалізації сільськогосподарських продуктів і перероблення та реалізації несільськогосподарських продуктів, цей Регламент необхідно застосовувати до перероблення та реалізації сільськогосподарських продуктів, тільки у разі виконання певних умов. При цьому, ані діяльність на фермерських господарствах, необхідна для підготування продукту до першого продажу, така як збирання врожаю, збирання та вимолочення злаків або пакування яєць, ані перший продаж торговельним посередникам або переробникам не вважається переробленням чи реалізацією.

(8) Суд Європейського Союзу встановив, що як тільки Союз ухвалює законодавчий акт про встановлення спільної організації ринку в певному секторі сільського господарства, держави-члени мають зобов'язання утримуватися від вжиття будь-яких заходів, які можуть його підірвати або створити винятки з нього (- 1). Тому, цей Регламент не повинен застосовуватися до допомоги, розмір якої є фіксованим на основі ціни або кількості продуктів, що їх придбали або випустили на ринок. Він також не повинен застосовуватися до підтримки, зв'язаної з зобов'язанням розподіляти допомогу між первинними виробниками.

(9) Цей Регламент не повинен застосовуватися ані до допомоги на експортну діяльність, ані до допомоги, залежної від використання вітчизняних, а не імпортованих продуктів. Зокрема, він не повинен застосовуватися до допомоги, яка фінансує встановлення та функціонування мережі розповсюдження в інших державах-членах чи третіх країнах. Допомога для покриття витрат на участь у торгових ярмарках, витрат на дослідження або консалтингові послуги, необхідні для запуску нового або існуючого продукту на новому ринку в іншій державі-члені чи третій країні, як правило, не становить допомогу на експортну діяльність.

(10) Трирічний період, який необхідно брати до уваги для цілей цього Регламенту, необхідно оцінювати безперервно, з тим, щоб у кожному випадку нового надання допомоги de minimis був врахований загальний розмір допомоги de minimis, наданої за відповідний фінансовий рік і за попередні два фінансові роки.

(11) Якщо підприємство провадить діяльність у секторах, виключених зі сфери застосування цього Регламенту, і також провадить діяльність в інших секторах або провадить інші види діяльності, цей Регламент необхідно застосовувати до таких інших секторів чи видів діяльності за умови, що відповідна держава-член забезпечує - належними засобами, такими як розмежування видів діяльності або розрізнення витрат - неотримання вигоди від допомоги de minimis для діяльності у таких виключених секторах. Такий самий принцип необхідно застосовувати, якщо підприємство провадить діяльність у секторах, до яких застосовуються нижчі граничні розміри допомоги de minimis. Якщо неможливо забезпечити, щоб діяльність у секторах, до яких застосовуються нижчі граничні розміри допомоги de minimis, отримувала вигоду від допомоги de minimis, що не перевищує такі нижчі граничні розміри, до всіх видів діяльності підприємства необхідно застосовувати найнижчий граничний розмір допомоги.

(12) Цей Регламент повинен встановити правила, які запобігають можливості обходити максимальну інтенсивність допомоги, встановлену в конкретних регламентах або рішеннях Комісії. Він також повинен містити чіткі правила поєднання, які є простими в застосуванні.

(13) Цей Регламент не виключає можливості, що інструмент може вважатися таким, що не є державною допомогою у розумінні статті 107 Договору на підставах, відмінних від підстав, викладених у цьому Регламенті, наприклад, через те, що такий інструмент відповідає принципу оператора в умовах ринкової економіки або тому що цей інструмент не передбачає передавання державних ресурсів. Зокрема, надання Союзом коштів, якими централізовано управляє Комісія і які не підпадають під безпосередній чи опосередкований контроль держави-члена, не становить державну допомогу і його не потрібно враховувати під час визначення питання, чи дотримано граничного розміру допомоги.

(14) Для цілей прозорості, однакового ставлення та дієвого моніторингу, цей Регламент необхідно застосовувати тільки до допомоги de minimis, для якої можливо точно розрахувати валовий грантовий еквівалент ех апіе без жодної потреби проводити оцінювання ризиків ("прозора допомога"). Такий точний розрахунок можна зробити, наприклад, для грантів, субсидій на часткове відшкодування витрат на процентні ставки, звільнення від податків чи інших інструментів з верхнім обмеженням, що забезпечує неперевищення відповідного граничного розміру допомоги. Передбачення верхньої межі означає, що позаяк точна суми допомоги невідома або ще невідома, держава-член повинна припускати, що ця сума дорівнює цій верхній межі, щоб забезпечити, що декілька інструментів допомоги разом не перевищать граничний розмір, зазначений у цьому Регламенті, а також забезпечити застосування правил щодо поєднання.

(15) Для цілей прозорості, однакового ставлення та правильного застосування граничного розміру de minimis, усі держави-члени повинні застосовувати один і той самий метод розрахування. Для спрощення такого розрахування, суми допомоги у формі, відмінній від грошового гранта, необхідно конвертувати у валовий грантовий еквівалент. Розрахування валового грантового еквівалента для прозорих типів допомоги, відмінних від гранта, і допомоги, що її виплачують частинами, вимагає використання ринкових процентних ставок, що переважають на момент надання допомоги. Для рівномірного, прозорого та простого застосування правил державної допомоги, ринкові ставки, застосовні для цілей цього Регламенту, повинні бути референтними ставками, як визначено в Повідомленні Комісії про перегляд методу встановлення референтної та облікової ставки (- 1).

(16) Допомога у формі позик, у тому числі допомога de minimis на ризикове фінансування у формі позик, вважається прозорою допомогою de minimis, якщо валовий грантовий еквівалент розраховано на основі ринкових процентних ставок, що переважають на момент надання допомоги. Щоби спростити розгляд невеликих позик короткої тривалості, цей Регламент повинен передбачити чітке правило, яке просто застосовувати і яке враховує як суму, так і тривалість позики. Відповідно до досвіду Комісії, позики, забезпечені заставою, що покриває принаймні 50% позики, які не перевищують 1000000 євро з тривалістю п'ять років або 500000 євро з тривалістю 10 років, можуть вважатися такими, що їх валовий грантовий еквівалент не перевищує граничний розмір de minimis. З огляду на труднощі, зв'язані з визначенням валового грантового еквівалента допомоги, наданої підприємствам, що можуть бути неспроможними повернути позику, це правило не повинне застосовуватися до таких підприємств.

(17) Допомога у формі вливань капіталу, не вважається прозорою допомогою de minimis, окрім випадків, коли загальна сума державного вливання не перевищує граничний розмір de minimis. Допомога в рамках інструментів ризикового фінансування у формі інвестицій в акціонерний капітал чи квазі-акціонерний капітал, як зазначено в настановах щодо ризикового фінансування (- 2), не вважається прозорою допомогою de minimis, окрім випадків, коли відповідний інструмент забезпечує капітал, що не перевищує граничний розмір de minimis.

(18) Допомога у формі гарантій, включно з допомогою de minimis на ризикове фінансування у формі гарантій, вважається прозорою, якщо валовий грантовий еквівалент розраховано на основі мінімальних гарантованих премій (премій безпечної гавані), встановлених у Повідомленні Комісії для типу відповідного підприємства (- 3). Щоб спростити розгляд гарантій короткої тривалості, які забезпечують до 80% відносно невеликої позики, цей Регламент повинен передбачити чітке правило, яке просто застосовувати і яке враховує як суму основної позики, так і тривалість гарантії. Це правило не застосовується до гарантій на основні операції, які не становлять позику, такі як гарантії на операції з акціонерним капіталом. Якщо гарантія забезпечує не більше 80% основної позики, гарантована сума не перевищує 1500000 євро, а тривалість гарантії не перевищує п'ять років, гарантія може вважатися такою, що її валовий грантовий еквівалент не перевищує граничний розмір de minimis. Те саме положення застосовується, якщо гарантія не перевищує 80% основної позики, гарантована сума не перевищує 750000 євро, а тривалість гарантії не перевищує десять років. Окрім того, розраховуючи валовий грантовий еквівалент для гарантій, держава-член може використовувати методику, нотифіковану Комісії відповідно до іншого, застосовного на той момент Регламенту Комісії у сфері державної допомоги, яку Комісія прийняла як таку, що відповідає Повідомленню щодо гарантії чи будь-якому наступному повідомленню, за умови, що така прийнята методика прямо стосується типу гарантії та типу відповідної основної операції в контексті застосування цього Регламенту. З огляду на труднощі, зв'язані з визначенням валового грантового еквівалента допомоги, наданої підприємствам, що можуть бути неспроможними повернути позику, це правило не повинне застосовуватися до таких підприємств.

(19) Якщо схему допомоги de minimis упроваджують через фінансових посередників, необхідно забезпечити, щоб останні не отримували жодної державної допомоги. Для цього, наприклад, можна вимагати від фінансових посередників, які отримують вигоду від державної гарантії, сплачувати відповідну премію за ринковими умовами або повністю передавати будь-яку перевагу кінцевим бенефіціарам, або дотримуватися граничного розміру de minimis та інших умов цього Регламенту також на рівні посередників.

(20) Отримавши нотифікацію від держави-члена, Комісія може перевірити, чи не призводить інструмент, до складу якого не входить грант, позика, гарантія, вливання капіталу або інструмент ризикового фінансування у формі інвестицій в акціонерний капітал чи квазі-акціонерний капітал, до перевищення валовим грантовим еквівалентом граничного розміру de minimis і чи може, відповідно, на нього поширюватися сфера застосування цього Регламенту.

(21) Комісія має обов'язок забезпечувати дотримання правил державної допомоги, а держави-члени, відповідно до принципу співпраці, встановленого в статті 4(3) Договору про Європейський Союз, повинні сприяти виконанню цього завдання шляхом створення необхідних інструментів, щоб забезпечити неперевищення загальною сумою допомоги de minimis, наданою єдиному підприємству відповідно до правила de minimis, загального дозволеного граничного розміру. Для цього, держави-члени, які надають допомогу de minimis, повинні поінформувати відповідне підприємство про суму наданої допомоги de minimis та про те, що вона є de minimis, із чітким покликанням на цей Регламент. Від держав-членів необхідно вимагати здійснювати моніторинг наданої допомоги, щоб забезпечувати неперевищення відповідних граничних розмірів і дотримання правил поєднання. Для виконання зазначеного обов'язку, відповідна держава-член, перед наданням такої допомоги, повинна отримати від підприємства заяву про іншу допомогу de minimis, на яку розповсюджується цей Регламент чи інші регламенти про допомогу de minimis і яка була отримана протягом відповідного фінансового року та протягом попередніх двох фінансових років. Як варіант, держави-члени повинні мати можливість створити центральний реєстр з повною інформацією про надану допомогу de minimis і перевіряти, щоб будь-яке нове надання допомоги не перевищувало відповідний граничний розмір.

(22) Перед наданням будь-якої нової допомоги de minimis кожна держава-член повинна перевіряти, щоб нова допомога de minimis не перевищувала граничний розмір de minimis у такій державі-члені і щоб інші умови цього Регламенту було дотримано.

(23) Беручи до уваги досвід Комісії і, зокрема, періодичність, з якою загалом необхідно переглядати політику щодо державної допомоги, строк застосування цього Регламенту повинен бути обмеженим. Якщо строк дії цього Регламенту закінчується і його не подовжують, держави-члени повинні мати період строком у шість місяців для адаптації щодо допомоги de minimis, на яку поширюється цей Регламент.

УХВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

1. Цей Регламент застосовується до допомоги, наданої підприємствам у всіх секторах, за винятком:

(a) допомоги, наданої підприємствам, що провадять діяльність у секторі рибальства та аквакультури, що підпадає під дію Регламенту Ради (ЄС) № 104/2000 (- 1).

(b) допомоги, наданої підприємствам, що провадять діяльність з первинного виробництва сільськогосподарських продуктів;

(c) допомоги, наданої підприємствам, що провадять діяльність у секторі перероблення та реалізації сільськогосподарських продуктів у таких випадках:

(i) якщо розмір допомоги є фіксованим на основі ціни або кількості таких продуктів, що їх відповідні підприємства придбали в первинних виробників або випустили на ринок;

(ii) якщо обов'язковою умовою допомоги є її часткове або повне передавання первинним виробникам;

(d) допомоги на діяльність, пов'язану з експортом до третіх країн чи держав-членів, а саме: допомоги, безпосередньо зв'язаної з експортованими обсягами, створенням та керуванням мережею розповсюдження або з іншими поточними витратами, зв'язаними з експортною діяльністю;

(e) допомоги, залежної від використання вітчизняних, а не імпортованих продуктів.

2. Якщо підприємство провадить діяльність у секторах, зазначених у пунктах (a), (b) чи (c) параграфа 1, і також провадить діяльність в одному або декількох інших секторах або провадить інші види діяльності, які підпадають під сферу застосування цього Регламенту, цей Регламент застосовується до допомоги, наданої стосовно таких останніх секторів або видів діяльності за умови, що відповідна держава-член забезпечує - належними засобами, такими як розмежування видів діяльності або розрізнення витрат - неотримання вигоди від допомоги de minimis, наданої відповідно до цього Регламенту, для діяльності в секторах, виключених зі сфери застосування цього Регламенту.

1. Для цілей цього Регламенту застосовуються такі терміни та означення:

(a) "сільськогосподарські продукти" означає продукти, наведені в додатку I до Договору, за винятком продуктів рибальства та аквакультури, на які поширюється Регламент (ЄС) № 104/2000;

(b) "перероблення сільськогосподарських продуктів" означає будь-яку операцію, здійснену щодо сільськогосподарських продуктів, результатом якої також є сільськогосподарський продукт, за винятком діяльності на фермерських господарствах, необхідної для підготування тваринного або рослинного продукту до першого продажу;

(c) "реалізація сільськогосподарських продуктів" означає володіння або демонстрацію товару з метою продажу, пропонування до продажу, постачання чи будь-який інший спосіб уведення в обіг, за винятком першого продажу первинним виробником торговельним посередникам або переробникам та будь-якої діяльності з підготування продукту до такого першого продажу; продаж первинним виробником кінцевим споживачам вважається реалізацією, якщо він відбувається в окремих приміщеннях, призначених для таких цілей.

2. "Єдине підприємство" включає, для цілей цього Регламенту, усі підприємства, що перебувають принаймні в одному з таких типів відносин одне з іншим:

(a) одне підприємство має більшість голосів акціонерів або учасників іншого підприємства;

(b) одне підприємство має право призначати або звільняти більшість членів адміністративного, наглядового органу або органу управління іншого підприємства;

(c) одне підприємство має право справляти вирішальний вплив на інше підприємство відповідно до договору, укладеного з таким підприємством, або до положення в його установчому договорі чи статуті;

(d) одне підприємство, яке є акціонером або учасником іншого підприємства, одноосібно контролює, відповідно до угоди з іншими акціонерами або учасниками такого підприємства, більшість голосів акціонерів або учасників такого підприємства.

Підприємства, що перебувають у взаємовідносинах будь-якого з типів, зазначених у пунктах (a)-(d) першого підпараграфа, через одне чи декілька підприємств, також вважаються єдиним підприємством.

1. Інструменти допомоги вважаються такими, що не відповідають усім критеріям статті 107(1) Договору і, таким чином, на них поширюється звільнення від вимоги щодо нотифікації, встановленої в статті 108(3) Договору, якщо вони відповідають умовам, встановленим у цьому Регламенті.

2. Загальна сума допомоги de minimis, надана єдиному підприємству в одній державі-члені, не повинна перевищувати 200000 євро протягом будь-якого періоду в три фінансові роки.

Загальна сума допомоги de minimis, надана єдиному підприємству, яке займається вантажними автомобільними перевезеннями за наймом чи за винагороду, в одній державі-члені не повинна перевищувати 100000 євро протягом будь-якого періоду в три фінансові роки. Таку допомогу de minimis не можна використовувати на придбання автомобільних вантажних транспортних засобів.

3. Якщо підприємство займається вантажними автомобільними перевезеннями за наймом чи за винагороду і також провадить інші види діяльності, до яких застосовується граничний розмір 200000 євро, граничний розмір 200000 євро застосовується до цього підприємство за умови, що відповідна держава-член забезпечує - належними засобами, такими як розмежування видів діяльності або розрізнення витрат - щоб вигода для вантажних автомобільних перевезень не перевищувала 100000 євро, і щоб допомога de minimis не використовувалась на придбання автомобільних вантажних транспортних засобів.

4. Допомога de minimis вважається наданою з моменту надання підприємству юридичного права отримувати допомогу відповідно до застосовного національного режиму правового регулювання незалежно від дати виплати допомоги de minimis такому підприємству.

5. Граничні розміри допомоги, встановлені в параграфі 2, застосовуються незалежно від форми допомоги de minimis або поставленої мети, а також від того, повністю чи частково надана державою-членом допомога фінансується з ресурсів, походженням із Союзу. Період у три фінансові роки визначається з урахуванням фінансових років, що їх підприємство використовує у відповідній державі-члені.

6. Для цілей застосування граничних розмірів допомоги, встановлених у параграфі 2, допомога виражається у формі грошового гранта. Усі використані показники повинні бути валовими, тобто без вирахування податків чи інших зборів. Якщо допомогу надано у відмінній від гранта формі, сума допомоги складається з валового грантового еквівалента такої допомоги.

Державна допомога, що її виплачують частинами, дисконтується до її вартості на момент її надання. Процентна ставка, що її використовують для цілей дисконтування, становить облікову ставку, застосовну на момент надання допомоги.

7. Якщо відповідний граничний розмір допомоги, встановлений у параграфі 2, буде перевищено внаслідок надання нової допомоги de minimis, жодна така нова допомога не може підпадати під дію цього Регламенту.

8. У випадку злиття чи поглинання, вся допомога de minimis, надана раніше будь-якому з підприємств, які зливаються, враховується щоб визначити, чи перевищує будь-яка нова допомога de minimis новому підприємству чи підприємству-набувачеві відповідний граничний розмір. Допомога de minimis, надана до злиття або поглинання на законних підставах, залишається законною.

9. Якщо одне підприємство розділяється на два чи більше окремих підприємств, допомога de minimis, надана до такого розділення, розподіляється підприємству, яке отримувало від неї вигоду і яке в принципі є підприємством, що перебирає на себе діяльність, на яку було використано таку допомогу de minimis. Якщо таке розподілення неможливе, допомога de minimis розподіляється пропорційно на основі балансової вартості власного капіталу нових підприємств станом на фактичну дату розділення.

1. Цей Регламент застосовується тільки до допомоги, стосовно якої можливо розрахувати точний валовий грантовий еквівалент допомоги ex ante без жодної потреби проводити оцінювання ризиків ("прозорої допомоги").

2. Допомога у формі грантів або субсидій на часткове відшкодування витрат на процентні ставки вважається прозорою допомогою de minimis.

3. Допомога у формі позик вважається прозорою допомогою de minimis, якщо:

(a) бенефіціар не є об'єктом колективної процедури неплатоспроможності та не відповідає критеріям, згідно з законами своєї держави, для порушення колективної процедури неплатоспроможності стосовно нього на вимогу його кредиторів. У випадку великих підприємств, бенефіціар повинен перебувати в ситуації, порівнянній з кредитним рейтингом принаймні В-;

(b) позика забезпечена заставою, яка покриває принаймні 50% позики, а сума позики становить до 1000 000 євро (або до 500000 євро для підприємств, які займаються вантажними автомобільними перевезеннями) на п'ять років або 500000 євро (або 250000 євро для підприємств, які займаються вантажними автомобільними перевезеннями) на 10 років; якщо сума позики є меншою, ніж зазначені суми, та/або її надано на строк менш ніж п'ять або 10 років відповідно, валовий грантовий еквівалент такої позики розраховується як відповідний відсоток застосовного граничного розміру допомоги, встановленого в статті 3(2); або

(c) валовий грантовий еквівалент розраховано на основі референтної ставки, застосовної на момент надання допомоги.

4. Допомога у формі вливань капіталу вважається прозорою допомогою de minimis, лише якщо загальна сума державного вливання не перевищує граничну суму de minimis.

5. Допомога в рамках інструментів ризикового фінансування у формі інвестицій в акціонерний капітал чи квазі-акціонерний капітал, вважається прозорою допомогою de minimis, лише якщо капітал, наданий єдиному підприємству, не перевищує граничний розмір de minimis.

6. Допомога у формі гарантій вважається прозорою допомогою de minimis, якщо:

(a) бенефіціар не є об'єктом колективної процедури неплатоспроможності та не відповідає критеріям, згідно з законами своєї держави, для порушення колективної процедури неплатоспроможності стосовно нього на вимогу його кредиторів. У випадку великих підприємств, бенефіціар повинен перебувати в ситуації, порівнянній з кредитним рейтингом принаймні В-;

(b) гарантія не перевищує 80% основної позики і гарантована сума становить 1500000 євро (або 750 000 євро для підприємств, які займаються вантажними автомобільними перевезеннями), а тривалість гарантії - п'ять років, або гарантована сума становить 750000 євро (або 375000 євро для підприємств, які займаються вантажними автомобільними перевезеннями), а тривалість гарантії - 10 років; якщо сума гарантії є меншою, ніж зазначені суми, та/або гарантію надано на строк менш ніж п'ять або 10 років відповідно, валовий грантовий еквівалент такої гарантії розраховується як відповідний відсоток застосовного граничного розміру допомоги, встановленого в статті 3(2); або

(c) валовий грантовий еквівалент розраховано на основі мінімальних гарантованих премій (премій безпечної гавані), встановлених у Повідомленні Комісії; або

(d) до впровадження,

(i) методику, використану для розрахування валового грантового еквівалента цієї гарантії, було нотифіковано Комісії відповідно до іншого застосовного на той момент Регламенту Комісії у сфері державної допомоги та прийнято Комісією як таку, що відповідає Повідомленню про гарантію чи будь-якому наступному Повідомленню;

(ii) така методика прямо стосується типу гарантії та типу відповідної основної операції в контексті застосування цього Регламенту.

7. Допомога у формі інших інструментів, уважається прозорою допомогою de minimis, якщо цей інструмент передбачає верхню межу, яка забезпечує неперевищення відповідного граничного розміру.

1. Допомогу de minimis, надану відповідно до цього Регламенту, можна поєднувати з допомогою de minimis, наданою відповідно до Регламенту Комісії (ЄС) № 360/2012 (- 1) до досягнення граничного розміру, встановленого в зазначеному Регламенті. її можна поєднувати з допомогою de minimis, наданою відповідно до інших регламентів про допомогу de minimis, до досягнення відповідного граничного розміру, встановленого в статті 3(2) цього Регламенту.

2. Допомогу de minimis не можна поєднувати з державною допомогою стосовно тих самих допустимих витрат або з державною допомогою на той самий інструмент ризикового фінансування, якщо таке поєднання призведе до перевищення найвищого застосовного значення інтенсивності допомоги або суми допомоги, встановленої за конкретних обставин кожного випадку регламентом про блокові виключення або рішенням, ухваленим Комісією. Допомога de minimis, яка не надається на конкретні допустимі витрати або не притаманна для таких витрат, може бути поєднана з іншою державною допомогою, наданою відповідно до регламенту про блокові виключення або рішення, ухваленого Комісією.

1. Якщо держава-член має намір надати допомогу de minimis підприємству відповідно до цього Регламенту, вона повинна письмово повідомити таке підприємство про очікувану суму допомоги, виражену у валовому грантовому еквіваленті, та про те, що вона є de minimis, із чітким покликанням на цей Регламент, зазначенням його назви та покликанням на публікацію в Офіційному віснику Європейського Союзу. Якщо допомога de minimis надається відповідно до цього Регламенту різним підприємствам на основі схеми, і в рамках цієї схеми таким підприємствам надаються різні суми індивідуальної допомоги, відповідна держава-член може за власним вибором виконувати таке зобов'язання, повідомляючи підприємства про фіксовану суму, що відповідає максимальній сумі допомоги, яку буде надано за такою схемою. У такому випадку фіксована сума використовується щоби визначити, чи досягнуто відповідного граничного розміру, встановленого в статті 3(2). Перш ніж надати допомогу, держава-член повинна отримати від відповідного підприємства заяву, в письмовій чи електронній формі, про будь-яку іншу допомогу de minimis, до якої застосовується цей Регламент або інші регламенти про допомогу de minimis, отриману протягом попередніх двох фінансових років і поточного фінансового року.

2. Якщо держава-член створила центральний реєстр допомоги de minimis, який містить повну інформацію про всю допомогу de minimis, надану будь-яким органом в межах такої держави-члена, застосування параграфа 1 припиняється з того моменту, коли реєстр охопить період у три фінансові роки.

3. Держава-член повинна надавати нову допомогу de minimis відповідно до цього Регламенту лише після того, як переконається в тому, що загальна сума допомоги de minimis, надана відповідному підприємству, не перевищить застосовний граничний розмір, установлений в статті 3(2), і що дотримано всіх умов, встановлених у цьому Регламенті.

4. Держави-члени повинні документувати і збирати всю інформацію стосовно застосування цього Регламенту. Такі документи повинні містити всю інформацію, необхідну щоби продемонструвати дотримання умов цього Регламенту. Документи стосовно індивідуальної допомоги de minimis зберігаються протягом 10 фінансових років після дати надання допомоги. Документи стосовно схеми допомоги de minimis зберігаються протягом 10 фінансових років з дати останнього надання індивідуальної допомоги за такою схемою.

5. На письмовий запит, відповідна держава-член повинна надати Комісії протягом 20 робочих днів або протягом довшого строку, зазначеного в такому запиті, всю інформацію, яку Комісія вважає необхідною для того, щоб оцінити, чи було дотримано умов цього Регламенту, і, зокрема, загальну суму допомоги de minimis, у розумінні цього Регламенту та інших регламентів про допомогу de minimis, отриману будь-яким підприємством.

1. Цей Регламент застосовується до допомоги, наданої до набуття ним чинності, якщо допомога відповідає всім умовам, встановленим у цьому Регламенті. Будь-яку допомогу, яка не відповідає зазначеним умовам, оцінює Комісія відповідно до застосовних рамок, настанов і повідомлень.

2. Будь-яка індивідуальна допомога de minimis, надана з 2 лютого 2001 року по 30 червня 2007 року і яка відповідає умовам Регламенту (ЄС) № 69/2001, вважається такою, що не відповідає всім критеріям статті 107(1) Договору і, таким чином, звільняється від вимоги щодо нотифікації, що міститься в статті 108(3) Договору.

3. Будь-яка індивідуальна допомога de minimis, надана з 1 січня 2007 року по 30 червня 2014 року і яка відповідає умовам Регламенту (ЄС) № 1998/2006, вважається такою, що не відповідає всім критеріям статті 107(1) Договору і, таким чином, звільняється від вимоги щодо нотифікації, що міститься в статті 108(3) Договору.

4. Після завершення строку чинності цього Регламенту будь-яка схема допомоги de minimis, яка відповідає умовам цього Регламенту, залишається у сфері застосування цього Регламенту ще протягом шести місяців.

Цей Регламент набуває чинності з 1 січня 2014 року.

Він застосовується до 31 грудня 2020 року.

Цей Регламент обов'язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню у всіх державах-членах.